ЗАЙЦЕВА Марія Василівна. ВЗАЄМОДІЯ КРАЇН БРІКС У ПОСТБІПОЛЯРНОМУ СВІТІ: СТРУКТУРА, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

Краткое описание

ЗАЙЦЕВА Марія Василівна. Назва дисертаційної роботи: "ВЗАЄМОДІЯ КРАЇН БРІКС У ПОСТБІПОЛЯРНОМУ СВІТІ: СТРУКТУРА, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
ЗАЙЦЕВА Марія Василівна
УДК 327 (1-67 БРІКС)
ВЗАЄМОДІЯ КРАЇН БРІКС У ПОСТБІПОЛЯРНОМУ СВІТІ:
СТРУКТУРА, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем
та глобального розвитку
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук
Науковий керівник
Рижков Микола Миколайович,
доктор політичних наук, професор
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………….………………...………………….……………3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………………………………….10
1.1. Концептуальні підходи до модифікації міжнародної взаємодії в умовах
глобалізації…………..………………………………………………………………...10
1.2. Джерельно-документальна база дослідження…...…………………….……….36
Висновки до Розділу 1…………………….………………………..………….……...58
РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАННЯ БРІКС ЯК
НЕФОРМАЛЬНОГО МІЖНАРОДНОГО АКТОРА…………………................60
2.1. Політичний чинник інституалізації БРІКС………………………………….….60
2.2. Економічний чинник партнерства країн БРІКС…………..…..………………..77
2.3. Безпековий чинник взаємодії країн БРІКС…………………………….….........91
Висновки до Розділу 2…………………………………….……………………........111
РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ КРАЇН БРІКС У СУЧАСНОМУ
СВІТІ………………………………...…………………………………………………...115
3.1. Особливості функціонування неформального об’єднання БРІКС у
міжнародному середовищі: тенденції і практика……………………………….....115
3.2. Компаративний аналіз перспектив впливу неформальних об’єднань на світову
політику (на прикладі Великої сімки та БРІКС).......................................................135
Висновки до Розділу 3………………………………….………………………........162
ВИСНОВКИ……………………..………………………………………………..…165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...…………....172
3
ВСТУП
Актуальність проблеми дослідження визначається динамічними
процесами трансформації сучасної системи міжнародних відносин, в якій
істотного впливу набувають неформальні структури, які створюють нові
можливості для політичного представництва провідних міжнародних акторів у
сучасному глобальному середовищі. В ієрархії акторів міжнародних відносин, що
відображає їхню фактичну диференціацію з погляду можливостей впливу на
міжнародну систему, БРІКС розглядається як форум міжнародного
співробітництва за окремими найбільш перспективними напрямами глобального
управління. Потенціал розвитку БРІКС як неформальної структури наразі
визначається загальними цілями взаємодії країн у політичній, економічній та
безпековій сферах у форматі об’єднання, а також через потенційне залучення до
співпраці інших держав, що в перспективі сприятиме підвищенню ролі БРІКС у
світових міжнародно-політичних процесах. Водночас країни неформального
об’єднання БРІКС мають значні відмінності за географічним положенням,
політичним ладом, соціоекономічним та культурним розвитком, що виокремлює
особливості формування і вибір національних пріоритетів їхнього партнерства;
вони декларують як спільні, так і відмінні підходи до розуміння глобальних
проблем і практики протидії глобальним викликам, які стосуються енергетичної,
продовольчої та інформаційної безпеки, протидії кліматичним змінам, подолання
бідності, стимулювання інновацій та формування науково-освітнього і
культурного простору.
Об’єднавчими чинниками відносин країн БРІКС передусім виступають
економічні інтереси та прагнення до політичного лідерства як на регіональному,
так і на глобальному рівні, а суперечливими – можна вважати конкуренцію за
лідерство в неформальній структурі, оскільки між країнами БРІКС існують спірні
підходи до проблем розмежування державних територій, здійснення торговельних
відносин, надання гуманітарної допомоги та вирішення політичної ситуації з
прикордонними країнами. Значно стримує ініціативи з розширення взаємодії
4
БРІКС наявність у його учасників внутрішньополітичних проблем, а також
налаштованість окремих країн на поглиблення партнерства з США як провідним
міжнародним актором.
Актуальність роботи полягає і в тому, що у вітчизняній політологічній науці
наявні лише фрагментарні дослідження з політичної взаємодії країн БРІКС у
межах неформального об’єднання, тому цілісне дослідження зазначеної наукової
проблематики є важливим для української політології, практики міжнародних
відносин і зовнішньополітичної діяльності держави. Авторський підхід до
проблеми взаємодії країн БРІКС у постбіполярному світі ґрунтується на розумінні
того, що якість системи міжнародних відносин визначається можливостями
державних і недержавних акторів управляти глобальними процесами, в яких
домінуватимуть пріоритети вигідного партнерства, зростатиме роль неурядових
структур у вирішенні глобальних проблем постбіполярного світу. Вибір
проблематики оригінального дослідження зумовлений також і тим, що Україні,
яка у двосторонньому співробітництві з країнами БРІКС має спільні інтереси
щодо розвитку світової економіки, доцільно підвищувати рівень взаємодії з
неформальними структурами з урахуванням геостратегічних пріоритетів держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове
дослідження виконане в рамках Комплексної наукової програми Київського
національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного
розвитку світових процесів глобалізації», затвердженої Вченою Радою
Університету протоколом № 12 від 20 червня 2011 р., і науково-дослідної теми
Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені
Тараса Шевченка «Україна в міжнародних інтеграційних процесах» (номер
державної реєстрації 0111U007054).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є цілісне
дослідження концептуального забезпечення, практики взаємодії та потенціалу
країн неформального об’єднання БРІКС у сучасній системі міжнародних
відносин.
5
Досягнення поставленої мети зумовило розв’язання таких дослідницьких
завдань:
 систематизувати та поглибити концептуальні підходи до модифікації
міжнародної взаємодії в умовах глобалізації;
 з’ясувати класифікацію неформальних об’єднань та визначити їх роль у
глобальному управлінні;
 критично розглянути та увести до політологічного дискурсу теоретичні
узагальнення з проблеми впливу неформальних об’єднань на міжнародні
відносини;
 дослідити чинники структуризації БРІКС як неформального міжнародного
актора та представити авторський погляд щодо політичних, економічних та
безпекових чинників партнерства країн БРІКС;
 проаналізувати прикладні аспекти взаємодії країн БРІКС у сучасному світі та
визначити особливості функціонування неформального об’єднання БРІКС у
міжнародному середовищі;
 здійснити авторський компаративний аналіз щодо перспектив
потенційного впливу неформальних об’єднань на світову політику (на прикладі
Великої сімки та БРІКС).
З урахуванням зазначеної мети і завдань об’єктом дослідження виступає
глобалізація системи міжнародних відносин, а предметом дослідження є
структура, тенденції та перспективи взаємодії країн БРІКС у постбіполярному
світі.
Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічну основу
дослідження склали принципи об’єктивності, багатофакторності та системності
щодо цілісного аналізу структури, тенденцій та перспектив взаємодії країн БРІКС
у постбіполярному світі. Методологічна структура дисертаційної роботи
передбачає аналіз наукової проблематики на концептуальному і прикладному
рівнях. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, були
використані загальнонаукові, загальнологічні та спеціальні методи дослідження,
зокрема, системний метод, який було застосовано для аналізу модифікації
6
міжнародної взаємодії у глобальному середовищі і визначення такої
альтернативної форми глобального управління як неформальні об’єднання,
структурно-функціональний метод, за яким було досліджено особливості
функціонування неформальних об’єднань у механізмах глобального управління та
перегрупування на рівні коаліційних або інтеграційних утворень, які з різною
інтенсивністю впливають на міжнародно-політичні процеси, інституційний метод,
на підставі якого було виявлено політичні, економічні та безпекові чинники
співпраці країн БРІКС, компаративний метод – для аналізу перспектив впливу
неформальних об’єднань на світову політику (на прикладі Великої сімки та
БРІКС), описовий метод уможливив аналіз політологічного дискурсу з проблеми
впливу неформальних об’єднань на міжнародні відносини.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у
дисертації вперше у вітчизняній політології цілісно досліджено політичні,
економічні та безпекові чинники взаємодії країн БРІКС у сучасній системі
міжнародних відносин та перспективи впливу неформального об’єднання на
світову політику. У проведеному дослідженні:
Вперше:
- представлено авторський погляд щодо політичного, економічного та
безпекового формату партнерства країн БРІКС як чинників структуризації
неформального міжнародного об’єднання і встановлено, що за політичним
чинником інституалізація БРІКС до рівня повноцінного інтеграційного утворення
на найближчу перспективу не відбудеться через відмінності зовнішньополітичних
стратегій окремих країн; за економічним чинником тенденція до становлення
БРІКС як світового альтернативного економічного центру реалізується через
координацію макроекономічної політики країн групи; за безпековим чинником
спостерігається диференціація підходів країн об’єднання до визначення
глобальних і національних викликів та загроз;
- здійснено авторський компаративний аналіз щодо перспектив
потенційного впливу Великої сімки та БРІКС на світову політику і доведено, що у
політичній сфері сукупний вплив країн Великої сімки на процеси глобального
7
управління є відносно високим у порівнянні з БРІКС, в економічній сфері при
наявних перевагах Великої сімки БРІКС може стати альтернативою західним
економічним та фінансовим інституціям, у безпековій сфері наявні значні
суперечності через різноспрямовані національні інтереси та прагнення окремих
країн координувати військове співробітництво у межах неформального
об’єднання;
Удосконалено:
- положення щодо модифікації міжнародної взаємодії в умовах глобалізації
та обґрунтовано, що трансформаційні процеси зумовили появу неформальних
об’єднань як нових акторів міжнародних відносин, що вибудовуються над
державами і впливають на світову політику;
- аргументацію щодо виокремлення ключових тенденцій розвитку
співробітництва країн БРІКС у системі міжнародних відносин; конкретизовано,
що позитивними можна вважати значимість транснаціональних пріоритетів
неформального об’єднання, а негативними – неузгодженість позицій його
учасників у підходах до стратегій двостороннього і багатостороннього
співробітництва БРІКС;
Набуло подальшого розвитку:
- з’ясування особливостей участі неформальних об’єднань у глобальному
управлінні з погляду їхньої ролі та впливу на міжнародні відносини, на підставі
чого підтверджено висновок про зміну світової політичної моделі взаємодії і
зовнішнього партнерства;
- дослідження концептуальних і прикладних аспектів впливу неформальних
об’єднань на міжнародні відносини, що зумовило уведення до вітчизняного
політологічного дискурсу конкретного фактологічного матеріалу з проблеми
глобальних трансформацій, пов’язаних із діяльністю неформальних акторів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
теоретичні та практичні висновки дисертаційної праці можуть бути використані
для подальших досліджень у сфері міжнародних відносин, зокрема для розгляду
функціонування неформальних об’єднань та їхнього впливу на систему
8
міжнародних відносин. Прикладний аспект роботи полягає в тому, що її
результати можуть бути застосовані як у діяльності органів державної влади
України, зокрема МЗС України, так і для вироблення стратегії взаємодії України з
неформальними об’єднаннями на міжнародній арені. Одержано позитивний
відгук від Дипломатичної академії України при МЗС України (074/2016) на
впровадження результатів дослідження.
Теоретичні узагальнення, матеріали, висновки та рекомендації
дисертаційної роботи також можуть бути використані й у навчальному процесі
при підготовці нормативних і спеціальних курсів з міжнародних відносин та
світової політики, країнознавства, теорії та практичної діяльності міжнародних
організацій, міжнародної інформації, інформаційно-аналітичного забезпечення та
прогнозування зовнішньої політики, інформаційної геополітики тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення наукової праці було
апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема:
міжнародній науковій конференції «Міжнародна інформація: концептуальні та
прикладні виміри» (19 квітня 2013 року, м. Київ); міжнародній науковопрактичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Актуальні
проблеми міжнародних відносин» (24 жовтня 2013 року, м. Київ); ІІ
всеукраїнській науковій конференції «Україна в системі глобального
інформаційного обміну: теоретико-методологічні аспекти дослідження і
викладання» (25–26 жовтня 2013 р., м. Львів); XI міжнародній науковопрактичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська
весна» (20 березня 2014 року, м. Київ); міжвідомчій науковій конференції «США
у трансформаціях сучасного світу: геополітичний вимір» (14 квітня 2014 року, м.
Київ); міжвідомчому круглому столі «Регіональні інтеграційні утворення у
сучасних міжнародних відносинах» (19 травня 2014 року, м. Київ); міжвідомчому
круглому столі «Безпековий вимір сучасних міжнародних відносин: політичні,
економічні, інформаційні та гуманітарні аспекти» (17 червня 2014 року, м. Київ);
міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми міжнародних
відносин» (Світове співтовариство: глобальні та регіональні виклики) (16 жовтня
9
2014 року, м. Київ); the scientific conference «The Ukraine crisis in the modern-day
information space» (4 грудня 2014 року, Вільнюський університет, Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Варшавський університет,
Університет імені кардинала Стефана Вишинського; Вільнюс, Литва); ІІ
международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы
международных отношений и дипломатии (1918 г. – начало ХХІ в.)» (23-24 квітня
2015 року, Вітебський державний університет імені П. М. Машерова, Інститут
історії Національної академії наук Білорусі, м. Вітебськ, Республіка Білорусь).
Наукові узагальнення та висновки дисертації обговорювалися на наукових
семінарах, круглих столах і міжкафедральних засіданнях Інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць
загальним обсягом 4,77 д. а.: 6 наукових статей (3,96 д. а.), з яких 5 – у фахових
виданнях (1 стаття у виданні, яке входить до наукометричних баз даних) і 1 – в
іноземному науковому періодичному виданні; 4 статті – опубліковані за
результатами міжнародних науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті дослідження взаємодії країн БРІКС у постбіполярному світі та
з’ясування структури, тенденцій та перспектив об’єднання у сучасній системі
міжнародних відносин зроблено такі висновки:
1. На початку ХХІ століття трансформація міжнародної системи, зумовлена
впливом процесів глобалізації на формування постбіполярного світу, призвела до
переосмислення концептуальних і методологічних засад міжнародної взаємодії у
політичній, економічній та безпековій сферах, до з’ясування чинників
взаємовпливу глобального розвитку на формування неформальних структур
глобального управління, диференціації пріоритетів світової, регіональної і
національної політики для ключових акторів у глобальному середовищі. Сучасні
дослідження новітніх механізмів міжнародного співробітництва ґрунтуються на
осмисленні об’єктивних і суб’єктивних чинників, що зумовлюють врахування
наслідків глобалізації у взаємодії державних і недержавних акторів міжнародних
відносин і формують концептуальні підходи до модифікації міжнародної
взаємодії, серед яких виокремлюють – біфуркаційний, еволюційний і критичний.
За біфуркаційним підходом зміна принципів міжнародної взаємодії відбувається
завдяки глобалізації, оскільки саме глобалізація сприяє реструктуризації
міжнародних відносин, і як наслідок виникає взаємозалежність політичних та
економічних інтересів, яка може призвести до якісного структурування
глобального середовища залежно від зміни параметральних характеристик
міжнародного співробітництва. За еволюційним підходом модифікація
міжнародної взаємодії розглядається як процес еволюції світового порядку,
суспільства та світової економіки, що потребує від міжнародної спільноти
поступової адаптації до більш взаємозалежного і нестабільного світу. За
критичним підходом інтегрований світ узалежнюється від політичних
авторитарних режимів та від злочинних і терористичних угруповань, що
166
призводить до їх втручання у критичні системи життєдіяльності держав,
впливаючи на їх функціонування.
Авторський концептуальний підхід полягає у розгляді модифікації
міжнародної взаємодії з погляду впливу глобалізації на формування сучасної
системи міжнародних відносин та участі в глобальному управлінні неформальних
міжнародних акторів. Водночас появу неформальних об’єднань серед сукупності
міжнародних акторів можна кваліфікувати як прояв модифікації міжнародної
взаємодії, як формування альтернативної форми глобального управління, як
ускладнення ієрархії суб’єктів міжнародних відносин. Зокрема неформальне
об’єднання БРІКС характеризується проявом глобальної взаємодії країн, які
розташовані на різних континентах, мають різну культурну спадщину, але
прагнуть до посилення лідерських позицій в світі. У форматі БРІКС (Бразилія,
Росія, Індія, Китай та ПАР) передусім досягаються взаємні економічні інтереси і
стратегії конкуренції з провідними міжнародними акторами США та ЄС,
здійснюються спроби впливати на міжнародну політику та безпеку.
2. Аналіз сутності та ролі неформальних об’єднань уможливив
виокремлення концепцій глобального управління, за якими передбачається
створення інституцій, покликаних найбільш адекватно відповідати новим
викликам світового прогресу, або модифікація діяльності існуючих міжнародних
організацій. Зокрема, виділяються такі концепції, як світовий уряд, трансформація
системи ООН, політичне глобальне управління, корпоративне глобальне
управління та конструктивна глобальна взаємодія, які стосуються формування
єдиної глобальної політичної влади, трансформації міжнародних інститутів ООН,
зростання впливу провідних міжнародних акторів у глобальному управлінні,
залучення транснаціональних корпорацій або міжнародних неурядових
організацій до реалізації стратегії глобального розвитку, багатостороннього
діалогу зацікавлених акторів.
За існуючою класифікацією неформальних об’єднань, які розглядаються за
такими критеріями, як критерій ролі у глобальному управлінні, критерій
формування нового міжнародного механізму та критерій диференційованої
167
взаємодії, виділяють міждержавні параорганізації (Велика сімка, Велика
двадцяти, БРІКС, ІБСА, Паризький клуб країн-кредиторів), міжнародні неурядові
регулярні форуми в сфері економіки (Всесвітній економічний форум, Всесвітній
соціальний форум антиглобалістів, платформа G-Global) і товариства провідних
політиків, державних діячів, бізнесменів та експертів (Римський клуб,
Лондонський клуб, Більдербергський клуб, Тристороння комісія). До
параорганізацій відносять і неформальне об’єднання БРІКС, яке визначається як
модель майбутнього світоустрою на основі спорідненого бачення перспектив
глобального розвитку, тобто як формат партнерства держав з економіками, що
найбільш динамічно розвиваються на даний час. Враховуючи, що країни БРІКС
володіють достатнім політико-економічним потенціалом, який може сприяти
взаємному економічному зростанню, поглибленню взаємовигідної взаємодії у
межах двостороннього співробітництва між Росією, Китаєм, Бразилією, ПАР та
Індією, потенційна інституціоналізація БРІКС може вплинути не лише на
відносини між країнами «п’ятірки», але й на трансформацію глобального
управління.
3. Політологічний дискурс з проблеми впливу неформальних об’єднань на
міжнародні відносини уможливив теоретичні узагальнення, які стосуються
визначення пріоритетів їх діяльності з огляду на спільні і відмінні особливості, що
зумовлюється відповідними політичними позиціями міжнародних акторів, які
формують такі об’єднання, різними пріоритетами забезпечення національних
інтересів та різним рівнем економічного розвитку. Вплив неформальних
об’єднань на міжнародні відносини зумовлює визначення стратегій їх співпраці
щодо формування альтернативного центру глобального управління як
відображення закономірностей зростання країн з динамічною економікою і
прагнення до лідерства як на регіональному, так і в перспективі на глобальному
рівні.
Функціонування групи БРІКС відображає об’єктивну тенденцію до
формування багатополярної системи міжнародних відносин і посилення
економічної взаємозалежності міжнародних акторів, оскільки внаслідок
168
розбалансованості світової економіки та політики в умовах асиметричної
глобалізації у сучасній міжнародній системі динамічно з’являються неформальні
об’єднання типу БРІКС, які надають потенційні можливості для взаємовигідної
взаємодії в політичній, економічній та фінансовій сфері, впливають на
реформування системи міжнародної безпеки, а також прагнуть до лідерства як на
регіональному, так і глобальному рівні.
Останнім часом простежується тенденція зміни дискурсу щодо позитивних
перспектив розвитку БРІКС, зумовлена причетністю Росії до української кризи та
уведенням економічних санкцій і фінансових обмежень проти країни з боку
провідних міжнародних акторів. Крім того, вказується на низький потенціал
перетворення БРІКС у повноцінну структуру глобального управління через
проблеми політичної інституціоналізації, зростаючої економічної конкуренції та
розбіжностей у підходах до координації ініціатив у сфері зовнішньої політики та
безпеки. На авторський погляд, сучасний стан розвитку групи БРІКС можна
оцінити передусім як політику співпраці на двосторонньому рівні, враховуючи,
що подальше підвищення ролі і впливу БРІКС на міжнародній арені залежить
саме від взаємовідносин між учасниками групи і від економічного та політикодипломатичного наповнення взаємодії між ними.
4. Дослідження процесів структуризації БРІКС як неформального
міжнародного актора зумовило висновки про подальше поглиблення взаємодії
Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР, що може розглядатися як нагальна потреба
учасників групи у підтримці національних інтересів і як необхідність
інтенсифікації співробітництва у форматі об’єднання. При цьому встановлено, що
політичний чинник стосується поглиблення взаємодії з державами, що не входять
до БРІКС, а також з міжнародними організаціями та форумами за перспективними
напрямами діяльності; економічний чинник свідчить про стратегію БРІКС щодо
формування світового альтернативного економічного центру, координації
макроекономічної політики та підвищення стійкості до зовнішніх економічних
трансформацій, вирішення проблеми бідності, безробіття та соціальної
залученості, прискорення інноваційного економічного розвитку на основі новітніх
169
технологій; за безпековим чинником спостерігається тенденція до переваг
національних стратегій країн БРІКС перед спільними ініціативами підтримки
міжнародного миру і стабільності.
Результати зустрічей на високому рівні, які зумовлюють розробку
концепцій сталого та інклюзивного розвитку, нових моделей і підходів до
використання потужностей економік країн групи, посилення практики
трансконтинентальної та регіональної діяльності, формування окремих механізмів
взаємодії, зокрема ради експертних центрів БРІКС, ділової ради, експертних груп
з питань торгівлі та економіки, міжнародної інформаційної безпеки, науки і
техніки, банку БРІКС, громадянського форуму тощо, свідчать про розвиток
БРІКС і його можливу трансформацію у повноформатний механізм поточної та
довгострокової координації з широкого кола проблем світової економіки та
політики.
5. Прикладні аспекти взаємодії країн БРІКС розглядаються крізь призму
альтернативних позицій щодо подальших перспектив групи – від поступового
перетворення БРІКС у новий тип міжнародного об’єднання, характерного для
інтеграційних регіональних угруповань, до припинення функціонування БРІКС
через невідповідність реалій головному критерію (країни з високими темпами
економічного зростання), за якими було виокремлено утворення. Водночас
проведений аналіз уможливив висновок щодо зовнішньої та внутрішньої групи
інтересів країн БРІКС, які реалізуються на практиці. До спільних зовнішніх
інтересів відносять проблеми реформування сучасної системи міжнародних
відносин, формування поліцентричного світопорядку, зміцнення ролі ООН як
основної міжнародної інституції з підтримки глобальної безпеки в усіх її проявах,
посилення ролі країн, що розвиваються, у впливових міжнародних організаціях,
поглиблення міжцивілізаційного діалогу для зростання геополітичної
ідентичності БРІКС, розвитку публічної дипломатії з метою позиціонування країн
БРІКС у міжнародному інформаційному просторі та подолання сформованих на
Заході негативних стереотипів щодо політики країн групи. Спостерігаються
спільні позиції країн БРІКС щодо переформатування міжнародної фінансово-
170
економічної системи, оскільки вони стосуються економічного впливу країн, що
розвиваються, на прийняття рішень базових міжнародних фінансових організацій.
До розбіжностей зовнішньополітичних інтересів країн БРІКС відносять позицію
Китаю щодо групи країн, які не мають статусу постійних членів Ради Безпеки
(Бразилія, Індія, ПАР), зокрема найбільш опозиційну до Індії, для якої постійне
членство сприймається як важливий зовнішньополітичний імператив. Відсутній
консенсус щодо проблеми кліматичних змін, оскільки позиція Росії збігається з
підходами розвинених країн і полягає у визнанні обмеженого впливу розвинених
економік на зміни клімату, а інші країни БРІКС виступають за рівну
відповідальність усіх груп країн щодо проблеми глобального потепління.
Суперечності спостерігаються і у сфері використання енергетичних ресурсів,
оскільки Росія, Бразилія і ПАР зацікавлені у підтримці високих цін на енергоносії,
а Китай та Індія з позиції забезпечення своїх економічних інтересів працюють на
зниження цін на енергетичні ресурси.
Що стосується єдності інтересів щодо внутрішнього розвитку групи БРІКС,
то можна виокремити таку практику партнерства, як галузеве співробітництво,
участь як у форматі БРІКС, так і у паралельних форматах РІК, ІБСА та BASIC для
використання потенціалу багатосторонньої взаємодії. Натомість до проблем з
внутрішнього розвитку групи БРІКС відносять різні позиції країн щодо створення
повноформатного секретаріату об’єднання, особливі підходи до процесу
інституціоналізації групи і прийняття статуту як основоположного документу
формалізації БРІКС.
6. Компаративний аналіз перспектив впливу неформальних об’єднань
Великої сімки та БРІКС на світову політику здійснювався за такими
міжнародними рейтингами як рівень глобалізації країн, верховенство права,
сприйняття корупції, свобода преси та розвиток електронного урядування, рівень
валового внутрішнього продукту та валового національного доходу на душу
населення, конкурентоспроможність країн світу, рівень економічної свободи,
рівень умов ведення бізнесу та залучення прямих іноземних інвестицій, індекс
миролюбності, продовольчої безпеки, розвитку мережі Інтернет та інновацій.
171
Авторське дослідження показало, що рейтинги країн БРІКС та Великої сімки за
досліджуваними критеріями є нерівноцінними: зокрема, за показниками рівня
політичної, економічної та соціальної глобалізації, верховенства права,
поширення корупції, свободи преси та розвитку електронного урядування до
країн-лідерів належать країни Великої сімки, тоді як об’єднання БРІКС або займає
середні позиції або за такими критеріями, як верховенство права, поширення
корупції та свобода преси, займає майже найнижчі позиції серед країн світу.
Таким чином, у міжнародній взаємодії сукупний вплив країн Великої сімки є
значно вищим, ніж вплив БРІКС. Водночас проведене дослідження показало
посилення сумарного впливу країн БРІКС на регіональні процеси, а також на
загострення протистояння між західними країнами та країнами БРІКС.
Перспективи формалізації БРІКС як глобального актора оцінюються
посередньо, оскільки для зміни існуючої мережі глобальних політичних,
безпекових та економічних інститутів країнам об’єднання доведеться стати
центром коаліції країн, що розвиваються, які дотримуються позицій нейтралітету
і надають перевагу розвитку двостороннього співробітництва. Відсутність
ідеологічної та політичної основи БРІКС уможливлює його представлення як
дискусійного форуму, а в економічній сфері як можливого центру з
регіональними векторами впливу.