СИСТЕМА ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА: СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТІЇ : СИСТЕМА ПОЛИТИКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ СОЦИАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА: СТРУКТУРА И ФУНКЦИИ В УСЛОВИЯХ СОВРЕМЕННОЙ ДЕМОКРАТИИ

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

На правах рукопису

Рибалка Ганна Геннадіївна

УДК 321.65:321.7

СИСТЕМА ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА :
СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Спеціальність – 23.00.02 – політичні інститути та процеси

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник
Тупиця Олег Леонідович
доктор політичних наук,
доцент

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………..……...4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА………………………………………………………………....11
1.1. Сучасний стан наукового вивчення політико-правової детермінації соціального партнерства……………………………..………………………….11
1.2. Методичні та методологічні засади вивчення процесів політико правового управління соціальним партнерством…………..………22
1.3. Політичне значення нормативних засад соціального партнерства: вимоги сучасної демократії………………………………………..……………28
Висновки до розділу 1….…………………………………………………..46
РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУЦІЙНО-СУБ’ЄКТНА СТРУКТУРА ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН………………………………………………………………………50
2.1. Сторони соціального партнерства в політико-правовому процесі……………………………………………………………………….…..50
2.2. Групи інтересів як суб’єкти прийняття політико-правих рішень щодо соціального партнерства……………………………………….………...56
2.3. Громадські організації і політичні партії у системі політико правового регулювання соціального партнерства..………………..67
Висновки до розділу 2……………………………………………………..80
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗМІСТ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ………………………………………………………………………….….84
3.1. Північноамериканський тип політико-правового регулювання соціального партнерства: функція представництва соціальних інтересів……………………….…………………………………………………84
3.2. Європейський тип політико-правового регулювання соціального партнерства: консультаційно консенсусна функція…….……………..…….100
3.3. Транзитивний тип політико-правового регулювання соціального партнерства: функція соціально економічної і політичної модернізації.…..134
Висновки до розділу 3…………………………………………………….141
РОЗДІЛ 4. ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПОЛІТИКО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ..………………………………..….144
4.1. Еволюція системи політико-правового регулювання соціального партнерства в Україні………………………………………………….………142
4.2. Позиції політичних сил у становленні нормативно правового забезпечення соціально трудових відносин……….153
4.3. Система політико-правового регулювання соціального партнерства України в контексті залучення світового досвіду.…………….…………….161
Висновки до розділу 4…………………………………………………….169
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………....178

ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення оптимального рівня демократичної політичної стабільності в сучасному світі та Україні потребує аналізу механізмів представництва соціальних інтересів у політичній системі. Новим підходом у цьому напрямку є залучення до наукового пошуку суміжних предметних сфер. Серед них значну перспективу для наукової розробки має нормативно-правове обґрунтування політичної діяльності, в якому поєднуються мінливість взаємодії політичних сил і статичний зміст норм, які визначають поведінку політичних акторів. У предметному сегменті політико-правового регулювання соціального партнерства відбувається об’єднання теоретичних і методологічних засад правознавства і сучасної політичної науки.
Актуальність вивчення політичних і нормативних засад управління процесами соціального партнерства визначається тенденціями змін у соціальній структурі та соціальних відносинах, пов’язаними з кризовими явищами в глобалізованій економіці. Перед політичним управлінням постає завдання пошуку адекватних відповідей щодо проблеми координації засад демократії і вимог соціальної держави. За таких умов вирішального значення набуває специфіка співпраці громадянського суспільства і політичної еліти в кожній державі.
Вирішальне значення для указаної взаємодії відіграють відносини соціального партнерства як сфера узгодження різноспрямованих інтересів найманої праці і капіталу в нових соціально-економічних та політичних умовах. У цьому аспекті також потребує політологічного осмислення партійно-урядова співпраця як відображення інтересів соціальних партнерів та провідних політичних сил.
Регулятивні дії держави у сфері соціального партнерства розкривають широкий перелік процесів формування правової бази соціально-трудових відносин на основі політичних домовленостей і консультацій. У цьому сегменті проблемного поля соціальна структура і політична система набувають глибокого взаємозв’язку. Встановлення оптимального рівня соціальної співпраці та забезпечення високого рівня життя населення, а також сталого демократичного розвитку дають змогу прогнозувати можливості модернізації політичного управління соціальним сектором.
Актуальність дослідження політико-правового регулювання соціального партнерства посилюється тенденціями взаємообумовленості сучасних виробничих відносин і політичних інтересів. В сучасних перехідних державах фінансово-промислові групи нерідко забезпечують свої інтереси за рахунок контролю за парламентськими фракціями, що в окремих випадках ускладнює реалізацію конституційних норм соціальної і правової держави.
Політологічна проблемність політико-правового регулювання соціального партнерства розкривається також у межах ролі соціальних груп в процесі представництва політичних інтересів на локальному, регіональному і національному рівнях.
Значення проблеми політичних передумов розвитку соціального партнерства у світовому та українському контекстах підкреслює тісний зв’язок між рівнями правосвідомості і політичної культури як чинниками функціонування політичних інститутів в межах узгодження соціально-трудових та соціально-економічних інтересів. На основі вивчення указаних предметних сегментів уточнюється зміст соціальних та політичних норм, визначається перспектива розвитку держави і суспільства на тривалий період.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження, що пропонується увазі наукового товариства затверджено Вченою Радою Дніпропетровського національного університету. Дослідження заявленої тематики пов’язане із розробкою наукової теми «Політична стабільність в сучасній Україні та світі: теоретико-методологічні детермінанти аналізу та процесуально-інституційні виміри розвитку», яку здійснює кафедра політології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
Мета і завдання дослідження. Метою є встановлення структурних і функціональних параметрів системи політико-правового регулювання соціального партнерства в умовах сучасної демократії.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
- встановити зміст теоретичних та методологічних аспектів розвитку політико-правового регулювання соціального партнерства у системному вимірі на основі визначення пріоритетів сучасної політичної науки та провідних наукових розробок в межах суміжних суспільствознавчих дисциплін;
- показати складники системи політико-правового регулювання соціального партнерства в сучасному світі як передумови прийняття рішень та розбудови управлінської інфраструктури регулювання соціально-політичних процесів;
- визначити інституційні можливості формування балансу інтересів провідних громадських і політичних суб’єктів в межах процесів політико-правового регулювання соціального партнерства;
- встановити конфігурацію основних моделей політико-правового регулювання соціального партнерства в сучасному світі з обґрунтуванням найбільш оптимальних рис і практик регулювання для сучасної України;
- визначити специфіку встановлення системи політико-правового регулювання соціального партнерства у перехідних країнах та її вплив на процеси політичної модернізації;
- обґрунтувати основні стадії розгортання політичної діяльності у сфері правового регулювання соціального партнерства в сучасній Україні з визначенням основних тенденцій і суб’єктів;
- вказати основні шляхи оптимізації системи політико-правового регулювання соціального партнерства в сучасній Україні відповідно до умов розвитку соціально-трудових відносин політичної, соціальної та економічної підсистем життєдіяльності українського суспільства.
Об’єктом дослідження є: соціальне партнерство як компонент соціального середовища політичної системи.
Предметом дослідження є системна взаємодія політичних і правових чинників розвитку сучасного соціального партнерства.
Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, застосовується сукупність методичних інструментів. Використання загальнонаукових та спеціальних політологічних методів забезпечує розкриття структурно-функціонального виміру політико-правового регулювання соціального партнерства. Основними засобами вивчення політико-правового регулювання соціального партнерства є системний та структурно-функціональний методи, спрямовані на встановлення ознак політико-правового регулювання соціального партнерства як системного цілого, відокремленого від інших практик та систем суспільно-політичного управління. Інституційний метод є одним з найбільш вагомих у дослідженні конкретних суб’єктів процесу нормативно-правової корекції соціально-партнерських відносин. На його основі визначені ключові пріоритети та провідні особливості поведінки урядів, політичних партій, громадських організацій та груп інтересів у межах встановлення умов взаємодії профспілок, роботодавців і держави. Порівняльний аналіз спрямований на виокремлення спільних та відмінних рис політико-правового регулювання соціального партнерства в різних країнах сучасного світу, а також визначення специфіки функціонування демократичних політичних систем як його базової передумови. У межах використання правознавчого аналізу вдалося ідентифікувати політичні та правові детермінанти розвитку соціального партнерства.
Наукова новизна отриманих результатів обумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і способами їх вирішення. У дисертації вперше у вітчизняній політичній науці комплексно досліджено політико-правове регулювання соціального партнерства як системно організовану діяльність у контексті демократичного макрополітичного управління.
У межах дослідження отримано результати, які містять наукову новизну:
Вперше:
- встановлено, що політико-правове регулювання соціального партнерства є системою стратегічних і тактичних дій у межах діяльності з розробки й впровадження політик, спрямованих на стимулювання співпраці між роботодавцями, найманими працівниками і державою, а також на корекцію вже існуючих соціально-трудових відносин відповідно до нових стандартів соціального розвитку, рівня політичного впливу соціальних партнерів, динаміки розширення соціально-захисних функцій держави;
- розкрито зміст регулятивного впливу соціально-політичних пактів на відносини соціального партнерства, який полягає у забезпечення параметрів соціальної стабільності на тривалий період з урахуванням пріоритетів та програм економічного зростання та відповідно до балансу інтересів між провідними політичними силами;
- виявлено політичне значення відносин соціального партнерства, яке реалізується у прийнятті (на базі узгодження позицій соціально-економічних акторів у межах тристоронніх консультацій) конкретних законодавчих рішень, корегуванні позицій парламентських й непарламентських політичних сил та урядів як органів коаліційного політичного управління щодо соціальної та економічної політики, встановлення режиму консоціальної демократії та моделі соціально-ліберального розвитку суспільства;
уточнено:
- політико-суб’єктну структуру біпартистської та трипартистської схем політики соціального партнерства, де перша полягає у політико-правовій взаємодії локальних осередків профспілок та роботодавців з органами влади територіальних громад та громадськими групами з захисту соціально-економічних та екологічних прав за децентралізованою моделлю, а друга визначається централізацією, обумовленою роллю держави (як арбітра та ініціатора укладення колективних угод і їх корекції), покладанням на профспілки та організації роботодавців відповідальності за дотримання параметрів макроекономічного становища, а також вимог міждержавної інтеграції та стандартів демократії;
- функції політико-правового регулювання соціального партнерства, якими є: сприяння встановленню соціально-політичної стабільності в умовах демократичних трансформацій та фінансово-економічних криз, перерозподіл національного багатства та доходів відповідно до рівня життя основних верств населення, адаптація соціально-трудових відносин до тенденцій та норм міжнародного правового регулювання, модернізація національного трудового законодавства та процесу прийняття політичних рішень до технологічних новацій та змін у структури виробництва;
набуло подальшого розвитку
- розкриття партійно-групової детермінації соціального партнерства у сучасних демократичних державах, яка представлена в вигляді механізму трансляції соціально-економічних інтересів та вимог, що охоплює такі основні рівні: агрегування соціального або економічного інтересу; формування ідеологічної платформи інтересу; утворення коаліцій співпраці; узгодження партійних, групових і партнерських вимог; реалізація інтересів на законодавчому рівні;
- обґрунтування позитивного впливу практики легального лобізму як чинника модернізації системи політико-правового регулювання соціального партнерства сучасної України, яка розкривається через адекватне та оперативне задоволення позицій сторін, наявність можливостей для відстоювання інтересів не лише центральними, але й локальними організаціями працівників і роботодавців, що забезпечує демократизацію прийняття політико-правових рішень, набуття урядовими та парламентськими суб’єктами регулювання соціального партнерства повної інформації щодо позиції соціальних партнерів, а також змін у поточній політичній та соціально-економічній ситуації.
Практичне значення отриманих результатів. Положення і висновки дисертації збільшують можливості подальшого політологічного відображення специфіки політичного регулювання соціального розвитку та забезпечення тривалого консенсусу у межах виробничих відносин. Міждисциплінарний синтез предметних сфер і методологій правознавства та політичної науки, здійснений у цьому дослідженні, розкриває перспективи для подальшого вивчення правової обумовленості політичного процесу та політичної детермінації правових рішень у сучасній Україні. Також результати даної роботи можуть сприяти підвищенню ефективності взаємодії соціальних партнерів у межах досягнення системних і довгострокових домовленостей щодо основних параметрів виробничих і соціально-трудових відносин. Отримані висновки мають істотне значення для розробки та впровадження законодавчих і виконавчих рішень держави стосовно управління процесами розбудови архітектури довгострокової соціально-політичної стабільності. Окремі положення роботи можуть бути використані у навчальному процесі у вищих навчальних закладах при викладанні курсів із політології, лекційних курсів із політики соціального партнерства, прикладної конфліктології, теорії та практики консенсусного прийняття рішень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, її результати та висновки були викладені автором і обговорювалися на засіданні кафедри політології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, доповідалися і обговорювалися на міжнародних, регіональних та внутрішньо вузівських наукових і науково-практичних конференціях: Першій міжнародній інтерактивній науковій конференції «Європейський освітній простір: стан проблеми, перспективи» (Дніпропетровськ, 2010), Всеукраїнській науковій конференції «Модернізація політичної системи сучасної України: стан та перспективи розвитку» (Луганськ, 2011); Всеукраїнській науковій конференції «Досягнення соціально-гуманітарних наук в сучасній Україні» (Дніпропетровськ, 2011); Всеукраїнській науковій конференції «Сучасні соціально-гуманітарні дискурси» (Дніпропетровськ, 2011), Міжнародній науково-практичній конференції «Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки» (Київ, 2012).
Публікації. Автором одноосібно опубліковано 5 статей у виданнях, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як фахові з політичних наук, загальним об’ємом 3,2 авт. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Дослідження показало, що теоретико-методологічними засадами становлення політико-правового регулювання соціального партнерства стали інституційний підхід і правознавча парадигма. Відповідно до їх настанов сфера соціального партнерства перебуває під впливом регулятивних імпульсів політичної системи у двох площинах: у випадку неврегульованості і нестійкості системи соціального партнерства, а також в межах встановлення формування соціальної структури і соціальних вимог населення.
У межах дисертаційного дослідження вдалося виокремити ситуацію регулювання соціального партнерства, яка детермінується соціально-економічним розвитком окремих країн та специфічними способами реагування державно-управлінської структури на виклики глобалізаційного розвитку (передусім, в умовах економічних криз).
Основою реалізації інтересів суб’єктів соціального партнерства у разі стабільного функціонування всієї системи є рівновага між інтересами, яка визначається ступенем гарантованості реалізації певних потреб та вимог.
Ознаками дисбалансу системи соціального партнерства стають поява альтернативних організаційних структур, які представляють тих, чи інших соціальних суб’єктів соціального партнерства. Зазначені структури, (незалежні профспілки, нові об’єднання роботодавців тощо) спричиняють тиск на політичну систему з метою реалізації нових вимог.
2. Дієвим механізмом політико-правового регулювання системи соціального партнерства є активність груп інтересів, які представляють соціальних суб’єктів соціального партнерства. Специфічною ознакою сфери діяльності групових акторів є ситуативна співпраця між конкурентними групами у підготовці закнопроектів. Зокрема, в умовах збігу інтересів держави і роботодавців щодо реалізації певних вимог, з’являється вектор тиску на систему соціального партнерства, який спрямований на оптимізацію податкової бази і стимулювання утворення більш вигідних умов для виробництва. У межах узгодження позицій державних і підприємницьких груп інтересів це є одним з основних мотивів регулятивних зусиль в моменти зниження потенціалу економічного зростання.
3. У дослідженні виявлено засади політизації правових рішень в рамках оптимізації системи соціального партнерства. Ними є безпосередній вплив політичних інститутів на громадські об’єднання, що репрезентують суб’єктів соціального партнерства – профспілки та організації працедавців. Реалізація стратегій політичних сил у здійсненні політики соціально-економічного розвитку вимагає конкретних дій з боку урядів, парламентських фракцій, окремих міністерств і відомств, які контролюються певними політичними силами в межах коаліцій.
4. У роботі встановлено зміст правових нормативів соціального партнерства, які перебувають під впливом політичних чинників. Виявлено взаємозв’язок між актами наддержавних об’єднань і динамікою перетворення документів щодо соціального партнерства в умовах сучасного Європейського Союзу. Встановлено, що міждержавний рівень політико-правового регулювання соціального партнерства висуває конкретні вимоги щодо оптимізації національного соціально-трудового законодавства.
5. Завдяки діяльності політичних партій країн ЄС (соціал-демократична партія Швеції, Лейбористська партія Великобританії) була розширена соціальна база європейської інтеграції.
Результатом діяльності лівих політичних партій в Європі стало ухвалення «Хартії основних соціальних прав трудящих» 1989 року, яка була доповнена Хартією основних прав Європейського Союзу, текстами угод про Євросоюз, в проекті конституції Європейського Союзу, підписаної в 2004 році в Римі, а також в ухваленій на саміті 2007 року Лісабонській угоді «Про реформування ЄС».
Партії як чинник створення соціально-політичних умов для участі населення в соціально-економічному розвитку, сприяють перетворенню механізмів і практики соціального партнерства з центрального рівня на локальний рівень і на рівень між групової соціальної активності.
В цих умовах ідеологічним компонентом функціонування європейської системи соціального партнерства є забезпечення соціальної безпеки і стабільності, яка покладається в рівній мірі на державу, бізнес, громадянське суспільство і окремих громадян. Усвідомлення соціальної відповідальності суб’єктами політики стає однією з провідних засад створення системи соціального партнерства сучасного ЄС.
Аналіз ситуації у межах європейської політики соціального партнерства демонструє, що протистояння соціальних партнерів набуло нових форм і продемонструвало зацікавленість сторін у застосуванні взаємоприйнятних форм врегулювання конфліктів і зняття соціальної напруги без шкоди для розвитку виробництва.
Також обґрунтовано, що основою політико-правого регулювання соціального партнерства на найближчий період (на основі європейської практики) є соціальний пакт. Ця історично апробована політико-правова форма, яка демонструє роль держави як провідного соціального партнера в кризові періоди розвитку світової економіки. В цих умовах зростає необхідність зміцнення функції управління регулювання, контролю над ринковими відносинами.
6. У дослідженні встановлено, що процес політико-правового регулювання соціального партнерства у трансформаційних країнах пов'язаний з інституалізацією системи політико-правових відносин. Під час переходу до демократії країн Центральної та Східної Європи система нормативно-правового забезпечення соціального партнерства формувалася на основі більш широкої програми ліберальних ринкових реформ. Таким чином, основні соціальні партнери – профспілки та роботодавці – не брали безпосередньої участі у їх розробці. Особливістю розвитку систем соціального партнерства постсоціалістичних країн став етап корекції системи соціального партнерства, який мав місце після закінчення невідкладних реформ і забезпечення економічного зростання.
7. Визначено специфіку плюралістичної системи соціального партнерства, в якій відсутні спеціальні інститути соціального партнерства. Ця система (приклад Італії) є найбільш політизованою і передбачає взаємодію партій, парламентських фракцій, профспілок і організацій роботодавців з метою корекції норм соціального партнерства в межах довгострокових програм співпраці. Мотивацією до створення систем політико-правового регулювання соціального партнерства і їх корекції можуть слугувати інтереси й мотиви забезпечення соціально-економічного розвитку, узгодження позицій щодо рівня соціальних стандартів у кризові періоди.
8. В ході дослідження політичної ролі профспілок у процесах забезпечення правового регулювання соціального партнерства встановлено, що активність об’єднань працівників в умовах сучасної демократії має здійснюватися на чотирьох рівнях: міжнародному, національному, регіональному та місцевому. Крім того, важливим є рівень галузей та конкретних підприємств. Основними напрямками діяльності конкретних профспілкових організацій мають стати встановлення фактів порушень законодавства щодо соціального партнерства і участь в моніторингу діяльності держави й об’єднань роботодавців. З метою найбільш ефективного забезпечення функцій профспілок у системі соціального партнерства об’єднання найманих працівників мають здійснювати інтенсивну співпрацю з парламентськими комітетами, міністерствами і відомствами, а також, долучатися до правової експертизи відносин соціального партнерства на рівні регіональному і місцевому рівнях.
Шляхом до підвищення ролі профспілок у процесах корекції системи соціального партнерства в Україні є підвищення правової та політичної культури профспілкових організацій, підвищення публічності їх діяльності з метою розповсюдження інформації щодо дій профспілкових організацій.
У межах дослідження встановлено, що потужним чинником демократизації відносин соціального партнерства, в межах трансформації, є розширення за участю профспілок неприбуткового громадського партнерства. Розвиток цієї системи є можливим в межах розгортання громадських мереж з захисту інтересів трудящих за такими напрямками діяльності на локальному і регіональному рівнях: соціальна підтримка і захист населення, надання допомоги в результаті стихійних лих, захист і охорона навколишнього середовища, охорона й утримання історико-культурних та культових об’єктів, надання юридичної допомоги, профілактика асоціальної поведінки, доброчинна діяльність, діяльність в галузі освіти, науки, культури, мистецтв, охорони здоров’я, підтримка розвитку фізкультури і спорту і духовного розвитку.
9. У роботі обґрунтовано схему формування соціального партнерства в сучасній Україні на основі європейського досвіду. Вона передбачає аналіз регулятивних актів та міждержавних угод Європейського Союзу в галузі соціально-трудових відносин, розробку цілісної концепції системи соціального партнерства, яка відповідає українським реаліям і буде узгоджуватися на основі консультацій між суб’єктами тристороннього партнерства. Наступним етапом є проведення широких консультацій і прийняття такої концепції на загальнонаціональному референдумі. В змістовному плані реформування системи соціального партнерства України передбачає включення до оновленої нормативної бази майнових гарантій профспілок, забезпечення інформаційної підтримки виконання генеральних угод і колективних договорів, перенесення основного акценту соціально-партнерських дій на регіональний і локальний рівень з метою інтенсифікації соціально-економічного розвитку.
Розгляд тенденції реформування системи соціального партнерства в сучасній Україні виявив перспективний потенціал міжсекторної співпраці в межах корекції напрямків розвитку соціального партнерства. Одним з провідних напрямків розвитку політико-правового регулювання соціального партнерства в сучасній Україні є розширення кількості його суб’єктів за мережним принципом за умови накопичення основної маси вимог на низовому рівні і створення єдиного соціального простору на основі діяльності місцевих громад.
10. На основі дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо удосконалення системи політико-правового регулювання соціального партнерства в сучасній Україні. Вони полягають у формуванні пакетів пропозицій щодо політико-правового регулювання соціального партнерства від громадських організацій і експертних структур; стимулюванні співпраці профспілок і роботодавців України безпосередньо з комітетами Верховної Ради та міністерствами і відомствами Кабінету Міністрів з метою проходження ініціатив до порядку денного законодавчих органів; вивченні питання про можливість укладення дострокової угоди – соціально-політичного пакту – між роботодавцями, найманими працівниками, державою на нараді фракцій політичних сил парламенту України; активізації співпраці між організаціями найманих працівників і роботодавців регіонів України за посередництва осередків політичних партій з метою інтенсифікації регіонального соціально-економічного розвитку; включити до порядку денного Національної тристоронньої соціально-економічної ради питання щодо всенародного громадського обговорення проектів «Трудового кодексу» і положення «Про індустріальну демократію».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова О. С. Специфіка, тенденції та перспективи взаємодії конкуренції й партнерства в суспільному розвитку [Текст]/ О. С. Александрова // Грані. – 2006. – № 4. – C.С.73–77.
2. Андрусишин Б.І. Соціальні конфлікти в Україні: спроба ретроспективного аналізу [Текст]/ Б.І. Андрусишин // Сучасність. – 1994. – № 2. – С. 83 – 93.
3. Антрушин Ю. В. Социальное партнерство в ФРГ[Текст]/ Ю. В. Антрушин// Рабочий класс и современный мир. – 1989. – № 2. – С. 186 – 194.
4. Аравина Т.И. Лоббизм: национальные образцы и степень социальной приемлемости [Электронный ресурс]/Т.И.Аравина, Ю.Ю. Кузнецов. Режим доступа: www.ecsocman.edu.ru/data/545/222/1218/008.ARAVINA.pdf
5. Арсеенко А. Глобальный рынок рабочей силы: факты против мифов [Текст]/ А.Арсеенко // Рабочий класс. – 2002. – № 16. – С. 7 – 12.
6. Арсентьєва О.С. Правове регулювання соціального партнерства на етапі реформування трудового права України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук [Текст]: 12.00.05 / О.С. Арсентьєва; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2010. — 20 с.
7. Баглай М. В. Конституционное право зарубежных стран. [Текст]/М. В. Баглай. – М.: Мысль, 2004. – 560 с.
8. Баглай М. В. Социальное государство – что это? [Текст]/ М. В. Баглай // Профсоюзы и экономика в социальном государстве. Сер.: Человек. Труд. Реформы. – 1995. – №2 – с. 15–22.
9. Бакун Л. А. Группы в политике (к истории развития американской теории) [Текст]/ Л. А. Бакун // Полис. – 1999. – № 1. – С.162 – 167.
10. Баринова М. Регулирование социального партнерства [Текст]//Человек и труд. – №2. – 2008. – С.29 – 32.
11. Батажок С. Г. Соціальне партнерство як умова суспільної стабільності і забезпечення конкурентоспроможності економіки України [Текст]/ С. Г. Батажок // Теоретичні та прикладні питання економіки : Зб. наук. праць / Відп. ред. А. В. Шегда; Київ. нац. ун-т ім .Т. Шевченка. – К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 2008. – Вип. 15. – С. 280 – 287.
12. Баткаев С. Принципы регулирования трудовых отношений [Текст]/ С.Баткаев, В.Земляков // Человек и труд. – 1992. – №1. – С.72–77.
13. Башмаков В. І. Что препятствует профсоюзам стать полноправным субъектом трудовых отношений в условиях рынка [Текст]/ В. І. Башмаков // Общество и экономика. – 1996. – № 5. – C. 60 – 72.
14. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию [Текст]/ У. Бек. – М.: Мысль, 2001. – 248 с.
15. Белов Г. Эволюция нормативной политической системы современного российского общества [Текст]/ Г.Белов // ОНС. – 1996. – № 1. – С. 45 – 54.
16. Белоусов А.Б. Дискретная модель лоббистской коммуникации [Текст]/А.Б. Белоусов // Полис. – 2006. – №4. – С. 87 – 101.
17. Бизюков П. В. Альтернативные профсоюзы на пути освоения социального пространства [Текст]/П. В. Бизюков // Социс.– 2001. – № 5. – С. 30 – 40.
18. Бобровська, О. Ю. Розвиток форм соціального пратнерства в муніципальних утвореннях [Текст]/ О. Ю. Бобровська // Держава та регіони. Серія: Державне управління : Науково-виробничий журнал. – 2007. – 3. – C.17-22
19. Боренько Я. Й. Групи інтересу у сучасній теорії політики: дис…. канд. політ. наук [Текст]23.00.01 / Боренько Ярина Йосипівна– Львів – 2002. – 182 с.
20. Борисов В. А. Социальное партнерство в России: специфика или подмена понятий [Текст]/ В. А. Борисов // Социологические исследования. - 2001. – № 5. – С. 56–66.
21. Бородин И. Н. Общие понятия социального партнерства [Текст]/ И. Н. Бородин // Трудовое право. – 2003. – № 2. – с. 15-19.
22. Бородина А. В. Социальное партнерство как общественно-исторический феномен и принцип регулирования взаимоотношений социальных групп: дисс... канд. соц. наук [Текст]/ А. В. Бородина — 22.00.08 — Уфа, 2005. – 180 с.
23. Буздуган Ю. О. Правові засади соціального діалогу [Текст]/ Ю. О. Буздуган // Профспілки України. – 1997. – № 3. – С. 10 –14.
24. Васильев В. А. Профсоюз безработных: утопия или реальность? [Текст]/ В. А.Васильев // Трудовое право. – 2006. – № 8. – С. 3 – 6.
25. Васильева Е. В. Защита профсоюзами прав работников в условиях несостоятельности (банкротства) организаций [Текст]/ Е.В. Васильева // «Черные дыры» в рос. законодательстве. – 2006. – № 2. – С.503 – 508.
26. Вовк С. Парламентский лоббизм [Текст]/ С.Вовк, Р.Брыль // «ИнвестГазета». – №13, 30 марта – 5 апреля 2004. – С.3.
27. Войтенко Ю. Н. Социальное партнерство как фактор социальной стабильности региона дисс... канд. соц. наук [Текст] /Ю. Н. Войтенко — 22.00.04 — Москва, 2004. – 172 с.
28. Волгин Н. Германия: эффективное решение социально–трудовых проблем [Текст]/ Н. Волгин // Человек и труд. – 1995. – № 4. – С.107 – 108.
29. Волков А. Грусть и радости финской экономики [Текст]/А.Волков – Режим доступа: http://www.expert.ua/articles/22/0/1955/
30. Волкова О. В. Розвиток соціального партнерства як чинник забезпечення економічної безпеки на регіональних ринках праці України [Текст]/ О. В. Волкова // Науковий вісник: Полтавський університет споживчої кооперації України. Серія: Економічні науки. – 2007. – № 2. – C. 33–36.
31. Волобуєва О. О. Історичні передумови становлення системи соціально-трудових відносин на засадах соціального партнерства [Текст]/ О. О. Волобуєва // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. – 2003. – Вип. 68 – с. 169–173.
32. Гаврилова И. Н. Западные трактовки социальной справедливости (Обзор концепций) [Текст]/ И. Н. Гаврилова // Социологические исследования. – №3 – 2009. – C. 36–44.
33. Гайнулина Ф. И. Политические аспекты социального партнерства в России [Текст]/ Ф. И. Гайнулина – М.: Мысль, 2001. – 243 с.
34. Гайнулина, Ф. И. Трипартизм: опыт мировой и отечественный [Текст]/ Ф. И. Гайнулина // Человек и труд. – 1997. – №11 – С. 95–98.
35. Гвоздева А.М. Классификация социально-экономических прав в науке конституционного права [Текст]/ А.Н. Гвоздева // Научный вестник Омской академии МВД России. – 2005. – № 2. – С.23 – 29.
36. Гельман В.Я. Институциональное строительство и неформальные институты в современной российской политике [Текст]/В.Я. Гельман// Полис. – 2003. – № 4. – С. 6 – 25.
37. Генеральна Угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008–2009 роки[Текст]. – К.: «Профінформ» ФПУ, 2008. – 58 с.
38. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 2012 роки http://www.fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=127&Itemid=89&lang=uk
39. Генеральное соглашение между общероссийским объединением профсоюзов, общероссийскими объединениями работодателей и Правительством Российской Федерации на 2008–2010 годы [Текст]// Охрана труда и соц. страхование. – 2008. – № 2. – С.77–91.
40. Генеральное соглашение между общественными объединениями профсоюзов, общероссийскими объединениями работодателей и Правительством Российской Федерации на 2005 – 2007 годы [Текст]// Рос. газета. – 2005. – 29 янв. – С.4–5.
41. Герасимов О. Аналіз сучасного стану колективно-договірного регулювання в Україні [Текст]/ О. Герасимов // Україна: аспекти праці : науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2011. – № 2. – C.45–51
42. Головко А. Як приміряти трипартизм до України (Європейські традиції соціального партнерства) [Текст]/ А. Головко // Людина і влада. – 1999. – № 11–12. – С. 73–74.
43. Гончаров Д. В. Теория политического участия [Текст]/ Д. В.Гончаров. – М.: Просвещение, 1997. – 236 с.
44. Горбачова О.С. Громадські організації в Україні другої половини 80-х - початку 90-х рр. XX ст.: процес становлення та розвитку: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 [Текст]/ О.С. Горбачова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 16 с.
45. Гордон Л. А. Социально–экономические права человека: содержание, особенности, значение для России [Текст]/ Л. А. Гордон // Общественные науки и современность. – 1997. – № 3. – С. 5–9.
46. Гордон Л. А. Трудовые отношения: к трехстороннему социальному партнерству [Текст]/ Л. А. Гордон, Е. В. Клопов // Полис. – 1992. – № 1 – 2. – С.173 – 180.
47. Горлянський С. П. Профспiлковий рух у Великобританiї (кiнець 1970-х початок 1990-х рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. icт. наук: спец. 07.00.02 [Текст]/ Горлянський С. П. – Запорiжжя, 1997. – 18 с.
48. Горохова К. Г. Государство благосостояния: шведская модель [Текст]/ К. Г.Горохова. – М.: Мысль, 1989. – 162 с.
49. Грибанов В. В. Профсоюзы и политика [Текст]/ В. В. Грибанов. – СПб.: Изд-во РГПУ, 2001. – 253 с.
50. Гринберг Р. С. Социальное партнерство: мировой опыт и российская специфика. [Электронный ресурс]/Р.С.Гринберг, Т.В. Чубарова Доклад на заседании круглого стола Аналитического совета Фонда «Единство во имя России» 31 мая 2005 г./ Режим доступа: www.imepi-eurasia.ru/baner/socpol.doc
51. Гриценко Н. Н. Социальное государство: перспективы становления и развития. [Текст]/ Н. Н. Гриценко – М., 2003. – 125 с.
52. Громадська Н. А. Соціальний діалог як інструмент впровадження державної соціальної політики: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 [Текст] / Н. А. Громадська; Миколаїв. держ. гуманіт. ун-т ім. П.Могили. — Миколаїв, 2008. – 16 с.
53. Давиденко В. В. Соціальний діалог в контексті взаємодії громадянського суспільства і держави. – Дисертація на здобуття ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси[Текст]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. / В. В. Давиденко. – Київ, 2008.
54. Давиденко В. В. Соціальний діалог у громадянському суспільстві. [Текст]/ В. В. Давиденко. – Винниця, 2006. – 280 с.
55. Давидюк П. Г. Профсоюзное движение: история, теория и практика [Текст]/ П. Г.Давидюк – Минск: МИТСО, 1999. – 268 с.
56. Данакин Н. С. Конфликты и технология их предупреждения [Текст]/ Н. С. Данакин, Л. Я. Дятченко, В. И. Сперанский и др. – Белгород: Белгородский центр социальных технологий, 1997. – 158 с.
57. Дарендорф, Д. Элементы теории социального конфликта. Перев.: В.М.Степаненкова [Текст]/ Д. Дарендорф // Социологические исследования. – 1994. – № 5. – С. 142–147.
58. Даренский, В. Ю. Социальный диалог как онтологическая основа правовых отношений [Текст]/ В. Ю. Даренский // Вісник : Філософія. Психологія. Педагогіка. – К. : Політехніка, 2005. – № 1 (13)/2005. – C.15–23.
59. Двірна К. П. Перспективні напрямки наукових досліджень з проблем сучасного профспілкового руху в Україні [Текст]/ К. П. Двірна // Профспілки України. – 2001. – № 3. – С. 58 – 61.
60. Демаре Л. Америка: социальное неравенство угрожает демократии / Л. Демаре, Ф. Соловэй // Профсоюзы. – 1998. – № 10. – С.18 – 25.
61. Джепа Ю. А. Юрідичні гарантії права на працю при припиненні трудових правовідносин: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05[Текст]/ Ю.А. Джепа; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. – Луганськ, 2009. – 18.
62. Джордан Г. Группы давления, партии и социальные движения: есть ли потребность в новых разграничениях [Текст]/ Г. Джордан // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 1. – С. 85 – 99.
63. Диманис М. А. Партийно-политическая система Германии в 90-е годы: цифры, факты, анализ [Текст]/ М. А. Диманис. – М.: Просвещение, 1998. – 456 с.
64. Діденко, Н. Г. Європейські моделі соціального партнерства: досвід для України [Текст]/ Н. Г. Діденко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – 1. – C.56–61.
65. Дмитриев С. Д. МОТ и права на забастовку [Текст]/ С. Д. Дмитриев // Труд за рубежом. – 1993. – № 1. – С. 28 – 33.
66. Договір про функціонування Європейського союза [Электронный ресурс]http: / / eulaw.ru / treaties / tfeu
67. Друкер, П. Труд и управление в современном мире. [Текст]/ П. Друкер– М., 1993. – 126 с.
68. Дубаневич Л. Э. Институционально-экономические основы развития социального партнерства в России: дисс... канд. экон. наук— 08.00.01, 08.00.05[Текст]Л. Э. Дубаневич — Ростов-на-Дону, 2004. – 178 с.
69. Дубровський М. П. Рецепти дій профспілок. Чи підходять вони Україні. Моделі профспілкової діяльності і типи профруху: історія і сучасність [Текст]/ М. П. Дубровський, Л.С.Чернявський // Профспілки України. – 1998. – № 3. – С. 2 – 8.
70. Дубровський, І. М. Соціальне партнерство ( Учбово-методичний матеріал до навчального курсу). [Текст]/ І. М. Дубровський - Харків, 1999. – 118 с.
71. Егоров Е. Профсоюзное кредо: занятость, зарплата, здоровье, защита [Текст]/ Е.Егоров // Профсоюзы. – 1999. – № 1. – С. 76 – 82.
72. Енцикліка Папи Лева ХІІІ «Нові речі» (Rerum Novarum)http://sd.net.ua/2010/01/11/rerum_novarum.html
73. Ершов С. Социальное партнерство: австрийский вариант [Текст]/ С. Ершов // Профсоюзы. – 1994. – № 4. – С. 36 – 47.
74. Ершова И. Б. Роль профсоюзов в формировании трудовых отношений переходного периода в странах Восточной Европы [Текст]/ И. Б. Ершова // Труд за рубежом. – 1995. – № 2. – С. 64 – 75.
75. Єремєєва І. А. Політика урядів Великобританії щодо профспілок у 50-80-ті рр. ХХ ст. (еволюція форм, методів, засобів): дис…. канд. іст. наук: 07.00.02 [Текст]/ Єремєєва Ірина Анатоліївна. – Дніпропетровськ, 2000. – 176 с.
76. Жаліло, Я. А. Економічний діалог як засіб суспільної консолідації в процесі соціально-економічного розвитку України [Текст]/ Я. А. Жаліло // Стратегічні пріоритети : Наук.-аналіт. щокв., зб. / Нац. ін-т страт. досл. – К. : НІСД, 2007. – № 1(2). – C.106–112.
77. Жуков В. І. Золота середина на терезах соціальної рівноваги. Історія розвитку соціального партнерства, соціально–економічні та політичні фактори його формування в умовах ринкових відносин [Текст]/ В. І. Жуков // Профспілки України. – 1999. – № 2. – С. 2–25.
78. Загальна декларація прав людини[Электронный ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
79. Зайгер Г. Про майбутнє поняття праці [Текст]/ Г. Зайгер // Deutschland. – 1999. – № 6. – С. 44 – 45.
80. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України як стратегічна потреба її розвитку: Автореф. дис. д-ра... екон. наук: 08.01.01 [Текст] / Ю.К. Зайцев; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2002. – 36 с.
81. Закон Украины «Об оплате труда» от 24 марта 1995 г. [Текст]// Ведомости Верховного Совета Украины (редакция действует с 19.05.2011). – 1995. – № 17. – С.19 – 22.
82. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»[Текст]. – Х., 2006.
83. Закон України «Про колективні договори і угоди» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
84. Закон України «Про об’єднання громадян» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
85. Закон України «Про організації роботодавців» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
86. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» [Текст]//. – К.:Україна, 2000. – 27 с.
87. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
88. Закон України «Про соціальний діалог в Україні». Закон набрав чинності з 18 січня 2011 року (опублікований в газеті "Голос України 18.01.2011 № 8).http://fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4180%3A-q-q-18-2011-&catid=1%3A2009-06-19-18-32-02&Itemid=2&lang=uk
89. Захаров В.В. Конституционное право зарубежных стран [Текст]/ В.В. Захаров: Хрестоматия. М.: Маклер-Б, 2006. – 346 с.
90. Ильичева Л.Е., К проблеме институционализации лоббизма в современном российском обществе [Электронный ресурс]//Бизнес и власть в современной России: теория и практика взаимодействия М.: Изд-во РАГС, 2010. – Режим доступа:http://lobbying.ru/content/sections/articleid_6392_linkid_.html//
91. Институты коллективного договора и коллективного действия в современных политико-экономических системах: опыт сравнительного исследования. [Текст]/ Под ред. Т.В. Павловой и С.В. Патрушева. М.: ИСПРАН, 2005. – 226 с.
92. Ионова, О. Б. Социальные технологии партнерства [Текст]/ О. Б. Ионова // Весник МГУ сер. 18. Социология и политика. – 2000. – № 4 – с. 108 – 114.
93. Исаев М. А. Политическая система стран Скандинавии и Финляндии [Текст]/ М. А. Исаев, А. Н.Чеканский, В. Н. Шишкин. – М.: Издательство «РОССПЭН», 2000. – 279 с.
94. Ілюк, Т. Ефективний діалог з громадськістю: теоретична основа і методи організації [Текст]/ Т. Ілюк // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2007. – 1. – C.239–248.
95. Інформація про результати діяльності Національної служби посередництва примирення за 2011 рікhttp://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2943:-2011-&catid=13:2010-01-19 21 27&Itemid=9
96. Караткевич, А. Г. К вопросу о структуре системной социотрансформации переходных обществ [Текст]/ А. Г. Караткевич // Этносоциум и межнациональная культура. – 2009. – С. 142 – 155.;
97. Каргалова М. ЕС: политика общественного благосостояния [Текст]/ М. Каргалова // Современная Эвропа, 2006. –№1. – С. 100 – 111.
98. Карташов А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні: проблеми та перспективи [Текст]/ А. Карташов // Збірник наукових праць. Національна академія державного управління при Президенті України. – К., 2003 – вип. 2 – С. 460–470.
99. Кеннеді М. Історична спадщина та громадянське суспільство: альтернативні нації в Східній Європі [Текст]/ М. Кеннеді // Сучасність. – 1994. – № 5. – С.80 – 85.
100. Кирикова В. В. Проблеми реализации конституцийной свободи труда в уловиях становлення риночной экономики в России [Текст]/В. В. Кирикова : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 : Москва, 2001. – 167 с.
101. Киселев Й. Я. Зарубежное трудовое право [Текст]/ И. Я.Киселев. – М.: Юрист, 1998. – 163 с.
102. Клинова, М. В. Государство и частный капитал в поисках прагматичного воздействия [Текст]/ М. В. Клинова – М., 2009. – 122 с.
103. Ковалева М. А. Социальное партнерство как фактор формирования и развития общественных отношений дисс... канд. филос. Наук
104. Кожокин Е. Современный капитализм и профсоюзы [Текст]/ Е. Кожокин // Свободная мысль. – 2006. – № 2. – C.64 –77.
105. Козина И.М. Профсоюзы в коллективных трудовых конфликтах / И.М.Козина // Социол. исслед. – 2001. – № 5. – С.49 –56.
106. Колодій А. Ф. «Соціальний капітал» у контексті соціальних перетворень в Україні [Текст]/ А. Ф.Колодій // Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні: наук. конф. / За ред. А. Ф. Карася.: тези доп. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – с.54 – 55.
107. Колосок А.М. Становлення системи соціального партнерства на ринку праці регіону: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.07 [Текст]/ А.М. Колосок; НАН України; Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2009. – 20 с.
108. Колядич О.І. Інститути соціально-трудових відносин в розвитку ринкової економіки другої половини ХХ ст.: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.01 [Текст]/ О.І. Колядич; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. – К., 2009. – 20 с.
109. Комарова, Ю. Деякі аспекти аналізу структурної самоорганізації політичної системи [Текст]/ Ю. Комарова // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – C.97–112.
110. Комаровский В. В. Социальный диалог в России [Текст]/ В.В.Комаровский // Общественные науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 21–32.
111. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации (постатейный) (седьмое издание, переработанное и дополненное)[Текст]//Под ред. К.Н. Гусова. – М.: Проспект, 2008. – 345 с.
112. Комплексний аналіз причин виникнення на підприємствах, в установах, організаціях колективних трудових спорів та шляхів вирішення розбіжностей між сторонами соціального діалогу упродовж 1999-2010 років та 9 місяців 2011 року[Електронний ресурс]http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2942:-1999-2010-9-2011-&catid=13:2010-01-19-21-48-27&Itemid=9
113. Конвенция № 87 Конвенция о свободе объединений и защите права объединяться в профсоюзы [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.oit.org/ilolex/russian/docs/conv087.htm
114. Конвенція МОП № 144 Тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_175
115. Конвенція МОП № 154 про сприяння колективним переговорам [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.5682.0
116. Конституция Португалии[Електрон. ресурс]. Режим доступа: http://forlawyer.com.ua/konstituci konstituciya portugalii/899 konstituciya portugalii.htm
117. Конституція України [Текст]. – Х., 2006. – 48 с.
118. Косенко Г. Взаємодія органів державної влади й громадського сектора та розвитку соціального партнерства з метою вирішення соціальних питань [Текст]/ Г. Косенко // Актуальні проблеми держ. управління.: Дн-ськ, 2002 - Вип. 1 (7) – с. 235-241.
119. Кохановский В.П. Философия и методология науки. Учебник для высших учебных заведений [Текст]/В.П.Кохановский Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – 576 с.
120. Крайнюченко, И. В., Попов В. П. Системное мировоззрение. Теория и анализ. Учебник для вузов. [Текст]/ И. В. Крайнюченко – Пятигорск.: ИНЭУ, 2005. – 218 с.
121. Крестьянинов, А. Профсоюзы и ТНК: взаимодействие в социальной сфере [Текст]/ А. Крестьянинов // Профсоюзы. – 2001. – №9. – С. 4 – 10.
122. Кривошеев В. Т. Социальное партнерство и корпоративизм: российская специфика [Текст]/ В. Т. Кривошеев // Социологические исследования. – 2004. – № 6. – С. 38–44.
123. Кудряченко, А. І. Соціальне партнерство як чинник демократичного розвитку України [Текст]/ А. І. Кудряченко, Д. М. Горєлов // Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : Монографія / За заг. ред. Ю. Г. Рубана; Нац. ін-т стратег. дослід. – К. : НІСД, 2008. – C.143-157.
124. Кудряченко, А. І. Соціальне партнерство: європейський досвід і Україна [Текст]/ А. І. Кудряченко // Стратегічні пріорітети № 3(8), НІСД, –Київ. – 2008. – С. 132–142.
125. Лавренко, О. Інституціональні засади соціального партнерства в Австрійській республіці [Текст]/ О. Лавренко // Україна: аспекти праці. – 2007. – №2. – С. 22–25.
126. Ламперт Х. Социальная рыночная экономика. Германский путь [Текст]/ Х.Ламперт. – М.: Наука, 1994. – 224 с.
127. Ланчевська А. А. Соціальне партнерство як особливий вид суспільних відносин. [Текст]/ А. А. Ланчевська // Вісник КНУ с. Філософія. Політологія. –2004. –Вип. 63–65.– С. 28–30.
128. Лапина Г. О роли общественных организаций в процессах саморазвития социальных систем современного мира [Текст]/ Г. Лапина // Философия и общество. – 1998. – № 3. – С. 144 – 153.
129. Лапицкий М. И. Профсоюзы США: политические традиции и современность [Текст]/ М. И. Лапицкий. – М.: Политиздат, 1990. – 484 с.
130. Левковська Л. Державна підтримка соціально відповідального бізнесу в Україні [Текст]/ Л. Левковська // Економіст : науково-практичний журнал. – 2011. – № 10. – C. 53–55.
131. Лемак В. В. Правова реформа в Чехії і Словаччині в умовах постсоціалістичної модернізації: теоретичні і практичні проблеми: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01[Текст]/ В.В. Лемак; Нац. юрид. акад. Україні ім. Я.Мудрого. — Х., 2003. — 40 с.
132. Лефор К. Демократия[Текст]/ К. Лефор /50/50: Опыт словаря нового мышления. – М.: Знание, 1989. – С. 465 – 466.
133. Лісабонський договор [Електрон. ресурс]http: / / www.mfa.gov.lv/ru/eu/EU/LisbonTreaty/
134. Ловкова А. А. Взаимодействие органов местного самоуправления, общественных организаций и бизнеса как форма социального партнерства дисс... канд. полит. наук— 23.00.02 [Текст] /А. А. Ловкова — Саратов, 2009. – 187 с.
135. Лютов А. А. Положение в американских профсоюзах сегодня [Текст]/ А. А. Лютов // США – Канада: экономика, политика, культура. – 2002. – № 9. – С.80 – 88.
136. Ляшенко Т. М. Соціальне партнерство як фактор політичної та соціальної стабільності в Україні: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 [Текст]/ Т.М. Ляшенко; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 1998. — 18 с.
137. Мадатов А. С. Проблемы политического участия в демократическом процессе [Текст]/ А. С. Мадатов // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – № 2. – С.25 – 32.
138. Мазіна А. В. Політична система як наукова категорія та суспільно політичний феномен [Текст]/ А. В. Мазіна // Стратегічні пріоритети. - №4(5) - 2007 р. – с. 56-61
139. Мазманова Б. Участие работников в прибылях и партнерство [Текст]/ Б.Мазманова // Человек и труд. – 2000. – № 9. – С. 64 – 68.
140. Майер А. Взаимодействие власти и бизнеса: экономическое и социальное партнерство [Текст]/ А. Майер // Проблемы теории и практики управления / Международный науч.-исслед. ин-т проблем управления. – 2009. – 9. – C.1.
141. Макаренко В. П. Групповые интересы и властно-управленческий аппарат: к методологии исследования [Текст]/ В. П. Макаренко // Социс. – 1996. – № 11. – С. 120 – 128.
142. Марковиц А. Европейские и германские левые: эволюция и трансформація [Електронний ресурс] / А. Марковиц. – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=6158
143. Маркс К. Критика Готской программыhttp://www.marxists.org/russkij/marx/1875/gotha.htm
144. Масюк О. П. Міфологеми соціального партнерства [Текст]/ О. П. Масюк // Політичний менеджмент: Українськитй науковий журнал. Політологія. Соціологія. Психологія. Менеджмент / Укр. центр політичного менеджменту. – 2008. – 2. – C.101-109
145. Матвійчук А. В. Громадські організації як чинник становлення громадського суспільства: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 [Текст]/ А.В. Матвійчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 20 с.
146. Матеріали до засідання Національної ради 20 лютого 2012 року 09.02.2012[Електронний ресурс]Режим доступу:http://www.ntser.gov.ua/ua/presscentre/news/485.html
147. Махортов Е. А. Государственно-частное партнерство как форма отношений власти и бизнеса в России [Текст]/ Е. А. Махортов, А. С. Семченков // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки : Научный журнал / МГУ. – 2007. – 6. – C.41-51
148. Мир труда. Первый транснациональный профком [Текст]/Інформаційне повідомлення // Профсоюзы. – 2000. – № 12. – С.26 – 28.
149. Митева Л. А. Развитие партийных систем в странах Центральной Восточной Европы в переходный период [Текст]/ Л. А. Митева // Вестник МГУ. – Сер. 12: Политические науки. – 2000. – № 6. – С. 78 – 85.
150. Митрофанова В. Рынок без границ: и да, и нет [Текст]/ В. Митрофанова // Профсоюзы. – 2001. – № 11. – С. 19 – 24.
151. Митрофанова В. Социальное партнерство: мифы и действительность [Текст]/ В.Митрофанова // Профсоюзы. – 2000. – № 2. – С. 14 – 17.
152. Михальченко М. І. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? [Текст]/ Михальченко М.І.– К.: Інститут соціології НАН України, 2001. – 433 с.
153. Мірошніченко, В. Розвиток соціально-трудового партнерства в Україні і методологія, методика аналізу, напрями вдосконалення. [Текст]/ В. Мірошніченко – К., 2003 – 187 с.
154. Мішин Ю. Р. Соціальний капітал в сучасній економічній системі: автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.01 [Текст] / Ю. Р. Мішин; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. — K, 2010. — 18 с.
155. Моска Г. Правящий класс [Текст]/ Пер. с англ. и примеч. Т.Н. Самсоновой // Социологические исследования. – 1994. – № 12. – С. 97–117.
156. МОТ – мировой центр социально–трудового законодательств