Розвиток креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації : Развитие креативного потенциала в будущих менеджеров организации



  • Название:
  • Розвиток креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації
  • Альтернативное название:
  • Развитие креативного потенциала в будущих менеджеров организации
  • Кол-во страниц:
  • 188
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г. С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г. С. КОСТЮКА
    АПН УКРАЇНИ


    На правах рукопису







    Харцій Олена Миколаївна




    Розвиток креативного потенціалу у майбутніх
    менеджерів організації.


    19.00.10 організаційна психологія; економічна психологія




    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    психологічних наук


    ЗМІСТ




    ВСТУП
    РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи вивчення креативного потенціалу
    в організації
    1.1 Психологічні дослідження креативного потенціалу .
    1.2 Роль творчої особистості в управлінській діяльності ...
    1.3 Взаємозв’язок між креативним управлінням та ефективністю організації
    Висновки до розділу 1.
    РОЗДІЛ 2 Емпіричний аналіз особливостей креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації ...
    2.1 Комплекс методів дослідження креативного потенціалу та особистісних якостей .
    2.2 Діагностика особистісних якостей творчої особистості,
    здатної до управлінської діяльності .
    2.3 Визначення рівня креативності у майбутніх менеджерів організації ...
    2.4 Імідж креативного керівника та його основні риси .
    Висновки до розділу 2 ...
    РОЗДІЛ 3 Шляхи розвитку креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації .
    3.1 Особливості формування креативного потенціалу
    у студентів-менеджерів ...
    3.2 Методи активізації креативного потенціалу в управлінській діяльності ......
    3.3 Ефективність впровадження інноваційних методів
    активізації креативного потенціалу у майбутніх менеджерів..
    Висновки до розділу 3...... ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..
    ДОДАТКИ ......








    ВСТУП

    Актуальність теми. Сучасні тенденції соціально-економічних відносин в Україні вимагають суттєвих змін у підготовці майбутніх менеджерів, запровадження таких форм навчання, які б сприяли особистісному та професійному саморозвитку, самовдосконаленню, формуванню навичок творчого розв’язання будь-яких управлінських завдань. Саме через попит на творчу особистість, спроможну опанувати та запровадити креативний стиль в управлінській діяльності, постає питання щодо необхідності розвитку креативного потенціалу шляхом створення в освітніх установах певного інноваційного середовища.
    Цьому питанню присвячено чимало наукових праць, де звертається увага на потребу розробки та запровадження оригінальних технологій навчання (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна та ін.). Досліджені взаємозв’язки між професіоналізмом педагогів і підвищенням професійної майстерності (І.А.Зязюн, В.Г.Кремінь, Н.Г.Нічкало, Н.А.Побірченко, Т.Я.Сорочан, А.І.Савенков, В.А.Семиченко тощо). Психологічні характеристики креативності розглянуто в дослідженнях Дж. Гілфорда, Б. Гізелі, В.О. Моляко, Я.О.Пономарьова, П. Торренса, М.Г.Фролова, М.Г.Ярошевського та ін. Аналіз літератури свідчить, що окремі аспекти діяльності менеджера в сучасних організаціях відображено в працях В.С. Агапова, О.І.Бондарчук, В.Й.Бочелюка, І.В.Ващенко, О.В.Винославської, А.О.Деркача, Л.М.Карамушки, Г.В.Ложкіна, В.В.Третьяченко та ін. Чимало досліджень присвячено висвітленню особистісних і професійних здібностей менеджерів (В.А.Денисов, О.С.Ковальчук, О.В.Морозов, Л.М.Мітіна, Л.Е.Орбан-Лембрик, Н.А.Побірченко, В.Д.Шадріков, В.М.Шепель, Г.М.Щокін, Дж.Ягер та ін.).
    Не пройшов повз уваги науковців аналіз теорій управлінських якостей (Р.Л.Кричевський, Л.Д.Кудряшова, В.І.Лебедєв тощо), загальних засад теорії управління в освітянській діяльності (Л.М.Карамушка, Л.Е.Орбан-Лембрик, Ю.М.Швалб тощо). Зазначені дослідження є досить вагомим внеском в психологічну теорію. Проте трансформаційні процеси, які відбуваються сьогодні в Україні, вимагають від менеджерів своєчасного і осмисленого запровадження нововведень в організаціях. Тому питання психологічних засад організації процесу підготовки менеджерів сучасних організацій, передусім, спроможних до конкурентоздатності та запровадження інноваційних технологій у свою діяльність (із сформованим креативним потенціалом) є нагальним.
    Актуальність та недостатня розробленість зазначених питань зумовили вибір теми нашого дослідження „Розвиток креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукового напрямку досліджень кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди як складова теми „Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол № 2 від 5.09.2001р). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (протокол № 3 від 24.06.2005р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 20.12.2005).
    Об'єктом дослідження є креативний потенціал особистості.
    Предметом дослідження є психологічні особливості розвитку креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації.
    Мета дослідження визначити психологічні чинники та шляхи розвитку креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації.
    Згідно з поставленою метою було визначено такі завдання дослідження:
    1. Узагальнити дослідження особливостей креативного потенціалу у менеджерів.
    2. Розробити комплекс методів дослідження креативного потенціалу майбутніх менеджерів.
    3. Виявити змістовні компоненти креативного потенціалу у сучасних студентів-менеджерів.
    4. Визначити рівень сформованості креативного потенціалу у студентів-менеджерів.
    5. З`ясувати зв'язок між креативним потенціалом та успішністю реалізації управлінської діяльності майбутніх менеджерів.
    6. Розробити та апробувати розвивальну програму з формування креативного потенціалу у студентів-менеджерів.
    Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення вчених про психологічні аспекти творчості (Л.С.Виготський, А.Л.Галін, Дж.Гілфорд, П.Ф.Кравчук, П.Торренс, Н.Ю Хрящова, П.К.Енгельмеєр та ін.), загальні засади теорії управління (Л.М.Карамушка, В.І.Лебедєв, Л.І.Уманський, В.В.Шпалінський та ін.).
    Значну роль в осмисленні сутності творчих здібностей особистості відіграли роботи В.В.Давидова, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляко, Б.М.Теплова тощо. Використано концепцію психологічного забезпечення управління організаціями (Л.М.Карамушка) та методологічні положення щодо використання активних методів соціально-психологічного навчання (С.І.Макшанов, В.О.Моляко, А.П.Панфілова, М.Л.Смульсон, Ю.М.Швалб тощо). Прийняті до уваги результати дослідження психологічних основ управління організаціями (Г.О.Балл, О.І.Бондарчук, М.Й.Боришевський, І.В.Ващенко, О.В.Винославська, С.Д.Максименко, В.В.Третьяченко тощо).
    Організація та методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретичний аналіз проблеми, що дозволило систематизувати різноманітні підходи і практичний досвід з проблеми дослідження; емпіричні (констатувальний та формувальний експерименти; психологічне тестування; спостереження), на основі яких проаналізовано психологічні чинники, що впливають на розвиток креативного потенціалу та доведено ефективність формувального експерименту; методи статистичної обробки кількісних даних за допомогою пакету SPSS (версія 12) з наступною інтерпретацією та узагальненням.
    Дослідницько-експериментальна робота проводилась у 3 етапи протягом 2001-2007 років.
    На першому етапі (2001-2002рр.) вивчався стан розробки зазначеної проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах. Було розкрито зміст поняття креативний потенціал”, проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи та напрями до вивчення феномену творчої особистості, визначено методи та загальну стратегію дослідження.
    На другому етапі (2003-2004рр.) було проведено констатувальний експеримент, спрямований на з`ясування рівня розвитку креативного потенціалу у студентів-менеджерів та виявлення психологічних чинників, що впливають на його розвиток. Для вирішення цих завдань було використано такі методики дослідження: а) методику «Діагностика розвитку креативності в менеджменті», методику оцінки оптимізму та активності особистості менеджера, малюнковий тест «Діагностика рівня креативності» (П.Торренса), вербальний тест «Дослідження рівня креативності» для визначення рівня креативності студентів-менеджерів; б) тест на загальні здібності до підприємництва (GET TEST), методику «Діагностика особистості на мотивацію до успіху» (Т.Елерса), методику «Діагностика міри готовності до ризику» (Шуберта); в) тест Г.Айзенка на коефіцієнт інтелектуальності, 16-факторний особистісний опитувальник Р.Кеттелла (16PF) для визначення рівня здібностей студентів, їх особистісних властивостей; г) методику «Оцінка комунікативних і організаторських здібностей»(КОЗ-1), методику «Діагностика рівня суб’єктивного контролю» (Дж.Роттера), тест К.Томаса для визначення типу взаємин з іншими людьми та поведінки, яким надають перевагу студенти-менеджери для з`ясування придатності до управлінської діяльності. Визначено стратегію програми формувальних впливів. Статистичне оброблення даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 12.0.
    На третьому етапі (2005-2007рр.) було проведено формувальний експеримент, спрямований на експериментальну перевірку ефективності розвивальної програми з формування креативного потенціалу у студентів-менеджерів, отримано та узагальнено контрольні діагностичні результати, сформульовано висновки, накреслено шляхи практичного впровадження отриманих результатів. Отримані дані піддавались статистичному аналізу з використанням t-критерію Стьюдента (оцінювалась достовірність різниці між процентними частками двох вибірок, у яких реєструвалася досліджувана ознака) і критерію Х2 (оцінювалась статистична значущість різниці вибіркових середніх арифметичних двох розподілів первинних величин).
    Експериментальна база дослідження: Дослідницько-експериментальна робота проводилась в Харківському інституті економіки ринкових відносин і менеджменту та Харківському соціально-економічному інституті. Загальна кількість досліджуваних становила 198 осіб (віком від 20 до 23 років).
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень; використанням методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних; адекватним застосуванням методів математичної статистики.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автором:
    уточнено зміст поняття «креативний потенціал»;
    дістала подальшого розвитку діагностика психологічних особливостей менеджерів шляхом включення до системи показників рівня розвитку креативного потенціалу;
    поглиблено уявлення про психологічні чинники креативного потенціалу;
    доведено взаємозв’язок між креативним потенціалом та успішністю реалізації управлінської діяльності майбутніх менеджерів;
    визначено рівні розвитку креативного потенціалу у студентів-менеджерів;
    розширено уявлення про можливості застосування розвивального експерименту в психологічній проблематиці менеджменту.
    Теоретичне значення дослідження визначається тим, що в процесі роботи розкрито і поглиблено наукові уявлення про психологічні засади прояву креативного потенціалу у майбутніх менеджерів; виявлено психологічні чинники (індивідуальні властивості особистості, комунікативні характеристики групи, особливості організації навчального процесу у вищому навчальному закладі та ін.), що впливають на оптимізацію підготовки студентів до управлінської діяльності; обґрунтовано психологічні форми та засоби формування креативного потенціалу у студентів-менеджерів; підтверджено наявність взаємозв’язку між креативним потенціалом та ефективністю управлінської діяльності.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено та експериментально перевірено комплекс методик діагностування психологічних чинників креативного потенціалу у менеджерів, який може бути застосований у роботі організаційних психологів; розроблену програму формування креативного потенціалу у студентів-менеджерів можна використовувати у навчальному процесі з метою підвищення рівня підготовки молоді до управлінської діяльності під час її навчання. Результати роботи можуть бути використані у лекційних курсах з дисциплін „Психологія управління”, „Управління персоналом”, „Основи менеджмента”.
    Впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні результати впроваджено протягом 2006-2007рр. в процесі підготовки менеджерів ряду вищих навчальних закладів м.Харкова до управлінської діяльності (див. довідки про впровадження № 234 від 22.06.07 Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту, № 171 від 21.06.07 Харківського соціально-економічного інституту, № 193 від 17.05.07 Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, № 0202-306 від 28.11.07 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна).
    Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати дослідження, висновки роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, кафедри менеджменту організацій Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту, а також на міжнародних науково-практичних конференціях: «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2006), «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006), «Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти» (Київ, 2007), на Всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях: «Підвищення статусу психолога в українському суспільстві» (Київ, 2005), «Сучасні напрямки розвитку Харківської школи психології» (Харків, 2005), «Психологічні основи ефективної діяльності організації в умовах соціально-економічних змін» (Київ, 2006), «Управління якістю підготовки менеджерів» (Харків, 2006), «Шляхи використання інноваційного потенціалу прикладної психології» (Харків, 2007).
    Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження, результати дослідження та висновки відображено у 18 наукових виданнях, з яких 9 у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 9 тезах науково-практичних конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, 15 додатків (20 сторінок) та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 207 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 169 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел нараховує 231 найменування. Робота містить 12 таблиць та 6 рисунків.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    В умовах ринкової економіки в нашій країні особливе значення набувають питання практичного використання творчих форм управління персоналом, дозволяючи підвищити соціально-економічну ефективність будь-якого виробництва. В системі заходів реалізації економічної реформи важливе значення надається підвищенню рівня роботи з кадрами, використанню накопиченого вітчизняного та закордонного досвіду.
    Управління як діяльність це складне соціально-економічне явище, яке відображається практично на всіх сторонах суспільного життя. Існує велика кількість праць з теорії організації та управління. В центрі концепції управління, яка забезпечує високу ефективність виробництва, повинна знаходитися людина, як найбільша цінність фірми, організації. На основі цієї концепції система управління повинна бути спрямована на розвиток різноманітних особливостей робітників з ціллю їх використання в процесі виробництва. Однією з умов підвищення ефективності діяльності фірми є пошук шляхів активізації діяльності персонала, врахування його соціально-психологічних особливостей, творчих здібностей та вибір вірної стратегії управління.
    Головна риса ефективного керівництва використання креативного підходу до управлінської діяльності. Креативний керівник в рішенні кожної нової управлінської задачі гнучко, неординарно застосовує той чи інший прийом, засіб, які є для існуючої ситуації найбільш оптимальними та результативними. Креативний стиль управління колективом це використання різноманітних стилів в залежності від реально виникаючої управлінської ситуації, від цілей, умов та засобів її вирішення.
    На даному етапі одним з головних питань є питання розвитку творчої активності серед молоді, формування якостей творчої особистості, підготовка молодих людей до ефективного, творчого управління. Необхідно формувати креативний потенціал у молоді, здатної до гнучкої адаптації в динамічно змінюваному світі.
    Управляти креативно означає вести до успіху інших, розуміючи під успіхом реалізовану мету. Якісне управління, подібно до правової держави, що створює умови для всебічного гармонійного розвитку громадянського суспільства, має забезпечити можливості для максимального розвитку творчої особистості.
    Майбутні менеджери організації повинні бути здатними творчо розв`язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності.
    У дисертації отримані такі результати та зроблено наступні висновки:
    1. У результаті розгляду особливостей креативного процесу й основних ознак творчості особистості можна виділити наступні основні соціальні риси, що характеризують розвинуту творчу особистість: глибина і широта знань, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях, сформована стійка потреба до постійного відновлення знань і придбання нових; цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати в сутність проблеми, виявляти зв'язки між явищами, тобто здатність до аналізу і синтезу, уміння самостійно систематично працювати, нездоланне прагнення до самовдосконалення і самореалізації; конструктивний критицизм і самокритичність, уміння відмовитися від застарілих звичок і поглядів, уміння погоджувати нове з колишнім особистісним досвідом і досвідом інших; науковий світогляд.
    2. Креативний потенціал являє собою складну підсистему, яка тісно переплітається з іншими структурними складовими психіки, з детермінуючими творчі процеси елементами, а не суцільне автономне утворення. Креативний потенціал менеджера виявляється у здатності особистості ставити і вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності, підходити до вирішення конкретної справи нестандартно, самостійно, оптимально.
    3. Поглиблено уявлення про психологічні засади прояву креативності у майбутніх менеджерів, до яких відносяться: загальна динамічність психічних процесів; домінування пізнавальних інтересів; допитливість, потяг до створення нового, нахили до пошуку й розв’язання проблем; створення асоціативних масивів, швидке засвоєння нової інформації; нахили до постійних порівнянь, співставлень, відбору; творча спрямованість на пошуки аналогій, комбінування, реконструювання; нахили до зміни варіантів, економність у рішеннях, використанні часу, засобів та ін.; виявлення інтуїції; здібності до вироблення власних стратегій та тактик при розв’язанні різних проблем, завдань, пошуках виходу із складних, нестандартних, екстремальних ситуацій.
    Отже, креативність виявляється у швидкості, точності, гнучкості, оригінальності мислення, багатій уяві, схильності до високих естетичних цінностей, ступеня деталізації проблеми, прояву наполегливості, цілеспрямованості, рішучості, працелюбності, систематичності в роботі, сміливому прийняттю рішень.
    4. Виявлено протиріччя між сучасними вимогами до кваліфікації молодих спеціалістів та фактичним рівнем ixньої підготовки; між постійним зростанням обсягу знань i низьким творчим рівнем студентів. У досліджуваних виявлено різний рівень інтелекту: різну швидкість мислення, наполегливості, самоконтролю. Рівень розвитку інтелектуально-творчого потенціалу молоді знаходиться на нижній межі середньостатистичної норми.
    Взаємозв'язок ycix компонентів творчого проце­су при оптимальних умовах організаціі та управління закономірно забезпечує продуктивно-утворюючий результат навчання й самовиховання, що сприяє реалізаціі творчого потенціалу та самоактуалізаціі творчої індивідуальності особистості.
    5. Емпіричне дослідження виявило, що психологічними чинниками, які впливають на оптимізацію підготовки студентів до управлінської діяльності, є наступні: індивідуальні властивості особистості, комунікативні характеристики групи, особливості організації навчального процесу у вищому навчальному закладі та ін.
    6. З’ясовано, що високі показники креативного потенціалу та особистісних якостей майбутніх менеджерів впливають на ефективність управлінської діяльності, на самореалізацію.
    7. У ході формувального експерименту підтверджено доцільність впровадження у психолого-педагогічну практику програми формування креативного потенціалу у майбутніх менеджерів, яка включає наступні напрямки: а) оволодіння уміннями та навичками формування творчого мислення; б) оволодіння методами вирішення нестандартних задач; в) опанування формами креативного підходу до управлінської діяльності.
    8. Результати апробації запропонованої програми формування креативного потенціалу у майбутніх менеджерів та попередня оцінка її ефективності дали змогу виявити достовірні кількісні та якісні зміни в експериментальній групі, на відміну від контрольної.
    Впровадження комплексу завдань психолого-розвиваючого змісту в межах формувального експерименту засвідчило його ефективність в контексті цілеспрямованого розвитку креативного потенціалу та підвищення рівня професійної підготовки майбутніх менеджерів. Отримані результати та запропоновані рекомендації можуть бути використані у практичній роботі викладача при підготовці майбутніх менеджерів чи включені в дисципліни „Психологія управління”, „Управління персоналом”, „Основи менеджмента”.
    Запропоновані заходи формування креативної особистості дають можливість психологічно грамотно підходити до ефективної підготовки майбутніх менеджерів. Сформульовані психолого-педагогічні умови розвитку креативного відношення до діяльності у молоді необхідно застосовувати в освітньому процесі.
    Основні положення і результати дослідження склали методологічну основу програм навчальних курсів з психології управління та соціальної психології, які були впроваджені в навчальний процес Харківського інституту економіки ринкових відносин та менеджменту. Також результати дослідження проходили апробацію на семінарах та засіданнях кафедри інституту.
    Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми формування креативного відношення до управлінської діяльності у студентів-менеджерів. За матеріалами дослідження опубліковано низку статей, в яких висвітлюється необхідність використання творчого підходу до управлінської діяльності та пропонуються заходи розвитку креативного потенціалу.
    Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальша перспектива вбачається нами у використанні одержаних знань про особливості креативності у вдосконаленні існуючих та побудові нових навчальних програм при підготовці майбутніх менеджерів.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова К.А., Березина Т.Р. Время личности и время жизни. СПб.: Питер, 2001. 182 с.
    2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
    3. Авдеев В.В. Управление персоналом. Технология формирования команды: Учеб. пособие. М.: Наука, 2002. 312 с. Библ. С.310-312.
    4. Аверин В.А. Психология личности. - СПб.: Питер, 2001. 280 с.
    5. Аверченко Л.К., Залесов Г.М., Мокшанцев Р.И., Николаенко В.М. Психология управления: курс лекций. Новосибирск: НГАЭиУ, 1997. 150 с.
    6. Айзенк Г. Узнай свой собственный коэффициент интеллекта. - М.: «Ай-Кью», 1994. 156 с.
    7. Айзенк Г. Проверьте свои способности. М.: Дело, 1992. 121 с.
    8. Алексеев А. А., Громова Л. А. Психогеометрия для менеджеров. - Л.: Знание, 1991. 253 с.
    9.Артемьева В.А. Связь социального интеллекта с творческой деятельностью студентов // Вестник БПА. Вып. 38 СПб.: Питер, 2001. С.60-63.
    10. Бакеев В.А. Личностный профиль управленческих решений // Тезисы докладов 1 Всесоюзной конференции по психологи управления. М., 1979. Ч.1. С. 22-25.
    11. Барко В.І., Тютюнникова А.М. Як визначити творчі здібності дитини? К.: Либідь, 1991. 79 с.
    12. Барулин В.В. Одаренность. Проблемы исследования // Лучшие страницы педагогической прессы. 2003. - №6. С.83-92.
    13. Батаршев А.В. Психология личности и общения. М.: ИНФРА-М, 2003. 321 с. Библ. С.318-321.
    14. Белолипецкий В.К., Павлова Л.Г. Этика и культура управления: Учебно-практическое пособие. М.: ИКЦ «МарТ», 2004. 384 с.
    15. Беляцкий Н.П. Организация управления персоналом: Учеб. пособие. Минск, 2002. 210 с.
    16. Битюков К.О., Кочетков И.Б. Школа учебы и школа творчества. Научно-иссл. работа в системе подготовки учителя инновационного типа: Сб. науч. тр. Л.: ЛГПИ, 1990. 111 с.
    17. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Р.-на-Дону: Феникс, 1993. 232 с.
    18. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во МГУ, 1992. 287 с.
    19. Божович Л.И. Проблема формирования личности: Избр. психол. тр. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 208 с.
    20. Большаков А.С. Менеджмент. Стратегия успеха. - СПб: Питер, 2002. 415 с.
    21. Боно Э. Серьезное творческое мышление. - Мн.: Поппури, 2005. - 416 с.
    22. Булка Н.І. Креативність і соціальна компетентність // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - №10. С.46-49.
    23. Бурлачук Л. Ф., Савченко Е. П. Психодиагностика. К.: Изд-во «АЛД», 1995. 389 с.
    24. Ващенко И. В., Гиренко С.П., Хамалян Р.А., Антонова А.Г. Общая конфликтология. Учеб.пос.- Xарьков: Оригинал, 2001. 384 с.
    25. Ващенко И.В., Тюрина В.А. Руководителю о конфликтах: Учеб. пос. К.: Знання, 1998. 59 с.
    26. Вендеров Е.Е. Психологические проблемы управления. М.: Экономика, 1989. С. 27-29.
    27. Вержиховская А.Т., Литвинова Н.И., Ходочок А.В. Психологические условия подготовки школьников к творческой деятельности // Психология. Респ. науч.-метод. сборник. - Вып. 37, 1997. С. 20-24.
    28. Верхола А.П. Оптимизация процесса обучения в вузе. К.: Вища школа, 1989. 176 с. Библ. С.175-176.
    29. Винославська О.В. Етичні засади розвитку особистості менеджера зовнішньоекономічної діяльності / Збірник наукових праць викладачів і аспірантів факультету менеджменту та маркетингу НТТУ «КПІ». К.: Видавництво «Політехніка», 2002. С. 363-371.
    30. Винославська О.В., Малигіна М.П. Людські стосунки: Навч. посібник. К.: КВІЦ, 2001. 83 с.
    31. Власов П.К. Концепция организации. Х.: Гуманитарный центр, 2003. 125 с.
    32. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. - М.: Дело, 1991. 294 с.
    33. Галин А.Л. Личность и творчество. Психологиче­ские этюды.- Новосиб.: Наука, 1989. 263 с. Библ. С.260-263.
    34. Гальперин Я.С. Психология личности, психология творчества и психогигиена творческого труда // Проблемы педагогики и психологии. - Челябинск: Челябин. политехн. ин-та, 1976. - Вып. 185. - С. 42-48.
    35. Гвишиани Д.М. Организация и управление. М.: РАН, 2003. - 321 с.
    36. Глейтман Г., Фридлунд А., Райсберг Д. Основы психологии. СПб.: Питер, 2002. - 378 с.
    37. Грабовский А.И. К вопросу о классификации видов детской одаренности // Педагогика, 2003.- №8 С. 13-18.
    38. Грязнов Б.С. Логика, рациональность, творчество. М.: Наука, 1992. 256 с.
    39. Гуияр Ф., Келли Дж. Преобразование организаций. М.: Наука, 2000. 217 с.
    40. Давыдова Г.А. Творчество и диалектика. М.: Наука, 1996. 175 с.
    41. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. К.: Лібра, 1998. 270 с.
    42. Дараган О. Розвитку мислительної активності сприяє психолог // Рідна школа. 1997. - №6. С. 37.
    43. Джей Рос Створіть сильну команду. Дніпропетровськ.: Баланс-клуб, 2002. 168 с.
    44. Донцов А.И. Психология коллектива. М.: Изд-во МГУ, 2004. 208 с.
    45. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 2000. 356 с. Библ. С.351-356.
    46. Дэвид А. Вэттен,Ким С. Камерон. Развитие навыков менеджмента. - СПб.: Нева, 2004. 672 с.
    47. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2000. 560 с.
    48. Забродин Ю.М. Психология личности и управление человеческими ресурсами. М.: Наука, 2002. 389 с.
    49. Ильин С.С. Психологическая готовность к управленческим профессиям и ее диагностика // Прикладная психология. - М., 1999. - №4. С.1-11.
    50. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости.- М.: Просвещение, 1988. - 276 с.
    51. Карамушка Л.М. Основи психолого-управлінського консультування: Навч. пос. К.: МАУП, 2002. 133 с.
    52. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. пос. К.: Либідь, 2004. 424 с.
    53. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти. К.: Ніка-центр, 2000. 332 с.
    54. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч. посіб. - К.: Міленіум, 2003. 344 с.
    55. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління закладами середньої освіти: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук.: (19.00.05) / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 35 с.
    56. Карамушка Л.М., Філь О.А. Формування конкурентноздатної управлінської команди освітньої організації як інноваційний напрям практичної психології управління. К.: Міленіум, 2003. 38 с.
    57. Карне М. Одаренность: выявление и развитие // Одаренные дети.- М.: Прогресс, 1991. - С. 149-367.
    58. Кедров Б.М., Гиндилис Н.Л. Творческий процесс и ступени познания. М.: Природа, 1991.-№7. - С. 14-22.
    59. Келли Л. Психология личности: Теория личностных конструктов. - СПб.: Питер, 2001. 459 с.
    60. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом: Учебник. М.: РАН, 2002. 375 с. Библ. С.371-375.
    61. Киричук О.В., Роменець В.А. Загальна психологія: Підручник. - К.: Либідь, 1996. 632 с.
    62. Кирхлер Эрик, Родлер Криста. Мотивация в организациях: Пер. с нем. Х.: Гуманитарн. центр, 2003. 142 с.
    63. Кирхлер Эрик, Майер-Пести Катя, Хофманн Ева Психологические теории организации: Пер. с нем. Х.: Гуманитарн. центр, 2005. 312 с.
    64. Кирхлер Э., Шорти А. Принятие решений в организациях: Пер. с нем. Х.: Гуманитарн. центр, 2004. Т. 4. - 160 с.
    65. Китов А.И. Психология управления. М.: Академия МВД СССР, 1999. 518 с.
    66. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика. Измаил, 1992. 96 с.
    67. Клепіков О. I., Кучерявий I. Т. Основа творчості особи. - К.: Либідь, 1996. 178 с.
    68. Клименко В.В. Психологические тесты таланта.- Харьков: Фолио, 1996.-182 с. Библ. С.180-182.
    69. Клименко В.В. Психологія наукової творчості.- К.: Аверс, 1998. - 324 с.
    70. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К.: „Стилос”, 1995. 304 с.
    71. Корнейчук В.П. НИРС и некоторые проблемы формирования творческой личности в вузе. М.: НИИВШ, 1981. 36 с.
    72. Коршунов А.М. Отражение, познание, творчество. М.: Изд-во МГУ, 1992.- С. 7-38.
    73. Кочергин А.Н. Моделирование мышления. М.: Политиздат, 1999. 224 с.
    74. Кравчук П. Ф. Формирование творческой лично­сти студента. - К.: Наукова думка, 1994. 332 с.
    75. Краткий психологический словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
    76. Крысько В.Г. Психология и педагогика: курс лекций М.: Изд-во Омега-Л, 2006. 368 с. Библ. С.365-368.
    77. Кульчицька О.І. Соціальне середовище у розвитку обдарованості // Обдарована дитина. 2004. - №8. С.2-5.
    78. Кульчицька О.І. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина. 2001. - №1. С.3-11.
    79. Кудряшова Л.Д. Каким бть руководителю: психология управленческой деятельности. Л.: Лениздат, 1986. 160 с.
    80. Лейтес Н.Д. Возрастная одаренность школьников.- М.: Изд-во «Академия», 2000.- 320 с.
    81. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000. С. 171-173.
    82. Ложкін Г.В., Спасєнніков В.В. Економічна психология: Навч. пос. К.: Професіонал, 2006. 400 с.
    83. Лук А.Н. Интуиция и научное творчество (Научно-аналитический обзор). М.: ИНИОН, 1981. 28 с.
    84. Лук А.Н. Психология творчества.- М.: Наука, 1995. 128 с.
    85. Лукичева Л.И. Управление персоналом: Учеб. пос. М.: Омега-Л, 2004. -264 с. Библ. С.261-264.
    86. Лукичева Л.И. Управление организацией: Учеб. пос. М.: Омега-Л, 2005. -360 с.
    87. Лунев В.Л. Тактика и стратегия управления фирмой: Учеб. пособие. М.: Финпресс, НГАЭиУ, 1997. 356 с.
    88. Лучшие психологические тесты.- Харьков: Принтал, 1994. 417 с.
    89. Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої особистості) // Рідна школа. 1997. - №6. С. 46-49.
    90. Максименко С.Д. Общая психология. М.: Рефл-бук, 2001. 376 с.
    91. Максимова С.В. Творческая нереализованность как источник школьной дезадаптации: Диссканд.психол.наук. - М., 2001. - 187 с.
    92. Макшанов С.И. Философия и стратегия в организации. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности. СПб.: Речь, 2003. 343 с.
    93. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование. К.: Либідь, 1994. 324 с.
    94. Матюшков А.М., Аверина И.С., Чистяков Г.Д. Развитие творческой активности школьников.- М.: Педагогика, 1991. - 155 с.
    95. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: Дело, 1997. 704 с.
    96. Мильнер В.И. Теория организаций. М.: Наука, 2002. 315 с.
    97. Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности. М.: Московський психолого-социальный інститут, 2002. 400 с.
    98. Моляко В.А., Кульчицкая Е.В., Ливинова Н.И. Психология детской одаренности. К.: Изд-во «Знание Украины», 1995. 84 с.
    99. Моляко В.А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности // Мир психологии. - №4. 2002. С. 19-27.
    100. Моляко В.А. Стратегия решения новых задач в процессе творческой деятельности // Обдарована дитина. - № 4, 2002. С. 33-34.
    101. Моляко В.О.Творчий потенціал особистості // Науковий часопис НПУ ім.М.П.Драгоманова. Сер.№ 12. Психологічні науки: Зб.наук.праць.-К.: НПУ ім..М.П.Драгоманова, 2007. - Вип.17. - С.16-22.
    102. Морозов А.В. Управленческая психология. М.: Академический Проект, 2003. 288 с.
    103. Морозов М.Н. Творческая активность создания. К.: Вища школа, 1996. 183 с.
    104. Московченко Н. Творение личности (Социально-экономические и нравственные аспекты проблемы). М.: Мол.гвардия, 1981. 208 с.
    105. Мухин В.И. Основы теории управления: Учебник. М.: Наука, 2002. 287 с. Библ. С.284-287.
    106. Мясищев В.Н. Психология отношений. М.: Ин-т практической психологии, 1998. 356 с.
    107. Надюк Н.М. Формування креативності мислення у процесі підготовки керівних кадрів // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практич.конф.-К.: Вид-во НАДУ, 2005. - С.333-334.
    108. Надюк Н.М. Формуваня у майбутніх менеджерів здатності до прийняття управлінських рішень: Автореф. дис. ... канд. психол. наук.: (19.00.10)/ Ін-т психології ім.. Г.С.Костюка АПН України. К., 2007. 21с.
    109. Нартова-Вочевар С. Психология личности и межличностных отношений. М.: ИНФРА-М, 2001. 276 с.
    110. Немов Р.С. Психология: Учебник. - М.: ВЛАДОС, 2001. 431 с.
    111. Ниренберг Джеральд И. Искусство творческого мышления: Пер. с англ. Мн.: ООО «Попурри». 1996. 210 с.
    112. Ньюстром Дж., Дэвис К. Организационное поведение: Пер. с англ. СПб: Питер, 2000. 448 с.
    113. Навис Э. Организационное консультирование. СПб.: Питер, 2002.312с.
    114. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений.- К.: Либідь, 1990. 192 с. Библ. С.190-192.
    115. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми. - К.: Политиздат, 1990. 378 с.
    116. Оганянц Б.Г., Константинов С.Д. Творчество и обучение. М.: Моск. обл. пед. ин-т, 1993. - С. 151-164.
    117. Одаренные дети / Под. общ. ред. Бурменской и Слуцкого. - М.: ЮНИТИ, 1991. 343 с.
    118. Орбан Л.Е., Гриджук Д.М., Терещук В.М. Психологія професійної діяльності й спілкування. К.: Преса України, 1997. 191 с.
    119. Орбан Л. Е. Психологія управління: Навч. пос. Івано-Франківськ: Плай, 2001. 695 с.
    120. Организационная психология / Под ред. Г.В.Суходольского. Харьков, Изд-во Гуманитарный Центр, 2004. 256 с.
    121. Орлов А.Б. Психология личности и сущность человека. Парадигмы, проекции, практики: Учебник. М.: Наука, 2002. 425 с.
    122. Основи практичної психології: підручник / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н.та ін. К.: Либідь, 1999. 536 с.
    123. Павлюк Н.В. Особенности творческого мышления // Вісник Харківського університету. Серія психологія № 432. Х.: ХДУ, 1999. С.274-278.
    124. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. 1998. - №2. С. 52-62.
    125. Панферов Б.Н. Психология человека. СПб.: Питер, 2002. 276 с.
    126. Панфилова А.П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала: Учеб. пособие. СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2003. 536 с.
    127. Парслоу Э., Рэй М. Коучинг в обучении. СПб.: Питер, 2003. 318 с.
    128. Пачковський Ю.Ф. Психологія підприємництва: Навчальний посібник. Львів, 2001. С. 41-47.
    129. Петрунин Ю.Ю., БорисовВ.К. Этика бизнеса: Учеб. пособие. 3-е изд. М.: Дело, 2004. 400 с. Библ. С.396-400.
    130. Подлесных В.И. Теория организации: Учеб. пос. - СПб.: Бизнес-пресса, 2003. 365 с.
    131. Помазан К.А. Формування дивергентного мислення актуальна проблема сучасності // Вісник Харківського державного педагогічного університету. Сер. Психологія. 2002. - Вип. 8 С.158-163.
    132. Помазан К.А. Творчий потенціал особистості та можливості його діагностики // Вісник Харківського нац. ун-ту. Серія психологія № 550. Х.: ХНУ, 2002. С.261-264.
    133. Пономарев Я.А. Психология творчества. М.: Наука, 1996. 303 с.
    134. Пономарев Я. А. Психология творчества и педа­гогика. - М.: Педагогика, 1996. 367 с. Библ. С.362-367.
    135. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента: Учеб. пособие. 2-е изд. / Под ред. Г.С.Никифорова, М.А.Дмитриевой, В.М.Снеткова. СПб.: Изд-во СПб ун-та, 2001. 240 с.
    136. Практическая психология: Учебник для ВУЗов / Под ред. М.К. Тутушкиной. СПб.: Изд-во „Дидактика плюс”, 1998. 336 с.
    137. Психогимнастика в тренинге / Под. ред. Н. Ю. Хрящевой. - СПб.: Питер, 2000. 187 с.
    138. Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю.Б Гиппенрейтер и В.Я. Романова. М.,2000. 346 с.
    139. Психология профессиональной подготовки / Ред. Г. Никифоров, - СПб: Изд-во СПб ун-та, 1993. - 171 с.
    140. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2-е изд., исправ. и допол. М.: Политиздат, 1990. 494 с.
    141. Психология личности: тесты, опросники, методики. М.: Геликон, 1995. 220 с.
    142.Психология управления персоналом: Учеб. пос. / Под ред. А.В.Батаршева, А.О.Лукьянова. М.: Изд-во Института психотерапии, 2005. 624 с.
    143. Пузеп Л.Г. Психологические механизмы развития креативности личности: Автореф. дис... канд. психол. наук. Красноярск: Пилигрим, 2006. 16 с.
    144. Рай Л. Развитие навыков эффективного общения. СПб.: Питер, 2002. 288 с. Библ. С.285-288.
    145. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учеб. пос. Самара: Издательский дом «БАХРАХ», 1998. С. 626-635.
    146. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості. - К.: Вища школа, 1996. - 362 с.
    147. Роменець В.А. Виховання творчих здібностей у студентів. К.: Вища школа, 1973. 94 с.
    148. Роменець В. А. Психологія творчості. — К.: Вища школа, 1981. 263 с.
    149. Рубанин В.Ф., Филиппов А.В. Психологические аспекты управления М.: Знание, 1983. 64 с.
    150. Савенков А.И. О современном понимании одаренности // Ваш ребенок талантлив: Детская одаренность и домашнее обучение. Ярославль: Академия развития, 2002. 352 с.
    151. Сажина С.В. Креативність як спосіб самореалізації єдиної дитини у сім’ї // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - №3. С.21-23.
    152. Семенов А.К.,Маслова Е.Л. Психология и этика менеджмента и бизнеса:
    Учеб. пос. - М.: Наука, 2000. 318 с.
    153. Сидельникова Т.Т. Развивая творческое мышление студентов. Вестн. высш. школы, 1982. - №3. - С. 63-65.
    154. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навч. пос. К.: ІСДОУ, 1994. 112 с.
    155. Ситуаційна мето
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины