Організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України : Организационно-правовые и индивидуально-психологические условия эффективности профессиональной деятельности работников следственных подразделений МВД Украины

Краткое описание

Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Оніщенко Наталія Вікторівна

УДК 159.94: 159.947

Організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України

19.00.06 юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, доцент Єгорова Елеонора Миколаївна

Харків 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ . 5
ВСТУП .. 6
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ІСТОРИЧНІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УКРАЇНИ............................. 11
1.1. Історія становлення, сучасний стан та перспективи розвитку слідчого апарату в Україні 11
1.1.1. Юридико-психологічний аналіз нормативно-правової бази, що регламентує професійну діяльність слідчого . 19
1.1.2. Показники плинності кадрів у слідчих підрозділах МВС України 28
1.2. Проблема підвищення ефективності слідчої діяльності слідчих у контексті розвитку сучасної юридичної психології 31
1.2.1. Психологічна «вартість» слідчої діяльності 43
1.2.2. Професійно-психологічна підготовка як важливий фактор оптимізації професійної діяльності працівників слідчих підрозділів . 48
РОЗДІЛ 2 СПЕЦИФІКА СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН СЛІДЧИХ .. 55
2.1. Характеристика програми та методів дослідження . 55
2.2. Визначення критеріїв оцінки складності кримінальних справ . 58
2.3. Вивчення рівню ефективності професійної діяльності слідчих . 61
2.4. Фактори, що обумовлюють незадоволеність професійною діяльністю серед працівників слідчих підрозділів . 62
2.5. Суб'єктивна оцінка факторів, що викликають нервово-психічну напругу у працівників слідчих органів . 70
2.6. Суб'єктивна оцінка психічних станів, характерних для слідчих після напруженої роботи. 74
2.7. Оцінка рівня емоційного вигорання в працівників слідчих органів 76
2.7.1. Суб'єктивна оцінка потреби в саморегуляції психічного стану у працівників слідчих органів . 83
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ...................................................... 89
3.1. Взаємозв'язок стажу роботи та ефективності професійної діяльності працівників слідчих органів . 90
3.2. Самооцінка як фактор, що визначає успішність професійної діяльності слідчого . 92
3.2.1. Суб'єктивні уявлення працівників слідчих підрозділів з різними рівнями ефективності професійної діяльності про особистість ідеального слідчого. 97
3.2.1.1. Особливості психологічного портрету ідеального слідчого на основі суб'єктивних уявлень слідчих з низьким рівнем ефективності професійної діяльності 98
3.2.1.2. Особливості психологічного портрету ідеального слідчого на основі суб'єктивних уявлень слідчих із середнім рівнем ефективності професійної діяльності 99
3.2.1.3. Особливості психологічного портрету ідеального слідчого на основі суб'єктивних уявлень слідчих з високим рівнем ефективності професійної діяльності 100
3.2.2. Вивчення самооцінки індивідуальних якостей слідчого необхідних у професійній діяльності 103
3.2.3. Особливості самооцінки професійно-важливих якостей працівників слідчих підрозділів з різними показниками ефективності професійної діяльності 106
3.3. Локус суб’єктивного контролю особистості слідчих з різними показниками ефективності професійної діяльності 108
3.4. Особливості індивідуальних розходжень у виразності властивостей особистості слідчих з різними показниками успішності професійної діяльності 113
3.4.1. Структура індивідуально-психологічних особливостей працівників слідчих органів . 120
3.4.1.2. Структура індивідуально-психологічних особливостей слідчих із середніми показниками ефективності професійної діяльності 125
3.4.1.3. Структура індивідуально-психологічних особливостей слідчих з високими показниками ефективності професійної діяльності 127
3.4.1.4. Факторна структура індивідуально-психологічних якостей, що забезпечують ефективність професійної діяльності слідчого.... 131
3.5. Рекомендації щодо психологічного супроводження професійної діяльності працівників слідчих підрозділів, націлені на підвищення рівня її ефективності 132
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .. 137
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .. 140
ДодатКИ .. 162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КПК- Кримінально-процесуальний кодекс
Ст. стаття
ОВС органи внутрішніх справ
МВС Міністерство внутрішніх справ
ПВЯ професійно-важливі якості
Ізаг - загальна інтернальність
Ід - інтернальність у сфері досягнень
Ін - інтернальність у сфері невдач
Іс - інтернальність у сфері сімейних відносин
Ів - інтернальність у сфері виробничих стосунків
Ім - інтернальність у сфері міжособистісних стосунків
Із - інтернальність у сфері здоров’я
РСК рівень суб’єктивного контролю

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні зміни, які відбуваються в Україні, свідчать про те, що одну з головних позицій у внутрішній політиці нашої держави займає турбота про своїх громадян, про їх безпеку та спокій. Одним з найважливіших питань в межах цього напрямку є проблема підготовки високоваліфікованих і надійних працівників ОВС. Ці пріоритети продиктовані сучасним становищем в нашому суспільстві, якому притаманне інтенсивне зростання злочинності, а саме розвиток її найнебезпечніших форм. Це, у свою чергу, є підставою для висування співробітникам ОВС нових вимог, що перш за все стосуються рівня їхнього професіоналізму.
У процесі боротьби держави зі злочинністю діяльність слідчих підрозділів представляється дуже важливою, оскільки саме цей вид діяльності спрямований на розкриття злочинів, притягнення до відповідальності винних та попередження противоправних дій. Виконуючи свої професійні обов’язки, слідчий здатен впливати на характер змін, що відбуваються в суспільстві, а головне на динаміку злочинності в Україні. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що сучасні умови розслідування скоєних злочинів та рівень профілактики злочинності в цілому вимагає удосконалення не тільки нормативно-правової бази, яка визначає діяльність слідчого, а й підвищення професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів МВС України.
Питання щодо оптимізації слідчої діяльності були розглянуті в роботах як юристів, так і психологів. Проблемою підвищення рівня професійної діяльності слідчих займалися такі спеціалісти-процесуалісти: О.М. Бандурка, В.О. Коновалова, Н.О. Якубович, С.В. Мурашов, Ю.В. Кореневський, О.І. Міхайлов, Н.Л.Гранат та ін. Аспекти психологічного забезпечення слідчої діяльності були висвітлені у працях В.Л. Васильєва, О.Є. Ямпольського, Ю.В. Чуфаровського, О.В.Тімченка, Г.В.Попової, О.В. Дулова, Д.П. Котова, О.М. Столяренка, Г.Г. Шиханцова, Ф.В.Глазиріна, В.П. Бахіна та ін.
У рамках юридичної психології з ціллю підвищення рівня слідчої діяльності були розроблені професіограми працівників слідчих підрозділів (В.Л. Васильєв, М.І.Єнікєєв), були створені практичні рекомендації щодо психологічного забезпечення окремих слідчих дій (В.Д. Берназ, В.Л. Васильєв, С.М. Лозова, Н.Є.Мілорадова). Але слід зазначити, що проблема дослідження взаємозв’язку індивідуально-психологічних якостей слідчого та рівня ефективності його професійної діяльності є недостатньо розробленою. Також недостатньо вивченим є питання місця та ваги окремих якостей особистості в процесі підвищення рівня ефективності. У низці робот як юристів, так і психологів приводяться спроби розробити об’єктивні критерії оцінки рівня діяльності слідчих [13, 14, 20, 38,140, 176, 199, 230], висвітлюються загальні шляхи та засоби підвищення професійної ефективності працівників слідчих підрозділів [3, 14, 28, 38, 43, 62, 63, 73, 76,81, 83, 92, 104, 108, 109, 225]. Проте це питання і досі не є вирішеним.
Для більш ретельного вивчення факторів ефективності професійної діяльності слідчих необхідно врахувати специфіку їхніх професійних обов'язків, розглянути основні суб'єктивні фактори і показати взаємозв'язок між досліджуваними явищами. Оскільки дана проблема є найменш розробленою у вітчизняній юридичній психології, виникає потреба в її всебічному теоретичному й емпіричному дослідженні. Таким чином, проблема вивчення умов, які забезпечують підвищення рівня ефективності професійної ді

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертацій наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття ефективності професійної діяльності працівників слідчих підрозділів МВС України, виявлені організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови професійної успішності.
І. Загальнотеоретичний та методологічний рівень розгляду даної проблеми дозволив сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цього питання в сфері психологічних досліджень:
1. Вирішальну роль у процесі оптимізації професійної діяльності слідчого відіграють об’єктивні та суб’єктивні фактори. Об’єктивні фактори можна визначити як організаційно-правові умови діяльності, що представлені правовою регламентацією дій слідчого, рівнем матеріально-технічного забезпечення його діяльності, умовами праці фахівця, а також можливістю використання слідчим у своїй діяльності новітніх методів та засобів розслідування злочинів. Суб’єктивні фактори представлені індивідуально-психологічними якостями особистості працівників слідчих підрозділів.
2. Для більш повного та всебічного вирішення проблеми підвищення рівня ефективності виконання слідчим своїх професійних обов’язків необхідно вивчення взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних факторів професійної діяльності працівників слідчих підрозділів. Вкрай важливим також є врахування недоліків, що існують на сьогодні в діяльності слідчого, серед яких можна відмітити: недосконалу систему оцінки праці слідчого, відсутність чіткого визначення карно-процессуальних функцій слідчого, недостатній рівень соціальної захищеності фахівця і т.д.
3. Методологічний аналіз сучасних підходів щодо визначення категорії професіоналізму взагалі та професіоналізму працівників слідчих підрозділів зокрема, дозволив встановити необхідність розгляду зазначеної проблеми з урахуванням аспектів вивчення професіоналізму особистості та професіоналізму діяльності.
ІІ. Проекція загальнотеоретичних та методологічних положень і висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають організаційно-правові та індивідуально-психологічні умови підвищення рівня професійної діяльності працівників слідчих підрозділів та надати низку практичних рекомендацій центрам практичної психології при УМВС України в областях та відділам по роботі з персоналом з питань організаційно-психологічного забезпечення діяльності слідчих підрозділів.
У ході дослідження:
1. Розроблено об’єктивний критерій оцінки рівня ефективності професійної діяльності слідчих. Цей критерій представлено у вигляді індексу ефективності, отриманого за допомогою співвідношення кількісних та якісних показників професійної діяльності працівників слідчих підрозділів;
2. Виділено та охарактеризовано особливості впливу організаційно-правових умов професійної діяльності слідчих. Результати свідчать про те, що більшість слідчих незадоволені своєю роботою. Вивчено основні фактори, які провокують появу психічної напруженості у працівників слідчих підрозділів. Визначення рівнів сформованості фаз емоційного показало, що професійно успішні фахівці відрізняються низькими показниками виразності зазначених фаз, у порівнянні зі слідчими інших груп. Також між показниками сформованості деяких симптомів емоційного та рівнем ефективності слідчих встановлено зворотній зв'язок. Це дало можливість припустити, що рівень емоційної стійкості в певній мері забезпечує ефективність професійної діяльності працівників слідчих підрозділів.
3. Встановлено взаємозв’язок між професійною успішністю слідчого та адекватністю рівня його самооцінки, оскільки цей параметр свідчить про психологічну зрілість та відповідальність особистості. Окрім цього, вирішальну роль у забезпеченні процесу підвищення рівня ефективності професійної діяльності відіграють два компоненти в структурі особистості слідчого. На першому місці знаходяться емоційно-вольові якості фахівця, другу позицію займають комунікативні навички слідчого. Часовий фактор, а саме стаж роботи слідчого, у процесі підвищення рівня його професійної успішності є менш значущим.
4. Запропоновано наступні рекомендації щодо психологічного супроводження професійної діяльності працівників слідчих підрозділів:
- поширити базу психодіагностичних методів, що використовуються при професійному відборі слідчих. Це надасть можливість більш досконало та поглиблено вивчити рівень розвитку професійно важливих якостей майбутнього слідчого;
- використовувати «професійний портрет» високоефективних слідчих з метою підвищення достовірності професійного добору слідчих, для спрощення процедури розподілу між слідчими різних за складністю кримінальних справ та для прогнозування професійної ефективності працівників слідчих підрозділів;
розробити тренінгові програми, спрямовані на професійно-психологічну підготовку працівників слідчих підрозділів, метою яких є формування та розвиток професійно важливих якостей слідчого.
Таким чином, використання представлених теоретичних та практичних знань стосовно умов професійної ефективності дозволить оптимізувати професійну діяльність працівників слідчих підрозділів та забезпечити високий рівень її результативності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.

Абрамов А.В., Олефиренко В.Л. Уровень эмоционального выгорания у сотрудников органов внутренних дел // Журнал психиатрии и медецинской психологи. 2001. - №1 (8). С. 82-84

2.

Акмеология: Учебное пособие /П.Деркач, В.Зазыкин. СПб.: Питер, 2003. 256с.

3.

Алексєєв О.О. Оптимізація криміналістичної підготовки слідчих в системі МВС України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: Київ - 2004 19 с.

4.

Альперт С. А. Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб’єкти: Конспект лекції. Харків. - 1995. С. 16

5.

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб. Питер, 2001. 288с. (Серия «Мастера психологии»).

6.

Андросюк В.Г., Ромашко А.В. Педагогика и психология в деятельности органов внутренних дел. Часть общая: Учебное пособие. К.: НИиРИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1988. 92с.

7.

Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Ученик для вузов. М.: ЮНИТИ, 2001. 551с.

8.

Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учебное пособие. - Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1992. - 205 с.

9.

Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Метод исследования уровня субъективного контроля // Психологический журнал. 1984. Т.5, №3.- С.152-162.

10.

Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы нормы и отклонения). Д.: Стакер, 1998. 432 с.

11.

Бандурка А.М., Бочарова С.П Юридична психология. Харків: НУВС, 2001. 683с.

12.

Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: ООО «Фортуна-пресс», 1998. 464с.

13.

Бандурка О. М. Слідчий моя професія. Харків: В Ун-ту внутр.справ, 2000. - 216с.;

14.

Баранов Н., Майоров Н. Пути повышения майстерства следователей // Социалистическая законность. 1970. №11. С.62-64.

15.

Баранов П.П., Курбетов В.И. Юридическая психология. Серия «Высшее образование». Ростов -на Дону: Фенікс. - 2004. 576с.

16.

Барковський В.П. особливості професійного спілкування слідчого з працівниками оперативних підрозділів при вирішенні спільних завдань // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2001.- №4. С.260-270

17.

Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії: Монографія / Під заг. ред. З.Д. Смітієнко. К.: Національна академія внутрішніх справ України. - 2001. - 233 с.

18.

Бахин В.П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002). Киев. - 2002. 268 с.

19.

Бахин В.П., Карпов Н.С, Цымбал П.В. Преступная деятельность: понятие, характеристика, принципы изучения. К.: АДПС України. - 2001. 274с.

20.

Берназ В.Д. Забезпечення слідчої діяльності: криміналістичний та психологічний аспекти // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Х.: Гриф, 2003. С. 97-99.

21.

Берназ В.Д., Смоков С.М. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти). Монографія. Одеса: Видавництво Одеського юридичного інституту НУВС. - 2005. 151с.

22.

Бодалев А.А., Рудкевич Л.А. Как становятся великими или выдающимися? М.: Изд-во Института психотерапии. - 2003. 287с.

23.

Бойко В.В. Энергия ємоций. 2-е изд., доп. и перераб. СПб.: Питер, 2004. 474с.

24.

Бондаренко О.О. Функції слідчого в кримінальному судочинстві // Вісник Запорізького юридичного інституту. 1999. - №3. С.141147.

25.

Бурданова В.С. О преодолении психологических барьеров в работе следователя // Правоведение. 1980. - №4. С.88-90.

26.

Быховский И.Е. Следователь и его деятельность с позиции социальной психологии // Правоведение. 1985. - №1. С. 35-38

27.

Васильев А.Н. Следственная тактика. М., «Юрид. лит». - 1976. 200с.

28.

Васильев В.Л. Психологически основы организации труда следователя. Учебное пособие. Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел. Волгоград. - 1976. - 56 стр.

29.

Васильев В.Л. Психология следственных действий: Учебное пособие. К. - 1996. 43с.

30.

Васильев Л.М. Организация следственной работы (Вопросы подготовки следователей и преодоления их профессиональной деформации): Учебное пособие. Краснодар, изд. Кубан. гос. ун-та, 1983. - 48с.

31.

Васильєв В.Л. Юридическая психология: Ученик для вузов. 5-е узд., доп. и перераб. СПб.: Питер, 2004. 655с.

32.

Ващенко І.В. та ін. Загальна конфліктологія: Навч. посібник / Під заг. ред. І.В. Ващенко, С.П. Гіренка. 2-ге вид., доп. Х.: Оригінал, 2001. 384 с.

33.

Ващенко І.В., Бугаєнко О.Б, Баюл Р.В. Чинники успішності професійної реалізації суб’єкта правоохоронної діяльності // Вісник ХНПУ ім.. Г.С. Сковороди. 2005.- Вип..14. С.26-33

34.

Великань С.В. Следственные ситуации их классификация // Проблеми законності. Вип..39: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. Харків: Національна юридична академія України, 1999. С.146-151.

35.

Водопьянова Н.Е. Синдром «Психологического выгорания» в коммуникативных профессиях // Психология здоров’я / под.ред. Г.С. Никифорова СПб.: Издательство СпбГУ, 2000. С.443-462.

36.

Воробьева Е.А. Об исследовании феноменов профессионально-психологического воздействия следователя на допрашиваемого при проведении допроса// Аспирант и соискатель. - 2003 . - №1 . - С.155-158

37.

Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т., т.3. М., 1984. 638 с.

38.

Галаган В.І. Проблемі вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. 300с.

39.

Гиренко С.П. Проблеми та напрямки формування конфліктологічної культури працівників органів внутрішніх справ// Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки з громадкістю: Зб. наук. праць. Львів, 2003.

40.

Гиренко С.П. Психолого-педагогічний аналіз конфліктності працівників ОВС в умовах професійної діяльності// Педагогіка і психологія формування творчої особистості. Вип.24. К. Запоріжжя, 2002. С.369-373.

41.

Гиренко С.П. Психолого-педагогічні аспекти аналізу універсальної понятійної схеми конфлікту// Наук. записки кафедри педагогіки. Х.: ХГУ, 2001. С.50-62.

42.

Глазырин Ф.В. Психология следственных действий: Учеб. пособие для вузов МВД СССР, 1983. 136 с.

43.

Голіна В.В. Деякі питання ефективності попередження злочинності// Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: Зб. наук. праць Ред. кол.: Л.М. Давиденко, П.М. Каркач (відп.редактори) та ін..; ІПК Генеральної прокуратури України. Харків, 1999. С.234-2243.

44.

Гончаров І. Деякі аспекти процесуальної самостійності слідчого //Право України. - №7, 1995. С. 26-27.

45.

Горбачов В.П. Розвиток слідчого апарату в Україні (історія та перспективи) // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк: ДІВС, 2003. С.28-40.

46.

Горский Г.Ф. Научные основы организации и деятельности следственного апарата в СССР. - Воронеж, 1970. 208с.

47.

Грамович Г.И. Тактика использования специальных знаний в раскрытии и расследовании преступлений: Учеб. Пособие .- Минск: МВШ МВД СССР, 1987.- 56 с.

48.

Гранат Н.Л. Правовые и нравственно-психологические основы обеспечения за-конности на предварительном следствии: Автореф. дис д-ра юрид. наук. - М., 1992. - 31 с.

49.

Гребеньков Г.В., Фіолевський Д.П. Юридична етика: Навч. пос. К.: Алерта, 2004. 209 с.

50.

Грицаченко В.В. Історія становлення та розвитку органів дізнання і попереднього слідства в судочинстві України // Вісник Запорізького юридичного інституту. 1999. - №3. с.199-211.

51.

Гришин А.И., Громов Н.А. Процессуальные функции следователя // правоведение. 2001. - №5 (238). с.59-64.

52.

Гришин Ю.А. К вопросу о принятии процессуальной самостоятельности и ответственности следователем // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ №3, 1998. С.133-143

53.

Громов В.И. Дознание и предварительное следствие: Методика расследования преступлений: Осмотр места преступления (Сб. науч. тр.)/ В.И. Громов. М.: ЛексЭст, 2003. 544с.- (Антология криминалистики).

54.

Гусаков А.Н., Филющенко А.А. Следственная тактика: (в вопросах и ответах): Учеб. пособие. Свердловск: Изд-во Урал. Ун-та, 1991. 148с.

55.

Давліканова В.Є Психопрофілактична робота серед особового складу як частина програми психологічного супроводження працівників ОВС //Актуальні проблеми підготовки спеціалістів для слідчих підрозділів ОВС: Зб. наук. статей Херсон: Олді-плюс, 2002. С.120-124.

56.

Делікатний С.К. Професійно-психологічна підготовка працівників органів внутрішніх справ// Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центру. - 1995 . - №3 . С.52-55.

57.

Долгополов С. В. Деякі проблеми доведення на попереднім слідстві//Вісник ЛІВС МВС України №1, 1998р. С.103-115.

58.

Довженко Е.С. Состояние психоэмоциональной сферы сотрудников подразделений милиции // Вісник Харківського Національного Університету, Серія «Психологія». 2002. - №576. С.70-72.

59.

Дражина И.В. Следователь: Кн. для учащихся. Мн.: Нар.освіта, 1991. 80с.

60.

Дубривный В.А. Деятельность следователя: структура, аспекты // Вопросы уголовного процесса. 1984. -№3.- С. 44-50.

61.

Еникеев М.И. Юридическая психология: Ученик для вузов. М.: Издательство НОРМА, 2003 512с.

62.

Жалинский А.Э., Костицкий М.В. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация. Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. Ун-те, 1980. 211 с.

63.

Жданова І.В. Психологічні аспекти розвитку професійно-важливих якостей особистості працівників ОВС //Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, Психологія. 2005. №14 С.36-39.

64.

Жирний Г.Ю. Від визначення завдань до організаційної форми системи досудового слідства // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк: ДІВС, 2003. С.58-64

65.

Запорожцева Г.Є. Професійно-психологічна підготовка дільничих інспекторів міліції// Вісник Національного університету внутрішніх справ . Х., 1999 . №.8. С.235- 240.

66.

Звоников В.М., Пономаренко В.А., Цуварев В.И. К вопросу о психологичесокм отборе профессионалов // Психологический журнал. Том 3, №5, 1988. С.93-101.

67.

Зеленецький В.С. Структура дослідчого кримінального процесу // Вісник академії правових наук України. 1996.- №7. С. 126-133

68.

Зеленецький В.С. Уголовно-процесуальные функции следователя // Вісник Луганського інституту Внутрішніх справ МВС України. 2001. - №2. С.69-77.

69.

Ильченко Ю.И. Эмоции и чувства в деятельности следователя. Учебное пособие. Краснодар, 1978. 96 с.

70.

Інформаційний збірник про основні показники роботи з персоналом територіальних та транспортних органів внутрішніх справ України за 2004р. Київ, 6/5 від 1.02.2005 р., - 63с.

71.

Камлик М.І., Невмержицький С.В. Корупція в Україні. К.: Знання, 1998. 186с.

72.

Капустина А.Н.Многофакторная личностная методика Р.Кеттелла. СПб.: «Речь», 2001. 112с.

73.

Каркач П.М. Некоторые вопросы оценки эффективности работы с кадрами // Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: Зб. Наук. праць Ред. кол.: Л.М. Давиденко, П.М. Каркач (відп.редактори) та ін..; ІПК Генеральної прокуратури України. Харків, 1999. С.85-95.

74.

Картохина О.А. Следствие: вчера, сегодня, завтра // Российский следователь. 2005. - №1. С.2-4.

75.

Квачахия М.Н. Проблемы и возможности профессионального отбора следственных работников // Проблемы правоведения. - №48. 1987. С.131-134.

76.

Кінаш О. Організація окремої слідчої дії умова законності й ефективності розслідування злочинів // Право України. 2003. - №2. С.59-64.

77.

Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя: учеб.пособие. К.: Выща шк.., 1990.- 103с.

78.

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. Пособие для студентов высш. Пед. Учеб. Заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 304с..

79.

Клищевская М.В. К проблеме профессионального развития // Вестн. Моск.Ун-та. Сер.14 Психология. 2001. - №4. С.3-11.

80.

Клочков В.Г. Проблемы борьбы с преступностью на до судебном следствии // Весы Фемиды №1 (13), 2000г. С.71-74.

81.

Клочков В.Г. Проблемы повышения эффективности борьбы с преступностью на этапе досудебного следствия // Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: Зб. Наук. праць Ред.. кол.: Л.М. Давиденко, П.М. Каркач (відп.редактори) та ін..; ІПК Генеральної прокуратури України. Харків, 1999. С.210-214.

82.

Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. Посіб. К.: Харінком Інтер, 2003. 576с.

83.

Кожевников В.В. Проблемы профессионализма сотрудников органов внутренних дел // СОЦИС №9, 1999г. С. 55- 59

84.

Кожевников Г.К. Органи досудового слідства як окрема складова структура органів внутрішніх справ України // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк: ДІВС, 2003. С.69-72.

85.

Кожевников Г. К., Хотенець В. М., Янович Ю. П. Значення навантаження та умов праці слідчого для підвищення ефективності його діяльності // Вісн. Акад.. правових наук України. 1996. - № 7. С. 134-145

86.

Кокурин А. Психологическое обеспечение экстремальной деятельности// Развитие личности . 2004 . - № 1 . С.190-204.

87.

Коляда П.В. Актуальні питання досудового слідства в Україні // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк: ДІВС, 2003. С.3-11.

88.

Коновалова В.О. Проблеми логіки і психології у слідчій тактиці. Харків, 1965.- 140с.

89.

Кореневский Ю.В. криминалистика для судебного следствия. М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. 198с.

90.

Корнєв О.М. Деякі питання професійно-психологічної підготовки працівників органів внутрішніх справ // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки - №5, 2004. С.58-63.

91.

Корнєв О.М. Професійно-психологічна підготовка працівників підрозділів швидкого реагування міліції України: Автореф. дис. канд.. психол. наук. Київ 2001 18 с.

92.

Корнилов О.В. Некоторые вопросы оценки эффективности работы следователя // Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: Зб. Наук. праць Ред. кол.: Л.М. Давиденко, П.М. Каркач (відп.редактори) та ін.; ІПК Генеральної прокуратури України. Харків, 1999. С.201-204.

93.

Косюта М. Організаційна діяльність слідчого по профілактиці злочинів //Право України, 2001, №1. С. 64-66

94.

Котов Д.П., Шиханцов Г.Г. Психология следователя. Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1977. 134 с.

95.

Кравченко А.М., Анцупова Т.В. Психологічне супроводження ОРД як запорука вдосконалення боротьби зі злочинністю. // Науковий вісник Львівського юридичн