ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МВС УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ГРАЖДАНСКОЙ ОХРАНЫ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ ОХРАНЫ ПРИ МВД УКРАИНЫ И ПУТИ ЕЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ

Краткое описание

МВС УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

25601, м. Київ ГСП,
Солом’янська пл., 1

На правах рукопису

ПАВЛІЧЕНКО АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК_351.74.57__

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МВС УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

19.00.06 Юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Андросюк В.Г.
кандидат психологічних наук, професор

КИЇВ - 2008

ПЛАН

ВСТУП .......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАЦІВНИКІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДСО МВС УКРАЇНИ...................... 11
1.1. Теоретичні та методологічні підходи до вивчення професійної діяльності....................................................................................................... 12
1.2. Особливості професійної діяльності працівників цивільної
охорони ДСО МВС України............................................................................ 22

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНО-
ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДСО ....... 42
2.1. Методичні засади вивчення професійної діяльності та професійно-важливих якостей працівників цивільної охорони ДСО МВС України.................................................................................................................... 42
2.2. Аналіз результатів дослідження професійно-важливих якостей працівників цивільної охорони ДСО МВС України............................................ 65

РОЗДІЛ 3. УМОВИ ТА ЗАСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДСО МВС УКРАЇНИ.................................................................................................................102
3.1. Психологічні чинники вдосконалення професійної діяльності
працівників цивільної охорони ДСО ........................................................... 102
3.2. Напрями формування та підтримки психологічної готовності працівників цивільної охорони ДСО до службової діяльності................................................................................... 127

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 165
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................... 277

ВСТУП

Актуальність проблеми. Підвищені вимоги до ефективності діяльності правоохоронних органів України зумовлені певними чинниками, які пов’язані з загостренням криміногенної обстановки та зростанням різних форм злочинності в умовах сучасного соціально-економічного розвитку держави. Зазначеному також сприяють суттєві корупційні тенденції, що набули руйнівного значення. Саме тому подальший розвиток науково-обгрунтованого підходу до організації професійної діяльності всіх без винятку підрозділів та служб МВС України слід визнати безумовно актуальним.
Державна служба охорони МВС України, вирішуючи складні та відповідальні завдання по охороні громадського порядку в суверенній українській державі, займає чільне місце в системі органів внутрішніх справ. До характерних особливостей службової діяльності ДСО МВС України є те, що вона, крім вирішення охоронних функцій на державному рівні, здійснює охорону майна, грошових коштів та особистої безпеки підприємств і населення, сприяючи економічній стабільності та розвитку економіки держави. Ефективність функціонування служби суттєвим чином зумовлена якістю її суб’єктів - працівників Державної служби охорони.
Служба психологічного забезпечення ДСО МВС України, створена в листопаді 1997 року з метою сприяння ефективності діяльності міліціонерів та працівників підрозділів цивільної охорони ДСО, безумовно здійснила певний внесок в удосконалення роботи служби. Однак це стосувалось головним чином діяльності працівників міліції. Проблеми ж використання психологічних знань у професійній діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони залишились невирішеними. Теоретико-компілятивний аналіз літературних джерел з визначеної проблеми, наявний на сьогодні досвід професійного відбору та підготовки фахівців як ДСО, так і інших спеціалізованих структур дозволяють окреслити перспективу та спрямованість тих психологічних досліджень у цій галузі, які мають практичне, і, певною мірою, теоретичне значення.
Проблема удосконалення професійної діяльності з початку XX століття була предметом дослідження фахівців в галузях загальної психології, психології праці, вікової та педагогічної психології (Г. Мюнстерберг, О. Ліпман, В. Штерн, С.Г. Геллерштейн, М.Д. Левітов, Б.М.Теплов, П.І.Зінченко, Є.О. Клімов та ін.). У другій половині ХХ ст. починають досить продуктивно розвиватись більш спеціалізовані напрямки психологічної науки, зокрема військова та юридична психологія, психологія діяльності в особливих умовах ( Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, О.М. Столяренко, В.П.Зінченко, Ю.М. Забродін, О.Є.Іванова, Ц.І. Пуні, В.І.Черненілов, М.І.Д’яченко, В.Г.Лоос, Ю.А.Трофімов та ін). Проте аналіз їх наукових праць свідчить, що значна кількість проблем удосконалення діяльності залишилась невирішеною.
Існує значна кількість літературних першоджерел, які відображають дослідження конкретних методичних та організаційно-управлінських аспектів відбору та діяльності персоналу (Б.Г. Бовін, В.А. Варламов, М.В. Виноградов, А.І.Єрмачков, Л.Я.Зибковець, В.П.Казміренко, Л.М. Колодкін, Ю.Ф. Лазарєв, В.І. Лебедєв, М.І.Мар’їн, Г.М. Мякішев, Л.В. Нікандрова, В.Ф. Назаренко та ін.), узагальненим перелікам якостей працівників окремих служб органів внутрішніх справ (Д.О.Александров, М.В.Андреєв, В.І. Барко, В.Ф.Березін, Л.І.Казміренко, І.О.Котенєв, В.С.Медведєв, О.В. Шаповалов, С.Є. Тихонов, Г.А. Філанович, Г.О.Юхновець, C.І.Яковенко, В.М.Ялтонський та ін.).
В 1984 році професором О.М. Столяренком вперше здійснене дослідження діяльності міліціонерів та працівників цивільної охорони в колишньому Радянському Союзі. Проте, виходячи з сучасних соціально-економічних умов в Україні, воно має швидше історико-теоретичне, аніж практичне значення.
Таким чином, виходячи з констатації відсутності конкретних теоретичних підступів та практично-спрямованих розробок з проблематики професійного відбору та професійно-психологічної підготовки працівників підрозділів цивільної охорони, можна вважати дослідження, в якому здійснено комплексне професіографічне вивчення діяльності працівників охорони та їх професійно-значущих якостей, актуальним. Це дослідження дозволило також сформулювати рекомендації стосовно організації та методичного забезпечення професійної підготовки, розвитку та вдосконалення професійно-значущих якостей особистості цивільного охоронця.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є галузево-прикладним і є складовою частиною виконання п.1.9. « Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України» в частині розробки кваліфікаційних вимог ( професіограм) основних спеціальностей ДСО та Плану науково-дослідної роботи кафедри юридичної психології Київського Національного університету внутрішніх справ за темою «Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик основних категорій фахівців МВС України».
Мета дослідження полягає у здійсненні психологічного аналізу професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України та розробці науково-обґрунтованих пропозицій стосовно організації професійного відбору, формування і розвитку професійно-значущих якостей фахівців, що сприятиме підвищенню ефективності їх службової діяльності. Визначеною метою опосередковані такі завдання нашого дослідження:
1) конкретизація методологічних та методичних засад психологічного вивчення професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони України;
2) опрацювання визначальних умов та чинників професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони;
3) професіографічне дослідження основних посадових категорій працівників підрозділів цивільної охорони ДСО з розробкою психограм з відповідними критеріальними частинами;
4) проведення апробації робочого варіанту психограм за спеціалізованими напрямами професійної діяльності підрозділів цивільної охорони та надання пропозицій щодо їх використання в організації професійно-психологічної підготовки;
5) визначення основних напрямів удосконалення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО та їх методичного забезпечення.
Таким чином ми вважаємо, що гіпотезою нашого дослідження є те, що урахування психологічних особливостей професійної діяльності цивільних охоронців ДСО, визначення критеріїв діагностики комплексу професійно-важливих якостей та організація відповідної роботи по їх удосконаленню сприятиме суттєвому підвищенню ефективності діяльності та формуванню особистості професіонала цивільного охоронця.
Об'єктом дослідження є професійна діяльність працівників підрозділів цивільної охорони, а предметом - психологічні чинники, які опосередковують та зумовлюють ефективність службової діяльності працівників підрозділів цивільної охорони ДСО при МВС України.
Методологія та методика дослідження. Основу загальної та приватної методології дисертаційного дослідження склали загально- та конкретно- психологічні теорії та зумовлені ними методологічні принципи, зокрема:
1) теорія єдності свідомості та діяльності (С.Д.Максименко, О.М. Леонтьєв, Б.Г.Ананьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.Ф. Ломов);
2) системно-структурний підхід до вивчення особистості (В.С. Мерлін, О.Г. Ковальов, К.К. Платонов, В.П.Казміренко, В.М.Синьов, В.В.Рибалка);
3) системно-структурний підхід до аналізу професійної діяльності (П.К.Анохін, Е.Г.Юдін, В.Д. Небиліцин, С.П.Бочарова, О.Є.Маноха та ін);
4) теоретико-методологічні засади психології юридичної діяльності (М.В.Костицький, О.М.Столяренко, С.І.Яковенко, В.С.Медведєв, Я.Ю.Кондратьєв, Л.І.Казміренко, Г.О.Юхновець, Д.О.Александров);
6) принципи методології професіографічних досліджень (В.Н. Гуревич, О.М. Іванова, Є.О. Клімов, Б.В. Кулагін).
Проведення емпіричної частини дослідження забезпечувалось низкою наступних конкретно психологічних методів:
1) інформаційно-пошукових (спостереження, бесіда, анкетування);
2) професіографічних (аналіз документів, експертні оцінки, аналіз умов діяльності тощо);
3) психодіагностичних (комп»ютерних засобів штатного психофізіологічного тестування (методика "Рефлексометрія"), тестових методик дослідження психічних пізнавальних процесів, стандартизованих та модифікованих психологічних опитників (тестові методики Я.Стреляу та Кеттелла 16-РF, тест на визначення інтелекту КОТ);
4) методів формуючого експерименту ( рольові психотехнічні вправи та завдання, ситуаційні та ділові ігри, індивідуально- та соціально-психологічний тренінг професійних здібностей тощо);
5) методів варіаційної статистики, згідно яких експериментальний масив даних, отриманих при тестологічній констатації та формуванні відповідних професійно-важливих якостей, було піддано математико-статистичній обробці з обрахуванням середніх значень та дисперсії, t- критерію Ст’юдента, кореляційного аналізу рангів Спірмена.
Дослідження здійснювалось протягом 2005-2007 рр. та, згідно програми, складалося з таких етапів:
1) теоретико-науковий аналіз проблеми ( опрацювання літературних джерел, безпосереднє ознайомлення з фаховими дослідженнями, досвідом організації професійної психографічної роботи), формулювання гіпотез та опрацювання методології дослідження (2005 рр.);
2) накопичення емпіричного матеріалу, його математико-статистична обробка та узагальнення, розробка професіограм основних посадових категорій працівників підрозділів цивільної охорони ДСО (2005-2006 р.р.);
3) розробка, апробація та безпосереднє впровадження методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня професійної підготовки працівників ДСО, здійснені на базі Вінницького вищого професійного училища Департаменту ДСО при МВС України (2006-2007 рр.).
Експертне опитування з метою з’ясування меж та визначеності психодіагностичного обстеження, як неодмінна складова професіографічного дослідження, здійснювалось в містах Києві, Житомирі та Вінниці за допомогою стандартних професіографічно-орієнтованих опитувальників, розроблених фахівцями кафедри юридичної психології КНУВС. В якості експертів були задіяні працівники ДСО (командири підрозділів цивільної охорони) та керівники підприємств всіх форм власності, а також кредитно-фінансових установ, яким, згідно договорів та домовленостей підрозділами ДСО України надавались визначені послуги ( охорона, супроводження, дізнання). Обсяг вибірки експертів склав 650 осіб ( за У.Кокреном), що відповідає кількісним вимогам до проведення психологічного експерименту на рівні вірогідності Р<0,5. Психодіагностика ПВЯ працівників конкретних фахових напрямів цивільної охорони, диференційованих за різними категоріями професійної готовності, здійснювалась на базі підрозділів ДСО м. Києва, Житомирської та Вінницької областей. Виходячи з загальної чисельності особового складу ДСО вказаних областей, обстеженню було піддано 580 працівників цивільної охорони ДСО, що відповідає зазначеним вище вимогам та достатності обсягу вибірки на рівні ймовірності Р≤0,1. Працівників для обстеження підібрано з урахуванням досвіду роботи (стаж роботи на посаді, що вивчається, не менше трьох років), достатньо високих показників діяльності, фізичного та психічного здоров’я.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обгрунтовано застосування психологічних знань щодо психологічних вимог до особистості працівників підрозділів цивільної охорони ДСО при МВС України.
До найістотніших, що містять наукову новизну, сід віднести такі положення:
вперше:
— здійснено системний психологічний аналіз умов діяльності цивільних охоронців ДСО України на основі структурно-функціонального та теоретико-психологічного підходу, опрацьовано підходи щодо практичного використання психологічних знань в професійній діяльності зазначених фахівців;
— визначено можливості застосування психологічних знань для підвищення ефективності вирішення професійних завдань цивільних охоронців ДСО;
— обгрунтовані психологічні характеристики діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України;
- запропонована та апробована модель методичного забезпечення для вдосконалення професійної діяльності цивільних охоронців ДСО та формування їх професійно-психологічної готовності.
удосконалено:
- систему уявлень про психологічне опосередкування професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО України;
- комплекс методик стосовно професіографічного обстеження фахівців цивільної охорони;
- методичні засади психологічного моніторингу професійної діяльності цивільних охоронців в напружених та екстремальних умовах;
набули подальшого розвитку:
- методологічні підходи щодо організації професіографічних досліджень в системі правоохороннх органів в Україні;
- положення про доцільність та спрямованість професійної психологічної підготовки та підвищення кваліфікації працівників ДСО МВС України;
- уявлення про складові професійної психологічної готовності фахівців-охоронців Державної служби охорони МВС України;
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі висновки та пропозиції можуть використовуватись по певних напрямах діяльності, зокрема:
- обґрунтуванні професійних вимог до особистості цивільних працівників охорони ДСО та впровадженні їх на рівні умов удосконалення професійної діяльності в процес професійного відбору кандидатів на роботу;
- у наукових дослідженнях, присвячених подальшому розитку теорії та практики професіографії, розробці вимог до особистості професіонала та основ роботи в команді;
- в практичній діяльності фахівців служби психологічного забезпечення МВС України по підвищенню ефективності службової діяльності та розробці методів профілактики професійної деформації (Акт впровадження № 797 від 21.02.08 р.);
- у навчальному процесі при викладанні у вищих навчальних закладах МВС України дисциплін «Юридична психологія», «Професійна психологічна підготовка», при підвищенні кваліфікації працівників цивільної охорони ДСО МВС України (Акт впровадження №.95 від 22.02.08 р.).
Результати дисертаційного дослідження з дозволу Департаменту Державної служби охорони при МВС України були апробовані в підрозділах управлінь та відділів ДСО при ГУМВС-УМВС України в мм.Києві, Вінниці та Житомирі, училищах професійної підготовки працівників охорони .
Узагальнені результати проведеної апробації робочого варіанту професіограм на основні посадові категорії працівників підрозділів цивільної охорони, їх критеріальні частини та надані пропозиції щодо їх використання направлено до Департаменту служби охорони при МВС України для прийняття відповідного управлінського рішення.
Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри юридичної психології Київського Національного університету внутрішніх справ за темою Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України” вивчався конкретний фаховий рівень (працівники підрозділів цивільної охорони ДСО). Результати роботи впроваджені в практику професійного психологічного відбору у відділах ДСО при ГУМВС мм. Вінниці і Житомира, в навчальний процес КНУВС та училища професійної підготовки працівників охорони ГУМВС мм.Києва та Житомира.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень викладені у виступах на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної психології» (Київ, 2006 р.), Міжвідомчій конференції «Профілактичні аспекти боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин» (Київ, 2007), Республіканській конференції « Психологічна допомога дітям вразливих категорій» (Луцьк, 2008), Науково-теоретичній конференції «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» ( Київ, 2008), обговорені на Міжкафедральному семінарі в КНУВС (2008 р.).
За матеріалами дослідження опубліковано 5 друкованих праць, в т.ч.3 статті в фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 174 сторінках друкованого тексту, який доповнено 18 сторінками використаних джерел та 5 додатками на 102 сторінках та відображено в 16 таблицях по тексту дисертації.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1.Сучасний стан вивчення професійної діяльності має значну наукову історію і грунтується на фундаментальних положеннях, опрацьованих видатними закордонними та вітчизняними теоретиками в галузі загальної, експериментальної психології та психології праці. Крім цього, існує значний досвід практичної реалізації професіографічного доробку, який є основою організації сучасних досліджень професійної діяльності, в тому числі окремих напрямів правоохоронної діяльності.
2. Історичний екскурс щодо теорії та методології професіографічних досліджень дозволив визначити, що на ранньому етапі становлення професіографії( 1921-1930 рр.) було розроблено поняття професіографія”, професіограма”, психограма” (психологічний портрет” професії), первинний методичний інструментарій професіографії (опитування, спостереження, експеримент) та дослідницькі схеми орієнтованого професіографування”. На подальшому, психотехнічному етапі (1930-1936 рр.) було опрацьовано методологію психографічних досліджень, передумовою чого стали праці відомих фізіологів І.М. Сєченова, І.П. Павлова, В.М. Бехтерєва. Подальший розвиток теоретичних і методологічних засад психологічної науки (1936-1950 рр.)дозволив вітчизняним вченим здійснювати прикладні дослідження в галузі психології праці на новому рівні, завдяки, перш за все, працям О.М. Леонтьєва, який заклав теоретико-методологічні основи діяльнісного підходу в психології. Саме на цьому історико-професійному етапі з’явилися спроби побудови системного підходу до психологічного аналізу професійної діяльності. Визначальними методологічними засадами сучасної професіографії є системний, діяльнісний та особистісний підходи, а теоретичною базою - психологічна теорія діяльності О.М.Леонтьєва, концепція системогенезу професійної діяльності В.Д. Шадрікова, теорія динамічної функціональної особистості К.К. Платонова та уявлення Є.О.Клімова про властивості індивідуальності працівника та критерії успішності професійної діяльності.
3. В дисертаційному дослідженні визначено особливості діяльності працівників цивільної охорони ДСО, зокрема її історичні, соціальні та психологічні аспекти. Доведено, що зазначена діяльність є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією професій належить до професій типу людина людина”, класу дослідницько-гностичних. Головним завданням цивільних підрозділів охорони ДСО є забезпечення надійної охорони об’єктів, а також виконання обов’язків правоохоронної діяльності та комплексу платних охоронних послуг. Кожна з категорій цивільних охоронців ( цивільний охоронець по охороні об’єктів, цивільний охоронець по охороні кредитно-фінансових установ, охоронець групи реагування цивільної охорони та цивільні працівники спеціального підрозділу міліції охорони «Титан») характеризується структурно-функціональними особливостями та психологічною своєрідністю професійної діяльності, що і зумовлює необхідність професіографічного дослідження кожної категорії цивільних охоронців з відповідною диференціацією професійно-значущих якостей та особливостей професійно-психологічної підготовки.
4. Найбільш суттєвими загальними особливостями професійної діяльності цивільних охоронців є наступні:
А) Це діяльність за допомогою використання заходів впливу, до яких відносяться заходи державного примусу та стягнення, а також превентивні та профілактичні заходи.
Б) Процедура спілкування з громадянами часто носить конфліктогенний характер та спрямована на реалізацію прав власника на об’єкті, що охороняється в конфліктній ситуації з антисоціальними, а іноді й кримінальними елементами;
В) Діяльність працівника цивільної охорони ДСО потребує значної внутрішньої активності (напруги пам’яті, уваги, мислення, волі та ін.) та значних витрат фізичних і моральних сил;
Г) Працівники цивільної охорони ДСО часто виконують свої службові обов’язки в стресогенних, інколи навіть екстремальних умовах.
5. Опрацьовано основні вихідні положення професіограм досліджуваних посадових категорій цивільних охоронців, в першу чергу ті, що стосуються умов професійної діяльності ( 4 з яких відносяться до санітарно-гігієнічних умов діяльності, а 8 до організації та режиму роботи); соціально-психологічного опосередкування діяльності ( індивідуальний чи колективний характер праці); змісту професійної діяльності, тобто переліку функціонального навантаження фахівців, яке визначається об’єктом професійного впливу, системою моторної та інтелектуальної активності, інформаційним забезпеченням тощо.
Встановлено перелік основних психологічних якостей, які опосередковують успішне виконання професійних функцій цивільними охоронниками ДСО згідно основних фахових напрямів, зокрема:
А) Цивільні охоронці об’єктів 16 якостей, найбільш суттєвими з яких є відповідальність, спостережливість, уважність, розважливість, працьовитість, здатність до запам»ятовування, самоконтроль та самовладання;
Б) Цивільні охоронці КФУ 22 якості, до яких відносяться уважність, кмітливість, відповідальність, спостережливість, вимогливість, рішучість, почуття обов’язку, самоконтроль, витриманість, впевненість та дипломатичність;
В) Охоронці ГРЦО 24 якості, найважливішими з яких є, зокрема, спостережливість, відповідальність, кмітливість, рішучість, здатність до запам’ятовування, почуття обов’язку, уважність, наполегливість, самоконтроль, обережність, самовладання, вимогливість;
Г) Цивільні охоронці СПМО «Титан» - 18 якостей, найвищу значимість з яких мають спостережливість, самовладання, кмітливість, уважність впевненість, чесність, сильна воля, відповідальність та професійна етичність.
6. Обстеження працівників цивільної охорони ДСО за допомогою фахово спрямованого методичного комплексу дозволило визначити психограми основних посадових категорій охоронців:
А) Цивільні охоронники об’єктів:
- проста зорово-моторна реакція (ПЗМР) 5-6 балів;
- складна зорово-моторна реакція (СЗМР) 5-6 балів;
- реакція на рухомий об’єкт (РРО) 4-5 балів;
- координометрія 4-5 балів;
- сила процесу збудження (Я.Стреляу) не менше 63 балів;
- сила гальмівного процесу (Я.Стреляу) не меше 64 балів;
- рухливість нервових процесів ( Я.Стреляу) 58-60 балів;
- працездатність ( Теппінг-тест) не менше 65 ударів/ 10 секунд;
- продуктивність уваги;
- оперативна пам’ять;
- загальні розумові здібності;
- емоційна стабільність ( фактор С);
- чутливість до соціальної оцінки ( фактор Е);
- нормативність поведінки ( фактор G );
- виваженість рішень ( фактор N );
- врівноваженість ( фактор О );
- піддатність стресам ( S ) та внутрішньоособистісним конфліктам ( С ).
Б) Цивільні охоронники кредитно-фінансових установ:
- ПЗМР 4-5 балів;
- СЗМР 5-6 балів;
- РРО 4-5 балів;
- координометрія 4-5 балів;
- сила процесу збудження не менше 65 балів;
- сила гальмівного процесу не менше 64 балів;
- рухливість нервових процесів 60-62 бали;
- працездатність не менше 70 ударів;
- точність та продуктивність уваги;
- оперативна пам’ять;
- загальні розумові здібності та здібності до навчання;
- емпатійність та соціальна чутливість ( фактор I);
- незалежність рішень щодо соціальних ситуацій ( фактор Q-2 );
- емоційна інтегрованість особистості ( фактор Q-3 );
- піддатність фрустраціям, міжособистісним конфліктам та стресам.
В) Охоронники груп реагування цивільної охорони:
- ПЗМР 4-5 балів;
- СЗМР 4-5 балів;
- РРО 4-5 балів;
- координометрія 4-5 балів;
- сила процесу збудження не менше 65 балів;
- сила гальмівного процесу не менше 64 балів;
- рухливість нервових процесів 62-64 бали;
- працездатність не менше 65 ударів;
- продуктивність уваги;
- оперативна пам’ять;
- розумові здібності;
- емоційна стабільність ( фактор С);
- стриманість та обережність ( фактор F);
- активність та соціальна сміливість ( фактор Н);
- емпатійність ( фактор I);
- врівноваженість ( фактор О);
- емоційна інтегрованість особистості ( фактор Q-3);
- піддатність фрустраціям та міжособистісним конфліктам.
Г) Цивільні працівники СПМО «Титан»:
- ПЗМР 4-5 балів;
- СЗМР 4-5 балів;
- РРО 4-5 балів;
- координометрія 4-5 балів;
- сила процесу збудження не менше 64 балів;
- сила гальмівного процесу не менше 65 балів;
- рухливість нервових процесів 60-62 бали;
- працездатність не менше 70 ударів;
- продуктивність та точність уваги;
- оперативна пам’ять;
- розумові здібності;
- відкритість, товарискість ( фактор А);
- емоційна стабільність ( фактор С);
- чутливість до соціальної оцінки ( фактор Е);
- активність та соціальна сміливість ( фактор Н);
- піддатність стресам та фрустраціям.
7. Професійно-психологічний відбір кандидатів до підрозділів цивільної охорони ДСО можна визначити як комплекс заходів, що забезпечує визначення оптимальної відповідності індивідуальних властивостей особистості вимогам професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО.
Соціально-психологічне вивчення кандидата на посаду цивільного охоронця ДСО є складовою професійного психологічного відбору та має на меті встановлення певних соціальних передумов, які сприяють формуванню професійно-значущих особистісних властивостей; проявів, які свідчать про сталість особистості, її інтересів, схильностей, ціннісних орієнтацій. Кандидат вважається придатним для обіймання посади цивільного охоронця при наявності не менше 66% відповідності позитивним оцінкам досліджуваних характеристик.
Психофізіологічне обстеження кандидата на посаду цивільного охоронця ДСО. Психофізіологічне обстеження має на меті діагностику психомоторних та нейродинамічних характеристик кандидата по показниках і в межах їх критеріальних частин у відповідностями до вимог психограми як складової професіограми. Враховуючи значну питому вагу психофізіологічних параметрів в зумовленні ефективності службової діяльності цивільних охоронців в штатних та позаштатних ( екстремальних) умовах діяльності, вважається доцільним визначати придатність кандидата, виходячи з відповідності 75% діагностованих показників критеріальним частинам психограми.
Психологічне дослідження кандидатів на посаду цивільного охоронця.
Психологічне обстеження має на меті визначення рівня психологічної придатності та формування готовності до роботи на відповідних посадах в підрозділах цивільної охорони за такими напрямами:
1) діагностика показників уваги;
2) діагностика рівня оперативної пам’яті;
3) діагностика ступеня інтелектуального розвитку;
4) діагностика структури особистості.
Відповідність показників кадидата на посаду повинна відповідати не менше 75% значень критеріальних частин ПВЯ.
Основними напрямами формування професійно-психологічної підготовленості та психологічної готовності цивільних охоронців є:
- професійно-психологічний відбір кандидатів до підрозділів цивільної охорони ДСО як комплекс заходів, що забезпечує визначення оптимальної відповідності індивідуальних властивостей особистості вимогам професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО;
- морально-психологічна підготовка, мета якої — формування і розвиток у кожного охоронця морально-психологічної підготовленості як необхідної складової частини їх професійної підготовленості, що виражається в її відповідності з моральною вимогою до наявності у фахівців потреб і уміння здійснювати і оцінювати свою діяльність за певними моральними критеріями;
- професійно-психологічна підготовка, яка повинна здійснюватись не лише на заняттях з психології, але і при ознайомленні цивільних охоронців з певним мімінумом знань по іншим, перш за все юридичним спеціалізованим, психологічно насиченим напрямам професійної правоохоронної діяльності;
- психологічне забезпечення вирішення правоохоронних завдань в типових стандартних та напружених умовах у вигляді: безпосередньої підготовки персоналу перед самим початком дій, забезпечення дій у процесі рішення завдань, забезпечення відновлення сил після завершення діяльності;
- керована та цілеспрямована самостійна робота цивільних охоронців по оволодінню вмінями та навичками самовиховання, саморегуляції, особистісного зростання і саморозвитку.
Основними шляхами професійної психологічної підготовки цивільних охоронців є наступне:
- наближення зовнішніх умов занять до реальних умов професійних дій, тобто відтворення зовнішньої картини діяльності, що дозволяє майбутнім фахівцям не на словах, а реально відчувати себе учасниками службових подій;
- наближення внутрішніх умов (психічних станів, переживань напруги, мобілізації психологічного потенціалу для подолання психологічних труднощів) до тих умов, які будуть виникати при виконанні професійних дій в складних умовах (відтворення «духу» реальних дій і обстановки).
8. Професійно-психологічна підготовка (ППП) — сучасний вид професійної прикладної, спеціально організованої підготовки цивільних охоронців, мета якої — підготувати останніх до подолання психологічних труднощів професійної діяльності, сформувати у них професійно-психологічну підготовленість як сукупність розвинутих професійних і психологічних характеристик ( якостей, особливостей, психічних процесів тощо), що відповідають особливостям службової діяльності і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного виконання. Змістовними характеристиками (завданнями) професійно-психологічної підготовки виступають:
- озброєння фахівців цивільної охорони ДСО прикладними психологічними знаннями;
- формування професійно-психологічних навичок і умінь (аналітичних, технологічних і тактичних);
- професійний розвиток психологічних якостей (здібностей), важливих для успішного здійснення професійної діяльності;
- підвищення професійно-психологічної стійкості;
- загартування всіх професійних навичок і умінь психологічними труднощами, максимально наближеними до реальних службових штатних та позаштатних ситуацій;
- розвиток професійно-психологічної орієнтованості особи, що виражається в постійній увазі, прагненні, звичці до виявлення і урахування психологічних аспектів при виконанні будь-яких професійних дій.
9. Експериментальне опрацювання ( формуючий експеримент) оптимальної процедури професійно-психологічної підготовки цивільних охоронців здійснене нами з метою оцінки ефективності отриманих результатів всього дослідження. До формуючого експерименту були залучені охоронники, які пройшли підготовку за спеціальним регламентом занять ( « Експериментальна група») та охоронники, заняття з якими не проводились ( « Контрольна група»).

Статистичний аналіз результатів подальшого обстеження професійно-придатних цивільних охоронців експериментальної та контрольної групи після здійснення підготовки засвідчив наявність значущих диференційних відмінностей за переважною більшістю реєстрованих параметрів. Зокрема, у піддослідних контрольної групи показники професійно-значущих якостей покращились незначною мірою або залишились в межах загальної професійної придатності. Цивільні ж охоронці експериментальної групи виявили суттєве покращення параметрів ПВЯ, напрацьованість навичок професійного спілкування та саморегуляції психічних станів та професійної поведінки. Крім цього, у представників експериментальної групи було констатовано суттєве покращення функціонально-кадрових показників професійної діяльності: зменшення помилок при виконанні службових обов»язків, функціональна вправність, зростання кількості заохочень за сумлінність роботи, ефективне просування по службі тощо. Зазначене також підтвердило доцільність здійснення професійно-психологічного добору за визначеними в дисертаційному дослідженні психограмами за конкретними посадовими категоріями цивільних охоронців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость в напряженной деятельности, ее психологические механизмы и пути повышения: Автореф. дис. докт.психол. наук. - М. , 1989 38 с.
2. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников ОВД в экстремальных ситуациях. М.: ВЮЗИ МВД СССР, 1988 46 с.
3. Агапов И.В. Подготовка сотрудников охраны: психологический аспект // Телохранитель. - 1996. - №5. - С. 51-56.
4. Агапов И.Г. Психологический практикум телохранителя // Телохранитель. - 1997. - №1. - С. 55-59.
5. Акинщикова Г.И. Исследование вегетативных сдвигов под влиянием стрессовой ситуации // Исследование личности в клинике и в экстремальных условиях. Л.: Изд-во воен-мед Академии.1969.- С.56-71.
6. Актуальні проблеми юридичної психології.//Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, 29-30 вересня 2006 р..- Київ: КНУВС, 2006 - 354 с.
7. Алексеев А.В. Себя преодолеть. - М.: Физкультура и спорт, 1978.- 544с.
8. Альбуханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. - 336 с.
9. Алякринский Б.С. Основы научной организации труда и отдыха космонавтов. - М: Медицина, 1975. - 208 с.
10. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: МГУ, 1994. - 104 с.
11. Андреев Б.Г. Формирование групп и работа с личным составом охраны в особых условиях. Методическое пособие. - М.: Акад. упр. МВД РФ, 1996. - 36с.
12. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Т.О., Медведєв В.С. Професійна психологія в органах внутрішніх справ: загальна частина: курс лекцій. - К.:НАВСУ, 1995.-111 с.
13. Анисимова Н.А. Психология подбора и распределения кадров на промышленном предприятии. - М.: Промиздат, 1982. - 126 с.
14. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса.- М.: Медицина, 1968.-546 с.
15. Анохин П.К. Механизмы и принципы целенаправленного поведения. - М.: Наука, 1972.-206 с.
16. Анохин П.К. Очерки физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975.-448 с.
17. Анохин П.К. Саморегуляция физиологических функций// П.К. Анохин. Узловые вопросы теории функциональных систем. - М.: Наука, 1980. С. 119-134.
18. Асеев В.Г. Мотивация поведения личности. - М.: Мысль, 1976. - 157 с.
19. Асмолова А.Г. Основные принципы психологического анализа в теории деятельности //Вопросы психологии. - 1982. — №2. - С. 14-27.
20. Битехтина Л.Д. Исследование зависимости поведения в экстремальных ситуациях от некоторых свойств личности // Автореф.дис. канд.психол.наук.- М.: АПН СССР,1977 22 с.
21. Баумгартен Ф. Психотехника. Исследования пригодности к профессиональному труду. М.: Техиздат,1926 - 125 с.
22. Бернштейн М.О. На путях к биологии активности //Вопросы психологии. - 1965. - №10. - С. 65-78.
23. Богуш Н.Р. О графической регистрации движения при выполнении физических упражнений и трудовых процессов // Тезисы докл. 1 Всес.об-ва психологов. - Вып.Х.- М.:1959.- С.48-54.
24. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1982.-200 с.
25. Бодров В.О. Проблемы профессионального психологического отбора // Психологический журнал. - 1985. - №2. С. 85-94.
26. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості. Харків: 1996. 20 с.
27. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998.-224 С.
28. Бояринцев В.П. Компенсаторные отношения между состоянием монотонии и утомления в однообразной умственной и моторной деятельности в зависимости от свойств и структуры темперамента // Автореф. дис. канд.психол.наук.- М.: АПН СССР, 1979 24 с.
29. Буданов О.В. Обучение сотрудников правоохранительных органов тактике и приемам личной безопасности при решении профессиональных задач. - М: Акад. управл. МВД РФ, 1996. - 80 с.
30. В.М.Бузин. Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические материалы.- М.:МГУ,1989. 210 с.
31. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психологічної діагностики. - К.: Наукова думка, 1989. - 183 с.
32. Василюк Ф.Е. Психологический анализ преодоления критических ситуаций // Автореф. дис. канд. психол.наук.- М.: МГУ, 1981 18 с.
33. Веккер Л.М. Психические процессы. Т.3.- Л.: ЛГУ, 1981. - 323 с.
34. Веккер Л.М. Психические процессы. Т.1.- Л.: ЛГУ, 1974.- 332 с.
35. Виноградов М.И. Физиология трудовых процессов. - Л.: Профиздат, 1958. - 228 с.
36. Волков О.А. Психологическая подготовка слушателей рядового и младшего начальствующего состава милиции в учебных центрах МВД.// Автореф. дис. ..канд.псих.наук - М., 1987. - 19 с.
37. Ганюшкин А.Д. Исследование состояния психической готовности человека к деятельности в экстремальных условиях. //Автореф. дис. канд. психол.наук. Л.: ЛГУ, 1972. 19 с.
38. Гарбер Е.И., Козач В.В. Методика профессиографии. - Изд-во Саратовского ун-та, 1992. - 196 с.
39. Генковска В.М. Особенности саморегуляции как формы психической устойчивости личности в стрессовых ситуациях // Автореф. дис. канд. психол.наук.- К.: КГУ, 1990 18 с.
40. Геллерштейн С.Г. К вопросу о профессиональной типологии // Психотехника и психофизиология труда.- 1930. - № 6. - С.489-502.
41. Горлинский И.В. Педагогическая система гибкого обучения специалистов в высших учебных заведениях МВД России: Уч. пособие. - М.: Акад. управл. МВД РФ, 1997. - 282 с.
42. Гостюшин А. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М.: Зеркало, 1996.-320 с.
43. Гранит Р. Основы регуляции движений.- М.: Медицина, 1973.- 167 с.
44. Гримак Л.М. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. - М.: Политиздат, 1987. - 286 с.
45. Гуревич К.М., Калягин Ф.С., Серков М.И. Индивидуальные особенности операторов и эксплуатационная надежность //Психофизиология труда операторов автоматизированного производства. - М.: Техника, 1974. - С. 19-24.
46. Гуревич К.М. О надежности психофизиологических показателей // Проблемы дифференциальной психофизиологии.- М.: Просвещение, 1969. — С. 112-134.
47. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные особенности нервной системы. М.: Наука, 1992. - 120 с.
48. Гуров Г.Я., Засечный Ю.В., Иванов И.Н., Чежутин А.В. Азбука защиты от преступников. - М.: М3 Пресс, 1999. - 120 с.
49. Дашкевич О.В. Ассоциативный тест для определения эмоционального напряжения // Материалы 3 съезда общества психологов СССР.- Т.3, вып.2. М.: МГУ, 1968. С. 42-44.
50. Деликатный С.К., Половникова Ж.Ю., Прыгунов П.Я. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны. К., 1998.-548 с.
51. Державний класифікатор України: класифікатор професій. ДК 000-95. К.: Держстандарт України, 1994. - 412 с.
52. Донской Д.Д. Биомеханика.- М.: Биология, 1975. 47 с.
53. Древер Д. Психология труда. М.-Л.: Техника,1926. - 56 с.
54. Дурай-Новикова К.М. Формировние профессиональной готовности студента к психологической деятельности // Автореф. дис. докт. психол. наук. - М.: 1983. -48 с
55. Дяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных условиях. Психологический аспект. - Минск.: Изд-во БГУ, 1976. -204 с.
56. Дяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. - Минск: Изд-во БГУ, 1976. - 173 с.
57. Егидес А.П. Психологическая коррекция конфликтного общения // Психологический журнал.- 1980, № 2.- С.24-32.
58. Елисеев А.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. Практическая психология. - Псков, 1994. - 280 с.
59. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. - М.: Юриздат, 1996. - 480с.
60. Ерастов Н.П. Структурно-психологический анализ деятельности и проблема рациональной организации труда // Психологические проблемы рационализации деятельности.- Ярославль, ЯрГУ, 1976.- С. 13-32.
61. Журавлев С.Ю. Частная охрана: организационно-правовые и тактико - специальные аспекты деятельности. Ч. 1. - М.: Юника, 1994. - 267 с.
62. Журавлин П.К. Особенности использования психологических аспектов в практической деятельности психолога //Практическая психология и социальная работа.-1999. -№4. -С. 8-12.
63. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково-практичні рекомендації // За ред. М.І. Ануфрієва, Я.Ю. Кондратьєва. - К.: НАВСУ, 1999. - 72 с.
64. Забезпечення оперативно-службової діяльності працівників ОВС. Лекція.- К., НАВСУ,2002.- 26 с.
65. Запорожцева Г.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення.\ Автореф. дис. канд. психол.наук.- К.: НАВСУ, 1999.- 18 с.
66. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 294 с.
67. История психологии. Под ред М.Г.Ярошевского.- М.: Педагогика, 1978-389 с.
68. История советской психологии труда. Тексты (20-30 гг. XX стол.). - М.: МГУ, 1983. - 360 с.
69. Как обеспечить личную безопасность: Практические рекомендации. - М.: МиК, 1993.-32 с.
70. Караяни А.Г. Активное социально-психологическое обучение как средство сплочения воинских подразделений. - М.: ГАВС, 1992. - 32 с.
71. Карелин В.Б. Экономическая безопасность предпринимательской деятельности. Практическое пособие. - М.: Институт безопасности предпринимательства при содействии Совета безопасности предпринимательства России, 1998.- 159 с.
72. Карпухіна А.М. Психологічні та психофізіологічні шляхи підвищення ефективності діяльності. К.: Ін-т. психол.АПН України , 1990. - 20 с.
73. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы.- Казань: КГУ, 1969.- 337 с.
74. Климов Е.А. Как выбирать профессию. - М.: Просвещение, 1984. - 160с.
75. Климов Е.А. Психологическое содержание труда и вопросы воспитания. - М.: Знание, 1986. - 80 с.
76. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Изд-во Институт практической психологии”, 1996. - 400 с.
77. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. -512 с.
78. Климов Е.А. Человек как субъект труда и проблемы психологии // Вопросы психологии. - 1984. - № 4. - С. 12-18.
79. Ковалев А.Г. О возможностях активной коррекции межличностных отношений. - М.: Просвещение, 1981.-218 с.
80. Компьютеризованный психологический опросник: Пособие для пользователя: По