ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПРАЦІВНИКІВ ППСМ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ : ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ РАБОТНИКОВ ППСМ В УСЛОВИЯХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛИТВИНОВА ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 159.942.5: 351.81.08

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПРАЦІВНИКІВ ППСМ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 19.00.06 юридична психологія

Дисертація
На здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Попова Галина Вікторівна
кандидат психологічних наук, доцент

ХАРКІВ-2008

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. ЕМПІРИЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Функціонування емоційної сфери особистості.....................................................10
1.2. Поняття саморегуляції та можливості її використання в емоційній сфері під час службової діяльності.......................................................................................................29
1.3. Психографічний опис вимог до працівників патрульної служби
міліції................................................................................................................................47
1.4. Типові службові ситуації та основні несприятливі емоційні стани працівників ПСМ у процесі службової діяльності............................................................................58
Висновки до першого розділу.....................................................................................71
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПРАЦІВНИКІВ ПСМ В УМОВАХ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Характеристика структури та методів дослідження.............................................74
2.2. Особливості сприйняття службових емоціогенних ситуацій міліціонерами патрульної служби..........................................................................................................88
2.3. Особливості фрустраційної толерантності у працівників ПСМ з різним стажем службової діяльності............................................................................. 102
2.4. Емоційне сприйняття важливих соціальних понять працівниками патрульної служби міліції ...............................................................................................................108
2.5. Прояви емоційного «вигоряння» у працівників патрульної служби міліції з різним стажем роботи ..................................................................................................124
Висновки до другого розділу ....................................................................................129
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПСИХОПРОФІЛАКТИЧНОЇ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ НАВИЧОК ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У ПРАЦІВНИКІВ ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ
3.1. Основи психопрофілактичної та психокорекційної роботи в ОВС ..............132
3.2. Тренінг «Ресурс» як засіб психокорекційної роботи щодо вдосконалення навичок емоційної саморегуляції ..............................................................................138
3.3. Дослідження ефективності тренінгової програми «Ресурс» для працівників патрульної служби міліції ..........................................................................................148
Висновки до третього розділу .................................................................................155
ВИСНОВКИ ................................................................................................................157
ДОДАТКИ ...................................................................................................................161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............................................................171

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах сучасного розвитку суспільства перед органами внутрішніх справ стоять відповідальні завдання, які вимагають принципово нових підходів до їх вирішення, суттєвого внеску кожного працівника у справу охорони законних інтересів громадян, зміцнення конституційного устрою держави. Ефективне виконання цих завдань безпосередньо залежить від формування високопрофесійного кадрового корпусу органів внутрішніх справ, від якого вимагаються не тільки успішні дії у боротьбі зі злочинністю, але й уміння належним чином взаємодіяти з колегами, керівництвом, представниками засобів масової інформації, широкими верствами населення.
На передньому плані стоять питання не лише підвищення професійного потенціалу персоналу ОВС, але і психологічної готовності до стресових ситуацій, а також уміння вчасно відреагувати на ситуацію і тим самим захистити правопорядок. Експерти Ради Європи, які здійснювали моніторинг діяльності органів внутрішніх справ України у 2006 році, надали численні рекомендації щодо реформування патрульно-постової служби України у напрямі перебудови системи відбору та підготовки кадрів, розробки нових освітніх програм для цієї служби. Саме працівники патрульно-постової служби міліції (ППСМ), а далі патрульної служби міліції (наказ МВС України від 28.02.2006 № 214), найбільш інтенсивно спілкуються з громадянами і потрапляють у складні службові ситуації, які пов’язані з протидією злочинцям. Поводження особового складу під час виконання службових обов'язків в екстремальних умовах показує, що багато працівників психологічно не готові виконувати поставлені завдання, губляться й допускають серйозні промахи, що нерідко призводить не тільки до поранень, але й до загибелі, суїциду [166;183].
Проблеми ефективності службової діяльності працівників органів внутрішніх справ досліджувались багатьма вченими. Серед них можна згадати В.С. Медведєва, М.І.Магуріна, Д.Н. Завалішину, П.П.Баранова, І.В.Бандурку,
В.І. Барко, О.В. Тимченко, С.І.Яковенко, Г.В. Попову, П.В. Макаренко, Г.О. Юхновця, Л.М. Балабанову, Л.І. Мороз, О.Е. Судакова та інших, які займалися поглибленим вивченням психологічних особливостей, якостей, адаптації людини до соціально обмежених умов службової діяльності, службової деформації працівників органів внутрішніх справ, підвищення майстерності службової діяльності, методів емоційної саморегуляції.
Саме тому, що діяльність працівника патрульної служби міліції (ПСМ) пов’язана зі стресами та негативними переживаннями, має високий ступінь ризику, потребує великої фізичної витривалості, підвищеної відповідальності за прийняття рішення, високої концентрації уваги і водночас супроводжується браком позитивної зворотної інформації про свою діяльність, невизначеністю посадового росту, часто проходить у несприятливому соціальнопсихологічному кліматі в професійному колективі, працівнику ПСМ слід звертати увагу на розвиток у себе таких емоційновольових якостей, як рішучість, наполегливість, емоційна стійкість, стриманість, обачливість, холоднокровність, упевненість у своїх силах тощо [7; 10; 17;148;174].
Сьогодні спостерігається певний розрив між теоретичними та практичними доробками психологів у цій сфері [18; 29; 43; 58; 61; 193]. Таким чином, актуальність дослідження визначається, з одного боку, потребами практики у вдосконаленні методів службової перепідготовки кадрів, а з іншого, - необхідністю визначити теоретико-методологічні засади активізації процесу вдосконалення таких важливих напрямів роботи, як психологічне супроводження службової діяльності працівників патрульної служби міліції.
Незважаючи на значне число досліджень у галузі фізіології й психології емоційних станів, проблемам емоційного життя працівників міліції, вивченню зовнішніх факторів, які прямо або опосередковано впливають на емоції й почуття цієї соціальної групи, уваги приділяється явно недостатньо. Тому дослідження соціально-психологічного аспекту емоційних станів працівників ПСМ, пошук засобів і методів регуляції їхнього емоційного самопочуття, зміцнення психічного здоров’я, є однією з актуальних проблем юридичної психології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до «Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 2005рр.» (наказ МВС України від 30.06.2002 №635), «Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років» (наказ МВС України від 05.07.2004 №755 ) та пов’язано з реалізацією «Програми МВС України щодо розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 роки» (рішення Колегії МВС України від 28.12.1999 №8 км/1). Дисертаційне дослідження проводилося у межах наукової програми кафедри прикладної психології Харківського національного університету внутрішніх справ. Тему дисертаційного дослідження затверджено відділом моніторингу наукового забезпечення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ ДНДІ МВС України (лист від 22.06.2007 №41/783).
Мета дисертаційного дослідження визначити особливості функціонування емоційної сфери особистості працівників патрульної служби міліції з різним стажем службової діяльності та розробити методи оптимізації їхніх емоційних станів.
Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження:
· провести теоретичний аналіз літературних джерел по основних напрямках вивчення емоційної сфери особистості та її функціонування у працівників патрульної служби міліції;
· вивчити сприйняття працівниками ПСМ типових емоціогенних ситуації у службовій діяльності;
· дослідити фрустраційну толерантність працівників патрульної служби міліції з різним стажем роботи;
· дослідити особливості емоційного сприйняття важливих соціальних понять працівниками патрульної служби міліції з різним стажем службової діяльності;
· вивчити ступінь емоційного та психічного «вигоряння» у працівників патрульної служби міліції з різним стажем;
· розробити та емпірично перевірити ефективність авторської програми тренінгу розвитку навичок саморегуляції психічних станів у працівників патрульної служби міліції.
Об’єкт дослідження емоційна сфера.
Предмет дослідження функціонування емоційної сфери особистості працівників патрульної служби міліції з різним стажем.
Методологічною і теоретичною основою дослідження виступили:
­ діяльнісний підхід (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, А.Г. Асмолов) та теорія діяльнісного опосередкування розвитку особистості С.Д.Максименка;
- дослідження в галузі юридичної психології з проблеми ефективності службової діяльності та чинників її удосконалення (Г.О. Юхновець, О.В Тимченко, О.М.Столяренко, О.М.Бандурка, С.П.Бочарова, О.В.Землянська, С.Н.Делікатний);
­ роботи у галузі вивчення емоційних станів та їх регуляції (К.Ізард,
В.К. Вилюнас, Є.П. Ільїн, Л.М.Балабанова, Є.М. Потапчук, А.Л. Злотніков,
Я.Я Бєлік, В.І. Мозговий, Л.Г. Дікая, О. А. Конопкін);
­ роботи у галузі психологічного тренінгу (С.І. Яковенко, І.В. Вачков, Г.В. Попова, Л.І Мороз, В.О. Лефтеров, Ф.Бурнард, О.Р.Арнольд, В.Е.Пахальян,
В.І. Барко, Т.В. Зайцева ).
Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження.
Основними теоретичними методами були: аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних і експериментальних даних.
На етапі емпіричного дослідження застосовано комплекс психодіагностичних методик:
· психологічні тести: проективна методика «колірний тест відносин М. Еткінда»; методика вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга, діагностика емоційного «вигоряння» особистості В.В. Бойка, діагностика професійного «вигоряння» А.А. Рукавішникова;
· письмове опитування у вигляді авторських анкет: «Типові складні ситуації в діяльності працівників патрульної служби міліції», «Анкета учасника тренінгу «Ресурс»;
· Фокус-група (сценарій);
· Контент-аналіз відповідей на відкриті запитання анкети;
· для перевірки достовірності відмінностей отриманих результатів використовувався метод математичної статистики, зокрема φ критерій Фішера.
База дослідження. Загальна характеристика вибірки виглядає таким чином. У дослідженні брали участь 120 працівників батальйонів патрульної служби міліції ГУМВС України у Донецькій області та УМВС України в Луганській області. Вибірка основних груп досліджуваних формувалась із дотриманням квотного принципу. За критерієм стажу роботи учасники дослідження були відібрані у чотири пропорційні групи: 1-а група − 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності до одного року, 2-а група − 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності від 1 до 3 років, 3-а група 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності від 3 до 5 років, 4-а група 30 працівників ПСМ зі стажем службової діяльності від 5 до 10 років.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що
вперше:
· визначено типові емоціогенні службові ситуації працівників патрульної служби міліції з різним стажем роботи;
· одержано наукові дані про особливості функціонування емоційної сфери у працівників патрульної служби міліції з різним стажем;
· розроблено й експериментально перевірено продуктивність авторської тренінгової програми, націленої на підвищення рівня емоційної саморегуляції та стресостійкості працівників ПСМ.
Розширено уявлення про психографічні вимоги до працівників патрульної служби міліції.
Удосконалено шляхи оптимізації процесу психологічного супроводження діяльності працівників патрульної служби міліції.
Набули подальшого розвитку методи та форми психопрофілактичної роботи в ОВС.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що основні ідеї та отримані результати розширюють наукове уявлення про роль та механізми функціонування емоційної сфери працівників ПСМ з різним стажем роботи в умовах службової діяльності.
Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що науково обґрунтовані знання про закономірності протікання емоційних проявів у працівника патрульної служби міліції дозволяють психологічно грамотно підходити до формування навичок емоційної саморегуляції, боротьби з професійним стресом у діяльності ПСМ. Розроблено та впроваджено тренінгову програму, яка дозволяє підвищити психологічну компетентність працівників патрульної служби міліції в галузі емоційної саморегуляції. Впровадження в практику отриманих у дослідженні результатів дає можливість підняти на більш високий рівень готовність працівників ПСМ до подолання складних службових ситуацій, вміння регулювати свої емоційні стани.
Висновки і результати дослідження, а також тренінгова програма можуть використовуватись відомчими навчальними закладами і кадровими підрозділами МВС для підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ.
Особистий внесок здобувача. У дисертації особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури, підібрано комплекс методик для вивчення поставленої проблеми та проведено емпіричні дослідження.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та отримані в ході дослідження результати пройшли апробацію на п’яти Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку» (Донецьк, 2005, 2007); «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2007); «Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології» (Київ, 2005); «Проблеми екстремальної та кризової психології» (Харків 2007).
Результати дослідження впроваджено в діяльність науково - дослідного центру психотренінгових технологій Донецького юридичного інституту, а саме в процес проведення тренінгів із працівниками патрульної служби міліції та з керівним складом цих підрозділів. Матеріали дослідження впроваджено також у навчальний процес курсів підвищення кваліфікації, які проводяться на базі Донецького юридичного інституту для працівників ПСМ Донецької та Луганської областей. (Акти впровадження від 13.12.2007 та від 01.08.2007)
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 13 публікаціях, 4 з них опубліковано у фахових наукових виданнях із психологічних наук.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків. Містить 160 сторінок основного тексту, 21 таблицю, 7 рисунків, 8 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 228 праць, з яких 30 видані іноземною мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблем функціонування емоційної сфери особистості дозволив визначити, що емоція у науковій літературі розуміється як узагальнена оцінка ситуації. Традиційно розглядаються оціночна, мотиваційна, регулююча, переключаюча, підкріплювальна, компенсаторна, комунікативна, дезорганізуюча функції емоцій. У цілому емоції є енергетичним ресурсом особистості і можуть сприяти досягненню результатів діяльності чи ускладнювати його. Для досягнення оптимального ефекту в ході службової діяльності важливо знімати емоційну напруженість, додатково аналізуючи ситуацію, стратегії виконання завдання. Процес саморегуляції емоційних станів ґрунтується на механізмах рефлексії, концентрації уваги, регуляції подиху й м’язового тонусу, самонавіювання і самопрограмування. Особливо важливими є ці навички для працівників ОВС, зокрема патрульної служби міліції, чия діяльність часто супроводжується такими типовими несприятливими емоційними станами, як тривога, стрес, фрустрація, постстресові явища та ін. Психографічний аналіз діяльності міліціонера ПСМ дозволив виявити і чітко визначити небезпечні умови виконання службових обов’язків, ступінь ризику і намітити напрями для запобігання негативним наслідкам впливу цих умов на психологічне здоров’я особи.
2. Аналіз результатів проведеного дослідження дозволяє зробити ряд висновків. Молоді працівники ПСМ і працівники зі стажем по-різному визначають емоціогенні службові ситуації і обирають різні шляхи подолання важких емоційних станів. Для молодих працівників найбільш складними службовими ситуаціями є застосування зброї, затримання озброєних злочинців, сутички з громадянами. Для більшості працівників зі стажем роботи більше 5 років ці ситуації стають звичними, і вони не виділяють їх як складні. Як молоді, так і досвідчені працівники негативно оцінюють ненормований робочий день, великі фізичні та психологічні навантаження, низьку заробітну плату. Тобто значну роль у спричиненні негативних емоційних станів у службовій діяльності працівників ПСМ відіграє невідповідність матеріального винагородження затраченим фізичним та психологічним зусиллям.
У працівників різних груп виникає також різний спектр емоційних реакцій на труднощі у професійній діяльності. Молоді співробітники в складних ситуаціях переважно відчувають страх, тривогу і розчарування, а співробітники зі стажем роботи більше п’яти років надмірну відповідальність, гнів, втому і спустошеність.
Група опитуваних зі стажем роботи до п’яти років віддає перевагу таким засобам виходу зі стресу, як фізичні навантаження, спілкування з колегами. Більш досвідчені колеги долають стрес професійних ситуацій шляхом пасивного відпочинку та вживання алкогольних напоїв. Усі групи досліджуваних усвідомлюють вплив великої кількості стресових станів на їх здоров’я. Більшість указує на недостатність навичок саморегуляції щодо зниження емоційної напруженості. Психопрофілактичні заходи, які проводяться на робочому місці, не є регулярними і достатніми для них. Тому актуальним і необхідним є навчання персоналу служби навичок і прийомів емоційної саморегуляції.
3. За даними визначення реакцій на фрустраційні ситуації встановлено таке:
Молоді співробітники більше сподіваються на те, що хтось усе вирішить, чекають допомоги зі сторони (реакції типу Е-Д, зокрема е т. Розенцвейга), вважають, що з часом проблема вирішиться сама собою (реакції m). Також характерними для них є засудження себе, відчуття своєї вини або ж заперечення власної відповідальності з посиланням на різні пом’якшувальні обставини (відповідно реакції І та М).
Зі збільшенням стажу працівники патрульної служби міліції все частіше самі беруться за вирішення складних ситуацій (характерні реакції типу N-P), часто або всі труднощі ситуації ними не помічаються, або ж зводяться до повного заперечення ситуації як такої (реакції М′).
4. За даними дослідження емоційного сприйняття соціально важливих понять за тестом КТВ встановлено, що до понять «Я» та «Сім’я» в усіх групах обираються основні кольори. Більшість працівників усіх груп до понять «Я» та «Сім’я» має гармонічний тип колірних асоціацій. Це свідчить про ресурсне сприйняття цих понять та позитивне ставлення до них. До поняття «Робота» в основному обираються позитивні кольори, але у працівників з більшим стажем посилюється тенденція порівнювати його з додатковими кольорами, що свідчить про суперечливе ставлення до цього поняття. До понять же «Громадяни», «Керівництво» частіше вибираються додаткові кольори, що може свідчити про деяку неусвідомлену тривогу під час сприйняття цих понять, незадоволеність та погану взаємодію з керівництвом та населенням.
5. На свідомому рівні переважна більшість працівників патрульної служби міліції зі стажем роботи більше 5 років не визнає наявності емоційного спустошення. Приблизно половина працівників зі стажем роботи до 5 років визнає наявність такого відчуття, пов’язаного зі службовою діяльністю.
За даними тестування рівня емоційного «вигоряння» було виявлено, що приблизно половині молодих працівників притаманні всі синдроми (напруження, резистенції, виснаження). Це свідчить про те, що для зазначеної групи працівників патрульної служби більш характерними є особистісна емоційна відстороненість, емоційний дефіцит, незадоволеність собою, тривога та депресія. У половини працівників із більшим стажем виражений такий синдром, як резистенція. У третини опитуваних працівників зазначеної групи синдром виснаження. Отже, цим працівникам притаманні неадекватне вибіркове емоційне реагування, емоційно-моральне дезорієнтування, розширення сфери економії емоцій, редукція професійних обов’язків.
Встановлено, що ознаки психічного «вигоряння» виникають у працівників ПСМ, що мають стаж від 3 років. В групах досліджених зі стажем від 3 до 5 та більше 5 років є працівники, що мають середню вираженість психоемоційної виснаженості, особистісного відсторонення. В цих групах знижується професійна мотивація.
6. В умовах агресивного середовища службового спілкування емоційна сфера працівників ПСМ функціонує в режимі захисту і зі збільшенням стажу службової діяльності набуває ознак жорсткості, агресивності, відчуженості, байдужості. Як позитивну характеристику емоційної сфери можна назвати наявність у працівників зі стажем уміння більш реалістично аналізувати фрустраційні ситуації, прагнення вирішувати їх відповідально. Водночас зі збільшенням стажу роботи працівники починають суб’єктивно не оптимально сприймати важливі соціальні поняття, пов’язані з роботою. Виникає негативне емоційне сприйняття на несвідомому рівні таких понять, як «Робота», «Громадяни», «Керівництво». На свідомому рівні працівники не визнають наявності негативних характеристик власної емоційної сфери, але на несвідомому рівні накопичуються ознаки емоційного та психічного «вигоряння».
Одержані результати свідчать про необхідність упровадження системи психопрофілактичних заходів і цілеспрямованого психологічного навчання методів саморегуляції емоційних станів.
7. Для профілактики негативних емоційних станів, що виникають у працівників патрульної служби міліції під час службової діяльності, було розроблено тренінгову програму «Ресурс». Програма складається з трьох блоків і націлена на опрацювання специфічних, типових для служби ПСМ рольових ситуацій, на сприяння формуванню навичок емоційної саморегуляції саме цієї категорії працівників. Завданнями тренінгу є також актуалізація у працівників навичок самопізнання своїх психологічних особливостей, конструктивного врегулювання конфліктів, виходу зі стресових ситуацій, розвиток навичок емоційної саморегуляції, подолання бар’єрів під час професійного та особистісного спілкування.
Дані експертної оцінки свідчать, що з плином часу поведінка працівників змінюється у бік більш виваженої і контрольованої, підвищується особистісна ефективність, спостерігається зростання кар’єри за службовими сходинками.
Згідно з даними самозвітів, після участі у тренінгу працівники ПСМ відчувають позитивний емоційний заряд, прагнення індивідуального і професійного самовдосконалення.

8. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні ефективності методів профілактики негативних психологічних станів, корекції особистісної сфери і поведінки працівників патрульної служби міліції з різним стажем службової діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. СПб.: Питер. - 2003.- 256 с.
2. Александров А.А. Психогенетика: Учеб. пособие для вузов // А.А. Александров. СПб.: Питер, 2004. 192 с.
3. Алиев Н.І. Личносные аспекты саморегуляции произвольной активности человека // Психологический журнал. - 2002. - №6. С. 89-94.
4. Алоян А.М. Тактика действий патрульнопостовой службы нарядов милиции. Харьков. - 2000. - 107 с.
5. Ананьев Б.Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. - М., 1973.
280 с.
6. Анастази А. Психологическое тестирование. М., 1982. 688 с.
7. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Медведєв В.С. - Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій. К.: УАВС, 1995. 218 с.
8. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О. Які якості вимагаються від працівника міліції. Методологічні засади розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. К. 1996.- № 1. С. 34-37.
9. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональной системы // Принципы системной организации функций.- М.: Наука, 1973.
456 с.
10. Ануфрієв М. І. Перспективи впровадження тренінгових технологій у підготовку персоналу органів та підрозділів внутрішніх справ // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 22 листопада 2003. - К.: КІВС, 2003. С. 6 9.
11. Арнольд О.Р. Ролевой тренинг: Методическое пособие.- М., 1989.-
178 с.
12. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990.
367 с.
13. Баер Е.А. Саморегуляция старших дошкольников // Практическая психология и социальная работа. - 2004. - № 7.- С. 70 73.
14. Бакли Р., Кейпл Д. Теория и практика тренинга.- СПб.: Питер. - 2002.-
352 с.
15. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. 640 с.
16. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Підручник // МВС України, Нац. у-нт внутр. справ - Х.: Вид-во НУВС, 2001.- 220 с.
17. Бандурка О.М., Друзь В.А. Психология власти: учеб. пособие для вузов. Харьков: у-нт внутр. дел, 1998. 328 с.
18. Бандурка А.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник. Х., 2000. 640 с.
19. Барко В.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід): Монографія.- К.: Ніка-Центр, 2003. 254 с.
20. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія. К.: Ніка-Центр, 2002. - 296 с.
21. Белик Я.Я. Методы оценки и регулирования психических состояний сотрудников органов внутренних дел. М.: Академия МВД России. - 1996.- 320 с.
22. Бесчастный В.Н., Лефтеров В.А., Литвинова Г.А. Психология эффективного руководителя ОВД: Научно-практическое пособие. Донецк: Донецкий юридический институт МВД при ДонНу, 2005. 192 с.
23. Білий П.М. Правова держава і правова культура працівників міліції // Право України. 1997. № 12.- С. 13 17.
24. Бойко В.В. Энегрия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. М.: Изд. Дом «Филин», 1996. 472 с.
25. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: Изд-во МГУ, 1988. 188 с.
26. Борисова Е.М. Професиональные стереотипы как личностная предпосылка и проявление професиональной деформации сотрудников милиции // Профессионал.- 2001.- № 2 (40).- С.11-18.
27. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. -Питер: Питер-пресс, 2004. 519 с.
28. Бурнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия.- СПб.: Питер, 2002.- 304 с.
29. Вареник В.В. Визначення професійно важливих якостей працівників органів внутрішніх справ та динаміки розвитку психофізіологічних показників їхньої діяльності // Пожежна безпека. - 2003р. - № 5. - с.23 24.
30. Васильєв В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. 5-е изд., перераб. и доп. СПб.: Питер, 2003. -656 с.
31. Вачков И.В. Введение в тренинговые технологии // Психологическое сопровождение выбора профессии / Под ред. Л.М. Митиной.- М.: Московский психолого-социальный институт, 1998.- 168 с.
32. Вачков И.В. Основы психотехники: социально-психологический тренинг. М.: Ось-89, 1998. 176 с.
33. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во Московского университета, 1976. 143 с.
34. Враждебность как личностный фактор депрессии и тревоги // Психология: современные направления междисциплинарных исследований. Материалы научной конференции, посвященной памяти члена-корр. РАН А.В. Брушлинского. Москва, 8 сентября 2002. - М.: изд-во Института психологии РАН. 2003. - с.100-114. (Соавт.
Н.Г. Гаранян).
35. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 448 с.
36. Габдреева Г.Ш. Управление психическим состоянием и его роль в совершенствовании учебного процесса. - Казань: Казанский університет, 1981.
С. 105 174.
37. Ганзен В. А. Системные описания в психологии. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 176 с.
38. Гельгорн Э., Луфборроу Дж. Эмоции и эмоциональные расстройства. Нейрофизиологические исследования / Пер. с англ. М.: Мир, 1966. - 672с.
39. Горбов Ф.Д., Лебедев В.И. О переутомлении. (серия «Хрестоматия по
психологии »).- СПб.: Питер 2000.- С. 325-331.
40. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. - М.: МГУ, 1982. - 463с.
41. Гринберг Дж. Управление стрессом. 7-е изд. СПб.: Питер, 2004. 496 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
42. Губарєва О.С. Надійність як складова необхідних професійних якостей //Вісник ХНУ. - Харків, 2002. №576. С. 56-58.
43. Губарєва О.С. Поняття психологічної підготовки професіонала в окремих наукових дослідженнях // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка: науково-практичний журнал. Харків, 2003. № 2. С. 79-84.
44. Губарєва О.С. Стадії розвитку службової компетентності працівників ОВС // Наше право. 2005. № 3. С. 34-39.
45. Делікатний С.К. Психолого-педагогічні питання вирішення конфліктів у колективах працівників ОВС. Конфлікти в суспільстві. Діагностика, профілактика // Тези третьої Міжнародної конференції. Київ-Чернівці, 1995. С. 82 86.
46. Делікатний С.К. Професійно-психологічна підготовка працівників органів внутрішніх справ // Інформаційний бюлетень № 3. РНМЦ МВС України. К.: 1995.-C. 52-55.
47. Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях. М.: МААА, 1998. 178 с.
48. Деркач А.А. Акмеология.- М., 2002. 650 с.
49. Дикая Л.Г. Системно-деятельностная концепция саморегуляции
психофизиологического состояния человека // Сборник Проблемность в профессиональной деятельности: теория и методы психологического анализа.М.: Изд. ИП РАН.- 1999. - С. 80-106.
50. Дикая Л.Г. Становление новой системы психической регуляции в экспериментальных условиях деятельности // Принцип системности в психологических исследованиях. М.: Наука, 1990, С.103 114.
51. Дикая Л.Г., Махнач А.В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования // Психол. Журнал.- 1996.- Т.17. № 3.- С. 137-149.
52. Дикая Л.Г., Семикин В.В., Щедров В.И. Исследование индивидуального стиля психофизиологического состояния // Психологич. журнал.- 1994.- Т.15, № 6.-
С. 28-35.
53. Дмитриева Н.В., Глазачев О.С. Концептуальные подходы к диагностике стресс-индуцированных функциональных нарушений у человека в условиях производственной деятельности // Вестник РАН.- 1997.- №4.- С. 28-34.
54. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Издательство политической литературы, 1978.
55. Дубова І.О. Деякі аспекти службової діяльності працівників правоохоронних органів в екстремальних умовах // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2002. Т. IV, ч. 1. С. 7177.
56. Дубова І.О. Проблема духовності і культура в професійному спілкуванні працівників правоохоронних органів // Науковий збірник НДІ «Проблеми людини». 1999. Т. 14. С. 226233.
57. Дубова І.О. Психологічні особливості професійного спілкування працівників правоохоронних органів // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2000. Т. ІІ, ч. 5. С. 159161.
58. Думко Ф.К., Запорожцева Г.Є. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС/ За ред. Ф.К. Думка. Одеса: НДРВВ ОІВЕС, 2000.-47с.
59. Жаров А.І., Дмитрук П.П. Всебічний розвиток культурних якостей і ціннісних переваг особистості // Суспільство. Держава. Армія: Збірник наукових праць. К.: КВІУЗ. 2000.- Випуск 3. С. 88 96.
60. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетенции в общении. М., 1991.- 96 с.
61. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Наук.-практ. реком. / Г.О.Юхновець, В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко та ін.; За ред. М.І. Ануфрієва, Я.Ю. Кондратьєва.—К.: Нац. акад. внутр. справ України, 1999. — 72 с.
62. Завалишина Д.Н. Субъективно динамический аспект профессиональной деятельности // Психологический журнал, 2003. - № 6.- С. 5 15.
63. Зайцева Т.В. Теория психологического тренинга. Психологический тренинг как инструментальное действие. СПб.: Речь; М.: Смысл, 2002. 112 с.
64. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990.- Відомості Верховної Ради України (далі ВВР). 1991. № 4.
65. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991.
С. 144 156.
66. ЗлотніковА.Л. Детермінанти емоційної стійкості // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2001 - Вип. 7. - С. 74-78.
67. ЗлотніковА.Л. Емоційна сфера як основний компонент у структурі психологічних механізмів формування емоційної стійкості // II наукова конференція молодих вчених Харківського військового університету. Харків, 16- 17 квітня 2003 р. / Тези доповідей. Частина I. С. -19.
68. ЗлотніковА.Л. Основні підходи у визначенні поняття емоційної стійкості // Наукові записки Харківського військового університету: соціальна філософія, педагогіка, психологія. Харків: ХВУ, 2000. Вип. X. С. 234-239.
69. ЗлотніковА.Л. Професійна кар’єра як життєва мета // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Харків: ХВУ, 2000. Вип. VII. С. 176-182.
70. Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности: Учеб.-метод. пособие для студентов фак. психол. гос. ун-тов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 94 с.
71. Ильин Е.П. Общность механизмов развития состояний монотонии и психического пресыщения при разных видах деятельности. (серия «Хрестоматия по психологии ») СПб.: Питер 2000. - C. 306-314.
72. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. 752 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»)
73. Изард К. Эмоции человека / Пер. с англ. М.: Изд-во Московского университета, 1980. 440 с.
74. Кондратьєв Я.Ю. Психологічне забезпечення діяльності оперативних підрозділів МВС України. — К.: Нац. акад. внутр. справ України, 1999. — 216 с.
75. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психологии: Учебник. Х.: Одиссей, 2005. 352 с.
76. Конопкин О. А. Функциональная структура саморегуляции деятельности и поведения // Пси­хология личности в социалистическом обществе.- М., 1989. -
С. 158—172.
77. Конопкин О.А., Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегуляции деятельности // Вопросы психологии.- 1989.- № 5.- C. 1826.
78. Котенев И.О. Психологическая диагностика пост стрессовых состояний. Пермь, 1998. 42 с.
79. Кравченко О.В., Тімченко О.В., Христенко В.Є. Психологічне забезпечення діяльності ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно службової діяльності: Навчальний посібник. Харків: «ПП Модем», 2002. 127с.
80. Крошко В.П. Теоретические и практические проблемы профессионального (оперативного) риска в деятельности органов внутренних дел. — К.: 1995. —157 с.
81. Лапшина В.Л. Професіоналізм в діяльності ОВС: проблеми теорії та практики. Підручник Харків: СПД РО Вапнярчук Н.М., 2005.-224с.
82. Лебедева С.Ю., Попова Г.В. Коррекция неблагоприятных эмоциональных состояний функционирования комнаты психологической разгрузки. Уч. пособие Харьков, 2002. -92 с.
83. Левитов Н.Д. Фрустрация один из видов психических состояний // Вопросы психологии. 1967. -№6. С. 118-129.
84. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М.: 1964. 344 с.
85. Леонова А.Б. Основные подходы к изучению профессионального стресса // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. - 2000, № 3. С. 4 21.
86. Леонова А.Б., Медведев В.И. Функциональное состояние человека в трудовой деятельности. М.: Изд-во МГУБ, 1981. 112 с.
87. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
88. Лефтеров В.А. Типовая программа тренинга «Коммуникация-Стресс-Безопасность» (методико-технологический алгоритм). Донецк: ДЮИ МВД Украины, 2004. 48 с.
89. Лозовой В.А. Нравственная культура личности: содержание и пути формирования: Учебное пособие. Х.:2001. - 44 с.
90. Лозовой В.А., Петришин О.В. Професійна етика юриста. Х.: Право, 2004.
176 с.
91. Лурия А.Р. Диагностика следов аффекта // Психология эмоций. М.: Наука, 1984. 160 с.
92. Лысенко В.И., Тимченко А.В., Яковенко С.И. Посттравматические стрессовые расстройства. Харьков, 1999. 31 с.
93. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений / Пер. с англ.- М.: Междунар. пед. академия, 1994. 365 с.
94. Майдіков Ю.Л., Корсун С.І. Нервова система і психічна діяльність людини: Навч. посіб. К.: Магістр ХХІ сторіччя, 2007.- 280 с.
95. Макаревич О.П. Психологія перемоги: Монографія. К.: ДАКККіМ, 2006.
295 с.
96. Макшанов С.И. Психология тренинга. СПб., 1997. 212 с.
97. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг: Методы моделирования и анализа ситуации в социально-психологическом тренинге.- М.: Совершенство, 1998.- 207 с.
98. Марищук В.Л. Методы оценки функционльных состояний и работоспособности. (серия «Хрестоматия по психологии ») СПб.: Питер 2000.
С.105-109.
99. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Под ред. Г.А. Балла, А.Н. Леонтьева и др.- М.: Смысл, 1999.- 425 с.
100. Матеюк О.А., Потапчук Є.М. Аналіз соціально-психологічних методів впливу на особистість // Психологія. Збірник наукових праць. К.:НПУ ім. М.П.Драгоманова.- 2000. випуск 3 (10).-С. 5457.
101. Медведєв В.С. Деякі концептуальні основи програми профілактики службової деформації працівників органів внутрішніх справ // Вісник Університету внутрішніх справ 1999.- № 8.- С. 26 -30.
102. Мельник П.В., Терещенко Л.В. Концептуальні передумови формування професіоналізму працівників міліції. Ірпінь: УФЕІ, 1998.
103. Методико-практические рекомендации по организации и проведению тренинга «Коммуникация-Стресс-Безопасность» (в помощь тренерам-психологам тренинга КСБ) / В.А.Лефтеров, Г.А. Литвинова, Н.И.Ковальчишина, И.А. Кошкин; Под ред.В.Н. Бесчастного. Донецк: НИ и РИО ДЮИ МВД Украины, 2004.—72 с.
104. Мозговой В.И. Основные направления изучения стрессоустойчивости стрессоуязвимости личности // Вісник Харківського університету.- 1999.- № 439.Ч. 1,2. С. 261-265.
105. Мороз Л.І. Психологічний тренінг: до питання валідності та надійності психотехнічних вправ // Практична психологія та соціальна робота. 2003. - № 8. С.55-58.
106. Мороз Л.І. Принципи організації та проведення тренінгу професійно-психологічного спрямування // Психологія і суспільство. - 2003.- №3. С.133-140.
107. Мороз Л.І. Теоретичні засади та організація психологічного тренінгу в органах внутрішніх справ: Монографія. - К., 2005.- 228 с.
108. Мороз Л.І, Яковенко С.І., Проблемні питання застосування психологічного тренінгу при підготовці персоналу ОВС // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції — К.: КІВС, 2003. 260 с.
109. Мороз Л.І. Основи професійно-психологічного тренінгу: (У запитаннях та відповідях): Навч. посібник. К.: Вид. Паливода А.В., 2004. 130 с.
110. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопросы психологии.- 1991. - № 1. - C. 121127.
111. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции в произвольной активности человека // Психол. журн. 1995. - № 4. - C. 2635.
112. Моросанова В.И., Соколова Л.А. Опросный метод для диагностики осознанного уровня саморегулирования деятельности. Сообщение 1. О связи осознанного уровня саморегулирования с успешностью деятельности // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1989. - № 2. - C. 1418.
113. Моросанова В.И., Коноз Е.М. Стилевая саморегуляция поведения человека // Вопросы психологии.- 2000. - № 2. - С. 118-127.
114. Мосов С.П., Охременко О.Р. Соціально-психологічні аспекти службової адаптації. К.: Химджест, 2004. 121 с.
115. Мурашев А.В. Организация охраны общественного порядка по принципу патрульного участка.- К., 2000.- С. 54 60.
116. Наказ МВС України від 28.07.1994р., № 404 про статут патрульно-постової служби міліції.
117. Науково-практичний коментар до Закону України «Про міліцію». К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996. 144с.
118. Небеський Ю.С. Актуальні питання щодо вдосконалення діяльності ППС // Право і безпека, 2005.
119. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. К.: Либідь, 1990. 192 с.
120. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. М., 1970. 524 с.
121. Олексієнко С.Б. Аналіз проблеми інтерпретації невербальної поведінки особистості, що становить інтерес для правоохоронних органів України у вітчизняній і зарубіжній науці // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2003. - № 25. Ч. 1.- С. 230 242.
122. Олексієнко С.Б. Проблема інтерпретації невербальної поведінки особистості у вітчизняній психологічної науці // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003.- Т. 5 , Ч. 7. - С.236-240.
123. Олексієнко С.Б. Соціально перцептивні складові невербальної поведінки особистості // Збірник наукових праць. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2004. - № 27. Ч. 1.- С. 218 224.
124. Організація виховної та соціально-психологічної роботи в учбових закладах МВС України: Наук.-практ. посібник. Харків: Ун-т внутр. справ, 1996.
83 с.
125. Осипова А.А. Общая психокоррекция. М.: Сфера, 2000.- 512 с.
126. Основные виды деяльности и психологическая пригодность к службе в системе органов внутренних дел: Справочное пособие / Под ред. Б.Г.Бовина, Н.И.Мягких, А.Д. Сафронова. - М.: НИЦПМО МВД России, 1997. 344 с.
127. Охременко О.Р. Діяльність у складних напружених та екстремальних умовах. К.: НАОУ, 2004. 341 с.
128. Охременко О.Р. Оцінка ефективності психокорекційних впливів // Вісник Харківського університету. Серія психологія.