Формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях виконання оперативно-службових завдань : Формирование адекватного поведения работниками ОВС в ризиконебезпечних ситуациях выполнения оперативно служебных заданий

Краткое описание

Чуносов Михайло Олександрович

УДК 159.9.019.4:34:620.99

Формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях виконання оперативно-службових завдань

Спеціальність 19.00.06 юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, доцент Балабанова
Любов Матвіївна

Харків 2005

ЗМІСТ

ВСТУП ......................3
РоздІЛ 1. Сучасні наукові уявлення про діяльність працівників ОВС при виконанні складних оперативно-службових завдань.
1.1 Формування поведінки, як психологічна проблема9
1.2 Ризиконебезпечні ситуації в оперативно-службовій
діяльності працівників ОВС ........20
1.3 Формування поведінки адекватної до умов несення
служби у працівників ОВС ....................27
Висновки до розділу.......................43
РоздІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ Закономірності формування адекватної поведінки працівниками ОВС при виконанні оперативно-службових завдань
2.1 Організація та методи дослідження ..45
2.2. Обгрунтування етапів процесу формування адекватної
поведінки працівниками ОВС............49
2.3 Експериментальне дослідження формування адекватної
поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях.....99
2.4 Підвищення ефективності підготовки працівників ОВС до
виконання оперативно-службових завдань..139
Висновки до розділу......................149
висновки................150
Список використаних джерел......152
Додатки..............169

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах складної криміногенної ситуації, що склалась в Україні важливе значення для вирішення завдань забезпечення належного правопорядку і громадської безпеки має високій рівень підготовленості працівників ОВС до ефективних дій в екстремальних умовах.
Ефективність правоохоронної діяльності багато в чому визначається здатністю працівника міліції адекватно реагувати на небезпечні ситуації, які виникають при виконанні оперативно-службових завдань.
Можливість виникнення небезпечних ситуацій постійно зустрічається в діяльності працівника правоохоронних органів. Небезпечні ситуації характеризуються великою різноманітністю і кількістю стресогенних чинників, які негативно впливають на працівника ОВС і детермінують його адекватну або неадекватну поведінку.
Велику увагу вивченню психологічних аспектів формування адекватної поведінки у працівників міліції надавали О.М.Столяренко, О.В.Тімченко, Ж.Ю. Половникова, І.І.Ліпатов, В.Д. Кислий, та ін. Однак вирішенню особливостей формування у них адекватної поведінки в ризиконебезпечних ситуаціях приділялося недостатньо уваги. Аналіз трагічних інцидентів свідчить, що неадекватна поведінка працівників ОВС переважно пов’язана з психологічними причинами (неадекватною самооцінкою, емоційно-вольовою нестабільністю, недостатнім рівнем мотивації, слабким інтелектом, не розвиненими комунікативними навичками).
Результатом неадекватної поведінки є високі показники травматизму і загибелі особового складу ОВС при виконанні ними службових обов'язків. Але незважаючі на необхідність вирішення цієї проблеми залишається не вивченим процес формування адекватної поведінки у працівників ОВС при виконанні оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях. Крім того, вимагає подальшого вивчення вплив індивідуально психологічних особливостей особистості, на процес формування адекватної поведінки в ризиконебезпечних ситуаціях.
Викладене вище свідчить, про те що проблема підвищення ефективності поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях далека від остаточного вирішення являється актуальною і потребує наукового обгрунтування
Зв'язок з державними програмами, планами, темами. Проведене Дослідження виконано в рамках з реалізації Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”, Наказ МВС № 334 від 5 квітня 2002 р. Про затвердження концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України і Програми її реалізації до 2005 р.”; Загального плану Національного університету внутрішніх справ по реалізації вимог Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999-2005 р.”.
Об'єкт дослідження: процес формування адекватної поведінки.
Предмет дослідження: психологічні закономірності формування адекватної поведінки працівниками ОВС при виконанні оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях.
Мета дослідження: виявити психологічні закономірності формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях і розробити практичні рекомендації з оптимізації цього процесу.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що діяльність, працівників ОВС направлена на формування адекватної поведінки в ризиконебезпечних ситуаціях, структурована. Залежно від наявності конкретних чинників вона проявляється по різному і визначається грунтовними принципами, які мають ізоморфний характер. Вивчення дії чинників і структурних особливостей формування адекватної поведінки працівників ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях дає можливість більш ефективно здійснювати їх службову підготовку.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз сучасного стану досліджень проблеми формування адекватної поведінки працівниками ОВС при виконанні оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях.
2. Вивчити особливості чинників, що впливають на формування адекватної поведінки працівників ОВС при виконанні ними оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях.
3. Експериментальним шляхом виявити умови, які детермінують процес формування адекватної поведінки працівниками ОВС при виконання оперативно-службових завдань.
4. Встановити залежність якості виконання працівниками ОВС оперативно-службових завдань від індивідуально-психологічних особливостей.
5. Розробити практичні рекомендації з оптимізації процесу підготовки працівників ОВС до виконання оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях.
Методи дослідження. Для перевірки робочої гіпотези і виконання поставлених задач використовувались слідуючі дослідження:
а) теоретичні аналіз наукової літератури, аналіз керівних документів, які стосуються організації діяльності правоохоронних органів, систематизація, порівняння, узагальнення одержаної інформації, системний аналіз отриманих даних;
б) емпіричні стандартизовані спостереження; моделювання ризиконебезпечних ситуацій, бесіда, експертна оцінка результатів експерименту, психодіагностичні методики;
в) методи математичної статистики.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечується обгрунтовуванням основних положень, адекватністю задачам методів дослідження, репрезентативністю вибірки, використанням методів кількісного та якісного аналізу одержаних даних.
В дослідженнях приймали участь 414 працівників ОВС з різним досвідом роботи у практичних органах (від 1 до 10 років) та з різною віковою характеристикою (від 18 до 35 років). Експериментальне дослідження проводилося в 4 етапи з 2001 по 2004 р.
Протягом першого етапу дослідження (2001-2002 рр.) автором сформульовані предмет, об'єкт та робоча гіпотеза і здійснено пошук адекватних задачам, психологічних методів дослідження.
Другий етап (20022003 рр.). На цьому етапі проводився аналіз загальнонаукового досвіду вирішення проблеми формування адекватної поведінки, були розглянуті психологічні, фізіологічні й правові аспекти предмету дослідження.
Третій етап (2003-2004 рр.) На цьому етапі проводився експеримент, метою якого був доказ або спростування теоретично обгрунтованих чинників формування адекватної поведінки працівниками ОВС.
Четвертий етап (2004 р.) на цьому етапі відбувалось узагальнення результатів, проводилась математична обробка одержаних данних, формулювались висновки дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому що:
Вперше:
- виявлені психологічні закономірності процесу формування адекватної поведінки у працівників ОВС при виконанні оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях;
- з’ясована залежність реалізації адекватної поведінки працівниками ОВС при виконанні оперативно-службових завдань від особливостей об’єктивних і суб’єктивних чинників;
- обґрунтовані стратегії формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях;
Уточнено поняття адекватної поведінки працівників ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях.
Дістали подальшого розвитку уявлення про вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості працівників ОВС на ефективність виконання ними оперативно-службових завдань.
Практична значущість одержаних результатів полягає в можливості їх використання:
- при прогнозуванні адекватної поведінки працівниками ОВС при виконанні ними оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях;
- при розробці рекомендацій щодо вдосконалення процесу професійної підготовки працівників ОВС до службової діяльності;
- при плануванні, організації та проведенні психологічних тренінгів, які направлені на формування психологічної готовності особистості до діяльності в ризиконебезпечних ситуаціях;
- в науковій та навчальній діяльності відомчих навчальних закладів системи МВС.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати дослідження протягом 2001-2004 рр. розглядались та обговорювались на засіданнях і наукових семінарах кафедр прикладної психології та загальної психології та педагогіки Національного університету внутрішніх справ, а також кафедри спеціальної та фізичної підготовки Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ.
Результати роботи доповідались автором на 4 науково-практичних конференціях: Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи” (Харків, 2003 р.), Фізична підготовка військовослужбовців” (Київ, 2003 р.), Звітних науково-практичних конференціях Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (Сімферополь, 2003-2004 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 3 учбових посібниках, 7 статтях у наукових журналах (з них 3 статті у фахових наукових виданнях з психологічних наук).

Список литературы

висновки
1. На підставі аналізу основних теоретико-концептуальних підходів у психології щодо проблеми формування адекватної поведінки в ризиконебезпечних ситуаціях встановлено, що цей процес є внутрішньою діяльністю, яка починається з розпізнавання ситуації як ризиконебезпечної, появи потреби в адекватному реагуванні, пошуку програми адекватних дій та прийняття рішення для її реалізації.
2. Встановлено, що на формування адекватної поведінки працівника ОВС впливають об'єктивні та суб'єктивні чинники. До суб'єктивних чинників можна віднести наявність у працівника ОВС наступних компонентів: 1) комплексу мотиваційних настанов на досягнення успіху в діяльності; 2) типологічних характеристик, притаманних для прояву вольових якостей, таких як, сміливість і рішучість; 3) здатність до суб'єктивної категоризації конструктів зовнішнього середовища як ризиконебезпечних; 4) попереднього практичного досвіду про спосіб адекватного реагування в ризиконебезпечних ситуаціях.
Об'єктивні чинники включають в себе: 1) достатню кількість часу у працівника ОВС необхідного для оцінки наявної ситуації як ризиконебезпечної; 2) наявністю у зовнішньому середовищі взірців адекватного реагування для часткового чи повного наслідування поведінки; 3) відповідність наявного просторового, психофізіологічного та психоемоційного стану працівника ОВС попередньому досвіду адекватного реагування.
3. З’ясовано, що процес формування адекватної поведінки працівника ОВС може бути здійснений за однією з шести стратегій: 1) стереотипною”; 2) настановно-стереотипною”; 3) інсайтовою”; 4) ідеомоторною”; 5) комбінованою”; 6) інтроективною”. Вибір стратегій формування адекватної поведінки працівника ОВС у ризиконебезпечній ситуації визначається наявністю об’єктивних та суб’єктивних чинників в різних поєднаннях.
4. Успішність професійної діяльності працівника ОВС визначається такими індивідуальнопсихологічними особливостями як сила нервової системи, низький рівень нейротизму, високий рівень сформованості мотиваційних, вольових та професійних якостей.
5. На підставі обґрунтованих чинників і стратегій формування адекватної поведінки розроблено комплекс заходів, використання яких сприяє оптимізації процесу підготовки працівників ОВС до виконання оперативно-службових завдань у ризиконебезпечних ситуаціях та підвищує ефективність їх виконання, що призведе до зменшення втрат серед особового складу ОВС.

Список використаних джерел

1. Акопов А,А. Вашурин К.М. Боевые приёмы САМБО М.: изд. МВД СССР УУЗ 1970. 198 с.
2. Александров Ю.И. Основы психофизиологии. -М.: Инфра-М, 1997. - 431 с.
3. Анциферова Л.И. Системный подход в психологии личности//Принцип системности в психологических исследованиях М.: Наука, 1990 160 с.
4. Антонян Ю.М. Роль конкретной жизненной ситуации в совершении преступления. М. , 1983. 143 с.
5. Анохин П.К. Психическая форма отображения действительности / Избр. труды (Философские аспекты теории функциональных систем). М.: Наука, 1978. 338 с.
6. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М. Медицина, 1996 г. 400 с.
7. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем: избранные труды/под ред К.В.Судакова. Сост. В.А.Макаров. Медицина, 1996. 400с.
8. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: руководство для врачей. М. Медицина, 1993. 245 с.
9. Артемьев В.А. ,Журов М.С., Криводерев В.В. Страх как показатель профессиональной пригодности и методы его классификации Симферополь: Бланк-эксперсс”,2003 56 с.
10. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): монографія. К.: Ніка-Центр, 2002. 296 с.
11. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (Впросы определения нормы и отклонений). Донецк: Сталкер, 1998. 432 с.
12. Балабанова Л.М. Соціально-психологічні аспекти формування девіацій у підлітків та шляхи їх попередження. //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції проблеми девіантної поведінки”. К.:Інститут психології АПН Українки, 2002. С. 59-67.
13. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления. Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. 528 с.
14. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. Харьков: РИП Оригинал, Фортуна Пресс, Ун-т внутр. дел, 1997. 351 с.
15. Бандурка А.М., Друзь В.А. Психология власти. - Харьков: РИП Оригинал, Фортуна Пресс, Ун-т внутр. дел, 1998. 325 с.
16. Бандурка О.М., Соболев В.О., Рущенко І.П., Ярмиш О.Н. Соціологічне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ. Навчально-практичний посібник. - Харків: 1996. 33 с.
17. Бандурка О.М. Діяльність органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях. Харків: 1993 212с.
18. Берон Р., Ричардсон Д. Агрессия. С-П.: Питер, 1997. 330 с.
19. Березин Ф.Б., Бернштейн А.Н., Мирошников М.П., Рожанец Р.В. Методика многостороннего исследования личности. М.: Медицина, 1986. 276 с.
20. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 248с.
21. Берштейн Н.А. Биомеханика и физиология движений/под редакцией В.П. Зинченко. М.: Институт практической психологии”, Воронеж: НПО Модек” 1997. 608 с.
22. Беседин А.Н., Липатов И.И., Тимченко А.В., Шапарь В.Б. Книга практического психолога: Ч. I. Харьков: Фортуна-пресс, 1996. 302 с.
23. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология. М.: Наука, 1994. 268 с.
24. Бехтерев В.М. Объективная психология. М.: Наука, 1991. - 475 с.
25. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 342 с.
26. Береговой Г.Т., Пономаренко В.А. Психологические основы обучения человека-оператора готовности к действиям в экстремальных условиях // Вопросы психологии. 1983. -№1. С. 23-32.
27. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике. М: 1980. - 238с.
28. Борышевский М.И. Ведущие психологические механизмы саморегуляции поведения: Доклады Всесоюзной конференции, посвящонной 90-летию со дня рождения Г.С. Костюка. Т.1. К., 1992.-С. 66-74
29. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности - Тернополь: Астон”, 1996. 351с.
30. Боришевський М.Й. Психологічні механізми ролзвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1996. - №3. С. 4-8.
31. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд. Моск. ун-та, 1982. С. 17-21.
32. Бурешов Я., Бурешова О., Хьюстон Д.П. Методика и основные эксперименты по изучению мозга и поведения. М.: Высшая школа, 1991. - 400 с.
33. Бодалев А.А. Разработка социальной психологии в советской психологической науке. // Вопросы психологии, 1982. − №6. с. 19-24
34. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика. Игры. Упражнения. − Служба доверия., - М: - 1994. 74 с.
35. Бородин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: Конфликт. − Новосибирск: Наука. Сибирск. отделен., 1984. 138 с.
36. Братко А.А., Волков П.П., Кочергин А.Н., Царегородский Г.И. Моделирование психической деятельности. М.: Мысль, 1969. − 384 с.
37. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию. Киев: Изд. Ника-Центр, 1997. 126 с.
38. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. 168 с.
39. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
40. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. Л.: Наука, 1989. 144 с.
41.Величковский Б.М. Зрительная память и модели переработки информации человеком. "Вопросы психологии", 1977,- № 6, - С. 49-61.
42. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Моск Ун-т, 1990. 284 с.
43. Военный энциклопедический словарь /ред Н.В. Огарков.- М.: - Воениздат, 1983 863 с.
44. Вопросы Кибернетики. Психические состояния и эффективность деятельности: Сб. науч.ст. М.: АН ССР, 1983. 168 с.
45. Волков А.М., Микадзе Ю.В., Солнцева Г.Н. Деятельность: структура и регуляция. Психологический анализ. М.: Моск. ун-т, 1987. − 216 с.
46. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. М.: Физкультура и спорт, 1981. 112 с.
47. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. − Т. 3. − Проблемы развития психологии. М., 1983. − 376 с.
48. Гамезо М.В., Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф. Психологические аспекты методологии и общей теории знаков и знаковых систем. / Психологические проблемы переработки знаковой информации. М.: Наука, 1977. − С. 5-48.
49. Гиппенрейтер Ю.Б., Романова В.Я. Психология индивидуальных различий. Тексты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 320 с.
50. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций: учебное пособие для вузов. ‑ М.: ЧеРо, 1997 480 с.
51. Глушков С.В., Друзь В.А., Самсонкин В.Н. Система подходов к оценке функционального состояния человека-оператора в человеко-машинных системах // Проблемы бионики. Харьков, Харьковский гос. технич. универс. радиоэлектроники − №5. − 1999. − С. 91-100.

52. Грановская Р.М., Берёзная И.Я. Модель динамического и статичес­кого процессов в кратковременной памяти. - "Вопросы психологии", 1970, № 5, ‑ С. 80-81.
53. Дикая Л.Г., Салманина О.М. Изучение психофизиологических механизмов регуляции функциональных состояний в экстремальных услвоиях//системный подход к психофизиологической проблеме М., 1982 С 135-140
54. .Джеймс У. Психология. М. , 1991. 134 с.
55. Донченко Е.А. Потребности и развитие личности (социально-психологический анализ). − Киев: Наукова думка, 1982. 112 с.
56. Друзь В.А., Криводерев В.В. Теоретическое обоснование процесса формирования адекватных стереотипных форм деятельности в обучении. Професійна освіта: теорія і практика // Науково-методичний журнал. Харків №2 (10) − 1999. − С. 83-89.
57. Друзь В.А. Анализ общих принципов функциональных отношений систем организма в динамике. Диссертация д.биолог.н. − Харьков, −1987. 420 с.
58. Друзь В.А. ЭВМ в профилактической медицине. Проблема индивидуальной нормы и пути её разрешения. − Рига: МЗ Латв. ССР, 1988. − С. 52-64.
59. Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика. − Санкт-Петербург: 1994. 364 с.
60. Еникеев Н.И. Юридическая психология: Учебник для Вузов М.: НОРМА-ИНФА, 1999.- 517с.
61. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. / Под ред. В.Н. Панферова. − Псков: Издательство Псковского областного института усовершенствования учителей, 1994. 280 с.
62. Епишкин А.К. Методы повышения устойчивости деятельности операторов к экстремальным условиям // Психические состояния и эффективность деятельности. М.: АПН СССР, 1983. С. 127-136.
63. Жук А.Б. Винтовки и автоматы. М.: Воениздат, 1987. 222с.
64. Зарайский Д.А. Управление чужим поведением. Дубна: Изд. центр Феникс”,1997, - 272с.
65. Зобов А.С. Особенности волевой регуляции поведения в эмоциогенных условиях. Автореферат кандидатской дисертации. Л., 1983г. 38 с.
66. Ильин Е.П. Психологияя физического воспитания: Учебник для институтов и факультетов физической культуры: 2-е изд., испр. и доп. СПб.: Издательство РГПУ им А.И. Герцена, 2000.- 486с.
67. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб: Питер, 2000 г. 512 с.
68. Ильин Е.П. Психология воли. СПб: Питер, 2000 г. 288 с.
69. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. СПб: Ппитер, 2001. 464с.
70. Изард К.Э. Психология эмоций СПб.: Питер, 1999. 464 с
71. Казначеев В.П. Современные аспекты адаптации. − Новосибирск: Наука, 1980. − 191 с.
72. Кетле Л.А. Социальная физика или опыт исследования развития человеческих способностей. К., 1911. − 157 с.
73. Келасьев В.Н. Структурная модель мышления и проблемы генезиса психики. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 216 с.
74. Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. Л.: Медицина, 1978. 271 с.
75. Коган И.М. Прикладная теория информации. - М.: Радио и связь. 1988. -216 с.
76. Конопкин О.А. Психические механизмы регуляции деятельности М.: Наука, 1984, - 256с.
77. Коновалова В.Е. Правовая психология. Харьков: Консум, 1997. 160 с.
78. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. М.: Юрист, 1988. -С. 147-154.
79. Корольков А.А., Петленко В.П. Философские проблемы нормы в биологии и медицине. М.: Медицина, 1977. − 391 с.
80. Костицкий М.В. Психологические методы в борьбе с правонарушениями. К., 1981.
81. Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза. ‑ Львов: Вища школа, 1987. 142 с.
82. Коган Б.М. Стресс и адаптация. -М.: Знание, 1980. - 64 с.
83. Краткий психологический словарь/сост. Л.А. Карпенко; под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431с.
84. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. М.: Юр. лит., 1978. − 127с.
85. Кудряшов А.Ф. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию. − М.: Петроком, 1992. 318 с.
86. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. М.: Прогресс, 1980. 390 с.
87. Ланге Н.Н. Психический мир. Избранные психологические труды. Воронеж:. 1996. 344 с.
88. Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев: Высшая школа, 1989. 375 с.
89. Леонов В.П. Кластерный анализ // Международный журнал медицинской практики − 1998. − №4. − С. 7-12.
90. Леонтьев А.Н. Восприятие и деятельность. М.: Моск. ун-т, 1976. 320 с.
91. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977 245с.
92. Лефтеров В.О., Тімченко О.В. Психологічні детермінанти загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ: Монографія. Донецьк: ДІВС МВС України, 2002 . 324с.
93. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии//Вопросы психологии. 1975. № 2 С.31-45
94. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
95. Ломов Б.Ф., Забродин Ю.М. Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М.: Наука, 1985. 234 с.
96. Ліпатов І.І. Особливості психологічної адаптації військовослужбовців до бойової діяльності” Автореферат. Харьков 1996 р. - 20 с.
97. А.Г. Маклаков .Общая психология. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 582 с.
98. Марищук А.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., Серова Л.К. Методика психодиагностики в спорте. М.: Просвещение, 1984. − 191 с.
99. Матвеев В.Ф. Основы медицинской этики и деонтологии. М.: Медицина, 1989. 176 с.
100. Мегун Г. Бодрствующий мозг. М.: Мир, 1965. − 210 с.
101. Медведєв В.С. Проблема професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ. ‑ Київ, 1997. 190 с.
102. Медведєв В.С. Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ. К.: Київський інститут внутрішніх справ, 1996. 56 с.
103. Медведєв В.С. Деякі концептуальні основи програми профілактики професійної деформації працівників органів внутрішніх справ // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С. 26-28.
104. Меницкий Н.В. Трубачев В.В. Информация и проблемы высшей нервной деятельности Ленинград, Медицина 1974 232с.
105. Мышанова Н. Страхи здоровых людей и пути их преодоления. Санкт-Петербург: Логос, 1997. 72 с.
106. Мерлин В.С. Очерки интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика, 1986. 256 с.
107. Орлов А.И. Нечёткие и случайные множества./Прикладной многомерный статистический анализ. М.: Наука 1978. − С. 262-280.
108. Орлов Ю.К. Обобщённый закон Ципфа-Мандельброта и частные структуры информационных единиц различных уровней. // Вычислительная лингвистика. М.: Наука, 1976. − 97 с.
109. Нормальная физиология М.: Курс физиологии функциональных систем/под ред. К.В. Судакова. М.: Медицинское информационное агентство, 1999. 718 с.
110. Пайар Ж. Применение физиологических показателей в психологии и экспериментальная психология. М.: Прогресс, 1970. − С. 9.
111. Парыгин Б.Ф. Основы социально-психологической теории. М.: Наука, 1971. 348 с.
112. Патаки Ф. Некоторые проблемы девиантного (отклоняющегося) поведения // Вопросы психологии. 1978. - № 2. С. 78-82
113. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История и теория психологии. Том 1. -Ростов-на-Дону, 1996. - 415 с.
114. Пенфильд В., Робертс Л. Речь и мозговые механизмы. Л.: Медицина, 1964. − 263 с.
115. Петяйкин И. П. Связь проявления решительности с типологическими особенностями нервной системы//Психологические особенности спортивной деятельности. Л.: - 1975, - 74с.
116. Петров В.М., Яблонский А.И. Математика и социальные процессы. М.: Знание, 1980. − 64 с.
117. Петровская Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. / Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, 1977. 237 с.
118. Петровский А.В. Личность в психологии. Парадигма субъективности. − Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. − 405 с.
119. Петровский А.В. Деятельность. Сознание. Личность.. М., 1982. 214 с.
120. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива. М., 1978. 245 с.
121. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. М.: Международная педагогическая академия, 1994. − 673 с.
122. Пірен М. Основи конфліктології. − Київ, 1997. − 376 с.
123. Платонов К.К. Структура и развитие личности. М.: 1986- 168с.
124. Плиско В.И., Крутов В.В. Обучение сотрудников действиям в экстремальных условиях на занятиях по рукопашному бою. К.: РИО МВД УССР, 1987.-36с.
125. Практикум по спортивной психологии / Под редакцией И.П. Волкова СПб.: Питер, 2002, - 288 с.
126. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии /общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. СПб: Питер, 2003. 560 с.
127. Поляков Г.И. Проблема происхождения рефлекторных механизмов мозга. М.: Медицина, 1964. − 442 с.
128. Пономарёв Я.А. Методологическое введение в психологию. М.: Изд. Моск. ун-та, 1983. 215 с.
129. Профессионально-психологическая подготовка милиционеров охраны/ под общ ред. А.М. Столяренко. М. :УМЦ, 1990. 236 с.
130. Психология спорта высших достижений/под. Ред. А.В. Родионова. М.: Физкультура и спорт, 1979. 144 с.
131. Психология экстремальных ситуаций. Хрестоматия/сост. А.Е. Тарас, К.В. Сельченок. М.: АСТ, МН.: Харвест, 2002 480 с.
132. Психологические тесты/сост. Ахметжанов Э.Р. М.: ЛИСТ,1996.- 320 с.
133. Психические состояния. Хрестоматия/сост. Л.В. Куликов СПб.: Питер, 2000. 490 с.
134. Психологический словарь /под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. М.: Педагогика-Пресс, 1998. 440с.
135. Психология личности. Т2. Хрестоматия. Самара. Издательский дом БАХРАХ-М”, 2000. 544 с.
136. Радионов А.В. Спортсмен прогнозирует решение. М.: Спорт, - 1981 184 с.
137. Рубинштейн С.Л. Человек и мир / Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1969. 431 с.
138. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб: Питер, 2000, - 720с.
139. Рудик П.А. Психологические основы морально-волевой подготовки спортсмена//Проблемы психологии спорта М.: Спортиздат - 84с
140. Свирежев Ю.М., Елизаров Е.Я. Математическое моделирование биологических систем. -М.: Наука, 1988. - 158 с.
141. Сеченов И.М. Избранные произведения М.: Учпедгиз,1953. 115 с.
142. Селиванов В.И. Избранные психологические труды Рязань: Лира, - 1992 388 с.
143. Семиченко В.А., Микадзе Ю.В., Сонцева Г.Н. Деятельность: Структура и регуляция. Психологический анализ. М.: Изд. Моск. ун-та, 1987. 215 с.
144. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. Спб.: ООО Речь”, 2001. 350с.
145. Смирнов И.Н. Материалистическая диалектика и современная теория эволюции. М.: Наука, 1978. − 286 с.
146. Смирнов Н.В., Дунин-Борковский И.В. Курс теории вероятности и математической статистики. М.: Наука, 1965. − 367 с.
147. Смирнов С.Д. Психология образа: Проблема активности психологического отражения. М., 1985. 268 с.
148. Соколова Е.Г. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М.: Изд. Моск. ун-та, 1989. 214 с.
149. Соколова Е.Г., Федотова Е.О. Апробация методики косвенного измерения системы самооценок (КИСС) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Психология, 1982. − №3. С.64.
150. Старченков В.П. Рукопашный бой М.: Воениздат, -1985. 120 с.
151. Сочивко Д.В. Расколотый мир. Опыт анализа психодинамики личности человека в экстремальных условиях жизнедеятельности. М.: ПЕР СЕ, 2002. 304 с.
152. Столяренко А.М. Экстремальная психопедагогика: М. ЮНИТАДАНА, 2002 . 607 с.
153. Судаков К.В. Общая теория функциональных систем. М : Медицина, 1994. 224с.
154. Судаков К.В. Рефлекс и Функциональная система. Новгород: 1997. 399 с.
155. Судаков К.В. Теория функциональных систем. М.: Медицинский музей”, 1996 г. 95 с.
156. Системокванты физиологических процессов / Под общей редакцией К.В. Судакова. М.: Гуманитарный фонд Арменоведения им. Акад. Агаяна, 1997. 152 с
157. Скрябин Н.Д. Зависимость проявления различной степени смелости от сочетания типологических особенностей в проявлении основных свойств нервной системы//Психофизиологические основы физического воспитания и спорта. Л., 1992. 123 с.
158. Теплов Б.М. Типологические свойства нервной системы и её значение для психологии. М.: Наука, 1962. − 287 с.
159. Титаренко Т.М. Життєвий шлях як зміна ціннісних орієнтацій // Основи психології. К.: Либідь, 1995. С. 322-324.
160.