Гуляєва Олена Володимирівна Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я : Гуляева Елена Владимировна Факторы психологического благополучия у студентов с ограниченными возможностями здоровья

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Гуляєва Олена Володимирівна Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я
  • Альтернативное название:
  • Гуляева Елена Владимировна Факторы психологического благополучия у студентов с ограниченными возможностями здоровья
  • Кол-во страниц:
  • 207
  • ВУЗ:
  • у Харківському на­ціональному університеті імені В. Н. Каразіна
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • Гуляєва Олена Володимирівна, старший викладач ка­федри прикладної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна МОН України: «Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я» (19.00.01 - загальна психологія, історія психології). Спецрада Д 64.051.08 у Харківському на­ціональному університеті імені В. Н. Каразіна




    Харківський національний університет імені В.Н. КАРАЗІНА
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    Гуляєва Олена Володимирівна
    УДК 159.923 - 057.87 - 056.26
    ДИСЕРТАЦІЯ
    «Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими
    можливостями здоров’я»
    Спеціальність 19.00.01 - загальна психологія, історія психології Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело О.В. Гуляєва
    Науковий керівник Поліванова Олена Євгенівна, кандидат психологічних наук, доцент.
    Харків-2018




    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 17
    ВСТУП 18
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
    1.1. Теорії та підходи до поняття психологічного благополуччя 25
    1.2. Структурні та функціональні компоненти психологічного
    благополуччя 35
    1.3. Проблема інвалідності у соціальному, культурному
    і психологічному вимірах 47
    Висновки до розділу 1 63
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕДУРИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    2.1. Соціально-демографічні характеристики вибірки 65
    2.2. Методи дослідження чинників психологічного благополуччя
    у студентів з обмеженими можливостями здоров’я 69
    2.2.1. Методи діагностики емоційного компоненту
    психологічного благополуччя студентів 71
    2.2.2. Методи діагностики когнітивного компоненту
    психологічного благополуччя студентів 76
    2.2.3. Методи діагностики поведінкового компоненту
    психологічного благополуччя студентів 81
    2.2.4. Методи математико-статистичної обробки результатів 88
    2.3. Етапи проведення дослідження 90
    Висновки до розділу 2 91
    РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ’Я
    3.1. Змістовні особливості емоційного компоненту психологічного благополуччя у студентів
    з обмеженими можливостями здоров’я 93
    3.2. Змістовні особливості когнітивного компоненту психологічного благополуччя у студентів
    з обмеженими можливостями здоров’я 104
    3.3. Змістовні особливості поведінкового компоненту психологічного благополуччя у студентів
    з обмеженими можливостями здоров’я 118
    3.4. Факторна структура психологічного благополуччя 144
    3.5. Чинники психологічного благополуччя студентів 157
    3.6. Практичні рекомендації 168
    Висновки до розділу 3 172
    ВИСНОВКИ 176
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
    ДОДАТКИ 196
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ПЕН - психоемоційна напруга
    ІЖЗ - індекс життєвої задоволеності
    САМОАЛ - діагностика самоактуалізації особистості
    ЗВО - заклад вищої освіти
    ВСТУП
    Обґрунтування вибору теми дослідження. За останні роки в українському суспільстві намітилася тенденція щодо зростання інтересу до проблем людей з обмеженими можливостями здоров’я. Серед напрямків роботи уряду України пріоритетним є напрямок реалізації цілого комплексу програм щодо цієї категорії людей. Зокрема, це стосується створення законодавчої бази, приєднання держави до міжнародних норм права, ратифікації Україною Конвенції про права осіб з інвалідністю, створення спеціалізованих реабілітаційних установ та безбар’єрного середовища тощо. Поступово відбувається процес зближення і вирівнювання в правах людей з обмеженими можливостями здоров’я та умовно здорових людей. Разом з цим, прийнято вважати, що особи з обмеженими можливостями здоров’я немічні, нещасливі, менш успішні та менш благополучні порівняно з іншими. Хоча самі вони так не вважають.
    Традиційно в дослідженнях осіб з обмеженими можливостями здоров’я увага акцентується на тілесних і психічних недоліках, на ступені захворювання та негативному прояві «дефекту». За межами дослідження залишається ідея психологічного здоров’я, суб’єктивного і психологічного благополуччя особистості.
    Введення М. Яходою не медичних, а психологічних критеріїв здоров’я стало поштовхом у розвитку психології позитивного функціонування особистості. Даний напрямок ґрунтується на ідеях представників гуманістичної психології - А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Оллпорта та ін. - про особистісне зростання, повноту самореалізації в конкретних життєвих умовах, знаходження творчого синтезу між запитом соціального оточення та розвитком власної індивідуальності. За допомогою терміну «психологічне благополуччя» N. Bradbum відображає людину в категоріях щастя або нещастя, суб’єктивного відчуття задоволеності або незадоволеності життям. E. Diener у своїх роботах розкриває зміст головних компонентів суб’єктивного благополуччя, а С. Ryff надає модель психологічного благополуччя особистості. Багаточисленні дослідження, що проводяться у напрямку гедоністичної та евдемоністичної парадигм психологічного благополуччя, пов’язують цей феномен з суб’єктивною оцінкою себе, свого життя і аспектами позитивного функціонування [15; 18; 42; 106-107; 88; 117-118;126], з базовими цінностями та рівнем задоволеності життям [14; 17; 49-50; 116; 125; 127], з процесом адаптації [3; 17; 20-22; 65; 115], з самореалізацією та саморегуляцією [2; 8-9; 20-22; 53-55; 82; 90]. Разом з цим, проблематика позитивного функціонування особистості залишається недостатньо розробленою, особливо, щодо категорії людей з обмеженими можливостями здоров’я.
    Сучасні погляди на психологічне благополуччя у людей з обмеженими можливостями здоров’я характеризуються тим, що фізичні симптоми являють собою індикатори їхньої життєздатності (Р. Райан, К. Федерік) або життєдіяльності (А. Вороніна). У зарубіжних дослідженнях, щодо психологічного благополуччя у осіб з обмеженими можливостями здоров’я (А. Ахметзянова, Ю. Міндукова, Л. Вертинська, А. Лєбєдєва та ін.), підкреслюється значна роль особистісних зусиль, реалізації потенціалу, прагнення до саморозвитку, активної позиції щодо власної ситуації. Українські дослідження, в контексті позитивного функціонування особистості, присвячені аналізу стратегій самореалізації (М. Барна, Л. Сердюк), життєвих стратегій (Ю. Швалб, Л. Тищенко) та адаптації (Т. Гребенюк, О. Камінська, Г. Ю. Лобунець) людей з обмеженими можливостями здоров’я. І хоча зв’язок психологічного благополуччя з фізичним здоров’ям, функціональними станами й статусом очевидний, у дослідженнях він ще недостатньо розкритий. У зв’язку з цим актуальним як у теоретичному, так і в практичному планах, є проведення дослідження, що сприятиме розвитку теорії і практики психологічного благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Ці студенти розглядаються нами, насамперед, як такі, що приймають виклик «рівних можливостей» і фактично знаходяться у рівних умовах навчального процесу порівняно з умовно здоровими однолітками. Вивчення питання психологічного благополуччя людей з обмеженими можливостями здоров’я є невід’ємними складовими посилення гуманістичної спрямованості, розвитку духовного та культурного потенціалу нації.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами.
    Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики наукових досліджень кафедри прикладної психології у межах НДР «Стратегії підтримки психологічного здоров’я особистості в умовах кризи» (№ д/р 0116U005286; 01.01.2017 - 31.12.2017). Здобувач є виконавцем. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради факультету психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (протокол № 11 від 18 листопада 2016 р.).
    Об’єкт дослідження - психологічне благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я.
    Предмет дослідження - чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я.
    Мета і завдання дослідження:
    Мета дослідження - визначити чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я.
    Завдання дослідження:
    1) проаналізувати основні теоретичні підходи до вивчення психологічного благополуччя;
    2) визначити емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти психологічного благополуччя в студентів з обмеженими можливостями здоров’я;
    3) визначити факторну структуру психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я та практично здорових студентів;
    4) визначити чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я;
    5) розробити практичні рекомендації щодо підвищення рівня психологічного благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс методів:
    1) теоретичний - аналіз, систематизація, узагальнення наукової психологічної літератури;
    2) психодіагностичний, який був реалізований за допомогою психодіагностичних методик - методика експрес-діагностики психоемоційної напруги (ПЕН) та її джерел (укладачі О. С. Копіна, О. А. Суслова, Є. В. Заікін); опитувальник «Шкала суб’єктивного благополуччя» А. Перує-Баду (в адаптації М.В. Соколової); опитувальник «Індекс життєвої задоволеності» Б. Ньюгартена (в адаптації Н. В. Паніної); опитувальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф (в адаптації М. М. Лепешинського); опитувальник «САМОАЛ» Е. Шострома (в адаптації А. В. Лазукіна та Н. Ф. Калініної).
    3) математично-статистичні методи обробки даних - методи описової статистики, кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Спірмена), методи статистичного висновку (t-критерій Стьюдента), факторний аналіз (нормалізоване Varimax-обертання), дисперсійний аналіз, регресійний аналіз (метод покрокового відбору).
    Методологічну та теоретичну основи дослідження склали: принципи комплексного підходу до визначення психологічного благополуччя (Ю. М. Александров, С. А. Водяха, Л. В. Куліков, Г. Л. Пучкова, С. Ryff, М. Salama-Younes), концептуальні положення про психологічне благополуччя та його структурні компоненти (Ю. М. Александров, В. О. Ананьєв, М. Аргайл, О. Є. Бочарова, М. В. Бучацька, А. В. Вороніна, С. А. Водяха, Й. Н. Гурвич,
    0. О. Кронік, Л. В. Куліков, Д. О. Леонтьєв, Я. І. Павловська, Г. Л. Пучкова, П. П. Фесенко, Т. Д. Шевеленкова, Р. М. Шаміонов, А. Маслоу, К. Роджерс, Г. Оллпорт, N. Bradburn, E. Diener, E. L. Deci, M. Jahoda, D. Kahneman, R. M. Ryan, С. Ryff, M. Seligman, K. Sheldon, E. L. Shostrom, R. Veenhoven та ін.), теоретичні положення про тілесність у психологічному просторі життя людини (А. Лоуен, А. Манегетті, Г. В. Ложкін, А. Ю. Рождественський,
    1. С. Кон, Т. М. Титаренко, Н. М. Терещенко та ін.), про особливості самореалізації студентів з обмеженими можливостями здоров’я (М. В. Барна, Л. З. Сердюк), про реалізацію життєвих перспектив у студентів з обмеженими функціональними можливостями (Ю. М. Швалб, Л. В. Тищенко), корпус наукових текстів з проблеми інтеграції людей з обмеженими можливостями здоров’я в соціальний простір, зокрема - долучення до навчання в закладах вищої освіти (Т. М. Гребенюк, О. М. Дікова-Фаворська, О. В. Камінська, Н. І. Кривоконь, О. М. Фудорова та ін.).
    Теоретичне значення отриманих результатів полягає у розширенні теоретичного уявлення щодо структури й особливостей здоров’язберігаючої поведінки особистості, її емоційно-смислової регуляції та розвитку особистісної зрілості в осіб з обмеженими можливостями здоров’я, що досягається за рахунок подолання внутрішньоособистісного конфлікту - конструктивним прийняттям розчарування та розширенням «Я-концепції». Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: вперше:
    • встановлено, що в забезпеченні психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я значну роль відіграють фантазії - ілюзія досягнення значущих цілей у майбутньому;
    • встановлено, що структура психологічного благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я інконсистента й внутрішньо суперечлива, а саме: з одного боку, вона характеризується позитивним емоційним тоном, а з іншого - низьким рівнем задоволеності життя і позитивного функціонування;
    уточнено:
    • особливості психологічного благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я взаємозв’язане із самооцінкою здоров’я, позитивною оцінкою себе і власних вчинків, управлінням середовищем та спонтанністю;
    • уявлення про структуру психологічного благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я, а саме про те, що вона складається з наступних факторів: «суб’єктивного благополуччя», який об’єднує емоційний і
    когнітивний компонент психологічного благополуччя, проте поведінковий компонент розпадається на фактор «особистішої зрілості» та фактор «особистісного благополуччя»;
    подальшого розвитку дістало:
    • уявлення щодо рівня автономії та рівня психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я, а саме - зниження рівня автономії сприяє їхньому благополуччю в емоційному і когнітивному плані та робить більш прихильним до прийняття допомоги й відходу від фантазій.
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що за результатами дослідження розроблено практичні рекомендації для викладачів, кураторів та тьюторів, які взаємодіють зі студентами з обмеженими можливостями здоров’я. Результати роботи впроваджені в навчальній процес підготовки психологів у курсі «Психологія здоров’я» (акт впровадження № 0501 - 166 від 30.03.2018); у консультативну практику та навчальний процес ВГО «Інститут клієнт-центрованої та експірієнтальної психотерапії», м. Харків (акт впровадження № 04 - 35 від 18.12.2017).
    Особистий внесок здобувача. У роботі, написаній у співавторстві з О. Є. Полівановою «До проблеми визначення психологічного змісту поняття «психологічного благополуччя»» здобувачу належить теоретичний аналіз літературних джерел і формулювання висновків. У роботі, написаній у співавторстві з Ю.О. Гуляєвою «Особливості емоційного компоненту психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я» здобувачеві належить теоретичний аналіз літературних джерел, добір емпіричного матеріалу, математично-статистичний аналіз та інтерпретація результатів, формулювання висновків. У роботі, написаній у співавторстві з Ю.О. Гуляєвою «Особливості самоактуалізації як чинника психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я» здобувачеві належить добір емпіричного матеріалу, математично-статистичний аналіз та інтерпретація результатів, формулювання висновків.
    Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на методологічному семінарі та засіданнях кафедри прикладної психології (2016 - 2017 рр.), наукових конференціях всеукраїнського та міжнародного рівнів: «Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві» (Львів, 2017), «Восьмі Сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2017), «Актуальні та прикладні проблеми психолого-педагогічної науки» (Бердянськ, 2017), «Бочаровські читання», присвячені 25-річчю підготовки психологів у Харківському національному університеті внутрішніх справ, а також з нагоди 90-річчя професора С. П. Бочарової (Харків, 2018).
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку літератури (161 джерело із них 31 іноземними мовами), додатків. Текст дисертації викладено на 207 сторінках (основний текст складає 160 сторінок). Дисертація містить 19 таблиць і 12 рисунків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми психологічного благополуччя в студентів з обмеженими можливостями здоров’я. У результаті проведеного дослідження дійшли висновків:
    1. Психологічне благополуччя становить багатофакторний конструкт, який відображає, з одного боку, баланс позитивного та негативного афекту, а також задоволеність життям, а з іншого, - позитивне функціонування з точки зору максимального розкриття особистісного потенціалу.
    У фаховій літературі чинники та механізми забезпечення психологічного благополуччя в осіб з обмеженими можливостями здоров’я не достатньо розглянуті.
    2. Структура психологічного благополуччя студентів з обмеженими
    можливостями здоров’я характеризується позитивним емоційним тоном, низьким рівнем задоволеності життям і позитивного функціонування. Така особливість структури психологічного благополуччя робить її
    інконсистентною, внутрішньо суперечливою. Високий рівень психологічного благополуччя в таких студентів забезпечується наявністю позитивного фантазування - ілюзією досягнення значущих цілей у майбутньому. Для цих студентів характерне ригідні патерни поведінки, неефективне використання можливостей для задоволення потреб, постійне ігнорування соціальної підтримки, недовіра та невпевненість у собі.
    3. Загальна структура психологічного благополуччя студентів полягає
    в тому, що її конституюють три фактори - «суб’єктивне благополуччя», «особистісна зрілість», «особистісне благополуччя». Особливість факторної структури психологічного благополуччя студентів з обмеженими
    можливостями здоров’я полягає в тому, що наявність інвалідності знижує рівень психологічного благополуччя за всіма факторами. Порівняно з практично здоровими студентами, студентам з обмеженими можливостями здоров’я (незалежно від статі й віку) властива така поведінка, яка характеризується зниженням реалізації особистісних ресурсів відповідно до актуального моменту життя, креативного ставлення до нього, цінностей та захопленого ставлення до життя.
    4. У дівчат з обмеженими можливостями здоров'я, порівняно з юнаками з обмеженими можливостями здоров’я, психологічне благополуччя знижується за фактором, який відображає характеристики особистішої зрілості - автономність, спонтанність, контактність, аутосимпатія, потреба у пізнанні. У юнаків з обмеженими можливостями здоров'я старших (випускних) курсів, порівняно з юнаками молодших курсів, психологічне благополуччя знижується за фактором, що відображає позитивний емоційний тон і задоволеність життям. Отже, такі особливості свідчать про те, що студенти з обмеженими можливостями здоров’я підміняють реальне досягнення мети ілюзією її досягнення.
    Подолання життєвих труднощів у студентів з обмеженими можливостями здоров’я сприятиме підвищенню психологічного благополуччя завдяки реалізації складових особистісного потенціалу - позитивних відносин з іншими, автономії, управління середовищем, цілей у житті, особистісного зростання та самоприйняття.
    5. У цілому психологічне благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я та практично здорових студентів виявляє майже однакові (загальні) чинники - «самоприйняття» та «життєві цілі». Психологічне благополуччя студентів (незалежно від наявності інвалідності) визначається усвідомленням та прийняттям власних позитивних і негативних якостей, наявністю життєвих намірів, цілей та почуттям спрямованості.
    Специфічним чинником психологічного благополуччя в студентів з обмеженими можливостями здоров’я є чинник «автономія». На відміну від практично здорових студентів, у студентів з обмеженими можливостями здоров’я «автономія» проявляє себе чинником не лише в поведінковому плані, а й в емоційному та когнітивному планах - високий показник автономії знижує психологічне благополуччя.
    6. Розроблено систему практичних рекомендацій, орієнтованих на підвищення рівня психологічного благополуччя в студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Рекомендації є еклектичними в інструментальному плані. Вони охоплюють перелік тренінгових програм, виховних заходів для студентів з обмеженими можливостями здоров’я, які спрямовані на корекцію складових особистісного потенціалу - самоприйняття, життєвих цілей та автономії.
    Перспектива подальшого дослідження полягає в поглибленні наукових уявлень щодо психологічного благополуччя студентів з обмеженими можливостями здоров’я в гендерному, віковому аспектах та в створенні відповідних психокореційних програм.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины