ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ : Причинно-следственные связи ТРАНСФОРМАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО СУВЕРЕНИТЕТА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • Причинно-следственные связи ТРАНСФОРМАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО СУВЕРЕНИТЕТА В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
  • Кол-во страниц:
  • 244
  • ВУЗ:
  • Національний університет «Львівська політехніка»
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Національний університет «Львівська політехніка»

    На правах рукопису


    ТРОЯН Ірина Валеріївна

    УДК 321.011:327

    ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

    Спеціальність  23.00.02 – політичні інститути та процеси


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата політичних наук



    Науковий керівник:
    ТУРЧИН Ярина Богданівна,
    доктор політичних наук, доцент





    Львів–2011









    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………………….3
    РОЗДІЛ 1
    Державний суверенітет: теоретико-методологічні засади дослідження
    1.1 Стан наукової розробки проблеми. ……………………………………...13
    1.2 Суверенітет держави як категорія політичної науки: становлення
    та еволюція……………………………………………………….………………..28
    1.3 Методологічні основи вивчення державного суверенітету……........... 50
    РОЗДІЛ 2
    Особливості трансформації державного суверенітету наприкінці ХХ -на початку ХХІ сторіччя
    2.1 Державний суверенітет в умовах глобалізації: причини трансформації…………………………………………………………………….. 73
    2.2. Наслідки впливу глобалізації на трансформацію державного суверенітету: внутрішній і зовнішній аспекти.................................................... 93
    2.3 Трансформація державного суверенітету в умовах транзитних (пострадянських) суспільств ……………………………………………………129
    РОЗДІЛ 3
    Становлення державного суверенітету України в контексті сучасних тенденцій міжнародних відносин
    3.1 Суверенітет Української держави: особливості реалізації
    у внутрішньому та зовнішньому вимірах…………………………………........153
    3.2 Конструювання національно-державної ідентичності як механізму реалізації державного суверенітету України…………………………………..173
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………....193
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………….……….…199









    ВСТУП
    Актуальність теми. Становлення і розвиток української дер¬жавності в умовах глобальних змін та формування нового світового порядку вима-гають врахування світових тенденцій, які визначають контекст й передумови розвитку сучасних держав та суспільств, істотно впливають на динаміку внутрішньосуспільних трансформацій. Серед них важливим є ро¬зуміння причинно-наслідкових зв’язків трансформації, пов’я¬заної з інсти¬тутом сувере¬нітету, який забезпечує базові умови розбудови Української дер¬жави, прове¬дення її ефективної зовнішньої та внутрішньої політики, опти¬мізації процесів інтеграції в регіональні та міжнародне спів¬товариства. Адже реалізація цих завдань вимагає як зміцнення суверенітету України, так і врахуван¬ня нових реалій і можливостей його реалізації у взаємозалежному світі, де існують об’єктивні чинники його обмеження, зумовлені передусім глобалізацією. Теорія і практика суверенітету істотно впливає на інші суспільно-політичні явища та процеси, включно із ста¬но¬ви¬щем та правами громадян, призводить до їх трансформації, розвитку чи обмеження. Об’єктивно актуаль¬ність вивчення державного суверенітету посилюється й тим, що він втілюється у різних формах, його реалізацію зумовлюють чимало чин¬ників зовнішнього та внутрішнього, об’єктивного та суб’єктивного характеру.
    Проблема державного суверенітету з початку її виникнення завжди була предметом дослідження для науковців та мислителів. Проте поняття суверенітету – складне та неоднозначне, постійно змінювалось і продовжує модифікуватись в контексті форм вияву та реалізації, що зумовлює потребу його уточнення, концептуалізації цих змін, розуміння їхнього впливу на функціональні аспекти його забезпечення, що зумовлює й актуалізує постійне звернення до цієї тематики. Окрім того, неоднозначні наукові трактування наслідків впливу процесів глобалізації на суверенітет, протилежні погляди на його трансформацію, – від заперечення змін до обґрунтування його зник¬нення як інституту, вимагають наукового доопрацювання цієї тематики. У сучасній українській політичній науці, попри велику кількість публікацій на цю тематику, увага вчених передовсім зосереджена на аналізі правових та міжнародних аспектів державного суверенітету як політичної та правової характеристики державної влади. Проте проблеми забезпечення реального суверенітету Української держави в контексті її входження до складу багатьох європейських і міжнародних організацій, формування транснаціональних співтовариств, активізації діяльності міждержавних урядових і неурядових організацій, потреби децентралізації влади всередині держави і розширення прав регіонів залишаються недостатньо вивченими. Зокрема, вони не можуть бути об’єктивно досліджені без розуміння причинно-наслідкових зв’язків трансформації, що відбуваються з цим універсальним інститутом держави на сучасному етапі.
    Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена потребою наукового осмислення причинно-наслідкових зв’язків процесів трансформації та функціонування інструментальних аспектів інституту державного суве¬ренітету в контексті реалій становлення Української державності.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри політології Національного університету «Львівська політехніка» у рамках комплексної теми «Проблеми та перспективи розвитку демократії в Україні» (номер державної реєстрації 0109U003459).
    Мета дослідження – з’ясувати наслідки глобалізації, які зумовлюють трансформацію внутрішнього та зовнішнього вимірів державного суверенітету в сучасній системі міжнародних відносин, проаналізувати їхні особ¬ли¬вості в перехідних суспільствах.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
    – систематизувати класичні та новітні теорії державного сувер嬬ніте¬ту, розкрити сутність поняття «суверенітет», просте¬жити еволюцію його станов-ле¬н¬ня як політичного інституту;
    – обґрунтувати методологічні засади аналізу державного суверенітету та його трансфор¬ма¬ції в умовах глоба¬лізації;
    – з’ясувати основні підходи до вивчення глобалізації й виокремити її наслідки, що зумовлюють причини трансформації внутрішнього і зовнішнього вимірів державного суверенітету;
    – конкретизувати сутність трансформації державного суверенітету та її форми в епоху глобалізації;
    – визначити особливості становлення та реалізації державного суверенітету в перехідних суспільствах в контексті наслідків глобалізаційних процесів;
    – з’ясувати місце ідентичності в процесах становлення й транс¬формації державного суверенітету, зокрема, в перехідних суспільствах;
    – визначити особливості становлення та реалізації внутрішнього і зовні¬шньго вимірів суверенітету Української держави в контексті сучасних глобалізаційних трансформацій;
    – розкрити процес формування державної ідентичності як чинника реалі¬за¬ції та зміцнення суверенітету України.
    Об'єктом дослідження є державний суверенітет у контексті глобалі¬за-ційних процесів.
    Предмет дослідження – причинно-наслідкові зв’язки трансформації дер¬жав¬ного суверенітету в умовах глобалізації.
    Методи дослідження. Вибір методології та методів дослідження зумовлений метою та зав¬даннями дисертаційної роботи, прагненням комплексно проаналізувати сфор¬мульовану проблему. Дисертаційне досліджен¬ня здійс¬нене на основі прин¬ципів міждисциплінарності, цілісності, наукового плю¬ра¬лізму, історизму, об’єк¬тивізму. Методологічною основою роботи є конструк¬тивізм, обґрунтований у працях А. Вендта, П. Бергера, Т. Лукмана, І. Ной¬мана та ін. Застосування ме¬тодології конструктивізму до аналізу змін та особливостей функціонування державного суверенітету дало змогу враху¬ва¬ти та проаналізувати ідентич¬ність і, зокрема, національно-державну іден¬тичність, консолідованість су¬спільства в процесах становлення та реалізації сувере¬нітету, з’ясувати їхній вплив на його функціональні аспекти. Кон¬струк¬тивізм підкреслює вплив суб’єктивних чинників (ідей, цінностей, іден¬тичностей) на функціонування інституту державного суверенітету в кон¬тексті трансформації міжнародної системи, а також акцентує увагу на фор¬муванні міжнародних норм та пра¬вил, в умовах яких він здійснюється. Ці аспекти функціонування державного суверенітету найменше вивчені в укра¬їнській політологічній літературі.
    Для реалізації поставлених завдань було використано також загальнонаукові методи – індукції та дедукції, аналізу та синтезу, діалектики, а також спеціальні – системний та порівняльний. Зокрема, систем¬ний метод дав змогу розглянути суверенітет як ознаку/функцію держави – елемента міжнародної системи, яка існує завдяки узгодженому функціонуванню всіх її структурних елементів. За допомогою порівняльного методу було виявлено відмінності в сутності та реалізації суверенітету держави на різних історичних етапах функціонування міжнародної системи – довестфальської, Вест¬фальської та поствестфальської.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській політичній науці на основі методологічних засад конструктивізму:
    – досліджено причинно-наслідкові зв’язки трансформації державного суверенітету в умовах глобалізації, що дало змогу визначити особливості реалізації державного суверенітету в умовах глобалізації, які полягають: у взаємозалежності його внутрішнього та зовнішнього аспектів; обсязі повноважень влади держави, її автономії в міжнародних відносинах, легітимності; спрямованості на дотримання міжнародно-правових норм та принципів;
    – з’ясовано систему становлення причинно-наслідкових зв’язків трансфор¬мації суверенітету в контексті глобалізації. В її основі сутнісні ознаки глобалі¬зації – інтенсифікація взаємозалежності держав і спільнот, поява та посилення впливу недержавних áкторів (міжнародні організації, транснаціональні кор¬порації), актуалізація кооперативних взаємодій між суб’єктами міжнародних відносин через нівелювання визначального впливу військової сили на міжнародній арені, нерівномірний розподіл ресурсів. Їхня дія стала наслідком появи нових чинників трансформації суверенітету: несамодостат¬ність націо¬нальних урядів, їхня об’єктивна нездатність самотужки гаранту¬ва¬ти громадянам добробут і безпеку; транспарентність кордонів; потребу у співробітництві та запозиченні ресурсів у інших держав та недержавних áкторів, передусім міжнародних фінансових інститутів. Наслідком впливу зазначених чинників стало формування різних моделей трансформації та пе¬рерозподілу суверенітету, його делегування на локальний та наднаціо¬наль¬ний рівні. Таким чином, глобалізація в процесах формування причинно-наслід¬кових зв’язків виступає як тло (контекст), принципи розгортання якого сформували причини, вплив яких у просторово-часовому вимірі зумовлює трансформацію державного суверенітету, нові особливості його функціо¬наль¬них аспектів на сучасному етапі, залишаючи при цьому незмінним його атри¬бутивно-символічний аспект;
    – обґрунтовано суперечність між потребою становлення та зміцнення суверенітету транзитних суспільств, особливо нових держав, і потребою його делегування на наднаціональний рівень управління – з метою ефек-тивної реалізації соціально-економічних реформ та на локальний рівень – для демократизації суспільно-політичних процесів;
    – з’ясовано вплив національно-державної ідентичності на процеси ста-нов¬лен¬ня та реалізації суверенітету України. Встановлено, що доміну¬ван¬ня регіональних ідентичностей і, як наслідок, – неконсолідованість суспільства та політичної еліти, зумовлюють відсутність чіткої стратегії суспільного розвит¬ку, усвідомлення національних інтересів, позитивного обра¬зу держави на міжнародній арені, неконкурентоспроможність, формуючи за-лежність від зовніш¬ніх центрів впливу і практику неформального делегу-вання їм суверенітету;
    уточнено та доповнено:
    – зміст поняття «суверенітет держави», який репрезентується як: про¬цес набуття, постійного відтворення та посилення/чи обмеження повно¬важень; переговорний процес між суб’єктами міжнародних відносин щодо розподілу ресурсів влади, їх обміну і делегування; ресурс, механізм та ін-струмент втілення національних інтересів та стратегій;
    – значення ролі державної ідентичності в реалізації суверенітету в умовах глобальних і суспільно-політичних трансформацій; обґрунтовано, що державна ідентичність стає джерелом «м’якої сили» та вагомим ресурсом реалізації державного суверенітету в сучасних міжнародних відносинах;
    – дію причинно-наслідкових зв’язків трансформації державного сувере¬нітету у транзитних суспільствах. Виокремлено чинники становлення внут¬рішнього і зовнішнього вимірів суверенітету перехідних держав, особливіс¬тю яких є кризовість розвитку, відсутність сформованої системи цінностей, залежність від зовнішніх впливів та ресурсів. Серед них такі: ефективний економічний розвиток; конкурентоспроможність на міжнародній арені; пози¬тивний міжнародний імідж як наслідок дотримання цими державами правил взаємо¬дій на міжнародній арені, здатність впливати на них; участь та співпраця з міжнародними інститутами та інтеграційними об’єднаннями; сформо¬ва¬ність політичної нації, державної ідентичності, громадянського та кон¬солідованого суспільства як на¬слідок чітких правил розподілу повно¬ва¬жень та делегування суверенітету на локальний рівень;
    – особливості реалізації суверенітету Української держави в контексті узгодження внутрішньої та зовнішньої політики. З’ясовано, що для реалізації суверенітету Української держави на міжнародному рівні передовсім важливими є: формування стійких правил розподілу повноважень і ресурсів між національним та локальним рівнями управління, наслідком яких стануть реформування демократичних політичних та правових інститутів, консолідованість суспільства та влади, розвиток громадянського суспільства, формуван¬ня суспільної довіри до влади, що, своєю чергою, позитивно вплине на форму¬ван¬ня національної і зовнішньоп¬літичної ідентичн¬с¬¬¬¬тей, конкуренто¬спр¬мож¬ність, а також на можливість застосування елементів «м’якої сили» – при¬ваб¬ли¬вості власного образу, позитивного іміджу тощо.

    Набуло подальшого розвитку:
    – обґрунтування особливостей та мотивів, якими керуються держави, добровільно передаючи (делегуючи) суверенітет на наднаціональний рівень задля отримання зиску від: прийняття колективних рішень, сприяння вирішенню суперечок та конфліктів між державами, збільшення довіри міжнародної спільноти до держав та привабливості власного образу на міжнарод¬ній арені тощо; а також – делегування суверенітету на лкаль¬¬ний рівень (рівень місцевого самоврядування) задля оптимізації управлінських проце¬сів, забез¬печення прав та автономії особистості.
    Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагаль-нення і висновки дисертації можуть бути використані для подальших до-сліджень в українській політичній науці, у навчальному процесі для читання лекцій з політології, написання монографій, підручників та навчальних по-сібників, для підготовки навчальних спецкурсів з політології, міжнародних відносин, теорії глобалізації, євроінтеграції для вищих навчальних закладів України. Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані для розв’язання політичних проблем, що виникають на сучасному етапі утвердження та розвитку України як суверенної держави.
    Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та результати ди¬серта-ційного дослідження апробовано у формі доповідей на наукових конфе-ренціях: I Міжнародній конференції молодих вчених «Гуманітарні та со-ціальні науки HSS – 2009» (Львів, травень 2009); Регіональній конференції «Проблеми державотворення в Україні: минуле і сучасність» (Львів, травень 2009); Круглому столі «Актуальні проблеми політології», присвяченому 20-й річниці створення кафедри політології НУ «Львівська політехніка» (Львів, листопад 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «300 років Конституції гетьмана П. Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державо¬творення» (Львів, травень 2010); IІ Міжнародній конфе¬рен¬ції молодих вчених «Гуманітарні та соціальні науки HSS – 2010» (Львів, листопад 2010); Міжнародній науково-практичній конференції з соціології (Київ, 28–29 жовтня 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Політико-правові аспекти державотворчого процесу в Україні: від теорії до практики» (Львів, листопад 2010); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль суспільно-політичних дисциплін у формуванні світогляду працівника органів внутрішніх справ» (Львів, 3 червня 2011); ІІІ Міжнародній конференції молодих вчених «Гуманітарні та соціальні науки HSS – 2011» (Львів, 24–26 листопада 2011). Результати дослідження були обговоре¬ні на засіданнях кафедри політології Національного університету «Львівська політехніка» і кафедри теорії та історії політичної науки Львівського націо-нального університету імені Івана Франка.
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 статей, з них 5 у фахових наукових виданнях з політичної науки.
    1. Троян І. В. Трансформація ідеї державного суверенітету в системі міжнародних відносин XV–XVII ст. / І. Троян // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку : Зб. наук. праць – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. – Вип. 21. – С. 33–39.
    2. Троян І. В. Сутність державного суверенітету в рамках теорії політичного реалізму / І. В. Троян // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна / «Питання політології»: Зб. наук. праць. – Х. : Вид-во Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2009. – № 885. – С. 28–34.
    3. Троян І. В. Державний суверенітет як політологічна категорія: сутність, характеристики, особливості трансформації / І. Троян // Укра¬їн¬ська національна ідея: реалії та перспективи розвитку : Зб. наук. праць – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – Вип. 22. – С. 130–136.
    4. Троян І. В. Національна держава в сучасній системі міжнародних відносин / І. Троян // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Політологія. Соціологія. Філософія. – Ужгород : Вид-во Ужгород. нац. ун-ту «Говерла», 2010. – Вип. 14. – С. 56–59.
    5. Троян І. В. Трансформація державного суверенітету в умовах глобалізації / Ірина Троян // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку : Зб. наук. праць. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська по¬літех¬ніка», 2011. – Вип. 23. – С. 158–164.
    6. Троян І. В. Ідея державного суверенітету в політико-правових теоріях Нового часу / І. В. Троян // Гуманітарні та соціальні науки : Матеріали I міжнар. конф. молодих вчених HSS. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. – С. 182–183.
    7. Троян І. В. Поствестфальські теорії державного суверенітету / І. В. Троян // Проблеми державотворення в Україні: минуле і сучасність : Зб. праць регіональної конференції. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. – С. 84–87.
    8. Троян І. В. Тенденції трансформації державного суверенітету / І. В. Троян // 300 років Конституції гетьмана Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – С. 246–249.
    9. Троян І. В. Суверенітет держави в концепціях глобалізації / І. В. Троян // Актуальні проблеми політології : Матеріали круглого столу, присвяченого 20-й річниці створення кафедри політології Нац. ун-ту «Львівська політехніка» (Львів, 23 листопада 2009 р.) : редкол. : Я. Б. Турчин, У. В. Ільницька. – Львів : АСВ, 2009. – С.102–108.
    10. Троян І. В. Інтеграція як чинник трансформації зовнішнього виміру державного суверенітету / І. В. Троян // Гуманітарні та соціальні науки : Матеріали IІ міжнар. конф. молодих вчених HSS – 2010. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – С. 164–165.
    11. Троян І. В. Нова роль держави і державного суверенітету в умовах глобалізації / І. В. Троян // Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. соціол., 28–29 жовт. 2010 р. / Б. В. Новіков, Л. М. Димитрова, П. В. Кутуєв. – К. : НТУУ «КПІ», 2010. – С. 349–350.
    12. Троян І. В. Внутрішні виміри трансформації державного суверенітету під впливом глобалізації / І. В. Троян // Політико-правові аспекти державо¬творчого процесу в Україні: від теорії до практики : Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 9-10 листоп. 2010 р.); редкол.: У. В. Ільницька, Я. Б. Тур¬чин, М. А. Бучин. – Львів : Поліграф. лаборат. ЦПД ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – С. 105–114.
    13. Троян І. В. Сутність державного суверенітету в рамках теорії конструктивізму / І. В. Троян // Роль суспільно-політичних дисциплін у фор-му¬ванні світогляду працівника органів внутрішніх справ : Матеріали IV всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 3 червня 2011 р.) : за наук. ред. проф. М. П. Геть¬манчука. – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – С. 194–198.
    14. Троян І. В. Делегування державного суверенітету як засіб його реалізації в сучасній міжнародній практиці / І. В. Троян // Гуманітарні та соціальні науки : Матеріали ІІІ міжнар. конф. молодих вчених HSS. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2011. – С. 216–217.
    Структура роботи зумовлена метою, завданнями, об'єктом і пред¬ме-том дослідження та обраною методологією. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 180 сторінок, список використаних джерел налічує 460 найменувань.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Виходячи з предме¬ту, мети та завдань дисертаційної роботи, на основі методології конструк¬тивізму проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки трансформації держав¬ного суверенітету в умовах глобалізації та одержано наступні результати дослідження:
    1. В результаті дослідження еволюції становлення державного суве¬ре-нітету як поняття та інституції виділено такі особливості державного суверені¬тету: державний суверенітет пов’язаний з державою; даний принцип заклав основи для формально-правової рівності держав і народів – визнання за кожним народом права самостійно обирати форму правління, яку інші народи та держави зобов’язані визнати; державний суверенітет функціональний, він забезпечує відповідний рівень політичної свободи всередині держави, тобто дає право встановлювати закони, гарантувати міжнародно-правовий захист та певну міру автономії на міжнародній арені; він є «перепусткою» держави на міжнародну арену і дає їй певні права, головним з яких є право захищати власні національні інтереси; суверенно визнані держави можуть вільно укладати міжнародні угоди, які будуть залишатись дійсними навіть при зміні форми їх політичного правління.
    2. Вибір методології конструктивізму для дослідження причинно-наслід¬ко¬вих зв’язків трансформації державного суверенітету в умовах глобалізації зумовлений тим, що в теорії конструктивізму переосмислюється сутність держав¬ного суверенітету, з врахуванням нових чинників його реалізації; конс¬тବтується його обмеження в сучасних умовах міжнародно-політичного розвит¬ку внаслідок актуальності несилових механізмів впливу держав на політику одна одної. Держави як міжнародно-політичні суб’єкти в умовах глобалізації не є самозацікавленими акторами, вони взаємодіють з іншими міжнародними акторами для отримання певних вигод, технологій або ресурсів. Суверенітет також є обмеженим внаслідок визнання прав людини вищими за право держави. Це дозволяє «втручання» міжнародних об’єднань у внутрішні справи держави. Окрім домінування впливу міжнародних норм та цінностей, ресурсом реалізації суверенітету в умовах глобалізації є ідентичність (націо¬нальна, зовнішньо-політична або наднаціональна). В контексті глобальних транс¬фор¬¬мацій міжнародна взаємодія відбувається в умовах конкурування різних національних та зовнішньополітичних ідентичностей за вплив у світі, що актуа¬лізує конструювання державної ідентичності як інструменту реалі¬за¬ції суверенітету.
    3. Внаслідок аналізу різних підходів до визначення сутності глобалізації вста¬новле¬но, що з середини XX ст. під впливом процесів глобалізації націо¬наль¬на держава поступово втрачає роль структурної основи міжнародної системи. Головно, це пов’язано з нездатністю держави регулювати і впливати на процеси політичної, культурної та економічної глобалізації, а також інтег¬ра¬ції світу. За таких умов змінюється сутність та функції державного суверені¬тету, який завжди був похідним від держави. Важливими причинами транс¬фор¬мації сутності та функціональності державного суверенітету в умовах глобалізації є: взаємозалежність (економічна, політична, соціокультурна) держав і народів; зміна соціальних функцій національної держави та її ролі в міжнародній системі, процеси демократизації і гуманізації, а також – збільшення кількості міжнародних суб’єктів та взаємодій між ними.
    Результатами дії вищеназваних причин, тобто наслідками, що зумов-люють трансформацію внутрішнього виміру суверенітету держави і, здебіль¬шо¬го, є негативними, ми вважаємо: втрату ефективності управління національ¬них урядів (національні уряди не можуть ефективно виконувати функції – забезпечувати добробут, стабільність, безпеку); посилення етнічних конфлік¬тів в багатонаціональних державах; кризу лояльності як продукту обміну між державою і громадянином та його підзвітності державній владі, а також – ресурсу реалізації суверенітету в традиційній міжнародній системі; визнання внутрішнього виміру суверенітету держави мірою дотримання прав людини, легітимності політичної влади; втручання ТНК та неурядових організацій у внутрішнє життя держав. Наслідками глобалізації, які трансформують зовнішній аспект державного суверенітету, і які, на нашу думку, є позитив¬ними для його функціонування в нових умовах, визначено: розвиток співробітництва у економічній, культурній, політичній, соціальній сферах; посилення процесу європейської інтеграції у світову економічну і політичну систему; нівелювання силового чинника як основного регулятора між¬народних відносин традиційної системи, зростання значення «м’якої сили» в політиці; зміни ролі і важливості національних інтересів, формування їх чинниками ззовні, зокрема, міжнародними цінностями, принципами, нормами тощо. Разом з тим, позитивні і негативні наслідки процесу глобалізації, які впливають на трансформацію державного суверенітету у внутрішньому і зовнішньому аспектах є взаємнодетермінованими.
    4. Глобалізація у своїх нинішніх вимірах спричинює трансформацію всього суспільного життя, а отже, має багатовимірний характер. Важливою особли¬вістю глобалізації та її процесів є конституювання нового соціального порядку, в якому вже немає розрізнення між внутрішнім і зовнішнім середовищем існування певної спільності та відсутні чітко окрес-лені принци¬пи міжнародної поведінки і діяльності суб’єктів. За таких умов істотно трансфор¬мується право національної держави на свою територіальну власність. Принцип суверенітету держави, закладений Вестфальським мирним догово¬ром 1648 року у контексті глобалізації, формування нового соціального поряд¬ку під впливом її процесів також трансформується. Внаслідок розми¬вання кордонів між внутрішнім і зовнішнім його аспектами в умовах глобаль¬них трансфор¬мацій відбувається своєрідна «гра в суверенітет», за якої виграш влади можна отримати шляхом включення в ті чи інші міжнародні процеси. Відтак глобалізація надає нових вимірів функціонуванню держав¬ного сувере¬ні¬тету. Конституюється поствестфальська форма державного суверені¬те¬ту, за якої принцип невтручання однієї держави в справи іншої не діє, залишаючись виключно формальною нормою. За таких умов дедалі очевиднішою стає тенденція розмежування суверенітету як атрибута, який продовжує своє формальне існування, та автономії, – різної можливості держав користуватись цим атрибутом на практиці, тобто приймати автономні зовнішньополітичні рішення. З огляду на те, особливість трансформації державного суверенітету в сучасних умовах міжнародно-політичного розвитку полягає: по-перше, у тісній його залежності від трансформації всієї міжнародної системи та ролі національної держави в ній; по-друге, у добровільній передачі державами суверенітету на наднаціональний та локальний рівні управління; по-третє, у перерозподілі влади між всіма акторами міжнародних відносин, що обумов¬лює «розмивання» суверенітету. Однак, «розмивання» суверенітету означає не його зникнення як атрибуту, символу держави, а швидше – зміну змісту, ознак та функцій у зв’язку з процесом фактичного переходу (делегування) частини функцій і владних повноважень держави до інших акторів. Це значить, що суверенітет як атрибут держави не зникає, трансформується його практичне значення. На практиці суверенітет стає багатоас¬пектним, багаторівневим, багатофункціональним.
    5. Визначено, що в контексті впливу глобальних економічних та політич¬них чинників на державу для транзитивних суспільств важливим є зміцнення суверенітету шляхом досягнення відповідності між його внутрішнім і зовнішнім аспектами. Втім, саме «наповнення» економічними, політичними, культурними, демократичними цінностями і нормами внутрішнього виміру державного суверенітету, його міцність є провідною, оскільки саме від успішності внутрішнього розвитку держави залежить побудова її відносин з міжнародною спільнотою. Відтак, міжнародно-політична реалізація суверені¬тету держав, які переходять до демократії, тісно пов’язана із стабільним внутрішньополітичним розвитком, рівнем демократичності. Важливою особ¬ли¬ві¬стю транзитних держав у цьому контексті є те, що делегування внут¬рі¬шнього аспекту суверенітету декларується, однак де-факто повнова¬ження передаються не на рівень локальної спільноти, а радше – групам еліти, що часто мають тіньовий неформалізований характер. Це зумовлює неефективність реалізації державного суверенітету загалом. Його функціональність також пов’язана з можливостями співпраці та долученням держави до кооперативних взаємодій, делегуванням суверенітету на рівень міжнародних інститутів та глобального громадянського суспільства. Зокрема, остання тенденція посилює й формування громадянського суспільства у внутрішньополітичному контексті.
    6. З’ясовано, що в умовах глобалізації ідентичність як певний набір інди-ві¬ду¬альних, соціокультурних, національних та цивілізаційних характе¬рис-тик певної спільноти окреслює її місце в транснаціональному еконо¬мічному та політичному просторах. Визначено, що державно-національна ідентичність в контексті впливу наслідків глобалізації є необхідна для реалізації суве¬ренітету транзитних держав. Перш за все, вона передбачає усвідомлення суспільством свого місця в міжнародній системі, відображає лояльність громадян верховній владі, погодження із проведенням внутрішньо- і зовнішньополітичних орієнтирів розвитку держави. З огляду на те, вона є вагомою підставою реалізації суверенітету держави на міжнародному рівні. Адже в умовах транзиту суверенітет держави не може бути зміцненим та реалізованим на міжнародному рівні без відповідного рівня підтримки населення (лояльності) та ідентифікації громадян з державою.
    7. Суверенітет України як «перехідної» держави з огляду на сучасні гло¬балі¬заційні тенденції міжнародних відносин, що передбачають високий рівень демократичного та економічного розвитку держави, дотримання нею між¬народних норм та цінностей, інтегрованість в світову спільноту для вирішення спільних для всіх держав проблем є недостатній у внутрішньому та зовнішньому вимірах. Причинами цього є особливості перехідного періоду держави та наслідки тривалого бездержавного існування нації. Найбільш вагомим з них є криза макроідентичності, відсутність єдиної ціннісної системи суспільства. Державний суверенітет України також не може бути повноцінно реалізований в міжнародній практиці з огляду на невизначеність інтеграційних стратегій (зумовлених кризою ідентичності) та значну залежність від зовніш¬ніх ресурсів.
    8. Процес становлення державної та наднаціональної ідентичностей в Україні пов’язаний із регіональними особливостями, які зумовлені політич-ними, історичними, культурними, соціальними та геополітичними аспек¬тами її державного розвитку. Їх вирішення, на нашу думку, потребує забез¬пе-чення принципів громадянської єдності, рівності розвитку різних етносів, регіональних груп, верховенства права, толерантності та міжкультурного діалогу, а також – реформування відносин між центром і регіонами у напрямі розширення прав і повноважень місцевого самоврядування, сприяння міжрегіональній економічній та культурній кооперації; розвитку локальної демократії (громадянського суспільства) тощо.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аболин О. Ю. Отказ от принципа «абсолютного суверенитета» / О. Ю. Аболин // Геополитика. – 1995. – № 1. – С. 108–109.
    2. Алексеева Т. «Реванш кочевников» или ценностное осмысле¬ние глобализации [Электронный ресурс] / Т. Алексеева // Космополис. – 2003. – № 4. – Ре¬жим доступа к журн. : http://cosmo-polis.mgimo.ru/index.php?option=com¬content&task=view&id=98
    3. Алексеева Т. А. Рациональный эгоизм национального интереса / Т. А. Алексеева / Полис (Политические исследования). – 1995. – № 1. – С. 93–96.
    4. Алексєєнко І. В. Трансформація інституту національної держави в умовах глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / І. В. Алексєєнко. – К., 2006. – 32 с.
    5. Аляев А. В. Миротворческая деятельность ООН на современном этапе / А. В. Аляев, А. Ю. Козырева // Эволюция мирового порядка и внешне-поли¬тическая стратегия России: материалы «круглого стола», посвященного па¬мяти Ю. М. Мельникова и И. Н. Кравченко / Дип. академия МИД России, Ин-т акту¬альных междунар. проблем. – М. : Научная книга, 2003. – С. 107–117.
    6. Андрєєва О. М. Формування цивілізаційної ідентичності України в контексті вибору оптимальної моделі її національної безпеки [Електронний ресурс] / О. М. Андрєєва. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/¬Soc¬¬Gum/Gileya/2009_22/Gileya22/P3.pdf
    7. Андрієнко О. В. Проблема личности в контексте социума транзитивного ти¬па [Електронний ресурс] / О. В. Андрієнко. – Режим доступу: http://www.iai.donetsk.ua/u¬/iai/dtp/CONF/13/¬articles/sec3/¬stat32.htm
    8. Аннан К. Сохранились ли у нас всеобщие ценности? / К. Аннан // Международная жизнь. – 2004. – № 2. – С. 70–77.
    9. Антошин В. А. Идея государственного суверенитета: долгий путь и национальные интересы России / В. А. Антошин // Идеология и власть в современной России. – 2008. – № 2 (3). – С. 9–12.
    10. Арзуманян Р. Метафора нелинейности в социальных системах / Р. Арзуманян // 21 век / Научно-образовательный фонд «Нораванк». – Ереван, 2004. – № 2. – C. 123–153.
    11. Арон Р. Мир і війна між націями / Раймон Арон. – К. : Юніверс, 2000. – 688 с.
    12. Афонін Е. Веймарські уроки України, або Універсалії перехідних періодів суспіль¬ного розвитку / Е. Афонін // Дзеркало тижня. – 2006. – № 10 (589). – С. 21.
    13. Афонін Е. Об’єднана Європа: соціокультурні кордони [Електронний ресурс] / Е. Афонін. – Режим доступу: http://www.sociology.kharkov.ua/docs/¬chten_01/afonin.doc
    14. Бабкіна О. Демократичні детермінанти трансформації українського суспільства / О. Бабкіна // Персонал. – 2007. – № 2. – С. 18–24.
    15. Балахнин И. Трансформация государственного суверенитета и вопросы проблемной государственности в условиях перехода к информационному обществу [Электронный ресурс] / И. Балахнин, С. Жигжитов. – Режим доступа : http://www.mgimo.ru/study/faculty/politcs/ksp/docs/34538/document3454.phtml
    16. Балуев Д. Г. Роль государства в современной мировой политике / Д. Г. Балуев. – Нижний Новгород : Б. в., 2003. – 60 с.
    17. Балуев Д. Меняющаяся роль государства в контексте современных глобальных изменений / Д. Балуєв // Вестник ННГУ. – 2003. – С. 160 – 175. – (Серия Междунарoдные отношения ; № 1).
    18. Балуев Д. Приватизация военно-силовых функций государства: каковы перспективы? / Д. Балуев // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 3. – С. 64–70.
    19. Банс Б. Элементы неопределенности в переходный период / Б. Банс // Полис (Политические исследования). – 1993. – № 1(13) . – С. 44–51.
    20. Барабанов О. Н. Глобальное управление как тема для научного анализа [Электронный ресурс] / О. Н. Барабанов. – Режим доступа: http://globalanti.risa.ru/reports.php?cat_id=31&doc_id=13
    21. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Логос, 2002. – 130 с.
    22. Бек У. Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / У. Бек ; пер. с нем. А. Б. Григорьева, В. Д. Седельника ; послесл. В. Г. Федотовой, Н. Н. Федотовой. – М. : Прогресс-Традиция ; Территория будущого, 2007. – 464 с. – (Сер. «Университетская библиотека Александра Погорельского»).
    23. Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска / У. Бек // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 5. – С. 10–19.
    24. Бек У. Трансформация политики и государства в эпоху глобализации / У. Бек // Свободная мысль ХХІ века. – 2004. – № 7. – С. 465
    25. Бек У. Что такое глобализация / У. Бек. – М. : Прогресс, 2001. – 150 с.
    26. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Медиум, 1995. – 323 с.
    27. Бжезинский З. Великая шахматная доска / З. Бжезинский.  М. : Международные отношения, 1998. – 300 с.
    28. Білоус О. Проблеми трансформації та модернізації транзитивних країн в умовах глобалізму / О. Білоус // Економічний часопис. – ХХІ ст. – 2007. – № 7–8. – С. 3–8.
    29. Блавацкий С. Дилемма глобализации и государственного суверенитета / С. Блавацкий // Зеркало недели. – 2002. – № 1 (376) – С. 5–9.
    30. Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / А. С. Блинов. – М. : Макс Пресс, 2003. – 194 с.
    31. Богатуров А. Д. Очерки теории и методологии политического анализа между¬наро¬дных отношений / А. Д. Богатуров, Н. А. Косолапов, М. А. Хрусталев. – М. : Научно-образовательный форум по международным отноше¬ниям, 2002. – 339 с.
    32. Богданова М. В. Государство в современных международ¬ных отно-шениях (эволюция понятия «суверенитет») : автореф. дис. на стиск. учен. степени канд. полит. наук: спец. 23.00.04 «Политические проблемы международных отношений и глобального развития» / М. В. Богданова. – М., 2008. – 24 с.
    33. Бойко Б. Ф. Україна: остання війна за незалежність (аналітичне дослідже¬ння) / Б. Ф. Бойко. – Коростень : Ред. газ. «Вечірній Коростень», 2005. – 158 с.
    34. Борко Ю. А. Проблема национального суверенитета: опыт эвропейской ин¬те¬г¬рации / Ю. А. Борко // Космополис. — М. : Полис МГИМО, 1999. – С. 67–71.
    35. Бугров Р. В. Интеграция в теории международных отношений: обзор современных подходов [Электронный ресурс] / Р. В. Бугров. – Режим доступа : http://www.unn.ru/rus/fmo/Archive/books/posobiy/Integrationtheoriesrevision.doc.
    36. Будон Р. Место беспорядка. Критика теорий социального изменения / Р. Будон ; пер. с фр. М. М. Кириченко ; науч. ред. М. Ф. Черныш. – М. : Аспект Пресс,1998. – 284 с.
    37. Бунецький Л. Л. Трансформація інституційних процесів в Україні: пострадянська деінституціоналізація та особливості становлення політичних інс¬ти¬тутів / Л. Л. Бунецький // Актуальні проблеми державного управління. – 2008. – № 2 (34). – С. 3–7.
    38. Бусыгина И. М. Европейский Союз: новые измерения концепции сувере¬нитета / И. М. Бусыгина // Сб. науч. тр. / под ред. Ю. С. Пивоварова. – М., 2005. – № 4. – С. 47–69.
    39. Бычкова А. Ю. Транснациональные корпорации: новый фактор мировой политики / А. Ю. Бычкова // Актуальные проблемы политологии: сб. науч. работ студентов и аспирантов Рос. ун-та дружбы народов / отв. ред. д. ф. н., проф. В. Д. Зотов. – М. : МАКС Пресс, 2001. – С. 123–125.
    40. Валерстайн И. Конец знакомого мира. Социология ХХІ века / И. Валер¬стайн ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : «Логос», 2004. – 353 с.
    41. Варюхина Н. Н. Управление иммиграционными процессами в Европейском Союзе: опыт Германии / Н. Н. Варюхина // Пространство и время в мировой политике и международных отношениях : материалы 4-го Конвента РАМИ : [в 10 т.] / под ред. А. Ю Мельвиля; Рос. ассоциация междунар. исследований. – М. : МГИМО-Университет, 2007. – Т. 9 : Перспективы надгосударственного управления в глобальном и региональном масштабе / под ред. О. Н. Барабанова. – 88 с.
    42. Васильева Т. Трансформация функций института государства в усло-виях глобализации / Т. Васильева // Власть. – 2007. – № 10. – С. 11–14.
    43. Веремеев Н. Современные подходы к проблеме суверенитета в европейских исследованиях / Н. Веремеев // Журнал международного права и международных отношений. – 2008. – № 2. – С. 61–64.
    44. Виноградова С. М. Государство, безопасность, суверенитет: между-народные отношение в зеркале феминизма [Электронный ресурс] / С. М. Ви¬ноградова // Политэкс (Политическая экспертиза). – 2010. – № 4. – Режим доступа к журн. : http://www.politex.info/content/category/4/44/30/
    45. Власюк О. С. Стратегічні орієнтири України // Українська політична на¬ція: ґенеза, стан, перспективи / О. С. Власюк. – К. : НІСД, 2004. – С. 629 – 636.
    46. Внешнеполитический реализм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.washprofile.org/ru/node/
    47. Войтоловский Ф. Нестабильность в мировой системе / Ф. Войтоловский // Международные процессы. – 2009. – № 1 – С. 4–16.
    48. Волошин О. Государство только начинается [Электронный ресурс] / О. Волошин. – Режим доступа : http://www.expert.ua/articles/8/0/2800/
    49. Воробйова Л. С. Соціокультурна ідентичність: особистості в умовах трансформації суспільства [Електронний ресурс] / Л. С. Воробйова. – Режим доступу : http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/3_2004/articles//stat42.html
    50. Ворон Н. Б. Україна в контексті цивілізаційного розвитку [Електронний ресурс] / Н. Б. Ворон. – Режим доступу : http://intkonf.org/voron-n-b-ukrayina-v-konteksti-tsivilizatsiynogo-rozvitku
    51. Врадій О. Європейський Союз у процесі соціально-політичних трансформацій / О. Врадій // Актуальні питання світової політики. – 2009. – Вип. 49. – С. 145–156.
    52. Габермас Ю. Умови громадянства : зб. ст. / Ю. Габермас; під ред. Варта ван Стінбергена ; пер. з англ. ; передм. та прим. Іваненко О. О. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – 264 с.
    53. Гаджиев К. С. К полицентрическому миропорядку / К. С. Гаджиев // Полис (Политические исследования). – 2007. – № 4. – С. 8–23.
    54. Гаджиев К. С. Политическая философия / К. С. Гаджиев. – М. : Экономика, 1999. – 606 с.
    55. Гайдай Ю. В. Модифікація ролі національних держав в умовах ди-намізації процесів глобалізації [Електронний ресурс] / Ю. В. Гайдай. – Режим доступу : http // www. kneu. kiev.ua
    56. Гальчинский А. Конец єврофедерализма? / А. Гальчинский // Зеркало недели. – 2007. – № 41 (670). – С. 1–4.
    57. Гаман-Голутвина О. В. Авторитаризм развития или авторитаризм без развития: судьбы модернизации на постсоветском пространстве / О. В. Гаман-Голутвина // Вестник МГИМО. – 2010. – № 4. – С. 77–83.
    58. Гапотій В. Д. Теоретичні та практичні аспекти суверенітету народу, нації та держави: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / В. Д. Гапотій – Львів, 2005. – 17 с.
    59. Гапотій В. Д. Вплив глобалізаційних процесів на теорію та практику державного суверенітету / В. Д. Гапотій // Вісник Нац. ун-ту внутрішніх справ. – 2004. – Вип. 27. – С. 243 – 250.
    60. Гегель Г. В. Основи філософії права або природне право і державознавство / Г. Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Осадчука та М. Кушніра. – К. : Юніверс, 2000. – 336 с.
    61. Гетьманчук М. П. Проблема націоналізму в умовах розширення НАТО та Європейського союзу / М. П. Гетьманчук. – Львів : Центр політичних досліджень ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – С. 108–111.
    62. Глобализация: контуры XXI века : реферат. сб. / за ред. Ю.Игрицкого. – М.: ИНИОН РАН, 2002. – Ч. I. – С. 63–64.
    63. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко [та ін.] ; кер. авт. колект. і наук. ред. О. Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
    64. Глобальні модерності / за ред. М. Фезерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона ; пер. з англ. Т. Цимбака. – К. : Ніка-Захід, 2008. – 400 с.
    65. Гоббс Т. Левіафан, или Материя, форма и власть государства церко-вно¬г и гражданского / Т. Гоббс // Избр. произвед. : в 2 т. – М., 1965. – Т. 2. – 287 с.
    66. Головаха Є. Основні етапи і тенденції трансформації українського сус¬піль¬¬ства: від перебудови до «помаранчевої революції» / Євген Головаха, Наталія Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 3. – С. 32–51.
    67. Гончаренко О. М. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку / О. М. Гончаренко, Б. О. Парахонський, Е. М. Лисицин, О. Я. Мана¬чинський // Ukraine 2000 and Beyond: Geopolitical Priorities and Scenarios of Development ; НІСД.  К., 1999.  192 с.
    68. Горбулін В. П. Україна-НАТО: стагнація чи повільна інтеграція // В. П. Горбулін // Стратегічні пріоритети. Проблеми національної безпеки й оборони. – 2007. – № 2 (3). – С. 5–14.
    69. Гордієнко М. Концепція політичної еліти В. Липинського як фактор національно-державної ідентичності України / М. Гордієнко // Нова політика. – 1998. – №2. – С. 44–48.
    70. Гордон Л. А. Cоциальная неудовлетворенность как свойство массового соз¬на¬ния в переходный период / Л. А. Гордон // Полис (Политические исследования) – 1998. – № 3. – С. 32–48.
    71. Гордон Л. А. Развилки и ловушки переходного периода / Л. А. Гордон, Н. М. Плискевич // Россия сегодня. – 1994. – № 4. – С. 78–86.
    72. Государство в меняющемся мире : отчет о мировом развитии / Агентство экономической информации «Прайм – ТАСС». – 1997. – 305 с. – (Публикация по заказу Всемирного банка).
    73. Гречанінов В. Після розпаду біполярної системи. Новий світовий порядок та глобалізація на початку XXI століття / В. Гречанінов // Політика і час. – 2002. – № 1. – С. 58–67.
    74. Гринберг Т. Э. Образ страны или имидж государства: поиск конструктивной модели [Электронный ресурс] / Т. Э. Гринберг. – Режим доступа: http://pravo33.wordpress.com.
    75. Гринин Л. Е. Глобализация и национальный суверенитет / Л. Е. Гринин // История и современность. – 2005. – № 1. – С. 6–31.
    76. Гринин Л. Е. Национальный суверенитет и процесы глобализации / Л. Е. Гринин // Полис (Политические исследования). – 2008. – № 1. – С. 123–134.
    77. Гринин Л. Е. Что происходит с суверенитетом в век глобализации? [Эле¬к¬¬¬тронный ресурс] / Л. Е. Гринин. – Режим доступа : http://old.uchitelizd.ru/
    data/grinin/work/2007/Chto%20proishodit%20s%20suverenitetom%20RUDN.doc
    78. Гришин А. Изменение роли государства в условиях глобализации [Электронный ресурс] / А. Гринин. – Режим доступа: http://shh.neolain.lv/
    seminar14/glob.rol.htm
    79. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Г. Гроций. – М. : Б.в., 1957. – 868 с.
    80. Грум Д. Растущее многообразие международных акторов / Д. Грум // Международные отношения: социологические подходы. – 1998. – № 2. – С. 222–239.
    81. Гьофе О. Демократія в епоху глобалізації / Отфрід Гьофе. – К. : ППС-2002, 2007. – 436 с.
    82. Дахин В. Н. Глобализация: социальные и политические последствия / В. Н. Дахин // Свободная мисль – ХХI. – 2002. – № 12. – С. 4.
    83. Дацюк С. Незалежність як тягар [Електронний ресурс] / С. Дацюк. – Режим доступу : http://www.uis.kiev.ua/other/dialogs/independence20years.htm
    84. Декларация о недопустимости интервенции и вмешательства во внутренние дела государств принята резолюцией 36/103 Генеральной Ассамблеи (9 декабря 1981 года) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/internal_affairs_decl.shtml
    85. Демченко О. Євроатлантична інтеграція: реалії та перспективи / О. Демченко // Політичний менеджмент. – № 4 (25). – 2007. – С. 95–107.
    86. Денисенко В. М. Дискурс свободи: утопія чи реальність вибору / В. М. Денисенко, В. Й. Климончук, Ю. О. Привалов. – Львів : Астролябія, 2007. – 212 с.
    87. Денисенко В. М. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії / В. М. Денисенко. – Львів : ПАІС, 1997. – 274 с.
    88. Дергачов О. Проблема пріоритетів зовнішньої політики України / О. Дергачов // Наукові записки : збірник. – К. : ІПіЕНД, 2000. – С. 122–131. – (Серія Політологія і етнологія ; вип. 11).
    89. Дір І. Правові засади євроінтеграційного розвитку України: сучасні реалії та перспективи [Електронний ресурс] / І. Дір, С. Макаруха // Юрид. газета. – 2006. – № 18 (78). – Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/
    90. Дмитрієв А. І. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право : монографія / А. І. Дмитрієв. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 426 с.
    91. Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право: Практикум / А. І. Дмитрієв, А. С. Мацео, В. І. Муравйов; відп. ред. Ю. С. Шемшученко, Л. В. Губерський. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 76 с.
    92. Дмитрієв А. І. Вестфальський мир 1648 р. Витоки міжнародного права / А. І. Дмитрієв // Людина і політика. – 1999. – № 2. – С. 47–52.
    93. Доброносова Ю. Д. Багатовекторність трансформацій як ключ до розу¬мі¬ння розвитку українського суспільства [Електронний ресурс] / Ю. Д. Доб¬роносова. – Режим доступу : http://sofy.kiev.ua/socpsy2.htm
    94. Довгань Е. К вопросу о соотношении принципа невмешательства во внутренние дела государств и государственного суверенитета / Е. Довгань // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2002. – № 3. – С. 51–75.
    95. Драгунский Д. В. Генотип европейской цивилизиции / Д. В. Драгунский, В. Л. Цымбурский // Полис (Политические исследования). – 1991. – № 1. – С. 6–14.
    96. Дубов Д. «М’яка» десуверенізація країн-членів Європейського Союзу / Д. Дубов // Політичний менеджмент. – 2007. – № 5. – С. 148–159.
    97. Евстифеев Р. В. Новая политическая реальность глобализации: «возвращение государства» или «бесполярный беспорядок»? [Электро¬нный ре¬сурс] / Р. В. Евстифеев. – Режим доступа : http://www.mgimo.ru/study/-faculty/politcs/ksp/docs/34538¬/document34545.phtml
    98. Європейська інтеграція України: оцінки експертів // Національна безпека і оборона. – 2007. – № 5 (89). – С. 41–50.
    99. Єрмоленко А. Виступ на круглому столі «Цивілізаційні ідентичності в ре¬гіонах України: відмінності та проблеми їхнього подолання» / А. Єрмоленко // Форум націй : Газета Конгресу національних громад України. – 2007. – Сер¬пень. – № 8 (63).
    100. Жаліло Я. А. Євроінтеграційні перспективи України: від декларацій до дій / Я. А. Жаліло // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 3 (12). – С. 129–135.
    101. Заворітня Г. П. Міжнародно-політичні основи становлення і розвитку спільної європейської безпекової та оборонної політики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Г. П. Заворітня. – Львів, 2006. – С. 18.
    102. Зайдель М. І. Чи є майбутнє в національної держави? [Електронний ресурс] / М. І. Зайдель. – Режим доступу : www.dspace.uni¬ver.kharkov.-ua/bitstream/
    123456789/.../2/Зайдель%20М.І.pdf
    103. Зернецкая О. В. Глобализация информационных процессов и вопросы ин¬фо¬р¬мационной безопасности / О. В. Зернецкая // Глобализация и безо-пасность развития ; науч. ред. О. Г. Белоус. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 635–685.
    104. Зовнішньополітична сфера в оцінках експертів // Національна безпека і оборона. – 2010. – № 2 (113). – С. 30–38.
    105. Иванцова Г. А. Суверенитет государства: эволюция представлений [Электронный ресурс] / Г. А. Иванцова // Правовесник. – 2010. – Режим доступа к журн. : http:// pravovestnik.ru/?p=25
    106. Ивонин М. Ю. Прозрачное государство: проблема транспарентности государственного управления / М. Ю. Ивонин, Ю. П. Ивонин. – Новосибирск : НГУЭУ, 2007. – 250 с.
    107. Ивонина О. И. От «вечного» к «либеральному миру»: судьба Кантовского проекта в современных теориях международного права [Электронный ресурс] / О. И. Ивонина. – Режим доступа : www.nsaem.ru/
    Science/Publications/Science_notes/Archive/2004/.../61.pdf
    108. Игрецкий Ю. Национальное государство под натиском глобализации / Ю. Игрецкий // Pro et Contra. – 1999. – № 4. – 211 с.
    109. Идентичность и конфликт в постсоветских государствах / под ред. М. Олкотт, В. Тишкова, А. Малашенко.  М. : Московский Центр Карнеги, 1997.  260 с.
    110. Идентичность как предмет политического анализа : сб. статей по итогам Всерос. науч.-теорет. конф. (ИМЭМО РАН, 21-22 октября 2010 г.) / [редкол. сб. : И. С. Семененко, Л. А. Фадеева, В. В. Лапкин, В. П. Панов]. – М. : ИМЭМО РАН, 2011. – 299 с.
    111. Ильин М. В. Альтернативные формы суверенной государственности [Электронный ресурс] / М. В. Ильин. – Режим доступа : http://www.mgimo.ru/
    study/faculty/politcs/ksp/docs/34538/document34545.phtml
    112. Ильин М. В. Суверенная государственность: многовековой путь в уходящее [Электронный ресурс] / М. В. Ильин. – Режим доступа : www.isras.ru/files/File/publ/global/Suverennaya_gosudarstvennost.pdf
    113. Ильин М. В. Формирование новых государств: внешние и внутренние факторы консолидации / М. В. Ильин, Е. Ю. Мелешкина, А. Ю. Мельвиль // Международные процесcы. – 2010. – № 3. – С. 26–39.
    114. Ильин М. В. Формула государственности [Электронный ресурс] / М. В. Ильин. – Режим доступа : http://www.mgimo.ru/study/¬faculty-/politcs/ksp/¬docs/34538/document3454.phtml
    115. Ильин М. Стабилизация развития / М. Ильин // Полис (Политические иссдедования). – 1999. – № 2. – С. 20–25.
    116. Ишань С. О вопросе государственного суверенитета в международных отношениях / Ся Ишань // Космополис. – М., 1999. – С. 72–76.
    117. Казакуца І. Інтеграційні вектори України – теоретичний аспект [Електронний ресурс] / І. Казакуца // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – Київ ; Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. – Вип. 13. – 302 с. – Режим доступу: http://bibl.kma.mk.ua¬/pdf/¬pidruchnuku/
    22/43.pdf
    118. Казанцев А. А. Россия и постсоветское пространство: перспективы использования «мягкой силы» / А. А. Казанцев, В. Н. Меркушев // Полис (Политические исследования). – 2008. – № 2. – С. 1–19.
    119. Казаринова Д. Б. Глобализация: смена политических акторов и типа управления / Д. Б. Казаринова // Актуальные проблемы политологии: сб. науч. работ студентов и аспирантов РУДН ; отв. ред. д. ф. н., проф. В. Д. Зотов. – М. : МАКС Пресс, 2001. – С. 161–170.
    120. Кальченко Т. В. Теоретичні моделі і сучасна практика глобальних трансформацій / Т. В. Кальченко // Глобальна економіка : монографія. – К. : КНЕУ, 2006. – 248 с.
    121. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин : курс лекцій / А. Камінський. – Львів : Світ, 1995. – 295 с.
    122. Кант И. К вечному миру / И. Кант // Соч. : в 6 т. – М., 1965. – Т. 6. – 290 с.
    123. Капицын В. Космополитизм – компонент «мягкой силы» и глобального управления / В. Капицын // Обозреватель. – 2009. – № 10. – С. 70–79.
    124. Каплан М. Система и процесс в международной политике / М. Каплан // Теория международных отношений: хрестоматия ; сост., науч. ред. и коммент. П. А. Цыганкова. – М. : Гардарики, 2002. – С. 220–235.
    125. Капустин Б. Г. Конец «транзитологии»? (О теоретическом осмыслении первого посткоммунистического десятилетия) // Полис (Политические иссле-дования) – 2001. – № 4. – С. 6–26.
    126. Карасьов В. Кінець пострадянського миру [Електронний ресурс] / В. Карасьов // Дзеркало тижня. – 2009. – № 37 (765). – Режим доступу : http://dt.ua/articles/58063
    127. Карпенко О. «Суверенная демократия» для внутреннего и наружного применения [Электронный ресурс] / О. Карпенко // Неприкосновенный запас. – 2007. – № 1 (51). – Режим доступа к журн. : http://magazines.russ.-ru/nz¬/2007/1/¬kar¬15.html
    128. Касьян В. Суверенітет: від бажаного до дійсного / В. Касьян // Віче. – 1994. – № 2. – С. 51–62.
    129. Катаєв С. Транзитивне суспільство як виклик сучасності [Електронний ресурс] / С. Катаєв. – Режим доступу : http://www.sociology.¬kharkov.ua/-docs/chten¬01/kataev.doc
    130. Кисилев И. Ю. Проблема образа государства в международных отношениях: конструктивистская парадигма / И. Ю. Кисилев // Политэкс (Политическая экспертиза). – 2007. – № 3. – С. 253–260.
    131. Киссинджер Г. Дипломатия / Г. Киссинджер – М. : Науч.-издат. центр «Ладомир», 1994. – 824 с.
    132. Кіндратець О. Ризики українського суспільства [Електронний ресурс] / О. Кіндратець // Віче. – Режим доступу : www.viche.info
    133. Кіш Є. Б. Країни Центральної Європи в системі міжнародних євро інтеграційних процесів (1991-2007 роки) : дис. …докт. iст. наук : 07.00.02 / Кіш Єва Бернатівна. – Ужгород, 2008. – 176 с.
    134. Клаус Б. Політичні теорії сучасності / Байме Клаус ; пер. з нім. М. Култаєвої та М. Бойченка. – К. : Стилос, 2008. – С. 221.
    135. Климов И. А. Национальные интересы — мобилизация ресурса инициативы и ресурса солидарности / И. А. Климов // Политический дисскурс. – 2001. – № 1. – С. 75–76.
    136. Кобзарева Е. И. Вестфальская мирная система и Россия / Е. И. Кобзарева // Отечественная история. – 1999. – № 4. – С. 146–152.
    137. Колісник В. П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти: монографія / В. П. Колісник ; Харківська правозахисна група. – Х. : Фоліо, 2003. – 240 с.
    138. Колодій А. До питання про політичний режим в Україні (спроба транзитивного підходу) // Сучасність. – 1999. – № 7–8. – С. 84–96.
    139. Колодій А. Траекторія демократичного переходу в Україні / А. Колодій // Трансформація в Польщі і в Україні: 1989–2009. – Вроцлав. – С. 23–38.
    140. Комлева Н. А. Вооруженные силы поствестфальской епохи / Н. А. Комлева // Проблемы образования, науки и культуры. – 2009. – № 1/2 (62). – С. 217–227.
    141. Комлева Н. А. Поствестфальская система международных отношений как угроза национальной безопасности Российской Федерации / Н.А. Комлева // Проблемы образования, науки и культуры. – 2007. – № 52. – С. 283–290.
    142. Коноваленко І. Проблема співвідношення наднаціональності та су-веренітету в основних концепціях західноєвропейської інтеграції / І. Коноваленко // Політологія : наукові записки / Києво-Могилянська академія. – 1999. – Т. 12. – С. 48–55.
    143. Кононенко С. Міжнародні відносини на пострадянській східноєвропейській та євразійській напівпериферії. Теоретичний ракурс [Електронний ресурс] / С. Кононенко. – Режим доступу: http://dc-summit.info/¬proekty/ukraina-¬i-rossija/331-331.html
    144. Кононенко С. Нейтралітет і нейтралітети: ретроспектива і перспектива [Електронний ресурс] / С. Кононенко // Спостерігач. – 1996. – № 27. – Режим доступу до журн. : http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?
    145. Конституція і народний суверенітет в Україні: проблеми теорії і практики реалізації : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. М. Кампа, М. В. Савчина. – К., 2008. – 249 с.
    146. Конышев В. Н. Американский неореализм о проблеме суверенитета [Электронный ресурс] / В. Н. Конышев // Политэкс (Политическая экспертиза). – 2010. – № 4. – Режим доступа к журн. : http://www.politex.info¬/content¬/catego¬ry¬¬¬/4/44/30/
    147. Конышев В. Н. Американский неореализм о природе войны: еволюция политической теории / В. Н. Конышев. – СПб. : Наука, 2004. – 372 с.
    148. Коппель О. А. Україна у цивілізаційному просторі ХХІ ст. [Електронний ресурс] / О. А. Коппель. – Режим доступу : http://www.helen-koppel.¬narod¬¬.¬ru/014.htm
    149. Короткий Оксфордський політичний словник ; пер. з англ. / [за ред. І. Макліна, А. Макмілана]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – 789 с.
    150. Косолапов Н. А. Международно-политическая организация глобали-зирующегося мира: модели на среднесрочную перспективу / Н. А. Косолапов // Общественные науки и современность. – 2001. – № 6. – С. 140–166.
    151. Котенко Ю. И. Политика в условиях глобализации [Электронный ресурс] / Ю. И. Котенко. – Режим доступа : http://intellectuals.ru¬/cgibin-/proekt/¬index.cgi?action=ps&step=public&id=id18
    152. Кремень Т. В. Трансформація державного суверенітету в умовах глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины