СПЕЦИФІКА ЕМОЦІЙНОСТІ ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ КРЕАТИВНОСТІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім Г.С. КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

МАЛІМОН ЛЮДМИЛА ЯКІВНА

УДК 159.928.22:942.2

СПЕЦИФІКА ЕМОЦІЙНОСТІ
ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ КРЕАТИВНОСТІ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Кульчицька Олена Іполитівна
доктор психологічних наук,
професор

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Проблема обдарованості у психології ................................................................ 13

1.2. Теоретико-методологічний аналіз проблеми творчості ................................... 27
1.3. Основні підходи до аналізу явища креативності у зарубіжній та
вітчизняній психології ................................................................................................ 37
1.4. Особистісно-диференційний підхід до дослідження властивостей
творчо обдарованої особистості ................................................................................ 50
1.5. Психологічні особливості емоційної сфери творчо обдарованих осіб ........... 59
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕМОЦІЙНОСТІ
2.1. Теоретико-методологічні передумови дослідження емоцій та емоційності як стійкої інтеґральної характеристики індивідуальності ...................................... 66
2.2. Емпіричне дослідження взаємозв’язку якісних і динамічних характеристик актуальних та стійких емоційних переживань
2.2.1. Методи психологічного вивчення актуальних емоцій та емоційності ....... 85
2.2.2. Інтеркореляційний аналіз якісних і динамічних показників актуальних та стійких емоційних переживань .................................................................................. 90
2.2.3. Дослідження індивідуально-типових симптомокомплексів (типів) формально-динамічних характеристик емоційності ............................................... 113
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ ТА АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ показників КРЕАТИВНОСТІ І емоційних переживань
3.1. Організаційно-методичні передумови дослідження творчого потенціалу особистості
3.1.1. Система вимог до вивчення креативності особистості та психодіагностичний інструментарій ......................................................................... 124
3.1.2. Результати емпіричного дослідження креативності та емоційності, їх обговорення ................................................................................................................. 130
3.2. Аналіз взаємозв’язків між показниками креативності і якісними та динамічними характеристиками емоційності особи ............................................... 147
3.3. Особливості поєднань показників актуальних та стійких емоційних переживань осіб з різним рівнем креативності ....................................................... 165

ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................... 183

ДОДАТКИ ................................................................................................................... 204

ВСТУП

Актуальність дослідження. Психологічні особливості творчо обдарованої особистості постійно перебувають у полі зору дослідників, оскільки творчий потенціал нації розглядається як один з видів невичерпних природних ресурсів, раціональне використання яких є запорукою вирішення найгостріших проблем: економічних, політичних, національних, технічних тощо.
Водночас, зміни, що мають місце у житті нашого суспільства, активізують своєрідне гоніння за інтелектом”, в якому цінуються такі якості особистості як практично-логічне мислення, компетентність, цілеспрямованість, наполегливість, і повністю блокуються, витісняються як соціально непотрібні, а часто і шкідливі, емоції та емоційні переживання. Емоційна енергія, яка накопичується особистістю та не затребується суспільством, починає шукати вихід і проявляється, як правило, у деструктивній поведінці, емоційних зривах, нервово-психічних розладах, соціальних страхах тощо. Проте, лише багатий емоційний світ, широка палітра емоційних переживань можуть забезпечити ту саму творчість, яка так необхідна сучасному суспільству.
Отже, зростання наукового інтересу до явища творчості пов’язане з динамізмом суспільного розвитку, прискоренням темпів технологічного прогресу, в умовах якого як проблема творчості, так і проблема обдарованості значною мірою постають як проблема особистості, що готова прийняти виклик часу” і відповісти на нього, яка здатна не лише творити, але й відповідати за створене.
Відповідно зміщується центр тяжіння дослідницьких інтересів: від фіксації формальних і кількісних характеристик креативності зокрема та обдарованості загалом до вивчення їх індивідуально-особистісних передумов і проявів; від розгляду творчості в рамках конкретних задач та ситуацій до розуміння її як специфічної характеристики людського світовідчуття.
Таке переакцентування зазначеної проблеми знайшло своє вираження в останні десятиліття і яскраво відобразилось у сучасних концепціях як обдарованості, так і креативності, в руслі яких творчість все більше зближувалась” з людиною у контексті суб’єктності, особистісності, індивідуальності.
Серед численних досліджень проблем творчості та обдарованості варто виділити значну кількість праць, присвячених розгляду психологічних властивостей, які характеризують творчо обдаровану особистість (Т.Амабайл і М.Коллінз, Ф.Баррон, Д.Б.Богоявленська, Дж.Гілфорд, В.М.Дружинін, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, Д.Мак-Кіннон, А.Маслоу, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, К.Роджерс, К.Тейлор і Р.Б.Кеттелл, П.Торранс та ін.). Аналіз досліджень дає підстави стверджувати, що значне місце у структурі творчої особи відводиться регулятивним процесам емоціям і почуттям, під впливом яких формуються домінуючі мотиви та потреба людини у творчості.
У низці психологічних досліджень встановлено, що емоції, входячи до структури мислительних процесів, виконують функцію евристик (О.К.Тихомиров), а творчі прояви завжди є активованими емоційними процесами (В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов).
Окремі дослідники виділяють специфічні характеристики творчих осіб, певною мірою пов’язані з їх емоційною сферою: підвищену чутливість (Р.Кеттел), імпульсивність (Ф.Баррон), високий енергетичний рівень, підвищену сприйнятливість (К.Текекс), неповторне поєднання деяких акцентуйованих рис особистості (Л.Б.Єрмолаєва-Томіна), відхилення від шаблону у поведінці, впертість (У.В.Кала), емоційну забарвленість окремих процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на суб’єктивне оцінювання, емоційне занурення у діяльність (В.О.Моляко), емоційну сенситивність та лабільність, високий рівень емоційної збудливості (В.М.Козленко).
Водночас, достатньо суперечливими у психологічній літературі є дані досліджень психічної емоційної врівноваженості творчих осіб. Якщо гуманістичні психологи стверджують, що творчі люди характеризуються емоційною і соціальною зрілістю, високою адаптивністю, емоційною стійкістю тощо (А.Маслоу, К.Роджерс), то частина дослідників приписують креативам високий нейротизм, тривожність, емоційну неврівноваженість та погану адаптованість (Г.Айзенк, Ф.Баррон, О.Байєр, Ф.Хоровиць). Виділені окремі емоційні характеристики творчих осіб є достатньо розрізненими, що пояснюється відсутністю спеціальних комплексних досліджень цього питання у психологічній літературі.
Таким чином, незважаючи на досить широке висвітлення у наукових публікаціях теоретичних узагальнень та результатів емпіричних досліджень особистісних характеристик творчих осіб, проблема особливостей їх емоційної сфери залишається на сьогодні недостатньо розкритою. Водночас, розробка даної проблеми допоможе привернути увагу суспільства до індивідуально-типологічних особливостей актуальних та стійких емоційних переживань творчих осіб для забезпечення максимальної продуктивності їх творчої самореалізації, дозволить виявити специфіку їх емоційних проявів у поведінці та діяльності, що дасть можливість прогнозувати та враховувати типові способи їх емоційного реагування. Актуальність та недостатня розробленість окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Специфіка емоційності осіб з різним рівнем креативності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України в межах комплексної теми лабораторії психології творчості Психологічні особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах” (№ держреєстрації 01.00U000072). Обраний напрям дослідження тісно пов’язаний з науковими розробками, що проводяться на кафедрі загальної та соціальної психології Волинського державного університету ім. Лесі Українки за темою Психологія творчості та обдарованості” (1998-2003).
Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному обґрунтуванні взаємозв’язку між креативністю та емоційністю творчої особистості, здійсненні аналізу індивідуально-типологічних особливостей актуальних та стійких емоційних переживань осіб з різним рівнем творчої обдарованості.
Об’єкт дослідження психологічні особливості емоційної сфери творчо обдарованої особистості.
Предмет дослідження загальні закономірності та індивідуально-типологічна специфіка проявів якісних та динамічних характеристик актуальних емоцій та емоційності осіб з різним рівнем креативності.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що характеристики емоційної сфери та креативності є взаємопов’язаними, тобто особам з різним рівнем творчої обдарованості властиве своєрідне якісно-кількісне поєднання показників актуальних та стійких емоційних переживань: знаку та модальності домінуючих емоцій, з одного боку, і легкості виникнення, інтенсивності, сили, глибини, тривалості та стійкості емоційного переживання, з іншого.
Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі задачі дослідження:
1. На основі теоретико-методологічного аналізу відповідних досліджень визначити основні напрямки вивчення емоційних властивостей творчої особистості в межах особистісно-диференційного підходу.
2. Окреслити структуру емоційності в контексті досліджуваних якісних та динамічних її характеристик, виділити можливі індивідуально-типові поєднання (симптомокомплекси) показників формально-динамічного рівня емоційності.
3. Вивчити особливості актуальних емоцій та емоційності у представників певних творчих” професій (художників та музикантів);
4. Дослідити взаємозв’язок між параметрами креативності і якісними та динамічними характеристиками емоційності особи.
5. Визначити особливості емоційних профілів осіб з різним рівнем креативності і виявити специфіку їх актуальних та стійких емоційних переживань.
Теоретико-методологічними засадами дослідження стали: основні теоретичні положення про психологію обдарованості, творчості та креативності (В.М.Дружинін, Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, К.К.Платонов, О.Я.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, Р.Стернберг, Б.М.Теплов, В.Д.Шадриков та ін.), уявлення щодо особливостей особистісних характеристик творчо обдарованих осіб (Ф.Баррон, Дж.Гілфорд, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, В.М.Козленко, Д.Мак-Кіннон, А.Маслоу, К.Роджерс, К.Тейлор, Р.Б.Кеттелл, П.Торранс та ін.); диференційно-психологічний підхід та проблема індивідуальних відмінностей (А.Анастазі, Е.А.Голубєва, М.С.Лейтес, О.В.Лібін, Б.М.Теплов, В.Штерн та ін.); теоретико-емпіричні узагальнення у сфері емоцій (К.Ізард, Є.П.Ільїн, О.І.Кульчицька, Я.Рейковський, О.Я.Чебикін, П.М.Якобсон та ін.), емоційності як стійкої характеристики індивідуальності (В.Д.Небиліцин, О.Є.Ольшанникова, В.О.Пінчук, І.О.Плоткін, О.П.Саннікова та ін.) та емоційної регуляції діяльності (В.К.Вілюнас, Г.С.Костюк, О.Н.Леонтьєв, І.В.Пацявичус, П.В.Симонов та ін.).
Методи дослідження: У роботі використовується комплекс методів дослідження, що включає: 1) методи підготовки та організації дослідження: аналіз та систематизація теоретичних підходів та емпіричних результатів, що містяться у наукових літературних джерелах; 2) методи збору емпіричних даних: спостереження, бесіди, самозвіти досліджуваних, експертна оцінка, набір тестових методик, спрямованих на дослідження емоційної сфери особистості (чотиримодальнісний тест-опитувальник О.П.Саннікової (самооцінювальний та експертний варіанти), методика Розміщення на шкалі” Дембо-Рубінштейн, тест Характеристики емоційності” Є.П.Ільїна; шкала емоційної стабільності нестабільності (нейротизму) методики Г.Айзенка; методика САН В.О.Доскіна, характерологічний опитувальник Леонгарда-Шмишека); творчого потенціалу особистості (фігурна форма А тесту творчого мислення П.Торранса).
Систематизація отриманих даних здійснювалась на основі: 1) аналізу окремих компонентів, параметрів креативності та емоційності і виявлених зв’язків між ними; 2) аналізу психологічного змісту виділених індивідуально-типових поєднань показників формально-динамічного рівня емоційності, пошуку їх специфіки в осіб з різним рівнем креативності.
Використовувались різноманітні способи опрацювання зібраних даних: кількісний аналіз (кореляційний, факторний); якісний аналіз (метод профілів” та метод психологічних портретів”). В межах кількісного аналізу використовувались коефіцієнт кореляції Пірсона та t-критерій Ст’юдента, а також спеціально розроблена комп’ютерна програма для розпізнавання емоційних симптомокомплексів у сформованій репрезентативній вибірці.
Дослідження проводилось на базі Волинського державного університету імені Лесі Українки (Інститут мистецтв; психологічний, біологічний та історичний факультети). Загалом у програмі емпіричного дослідження взяло участь 665 осіб.
Наукова новизна дослідження:
- вперше визначено характер взаємозв’язку між креативністю і особливостями емоційних проявів творчих осіб, що проявляється у своєрідному якісно-кількісному поєднанні показників їх актуальних емоцій та емоційності;
- дістало подальшого розвитку уявлення про емоційність як стійку інтеґральну характеристику індивідуальності: теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено її структуру, що містить не лише якісні, а й формально-динамічні параметри; виділено стійкі поєднання якісних та динамічних показників актуальних та стійких емоційних переживань, що виявляються у певних індивідуально-типових симптомокомплексах досліджуваних властивостей;
- розкрито особливості якісних і динамічних характеристик актуальних емоцій та емоційності представників творчих” професій: художників і музикантів; виявлено зв’язок їх емоційних властивостей з рівнем вираженості творчої обдарованості (креативності) та сферою професійної творчої реалізації;
- досліджено емоційні профілі осіб з різним рівнем креативності, описано за допомогою психологічних портретів” індивідуально-типову специфіку їх актуальних та стійких емоційних переживань.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні знань про особистісні властивості творчих осіб, зокрема, специфіку їх емоційної сфери. Застосовано комплексний підхід, що дав можливість одночасного вивчення актуальних (емоції) і стійких (емоційність) емоційних переживань, якісних (знак та модальність домінуючих емоцій) та динамічних (легкість виникнення, сила та глибина, інтенсивність, тривалість та стійкість) характеристик емоційної сфери.
Практичне значення отриманих результатів визначається необхідністю врахування специфіки емоційності творчих осіб для забезпечення продуктивності їх суспільно значущої творчої активності в різних сферах життєдіяльності, в практиці виховання та навчання висококреативних школярів та студентів. Результати емпіричного дослідження можна використовувати при психокорекції емоційних проявів осіб з різним рівнем креативності, а також для розвитку творчого потенціалу особистості, впливаючи як безпосередньо на показники креативності, так і опосередковано через її емоційну сферу. Матеріали роботи можуть бути використані у процесі підготовки та викладання курсів психології регулятивної сфери, психології емоцій та психології творчості в навчальних закладах ІІІ та ІV рівнів акредитації.
Достовірність та надійність отриманих результатів дослідження визначається теоретико-методологічною обґрунтованістю його підготовки та проведення, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних його меті, предмету, об’єкту та завданням, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізів в інтерпретації отриманих емпіричним шляхом даних, використанням сучасного апарату математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні ідеї та результати дослідження доповідалися та обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 1998, 2002), Міжнародних Костюківських читаннях (Київ, 2003), міжрегіональній конференції Система ціннісних орієнтацій сучасної молоді” (Остріг, 2001), міжрегіональному науковому семінарі Конструктивна психологія і професіоналізація особистості” (Луцьк, 2002), щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ВДУ ім. Лесі Українки (1998-2003).
Впровадження результатів дослідження здійснювалось у навчальному процесі психологічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки при викладанні курсу загальної психології (розділ Психологія регулятивної сфери”) та спецкурсу Психологія емоцій”; в практиці психологічного консультування та психокорекційної роботи соціально-психологічної служби вищеназваного закладу; при розробці програми тренінгових занять для підготовки слухачів Волинського відділення МАН до обласних та Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт.
Публікації. Основний зміст і результати роботи висвітлено у 12 публікаціях, з яких 7 опубліковано у фахових наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків загальним обсягом 29 сторінок, які містять 16 таблиць, 2 схеми, 2 рисунки. Основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках. Список використаних джерел включає 296 праць українських та зарубіжних авторів. Робота містить 16 таблиць, 13 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретико-емпіричне узагальнення та нове вирішення проблеми особливостей емоційної сфери творчо обдарованих осіб. Сучасна психологія має у своєму розпорядженні значний матеріал, що кидає світло на зміст досліджуваного питання. Зокрема, у низці психологічних досліджень встановлено, що емоції, входячи до структури мислительних процесів, виконують функцію евристик, а творчі прояви завжди є активованими емоційними процесами. Ряд дослідників виділяють окремі емоційні характеристики, притаманні лише творчим особам. Разом з тим проблема індивідуально-типологічних особливостей актуальних та стійких емоційних переживань творчої особистості у їх якісно-кількісних вимірах залишається недостатньо розробленою у психологічній літературі. Водночас, теоретичний аналіз проблеми емоцій та емоційності особи виявив існування деякого термінологічного різноманіття, окремих концептуальних розходжень, що зумовило необхідність додаткового теоретико-емпіричного дослідження у цій галузі.
Тому, відповідно до мети дослідження, розробка проблеми здійснювалась у трьох напрямках. Перший пов’язаний з теоретичним аналізом індивідуально-психологічних особливостей творчої особистості, проблем творчості, обдарованості та креативності; другий - з теоретико-емпіричною розробкою проблеми актуальних емоцій та емоційності, її формально-динамічної структури та індивідуально-типових проявів, третій - з аналізом взаємозв’язків між показниками креативності і актуальними та стійкими емоційними переживаннями творчої особи, виявленням специфіки емоційності осіб з різним рівнем креативності. Узагальнення отриманого в ході дослідження масиву даних дозволило дійти таких висновків:
1. Стан дослідження творчо обдарованої особистості у психології з дозволяє виділити і розвести такі базові для аналізу проблеми поняття, як творчість, креативність та обдарованість. Обдарованість трактується як складне психічне утворення, яке виступає загальною психологічною передумовою творчого розвитку та становлення творчої особистості, і пов’язується у даному дослідженні з особливостями власне творчої діяльності, проявом творчості, функціонуванням творчої людини. Творчість розглядається як характеристика процесу (діяльності) суб’єкта, що відповідає вимогам екстраординарності як його результату (продукту), так і способів його здійснення. Саме такий підхід дає можливість підкреслити процесуально-результативну сторону творчості. Креативність трактується як якість (властивість) обдарованої особистості, при цьому суб’єктна обумовленість креативності дозволяє розглядати її як одну з детермінант творчого ставлення людини до світу, яка впливає на її суспільно значущу творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності.
2. Певний рівень творчої обдарованості поєднується з відповідними рисами особистості, що дає можливість дійти висновку про своєрідні особливості творчих людей. Здійснений аналіз дозволив теоретично виділити окремі, іноді достатньо суперечливі, характеристики їх емоційної сфери, що, по-перше, свідчить про недостатню розробленість проблеми, по-друге, переконує в можливості і необхідності вивчення індивідуально-типологічних відмінностей, що виявляються в особливостях емоцій та емоційних переживань осіб з різним рівнем креативності. В роботі доведена доцільність застосування комплексного підходу, що дав можливість одночасного вивчення актуальних (емоції) і стійких (емоційність) емоційних переживань, представлених якісними та динамічними характеристиками емоційної сфери.
3. В роботі виділено, поруч з якісними (знак та модальність домінуючих емоцій), динамічні (швидкість виникнення, сила, глибина і тривалість емоційного переживання) параметри актуальних емоцій та емоційності, встановлено взаємозв’язки між ними. Якісні характеристики емоційності у дослідженні представлені емоціями чотирьох модальностей: радості, гніву, страху та журби; серед основних динамічних показників емоційності виділено емоційну збудливість, інтенсивність емоцій, емоційну лабільність ригідність, емоційну стійкість. Доведено, що вираженість таких динамічних параметрів емоційності як легкість виникнення, інтенсивність і тривалість емоційного переживання щодо якісних показників емоцій може бути різною, що збільшує різноманітність проявів емоційних переживань і ускладнює пошук типологічних симптомокомплексів за певними критеріями.
4. Факторний аналіз досліджуваних показників актуальних і стійких емоційних переживань дав можливість обґрунтувати формально-динамічну структуру емоційності, в якій кожний фактор представлений домінуючою рисою (тією, що має найбільше факторне навантаження). Виділені фактори є монополярними, проте вони представлені різними (від мінімальних до максимальних) значеннями показників емоційності, що утворюють кожний фактор. Це дає можливість розглядати їх у континуумі: від найвищого прояву певної емоційної характеристики до найнижчого. Яскрава вираженість фактора інтенсивність” виявляється в емоційній збудливості, силі, глибині емоційного переживання, невираженість може виявлятися в емоційній стабільності та низькій інтенсивності емоцій. Континуум фактора тривалість” представлений, з одного боку, швидкою зміною, своєрідною розрядкою” емоції (емоційною лабільністю), з другого в’язкістю” емоцій, своєрідним застряганням” індивідуума на певних емоційних переживаннях (емоційною ригідністю). Фактор спрямованість” являє собою вираженість емоційної спрямованості на об’єкт емоційного переживання або від нього. Емоційна спрямованість на об’єкт опосередковано проявляється у домінуванні емоцій модальностей радість” (позитивна спрямованість на об’єкт) та гнів” (негативна спрямованість на об’єкт проти нього). Емоційна спрямованість від об’єкта визначається переважанням емоцій модальностей страх” та журба”.
5. На основі теоретичного аналізу та власного емпіричного дослідження вивчені формально-динамічні показники емоцій і емоційності як стійкої характеристики індивідуальності. Різноманітне їх співвідношення та різна міра вираженості кожної емоційної характеристики дало змогу теоретично описати, а потім емпірично дослідити стійкі поєднання (індивідуально-типові симптомокомплекси) формально-динамічних показників емоційності в системі саме тих характеристик, що вивчалися. В роботі запропоновано поруч з існуючою типологією емоційності за якісними показниками, пошук типів (симптомокоплексів) формально-динамічних її характеристик. Метод якісного аналізу дав можливість створити психологічні портрети осіб уособлювачів певного типу емоційності за індивідуально-типологічним поєднанням показників (мінімальних чи максимальних) формально-динамічного рівня структури емоційності. Особи, що є носіями стійких індивідуально-типових симптомокомплексів емоційності, відрізняються за емоційними характеристиками, в основі яких лежать якісні та динамічні показники їх емоційності.
6. Розкриті емоційні особливості представників творчих професій у сфері мистецтва: художників і музикантів. Виявлено, що для них характерною є менша вираженість емоції страху, менша тривалість емоційного переживання (емоційна лабільність) та менша емоційна стійкість порівняно зі студентами. Показники актуальних та стійких емоційних переживань у групах студентів, музикантів та художників демонструють незначні розходження і, відповідно, малу кількість статистично значущих відмінностей Встановлено, що емоційні характеристики особистості більшою мірою пов’язані з її творчим потенціалом, рівнем вираженості творчої обдарованості (креативності), ніж зі спеціальними здібностями та сферою професійної творчої реалізації.
7. Між креативністю і актуальними та стійкими переживаннями творчої особи існує певний взаємозв’язок, який визначає специфіку емоційності осіб з різним рівнем креативності. Статистично значущий кореляційний зв’язок виявлено між параметрами креативності та окремими якісними характеристиками емоційності: оригінальність мислення позитивно корелює з вираженістю емоції модальності радість”; швидкість мислення з емоцією модальності гнів”; оригінальність, гнучкість мислення та загальна креативність демонструють негативну кореляцію з емоцією модальності страх”. На високому рівні достовірності корелюють креативність та її окремі параметри зі всіма динамічними характеристиками емоційності.
1. Виділення у загальній вибірці двох груп досліджуваних з високими та низькими показниками креативності дало можливість створити емоційні профілі осіб з різним рівнем креативності. Візуальний аналіз побудованих профілів емоційності та значення t-критерію Ст’юдента дозволили виявити, і на цій основі проаналізувати, схожість і розбіжність багатьох показників актуальних та стійких емоційних переживань у досліджуваних, які відрізняються за окремими параметрами креативності. Виявлено статистично значущі відмінності як між окремими якісними характеристиками емоційності (емоціями модальності радість”, гнів”, страх”), так і між такими динамічними її параметрами як емоційна збудливість, інтенсивність (сила та глибина) емоційного переживання, тривалість емоцій, емоційна стійкість у осіб з різним рівнем креативності.
2. Виявлено, що творчі особи відрізняються підвищеною емоційною збудливістю, тобто яскраво вираженою готовністю емоційно реагувати на більш-менш значущі для них подразники. Емоційна збудливість часто проявляється в таких особливостях поведінки, як запальність, гарячкуватість, дратівливість. З іншого боку, емоційна збудливість може проявлятися у підвищеній чутливості та вразливості творчої особистості, домінуванні у неї чуттєвого, афективного сприйняття навколишнього світу. Згідно отриманих даних для творчих людей характерна висока інтенсивність та менша тривалість емоційного переживання, що проявляється у більшій глибині і силі емоцій та вираженій емоційній лабільності (швидкій зміні знаку, модальності, сили емоційних переживань). Зрозуміло, що занадто виражена лабільність емоцій може ускладнювати стосунки з оточуючими через те, що людина стає реактивною, імпульсивною, погано керованою. Для творчих людей більшою мірою характерна емоційна спрямованість на об’єкт, що проявляється у позитивному ставленні до нього (домінування емоції радість) або негативному, проти нього (домінування емоції гнів), і меншою мірою виражена в них емоція страху, яка протипоказана творчому процесу і перешкоджає прояву креативних рис особистості.
3. Виділені стійкі індивідуально-типові симптомокомплекси (формально-динамічні типи) емоційності суттєво відрізняються як за загальною репрезентованістю, так і за кількістю уособлювачів у групах з високими та низькими показниками креативності. Серед креативів домінуючим виявився симптомокомплекс емоційності, умовно означений нами як бурхливий”, який представлений переважанням емоційної спрямованості на об’єкт (Сп+), високою інтенсивністю емоцій (І+) та незначною тривалістю емоційного переживання (Т). Серед досліджуваних з низьким рівнем креативності виявлено найбільшу кількість осіб, які є носіями СпІТ(стабільний, гнучкий) та Сп+ІТ (аморфний, безпечний) симптомокомплексів емоційності. У групі креативів виявлена вдвічі більша кількість осіб, які є уособлювачами формально-динамічних типів емоційності, ніж в групі низькокреативних досліджуваних. Максимально виражені індивідуально-типові симптомокомплекси емоційності творчих особистостей виділились за фактором інтенсивності емоційного переживання. Отже, творчим людям притаманною є висока емоційна збудливість, глибина та сила емоцій, що підтверджує достовірність результатів кореляційного аналізу показників креативності та актуальних та стійких емоційних переживань особи. Що ж стосується показників емоційної спрямованості та тривалості емоційного переживання, то для осіб з високими показниками креативності більшою мірою характерна спрямованість на об’єкт (позитивна або негативна) та емоційна лабільність, хоча цей висновок не є однозначним: серед творчих людей виявлені особи як з високими, так і з низькими результатами за обома факторами. Метод якісного аналізу дав можливість описати психологічну своєрідність виділених стійких поєднань (симптомокомплексів) емоційності творчих осіб, створити їх психологічні портрети” у контексті досліджуваних властивостей.
4. Виділення найхарактерніших домінуючих індивідуально-типових симптомокомплексів (формально-динамічних типів) показників емоційності у групі висококреативних досліджуваних свідчить про високу питому вагу” емоцій у психічному житті творчої особистості. Особливості актуальних та стійких емоційних переживань творчих осіб більшою мірою виявляються у динамічних характеристиках: високій емоційній збудливості, значній силі та глибині емоційного переживання, певною мірою вираженій емоційній лабільності, що зумовлює їх підвищену вразливість, імпульсивність та чутливість до емоціогенних впливів.

Здійснене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми психологічних особливостей емоційної сфери творчо обдарованих осіб. Виконана дисертаційна робота дозволяє визначити низку актуальних питань, які потребують подальших наукових досліджень, зокрема: вивчення вікових особливостей емоційності творчих людей; виявлення характеру впливу емоційності на продуктивність творчої самореалізації особистості; висвітлення ролі актуальних та стійких емоційних переживань особи у конкретних видах творчої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологии. - 1989. - №4. С.36-41.
2. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. - Казань, 1987.-261с.
3. Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики. М., 1970.- 152с.
4. Адлер А. Индивидуальная психология, ее гипотезы и результат // Психология личности. - Самара: БАХРАХ, 1999. - Т.2. - С.163-178.
5. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. - 1995. - №1. - С.111-131.
6. Айзеншток. Творчество: Сб.ст. / М.А.Биок, В.Я.Курбатова, Ф.Ю.Левинсон-Лессинг и др. - ПГ.: Науч.хим.-техн. изд-во, 1923. - 218с.
7. Алексєєва А.В. Особливості формування системи ціннісних орієнтацій обдарованої особистості // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. - К.: Гнозис, 1998. - С.299-304.
8. Аллагулов Р.И. О возрастной и типологической структуре свойств темперамента в подростковом возрасте // Экспериментальные исследования личности и темперамента. - Пермь, 1971. - С.45-70.
9. Альманах психологических тестов. - М.: КСП, 1997. - 315с. - (Психология личности).
10. Аминов Н.А. Психические состояния, вызываемые однообразной работой и свойства нервной системы // Автореф. дис. канд. наук. - М., 1975.- 21с.
11. Ананьев А.М. Визуальная психодиагностика эмоциональных проявлений у учащихся: Дисканд. психол. наук. - Одесса, 1996. - 281с.
12. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб.: Питер, 2001. - 688с.:ил. - (Серия Мастера психологии”).
13. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань, 1988.
14. Анохин П.К. Эмоции // Большая медицинская энциклопедия. - М., 1964. - Т. 35. - С. 339-357.
15. Анохин П.К. Узловые вопросы в изучении высшей нервной деятельности // Проблемы высшей нервной деятельности. - М., 1949. - С.9-128.
16. Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности // Вопросы психологии, 1978. - №1. - С.37-50.
17. Арнаудов М. Психология литературного творчества. - М.: Прогресс, 1970.
18. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. - М.: Наука. - 1977. - 184с.
19. Баданина Л.П. Соотношение психологических и нейропсихологических коррелятов эмоциональной неустойчивости у младших школьников: Автореф. дис. канд.наук.- СПб., 1996. 21с.
20. Барабанщиков В.А., Малкова Т.Н. Зависимость точности идентификации экспрессии лица от локализации мимических проявлений // Вопросы психологии. - 1988. - №5. - С.131-140.
21. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя // Вопросы психологии. - 1990, - №2. - С.154-158.
22. Батищев Г.С. Диалектика творчества. - М., 1984. 188с.
23. Бескова И.А. Как возможно творческое мышление? /РАН, Инс-т философии. - М.:1993. - 196с.
24. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека: руководство к объективному изучению личности. - Л., 1926.- 554 с.
25. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность и творчество. - Ростов, 1982. - 185с.
26. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Отв. ред. [и авт. предисл.] Б.М.Кедров. - Ростов-н/Д,: Изд-во Рост.ун-та, 1983. - 173с.
27. Богоявленская Д.Б. Метод исследования уровня интеллектуальной активности // Вопросы психологии, 1971. - №1. - С.144-146.
28. Богоявленская Д.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический ж-л. Т.16. - 1995, - №5. - С.49-57.
29. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. - М.: Знание, 1981. - 96с.
30. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1970. - 135с.
31. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте // Психология личности. - Самара: БАХРАХ, 1999. - Т.2. - С.95-145.
32. Большая Советская энциклопедия / Гл. ред. Б.А.Введенский. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1978. - Т. 25. - 600с; Т.30. - 629с.
33. Боно Э. Рождение новой идеи. О нешаблонном мышлении. Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1976. - 143с.
34. Борягин Г.И. Исследование индивидуальных различий по уравновешенности нервных процессов // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. - Вып.2. - М., 1959. - С.152.
35. Бочкарев Л.Л. Социально-перцептивные механизмы музыкального переживания // Вопросы психологии. 1986. - №3. С.150-157.
36. Бреслав Г.М. Эмоциональные процессы: Учебное пособие. - Рига: ЛГУ, 1984. - 43с.
37. Бринза І.В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності: Автореф. дис. канд. психол. наук.- К., - 2000. 16с.
38. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. - М.: Мысль, 1979. - 230с.
39. Бурлачук Л.Ф., Духневич В.Н. Акцентуации личности: что диагностируем? // Вопросы психологии. - 1998. - №2. - С.136-143.
40. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 528с.: (Серия Мастера психологии”).
41. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности / Перевод с англ. С.Л.Лойко, Ф.Б.Сарнова; Вступ. ст. В.С.Агеева. - М.: Прогресс, 1990. - 187с.
42. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л.: Наука, 1989. - 144с.
43. Васильев И.А. Гуманитарная и естественно-научная парадигмы в современных исследованиях эмоций // Психологический ж-л. - Л., 1992. - №6. - С.79-87.
44. Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1980. - 191с.
45. Венгер Л.А. Педагогика способностей. - М.: Знание, 1973. - 95с.
46. Вилюнас В.К. Психологический анализ эмоциональных явлений: Дисканд. психол. наук. - М., 1974. - 206с.
47. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. - 142с.
48. Виноградов А.Г. Креативность и современные информационные технологии // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. - К.: Гнозис, 1998. - С.79-82.
49. Вишнякова Н.Ф. Психологические особенности креативной одаренности // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. - К.: Гнозис, 1998. - С.83-88.
50. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. - 3-е изд. - М.,: Просвещение, 1991.- 90с.
51. Выготский Л.С. Учение об эмоциях // Собрание сочинений: в 6-ти т. - Т.6. Научное наследство / Под ред. М.Г.Ярошевского. - М.: Педагогика, 1984 - 400с.
52. Выготский Л.С. Психология искусства. - Ростов н/Д: Феникс, 1998. - 480с.
53. Высотская Н.Е. Обусловленность профессионально значимых для артиста балета качеств свойствами темперамента и нервной системы // Психофизиология. - Л., 1979. - С.20-31.
54. Вопросы мотивации и эмоций: учебное пособие для студентов / Ред. Н.И.Наенко. - 2-е изд. - М., 1973. - 191с.
55. Вопросы психологии способностей: Сб. статей / Под ред. В.А.Крутецкого. - М.: Педагогика, 1973. - 213с.
56. Вопросы психологии творчества: Сб. статей / Под ред. . - Саратов, 1968. - 112с.
57. Вундт. Основы физиологической психологии. - СПб.: Тип. Сойкина Б.Г., 1908. - Т.3. - 786с.
58. Галин А.Л. Личность и творчество: Психологические этюды. - Новосибирск: кн. изд-во, 1989. - 128с.
59. Галкина Т.Е., Алексеев Л.Г. Изучение влияния тестовой ситуации на результаты исследования креативной личности // Методы психологической диагностики. Вып. 2. - М.:ИП РАН, 1995. - С.82-108.
60. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта // Психология мышления. - М.: Прогресс, 1965. - С.433-456.
61. Гильбух Ю.З. Внимание: одаренные дети. - М., 1991.
62. Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. - М.: Институт психологии РАН, 1993. - 43с.
63. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 174с.
64. Голубева Э.А. Некоторые направления и перспективы исследования природных основ индивидуальных различий // Вопросы психологии. - 1983. - №3. - С.16-28.
65. Голубева Э.А. Некоторые проблемы экспериментального изучения природных предпосылок общих способностей // Вопросы психологии.- 1980. - №4. - С.23-37.
66. Груденберг С. Психология творчества: Введение в психологию и теорию творчества. - Минск: Белтрестпечать, 1923. - 167с.
67. Гурова Л.Л. Когнитивно-личностные характеристики творческого мышления в структуре общей одаренности // Вопросы психологии, 1991. - №6. - С.14-20.
68. Джеймс У. Личность // Психология личности. - Самара: БАХРАХ, 1999. - Т.1. - С.20-39.
69. Джемс У. Психология. - М.: Педагогика, 1991. - 368с. - (Классики мировой психологии).
70. Диагностика и регуляция эмоциональных состояний: Сб. материалов Всесоюз. симпоз. /АП СССР. Ин-т психологии СССР и др.; под общ. ред. А.Я.Чебыкина. - М., 1990. - Ч.1. - 214с.
71. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 141с.
72. Додонов Б.И. Эмоциональная направленность и корреспондирующие свойства личности // Вопр. психол., 1974. - №6. - С.50-58.
73. Додонов Б.И. Эмоциональная направленость личности: Автореф.дис.д-ра психол.наук:19.00.01. - М., 1979. - 29с.
74. Додонов В.И. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978. - 272с.- (Над чем работают, о чем спорят философы).
75. Додонов В.И. Типы общей эмоциональной направлености людей и тенденции структурирования их эмоциональной сферы // Вопросы психологии, 1972. - №1. - С. 45-55.
76. Дорфман Л.Я. Индивидуальный эмоциональный стиль // Вопросы психологии, 1989. - №5. - С.88-95.
77. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Основные направления исследований креативности в науке и искусстве // Вопросы психологии, 1999. - №2. - С.101-106.
78. Доскин В.А. Тест дифференцированной самооценки функционального состояния // Вопросы психологии, 1975. - №3. - С.141-145.
79. Дружинин В.Н. Диагностика общих познавательных способностей // Психология одаренности: проблемы, структура, показатели: Сб. ст. - К., 1996 - С.5-11.
80. Дружинин В.Н. Интеллект и продуктивность деятельности: модель интеллектуального диапазона” // Психологический ж-л. Т.19. - 1998. - №2. - С.61-70.
81. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 368с.: (Серия Мастера психологии”).
82. Дюк В.А. Комп’ютерная психодиагностика. - Санкт-Петербург: Братство, 1994. - 363с.
83. Дьяченко М.И., Пономаренко В.А. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости // Вопросы психологии, 1990. - №1. - С.106-112.
84. Егорова Н.С. Сопоставление дивергентных и конвергентных особенностей когнитивной сферы детей // Вопросы психологии, 2000. - №1. - С.36-46.
85. Ермолаева-Томина Л.Б. Индивидуальные различия в кожно-гальванической реакции // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. Т.ІV. - М., 1965. - С.212.
86. Ермолаева-Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей (по материаллам зарубежных исследований) // Вопросы психологии. - 1975. - №5. - С.166-176.
87. Завалишина Д.Н. Творческий аспект практического мышления // Психологический ж-л. - 1991. - Т.12. - №2. - С.16-21.
88. Заика Е.В., Карташов О.Г. Методика исследования индивидуальности - типичности эмоционального отклика // Вопр. психол., 1993. - №4. - С.116-121.
89. Иванов П.И. Психология. - М.: Учпедгиз, 1955. - 383с.
90. Изард К.Э. Психология эмоций / Перев. с англ - СПб.: Питер, 2000. - 464с.: ил. - (Серия Мастера психологии”).
91. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2001. - 752с.: ил. - (Серия Мастера психологии”).
92. Ильин Е.П., Пинигин В.Г. Структура эмоциональности как свойства личности // Психологические проблемы самореализации личности. - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2001. - Вып.5.
93. Исследование проблем психологии творчества. - М.: Наука, 1983. - 335с.
94. Кала И.В. О креативности в области общения // Измерения в исследовании проблем воспитания. - Тарту, 1973. - С.171-181.