ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ У РАННІЙ ЮНОСТІ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА

На правах рукопису

Рудь Галина Володимирівна

УДК 195.922.8

ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ПЕРСПЕКТИВ
У РАННІЙ ЮНОСТІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Панок Віталій Григорович,
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник

Київ - 2005

Зміст

ЗМІСТ..............................................................................................................

2

ВСТУП........................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕН-НЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТОСТІ ...........................................

9

1.1. Суб’єктивне оцінювання психологічного часу як детермінанта формування життєвої перспективи особистості..................

9

1.1.1. Психологічний час і особливості його сприймання .............

9

1.1.2. Часова перспектива і вікова динаміка переживання часу....

16

1.2. Сприймання власного життєвого шляху та формування життєвої перспективи особистості............................................

22

1.3. Вікові особливості ранньої юності у розрізі життєвого самовизначення ........................................................................

36

Висновки......................................................................................

57

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ У РАННІЙ ЮНОСТІ...................................

65

2.1. Організація та методи дослідження ..............

65

2.1.1. Організація дослідження ................

65

2.1.2. Методи дослідження ....................

70

2.2. Особливості життєвих очікувань у ранній юності ..... .......

81

2.3. Причиново-наслідкові міжподієві зв’язки у ранній юності ....
2.3.1 Подієвий зміст життєвого шляху школярів і студентів.....
2.3.2 Індивідуально-психологічні властивості респондентів як детермінанти формування життєвої перспективи ..............
2.4. Графічно-малюнкові репрезентації основних часових аспектів життя у ранній юності (на прикладі концентричного тесту часу Т.Коттла) .................................

137
137

154

162

Висновки.........................................................................................

176

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...............................................................................

180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................

185

ВСТУП

Актуальність дослідження. Процеси гуманізації суспільства передбачають сприяння досягненню індивідом соціальної ефективності й успішності. Наукові зусилля педагогів і психологів спрямовуються на вдосконалення, поглиблення індивідуальних життєтворчих процесів у молодої людини, особливо раннього юнацького віку періоду особистісного самовизначення й побудови карти власного життєвого шляху.
У філософських і психологічних дослідженнях останніх десятиріч питання суб’єктивного сприйняття життєвого шляху стає все більш актуальним (К.А.Абульханова-Славська, О.Г.Асмолов, М.А.Булатов, Є.І.Головаха, В.П.Іванов, О.О.Кронік, О.В.Лук’ященко, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, Н.Ф.Наумова, Л.В.Сохань).
Одним з основних аспектів теорії життєвого шляху є розгортання суб’єктом процесу життєтворення (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Ш.Бюлер, Є.І.Головаха Л.Жане, О.О.Кронік, Ж.П’яже, С.Л.Рубінштейн.). У зв’язку з цим надзвичайно важливим є питання індивідуального сприймання часу, оскільки воно повною мірою реалізується в категорії життєва перспектива”.
Суб’єктивні аспекти переживання часу успішно досліджуються як у вітчизняній, так і у зарубіжній психології (Г.Вудроу, П.Девіс, Л.Дуб, А.Еддінгтон, Р.Кнапп, Т.Коттл, К.Левін, Дж.Нюттен, П.Парк, В.Франкл, Дж.Фрезер, П.Фресс, Ф.Хунд, О.Шульце, Л.В.Сохань, Б.Й Цуканов, Ю.М.Швалб). У даному контексті науковці спрямовують дослідницькі пошукові інтереси на вивчення здатності людини передбачати майбутнє й ефективно організовувати свою діяльність на далеку часову перспективу. Цілісне, об’єктивне сприймання й осмислення власного життєвого шляху, зокрема, адекватне ставлення до майбутнього вважається одним з найважливіших критеріїв розвитку особистості, її соціальної й психологічної зрілості (Г.О.Балл, Є.І.Головаха, Л.М.Карамушка, З.Г.Кісарчук, І.С.Кон, Т.Коттл, О.О.Кронік, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.В.Моргун, В.В.Москаленко, В.Г.Панок, В.В.Рибалка, Т.М.Титаренко, З.О.Шабарова).
Ранній юнацький вік це апогей формування у особистості потреб, які пов’язані з майбутнім життям. У цьому віці структурується базис цілісного уявлення про потік життя, зв’язок минулого, теперішнього й майбутнього, про власну віддалену життєву перспективу (Є.І.Головаха, Б.Д.Єльконін, В.В.Клименко, І.С.Кон, О.О.Кронік, С.Л.Рубінштейн, М.Л.Смульсон, В.А.Соловієнко).
Проте проблема особистісного самовизначення юнаків у контексті сприймання й осмислення ними власного життєвого шляху, формування життєвої перспективи на сьогодні розроблена ще недостатньо. Основні теоретичні та практичні зусилля концентрувалися переважно на дослідженні механізмів сприймання психологічного часу та утворення темпоральної моделі світу, дослідженню ж процесу формування життєвих перспектив юнацького віку не надавалось досі достатньої уваги. З метою конкретизації наукових уявлень про життєве самовизначення у ранній юності, зокрема, механізми та закономірності сприймання й планування життя виникла необхідність у дослідженні зазначених життєтворчих процесів особистості в динаміці, при переході від шкільного до студентського життя. Аналіз літературних джерел за проблемою дослідження, виокремлення маловисвітлених її аспектів дозволило обґрунтувати мету, гіпотезу та основні завдання дослідження, а також розробити методичний апарат та алгоритм дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідних робіт Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України за темою „Теоретико методичні основи індивідуального і сімейного консультування і психотерапії”, № 0100U000066 держреєстрації.
Об’єкт дослідження життєва перспектива особистості.
Предмет дослідження психологічні чинники формування життєвої перспективи у ранній юності.
Мета дослідження виявити основні соціально й індивідуально-психологічні чинники, які визначають динаміку процесу формування життєвої перспективи у ранній юності.
Гіпотеза дослідження: динаміка життєвої перспективи у ранній юності зумовлюється комплексом чинників, які не є вичерпними, але відіграють вирішальну роль у її формуванні, а саме: потребово-ціннісна сфера; спосіб особистісного самовизначення; особливості сприймання власного життя, його часових аспектів; кількість та якість усвідомлених міжподієвих причиново-наслідкових зв’язків; локалізація рівня суб’єктивного контролю; рівень розвитку соціальних якостей (комунікабельності, дипломатичності, безконфліктності, гнучкості,); наявність успішного життєвого досвіду; статусне положення; та індивідуально-психологічні властивості індивіда (інтернальність, креативність, чуття реальності, емоційна врівноваженість).
Для досягнення поставленої мети дослідження та перевірки гіпотези було визначено такі завдання:
1. Розробити основні теоретичні засади дослідження особливостей формування життєвої перспективи особистості у ранній юності.
2. Дослідити суб’єктивні „карти життя” школярів і студентів, зокрема причиново-наслідкові зв’язки між основними подіями життя в контексті формування індивідуального способу самовизначення особистості.
3. Виявити й проаналізувати особистісні, індивідуально-психологічні, а також гендерні характеристики особистості в ранній юності, які зумовлюють особливості сприймання нею власного життєвого шляху та формування життєвої перспективи.
4. На основі експериментальних даних виявити й систематизувати чинники (часово-перцептивні, соціальні), які впливають на спосіб життєвого самовизначення та динаміку життєвої перспективи школярів та студентів.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали:
Психологічні положення, які стосуються людського ставлення до світу, а також людини як суб’єкта життєдіяльності (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Ф.Є.Василюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко, Ю.М.Швалб). Положення про життєвий шлях особистості (Ш.Бюлер, Є.І.Головаха, О.В.Киричук, О.О.Кронік, А.Маслоу, Ж.П’яже, К.Р.Роджерс, Л.В.Сохань, В.Франкл,). Причиново-наслідкова концепція психологічного часу (Є.І.Головаха, О.О.Кронік, Б.Й.Цуканов).
Для реалізації програми дослідження застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів: аналіз наукової літератури з проблем психології часу; бесіда, анкетування, тестування; методи статистичної обробки даних.
У ході розв’язання поставлених завдань використовувались такі конкретні методики дослідження: Футурологічне опитування” (О.М.Гарнець, С.І Яковенко, В.Г.Панок), Каузометрія”, Life-Line” (комп’ютерна модифікація. О.О.Кроніка). Опитувальник рівня суб’єктивного контролю (модифікація. Э.Ф.Бажина, О.М.Еткінда), Циклічний тест О.О.Кроніка й Є.І.Головахи (концентричний тест часу Т.Коттла). Останній разом з методиками Футурологічне опитування”, Каузометрія”, Life-Line”, за своєю структурою виконували функцію формуючого експерименту.
Надійність отриманих результатів та відповідність їх загальноприйнятим науковим критеріям забезпечувалися використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу даних, отриманих із застосуванням апарату багатовимірної статистики. Отримані дані оброблялись за допомогою статистичної програми SPSS 10.0.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
- здійснено порівняльний аналіз змісту, характеру й емоційного забарвлення життєтворчих процесів у школярів і студентів з виокремленням їх особливостей та детермінант;
- здійснено комплексний аналіз психологічних чинників, які впливають на формування життєвої перспективи у ранній юності: життєвих прогнозів й очікувань; цінностей і потреб; психологічного віку; сприймання життєвого шляху через виявлення міжподієвих причиново-наслідкових зв’язків; інтер та екстернальної особистісної орієнтації; способу особистісного самовизначення; образної графічної репрезентації основних часових аспектів життя минулого, теперішнього, майбутнього.
- структуровано індивідуально-психологічні та соціально детерміновані чинники, які зумовлюють динаміку процесу формування життєвої перспективи у ранній юності й визначають соціальну врівноваженість, цілеспрямованість, ефективність та успішність особистості.
Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та структуруванні собистісних, соціальних, темпорально-перцептивних детермінант, які зумовлюють об’єктивність, стратегічність і реалістичність формування життєвої перспективи у ранній юності. Разом з тим, підтверджено основні положення теорій оцінки часових інтервалів у ситуативному і біографічному масштабах; подієвої і причиново-наслідкової концепцій психологічного часу; теорій життєвого шляху та особистісного самовизначення. Висвітлено гендерний аспект досліджуваного процесу. Крім того, доповнено комплекс психологічних феноменів, які визначають зміст, характер, емоційне забарвлення життєвої перспективи у ранній юності.
Практичне значення роботи полягає у виявленні конкретних психологічних умов, що впливають на формування життєвої перспективи у ранній юності, зокрема шляхом корекції потреб, цінностей, перцепції життєвого шляху та його часових аспектів, осмислення міжподієвих причиново-наслідкових зв’язків; розвитку інтернальної особистісної орієнтації; набуття успішного соціального досвіду. Виявлені механізми можуть ефективно використовуватися у педагогіко та соціально-психологічних психокорекційних заходах.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції „Формування нової парадигми самосвідомості у психологічній науці”(Рівне, листопад 2004р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-психологічні детермінанти формування гендерних стереотипів в умовах сучасного суспільства” (Рівне, жовтень 2003р.); на засіданнях кафедри загальної психології та психодіагностики РДГУ; на засіданнях лабораторії психології особистості ім. П.Р.Чамати Інституту психології ім. Г.С.Костюка Академії педагогічних наук України;
Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено у 5 публікаціях, вміщених у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 340 найменувань робіт вітчизняних і зарубіжних авторів. Загальний обсяг дисертації 195 сторінок. Робота ілюстрована 26 рисунками та 37 таблицями.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Підсумки проведеного дослідження в цілому підтвердили висунуту гіпотезу. Узагальнення результатів дозволило констатувати наступне:
1. Структуровано визначення життєвої перспективи як загальної спрямованості імовірних найважливіших подій життя. Особистість активно впливає на обставини свого життя, здійснює вчинки, здатні формувати або змінювати життєву перспективу.
Наголошено, що саме у ранньо-юнацькому віці людина вперше вчиться впливати на перспективу власного життя, формувати її. Провідною характеристикою самовизначення є орієнтованість на майбутнє, особистісне й професійне самовизначення, що обумовлює формування життєвих перспектив особистості.
Обґрунтовано доцільність проведення дослідження з метою різнобічного, багатовекторного, вивчення формування життєвої перспективи особистості у ранній юності з урахуванням як внутрішніх (індивідуально-психологічних), так і зовнішніх (соціально-психологічних) факторів. Доведено логічність психологічного обстеження індивідуально-футурологічних конструктів юнаків, а також структури, подійної наповненості їх панорами життя. Також, акцетовано увагу на доцільності вивчення міжподійних причинно-наслідкових зв’язків, і свідомих графічних репрезентацій часових аспектів життя та несвідомих передумов цьому.
2. Розкрито футурологічні аспекти потребово-ціннісної особистісної сфери школярів і студентів як представників раннього юнацького віку. Отримані результати дозволили виокремити відмінності при життєвому прогнозуванні і плануванні респондентами. Зокрема, виявлено, що соціальні успіхи та досягнення студентів (успішне закінчення школи, вступ до ВНЗ, зростання соціального статусу, досвід самостійного прийняття рішень) зумовлюють розвиток у них більш реалістичного, цілісного сприймання життєвого шляху, що як правило стає передумовою розвитку у них соціальної активності, дієвості, самостійності, цілеспрямованості; адекватності при плануванні майбутньої професійної діяльності діяльності; інтернальності; особистісної гнучкості, утилізаційності при реалізації життєвих задумів; відкритості, комунікабельності, діловитості, співробітництва; поглиблення почуття впевненості у власних силах, власної винятковості, неповторності.
Базовими соціально зумовленими чинниками, які детермінують психологічні й соціально-психологічні життєтворчі властивості у студентів виокремлено успішний соціальний досвід і професійне самовизначення. Вказані чинники детермінують певні психологічні властивості студентів. Зокрема, їх більшою мірою характеризує внутрішньо-духовна особистісна спрямованість, тобто переважають цінності, пов’язані з задоволенням високих духовних потреб самореалізація, самоствердження, духовна досконалість, самодостатність.
Таким чином, було диференційовано компенсаторно-ілюзорний (переважає у школярів) та реалістично-конструктивний (переважає у студентів) способи формування життєвих перспектив.
3. Досліджено подієвий зміст індивідуальних панорам життя школярів і студентів, їх насиченість причинно-наслідковими міжподєвими зв’язками. Виявлено часову спрямованість основних подій життя респондентів, їх емоційну забарвленість. Структуровано стійкі тенденції й закономірності, які узгоджуються з попередньо отриманими результатами та виокремлено ретроспективно-астенічне, гіперболізоване, ірреально-позитивне (переважає у школярів) та футурологічно-стенічне, об’єктивне, реалістично-конструктивне (переважає у студентів) сприймання власного життєвого шляху. За ступенем насиченості карт життя міжподієвими прямими й колатеральними” причиново-наслідковими зв’язками диференційовано фрагментарне, дискретне (переважає у школярів) і цілісне, симультанне (переважає у студентів) осмислення власного життя.
Досліджено і обґрунтовано наявність диференціацій у сприйманні власного життя у ранній юності з урахуванням глибинних позасвідомих прошарків психіки. Зокрема, виявлено, що у студентів, в основному, репрезентується сприймання часових аспектів минулого і теперішнього невід’ємно від майбутнього, як базисів, джерел”, еквівалентів успішної життєвої перспективи.
Таким чином, виявлено дві загальні тенденції малюнкової репрезентації основних часових модусів життя розрізнену (у школярів виражена більшою мірою, ніж у студентів) і з’єднану, злиту (у студентів виражена більшою мірою, ніж у школярів). Підтверджено наявність полярних способів усвідомлення, бачення” життєвого шляху дискретного, фрагментарного, хаотичного й монолітного, багатогранного, цілісного.
4. Систематизовано базові соціально-психологічні чинники, які впливають на спосіб життєвого самовизначення, детермінують конструктивність, реалістичність життєвої перспективи особистості у ранній юності. Це набуття (наявність) досвіду соціально-ефективного спілкування, соціальних успіхів, досягнень, визнання; практика прийняття самостійних життєво-визначальних рішень; розвиток здатності використання негативного досвіду; досвід соціально-статусного зростання; професійне самовизначення.
5. Виявлено індивідуально-психологічні властивості, які зумовлюють об’єктивне, цілісне сприймання життєвого шляху й детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранньо-юнацькому віці. Зокрема, це інтернальність, почуття реальності, стратегічність мислення, креативність, гнучкість, безконфліктність, комунікабельність, емоційна врівноваженість, цілеспрямованість.
6. Виокремлено сфери використання виявлених тенденцій і закономірностей: зокрема, структурування соціально та індивідуально-психологічної детермінації формування оптимальної конструктивної життєвої перспективи у ранній юності сприяє:
- вдосконаленню психокорекційної, психоконсультативної роботи з юнаками;
- психологічному прогнозуванню рівня ефективності функціонування юнака в тих чи інших умовах та ситуаціях життєдіяльності;
- алгоритмізації формування у юнаків об’ємного, контекстуально-гнучкого креативного мислення, почуття власної неповторності, визначальності, доленосності, здатності об’єктивно оцінювати власне життя й будувати реалістичну, адекватну життєву перспективу;
- розробці психологічного інструментарію з метою оптимізації процесів професійної орієнтації та професійного добору.
Таким чином, формування життєвої перспективи у ранній юності є не тільки окремим актуальним напрямком наукових пошуків, але й важливою складовою частиною системи психологічного обстеження, психопрофілактичної, психоконсультативної та психореабілітаційної роботи з молодим поколінням.
Подальші дослідження проблеми формування життєвих перспектив в ранній юності можуть проводитись у напрямках, які враховують їх залежність від: індивідуальних рис і якостей особистості, від типу сімейного виховання, сімейного та соціального оточення, особливостей соціокультурного розвитку та ін соціальних аспектів; у плані виявлення і розвитку технік і методів життєтворчості.

ЛІТЕРАТУРА
1. Аарелайд А. Категория времени в современной науке и проблема человеческого времени. Изв. АН ЭССР, Обществ. науки, 1978. № 3. С. 268-280.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Academia, Раритет, 1997. 702 с.
3. Абульханова-Славская К.А., Гордиенко Е.В. Представления личности об отношении к ней значимых других // Психол. журн., 2001. Т. 22. - № 5. С. 38-47.
4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 336 с.
5. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни (соотношение философского, методологического и конкретно-научного подходов к проблеме индивида). М.: Мысль, 1977. 224 с.
6. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 301 с.
7. Абульханова-Славская К.А. Типологический подход к личности профессионала // Психологическое исследование проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. М., 1991. С.58-67.
8. Ананьев Б.Г. К психофизиологии студенческого возраста // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л., 1974. С. 3-15.
9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избр. психол. труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т. 1. С. 16-178.
10.Ариес Ф. Возрасты жизни. В кн.: Философия и методология истории. М.: Прогресс, 1977. С. 216-244.
11.Асеев В.Г. Значимость и временная стратегия поведения. Психол. журн., 1981. № 6. С. 28-37.
12.Аскин Я.Ф. Проблема времени. М.: Мысль, 1966. 200 с.
13.Багрова Н.Д. Фактор времени в восприятии человеком. Л.: Наука, 1980. 96 с.
14.Бажин Е.Ф., Голынкина Е.А., Эткинд А.М. Методика определения уровня субъективного контроля (УСК): Метод. рек. М., 1984. 22 с.
15.Балл Г.О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність в контексті гуманізації освіти // В зб. Культурологічні та психолого-педагогічні проблеми гуманізації освіти. Науково-методичний збірник. Вип. 2. К.-Рівне, 2003. С. 39-60.
16.Балл Г.О. До розробки теоретичної моделі вільної особистості. К., 1993. С. 12-13.
17.Балл Г.О. Підготовка до професійної діяльності у контексті розвитку особистості / В кн. Підготовка учнів до професійного навчання і праці. К.: Наукова думка, 2000. Розділ 1. С. 7-21.
18.Барлас Т.В., Писаревич М.Н. Взаимосвязь ретроспективной оценки жизненной событий с особенностями личности и актуального психического состояния. М., 1987.
19.Бассин Ф.В. О силе Я” и психологической защите”. Вопр. философии, 1969. № 2. С. 118-125.
20.Батраченко І.Г. Психологічні закономірності розвитку антиципації людини (філо-, соціо-, онто- та мікрогенез антиципування): Автореф. докт. дис.: 19.00.01; Дніпропетровський держун-т. Дніпропетровськ, 1996. 92 с.
21.Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. В кн.: Бах­тин М.М. Вопросы литературы и эстетики. М.: Худож. лит., 1975. С. 234-407.
22.Бергсон Анри. Воспоминание настоящего. /Пер. с франц. В.А.Флеровой.- Спб.: Изд. М.И.Семенова, 1913. 50 с.
23.Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
24.Бодров В.А. Психологические исследования проблемы профессионализации личности // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. М., 1991.
25.Божович Л.И. Проблемы формирования личности. Избранные психологические труды. М.; Воронеж, 1995.
26.Боришевский М.И. Отношения в ученическом коллективе и формирование личности. Киев: Знание, 1974. 48 с.
27.Буганова В.Н. Дискретность психического развития в масштабе времени: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.01. Одесса, 1997. 215 с.
28.Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. Киев, Ника-Центр, 2001. 320 с.
29.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. Санкт-Петербург: Питер-Ком, 1999. 528 с.
30.Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. М.; Екатеринбург, 1999.
31.Буякас Т.М., Зевина О.Г. Опыт утверждения общечеловеческих ценностей культурных символов в индивидуальном сознании // Вопросы психологии, 1997. - №5. С. 44-56.
32.Буякас Т.М. Проблема и психотехника самоопределения личности // Вопросы психологии, 2002. - № 2. С. 28-39.
33.Варламова Е.П., Степанов С.Ю. Психология творческой уникальности человека: Рефлексивно-гуманистический подход. М., 1998.
34.Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. М.: Изд-во МГУ, 1984. 200 с.
35. Васильева О.С., Демченко Е.А. Изучение основных характеристик жизненной стратегии человека // Вопр. психологии, 2001. № 2. С. 74-84.
36.Васильева Ю.А. Особенности смысловой сферы личности при нарушении социальной регуляции поведения // Психол. журн., 1997. Т. 18. № 2. С. 58-78.
37.Вернадский В.И. Время. Из рукописного наследства В.И.Вернадского. Вопр. философии, 1966. № 12. С. 101-112.
38.Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології i методики: Матеріали міжнар. Наук.-практичн. конференцїї 11-13 жовтня 1995р. /М.Ф.Головатий та ін.; Український НДІ проблем молоді. К.: Вид-во А.Л.Д., 1996. 232 с.
39.Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка К., 1976 Розділ VI-VII.
40.Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416 с.
41. Водейко Р.И. Зависимость восприятия субъективного времени от времени мозга // Психология личности и время. Т. 1. Черновцы, 1991. С. 69-71.
42.Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А. В. Петровского М., 1979 Гл. V-VI.
43. Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству. М., 1982.
44.Вопросы самоопределения личности и её активности: Межвуз. сб. научн. трудов / Отв. ред. В.Ф.Сафин. Уфа: В.И., 1985. 109 с.
45.Воронин В.Н., Князев В.Н. К определению психологического понятия ситуации // Актуальные вопросы организационно-психологического обеспечения работы с кадрами. М., 1989. С. 121-126.
46.Воронин Г.В. Онтогенетический возраст человека и его определение. Новые исследования в психологической и возрастной физиологии. М.: Педагогика, 1990. С. 62 -68.
47.Восприятие времени человеком и его роль в спортивной деятельности. /Н.И.Моисеева, С.В.Панюшкин, А.Н.Петров. Медицина, 1985.
48.Гайденко П.П. Категория времени в буржуазной европейской философии истории XX века. В кн.: Философские проблемы исторической науки. М.: Наука, 1969. С. 225-262.
49.Гей Н.К. Время и пространство в структуре произведения. В кн.: Контекст-1974: Лит.-теорет. исслед. М.: Наука, 1975. С. 213-228.
50.Головаха Е.И., Кроник А.А. Жизненный путь и среда обитания человека. В кн.: Психология и архитектура. Таллин: Тал. пед. ин-т, 1983. С. 191-193.
51.Головаха В.П., Кроник А.А. Понятие психологического времени. Категории материалистической диалектики в психологии. М.: Наука, 1988. С. 199-215.
52.Головаха Е.И., Кроник А.А. К исследованию мотивации жизненного пути личности: техника каузометрии”. В кн.: Мотивация личности. М.: НИИ общ. педагогики АПН СССР, 1982. С. 99-108.
53.Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К.: Наукова думка, 1984. 208 с.
54.Головаха Е.И., Кроник А.А. Пути организации психологической службы по вопросам формирования жизненной перспективы личности. В кн.: Актуальные вопросы организации научных исследований проб­лем коммунистического воспитания молодежи. М.: ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1982. С. 119-121.
55.Головаха Є.I., Кронік О.О. Психологічний час i життєвий шлях особистості. Філософ. думка, 1983. № 1. С. 59-61.
56.Грюнбаум А. Философские проблемы пространства и времени. М.: Прогресс, 1969. 590 с.
57.Гуревич А.Я. Представления о времени в средневековой Европе. В кн.: История и психология. М.: Наука, 1971. С. 159-198.
58.Гюйо М. Происхождение идеи времени. Спб.: Знание, 1899. 372 с.
59.Джебраилова Г.Д. Индивидуальные особенности продуцирования минутного интервала времени и их электроэнцефалографические коррелянты. Психол. журнал, 1995. т. 16. №3. С. 133-136.
60.Джеймс У. Психология / Под ред. Л.А.Петровской. М.: Педагогика, 1991. 368 с.
61.Джидарьян И., Антонова Е. Проблема общей удовлетворённостью жизнью. Теоретическое и эмпирическое исследование // Сознание личности в кризисном обществе. М., 1995. С. 76-93.
62.Долгов В.И. Категория времени в социальном измерении и планировании и проблема экономии времени. Социал. исслед., 1970. вып. 6. С. 7-71.
63.Дружинин В.Н. Ситуационный подход к психологической диагностике способностей // Психол. журн., 1991. № 2. С. 94-104.
64.Елизарьев Э.А. Время общества. Философский и социально-экономический аспект. Новосибирск: Наука, 1969. 192 с.
65.Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза // Психол. журн.. 1998. Том. 19. № 4. С. 80-87.
66. Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность и маргинализм: концепция и реальность // Психол. журн., 2001. Т. 22. № 4. С. 51-59.
67. Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность как комплексная характеристика соответствия субъекта и деятельности // Психологическое обозрение. 1998. № 2. С. 35-45.
68.Жане П. Эволюция памяти и понятие времени. В кн.: Хрестоматия по общей психологии: Психология памяти. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. С. 85-92.
69.Жаров А.М. Проблема времени, структура становления и неопределенность. Вопр. философии, 1980. № 1. С. 88-98.
70.Жизненный путь личности: Вопросы теории и методологии социально-психологического исследования /Отв. ред. Л.В.Сохань. К.: Наук. думка, 1987. 277 с.
71.Забродин Ю.М., Бороздина Л.В., Мусина И.А. Оценка временных интервалов при различном уровне тревожности // Вестн. МГУ. Сер. 14. Психология, 1983. № 4. С. 46-53.
72.Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. посібник.К.: МАУП, 1998.92 с.
73.Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. За загальною редакцією акад. С.Д.Максименка. К.: Либідь, 2000. 558 с.
74. Захарова А.В. Генезис самооценки. Тула, 1998. 132 с.
75.Зборовский Г.Е. Пространство и время как формы социального бытия. Свердловск: Юрид. ин-т, 1974. 222 с.
76.Зеер Э.Ф. Кризисы профессионального становления личности // Психол. журнал. 1997. Т. 18. № 6. С. 35-44.
77.Зейгарник Б.Ф. Теория личности К.Левина. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 117 с.
78.Зинченко В.П. Время действующее лицо // Вопр. психологии, 2001. №6. С. 36-54.
79.Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Проблема объективного метода в психологии. Вопр. философии, 1977. № 7. С. 109-121.
80.Зотова О.И. Направленность личности и социальная регуляция поведения молодёжи // Психология личности и образ жизни /Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Наука, 1987. С. 30-33.
81.Иванов В.В. Категория времени в искусстве и культуре XX века. В кн.: Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. Л.: Наука, 1974. с. 39-67.
82.Ильин Э.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. К.: Вища школа, 1998. 292 с.
83.Каган М. С. Время как философская проблема. Вопр. философии. 1982. №10. С. 117-124.
84. Кае М. Психология подростка. Психолого-сексуальное развитие. М., 1991.
85.Казанцева Т.А., Олейник Ю.Н. Взаимосвязь личностного развития и профессионального становления студентов-психологов // Психол. журн., 2002. Т. 23. № 6. С.51-59.
86.Карцева Т.Б. Личностные изменения в ситуациях жизненных перемен // Психол. ж. 1988. № 5. С. 120
87.Катинас Г.С., Моисеева Н.И. Биологические ритмы и их адаптационная динамика. В кн.: Экологическая физиология человека: адаптация человека к различным климато-географическим условиям . Л.: Наука, 1980, С. 468-515.
88.Каширский Д.В. Личностные особенности подростков с психологическими проблемами // Журн. практ. психолога. 2000. № 10-11. С. 162-183.
89.Каширский Д.В. Мотивационно-потребносная сфера подростков с психологическими проблемами // Вопр. психологии, 2002. № 1. С. 26-36.
90.Каширский Д.В. Психологический портрет студента-первокурсника, будущего социального работника // Ползуновский альманах. 2001. № 1-2. С. 69-84.
91.Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. К.: Рад. Школа, 1983. 136 с.
92.Кісарчук З.Г. Практична психологія в контексті культур. К.: Ніка-Центр, 1998. 272 с.
93.Кісарчук З.Г. Психологічне консультування // В кн. Спеціалізована психологічна служба: основні види психологічної допомоги населенню. К., 1995. С. 18-26.
94.Клименко А.П. Существительные со значением времени в современном русском языке : Автореф. дис. ...канд. филол. наук. Минск, 1965. 19 с.
95.Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Изд-во «Институт практической психологии». Воронеж. «МОДЭК», 1996.
96.Ковалев В.И. Временная трансспектива жизни как субъективно ценностный феномен и механизм индивидуального жизнетворчества. Человек: деятельность, творчество, стиль мышления. Симферополь, 1987, С. 195-203.
97.Ковалев В.И. Категория времени в психологии (личностный аспект) // Категории материальной диалектики в психологии / Под. ред. Л.И.Анцыферовой. М.: Наука, 1988. С. 216-230.
98.Ковалев В.И. Психологические особенности личностной организации времени жизни : Автореф. дис. ...канд. психол. наук. М., 1979. 25 с.
99.Козелецкий Ю. Человек многомерный (психологическое эссе). К.: Либідь, 1991. 288 с.
100. Колмогорова Л.С., Каширский Д.В. Особенности ценностно-смысловой сферы личности в период самоопределения // Сибирск. психол. журн. 1999. № 11. С. 29-41.
101. Колмогорова Л.С., Каширский Д.В. Сравнительное изучение элементов психологической культуры студентов педвуза и старшеклассников // Педагог. 1998. № 6. С. 100-108.
102. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива: Система личных взаимоотношений. 2-е изд., доп. И перераб. Минск: Нар. Асвета, 1984. 239с.
103. Колюцккй В.Н. Сущностный жизненный мир; феноменология и вопросы онтогенеза // Вестник Университета РАО, 1997. № 2.
104. Кон И.С. Возрастные категории в науках о человеке и обществе. Социол. исслед., 1978. № 3. С. 76-86.
105. Кон И.С. Открытие Я”. М.: Политиздат, 1978. 367 с.
106. Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психол. журн. 1987. Т. 8. № 4. С. 135.
107. Кон И.С. Психология ранней юности. М., 1989. 187с.
108. Кон И.С. Психология старшеклассника. М., 1980. 191с
109. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М., 1979.
110. Кон И.С. Ребёнок и общество. М.: Наука, 1988. .277 с.
111. Коржова Е.Ю. Методика "Психологическая автобиография" в психодиагностике жизненных ситуаций: Методическое пособие. / Под ред. Л.Ф.Бурлачука. К.: МАУП, 1994. 109 с.
112. Коробейникова Л.М. Восприятие времени в зависимости от сложности деятельности. В кн.: Сенсорные и сенсомоторные процессы. М.: Педагогика, 1972. С. 225-236.
113. Косыгин Ю.А., Сомин. Ю.С., Соловьев В.А. Философские проблемы геологического времени. Вопр. философии, 1974. № 2. С. 96-104.
114. Кочубей Б.И., Новикова Е.В. Эмоциональная устойчивость школьника. М., 1988.
115. Крайг Г. Психология развития. СПб., 2000.- 988 с.
116. Кроник А.А., Головаха Е.И. Психологический возраст личности. Психол. журн., 1983. № 5. С. 57-65.
117. Кроник А.А. К вопросу о диагностике психологического возраста” личности. В кн.: Психолого-педагогические аспекты формирования личности в учебно-воспитательном процессе. Киев: НИИ психологии МП УССР, 1981. С. 15-16.
118. Кроник А.А., Пажитнов А.Л., Левин Б.М. LifeLine биографические тесты и медитации за персональным компьютером // А.А.Кроник (ред.). LifeLine и другие новые методы психологии жизненного пути. М., 1993. С.15-42.
119. Кроник А.А. Субъективная картина жизненного пути как предмет психологического исследования: Автореф. канд. дис. М., 1994.
120. Крупник И.И. Структурно-генеалогическое изучение абхазского долго-жительства. В кн.: Феномен долгожительства. М.: Наука,1982. С. 59-68.
121. Кудрявцев Т.В. Исследование психологических особенностей профессионального становления // Психологические основы профессионально-технического обучения / Под ред. Т.В.Кудрявцева, А.И.Сухаревой. М., 1988. С. 1-13.
122. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет). М., 1997. Разд. II, гл.6-7.
123. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развтия человека. Учебное пособие. М.: ТЦ Сфера”, при участии Юрайт-М”, 2001. 464 с.
124. Кулагина И.Ю. Личность школьника. От задержки психического развития до одаренности. М., 1999. 176 с..
125. Лебедева Н.М. Социальная идентичность на пост-советском пространстве: от поисков самоуважения к поискам смысла // Психол. журн. 1999. Т. 20. - № 3.
126. Лебедева Н.М. Ценносно-мотивационная структура личности в русской культуре // Психол. журн., 2001. Т. 22. - № 3. С. 26-36.
127. Левин К. Определение понятия поле в данный момент”. В кн.: Хрестоматия по истории психологии: Период открытого кризиса. Начало 10-х-середина 30-х годов XX в. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. С. 131-145.
128. Леонтьев Д.А. Очерк психологии личности. М., 1993.
129. Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопр. психол., 1995. - № 1. С. 97-110.
130. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психол. журн., 2000. Т.21. - № 1. С. 15-25.
131. Леонтьев Д.А. Психология смысла: Природа, структура и динамика смысловой реальности. М., 1999. 126с.
132. Леонтьев Д.А., Шелобанова Е.В. Профессиональное самоопределение как построение образов возможного будущего // Вопр. психологии, 2001. - № 1. С. 57-65.
133. Лёйнер, Ханскарл. Кататимное переживание образов: Основная ступень; Введение в психотерапию с использованием техники сновидений наяву; Семинар: Пер. с нем. М.: Эйдос, 1996. 253 с.
134. Липкина А.И. Самооценка школьника. М., 1976.
135. Лисенкова В.П. Об индивидуально-типических особенностях оценки, отмеривания и воспроизведения времени человеком. Вопр. философии и психологии, 1968, вып. II, С. 139-144.
136. Логинова Н.А. Биографический метод в психологии и смежных науках: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. Л.,1975. 18 с.
137.