Хачатурян Юлія Рафаелівна Соціально-психологічна адаптація дітей-мігрантів в освітньому середовищі

Краткое описание

Хачатурян Юлія Рафаелівна, вчитель-логопед Тарасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Назва дисертації: «Соціально-психологічна адаптація дітей-мігрантів в освітньому середовищі». Шифр та назва спеціальності 19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Спецрада Д 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ХАЧАТУРЯН ЮЛІЯ РАФАЕЛІВНА
УДК 159.922.27
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ-МІГРАНТІВ
В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
_______________ Ю. Р. Хачатурян
Науковий керівник:
Коваленко Алла Борисівна
доктор психологічних наук,
професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВИВЧЕННЯ
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ
АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ-МІГРАНТІВ
19
1.1. Адаптація мігрантів як психологічна проблема 19
1.2. Теоретичний аналіз поняття «мігранти»,
«біженці», «ВПО»
39
1.3.Особливості соціально-психологічного
супроводу дітей-мігрантів в умовах освітнього
закладу
48
1.4. Діяльність суб'єктів освітнього процесу щодо
забезпечення соціально-психологічного
супроводу процесу адаптації дітей-мігрантів
59
Висновки до розділу 1 70
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙМІГРАНТІВ
73
2.1. Організація проведення емпіричного
дослідження
73
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження 84
2.3. Порівняльний аналіз соціально-психологічної
адаптації дітей-мігрантів та дітей місцевого
населення
122
Висновки до розділу 2 133
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНЕ КОРЕГУВАННЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ
ДІТЕЙ-МІГРАНТІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО
137
10
ЗАКЛАДУ
3.1. Комплексна програма корегування соціальнопсихологічної адаптації дітей-мігрантів
137
3.2. Апробація комплексної програми соціальнопсихологічної адаптації дітей-мігрантів
153
Висновки до розділу 3 164
ВИСНОВКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
ДОДАТКИ 185
11
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В останні роки в Україні кількість
вимушених переселенців зростає. Мігранти є однією з соціальнонезахищених груп, для якої ускладнений доступ до отримання багатьох
соціальних послуг. Необхідність швидкого засвоєння великого обсягу нової
інформації, недовіра з боку місцевої громади, упередженість, расові,
національні, регіональні, релігійні відмінності призводять до формування
«комплексу чужака» з відповідними наслідками як для самого мігранта, так і
місцевих мешканців. Опановуючи нове місце проживання, мігранти
стикаються з проблемою соціокультурної адаптації, яка своєю чергою,
становить складний і часто тривалий процес.
Різні аспекти адаптації мігрантів досліджуються вітчизняними та
зарубіжними психологами (В. В. Гриценко, І. В. Данилюк, Н. М. Лебедєва,
В. М. Павленко, Г. У. Солдатова, Т. Г. Стефаненко, Л. А. Шайгерова,
О. І. Шлягіна), педагогами (О. С. Газман, О. В. Гукаленко,
Л. М. Сухорукова), етнологами (Г. Блумер, Ш. А. Богіна), культурологами
(П. С. Адлер, Дж. В. Беррі, Р. Редфілд), соціологами (Л. М. Дробіжева,
Т. І. Заславська, О. А. Ровенчак, М. А. Шабанова), антропологами (Ф. К. Бок,
К. Оберг), демографами (Ж. А. Зайончковська), політологами (Є. Й. Пивовар)
та ін.
У межах соціально-психологічної адаптації досліджено аспекти
проблеми ідентичності, а саме: 1) ідентичність як процес (Е. Еріксон,
В. А. Ядов, П. А. Сорокін), 2) види – етнічна ідентичність (І. В. Данилюк),
соціальна, особистісна ідентичності (К. С. Безверха, М. Вебер,
А. Б. Коваленко, Г. Таджфел, Дж. Тернер, С. Хантінгтон) та їх
співвідношення; криза ідентичності (Г. М. Андрєєва, Н. М. Лебедєва,
В. М. Павленко, Т. Г. Стефаненко), роль особистісних конструктів
(В. І. Похілько, Дж. Келлі, Ю. Хабермас).
12
У дослідженнях соціально-психологічної і психолого-педагогічної
адаптації дітей і підлітків із сімей мігрантів йдеться про взаємодію із
соціальним середовищем (А. Б. Вершок, Н. Є. Завацька, В. Н. Павленко,
Т. Г. Стефаненко, K. Oберг), психологічну акультурацію (Дж. В. Беррі,
В. В. Гриценко, І. В. Данилюк, Л. М. Дробіжева, А. А. Налчаджян),
міжкультурну (Н. М. Лебедєва, Л. Г. Почебут, А. А. Реан) та економікопсихологічну адаптацію (Ж. А. Зайончковська, Л. В. Міллер, С. В. Рязанцев),
етнічну і соціальну ідентичності (С. Л. Бухарева, І. В. Ващенко, Є. Б. Весна,
Д. В. Даєн, І. В. Данилюк, А. О. Курапов, Г. У. Солдатова, А. Н. Татарко),
психологічну життєстійкість, формування толерантної свідомості
(О. А. Чиханцова, Л. А. Шайгерова, О. Д. Шарова), психолого-педагогічну
допомогу в умовах освітнього середовища (Г. Г Габунія, А. М. Гуляєва,
Л. М. Сухорукова), соціально-психологічну адаптацію членів сім'ї мігрантів
(І. М. Бадіштова, В. В. Гриценко, Л. Б. Манасян).
Соціально-психологічна адаптація дітей-мігрантів до умов
загальноосвітнього середовища залежить від емоційного (шкільна
тривожність, емоційне благополуччя), когнітивного (рівень мислення),
мотиваційно-особистісного (рефлексія, внутрішня мотивація навчання,
соціальний статус і соціальна компетентність) ресурсів особистості
(М. В. Григор’єва, С. В. Дмитрієва). Проте, проблема адаптації дітей із сімей
мігрантів залишається недостатньо вивченою. Зокрема, не з’ясованими
залишаються суперечності між: існуючими науковими розробками і
нагальними викликами практики; наявними розробками, щодо адаптації
мігрантів на нових територіях, та недостатньою врахованістю вікових
особливостей мігрантів, особливо дітей; існуючими практичними
розробками, щодо соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів та
недостатньою врахованістю впливу середовища на особистість дитинимігранта. Актуальний стан наукової розробки та соціальна значущість
проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Соціальнопсихологічна адаптація дітей-мігрантів в освітньому середовищі».
13
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в межах тематичного плану досліджень
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Особистість і групи в умовах ціннісно-смислової трансформації
суспільства» (номер державної реєстрації 0116U008624). Тему
дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради
факультету психології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка (протокол № 3 від 16.10.2014 року).
Мета роботи полягає у розкритті особливостей соціальнопсихологічної адаптації дітей-мігрантів в умовах освітнього середовища.
Відповідно до мети сформовано такі завдання:
1. У результаті теоретичного аналізу з’ясувати основні підходи до
проблеми соціально-психологічної адаптації.
2. Порівняти особливості соціально-психологічної адаптації дітеймігрантів та дітей місцевої громади.
3. Розкрити особливості соціально-психологічної адаптації дітеймігрантів залежно від статі та віку.
4. Встановити умови успішної соціально-психологічної адаптації
дітей-мігрантів до нового середовища.
5. Розробити та апробувати комплексну програму соціальнопсихологічної адаптації дітей-мігрантів.
Об'єкт дослідження: соціально-психологічна адаптація особистості.
Предмет дослідження: соціально-психологічна адаптація дітеймігрантів в умовах освітнього середовища.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення щодо
принципів генетичного (С. Д. Максименко, М. В. Папуча), культурноісторичного підходів (Л. С. Виготський, О. Р. Лурія, О. М. Леонтьєв);
тлумачення соціалізації та соціально-психологічної адаптації особистості
(О. І. Власова, Н. Є. Завацька, О. А. Чиханцова); психології міграції
(Г. У. Солдатова, С. К. Бондирева, Д. В. Колесов, В. П. Гриценко,
14
Н. М. Лебедєва, Л. А. Шайгерова, Є. І. Шлягіна, A. Ферхнем, С. Бочнер);
проблеми адаптації мігрантів до нового соціокультурного середовища
(С. К. Бондирева, Г. В. Безюлева, І. В. Ващенко, І. В. Данилюк,
А. Б. Коваленко, Н. М. Лебедєва, В. І. Левкович, В. Н. Павленко);
періодизація психічного розвитку особистості (Д. Б. Ельконін); проблема
психологічної ідентичності дітей-мігрантів (М. М. Слюсаревський,
Г. У. Солдатова, Т. Г. Стефаненко); проблеми адаптації дітей-мігрантів в
освітньому середовищі (О. Є. Блинова, Ю. М. Жданович, І. М. Трубавіна).
Методи дослідження. У дисертації використано наступні методи
дослідження:
 теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація,
інтерпретація, класифікація, типологізація, моделювання та ін. – для
з'ясування феноменології явища соціально-психологічної адаптації дітеймігрантів;
 емпіричні – спостереження, а також методики психодіагностики:
«Опитувальник для виявлення схильності особи до агресивної поведінки»
(А. Басс, А. Даркі, адаптація А. К. Осницького); «Шкала реактивної
(ситуативної) та особистісної тривожності» (Ч. Спілбергер, в адаптації
Ю. Ханіна); «Методика дослідження самооцінки особистості» (С. А. Будассі)
– для діагностики психічних станів і властивостей особистості;
«Експериментально-психологічна методика вивчення фрустраційних
реакцій» (С. Розенцвейга), «Методика «Кольорова соціометрія», «Методика
діагностики соціально-психологічної адаптації» (К. Роджерс, Р. Даймонд) –
для діагностики міжособистісних стосунків в колективі; «Тест –
опитувальник батьківського ставлення» (А. Я. Варга, В. В. Столін) – для
дослідження батьківського ставлення до дитини; «Методика діагностики
комунікативної установки (визначення загальної комунікативної
толерантності)» (В. В. Бойко) – для дослідження комунікативної
толерантності до оточуючих;
15
 математично-статистичні й обробки даних – кількісного опису
даних та статистичного виводу (критерій нормальності розподілу
Колмогорова-Смірнова, описові статистики (знаходження середніх величин,
частотний аналіз, відсотковий розподіл), кореляційний, дисперсійний,
факторний, множинний регресійний, кластерний аналізи, t-критерій
Стьюдента, U-критерій Манна-Уїтні тощо).
Емпірична база дослідження. Дослідження проводилося на базі
загальноосвітньої школи с. Тарасівка Київської області. На констатуючому
етапі дослідженні взяла участь 51 особа, віком від 9 до 17 років. З них 28
хлопців та 23 дівчини молодшого шкільного віку (18%), підліткового (54%)
та раннього юнацького (28%) віку. Всі досліджувані є дітьми-мігрантами,
тобто вимушено покинули місце свого проживання. Також, у дослідженні
взяли участь батьки дітей-мігрантів (51 особа) та 38 осіб – діти місцевої
громади.
На формувальному етапі у дослідженні взяла участь: дітей-мігрантів –
80 осіб, з них: учасники експериментальної групи – 51 особа та контрольної
групи – 29 осіб; батьків дітей-мігрантів – 74 особи, з них: учасники
експериментальної групи – 46 осіб та контрольної групи – 28 осіб; учителів –
40 осіб.
Етапи дослідження. Дослідження проходило в 4 етапи з 2014 по 2019
роки. На першому етапі (2014 - 2015 рр.) Було здійснено теоретичний аналіз
досліджуваної проблеми: розроблений план дослідження, визначено його
об'єкт, предмет, сформульовані цілі і завдання. На другому етапі (2015 -
2016гг.) розроблена програма соціально-психологічного адаптації дітеймігрантів; проведені пробні пілотні та основне дослідження. На третьому
етапі (2016 - 2017гг.) здійснено реалізацію програми соціальнопсихологічної адаптації дітей-мігрантів. На четвертому етапі (2018 - 2019
рр.) проводилося повторне дослідження для з'ясування ефективності
програми соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів, проведені
16
обробка, аналіз, узагальнення, інтерпретація отриманих даних, підведені
підсумки дослідження.
Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає в тому,
що вперше:
 виявлено відмінності в процесі соціально-психологічної адаптації
дітей-мігрантів та дітей населення місцевої громади. Порівняно з ними дітимігранти мають вищий рівень ворожості, агресивності, у них більш виражені
форми агресії (вербальна, фізична та непряма агресії, роздратування,
підозрілість, негативізм, образа). Діти місцевої громади мають нижчі
показники особистісної і реактивної тривожності, частіше за дітей-мігрантів
займають у шкільних класах активні соціальні позиції;
 встановлено особливості соціально-психологічної адаптації та
батьківського ставлення залежно від віку дітей-мігрантів (молодший
шкільний, підлітковий, ранній юнацький). Батьки, які виховують дітеймігрантів раннього юнацького віку, прагнуть інфантилізувати їх, приписати
їм соціальну та особисту нестабільність і незрілість;
 виокремлено три типи дітей-мігрантів залежно від особливостей
адаптації (компенсаторно-домінуючий, емоційно-маніпулятивний та
прагматично-раціональний) та визначено характеристики батьківського
ставлення (прийняття дитини, кооперація, контроль, низький рівень довіри, а
також оцінка вчинків дитини як інфантильних), які переважають в їхніх
сім'ях;
 встановлено чинники адаптивності дітей-мігрантів: а) низька
підозрілість щодо оточуючих; б) відсутність вербальної агресії;
в) імпунітивний тип реакції на ситуацію фрустрації;
розширено та доповнено наукове уявлення щодо:
 особливостей соціально-психологічної адаптації та батьківського
ставлення дітей-мігрантів залежно від статі, а саме до дівчат батьки
проявляють вищий рівень зацікавленості, бажання допомогти, співчуття,
вище оцінюють їхні можливості, творчі, інтелектуальні здібності тощо. До
17
хлопців батьки проявляють вищий рівень контролю, вимагають більшої
дисципліни, що пов'язано із сприйманням їх як неуспішних, відкритих до
деструктивних дій та вчинків;
 особливостей соціально-психологічної адаптації;
 психолого-педагогічних технологій адаптації дітей з сімей мігрантів;
розроблено та апробовано комплексну програму корегування соціальнопсихологічної адаптації дітей-мігрантів в навчальному середовищі.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у
можливості їх використання у подальшій розробці та впровадженні програм
соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів, подоланні кризових
психологічних проблем, покращенні дитячо-батьківських стосунків та
ставлення до дітей-мігрантів приймаючого населення (місцевих мешканців).
Матеріали роботи можуть бути використані в діяльності практичних
психологів, соціальних педагогів, вчителів, керівників в системі освіти, а
також при організації спеціальних програм для працівників освіти,
соціальних і психологічних служб, які працюють з мігрантами та
вимушеними переселенцями. Отримані результати можуть
використовуватися у загальноосвітніх навчальних закладах, у вищих
навчальних закладах при викладанні дисциплін: «Соціальна психологія»,
«Соціальна робота», «Соціальна педагогіка», «Психологія особистості»,
«Педагогічна психологія», «Психологія сім'ї та сімейне консультування»,
«Психологія індивідуального консультування» для студентів освітнього
ступеня «бакалавр» та «магістр».
Результати дослідження впроваджено у педагогічний процес
Тарасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (довідка № 011 від
22.02.2021); Боярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 (довідка №
94 від 24.02.2021); у роботу Києво-Святошинського центру соціальнопсихологічної реабілітації населення (довідка № 35/01–15 від 25.02.2021).
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечується
якісним аналізом літератури з досліджуваної проблеми, методологічною
18
обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, застосуванням
комплексних методів дослідження, змістовно обґрунтованим і коректним
застосуванням математичних методів обробки та аналізу даних.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні
положення та результати емпіричного дослідження доповідалися та
обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (2015–2019) та
представлено на ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях
«Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід,
перспективи» (м. Київ, 2017, 2018), ХХІІ Міжнародній конференція молодих
науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та
перспективи дослідження» (Київ, 2020), Х Ювілейній міжнародній науковопрактичній конференції «Внутрішній світ особистості» (Ніжин, 2020). Досвід
роботи з дітьми-мігрантами висвітлено в публікаціях у Всеукраїнський газеті
для психологів, учителів, соціальних педагогів.
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 8
публікаціях з яких: 4 статті у наукових фахових виданнях, включених до
переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття у науковому періодичному
виданні країн Євросоюзу, 3 тез доповідей на наукових конференціях, 3 статті
в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Список
використаних джерел містить 126 найменувань, з яких 21 – англійською
мовою. Основний зміст дисертації викладено на 158 сторінках. Загальний
обсяг становить 232 сторінки. Робота містить 34 таблиці (на 20 сторінках), 9
(на 5 сторінках) рисунків та 15 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні та емпіричні результати
дослідження соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів, що дозволяє
зробити такі висновки:
1. У сучасній психології існують основні підходи до тлумачення
соціально-психологічної адаптації: біхевіоральний, психоаналітичний,
гуманістичний, інтеракціоністський, суб’єктно-діяльнісний. Соціальнопсихологічна адаптація дітей-мігрантів в умовах освітнього середовища є
процесом побудови інтеракційної системи (середовище – особа – група), яка
продукує адаптивний простір, результатом якого є взаємодія суб’єктів
освітнього середовища за допомогою спеціальної системи впливів,
результатом якої є спрямовані зміни в когнітивній, емоційній, поведінковій
сферах особистості дитини-мігранта.
2. З’ясовано відмінності у показниках соціально-психологічної
адаптації дітей-мігрантів та дітей місцевої громади. Порівняно із дітьми
місцевої громади діти-мігранти мають вищий рівень агресивності, ворожості,
у них більш виражені такі форми агресії як: фізична, вербальна та непряма
агресії, негативізм, роздратування, підозрілість, образа. Діти місцевої
громади мають нижчі показники особистісної і реактивної тривожності,
самооцінки, вони частіше за дітей-мігрантів займають у шкільних класах
активні соціальні позиції (зірки) і дуже рідко пасивні (ігноровані), водночас
як майже половина дітей-мігрантів займають ігноровані та ізольовані позиції
в групі. Серед усіх дітей (місцевих та мігрантів) домінуючою є імпунітивна
спрямованість реакцій у ситуації фрустрації, однак у дітей-мігрантів ще
спостерігається екстрапунітивна та найменш виражена інтропунітивна
спрямованість.
3. Встановлено відмінності у соціально-психологічній адаптації дітеймігрантів залежно від статі. Хлопці-мігранти порівняно із дівчатами мають
значущо вищі показники фізичної, вербальної, непрямої агресії, підозрілості,
образи, ворожості та агресивності, неприйняття інших та ескапізму
167
(уникнення проблем). У дівчат-мігрантів – вищий рівень адаптивності та
прийняття себе.
Діти-мігранти юнацького віку складніше переживають ситуацію
адаптації до нового середовища. Зокрема, діти-мігранти раннього юнацького
віку мають вищу агресивність, вербальну агресію, ситуативну і особистісну
тривожність, нижче почуття провини, порівняно із дітьми молодшого
шкільного віку; порівняно із підлітками – вищу ситуативну тривожність та
роздратування. При цьому, діти-мігранти підліткового віку мають вищі
показники фізичної та вербальної агресії, порівняно із дітьми молодшого
шкільного віку.
4. Успішність соціально-психологічної адаптації до нового
середовища пов’язана з такими умовами: адекватною самооцінкою, помірним
рівнем тривожності (особистісної і ситуативної), відсутністю ворожого
ставлення та підозрілості до оточуючих, особливостями взаємодії з
найближчим соціальним оточенням, де одне із основних місць належить
батькам. Зокрема, підвищення кооперації, прийняття дитини, оцінки її як
повноцінного суб’єкта власної життєдіяльності, «дорослої» особистісної
позиції, зниженням недовіри до її дій, вчинків і бажань та зниженням
надмірної опіки і контролю над дитиною тощо.
5. Комплексна тренінгова програма соціально-психологічної адаптації
дітей-мігрантів містить роботу з дітьми, їхніми батьками та вчителями.
Робота з батьками спрямована на формування ефективної взаємодії у системі
«батько-дитина», корегування батьківського ставлення, що не сприяє
успішній соціально-психологічній адаптації дитини до нового соціального
середовища, до якого вона потрапила. Під час міжособистісної взаємодії
батьки стали менш консервативними і категоричними в оцінці оточуючих, у
них знизилося прагнення перевиховувати партнера по спілкуванню,
підвищився рівень комунікативної толерантності; у вчителів знизилося
неприйняття або нерозуміння індивідуальності оточуючих, прагнення
перевиховати, змінити партнера по спілкуванню, нетерпимість до фізичного
168
чи психічного дискомфорту створеного іншими, тощо. У дітей-мігрантів
знизився рівень фізичної, вербальної, непрямої агресії, негативізму,
роздратування, підозрілості, образи, почуття провини, ворожості,
агресивності, тривожності (ситуативної і особистісної), а також підвищився
рівень самооцінки. Рівень адаптації став вищим, покращилося ставлення
дітей до себе та підвищився емоційний комфорт, що характеризується
відчуттям захищеності, безпеки, емоційною рівновагою; з’явилася
зацікавленість до традицій та звичаїв нового середовища, прагнення до
творчої діяльності.
Перспективою подальших досліджень є вивчення особливостей
інших аспектів соціально-психологічної адаптації мігрантів: на різних
вікових етапах життя особистості; розширення шляхів покращення
соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів, зокрема, через тренінгову
роботу; динаміки в межах одного вікового періоду; здійснення
міждисциплінарних досліджень щодо інтеграції (культурних, етнічних,
національних та ін.) психологічних, соціально-психологічних детермінант
функціонування адаптивного середовища тощо.