Вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Квас Олена Валеріївна

УДК 159.922.2

Вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання

Спеціальність 19.00.05 соціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філософських наук, доцент
Корнєв Микола Ничипорович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри соціальної психології

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. Соціально-перцептивна суть стереотипізації як наукова проблема...................................................................................................................9
1.1. Генеза соціально-перцептивних досліджень та їх сучасний стан............9
1.2. Стереотипізація як механізм соціальної перцепції..................................27
1.3 Етнічні стереотипи як компонент етнічної самосвідомості....................52
1.4 Проблеми дослідження оціночних еталонів і соціальних стереотипів...................................................................................................77
РОЗДІЛ ІІ. Характеристика й аналіз методів емпіричного дослідження .......82
РОЗДІЛ ІІІ. Психологічні особливості стереотипізації в міжособистісному оцінюванні в студентському середовищі..........................................................103
3.1. Специфіка змістового наповнення стереотипів досліджуваних у процесі між особистісного спілкування і оцінювання...................................................103
3.2. Порівняльна характеристика результатів самовизначень юнаків і дівчат (Захід Схід) як складових їхньої стереотипізації..........................................120
3.3. Порівняльний аналіз результатів виконання емпіричних завдань юнаками і дівчатами (Захід Схід)...................................................................................134
ВИСНОВКИ........................................................................................................155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................162
ДОДАТКИ............................................................................................................179

ВСТУП

Актуальність теми. На етапі сучасних перетворень в Україні актуальним є вивчення стилів життя молоді, оскільки молодь це найбільш продуктивна частина суспільства, а стиль життя молоді це вибір життєвого шляху з метою реалізації насамперед внутрішнього потенціалу, здібностей. Звісно, стиль життя молодих людей є способом самопізнання і самовираження, а також формою соціального відображення дійсності. Активне формування світоглядної позиції молоді центрального утворення її самосвідомості здійснюється шляхом інтенсивного аналізу та прийняття індивідуального і соціального досвіду набутого в діяльності та спілкуванні. Це багаторівневий процес соціального пізнання, істотне місце в якому займають соціально-перцептивні компоненти, що визначають не лише способи (механізми) засвоєння соціальних знань, уявлень, але й суттєві змістові характеристики світогляду, особистісну й соціальну ідентичність.
Швидкість, з якою відбувається процес переоцінки історичних знань, теорій, подій минулого нашої держави і народу в складних умовах економічного реформування, політичної нестабільності та ідеологічного хаосу, справляє глибокий вплив на свідомість молоді, істотно ускладнюючи процеси її соціалізації, спонукаючи до пошуків найбільш стійких соціальних образів, символів, еталонів, зразків для самоототожнення. Стереотипи - невід’ємний елемент буденної свідомості. Вони акумулюють деякий стандартизований колективний досвід, притаманний індивіду в процесі навчання і спілкування з іншими, допомагають йому орієнтуватися в житті і певним чином спрямовують його поведінку. Їх суть у відображенні ставлення, настановлення даної соціальної групи до певного явища.
Проблема стереотипізації як одного з найважливіших механізмів соціалізації широко аналізувалася в дослідженнях Е.Еріксона, Дж.Міда, Г.Тарда, Г.Теджфела, О.Бодальова, Б.Паригіна, А.Петровського, В.Петровського. В контексті соціальної перцепції її розглядали Г.Олпорт, Д.Тібо, Г.Келлі, Г.Хоманс, Ф.Хайдер, Т.Ньюком, М.Осгуд, Г.Андреєва, С.Кондратьєва, М.Корнєв, А.Коваленко. Етнічна самосвідомість була предметом дослідження у працях Г.Лебона, Г.Тарда, К. Юнга, Ю.Бромлея, Л.Дробіжевої, Г.Солдатової, О.Донченко, П.Гнатенка, В.Павленко, М.Пірен, С.Тагліна, М.Шульги та ін.
Актуальність дослідження специфіки етносоціального оцінювання в межах українського суспільства пояснюється як тенденціями розвитку сучасного суспільства, так і логікою розвитку науки. В українській соціальній психології таким проблемам не приділялося достатньої уваги, насамперед через істотні ідеологічні обмеження радянської доби та гостросуперечливу історію становлення української державності. Зі зміною суспільно-історичної ситуації відбувається напрацювання концептуального, методологічного та емпіричного апарату з метою ґрунтовного емпіричного вивчення впливу етнічних стереотипів на характер міжособистісних стосунків і, зокрема, на процес міжособистісного оцінювання. Крім того, зростає науковий інтерес до зазначеної проблематики й у світовій науці: постійні спалахи тероризму й агресії на міжетнічному та міжрелігійному ґрунті, загострення міжкультурних суперечностей у цілому ряді регіонів світу вимагають глибшого розуміння природи етнічних стереотипів та механізмів їх впливу на світогляд громадян.
Актуальність дослідження зумовлена ще й практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, та його вияву у психології українців як етносу і як нації, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності.
Вважаємо, що для вирішення окресленої проблематики необхідно по-новому, з позиції врахування сучасних суспільних реалій, розглянути механізм міжособистісного оцінювання, спираючись на поняття етнічного стереотипу, що має певну історію, концептуальні розробки, визначений зміст і диктує певну логіку аналізу.
Об’єкт дослідження. Особливості етностереотипізації та її місце в міжособистісному оцінюванні в середовищі сучасної української молоді.
Предмет дослідження. Регіональні і статеві особливості стереотипізації у процесі етносоціального оцінювання в українських студентів.
Мета дослідження. Науково обґрунтувати й емпірично дослідити особливості стереотипізації в міжособистісному оцінюванні студентської молоді західного та східного регіонів України.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання дослідження:
1.Проаналізувати і розкрити типові психологічні ознаки етностереотипізації сучасного українського студентства, істотні змістовно-семантичні індикатори механізмів стереотипізування у процесі міжособистісного оцінювання.
2. Провести порівняльний аналіз регіональних і статевих відмінностей процесу етностереотипізації.
3.Виявити особливості функціонування етнічних стереотипів у середовищі студентської молоді.
Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні підходи щодо побудови теорії соціальної перцепції (Д.Тібо, Г.Келлі, Г.Хоманса, Ф.Хайдера, Т.Ньюкома, М.Осгуда, Г.Андреєвої, О.Бодальова і т.д.), теорії ідентифікації (Є. Еріксона, Дж. Міда, Г.Тарда, Г.Теджфела, А.Петровського, В.Петровського) та стереотипізації (Б.Поршнєва, Г.Теджфела, Т.Шибутані, Р.Таджурі, С. Шерифа), концептуально-теоретичні засади етнопсихологічних досліджень викладені в працях Ю.Бромлея, Г.Лебона, К.Юнга, С.Московічі, Ю.Арутюняна, А.Дробижевої, А.Сусоколова, Г.Солдатової, П.Гнатенка, В.Павленко, М.Пірен, С.Тагліна, М.Шульги, О.Донченко та ін.
Методи дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення та синтез існуючого знання з проблеми; методи емпіричного дослідження: тестування, опитування. В емпіричному дослідженні були застосовані: методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда; методика вимірювання ригідності; методика дослідження етнічних стереотипів Г. Кцоєвої (діагностичний тест відносин), метод особистісного семантичного диференціалу; метод багатоаспектної квантифікації міжособистісних взаємин Т. Лірі; тест М. Куна і Т. Макпартленда Хто Я?”; тест Налаштованість особистості до конфліктної поведінки” К. Томаса, методика домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В. Бойко і методика діагностики комунікативного настановлення В. Бойко.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проведено детальне емпіричне вивчення особливостей етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі Схід Захід України” та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання в середовищі студентської молоді; обґрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.
Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретичних знань про механізми соціальної перцепції, природу і зміст етносоціальних стереотипів, психологічному поясненні й обґрунтуванні їх ролі у соціалізації особистості, зокрема, в якості оцінних еталонів; глибшому розкритті суті соціально-перцептивних механізмів еталонування, стереотипізації та ідентифікації; в конкретизації їх дії на шляху розвитку етнічної (національної) самосвідомості в молодому віці.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їх основі психологічні висновки можуть бути використані в побудові стратегії державної молодіжної політики, для подальшого розвитку ідеї української національної соборності; в практиці психологічної підготовки викладачів, психологів, соціальних працівників; для удосконалення навчальних програм з етнопсихології та соціальної психології, а також під час розв’язання нагальних проблем національного життя.
Отримані у дисертаційному дослідженні результати (теоретичні, методичні й емпіричні) використовуються у викладанні курсів Соціальна психологія”, Етнопсихологія”, Економічна психологія”, які читаються у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням валідних та надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження були обговорені на засіданнях кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладені на всеукраїнських конференціях молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати і перспективи досліджень” (Київ, 1998-99 р.); на 5-ій міжнародній науково-практичній конференції Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (13-14 травня 1999 р., Київ, НТУУ КПІ”); на Польсько-українській Варшавській Міжнародній науковій конференції Психологія Львівсько-Варшавська: вчора сьогодні завтра” (Варшава, 2-4 липня 2000 р.); на Міжнародній школі гуманітарних наук Східної і Центральної Європи Нові методології дослідження навчання. Rozumienie Zjawisk Społecznyh” (Варшава Перемишль, 15 серпня 2002 р., Диплом № NR623/VIII/ 2002).

Публікації:
1. Вивчення оціночних еталонів та етнічних стереотипів сучасної української молоді за допомогою семантичних вимірів // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. Дрогобич, 1998. C. 66-73.
2. Соціально-психологічні проблеми становлення світогляду сучасної молодої людини // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. Дрогобич, 1999. C. 123-131.
3. Особливості соціально-психологічної адаптації до суспільних умов у зрілому віці (на матеріалі Західних регіонів України) // Вісник Львівського університету. Філософські науки. Вип. 2. Львів, 2000. C. 336-342.
4. Особливості соціально-психологічної адаптації до суспільних умов у зрілому віці (на матеріалі Західних регіонів України) // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. Дрогобич, 2000. С.76-87.
5. Badanie wzorów oceniania i stereotypów etnicznych młodzieży ukraińskiej za pomocą wymiarów semantycznych // Psychologia Lwowska i Warszawska: wczoraj dziś jutro. Konferencja Polsko-Ukraińska. Warszawa, 2000. S. 98-99.

6. До питання психології навчання студентів // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. Дрогобич, 2001. С. 94-105.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Активне формування світоглядної позиції молоді ядерного утворення її самосвідомості здійснюється шляхом інтенсивного аналізу та прийняття індивідуального і соціального досвіду, набутого в діяльності та спілкуванні. Це багаторівневий процес соціального пізнання, істотне місце в якому відіграють соціально-перцептивні компоненти, що визначають не лише способи засвоєння (механізми) соціальних знань, уявлень, але й суттєві змістові характеристики світогляду, особистісну і соціальну ідентичність. Своєрідною психологічною формою фіксації соціокультурного досвіду є соціальні стереотипи відносно стійкі і дещо спрощені за змістом соціально-психологічні уявлення, що мають когнітивно-мотиваційну, афективно забарвлену природу. Відштовхуючись від цих соціальних уявлень, особистість класифікує, оцінює, селекціонує соціальні явища; стереотипи стають відправним пунктом, своєрідною (хоч не завжди довготривалою) опорою на шляху соціалізації. Стереотипізація один з найвизначніших соціально-психологічних механізмів, що має розімкнуті поліфункціональні характеристики; найважливіша з яких підтримка ідентичності особистості та групи.
Входження особистості в період соціальної дорослості супроводжується оцінним процесом (мотивуючий стимул розвитку Я-концепції); зіставленням нового досвіду з уже набутими, нових цінностей з тими, що були прийняті раніше; міжособистісним оцінюванням. Відповідно, переживаються нові рівні ідентифікації, серед яких етнонаціональна ідентифікація відіграє істотну роль. Усвідомлення приналежності до етнічної групи, образ-ми”, етнічні інтереси (якщо вони мають місце), інтегруються на новій основі: пошуку зрілої спорідненості з іншими людьми або підтвердження власної самодостатності. В етнічній самосвідомості особистості важливу структурно-функціональну роль відіграє система етнічних стереотипів, яка є не лише її істотним елементом, а й потужною детермінантою розвитку.
2. Вступ у соціальну зрілість сучасної української студентської молоді характеризується мінливими трансформаційними суспільними умовами (на фоні політично-економічної кризи), порушеннями системи цінностей, рівноваги в міжгруповому обміні тощо. Відбувається нашарування образів і моделей світобачення, з’являється сприятливий грунт для розвитку й культивування стереотипів. Розімкнутий інформаційний простір, засилля масової культури в засобах масової комунікації, цілеспрямовані інформаційні експансії в сучасне українське суспільство сприяють проникненню зовнішніх стереотипізуючих факторів у процес формування структури етнонаціональної самосвідомості сучасної молоді, що, безсумнівно, впливає на становлення інтрапсихічних конструктів менталітету.
3. Аналіз результатів емпіричного дослідження дав змогу виявити найтиповіші психологічні ознаки етностереотипізації сучасного українського студентства, істотні змістово-семантичні індикатори механізмів і особливостей стереотипізації досліджуваних у процесі міжособистісного оцінювання.
Виявлені основні чотири фактори міжособистісного оцінювання умовно можна зобразити у вигляді своєрідного семантичного ланцюга: особистісна стереотипізація” сучасного студентства, що існує як амбівалентна інтерактивність”, остаточною метою має особистісну адаптацію” і соціальну адаптивність”. У цьому зосереджено, на наш погляд, головний концептуальний сенс функціонування стереотипів в української студентської молоді .
Головними особливостями функціонування етнічних стереотипів в української студентської молоді є активні просоціально-адаптивні тенденції, які підкреслюють амбівалентну інтерактивность і мають регіональні (Схід Захід) відмінності.
Сучасна молодь, маючи розгалужений набір автостереотипів, у міжособистісному оцінюванні на рівні внутрішньоетнокультурної популяції демонструє потужні системи гетеростереотипізації.
Юнаки і дівчата (Захід) демонструють вищу адаптивність, ніж їх ровесники зі східного регіону. У них вищий рівень прийняття себе та інших, а також рівень внутрішнього контролю.
Показники, що виділилися в другому факторі (лідерство - владність -деспотизм, впевненість - самовпевненість - самозакоханість, вимогливість -непримиренність - жорстокість, скептицизм - упертість - негативізм, поступливість - боязкість - покора, довірливість - слухняність - залежність, безкорисливість - чутливість - жертовність), засвідчують амбівалентність особистісних якостей молоді, що сприяє тенденції використовувати стереотипи. Це негативно впливає на соціально-перцептивний фон міжособистісного оцінювання як на рівні внутрішнього етнокультурного діалогу (Захід Схід України), так і на міжетнічних полікультурних рівнях спілкування.
Виділення показників четвертого фактора (образ Я-реальний, Я-ідеальний, Я-автостереотип, Я-гетеростреотип) є підтвердженням певної дихотомійності у міжособистісному оцінюванні. Спроможність до формування авто- і гетеростереотипів має амбівалентний характер і суттєво впливає на творення образу Я-реальний та образу Я-ідеальний. Спостерігається загальне кількісне переважання показників цього фактора у представників східного регіону.
За даними методики Домінуюча стратегія психозахисту в спілкуванні” В. Бойко та Налаштованість до конфліктної поведінки” К. Томаса, досліджувані і західного, і східного регіонів України демонструють близькі рівні компромісу, уникнення, співробітництва, пристосування як основних стратегій вирішення конфлікту та домінуючої моделі психозахисту у спілкуванні. Західна вибірка має нижчий показник миролюбність” і вищу агресивність порівняно зі східною. Усі досліджувані виявляють просоціальні поведінкові настановлення, прагнучи до компромісу, співробітництва і миролюбства. Характерним для студентського середовища є бажання уникнути конфлікту.
4. У межах загального порівняльного аналізу виконання емпіричних завдань виявляються такі основні подібності та відмінності:
а) з метою адаптації до соціального довкілля у процесі міжособистісного оцінювання досліджувані демонструють ряд позитивних якостей (комунікативна толерантність”, прийняття інших”, внутрішній контроль”, прийняття себе”), прагнучи емоційного комфорту”, причому з високим значенням показників брехливість” і підлеглість”.
Вибудовується інтерпретаційна модель, яка фіксує певні стримано-недовірливі настановлення сучасної молоді щодо загального бачення світоустрою та самоствердження в ньому. Це можна пояснити як потребу в адаптивності та емоційному комфорті у групі. Фактор конформності, залежності (показник підлеглість/підпорядкованість”) підтверджує пасивно-екстенсивні намагання досягнути спокою та комунікативної толерантності без боротьби і конкуренції;
б) на міжрегіональному рівні вищу потребу в адаптивності проявляють юнаки і дівчата Заходу. Вони демонструють вищий рівень прийняття себе та інших, кращий внутрішній контроль, комунікативну толерантність, емоційний комфорт. Ці досліджувані піддатливіші, залежніші від зовнішніх впливів та оцінок, у них вищий показник брехливість”. Західні хлопці та дівчата виявляють вищий рівень значення показника ригідність”. У цій вибірці суттєво виокремлений ідеальний образ-Я як система уявних, бажаних якостей і Я-гетеростереотип як система ціннісно-оцінних суджень і настановлень щодо інших. Це дає підстави констатувати схильність досліджуваних із західного регіону до використання стереотипізації та гетеростереотипізації в індивідуальному соціально-перцептивному досвіді. Виразність показника образ Я-ідеальний” виступає підтвердженням демонстративності самомилування, самоприкрашання (елементом егоцентричного психозахисту) представників західноукраїнської вибірки.
Щодо східної вибірки, то вона відзначається високими показниками миролюбність” і Я-автостереотип”, які є визначальними відносно інших важливих показників, таких як домінування”, підлеглість”, довірливість-слухняність-залежність”, безкорисливість-чутливість-жертовність”. Загалом соціально-психологічна активність східноукраїнської молоді виявляється амбівалентно з певною мірою самозаперечення, неприйняття себе, ригідності, із схильністю до автостереотипізації, має чітко окреслену мету адаптація до умов і запитів довкілля.
в) на статевому рівні складніше процес стереотипізації відбувається у дівчат, що, найімовірніше, зумовлено віковою і гендерною специфікою досліджуваних, а також системою гендерних стереотипів, які побутують у нашому суспільстві. Представниці жіночої статі проявляють чітко виражену амбівалентність під час виконання емпіричних завдань, демонструють високу значущість протилежних показників прийняття себе” межує з неприйняттям себе”, домінування” з підлеглістю”.
Дівчата Сходу порівняно із західними виявляють вищий рівень миролюбності, довірливості, слухняності і залежності, у них менша міра брехливості, нижчі показники негативізму і відкритої жорстокості. Проте у них нижчий показник комунікативної толерантності, слабше прийняття себе, нижчий рівень внутрішнього контролю і адаптивності.
Західноукраїнські дівчата порівняно з юнаками-земляками проявляють більшу ригідність і вищий рівень зовнішнього контролю. Як наслідок, у них краща тенденція до компромісу і менша потреба в домінуванні.
Дівчата (Схід Київ Захід) на відміну від юнаків виявляють домінуючий тип рейтингових самовизначень (ідентифікацій) (методика М. Куна і Т. Макпартленда), що в дослідженні представлено за допомогою позитивних прикметникових самоописів. Має місце амбівалентність ідентифікаційних самовизначень дівчат всіх регіонів. Якщо їхні позитивні самоописи спрямовані на утвердження і презентацію власної самості, то їх его-ідентифікація не є так добре вираженою та одностайною. Вони демонструють інфантильніші технології стереотипізування, а творення ними авто- і гетеростереотипів значною мірою залежить від зовнішнього впливу, тиску й усталених шаблонів. У представниць київської вибірки низький рейтинг статусно-фахової ідентифікації в порівнянні з західною та східною вибірками. Етноідентифікація у київських дівчат має вищий рейтинг, ніж у ровесниць із західного регіону.
Юнаки на відміну від дівчат демонструють раціональніші конструкти і стратегії у використанні стереотипів під час міжособистісного оцінювання. Західноукраїнські хлопці мають загострену, іноді гіпертрофовану, психозахисну етноідентифікацію. Вимогливість, непримиренність, жорстокість, схильність до домінування якості, що значно вище представлені в юнаків. Представники західного регіону виявляють вищу загальну адаптивність, ніж їх однолітки зі східного регіону. У них ширший образ Я-ідеальний, бачення власної самості завищене. Вони виявляють вищу комунікативну толерантність, приймаючи себе та інших. Вони залежніші, підлегліші, ніж їх однолітки зі Сходу, у них вищі показники брехливості й завуальованої жорстокості”.
У східноукраїнських юнаків вищі показники неприйняття себе” та неприйняття інших”, ніж у представників західного регіону України та представниць східного регіону.
Порівняння результатів самовизначень (тест М. Куна і Т. Макпартленда) за віссю Захід Київ, як і за віссю Захід Схід, засвідчує істотні відмінності. Має місце подібність між показниками юнаків із Східної України та Києва. Виникають підстави для констатації спільної тенденції власне етнічне ототожнення не є вагомим в ідентифікаційній ієрархії східної та київської вибірок. Для представників чоловічої статі із Західної України їхнє національне самовизначення належить до пріоритетних особистісних конструктів. У київських юнаків самовизначення характеризується вищою маскулінною ідентифікацією порівняно з іншими двома вибірками. Позитивні прикметникові самоописи значно переважають у західній вибірці.
5. Суперечності соціальної ситуації в Україні ускладнюють соціально- перцептивну сутність міжособистісного оцінювання сучасної молоді, яка з метою особистісної та соціальної ідентифікації, самоствердження в новій соціальній якості, використовує стереотипи, а також стає об’єктом стереотипізування. Із цим пов’язана дихотомійність власного світовідчуття і світобачення. З метою збереження позитивного самоставлення і самосприйняття молодь використовує широку гаму модальностей психозахисту, які іноді спроможні деформувати власне Я”.
Виявлена у процесі емпіричного дослідження тенденція до стереотипізування, а також дихотомійні настановлення в міжособистісному оцінюванні створюють небезпечний простір для неадекватного сприйняття себе та для маніпулювання свідомістю молодих громадян, що може виступати предметом подальших дослідженнь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.С. Межгруповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. М.: МГУ, 1990. 240 с.

2. Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений. М: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 144 с.

3. Агеев В.С.Психологические исследования социальных стереотипов // Вопросы психологии. 1986. № 1. С. 95-101.

4. Александренков Э.Г. "Этническое самосознание" или "этническая идентичность" // Этническое обозрение. 1996. С. 13-23.
5. Алексеев В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности. Психологический журнал. 1984. № 5. С. 63-70.

6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1968. 288 с.

7. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений. Издание второе, перераб. и доп. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.

8. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект Пресс, 1997. 376 с.

9. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Современная социальная психология на Западе (теоретические направления). М.: МГУ, 1978. 271 с.
10. Андреева Г.М. Место межличностного восприятия в системе перцептивных процессов и особенности его содержания // Межличностное восприятие в группе. М., 1981. 349 с.
11. Артемьева Е.Ю. Об описании структуры перцептивного опыта. Вестник МГУ. Серия ХІV. Психология. 1977. № 2. С. 12-18.

12. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология: Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 1999. 271 с.

13. Ачкасов В.А. Этническая идентичность в ситуациях общественного выбора // Журнал социологии и социальной антропологии. 1999. Т.ІІ. № 1. С. 6-15.
14. Блау П.М. Исследования формальных организаций // Американская
социология. Проблемы, перспективы, методы /пер. с англ./. М.: Прогресс, 1972. С. 93-105.

15. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляции поведения. М.: Наука,
1970. 310 с.
16. Бодалев А.А., Куницына В.Н., Панферов В.Н. О социальных эталонах и стереотипах и их роли в оценке личности // Человек и общество. Вып. 9; Проблемы социализации индивида. Л.: Изд. ЛГУ, 1971. С. 18-31.
17. Богомолова Н.Н., Стефаненко Т.Г. Образы американца и советского
человека в восприятии московских студентов и на страницах молодежной прессы // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1991. № 3. С. 3-11.

18. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ,1982. 199 с.

19. Бодалев А.А. Личность и общение // Бодалев А.А. Избранные труды. М.: МГУ,1983. 271 с.

20. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности Л.: ЛГУ, 1970. 135 с.

21. Бодалев А.А., Куницына В.Н., Панферов В.Н. О социальных эталонах и стереотипах и их роли в оценке личности. В сб.: Человек и общество. (Ученые записки НИИКСИ, вып. ІХ). Л., 1971. С. 151-160.

22. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический
климат коллектива и личности. М.: Мысль, 1983. 206 с.

23. Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. СПб.: Изд-во
С.-Петербургского ун-та, 1994. 320 с.
24. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. М.: Наука, 1983. 272 с.

25. Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной
информации. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
26. Буева Л.П. Человек, деятельность, общение. М.: Мысль, 1978. 216 с.
27. Буева Л.П., Ковальзон М.Я. Социальная среда и формирование личности // Социология и идеология. М.: Наука, 1969. С. 235-247.

28. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. Санкт-Петербург Москва Харьков Минск: Питер, 1999. 528 с.

29. Васильченко О.М. Психологічні особливості етнічних стереотипів //
Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти / Матеріали конференції. Вісник Харк. держ. ун-ту, серія психологія”. № 43. 1999. С. 7-9

30. Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Ю.М.
Жукова, Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. 3-е, исправленное изд. М.: Смысл, 1999. 377 с.

31. Выготский Л.С. Мышление и речь // Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. Т. 2. М.: Педагогика, 1982. С. 5-361.

32. Выготский Л.С. О психологических системах // Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. Т. 1. М.: Педагогика, 1982. С. 109-131.

33. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии М.: Изд-во Рос. пед.агенства, 1998. 272 с.

34. Глейтман Г. и др. Основы психологии: Пер. с англ. / Под ред. Большакова В.Ю., Дружинина В.Н. СПб.: Речь, 2001. 1247 с., илл.

35. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Этнические установки и этнические
стереотипы. Днепропетровск, ДГУ, 1995. 200 с.

36. Гнатенко П.І. Український національний характер. К.: "ДОК-К", 1997. 116 с.

37. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2001. 464 с.: ил. (Серия "Мастера психологии").
38. Гусева А.Г. Особенности понимания себя студентами вуза. В сб.: Вопросы психологии общения и познания людьми друг друга. Краснодар, 1979. С. 157 163.

39. Данилин К.Е. Интрагрупповая перцепция деятельности. // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. / Под ред. А.А. Бодалева. М., 1979. С. 71-72.
40. Дарвин Ч. Выражение эмоций у человека и животных // Хрестоматия по психологии /Ред. А.В. Петровский. М.: Просвещение, 1977. С. 289-297.

41. Дві концепції української політичної думки Вячеслав Липинський Дмитро Донцов. Накладом Ради оборони і допомоги Україні Українського конгресового комітету Америки 1990. 145 с.

42. Дейкер Х., Фрейда Н. Национальный характер и национальные стереотипы // Современная зарубежная этнопсихология / Под ред. С.А. Арутюнова и др. М.: ИНИОН СССР, 1979. С. 23-44.

43. Донцов А.И., Стефаненко Т.Г., Уталиева Ж.Т. Язык как фактор этнической идентичности // Вопросы психологии. 1997. № 4. С. 75-86.
44. Донченко Е.А. Социетальная психика: Монография. К.: Наукова думка, 1994. 207 с.

45. Донченко О. Історичні псевдоморфози і проблеми українського вибору // Українські варіанти. 1999. № 1-2 (7-8) С. 44-52.
46. Дробижева Л.М. Национальное самосознание: база формирования и
социально-культурные стимулы развития // Советская этнография. 1985. №5. С. 5-23.

47. Дробижева Л.М. Национализм, этническое самосознание и конфликты в трансформирующемся обществе: основные подходы к изучению // Национальное самосознание и национализм в Российской Федерации начала 90-х годов. М., 1994. С. 31.
48. Ентоні Д. Сміт Національна ідентичність. К.: Основи, 1994. 223 с.
49. Еремеев Б.А. Изучение социальной перцепции по материалам речевых описаний: Дисс Канд. психол. наук. ЛГУ, 1975. 154 с.

50. Ершов А.А. Представление о восприятии человека человеком. // Личность в системе отношений. М. С. 85-86.
51. Життя етносу: соціокультурні нариси: Навч. посібник / Б. Попов
(керівник авт. колективу), В. Ігнатов, М. Степико та ін. Київ: Либідь,
1997. 240 с.
52. Здравомыслов А.Г. Этнополитические процессы и динамика национального самосознания россиян // Социологические исследования. 1996. № 12. С. 23-32.
53. Зотова О.И., Бобнева М.И. Ценностные ориентации и механизмы социальной регуляции поведения // Методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, 1975. С. 241-255.

54. Зотова О.И., Кряжева И.К. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности // Психологические механизмы регуляции социального поведения. М.: Наука, 1979. С. 219-232.
55. Изард К. Эмоции человека / Под. ред Гозмана Л.Я., Егоровой М.С. М.: Изд-во МГУ, 1980. 580 с.

56. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: Монография. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
57. Келли Г., Тибо Дж. Межличностные отношения. Теория взаимозависимости. // Современная зарубежная социальная психология. / Под ред. Г.М. Андреевой, Н.Н. Богомоловой, Л.А. Петровской. М., 1984. С.61-82.
58. Козлова Н.И. Личность как система конструктов: Некоторые вопросы
психологической теории Дж. Келли // Системные исследования. М.:
Наука, 1975. С. 128-148.

59. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. М.: Изд-во
политической литературы, 1984. 335 с.

60. Кон И.С. Категория "Я" в психологии // Психологический журнал. 1981. Т. 2. №3. С. 27-38.

61. Кон И.С. Личность как субъект общественных отношений. М.: Знание, 1996. 47 с.
62. Кон И.С. Психология предрассудка. О социально-психологических корнях этнических предубеждений. Новый мир. 1966. № 9. С. 187-205.

63. Кондратьева С.В. Возрастно-половые особенности понимания учащимися сверстников // Теоретические и практические проблемы психологии познания людьми друг друга (Тезисы докладов). Краснодар, 1975. С. 195-196.

64. Кондратьева С.В. Межличностное понимание и его роль в общении (на материалах средней общеобразовательной школы): Автореф. дис д-ра психол. наук. Л., 1977. 36 с.

65. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.

66. Коростелина К.В. Социально-психологические корни этнических проблем // Журнал практикующегося психолога. 1999. № 5. С. 109-133.

67. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология. Теория и методология.
Часть 1. М., 1992. 189 с.

68.