Особливості застосування методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого : Особенности применения методов психологического влияния в профессиональной деятельности следователя

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Особливості застосування методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого
  • Альтернативное название:
  • Особенности применения методов психологического влияния в профессиональной деятельности следователя
  • Кол-во страниц:
  • 221
  • ВУЗ:
  • НАЦіОНАЛЬНий УНіВЕРСИТЕТ ВНУТРішНіХ справ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    національний УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису


    Милорадова Наталя Едуардівна

    УДК 159.9:343.102



    Особливості застосування методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого

    Спеціальність 19.00.06 ‑ юридична психологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник:
    Балабанова Любов Матвіївна,
    доктор психологічних наук,
    доцент



    Харків ‑ 2005













    ЗМІСТ

    Перелік умовних позначень ......4
    ВСТУП ................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1. Аналіз та принципи використання методів психологічного впливу у правоохоронній діяльності...10
    1.1 Історичний огляд ролі та значення психологічного впливу у розслідуванні злочинів............................................................................................................10
    1.2. Досвід використання методів психологічного впливу у правоохоронній діяльності країн ближнього та дальнього зарубіжжя............................................28
    1.3. Методи психологічного впливу на особистість у правоохоронній діяльності....................................................................................................................44
    Висновки за розділом........................................................................................63
    РОЗДІЛ 2. Етапи та методи дослідження.................................65
    2.1. Структура дослідження та характеристика вибірки................................65
    2.2. Характеристика методів дослідження......................................................69
    РОЗДІЛ 3. Емпіричні дослідження застосування методів психологічного впливу слідчими у професійній діяльності...........................................................................................................86
    3.1. Специфіка слідчої діяльності і фактори, що її ускладнюють.................86
    3.2. Характеристика співвідношення фактів порушення законності працівниками слідчих підрозділів у професійній діяльності.........................................100
    3.3. Значущість різних методів впливу для підвищення ефективності слідчої діяльності...........................................................................................................106
    3.4. Пріоритетна роль психологічних методів впливу у професійній діяльності слідчих............................................................................................................116
    Висновки за розділом......................................................................................129
    РОЗДІЛ 4. Модельні побудови загальних характеристик та особливостей застосування методів психологіч­ного впливу.................................................................................................131
    4.1. Роль визначальних характеристик життєдіяльності людини в оцінюванні ступеня психологічного впливу...................................................................131
    4.2. Характеристика загальних критеріїв допустимості методів психологічного впливу..............................................................................................................147
    Висновки за розділом......................................................................................172
    Висновки....................................................................................................173
    Список використаних джерел...................................................176
    Додатки.......................................................................................................191









    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Особливість використання методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого визначається тим, що взаємодія слідчого із суб’єктом розслідування кримінальних справ являє собою дуже складне організаційно-психологічне явище. Враховуючи умови цієї складності, ефективність вирішення конкретної слідчої задачі залежить від успішного оволодіння слідчим не тільки психологічними знаннями про взаємодію учасників цього процесу, але і від формування навичок використання способів та заходів правомірного психологічного впливу на учасників спілкування при сумісній роботі.
    Установлення істини у справі здійснюється на підставі доказів фактичних даних, одержаних із джерел, вичерпний перелік яких подано в частині 2 ст. 65 КПК України. Одним із найбільш важливих і значущих джерел доказів є зізнання різних суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності: підозрюваних, підсудних, потерпілих, свідків. До того ж ці докази повинні бути отримані законним, правомірним шляхом відповідно до ст. 22 КПК України, яка забороняє одержувати показання шляхом насилля, погроз та інших незаконних заходів. Тому і виникає проблема використання слідчими допустимих методів психологічного впливу для досягнення істини у кримінальній справі.
    Юридичні і психологічні аспекти застосування методів психологічного впливу досліджувалися в роботах О.Р.Ратінова, В.О.Коновалової, В.Ю.Ше­пітько, А.В.Дулова, В.В.Юстицького, В.Г.Андросюка, О.М.Столяренка, М.І.Єнікєєва, Г.Г.Шиханцова, А.Потеряхіна, Є.Л.Доценко, В.К.Дуюнова, Т.С.Кабаченко, Є.В.Сидоренка, Л.Б.Філонова та ін.
    Здійснювались спроби визначення та класифікації конкретних прийомів і методів психологічного впливу (М.І.Порубов, М.В.Костицький, Ю.В.Чуфа­ровський, М.П.Хайдуков, І.Є.Биховський, С.О.Гарькавець) та критеріїв його допустимості (О.Р.Ратінов, Н.І.Єфімова, В.П.Бахін, В.І.Гончаренко, В.О.Ко­новалова, В.Г.Лукашевич, М.В.Салтевський та ін.), однак бурхливі соціальні перетворення періоду перебудови, поява принципово нових видів злочинів виявили недостатню ефективність класичних методів психологічного впливу та меж їхнього допустимого застосування. Крім того, різна міра заподіяної шкоди, соціальна значимість протиправної поведінки людини істотно змінює і ступінь застосування психологічного впливу на учасників процесу, що потребує подальшого більш глибокого вивчення даного питання.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно до Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 2005 рр.”, Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 2005 рр.” та пов’язано з реалізацією Комплексної програми кадрової політики в органах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001 2005 роки.”, Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням та підвищення авторитету міліції на 1999 2005 роки”. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 02.04.2002 р.), погоджена бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 21.09.2004 р.).
    Об’єкт дослідження психологічний вплив у правоохоронній діяльності.
    Предмет дослідження психологічний вплив та особливості його застосування слідчими на етапі досудового слідства.
    Мета дослідження визначити чинники та особливості застосування слідчими методів психологічного впливу на етапі досудового слідства.
    Завдання дослідження.
    1. На основі теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з психології та юриспруденції виявити основні тенденції розробки питання використання методів психологічного впливу у правоохоронній діяльності.
    2. Показати пріоритетну роль методів психологічного впливу стосовно підвищення ефективності професійної діяльності слідчого.
    3. Визначити зміни ставлення слідчих та курсантів-випускників до застосування методів психологічного впливу на етапі досудового слідства.
    4. Провести систематизацію методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого та навести їхню класифікацію.
    5. Розробити модельні побудови адекватності застосування психологічного впливу у професійній діяльності слідчого.
    6. Розробити рекомендації щодо професійно-психологічної підготовки слід­чих у навчальних закладах МВС України.
    Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
    а) теоретичного характеру: аналіз наукової літератури та керівних документів стосовно організації діяльності слідчих підрозділів, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз, змістовний аналіз та інтерпретація експериментальних даних, класифікація;
    б) емпіричного характеру: діагностичні методи (спостереження, опитування, анкетування, стандартизоване інтерв’ювання, аналіз процесу та продуктів діяльності, контент-аналіз, суб’єктивне” шкалування та моделювання); методи обробки отриманих даних (кількісний та якісний аналіз); методи математичної статистики метод Ст’юдента-Фішера.
    Методологічною основою дослідження стали:
    · роботи авторів у галузі дослідження психологічного впливу (АндреєваГ.М, СидоренкоО.В., Кабаченко Т.С., Ковальов Г.А., Доценко Є.Л.);
    · принцип системно-структурного підходу щодо вивчення психологічної готовності до діяльності (Нерсесян Л.С., Ломов Б.Ф., Бочарова С.П., Землянська О.В.);
    · роботи в галузі юридичної психології, криміналістики та кримінального процесу по проблемам тактико-психологічного супроводження слідчих дій (Васильєв В.Л., Коновалова В.О., Ратінов О.Р., Шепітько В.Ю., Філонов Л.Б., БандуркаО.М., Друзь В.А., Ємельянов В.П., Порубов М.І., Баєв О.Я.).
    Наукова новизна дослідження:
    · вперше розроблені модельні побудови для з’ясування залежності застосування методів психологічного впливу від таких визначальних характеристик, як: 1) міра законослухняності членів суспільства; 2) складові характеристики життєдіяльності людини; 3) базові критерії допустимості методів психологічного впливу: законність, етичність та інформативність;
    · уточнено підходи щодо класифікації методів психологічного впливу, які використовуються у професійній діяльності слідчого;
    · дістали подальшого розвитку уявлення про взаємозв’язок між загальнометодологічними, стратегічними положеннями і тактикою психологічного впливу на етапі досудового слідства та висвітлено психологічні закономірності, що лежать в основі стосунків між слідчим і учасниками процесу розслідування злочинів.
    Практична значущість даного дослідження визначається науково-теоретичними розробками та практичними рекомендаціями, а саме:
    · пропозиціями щодо удосконалення засобів психологічного впливу на учасників процесу розслідування злочинів;
    · використанням одержаних емпіричних результатів для подальшого вивчення й опрацювання слідчими методів психологічного впливу у практичній діяльності;
    · систематизацією існуючих методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого, що сприяє більш диференційному підходу до їх застосування на практиці;
    · використанням результатів дослідження у розробці лекційних, практичних та тренінгових занять у межах курсу Психологія слідчої діяльності”.
    Особистий внесок здобувача. Нами розроблені модельні побудови загальних характеристик та особливостей застосування методів психологічного впливу, спрямованих на підвищення якості професійної діяльності слідчих та навчання молодих спеціалістів ефективним методам роботи. У статті Сучасні питання застосування штрафу на місці”, написаній у співавторстві з Г.В.Джагуповим, особистий внесок здобувача складає не менш ніж 50%. У тезах доповіді Напрямки застосування модельних побудов у вивченні психологічних методів впливу”, написаній у співавторстві з Л.М. Балабановою, особистий внесок здобувача складає не менш ніж 50%.
    Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювалися на засіданнях та наукових семінарах кафедри прикладної психології Національного університету внутрішніх справ у період з 2000 по 2004 рр., розкриті в доповідях на п’яти науково-практичних конференціях: науково-практична конференція Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України” (Харків, 2002 р.); науково-практична конференція Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 2004 р.); науково-практична конференція Система початкової професійної підготовки персоналу ОВС України: стан та перспективи” (Суми, 2004 р.); науково-практична конференції Проблеми формування позитивного іміджу міліції” (Херсон, 2004 р.); науково-практична конференція Теорія та практика виховної роботи в ОВС України”(Харків, 2004 р.).
    Публікації. Зміст й основні результати проведеного дослідження відображені у 17 публікаціях (із них 6 статей у фахових наукових виданнях із психологічних наук, 6 статей у фахових наукових виданнях з юридичних наук).

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, які включають одинадцять підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний обсяг дисертаційного дослідження складає 190 сторінок. Робота містить 33 рисунки, 24 таблиці, 11 додатків, бібліографію з 197 найменувань.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Аналіз проблеми становлення і розвитку методів психологічного впливу на особистість у слідчій діяльності свідчить про те, що він був предметом дослідження переважно криміналістичної галузі знань та базувався, в основному, на карально-винагородних засадах. Разом з тим, розгорнутий теоретичний аналіз цієї проблеми дозволив нам констатувати, що психологічний вплив передбачає два основних напрямки: заохочення і покарання. Ці методи реалізуються численними способами і прийомами із використанням різноманітних тактик і стратегій, що створює достатню складність як під час навчання спеціалістів, так і у виборі засобів психологічного впливу для застосування у професійній діяльності слідчого.
    2. Констатуючий експеримент показав, що переважна кількість респондентів як серед слідчих, так і серед курсантів вважає, що головна роль у розслідуванні злочинів повинна належати правомірним і допустимим психологічним методам впливу. Але виявлений нами недостатній рівень знань та вмінь працівників слідчих підрозділів у використанні способів правомірного психологічного впливу, обумовлений як незадовільним станом професійної підготовки, так і неопрацьованістю способів передавання досвіду застосування психологічного впливу, що призводить до зниження ефективності слідчої діяльності та сприяє формуванню соціально-негативного ставлення населення до правоохоронних органів.
    3. Виявлене нами зменшення значущості застосування методів психологічного впливу у курсантів після проходження виробничої практики свідчить про недостатньо сформований рівень уявлень про пріоритетність, доцільність та допустимість психологічних методів впливу при розслідуванні злочинів. Зіткнення з реальною дійсністю формує у курсантів достатньо різнорівневе уявлення про ступінь та можливості застосування методів фізичного та матеріального впливу. Так, існує стійка група респондентів як серед курсантів, так і серед слідчих, яка вважає за необхідне використання неправомірних методів психологічного впливу та фізичного насильства. Разом з тим, у слідчих, які мають стаж роботи до п’яти років, відмічається зростання рівня усвідомлення пріоритетної ролі методів психологічного впливу.
    4. Для систематизації методів психологічного впливу нами була розроблена класифікація, основу якої складають: по-перше ‑ розподіл методів психологічного впливу на заохочувально-правові та примусово-правові методи в межах діючого законодавства; по-друге ‑ залежність застосування методів психологічного впливу від співвідношення основних характеристик життєдіяльності людини, які умовно поділяються на три категорії: матеріальну (Мс), фізичну (Фс) і емоційно-почуттєву (Е-Пс) складові. Використання такої класифікації методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчих сприяє більш детальному та точному підбору слідчими методів впливу на особистість у ситуаціях розслідування злочинів, у залежності від пріоритетності визначальних характеристик життєдіяльності учасника розслідування (підслідного, свідка, потерпілого тощо) що, у свою чергу, підвищує результативність та ефективність практичної діяльності слідчого.
    5. Запропоновані нами модельні побудови, основу яких складають: по-перше умовний розподіл членів суспільства за рівнем дотримання законодавчо закріплених правових норм на три категорії осіб: законослухняні (І категорія), незаконослухняні (ІІ категорія) і пересічні (ІІІ категорія) громадян; по-друге залежність застосування методів психологічного впливу від співвідношення та часткової участі основних складових характеристик життєдіяльності людини (Мс, Фс, Е-Пс); по-третє виокремлення базових критеріїв допустимості методів психологічного впливу, таких як: законність, етичність, інформативність найбільш адекватно визначають особливості застосування методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчих. Використання запропонованих модельних побудов психологічного впливу сприяє більш змістовному та якісному вивченню психологічних основ використання методів впливу. Застосування наочних моделей методів психологічного впливу сприяє формуванню просторового мислення та більш ґрунтовному підходу до використання слідчими у своїй професійній діяльності тактичних прийомів, що базуються на психологічних засадах.
    6. Для більш ефективного впровадження в практичну діяльність слідчих правомірних, законних, допустимих та результативних методів впливу необхідно розробити систему стимулювання працівників, яка б була спрямована на формування зацікавленості у надбанні передових знань, навичок та підвищенні особистої професійної майстерності. Для вирішення цієї проблеми необхідним є комплексний підхід: розробка нових та удосконалення існуючих систем підготовки молодих слідчих, курсів підвищення кваліфікації; рішуче та мобільне введення в систему навчання нових перспективних тренінгів та тренувальних занять по формуванню комунікативних вмінь та навичок.
    7. За результатами проведених нами досліджень бажано:
    · розробити тренінгові програми по оволодінню навичками психологічного впливу у різноманітних ситуаціях як для курсантів навчальних закладів МВС України, так і для слідчих з різним стажем роботи на базі використання наочних моделей психологічного впливу;
    · ввести у програму навчальних закладів МВС України та на курсах підвищення кваліфікації спеціалізований курс, спрямований на оволодіння курсантами навичками та вміннями використання методів правомірного психологічного впливу. В межах курсу передбачити поєднання теоретичного, тренінгового та практичного навчання;
    · розробити програму організації досліджень за проблемами методів психологічного впливу та критеріями допустимості їхнього застосування;
    · упорядкувати передачу досвіду застосування правомірних та допустимих методів психологічного впливу та створити базу даних типових ситуацій застосування психологічного впливу з послідовним її впровадженням в учбовий процес та практику;
    · продовжити подальший моніторинг методологічних проблем виміру допустимих меж застосування методів психологічного впливу у слідчій практиці.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аверьянов Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. / Под ред. проф. Р.С. Белкина. М.: Издательская группа НОРМА ИНФРА, 1999. 990 с.
    2. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка: Практический справочник. М.: Рус. яз., 1989. 494 с.
    3. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навчальний посібник. К: Українська академія внутрішніх справ, 1994. 106 с.
    4. Андросюк В.Г., Казмиренко Л.І., Юхновець Г.О., Медведєв В.С. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій. К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. 111 с.
    5. Арилов Т Э. Формы и виды противодействия установлению истины при расследовании преступлений // Правовые проблемы деятельности органов внутренних дел в современных условиях. Труды Академии МВД СССР. ‑М., 1992. 210 с.
    6. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392 с.
    7. Артем’єв В.О. Психологія страху і її роль в професійній діяльності працівників МВС: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. Х., 2003. - 21 с.
    8. Бабаева Е.У. Противодействие предварительному следствию и пути его преодоления // Российский следователь. 2001. - №6. С. 7-9.
    9. Баев О.Я. Конфликты в деятельности следователя (вопросы теории). Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1981. 160 с.
    10. Баев О.Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984. 131 с.
    11. Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учебное пособие. Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995 224 с.
    12. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста (Теоретико-методологический аспект). Харьков: Консум, 1999. 240 с.
    13. Бальтасар Грасиан. Карманный оракул. Критикон. М.: Наука, 1984. -631 с.
    14. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основи психологи управления: Учебник. Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. 528 с.
    15. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Нац. ун-та внутр. дел, 2001. 640 с.
    16. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учебное пособие для вузов. Харьков: РИП Оригинал, Фортуна Пресс, Ун-т внутр. дел, 1997. 351 с.
    17. Бандурка А.М., Друзь В.А. Психология власти: Учебное пособие для вузов. Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. 328 с.
    18. Бандурка А.М., Друзь В.А. Этнопсихология: Учебное пособие. Харьков: Изд-во Ун-та внутр. дел, 2000. 240 с.
    19. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навчальний посібник. Харків: Вид-во НУВС, 2001. 220 с.
    20. Бандурка О.М., Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. Харків: Вид-во НУВС, 2002. 336 с.
    21. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник. Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. 480 с.
    22. Бандурка О.М.Оперативно-розшукова діяльність. Частина I: Підручник Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. 336 с.
    23. Бахін В.П., Весельський В.К., Маліков Т.С. Поліцейський допит у США (поради допитуючому): Навчальний посібник. К.: НВТ Правник” НАВСУ, 1997. 33 с.
    24. Бахін В.П., Весельський В.К. Тактика допиту: Навчальний посіб. Київ: НВТ «Правник», 1997. 64 с.
    25. Белкин Р.С. Курс криминалистики. Т.3: Криминалистические средства, приёмы и рекомендации. М.: Юристъ, 1997. - 480 с.
    26. Белкин Р.С.Очерки криминалистической тактики: Учебное пособие. Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993. 200 с.
    27. Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Франсуа де Ларошфуко. Максимы; Блез Паскаль. Мысли; Жан де Лабрюйер. Характеры. М.: Художественная литература, 1974. Т. 42. 541 с.
    28. Богинский В.Е. Рефлексивное управление при допросе: Учебное пособие. Харьков, 1983. 40 с.
    29. Богинский В.Е. Система тактических приёмов допроса подозреваемого: Автореф. дис. канд.. юрид. наук. Х., 1980. - 17 с.
    30. Болотова В.А. Состояние общественного мнения о милиции и его влияние на эффективность взаимодействия населения с органами правопорядка // Вестник МСУ. 2000. Т.3, № 2. С. 32-34.
    31. Бояров В. Залучення спеціалістів-психологів до слідства у кримінальних справах // Вісник прокуратури. 2002. - №6(18). С. 116-118.
    32. Быховский И.Е. Процессуальные и тактические вопросы проведения следственных действий: Учебное пособие. Волгоград: Научно-исследователь­ский и редакционно-издательский отдел Высшей следственной школы МВД СССР, 1977. 96 с.
    33. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий (библиотека следователя). М.: Юрид. лит., 1981. 112 с.
    34. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. М.: Юрид. лит., 1991. 464 с.
    35. Весельський В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти): Монографія. Київ: НВТ Правник” НАВСУ, 1999. 126 с.
    36. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. Тула: Автограф, 2000. 464 с.
    37. Водолазский Б.Ф., Гутерман М.П. Конфликты и стрессы в деятельности работников ОВД. Омск, 1976. 34 с.
    38. Вольтер Ф.М. Награда за справедливость и гуманность // Избранные произведения по уголовному праву и процессу. - М.: Госюриздат, 1956. 339 с.
    39. Гарькавець С.О. Психологічні особливості системи цінностей правопорушника: Дис. ...к. психол. наук. Х., 2001. 178 с.
    40. Годфруа Ж. Что такое психология. М.: Мир. 1992. Т. 2. 370 с.
    41. Гримак Л.П., Скрыпников А.И. Психологические методы активизации памяти свидетелей и потерпевших: Методическое пособие / ВНИИМВДРФ. М., 1997. 52 с.
    42. Гриненко А.В. Процессуальные средства установления психологического контакта с обвиняемым // Российский следователь. 2001. № 5. С. 20-22.
    43. Глазырин Ф.В. Изучение личности обвиняемого и тактика следственных действий: Учебное пособие. Свердловск, 1973. 156 с.
    44. Гончаренко В.Г. Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навчальний посібник. Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1994. 48 с.
    45. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х томах. Т.1. М.: Госуд. Изд-во иностранных и национальных словарей, 1995. 700 с.
    46. Долженков О.Ф., Запорожцева Г.Є., Кіцул А.П., Тищенко М.В. Психологія і оперативно-розшукова діяльність (Історично-правовий нарис) // Вісник одеського інституту внутрішніх справ. - 2001. - №4. С. 88-96.
    47. Дороніна М.С. Психологія управління: Навчальний посібник. Х.: ХДЕУ, 2000. 96 с.
    48. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. М.: ООО «ЧеРо», Изд-во МГУ, 2000. 342 с.
    49. Дулов А.В. Судебная психология. Минск: «Высшая школа», 1975. 464 с.
    50. Дулов А.В Основы психологического анализа на предварительном следствии. М.: Юрид. лит., 1973. 168 с.
    51. Дуюнов В.К. Уголовно-правовое воздействие: понятие, основание, механизм // Российский следователь. - 2001. - №4. С.27-32.
    52. Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод. К.: Українська Правнича Фундація, Рада Європи, 1997. 38 с.
    53. Емельянов В.П. Тероризм и преступления с признаками тероризирования: уголовно-правовое исследование / Емельянов В.П.; Нац. ун-т внутр. дел. - СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. 290 с.
    54. Емельянов В.П. Актуальные проблемы применения нового УК Украины // Право і безпека. 2002. - №1. С. 52-55.
    55. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. М.: Юристъ, 1996. 631 с.
    56. Еникеев М.И. Юридическая психология. Учебник для вузов. М.: Издательская группа НОРМА ИНФРА. М, 1999. 517 с.
    57. Ермакова Л.А. Информация, передаваемая невербальным путем, и возможности ее использования в ходе допроса // Российский следователь. 2001. - №5. С. 5-11.
    58. Жуков И. Возвращение доверия населения к милиции задача политическая // Закон и право. 2002. № 8. С. 54-55.
    59. Журов М.С. Афіляція та влада як соціально-психологічний феномен в організації спільних відносин: Автореф. дис. к. психол. наук. Х., 2001. 20 с.
    60. Журов М.С., Криводерев В.В. Практическая психология: Учебное пособие. Симферополь-Харьков: Национальный университет внутренних дел, 2003. 196 с.
    61. Збірка договорів Ради Європи: українська версія Київ: Парламентське видавництво, 2000. 655 с.
    62. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Питер, 2000. 448 с.
    63. Ильин Е.П. Психология воли. СПб.: Питер, 2000. 288 с.
    64. Ильин И.А. О сопротивлении злу силою / Собр. Соч. в 10 т. Т.5. М.: Рус. кн., 1995. 507 с.
    65. Газета Информационный еженедельник НЭП”. 2004, №7.
    66. Исаев И.А. Рациональное и иррациональное в психологической теории права Л.И.Петражицкого // Психологический журнал. 1986. Т. 7, №4. С. 131-135.
    67. Історія держави і права України. Підручн. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. /А.Й.Рогожин, М.М.Страхов, В.Д.Гончаренко та ін.; За ред. Акад. Академії правових наук України А.Й.Рогожина. ‑ К.: Ін Юре. - 1996. - 368 с.
    68. Кабаченко Т.С. Активизация человеческого фактора: методы психологического воздействия // Психологический журнал. 1986. Т. 7, №4. - С. 11-21.
    69. Кабаченко Т.С. Методы психологического воздействия: Учебное пособие. М.: Педагогическое общество России, 2000. 544 с.
    70. Карлен. Д. Американские суды: система и персонал. Организация правосудия в США. М., «Прогресс», 1972. 124 с.
    71. Ковалев Г.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Вопросы психологии. 1987. - №3. С. 41-49.
    72. Коляда П. «Триєдине завдання слідчих міліції” // Юридичний вісник України, 4-17.01.03 р., 18-24.01.03 р.
    73. Комарков В.С. Тактика допиту. Харків, 1975. 52 с.
    74. Комиссаров В.И. Теоретические проблемы следственной тактики. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. 156 с.
    75. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. М.:, Издательская группа НОРМА ИНФРА. М, 1998, - 832 с.
    76. Кони А.Ф. Избранные произведения. М.: Юрид. лит., 1980. 496 с.
    77. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. Учебное пособие. Х. : Гриф”, 1997. 256 с.
    78. Коновалова В.О. Правова психологія: Навчальний посібник. Х.: Основа, 1996. 184 с.
    79. Конституция Украины. Харьков: Консум, 1996. 48 с.
    80. Корчагин А., Иванов А. Краткая характеристика особенной части уголовного права зарубежных стран // Уголовное право. - 2002. - №2. - С.37-38
    81. Коржанський М., Литвак О. Причини неефективного слідства // Право України. 2003. - №5. С. 128-129.
    82. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и юридические проблемы. Киев: Вища школа. 1990. 259 с.
    83. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе. М.: Изд-во «Экономика», 1975. 271 с.
    84. Криміналістика. Криміналістична тактика і методи розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. За ред. проф. В.Ю.Шепітько. Харків: Право, 1998. 376 с.
    85. Криминалистика / Под ред. д.ю.н. проф. В.А.Образцова М.: Юрист, 1995. 592 с.
    86. Криминалистика. Учебник для вузов. /Отв. редактор проф. Н.П.Яблоков. М.: Издательство БЕК, 1995. 708 с.
    87. Кримінальний кодекс України. Х.: ТОВ «Одіссей», 2002. 240 с.
    88. Кримінально-поцесуальний кодекс України. Х. ТОВ «Одіссей», 2002. 288 с.
    89. Кришевич О.В. Психологічні аспекти розв’язання конфліктів в слідчій діяльності: Автореф. дис. канд.. психол. наук. К., 2002. - 17 с.
    90. Кришевич О.В. Розв’язання конфліктів у слідчій діяльності // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - №5. С. 36-39.
    91. Кузьмичев В.С. Теория и практика следственной деятельности. Монография. Киев: НВТ «Правник», 1997. 246 с.
    92. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544 с.
    93. Куркин Б.А. Теория конституционализма и философия государства в ФРГ // Закон и право. 2001. - №5. С. 39-47.
    94. Курс советского уголовного процесса: общая часть. М.: Юрид. лит., 1989. 640 с.
    95. Лозова С.М. Тактико-психологічне забезпечення очної ставки: Автореф. дис. канд.. психол. наук. Х., 2004. - 19 с.
    96. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник К.: Вілбор, 1997. 480 с.
    97. Лукашевич В.Г Основы теории профессионального общения следователя: Автореф. дис. д-ра юрид. наук. К., 1993. 45 с.
    98. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования. Киев: Украинская академия внутренних дел, 1993. 194 с.
    99. Лукьянчиков Е.Д., Кузьмичев В.С. Тактические основы расследования преступлений: Учебное пособие. К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э.Дзержинского, 1989. 48 с.
    100. Луцик А. Межі психологічного впливу на допитах // Вісник прокуратури. 2002. № 3 (15). С. 93-95.
    101. Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства // Право України. 2001. - №3. С. 15-20.
    102. Маляренко В., Пилипчик П. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод в стадії попереднього розслідування кримінальної справи // Право України. 2001. - №4. С. 40-44.
    103. Мартыненко Р.Г. Ситуации, возникающие при противодействии заинтересованных лиц расследованию // Российский следователь. - 2001. - № 3. - С. 6-7.
    104. Математическая статистика: Учебник / Иванова В.М.. Калинина В.Н., Нешумова Л.А. - 2-е изд, перераб. и доп. М.: Высш. школа, 1981. 371 с.
    105. Матюхіна Н.П. Формування комунікативної культури працівників органів внутрішніх справ: Навчальний посібник. Харків: Університет внутрішніх справ, 1998. 63 с.
    106. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. Научно-практическое издание. К.: Юринком Интер, 1999. 448 с.
    107. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальній процес України: Підручник. 2-е вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 1999. 536 с.
    108. Морозов А.В. Психология влияния. СПб.: Питер, 2001. 512 с.
    109. Мюнстербергъ Г. Психология и экономическая жизнь. - Москва, 1914. 290 с.
    110. Невский С.А. Расследование преступлений в России во второй половине ХІХ начале ХХ века // Российский следователь. 2002. - №6. С. 5-7.
    111. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов / РАН; Институт государства и права. М.: Инфра* М-Норма, 1997. 652 с.
    112. Образцов В., Богомолова С., Проверка правдивости показаний // Законность. - 2002. - №9. - С. 29-32.
    113. Общая, социальная и юридическая психология: Учебник для вузов / М.Еникеев. СПб.: Питер, 2003. 752 с.
    114. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М., Изд-во: «Сов. Энциклопедия»., 1973. 846 с.
    115. Основы религиоведения: Учебник / Ю.Ф. Борунков, И.Н. Яблоков, К.И.Никонов и др. / Под ред. И.Н.Яблокова. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1998. 480 с.
    116. Основы религиоведения / Е.П. Корогодова, С.А. Невечеря, К.М. Магомедов, О.В.Ковалевская, А.Ю.Кузнецов, Л.В.Рязанцева, А.П.Артеменко, А.К.Чаплыгин, Е.В.Качуров, С.В.Качурова, Т.А.Коломиец. Харьков: Харьк. авиац. ин-т, 1996. 290 с.
    117. Осятинский В. Введение в концепцию прав человека // Российский исторический и правозащитный журнал «Карта».- 2001. - №12. С. 21-23
    118. Охременко О. Экстремальные состояния в профессиональной деятельности // Персонал. 2002. - №3. С. 65-67.
    119. Пакт о гражданских и политических правах. Права людини. Міжнародні договори України. К.: Наукова думка, 1992. 220 с.
    120. Панов Н., Шепитько В. Рефлексивное управление при допросе // Юридический вестник. 1999. - № 4. - С. 96-98.
    121. Переверзєва О.Я. Формування неправдивих показань, система тактичних прийомів їх виявлення і подолання: Автореф. дис. канд.. юрид. наук. Х., 2000. 19 с.
    122. Победкин А.В., Гавриков В.А. О некоторых проблемах допустимости доказательств в уголовном процессе // Государство и право. 1999. - №7. С. 53-56.
    123. Подготовка высшего руководящего состава полиции в полицейской Академии управления ФРГ: Научно-аналитические материалы. М.: Академия управления МВД России, 2000. 20 с.
    124. Полтавцева Л.И. Психология в криминалистике: существенные мелочи” м
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины