Карамушка Тарас Вікторович. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ АСПІРАНТІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ

Краткое описание

Карамушка Тарас Вікторович. Назва дисертаційної роботи: "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ АСПІРАНТІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Карамушка Тарас Вікторович
УДК 159.923.33
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ АСПІРАНТІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор Коваленко А.Б.
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
Стр.
Вступ..................................................................................................................
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ АСПІРАНТІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ............................................................................
4
11
1.1. Поняття про професійну кар’єру та її роль у життєдіяльності
особистості......................................................................................................... 11
1.2. Психологічні особливості професійної кар’єри аспірантів…………... 30
1.3. Готовність аспірантів до здійснення професійної кар’єри: зміст,
структура та соціально-психологічні чинники формування……................. 45
Висновки до розділу 1....................................................................................... 66
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ
АСПІРАНТІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ....... 69
2.1. Мета, завдання, методика та організація констатувального етапу
дослідження........................................................................................................ 69
2.2. Рівень розвитку основних компонентів та загального показника
готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри............................. 79
2.2.1. Рівень розвитку когнітивного компонента готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри....................................................................... 79
2.2.2. Рівень розвитку мотиваційного компонента готовності аспірантів
до здійснення професійної кар’єри.................................................................. 84
2.2.3. Рівень розвитку операційного компонента готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри.......................................................................
2.2.4. Рівень розвитку особистісного компонента готовності аспірантів
до здійснення професійної кар’єри..................................................................
99

103
2.2.5. Рівень розвитку загального показника готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри....................................................................... 108
2.3. Соціально-психологічні чинники розвитку готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри....................................................................... 111
3
2.3.1. Уявлення аспірантів про чинники успішності професійної
кар’єри................................................................................................................. 111
2.3.2. Зв’язок між рольовою взаємодією та професійно-діловим
спілкуванням на кафедрі й рівнем розвитку готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри....................................................................... 115
2.3.3. Зв’язок між типом організаційної культури кафедри й рівнем
розвитку готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри............ 120
2.3.4. Зв’язок між креативністю професійного середовища кафедри й
рівнем розвитку готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри
2.3.5. Вплив соціально-психологічних чинників на загальний показник
готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри.............................
126
129
2.4. Особливості підготовки аспірантів до професійної кар’єри: аналіз
основних труднощів, реальних та бажаних форм підготовки, роль
соціально-психологічної допомоги.................................................................. 134
Висновки до розділу 2....................................................................................... 144
Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ
ГОТОВНОСТІ АСПІРАНТІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
КАР’ЄРИ............................................................................................................ 147
3.1. Мета, завдання та загальна схема формувального експерименту......... 147
3.2. Зміст, структура соціально-психологічного тренінгу «Формування
готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри» та особливості
його проведення................................................................................................. 150
3.3. Результати вивчення ефективності формувального експерименту........ 162
Висновки до розділу 3....................................................................................... 170
ВИСНОВКИ...................................................................................................... 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................... 176
ДОДАТКИ..................................................................................................................... 206
4
ВСТУП
Актуальність проблеми дослідження. Професійний розвиток аспірантів
пов'язаний з визначенням цілей, усвідомленням його основних етапів, критеріїв та
умов успішності. Суттєвою складовою цього процесу є формування їхньої
готовності до здійснення професійної кар’єри.
Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблема професійної
кар’єри знайшла відображення у працях зарубіжних (О. П. Єгоршин,
А. К. Маркова, Є. О. Могильовкін, О. Г. Молл, Л. Г. Почебут, Д. Сьюпер,
Е. Шейн, Д. Халл та ін.) та вітчизняних (О. І. Бондарчук, Т. М. Канівець,
М. П. Лукашевич, С. Д. Максименко, А. П. Поплавська, М. В. Сурякова,
В .І. Чернявська, Н. Ф. Шевченко, О. П. Щотка та ін.) учених, в яких розкрито
сутність професійної кар’єри, її функції, типи, етапи здійснення та чинники, які
обумовлюють її становлення. Окрім того, певна увага приділена аналізу
об’єктивних та суб’єктивних критеріїв успішності професійної кар’єри,
особливостей її здійснення представниками різних професійних груп
(держслужбовцями, офіцерами Збройних Сил України, менеджерами, педагогами,
психологами та ін.).
Разом із тим, проблема психологічних особливостей підготовки аспірантів
до професійної кар’єри лише частково знайшла висвітлення в літературі в
контексті аналізу діяльності наукових колективів та діяльності викладачів ВНЗ.
Йдеться про соціально-психологічні особливості наукової діяльності та
управління науковим колективом (Є. С. Жаріков, О. О. Чечулін,
М. Г. Ярошевський та ін.), соціально-психологічні чинники та умови діяльності
викладачів ВНЗ у процесі формування готовності кураторів академічної групи
до виховної діяльності (О. В. Винославська), розвиток комунікативної
толерантності у викладачів ВНЗ (А. Г. Скок), становлення готовності персоналу
вищої школи до діяльності в умовах змін (О. С. Толков), розвиток лідерських
якостей у майбутніх науково-педагогічних працівників (Т. Г. Фелькель та ін.)
тощо.
5
Розкрито зміст та структуру готовності особистості до різних видів
діяльності – педагогічної, менеджерської, підприємницької, спортивної та ін.
(М. І. Дьяченко, К. М. Дурай-Новакова, Л. O. Кандибович, О. В. Креденцер,
В. О. Моляко та ін.).
Серед психологічних чинників, які впливають на уявлення молоді,
насамперед, студентів, про професійну кар’єру, йдеться про кар’єрні очікування
(М. В. Сурякова, Н. Ф. Шевченко), кар’єрні орієнтації (В. І. Чернявська) та ін.
Проте соціально-психологічні чинники формування готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри є мало дослідженими.
Отже, соціальна значущість та недостатня розробленість зазначеної
проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження: «Соціально-психологічні
чинники формування готовності аспірантів до здійснення професійної
кар’єри».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язане з науковими розробками, що проводяться
на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка за темою: «Розвиток цілісної особистості в контексті соціальних
змін: соціальні, психологічні та педагогічні аспекти» (номер державної
реєстрації 0114U003481).Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка (протокол № 6 від 14 січня 2014 року).
Мета дослідження полягає у розкритті змісту, структури, соціальнопсихологічних чинників та умов формування готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри.
Відповідно до мети було сформульовано наступні завдання:
1. Проаналізувати сутність професійної кар’єри особистості та з’ясувати
її зміст, основні етапи і типи професійної кар’єри аспірантів.
2. Визначити структуру, основні компоненти та рівень розвитку
готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри.
6
3. Дослідити зв’язок між рівнем розвитку готовності аспірантів до
здійснення професійної кар’єри та соціально-психологічними чинниками.
4. Визначити соціально-психологічні особливості підготовки аспірантів
до здійснення професійної кар’єри.
5. Розробити та апробувати програму соціально-психологічного тренінгу
з формування готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри.
Об’єкт дослідження: професійна кар’єра особистості.
Предмет дослідження: зміст, структура, соціально-психологічні
чинники формування готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення,
які стосуються сутності професійної кар’єри, її функцій та етапів розвитку
(О. І. Бондарчук, О. П. Єгоршин, Т. М. Канівець, С. Д. Максименко,
А. К. Маркова, Є. О. Могильовкін, О. Г. Молл, Л. Г. Почебут, А. П. Поплавська,
Д. Сьюпер, А. М. Толстая, Е. Шейн, Д. Халл та ін.), особливостей діяльності
фахівців інтелектуальної праці та інтелектуальної еліти (І. Г. Акперов,
Д. М. Іванцевич, А. А. Лобанов, Ж. В. Маслікова, М. І. Пірен,
О. Г. Романовський, Л. Л. Таважнянський та ін.), змісту готовності особистості
до професійної діяльності (М. І. Дьяченко, К. М. Дурай-Новакова,
Л. О. Кандибович, В. О. Моляко та ін.), особливостей рольової взаємодії та
професійно-ділового спілкування (В. Зігерт, Л. Ланге та ін.), специфіки різних
типів організаційної культури (О. І. Власова, В. О. Заболотна, Н. Є. Завацька,
О. В. Іщук, Л. В. Спіцина, Ч. Хенді та ін.), ролі творчої, інноваційної діяльності,
креативного потенціалу професійного та освітнього середовища (І. В. Данилюк,
А. Б. Коваленко, Т. М. Козловська, О. П. Соснюк, Ю. О. Лукомська,
Т. М. Траверсе та ін.), принципів організації та проведення соціальнопсихологічних тренінгів, використання різних інтерактивних технік у процесі
підготовки фахівців у вищій школі (А. Б. Коваленко, Н. В. Самоукіна,
Л. Г. Терлецька, Д. Шапіро, Ю. М. Швалб та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано
систему загальнонаукових методів дослідження: а) теоретичні – аналіз,
7
узагальнення, систематизація та інтерпретація наукових джерел стосовно явища
кар’єри, професійної кар’єри, інтелектуальної еліти, готовності особистості до
здійснення професійної діяльності, соціально-психологічних чинників та умов
формування готовності; б) емпіричні – авторська анкета «Професійна кар’єра
аспірантів», творче завдання-есе «Моя майбутня професійна кар’єра» та
методика контент-аналізу – для діагностики когнітивного компоненту
готовності; опитувальники «Якорі кар’єри» (Е. Шейн), «Мотивація до кар’єри»
(А. Ное, Р. Ное, Д. Баххубер, в адаптації Є. О. Могильовкіна) – для з'ясування
мотиваційного компоненту готовності; опитувальники «Методика визначення
загальної та соціальної ефективності» (М. Шеєр, Дж. Маддукс, в адаптації
А. В. Бояринцевої), «Який Ваш креативний потенціал?» (шкала В «Мій підхід
до розв’язання проблеми»), «Діагностика емоційного інтелекту» (Н. Холл) –
для діагностики операційного компоненту готовності; опитувальники
«Діагностика рівня суб’єктивного контролю» (Дж. Роттер, в адаптації Е. Ф.
Бажина, Є. А Голинкіної, А. М. Еткіна), «Методика вивчення рівня
рефлексивності (А. В. Карпов), «Симптоми стресу» (К. Вейман) –
для з'ясування особистісного компоненту готовності; опитувальники «Як
розвивається Ваше підприємство?» (В. Зігерт, Л. Ланге), «Методика вивчення
організаційної культури» (Ч. Хенді), «Який Ваш креативний потенціал?»
(шкала С «Моє робоче середовище») – для дослідження соціальнопсихологічних чинників формування готовності аспірантів до здійснення
професійної кар’єри (рольова взаємодія та професійно-ділове спілкування; тип
організаційної культури; креативність професійного середовища кафедр, де
навчаються аспіранти) та авторська анкета «Професійна кар’єра аспірантів» –
для діагностики труднощів, з якими зустрічаються аспіранти у процесі їхньої
підготовки до професійної кар’єри та визначення ролі соціально-психологічної
допомоги аспірантам з означеної проблеми; в) математично-статистичної
обробки даних – описова статистика, факторний, кореляційний та дисперсійний
аналізи. Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою пакета
статистичних програм SPSS (версія 22.0).
8
Емпірична база дослідження. У дослідженні взяло участь 336 осіб –
аспірантів гуманітарних і технічних спеціальностей вищих навчальних закладів
України (Запорізький національний університет, Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ДВНЗ
«Університет менеджменту освіти» НАПН України). З них 272 особи – на етапі
констатувального та 64 особи – на етапі формувального експерименту.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів
полягає в тому, що вперше:
– визначено зміст, етапи і типи професійної кар’єри аспірантів;
– проаналізовано зміст, структуру та рівень розвитку готовності
аспірантів до здійснення професійної кар’єри;
– виявлено соціально-психологічні чинники формування готовності
аспірантів до здійснення професійної кар’єри (рольова взаємодія та ділове
спілкування; тип організаційної культури кафедри; креативність професійного
середовища кафедри, де навчаються аспіранти);
– визначено труднощі, реальні та бажані форми підготовки аспірантів
до здійснення професійної кар’єри та наявність потреби аспірантів у соціальнопсихологічній допомозі;
розширено та доповнено наукове уявлення щодо змісту, видів та
чинників професійної кар’єри особистості; готовності особистості до
професійної діяльності та умов її формування;
розроблено та апробовано програму соціально-психологічного тренінгу з
підготовки аспірантів до здійснення професійної кар’єри.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати
можуть бути використані у вищих навчальних закладах: а) у процесі
викладання навчальних дисциплін «Соціальна психологія», «Психологія
професійної кар’єри» та у розробці відповідних методичних рекомендацій і
програм; б) у роботі завідувачів кафедр, викладачів (з метою оптимізації
діяльності кафедр ВНЗ з проблеми формування готовності аспірантів до
9
здійснення професійної кар’єри); в) проведенні індивідуальних і групових форм
психологічного консультування працівниками психологічних служб ВНЗ з
проблеми підготовки аспірантів до здійснення професійної кар’єри.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 016/383 від
26.09.2016 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана
Огієнка (довідка № 40 від 27.04.2016 р.), Запорізького національного
університету (довідка № 01-15/80 від 12.05.2016 р.).
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечується
репрезентативною вибіркою, що збалансована за основними характеристиками
і є достатньою для статистичного аналізу; поєднанням кількісного і якісного
аналізів отриманих результатів; використанням коректно дібраного блоку
методик емпіричного дослідження та подальшої математичної обробки даних;
відповідністю методології та інструментарію дослідження завданням та меті
роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та
результати емпіричного дослідження доповідались на наукових форумах в
Україні: II Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених,
аспірантів і студентів «Сучасні проблеми гуманітарної науки і практики:
філософський, психологічний та соціальний виміри» (м. Луганськ, 2013),
Міжнародній науково-практичній конференції «Механізми управління
економічними, екологічними і соціальними процесами в умовах інноваційного
розвитку» (м. Алчевськ, 2013), Х Ювілейній міжнародній науково-практичній
конференції з організаційної та економічної психології «Організаційна та
економічна психологія в Україні: сучасні проблеми та перспективи розвитку»
(м. Київ, 2014), II, III Міжнародних науково-практичних конференціях
«Актуальні питання соціальної та практичної психології у координатах
сучасних парадигм» (м. Луганськ, 2014, м. Сєвєродонецьк, 2015), I, II
Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та
молодих вчених «Технології роботи психолога в організації» (м. Запоріжжя,
10
2014, 2015), ІІ Всеукраїнському конгресі з організаційної та економічної
психології (м. Кам’янець-Подільський, 2015). А також, за кордоном: на XXVIII
Міжнародному конгресі з прикладної психології (м. Париж, 2014) та на XIV
Європейському конгресі з психології (м. Мілан, 2015).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в
21 публікації, серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях включених до
переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття у вітчизняному науковому
фаховому виданні, що входить до наукометричних баз даних, 3 статті у
зарубіжних наукових фахових виданнях, що входять до наукометричних баз
даних, 11 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 264
найменування (із них 23 – іноземною мовою). Основний обсяг дисертації
викладено на 175 сторінках. Загальний обсяг становить 249 сторінки. Робота
містить 22 таблиці (на 14 сторінках), 27 рисунків (на 14 сторінках) та 3 додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено узагальнення теоретичних та емпіричних результатів
дослідження соціально-психологічних чинників формування готовності
аспірантів до здійснення професійної кар’єри, що дало змогу дійти наступних
висновків.
1. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічних чинників
формування готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри свідчить
про те, що важливим у процесі дослідження даної проблеми є використання
таких підходів: а) вивчення особистісних характеристик аспірантів та
особливостей їх соціально-психологічної взаємодії у групі; б) аналіз
становлення професіоналізму аспірантів та їх посадового зростання в рамках
виконання різних видів науково-професійної діяльності на кафедрах ВНЗ та
вибору різних типів професійної кар’єри; в) розгляд аспірантів як потенційної
інтелектуальної еліти, яка має відігравати важливу роль у визначенні змісту
освітньої та наукової діяльності у вищій школі, впровадженні інноваційних
технологій її здійснення.
Побудована модель соціально-психологічних чинників формування
готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри. Готовність аспірантів
до здійснення професійної кар’єри розглядається як результат їх підготовки, і
являє собою комплекс психологічних характеристик, адекватних вимогам,
змісту, умовам здійснення професійної кар’єри. Готовність включає такі
компоненти: а) когнітивний (знання про зміст професійної кар’єри, її типи,
критерії успішності та ін.); б) мотиваційний (мотиви та кар’єрні орієнтації щодо
здійснення різних типів професійної кар’єри); в) операційний
(самоефективність; здатність креативно вирішувати проблеми; уміння
розпізнавати власні емоції та емоції інших людей, управляти ними та ін.); г)
особистісний (суб’єктивний контроль; рефлексивність; стресостійкість).
Визначено соціально-психологічні чинники формування готовності
аспірантів до здійснення професійної кар’єри, які стосуються діяльності кафедр
173
ВНЗ: а) рольова взаємодія та професійно-ділове спілкування (особливості
розподілу професійних ролей на кафедрі, їх виконання та оцінювання;
переважання відповідного виду професійно-ділового спілкування і реалізація
того чи іншого стилю управління та ін.); б) організаційна культура (певна
ієрархія цінностей, правил, норм, традицій, церемоній та ритуалів, які прийняті
на кафедрі та дотримуються її членами, і реалізується в різних типах
організаційної культури – «ролі», «завдання», «влади», «особистості»); в)
креативність професійного середовища (здатність кафедри генерувати та
впроваджувати нові, оригінальні підходи і технології до організації освітньої
та наукової діяльності, стимулювати до цього педагогічний склад кафедри,
аспірантів, студентів та ін.).
2. Емпіричним шляхом виявлено специфіку розвитку основних
компонентів та загального показника готовності аспірантів до здійснення
професійної кар’єри: а) когнітивного: недостатній рівень знань основних
понять, які стосуються сутності професійної кар’єри, її типів, критеріїв
успішності, готовності аспірантів до її здійснення; б) мотиваційного:
недостатній рівень розвитку мотивації аспірантів до здійснення кар’єри в
освітньо-науковій сфері (профільна кар’єра); професійної спрямованості
кар’єрних орієнтацій; кар’єрної стійкості та кар’єрної причетності та ін.; в)
операційного: недостатній рівень розвитку самоефективності аспірантів,
креативності у розв’язанні проблем, емоційного інтелекту, особливо,
управління емоціями та ін.; г) особистісного: недостатній рівень розвитку
інтернальності, рефлексивності і особливо стресостійкості; д) загального
показника готовності: високий рівень розвитку даного показника
спостерігається менше ніж в однієї шостої опитаних.
3. Встановлено статистично значущі зв’язки між рівнем розвитку
готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри і соціальнопсихологічними чинниками, які стосуються діяльності кафедри: а) рольовою
взаємодією та професійно-діловим спілкуванням: регламентація та успішне
виконання посадових обов’язків на кафедрі, організація партнерського
174
професійно-ділового спілкування сприяють розвитку мотивації аспірантів до
здійснення кар’єри в освітньо-науковій сфері, розвитку емоційного інтелекту,
інтернальності, стресосійкості та ін.; б) типами організаційної культури,
особливо тими, які мають протилежну спрямованість: існує позитивний зв’язок
між культурою «особистості» та мотивацією аспірантів до здійснення кар’єри в
освітньо-науковій сфері, креативністю у розв’язанні проблем, емоційним
інтелектом, мотиваційним та операційним компонентом готовності в цілому;
водночас, виявлено негативний зв’язок між культурою «влади» і
рефлексивністю, стресостійкістю, креативністю у розв’язанні проблеми,
особистісним компонентом в цілому; в) креативністю професійного
середовища: високий рівень креативності сприяє розвитку таких складових
готовності, як кар’єрна інтуїція, кар’єрна стійкість, кар’єрна причетність,
самоефективність, креативність у вирішенні проблем, емоційний інтелект,
операційний компонент готовності в цілому та ін.
4. У процесі дослідження соціально-психологічних особливостей
підготовки аспірантів до професійної кар’єри було встановлено низку
актуальних проблем: а) більше ніж половина опитаних аспірантів мають
труднощі у процесі їхньої підготовки до професійної кар’єри; б) виявлено
значний розрив між реальними формами підготовки аспірантів до здійснення
професійної кар’єри та бажаними; в) значна частина аспірантів мають потребу в
різних формах соціально-психологічної допомоги у процесі їхньої підготовки
до професійної кар'єри, пріоритетне місце серед яких займає соціальнопсихологічний тренінг.
5. Для формування готовності аспірантів до здійснення професійної
кар’єри було розроблено тренінгову програму, в процесі якої було реалізовано
такі соціально-психологічні умови: а) оволодіння аспірантами знаннями про
сутність, типи, критерії успішності та соціально-психологічні чинники
професійної кар’єри; б) актуалізація в аспірантів мотивів, необхідних для
здійснення професійної кар’єри; в) оволодіння аспірантами вміннями та
навичками, необхідними для здійснення професійної кар’єри; г) аналіз та
175
розвиток у аспірантів їх особистісних якостей, які забезпечують здійснення
професійної кар’єри.
Впровадження авторського соціально-психологічного тренінгу
«Формування готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри»
сприяло підвищенню багатьох складових готовності аспірантів до здійснення
професійної кар’єри. Це підтверджено позитивною динамікою за всіма
критеріями ефективності тренінгу в експериментальній групі. Водночас у
контрольній групі такої динаміки щодо зазначених показників не встановлено.
Проведене дослідження повною мірою не вичерпує всіх аспектів
проблеми, що розглядалася. Перспективою подальших досліджень може бути
розробка та впровадження моделі соціально-психологічного консультування
аспірантів з проблеми професійної кар’єри.