КОНТРМАНІПУЛЯТИВНИЙ ВЕКТОР ОЦІНЮВАННЯ СУЧАСНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

СЕМЕНЮТА Тетяна Віталіївна

УДК 327.5 (73): 351.746.1

КОНТРМАНІПУЛЯТИВНИЙ ВЕКТОР ОЦІНЮВАННЯ СУЧАСНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США

23.00.04 – політичні проблеми
міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник Є.А. Макаренко,
доктор політичних наук, професор

Київ – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….

3
РОЗДІЛ 1 МАНІПУЛЯТИВНИЙ І КОНТРМАНІПУЛЯТИВНИЙ НАПРЯМКИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США ПОСТБІПОЛЯРНОЇ ЕПОХИ .........................................................

12
1.1. Концептуальні підходи вітчизняної політичної науки до аналізу зовнішньої політики США ....................................................……………….
12
1.2. Базові засади маніпулятивного і контрманіпулятивного напряму американських досліджень зовнішньої політики держави .……………..
23
Висновки до розділу 1 ….……………………………...……………………
53
РОЗДІЛ 2 КРИТИЧНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ БЕЗПЕКОВИХ СТРАТЕГІЙ ДЖ.БУША-СТАРШОГО ТА Б.КЛІНТОНА …………..
55
2.1. Контрманіпулятивний аспект оцінювання доктрини нового світового порядку Дж.Буша-старшого …………………………………….
55
2.2. Аналітичні дослідження стратегії «задіяності і розширення» Б.Клінтона ……………………………………………………………………
79
Висновки до розділу 2 ……..………………………….…….………………
121
РОЗДІЛ 3 КРИТИЧНИЙ ВИМІР НЕОКОНСЕРВАТИВНОГО ІМПЕРАТИВУ У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ АДМІНІСТРАЦІЇ США НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ………………………….............

126
3.1. Оцінка стратегії зовнішньої політики США американською контрманіпулятивною школою міжнародно-політичних досліджень........
126
3.2. Критика неоконсервативного імперативу зовнішньої політики Дж.-Буша-молодшого .............................................................................................
145
Висновки до розділу 3 ………...……………………….……………………
158

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...
166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..

174

ВСТУП

Актуальність дисертації полягає у тому, що на даний час спостерігається падіння авторитету зовнішньої політики США, однією з основних причин чого стало застосування так званих превентивних воєн та технологій політичних маніпуляцій, які застосовуються урядовими і провладними експертами та окремими засобами масової інформації для відтворення позитивного іміджу адміністрації Білого дому на міжнародній арені. Ці тенденції набувають наростаючого значення на тлі триваючого зниження відповідних рейтингів зовнішньої політики Сполучених Штатів. Причому після трагічних подій 11 вересня 2001 року і загострення ситуації в Іраку та Афганістані, має місце паралельність використання маніпулятивних і контрманіпулятивних технологій як урядовими експертами і державницькими засобами масової інформації, так і незалежними аналітиками. Річ у тому, що одні обставини, як, приміром, безпідставність мотивації самого початку іракської війни наявністю зброї масового знищення в режимі Хусейна, диктують маніпуляції масовою свідомістю, інші, скажімо, сумнівні твердження про енергетичний підтекст воєнних операцій в Іраку – відповіді на відверті перебільшення і навмисні спотворення суті зовнішньополітичної діяльності американських адміністрацій. Водночас констатуємо відсутність в українській політичній науці цілісного аналізу серйозних напрацювань відгалуження американської політичної науки, яке спеціалізується на жорсткій критиці зовнішньої політики США після розпаду Радянського Союзу та перемоги західних демократій у холодній війні. Спорадичні вкраплення відповідних матеріалів у відповідні розробки вітчизняних дослідників носять здебільшого контекстуальний характер і не містять спроб систематизації.
Другий елемент актуальності бачиться у доволі високому ступені нерозуміння у зовнішньому для США світі причин того, що часом на вищу державну посаду в одній з найстарших і зрілих світових демократій світу часом обираються кандидати, які, на погляд зарубіжного оцінювача і частини американських експертів, доволі слабко орієнтуються у питаннях зовнішньої політики і дипломатії. За останні роки ХХ століття частіше у такий спосіб розглядалися такі кандидати в президенти, як Дж.Картер, Б.Клінтон, Р.Рейган (принаймні на початку його включення у політичну і державну діяльність) та, особливо, Дж.Буш-молодший. При цьому критиці піддається сама модель оборонної та безпекової політики, що подається наслідком нездатності американських стратегів адаптуватися до існування у світі без СРСР [1, 307-308]. Ставилося також доволі закономірне питання про те, в яким чином американські виборці вдруге поспіль віддали перевагу кандидату, невдалі, а часом і алогічні висловлювання якого з проблематики зовнішньої політики відображаються у постійних збірках, що заслуговують оцінювання в суто гумористичних і навіть саркастичних рамках. Для прикладу наведемо назву однієї з таких збірок: «Побрехеньки Джорджа Буша» [2]. На наш погляд, без спеціального аналізу напрацювань американської критичної, а відтак і контрманіпулятивної школи досліджень лідерства і відповідальності у зовнішній політиці США [3], що здійснюються дисертантом з переважним застосуванням теоретико-методологічної парадигми праксеології та політичної психології, неможливі точні оцінки, висновки, прогнози та рекомендації українській дипломатії.
Третя складова актуальності бачиться у відсутності у світовій політичній науці комплексних оцінок ступеня причетності різних шкіл американської політичної думки, представленої багатьма науковими напрямками, до концептуального забезпечення зовнішньої політики Сполучених Штатів. У першу чергу це відноситься до контрманіпулятивного, тобто критичного в оцінюванні деструктивних дій влади та маніпуляцій урядових експертів, представників влади і засобів масової інформації, відгалуження американської політології міжнародних відносин з огляду на її цілісність та серйозні узагальнення, які дуже часто розходяться із загальноприйнятими уявленнями. Це є особливо значимим з погляду на потребу переосмислення обставин, за яких була розв’язана війна з режимом С.Хусейна у 2003 р., яка, як можна стверджувати на сьогоднішньому рівні історичного знання, вилилася у надзвичайно широке коло серйозних проблем для єдиної глобальної держави, а також поширення антиамериканізму та антиглобалізму.
Четвертий аспект актуальності визначаємо в таких рамках: концентрація авторських зусиль на розробках контрманіпулятивної школи американської політичної думки, яка спеціалізується на зовнішній політиці своєї держави, від 1991 року уможливлює актуалізований розгляд і представлення мало відомої парадигми у загальному наборі концепцій американської політології у питаннях, позв’язаних з політико-ідеологічним та пропагандистським забезпеченням не лише негативного, а й позитивного сприйняття як деструктивних, так і конструктивних планів і дій США на міжнародній арені. Відтак, посилюється можливість точнішого виявлення всього спектру причинно-наслідкових зв’язків між діями США на міжнародній арені, їх політико-ідеологічним і пропагандистським забезпеченням та ставленням зовнішнього світу до американської зовнішньої політики.
І, нарешті, реалізація принципу системності в міжнародно-політичних дослідженнях отримує додаткові можливості у випадку цілісного врахування позицій всіх відгалужень наукових шкіл і підшкіл американської політології. Таким чином посилюється аргументованість положень і висновків, які характеризують глибинну сутність доктрини нового світового порядку (Дж.Буша-старшого), зовнішньополітичної стратегії задіяності і розширення (Б.Клінтона), антитерористичної і демократизаційної (2002 р.) та загальної безпекової стратегії (2006 року) адміністрації Дж.Буша-молодшого.
Що стосується політології міжнародних відносин у США, то проблемі політичних і міжнародно-політичних маніпуляцій у цій державі присвячено десятки монографічних досліджень, у той час як критичному чи, іншими словами, контрманіпулятивному напрямку приділяється значно менша увага, переважно у формі констатації свобод як важливого прояву демократичності американського суспільства. Що стосується концептуального напрямку дослідження маніпуляцій у забезпеченні позитивного іміджу зовнішньої політики США, то його поява зв’язана з буремними протестами американських студентів 1968 року. Найбільш цілісним і повним цей напрямок представлений у дослідженнях Дж.Перрі [4], Е.Етціоні-Халеві [5], К.Гіфорда [6], Ф.Стіла [7], Б.Уелча [8], Дж.Ванкіна [9], У.Райкера [10], Л.Джекобса і Р.Шапіро [11], Н.Захаріадіса [12], Д.Уестена [13]. У свою чергу концептуально контрманіпулятивний напрямок представлений меншою групою фахівців, до числа яких здебільшого відносять К.Фірке [14] та Дж.Холітца [15], а також власне засновника і лідера цієї школи Н.Чомські, творчий доробок якого спеціально розглядається у першому розділі дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане у рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (номер державної реєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин «Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України» (номер державної реєстрації 0102U001229).
Метою дослідження є уточнення і систематизація сутнісних ознак зовнішньої політики США постбіполярної епохи на основі аналітичного переосмислення напрацювань контрманіпулятивної школи американської політології міжнародних досліджень з переважним застосуванням теоретико-методологічних положень сучасної праксеології.
Досягнення цієї мети зумовило постановку і вирішення таких завдань:
• узагальнити та консолідовано представити стан розробки проблем, пов’язаних з аналізом маніпулятивних і контрманіпулятивних технологій концептуального забезпечення, а також реалізації зовнішньої політики США в українській політичній науці;
• з’ясувати принципові концептуальні відмінності в позиціях і підходах американських критиків і апологетів сучасних стратегій національної безпеки й практичної зовнішньої політики адміністрацій США;
• довести, що контрманіпулятивна школа американської політичної думки в її сучасній версії актуалізується за умов політологічного дискурсу з проблематики доктрини Дж.Буша-старшого та цілісно переосмислити причини і витоки гострої критики стратегії національної безпеки «задіяності і розширення» з урахуванням критичних напрацювань американських дослідників;
• виявити та охарактеризувати елементи стратегій національної безпеки і зовнішньої політики адміністрації Дж.Буша-молодшого, які стали базовими об’єктами формування антиамериканізму;
• системно проаналізувати основні вектори, причини і мотиви критичного оцінювання американською політичною наукою стратегії «превентивної війни» США;
• розробити цілісне узагальнення і рекомендацій для МЗС України.
Об’єктом дослідження є маніпулятивні та контрманіпулятивні концепції оцінювання міжнародно-політичної стратегії США після завершення холодної війни.
Предметом дослідження є критичне переосмислення зовнішньополітичної діяльності США окресленого періоду в рамках цілісного аналізу напрацювань контрманіпулятивної школи.
Хронологічні рамки охоплюють період зовнішньополітичної діяльності США від проголошення доктрини нового світового порядку до представлення принципових позицій щодо зовнішньої політики США на початку 2008 року.
Методи дослідження. Принципове значення для вибору методологічних засад реалізації мети і завдань становило те, що в українській і зарубіжній політичній науці з відповідної проблематики переважають такі методи, як: історичний компаративізм, ідеалізм, неореалізм, нормативізм, функціоналізм, контент-аналіз та інші теоретико-методологічні напрацювання. Маловідомі випадки цілісного застосування методів, притаманних критичній школі міжнародних досліджень. Емпіричне забезпечення визначається в основному зовнішньополітичними документами США та розробками об’єктивістських шкіл американської політології.
Тому у дослідженні переважає праксеологічна парадигма і саме цим пояснюється використання по суті близьких методів критичного аналізу, аналітичного та експертного переосмислення і оцінювання напрацювань критичної (контрманіпулятивної) школи досліджень зовнішньої політики, ймовірнісних суджень про майбутнє досліджуваного об’єкта на основі синтезу наукової інформації. В роботі заперечується аксіоматичність положень і висновків, які ведуть до ідеологічної упередженості. Виходячи з цього, особливого значення надається максимальному використанню для аналізу положень контрманіпулятивної школи політичної думки США.
Наукова новизна обумовлена актуалізацією ключових аспектів міжнародного курсу американських адміністрацій після розпаду СРСР, систематизацією положень і висновків представників контрманіпулятивної школи міжнародно-політичних досліджень з урахуванням порівняльних результатів авторського аналізу документів зовнішньої політики США.
Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:
• узагальнено та консолідовано представлено стан розробки проблем, пов’язаних з аналізом маніпулятивних і контрманіпулятивних технологій концептуального забезпечення і реалізації зовнішньої політики США в українській політичній науці, зокрема, доведено, що в українській політичній науці за роки незалежності сформувалися і активно функціонують дві підшколи американістики, відмінність між якими полягає у прагненні однієї з них до максимальної об’єктивності у визначенні суті зовнішньої політики США постбіполярної епохи через цілісний аналіз документів зовнішньої політики і зовнішньополітичної діяльності США, а також переважному використанні критичних публікацій американських дослідників міжнародних систем і глобального розвитку іншою підшколою.
• доведено важливість для вітчизняної політичної думки і дипломатії спеціального врахування розробок контрманіпулятивного напряму американської школи політології в дослідженнях зовнішньополітичних стратегій і міжнародно-політичної діяльності адміністрацій США після завершення «холодної війни»;
• запропоновано авторську структуризацію існуючих американських політичних досліджень зовнішньої політики єдиної глобальної держави сучасності відповідно до оцінок якості та ефективності зовнішньої політики, здійснюваної адміністраціями США;
• здійснено критичне переосмислення зовнішньополітичних і безпекових стратегій адміністрацій Дж.Буша-старшого та Б. Клінтона через порівняння та синтез відповідних позицій критичної (контрманіпулятивної) і контркритичної (апологетичної) парадигми досліджень, які набули популярності в США за останні роки;
• встановлено контрастність між концептуальним забезпеченням превентивних воєн у міжнародному курсі адміністрації Дж.Буша-молодшого та відповідною практикою США у зовнішніх зносинах;
• вироблено пропозиції стосовно важливості і доцільності спеціального врахування українською дипломатією основних складових напрацювань американської критичної (контрманіпулятивної) школи досліджень міжнародних систем і глобального розвитку в контексті збереження тенденції до американського гегемонізму у дво- і багатосторонніх відносинах на подальшу перспективу.
Практичне значення дисертації визначається постановкою і реалізацією ідеї про можливість застосування нових оригінальних напрямків поглиблених досліджень зовнішньої політики великих держав сучасності. Основні положення і висновки дисертації уможливлюють системність у принципових підходах до оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між документами зовнішньої і безпекової політики США і міжнародно-політичною діяльністю «наддержави». Це дозволяє розширити методичну базу досліджень зовнішньої політики інших стратегічно значимих для України акторів міжнародних відносин.
Теоретичні узагальнення також можуть бути використані для розвитку доктрини української зовнішньої політики, стратегічного планування міжнародного співробітництва держави з США; в діяльності Верховної Ради та МЗС України; планах Міністерства освіти та науки України. Одержано позитивні відгуки організацій на впровадження результатів дослідження.
Матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, зокрема, «Зовнішня політика країн Північної Америки”, «Міжнародні відносини та світова політика”, «Міжнародні системи та глобальний розвиток”, «Основи світової політики”, «Міжнародна інформаційна безпека”, «Аналіз зовнішньої політики”, «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”, “Актуальні проблеми зовнішньої політики України” для студентів вищих навчальних закладів.
У роботі враховано також безпосередній досвід роботи автора дисертації у Постійному представництві України при ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи було викладено у доповідях і виступах на міжнародних, наукових та науково-практичних конференціях: науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», присвяченої 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин (Київ, 14 жовтня, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин» (Київ, 18-19 листопада, 2004 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 27 жовтня, 2005 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 24 жовтня, 2006 р.); міжнародній науковій конференції «Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози» (Київ, 7 грудня, 2006 р.); П’ятій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 2 березня, 2007 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 18 жовтня, 2007 р.); міжнародній конференції «Культурне та медійне різноманіття в добу глобалізації: український контекст» (Київ, 21-22 лютого, 2008 р.); Шостій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 21 березня, 2008 р.) а також на засіданнях кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 5 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених в переліку ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблематики критичного переосмислення сучасної зовнішньої політики США постбіполярної доби в контексті політико-системних, міжнародно-політичних та геополітичних елементів її впливу на міжнародні відносини з урахуванням трансформації сучасної світ-системи.
Методологія аналізу уможливила з’ясування маніпулятивного та контрманіпулятивного підходів у дослідженнях зовнішньої політики США, поетапного критичного переосмислення безпекових стратегій Дж.Буша-старшого, Б.Клінтона, Дж.Буша-молодшого і визначення провідних тенденцій оцінювання неоконсервативного імперативу зовнішньополітичної діяльності адміністрації США на початку ХХІ ст.
Основні наукові й практичні результати дисертації полягають у наступному:
1. Спеціальним відгалуженням американської науки про міжнародні відносини визначається систематична критика ідеї превентивних воєн як панацеї для забезпечення національної безпеки США. Тут найбільш видимо простежується увага американських політологів до оцінювання політико-правових документів, що кладуться в основу зовнішньої політики США. Починає домінувати праксеологія. Поєднання напрацювань праксеології з цілісним політичним аналізом і переосмисленням підходів американської політичної науки виступає ефективним механізмом виявлення і систематизації найбільш значимих елементів міжнародно-політичного курсу США. У Сполучених Штатах на тлі оцінювання причин і наслідків корейської та в’єтнамської воєн сформувалося і активно розвивається гостро критичне оцінювання планів і діяльності адміністрацій Білого дому, яке грунтується на жорсткій переконаності у тому, що відхилення державно-політичного істеблішменту від політико-правових засад епохи становлення державної незалежності та заповітів батьків-засновників США, спричиняються до зниження ефективності зовнішньополітичної діяльності та падіння авторитету Америки.
Інші сутнісні елементи підвищення ефективності досліджень міжнародного курсу США через поєднання праксеології і багатовимірного аналізу напрацювань різних шкіл політичної думки вбачаються у забезпеченні конкретизації авторських положень і висновків. Так, в роботі чітко підтверджується та аргументується, що: а) в Сполучених Штатах, незважаючи на декларовану владними структурами відданість демократії як вищій політичній цінності, періодично відбуваються відхилення від засадничих принципів поведінки держави на міжнародній арені; б) остаточне завершення періоду політичного ізоляціонізму в мирні часи, що сталося вже на самому початку формування і розвитку Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин, супроводжувалося нарощенням мілітаризації зовнішньої політики, застосовуванням агресивних дій проти держав, які, на погляд адміністрацій Білого дому, могли вийти зі сфери відповідальності західного співтовариства націй та підсилити позиції Росії; в) завершення «холодної війни» і тимчасова трансформація міжнародної системи в однополюсну, тобто керовану і контрольовану офіційним Вашингтоном, зумовили підвищену амбіційність зовнішньої політики США, яка базується на ідеї маніпулятивного напрямку американської політичної науки, тобто, для забезпечення миру і стабільності у світі доцільним є глобальний американський гегемонізм, а відтак і кристалізація ставки на військову силу у реалізації планів США і Заходу загалом на міжнародній арені.
2. В українській політичній думці за роки незалежності сформувалися і активно працюють дві підшколи американістики, відмінність між якими полягає у прагненні однієї з них до максимальної об’єктивності у визначенні суті зовнішньої політики США постбіполярної епохи через цілісний аналіз документів зовнішньої політики США і зовнішньополітичної дії, а також переважному використанні критичних публікацій американських дослідників міжнародних систем і глобального розвитку іншою підшколою. Паралельно кристалізується цілісний підхід, який полягає у поєднанні окреслених елементів і складових дослідницького процесу. Незважаючи на існування широкого кола концептуальних напрацювань, в українській політичній думці не приділялася спеціальна увага розгляду проблеми політологічного та ідеологічного протистояння в американській політології міжнародних відносин, що призводить до протилежних оцінювань міжнародно-політичної діяльності та її наслідків для стабільності і миру. Згадки про гостру критику зовнішньої політики адміністрацій США після розпаду СРСР часто носять політико-ідеологічне наповнення, виконуючи роль додаткової аргументації.
3. Використання напрацювань критичної (контрманіпулятивної) школи міжнародно-політичних досліджень паралельно з аналізом діяльності американської держави за кордоном підвищує аргументованість критики безпекових стратегій президентських адміністрацій США в американській політичній науці. Такий підхід за умови його довершеності як спеціального методу дослідження може бути застосований при вивченні внутрішньої і зовнішньої політики більшості демократичних держав сучасного світового співтовариства націй, де паралельно з традицією неупереджених наукових досліджень майже завжди існують обслуговування інтересів влади або жорстке заперечення всього, що роблять владні інститути. Порівняння міжнародно-політичних дій США з їх зваженими, апологетичними та тотально критичними оцінками можна розглядати спеціальним методом дослідження міжнародних систем та глобального розвитку, внутрішньої і зовнішньої політики демократій західного типу.
Американська політологія у вивченні зовнішньополітичних стратегій і дій адміністрацій Дж.Буша-старшого, Б.Клінтона і Дж.Буша-молодшого може бути умовно поділена на три фундаментальних підшколи: перша – поєднує в собі теоретико-методологічний вимір з максимальним прагненням до об’єктивності в оцінках і висновках; друга – спеціалізується на критичному осмисленні і навіть запереченні багатьох аспектів стратегічних формулювань та механізмів їх реалізації владними інститутами і дипломатією; третя – полягає у застосуванні спеціальних методів наукових чи онауковлених маніпуляцій свідомістю як засобу замаскованої і прямої апологетики міжнародної політики США. Особливе значення має те, що і маніпулятивна і контрманіпулятивна школи досліджень своїми аргументами, оцінками, положеннями і висновками дають підстави стверджувати про недоцільність одновимірного підходу та слідування за одним із окреслених напрямів політичної науки США.
4. Гостро критична і більшою мірою контрманіпулятивна школа американської політичної думки в її сучасній версії актуалізується за умов політологічного дискурсу з проблематики доктрини Дж.Буша-старшого. Це викликано спробою його адміністрації перетворити доктринальну ідею нового світового порядку в цілісну доктрину концептуального забезпечення нової міжнародної системи постбіполярної епохи. Вона почала розроблятися і формуватися в адміністрації Дж.Буша-старшого під час підготовки та здійснення операції «Буря в пустелі» у Перській затоці 1991 року і побудована на принципі американоцентризму, односторонності рішень, ігноруванні громадської думки значної частини світового співтовариства націй та демократизаційного диктату. Такий висновок роблять представники контрманіпулятивної школи, він підтверджується праксеологічним підходом. Ідея нового світового порядку у поданні була спробою адаптації до демократичної риторики егоїстичних висловлювань колишнього британського лідера У. Черчілля. До принципових засад побудови нового світового порядку практично не входило прогресивне реформування міжнародної системи торгово-економічних, фінансових та інвестиційних відносин між багатою Північчю та бідним Півднем.
Компаративний аналіз безпекових стратегій адміністрацій Дж.Буша-старшого та Б.Клінтона зумовив висновки про усвідомлення адміністрацією Б.Клінтона необхідності поєднати ідеї «демократизації» та «вільного ринку» у своїй безпековій та зовнішньополітичній стратегії 1993-2000 рр. Цей аспект в оцінюванні контрманіпулятивної школи є критичним поглядом на обставини прийняття та реалізації рішень щодо втручання США за кордоном та розширення кола демократичних держав. Підходи представників маніпулятивної школи уможливлюють додатковий емпіричний матеріал для розуміння мотивації прийняття зовнішньополітичних рішень на підставі аналітичних розробок наукового експертного оточення. Оскільки позиція Б.Клінтона зумовлювалася переважно поглядами головних членів його адміністрації, які розробляли фундамент доктрини, що переросла у державну безпекову стратегію задіяності і розширення, має рацію контрманіпулятивна школа щодо того, що різні варіанти дій у зовнішньополітичній сфері готувалися впливовими особами адміністрації. Адміністрація Б.Клінтона намагалась підняти ліберальну хвилю до нових висот, зосереджуючи зовнішньополітичні зусилля на розповсюдженні та підвищенні впливовості ліберальних ідеалів, а також розширенні кола ліберальних капіталістичних демократій. Творці зовнішньої політики в адміністрації Б.Клінтона враховували нові особливості міжнародного оточення, прагнучи зберегти вирішальну роль Америки у його формуванні. Проявилася вища готовність до зовнішніх змін порівняно із доктриною і стратегією нового світового порядку. Експертне оточення глави єдиної наддержави сучасності всередині 1990-х років переконало його, що внаслідок інформаційної революції і фундаментальних змін у транспортній та комунікаційній інфраструктурі для США неможливо діяти на засадах ізоляціонізму. Урядові експерти, на противагу розробкам контрманіпулятивної або критичної школи, переконували адміністрацію у доцільності адаптування до нового оточення через відмову від традиційного стримування та переходу до уніфікації світового співтовариства держав. На перше місце ставилися перехідні країни. Той факт, що маніпулятивні, а відтак і контрманіпулятивні розробки в епоху Клінтона мали менше поширення, ніж на початку ХХІ століття, пояснюється вражаючими темпами розвитку економіки. Натомість після подій 11 вересня 2001 року та з наростанням проблемності у війні з режимом С.Хусейна розробки маніпуляторів свідомістю поступово набувають системності і масштабності.
5. Всі відгалуження американської політичної думки виходять з того, що війна з режимом С.Хусейна з кожним витком загострення спричиняла нові проблеми для реалізації зовнішньополітичної стратегії 2002 року, зосередженої на попередженні і протидії міжнародному тероризму. Вона стала ключовим об’єктом критики адміністрації Дж.Буша-молодшого з боку представників контрманіпулятивної школи. З середини першої декади ХХІ ст. спостерігається консолідація американської політичної думки на засадах критичного оцінювання планів і дій адміністрації Білого дому на міжнародній арені. Маніпулятивна школа, де-факто, перестає існувати у визначених парадигмальних рамках, а її функції перебирають на себе колишні відомі науковці, які одержали посади в Білому домі та інших відомствах.
Потреба у новій стратегії національної безпеки, яка була затверджена 2006 року, зумовлена спробою забезпечити зв’язок між антитерористичною і водночас демократизаційною домінантами у міжнародному курсі та послабленням гегемоністських можливостей у сенсі впливу і контролювання міжнародних відносин. Контрманіпулятивна школа на тлі радикального падіння рейтингу адміністрації Дж.Буша-молодшого набуває домінантних ознак. Паралельно набуває вирішальності праксеологічний вимір: поточні документи і практичні дії США на міжнародній арені опиняються у центрі уваги оцінювань політичної науки. Суперечності між дослідниками згасають, коли йдеться про зовнішню політику, спостерігається консенсус поміж науковцями з базових питань зовнішньої політики, який порушується тільки різновимірними оцінками передвиборних програм кандидатів у президенти. Одновимірності у прагненні до зваженості набуває критика курсу адміністрації В. Путіна, затухає бурхливе неприйняття китайського варіанту авторитаризму, близькими за змістом та оцінками стають підходи колись непримиренних опонентів, коли мова йде про ситуацію на Близькому Сході. Ведеться пошук консенсусу в оцінюванні перспектив розв’язання регіональних конфліктних ситуацій. Все це можна тільки частково пояснити відсутністю серйозних мотивацій для апологетики внутрішньої і зовнішньої політики адміністрації Дж.Буша-молодшого на тлі невизначеності наслідків іракської війни, явними ознаками економічної рецесії та падіння курсу долара, розладом у механізмах забезпечення єдності у трансатлантичній спільноті, проблемами з реалізацією американських планів у НАТО, ОБСЄ, ООН тощо. В контрманіпулятивній школі проводиться зв'язок між такою ситуацію в науці, з одного боку, та деякими обмеженнями на демократію після подій 11 вересня 2001 року. Важливим є висновок про те, що після майже восьми років правління Дж. Буша-молодшого влада в США після виборів 2008 року змушена буде внести корективи в механізми прийняття, розробки і реалізації стратегічних рішень світового і регіонального значення.
6. За продуманих дій після виборів у США 2008 року Україна одержує шанс скористатися ситуацією для переведення у практичне русло низки своїх заморожених проектів. Демократи за певних умов готові запропоновувати для України нову програму розширення, яка 1993-1994 рр. була покладена РНБ США в основу Стратегії національної безпеки і залишається принциповою ідеєю демократичних кандидатів у президенти. Може з’явитися реальна можливість аргументованої постановки українською дипломатією питання про повернення до активної роботи американо-української міжурядової комісії, фактично проігнорованої республіканською адміністрацією.
Оскільки республіканська і демократична партії поки що не мають цілісної ідеї щодо пострадянського простору і, зокрема, України, постає необхідність висунення українською стороною своєї концепції стратегічного партнерства та винесення її на міжнародні конференції і «круглі столи». В підходах української дипломатії важливо враховувати незадоволення американських виборців войовничою і витратною зовнішньою політикою республіканців. Але демократи у випадку перемоги на виборах 2008 року не підуть на надто радикальні зміни курсу у зовнішній сфері. У випадку постановки «українського питання» Дж.Маккейном як єдиним кандидатом у президенти від республіканської партії демократи можуть скористатися цим для нападок на відповідні дії республіканців в українському напрямі.
Інститутам влади в Україні варто брати до уваги такі пріоритети та вимоги кандидатів у президенти США, як відкритість і прозорість влади та управління державою, безпека суспільства і держави, енергетична незалежність, економічне процвітання і поліпшення якості освіти, модернізація системи охорони здоров’я, що має бути доступною тощо. У зовнішній політиці пріоритети демократів полягають в ефективному партнерстві з ЄС та державами-членами, розробленні нової стратегії розширення і реформування НАТО, застосуванні дипломатичних та торгово-економічних важелів впливу на близькосхідні держави, в яких домінують ісламські фундаменталісти, спробах відновити режим багатосторонності, активізації захисту прав людини в інших державах із залученням політико-ідеологічних впливів на противагу силовим методам, модернізації безпекової стратегії. Зберігатимуть популярність апокаліптичні сценарії розвитку подій на міжнародній арені, а тому Україна має шанс опинитися поза рамками стратегічних інтересів США, тому слід взяти до уваги, що вирішальними для нового президента, незалежно від його партійної належності, залишаться проблеми внутрішньої безпеки. Українські ж проекти, що можуть зацікавити американську сторону, мають зважати на окреслену позицію керівництва і суспільства глобальної держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Owens M.T. A Balanced Force Structure To Achieve a Liberal World Order // Orbis. – 2006. – Spring – P. 307-325.
2. Corn D. The Lies of George W. Bush. – New York: Three Rivers Press, 2003. – 354 p.
3. Grint K. Leadership: Classical, Contemporary, and Critical Approaches. – Oxford: Oxford University Press, 1997. – 408 p.
4. Perry J.M. The new politics: The expanding technology of political manipulation. – London: Weidenfeld & Nicolson, 1968. – 230 p.
5. Etzioni-Halevy E. Political manipulation and administrative power: A comparative study (International library of sociology). – London: Routledge & Kegan Paul, 1979. – 218 p.
6. Gifford C. Political Manipulation (Influence and Persuasion). – London: Heinemann Library, 2005. – 64 p.
7. Steel Ph. Political Manipulation: the World of SPIN. – London: Heinemann Library, 2005. – 64 pp.
8. Welch B. State of Confusion: Political Manipulation and the Assault on the American Mind. – New York: Thomas Dunne Books, 2008. – 304 p.
9. Vankin J. Conspiracies, Cover-Ups, and Crimes Political Manipulation and Mind Control in America. – Minnesota: Paragon House, 1992. – 319 p.
10. Riker W.H. The Art of Political Manipulation. – London: Yale University Press, 1986. – 153 p.
11. Politicians Don’t Pander: Political Manipulation and the Loss of Democratic Responsiveness / L.R.Jacobs, R.Y.Shapiro. – Chicago: University Of Chicago Press, 2000. – 448 p.
12. Zahariadis N. Essence of Political Manipulation: Emotions, Institutions & Greek Foreign Policy. – Oxford: Peter Lang Publishing, 2005. – 231 p.
13. Westen D. The Political Brain: The Role of Emotion in Deciding the Fate of the Nation. – New York: PublicAffairs, 2007. – 480 p.
14. Fierke K.M. Critical Approaches to International Security. – Cambridge: Polity, 2007. – 288p.
15. Hollitz J. Thinking Through the Past: A Critical-Thinking Approach to U.S. History (3rd edition). – Chicago: Houghton Mifflin Company, 2004. – 372 p.
16. Арриги Дж. Долгий двадцатый век. Деньги, власть и истоки нашего времени. – Москва: Территория будущего, 2006. – 470 с.
17. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – Київ: Освіта, 1999. – 351 с.
18. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / Є.А.Макаренко, М.А.Ожеван, М.М.Рижков та ін. – Київ: Центр вільної преси, 2006. – 915 с.
19. Політологічний енциклопедичний словник. – Київ: Видавництво «Ґенеза», 2004. – 735 с.
20. Камінський Є. Критеріальний контекст еволюції двосторонніх відносин між США й Україною // Вплив соціальної структури суспільства на формування зовнішньої політики держави. – Київ: ІСЕМВ НАН України, 2006. – С. 5-30.
21. Коваль І. Концептуальне оформлення східноєвропейської політики США на початку процесу глобальних трансформувань: Автореф. дис. … доктора політичних наук / ІСЕМВ НАН України. – К., 2000. – 35 с.
22. Політика США щодо України. Витоки, концептуальні основи, практична еволюція / Є.Камінський, А.Дашкевич. – Київ: Політична думка, 1998. – 547 с. 23. Камінський Є. Україна у зовнішньополітичних доктринах США // Українська державність у ХХ столітті. – Київ: Політична думка. – С. 253-270.
24. Гура В.К. Глобалізаційні процеси сучасності та глобальні пріоритети розвитку країн Азії і Африки // Антологія творчих досягнень ІСЕМВ НАН України. Вип. 2. – Київ: ІСЕМВ НАН України, 2005. – С. 354 – 359.
25. Гура В.К. Культурний фактор і соціально-економічний прогрес: порівняльний аналіз досвіду розвитку країн Азії і Африки у другій половині ХХ ст. // Дослідження світової політики. Зб. наук. праць. Випуск 38. – Київ: ІСЕМВ НАН України, 2007. – С. 3 – 53.
26. Скляренко Д. Трансформація європейської політики США після завершення холодної війни: Автореф. дис. … кандидата політичних наук / КНУ імені Т. Шевченка. – К., 2004. – 25 с.
27. Жовква І. Стратегічне партнерство у зовнішній політиці України. Автореферат дисертації на здобуття кандидата політичних наук. – Київ: КНУ ім.. Т. Шевченка, 2005. – 20 с.
28. Лакішик Д. Німеччина у європейській політиці США кінця 80-х – 90-х років ХХ ст.: Автореф. дис. … кандидата історичних наук / КНУ імені Т. Шевченка. – К., 2002. – 16 с.
29. Юрченко С.В. Итоги дискуссий Сталина, Рузвельта, Черчилля на Ялтинской конференции 1945 года в котнтексте эволюции миросистемности // Вторая мировая война: человек, общество, государство. Материалы международной научной конференции 11-12 мая 2006 года. – Симферополь: ИД «Крым», 2006. – С. 13-22.
30. Дудко І. Нові тенденції у міжнародних відносинах другої половини 80-х – початку 90-х років // Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики. ХХ – початок ХХІ ст. – Київ: КНЕУ, 2006. – С. 256 – 292.
31. Кандюк О. Проблеми євроатлантичних відносин у парадигмальнеому полі американського неоконсерватизму: Автореф. дис. … кандидата політичних наук / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: 2007. – 20 с.
32. Миронова М. Трансформація відносин Європейського Союзу та США в пост біполярний період: Автореф. дис. … кандидата політичних наук / КНУ ім. Т. Шевченка .– К., 2007. – 20 с.
33. Кравченко О. Еволюція становлення і перспективи спільної зовнішньої політики ЄС: концептуальний і регулятивний аспекти: Автореф. дис. … кандидата політичних наук / ІСЕМВ НАН України. – К., 2007. – 17 с.
34. Дорофеєв Д. Зовнішньополітична стратегія США в регіоні Центральна Азія: Автореф. дис. … кандидата політичних наук / ІСЕМВ НАН України. – К., 2007. – 20 с.
35. Цивилизационная структура современного мира / Под редакцией академика НАН Украины Ю.М. Пахомова и д.ф.н. Ю.В. Павленко: В 3 т. – К.: Наукова думка, 2006. – Т.1: Глобальные трансформации современности – 686 с.
36. Цивилизационная структура современного мира / Под редакцией академика НАН Украины Ю.М. Пахомова и д.ф.н. Ю.В. Павленко: В 3 т. – К.: Наукова думка, 2007. – Т.2: Макрохристианский мир в эпоху глобализации. – 691 с.
37. Глобальний конкурентний простір. Керівник авторського колективу і науковий редактор О. Г. Білорус. – Київ: КНЕУ, 2007. – 677 с.
38. Федуняк С. Європейські виміри безпеки на пострадянському просторі. – Чернівці: Рута, 2005. – 334 с.
39. Comprehensive Report of the Special Adviser to the DCI on Iraq’s WMD. [Електронний ресурс] –Washington: GPO, 2004, September 30. – Режим доступу: http://www.nti.org/e_research/official_docs/cia/CIA062105.pdf
40. Addendums to the Comprehensive Report of the Special Advisor to the DCI on Iraq’s WMD. – Washington: GPO, 2005. – 84 p.
41. Implementing U.S. Human Rights Policy: Agendas, Policies, and Practices / Ed. by Liang-Fenton D. – Washington: United States Institute of Peace Press, 2004. – 499 p.
42. Christianity, Democracy, And The American Ideal: A Jacques Maritain Reader / J.P.Kelly, J.Maritain. – Manchester: Sophia Institute Press, 2005. – 133 p.
43. Gardner H. Aligning for the future: assertive unilateralism or concert of powers? (Perspectives on the United States) // Harvard International Review. – 2003. – Vol. 24, Issue 4. – P. 56-61.
44. Burgess M. State Territoriality and European Integration (Europe and the Nation State). – Abingdon, Oxon: Routledge, 2006. – 284 p.
45. Bellamy J. Naked Imperialism: The U.S. Pursuit of Global Dominance. – New York: Monthly Review Press, 2006. – 176 p.
46. Bugajski J. Cold Peace: Russia’s New Imperialism. – Westport, Connecticut: Praeger Publishers, 2004. – 312 p.
47. Ferguson N. Colossus. The Price of America’s Empire. – New York: Penguin Press, 2004. – 384 p.
48. Judis J.B. The Folly of Empire: What George W. Bush Could Learn from Theodore Roosevelt and Woodrow Wilson. – Oxford: Oxford University Press, 2006. – 256 p.
49. Pryor F.L. The Future of U.S. Capitalism. – Boston: Cambridge University Press, 2002. – 462 p.
50. Savage M. Liberalism Is a Mental Disorder: Savage Solutions. – Nashville, Tennessee: Thomas Nelson, 2006. – 256 p.
51. Brands H.W. The Strange Death of American Liberalism. – London: Yale University Press, 2003. – 224 p.
52. Nichols T.M. Eve of Destruction: The Coming Age of Preventive War. – Philadelphia, Pennsylvania: University of Pennsylvania Press, 2008. – 192 p.
53. American Hegemony: Preventive War, Iraq, and Imposing Democracy / Ed. by D.J.Caraley. – Oxford: Academy of Political Science, 2004. – 206 p.
54. Simes D.K. America’s Imperial Dilemma // Foreign Affairs. – 2003. – Vol. 82, No. 6. – P. 91-102.
55. Windschuttle K. Lengthened Shadow, 1: The Burdens of Empire // New Criterion. – 2003. – Vol. 22, No. 1. – P. 4-15.
56. Epperson A.R. New World Order. – Tuscon, AZ: Publius Press, 1990. – 357 p.
58. Trilateralism. The Trilateral Commission and Elite Planning for World Management. Edited by Holly Skliar. – Boston: South End Press, 1980. – 596 p.
58. Wolfe A. The Two Faces of Carter // The Nation. – 1976. – 18 December. – P. 648-652.
59. The Reconsolidation of U.S. Hegemony / J.Petras, R.Rhodes // New Left Review. – 1976. – No. 97. – P. 82-96.
60. Roth W.V. Statement of Senator Roth Before Wilmington Rotary Club // Congressional Record. 93rd Congress, 1st Session. – 1973. – 10 December. – P. 42839-42840.
61. Serfaty S. Brzezinski: Play It Again Zbig // Foreign Policy. – 1978. – No. 32. – P. 3-21.
62. Sewell J.P. Trade-Offs of Trilateralism // International Perspectives. – 1977. – No. 61. – P. 30-34.
63. Triumph of the Image: The Media’s War in the Persian Gulf: A Global Perspective / H.Mowlana, G.Gerbner, H.I.Schiller. – Boulder, Colorado Westview Press, 1992. – 288 p.
64. Propaganda, Inc.: Selling America’s Culture to the World / N.Snow, H.Schiller, M.Parenti. – New York: Open Media, 1998. – 80 p.
65. Acheson D. Present at the Creation: My Years in the State Department. – New York: W. W. Norton & Company; New Ed edition, 1987. – 816 p.
66. Leffler M. A Preponderance of Power: National Security, the Truman Administration, and the Cold War. – Palo Alto, CA: Stanford University Press, 1992. – 712 p.
67. Yergin D. Shattered Peace: The Origins of the Cold War and the National Security State. – Boston, MA: Houghton Mifflin Company, 1978. – 526 p.
68. Clifford C. Counsel to the President: A Memoir. – New York-Munich-London: Random House, 1991. – 709 p.
69. Chomsky N. Resort to Fear. – ColdType, 2005. – 13 p.
70. Chomsky N. Cold War II [Електронний ресурс] // ZNet. – 2007. – August 27 – Режим доступу: http://www.chomsky.info/articles/20070827.htm.
71. Sloan G.R. Geopolitics in United States Strategic Policy, 1890-1987. - Wheatsheaf Books, 1988. – 255 p.
72. Haass R.N. The Age of Nonpolarity. What Will Follow U.S. Dominance [Електронний ресурс] // Foreign Affairs. – 2008. – May/June – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/20080501faessay87304-p40/richard-n-haass/the-age-of-nonpolarity.html.
73. Chomsky N. Systems of Syntactic Analysis // The Journal of Symbolic Logic. – 1953. – Vol. 18, No. 3. – P. 242-256.
74. Chomsky N. Transformational Analysis. Ph. D. Dissertation, University of Pennsylvania (June, 1955) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/bios/2004.
75. Chomsky N. Language and Freedom // Resonance. – 1996. – March. – P. 85-104.
76. Chomsky N. A Just War? Hardly [Електронний ресурс] // Khaleej Times. – 2009. – May 9. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/articles/20060509.htm.
77. Sperlich, Wolfgang B. The Radical Intellectual [Електронний ресурс] // Resurgence. – 2007. – January. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/ onchomsky/200701.htm.
78. Chomsky N. Resort to Fear // Nirmalangshu Mukherji. – December 13: Terror Over Democracy. – New Delhi: Promilla and Co. Publications and Bibliophile South Asia, 2005. – P. 3-13.
79. Edgley A. Chomsky’s Political Critique: Essentialism and Political Theory // Contemporary Political Theory. – 2005. – Vol. 4. – P. 129–153.
80. Chomsky N. Cold War II [Електронний ресурс] // ZNet. – 2007. – August 27. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/articles/20070827.htm.
81. Chomsky N. Crisis in the Balkans [Електронний ресурс] // Z Magazine. – 1999. – May. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/articles/199905.htm.
82. Chomsky N. Democracy Enhancement [Електронний ресурс] // Z Magazine. – 1994. – May-August. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/articles/ 199408.htm.
83. Chomsky N. The Responsibility of Intellectuals [Електронний ресурс] // The New York Review of Books. – 1967. – February 23. – Режим доступу: http://www.chomsky.info/articles/19670223.htm.
84. Nixon R. Seize the Moment. America’s Challenge in a One-Superpower World. – New York: Simon & Schuster, 1992. – 322 p.
85. Meta-Imaging, The War Room, and the Hyperreality of U.S. Politics / S.J.Parry-Giles, T.Parry-Giles.// Journal of Communication. – 1999. – Vol. 28. – P. 28-45.
86. Louden A. Voter rationality and media excess: Image in the 1992 presidential campaign // R.E.Denton, Jr. (Ed.). The 1992 presidential campaign: A communication perspective. – Westport: CT: Praeger, 1994. – P. 169–187.
87. Political images and political perceptions / D.Nimmo, R.L.Savage // Experimental Study of Politics. – 1971. – Vol 1. – P. 1–35.
88. Hahn D. F. The media and the presidency: Ten propositions // Communication Quarterly. – 1987. – Vol. 35. – P. 254–266.
89. Luke T. Televisual democracy and the politics of charisma // Telos. – 1986-1987. – Vol. 70. – P. 59–80.
90. Sigelman L. There you go again: The media and the debasement of American politics. // Communication Monographs. – 1992. – Vol. 59. – P. 407–410.
91. Boller P.F., Jr. Presidential Campaigns. Revised Edition. – New York – Oxford: Oxford University Press, 1996. – 458 p.
92. Dole R. Great Political Wit: Laughing (Almost) All the Way to the White House. Updated edition. – New York: Broadway, 2000. – 224 p.
93. Baudrillard J. Hyperreal America // Economy and Society. – 1993. – Vol. 22. – P. 243–252.
94. Fiske J. Media matters: Everyday culture and political change. – Minneapolis: University of Minnesota Press, 1994. – 282 p.
95. Simons H. W. Going meta: Definition and political applications // Quarterly Journal of Speech. – 1994. – Vol. 80. – P. 468–481.
96. Nichols B. Representing reality: Issues and concepts in documentary. – Bloomington: Indiana University Press, 1991. – 336 p.
97. McGee M.C. The “ideograph»: A link between rhetoric and ideology // Quarterly Journal of Speech. – 1980. – Vol. 66. – P. 1–16.
98. Thompson J. B. Ideology and modern culture: Critical Social Theory in the Era of Mass Communication. – Stanford, CA: Stanford University Press, 1990. – 372 p.
99. A World Transformed / G.Bush, B.Scowcroft. – New York: Vintage Books, 1992. – 590 p.
100. George Bush: The Unauthorized Biography / W.T.Griffin, A.Chaitkin. – Progressive Press, 2004. – 700 p.
101. Brzezinski Z. Second Chance: Three Presidents and the Crisis of American Superpower. – New York: Basic Books, 2007. – 240 p.
102. George H. W. Bush: The American Presidents Series: The 41st President, 1989-1993 / T.Naftali, A.M.Schlesinger. – New York: Times Books, 2007. – 224 p.
103. Democracy after Communism / Ed. by L.Diamond, M.F.Plattner. – Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press, 2002. – 312 p.
104. Lind M. The American Way of Strategy. U.S. Foreign Policy and the American Way of Life. – Oxford Unicersity Press, 2006. – 294 p.
105. LaFeber W. America, Russia, and the Cold War, 1945-2002. – New York: McGraw-Hill, 2002. – 512 p.
106. Bacevich A.J. American Empire: The Realities and Consequences of U.S. Diplomacy. – Boston: Harvard University Press, 2004. – 312 p.
107. Kessler B.R. Bush’s New World Order: The Meaning Behind The Words // A Research Paper Presented to The Research Department (Air Command and Staff College). – 1997, March. – 74 p.
108. Bush G. Operation Desert Storm Launched. Address to the Nation // US Department of State Dispatch. –1991. – January 21. – P. 38
109. Domhoff W.G. Who Rules America Now?: A view for the 80s. – New York, N.Y.: Simon &Schuster, Inc., 1983. – 230 p.
110. Collapse of an Empire: Lessons for Modern Russia / Y.Gaidar, A.W.Bouis. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2007. – 332 p.
111. McGrath J. Heartbeat: George Bush in His Own Words. – New York: Scribner, 2001. – 224 p.
112. Democratic Changes and Authoritarian Reactions in Russia, Ukraine, Belarus and Moldova / K.Dawisha, B.Parrott. – Cambridge: Cambridge University Press, 1997. – 404 p.
113. Central and Eastern Europe, 1944-1993: Detour from the Periphery to the Periphery / I.Berend, I.T.Berend. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – 432 p.
114. Tabak F. Allies As Rivals: The U.s., Europe, and Japan in a Changing World-system. – Boulder, CO: Paradigm Publishers, 2007. – 272 p.
115. Chomsky N. World Orders. Old and New. – New York: Columbia University Press, 1996. – vii+343 р.
116. The Gulf Between Us: A Story of Love and Survival in Desert Storm / C.B.Acree, Cl.Acree.. – Washington, DC: Potomac Books Inc., 2001. – 336 p.
117. Desert Storm: A Forgotten War / A.Bin, R.Hill, Acher Jones. – Westport, CT: Praeger, 1998. – 304 p.
118. Friedman T. Hussein Burnishes Image as Fear Brews in Iraq // New York Times.– 1991, June 7. – Р.2.
119. Slater D. Geopolitics and the Post-Colonial: Rethinking North-South Relations. – Oxford: Wiley-Blackwell, 2004. – 296 p.
120. Lynn S.R. Economic Development: Theory and Practice for a Divided World. – Paramus, NJ: Prentice Hall, 2002. – 550 p.
121. Ward T.J. A Reflection on Unification Thought, Evil, and Theodicy [Електронний ресурс] // Journal of Unification Studies. – 2001-2002. – Vol. 4. – Режим доступу: http://www.unification-thought.org/01ward.html.
122. Mickler M.L. Notes Toward a Universal History: Insights from the Unification Principle [Електронний ресурс] // Journal of Unification Studies. – 2001-2002, Vol. 4. – Режим доступу: http://www.unification-thought.org/01mickler.html.
123. Long Cycles and Internationalized Civil War / G.A.Raymond, C.W.Kegley // The Journal of Politics. – 1987. – Vol. 49. – P.481-489.
124. Political Theory, International Relations, and the Ethics of Intervention / Ed. by I.Forbes, M.Hoffman. – London: Routledge, 1993. – 249 p.
125. Simes D.K. If the Cold War is Over Then What?// The New York Times. – 1988. – December 27. – Р.1-2.
126. Markham J.H. The Idea that Democracy Pays Helps Reshape East-West Ties.// The New York Times. – 1988. – September 25. – Р.2.
127. Krauthammer C. Communism Departing Whimpers // Tampa Tribune. – 1988. – October 17. – Р.3-4.
128. Brzezinski Z. America’s New Geostrategy // Foreign Affairs. – 1988. – Spring. – P. 680-699.
129. Schlosschtein S. The End of the American Century. – New York-Chicago: Congdon & Weed, 1989. – P. 463.
130. Foreign Relations and Federal States / Ed. by B.Hocking. – London-New York: Leicester University Press, 1993. – P. 122-123.
131. International Politics and Foreign Policy / Ed. by J.N.Rosenau. – New York: Free Press, 1969. – P.306.
132. Jenkins R. Churchill. – London: Pan Macmillan, 2002. – 1001 p.
133. The Use of Force: Key Statements by Weinberger, Shultz, Aspin, Bush, Powell, Albright, and Perry / S.Daggett, N.Serafino // Congressional Research Service Report for Congress. – Washington, DC: Library of Congress, 1995. – P. 3.
134. Neuchterlein D. National Interests and National Strategy // Understanding U.S. Strategy: A Reader. Based On The Ninth National Security Affairs Conference, October 8-9, 1982 / Ed. T.L.Heyn. – Washington, DC: National Defense University, 1985. – 186 p.
135. Weinberger C.W. The Uses of Military Power // Defense. – 1985. – January. – P. 10.
136. DuBois T.R. The Weinberger Doctrine // Parameters. – 1991-1992. – Vol. 21, No. 4. – P.24-35.
137. A National Security Strategy of Engagement and Enlargement. – Washington, DC: White House, 1995. – 41 p.
138. American Foreign Relations Reconsidered. 1890-1993 / Ed. by G.Martel. – London and New York: Routledge, 1994. – 267 p.
139. Brown S. The Faces of Power. United States Foreign Policy from Truman to Clinton. 2nd edition. – New York: Columbia University Press, 1994. – 658 p.
140. Clinton B. Address Before Joint Session of the Congress, September 11, 1990 // Weekly Compilation of Presidential Documents. – 1993. – February 1. – P. 57-58.
141. Lake A. Remarks Prepared for Delivery at Brookings Africa Forum Luncheon (1993, May 3). [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://clinton4.nara.gov/WH/EOP/NSC/html/speeches/19930503.html
142. Jervis R. The Illogic of American Nuclear Strategy. – Ithaca, NY: Cornell University Press, 1984. – 204 p.
143. Clinton W.J. Confronting Challenges of a Broader World. Address to the United Nations General Assembly, New York City, 1993, September 27 [Електронний ресурс] // U.S. Department of State Dispatch. – 1993. – Vol 4, No 39. – Режим доступу: http://www.nato.int/docu/review/1995/9501-4.htm.
144. Christopher W. Building Peace in the Middle East. Address at Columbia University, New York City, 1993, September 20. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://meria.idc.ac.il/journal/2002/issue1/jv6n1a7.html 148.
145. Albright M.K. Use of Force in a Post-Cold War World. Remarks to the National War Colleg, National defense University, Ft. McNair, Washington, DC, 1993, September 23. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.stormingmedia.us/keywords/GLOBAL-24.html.
146. Clinton, William J. Inaugural Address, Washington, DSC, 1997, January 20. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://clinton6.nara.gov/1997/01.
147. Christopher W. Securing U.S. Interests While Supporting Russian Reform. Address before the Chicago Council on Foreign Relations, the Executives’ Clubb if Chicago, and the Mid-America Committee, Chicago, Ill., 1993, March 22 [Електронний ресурс] // U.S. Department of State Dispatch, 1993, Vol. 4, No. 13. – Режим доступу: http://fedbbs.access.gpo.gov/libs/dos_disp.htm.
148. Clinton W.J. News Conference, 1994, May 26. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gpo.gov/nara/pubpaps/photoidx.html.
149. Clinton W.J. A New Covenant for American Security. Address at Georgetown University, 1991, December 12. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://senate.gov/comm/.../general/Endnotes and AppendicesST.pdf.
150. Mathews J.T. Power Shift [Електронний ресурс] // Foreign Affairs. – 1997. – Vol.76, No.1. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/arp/download/ wERG-Fall2002.pdf.
151. Clinton W.J. Remarks by the President to the American Society of Newspapers Editors. Dahlgen Hall, United States Naval Academy, Annapolis, Md, 1993, April 1. – Washington, DC: White House. – 3 p.
152. Ikenberry J.G. The Myth of the Post-Cold War Chaos // Foreign Affairs. – 1996. – Vol. 75, No. 3. – P. 79-91.
153. Brinkley D. Democratic Enlargement: The Clinton Doctrine // Foreign Policy. – 1997. – Vol 106, No. 106. – P. 111-127.
154. Lake A. From Containment to Enlargement. Address at Johns Hopkins University, School of Advanced International Studies, Washington, DC, 1993, September 21 [Електронний ресурс] // U.S. Department of State Dispatch. – 1993. – Vol. 4, No. 39. – Режим доступу: http://www.fas.org/spp/starwars.
155. Friedman T. U.S. Foreign Policy and the American Way of Life // New York Times. – 1993. – June 28. – P. 1-1.
156. President William Jefferson Clinton, Annual Message, 2000. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gpoaccess.gov/sou/index.html.
157. Weisberg J. Doctrine, Heal Thyself [Електронний ресурс] // Slate. – 2001. – Sept. 25 – Режим доступу: http://www.mtholyoke.edu/acad/intrel/bush/ powelldoctrine.htm.
158. Vaughn R.J. Reform of the Weinberger/Powell doctrines: New criteria for a new world order. – Annapolis: U.S. Army War College, 1996. – 34 p.
159. Powell C.L. U.S. Forces: Challenges Ahead // Foreign Affairs. – 1992/1993. – Vol. 73, No. 4. – P. 32-45.
160. Woodward B. Plan of Attack. – New York: Simon @ Schuster, 2004. – 756 p.
161. Hayward S.J. The Age of Reagan: The Decline of the Old Liberal Order, 1964-1980. – New York: Prima, 2001. – 432 p.
162. O’Gorman F. British Conservatism (Documents in Political Ideas). – Addison: Wesley Educational Publishers Inc., 1986. – 256 p.
163. Rocke A. Rogue Threat. – Bloomington, IN: iUniverse, Inc., 2005. – 354 p.
164. Bush’s Brain: How Karl Rove Made George W. Bush Presidential / J.Moore, W.Slater. – New York: J.Wiley&Sons, Inc., 2004. – 416 p.
165. Lichtblau E. Bush’s Law: The Remaking of American Justice. – New York: Pantheon, 2008. – 384 p.
166. Trilling L. The Liberal Imagination. – New York: Viking Press, 1950. – 249 p.
167. Cicotello L. Political Blind Spots: Reading the Ideology of Images. – Lexington, KY: Lexington Books, 2006. – 152 p.
168. Joffe J. Überpower. The Imperial Temptation of America. – New York-London: W.W. Northon & Co., 2006. – 271 p.
169. Conservatism in America Since 1930 / Ed. by G.L.Schneider. – New York: New York University Press, 2003. – 723 p.
170. Edwards M. Reclaiming Conservatism: How a Great American Political Movement Got Lost – And How It Can Find Its Way Back. – Oxford: Oxford University Press, 2008. – 240 p.
171. Lang A. The Politics pf Armageddon: Reagan Links Bible Prophecy with Nuclear War // Convergence. – Washington: The Christic Institute, 1985. – P. 3-12.
172. Podhoretz N. Breaking Ranks: A Political Memoir. – New York: Harper & Row, 1979. – 432 p.
173. Kirkpatrick J. Dictatorships and Double Standards // Commentary. – 1979. – November. – P.34-45.
174. Podhoretz N. The Present Danger // Commentary. – 1980. – March. – P. 27-40.
175. Scruton R. The Meaning of Conservatism. 3rd Rev edition. – South Bend, IN: St. Augustine’s Press, 2002. – 220 p.
176. Gerson M.J. Heroic Conservatism: Why Republicans Need to Embrace America’s Ideals (And Why They Deserve to Fail If They Don’t). – New York: HarperOne, 2007. – 320 p.
177. Kolko G. Triumph of Conservatism. – New York: Free Press, 1977. – 356 p.
178. The National Security Strategy of the United States of America. – Washington, DC: White House, 2006. – 54 p.
179.Knights M. Troubled Waters: Future U.S. Security Assistance in the Persian Gulf. – Washington Institute for Near East Policy, 2006. – 241 p.
180. Drezner D. Bush the Bumbler. The real trouble with the president’s foreign policy (Dec. 17, 2003) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slate.msn.com/id/2092791/.
181. Contracts for Iraq: Reverse the Pentagon’s Decision / W.Kristol, R.Kagan [Електронний ресурс], 2003, Dec. 11. – Режим доступу: www.weeklystandard.com/Content/Public/Articles/000/000/003/481yjxxw.asp.
182. Brzezinski Z. The Choice. Global Domination or Global Leadership. – New York: Basic Books, 2004. – 242 p.
183. Nye J.S. Jr. The Paradox of American Power. Why the World’s only Superpower Can’t Do It Alone. – New York: Oxford University Press, 2002. – 222 p.
184. Tyler P. And J. Perlez. World Leaders List Terms to Join U.S. in Coalition and Press Multilateralism // New York Times. – 2001. – September 19. – P. 1.
185. Alternative to Intervention. A New U.S. – Latin American Security relationship. Ed. By Richard J. Bloomfield and Gregory Treverton. – Boulder & London: Lynne Rienner Publishers, 1990. – 157 p.
186. Toward the End of National Sovereignty [Електронний ресурс] - http://www.harryroolaart.com/index.php?module=article&view=19&MMN_position=46:9:14.
187. The End of National Sovereignty [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.christiangallery.com/survchap1.htm.
188. Fukuyama F. America at the Crossroads. Democracy, Power, and the Neoconservative Legacy. New Haven-London: Yale University Press, 2006. – 226 p.
189.Goldberg J. Fukuyama’s Second Thoughts // Azure Magazine. – 2006. – Vol. 57, No. 66. – P. 114-122.
190. Chotiner I. The Neo-Neo-Conservative, 2006, May. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.washingtonmonthly.com/features/2006/ 0605.chotiner.html.
191. If Not Civilizations, What? Samuel Huntington Responds to His Critics [Електронний ресурс] // Foreign Affairs. – 1993. – November/December. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/19931201faresponse5213/samuel-p-huntington/if-not-civilizations-what-samuel-huntington-responds-to-his-critics.html.
192. Huntington S. The West: Unique, Not Universal [Електронний ресурс] // Foreign Policy. – 1996. – November/December. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/19961101faessay4235/samuel-p-huntington/the-west-unique-not-universal.html.
193. Huntington S. The Erosion of American National Interests [Електронний ресурс] // Foreign Policy. – 1997. – September/October. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/19970901faessay3794/samuel-p-huntington/the-erosion-of-american-national-interests.html.
194. Huntington S. The Lonely Superpower [Електронний ресурс] // Foreign Policy. – 1999. – March/April. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/ 19990301faessay966/samuel-p-huntington/the-lonely-superpower.html.
195. Creedal Passions / S.Huntington, A.Wolfe. [Електронний ресурс] // Foreign Policy. – 2004. – September/October. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/20040901faresponse83515/samuel-p-huntington-alan-wolfe/creedal-passions.html.
196. Krasner S. Sovereignty: Organized Hypocrisy. – Princeton: Princeton University Press, 1999. – 258 p.
197. America Unrivaled. The Future of the Balance of Power. Ed. By G. John Ikenberry. – Ithaca and London: Cornell University Press, 2002. – 317 p.
198. Hoyt T.D. Iraq’s Military Industry: A Critical Strategic Target [Електронний ресурс] // National Security Studies Quarterly. – 1998. – Spring. – Режим доступу: http://www.npec-web.org/Articles/Article98Spring%20-%20Hoyt%20-%20Iraq%20Military%20Industry%20-%20NSSQ.pdf.
199. Toward a Policy on Iraq // Washington Post. – 1998. – 2 March. P.2.
200. Wuermser D. Iraq Needs A Revolution // Wall Street Journal. – 1997. – 12 November. – P.1-1.
201. The Guns of Saddam / W.Malone, S.D.Halevy, S.Hemingway // Washington Post. – 1991. – 10 February. – P.2.
202. U.S. Is Building Up A Picture of Vast Iraqi Atom Program // New York Times. – 1991. – 27 September. – P.1-2.
203. Al-Marashi I. How Iraq conceals and obtains its weapons of mass destruction // Middle East Review of International Affairs. – 2003. – Vol. 7, No. 1. – P. 51-65.
204. Yurechko J. U.S. Department of Defense Briefing on Iraqi Denial and Deception (2002, October 8). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.globalsecurity.org/wmd/library/news/iraq/2002/iraq-021008-dod01.htm.
205. Krauthammer Ch. The Unipolar Moment [Електронний ресурс] // Foreign Affairs. – 1990/1991. – Vol. 70, № 1. – Режим доступу: http://www.foreignaffairs.org/19910201faessay6067/charles-krauthammer/the-unipolar-moment.html.