РЕКЛАМА В СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ : РЕКЛАМА В СИСТЕМЕ ПОЛИТИЧЕСКОГО МАРКЕТИНГА

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

БІЛІВІТІНА АННА СЕРГІЇВНА

УДК 32.019.5:[339.138:659.1]

РЕКЛАМА В СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
Шляхтун Петро Панасович,
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
Вступ…………………………………………..……………………………......3
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження політичного маркетингу………10
Розділ 2. Особливості політичної реклами та її місце в структурі
політичного маркетингу…...…………………………………………………49
Розділ 3. Функції реклами в системі політичного маркетингу .......………96
Висновки ...………………………………………...……………………….156
Список використаних джерел …………………………………………....161

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена тим, що протягом останніх десятиріч у світі динамічно поширюються демократичні принципи, ідеали, демократія проголошується як політичний режим більшістю сучасних держав. Одним із принципів демократії є свобода обрання, що передбачає наявність вибору, плюралізм у політичному просторі. Поява конкуренції у політичному та економічному житті є основною характеристикою останніх років в Україні. Традиції конкурентності на ідеологічному полі в сучасній Україні висувають нові вимоги до характеру політичного життя, участі у політичних процесах. З’являються нові методи політичного управління, що передбачають вивчення та аналіз настроїв громадськості та забезпечення реалізації політичних завдань виходячи з потреб громадян. Це призводить до змін в економічному, політичному та культурному середовищі. Нові методи пропонує політичний маркетинг, що сприяє ефективності політичної діяльності.
Застосування інструментів політичного маркетингу визначається специфікою ситуації в Україні, яка вимагає сьогодні творчого осмислення структурованого змісту. Тому треба дослідити форми та способи реалізації політичного маркетингу, у тому числі політичної реклами, проаналізувати технології та методики проведення маркетингових кампаній, докладно розглянути комунікативні особливості політичного маркетингу в Україні, встановити причинно-наслідкові зв'язки між процесами, що відбуваються в межах комунікативного простору. Це дасть змогу вдосконалити маркетингові кампанії, що є нагальною потребою для налагодження ефективного взаємозв’язку між політичними акторами та суспільством.
Актуальність дослідження соціально-політичних, психологічних та організаційно-технологічних аспектів політичного маркетингу і реклами у демократичному суспільстві зумовлена також потребами розвитку теорії і практики становлення української державності у поєднанні з процесами формування в Україні відкритого, демократичного, громадянського суспільства, відповідної політичної та правової культури, владних інститутів та політичних відносин, повноправного входження України в цивілізоване світове співтовариство.
Проблеми побудови правової, демократичної соціальної держави поставили перед українським суспільством та його політичною елітою нові вимоги і завдання. Водночас вони висвітлили недостатню підготовленість до кардинальних змін та реформацій і теоретико-інтелектуальної частини суспільства (політичних філософів, політологів, юристів, соціологів і соціальних психологів), і політиків-практиків (законодавців, урядовців, суддів, працівників органів місцевого самоврядування), і, власне кажучи, пересічних громадян українського суспільства — виборців.
Всупереч негараздам та проблемам в економічній та духовній сферах, політична сфера українського суспільства характеризується як така, що розвивається певною мірою еволюційно. Свідченням того є вкорінення у політичній практиці та суспільній свідомості демократичних процедур формування законодавчої, виконавчої та судової влади, що знайшло свій прояв у парламентських та президентських виборчих кампаніях.
Поступово формуються і спеціалізовані суспільні інститути—політичні партії, що мають бути не тільки і не стільки знаряддям для здобування і утримування контролю над владою, а й каналами надходження соціально вагомої інформації до керівних структур, інструментом підготовки кадрового резерву політичної еліти та виховання свідомих громадян української держави.
Водночас із процесами формування самодостатньої владної еліти та партійно-політичної системи набувають все більшого окреслення і контури національного інформаційного простору.
Всі наведені вище процеси і явища дають підстави говорити про певне просування українського суспільства у напрямі формування демократичної політичної культури і політичного ринку, що функціонує за загальноприйнятими, цивілізованими «правилами гри».
Відтак, набувають все більшої актуальності дослідження базових характеристик політичної сфери суспільства, технологій реалізації політичної влади, специфіки політичної діяльності у різних суспільно-історичних, політико-правових і соціально-психологічних умовах. Ці та інші проблеми і спонукали авторку до з’ясування основ політичного маркетингу та реклами з урахуванням політичних реалій України, що можуть бути використані у подальших теоретичних розвідках та конкретній практичній політичній діяльності.
В Україні вже захищено кілька кандидатських дисертацій та опубліковано низку статей з окремих аспектів цієї проблематики. Однак у вітчизняній та зарубіжній політичній науці поки що немає узагальнених праць, в яких би комплексно досліджувалася проблема реклами як елементу системи політичного маркетингу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами.
Дисертаційне дослідження є складовою наукової роботи філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і виконане в межах науково-дослідної теми 06БФ041-01 «Філософія та політологія в структурі сучасного соціо-гуманітарного знання».
Мета і завдання дисертаційного дослідження.
Метою дисертаційної роботи є визначення, виокремлення та розкриття змісту реклами як елемента системи політичного маркетингу.
Реалізація поставленої мети зумовила вирішення наступних задач дослідження:
- розкрити зміст поняття політичного маркетингу на основі аналізу різних підходів у визначенні необхідності застосування економічних категорій у політичній науці та практиці;
- виокремити, змістовно проаналізувати та систематизувати основні елементи системи політичного маркетингу;
- з’ясувати особливості політичної реклами та її місце в структурі політичного маркетингу;
- виокремити та охарактеризувати основні функції реклами в системі політичного маркетингу.
Об’єктом дослідження є політичний маркетинг як система, що охоплює теорію та практику комплексного управління суспільно-політичними процесами, синтезуючи політичні та ринкові методи з метою обміну пропозицій на підтримку електорату.
Предметом дослідження є соціально-політичні, психологічні та організаційно-технологічні аспекти реклами в системі політичного маркетингу.
Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників - політологів, філософів, соціологів та психологів, нормативні документи, фактичний матеріал щодо політичних, зокрема виборчих, процесів в Україні за роки незалежності.
Основними методами дисертаційного дослідження є системний, структурно-функціональний, порівняльний та біхевіористський. Системний підхід та структурно-функціональний метод як одна з форм його застосування використовується в аналізі системи політичного маркетингу, для виокремлення складових цієї системи та з’ясування функцій елементів системи. Порівняльний метод застосовується для виявлення спільних рис та відмінностей між політичним та економічним маркетингом, з’ясування особливостей політичного маркетингу в Україні. Застосування біхевіористського підходу зумовлено необхідністю пояснення мотивів поведінки суб’єктів та об’єктів політичного маркетингу.
Наукова новизна одержаних в дисертації результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній політичній науці здійснено комплексне дослідження політичної реклами, її видів та функцій як складової політичного маркетингу. У межах проведеного дослідження отримано наступні основні результати, що відзначаються науковою новизною і виносяться на захист:
- на основі аналізу існуючих у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі підходів у розумінні політичного маркетингу запропоновано його авторське визначення, яке поєднує теоретичну і практичну складові маркетингу: політичний маркетинг – це система, що охоплює теоретичні знання та практичну діяльність і поєднує політичні та ринкові методи комплексного управління суспільно-політичними процесами, основною метою якого є обмін пропозицій суб’єктів політичного маркетингу на підтримку його об’єкту - електорату і задоволення потреб виборців;
- уперше виокремлено та проаналізовано особливості політичного маркетингу в сучасній Україні: ситуаційність; популізм; закритість політичної системи, що проявляється у двох аспектах: наявності певних перешкод для поповнення та оновлення української політичної еліти і закритості ринків об’єктивної правдивої інформації; слабкість зворотного зв’язку між владою та громадянами; перенасиченість політичного ринку схожими пропозиціями; слабкий вплив невиконання передвиборних обіцянок на переобрання; міфотворчість; політичне маніпулювання; пріоритет власних інтересів політиків над загальнодержавними інтересами та потребами споживачів;
- виокремлено основні елементи системи політичного маркетингу: суб’єкти (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації, окремі громадяни як кандидати в депутати та на виборні посади, депутати, посадові особи, політичні лідери); об’єкти (громадяни як виборці, прихильники певних політичних сил, члени політичних партій та громадських організацій, конкурентні політичні сили, інші окремі цільові групи); політичні продукти (програмні і документи політичних партій, передвиборні програми політичних партій, кандидатів у депутати та на виборні посади, політичні ідеї та пропозиції); комунікативний зв'язок між суб’єктами та об’єктами політичного маркетингу та засоби його реалізації (засоби масової інформації, засоби вуличної реклами, поштові відправлення, зустрічі кандидата з виборцями, соціологічні опитування як засіб рекламного впливу);
- на основі виокремлення й аналізу основних елементів системи політичного маркетингу уперше з’ясовано особливості політичної реклами: специфічність політичного продукту, який рекламується (іміджі політичних лідерів, партій, рухів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, ідеї та пропозиції політичних акторів, передвиборні програми), суб’єктів (політичні лідери, партії, рухи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, окремі громадяни як кандидати в депутати та на виборні посади, депутати, посадові особи) та об’єктів (громадяни як виборці, прихильники певних політичних сил, члени політичних партій та громадських організацій) політичної реклами; перенасиченість інформаційного поля суперечливою інформацією стосовно об’єкта рекламування; різнорідність цільової аудиторії, територіальна та часова обмеженість (стратегія політичної реклами будується відповідно до ментальних та культурних рис споживачів на певній території в певний проміжок часу);
- визначено місце політичної реклами в структурі політичного маркетингу як комунікативного зв’язку між суб’єктами та об’єктами політичного маркетингу, за якого перші як виробники політичних продуктів з використанням різних засобів пропонують їх другим як споживачам в обмін на політичну підтримку, передусім на виборах; іншими формами такого зв’язку є паблік рілейшнз, особисті зустрічі з виборцями, лобістська діяльність, брендинг;
- уперше виокремлено основні функції реклами в системі політичного маркетингу: інформаційну, іміджеву, маніпулятивну, символьну та докладно проаналізовано текстові і символьні засоби та технології їх реалізації, які спрямовані на те, щоб вплинути на думки та рішення громадян, створити певний образ та впровадити його в масову свідомість. Всі функції політичної реклами поєднуються в кожній рекламній кампанії і сприяють досягненню мети суб’єктів політичного маркетингу.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому основні теоретичні положення та висновки можуть бути використані державно-владними структурами при розробці стратегії реформування політичної сфери українського суспільства та використанні форм, методів і засобів політичного маркетингу і реклами у практичній діяльності суб’єктів політики; організації і проведенні виборчих та інших політичних кампаній, здійсненні заходів з підвищення ефективності діяльності керівних структур суспільства; викладанні навчальних курсів з прикладної політології; підготовці і перепідготовці фахівців, державних службовців, що працюють в органах законодавчої та виконавчої влади.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на щорічних міжнародних наукових конференціях «Дні науки філософського факультету» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2009, 2011 роках, ХІ Міжнародній студентській науково-практичній конференції Санкт-Петербурзького державного університету телекомунікацій ім. М.О. Бонч-Бруєвича «Глобальні і регіональні комунікації: сучасність та майбутнє» у 2009 році, VIII Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Шевченківська весна» у 2010 році, а також на методологічних семінарах аспірантів філософського факультету.
Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 4 статтях у фахових виданнях та 4 тезах в матеріалах наукових конференцій.
Структуру дисертації складають вступ, три розділи, висновки і список використаних джерел, який нараховує 218 найменувань на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Аналіз реклами як комунікативної форми політичного маркетингу засвідчує, що у вітчизняній та зарубіжній політологічній літературі відсутні узагальнюючі праці, в яких би комплексно досліджувалася ця проблематика. Політична реклама як елемент політичного маркетингу поки що розглядалась у досить загальному вигляді. Застосований в дисертаційному дослідженні комплексний підхід в аналізі політичної реклами як складової політичного маркетингу дає змогу зробити наступні основні висновки.
1. В умовах побудови правової, демократичної держави, коли здійснюється перехід від тоталітарних, адміністративно-командних методів управління суспільством до демократичних, все більшої актуальності набувають форми і методи політичного маркетингу і реклами, притаманні суспільствам з реалізованими на практиці демократичними процедурами формування і функціонування влади. Політичний маркетинг застосовується лише в умовах демократії. Це пов’язано насамперед з тим, що дані методи і засоби сприяють досягненню цілей соціального управління не силовим шляхом, а за допомогою створення і реалізації правових норм, цивілізованих політичних технологій, формування відповідної суспільної свідомості та політичної культури. В умовах демократії методи й засоби політичного маркетингу і реклами спрямовані не тільки і не стільки на застосування правових, соціальних та психологічних санкцій проти тих, хто не виконує встановлені «правила гри», скільки на опосередкований вплив на суб’єкти політики за допомогою створення відповідного навколишнього політичного та соціально-психологічного середовища.
2. Визначення політичного маркетингу має об’єднувати два підходи: теоретичний та прикладний. Ґрунтуючись на цих підходах, політичний маркетинг можна визначити як теорію, засновану на маркетинговому підході до політики, і як практичну діяльність з проектування та регулювання політичного рингу шляхом планування та реалізації системи спеціально підготовлених маркетингових заходів, управління інтегрованими маркетинговими комунікаціями, забезпечення зворотного зв’язку.
3. Виходячи із специфіки ринку влади і особливостей політичної діяльності, можна виокремити такі функції політичного маркетингу: розробка методів аналізу політичного ринку; оцінка і аналіз маркетингового середовища; аналіз ринкових можливостей суб’єктів політики; аналіз ефективності політичного маркетингу та корегування обраних форм і методів політичної діяльності.
4. Основною метою політичного маркетингу є задоволення потреб споживачів та отримання їх підтримки в процесі політичної діяльності в обмін на якісний продукт, яким найчастіше у політичному маркетингу виступає ідея або програма. Завданнями політичного маркетингу є: виявлення цільових груп, створення сильного бренду, створення чітко окресленої стратегії просування політичного продукту, надання продукту цінності. Особливостями політичного маркетингу в Україні є: ситуаційність, популізм, закритість політичної системи, слабкість зворотного зв’язку, перенасиченість політичного ринку схожими пропозиціями, міфотворчість, маніпулювання, використання брудних технологій, стереотипізованість політичного життя, пріоритет власних інтересів політиків над загальнодержавними інтересами та потребами споживачів.
5. Основними елементами структури політичного маркетингу є: суб’єкти (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації, окремі громадяни як кандидати в депутати та на виборні посади, депутати, посадові особи, політичні лідери); об’єкти (громадяни як виборці, прихильники певних політичних сил, члени політичних партій та громадських організацій); політичні продукти (програми і документи політичних партій, передвиборні програми політичних партій, кандидатів у депутати та на виборні посади); комунікативний зв'язок між суб’єктами та об’єктами політичного маркетингу та засоби його реалізації (ЗМІ, зустрічі кандидата з виборцями, поштова розсилка, спілкування на сайтах політичних партій тощо).
6. Невід’ємною частиною системи політичного маркетингу є комунікації, які виступають специфічними посередниками в ланцюжку між суб’єктами політичного ринку та споживачами політичної продукції. Для ефективної передачі повідомлень цільовій аудиторії у політичному маркетингу, як і в комерційному, застосовують комплекс маркетингових комунікацій. У політичному маркетингу можна виокремити наступні форми комунікацій: реклама, особисті зустрічі політика з громадянами, представницький маркетинг, прямий маркетинг, паблік рілейшнз, імідж, брендинг, лобістська діяльність.
7. Важливе місце в системі політичного маркетингу, особливо під час виборчих кампаній, посідає реклама. Політична реклама – це комунікативний процес, здійснюваний для адресного впливу на чітко окреслені електоральні групи з метою спонукання їх членів до участі у політичних процесах, делегування владних повноважень на виборах. Крім того, важливою є комунікативна суть політичної реклами, яка виявляється у встановленні контакту й адресного зв’язку між політиками, з одного боку, та громадянами – з іншого. Вона виявляється у використанні гранично доступної для сприйняття та адекватної знакової (символічної) системи. Політична реклама є концентрованим маркетинговим вираженням політичної платформи певних політичних сил, яке сприяє впровадженню в масову свідомість чіткого уявлення про їх характер та формуванню бажаних психологічних установок стосовно вибору. Таке формування і впровадження відбувається на основі раціональних і емоційних засобів впливу на аудиторію, спрямованих на усвідомлювані й неусвідомлювані реакції індивідів. Застосування реклами саме як частини інтегрованих маркетингових комунікацій посилює її вплив та ефективність і є необхідною умовою сучасних виборчих процесів.
8. Політична реклама має наступні особливості, які проявляються у специфічності самого політичного продукту, який рекламується, суб’єктів політичної реклами, перенасиченості інформаційного поля суперечливою інформацією стосовно об’єкта рекламування, різнорідності цільової аудиторії, територіальної та часової обмеженості. Процес створення політичної реклами як форми політичної комунікації має такі етапи: аналіз політичного ринку, вибір типу рекламної кампанії, розробка рекламної концепції, створення медіа плану та реалізація рекламної кампанії. Політична реклама має власну типологію. Різновиди політичної реклами розрізняють за: каналами поширення, об’єктом рекламування, цільовим призначенням, каналами сприйняття, силою впливу на аудиторію.
9. Основними функціями політичної реклами є: інформаційна, іміджева, маніпулятивна та символічна. Основою будь-якої комунікації є передача інформації. Інформаційна функція політичної реклами проявляється не тільки під час передачі рекламного повідомлення, а протягом усієї рекламної кампанії, коли відбувається підкріплення тієї інформації, яка міститься у рекламних повідомленнях, статтями у друкованих та електронних ЗМІ, репортажами у новинах, чутками тощо. Увесь цей інформаційний супровід політичної реклами робить її в очах виборців більш правдоподібною. Інформаційна ефективність будь-якого рекламного повідомлення залежить як безпосередньо від тексту, так і від зображення, що супроводжує текст.
10. В основі іміджевої функції політичної реклами лежить формальна система ролей, якими людина послуговується у своєму житті і які доповнюються особливостями, рисами характеру, зовнішніми даними, одягом та іншими атрибутами. Імідж формується як на основі реальної поведінки індивіда, так і під впливом оцінок і думок інших людей і ретранслюється через політичну рекламу. Іміджева функція у політичній рекламі позначає, виокремлює, диференціює особистість політика серед інших, демонструє, відбудовує її відмінні якості, наголошує чесноти. Чітко сформувавши завдання і виокремивши правильні характеристики іміджу, можна досягти бажаного ефекту політичної реклами.
11. Функція маніпулювання у політичній рекламі спрямована на те, щоб полегшити для кандидата процес здобуття, реалізації та утримання влади, що досягається шляхом виборів. Найпоширенішими прийомами маніпулювання у політичній рекламі є використання стереотипів, заміна імен або наклеювання ярликів, повтор інформації, постановка риторичних запитань, відволікання уваги, створення асоціацій тощо. Технології маніпулятивного впливу настільки розроблені, що можуть суттєво впливати на поведінку мас, результат виборів, популярність політика, маркетингової кампанії.
12. Комунікативний простір сучасної політики формується через виробництво та застосування символів. Будь-які політичні актори (партії, рухи, об'єднання) мають свою символіку, при створенні якої вони орієнтуються на власну цільову аудиторію. Символи у політичній рекламі використовують для віртуального спрощення політичної та соціальної дійсності, передачі певного погляду на політичні процеси та викликання потрібних емоцій у громадян. У політичній рекламі символи виробляються та поширюються як логотипи, знаки, емблеми, що вказують на належність до певного суб’єкта, позиціонують останнього і дають змогу виокремити його із групи аналогічних суб’єктів. Семіотична складова маркетингової комунікації уособлює як вербальні так і візуальні символи. Інструментами маркетингової комунікації є не тільки окремі символи, але й цілі системи значень.

Список використаних джерел:
1. Акайомова А.В. Становлення рекламної справи в Україні / А.В. Акайомова // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. – Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ; Сімферополь: Доля. - 2003. - С.149-152.
2. Акаемова А.В. Политическая реклама и политический маркетинг / А.В.Акайомова // Концептуальні засади формування менеджменту в Україні: Зб.матер.Всеукраїнської наук. - практ. конф. – К.: МАУП. - 2006. – С.330-334.
3. Амблер Т. Практический маркетинг / Т. Амблер. – СПб.: Питер, 1999.– 400 с.
4. Амелин В.Н. Социология политики / В.Н. Амелин. -М.: Изд-во МГУ, 1992. – 287с.
5. Анохин М.Г. Политические технологии / М.Г. Анохин // Вестник Российского университета дружбы народов. - Сер.: Политология. - 2000. - №2 - С. 101-104.
6. Ассэль Г. Маркетинг: прнципы и стратегия: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / Г. Ассэль. – М.: Инфра-М, 1999. – 804 с.
7. Багиев Г. Л. Маркетинг: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / Г.Л.Багиев, В. М. Тарасевич, Х. Анн. – М. : «Экономика», 1999. – 704 с.
8. Балакірева О. Засоби масової інформації та вибори: сприйняття електоратом результатів соціологічних опитувань та політичної реклами / О. Балакірева, О. Василевский, О. Яременко // Політичний портрет України. – 1998. - № 21. – С.56-62.
9. Балашова А.Н. Технология избирательной кампании в западной политической науке / А.Н. Балашова // Вест. Моск. ун-та. Сер. 12: полит. науки. – 2000. - №2. – С. 62-75.
10. Баранов Н.А. Популизм как политическая деятельность / Н.А. Баранов // http://nicbar.narod.ru/populism3.htm.
11. Баришевська М. Співвідношення лобізму і корупції / М. Баришевська // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – Київ; Миколаїв, 2008. – Вип. 14. – С. 87-92.
12. Бебик В.М. Информационно-коммуникационный менеджмент в глобальном обществе: психология, технологии, техника паблик рилейшнз: монографія / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.
13. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг: навч.-метод. посіб [для студ. вищ. навч. закл.]. / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.
14. Бебик В.М. Політологія для політика і громадянина / В.М. Бебик.: [Монографія]. –К.: МАУП, 2003. – 424 с.
15. Бебик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. М. Бебик. – К.: МАУП, 2003. – 424 с.
16. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі / В. М. Бебик. – К., 1993.– 128 с.
17. Бернет Дж. Маркетинговые коммуникации: Интегрированный подход /
Дж. Бернет, С. Мориарти ; пер. с англ. Н. Габенов, В. Кузин. – СПб.; М.; Х.; Мн. : Питер., 2001. – 860 с.
18. Білівітіна А.С. Маркетингові комунікації у політиці / А. Білівітіна // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. – К.: ВІР УАН, 2010. – Вип38. – С. 506-512.
19. Білівітіна А.С. Особливості політичного маркетингу в сучасній Україні / А.С. Білівітіна // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. – К. : «ІНТАС», 2009. – Вип. 45. – С. 375-385.
20. Білівітіна А.С. Символічна складова реклами у політичному маркетингу / А.Білівітіна // Політичний менеджмент. – 2011. - №3. – С.98-106.
21. Білівітіна А.С. Створення та репрезентація іміджу у політичній рекламі / А.С. Білівітіна // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць /
Гол. ред. В.М.Вашкевич. – К. : ВІР УАН, 2011. – Випуск 48. – С. 575-581.
22. Бобров В.Г. Англо-русский словарь по рекламе и маркетингу: Ок. 40 000 терминов / В.Г. Бобров. – М.: РУССО, 1997. – 699 с.
23. Бове К.Л. Современная реклама / К.Л. Бове, У.Ф. Аренс. - Тольятти. -1995. -362 с.
24. Большаков А.А. “Homo cathodicus” в политике: опыт Франции / А.А.Большаков // Вестник Российского университета дружбы народов. – Сер.: Политология. –2000. -№2. – С. 69-79.
25. Буари Ф. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия / Ф. Буари. –М.: Центр, 2001. -287 с.
26. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье. – М.: Socio Logos, 1993. – 336 с.
27. Бурлачук В. Символ и симулякр. Концепция символа в социологии постмодерна / В. Бурлачук, В. Танчер // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2004. -№1. – С.15-29
28. Быкова Т.Н. Политическая символика: к проблеме определения и происхождения / Т.Н. Быкова // Вісник СевДТУ. Вип. 91: Політологія: зб. наук. пр. – Севастополь.: Вид-во СевНТУ, 2008. – С.145-148.
29. Вакурова Н.В. СМИ и выборы: некоторые аспекты самоорганизации в русле новых политических технологий / Н.В. Вакурова, Л.И. Московкин // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 10. – 2000. - № 4. – С. 103-108.
30. Валовая М.Д. Азы древнейшего ремесла или 13 бесед о рекламе и маркетинге / М.Д. Валовая. – М.: Нива, 1994. – 109с.
31. Вершинин М.С. Политическая коммуникация в информационном обществе / М.С. Вершинин. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 194 с.
32. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Publik Relations / И.Л. Викентьев. – СПб., 2007. – 406 с.
33. Выдрин Д. Политика: история, технология, экзистенция / Д. Выдрин // http: http://vydrin.com/
34. Головатый Н.Ф. Политический менеджмент: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / Н.Ф. Головатый. – К.: МАУП, 2005. – 264с.
35. Голубков В.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / В.П. Голубков. — М. : Финпресс, 2003. — 493с.
36. Грачев М.Н. К вопросу об определении понятий «политическая коммуникация» и «политическая информация» / М.Н. Грачев // Вестник Российского университета дружбы народов. – Сер.: Политология. –2003. -№4 – С. 34-42.
37. Грачев Г.В. Манипулирование личностью: организация, способы и технология / Г.В. Грачев, И.К. Мельник. – М.: ИФ РАН, 1999. – 217 c.
38. Грачов М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития / М.Н. Грачев. - М.: Прометей, 2004. – 328 с.
39. Грачев М.Н. Средства коммуникации как инструмент преобразования социально-политической действительности / М.Н. Грачев // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 2001. – № 3. – С. 88–103.
40. Гринберг Т.Э. Политическая реклама: портрет лидера / Т.Э. Гринберг. – М: МГУ. – 1995. – 138 с.
41. Гугнин А. Роль PR в системе политического маркетинга / А. Гугнин // Акад. огляд: Сер. Экономика и предпринимательство. – 2002. –№2. – С. 83-86.
42. Гуревич П.С. Приключения имиджа: Типология ТВ-ого образа и парадоксы его восприятия / П.С. Гуревич. - М.: Искусство. – 1991. – 221с.
43. Данилова Л. Значение и основные особенности маркетинга услуг / Л.Данилова // Маркетинг и реклама. – 2008. - №1 (137). – С. 31-33.
44. Данько Т. П. Управление маркетингом: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / Т. П. Данько. – М. : Инфра-М, 2001. – 334 с.
45. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин / Ф. Дейвис. — М., 1997. – c.
46. Дейян А. Реклама / А. Дейян. – М.: А/О Издательская группа «Прогресс», 1993. – 176 с.
47. Дейян А. Стимулирование сбыта и реклама на месте продажи / А. Дейян, А.Троадек, Л. Троадек; пер. с французского. – М.: А/О Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. – 190 с.
48. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы, защита / Е.Л.Доценко. –СПб.: Речь, 2003. –292 с.
49. Драгунский В. В. Цветовой личностный тест: Практическое пособие / В.В.Драгунский. – М. : АСТ, Мн. : Харвест, 2005. – 448 с.
50. Душкина М.Р. PR и продвижение в маркетинге: коммуникации и воздействие, технологии, психология: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / М.Р. Душкина. – СПб.: Питер, 2010. – 560с.
51. Дэвис Дж. Исследования в рекламной деятельности: теория и практика / Дж.Дэвис; пер. с англ. Е. Кушнеренко, О. Полищук. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 864 с.
52. Евстафьев В.А. История российской рекламы / В.А. Евстафьев, Е.Э.Пасютина. – М.: ИМА-пресс, 2002. – 119 с.
53. Егорова-Гантман Е.В. Политическая реклама / Е.В. Егорова-Гантман, К.В.Плешаков. –М.: Центр политического консультирования «Никколо М», 1999. -240 с.
54. Зазыкин В.Г. Политический конфликт: психологический взгляд на проблему / В.Г.Зазыкин, А.Л. Хрустачев. – М., 1999. – 247 с.
55. Зазыкин В.Г. Психологические факторы повышения активности избирателей с помощью телевизионных передач рекламного характера / В.Г. Зазыкин, С.В.Колосова, Р.Ф. Фурс.– М.: Студия «ВИКОН», 1996. – 198 с.
56. Зайцевский П.Г. Избирательные технологии / П.Г. Зайцевский.– М., 1999. – 215 с.
57. Закон України «Про рекламу» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270/96/page
58. Закон України «Про вибори народних депутатів» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4061-17/page4
59. Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в предверии информационного общества. Толковый словарь терминов и концепций / Л.М.Землянова.– М.: Изд-во МГУ, 1999. – 95 с.
60. Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика / Л.М.Землянова.– М.: Изд-во МГУ, 1999. – 187 с.
61. Ильин В.В. Философия политики / В.В. Ильин, А.С. Панарин. – М., 1994. – 312 с.
62. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг, или Как «продать» вождя /
Ф.Н. Ильясов // Политические исследования. – 1997. - № 5. – С. 88-100.
63. Кара-Мурза С.Г. Краткий курс манипуляции сознанием / С.Г. Кара-Мурза. - М.: Алгоритм, 2002.-288с.
64. Кафтанджиев Х. Тексты печатной рекламы / Х. Кафтанджиев. - М. Дымшица. – М., 1995. – 214 с.
65. Кашкин В.Б. Основы теории коммуникации: Краткий курс / В.Б. Кашкин. – Минск: Харвест; М.: АСТ: Восток – Запад, 2007. – 119 с.
66. Классика маркетинга: сборник работ, оказавших наибольшее влияние на маркетинг / [Сост. Б.М. Энис., К.Т. Кокс, М.П. Моква]. – Спб. : Питер, 2001. – 752 с.
67. Коплстон Ф. История средневековой философии / Ф. Коплстон. –М., 1997. – 512 с.
68. Королько В. Г. Загальні принципи організації та проведення передвиборчих кампаній / В. Г. Королько // Політичний маркетинг та електоральні технології. – Запоріжжя: Гарт, 2002. – С.7–30.
69. Королько В.Г. Паблик рілейшнз: наукові основи, методика, практика: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.Г. Королько. – К.: Видавничий дім "Скарби", 2001. – 400 с.
70. Королько В. Передвиборча комунікаційно-агітаційна кампанія: політичний феномен, структура, функції / В. Королько // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -2002, - №1. – С. 80-100.
71. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер, К. Л. Келлер ; пер. с англ.
С. Жильцова, М. Жильцова, Д. Раевской. – СПб. : Питер, 2007. – 816 с.
72. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер, Г. Армстронг ; пер. с англ. О.Пелявского, А. Назаренко. – 12-е изд. – М. : ООО «И.Д. Вильямс», 2009. – 1072 с.
73. Котлер Ф. Маркетинг для государственных и общественных организаций / Ф.Котлер, Н. Ли; пер. с англ. Под ред. С. Г. Божук. – СПб. : Питер, 2008. – 384 с.
74. Кошелюк М. Е. Технологии политических выборов / М. Е. Кошелюк. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2004. – 239 с.
75. Кривошеїн В.В. Іміджова складова політичного світосприйняття: структура елементарного рівня / В.В. Кривошеїн // Грані. – Д., 2002. – № 4. – С. 64-68.
76. Кривошеїн В.В. Іміджологема: поняття, структура / В.В. Кривошеїн // Вісн. Дніпроперовськ. ун-ту. Соціологія. Філософія. Політологія. – Вип. 8. – Д.: ДНУ, 2002. – С. 97-102.
77. Кривошеїн В.В. Політичний імідж як феномен масового сприймання / В.В. Кривошеїн // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: матер. другої всеукр. наук. конф. 15 - 16 листоп. 1997 р. – К.: АТ «Реклама», 1997. – С. 81-82.
78. Кромптон А. Мастерская рекламного текста / А. Кромптон. - Тольятти: Издательский дом «Довгань», 1995. – 209 с.
79. Крылов И. Теория и практика рекламы в России / И. Крылов. – М.: Изд-во «Центр», 1996. – 184с.
80. Кудинов О.П. Комплексная технология проведения эффективной избирательной кампании в российском регионе / О.П. Кудинов, С.В. Колосова, Н.Н. Точицкая. – М., 1997. – 309 с.
81. Куртов А. Охота на дракона: Размышления о выборах и политическом консультировании / А. Куртов, М. Каган. – М.: ГУ ВШЭ, 2002. – 149 с.
82. Кучерів І. Шлях до перемоги: технологія виборчої кампанії / І. Кучерів, С.Одарич. – К.: Демократичні ініціативи, 1993. – 222с.
83. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / Дж. Лалл ; пер. с англ. О. Гриценко, С. Гарастович та ін. – К.: К.І.С., 2002. – 264 с.
84. Лавренко О. Проблеми формування іміджу кандидата в депутати / О.Лавренко // Проблеми політичної психології. - К., 1997. - №12. – С. 47-51.
85. Ламбен Ж. Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ж.Ж.Ламбен. – СПб.: Наука, 1996. – 589 с.
86. Ламбен Ж. Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ж.Ж.Ламбен. – СПб. : Наука, 1996. – XV. – 589 с.
87. Лаптев Л.Г. Политический менеджмент: Сущность и современные технологи / Л.Г. Лаптев. – М.: НИБ, 1998. – 271 с.
88. Лебедев-Любимов А. Психология рекламы / А. Лебедев-Любимов.-СПб.: Питер, 2002.-368 с.
89. Лебон Г. Психология народов и масс / Г. Лебон ; пер. с франц. – Челябинск: Социум, 2010. – 379 с.
90. Лігачова Н. Л. Телебачення спецоперацій. Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних телепрограмах українського телебачення та засоби протидії. Рекомендації щодо принципів відкритої редакційної політики телеканалів / Н. Л. Лігачова, С. М. Черненко, В. Ф. Іванов. – К. : Телекритика, 2003. – 266 с.
91. Лікарчук Н.В. Базові принципи маркетингових досліджень в політичній сфері / Н.В. Лікарчук // Держава і право. Юридичні і політичні науки. -2009. - №46. – С. 592-598.
92. Лікарчук Н.В. Вплив політичного маркетингу на політичний процес: позитивний досвід / Н.В. Лікарчук // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – 2009. – Вип. 17. – С. 168-175.
93. Лікарчук Н.В. Основні складові політичного маркетинг-мікс / Н.В. Лікарчук // Гілея. – 2010. – Вип. 41(11). – С. 557-564.
94. Лікарчук Н.В. Світовий досвід використання концепції політичного бенчмаркінгу / Н.В. Лікарчук // Політичний менеджмент. – 2010. - №3 (42). – С. 19-25.
95. Лиллекер Д. Политическая коммуникация. Ключевые концепты / Д.Лиллекер; пер. с англ. С. И. Остнек. – Х. : Изд-во «Гуманитарный Центр», 2010. – 300 с.
96. Лисовский С.Ф. Избирательные технологии: история, теория, практика: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / С.Ф.Лисовский, В.А. Евстафьев. – М.: РАУ, 2000. – 294 с.
97. Лотман Ю.М. Символ в системе культуры: в 3т. / Ю.М. Лотман. –Таллин.: «Александра» Т.1: Статьи по семиотике и топологии культуры. -1992. –С.191-199. Статья по семиотике и топологии культуры – Таллин, «Александра», 1992. – С.191-192.
98. Любашевский Ю. Избирательная кампания «под ключ» / Ю. Любашевский. – М.: Институт дипломатических отношений, 1999. – 354 с.
99. Любашевский Ю. Политический брэндинг: Активные избирательные технологи / Ю. Любашевский. – М.: Институт дипломатических отношений, 1999. – 205 с.
100. Любашевский Ю. Долгосрочные избирательные программы / Ю.Любашевский, С. Гармаев, А. Щербаков. – М., 1998. – 198 с.
101. Ляпина Т.В. Политическая реклама / Т.В. Ляпина. –К.: Альтерпрес, 2000. –148 с.
102. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – Спб., 1997. – 388 с.
103. Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли. – М., 1994. – 79 с.
104. Максимов А.А. Как победить на выборах / А.А. Максимов, О.Г. Румянцев. – М.: Восток, 1995. – 251 с.
105. Максимов А. «Чистые» и «грязные» технологии выборов: Российский опыт / А. Максимов. – М., 1999. – 203 с.
106. Малкин Е. Политические технологи / Е. Малкин, Е. Сучков. –М.: "Русская панорама", 2006. -680 с.
107. Малярова В. ТВ / В. Малярова // ТМ. - 2003. -№6.-С.11-12.
108. Медведева В.К. Манипулятивные избирательные технологии и право граждан на информацию / В.К. Медведева // Вестник Российского университета дружбы народов. - Сер.: Политология. - 2003. - № 4. - С. 100-105.
109. Мелентьева Н. И. Маркетинговые коммуникации (теоретические и методические основы): [для студ. высш. учеб. завед.] / Н. И. Мелентьева, Ю.А. Бичун ; науч. ред. Г. Л. Багиев. - СПб. : Издательство СПб ГУЭФ, 2001.
- 99с.
110. Мерд Р. Технология избирательных кампаний в США / Р. Мерд // Полис. – 1991. - № 3.
111. Миллер А. Реклама=Advertising / А. Миллер. – М.: ООО «Вершина», 2003. –252 с.
112. Минченко Е.Н. Как стать и остаться губернатором / Е.Н. Минченко. – Челябинск: Урал Л.Т.Д., 2001. – 157 с.
113. Мисюров Д.А. Политика и символы / Д.А. Мисюров. – Г.: Скрип-холдинг, 1999. – 124с.
114. Михалюк В. Стратегия работы со СМИ в ходе избирательной кампании / В.Михалюк // Политический маркетинг. – 2000. - № 9. – С. 97-102.
115. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологи / Е.Г. Морозова. - М.: РОССПЭН, 1998. - 247с.
116. Морозова Е.Г. Слагая слоганы / Е. Г. Морозова. – М.: РИП-холдинг, 1998. – 155 с.
117. Музыкант В.Л. Реклама: международный опыт и российские традиции / В.Л. Музыкант. – М.: Право и закон, 1996. – 222с.
118. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы: монография / В.Л.Музыкант. - М.: Евразийский регион, 1998. – 400 с.
119. Нагорняк Т. Політичні графіті у контексті виборчої президентської кампанії – 2004 в Україні (регіональний аспект) / Т. Нагорняк, Д. Ганчаускайте // Трибуна. – 2004. - №11-12. – С. 28-30.
120. Нежданов Д.В. Политический маркетинг / Д.В. Нежданов. –СПб: Питер, 2004. - 160с.
121. Огилви Д. Огилви о рекламе / Д. Огилви ; пер. с англ. А. Гостева, Т.Новиковой. – М. : Изд-во Эксмо, 2006. – 232 с.
122. Ольшанский Д.В. Массовые настроения в политике / Д.В. Ольшанский. – М., 1995. – 221 с.
123. Ольшанский Д.В. Политический PR / Д.В. Ольшанский. -СПб.: Питер, 2003.-540с.
124. Ордешук П. Эволюция политической теории Запада и проблемы институционального дизайна / П. Ордешук // Вопросы философии. – 1994. – №3. - С. 24-37.
125. Основы теории коммуникации: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / под ред. проф. М.А. Василика. – М.: Гардарика, 2003. – 201 с.
126. Отзвук слова: Из опыта работы спичрайтеров первого президента России / [А.Л.Ильин, В.Ф.Кадацкий, К.В.Никифоров, Л.Г.Пихоя]. – М.: Центр политического консультирования «Никколо М»: ИМА-пресс, 1999. – 283 с.
127. О’Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг. Стратегический подход / Дж.О’Шонесси. – СПб.: Питер, 2002. – 857 с.
128. Панарин А.С. Введение в політологію: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / А.С. Панарин. – М., 1994. – 298 с.
129. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер?: Или о том, как создавать свой имидж / А.Ю. Панасюк. – М., 1998. – 210 с.
130. Панкратова Ф.Г. Рекламная деятельность: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Ф.Г. Панкратова, Т.К. Серегина, В.Г. Шахурин. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998. – 119 с.
131. Парсяк В. Н. Маркетинг: від теорії до практики / В. Н. Парсяк. – К.: Наукова думка, 2007. – 256 с.
132. Петров О.В. Социологические избирательные технологии / О.В. Петров. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998. – 164 с.
133. Піз А. Язык телодвижений / А. Піз. –СПб: «Издательский дом Гуттенберг», 2000. -185 с.
134. Пирс Ч. Начала прагматизма / Ч. Пирс; пер. с англ. В.В. Кирющенко, М.В.Колопотина. – СпбГУ: Алетейя, 2000. -352с.
135. Побудова ефективної політичної партії / [О. Грязнова, Д. Богун, В. Замятін та ін.] ; за ред. В. Замятіна. – К.: Фонд «Європа ХХІ», 2003. – 288 с.
136. Подгорная Л.Д. Политическая реклама как форма коммуникации современного общества / Л.Д. Подгорная // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 2006. – № 8 – С. 85–94.
137. Подготовка и проведение избирательных кампаний: Дайджест учебных пособий Республиканской партии США / [авт.-сост. О.П. Кудинов]. – М.: Московское представительство Международного республиканского института, 1999. – 354 с.
138. Политиками не рождаются: как стать и остаться эффективным политическим лидером: В 2 т. / [Абашкина Е., Егорова-Гантман Е., Косолапова Ю. и др.]. – М.: АНТИКВА, 1993. – 322 с.
139. Политический менеджмент: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / под общ. ред. В.И. Жукова, А.В. Карпова, Л.Г. Лаптева, О.Ф. Шаброва. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. – 944с.
140. Политическая психология: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / под ред. В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. – М.: Академпроект, 2001. – 436 с.
141. Политологический словарь: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / [Р. Г. Григорян, А. В. Гришин; Г. И. Демин и др.] ; под ред. В. Ф. Халипова. - М.: Высш. шк., 1995. 192 с.
142. Політологічний Енциклопедичний словник / [упоряд. В.П.Горбатенко]. - 2-ге вид., переробл. і доп. / за ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.
143. Полторак В.А. Социология общественного мнения / В.А. Полторак. – К. – Днепропетровск: Центр «СОЦИОПОЛИС», Издательство Арт-Пресс, 2000.–264с.
144. Полторак В.А. Политический маркетинг: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / В.А. Полторак. - Днепропетровск: Изд-во ДАУБП, 2001. - 96 с.
145. Полторак В. А. Сущность и содержание политического маркетинга / В.А.Полторак // Політичний маркетинг та електоральні технології. – Запоріжжя: Гарт, 2002. – С. 31-43.
146. Полторак В.А. Избирательные кампании: научный поход к организации / В.А. Полторак, О.В. Петров. - К.: Знания Украины, 2004. - 120 с.
147. Полуектов В.В. Полевые и манипулятивные технологи / В.В. Полуектов. -М.: "Русская панорама", 2003. -464 с.
148. Пономарев Н.Ф. Политические коммуникации и манипуляции: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Н.Ф. Пономарев. - М.: Аспект Пресс, 2007. - 128 с.
149. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика / Г.Г. Почепцов. – К., 1998. – 198 с.
150. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы / Г.Г. Почепцов. – К., 1997. – 317 с.
151. Почепцов Г. Г. Профессия: имиджмейкер: – 2-е изд.., испр. и доп. / Г.Г.Почепцов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ «Студцентр», 1998. – 256с.
152. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологии ХХ века / Г.Г. Почепцов. – К., 1999. – 201 с.
153. Почепцов Г.Г. Символы в политической рекламе / Г.Г. Почепцов. – К., 1997. – 207 с.
154. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов / Г.Г. Почепцов. – М.; Киев, 1999. – 290 с.
155. Примак Т. О. Маркетинг: Навч. посіб. / Т.О. Примак. — К.: МАУП, 2004. — 228с.
156. Пушкарева Г.В. Политические коммуникации / Г.В. Пушкарева // Политическое обеспечение бизнеса: учебное пособие / Под ред. Ю.С.Коноплина. -М.: Изд-во МАИ, 1995. С. 45-54.
157. Пшизова С.Н. Демократия и политический рынок в сравнительной перспективе / С.Н. Пшизова // Полис. - 2000. - №2. – С. 30-44.
158. Реклама: Словник термінів / Всеукр. Фонд сприяння розвитку книговидання та преси. – К.: Б.И., 1998. – 205 с.
159. Рекламный текст: семиотика и лингвистика / под ред. Ю.К. Пироговой, П.Б.Паршина. – М.: Издательский дом Гребенникова, 2000. – 137 с.
160. Ромат Е.В. Реклама: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Е. В. Ромат. – К., Х.: Студцентр, 1999. – 479 с.
161. Рюмин. М. Ю. Коммуникации в маркетинге: [для студ. высш. учеб. завед.] / М. Ю. Рюмин / [под ред. Н. К. Моисеевой]. – М.: МИЭТ, 2001. – 104 с.
162. Самый короткий путь к власти: Сборник технологий проведения политических выборных компаний / [cост. Н.Н. Петропавловский, А.П.Ситников, М.А. Артемьев, В.И. Гафт.; ред. Н.Н. Петропавловский]. – Таганрог, 1995. – 407 c.
163. Саниахметова Н.А. Законодательство Украины о коммерческой рекламе / Н.А. Саниахметова, А.И. Черемнова. – Х.: ООО «Одиссей», 1999. – 256с.
164. Санистебан Л.С. Основы политической науки / Л.С. Санистебан. – М., 1992. – 312 с.
165. Саркісова К. Електронна демократія як форма політичної комунікації в сучасному суспільстві / К. Саркісова // Політичний менеджмент. – 2007. - №1(22). – С.66-74.
166. Сегела Ж. Национальные особенности охоты за голосами: Так делают президентов / Ж. Сегела. – М.: Вагриус, 1999.
167. Семеницкий Д.А. Психологический аспект в рекламе / Д.А. Семеницкий. –М.: Центр, 1996. -312 с.
168. Сікорський І.О. Загальна психологія з фізіономікою / Сікорський І.О. — К., 1993. – 147 с.
169. Симонов К.В. Политический анализ: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / К.В. Симонов. - М.: Логос, 2002. - 152 с.
170. Ситников А.П. Политический консалтинг : учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / А. П. Ситников, И. В. Огарь, Н. С. Бахвалова. - Москва : ГУ ВШЭ, 2004. – 622 с.
171. Смит П. Коммуникации стратегического маркетинга: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / П. Смит, К. Бэрри, А. Пулфорд ; пер. с англ. Егорова В.Н. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 415 с.
172. Соловьев А.И. Политология: Политическая теория. Политические технологии: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / А.И. Соловьев. - М.: Аспект-Пресс, 2001. -559 с.
173. Соловьев А.И. Политическая реклама в коммуникативной стратегии государства / А.И. Соловьев, И.К. Решетов // Вест. Моск. ун-та, Сер. №12: полит. науки. – 1999. - №3. – С. 8-9.
174. Социология массовой коммуникации: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / под. ред. Л.Н. Федотова. – СПб.: Питер, 2003. – 161 с.
175. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій: навч. посіб. / [В.М.Петрик, О. А. Штоквиш, В. І. Полевий та ін.]. – К. : Росава, 2006. – 208с.
176. Темпеста А. Кризис и директ-маркетинг – бояться или использовать? / А.Темпеста // МиР. – К. : Студцентр, 2009. - № 9 (157). – С. 40-42.
177. Терлецька І.В. Політична реклама: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.В.Терлецька. –Д.: РВВ ДНУ, 2002. – 47 с.
178. Томенко М. Особливості національної виборчої кампанії / М. Томенко // Політичний портрет України. – 1998. - № 21. – С.6-9.
179. Туронок С. Інтернет и политический процесс / С. Туронок // Общественные науки и современность. – 2001. - №2. – С.45-57.
180. Тюнюкова Е. В. Маркетинговые коммуникации: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Е. В. Тюнюкова, А. В. Наумова. - Новороссийск : [б.и.], 2001. - 128 с.
181. Ученова В.В. История: детство и отрочество рекламы / В.В. Ученова, Н.В.Старых. – М.: Смысл, 1994. – 96 с.
182. Ученова В.В., Старых Н.В. История рекламы или метаморфозы рекламного образа: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / В.В. Ученова, Н.В. Старых. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 336 с.
183. Фарбей Э. Эффективная рекламная кампания – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 240 с.
184. Хаймер Дж. Основы рекламного дела / Дж. Хаймер, У. Дональд, И. Гордон. – Самара: Федоров, 1996. – 479 с.
185. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. – СПБ.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК. 2002. – 286 с.
186. Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве / Дж. Холл; пер. с англ. А.Е. Майкапара. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. - 656с.
187. Хромець О.Л. Соціальні передумови явища політичного маніпулювання / О.Л. Хромець // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Серія «Філософія. Політологія». – К., 2008. - № 89-90. – С. 128-131.
188. Ценев В. Психология рекламы / В. Ценев. – М. : Бератор, 2003. –198 с.
189. Ценев В. Язык политических телодвижений / В. Ценев // http://www.fictionbook.ru/author/cenev_vit/yaziyk_politicheskih_telodvijeniyi/ceniev_yaziyk_politicheskih_telodvijeniyi.html
190. Цуладзе А. Политические манипуляции или покорение толпы / Цуладзе А. – М.: Бератор, 2003. –198 с.
191. Черненко О. Боротися проти виборів – це шкодити собі / О. Черненко // Україна молода. – 2009. - № 66. – С. 2.
192. Шайгородський Ю. Міфотворчість як засіб впливу на політичну свідомість / Ю. Шайгородський // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – Київ; Миколаїв, 2008. – Вип. 14. – С. 149-156.
193. Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра / П. Шампань. – М.: Socio-Logos, 1997. – 137 с.
194. Шарков Ф.И. Интегрированные бренд-коммуникации / Ф.И. Шарков. – М.: РИП-холдинг, 2005. – 95 с.
195. Шарков Ф.И. Интегрированные рекламные коммуникации / Ф.И. Шарков. – М.: РИП-холдинг, 2005. – 102 с.
196. Шепель В.М. Имиджелогия / В.М. Шепель. – М., 1996. – 342 с.
197. Шестопал Е.Б. Политическая психология / Е.Б. Шестопал. – М., 2002. – 209с.
198. Шляхтун П.П. Політологія: підручник [для студ. вищ. навч. закл] / П.П.Шляхтун. — К.: Либідь, 2005. — 480 c.
199. Шмелев А.Г. Практикум по экспериментальной психосемантике: тезаурус личностных черт / А.Г. Шмелев, В.И. Похилько, А.Ю. Козловская-Тельнова. - М.: Изд-во МГУ, 1988. – 208 с.
200. Шубін С. Генезис політичного маркетингу як галузі політичного знання / С.Шубін // Політичний менеджмент. – 2007. - №4. – С. 97 – 107.
201. Шугерман Дж. Искусство создания рекламных посланий / Дж. Шугерман. – М.: Эксмо, 2010 – 448 с.
202. Щербинина Н. Г. Теории политического лідерства: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Н. Г. Щербинина. – М. : Изд. «Весь мир», 2004. – 184 с.
203. Эванс Дж. Р. Маркетинг / Дж. Р. Эванс, Б. Берман ; пер. с англ. — М: Сирин, 2002 г. - 308 с.
204. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко; пер. с англ. А.Г. Погоняйло, В.Г. Резник; под ред. М.Г. Ермакова. – СПб.: ТОО ТК «Метрополис», 1998. – 432 с.
205. Яковлев И.П. Основы теории коммуникаций: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / И.П. Яковлев. – СПб., 2001. – 175 с.
206. Янковский И.Р. Выборы и демократия: подходы современной политической науки / И.Р.Янковский.– М.: РА «Максима», 1999. – 126с.
207. Янковский И.Р. На пути к реальному народовластию: избирательные технологии в России ХХ века / И.Р. Янковский. – М.: РА «Максима», 1999. – 149 с.
208. Barr A. Semiotic images in the fields of Journalism and politics: an ethical paradox / A. Barr // http://www.colorado.edu/communication/meta-discourses/Papers/App_Papers/Barr-barthes.htm
209. Belch E. G. Introduction to advertising and promotion: an integrated marketing communications perspective / G. E. Belch, M. A. Belch. – 3rd ed. – Boston.: Richard D. Irwin, Inc., 1995. – 928 p.
210. Busse D. Semantic Strategies as a Means of Politics: Linguistic Approaches to the Analysis of «semantic struggles» / D. Busse // ttp