ІНФОРМАЦІЙНІ ВИМІРИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ КРАЇН ЄВРОПИ (НІМЕЧЧИНА, ФРАНЦІЯ, ПОРТУГАЛІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА, УКРАЇНА)

Краткое описание

Інститут світової економіки та міжнародних відносин
Національної академії наук України

На правах рукопису

ШИНКАРУК Антон Любомирович

УДК 327.39(4):303.725.37

ІНФОРМАЦІЙНІ ВИМІРИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ КРАЇН ЄВРОПИ (НІМЕЧЧИНА, ФРАНЦІЯ, ПОРТУГАЛІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА, УКРАЇНА)

23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник Канцелярук Б.І.,
доктор політичних наук

КИЇВ – 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ 15
1.1. Синергетичні виміри суспільно-політичних процесів 15
1.2. Інформаційний імператив поведінки політичних акторів 32
Висновки до першого розділу 57
РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМУВАНЬ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ 59
2.1. Особливості перехідного періоду у Чеській Республіці 59
2.2. Інформаційний чинник стабільності Німеччини 74
2.3. Проблеми адаптування Португалії до співробітництва з ЄС 93
2.4. Мережний принцип політикуму Франції 109
Висновки до другого розділу 125
РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАЦІЙНО-ПОЛІТИЧНІ ВИКЛИКИ УКРАЇНІ 128
3.1. Передумова державотворення та відкритості суспільства 128
3.2. Зовнішньополітичні виміри інформаційного чинника 144
Висновки до третього розділу 159
ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 167

ДОДАТКИ 200
Додаток А 201
Додаток Б 202
Додаток В. СДПП і СПП в політичній динаміці Португалії 203
Додаток Г. 204
Г.1. Телевізійна аудиторія в передвиборчий період в Німеччині 204
Г.2. Локалізація політичного простору в Чеській Республіці 204
Додаток Д. Громадська довіра до деяких політичних лідерів Франції (Ж. Ширака та Ж.-М. Ле Пена) 205
Додаток Е. Динаміка політичних просторів країн Європи 206

ВСТУП

Актуальність теми. Особливе значення і роль інформаційних засобів для “політичного спілкування” зафіксовані ще за часів Арістотеля. Втім, лише поява глобального ефекту комунікацій формує якісно новий етап розвитку політичних систем, який науково осмислити намагалися численні дослідники. Передусім, йдеться про таких західних теоретиків інформаційного суспільства, як І. Масуда, Р. Робертсон, М. Маклюен, Е. Гідденс, Д. Белл, М. Кастельс, дослідження яких в основному засвідчують, що технології інформаційного суспільства є джерелом прискорення політичних процесів і їх переходу на глобалізований рівень. Водночас, сучасні інформаційні процеси обумовлюють неоднозначність такого прискорення: або сприяння стабільності суспільного розвитку, або навпаки – дестабілізації, спричиненню конфліктності, виникненню кризових станів. Ці явища особливо актуальні для країн “стабільної демократії”, які традиційно в умовах утворення постіндустріального суспільства визначати зразки поведінки політичних акторів і рівень системної інтеграції політичного простору з технологіями інформаційного суспільства в контексті інтеграційних і глобалізаційних зрушень [1].
Цим обумовлені теоретичні і практичні проблеми вивчення міри впливу інформаційної системи на формування сучасного політичного простору країн Європи. Першим елементом дослідження є теоретичний розгляд політичного простору на основі положень самоорганізованих систем. Другий елемент – це аналіз поглядів суспільствознавців на інформаційне суспільство як джерело нелінійності та підвищеної складності, що логічно формує третій елемент наукового дослідження – вивчення структурних зв’язків інформаційних інститутів з моделями політичного простору. Це стало підвалинами для аналізу обраних типів політичного простору в Європі, адже саме окремі країни цього континенту першими відчули результат впливу інформаційних технологій і не лише через те, що вони активно запроваджують технології інформаційного суспільства в соціальні процеси, а, перш за все, тому, що вони є активними учасниками нинішніх процесів глобалізації.
Оскільки в сучасній Європі переважають саме інтеграційні процеси, поняття “європейський політичний простір” доцільно розглядати як середовище діяльності міжнародних політичних акторів в Європі. Втім, багато хто з європейських політиків та науковців вважають, що ЄС, як міжнародне політичне утворення в Європі, має нечіткі геополітичні кордони, що посилюється також і відсутністю спільноєвропейської ідентичності. П. Бурдьє, досліджуючи політичний простір, дійшов висновку, що політичний простір країн Європи сформований в двох ключових площинах: ліво-права (ідеологічна) і площина інтеграції-незалежності (інтеграційна). Це вказує на те, що європейський політичний простір обмежується діяльністю національних політичних акторів, які зацікавлені в нагромадженні та обміні символічного капіталу, важливого для здійснення владних повноважень, насамперед, на рівні окремих країн Європи. На первинність держав у міжнародних системах на зразок ЄС вказував Ю. Кукулка [12]. В цьому випадку європейські наддержавні організації, які формують (за висловом Дж. Розенау) простір постміжнародної політики, і є супра- та наднаціональними акторами цього простору, мають інші системні характеристики (зокрема, не завжди передбачають пряме залучення національних держав).
Враховуючи ці особливості, дисертант обрав об’єктами дослідження окремі країни Європи: Німеччину, Францію, Португалію, Чеську Республіку і Україну, що дає можливість розглянути різні аспекти інформаційного чинника в сучасній політиці, адже кожна з цих країн перебуває на різних рівнях соціального і політичного розвитку. Водночас, слід враховувати й імперативи політичної модернізації, що обумовлюють потребу пошуку адекватних відповідей при вирішенні низки складних соціально-економічних та інтеграційних проблем. При цьому, доцільно виокремити провідні політичні актори, які суттєво впливають на соціально-політичні процеси. На нашу думку, такими акторами є політичні партії та, залежно від особливостей системи, політичні лідери або представники бюрократичних еліт. На це вказували П. Бурдьє та Д. Белл, визначаючи роль окремих політичних акторів у формуванні інформаційного суспільства.
Перед лідерами європейської інтеграції – Францією і Німеччиною – головним питанням є відповідне адаптування функцій політичних інститутів до сучасних умов, коли, внаслідок європейських інтеграційних процесів, відбувається “стирання” основної політичної цінності ліберально-демократичної системи – національної держави, що спричинює поправіння електорату і посилення правих політичних партій. Ми розглядаємо різні синергетичні моделі розвитку політичного поля цих країн: у Франції – це режим із загостренням, у Німеччині – координація при динамічній стабільності. В обох випадках авторський аналіз засвідчив активне застосування інформаційних технологій провідними політичними акторами для створення “натовпу інформаційного суспільства” та “менеджменту відносин із виборцем” відповідно. Для менш розвинутого представника ЄС – Португалії характерне зіткнення внутрішніх політичних акторів з динамічними змінами в такій структурі, як Європейський Союз. При обмежених ресурсах символічного капіталу тут виникає нестійка циклічність політичної боротьби, в тому числі за інформаційне середовище.
Проголошення країнами Центральної і Східної Європи інтеграції в ЄС як головного пріоритету свідчить, на наш погляд, про початок перехідного етапу в трансформації всієї суспільної системи внаслідок процесів глобалізації. Ми виділяємо локалізацію політичного простору як основну модель розвитку країн даного регіону (на прикладі Чеської Республіки). Роль інформації в цій моделі полягає у збереженні руху суспільства до визначеного пріоритету при хаотичних коливаннях в жорстких межах. Це досягається за допомогою гнучкого системного зв’язку влади та ЗМІ.
Політичний досвід європейських інформаційних суспільств особливо актуальний для України, яка опинилася перед потребою розв’язання низки доленосних проблем: політичного, національного і державницького самоідентифікування, пошуку оптимальних варіантів адаптування до цивілізаційних надбань світової спільноти в умовах загострення геополітичної і технологічної конкуренції. Вагомі творчі доробки в цьому напрямкові зроблено науковцями Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, зокрема Ю.М. Пахомовим, О.Г. Білорусом, Ю.В. Павленком, О.В. Зернецькою, Є.Є. Камінським, Ю.М. Мацейком, О.К. Скаленком, Б.І. Канцеляруком. Успішно розробляють цю тематику вітчизняні вчені Є.А. Макаренко, Г.Г. Почепцов, Д.Г. Лук’яненко, О.В. Литвиненко, С.К. Асатуров та інші.
В результаті дослідження з’ясовано, що при руйнуванні старого аттрактора (СРСР) і відсутності нового, розвиток країн пострадянського політичного простору нагадує хаотичний аттрактор зі слабо виділеними політичними акторами – модель динамічної нестабільності. Інформація в такій моделі забезпечує збереження позитивного зворотного зв’язку, який не дає змоги передчасно вийти системі на певну структуру, що знижує майбутню конфліктність в політичному просторі. Найбільш вірогідним сценарієм розвитку цієї ситуації є об’єднання ознак моделей локалізації (як підтвердження інтеграційних намірів України) та циклічності.
Тема дослідження, таким чином, логічно обумовлює потребу розв’язання питань, що привернули увагу багатьох дослідників: якою буде поведінка політичних систем в інформаційному суспільстві, про яке говорять всі уряди Європи [2]?; яка ймовірність того, що політичні системи зможуть впоратися з “переривчастим хаосом безперервного бурління” [3, c.417-418] політичного процесу в інформаційному суспільстві?; яке взаємовідношення між поведінкою політичних сил та інформаційною системою суспільства в європейських державах?; яким чином уряди будуть застосовувати технології інформаційного суспільства з метою збільшити якість рефлексів (тобто модернізувати політичну систему і підсилити технології влади, функціонування системи)?
Зв’язок дисертації з планами науково-дослідних робіт. Дисертація виконана в межах планової теми Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України “Проблеми інтеграції, кризового управління і безпеки на євроатлантичному просторі” (І кв. 1999 – IV кв. 2000 рр., державний реєстраційний номер 0199U000993, шифр ІІ.93/02.99).
Об’єктом дослідження є елементи політичного середовища країн Європи (Німеччина, Франція, Португалія, Чеська Республіка, Україна).
Предмет дослідження – рольова функція елементів інформаційного середовища у поведінці політичних акторів зазначених країн.
Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертації є аналіз впливу сучасного інформаційного середовища на поведінку основних політичних агентів у контексті формування глобалізаційних та інтеграційних структур. Цим, відповідно, обумовлено основні завдання дослідження:
- визначити параметральні характеристики інформаційної системи у контексті соціальних систем та міжнародних відносин;
- узагальнити і критично осмислити існуючі концепції взаємозв’язку між розвитком інформаційного середовища та інтеграційними процесами;
- підтвердити гіпотезу про збільшення нестабільності та динамічності в політиці внаслідок ускладнення інформаційної системи;
- проаналізувати основні типи політичної поведінки країн Європи відповідно до їх місця в глобальному та інтеграційному середовищах (Німеччина, Франція, Португалія, Чеська Республіка, Україна);
- дослідити генезу та використання технологій інформаційного суспільства залежно від типу політичного процесу, встановити вид та особливості;
- сформулювати теоретичні висновки про роль технологій інформаційного суспільства в європейському політичному просторі;
- визначити можливості врахування досвіду європейських країн (Німеччини, Франції, Португалії, Чеської Республіки) для формування інформаційного суспільства в Україні.
Методи дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на принципах синергетичної парадигми, компаративістики, системного та статистичного аналізу. Необхідність застосування синергетичної парадигми, виробленої Г. Хакеном [9], І. Пригожиним [10], Е. Ласло [11] та ін., викликана тим, що системний підхід базується на використанні статичних методів аналізу явищ, відтак не може адекватно пояснювати динаміку процесів розвитку. Принципи синергетики були сформовані у процесі вивчення фізичних і хімічних явищ, втім частково її принципи і методи були перенесені у сферу суспільних наук: психологію, право, культуру [4, 5], політологію та історію [6, 8], військову науку [7] тощо.
Багатозначність синергетики як наукового підходу дає змогу запропонувати авторське тлумачення окремих термінів, адаптоване до завдань дослідження. Щодо застосованої в роботі наукової термінології, то варто зазначити, що автор зазвичай викладає своє тлумачення таких відомих понять, як “біфуркація”, “аттрактор”, “експлозія”, “імплозія”, “політичний актор”, “керований хаос”, “стабільність”, “нестійка циклічність”, “локалізація” і т.д., керуючись при цьому своїм підходом до наукового аналізу теми і, відповідно, поставленими в дисертації завданнями.
Особливості досліджуваної наукової проблеми обумовлюють доцільність поєднання політологічного івент-аналізу та положень синергетики. З огляду на обраний предмет дослідження, основними поняттями для нас будуть аттрактор, флуктуації, агенти (актори), біфуркації, режими із загостренням, нестабільність, динамічність, стійкість і т.д., які відповідним чином накладаються на методику івент-аналізу, що передбачає послідовний опис схеми: політична ситуація – події – середовище – учасники (їхні ресурси, інтереси, взаємозв’язки) – обмеження діяльності – цілі і завдання – альтернативні рішення – сценарії і прогнози – стратегія дій. Наприклад, поняття “події” як основне для івент-аналізу розглядається синергетично як флуктуація, а явище аттрактора, на нашу думку, є не проявом поведінки окремих елементів політичного простору (партій чи лідерів), а певною сукупністю характеристик, що визначаються в основних політичних документах. У свою чергу, відмінність реальних цілей політичних акторів і даних документів буде свідчити про активність та спрямованість системи.
На прилюдний захист виносяться такі основні положення, ідеї та висновки автора: 1) аттрактор в політиці – це фрактальне утворення, що формується на основі визначення політичними акторами своїх стратегічних і тактичних програм; 2) політична флуктуація – це будь-які дії політичних акторів у середовищі суспільства; 3) локалізація – хаотичні дії політичних акторів в жорстко встановлених рамках. Така модель характерна для країн ЦСЄ, наприклад для Чеської Республіки; 4) нестійка циклічність – процес, що відбувається за умов одночасної зміни аттрактора та ресурсної бази політичних акторів (Португалія); 5) нестійка динамічність – це явище з можливістю різких “режимів із загостренням” та структуруючих “пострежимних” періодів політичного процесу (Франція); 6) динамічна стабільність – це дії політичних акторів, спрямовані на збереження стійкості політичної системи, за допомогою невеликих і незначних, але постійних коливань, що дають змогу координувати дії розподіленої організації (Німеччина); 7) динамічна нестабільність – це наслідок впливу хаотичного аттрактора з нечітко сформованими політичними акторами та потужним впливом конфліктних джерел із зовнішнього середовища (Україна).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні різних сегментів європейського політичного простору і визначенні автором певних типів політичного процесу країн Європи (Німеччини, Франції, Португалії, Чеської Республіки, України) в рамках синергетичної парадигми. Так, встановлено п’ять типів політичних процесів з особливостями використання інформаційного ресурсу: 1) динамічна стабільність; 2) режим із загостренням при нестійкій стабільності; 3) нестійка циклічність; 4) локалізація та 5) динамічна нестійкість. У свою чергу, поєднання політичної модернізації інтеграційних процесів і розвитку інформаційного середовища визначає актуальність саме останніх політичних подій у зазначених країнах, відтак основна частина дослідження присвячена з’ясуванню місця і функцій елементів інформаційної системи у політичному просторі Європи протягом 1999-2003 рр. Таким чином, основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають в наступному:
- здійснено аналіз суспільствознавчих та політологічних концепцій, що склалися у світовій науці і відображають системоутворююче значення інформації для поведінки суспільних систем;
- з’ясовано залежності типів політичного процесу та інформаційної системи. Встановлено кореляційний зв’язок між динамікою дії політичних акторів та рівнем використання інститутів інформаційного суспільства (ЗМІ, Інтернет, технології політичного менеджменту);
- дано авторське тлумачення поняття інформаційного суспільства в контексті політичної системи (з урахуванням її ресурсної бази та низки інших параметральних характеристик);
- досліджено узалежненість поведінки політичних акторів (у Німеччині, Франції, Португалії, Чеській Республіці) відповідно до конкретного інформаційного середовища. При цьому з’ясовано рольову функцію інформації, яка може впливати на стан демократичного суспільства, підсилюючи його ресурсну базу;
- здійснено системний аналіз політичних процесів в Україні та елементів інформаційного чинника. Зокрема встановлено, що нестабільність політичного середовища не обов’язково є прямим наслідком перехідних процесів, а багато в чому зумовлена також ставленням політичних лідерів до інформаційних інститутів;
- визначено ймовірні сценарії впливу інформаційного чинника на політичний простір України, на гіпотетичному рівні встановлено вірогідність коливання і утворення довгих циклів процесу державотворення в Україні, зокрема у форматі так званого “ефекту маятника” внутрішньо- та зовнішньополітичного вимірів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тім, що його основні положення і висновки доповнюють концептуальний доробок вітчизняної школи міжнародних відносин, розширюють загальні уявлення про роль і значення інформаційних акторів у європейських політичних процесах, перспективи реалізації Україною свого європейського вибору. Матеріали дисертації можуть бути використані в діяльності державних установ, навчальних курсах з політології, соціології, міжнародних відносин, міжнародної інформації, інформаційного суспільства тощо.
Хронологічні рамки дослідження визначаються на підставі діяльності політичних акторів зазначених країн. А саме, у Німеччині та Франції було досліджено виборчий період 2002 р. з визначенням діяльності політичних акторів протягом 2001 р. У Португалії було розглянуто період урядової кризи 2001 р. та наступні парламентські вибори 2002 р. У Чеській Республіці було проведено порівняння діяльності урядів в 1998, 2001 та 2002 рр., а також напередодні вступу до ЄС – 2003 р. В Україні було проаналізовано вибори 1998, 1999, 2002 рр.; зміни урядів 2001, 2002, 2003 рр., а також активізацію зовнішньополітичного простору у 2000 і 2001 рр., розширення НАТО і ЄС (1999-2003 рр.).
Апробація результатів дисертації. Основні її положення були оприлюднені автором на засіданнях відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України; на регіональній науково-практичній конференції “Майбутнє України: проблеми та перспективи” (Рівне, 8 грудня 2001 р.); доповідалися на міжнародній конференції “Університети – Міжнародні відносини – ЮНЕСКО” (Київ, 5-6 грудня 2002 р.), міжнародному конгресі “Інформаційне суспільство: Стратегія розвитку у 21 столітті” (Київ, 1-2 квітня 2003 р.), міжнародній науковій конференції “Глобалізаційні та інтеграційні процеси у сучасному світі: виклики та шанси для України” (Львів, 15-16 травня 2003 р.) та міжнародному науковому семінарі “Роль мас-медіа в розвитку співпраці України і НАТО” (Чернівці, 27-28 жовтня 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Моделювання міжнародних відносин” (Київ, 29-30 квітня 2004 р.).
Основні положення дисертації викладено у 9 публікаціях, в тому числі в 7 статтях в наукових фахових виданнях:
1. Шинкарук Антон Любомирович. Регіональна ініціатива інформаційного суспільства // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, 2000. – Вип. 10. – С. 73-77;
2. Шинкарук Антон Любомирович. Концептуальні питання якісної взаємодії інформаційної і політичної систем суспільства // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, 2001. – Вип. 18. – С. 109-118.
3. Шинкарук Антон Любомирович. Інтернет у динаміці політичних систем Європи (на прикладі Великобританії та Чеської Республіки) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. / Ін-т міжнар. відносин КНУ ім. Т. Шевченка – К., 2002. – Вип. 37. Частина І. – C. 169-175.
4. Chynkarouk A.L. Internet dans la dynamique des systèms politiques européens // Les problèmes actuels des relations internationales: Le recueil des travaux scientifiqes. Edition 37 (En deux parties). Partie 2. – K.: IRI, 2003 – P. 156-161;
5. Шинкарук Антон Любомирович. Інформаційна складова зовнішьополітичної динаміки України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. / Ін-т міжнар. відносин КНУ ім. Т. Шевченка – К., 2003. – Вип. 41. Частина ІІ. – C. 103-110.
6. Шинкарук Антон Любомирович. Елементи локалізації політичного процесу у Чеській Республіці // Грані. – 2003. - №6(23). – С. 149-153;
7. Шинкарук Антон Любомирович. Політичне значення інформаційного суспільства у європейських процесах Португалії // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2003. – Вип. 12. – С. 136-144;
8. Шинкарук Антон Любомирович. Інформаційна складова моделей політичного простору країн Європи // Міжнар. наук.-практ. конференція “Моделювання міжнародних відносин”. Тези доповідей. – К.: ІМВ, 2004. – С. 116-118;
9. Шинкарук Антон Любомирович. Нові соціально-інформаційні системи Франції // Політичний менеджмент. – 2004. – №3(6). – С. 143-151;
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 166 сторінок, список використаних джерел складається з 399 найменувань і займає 33 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Нинішнє суспільство характеризується складною поведінкою, активізуванням таких явищ, як нелінійність, зони напруження, біфуркації, проте соціальна природа подій означає їх незворотність, через те передбачити рівень впливу середовища на соціальну систему досить складно. Відповідно актуалізується значення методів, які уможливлюють поєднання теоретичних положень з практичними методиками – поєднання синергетичної парадигми та політологічного івент-аналізу.
2. Конфліктність поведінки політичних акторів, цикли діяльності яких часто відбуваються одночасно, свідчить про можливість існування різних станів як на рівні внутрішньої політики, так у взаємодії держав на світовій арені: динамічної стабільності, режиму із загостренням, нестійкої циклічності, локалізації та динамічної нестабільності. Разом з тим, дослідження цих станів вказує на важливість початкових умов, значення мети, системних ресурсів та подій-флуктуацій, що супроводжують біфуркаційні явища.
3. Інтеграційні та глобалізаційні процеси обумовлюють необхідність враховувати значення і роль інформаційних інститутів, які формують середовище політичного процесу, чим обумовлена потреба встановлення існування кореляції між політичним дискурсом та характеристиками інформаційного середовища. Скоріш за все, цей зв’язок є досить стабільним, хоча й не безперервним.
4. Оскільки демократичні суспільства є відкритими і прогнозованими, зміни в їх інформаційному середовищі відбуваються переважно за траєкторією “м’яких” біфуркацій. Це дає можливість зберегти геополітичне значення держави, стійкість якої базується на застосуванні принципу “м’якої” влади як на внутрішньополітичному, так і на міжнародному рівні. Прояви “м’якої” влади означають збільшення динамічності політичних діалогів, через те економія ресурсів та спрямування їх на досягнення політичних дивідендів стає важливим чинником економічних відносин.
5. Складові сучасного “м’якого” політичного процесу: Noo- і Cуberpolitik обумовлюють ймовірність появи в міжнародних відносинах тенденцій встановлення глобальної політичної стабільності з наявністю декількох центрів. При цьому варто зважати, що зазначена тенденція формується в умовах нестабільності (зокрема, пов’язаної з наявністю різної ресурсної бази окремих політичних акторів та недержавних структур). Темпи формування інформаційного суспільства, у свою чергу, узалежнені від нерівномірності поділу ресурсів, що негативно позначається на розвиткові взаємовідносин, зокрема між учасниками Європейського Союзу.
6. Інтеграційні процеси – перехід системи на якісно інший рівень, це її імплозивність, що потребує витрат енергії, матерії та інформації. Система приблизно визначає свій аттрактор і формує свою поведінку розвитку. Загальним аттрактором європейського політичного середовища є інтеграція в європейські наддержавні структури – ЄС, ОБСЄ, НАТО тощо, а динаміка досягнення мети визначається наявністю ресурсів та структурними характеристиками політичних систем, особливостями головних політичних агентів.
7. Політична система розвивається в напрямкові переходу до динамічних станів з властивими їм м’якими біфуркаційними періодами. Посилення інформаційної складової обумовлює потребу використання інформації для політичного маніпулювання з метою збереження позиції системи в рамках визначеного аттрактора, що потребує більших затрат ресурсів, в тому числі й інформаційних.
8. Залежності політичного процесу від дій інформаційного чинника в досліджуваних системах обумовлені за відповідними моделями поведінки. Для стабільних суспільств – лідерів ЄС – характерними є чітко визначений аттрактор та наявність необхідної інформаційної бази для політичної поведінки. Це утворює середовище з великою кількістю “малих” подій, які, за умови потрапляння в центр структури, можуть спричинювати прискорення процесу. Саме це визначає неможливість виникнення режимів із загостренням у динамічній стабільності, коли система розвивається переважно за “м’яким” сценарієм координації дій політичних акторів, відносини котрих зі ЗМІ та Інтернет можуть мати вирішальне значення.
9. При нестійкій стабільності виникає ймовірність розвитку режимів із загостренням, утворення “керованого хаосу”, що дає можливість вийти на якісно новий структурний рівень при збереженні позицій за умови, що народ є головним джерелом демократії. При цьому зростає роль інформаційних інститутів для підтримки емоційно насиченої кампанії на базі “мережної логіки”, головними прикметами котрої є ініціювання міжособистісного обговорення і закріплення нового статусу внаслідок поступового зниження напруги в суспільстві.
10. Для суспільств перехідного типу характерним є підпорядкування інформаційної системи умовам нестабільності політичних агентів, наприклад, явище локалізації або нестійкої циклічності. При локалізації забезпечується інтегративна функція інформаційної системи суспільства, що формує відповідну кореляцію між політичними агентами та ЗМІ: незацікавленість політичних агентів у різкій некерованій трансформації ЗМІ. Це ґрунтується на вимозі формування ідеології країни-члена ЄС. Досвід “молодих демократій” ЄС дає підстави зробити висновок, що ці відносини формуватимуть політичний капітал для партій та лідерів при членстві в ЄС. Одним з можливих варіантів цього процесу є нестійка циклічність при пошуку зовнішніх ресурсів для інформаційного суспільства.
11. Нестабільність політичного простору також може впливати на його структурування його структурування, оскільки слабкість структурних полів означає їх хаотичний рух, що обумовлює потребу жорсткого зв’язку із середовищем для використання його ресурсів і, передусім, інформаційних. Це дає змогу зберегти позитивний зворотній зв’язок і, головне – владний контроль. Для збереження контролю позиція політичної системи спрямовується на посилення свого значення в Мережі, наприклад, за допомогою законодавчого впливу і виконавчого тиску.
12. З огляду на те, що слабкі політичні поля не можуть активно використовувати і впливати на кіберпростір, виникають дві ймовірності: по-перше, перехід на використання внутрішніми політичними акторами мережних принципів поведінки; по-друге зростання впливу зовнішніх політичних акторів, які можуть суттєво впливати на інформаційні потоки в міжнародному масштабі. Перша умова пов'язана з ресурсними витратами, що обмежені при хаотичному аттракторі, через те зростає роль зовнішніх джерел енергії, матерії та інформації для визначення поведінки політичної системи. Це обумовлене великою відкритістю нестабільного простору, тобто його вразливістю до зовнішніх впливів.
13. Можливість розвитку європейських варіантів політичного процесу в Україні є незначною. По-перше, динамічна стабільність лідерів ЄС є неможливою через консервативність хаотичного стану. По-друге, органічний зв'язок між інформаційною і політичною сферами означає формування принципів елітизму і корпоративності. Це дає підстави для висновку, що ініціатива формування інформаційного суспільства повинна розглядатися як елемент посилення владних позицій. По-третє, відсутність єдиного геополітичного вектора означає зіткнення глобальних акторів у політичному просторі України, що формує можливі сценарії подальшої поведінки, ґрунтовані на пошуку ресурсної бази політичної системи як об’єкта глобалізації. Найбільш вірогідним шляхом розвитку політичної ситуації може бути формування довгих хвилеподібних циклів відносин між ЄС і Росією через трансформацію економічних і політичних систем Росії і України та подальше поступове наближення до ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Грачев М.Н. Средства массовой информации в социально-политическом поле // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 2000. – № 2. – С.80-87.
2. Werle R. Internet @ Europe: Overcoming institutional fragmentation and policy failure // European Integration online Papers. – 2001. – Vol. 5, №7 [URL: http://eiop.or.at/eiop/texte/2001-007a.htm].
3. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли – М.: Эксмо, – 2001. – 480 с.
4. Jenner R. Globalization, Cultural Symbols, and Group Consciousness: Culture as an Adaptive Complex System // [URL: http://online.sfsu.edu/~cgc/Culturesystem.html].
5. Lemke J.L. Discourse, Dynamics And Social Change // [URL: http://academic.brooklyn.cuny.edu/education/jlemke/cult-dyn.htm].
6. Cioffi-Revilla C. Politics and Uncertainty: Theory, Models and Applications– Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1998. – 363 р.
7. Beckerman L. P. The Non-Linear Dynamics of War [URL: http://www.belisarius.com/modern_business_strategy/beckerman/non_linear.htm].
8. Пантин В.И., Лапкин В.В. Эволюционное усложнение политических систем: проблемы методологии и исследования // Полис. – 2002. – №2. – С.10.
9. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным системам. – М.: Мир, 1991. – 240 с.
10. Пригожин И. Переоткрытие времени // Вопросы философии. – 1989. – №8. – С. 3-19.
11. Ласло Э. Век бифуркации: постижение изменяющегося мира // Путь. – 1995. – №1. – С. 3-129.
12. Кукулка Ю. Проблемы теории международных отношений. Пер. с пол. – М.: Прогресс, 1980. – 320 с.
13. Митина О.В., Петренко В.П. Синергетическая модель динамики политического сознания // Синергетика и психология. Тексты. Выпуск 1. Методологические вопросы. – Антология М.: МГСУ `Союз`, 1997 г. – С. 334-361.
14. Матвиенко В.Я. Прогностика. – К.: Українські пропілеї, 2000. – 520 с.
15. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение: диалог с И. Пригожиным // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С. 3-20.
16. Gross B. Political Process // International Encyclopedia of Social Sciences. – N.Y.-L. – 1972. – vol. 12. – P. 265.
17. Пушкарева Г.В. Политический менеджмент. – М.: Дело, 2002. – 400 с.
18. Канцелярук Б.І. Сучасні виміри політики США до України в умовах постбіполярного світу. Дисертація … доктора політ. наук – К., 1998. – 423 с.
19. Rosenau J.N. Turbulence in World Politics. A Theory of Change and Continuity. – Princeton: Princeton Univ Pr., 1990. – 504 p.
20. Дегтярев А.А. Основы политической теории: Учеб. пособие / Ин-т "Открытое о-во". – М.: Высш. шк., 1998. – 239 с.
21. Campbell D.K., Mayer-Kress G. Chaos and Politics: Applications of Nonlinear Dynamics to Socio-Political Issues // Working Paper 91-09-032, Santa Fe Institute, New Mexico (1991) [URL: http://www.santafe.edu/sfi/publications/wpabstract/199109032].
22. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Прогресс, 1986. – С. 330-342 [URL: http://www.udc.com.ua/dc/udc?p=347].
23. Пушкарева Г.В. Политическая система: синергетический подход // Вестник Московского университета. Сер.12. Политические науки. – 2001. - №6. – С.32-49.
24. Соловьев А.И. Политология: Политическая теория. Политические технологии. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 559 с.
25. Goldspink C. Modelling social systems as complex: Towards a social simulation meta-model // Journal of Artificial Societies and Social Simulation. – 2000. – vol.3, №2. [URL: http://www.soc.surrey.ac.uk/JASSS/3/2/1.html].
26. Бурдье П. Политические позиции и культурный капитал // Социология политики. – М.: Socio-Logos, 1993. – С. 99-158.
27. Вебер М. Харизматическое господство // Психология и психоанализ власти. В 2-х томах. Хрестоматия. - Самара: Бахрах, 1999. Т.1 - 608 с., т.2 - 576 с.
28. Ratings Thatcher-Blair // Newsweek. – 2003. – September, 29. – Р.28.
29. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // Полис. – 1997. - №4. – С. 6-32.
30. Буржуазное общество в поисках стабильности / Под. рук. проф. Галкина А.А. – М., 1991. – 267 с.
31. Обновление и стабильность в современном обществе: Сравнительный анализ / Ин-т сравнительной политологии; Общ. ред.: А.Галкин. – М.: Весь мир, 2000. – 363 с.
32. Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов. – М.: Логос, 2001. – 296 с.
33. Ласло Э. Рождение слова – науки – эпохи // Полиc. – 1993. - №2. – С.25-30.
34. Troitzsch K. G. Voters’ atitude changes as a nonlinear stochastic process // Sociophysics. – 2002. – June [URL: http://www.uni-koblenz.de/~kgt/Bielefeld.pdf].
35. Богатырева О.А., Шиллеров А.Е. Энтропия и динамический хаос в социуме: путь формализации представлений о функционировании социальных систем // Порядок и хаос в развитии социально-экономических систем. Мат-лы второго Всерос. науч. семинара “Самоорганизация устойчивых целостностей в природе и обществе” [URL: http://www.lpur.tsu.ru/Public/art98/a011098.html].
36. Abraham F., Houston D. Electronically Mediated Communications: Are bifurcations in Consciousness and Culture being driven by the “Tribes of the Internet”? [URL: http://www.uvm.edu/~dlrh/cnc/chaos2.htm].
37. Глобализация и моделирование социальной динамики. Под ред. Григорьян Э.Р. – М.: Институт социальных наук, 2001. – 144 с.
38. Young T. R. Chaos and social control: Managing non-linear social dynamics, 1992 [URL: http://www.tryoung.com/chaos/socco.htm].
39. Банс В. Элементы неопределенности в переходный период // Полис. – 1993. - №1. – С. 44-51.
40. Эйзенштадт Ш.Н. Парадокс демократических режимов: хрупкость и изменяемость // Полис. – 2002. – №3. – С. 81-95.
41. Gabel M. J., Anderson C.J. The Structure of Citizen Attitudes and the European Political Space // Comparative Political Studies. – 2002. – Oct. – Vol. 35. – P. 893-913 [http://elib.suub.uni-bremen.de/publications/ELibD436_2001_4.pdf].
42. Hix S. Dimensions and Alignments in European Union Politics: Cognitive Constraints and Partisan Responses // European Journal of Political Research. – 1999. №35. – P. 69-106.
43. Мышастый А.И., Подоляк И.В., Сараев В.Н. Глобализация информационной составляющей сложной системы [URL: http://ipur.tsu.ru/Public/a0101/a011001.shtml].
44. Голицын Г.А. Образ как концентратор информации // как концентратор информации // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве / Сост. и отв. ред.: Копцик В.А. - М.: Прогресс-Традиция, 2002. – С. 184-185.
45. Дриккер А.С. Эволюционный прогноз: пульсация народонаселения // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве / Сост. и отв. ред.: Копцик В.А. - М.: Прогресс-Традиция, 2002. – С. 429-446.
46. Waltz K. N. Theory of international politics. – N.Y.: Addison-Wesley Pub. Co, 1979. – 251 р.
47. Волны и циклы политического развития (Заочный круглый стол) // Полис. – 2002. – №4. – С. 18-59.
48. Min B.W., Waldron M.B. Emergence of Synergistic Hegemony in International Relations [URL: http://chopin.bme.ohio-state.edu/~cid/activities/papers/bmhtmlabs.html].
49. Лийв Э.Х. Инфодинамика. Обощенная энтропия и негентропия. – Таллинн: ТТУ, 1998. – 199 с.
50. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве / Сост. и отв. ред.: Копцик В.А. - М.: Прогресс-Традиция, 2002. – 496 с.
51. The Global Course of the Information Revolution: Recurring Themes and Regional Variations / Hundley R.O., Anderson R.H., Bikson T.K., Neu C.R. [URL: http://www.rand.org/publications/MR/MR1680/index.html].
52. Федякин И.А. Общественное сознание и массовая коммуникация в буржуазном обществе. – М., 1988. – 212 с.
53. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. – М.: Логос, 2000. – 304 с.
54. Венгеров А. Б. Синергетика и политика // Общественные науки и современность. – 1993. – №4. – С. 55-69.
55. Hejl P.M. Towards a theory of social systems: self-organization, self-maintenance, self-reference and syn-reference // Ulrich H., Probst G.J.B. (eds.), Self-Organisation and Management of Social Systems: Insights, Promises, Doubts and Questions, Berlin, 1984. – Р. 76.
56. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. – М.: ГУ ВШЕ, 2000. – 608 с.
57. Абдєєв Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: Владос, 1994. – 335 с.
58. Baudrillard J. For a Critique of the Political Economy of the Sign. – St. Louis: Telos Press, 1981 – Р. 173.
59. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования Пер. с англ. под ред. В.Л.Иноземцева – М.: Academia, 1999. – 787 с.
60. Прохоров А.О. Психические состояния как неравновесные явления / Синергетика и психология. Материалы круглого стола. 10 марта 1997 года. – СПБ.: СПбГУВК. – 1997. – 148 с.
61. Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г., Митин Н.А., Потапов А.Б. Синергетический подход к моделированию социально-психологических явлений / Синергетика и психология. Материалы круглого стола. 10 марта 1997 года. – СПБ.: СПбГУВК. – 1997. – С. 75-83.
62. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Будущее и его горизонты: синергетическая методология в прогнозировании / Синергетика. Труды семинара. Том 4. – М.: Издательство МГУ. – 2001. – Том 4. – С. 5-19.
63. [URL: http://www.utexas.edu/coc/journalism/SOURCE/j363].
64. Chomsky N., Herman E.S. Manufacturing consent: The political economy of the mass media. – N.Y.: Pantheon – 2002. – 480 р.
65. Gilsen L. Modular approach to designing computer cultural systems: Culture as a thermodynamic machine, October 5, 2001 [URL: http://home.ncn.com/~gilsen/webdoc5.htm].
66. Технология власти: (Филос.-полит. анализ) / РАН. Ин-т философии; Отв. ред. Р.И. Соколова. – М., 1995. – 163 с.
67. Вебер А. Принципиальные замечания к социологии культуры. Общественный процесс, процесс цивилизации и движение культуры / Вебер А. Избранное: Кризис европейской культуры / С.Я. Левит (сост.). – СПб., 1999. – С. 7-40.
68. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций и преобразование мирового порядка // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia – 1999. – 640 с.
69. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. Пер. с фр. – М.: Центр психологии и психотерапии, 1998. – 480 с.
70. Баллестрем К. Церковь и демократическая культура: проблема адаптации и конфликты // Вопросы философии. – 2002. – №1. – С. 67-76.
71. Манерб М. Религии человечества. – М.-СПб., 1997. – 599 с.
72. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134-147.
73. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. – М.: Прогресс-Академия, 1996. – 351 c.
74. Терин В.П. Массовая коммуникация. Исследование опыта Запада. – М.: МГИМО, 2000. – 224 с.
75. Технологии политической власти: зарубежный опыт / Иванов В.М., Матвиенко В.Я., Патрушев В.И., Молодых И.В. - К.: Вища школа, 1994. – 263 с.
76. Соловьев А.И. Политическая коммуникация: к проблеме теоретической идентификации // Полис. – 2002. – №3. – С. 5-18.
77. Энтин В.Л. Средства массовой информации в политической системе современного капитализма. – М.: Наука, 1988. – 192 с.
78. MacLuhan М. Understanding Media: The Extensions of Man : Critical Edition. – N.Y.: Gingko Press, 2003. – 500 р.
79. Toffler A. Powershift: Knowledge, Wealth, and Power at the Edge of the 21st Century. – N.Y.: Bantam, 1991. – P. 281.
80. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. – М.: УРСС, 2002. – 240 с.
81. Туронок С.Г. Интернет и политический процесс // Общественные науки и современность. – 2001. – №2. – С. 51-63.
82. Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. – С.П.: Вильямс, 2004. – 432 с.
83. Терин В. П. Информационное и коммуникационное воздействие в условиях глобализации // Cеминар "Информационное общество: экономика, социология, психология, политика и развитие Интернет-коммуникаций", 22.03.2000 [URL: http://www.isn.ru/info/seminar-doc/inf.doc].
84. Маклюэн М. Выступление на семинаре профессора Форсдэйла 17.07.78, Тичерс-Колледж, Университет Коламбии, Нью-Йорк [URL: http://www.institute.org.ru/library/articles/1005579332.html?mode=print].
85. Мизеров С.Д. Электронные средства массовой информации и политика / Ин-т повышения квалификации работников ТВ и радиовещания. – М., 2000. – 64 с.
86. Задорин И., Бурова Ю., Сюткина А. СМИ и массовое политическое сознание: взаимовлияние и взаимозависимость // Российское общество: становление демократических ценностей / Под. ред. М. Макфола и А. Рябова; Моск. Центр Карнеги. – М.: Гендальф, – 1999. – С.175-197.
87. Грачев Г.В., Мельник И.К. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия / РАН. Ин-т философии. – М., 1999. – 235 с.
88. Пугачев В.П. Информационная власть и демократия // Общественные науки и современность. – 1999. – №4. – С. 67-76.
89. Лапкин В.В., Пантин В.И. Общественное мнение и изменение политических институтов в России и на Западе. // Политические институты на рубеже десятилетий. – Дубна: Феникс+, – 2001. – С. 100-135.
90. Balkin J.M. How mass media simulate political transparency (1998) [URL: http://www.yale.edu/lawweb/jbalkin/writings.htm].
91. Мельник Г.С. Психологические эффекты СМИ // Реклама. Внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход. – Самара: Бахрах-М. – 2001. – С. 3-45.
92. Херманн М.К. Политическая коммуникация: воздействие средств массовой информации на общество в современных государствах // Конференция «Свободные средства массовой информации» в Московской Школе политических наук. 09.12.2000 [URL: http://www.msps.ru/].
93. Neder С.P. As influências das novas tecnologias de Comunicação social na formação política [URL: http://bocc.ubi.pt/neder-cristiane-novas-tecnologias.pdf].
94. Егорова-Гантман Е.В., Плешаков К.В. Политическая реклама. – М.: Никколо-Медиа, – 2002. – 240 с.
95. Партії на виборах: чинники, що негативно впливають на негативний вибір громадян // Національна безпека і оборона. – 2001. – №12. – С.33-56.
96. Михеев А. Интернет и демократия: как новые информационные технологии влияют на политический процесс [URL: http://www.institute.org.ru/library/articles/1014228374.html].
97. Norris P. A Virtuous Circle: Political Communications in Postindustrial Societies. – Cambridge: Cambridge University Press, 2000. – 398 p.
98. Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини. Монографія. – К.: НВЦ "Наша культура і наука", 2002. – 452 с.
99. Кеохане Р.О., Ней Й.С. Информационная революция. Государство и власть в эпоху глобальной информации // Международная политика. – 2000. – №10. [URL: http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/bibliothek/internationale-politik/2000-10/article03.html].
100. Аршинов В.И., Данилов Ю.А., Тарасенко В.В. Методология сетевого мышления: феномен самоорганизации // Онтология и эпистемология синергетики. – М.: ИФРАН, 1997. – С.101-118.
101. [URL: http://www.freedomhouse.org].
102. Власть и СМИ (обзор правовых норм зарубежных стран) [URL: http://www.duma.gov.ru/infocom/input7/input7_4/iks_art.htm].
103. Computers and Politics: High Technology in American Local Governments / Danziger J.N., Dutton W.H., Kling R., Kraemer K.L. – N.Y.: Columbia University Press, 1982. – 320 р.
104. Hagen M. Digital democracy and political systems. // Hacker K.L., van Dijk J. (eds.) Digital Democracy: Issues of Theory and Practice. – L.: Sage Publications, 2001. – Р. 55.
105. Agre P.E. Real-Time Politics: The Internet and the Political Process // The Information Society. – 2002. – №18(5). [URL: http://dlis.gseis.ucla.edu/pagre/].
106. Rosenau J.N. States, Sovereignty, and Diplomacy in the Information Age // Virtual Diplomacy Series (February 25, 1999). [URL: http://www.usip.org/oc/vd/vdr/jrosenauISA99.html].
107. Brown S.J., Studemeister M.S. Virtual Diplomacy: Rethinking Foreign Policy Practice in the Information Age // Information & Security. – 2001. – Vol.7. – P. 28-44.
108. Arquilla J., Ronfeldt D. What if there is a Revolution in Diplomatic Affairs? // Virtual Diplomacy Series (February 25, 1999). [URL: http://www.usip.org/oc/vd/vdr/ronarqISA99.html].
109. The Emergence of Noopolitik: Toward аn American Information Strategy [URL: http://www.rand.org/publications/MR/MR1033/].
110. “The Rise Of Netpolitik : How the Internet Is Changing International Politics and Diplomacy” [URL: http://216.181.117.89/AspenInstitute/files/CCLIBRARYFILES/FILENAME/0000000077/netpolitik.pdf].
111. Imperative to Democracy. An interview, Vaclav Havel looks at the media in the post-communist world with trust and lucidity. By World Association of Newspapers [URL: http://www.tol.cz].
112. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М.: Арктогея, 1997. – 608 с.
113. Programové prohlášení vlády České republiky 2002 [URL: http://wtd.vlada.cz/scripts/detail.php?id=2441].
114. Koaliční Smlouva České strany sociálně demokratické a Křesťanské a demokratické unie – Československé strany lidové a Unie svobody – Demokratické unie (2002) [URL: http://www.vlada.cz].
115. 2002 Regular report on Czech Republic’s progress towards accession {COM (2002) 700 final} Brussels, 9.10.2002 SEC(2002) 1402. – P. 155.
116. Новые демократии Центральной и Восточной Европы: Проблемы политической трансформации. (Сводный реферат) // Политическая наука. Динамика политического сознания и поведения. Сб. науч. тр. / РАН ИНИОН. Отв. ред. и сост. Мелешкина Е.Ю. – 2002. – 196 с.
117. Beckmann A., Stastna K. EC 2000 Progress Report on the Czech Republic [URL: http://www.ce-review.org].
118. Nekvapil V.V. Legislativní a ideologický přístup k evropské integraci v České republice [URL: http://www.politicka-situace.cz].
119. Krzystyniak Z. Czeski eurorealism i euroskeptycyzm // Państva Europy Środkowowschodniej w drodze do Unii Europejskiej. Rola mediów. Pod red. Teresy Sasinskjej-Klas, Wojciecha Furmana, Kazimierza Wolnego-Zmorzynskiego. – Rzeszow. – 2002. – S.63-70.
120. Východiska dlouhodobého programu ČSSD (Otevřenost Novým Výzvám – Věrnost Tradici). Podkladový materiál pro XXX. sjezd ČSSD Praha – April 2001. [URL: http://cssd.cz/index.asp?u=422010&id_org=422010&id_ktg=3838].
121. Analyza volebniho nezdaru ODS podle pracovniho tymu / M. Benes, J. Koukal, H. Fajmon, V. Mencl, M. Riman. – Praha 14. cervence 2002 [URL: http://www.ods.cz].
122. Kotrba Š. Jak by mohly dopadnout volby: analýza současné předvolební situace // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=9914] (18.02.2002).
123. [URL: http://www.mam.cz/attachment.php?id=10620860&security=yxszeRrHFQobdhD6qSwUntu8GA7NB5JI].
124. Report on internet in the Czech Republic. Network media service and the Czech Culture ministry 2000. [URL: http://www.vyzkuminternetu.cz/zav_zprava/v_inter_C.pdf].
125. O'Neill, P. Post-Communism and the Media in Eastern Europe. – L.: Cass. – 1998. – 144 р.
126. Peters B.G., Doughtie J.C., McCulloch M.K. Types of Democratic Systems and Types of Public Policy // Comparative Politics. – L., N.Y., 1977. – P.340.
127. Čulík J. President Albright? // Central Europe Review. – 2000. – Vol.2, №10. – March 10.
128. Čulik J. The Czech media now – a postcommunist model? // Britske Listy. [URL: http://admin.blisty.cz/txt.php?id=9304&iid=921].
129. Media Observatory varuje před monopolizací českého tisku // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=12823] (11.02.2003).
130. The Czech Republic media landscape [URL:http://www.ejc.nl/jr/emland/czech.htm].
131. Čulík J. Konec českého tisku – v druhém vydání, tentokráte bez otazníku // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=10403] (29.04.2002).
132. Čelovský B. Tabu: víte, že čteme v ČR německé noviny? // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=10444] (06.05.2002).
133. Čulík J. Odmítáme pojem kolektivní viny, ale zahraniční vlastnictví českého tisku je vážný problém // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/art/10445.html] (06.05.2002).
134. Eastern empires. Foreign ownership in Central and Eastern European media: Ownership, policy issues and strategies. – Brussels, – June 2003, - P.23-29 [URL: http://www.efj.org].
135. Stroehlein A. Weaknesses of the Czech Media // Central Europe Review. – 2000. – Vol.2, №2. – January 17. [URL: http://www.ce-review.org].
136. Kettle S. The Development of the Czech media since the fall of communism / Communist Studies and Transition Politics. – 1996. – December. – Vol.12. – №4.
137. Pečina T. Česká média hrubě překroutila demonstrace z minuleho tydne / Čulík J., Pecina T. V hlavních zprávách: Televize, - S. 260-262. [URL: http://www.blisty.cz/knihovna/televize/televize.pdf].
138. Mungiu-Pippidi A. State into Public: The failed reform of State TV in East Central Europe. // The Joan Shorenstein Center on the Press, Politics and Public Policy Working Paper Series. – 2000. – №6. – P. 33.
139. White A. Striking News: Czech Television and the Struggle for Public Broadcasting // Report of IFJ Mission to Czech Republic. – 2001. – January 12-14. [URL: http://www.ifj.org].
140. Stroehlein A. Made-for-TV Revolution // The Guardian. – 2001. – January 11.
141. Špidlova televizní koalice. Úhel pohledu // Lidove Noviny. – 2002. – June 28.
142. Naše Česká Televize // Pohled. – 2002. – December 27-28 . [URL: http://www.socdem.cz/index.asp?u=422010&id_org=422010&id_ktg=16935].
143. Stroehlein A. Click Icon. Ivo Lukačovič on the Czech Internet, media and politics // Central Europe Review. – 2000. – Vol.2. – №4. – January 31.
144. Letošní kampaň? Dražší a nudnější. Strany chtějí oslovit co nejširší pole voličů, a tak zvolily hesla, podle kterých je nelze identifikovat // Lidove Noviny. – 2002. – June 6.
145. Haičman E. Normální je nevolit? Předvolební kampaň: nečistá hra o Benešovy dekrety // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=10249] (08.04.2002).
146. Žák V. Benešovy dekrety, česká politika a pasti tradice // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=10267] (10.04.2002).
147. Гронєк М. “Суперництво комуністів із соціал-демократами за виборця лівої орієнтації було досить інтенсивним” // Part.org.ua. – 2002. – 21 червня. [URL: http://part.org.ua].
148. Brusis M. European integration and national identity in East-Central Europe. Prospective member roles in an enlarged European Union. – 2000. – November. [URL: http://www.cap.uni-muenchen.de/download/2001/natident.doc].
149. Komentáře světového tisku. ODS se vyplatila vytrvalost // Lidove Noviny. – 2003. – March 03.
150. Klausovu volbu sledoval milión diváků. Jako první přinesla informaci o zvolení prezidenta televize Nova // Lidove Noviny. – 2003. – March 03.
151. Kotrba Š. Klausova šance: kdokoliv bude lepším prezidentem, než Havel, kdokoliv je lepším politikem, než Špidla // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=13093] (03.03.2003).
152. Zajícová D. Czech Media: Demythtified // Central Europe Review. – 2000. – Vol.2. – №22. – June 5.
153. Woods N. What wasn't in the papers: How some Czech and British newspapers wrote about the war in Afghanistan // Britske Listy. [URL: http://www.blisty.cz/txt.php?id=12296] (17.12.2002).
154. Műllerová A. Evropská unie – programová priorita ČT [URL: http://www.ceska-media.cz].
155. Woyke W. Bundestagswahl 2002. Wahl – Wahler – Wahlkampf. – Leske & Budrich. – 2002. – S. 72.
156. Schwarz J. Amerikanisierung: Inszenierung einer Erfolgsaura. Die Kampagnen Clintons und Schrоders im Vergleich // Zeitschrift fur Kommunikationsekologie. – 2000. – №1. – S. 25-31.
157. Sarcinelli U. “Fernsehdemokratie”. Symbolische Politik als konstruktives und als destruktives Element politischer Wirklichkeitsvermittlung / Wunden W. (Hrsg.) Оffentlichkeit und Kommunikationskultur. Beitrаge zur Medienethik. Band 2. – Hamburg/Stuttgart, – 1994. – S. 31-42.
158. Rudolph H. Ereignismodellierung. Der Wahlkampf in den Printmedien / Oberreuter H. (Hrsg.) Parteiensystem am Wendepunkt? Wahlen in der Fernsehdemokratie. – Munchen/Landsberg am Lech, – 1996. – S. 145-151.
159. Pauli-Balleis G. Polit-PR. Strategische Offentlichkeitsarbeit politischer Parteien. Zur PR-Praxis der CSU. – Zirndorf. – 1987. – 342 р.
160. Machnig M. Politik – Medien – Wahler. Wahlkampf im Medienzeitalter. – Leske & Budrich. – 2002. – 246 р.
161. Graf J., Neu V. PolitikKompass Stimmungswechsel zum Beginn des Wahljahres Trend zu Gunsten der Unionsparteien – Der Wunsch nach einem Regierungswechsel wird stärker. – Sankt Augustin, 2002. – №.59. – S. 40.
162. Graf J., Neu V. PolitikKompass. Analyse der Bundestagswahl vom 22. September 2002 Arbeitspapier. – 2002. – №91. – S.163.
163. Allen C.S. Germany and the comparative political party experience: sclerotic or dynamic institutions? // Christopher S. A. (ed.) Transformation of the German political party system: institutional crisis or democratic rewnewal? - New York: Berghahn, 1999. – Р. 1-29. [URL:http://www.arches.uga.edu/~csallen/dparties.pdf].
164. Principles and Programme of the Christian Democratic Union of Germany. Adopted by the 5Party Conference Hamburg, February 21-23, 1994 [URL: http://cdu.de].
165. Grundsatzprogramm der Sozialdemokratischen Partei Deutschlands. Beschlossen vom Programm-Parteitag der Sozialdemokratischen Partei Deutschlands am 20. Dezember 1989 in Berlin geändert auf dem Parteitag in Leipzig am 17.04.1998. [URL: http://spd.de].
166. Renewal – Justice – Sustainability. For an economically strong, social and ecological Germany. For a lively democracy [URL: http://spd.de].
167. Майер Т. Годесберг и далее: Новая социал-демократия // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №6. – С. 53-61.
168. Wahlprogramme im Vergleich [URL: http://www3.mdr.de/scripts/kandidaten_wahl02/programme_vergleich_2_pdf.cfm?write=1&id=179] (04.09.2002).
169. Погорельская С. Внутриполитические аспекты новой германской внешней политики // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №7. – С. 91-100.
170. Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №2. – С. 67-74.
171. The foreign policy of the Schröder Government // Deutschland. [URL: http://www.publikation-deutschland.de/content/archiv/archiv-eng/02-04/art4.html].
172. Europe 2010. Common Theses of CDU and CSU for the Future Architecture of Europe. – Munich/Berlin, – 2000. – September 18. – P.10. [URL: http://cdu.de].
173. Политика Германии по Ираку и отношение США к ней // Deutsche Welle. [URL: http://www.dwelle.de] (13.02.2003).
174. Минимальное большинство: историческая справка // Deutsche Welle. [URL: http://www.dwelle.de] (23.09.2002).
175. Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т.12. С. 100, 105.
176. ParteiPolitik 2.0 Der Einfluss des Internet auf parteiinterne Kommunikations- und Organisationsprozesse Studie fűr die Friedrich-Ebert-Stiftung Konzeption / Bieber Ch., Marschall S., Harth Th. ect. – 2001. – September. – S. 127. [URL: http://orae.fes.de:8081/fes/docs/internetoekonomie/fes-studie_parteipolitik.pdf].
177. Триппе К. Влиять могут, доминировать – нет // Европа. [URL: http://www.eur.ru/neweur/user.php?func=mag_art&art_id=84&iss_id=7].
178. Glaeser W.S. Politik und medien – ein brisantes mischsystem. Ideologische instrumentalisierung bedroht gewaltenteilung // Die politische Meinung. – 2002. – №391. – S.11-16.
179. Schicha Ch. Die Theatralisierung politischer Kommunikation – Medieninszenierungen im Wahlkampf [URL: http://www.nek-netz.de/nek/download/tpk.pdf].
180. Althaus M. Spin Doctor’s Toolbox Glossar zum Politikmanagement. [URL: http://www.politik-digitale.de/e-democratie/] (11.09.2001).
181. Pfetsch B., Schmitt-Beck R. Amerikanisierung von Wahlkämpfen? Kommunikationsstrategien und Massenmedien im politischen Modernisierungsprozeß // Jäckel M., Winterhoff-Spurk P. (Hrsg.): Politik und Medien, Analysen zur Entwicklung der politischen Kommunikation. – Berlin, 1994. – S. 231-252.
182. Holtz-Bacha Ch. Wahlkampf in Deutschland. Ein Fall bedingter Amerikanisierung // Kamps K. (Hrsg.): Trans-Atlantik-Trans-Portabel? Die Amerikanisierungsthese in der politischen Kommunikation. – Westdeutscher Verlag. – 2000. – S. 43-56.
183. Machnig M. Die Kampa als SPD-Wahlkampfzentrale der Bundestagswahl 98 // Forschungsjournal Neue Soziale Bewegungen. – 1999. – Jg.12, Heft 3, - S. 20-39.
184. Buchsteiner J. Prinzen der Dunkelheit // Die Zeit. – 1998. – №37, September 3, S.5.
185. Die Kanzlermacher Spin Doctors setzen auf Werbung statt auf Wahlkampf // 3Sat Kulturzeit [URL: http://www.3sat.de/kulturzeit.html] (06.09.2002).
186. Brettschneider F. Die Medienwahl 2002: Themenmanagement und Berichterstattung // Aus Politik und Zeitgeschichte. – 2002. – №49-50. [URL: http://www.das-parlament.de/2002/49_50/beilage/004.html].
187. Mayer T. Permanenter Wahlkampf: Eine Symbiose zwischen Politik, Medien und Gesellschaft? [URL: http://www.andreas-wiemers.de/Hausarbeit-Permanenter_Wahlkampf.pdf].
188. [URL: http://www.wahlthemen.de/themenwahl/themen/geschichte].
189. Muller M.G. Eine qualitative Analyse politischer Werbung und PR. Parteienwerbung im Bundestagswahlkampf 2002 // Media Perspektiven. – 2002. – №12. – S.629-638.
190. Theil S. Does this vote matter? // Newsweek. – 2002. – Vol. CXL, №12, September 16-23, P.16-17.
191. Radunski P. Politisches Kommunikationsmanagement: Die Amerikanisierung der Wahlkampfe // Bertelsmann-Stiftung (Hrsg.): Politik uberzeugend vermitteln, Wahlkampfstrategien in Deutschland und den USA. – Gatersloh, – 1996. – S. 34.
192. Holtz-Bacha Ch. Das Private in der Politik: Ein neuer Medientrend? // Aus Politik und Zeitgeschichte. – 2001. – №41,42.
193. Holtz-Bacha Ch. Wahlwerbung als politische Kultur. Parteienspots im Fernsehen 1957-1998. – Wiesbaden. – 2000. – S. 270.
194. Krűger U.M., Zapf-Schramm Th. Ergebnisse des ARD/ZDF-Wahlmonitors 2002 Wahlberichterstattung im őffentlich-rechtlichen und privaten Fernsehen // Media Perspektiven. – 2002. – №12. – S.610-622.
195. Zubayr C., Heinz G. Ergebnisse einer Repräsentativbefragung und der GfK-Fernsehforschung. Berichterstattung zur Bundestagswahl 2002 aus Sicht der Zuschauer // Media Perspektiven. – 2002. – №12, - S. 586-599.
196. Schulz W., Zeh R. Kanzler und Kandidat in den Fernsehnachrichten // Holtz-Bacha Ch. Der Kampf um Stimmen. Die Wahlkampagne im Dreieck von politischen Akteuren, Medien und Wählerschaft. Studien zur Bundestagswahl 2002. – Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, – 2003. – S. 57-81.
197. Кто победил в первом раунде теледебатов? // Deutsche Welle. [URL: http://www.dwelle.de] (25.08.2002).
198. Mayer J., Faas T. Die Fernsehduelle bei der Bundestagswahl 2002: Einfluss der Massenmedien und der interpersonalen Kommunikation auf die Bewertung der Kanzlerkandidaten // Bamberger Beitrage zur Politikwissenschaft. – 2003. – №II-15. – S.25.
199. Weirich D. Kanzler Schroder und Herausforderer Stoiber im Profil-Vergleich. Ecken und Kanten oder Populismus pur // Die politische Meinung. – 2002. – №390. – S.65-74.
200. Oettinger G. H. Statement des Vorsitzenden der CDU-Landtagsfraktion Baden-Württemberg und des CDU-Bundesfachausschusses Medienpolitik zum Thema Internet. [URL: http://www.cdu.de/politik-a-z/medien/statement210802.pdf].
201. Leggewie C., Bieber Ch. Interaktive Demokratie. Politische Online-Kommunikation und digitale Politikprozesse [URL: http://www.bpb.de/publikationen/N8PJ6D,2,0,Interaktive_Demokratie.html].
202. BundOnline 2005 Basiskomponenten und Kompetenzzentren [URL: http://www.bund.de/BundOnline-2005/Basiskomponenten-und-Kompetenzzentren-.7194.htm].
203. BundOnline 2005 Umsetzungsplan für die eGovernment-Initiative [URL: http://www.staat-modern.de/Anlage/original_548984/BundOnline-2005-Umsetzungsplan-fuer-die-eGovernment-Initiative.pdf].
204. Visionen und Pragmatismus. E-Government in Deutschland 2002 [URL: http://www.accenture.com/static_pdf/st_pps_egovernment_0502.pdf].
205. (N)Onlinear Atlas 2002. Eine Topographie des digitalen Grabens durch Deutschland. Nutzung und Nichtnutzung des Internets, Strukturen, Motive, Sonderteil eGovernment. – Berlin. – 2002. – S.64.
206. Neymanns H. eCandidates 2002 – der King lebt [URL: http://www.politik-digital.de/e-demokratie/e-candidates/ecandi1.shtml].
207. Wieboldt S. Alte Schwächen und neue Sieger [URL: http://www.politik-digital.de/].
208. eCandidates 2002 [URL: http://www.3-point.de/downloads/ecandidates2002.pdf].
209. Neymanns H. eCandidates 2002 – der King lebt [URL: http://www.politik-digital.de/e-demokratie/e-candidates/ecandi1.shtml].
210. Zeisberger O. Der Weg ins Netz – Ein Leitfaden fűr die digitale Parteiarbeit / ParteiPolitik 2.0 …, S. 89-97.
211. Westermayer T. Was passiert, wenn eine Partei im Netz tagt? Der „Virtuelle Parteitag“ von Bündnis 90/Die Grünen aus soziologischer Sicht. – 2001. [URL: http://www.westermayer.de/till/uni/parteitag-im-netz.pdf].
212. Gehrmann A. Webdesigner der Politik brauchen Nachhilfe // Spiegel-online. [URL: http://www.spiegel.de].
213. Bieber Ch. Formate und Inhalte in der digitalen Politikarena Online-Wahlkampf 2002 // Media Perspektiven. – 2002. – №6, S.277-283.
214. Moderner Wahlkampf [URL: http://www.spd-online.de].
215. Boelter D. Online-Campaigning im Härtetest Die Online-Kampagnenstrategie der SPD im Bundestagswahlkampf 2002 PR-Guide Oktober 2002. [URL: http://www.pr-guide.de/cgi2/beit_out.php?func=beitrag+bereich=brache+count=6].
216. Kampagnenplanung: Internetstrategie der SPD im Bundestagswahlkampf // Friedrich Ebert Stiftung Medienmacht und Politik in der Informationsgesellschaft: Medien und Wahlkampf Halle. – 2002. – 5. November.
217. Santos B.S. Pela mão de Alice: o social e o político na pós-modernidade. – Oporto. – 1994. – 299 р.
218. Magone J.M. European Portugal: The Difficult Road to Sustainable Democracy. – L.-N.Y.: Palgrave Macmillan, – 1997. – P.217.
219. Freire A., Baum. M. Election order and electoral cycles in democratic Portugal. Presentation for 98American Political Science Association Annual Meeting, Boston, Mass., August 29 – September 1, 2002. [URL: http://apsaproceedings.cup.org/Site/abstracts/014/014004BaumMichae.htm].
220. Socialists rule again // The News. [URL: http://the-news.net/cgi-bin/story.pl?title=Socialists rule again&edition=all] (16.10.1999).
221. Ferreira F. M. Sampaio explica queda de Guterres e coabitação com Durão // Diario Digital. [URL: http://www.diariodigital.pt/news.asp?id_news=55971] (26.03.2003).
222. de Sousa, T. Um congresso de equívocos // Publico. – 2002. – Novembro, 18. [URL: http://dossiers.publico.pt/shownews.asp?id=196993&idCanal=994].
223. Lobo М.С., Magalhaes P.C. The Portuguese socialists and The Third Way / Instituto de Ciencias Sociais da Universidade de Lisboa – Working Paper 2, Maio 2001 [URL: http://www.ics.ul.pt/publicacoes/workingpapers/wp2001/WP2-2001.pdf].
224. Barroso D. Em nome do futuro [URL: http://leg2002.psd.pt/xxivcongresso/mocoes/Mocao_A.pdf];
Preto A. Um governo forte, um partido activo, uma sociedade próspera [URL: http://leg2002.psd.pt/xxivcongresso/mocoes/Mocao_C.pdf].
225. “Compromisso de Mudança” (Соціал-демократична партія Португалії: виборча програма 2002 р.) [URL: http://leg2002.psd.pt/docs/ficheiros/Programa_Eleitoral_PSD2002.pdf].
226. Félix F. Durão abre portas a coligação com o CDS-PP para as europeias // Publico. – 2002. – Julho. 14. [URL: http://www.publico.pt/shownews.asp?id=161665&idCanal=894.html].
227. Eurobarometro “Edição Especial” 2002 As fontes de informação sobre a União Europeia, o Alargamento e as Relações entre as Instituições, os Estados Membros e os Cidadãos [URL: http://europa.eu.int/com/public_opinion/archives/ebs/ebs_166_finrep_portugal.pdf].
228. Portuguese don't care about EU // The News. [URL: http://the-news.net/cgi-bin/story.pl?title=Portuguese don't care about EU&edition=all] (05.02.2000).
229. “Renovar a maioria” (Соціалістична партія Португалії: декларація принципів діяльності 2002 р., виборча програма) [URL: http://www.ps.pt/frontend/section.asp?ids=10].
230. Народна партія-Християнсько-демократичний центр: виборча програма 2002 р. [URL: http://ultimahora.publico.pt/fichas/politica/prog_cdspp_2002.htm].
231. Комуністична партія Португалії: виборча программа 2002 р. [URL: http://www.pcp.pt/legislativas02/documentos/programa-eleitoral2002.pdf].
232. Magalhães P.C. What ever happened to Portuguese euroscepticism? The depolicitization of Еurope and its consequences. // Conference “European Union, Nations-State and the Quality of Democracy: Lessons from Southern Europe”, University of California at Berkeley October 31- November 2, 2002. [URL: http://www.ciaonet.org/wps/map07/map07.pdf].
233. Freire A. Issue Voting in Portugal: The 2002 legislative elections // International Conference “Portugal at the Polls I” , “Panel IV – Short Term Effects on the Vote: Economics, Issues, Candidates, and the Vote”, Lisbon, Fundação Luso Americana para o Desenvolvimento, February 27-28, 2003. [URL: http://www.ics.ul.pt/ceapp/conferencias/portugalavotos/afreire/issuevotinginPortugalarticle_af.pdf].
234. Cabral M.V. Confiança, Mobilização E Representação Política (Portugal, 2002) // 1.ª conferência Portugal A Votos Flad, Lisboa, 27-28 de Fevereiro de 2003 [URL: http://www.ics.ul.pt/ceapp/conferencias/portugalavotos/mvillaverdecabral/confiancaport.pdf].
235. Sousa H. Communications Policy in Portugal and its Links with European Union. An Analysis of the Telecommunications And Television Broadcasting Sectors from the Mid-1980's Until the Mid-1990's. – L., 1996. [URL: http://www.bocc.ubi.pt].
236. Schmitter Ph. Corporatism and Public Policy in Authoritarian Portugal. – L., 1975. – Р.5-6.
237. Grandes opções do plano: Ciência, Tecnologia, Inovação E Sociedade Da Informação (2000, 2001, 2002) [URL: http://www.oces.mces.pt/politica/gops/].
238. Deliberação do Conselho de Ministros sobre a Comunicação Social do sector público [9 de Maio de 2002] [URL: http://portugal.gov.pt/pt/Conselho+de+Ministros/Documentos/].
239. Intervenção do Ministro Adjunto do Primeiro-Ministro, José Luís Arnaut, no Fórum "A Reforma do Estado – qual o papel das Tecnologias da Informação" [28 de Maio de 2002] [URL: http://portugal.gov.pt/pt/Conselho+de+Ministros/Documentos/].
240. Novas Opções Para o Audiovisual Dezembro de 2002 [URL: http://www.portugal.gov.pt/Portal/PT/Governos/Governos_Constitucionais/GC15/Ministerios/PCM/MP/Comunicacao/Outros_Documentos/20021217_MP_Doc_Opcoes_Audiovisual.htm].
241. Programa “Fénix” de reestruturação da RTP Janeiro de 2003 [URL: http://www.mp.gov.pt/mp/pt/GabImprensa/Docs/20030129ProgramaFenix.htm].
242. Pereira J.P. Nem "serviço", nem "público" // Publico. – 2002. – Maio. – 9. [URL: http://dossiers.publico.pt].
243. de Melo Matos A.M. O poder dos media na democracia representativa 2000 [URL: http://paperpublisher.hypermart.net/papers/podermedia.htm].
244. Moreira V. Serviço Público "Versus" Interesses Privados na Televisão [URL: http://psbenfica.sitepac.pt/VMoreira2002.htm].
245. Seabra A.M. O Governo, o seu programa e a RTP // Publico. – 2002. – Maio, 14. [URL: http://dossiers.publico.pt/dossier.asp?id=659].
246. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.
247. Programa do XIV Governo Constitucional [URL: http://portugal.gov.pt/pt/Arquivo+Historic/Governos+Constitucionas/GC14/Programm].
248. 2002: Um ano a lutar contra a crise [URL: http://www.sapo.pt].
249. Programa do XV Governo Constitucional [URL: http://portugal.gov.pt/pt/Arquivo+Historic/Governos+Constitucionas/GC15/Programm].
250. Vasconcelos D. Portug@l na trajectória da sociedade do conhecimento [URL: http://leg2002.psd.pt/xxivcongresso/mocoes/Mocao_S.pdf].
251. Coelho N. Geração digital – o desafio das tecnologias de informação e comunicação no sec. XXI [URL: http://leg2002.psd.pt/xxivcongresso/mocoes/Mocao_M.pdf].
252. Portugal, a Europa e a Sociedade da Informação: dando corpo à estratégia de Lisboa [URL: http://www.si.mct.pt].
253. Portugal na Sociedade da Informação. Ministério da Ciência e da Tecnologia 2001 [URL: http://www.si.mct.pt].
254. eEurope 2005: An information society for all. An Action Plan to be presented in view of the Sevilla European Council 21/22 June 2002 Brussels, 28.5.2002 COM(2002) 263 final [URL: http://www.europa.eu.int/information_society/eeurope/
news_library/documents/eeurope2005/eeurope2005_en.pdf].
255. Portugal sociedade de informação. Retirar Portugal da cauda da Europa em matéria de Sociedade da Informação é objectivo do Governo // Portugal Diario. [URL: http://www.portugaldiario.pt] (15.04.2002).
256. Oliveira J. N., Santos L., Amaral L. Guia de Boas Práticas na Construção de Web Sites da Administração Directa e Indirecta do Estado, Gávea – Laboratório de Estudo e Desenvolvimento da Sociedade da Informação, Universidade do Minho, Guimarães, Portugal, 2003. [URL: http://www.umic.pcm.gov.pt/UMIC/CentrodeRecursos/Publicacoes/guia_boas_praticas.htm].
257. Internet pode reformar Admistração Pública. Reforma da AP é possível através das novas tecnologias // Portugal Diario. [URL: http://www.portugaldiario.pt] (29.01.2003).
258. Европа: вчера, сегодня, завтра / Институт Европы РАН; редкол РАН: отв. ред. Н.П. Шмелев. – М.: Экономика, 2002. – С. 55.
259. Godinho H.P. Iraque: Durão Barroso participa na reunião tripartida dos Açores // Diario Digital. [URL: http://www.diariodigital.pt/news.asp?id_news=54927] (14.03.2003).
260. Leaders' statement on Iraq: Full text // BBC. [URL: http://bbc.co.uk] (30.01.2003).
261. Iraque: Posição do PS é pura "demagogia" // Radio Renanscenca. [URL: http://www.rr.pt/noticia.asp/idnoticia=69968].
262. Верне Д. После выборов во Франции // Internationale Politik. [URL: http://www.germany.org.ru/ru/library/internationale-politik/index.html].
263. Le nouveau paysage politique // Profession Politique. – 2002/3. – Décembre/Janvier – №64.
264. Les voeux de Chirac // Nouvelle Observatories. [URL: http://archquo.nouvelobs.com/cgi/une?date=20021231] (31.12.2002).
265. Gschwend Th. When Voters Choose Regimes: The Issue of Cohabitation in the French Elections of 2002 / Gschwend Th., Leuffen D. – Mannheim, 2003. – S. 63.
266. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. – М.: Белые Альвы, 1996. – 400 с.
267. [URL: http://www.sofres.com/redir.asp?file=politic].
268. Q&A: French parliamentary election [URL: http://news.bbc.co.uk/hi/english/in_depth/europe/2002/french_elections_2002/].
269. Кумарасами Дж. Анализ: сосуществование по-французски. Жоспен и Ширак: сосуществованию придет конец? [URL: http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/] (26.02.2002).