ОСОБЛИВОСТІ Ставлення до себе ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У КЛІМАКТЕРИЧНОМУ ПЕРІОДІ

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

бацилєва ольга валеріївна

УДК 159.923.31

ОСОБЛИВОСТІ Ставлення до себе ЖІНОК,
ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У КЛІМАКТЕРИЧНОМУ ПЕРІОДІ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Науковий керівник:
дійсний член АПН України,
доктор психологічних наук,
професор
Максименко С.Д.

Київ 2004

Зміст

вступ ..3
розділ і. вікові кризи як фактор зміни ставлення
до себе ..12
1.1. Психологічні механізми розвитку ставлення до себе ..12
1.2. Криза пізньої зрілості у життєдіяльності жінки ...33
1.3. Психологічні аспекти індивідуального здоров'я та якості життя
жінки у клімактеричному періоді..45
1.4. Вплив психологічних особливостей жінок на перебіг
клімактеричного періоду ...52
розділ ІІ. методологічні засади та програма
дослідження ставлення до себе жінок
у клімактеричному періоді життя .64
2.1. Методологічні засади дослідження 64
2.2. Етапи та інструментарій дослідження 73
розділ іІІ. дослідження психологічних
особливостей жінок, які перебувають
у клімактеричному періоді...87
3.1. Клініко-психологічна характеристика жінок, які
перебувають у клімактеричному періоді...87
3.2. Особистісні характеристики жінок на ранніх етапах клімактерію 99
3.3 Психологічні засади організації психосоціальної підтримки
жінок на ранніх етапах клімактеричного періоду....142
висновки ..155
список використаних джерел .158
додатки .175

Вступ

. Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення, які відбуваються протягом останніх десятиріч у більшості розвинутих країн світу, останнім часом стають характерні і для України. Однією із значних тенденцій у постіндустріальних країнах є суттєва зміна демографічних процесів, коли спостерігаються характерні ознаки подовження тривалості життя населення, де фактично кожна четверта особа чоловічої статі та більш, ніж кожна третя жіночої, має вік старше 50-ти років. Суттєво, що цей процес пов’язаний із зростанням якості життя, що призводить до значного подовження терміну активної соціальної діяльності людей.
Сама по собі така тенденція є, безумовно, позитивною, але вона призводить до виникнення цілої низки проблем, з якими майже не стикалися попередні покоління. Так, у розвинутих країнах значно змінилися уявлення про вік людини і її соціально-рольовий розвиток. В суспільстві починають переважати погляди, коли людина 19-20-ти років ще вважається підлітком, юнаком - тільки у 25, 50 років тільки розквіт зрілої особистості, а похилий вік та старість віднесено аж за 65-70 років. У зв’язку з цим відмічаються і такі тенденції, як постаріння” віку обрання шлюбу та народження дітей. Так, ще двадцять років потому, якщо жінка віком старше 30-ти років народжувала дитину, тим більш, першу, то це було досить рідким явищем, і сам вік жінки вважався суттєвим фактором ризику. На сьогодні ж таке явище стало якщо і не нормою, то досить розповсюдженим і буденним.
Важливою ознакою сучасного буття стало вирівнювання дії соціальних чинників на умови життя та динаміку психологічного і соціального розвитку як для чоловіків, так і для жінок. Але це не означає, що нівелюється дія інших чинників, в першу чергу, біологічних. Так, можна виділити принаймні три періоди, коли біологічні фактори задають суттєві відмінності у житті та розвитку чоловіків та жінок. По-перше, це період статевого дозрівання, який у дівчат відбувається в середньому на 2-3 роки раніше, ніж у хлопців. По-друге, це народження дітей. По-третє, це настання клімактерію, який у жінок починається на 10-15 років раніше, ніж у чоловіків. Очевидно, якщо перші два чинники відіграють позитивну роль у психосоціальному розвитку жінки, то фактор клімактерію має переважно негативне забарвлення та пов’язаний з виникненням великої кількості як соціальних, так і суто психологічних проблем.
У психології визнано, що криза зрілого віку (45-50 років) у жінок збігається з настанням клімактерію, що робить цей період набагато труднішим і складним [137]. Встановлено, що найбільш критичними у житті жінки є саме періоди перебудови гормонального статусу, які супроводжуються виразними реакціями з боку усіх функціональних систем організму та індивіда в цілому як на соматичному, так і на психічному рівнях, тобто перебіг клімактерію визначається не тільки гормональними характеристиками, але й індивідуально-психологічними особливостями жінки. Психологічні зміни, насамперед, виявляються у перебудові життєвих установок, особливостях ставлення до себе (самоставлення), що відображує емоційно-ціннісну природу особистості [16, 123, 141, 83].
До теперішнього часу дослідження, які мають місце у цьому напрямку, не повною мірою розкривають означену проблему та ті зміни, які відбуваються в організмі людини середнього віку, особливості психоемоційних та конітивних функцій, що обумовлюють адаптаційні можливості людини у сучасному соціально-економічному середовищі на різних етапах її розвитку. Проте загальновідомо, що період середнього віку, як етап онтогенезу, характеризується низкою об'єктивних змін (фізична перебудова організму, погіршення соматичного здоров'я, зміна когнітивних можливостей та психосоціального статусу тощо) та суб'єктивних реакцій на них, бо інтерпритація людиною однакових змін може бути досить різною, що залежить насамперед від індивідуальних настанів у відношенні старіння, соціально-економічного стану, культурних, релігійних та національних традицій [4, 5, 53, 60, 83, 89, 133, 139, 155]. Тобто середній вік може розглядатися людиною або як період переходу до нового стану, а сам процес розвитку прийматися як низка очикуваємих важливих подій у житті, які можно передбачити та стосовно яких можна будувати плани, або як кризу, де нормативні вікові зміни сприймаються як сукупність неминучих негативно забарвлених подій, що призводять до зниження можливостей людини у всіх сферах її життя.
Найбільш наявні та закономірні зміни у цей період це психофізіологічні та морфофункціональні перебудови, що відбуваються на всіх рівнях організму і потребують від людини внесення корективів у свою діяльність в усіх сферах життя. Однак, існує низка особливих чинників, що визначає вплив цих змін на адаптаційні можливості організму, та функціонування особистості в цілому. Серед таких чинників важливе місце займає наявність особливих турбот та проблем, які пов'язані з настанням середини життя у жінок, на який саме припадає початок клімактеричного періоду. Цікавим є той факт, сам термін "клімакс" в перекладі з грецької мови означає "сходи"; ця назва нібито підкреслює не одномитність тих змін, що настають, а їх поступовність, перехід організму у новий функціональний стан, діяльність його на якісно новому рівні. Клімактерій, як фізіологічний період у житті жінки, протягом якого на тлі вікових змін у організмі домінують інволютивні поцеси в репродуктивній системі, має місце в певному віці у кожної жінки, при цьому економне витрачання структурних ресурсів призводить до узгодженої взаємодії систем організму на новому рівні, внаслідок чого зміни, які виникають, мають змогу забезпечити оптимальний режим діяльності органів та систем, активність яких є вирішальною при реалізації адаптивної поведінки та адекватного психоемоційого стану особистості.
Таким чином, проблема дослідження пов’язана із виникненням у жінки з настанням клімактеричного періоду психологічного протиріччя між сприйняттям себе як активного суб’єкта соціальної і творчої життєдіяльності та переживанням фізіологічних та психологічних змін, притаманних клімактерію.
Актуальність означеної проблеми посилюється її мультидисциплінарним характером і розмаїттям проявів та етіопатогенетичних факторів, що потребує залучення для досліджень в цій галузі широкого кола фахівців різного профілю, насамперед, психологів, соціологів, геронтологів тощо.
Присвячені перебігу клімактеричного періоду роботи, які з’явились останнім часом в науковій літературі, виконані, в основному, лікарями та відображують результати досліджень гормонально-метаболічних особливостей організму жінки [7, 21, 24, 31, 33, 39, 44, 54, 61, 100, 103, 122, 123, 125, 138]. В той же час роботи, присвячені розкриттю психологічних аспектів функціонування особистості жінки в цьому періоді поодинокі [19, 34, 81, 141, 170, 207], а висунуті проблеми потребують подальшого вивчення.
Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, теоретичне та практичне значення визначили вибір теми дослідження: Особливості ставлення до себе жінок, які перебувають у клімактеричному періоді”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної проблеми лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України "Закономірності взаємодії психічних процесів у структурі людської психіки", номер держреєстрації 01961U009286.
Об’єкт дослідження: процес переживання особистістю кризи пізньої зрілості.
Предмет дослідження: психологічні особливості ставлення до себе жінок на початковому етапі клімактеричного періоду.
Мета дослідження полягає у визначенні індивідуально-психологічних особливостей та змін особистої орієнтації, що виникають у жінки в клімактеричному періоді, та розробці психологічних засобів своєчасного контролю та корекції процесу переживання цієї кризи.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що переживання кризи пізньої зрілості у жінок пов’язано із настанням клімактеричного періоду, що на психологічному рівні відображується у зміні образу Я” жінки та функціонування самоставлення, що веде до переусвідомлення та переоцінки життєвих цінностей і зміни соціально-психологічних настанов.
Завдання дослідження:
1.Визначити та проаналізувати теоретичні підходи до вивчення особливостей переживання кризи пізньої зрілості жінками, які перебувають у клімактеричному періоді, на соціальному, соціально-психологічному, індивідуально-психологічному та медико-біологічному рівнях.
2.Розробити та апробувати методику діагностики впливу психічного стану жінок на перебіг клімактерію.
3.Дослідити зміни характеристик самоставлення жінок, які перебувають у клімактеричному періоді за якісними та кількісними показниками.
4.Провести порівняльний аналіз особливостей ставлення до себе жінок одного віку, які перебувають у клімактеричному періоді, та тих, які ще не увійшли у цей період.
5.Розробити та апробувати систему методів психологічної підтримки та соціально-психологічної реабілітації жінок у клімактеричному періоді.
Методологічну основу дослідження складають: загальнопсихологічні положення щодо генези особистості, а саме генетичний підхід С.Д. Максименка до аналізу становлення особистості на різних вікових етапах життя; концепція життєвого шляху особистості та життєвих криз (В.О. Роменець, Т.М. Титаренко); концепція психології особистісного змінювання (П.В. Лушин); принципи медико-психологічного дослідження та клінічної психодіагностики особистості (Л.Ф. Бурлачук).
Методи дослідження. Для ирішення поставлених завдань та перевірки висунутих гіпотез використовувались наступні методи: теоретичні методи узагальнення, систематизація та порівняння; методи збору емпіричних даних бесіда, інтерв’ю, анкетування та адаптований опитувальник для визначення соціально-побутового статусу обстежуваних; експериментальні методи психодіагностичні методики, що використовувалися у комп’ютерному варіанті, "САН", "Супос-8", проективна методика колірного вибору М. Люшера, шкала реактивної й особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, опитувальники міні-мульт та самоставлення В.В. Століна, комплексне дослідження стану вегетативної нервової системи за О.М.Вейном; математичні методи статистичної обробки даних та оцінки їх достовірності.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше предметом дослідження виступили особливості ставлення до себе жінок, які перебувають у клімактеричному періоді, проведено теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка особливостей функціонування самоставлення у визначеної категорії жінок; доведено наявність залежності змісту ставлення до себе жінок від їх індивідуально-психологічних характеристик, психоемоційного статусу, соціально-психологічних орієнтацій та особливостей перебігу клімактерію.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що розроблено структурно-функціональну модель психологічного стану переживання жінкою настання клімактерію; показано, що настання клімактерію є провідним чинником виникнення життєвої кризи у жінок віком 45-50 років; доведено, що провідною психологічною причиною виникнення кризи є протиріччя між сприйняттям жінкою себе як активного суб’єкта соціальної та творчої діяльності та переживанням фізіологічних та психологічних змін, притаманних клімактерію; показано можливості психологічної підтримки жінки у цьому періоді життя з метою підвищення її загальних адаптаційних можливостей та оптимізації життєдіяльності в умовах клімактерію.
Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблена комплексна система діагностики психологічного стану жінок у клімактеричному періоді та апробована методика оцінки кількісно-якісних характеристик самоставлення жінок залежно від рівня фізіологічних відхилень, що супроводжують клімактеричний період, та пов’язаних з ними змін у соціальному та рольовому функціонуванні; визначено напрямки психологічної профілактики, підтримки та корекції несприятливої дії змін, які спостерігаються у клімактеричному періоді. Отримані дані можуть бути використані при підготовці фахівців у галузі психології.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на VI Костюківських читаннях (Київ, 2003), II Всеукраїнській конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми гінекологічної ендокринології" (Донецьк, 2001), Міжнародній конференції "Менопауза та репродуктивне здоров’я" (Тернопіль, 2003), ХІV Міжнародній науково-практичній конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості" (Донецьк, 2003), засіданнях кафедри психології Донецького інституту психології та підприємництва, кафедри гуманітарних та суспільних дисциплін Донецького державного інституту штучного інтелекту та на засіданнях лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Особистий внесок здобувача міститься у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці особливостей ставлення до себе жінок, які перебувають у клімактеричному періоді; розробці та апробації комплексної системи дослідження психоемоційного стану жінок та виявлення у них наявності та ступеню психоемоційного напруження; визначенні на підставі отриманих даних можливостей профілактичної та корекційної роботи з метою психологічної реабілітації жінок даної вікової групи. У друкованих працях, написаних у співавторстві, конкретний внесок автора полягає у постановці проблеми, проведенні емпіричного дослідження та інтерпретації одержаних даних. Розробки та ідеї, що належать співавтору, в дисертації не використовуються.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 9 наукових публікаціях, з них 7 у фахових виданнях, затверджених ВАК України 4 одноосібні.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (215 найменувань, у тому числі 53 іноземними мовами) та додатків. Робота викладена на 157 сторінках друкованого тексту, вміщує 13 таблиць та 11 графіків.

Автор висловлює щиру подяку науковому керівникові дійсному члену АПН України, доктору психологічних наук, професору С.Д.Максименко за підтримку напрямку дослідження та дійсну допомогу при виконанні дисертаційної работи.

Велика вдячність всім співробітникам Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України за доброзичливість та підтримку на всіх етапах виконання дисертаційного дослідження.

Список литературы

висновки

1. Настання клімактеричного періоду, з одного боку, є закономірним фізіологічним інволюційним процесом, а, з другого, є провідним чинником виникнення у житті жінки кризи пізньої зрілості (45-50 років). Змістовно ця криза пов’язана із психологічним протиріччям у сприйнятті жінкою себе як активного суб’єкту соціальної та творчої активності й переживанням фізіологічних та психологічних змін, притаманних клімактерію, які охоплюють всю систему образу "Я" жінки, що потребує переусвідомлення та переоцінки нею життєвих цінностей, зміни соціально-психологічних настанов.
2. Існуючий двосторонній взаємозв'язок між фізіологічними та психологічними процесами дозволяє стверджувати, що виникнення специфічних для клімактеричного періоду дезадаптацій пов’язано з мультифакторною дією стресогенних чинників різного рівня: а) соціальні чинники, у вигляді усталених негативних традицій ставлення до жінки у клімактерії; б) соціально-психологічні чинники, що виявляються у змінах в міжособистісних стосунках з найближчим оточенням; в) психологічні чинники, пов’язані із зміною ставлення до себе; г) психофізіологічні чинники у вигляді нерегульованих стрімких змін психоемоційного стану; д) фізіологічні чинники, пов’язані з перебудовою функціонування ендокринної та вегетативної нервової систем.
3. Доведено, що загальним показником переживання жінкою стресу у клімактеричному періоді є психоемоційне напруження. Запропонована комплексна методика дослідження психоемоційного стану жінок клімактеричного віку є надійним інструментарієм виявлення у них наявності психоемоційного напруження та його оцінки.
4. Доведено, що особливості ставлення до себе жінок, які перебувають у клімактеричному періоді, пов’язані із індивідуально-психологічними характеристиками особистості. Показано статистично достовірне підвищення, в порівнянні з нормою, стану іпохондрії, депресії та психастенії; виявлено пряму залежність між ступенем психоемоційної напруги та рівнем особистісної та ситуативної тривожності.
5. Встановлено, що у більшості жінок в клімактеричному періоді значно знижується рівень самовпевненості, виникає негативне ставлення до себе, зростає внутрішня конфліктність, а також знижуються самоприйняття та самоповага, що виражає зниження оцінки власного "Я" жінкою стосовно соціально-нормативних критеріїв моральності, успіху, соціального схвалення тощо.
6. Обґрунтовано необхідність організації системи психологічної підтримки жінок у кризовій ситуації, викликаній настанням клімактеричного періоду. Апробовано використання засобів стресопрофілактики, що дозволяють знизити загальний рівень психоемоційної напруги, швидше формувати адекватне ставлення до себе та розкрити жінці адаптивні варіанти ситуативного та особистісного реагування, які підвищують її самооцінку в нових для неї умовах, забезпечують повноцінне функціонування та соціальну активність особистості, дозволяють зберегти психічне й соматичне здоров’я.

Перспективи дослідження ми вбачаємо у зверненні до поглибленого визначення соціально-психологічних механізмів переживання жінкою кризи пізньої зрілості та подальшому вдосконаленні системи психологічної допомоги у подоланні кризових станів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. 262 с.
2. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем. М.: Наука, 1980. 197 с.
3. Анохин П.К. Эмоции // Психология эмоций. Тексты. М., 1984. 201 с.
4. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. Т. 15. № 1. С. 3-18.
5. Анцыферова Л.И. Новые стадии поздней жизни // Психологический журнал. 1994. № 3. С. 7-21.
6. Астахов В.М., Максименко Ю.Б. Автоматизация клинико-психологических исследований в акушерско-гинекологической практике. Донецк: Новый мир., 1996. 82 с.
7. Балан В.Е. Качество жизни больных с урогенитальными расстройствами в климактерии // Materia medica. 1999. № 2 (22). C. 19-27.
8. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука., 1988. 135 с.
9. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1986. 248 с.
10. Бехтерева Н.П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности. Л., 1971. 431 с.
11. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум, поведение. М.: Мир, 1988. 247 с.
12. Бодалев А.А., Ганжин В.Т., Деркач А.А. Человек и цивилизация в зеркале акмеологии // Мир психологии. 2000. - № 1. С. 89-108.
13. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. СПб: "Речь", 2000. 440 с.
14. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы. М., 1995. 189 с.
15. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб: Питер, 2002. 528 с.
16. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. СПб:Питер, 2003. 352 с
17. Васильев В.Н. Стресс и здоровье. М.: Знание, 1991. 123 с.
18. Вегетативные расстройства / Под ред. Вейна А.М. М.: МИА., 1998. 749 с.
19. Веннинга А. Психологические и психиатрические аспекты климакса // Проблемы репродукции. 1996. - № 3. С. 81-83.
20. Вилюнас Б.К. Психология эмоциональных явлений. М., 1976. 158 с.
21. Винник М.Т. Климактерический синдром: клиника и лечение психических расстройств // Вестник научных исследований. 1999. - № 3. С. 49-51.
22. Виткин Дж. Женщина и стресс. СПб: Питер, 1996. 256 с.
23. Витулкас Д. Новая модель здоровья. М., 1997. 63 с.
24. Вихляева Е.М. Климактерический синдром и его лечение. М.: Медицина, 1996. 139 с.
25. Водопьянова Л.В., Ходырева Н.В. Психология здоровья // Вестник Ленинградского университета. Сер. 6. 1991. Вып. 4, № 27. С. 50-58.
26. Волков П.П., Круглянский В.Ф. Системный подход как методологическая ориентация в науке // Системный подход и психиатрия. Минск, 1976. С. 5-96.
27. Выдай А. Лидерство: мужчина и женщина // Персонал. 2001. № 3. С.26-31.
28. Геодакян В.А. Эволюционная теория пола // Природа. 1991. №8. С. 60.
29. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. М.: ЧеРо, 1998. 336 с.
30. Гридин Л.А. Общественное здоровье как показатель благополучия и стабильности общества // Экология человека. 2001. № 4. С. 9-12.
31. Грищенко О.В. Климактерические расстройства и принципы их коррекции. Лекция. // Харьк. мед. журн. 1996. № 4. С. 50-54.
32. Гуревич И.Н. Социальная психология здоровья. СПб., 1999. 197 с.
33. Давыдов С.Н. Климактерий женщины. М.: Медицина, 1966. 30 с.
34. Джабашвили М., Ангуладзе С. Значение личностных особенностей при климактерическом синдроме // Рос. мед. журн. 2001. № 3. С. 18-21.
35. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. СПб: Питер, 2001. 320 с.
36. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология. Словарь-справочник. Минск: "Хелтон", 1998. 254 с.
37. Зайцев В.П. Вариант психологического теста Mini-Mult // Психологический журнал. 1981. № 3. С. 118-123.
38. Зиньковский А.К., Виноградова Р.Н., Волоскова И.М., Седова А.А. Психическое здоровье ХХІ века: стратегии эффективного управления // Экология человека. 2001. № 4. С. 25-27.
39. Змановский Ю.Ф. Возрастные нейрофизиологические особенности и климактерические расстройства у женщин. -М.:Медицина, 1975.191 с.
40. Изард К.Э. Психология эмоций : Пер. с англ. СПб: Питер, 2000 . 464 с.
41. Изуткин А.М. Болезнь как стесненная в своей свободе жизнь // Философские и социально-гигиенические аспекты учения о здоровье и болезни. - М., 1975. - С. 161-178.
42. Исследование проблем менопаузы в 90-х годах / Доклад научной группы ВОЗ: Пер. с англ. М.: Медицина, 1996. - 155 с.
43. Кабанов М.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. Л., 1983. 312 с.
44. Казей Н.С. Климактерический синдром. Лекция // Центр. Инст-т усовершенствования врачей. М.: ЦОЛИУВ, 1990. 22 с.
45. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. Л., 1982. - 232 с.
46. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология. СПб: Питер, 2002. 960 с.
47. Квасенко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. Л.: "Медицина", 1980. - 181 с.
48. Квинн В. Прикладная психология. СПб: Питер, 2000. 560 с.
49. Кириленко О. Политика, социальное развитие и женщина // Персонал. 2002. № 3. С. 4-8.
50. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. М.: Наука, 1983. 368 с.
51. Клиническая психология / Учебник под ред. Б.Д.Карвасарского. СПб: Питер, 2002. 960 с.
52. Клиническая психология / Под ред. Перре М., Бауманна У. СПб.: Питер, 2002. 1312 с.
53. Климактерический период женщины / Европейская согласительная конференция по менопаузе, 1997. 17 с.
54. Коган А.А. Патологический климактерий и менопауза. Клиника, патогенез, профилактика и терапия. Ташкент: Медицина, 1995. 135 с.
55. Коган Б.М. Стресс и адаптация. М.: Знание, 1980. 64 с.
56. Кокс Т. Стресс: Пер. с англ. М.: Медицина, 1981. 261 с.
57. Корсак К. Женщины персонал ХХІ века // Персонал. 2001. № 3. - С. 39-41.
58. Косовская И. Ролевые стереотипы и профессионализация женщин // Персонал. - 1998. - № 2. С. 79-81.
59. Костодымов Н.Н., Спиридонов Д.Н. Теория личности Э.Фромма и вопросы качества жизни пожилых людей // Клиническая геронтология. 2001. № 8. С. 78-79.
60. Крайг Г. Психология развития. СПб: Питер, 2000. 987 с .
61. Крымская М.Л. Климактерический период. М.: Медицина, 1989. - 270 с.
62. Кулаков В.Н. Гистеректомия и здоровье женщины. Москва, 2000 . - 214 с.
63. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. М., 1976. 325 с.
64. Лапин И.П. Психология фармакотерапии неотъемлемая часть проблемы реабилитации и качества жизни // Психосоциальная реабилитация и качество жизни. М., 2001. С. 250-258.
65. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции. М., 1971. 122 с.
66. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. 303 с.
67. Леонтьев Д.А. Значение и личностный смысл: две стороны одной медали // Психологический журнал. 1996. Т. 17, № 5. С. 7-21.
68. Лисицын Ю.П., Сахно А.В. Здоровье человека социальная ценность. М., 1989.
69. Литвинцова А.Н. Женская психология. М., 1994. 333 с.
70. Ложкин Г., Дорошенко Н. Конфликт: мужчина и женщина // Персонал. 1999. № 5. С. 84-88.
71. Лук А.Н. Эмоции и личность. М.: Медицина, 1977. С. 248.
72. Лурия Р.А. Внутренняя картина болезней и иатрогенные заболевания. М., 1976. 67 с.
73. Лушин П.В. Психология личностного изменения. Кировоград: «Имэкс ЛТД», 2002. 360 с.
74. Майерс Д. Социальная психология. СПб: Питер, 2001. 752 с.
75. Максименко С.Д. Генетическая психология. К.: "Рефл-бук", 2000. 319 с.
76. Максименко С.Д. Общая психология. К.: "Рефл-бук", 2000. 523 с.
77. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. К.: Форум, 2002. Т.1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. 319 с.
78. Максименко Ю.Б. Цветовая символика в экспериментально-психологических исследованиях.: Учебное пособие. - Донецк, 1997. 55 с.
79. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс, профилактика. М.:Наука, 1981. 276 с.
80. Менделевич В.Д. Психопатология климакса. Казань: Изд-во ун-та, 1992. 168 с.
81. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. М.:Медпресс, 2001. 592 с.
82. Менопауза. Доклад научной группы ВОЗ. ВОЗ Женева, 1984. 124 с.
83. Миллер С. Психология развития: Методы исследования. СПб: Питер, 2002. 464 с.
84. Мясищев В.Н., Лебединский М.С. Введение в медицинскую психологию. Л., 1966. 278 с.
85. Мясищев В.Н. Проблемы личности в психологии и медицине // Актуальные вопросы медицинской психологии. Л., 1974. С. 5-25.
86. Назарова Н.А. Состояние психосексуальной сферы у женщин в климактерическом периоде // Materia medica. 1999. № 2 (22). C. 11-18.
87. Немов Р.С. Психология. М.: ВЛАДОС, 2000. 688 с.
88. Новик А.А., Матвеев С.А., Ионова Т.И. и др. Оценка качества жизни больного в медицине // Клиническая медицина. 2000. Т. 78, № 2. С. 10-13.
89. Новикова К.Н. Проблемы качества жизни пожилого человека // Клиническая геронтология. К., 2001. С.93.
90. Норакидзе В.Г. Типы характера и фиксированная установка. Тбилиси, 1966. 43 с.
91. Норакидзе В.Г. Методы исследования характера личности. Тбилиси, 1989. 79 с.
92. Олпорт Г.В. Личность в психологии. М.: КСП+, 1998. 432 с.
93. Орлов В.А., Гиляревский С.Р. Проблемы изучения качества жизни в современной медицине // Медицина и здравоохранение . 1992. № 2. С. 15-20.
94. Основи безпеки життєдіяльності та підтримання здоров'я людей середнього віку: метод. настанови для студентів відділу психології ф-ту соціології та психології / Упоряд. Корнієнко О.В. К.: РВЦ, 1998. 30 с.
95. Основи загальної психології / Під ред. С.Д.Максименка. К.: НПЦ "Перспектива", 1998. 256 с.
96. Основы психодиагностики / Под ред. А.Г.Шмелева. М., Р.н/Д.: Феникс, 1996. 544 с.
97. Основы психологии: Практикум / Ред.-сост. Л.Д.Столяренко. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. 576 с.
98. Панин Л.Е. Биохимические механизмы стресса. СПб.: Наука, 1983. 23 с.
99. Панов В.И. Психические состояния как предмет и объект психологических исследований // Мир психологии. 1998. № 2. С. 39-41.
100. Поворознюк В.В., Григор'єва Н.В. Менопауза та остеопороз. Київ, 2002. 356 с.
101. Попов А.Л. Эмоции и их анализ. К., 1995. 139 с.
102. Портнов В.А., Молчанов Г.М. Соматические и психические нарушения, обусловленные климаксом // Врач. 1999. № 1. С. 15-18.
103. Потемкин В.Н. Климакс и климактерический синдром. Лекция // Врач. 1999. №1. С. 21-28.
104. Практикум по общей и экспериментальной психологии / Под ред. Крылова А.А., Маничева С.А. СПб., 2000. 557 с.
105. Психология здоровья / Под ред. Г.С.Никифорова. СПб., 2000. 298 с.
106. Практическая психодиагностика / Под ред. РайгородскогоД.Я. Самара: "Бахрах", 1998. 672 с.
107. Прикладная социальная психология / Под ред. Сухова А.Н., Деркача А.А. М.: НПО "МОДЭК", 1998. 688 с.
108. Психология личности в трудах отечественных психологов / Под ред. Л.В.Куликова. СПб: Питер, 2001. 480 с.
109. Психология личности в трудах зарубежных психологов / Под ред. А.А.Реан. СПб: Питер, 2001. 320 с.
110. Райковский Я. Экспериментальная психология эмоций. М.: Прогресс, 1979. 229 с.
111. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб: Питер, 2001. 400 с.
112. Резникова Т.Н., Смирнов В.М. О моделировании "внутренней картины болезни" / Проблемы медицинской психологии. Л., 1976. С. 122-124.
113. Роджерс К. Клиент-центрированная психотерапия. М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. 512 с.
114. Розин В.М. Здоровье или болезнь. Взгляд на проблему // Мир психологии. 2000. № 1. С. 165-169.
115. Розин В.М. Здоровье как философская и социально-психологическая проблема // Мир психологии. 2000. № 1. С. 12-31.
116. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб: Питер, 2001. 720 с.
117. Сакс Дж. Менопауза / Пер. с англ. М.: Крон-пресс, 1995. 160 с.
118. Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности. Одесса: Хорс, 1995. 334 с.
119. Свядощ А.М. Женская сексопатология. М.: Медицина, 1988. 175 с.
120. Селье Г. На уровне целого организма: Пер. с англ. М.: Наука, 1972. 122 с.
121. Семке В.Я. Улучшение качества жизни как слагаемое общественного здоровья // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. 2000. № 1. С. 4-8.
122. Сметник В.П., Ткаченко Н.М., Глезер Г.А. и др. Климактерический синдром. М.: Медицина, 1998. 228 с.
123. Сметник В.П., Дюкова Г.М., Назарова Н.А. Исследование психосоциальных факторов и изменения в сексуальной сфере у женщин в климактерическом периоде // Проблемы репродукции. 1999. Том 5, № 6. С. 51-53.
124. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М.: МГУ, 1989. 215 с.
125. Сольский Я.П., Татарчук Т.Ф. Проблеми климаксу в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. № 6. С. 72-76.
126. Социальные и медицинские проблемы менопаузы // Врач. 1995. № 2. С. 46.
127. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. М., 1972. 95 с.
128. Столин В.В. Исследование эмоционально-ценностного отношения к себе с помощью методики управляемой проекции // Психологический журнал. 1981. Том 2, № 3. С. 104-109.
129. Столин В.В. Мотивация и самосознание / Мотивация личности. М., 1982. С. 58-67.
130. Столин В.В., Кальвиньо М. Личностный смысл: строение и форма существования сознания // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. XIV. 1982. С. 45-55.
131. Столин В.В. Самосознание личности. М.: Изд-во МГУ, 1983. 286 с.
132. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. 672 с.
133. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. СПб: Питер, 2002. 256 с.
134. Судаков К.В. Системные механизмы эмоционального стресса. М.: Медицина, 1981. 229 с.
135. Творогова Н.Д. Экологические аспекты психологического здоровья человека // Экология человека. 2001. - № 4. С. 21-25.
136. Тигранян Р.А. Стресс и его значение для организма. М.: Наука, 1988. 172 с.
137. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. К.: Либідь, 2003. 376 с.
138. Ткаченко Н.М., Ильина Э.М. Методологические аспекты патогенеза вазомоторных и психоэмоциональных расстройств при климактерическом синдроме // Акушерство и гинекология. 1984. № 2. С. 10-15.
139. Тювина Н.А., Балабанова В.В., Балан В.Е., Бутарева Л.Б. Психиатрический аспект климактерического синдрома: клиника и лечение // Акушерство и гинеколлогия. 1993. № 4. С. 79-82.
140. Тювина Н.А., Балабанова В.В. Профилактика и лечение психических нарушений у женщин в климактерическом периоде // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. 1991. Т. 91, № 9. С. 79-82.
141. Тювина Н.Л. Психические нарушения у женщины в период климактерия. М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. 224 с.
142. Узнадзе Д.Н. Экспериментальные основы психологии установки. Тбилиси, 1961.- 156 с.
143. Узнадзе Д.Н. Труды. Тбилиси , 1977. 178 с.
144. Фернхем А., Хейвен П. Личность и социальное поведение. СПб: Питер, 2001. 368 с.
145. Фрольис В.В. Стрес-возраст-синдром // Физиологический журнал. 1991. № 3. С. 4-11.
146. Фурдуй Ф.И. Физиологические механизмы стресса и адаптации при остром действии стресс-факторов. Кишинев: Штиинца, 1986. 240 с.
147. Фурдуй Ф.И. Стресс и здоровье. Кишинев: Штиинца, 1990. 239 с.
148. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб: Питер, 2002. 608 с.
149. Холмогорова А.Б., Гаранян Н.Г. Культура, эмоции и психическое здоровье // Вопросы психологии. 1999. № 2. С. 56-69.
150. Хорни К. Женская психология . Собр. соч. в 3-х т. М.: Смысл, 1997. Т. 1. 147 с.
151. Чебаненко Н. Качество жизни, Wellness, индивидуальное здоровье: сравнительная оценка понятий // Ліки України. 2002. № 12(65). С. 55-61.
152. Чебыкин А.Я. Проблема эмоциональной устойчивости. Одесса, 1995. 195 с.
153. Черепанова Л.П. Психологический стресс. М.: Издательский центр "Академия", 1996. 219 с.
154. Черносвитов Е.В. Социальная медицина: Учебное пособие. М.: Моск. гос. соц. ун-т, 2000. С. 103-123.
155. Черри Ш., Рунович К. Менопауза: мифы и правда. М.: ТОО "ТП", 1997. 192 с.
156. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. М., 1977. 83 с.
157. Четочкин А.Я. Проблема эмоциональной устойчивости. Одесса, 1995. 195 с.
158. Шкурко Я. Женщины у штурвала? Стереотипы и реальность // Персонал. 1998. № 5. С. 86-89.
159. Эверли Дж., Розенфельд Р. Стресс: природа и лечение. М.: Медицина, 1985. 210 с.
160. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. СПб: Питер, 2001. 656 с.
161. Эмоциональный стресс / Под ред. Л.Леви. Л., 1970. 74 с.
162. Юдин Б.Г. Здоровье: факт, норма, ценность // Мир психологии. 2000. № 1,2. С. 54-68.
163. Al-Azzawi F. Endocrinological aspects of the menopause // Br. Med. Bull. 1992. Vol.48. P. 262-275.
164. Atkinson m. et al. Characterizing quality of life among patients with chronic mental illness: a critical examination of the self-report methodology // Am. J. Psychiatry. 1997. Vol. 154. P. 99-105.
165. Barrett-Connor E., Kritz Silverstein D. Estrogen replacement therapy and cognitive function in older women // J. Am. Med. Assoc. 1993. Vol. 260. P 2637-2641.
166. Benson H., Stark M. Timeless healing. The power and biology of belief. N.Y., 1996. 352 p.
167. Berglund A., Fugl-Meyer K. Sexual problems in women with urinary incontinent // Scand. J. Caring. Sc. 1991. Vol. 5. p. 13-16.
168. Best N., Rees M. Et al. Effect of estradiol implant on noradrenergic function and mood in menopausal patient // Obstet. Ginecol 1992. Vol. 14. P. 87-89.
169. Browner W.S., Pressman A.R., Nevitt M.C. et al. Association between low density and stroke in elderly women // Stroke. 1993. Vol. 24.