ЗМІНИ У МОТИВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ОСОБИСТОСТІ СЛІДЧИХ НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ : ИЗМЕНЕНИЯ В МОТИВАЦИОННОЙ СФЕРЕ ЛИЧНОСТИ СЛЕДОВАТЕЛЕЙ НА РАННИХ СТАДИЯХ ПРОФЕССИОНАЛИЗАЦИИ



  • Название:
  • ЗМІНИ У МОТИВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ОСОБИСТОСТІ СЛІДЧИХ НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • ИЗМЕНЕНИЯ В МОТИВАЦИОННОЙ СФЕРЕ ЛИЧНОСТИ СЛЕДОВАТЕЛЕЙ НА РАННИХ СТАДИЯХ ПРОФЕССИОНАЛИЗАЦИИ
  • Кол-во страниц:
  • 181
  • ВУЗ:
  • НАЦіОНАЛЬНий УНіВЕРСИТЕТ ВНУТРішНіХ справ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МіНіСТЕРСТВО ВНУТРішніх справ УКРАїНи
    НАЦіОНАЛЬНий УНіВЕРСИТЕТ ВНУТРішНіХ справ

    На правах рукопису

    КОВАЛЬЧИШИНА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА


    УДК 159.947.5.343


    ЗМІНИ У МОТИВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ОСОБИСТОСТІ СЛІДЧИХ НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ

    (19.00.06 - юридична психологія)


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук






    Науковий керівник:
    Попова Галина Вікторівна,
    кандидатпсихологічних наук, доцент








    Харків 2008 З











    М І С Т
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .. 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЕМПІРИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ . 12
    1.1.Мотивація професійної діяльності на різних етапах професіоналізації...12
    1.2. Особливості мотивації службової діяльності в органах внутрішніх справ та їх зв’язок з мотивацією праці. 31
    1.3. Особливості формування професійної мотивації в період отримання освіти у вищих навчальних закладах МВС України 42
    1.4. Мотиваційна основа кар’єрних орієнтацій слідчих органів внутрішніх справ. . 55
    Висновки до першого розділу....................................................................................70
    РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 72
    2.1. Організаційні основи дослідження змін у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації 72
    2.2. Характеристика методів дослідження... 75
    РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ СЛІДЧИХ НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ . 88
    3.1. Характеристика мотиваційно-ціннісної структури особистості слідчих з різним рівнем занурення в професійне середовище.. 88
    3.2. Особливості кар’єрних орієнтацій майбутніх слідчих та слідчих на ранніх етапах професіоналізації.. 105
    3.3. Характеристика особливості усвідомлення себе як професіонала в осіб з різним рівнем занурення в професійне середовище слідчих 116
    3.4. Особливості неусвідомлюваного емоційного ставлення до важливих професійних понять у слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. 125
    3.5. Рекомендації щодо оптимізації процесу формування адекватної професійної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації .. 140
    Висновки до третього розділу................................................................................. 151
    ВИСНОВКИ.. 152
    ДОДАТКИ.. 155
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 160









    ВСТУП

    Мотивація займає провідне місце у структурі особистості і є одним з основних понять, яке використовується для пояснення рушійних сил поведінки і діяльності. Мотивація зумовлює направленість, характер, здібності особистості, впливаючи на них, є своєрідним барометром суспільних відносин та змін, які в них відбуваються.
    Проблемам мотивації присвячені дослідження багатьох авторів (А.Маслоу, Ф.Герцберг, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьев, Д.Н.Узнадзе, В.I.Ковальов та ін.), які дозволяють визначити шляхи підвищення ефективності трудової діяльності. Тому проблема мотивації набуває особливого значення для психології праці та психології управління.
    У роботі розглядаються особливості змін професійної мотивації слідчих органів внутрішніх справ на ранніх етапах професіоналізації.
    Актуальність обраної нами теми полягає в тому, що в рамках інноваційних ринкових відносин, які тільки розвиваються в нашій країні, коли ще не склалися певні стереотипи та шаблони роботи й успіх справи багато в чому визначається здібністю персоналу до ініціативної, творчої, пошукової діяльності, особливе значення має рівень розвитку професійної мотивації спеціалістів. На сучасному етапі реформування системи професійної діяльності органів внутрішніх справ суттєвого значення набуває розвиток професійної мотивації працівників. Сьогодні в органах внутрішніх справ склалися обставини, які не сприяють виникненню у працівників міліції бажання підвищувати свій професійний рівень. Практика підтверджує очевидну демотивованість значної кількості спеціалістів і, як наслідок, зниження стандартів та базових показників у їх професійному зростанні.
    Зниження якісного рівня персоналу, з одного боку, незадовільне матеріальне забезпечення працівників, з іншого, не тільки негативно впливають на результати діяльності ОВС, а й на моральну атмосферу, яка існує у багатьох підрозділах, що сприяє використанню службових повноважень в особистих цілях, хабарництву, роботі за сумісництвом у комерційних структурах, корупції. Враховуючи вищеописані негативні явища у системі внутрішніх справ природно виникає питання, як в існуючих умовах підвищити мотивацію співробітників ОВС до служби та результативної праці. Яких необхідно вжити заходів, щоб працівники мали довіру до системи, в якій працюють, зв'язували з нею свою професійну діяльність на тривалу перспективу. Висвітлені завдання не є новими, але їх вирішення в умовах демократизації суспільних відносин в Україні вимагає пошуку нових підходів, тому що старі методи або не спрацьовують зовсім, або мало ефективні. Раніше існувало багато різних механізмів (державна система розподілу молодих фахівців, контракти, партійна дисципліна та ін.), завдяки яким система МВС була досить стабільною. Рішення «служити або звільнитися з ОВС» залежало не лише від самого працівника. Зараз, навпаки, працівник ОВС може звільнитися за будь-яких обставин. Істотно протистояти вибору негативного рішення може тільки сильна мотивація, створена у системі МВС. Ці обставини і визначили вибір теми нашого дослідження, формулювання його цілей і завдань.
    У нашій роботі ми намагаємося дослідити зміни, які відбуваються у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації, що обумовлює її динаміку: вибір професії, адаптацію до умов праці, подальшу трудову діяльність.
    Серед юридичних спеціальностей професія слідчого має високий рейтинг та потребує не тільки відповідних задатків, покликання та освіти, але й достатнього життєвого досвіду, низки професійних навичок та вмінь. Слідча робота належить до тих видів діяльності, у яких успіх і навіть видатні досягнення, більш пов’язані із загальним високим розвитком особистості, ніж спеціальними здібностями. Діяльність слідчого реалізується у намаганні розкрити злочин і полягає у зборі початкової інформації для вирішення професійних завдань. Останнім часом, престиж професії слідчого знижується. Слідча діяльність завжди пов’язана із щоденною кропіткою працею, а перспективи просування для слідчого за «службовими сходами» досить обмежені. Стала крилатою фраза про те, що слідчий росте не вгору, а вглибину, підвищуючи свою професійну майстерність. Що ж стосується матеріальної забезпеченості, то в багатьох інших сферах вона значно вища.
    Теоретична і практична значущість мотивації визначили широту та інтенсивність її дослідження у психології. Значна увага приділялася, зокрема, вивченню природи мотивів (А.Маслоу, Ф.Герцберг, В.Г.Асєєв, В.І.Ковальов, Є.П.Ільїн, Х.Хекхаузен, Д.М.Узнадзе та ін.), їх зв’язку з психічними процесами, емоціями та почуттями, індивідуальними особливостями суб’єктів (К.А.Абульханова-Славська, І.А.Джидар’ян, В.С.Мерлін, Н.Рейнвальд та ін.), закономірностей формування мотиваційної сфери осо­бистості (Л.І.Божо­вич, В.К.Вілюнас, Г.І.Костюк, А.К. Маркова, С.Л.Рубінштейн, В.Е.Мільман та ін.).
    У сучасний період проблема мотивації висвітлюється у роботах М.І.Єнікєєва, О.М.Столяренка, особливості формування професійної мотивації в ОВС В.Г.Андросюка, М.І.Ануфрієва, О.М.Бандурки, С.П.Бочарової, В.Л.Васильєва, О.В.Землянської, Л.І.Казміренка, П.В.Макаренка, В.С.Медведєва, В.О.Соболева, О.В.Тімченка, Г.В.Тригубенка, С.І.Яковенка тощо.
    Результати аналізу наукових джерел свідчать, що проблема мотивації навчальної діяльності майбутніх фахівців для органів внутрішніх справ, їх подальша професіоналізація досліджені недостатньо. На сьогодні проблема мотивації працівників ОВС залишається однією з найменш розроблених у вітчизняній юридичній психології.
    Актуальність зазначеної проблеми, недостатнє її теоретичне та практичне вивчення обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження проводилося у рамках наукової програми кафедри прикладної психології Харківського національного університету внутрішніх справ та виконано згідно з «Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 роки», затвердженою Постановою кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1767 та «Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років» (наказ МВС України від 05.07.2004р. № 755). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ та узгоджена з відділом моніторингу наукового забезпечення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ Державного науково-дослідного інституту МВС України (вих. № 41/682 від 30.05.2007)
    Мета дослідження дослідити динаміку формування та активізації адекватної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації.
    Об’єкт дослідження мотиваційна сфера особистості.
    Предмет дослідження динаміка мотиваційної сфери слідчих на ранніх стадіях професіоналізації.
    Гіпотеза роботи полягає в тому, що мотиваційна сфера особистості слідчих на ранніх етапах професіоналізації суттєво змінюється за своїм змістом у різних структурних елементах: спрямованістю мотивів, рівнем вираженості ціннісних та кар’єрних орієнтацій, характеру емоційного сприйняття важливих сфер життя. Ці зміни обумовлюються специфічними службовими умовами та об’єктом праці. Вони можуть бути як позитивними і приводити до успішної професійної адаптації, так і негативними, які викликають професійну деформацію особистості, сприяють прийняттю рішення звільнитися. Формуванню позитивних мотиваційних змін може сприяти спеціальна групова психологічна робота щодо оволодіння механізмами регуляції власної мотивації.
    Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання дослідження:
    1) виявити особливості мотиваційно-ціннісної структури, проаналізувати вираженість різних типів мотиваційних комплексів професійної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;
    2) визначити особливості кар’єрних орієнтацій слідчих та дослідити рівень задоволеності працею молодих працівників-слідчих;
    3) проаналізувати ставлення до себе як фахівця та професійно важливих понять у слідчих на різних стадіях професіоналізації;
    4) дослідити типи самоідентифікації професіонала-слідчого у курсантів слідчо-криміналістичного факультету та слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років;
    5) обґрунтувати психолого-педагогічні рекомендації щодо формування мотиваційної сфери слідчих на ранніх стадіях професійного становлення за допомогою мотиваційної тренінгової програми «Мотор».
    Методи дослідження:
    - теоретичні аналіз, порівняння, узагальнення наукових літературних джерел, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація;
    - емпіричні психодіагностичний метод, а також методи опитування.
    - методи математичної статистики t-критерій Стьюдента, φ-критерій кутового перетворення Фішера.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у такому:
    Вперше досліджено зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації; виявлено взаємозв’язок мотиваційних комплексів з професійною ідентифікацією, кар’єрними орієнтаціями слідчих у період професійного становлення.
    Набуло подальшого розвитку: підходи до вивчення мотиваційно-ціннісної структури особистості слідчих на ранніх етапах професіоналізації; засоби та методи формування адекватної мотивації професійної діяльності слідчих в період професійного становлення.
    Удосконалено: психологічний інструментарій для вивчення мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації; порядок та процедура проведення тренінгів для підготовки та перепідготовки персоналу в системі ОВС.
    Теоретичне значення нашої роботи полягає у тому, що основні ідеї та отримані результати розширюють наукове уявлення про зміни у мотиваційній сфері особистості в професійних умовах діяльності слідчого. Положення та висновки дослідження дозволяють більш чітко і повно осмислити значення мотивів, мотивації як особливих внутрішніх психологічних елементів особистості слідчих органів внутрішніх справ.
    Практична значимість дисертаційного дослідження визначається тим, що науково обґрунтовані знання про зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації дозволяють психологічно грамотно підходити до її формування та вдосконалення. Важливий науково-практичний інтерес представляють обґрунтований у дисертації комплекс психодіагностичних тестів, що забезпечує оцінку кар’єрних орієнтації, мотивації, ідентифікації особистості, а також рекомендації щодо використовування психологічних методик для оцінки професійної мотивації. Запропонована групова психологічна робота у вигляді мотиваційної тренінгової програми «Мотор» сприятиме успішному оволодінню професією у період навчання та адаптації до професійної діяльності слідчого. Обґрунтовані в дослідженні висновки й практичні рекомендації щодо формування адекватної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації впроваджено в навчально-виховний процес у Донецькому юридичному інституті (акт впровадження від 13.12.07 р.); у ГУМВС України в Донецькій області (акт впровадження від 01.08.07р.); в Академії внутрішніх військ МВС України м.Харків (акт впровадження від 12.12.07 р.).
    Особистий внесок. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури за проблемою, яка вивчається. У дисертації розроблено авторську мотиваційну тренінгову програму «Мотор» для формування адекватної мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: у методико-практичних рекомендаціях щодо організації та проведення тренінгу «Комунікація-Стрес-Безпека», опубліковано у співавторстві з Лефтеровим В.О., Литвиновою Г.О., Кошкіним І.О. 30% змісту, у статті «Soziale Kompetenztraining fur ukrainische Polizisten: Evaluation und der Effektivitat der Trainingsmassnahmen und Darstellung der Probleme dei der Einfuhrung», опубліковано у співавторстві з Лефтеровим В.О., Литвиновою Г.О. 30% змісту, у статті «Гра «Лабіринт», опубліковано у співавторстві з Литвиновою Г.О. 50%, у статті «Особливості кар’єрних орієнтацій слідчих ОВС на ранніх стадіях професіоналізації» опубліковано у співавторстві з Поповою Г.В. 50%.
    Апробація. Основні положення, узагальнення, результати дисертаційного дослідження оприлюднені на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології» (Київ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевим самоврядуванням щодо припинення масових зворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм» (Донецьк, 2006), ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження та використання, перспективи розвитку» (Донецьк, 2006), всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної психології» (Київ, 2006), міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні аспекти національної безпеки»(Львів, 2007), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження та використання, перспективи розвитку» (Донецьк, 2007), науково-практичній конференції «Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології» (Харків, 2007).
    Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження знайшли відображення у 12 наукових публікаціях (6 опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України), з якими авторка виступала на міжнародних науково-практичних конференціях.
    Структура та обсяг роботи.
    Робота складається зі вступу, трьох розділів, рекомендацій щодо оптимізації процесу формування адекватної професійної мотивації слідчих, алгоритму мотиваційної тренінгової програми «Мотор», висновків, додатків та списку літератури.
    Додатки 5 сторінок
    Список літератури складається з 278 джерел.

    Загальний обсяг роботи 152 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Узагальнення результатів дисертаційної роботи дозволило зробити висновок.
    1. Мотиваційна сфера особистості має складну структуру і характеризується визначеністю для кожної людини її своєрідністю: за змістом мотивації, структурою, ієрархією, силою та стійкістю мотивів. Мотиваційна сфера людини у процесі життєдіяльності проходить етапи формування і становлення, які відбуваються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.
    Характеристика мотиваційної сфери особистості працівника ОВС залежить від особливостей професійного середовища. Професія слідчого передбачає певні стандарти, які зафіксовані професіограмою. Ці стандарти містять етичні та моральні вимоги і залежать від соціальних умов, які впливають на виконання професійних обов’язків слідчого. Адекватна мотивація впливає на успішність професійної діяльності.
    Становлення майбутнього фахівця як висококваліфікованого фахівця можливо лише за умов формування позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до професії, тому в період отримання освіти для прискорення темпів адаптації майбутніх правоохоронців необхідна система виховних заходів щодо формування сприятливої професійної мотивації.
    2. На першому курсі навчання у курсантів зовнішня позитивна мотивація превалює над внутрішньою. Сприятливий мотиваційний комплекс (СМК) пов’язаний з перевагою внутрішньої мотивації, несприятливий (НМК) зовнішньої. Сприятливий мотиваційний комплекс на початку навчання курсантів зустрічається лише у третини опитуваних і зростає в міру занурення у професійне середовище слідчих.
    3. Для першокурсників важливими є соціальні контакти та можливість самовираження, для курсантів випускного курсу ці цінності відходять на другий план, зростає потреба у саморозвитку, значущим становить власний престиж. У слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років важливими ціннісними орієнтаціями виступають прагнення до саморозвитку, власного престижу, професійного самовдосконалення. Чим більше особистість занурюється у професійне середовище, рівень цінності соціальних контактів знижується, а важливість власного престижу зростає.
    4. Аналіз виявлених пріоритетів у кар’єрних орієнтаціях дозволяє зробити висновок, що у слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років адекватні кар’єрні орієнтації більш виражені ніж у першокурсників і випускників. Рівень адекватних кар’єрних орієнтацій слідчих має тенденцію до росту в міру їх занурення у професійне середовище.
    5. У процесі отримання освіти відбувається змістовне наповнення компонентів образа професії новим значенням, збагачується досвід, формується стійке ставлення до обраної професійної діяльності, спостерігається загальна тенденція усвідомлення професійних ролей у період навчання у вузі. Ідентифікація з професією у досліджуваних збільшується в міру занурення у професійне середовище. На неусвідомленому емоційному рівні спостерігається тенденція до прийняття таких важливих професійних понять, як «робота», «кар’єра» «слідчий», значимість яких зростає в міру професіоналізації. Причому у молодих слідчих, що мають сприятливий мотиваційний комплекс відмічається вищий рівень самоідентифікації з професією, ніж у слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом.
    6. Разом з ростом емоційного сприйняття професійно важливих понять виявлено зменшення значимості та актуальності за середнім рангом колірних асоціацій поняття «система ОВС», яке майже у половини досліджуваних слідчих асоціюється з чорним та сірим кольорами, що вказує на неприйняття опитуваними системи, в якій вони працюють.

    7. Розроблена мотиваційна тренінгова програма «Мотор», що позитивно впливає на формування мотиваційні сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Основна мета програми полягає у формуванні та активізації внутрішньої мотивації досліджуваних до навчання, професійної діяльності, сприянні скорішій самоідентифікації з професією, осмисленні кар’єрних орієнтацій та емоційного її прийняття.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Агафонов Ю.А. Психология и педагогика в деятельности сотрудников органов внутренних дел: Учебно-практическое пособие / Краснодар: КЮИ МВД РФ. 1996. 197 с.
    2. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга / Краснодар: Кубан. ун-т, 1975. 45 с.
    3. Айламазьян А.М. Выбор мотивов деятельности: теоретические аспекты проблемы и экспериментальное изучение // Вопросы психологии, 1990, № 4. С.123-130.
    4. Актуальные проблемы морально-психологической подготовки личного состава ОВД (По мат-лам научн.практ.конф.). М.: Академия МВД РФ, 1992. 125 с.
    5. Алексеева М.И. Мотивация учения студентов и удовлетворенность выбором вузом // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М., 1996.
    6. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
    7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания Л., 1968. 148 с.
    8. Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. М., 1973. 280 с.
    9. Андросюк В.Г. Педагогика и психология в деятельности ОВД: Учебное пособие. К.: КВШ МВД РФ, 1990. 80 с.
    10. Андросюк В.Г., Ромашко А.В. Педагогика и психология деятельности ОВД. Часть общая: Учебное пособие. К.:НИ и РИО Киевск.Высш. шк. МВД, 1988. 92 с.
    11. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Медвєдєв B.C. Професійна психологія в ОВС. Загальна частина: Курс лекцій. К.: УАВС, 1995. 111 с.
    12. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности // Вопросы психологи. 1996. № 1. С.131-143.
    13. Ануфрієв М.І., Перспективи впровадження тренінгових технологій у підготовку персоналу органів та підрозділів внутрішніх справ // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції від 22.11.03 К.: КІВС, 2003. С.5-8.
    14. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. Т.15. № 1. С. 3-18.
    15. Арестова О.Н., Шильштейн Е.С. Проективный вариант техники репертуарных решеток в исследовании структуры Я // Вестник МГУ. Cер.14: Психология. 1998, № 1. С. 8-18.
    16. Аритова О.Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология № 4. 1998. С. 40-52.
    17. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. М., 1976.
    18. Асеев В.Г. Мотивационные резервы человека // Психологический журнал. 1987. Т. 8. № 5. С. 3-9.
    19. Асеев В.Г. Проблема мотивации и личности // Теоретические проблемы психологии личности. М., 1974. С.122.
    20. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: МГУ, 1990. 367 с.
    21. Аткинсон Дж.В. Теория о развитии мотивации., 1996. 182 с.
    22. Бакли Р., Кейпл Д. Теория и практика тренинга. СПб.: Питер, 2002. 352 с.
    23. Баклушинский С.А., Белинская Е.П. Развитие представлений о понятии социальная идентичность // Этнос. Идентичность. Образование: Труды по социологии образования. Т. IV. Вып. VI. М., 1998. С. 64-85.
    24. Балабанова Л.М. Субъективная категоризация процесса профессионального становления личности в системе силовых структур // Вопросы психологии. 1997. № 1. С. 71-79.
    25. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологи. 1989. № 1. С.92-100.
    26. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в ОВС: Підручник. Харків: Видавництво Університету внутрішніх справ, 2000. 640 с.
    27. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянська О.В. Психология управления. - Харьков: ООО «Фортуна-пресс». 1998. 464 с.
    28. Барабанова В.В., Зеленова М.Е. Представления студентов о будущем как аспект личностного и профессионального самоопределения // Психологическая наука и образование. 2002. № 2. С.28-41.
    29. Барко В.І. Психологія управління персоналу органів внутрішніх справ (проактивний підхід): Монографія. К.: Ніка-Центр, 2003. 252 с.
    30. Безносов С.П. Профессиональная деформация и воспи­тание личности // Психологическое обеспечение социального развития человека. Л.:Изд-во ЛГУ, 1989. 272 с.
    31. Белкин Р.С. Моя профессия - следователь. М.: Юрид. л-ра, 1995. 302 с.
    32. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. М.: Наука, 1982. 185с.
    33. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М. , 1986. 188 с.
    34. Бибрих Р.Р. Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе// Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе: Сб. научн. трудов. Кишинев: Изд-во Кишинев. госуд. ун-та, 1990. С. 17-27.
    35. Биркенбиль М. Деловой успех и искусство мотивации//Психология бизнеса: Хрестоматія / Сост. К. В. Сельченок. Мн.: Харвест, 1998. С. 389-410.
    36. Бистрицкас Р., Кочюнас Р. Homo Sovietikus или Homo Sapiens. Несколько штрихов к психологическому портрету // Радуга (Таллинн). 1989. № 5. С.78-82.
    37. Бобров В.А. Психологические исследования проблемы профессионализации личности // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А. Боброва и др. М., 1991. 152 с.
    38. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: МГУ, 1988. 63 с.
    39. Бодров А. Сыркин Д. Диагностика и прогнозирование профессиональной мотивации в процессе психологического отбора // Психологический журнал. 2003. №1. C. 73-81.
    40. Божович Л.И. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович и Л.В.Благонадежной. М., 1972. 335 с.
    41. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации поведения детей и подростков. М., 1972. С. 41-42.
    42. Борисова Е.М. О применении социально психологических методов в изучении становлення профессионала // Психологическая диагностика ее проблемы и методы / Под ред. К.М. Гуревича. М., 1975. С. 142-16І.
    43. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И.Анцыферовой. М., 1981. С. 159-177.
    44. Брушлинский А.В. Деятельность, действия и психическое, как процесс// Вопросы психологии. 1984. №5. С. 17-29.
    45. Будинайте Г.Л., Корнилова Т.В. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта // Вопросы психологии. 1993. № 3. С. 99-105.
    46. Булгаков А.В. Внеаудиторные формы работы как фактор динамики учебной мотивации и успешности обучения в вузе // Инновации в образовании. 2002. №4. С. 62-75.
    47. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.:Питер Ком., 1999. 528 с.
    48. Вартанова И.И. Развитие учебной мотивации. Методы обучения в школе // Вестник МГУ: Психология. Сер. 14. 2001. № 2. С. 16-24.
    49. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. М.: Юрид. лит, 1991. 478 с.
    50. Васильев И.А., Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием. М.: Издательство МГУ, 1991. 143 с.
    51. Васильев В.Л. Психологический основы организации труда следователя. Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976. 56 с.
    52. Васильев В.Л. Психология следственных действий. - К.: НВТ «Правник», 1996. 46 с.
    53. Вахнина В.В. Психологические особенности мотивации личности руководителя органов внутренних дел : Автореф. дис. канд. психол. наук / В.В.Вахнина/ Акад. упр. МВД России. Шифр РНБ: А99/13552. М., 1999. 26 с.
    54. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учеб. пособие. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Ось-89, 2005. 256 с.
    55. Вербицкий А.А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. М.:1986. С. 14.
    56. Вербицкий А.А., Бакшаева Н.А. Проблема трансформации мотивов и контекстном обучении // Вопросы психологи. 1997. № 3. С.12-17.
    57. Вершиловский С.Г., Лесохина Л.Н. Молодежь в пути. Социально-психологический очерк. М. , 1971. 175 с.
    58. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: изд-во Московского университета, 1990. 283 с.
    59. Власова A.M., Савчук Л.М., Савінова В.Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1998. 96 с.
    60. Войтович М.О. Відмінності шкільного та студентського колективів як аспект проблеми адаптації першокурсників до умов ВЗО // Психологічна адаптація студентів першого курсу до умов навчання у ВЗО: 36. наук. ст. - Луцьк: Держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1999. С. 57-65.
    61. Волкова Н.А., Кораблина Е.П. Значение профессиональных качеств в процессе адаптации к трудовой деятельности // Эксперим. и прикл. психология, 1987. Вып.12. С. 91-93.
    62. Волковицкий Г.А. Мотивація военно-профессионального самосовершенствования. М., 1994. 73 с.
    63. Выбор профессии: мотивы и их реализация:Сб. статей.М.:Знание.1986. 61с.
    64. Гаврилова И.А. Психологические аспекты мотивации активной деятельности личности [Электронный ресурс] // Пси-портал. 2001-2004.
    65. Голосніченко І.М., Сущенко В.О. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ та проблеми її правового регулювання // Удосконалення правового регулювання адміністративної діяльності ОВС. К., 1995. С. 5-10.
    66. Голубев В.В. Механизмы актуализации позитивных мотивационных ожиданий личности : Автореф. дис. канд. психол. наук / Голубев В.В.: [Ин-т психологии Рос. акад. наук]. Шифр РНБ: 2002-А/23140. М., 2002. 26 с.
    67. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. М.: МГУ, 1982. 463 с.
    68. Грановская P.M. Элементы практической психологии, Л.:Изд.ЛГУ, 1988. 31с.
    69. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи/ АН УССР, ин-т философии. К., 1986. 155 с.
    70. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. К.: Лібра, 1998. 270 с.
    71. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: Российская академия управления, 1993. 23 с.
    72. Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях. М.: МААА, 1998. 178 с.
    73. Джидарьян И.А. О месте потребностей, эмоций и чувств в мотивации личности// Теоретические проблемы психологии личности. М., 1974. 145 с.
    74. Додонов Б.И.. Эмоции как ценность. М., 1978. 188 с.
    75. Додонов Б.И. Структура и динамика мотивов деятельности // Вопросы психологии. 1984. № 4. С.126-130.
    76. Донцов А.И. Психология коллектива. М.: МГУ, 1984. 207 с.
    77. Дубовицкая Т.Д. К проблеме диагностики учебной мотивации. М.: Вопросы психологии. 2005. №1. 26 с.
    78. Дубривный В.А. Деятельность следователя: структура, аспекты // Вопросы уголовного процесса. Вып. 3. Саратов: Сарат. ун-т., 1984. С. 54-61.
    79. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Краткий психологический словарь: Личность, образование, самообразование, профессия. Мн.: Хэлтон, 1998. 398 с.
    80. Евсевичева И.В. Представление работающих семейных женщин о карьере // Вестник Моск. Университет. Сер. 14. Психология № 2. 1998. С.17-23.
    81. Елканов СБ. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: Учеб. Пособие. М: Просвещение, 1989. 198 с.
    82. Елфимова Н.В. Исследование структуры мотивационного компонента деятельности // Вопросы психологии. 1988. № 4. С.82-87.
    83. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга: Учеб. пособие. Л., 1983. 103 с.
    84. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. М.: Юрист, 1996. 631 с.
    85. Еникеев М.И. Основы юридической психологии: Учебник для вузов. М.: Узд. ПРИОР., 2001. 416 с.
    86. Еникеев М.И. Практикум по юридической психологии: Учеб. пособие для юрид. вузов и фак. М.: НОРМА-ИНФРА, 2001. 585 с.
    87. Желанова В.В. Развитие профессиональной готовности учителя начальных классов к педагогическому общению с учащимися: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М.: РАУ, 1993. 10 с.
    88. Жмыриков А.Н. Диагностика социально-психологической адаптированности личности в новых условиях деятельности и общения // Автореферат дисс. канд. психол. наук. М., 1986. 25 с.
    89. Забродин Ю.М. Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности личности. М.: Вопросы психологи. 1989. № 6. С.12-17.
    90. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. // відомості Верховної Ради України. 1991. №4.
    91. Закон України «Про освіту». 1991. № 1060-ХІІ. С.943-962.
    92. Замфир К. Удовлетворенность трудом: мнение социолога: Пер. с рум. - М.: Политиздат, 1983. 142 с.
    93. 3анюк С. С. Психологія мотивації. К.: Либідь, 2002. 302 с.
    94. Захарова Л.Н. Структурно-динамическая модель самооценки // Вопросы психологи. 1989. № 2. С.5-14.
    95. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. М.: Политиздат, 1986. 224 с.
    96. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности // Психологический журнал. 1997. Т. 18. № 6. С.35-44.
    97. Зерниченко А.Н., Гончаров B.C. Мотивационный процесс, структура личности и трансформация энергии потрібностей//Вопросы психологии.1989.№2. С.73-81.
    98. ЗлотніковА.Л. Професійна кар’єра як життєва мета // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Харків: ХВУ, 2000. Вип. Х. С. 234-239.
    99. Иванова О.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. М.: МГУ, 1987. 342 с.
    100. Иванчик Т.Ф. К вопросу о формировании значимой направленности личности// Актуальные проблемы социальной психологии: Материалы всесоюзного симпозиума. Кострома, 1986. С. 46-48.
    101. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб: Питер, 2000. 508 с.
    102. Ильин Е.П. Сущность и структура мотива // Психологический журнал. 1995. №2. С. 27-41.
    103. Ильин Е.П. Успешность деятельности компенсации и компенсаторные отношения // Вопросы психологии. 1983. № 5. С.95-99.
    104. Кальницька К.О. Теорія мотивації А. Маслоу // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 3. С. 36.
    105. Кан-Калик В. А. К разработке теории общего и профессионального развития личности специалиста в ВУЗе.// Формирование личности специалиста в ВУЗе: Сб. науч. тр. Грозный, 1980. С. 5-13.
    106. Карвасарский Б.Д. Психотера­певтическая энциклопедия. СПб.: Питер.Ком, 1999. С.301-305, 593-594.
    107. Квинн В. Прикладная психология // Мотивация. - СПб.: Питер, 2000.213-242 с.
    108. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом. М.: ИНФРА-М, 1998. 511 с.
    109. Кинелев С.В. Адаптация личности как социальное явление. Автореф. дисс. канд. филос. наук. Л., 1978. 23 с.
    110. Кирсанов В. М. Динамика и соотношение мотивационно-потребностных характеристик в структуре личностных свойств : Автореф. дис. канд. психол. наук / Моск. гос. открытый пед. ун-т им. М.А. Шолохова. Шифр РНБ: 2005-4/10108. Екатеринбург, 2004. 21 с.
    111. Кислюж О. Співвідношення понять «мотив», «стимул», «потреба» та інтерес до навчання // Соціальна психологія. 2004. № 5. С. 109-118.
    112. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов на Дону, Феникс, 1996. 240 с.
    113. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Воронеж, 1996. 345 с.
    114. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности. М.: Наука, 1988. 192 с.
    115. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Психологические особенности человека. Л., 1957-1960. Т.1. 264 с.
    116. Коростылева Л.А. Самореализация личности в профессиона
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины