ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВОЄННОЇ СИЛИ У ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ 90-Х РР. ХХ СТ.

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Іжнін Ігор Ігорович

УДК 327.5+327.56

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВОЄННОЇ СИЛИ У ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ 90-Х РР. ХХ СТ.

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Мальський Маркіян Зиновійович,
доктор економічних наук, професор

Львів - 2004

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО–МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ВОЄННОЇ СИЛИ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ……………………………………………….. 10
1.1. Поняття „могутність”, „сила”, "воєнна сила", „баланс сил”,
"дилема безпеки" у міжнародних відносинах ……………………….. 10
1.2. Функції воєнної сили і методи її застосування у
міжнародних відносинах ……………………………………………… 27
1.3. Сучасні погляди на застосування воєнної сили у
міжнародних відносинах ……………………..………………………. 34
1. 4. Міжнародний конфлікт як середовище застосування воєнної сили …38
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО
ЗАСТОСУВАННЯ ВОЄННОЇ СИЛИ …………………………... 57
2.1. Загальні принципи прийняття рішень ………………………………… 57
2.2. Теорія справедливої війни як основа прийняття рішення
про застосування воєнної сили в сучасних міжнародних відносинах..65
2.3. Прийняття рішення про застосування воєнної сили в
умовах трансформації системи міжнародних відносин ………………75
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВОЄННОЇ СИЛИ
ПРИ ВИРІШЕННІ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ
90-х рр. ХХ ст. ………………………………………………….. 99
3.1. Особливості збройних конфліктів ХХ ст. і їх вплив на
застосування воєнної сили…………………………………………… 99
3.2. Фактори впливу на застосування воєнної сили у
збройних конфліктах 90-х рр. ХХ ст. ………………………………. 123
3.3. Застосування воєнної сили Україною у миротворчих
операціях ……………………………………………………………… 134
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ……………….. 150

ВСТУП

Актуальність теми. На зламі 80-90-х років, у системі міжнародних відносин розпочалися складні трансформаційні процеси, які тривають і досі. В продовж цієї трансформації конфлікти - як внутрішньодержавні, так і міждержавні, в яких застосовується воєнна сила, залишаються важливою складовою міжнародної системи. Із зникненням протистояння "схід-захід" конфлікт із застосуванням сили як явище міжнародних відносин не зникає, і його вплив на міжнародні відносини залишається значним. Однак, разом із трансформацією системи міжнародних відносин відбувається видозміна практики застосування сили у міжнародних конфліктах. Відбулися зміни як у методах застосування сили, так і у способах обґрунтування застосування воєнної сили. Зазнали змін і причини виникнення сучасних конфліктів, змінився характер їх перебігу.
Вивчення зазначеної проблеми має важливе значення для України: по-перше, після розпаду СРСР в безпосередній близькості від кордонів України виникла низка кровопролитних конфліктів, для вирішення яких активно використовувалася воєнна сила (придністровський конфлікт, конфлікти у закавказьких республіках, вогнище конфліктів на Балканському півострові), по-друге, з часу набуття незалежності Україна активно включилась в діяльність з підтримки миру в рамках миротворчих операцій ООН і регіональних організацій, що додає актуальності дисертаційній роботі.
Хронологічні та географічні рамки дисертаційної роботи. Розглядаються 14 найбільш масштабних конфліктів (за показниками кількості людських жертв і тривалості), із використанням воєнної сили і які виникали у Європі, Азії і Африці протягом 1990-2000 років.
Зв’язок роботи з планами наукових досліджень. Дисертація виконана на кафедрі міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках наукової теми: "Європейський вибір зовнішньої політики України: проблеми теорії і методології".
Об’єктом дисертаційного дослідження є воєнна сила як складова сучасної системи міжнародних відносин.
Предметом дослідження є особливості застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах, механізм прийняття рішень щодо застосування воєнної сили та характер застосування воєнної сили при розв’язанні міжнародних конфліктів 90-х років ХХ століття.
Мета і завдання дослідження. комплексно і об’єктивно висвітлити закономірності і тенденції застосування воєнної сили у сучасних міжнародних конфліктах.
Реалізація поставленої мети передбачає, зокрема, розв’язання наступних завдань:
- розкрити зміст поняття "воєнна сила";
- вивчити структуру і функції сили у міжнародних відносинах, а також концептуальні основи її застосування;
- з’ясувати політичні механізми прийняття рішення щодо застосування воєнної сили;
- виявити характерні особливості сучасних конфліктів і пов’язані з ними особливості застосування воєнної сили у сучасних міжнародних відносинах;
- виокремити і обґрунтувати основні чинники, що впливають на застосування воєнної сили у сучасних міжнародних відносинах. ;
- розкрити еволюцію ідейних основ застосування воєнної сили суб’єктами міжнародних відносин;
- з’ясувати вплив ядерного фактору на розвиток окремих міжнародних конфліктів;
- з’ясувати роль новітніх інформаційних технологій у ситуаціях застосування воєнної сили.
Методологічна основа дисертаційної роботи. Для досягнення поставленої мети і реалізації завдань у роботі були використані наступні методи наукового дослідження, як: аналіз і синтез, за допомогою яких було проаналізовано сучасні підходи до розуміння понять могутність і сила у міжнародних відносинах, що дало змогу запропонувати нове трактування поняття “воєнна сила”. Було проаналізовано особливості сучасних підходів у прийнятті політичних рішень щодо застосування воєнної сили і визначено загальну тенденцію до одностороннього застосування воєнної сили з метою розв’язання міжнародних суперечностей. Виявлено вплив окремих чинників на ефективність застосування сили у міжнародних конфліктах. На основі прикладів ряду масштабних конфліктів, у яких застосовувалась воєнна сила, з допомогою методу індукції вдалося виявити характерні особливості конфліктів 90-х рр.. ХХ ст. і чинники, що впливали на застосування сили. Проблемно-хронологічний дослідження дав змогу вивчити застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах як послідовність паралельних і взаємопов’язаних між собою процесів. Застосування аналогії і методу порівняння дозволили визначити збіжне і відмінне у застосуванні воєнної сили у конфліктах в різних регіонах світу. При вивченні міжнародних конфліктів і застосування воєнної сили були використані описовий та статистичний методи. Системний підхід у вивченні взаємозв’язків між застосуванням сили для розв’язання конфліктів і функціонуванням міжнародної системи на її сучасному етапі розвитку дозволив здійснити комплексне дослідження титульної проблеми.
Джерельна база дисертаційної роботи. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складають праці зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблем застосування сили у міжнародних відносинах і зокрема при вирішенні збройних міжнародних конфліктів: Арона Р., Арта Р., Бжезінського З., Брутенца В., Гаджиєва К., Говарда М., Давидова Ю.П., Джервіса Р., Джилпіна Р., Камінського А, Каплана М., Клаузевіца К., Карра Е. Лебова Р.Н., Лебедевой М.М., Мальського М.З., Мацяха М.М., Маначинького О.А, Моргентау Х., Перепелиці Г.М., Петрося З.Я., Райта К., Тоффлера Е., Уолца К.Н., Уткіна А.І., Холсті К., Хомскі Н., Хоффмана С., Циганкова П.А., Шеллінга Т.С.
У сучасній українській політичній науці проблематиці використання воєнної сили у міжнародних конфліктах присвячені роботи Бруза В. (міжнародна інтервенція); Ваганова В.Б., Гончаренко О.М., Гірника А. Та Бобко А., Канцелярука Б., Чумака В., Маначинського О.А. (явище міжнародного конфлікту); Почепцова Г.Г. (інформаційний аспект застосування воєнної сили); Манжоли В.А., Феденка О.В. (воєнна безпека); Сацюка В. (воєнна могутність).
При дослідженні окремих конфліктів були використані бази даних міжнародних конфліктів “Uppsala Data Project” (Університет м. Уппсала, Швеція), “Ploughshares Project. Armed Conflict Report” (Канада), польові дослідження міжнародної дослідницької організації International Crisis Group, матеріали аналітичних центрів RAND-Corporation (США).
Питання застосування воєнної сили у сучасних міжнародних конфліктах висвітлюються у зарубіжній і вітчизняній періодичній літературі: “Політика і час”, Політична думка”, “Стратегічна панорама”, “Мировая экономика и международные отношения”, “США – экономика, политика, культура”, “Международная жизнь”, “Свободная мысль”, “Foreign Policy”, “The Economist”.
Корисний і актуальний матеріал містить всесвітня мережа Інтернет, з допомогою якої в оперативний простір дослідження було залучено різноманітні бази даних і збірники міжнародних угод та документів.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:
- вперше у вітчизняній науці здійснено комплексний розгляд сучасного стану проблеми застосування воєнної сили у розв'язанні міжнародних конфліктів;
- вперше в українській політичній науці з'ясовано сутність поняття “воєнна сила” як категорії, що передбачає єдність засобів із застосування насильства і політичної волі до застосування цих засобів;
- досліджено сучасні особливості застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах;
- визначено чинники, які впливають на ефективність застосування воєнної сили в сучасних міжнародних відносинах. До них слід віднести наявність чи відсутність публічних інституцій чи політичних структур, проти яких можна застосовувати воєнну силу; ступінь розвиненості інфраструктури, яка обмежує можливості силового впливу; готовність населення до збройної боротьби; глобалізаційні процеси; інформаційне забезпечення воєнних кампаній.
- проаналізовано роль та місце воєнної сили як методу вирішення збройних міжнародних конфліктів;
- проаналізовано механізми прийняття рішень щодо застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах.
Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони є вагомим внеском у розвиток української політичної науки і сприяє повнішому і більш цілісному розумінню суспільно-політичних тенденцій у застосування воєнної сили у відносинах держав і застосуванні її у процесі розв’язання міжнародних конфліктів, різноманітних за своїм характером і формами.
Результати дослідження можуть бути використані у діяльності органів державної влади України з метою аналізу кризових ситуацій, що несуть у собі потенційну загрозу застосування воєнної сили; для вироблення довгострокових зовнішньополітичних стратегій; для об’єктивної оцінки стану речей у міжнародній політиці; прогнозування розвитку поточної ситуації, а також для розробки навчальних курсів для студентів спеціальностей політологія, міжнародні відносини, конфліктологія, державне управління. Робота також може стати основою написання монографії, присвяченої проблемам застосування воєнної сили у міжнародних відносинах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані на науково-теоретичних конференціях: "Звітна наукова конференція ЛНУ ім І. Франка" (лютий 2004 р, м. Львів), "Національна безпека: осмислення, вивчення, викладання" (березень 2004 р., м. Київ) "Людина-Світ-Культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних та релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка)” (квітень 2004 р., м. Київ), а також у навчальному процесі у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дисертації розкриті в чотирьох наукових публікаціях дисертанта, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури, який налічує 281 найменування. Загальний обсяг становить 169 сторінок.
Структура дисертаційного дослідження - структурно дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел і літератури.
Перший розділ присвячено розгляду загальних теоретичних підходів, які використовуються у сучасній політичній науці при вивченні явища сили загалом і застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах зокрема; з’ясовуються основні поняття могутності і сили; визначається зв’язок між воєнною силою і політичною владою держави, принципи, якими повинно керуватись політичне керівництво держав при застосуванні воєнних засобів у міжнародних відносинах. В розділі також розглядається одна з ключових сучасних концепцій розподілу силових можливостей між окремими учасниками міжнародних відносин - система балансу сил; також розглядаються функції воєнної сили у міжнародних відносинах та методи її застосування.
Другий розділ присвячено вивченню процесу прийняття політичного рішення про застосування сили. З’ясовуються загальні принципи процесу прийняття рішень і вивчаються механізми, які призводять до застосування сили у кризових, конфліктних ситуаціях. В розділі розглядаються особливості, притаманні процесам прийняття рішень про застосування сили окремими учасниками міжнародних відносин, зокрема США - як держави, що на сучасному етапі володіє найбільшим потенціалом воєнної сили, а також ООН і НАТО - в якості специфічних міжнародних механізмів, у функції яких входить прийняття рішень про застосування воєнної сили на міжнародній арені.
У третьому розділі розглядаються особливості застосування воєнної сили у міжнародних конфліктах періоду 1990-2000 років; виділяється ряд параметрів, що мають специфічний вплив на ефективність застосування воєнної сили; розглядаються особливості сучасних збройних конфліктів, важливі з точки зору застосування воєнної сили. Розглянуто роль, яку відіграє Україна у сучасних миротворчих операціях, пов’язаних із застосуванням воєнної сили.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Розпочинаючи своє наукове дослідження і формулюючи тему дисертаційної роботи, автор поставив перед собою мету цілісно і об’єктивно виявити закономірності і тенденції розвитку явища застосування воєнної сили у сучасних збройних міжнародних конфліктах, які відбуваються на тлі значних змін у системі міжнародних відносин. Ці зміни пов’язані, насамперед, із зникненням системи двостороннього блокового протистояння, формуванням нових загроз для міжнародного миру і безпеки, швидким, інтенсивним розвитком людської цивілізації загалом.
У рамках мети дослідження були поставлені наступні завдання:
- розкрити зміст поняття "воєнна сила";
- вивчити структуру і функції сили у міжнародних відносинах, а також концептуальні основи її застосування;
- з’ясувати політичні механізми прийняття рішення щодо застосування воєнної сили;
- виявити характерні особливості сучасних конфліктів і пов’язані з ними особливості застосування воєнної сили у сучасних міжнародних відносинах;
- виокремити і обґрунтувати основні чинники, що впливають на застосування воєнної сили у сучасних міжнародних відносинах. ;
- розкрити еволюцію ідейних основ застосування воєнної сили суб’єктами міжнародних відносин;
- з’ясувати вплив ядерного фактору на розвиток окремих міжнародних конфліктів;
- з’ясувати роль новітніх інформаційних технологій у ситуаціях застосування воєнної сили.
Підводячи підсумки проведеного дослідження, можна з упевненістю стверджувати, що значення воєнної сили окремої держави чи групи держав у міжнародних відносинах не втрачає свого значення після руйнування в кінці 80-х - на початку 90-х рр. біполярної системи міжнародних відносин. Воєнна сила залишається одним з найважливіших структуротворчих елементів сучасної системи міжнародних відносин, визначаючи можливості впливу тих чи інших учасників міжнародних відносин на суперників і на міжнародну систему загалом. На сучасному етапі саме воєнна сила залишається одним з головних інструментів вирішення міжнародних суперечностей. Воєнна сила з цією метою застосовується як у двосторонніх відносинах окремих держав, так і в складі коаліцій, воєнна сила також стає інструментом політики міжнародних організацій, в тому числі й Організації Об’єднаних Націй. Водночас необхідно зазначити, що форма застосування воєнної сили для вирішення збройних конфліктів в кінці ХХ століття, а також обставини, в яких відбувається прийняття рішення про застосування сили і форми її застосування, зазнали значних змін.

1. Воєнна сила є не простою сукупністю засобів насильства, що застосовуються на міжнародній арені, а єдністю військових засобів і політичної волі і готовності керівництва застосувати ці засоби. У 90-х рр. ХХ ст. одним з головних чинників, що впливає на прийняття державами рішення про застосування воєнної сили залишається поняття національних інтересів, які потребують негайного захисту. Наявність достатнього силового потенціалу для захисту своїх національних інтересів також залишається одним з пріоритетів для кожного учасника міжнародних відносин.
Поряд з тим треба відзначити також появу нового важливого фактору, який нині суттєво впливає на процес прийняття рішень про застосування воєнної сили. Так звані гуманітарні питання, і зокрема необхідність захисту прав людини на міжнародному рівні, стають чимраз більш поширеною підставою для застосування воєнної сили. В зв’язку з цим у 90-х рр. виникла концепція "гуманітарного втручання" у внутрішні справи суверенних держав з метою забезпечення дотримання прав людини, відвернення так званих "гуманітарних катастроф", коли внаслідок внутрішньодержавних конфліктів численні маси населення зазнають тяжких страждань живучи під загрозою смерті.
2. Можна з впевненістю стверджувати, що в період 90-х рр. ХХ ст. внаслідок розпаду СРСР змінився розподіл сил на міжнародній арені: нині значно більшої ваги набувають Сполучені Штати Америки, в тому числі у системі прийняття рішень про застосування воєнної сили у міжнародних відносинах. В період від 1990 по 1999 рр. - починаючи з операцій зі звільнення Кувейту у 1991 р. і до операцій з припинення етнічних чисток у Косово у 1999 р., - відбувається еволюцію політики США у бік одностороннього прийняття рішення про застосування сили, без узгодження з головним міжнародним інститутом, відповідальним за безпеку і мир у світі - ООН, і щораз частіше США нехтують нормами міжнародного права. Така позиція щодо застосування воєнної сили пояснюється здобуттям США фактично ролі світового гегемона, інтереси і цінності якого асоціюються в керівництва цієї держави з інтересами і цінностями решти світу.
3. Ще одним аспектом проблеми прийняття рішення про застосування воєнної сили у 90-х рр. ХХ ст. стало зниження рівня прийняття рішень в умовах конфліктів, коли вище політичне керівництво втрачає частково чи навіть повністю контроль за керівниками окремих збройних формувань, які приймають цілком самостійні рішення щодо застосування воєнної сили, незважаючи на загальну політичну лінію. Здебільшого це стосується випадків конфліктів всередині держав, коли боротьба ведеться здебільшого партизанськими методами, а субординація і надійний та постійний контроль за невеликими і часто нерегулярними бойовими підрозділами просто неможливі. Саме цим можна пояснити складність врегулювання багатьох збройних конфліктів, неможливість укладення і довготривалого дотримання угод про мир чи перемир’я, оскільки надто великого значення набуває думка окремих самостійних командирів численних збройних загонів щодо умов припинення насильства.
4. У 90-х рр. ХХ ст. специфічної трансформації зазнало явище міжнародного конфлікту, що своєю чергою вплинуло на форми застосування воєнної сили у його розв’язанні. Однією з ключових особливостей воєнних конфліктів 90-х років стало зникнення впливу на них ідеологічного протистояння США і СРСР, що мало місце в період "холодної війни". Декларація про сповідування комуністичних чи ліберально-демократичних догматів більше не впливає на отримання сторонами конфлікту матеріальної і фінансової допомоги та політичної підтримки, а тому, відповідно, втратило сенс обґрунтування застосування воєнної сили з метою перемоги цих догматів. Після фактичної перемоги США у "холодній війні" значення набуло те, чи відповідає або, принаймні, не суперечить політичний курс тієї чи іншої сторони, втягнутої у воєнні дії, інтересам переможця у "холодній війні” - Сполучених Штатів та їх прибічників і союзників.
Водночас вдедалі більшого значення в обґрунтуванні воєнних дій стала відігравати ідеологія націоналізму, і саме належність до тієї чи іншої етно-національної групи визначає поділ на супротивні сторони і застосування сили.
5. Своєрідним джерелом насильства у міжнародних відносинах 90-х рр. ХХ ст. стали дезінтеграційні процеси в цілому ряді багатонаціональних федеративних держав. Певною мірою ці відцентрові тенденції також були зумовлені крахом комуністичної ідеології, яка слугувала основою для спільного існування різних народів в рамках одного політичного об’єднання. Формування нової національної ідентичності призвело до потреби створення незалежних національних держав, але, водночас, швидкість дезінтеграційних процесів, складна економічна ситуація, відсутність чіткого механізму розподілу повноважень і залагодження диспутів призвели, власне, до активного застосування воєнної сили, як крайнього засобу, для розв’язання суперечностей між окремими етнонаціональними групами раніше єдиної держави. Причому воєнна сила застосовувалась не тільки всередині новостворених національних держав проти "ворожих" народів, але й проти новостворених держав-сусідів.
6. Дезінтеграційні процеси, що супроводжувались активним застосуванням воєнних засобів, також породили характерне для 90-х рр. явище "держав-невдах" (failed states), в яких, внаслідок нелегітимного застосування воєнної сили всередині держав, відбувалось повне руйнування всіх державних інститутів, відповідальних за функціонування суспільства на всій території держави чи на значній її частині (найяскравішим прикладом такого випадку стала Сомалі).
7. Внаслідок втрати значення ідеологічного компоненту боротьби часів "холодної війни", в міжнародних відносинах у 90-х рр. ХХ ст. відбувся розпад фактично єдиної системи конфліктів періоду протистояння двох військових блоків на окремі, не пов’язані між собою конфлікти чи групи конфліктів, в яких застосовувалась воєнна сила. Хоча і в постбіполярний період залишаються збройні конфлікти, які можна з тих чи інших причин назвати такими, що мають значення для міжнародної системи відносин загалом (арабо-ізраїльський, індо-пакистанський, конфлікт у Перській затоці).
8. У міжнародних відносинах у 90-ті рр. особливого значення набула проблема застосування воєнної сили під час конфліктів всередині держав, оскільки в сучасних умовах формально внутрішньодержавні конфлікти викликають цілий ряд негативних наслідків і для сусідніх держав, регіону чи світу загалом. Серед цих негативних наслідків можна назвати великі потоки біженців, розповсюдження торгівлі зброєю, наркотиками, зростання загрози тероризму, розповсюдження політичної нестабільності. Саме в зв’язку з внутрішньодержавними конфліктами і запобіганням їх негативним наслідкам пов’язана активізація доктрини міжнародного втручання у конфлікти третіх держав, в тому числі із застосуванням воєнної сили.
9. Поряд з тим також особливого значення набуває питання володіння державами зброєю масового знищення і, зокрема, ядерною зброєю. Пов’язано це з тим, що в умовах глобалізації відбувається так зване "розмивання" суверенітету держави. Держава поступово втрачає абсолютний суверенітет над своєю територією внаслідок розвитку комунікацій і посилення взаємозалежності між різними державами. Події в одній державі мають серйозний вплив на сусідів, відповідно, різко зростає небезпека втручання у події всередині окремих держав, аж до воєнного втручання. І в такому випадку найкращою гарантією власного суверенітету держави розглядають ядерну зброю, як найкращий інструмент стримування супротивників. Таким чином, можна очікувати, поряд з розмиванням "суверенітету", зростання прагнення держав до володіння зброєю масового знищення, і зокрема ядерною зброєю, для надійного гарантування своєї незалежності. Крім того, у сучасному світі вже фактично відбулось розповсюдження ядерної зброї за межі традиційної п’ятірки держав "ядерного клубу". Вже визнано, що ядерною зброєю володіють Пакистан, Індія та Ізраїль. Кожна з цих держав фактично перебуває в стані війни, тож існує цілком реальна можливість застосування ядерної зброї на практиці.
10. Певну специфіку застосування воєнної сили має на сучасному етапі ціла група африканських конфліктів (сомалійський, конголезький, конфлікти в державах Екваторіальної Африки). Серед найважливіших особливостей цієї групи треба відзначити практику фінансової і матеріальної підтримки опозиційних рухів, що ведуть збройну боротьбу у сусідніх державах, тож військові дії нерідко починаються власне з території сусідніх держав. На африканському континенті набула великого поширення практика насильницького рекрутування у збройні формуванні дітей і юнацтва. Важливим елементом африканських конфліктів є їх так зване самофінансування, коли збройна боротьба ведеться заради контролю над багатими природними ресурсами континенту, а прибутки, отримані від їх експлуатації, йдуть в зворотному порядку на фінансування продовження війни, створюючи таким чином замкнуте коло.
11. Ціла низка факторів впливає на ефективність застосування воєнної сили у сучасних міжнародних відносинах. Найважливішими серед цих актуальних факторів треба назвати такі:
- наявність чи відсутність публічних інституцій або політичних структур, які б були офіційними представниками певної держави чи суспільного руху і проти яких можна застосувати воєнну силу. Це стосується випадків, коли боротьба ведеться підпільними організаціями та рухами методами партизанської війни і коли неможливо чітко встановити прямий зв’язок між тими чи іншими напівлегальними чи підпільним організаціями, та населенням, яке вони представляють. Відповідно, неможливо, домагаючись певних змін у поведінці, застосовувати воєнну силу проти тих організацій і установ, які офіційно не є відповідальні за поведінку населення;
- слабка розвиненість інфраструктури також обмежує можливості силового впливу, оскільки заважає широкомасштабному застосуванню збройних сил, створюючи сприятливі умови для ведення партизанських дій;
- великий вплив на ефективність застосування сили має також рівень життя населення, оскільки населення, що звикло до важких умов існування, буде більш готове до важких умов війни, порівняно з населенням держав з високим рівнем життя;
- сучасні глобалізаційні процеси чинять специфічний вплив на застосування воєнної сили. Зростаюча залежність різних держав одна від одної в економічному, фінансовому, політичному, культурному планах створює додаткові важелі впливу під час збройного протистояння;
- надзвичайної ваги в останні роки набуло питання ефективного інформаційного забезпечення до початку, під час і після застосування воєнної сили. Ефективна інформаційна кампанія, з одного боку, має зменшувати втрати під час застосування сили, а з другого, - забезпечувати сприятливий клімат в країні, яка вдається до застосування сили. Окрім того, іншим напрямком роботи в сфері інформаційних технологій є створення методів і технічних засобів боротьби з системою управління суспільством і збройними силами супротивника.
Політичне керівництво, зіштовхуючись з ситуаціями, що загрожують застосуванням воєнної сили, обов’язково повинне враховувати особливості, які притаманні конфліктній ситуації, а також чинники, що можуть вплинути на результативність застосування воєнної сили. Такий розрахунок допоможе покращити керованість конфліктної ситуації, зменшуючи кількість невідомих параметрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРА

1. Абдульдин Б. Глобализация, интеграция и пути преодоления конфликтности.- К.: Знання. - 2000.- 56 с.
2. Айхлер В. Етнічний реалізм: Вибрані праці з питань соціал-демократичної теорії. - К.: Основні цінності. - 2001. - 192 с.
3. Актуальні проблеми міжнародної безпеки: Зб. публ. журн. "Політична думка". - К.: Укр. наук. журн. "Політична думка", 1999. - 130с.
4. Алексеева Т.А. Современные политические теории. - М.: РОССПЭН. - 2000. - 344 с.
5. Андреев В.Г. Геополитика и мировые войны ХХ века. - //США-Канада: Экономика. Политика. Культура. -1999. — N 11(359). — С.81-95.
6. Аннан Кофи А. Предотвращение войн и бедствий: глобальный вызов растущих масштабов: Годовой доклад о работе ООН за 1999 год. - Нью-Йорк: Департамент общественной информации. - 1999. - 140 с.
7. Антонюк О. Національна меншина як етнополітичний феномен. - //Нова політика. – 2000. - № 2. – ст. 39-43.
8. Арон Р. Мир і війна між націями. - К.: МП "Юніверс". - 2000. - 686с.
9. Асспер П. Парадокси розвитку світового співтовариства. - //Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. – К.:Політична думка. – 1997. – 508с.
10. Базив Д. Геополитическая стратегия Украины /НАН Украины; Ин-т государства и права. - К. - 2000. - 192 с.
11. Баталов Э. Мираж цивилизованного мира. - //Свободная мисль. – 1999. - № 35. – ст.. 33-39
12. Бернд Р. Об’єднана Німеччина і світова політика. - //Політика і час. – 1998. - №2. – Ст.. 50-60.
13. Бжезінський З. Велика шахівниця. - Львів - Івано-Франківськ.: Лілея-НВ, 2000. -236 с.
14. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: Монографія /Рада Нац. безпеки і оборони України; Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки. – К. - 2001. – 300 с
15. Бордачев Т.В. Гуманитарная и миротворческая интервенция: американський и европейский подходы. - //США. – 1998. - № 8. – ст.. 46-58
16. Ботяковский А. Боснийский узел. - //Международная жизнь. – 1996. - № 11. – ст. 80-84
17. Бруз В. Гуманітарна катастрофа та гуманітарна інтервенція. - //Політика і час. - 2001. - №3. - ст.76-81
18. Бруз В. Проблема санкцій ООН: їх доцільність та ефективність. - //Політика і час. – 1997. - №5-6-. – ст.. 47-51.
19. Брутенц К. Введение в ХХІ век. - //Свободная мысль. – 1999. - №6. – ст.6-20
20. Брутенц К. В поисках Pan Americana. - //Свободная мысль. – 1998. - № 6. – ст. 57-66
21. Бушуев В. Самонадеянность силы. - //Cвободная мысль. – 1999. - №8. – ст.53-68
22. Ваганов В.Б., Гончаренко О.М., Косевцов В.О., Леницин Е.М. – Локальні конфлікти: методологічні засади дослідження. - //Стратегічна панорама. – 2002. – №1. – ст. 19-28.
23. Васильева Н., Гаврилов В. Балканский тупик?.. (историческая судьба Югославии в ХХ веке). - М.: Гея итэрум, 2000. - 480 с.
24. Вевйорка М. Нова парадигма насильства. - //Політична думка. – 1997. - №1. – ст.101-111.
25. Викулина Н. Евросоюз не смог развязать боснийский узел. - //День. – 13.05.98.
26. Вокруг кризиса в Персидском заливе. - //За рубежом. – 22.06.1990
27. Вулевич М.Р. Косово и Метохия: очерк политико-правовой истории и современное положение. - К.: Оріяни, 1999. - 76с. –
28. Гаджиев К. Геополитика.- М.: Международные отношения.- 1997.- 384 с.
29. Галака С.П. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у міжнародних відносинах: Монографія. - К.: "Київський університет". - 2002. - 278 с.
30. Гірник А., Бобко А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження. - К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2003. - 172 с.
31. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія /За ред. О.Г.Білоруса. /НАН України; Ін-т світової економіки і міжнародних відносин. - К. - 2001. - 733 с.
32. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / За ред. Білоруса О.Г. - К. - 1998. - 416с.
33. Глухова А.В. Политические конфликты: основания, типология, динамика. - М.: Эдиториал УРСС. - 2000. - 280 с.
34. Говард М. Війна в європейській історії. - К.: "Мегатайп", 2000. - 167c.
35. Грищенко К. В ім’я запобігання війнам (механізми контролю над озброєннями і Україна). - //Політика і час. – 1998. – №4-7
36. Гушер А. Таджикистан: война и мир. - //Азия и Африка сегодня. – 1998. - №3. – сат.6-10
37. Давыдов Ю. П. Норма против силы. Проблема мирорегулирования. - М.: Наука, 2002. - 287 с.
38. Давыдов Ю.П. Расширение зоны ответственности Атлантического мира. - //США-Канада. – 2000. - № 3. – ст.. 12-30
39. Дахин В. Контуры имперской системы. - /Свободная мисль. – 2000. - № 11. – ст.. 46-55
40. Дорошенко В. Кувейт: 20 дней в пустыне. - //Эхо планеты. – 1990. - № 3. – ст. 15-17.
41. Дослідження світової політики: Зб. праць /НАН України; Ін-т світової економічки і міжнар. відносин. - К., 1999. - Вип. 7. - 80с.
42. Дудко І.Д. Національні інтереси США у постбіполярному світі: Моногр. - К.: КНЕУ. - 2003. - 208 с.
43. Дугин А. Основы геополитики.Геополитическое будущее России.- М.: “Арктогея”. - 1997. - 608с.
44. Жижкина И.Ю. Национальная мощь государства как инструмент американской политики. - //США: экономика, политика, культура. – 1999. - № 9. – ст.. 79-90
45. Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р., Турчак Р. Етнополітична карта світу. - Тернопіль: "Мандрівець" - 2000. - 240 с.
46. Журавский В. Границы – яблоко раздора. - //Новое время. – 1991. - № 23. – ст.28
47. Заради майбутнього України - //Політика і Час. – 1999. - № 4. – ст.. 3-8
48. Занегин Б.Н. США в региональных конфликтах: малые войны и большая политика. - //США: экономика, политика, культура. – 1999. - № 8. – ст.. 20-29
49. Зленко А. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. - Х.: Фолио. - 2003. - 559 с.
50. Золотухи В.П. Позиции А.гора и Дж. Буша по актуальным проблемам. - //США. – 2000. - №9. – С.31-42.
51. Івченко О. Передумови зовнішньоекономічної діяльності України як суверенної держави. - К.: Знання. - 2000. - 54 с.
52. Ігошкін Г. Нова дійсність нейтралітету. - //Політика і час. – 1997. - №10. – ст..37-43
53. Исраелян Э. Урегулирование региональных и внутригосударственных конфликтов: инициатива Канады. – США. – 1999. - № 6. – ст..16-30
54. Камінський А. Основи міжнародних відносин. - Львів: ЛНУ ім. І.Франк, 2001. - 206 с.
55. Канцелярук Б., Чумак В. – регіональні конфлікти в сучасній політиці. - //Нова політика. – 1997. - № 6. – ст. 28-32.
56. Каплан М.А. Система и процесс в международной политике. - //Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост.. науч. Ред. И коммент. П.А. Цыганкова. – М.: Гардарики. – 2002. – 400с.
57. Касьян В.І. Зовнішня політика України - важливий фактор розбудови сучасної української держави: Навч. посібник. - Рівне: РДТУ. - 1999. - 177 с
58. Кириченко В. Мир після війни )Центральна і Південна Америка). - //Політика і час. – 1997. - №9. – ст..47-52
59. Киссинджер Г. Дипломатия. - М.: Научно-издательский центр "Ладомир", 1997. - 848 c.
60. Клаузевиц О войне. – В 2 т. Т.1. – М.: ООО “Изд-во АСТ”; СПб.: “Terra Fantastica”. – 2002. – 598 с.
61. Коваленко Б.В. Политическая конфликтология: Учеб. пособ./ Б.В.Коваленко, А.И.Пирогов, О.А.Рыжов. - М.: Ижица. - 2002. - 400 с.
62. Коваль О.А. Міжнародні конфлікти у контексті національної безпеки України: теоретичний аспект. - //Стратегічна панорама. – 2000. - № 3-4. – ст.80-84.
63. Коляденко В. Технології регулювання конфліктів. - //Нова політика. – 1997. - № 5. – ст. 30-34.
64. Кон Л. Распад государств. - //Этнос и политика. – М.: Изд-во УРАО. – 2000. – 400 ст.
65. Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: Матеріали ХІ Харківських політологічних читань: Зб. ст. - Х.: Право. - 2001. - 200 с
66. Корнилов Г.В. США и югославский кризис (1991 – 1997). - //США. – 1998. - № 4. – ст. 67-78.
67. Кременюк В.А. Об исследовании международных конфликтов. - //США – Канада: экономика, политика, культура. – 2001. - № 2. – ст. 45 – 59.
68. Кременюк В.А. Россия-США: первые уроки Балканского кризиса 1999г.. - //США: экономика, политика, культура. – 2000. - №1. – ст.5-15
69. Кременюк В.А. США и окружающий мир: уравнение со многими неизвестными. - //США. – 1999. - № 1. – ст.. 5-19
70. Кремень В., Ткаченко В. Україна в контексті глобалізму. - К. - 1998. - 61с.
71. Лазарева Д. Переговоры в Косово продлены на неделю. - //Зеркало недели. – 13.02.99.
72. Лапшин А.Е. Распад Югославии: внутренний и международный аспекты балканской проблемы. - Одесса: АстроПринт. - 1999. - 36с
73. Лебедева М.М. Мировая политика: Учеб. - М.: Аспект Пресс. - 2003. - 351 с.
74. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов. – М.: Аспект-Пресс. – 1999. – 271 с.
75. Малышева Д. Конфликты у южных рубежей России. - //Pro et Contra. – 2000. - № 3. – ст. 7-33.
76. Мальський М. З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. - 329 с.
77. Маначинський О. Вибух не стався. Поки що? Косово – міна уповільненої дії на Балканах. - //Політика і час. – 1998. - № 11-12. – ст.84-91
78. Маначинський О.Я., Соболєв А.А. Воєнна безпека України та вплив на неї геополітичних факторів: Монографія. - К.: НІСД. - 1997. - 163с.
79. Манжола В. Политика США после кризиса в Персидском заливе. - //МЭиМО. – 1991. - № 8. – ст. 18-20.
80. Маныкин Введение в теорию международных отношений. – М.:Издательство Московского университета. – 2001. – 318с.
81. Мацейко Ю. НАТО: нові можливості і нові небезпеки. - //політика і Час. – 1999. - № 4. – ст.. 9-14
82. Міжнародні відносини та зовнішня політика: (1980 - 2000 роки): Підручник/ Л.Ф. Гайдуков, В.Г. Кремень, Л.В. Губерський.- К. - 2001.- 624 с.
83. Миротворча діяльність України: кооперація з НАТО та іншими структурами європейської безпеки/ НІСД.- К.: Стилос. - 2002.- 314 с.
84. Миротворческие операции в СНГ: Международно-правовые, политические, организационные аспекты. - М.: Первый печатный двор. - 1998. - 200с.
85. Mиротворчество после окончания холодной войны. - //США. – 2000. - №8. – С.60-79.
86. Михеев В. НАТО готовится бомбить сербов. - //Известия. – 25.09.98.
87. Морозов Г. Миротворчество и принуждение к миру. - //МЭиМО. – 1999. - № 2. – ст.. 60-70
88. Морозов Г. ООН: время испытаний. - //США. – 1996. - № 5. – ст..35-46
89. Надеин В. Вашингтон готов признать государство боснийских сербов. - //Известия. – 1994. – 15 марта
90. Насенковский В., Скакунов Э. Политические конфликты в современных условиях. - //США. – 1995. - № 4. – ст.. 3-14
91. НАТО: Довідник: Вид. присвячене 50-й річниці Альянсу. - К.: Молодь. - 1999. - 544с.
92. Новикова Г. Посредничество США в урегулировании арабо-израильского конфликта. - //США. – 2000. - №9. – ст..14-30
93. ООН і Україна: Разом у нове тисячоліття/ ПРООН.- К. - 2000.- 64 с.
94. Парахонський Б. Дискурс конфлікту: від солідарності до панування. - //Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. – К.:Політична думка. – 1997. – 508с.
95. Пащенко Є. „Балканський реактор” посткомунізму та Україна. - //Політична думка. – 2001. – №3. – ст..125-132.
96. Перепелиця Г.М. Без"ядерний статус і національна безпека України: Монографія. - К.: НІСД. - 1998. - 109с.
97. Перепелиця Г. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи/ НІСД. - К.: Стилос - ПЦ "Фоліант". - 2003. - 256 с.
98. Перепелица Г.Н. Конфликт в Приднестровье (причины, прогноз развития и проблемы урегулирования).- К.: Стилос. - 2001.- 148 с
99. Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі. - //Політична думка. – 2000. - № 1. – ст. 89-101.
100. Пидлуцкий О. Милошевич подавляет терроризм. - //День. – 07.03.98.
101. Пидлуцкий О. Призрак новой войны на Балканах. - //День. – 03.03.98.
102. Пінцак В. Політика України у врегулюванні Придністровського конфлікту. - //Нова політика. – 2002. – 22. – ст..25-27.
103. Политическая конфликтология. – Хрестоматия под редакцией Лебедевой М.М., Устинкина С.В. – М.-Н.Новгород. – 2002. – 312 с.
104. Попов И. Буря в пустыне. - //Под знаком .Ммарса. – 1992. - № 4-5. – ст. 4-44.
105. Портников В. Мир Великой Албании. - //Зеркало недели. – 05.09.1998
106. Почепцов Г. Как ведуться тайне войны: психологические операции в современном мире. – Харьков: Консум. – 2000. – 200ст.
107. Проблеми міжнародної безпеки: аналітичний огляд/ Рада Нац. безпеки і оборони України; Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки. - К. - 2003. - 294 с
108. Рогов С.М. Администрация Клинтона: подводить итоги еще рано?. - //США. – 2000. - №2. – С.3-15
109. Ролз Д. Політичний лібералізм. - К.: Основи. - 2000.- 382 с.
110. Рудяков П. Балканська криза (1991-2001). Характерні особливості та наслідки. - //Політична думка. – 2001. - №1-2. – ст..77-88
111. Рябов С.Г. Політологія.Словник термінів і понять.-К.:Тандем. -1996.-192с
112. Сацюк В. Політичний зміст військової могутності держави.- //Нова політика. – 1999. – № 6. ст.18-19
113. Сацюк В. Політичний потенціал і оборонна могутність держави. - //Нова політика. – 1999. - №4. – ст..2-4
114. Сереюряников. Армии в меняющемся мире. - //Свободная мисль. – 1998. - №2. – ст..15-28
115. Сидорчук А. Кофи Аннан в Украине. Сотрудничество в реальном измерении. - //ЗН. – 2002. – 14.06.
116. Скороход Л., Скороход Ю., Перепилиця Г. Миротворча діяльність на теренах СНД. - //Політична думка. – 1997. - №4. – ст..129-140
117. Солодкий С. Комплементы украинскому миротворцу. - //День. – 2002. – 12.04
118. Сорока М. Світ відкриває Україну: про зовнішню політику Української держави у 90-х роках ХХ століття: статті, документи, коментарі. - К.: Друк. - 2000. - 680 с.
119. Сьомін С., Лікаренко І. Без пострілів і вибухів. - //Політика і час. – 2000. - №5-6. – ст..82-89
120. Сысоев Г. Черные дни. - //Новое время. – 1991. - № 27. – ст. 18
121. Тарасюк Б. Заради майбутнього України. - //Політика і час. – 1999. - №4. - ст.3-8.
122. Теория международных отношений на рубеже столетий: Пер. с англ./ Под ред К.Буса, С.Смита. - М.: Гардарики. - 2002. - 362 с.
123. Толстов С., Чумак В. Конфліктність в сучасній системі міжнародних відносин. - //Нова політика. – 1999. - № 5. – ст. 32-35.
124. Толстой С. Для чего нужно расширять НАТО?. - //США. – 1995. - № 4. – ст. 49-58
125. Тоффлер Е. Третя хвиляю - К.: Вид. Дім "Всесвіт", 2000. - 480 с.
126. Требін М. Військовий переворот як соціально-політичний феномен. - //Нова політика. – 2000. - №6. – ст..51-62.
127. Україна і Європа (1990 - 2000 рр.). Ч 1. Україна в міжнародних відносинах з країнами Центральної та Південно-Східної Європи. Анотована іст. хроніка/ НАН України; Ін-т історії.- К.. - 2001.- 308 с.
128. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку: Монографія. - К.: НІСД - 1999. - 384с.
129. Уркварт Б. К новой ООН. - //МЭиМО. – 1996. - № 1. – ст.. 4-10
130. Уткин А.И. Американская стратегия на следующий век. - //свободная мисль. – 1999. - №1. – ст..49-63
131. Уткин А. И. Геоструктура грядущого века. - //Свободная мисль. – 2000. - № 1. – ст.. 6-25
132. Уткин А. Единственная сверхдержава. - М.: Алгоритм. - 2003. - 576 с.
133. Уткин А.И. Мир в ХХI веке. - //США-Канада. – 2000. - № 4. – ст. 3-23
134. Уткин А.И. Перспективы однополярности в ХХІ веке. - //США. – 2000. - №12. – С.3-20.
135. Уткин А.И. США в мире ХХІ века. – //Свободная мисль. - 2000. - №6. – ст..13-30
136. Уткин А. США и Западня Європа. - //Свободная мисль. – 1999. - № 10. – ст.. 78-95
137. Фадеев Е. Поможет бог. Но кто?.. Христос?.. Аллах. - //Правда. – 1992. – 14 апреля Финдлей Т. Предотвращение, разрешение военных конфликтов и контроль над ними. - //МЭиМО. – 1996. - № 2. – ст.. 24-33
138. Феденко О.Оцінка впливу геостратегічних концепцій НАТО на воєнно-політичну ситуацію в Європі. - //Вісник Львівського Університету. Серія міжнародні відносини. – Львів, 2000. – Вип.. 2. – С. 61-72.
139. Феденко О.Системні чинники стратегічної стабільності Украъни. - //Вісник Львівського Університету. Серія міжнародні відносини. – Львів, 2002. – Вип.. 9. – С. 66-70.
140. Финдлей Т. Предотвращение, разрешение военных конфликтов и контроль над ними. - //МЭиМО. – 1996. - № 2. – ст.. 24-33
141. Хекcли В.Л. Возрождение национализма и дезинтеграции государств. - //Етнос и политика. – М.: Изд-во УРАО. – 2000. – 400 ст.
142. Хозин Г.С. Глобализация международных отношений: объективные тенденции или стратегия США. - //США. – 2000. - № 1. – ст.. 65-79
143. Хомски Н. Новый военный гуманизм. – М.:«Праксис». – 2002. – 320 с
144. Центральна Азія: геостратегічний аналіз та перспективні можливості для України: Монографія/ Нац. ін-т стратегіних досліджень / За ред. Б.О. Парахонського.- К.: НІСД. - 2001.- 148 с
145. Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений. – М.: Радикс. - 1994. - 320 с.
146. Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учеб. пособие. - М.: Гардарики. - 2002. - 590 с.
147. Череда М. Балканы за шаг до мира. - //Зеркало недели. – 12.06.99.
148. Шаклеина Т.А. Миротворческая деятельность и ее перспективы (взгляд из США). - //США. – 1995. - № 3. – ст. 27-38
149. Якемчук Р. Міжнародний захист меншин. - //Політика і час. – 1997. - №9. – ст..37-46.
150. Эггерт К. Белград вынужден согласиться на воздушные инспекции в Косово. - //Известия. – 17.09.99.
151. Эггерт К. Генсек НАТО исключает признание независимости Косов. - //Известия. – 06.06.98.
152. Эддоус М., Стенсфилд Р. Методы принятия решения. - М.: Аудит, ЮНИТИ. - 1997. - 590с.
153. Этнические и региональные конфликты в Евразии: В 3-х кн. - М.: Весь Мир, 1997. - Кн.1. - Центральная Азия и Кавказ / Общ. ред. А.Малашенко, Б.Коппитерс, Д.Тренин. - 208с.; Кн.2. - Россия, Украина, Белоруссия / Общ. ред. А.Зверев. - 224с.; Кн.3. - Международный опыт разрешения этнических конфликтов / Общ. ред. Б.Коппитерс. - 302с. - 32 [К-2].
154. Art R. J. The Four Functions of Force/ in International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p.
155. Carr E. H. The Twenty Years' Crisis (New York, Harper and Row, 1964). – 203p.
156. Chu S.C.David and Berstein N. Decisionmaking for Defense - //New Challenges, New Tools for Defense Decisionmaking (ed.by Johnson St., Libicki M. and Gregory F. Treverton). - Rand. - 2003. - 386p.
157. Dougherty J.E., Pfaltzgraff R.L. Contending Theories of International Relations. - 3rd ed. Harpers Collins Publishers. - NY. - 1990. - 607 p. – pp. 31-32
158. Gilpin R. The Nature of Political Economy. - //International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p.
159. Goldstein J.S. International Relations. Third Edition. - Princeton.: Princeton University Press, 1987. 509p.
160. Gurr T.R. Minorities at Risk. A Global View of Ethnopolitical Conflicts. Washington, DC: US Institute of Peace Press, 1993. - 427p.
161. Holsti K. J. International Politics. A Framework for Analysis, London, 1967. - 505 p.
162. Horowitz D. Ethnic Group in Conflict. Berkeley; Los Angeles; London: University of California Press, 1985. 697 p.
163. Jeelani A.M. Kargil Episode.- //Kashnir Quarterly. - 1999. - Vol.5. -Issue 2. - p.5-9.
164. Jervis R. Offence, Defense and Security Dilemma./ in International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p.
165. Jervis R. Utility of Nuclear Deterrence. - //International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p. – p.200
166. KASHMIR:CONFRONTATION AND MISCALCULATION. - ICG Asia Report N°35, 11 July 2002
167. Kondrakiewicz D. Systemy Rownowagi Sil w Stosunkach Miendzynarodowych. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, Lublin, 1999. - 282s.
168. Lebow R. N. Between Peace and War. The Nature of International Crisis. 3rd ed. Baltimore and London. The Johns Hopkins University Press, 1990. - 825p.
169. Morgenthau H.J. Politics among Nation. The struggle for power and peace. - N.Y.: Alfred A. Knopf, 1949. – 489р..
170. Pawłowski T. Terroryzm we współczesnym świecie. – Warszawa. – 2001. – st-36
171. Pietraś Z.F. Decydowanie Polityczne. - Wydawnictwo Naukowe PWN SA - Warszawa-Kraków. - 1998 - 478s.
172. Rosecrance R. The Trading State – Then and Now. - //International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p. – p.349
173. Russet B., Starr H. World Politics. The Menu for Choice.: Fourth Edition. - New York.: Freeman and Company, 1992. 617p.
174. Schelling T.C. The Diplomacy of Violence./ in International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p.
175. Tomson J.E., Krasner S.P. Global Transactions and the Consolidation of Sovereignty. - //International Politics [ed. by R. J. Art, R. Jervis].- 3rd ed. - Harper Collins Publishers. - NY. - 1992.- 586 p. – p.311
176. Waltz K. N. Man, the State and War. A Theoratical Analysis. New York - London, 1969. - 263 p.
177. Waltz K. N. The Theory of International Politics, New York 1979. – 251p.
178. Wheeler N. Humanitarian Intervention and World Politics. - //The Globalization and World Politics [ed. by J. Baylis, S. Smith]. Oxford University Press. - NY. - 1997. - 526 p.
179. Wright Q. A Study of War. Chicago, 1942. 651p.
180. Арабо-израильское противостояние: война нового типа. - www.palestine-info.ru/utilites/analitica/materielles2/vaena%20nov%20tipa.htm
181. Бабуркин С.А. Использование военной силы во внешней политике США: эволюция официальной концепции после холодной войны - http://www.amstud.msu.ru/full_text/texts/conf1995/baburkin13.htm
182. Брускин И. Материалы к разработке плана разрешения арабо-израильского конфликта. - http://www.zionet.co.il/maof/bruskin/dok.html
183. Васильєв В. Воюючий контингент. – http://www.africana.ru/konkurs/raboti/Vasiljev/vouu.htm
184. Гаврилов В., Шатров С. Современные проблемы миротворчества в Африке. – http://www.africana.ru/news/magazine/010614_wars.htm
185. Історія участі Збройних Сил України в операціях ООН. – http://www.un-museum.ru/young/index.htm
186. Кадимов Г.Г. О методологии и методике анализа региональных конфликтов - www.rami.ru/publications/index.html.
187. Кантой О. конфликте в восточной части Республика Молдова – этнополитический аспект – http://www.iatp.md/transnistria/ru/default.asp
188. Карин Ю. Миротворческий контингент. – http://www.zagran.kiev.ua/pages/103/job1.-htm-21K-28.12/01.
189. Киселев В.И. Проблема безопасности в зоне арабо-израильского конфликта. - http://www.vostokoved.ru/books/kiselev.htm
190. Корнилов Д. Україна в системі міжнародних відносин. – http://www.russ.ru/politics/kontur/20010123-pr.html
191. Лактиoнов П. Диалог между Кишиневом и Тирасполем. Неоправданные возможности. – http://www.iatp.md/transnistria/ru/articles/default.asp?id=2
192. Мировые лидеры регионального значения. – http://www.leviy.ru/news/2003/23 04 2003 nm.htm
193. "На лінії вогню" – www.podrobnosti.ua/projects/onthefront/2002/12/17/45867.html
194. Настроенность на общие действия. - http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/309/28413/
195. Политика Украины по отношению к евроатлантическим структурам. – http://www.library.by/data/001/086.htm
196. Процесс мирного урегулирования. - http://6-03.olo.ru/news/politic/9334.html
197. Путилин Б.Г. Международный конфликт (проблемы теории). –http://ovsem.com/user/mezhk/
198. Резникова Т. международный конфликт: причины, формы проявления и характер развития. – http://www.ovsem.com/user/mkpth/1.shtml.
199. РТР – Вести-02.11.01
200. Сафонов А. Когда наступит время согласия? – http://www.iatp.md/transnistria/articles/default.asp?id=2
201. Словарь современных военно-политических и военных терминов Россия-НАТО
http://www.nato.int/docu/glossary/rus/index.htm
202. Соловьев В. миропорядок меняется. - http://nvo.ng.ru/forces/2003-05-16/1_beyls.html
203. Эпштейн А. Арабо-израильский конфликт и его влияние на общество. - http://magazines.russ.ru/continent/2002/111/epsht.html
204. Afghanistan (1978 - first combat deaths) - http:////www.ploughshares.ca/CONTENT/ACR/ACROO/ACROO-Afganistan.html
205. Africa Horn Peace Deal. Full Text. - http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/africa/1066401.stm
206. Anchabadze Y. Georgia and Abkhazia: The Hars Road to Agreement. - http:// poli.grmbl.com/publi/Georgians/chp0501.html
207. Armed Conflict Report 2002 – http://www.ploughshares.ca/CONTENT/ACR/ACROO
208. Armed Conflict Report 2002. Ethiopia-Eritrea – http://www.ploughshares.ca/CONTENT/ACR/ACR00/ACR00_Ethiopia-Eritrea.htm
209. Armed Conflict Report 2002. Liberia - http://www.ploughshares.ca/CONTENT/ACR/ACR00/ACR00-liberia.html
210. Armed Conflict Report 2002. Rwanda. - http://www.ploughshares.ca/CONTENT/ACR/ACR00/ACR00_ Rwanda.htm
211. Armed Conflict Report 2002. Somalia - http://www.ploughshares.ca/CONTENT/ACR/ACR00/ACR00_ somalia.htm
212. Bhutan. Indian Strikes Against Pakistani Intruders. http://www.nepalnews.com.np/contents/englishdaily/ktmpost/1999/Jul/Jul01/editorial.htm#3.
213. Chirikba V.A. The Georgian-Abkhasian Conflict. In Search of Way Out - http:// poli.grmbl.com/publi/Georgians/notes.html
214. Chronology of the Kharabakh War (1987-1999). – http://www.azeriturkish.artel.net.az/1.html
215. Conflict between Ethiopia and Eritrea. - http://www.globalissues.org/Geopolitics/Africa/EthiopiaEritrea.asp
216. Conflicts in Africa – www.globalissues.org/Geopolitics/Africa.asp
217. Conflicts in Africa. Sierra-Leone. http://www.globalissues.org/Geopolitics/Africa/SierraLeone.asp.
218. Conflictul din Transnistria in mass-media – http://ijc.iatp.md
219. Constructive Confrontation Theoretical framework. – http://www.colorado.edu/conflict/hwitap7.htm
220. Coppieters B. Ethnic Cleansing. - http://www.poli.grmbl.com/publi/Georgians-chp0903.html
221. Coppieters B. Introduction to Georgians and Abkhazians_The Search for a Piece Settlement. – http://www.poli.grmbl.com/publi/Georgians-chp01.html
222. Coppieters B. Introduction to Shades of grey. Intentions, motives and Moral responsibility in the Georgian-Abkhaz Conflict. - http://www.poli.grmbl.com/publi/Georgians-chp0901.html
223. Coppieters The Neutral Observer. - http://www.poli.grmbl.com/publi/Georgians-chp0902.html
224. Decision-Making Theory. – http://www.an.af.mil/aubwc/awegate/navy/ndp6-decisions.htm
225. Dispute between Ethiopia and Eritrea. - http://secretary.state.gov/www/briefings/statements/1998/ps980603.html
226. Ethiopia-Eritrea background to the conflict. - http://home.wxs.nl/~hans.mebrat/0001.HTM
227. Ethnicity and Power in the Contemporary World. – http://www.unu.edu/unupress/unupbooks/uu12ee/uu12ee00.htm#contents
228. Fixdal Mona, Dan Smith. Humanitarian Intervention and Just War. – http://www.mtholyoke.edu/acad/intrel/fixdel.html
229. Gachechiladze R. Geographical Background to a Settlement of the Conflict in Abkhazia. - http://poli.grmbl.com/publi/Georgians/chp0401.html
230. Ghia Nodia. The Conflict in Abkhazia: National Project and political circumstances. - http://poli.grmbl.com/publi/Georgians/chp0201.html
231. Ghia Nodia. The Conflict in Abkhasia. Possible Scenario for Conflict Development. – http://poli.grmbl.com/publi/Georgians/chp0202.html
232. Ghia Nodia. The Conflict in Abkhasia: the War and its Result - http://poli.grmbl.com/publi/Georgians/chp0203.html
233. International Crises Group – Kashmir: confrontation and miscalculation - http://www.crisisweb.org/home/index.cfm?id=1268&l=1
234. International Crises Group. Sierra-Leone. Time for a new military and political strategy - http://www.crisisweb.org/home/index.cfm?id=1391&l=1
235. Instrumentalising Procurement. Congo in trouble. – http://www.rayanyse.nl/reports/199808281315.html
236. Intervention and the Just War Tradition. – http://www.usafa.af.mil/jscope/JSCOPE00/VanDamme00.html
237. Intervention Suggestions for Moving the debate Forward. – http://www.gc.cung.edu/icissresearch/london%20paper.htm
238. Jans M. Bargaining and Negotiations: the Stuff Joint Decision-Making is made of. - http://poli.grmbl.com/publi/Georgians/chp0802.html
239. Klare M.T., Kornbluh P. Low Intensity Warfare. – http://www.thirdworldtraveller.com/US.ThirdWorld/Low?Intensity?Warfare.html
240. Kobia S. Violence in Africa. – www.wcc-coe.org/wcc/what/jpc/echoes