ВПЛИВ ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИХ ЖИТТЄВИХ ОРІЄНТАЦІЙ НА САМОАКТУАЛІЗАЦІЮ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Краткое описание

Інститут соціальної та політичної психології АПН України

На правах рукопису

БОДНАР Марія Богданівна

Індекс УДК 316.6 057.875

ВПЛИВ ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИХ ЖИТТЄВИХ ОРІЄНТАЦІЙ НА САМОАКТУАЛІЗАЦІЮ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

19.00.05 - соціальна психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Титаренко Тетяна Михайлівна,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2004

ЗМІСТ
Вступ ........................................................................................................................... 4
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження етнопсихологічних
життєвих орієнтацій ................................................................................................. 12
1.1. Генеза наукової думки про етнопсихологічні ознаки особистості ............... 12
1.1.1. Історичний екскурс до психології етносу ....................................................... 12
1.1.2. Основні чинники формування національного характеру................................ 17
1.1.3. Архетипи колективного несвідомого як основа психічного складу етносу............................................................................................................................ 23
1.1.4. Проблема українського психотипу в етнопсихологічних дослідженнях...... 26
1.1.5. Домінантні риси українського національного характеру ............................ 28
1.2. Проблема етнічної самоідентифікації в етнопсихологічних дослідженнях ... 36
1.3. Роль етнопсихологічних життєвих орієнтацій у психологічному зростанні студентської молоді ..................................................................................................... 44
1.3.1. Проблема самоактуалізації особистості в етнопсихологічному аспекті... 44
1.3.2. Життєві орієнтації як результат розвитку ціннісно-смислової сфери ..... 53
1.3.3. Етнопсихологічні особливості життєвих орієнтацій студентської молоді ............................................................................................................................ 60
Розділ 2 Зміст етнопсихологічних життєвих орієнтацій та
самоактуалізації студентської молоді ..................................................................... 68
2.1. Структурна модель підвищення самоактуалізації студентства ........................ 68
2.2. Вивчення етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді ...... 80
2.2.1. Дослідження особливостей етнічної самоідентифікації студентства .......80
2.2.2. Вивчення особливостей символічної репрезентації українського
етносу через психомалюнок .......................................................................................... 93
2.3. Виявлення рівня самоактуалізації студентської молоді ................................... 102
Розділ 3 Етнопсихологічні чинники підвищення самоактуалізації
студентської молоді .................................................................................................... 111
3.1. Відповідальність та її вплив на особистісне зростання студентства ............. 111

3.2. Дослідження ставлення молоді до часу життя ................................................... 114
3.3 Роль самооцінки у підвищенні самоактуалізації .............................................. 122
3.4. Функціональні взаємозв’язки між етнопсихологічними життєвими
орієнтаціями та самоактуалізацією студентства ....................................................... 126
3.5. Шляхи підвищення самоактуалізації студентської молоді
в етнопсихологічному аспекті ...................................................................................... 133
Висновки ...................................................................................................................... 148
Список використаних джерел ................................................................................... 151
Додатки .......................................................................................................................... 168

ВСТУП

Сучасний розвиток психологічної науки характеризується пошуком нових підходів до творення власного світу особистості. Умови життєтворчості людини ускладнюються суспільною нестабільністю, суттєвими змінами пріоритетів у структурі ціннісно-смислової сфери, утворенням своєрідного „екзистенційного вакууму” (В.Франкл), духовно-моральною руйнацією особистості, послабленням регулятивної ролі етнопсихологічних чинників.
Стрижневими у психологічному зростанні бачаться проблеми врахування етнічних особливостей процесу соціалізації молоді, впливу етнопсихологічних чинників на самоактуалізацію особистості, формування її життєвих орієнтацій, пошуку сенсу життя, окреслення життєвих планів, визначення перспектив і програм.
Сьогодні набуває актуальності проблема національного відродження, відновлення ідеї національної самобутності, неповторності, підвищення рівня етнічної самоідентифікації, усвідомлення сенсу власного існування та гармонізації ціннісно-смислової сфери особистості.
Ціннісно-смислова система, її зміст, структура, ієрархія мають у студентів вищих навчальних закладів конкретні вияви як у професійній, так і в особистісній сферах. Постає необхідність дослідження психологічних чинників впливу етнопсихологічних рис характеру, архетипних ознак на процес формування життєвих орієнтацій студентської молоді та структурування її майбутнього. На часі з’ясування шляхів особистісного зростання молодої людини, її самовизначення, самоактуалізації під впливом регулятивної ролі етносу. Існує потреба розробки поняттєвого апарату, обґрунтування методів дослідження етнопсихологічних домінантних рис, особливостей етнічної самоідентифікації, розкриття змісту етнопсихологічних чинників життєвих орієнтацій особистості.
Різні аспекти дослідження означеного кола проблем представлено у вітчизняній та зарубіжній літературі. Цінності як основа життєвих орієнтацій характеризуються як вищий диспозиційний рівень (В. Ядов), розглядаються як механізм саморегуляції духовного світу особистості (М. Тимошик), регулятор поведінки в специфічних суспільно-історичних та конкретних суспільно-психологічних ситуаціях (М.Бобнєва, Є.Шорохова), внутрішня система контролю (М.Боришевський, В.Хмелько), вершинний рівень смисложиттєвих утворень (А.Адлер, В.Братусь, Б.Залеський, К.Клаксон, Д.Леонтьєв, В.Франкл, Е.Фромм). Досліджуються шляхи і способи формування життєвих орієнтацій, психологічні аспекти стратегії життя та життєвого успіху (К.Абульханова-Славська, Р.Ануфрієва, Є.Головаха, О.Донченко, О.Злобіна, Т.Титаренко). У працях психологів різного теоретико-методологічного спрямування акцентується увага на ролі особистості у власному процесі життєтворчості (Б.Ананьєв, Е.Берн, М.Боришевський, Ш. Бюлер, Е.Еріксон, А.Маслоу, К.Роджерс, В.Роменець, Г.Томе). Систематизація теоретичних та експериментальних досліджень знайшла відображення в працях Р.Дідтса, Д.Леонтьєва, М.Смірнова, С.Шварца. Етнопсихологічний аспект життєвих орієнтацій, їхній вплив на особистісне зростання студентської молоді, однак, вивчено недостатньо. Актуальним залишається дослідження взаємозв’язку між ступенем етнічної самоідентифікації особистості та самоактуалізацією студентства.
У науковій літературі проаналізовано домінантні ознаки національного характеру (О.Донченко, О.Кульчицький, І.Кон, Б. Цимбалістий, Д.Чижевський, К.Юнг); висвітлено питання про особливості етнічної свідомості та самосвідомості як чинника розвитку індивідуальності (А.Березін, Б. Вяткін, В.Левкович, Н. Танкова, В. Хотинець,); описано методики дослідження національної самосвідомості (В.Горбунова, А.Кожанов, М.Крюкова, О.Нельга, Г.Солдатова). Результати окремих етнопсихологічних досліджень свідчать, що етнічне довкілля певною мірою впливає на механізми регуляції поведінки особистості, а етнопсихологічні чинники є вагомим фактором структурування ціннісно-смислової сфери. Зазначається, що відрив від етнічного середовища може спричинити зміни у свідомості особистості, втрату її смислів, викривлення життєвих перспектив. Лише частково піддано науковому аналізу проблеми, пов’язані зі зміною етнічної належності та внутріособистісними конфліктами, які при цьому виникають.
А.Фурман пропонує власну категорійну матрицю українського менталітету та окреслює шляхи менталеформування особистості [188 ]. В.Куєвда досліджує семантику української символіки, визначає психологічні передумови об’єктивації наочно-образної системи традиційності [88]. Р.Додонов аналізує процес формування та функціонування етноментальності [56]. Н.Кіцак досліджує історичний процес розвитку української етнопсихології в західній діаспорі [76].С.Маленко вивчає феноменологію архетипу в системі соціокультурного освоєння колективного несвідомого [105]. І.Клочек досліджує особливості ідентифікації в ранній юності [77], М.Мацейків розглядає особливості етнокультурної ідентичності особистості [111]. Наукові інтереси А.Бреусенко [27], А.Данилової [54], Н.Кирилової [74], Н.Фролової [186], М.Шевчук [200] стосуються особливостей трансформації ціннісних орієнтацій на переломних етапах розвитку суспільства та можливостей їх дослідження. Н.Бондар [23], Л.Тодорів [180] з’ясовують специфіку формування особистісної репрезентації життєвого шляху та психологічні умови формування життєвих перспектив у молоді. Досліджуються етнопсихологічні уявлення у структурі „Я-концепції” університетської молоді (О.Васильченко) [31], етнопсихологічні фактори виникнення особистісних проблем дитини (Н.Міщенко) [115], з’ясовується вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання (О.Квас) [73]. В.Скутіна з’ясовує ціннісні аспекти формування національної самосвідомості старшокласників [154]. У полі зору А.Березіна [19], В. Горбунової [50], З. Карпенко [71] перебувають психологічні чинники генези національної самосвідомості особистості.
Виходячи із вищезазначеного, актуальним є дослідження змісту етнічного у системі життєвих орієнтацій студентської молоді, з’ясування етнопсихологічних особливостей студентів навчальних закладів різних регіонів України; вивчення ймовірного взаємозв’язку між етнічним феноменом та самоактуалізацією студентства, виокремлення вагомих етнопсихологічних чинників впливу на психологічне зростання особистості.
Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне і практичне вивчення зумовили вибір теми дослідження: „Вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України „Життєві домагання як соціально-психологічні механізми самоздійснення особистості”. Номер Держреєстрації 0103U000504. Тема затверджена на засіданні Вченої ради Інституту соціальної та політичної психології АПН України 26.02.2004р. (протокол №2/04). Тему узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 28.04.2004 р.).
Об’єкт дослідження: етнопсихологічні життєві орієнтації особистості студентської молоді.
Предмет дослідження: вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію особистості.
Мета дослідження полягає у розкритті змісту етнопсихологічних життєвих орієнтацій та виявленні їхнього впливу на самоактуалізацію студентської молоді.
Гіпотези дослідження:
- етнопсихологічні життєві орієнтації є структурним компонентом ціннісно- смислової сфери особистості; ступінь прийняття особистістю цінностей свого етносу, розвиток етнічної самоідентифікації на когнітивному та афективному рівнях, архетипні формули етносу впливають на самоактуалізацію особистості в юнацькому віці;
- процес етнічної самоідентифікації здійснюється на таких рівнях: об’єктному (спричиненому зовнішньою мотивацією); об’єктно-суб’єктному (пов’язаному із зовнішньо-внутрішньою мотивацією); суб’єктному (зумовленому внутрішньою мотивацією);
- основними чинниками підвищення самоактуалізації молоді, які сприяють більш глибокому розумінню власної ролі у світопобудові, є розвиток відповідальності за власне життя та за майбутнє країни; гармонізація ставлення до часу життя; об’єктивація ставлення до себе.
Для досягнення мети і перевірки гіпотез дослідження вирішувались такі завдання:
1) проаналізувати основні тенденції дослідження етнопсихологічних аспектів ціннісно-смислової сфери студентської молоді та її самоактуалізації;
2) виявити зміст етнопсихологічних життєвих орієнтацій та їх вплив на самоактуалізацію студентської молоді;
3) здійснити порівняльний аналіз етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді різних регіонів України;
4) розробити та експериментально апробувати модель підвищення самоактуалізації студентської молоді.
Теоретико-методологічні основи дослідження ґрунтуються на психологічних концепціях розвитку особистості (Б.Ананьєв, І.Кон, В.Роменець, С.Рубінштейн); гуманістично зорієнтованих теоріях особистості (А.Маслоу, Р.Мей, Г.Олпорт, К.Роджерс); дослідженнях життєвих стратегій особистості (К.Абульханова-Славська, Р.Ануфрієва, Ф.Василюк, Є.Головаха, О.Кронік, Т.Титаренко); наукових розробках проблем пошуку смислу життя (А.Адлер, Д.Леонтьєв, В.Франкл, Е.Фромм). Використовуються положення про психічні особливості етнічного (В. Вундт, Л. Виготський, Г. Лацарус, Г. Лебон, М. Мід, Х. Штейнталь, К. Юнг); теоретичні розвідки проблем національного характеру (О. Кульчицький, Г.Сковорода, Д.Чижевський, Г. Шпет); дослідження проблем етнічної самоідентифікації ( А.Баронін, М.Боришевський, П.Гнатенко, О.Донченко, О. Киричук, Л.Орбан-Лембрик, В.Павленко, Т.Стефаненко, С.Таглін).
Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення практичних результатів дослідження; констатуючий експеримент, тестування (окремі шкали опитувальника САМОАЛ, адаптованого А. Лазукіним, опитувальник „Локус контролю”, модифікований О.Ксенофонтовою; методика „Моя самооцінка” В.Семиченко); методика вивчення часу життя Т.Коттла, методика „Мої життєві цілі” А. Адлера, анкетування, етнопсихологічне інтерв’ю, вільний самоопис з контент-аналізом, проективні психомалюнки „Символи українського етносу”, „Дорога мого життя”, спостереження, метод вивчення продуктів діяльності, метод вивчення окремих випадків („case study”), методи математичної статистики, кореляційний аналіз.
Організація дослідження.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у три етапи:
- перший етап (1998-1999рр.) полягав у теоретичному визначенні та аналізі проблеми дослідження, розробці методики експериментальної роботи;
- другий етап (1999-2001рр.) характеризувався розробкою та експериментальним впровадженням моделі підвищення самоактуалізації студентської молоді шляхом врахування етнопсихологічних життєвих орієнтацій;
- третій етап (2001-2003 рр.) передбачав завершення, узагальнення і систематизацію результатів експериментальної роботи; на основі аналізу одержаних даних було зроблено підсумки й сформульовано висновки, які підтвердили гіпотезу дослідження.
Експериментальною базою дослідження стали вищі навчальні заклади: Ізмаїльський державний гуманітарний університет (Одеська обл.) надалі ІДГУ, Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут (Тернопільська обл.) надалі КГПІ, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут (Закарпатська обл.) надалі МГПІ. Всього до експериментальної роботи залучено 330 осіб.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в розкритті структури, змісту та відмінностей етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентів навчальних закладів різних регіонів України; одержанні нових знань про характер впливу етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентства; визначенні психологічних чинників підвищення самоактуалізації: відповідальності за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до часу життя та ставлення до себе; у поглибленні та конкретизації понять „етнопсихологічні життєві орієнтації”, „самоактуалізація студентської молоді”, в обґрунтуванні моделі підвищення самоактуалізації студентства під впливом етнопсихологічних чинників життєвих орієнтацій.
Практичне значення роботи полягає в розробці методичного інструментарію для виявлення етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді, діагностування місця етнічного у ціннісно-смисловій сфері; в розробці інформаційно-тренінгової програми для студентів ІДГУ, КГПІ, МГПІ з метою підвищення рівня етнічної самоідентифікації, гармонізації системи життєвих орієнтацій та розвитку самоактуалізації.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об’єкту, предмету, завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним і кількісним аналізом отриманих результатів, статистичною оцінкою експериментальних даних, апробацією і впровадженням результатів дослідження у практику роботи вищих навчальних закладів.
На захист виносяться такі положення.
1. Основою етнопсихологічних життєвих орієнтацій є етнічна самоідентифікація, яка здійснюється на об’єктному, об’єктно-суб’єктному та суб’єктному рівнях. У процесі оптимізації етнічної самоідентифікації відбувається зміна мотивації, яка стимулює усвідомлення своєї причетності до етносу (від зовнішньої, через зовнішньо-внутрішню, до внутрішньої). Відмінності етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді різних регіонів України мають когнітивний та афективний аспекти.
2. Для молоді різних регіонів України характерний низький рівень самоактуалізації, який вимагає підвищення і якісних змін як у цілому, так і за структурними компонентами. Потребують гармонізації такі ознаки самоактуалізованої особистості, як спонтанність, саморозуміння, аутосимпатія, гнучкість у спілкуванні.
3. Вагомими психологічними чинниками самоактуалізації студентства є розвинена відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни (оптимізація локусу контролю в бік інтернальності); гармонійне ставлення до часу життя (оцінка ролі минулого, теперішнього і майбутнього); об’єктивація ставлення до себе (розвиток адекватної самооцінки).
4.Чинники самоактуалізації перебувають у взаємозв’язку із домінантними рисами українського психотипу: індивідуалізмом, інтровертованістю, емоційно-естетичною домінантою, екзекутивністю, толерантністю. Актуалізація цих чинників у етнічній свідомості студентської молоді сприятиме більшому задоволенню від власної самореалізації, підвищенню ролі суб’єкта у творенні власного світу. Етнопсихологічні життєві орієнтації студентства мають виразний і стабільний характер, що підтверджує стійкість етнічних ознак у регіонах і свідчить про несуттєвий вплив історико-географічних та соціально-економічних чинників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України (м. Київ, 2002 р., 2003 р.), розглядались на VІ Костюківських читаннях „Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (м. Київ, 2003р.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Актуальні проблеми особистості нового типу” (м. Кременець, 2002 р.), „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога в умовах вищої школи” (м. Тернопіль, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Психологія сучасності: наука і практика”(м. Одеса, 2003 р.); Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених спадщині К.Д.Ушинського (м. Одеса, 2003 р.).
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використано при розробці інформаційно-тренінгової програми, інформаційний блок якої об’єднується темами: „Актуальні проблеми самоактуалізації студентської молоді”, „Розвиток етнічної самоідентифікації як шлях підвищення самоактуалізації студентства”.

Публікації. Основні положення та висновки дисертації відбито у 9 публікаціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вивчення структури, змісту, ієрархії етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді різних регіонів України засвідчує факт, що її самоактуалізація може суттєво гальмуватись окремими чинниками, недостатньо актуалізованими в етнічній самосвідомості: рівнем відповідальності за власне майбутнє та за майбутнє країни; асиметричним ставленням до минулого, теперішнього та майбутнього; неадекватним ставленням до себе, що створює перешкоди на шляху до життєвого успіху, задоволення власною самореалізацією.
2. Етнопсихологічні життєві орієнтації є структурним компонентом ціннісно-смислової сфери студентства. Етнодиференційні відмінності життєвих орієнтацій виявляються на когнітивному та афективному рівнях. Вони стосуються розуміння змісту понять „моя Батьківщина”, де домінантним вважається „країна проживання”, а не „країна дитинства” чи „етнічна Батьківщина”, та „територія Батьківщини”, де виокремлюється поняття „національна Батьківщина” і малозначущими вважаються „інтербатьківщина” та „мегабатьківщина”. Асоціація території Батьківщини з поняттям національного засвідчує вагому роль етнопсихологічних життєвих орієнтацій у ціннісно-смисловій сфері. Найхарактернішими рисами українців студенти називають хазяйновитість і працелюбність, сердечність та емоційність, волелюбність і нескореність; найменш популярними вважають індивідуалізм і одноосібність, невойовничість та миролюбство. В сучасних умовах спостерігаються зміни в оцінці студентською молоддю типових рис представників українського етносу. Емоційний компонент етнічного пов’язується з виявом таких почуттів, як гордість і самоповага, соціальна незахищеність, душевна рівновага. Значущими є результати, які підтверджують небажання респондентів змінювати етнічну приналежність. Нехарактерним для них є почуття зверхності над іншими націями, що свідчить про позитивне спрямування афективного компоненту етнічного. Вияви неусвідомлюваних архетипних образів етнічного підтвердили домінантну роль матері в українській сім’ї, перевагу символу „щедрої родючої Землі” над іншими символічними формулами етносу, що засвідчує екзекутивність природи українського психотипу.
3.Етнічна самоідентифікація становить необхідну передумову розвитку життєвих орієнтацій студентської молоді. Етнічна група є однією з найоптимальніших спільнот, приналежність до якої створює можливості для успішного саморозвитку та самоздійснення людини. Процес етнічної самоідентифікації здійснюється на таких рівнях: об’єктному; об’єктно-суб’єктному та суб’єктному; в основі підвищення рівня етнічної самоідентифікації лежить зміна мотивації: від зовнішньої, пов’язаної зі звичаєво-традиційними стимулами, через зовнішньо-внутрішню (або внутрішньо-зовнішню), де посилюється роль особистості в прагненні ідентифікувати себе зі своїм етносом, до внутрішньої, яка характеризується зростанням активної ролі суб’єкта як представника етносу. У процесі розвитку етнічної самоідентифікації спостерігається все більше усвідомлення, структурування, розгортання та конкретизація життєвих орієнтацій. Це знаходить відображення у цілях життя студентства, пов’язаних зі структуруванням майбутнього, насиченістю життя, що виявляється у теперішньому, задоволеністю самореалізацією, пов’язаною з минулим.
4. Рівень самоактуалізації студентської молоді різних регіонів України є досить низьким і вимагає істотного підвищення та якісних змін. Встановлено, що серед структурних компонентів самоактуалізованої особистості високі ранги займають загальнолюдські цінності, прагнення до творчості та пізнання; тоді як спонтанність, саморозуміння, аутосимпатія, гнучкість у спілкуванні невисокі. В усіх трьох віддалених регіонах України результати дослідження самоактуалізації студентської молоді фактично однакові, що підтверджує несуттєвий вплив сусідніх етносів, історико-географічних та соціально-економічних чинників і свідчить про стійкість етнічних життєвих орієнтацій.
5.Важливими напрямками підвищення самоактуалізації студентства є розвиток відповідальності за своє майбутнє та за майбутнє країни (розвиток інтернального локусу контролю до оптимальних меж); гармонізація ставлення до часу життя (виважене ставлення до ретроспективи життя, екзистенційна насолода сьогоденням, оптимальне структурування майбутнього); розвиток адекватного ставлення до себе (досягнення гармонії між рівнем домагань та рівнем досягнень особистості). Окреслені чинники підвищення самоактуалізації студентської молоді пов’язані з найважливішими ознаками українського етносу: недостатньо розвинена відповідальність перебуває у взаємозалежності з такими рисами, як індивідуалізм, інтровертованість; в основі викривленого сприймання часів життя лежить емоційно-естетична домінанта українського народу; занижена самооцінка особистості пов’язується з почуттям меншовартості, „комплексом кривди”. Результати апробації розробленої структурної моделі підвищення самоактуалізації студентської молоді, впровадження інформаційно-тренінгової програми у навчально-виховний процес засвідчили особистісне зростання молоді як у цілому, так і за окремими компонентами.
Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підвищення самоактуалізації студентської молоді, розвитку національної свідомості та самосвідомості, оптимізації етнічної самоідентифікації, врахування впливу найважливіших ознак етнопсихологічних життєвих орієнтацій на процес психологічного зростання молоді. Подальшу перспективу досліджень вбачаємо у вивченні гендерних особливостей етнопсихологічних життєвих орієнтацій, з’ясуванні ролі етнічного в самоактуалізації особистості на різних вікових етапах, у різних професійних спільнотах, у виявленні етнопсихологічного компоненту в представників міського та сільського населення, різних релігійних громад.

Список використаних джерел

1. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 19- 44.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 301 с.
3. Адлер А. Лекции по аналитической психологии: Пер. с англ. М.: Рефлбук, К.: Ваклер, 1996. 282 с.
4. Аклаев А.Р. Язык в системе национальных ценностей и интересов // Духовная культура и этническое самосознание наций / Под ред. Л. М. Дробижевой. М.: Институт этнографии АН СССР, 1990. Вып. 1. С. 12-38.
5. Акулина Н.Н. На путях вочеловечивания человека // А.Маслоу. Дальние пределы человеческой психики: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 1999. С. 6-13.
6. Алексеева А.В. Идентичность: особенности становления в юношеском возрасте // Журнал практического психолога. 1999. №1 С. 6-10.
7. Ананьев Б.Г. Избр. психол. тр.: В 2-х томах. М.: Педагогика, 1980. Т. 1. 232 с.; Т. 2. 288 с.
8. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высших учебных заведений. 5-е изд., испр. и доп. М.: Аспект Пресс, 2002. 364 с.
9. Ануфрієва Р. „Я-концепція” у підлітковому та юнацькому віці // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. К.: ІЗМН 1997. Ч. 1. С. 238-252.
10. Арестова О.Н. Операциональные аспекты временной перспективы личности // Вопросы психологии. 2000. № 4. С. 6173.
11. Аристотель. Сочинение. Т.1. М.: Мысль, 1971. 550 с.
12. Асмолов А.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров: Психолог. Психопедагог. Психоисторик. М.: Ин-т практич. психологии; Воронеж: НПО „МОДЭК”, 1996. 767 с.
13. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К.: Донецк, 1993. 32 с.
14. Баронин А. С. Этнопсихология: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000. 116 с.
15. Белик А.А. Психологические направления в этнологии США. От исследования „культура-и-личность” к психологической антропологии // Этнология в США и Канаде / Под ред. Е. А. Веселкина, В. А. Тишкова. М.: Наука, 1989. С. 190-240.
16. Бенедикт Р. Психологические типы в культурах Юго-Запада США // Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. СПб.: Университетская книга, 1997. С. 271-284.
17. Бердяев Н.А. Судьба России. М.: Советский писатель, 1990. 351 с.
18. Березін А.М. Психологічні чинники формування національної самосвідомості // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 10. С. 5456.
19. Березін А.М. Психологічні чинники генези національної самосвідомості особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2002. 18 с.
20. Бехтерев В.М. Избранные труды по психологии личности: В 2 т. / Г.С.Никифоров, Л.А.Коростылёв (отв. ред.), Санкт-Петербургский гос. ун-т. С.Пб.: Алетейя, 1999. Т.1. 256 с., Т.2. 283 с.
21. Бичко А.К., Бичко І.В. Феномен української інтелігенції: Спроба екзистенціального дослідження. Дрогобич, 1997. 115 с.
22. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 309 с.
23. Бондар Н.Є. Формування особистісної репрезентації життєвого шляху в юнацькому віці: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 . К., 1998.17 с.
24. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості. Харків: Фоліо, 1996. 237 с.
25. Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. К.: АПН України, 2000. 63 с.
26. Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1994. 168 с.
27. Бреусенко А. А. Динамика ценностно-смысловой сферы личности в условиях экзистенциального кризиса: Дис...канд. психол. наук.: 19.00.01. К., 2000.198 с.
28. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. М.: Наука, 1973. 403 с.
29. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
30. Василюк Ф. Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций // Психологический журнал. 1995. №3. С.90-101.
31. Васильченко О.М. Етнопсихологічні уявлення в структурі „Я”-концепції університетської молоді: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05 . К., 2003.19 с.
32. Воловик П.М. Теорія імовірності і математична статистика в педагогіці. К.: Радянська школа, 1969. 222с.
33. Вундт В. Психология народов. Пер. Н.Самсонова. М.: Кн-во „Космос”, 1912. 132 с.
34. Вундт В. Проблемы психологии народов // Преступная толпа. М.: Институт психологии РАН, Издательство „КСП+”, 1998. С. 195-308.
35. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений: В 6-ти томах. М.: Педагогика, 1984. Т. 2. С. 5-361.
36. Вяткин Б.А., Хотинец В.Ю. Интегральная индивидуальность и этнические особенности человека. Пермь: Изд-во ПГЛУ, 1997. 60 с.
37. Вяткин Б.А., Хотинец В.Ю. Этническое самосознание как фактор развития индивидуальности // Психологический журнал. 1996. №1. Т. 17. С. 69-75.
38. Гачев Г. Д. Национальные образы мира. М.: Советский писатель, 1998. 480 с.
39. Гердер И. Г. Избранные сочинения. М. Л.: Гослитиздат, 1959. 392 с.
40. Геродот. История в девяти книгах. Пер. и примеч. Г.А. Стратановского / Под общ. ред. С.А. Утченко Л.: Наука, 1972. 600 с.
41. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. Пер. с англ. Л.И.Хайрусовой. Общ. ред. Ю.П.Адлера. М.: Прогресс, 1976. 495с.
42. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности: Пер. с англ. и франц. М.: Прогресс, 1990. 495 с.
43. Гнатенко П. И. Национальный характер: Монография. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1992. 136 с.
44. Гнатенко П.І. Український національний характер. К.: ДОКК, 1997. 114 с.
45. Гнатенко П.И. Национальная психология и бытие общества / П.И. Гнатенко, М.П.Бузанин. Днепропетровск: Полиграфия, 2002. 209 с.
46. Гнатенко П.И. Национальная психология. Днепропетровск: Полиграфия, 2000. 214 с.
47. Головаха Е.И, Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 208 с.
48. Головаха Є. І., Кроник О. О. Психологічний час як регулятор життєвого шляху особистості // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. К.: ІЗМН, 1997. Ч. 1. С. 227-237.
49. Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Україна: Інститут соціології НАН України, 2002. 222 с.
50. Горбунова В.В. Психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: Автореф. дис ... канд.. психол. наук: 19.00.07. К., 2003. 19 с.
51. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях: Непараметрические методы. М.: Педагогика, 1977. 136с.
52. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. К.: Харків, 1991. 156 с.
53. Гумилёв Л.Н. География этносов в исторический период. Л.: Наука, 1990. 278 с.
54. Данилова А.Г. Возможности исследования ценностных ориентаций в исторических обществах // Вопросы психологии. 2002. № 3. С. 5268.
55. Дейкер Х., Фрейда Н. Национальный характер и национальные стереотипы // Современная зарубежная этнопсихология / Под ред. С.А. Арутюнова и др. М.: ИНИОН СССР, 1979. С. 23-44.
56. Додонов Р.О. Соціально-філософський аналіз процесу формування та функціонування етноментальності: Автореф. дис ... д-ра філос. наук: 09.00.03. К., 1999. 36 с.
57. Донцов А.И. Проблема социальной группы в зеркале этнопсихологии / Т.Г.Стефаненко. Этнопсихология. М.: ИП РАН, Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. С. 5-15.
58. Донцов А.И., Стефаненко Т.Г., Уталиева Ж.Т. Язык как фактор этнической идентичности // Вопросы психологии. 1997. № 4. С.75-86.
59. Донченко Е. А. Социетальная психика. К.: Наукова думка, 1994. 208 с.
60. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика: Монографія. К.: Либідь, 2001. 334 с.
61. Дробижева Л.М. Этническое самосознание русских в современных условиях: идеология и практика // Советская этнография. 1991. №1. С. 3-13.
62. Дробижева Л.М., Кузнецов И.М., Кцоева Г.У. Некоторые проблемы этнопсихологических исследований // Психологический журнал. 1988. Т9. №3. С. 26-34
63. Душков Б.А. Актуальные проблемы этнической психологии // Психологический журнал. 1981. №5. Т. 2. С. 43-54.
64. Етнопсихологія / Л.Орбан, В.Хрущ, В.Ларіонова та ін.: Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 1994 83 с.
65. Жизненный путь личности / Отв. ред. Л. В. Сохань. К.: Наукова думка, 1987. 280 с.
66. Життя етносу: соціокультурні нариси: Навч. посібник /Б. Попов, В.Ігнатов, М. Степико та ін. К.: Либідь, 1997. 240 с.
67. Захарова А.В. Деятельностный подход к изучению самооценки // Психодиагностика и школа: Тезисы симпозиума. Таллин, 1980. С.11-14.
68. Здравомыслов А.Г. Этнополитические процессы и динамика национального самосознания россиян // Социологические исследования. 1996. №12. С. 23-32.
69. Злобина Е.Г. Жизненный путь личности в истории. Жизненный путь личности. К.: Наукова думка, 1987. С.10-32.
70. Злобіна О.Г. Життєві цінності та пріоритети молодої людини // Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. К.: ІЗМН 1997. Ч. 1. С. 147-168.
71. Карпенко З.С. Феноменологія вчинку: До питання про реалізацію суб’єктного підходу в національній системі навчання і виховання // Українознавство в педагогічному процесі освітніх установ: Зб. статей / За ред. Р.Скульського та В.Костіва. Івано-Франківськ, 1997. С.39-43.
72. Карпенко З.С. Герменевтика психологічної практики. К.: Рута, 2001. 160 с.
73. Квас О.В. Вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання: Дис канд. психол. наук: 19.00.05 . К., 2002.203 с.
74. Кирилова Н.А. Ценностные ориентации в структуре интегральной индивидуальности старших школьников // Вопросы психологии. 2000. № 4. С. 2937.
75. Киричук О. Національна ідея: витоки і шляхи об’єктивації // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. К.: Довіра: Генеза, 1996. С.753-755.
76. Кіцак Н.М. Розвиток української етнопсихології в Західній діаспорі ХХ століття: Дис канд. психол наук: 19.00.01. К., 2000. 197 с.
77. Клочек И. Особенности идентификации и обособления в ранней юности // Психология педагогического общения: Сб. науч. трудов. Т. 4. Кировоград, 1992. С. 70-79.
78. Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека. М.: Мысль, 1984. 252 с.
79. Кобзар Т.А., Савчук І.І. Часова саморегуляція особистості як фактор подолання життєвої кризи // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. Ч. 1, розд. ІІІ К., Луцьк, 1994.
80. Кон И.С. К проблеме национального характера // История и психология / Под ред. Б.Ф.Поршнева, Л. И. Анцыферовой. М.: Наука, 1971. С. 122-158.
81. Кон И. С. Маргарет Мид и мир детства // М.Мид Культура и мир детства. М.: Наука, 1998. С. 398-425.
82. Кон И. С. Моральное сознание личности и регулятивные механизмы культуры // Социальная психология личности / Под ред. М. И. Бобневой, Е. В. Шороховой. М.: Наука, 1979. С. 85-113.
83. Костомаров М.І. Твори: В 2-х томах / Упоряд. авт. перед. та приміт. В.Л.Смілянська. К.: Дніпро, 1990. Т.1. 538 с., Т.2. 780 с.
84. Коул М. Культурно-историческая психология: наука будущего: Пер. с анг. М.: Когито-Центр, „ИП РАН”, 1997. 432 с.
85. Краева О.Л., Воронин Г.Л. Типология ценностно-нормативных ориентаций // Социологический журнал. 1995. №3.
86. Кроник А.А., Головаха Е.И. Психологический возраст личности // Психологический журнал. 1983. №5.
87. Ксенофонтова Е.Г. Исследование локализации контроля личности новая версия методики „Уровень субъективного контроля” // Психологический журнал. 1999. №2. С. 103114.
88. Куєвда В.Т. Традиційність як спосіб буття людини. К.: Знання, 1998. 23 с.
89. Кульчицький О. Світовідчуття українця // Українська душа. К., Фенікс, 1992. 128 с.
90. Кцоева Г.У. Опыт эмпирического исследования этнических стереотипов // Психологический журнал. 1986. №2. С. 41-51.
91. Лебедева Н.М. „Синдром навязанной этничности” и способы его преодоления // Этническая психология и общество / Под ред. Н. М. Лебедевой. - М.: Старый сад, 1997. С. 104-115.
92. Лебон Г. Психология народов и масс. СПб.: „Макет”, 1995. 316 с.
93. Лебон Г. Психология толп. М.: Ин-т психологии РАН, издательство „КСП+”, 1999. 416 с.
94. Левкович В.П., Панкова Н.Г. Социально-психологические аспекты проблемы этнического сознания // Социальная психология и общественная практика / Под ред. Е.В. Шороховой, В.П. Левкович. М.: Наука, 1985. С. 138-153.
95. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
96. Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. 1996. №4. С. 15-26.
97. Леонтьев Д.А. Динамика смысловых процессов // Психологический журнал. 1997. Т.18. №6. С.13-27.
98. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
99. Липинський В. Листи до братів-хліборобів (написані в 1919-1926 рр.). Нью-Йорк: Видавнича корпорація „Булава”, 1954. 470 с.
100. Липкина А.И. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64 с.
101. Лурия А. Р. Об историческом развитии познавательных процессов. М.: Наука, 1974. 172 с.
102. Льовочкіна А.М. Етнопсихологія: Навч. посіб. К.: МАУП, 2002. 144 с.
103. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. СПб.: Питер, 1996. 694 с.
104. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. К.: Довіра: Генеза, 1996. 942 с.
105. Маленко С.А. Феноменологія архетипу в системі соціокультурного освоєння колективного несвідомого: Дисканд. психол. наук: 10.00.03. К. 1998. 179 с.
106. Мартынюк И.О. Жизненные цели личности: понятие, структура, механизмы формирования. К.: Наукова думка, 1990. 121 с.
107. Мартынюк И.О. Проблемы жизненного самоопределения молодёжи: Опыт прикладного исследования. К.: Наукова думка, 1993. 200 с.
108. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики: Пер. с англ. СПб.: Евразия, 1999. 432 с.
109. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. / Г.А. Балл и др. (общ. ред.). М.: Смысл, 1999. 425 с.
110. Маслоу А. Психология бытия.: Пер. с англ. М.: Рефл.-бук, К.: Ваклер, 1997. 304 с.
111. Мацейків Т.І. Етнокультурна ідентифікація особистості // Педагогіка і психологія. 2001. №1. С. 17-23.
112. Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 1988. 429 с.
113. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник. У 2-х. ч. / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова. К.: ІЗМН, 1997. Ч. 1. 392 с.
114. Мишанич О. Всеобіймаюче око України // І.Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу / Ескіз української міфології /. К.: АТ „Обереги”, 1992. С. 82-86.
115. Мищенко Н.И. Этнопсихологические факторы возникновения личностных проблем ребёнка: Дис канд. психол. наук: 19.00.05 . Симферополь, 2002. 199 с.
116. Монтескье Ш. О духе законов / А.В. Матещук (сост., пер. и комент.). М.: Мысль, 1999. 672 с..
117. Муздыбаев К. Психология ответственности. Л.: Наука, 1983. 240 с.
118. Науменко Л.И. Этническая идентичность. Проблемы трансформации в постсоветский период // Этническая психология и общество / Под ред. Н.М.Лебедевой. М.: Старый сад, 1997. С. 76-88.
119. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навчальний посібник. К.: Тандем, 1997. 368 с.
120. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу / Ескіз української міфології. К.: АТ „Обереги”, 1992. 88 с.
121. Новикова М. Маргиналы // Новый мир. 1994. №1. С. 239.
122. Овсяннико-Куликовський Д. Психология национальности. Петроград, 1922.-