ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИМВОЛІЧНОГО ОБРАЗУ В ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК: 159.954.2 053.6 (048)

ЧЕРЕПОВСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИМВОЛІЧНОГО ОБРАЗУ
В ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеню
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
дійсний член АПН України
доктор психологічних наук,
професор
МОЛЯКО ВАЛЕНТИН
ОЛЕКСІЙОВИЧ

КИЇВ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.5

Розділ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРАЗУ

1.1. Проблема дослідження образу в психології
1.1.1. Природа образу, його структура, класифікація12
1.1.2. Образотворення як переробка інформації на рівні візуального мислення......19
1.1.3. Символічний образ в зображувальній знаковій системі: основні визначення, структура, особливості, психологічний аспект.26
1.2. Творчий аспект символізації образу в художньо-графічній діяльності
1.2.1. Аналіз творчої діяльності як системного утворення....31
1.2.2. Особливості художньої творчості дітей та підлітків...36
1.2.3. Символізація в художньо-графічній діяльності як функціонування образів у творчій задачі двох типів...............39
1.3. Стратегіальна тенденція аналогізування в процесі символізації
1.3.1. Роль аналогії в художньо-графічній творчості та символотворенні.....44
1.3.2. Стратегіальний підхід в психології творчості......51
1.3.3. Гіпотеза дослідження та загальна схема проведення експерименту..54
Висновки до 1-го розділу..58

Розділ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СИМВОЛІЗАЦІЇ ОБРАЗУ В ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

2.1. Завдання та методика проведення констатуючого етапу дослідження
2.1.1. Завдання та методи дослідження творчості..61
2.1.2. Використання методу піктограми в психологічних дослідженнях65
2.1.3. Адаптація методу піктограми та техніка його проведення.........71
2.2. Інтерпретація та класифікація даних, отриманих методом піктограми на констатуючому етапі дослідження
2.2.1. Чинники формування символічного образу.....76
2.2.2. Аналогізування в процесі символізації основний показник формування символічного образу..81
2.2.3. Інтерпретаційна схема отриманих типів символічних образів, їх формалізована оцінка та класифікація....88
2.3. Аналіз даних, отриманих на констатуючому етапі дослідження в процесі символізації в художньо-графічній діяльності
2.3.1. Кількісний аналіз отриманих даних......97
2.3.2. Виявлення особливостей процесу символізації образу за показником аналогізування.........100
2.3.3. Закономірності процесу формування символічного образу за двома способами символізації...................109
Висновки до 2-го розділу116

Розділ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ТВОРЧОГО ТРЕНІНГУ З РОЗВИТКУ СТРАТЕГІАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ АНАЛОГІЗУВАННЯ

3.1. Методика проведення розвиваючого етапу дослідження
3.1.1. Теоретичні підстави розвиваючого етапу дослідження ...118
3.1.2. Завдання розвиваючого етапу та особливості вікового аспекту експериментальної вибірки....................................................................................124
3.1.3. Методика проведення творчого тренінгу....127
3.2. Активізація впливу на процес символізації в художньо-графічній діяльності підлітків
3.2.1. Розробка шкали оцінювання отриманих результатів.133
3.2.2. Попередній аналіз отриманих результатів експериментальної групи.....137
3.2.3. Порівняльний аналіз результатів по двом групам..142
3.3. Загальний аналіз результатів процесу формування символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків
3.3.1. Аналіз даних, отриманих методом анкетування та методом бесіди........148
3.3.2. Виявлення особливостей виникнення первинних образів та їх подальша трансформація в процесі формування символічного образу..158
3.3.3. Практичні рекомендації164
Висновки до 3-го розділу168

ВИСНОВКИ170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.174

ДОДАТКИ ..192

ВСТУП

Актуальність дослідження. Становлення нової людини в сучасних складних політичних, економічних, соціальних та екологічних умовах вимагає від психолого-педагогічної науки пошуку та розробки нових шляхів розвитку творчого потенціалу дітей, молоді. Це зумовлено необхідністю розв’язання людиною як глобальних, так і буденних завдань сьогодення. А від того, яким способом вони будуть вирішені, залежить її майбутнє існування.
Проблема творчості цікавила людство протягом віків і сьогодні продовжує інтенсивно розроблятися. На межі наук вивчається природа творчості, її сутність, творчість в науці, винахідництві, мистецтві, бізнесі, соціальному житті, в ускладнених та екстремальних умовах, роль творчості в житті людини. Проблема розвитку творчості підростаючого покоління знайшла своє відображення в таких державних документах, як Програма ″Діти України″, ″Україна ХХІ століття″.
В Україні проблема творчості активно досліджувалася як з початку 20 століття (Харківська психологічна школа), так і в другій його половині (В.В. Клименко, В.О. Моляко, В.А. Роменець та ін.). Психологічні дослідження спрямовані на вивчення основних компонент творчості: творчого процесу, продукту творчості, творчої особистості, умов перебігу творчого процесу.
Як відомо, однією з головних компонент творчості вже майже традиційно вважається творчий процес, а передумовою будь-якого процесу творення є образ (Я.О. Пономарьов, С.Л. Рубінштейн, С.Д. Смирнов). Образ є не лише передбаченням кінцевої мети процесу та його втіленим результатом у вигляді матеріального або ідеального продукту, він є також регулятором процесу творення (Н.Д. Завалова, Б.Ф. Ломов, В.О. Пономаренко). Формування образу в творчій діяльності активізує творче мислення, інтуїцію і становить складний психічний процес (В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов).
У вітчизняній науці склалася традиція розглядати образ в руслі теорії відображення, як психічне суб’єктивне відбиття об’єктивної дійсності, а образи-уявлення, що є змістовим наповненням свідомості людини, розглядати як засіб, інструмент функціонування образного мислення (Л.М. Веккер, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов та ін.).
Мислення, що є завжди творчим (В.А. Брушлинський, С. Л. Рубінштейн), та уява як вищий прояв образного мислення (Л.Б. Ітельсон), є операційною основою всіх різновидів творчої діяльності, в тому числі і художньо-графічної.
Художньо-графічна діяльність є специфічним способом зображення дійсності у візуальних образах на двох рівнях відображення: на рівні об’єктивного відтворення та на символічному рівні. Символічний рівень відтворення дійсності передбачає як символізацію форм дійсності - схематизацію форми до вигляду знаку, так і символізацію змісту відображуваного, коли зображення форми презентує/заміщує дещо інше. Символізація - це спосіб, специфічна переробка інформації у вигляді подвійного кодування. По-перше, це перетворення абстрактних ідей/понять в чуттєві образи; по-друге, це пошук графічної/художньої форми для втілення чуттєвого образу. Символізація мисленнєва діяльність, що передбачає не лише функціонування та трансформацію чуттєвих образів з метою заміщення абстрактного чуттєвим в певному аспекті, а й встановлення, розкриття нових зв’язків та відношень між ними. Таке заміщення здійснюється завдяки мисленнєвим діям за аналогією, тому процес здійснення символізації можна вважати творчим; це - процес взаємодії образного та операціонального.
Продуктом символізації в художньо-графічній діяльності є символічний образ (різновид зображувального символу), який заслуговує на більшу увагу з боку психології. Якщо для філософії, культурології, мистецтвознавства, семіотики залишаються актуальними такі його аспекти, як специфічність відображення дійсності, фіксування ціннісних смислів, функція збереження традицій, можливість знакової передачі значного обсягу інформації та інші, то для психології є важливими наступні невисвітлені питання: закономірності процесу формування символічного образу; роль мисленнєвих дій в процесі символізації; залежність формування певного типу символічного образу від різних рівнів прояву аналогізування та різних видів форми графічного кодування; спосіб виникнення та динаміка подальшого розвитку первинних образів у процесі символізації та інше.
Вивчення цих моментів є важливим не тільки для розробки теоретичних питань психології творчості та інших наук, але і в практичному плані: їх розв’язання може стати підґрунтям для програм розвитку творчого мислення, виявлення обдарованих дітей, оптимізації навчання з образотворчого мистецтва, більш ефективного вивчення ієрогліфіки на перших етапах та ін.
Одним із засобів, які можуть сприяти активізації творчого мислення, успішному здійсненню творчого акту, є стимулювання мисленнєвої дії аналогізування, яка є складовою творчої стратегії пошуку аналогів, її передумовою (В.О. Моляко). Здійснювати стимулювання можна в процесі символізації образу в ході художньо-графічної діяльності, що сприятиме формуванню творчих вмінь.
Актуальність та нерозробленість проблематики, що стосується сфери образів, зокрема їх ролі в творчому процесі символізації та особливостей їх переходу в план зображення, зумовили вибір теми дослідження: ″Особливості формування символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків″.
Віковий аспект вибірки досліджуваних обумовлено розвитком абстрактного мислення, прагненням до індивідуального самовираження, що створює сприятливі умови для творчої діяльності. Дана робота є спробою дослідити проблему формування символічного образу у дітей підліткового віку, художньо-графічна діяльність яких є мало дослідженою в психології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науковими розробками лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за темою: «Психологічні особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах» (номер державної реєстрації 0100U000072).
Об’єктом дослідження є процес символізації, як перетворення абстрактного поняття в чуттєвий образ у художньо-графічній діяльності школярів.
Предметом дослідження є мисленнєві дії аналогізування у формуванні символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків.
Метою дослідження є: проаналізувати особливості формування символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків, експериментально перевірити закономірності цього процесу, а також виявити залежність утворення різних типів образних структур від реалізованого рівня аналогізування.
В основу робочої гіпотези входять наступні припущення:
1. Первинною основою символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітка є наявний у нього запас зорових образів-уявлень та образів-понять з минулого досвіду та образи, створювані в процесі уявлювання.
2. Формування символічного образу здійснюється в ході символізації, яка є творчим процесом специфічної переробки інформації у вигляді подвійного кодування: кодування предметних або абстрактних понять в чуттєвий образ та кодування чуттєвого образу в графічну форму.
3. Провідна роль у формуванні символічного образу належить мисленнєвим діям аналогізування, у вигляді стратегіальної тенденції пошуку аналогів; розвиток мисленнєвих дій аналогізування може бути оптимізованим в ході проведення творчого тренінгу.
Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези було поставлено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування образу майбутнього зображення в художньо-графічній діяльності, розкрити психологічний аспект створення символічного образу на рівні мислення, визначити його структуру та місце в загальній класифікації зображувальних образів.
2. Виявити загальні закономірності перебігу творчого процесу символізації на матеріалі художньо-графічної діяльності школярів різного віку.
3. Визначити роль аналогізування та інших способів формування символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків й розробити систему психолого-педагогічних заходів, що стимулювали б розвиток їх творчого мислення в процесі виконання творчих графічних завдань на символізацію.
Методологічне підґрунтя дослідження становлять наступні положення: 1) концептуальні психологічні положення теорії відображення; 2) положення та принципи єдності психіки та діяльності; 3) принцип системного та комплексного підходів у психології; 4) висновки, отримані в психологічних дослідженнях образу; 5) загальні положення теорії творчості (С.О. Грузенберг, П.К Енгельмейєр, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов), а також художньої творчості дітей; 6) концепції уяви та мислення, 7) положення про роль аналогії в творчості; 8) положення системно-стратегіального підходу мисленнєвої діяльності в процесі розв’язання творчих задач (В.О. Моляко); 9) праці з філософії, історії культури, мистецтвознавства, що розкривають сутність символічного образу в художній творчості людини.
Основною теоретичною засадою нашого дослідження образу в творчому процесі стали праці В.О. Моляко, в яких висвітлюється трансформація образу в ході творчої конструкторської діяльності.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в розширенні та поглибленні знань про роль образу в творчому процесі:
- вперше досліджено формування символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків та представлено його як творчий процес символізації; символізація розглядається на двох рівнях відображення дійсності в художній знаковій системі: на рівні відтворення (як схематизація образу-уявлення) та на символічному (як смислове заміщення абстрактного об’єкта чуттєвим образом); теоретично визначено закономірності перебігу процесу символізації;
- експериментально доведено провідну роль аналогізування у створенні символічного образу на символічному рівні відображення; виявлено інші особливості формування символічного образу, зокрема різні способи виникнення первинних образів та їх подальша динаміка розвитку; з’ясовано залежність між різними рівнями аналогізування та різними типами символічного образу, на основі чого розроблено класифікацію образних структур, отриманих в ході символізації; визначено психологічний аспект поняття ″символічний образ″;
- адаптовано метод піктограми до символізації в художньо-графічній діяльності у вигляді творчих задач двох типів відповідно до двох рівнів відображення дійсності: символізація за формою та символізація за змістом; адаптовано фрагмент системи творчого тренінгу КАРУС з метою стимулювання розвитку стратегіальної тенденції аналогізування на матеріалі художньо-графічній діяльності.
Практичне значення роботи полягає у розробці спеціальних методичних засобів активізації творчої мисленнєвої діяльності та можливості використання їх у навчально-виховному процесі з метою стимулювання розвитку творчого мислення, оптимізації навчання на уроках образотворчого мистецтва, в гуртковій, позакласній роботі, під час засвоєння ієрогліфіки в процесі вивчення східних мов. Отримані матеріали дослідження можуть бути також використані для розробки спецкурсів із психології художньої творчості, для створення діагностичних засобів виявлення обдарованих дітей.
Дослідження проводилося протягом трьох (19992002) років у три етапи: перший етап (1999-2000) - розробка теоретичних положень і загальна апробація методичних засобів дослідження; другий етап (2000-2001) - здійснення конста-туючого та формуючого експериментів; третій етап (2001-2002) - проведення аналізу та математичної обробки отриманих результатів, оформлення роботи.
Експериментальні дослідження проводилися на базі зош № 43, гімназії східних мов № 1 та ліцею № 38 м. Києва. Загальна кількість залучених дітей складала 248 осіб. В ході експериментів отримано 2284 рисунки.

Апробація та впровадження результатів дослідження.
Матеріали дисертації було викладено на науково-практичній конференції ″Психолого-педагогічні проблеми особистісно орієнтованої підготовки педагогів і профільного навчання учнівської молоді″ (Київ, 2000), на Четвертій Міжнародній конференції молодих науковців ″Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень″ (Київ, 2001), на наукових читаннях ″Українське мистецтвознавство: сучасний стан та перспектива розвитку″ (Київ, 2001), на Міжнародній науковій конференції ″Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології″ (Київ, 2001), на Міжнародній конференції ″Людина в світі духовної культури″ (Київ, 2002), на Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції ″Україна країни Сходу в 21 столітті: діалог культур, цивілізацій та педагогічних технологій″ (Київ, 2002), на П’ятій Міжнародній конференції молодих науковців ″Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень″ (Київ, 2002), на Міжнародній науковій конференції ″Україна на межі тисячоліть: етнос, нація і культура″ (Київ, 2002), на Міжнародній науковій конференції ″Творчість у контексті розвитку людини″ (Київ, 2003) та ін.
Основні ідеї та результати дослідження повідомлялися та обговорювалися на звітній науковій сесії: "Психологічні проблеми навчання, виховання та розвитку особистості" (2003) Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України та на засіданнях лабораторії психології творчості.
Зміст і результати роботи відображено в 12 публікаціях, з них 4 у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Матеріали проведених згідно з темою дисертації досліджень впроваджено в процес психолого-педагогічної роботи ліцею № 38, гімназії східних мов № 1, зош № 43 в м. Києві.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (254 найменувань, з них 12 іноземними мовами) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, з них: текст дисертації - 173 сторінки; додатки, що містять таблиці, схеми, малюнки, становлять 45 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Нами розглянуто особливості формування символічного образу в художньо-графічній діяльності підлітків. Вибір середнього підліткового віку обумовлено особливостями розвитку мислення, прагненням до індивідуальності, що часто знаходить реалізацію в творчій діяльності та відсутністю досліджень в психології з проблеми художньо-графічної діяльності підлітків як різновиду творчої. Посилення індивідуальних відмінностей, оригінальність продуктів творчості підлітків нами спеціально не досліджувалося й в роботі не оговорюється. Основний акцент зроблено на вивченні процесів візуального мислення в художньо-графічній діяльності, а все викладене вище є спробою сформулювати та розкрити психологічні особливості образотворення в процесі символізації як взаємодії образної сфери та мисленнєвих дій. Якщо становлення абстрактного мислення дозволяє підліткам розкривати більш глибокі зв’язки між предметами та явищами дійсності, встановлювати аналогію між різними об’єктами, пізнавати закономірності, які керують цією дійсністю, то система зорових уявлень попереднього досвіду, що складає зміст свідомості кожного суб’єкта, продовжує бути невід’ємною компонентою думки в цьому віці.
У вітчизняній психології практично відсутні дослідження з проблеми образу, його ролі в творчій діяльності, й зокрема, формування та утворення символічних образів в художньо-графічній діяльності. Це визначає необхідність вивчення закономірностей й особливостей образних явищ та мисленнєвих дій у процесі символізації, яку ми розглядаємо як творчу задачу.
Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність поставленої мети роботи, обґрунтованість гіпотези, висунутих завдань та розроблених методик, а отримані дані дозволили прояснити специфіку особливостей формування образу в процесі розв’язання творчих задач на символізацію. Здійснена робота дозволяє зробити наступні висновки:
1. Основою символічного образу є зорові уявлення: образи-уявлення та образи-поняття про об’єкти, які є результатом попереднього досвіду людини та входять до змісту її свідомості. Ці образи функціонують в процесі розв’язання творчих задач в художньо-графічній діяльності й складають основу графічної форми майбутнього зображального символу.
Символ це специфічний вид зображення, який розкриває в одному випадку характерні риси візуального об’єкта; в іншому певний аспект змісту абстрактної ідеї. В основі візуальної форми символу лежить уявлення про предмет, який зображується. Таким чином, символічний образ можна вважати системним утворенням, що складається з двох основних компонентів: ідеї та форми, які взаємодіють, доповнюючи одна одну. Ідея в символі може виражати як конкретне поняття (ідея води, ідея матері, ідея рослини, тварини та ін.), так і абстрактне, більш цінне в плані культури (ідея добра, зла, життя, руху та ін.). Форма в символі представлена візуальним зображенням (іконічним до денотату) та знаковим (отриманим завдяки заміщенню абстрактного чуттєвим). Образна форма символу є умовним ″тілом″ ідеї, вона формується в творчому процесі символізації.
Психологічний розгляд формування символічного образу візуального об’єкта виявляє домінування в ньому мисленнєвих дій узагальнення, схематизації. Утворення ж символічного образу, що виражає смисл абстрактної ідеї, передбачає домінування мисленнєвих дій пошуку аналога-репрезентанта. Не кожна аналогія може стати символом, але без аналогії символ не відбудеться.
2. Встановлено, що процес символізації образу має певні закономірності перебігу, що виражаються у такій послідовності етапів:
1) розуміння завдання; 2) формування образу: а) двома шляхами відповідно до задачі: за формою (виокремлення характерних рис образу-уявлення про предмет із наступною схематизацією його форми) чи за змістом (мисленнєвий пошук образного аналога-репрезентанта, який би виражав смисл абстрактної ідеї); б) кодування чуттєвого образу як мисленнєвий пошук версій графічної форми втілення символічного вираження; 3) втілення образного еталону.
В процесі символізації зорові образи-уявлення та образи-поняття трансформуються з праобразу (чи прообразу) у провідний образ, далі - в ідеальний образ-еталон, а вже потому - в образ-втілення.
Перший етап характеризується довільною появою асоціацій, образів, понять. Це так звані праобрази, які є узагальненням минулого досвіду людини, пов′язані з запасом попередніх знань та вражень, становлять зміст її свідомості. По суті вони є первинним образним розв’язанням творчої задачі. На другому етапі формування символічного образу відбувається трансформація первинних образів: від зорових образів-уявлень або образів-понять (праобразів) через конкретизацію та деталізацію до провідного образу, який регулює процес символізації та стає ідеальним образом для втілення. Мисленнєве кодування ідеального образу як пошук його графічної форми додатково його уточнює та видозмінює. Третій етап втілення ідеального образу-еталону в матеріальний, з подальшим його формуванням та додатковим перетворенням в процесі практичних графічних дій.
3. З’ясовано головну особливість формування символічного образу домінування в ньому мисленнєвих дій аналогізування, складовими яких є порівняння, знаходження спільного, перенесення властивості одного об’єкта на інший. Тенденція аналогізування пронизує увесь процес символізації, має різні форми прояву (від об’єктивного, детермінованого властивостями фізичного матеріального світу до мисленнєвих дій, що входять до складу творчих стратегій специфічної організації мислення) та певні рівні (низький, середній, високий). Рівні аналогізування зумовлюють створення різних типів символічних образів.
Експериментально доведено провідну роль аналогізування у створенні символічного образу на символічному рівні та виявлено залежність між різними рівнями аналогізування та утворенням різних типів символічного образу. Так, оригінальність символічного образу залежить від певного співвідношення таких показників як: вид аналогії на встановлення суттєвої схожості, рівень аналогізування та форма графічного коду. Найбільш творчим та виразним виявлено символічний образ, утворений на високому рівні аналогізування - тип ″символ″ в графічній формі кодування ″фрагмент″ чи ″образ″, а також завдяки встановленню суттєвої схожості за загальною ідеєю, принципом між змістом стимулу та змістом аналогу.
Виявлено додаткові особливості формування символічного образу, які передбачають різні способи виникнення первинних образів та різну динаміку подальшого їх розвитку. Способи виникнення первинних образів здійснюються несвідомим, свідомим та змішаним шляхами. За даними анкетування, бесід встановлено, що: несвідома поява раптових, майже готових варіантів образів-розв’язань характеризується домінуванням саме зорових образів-уявлень над образами-поняттями, а раціональний пошук образу-аналогу передбачає переважне виникнення образів-понять. В цілому ж, в процесі формування символічного образу в художньо-графічній діяльності, кількісно переважають зорові образи-уявлення.
4. Встановлено, що фрагмент творчого тренінгу КАРУС за умови його адаптації до художньо-графічної діяльності можна ефективно використовувати з метою стимулювання мисленнєвої тенденції аналогізування. Розвиток творчого мислення підлітків можна стимулювати систематичним розв’язанням творчих задач із створення символічних зображень не лише на уроках образотворчого мистецтва, а й у позакласній, гуртковій роботі тощо.
Результати дослідження не претендують на повне розв’язання проблеми формування образу в творчому процесі, але встановлені закономірності творчого процесу символізації, виявлені особливості формування символічних зображень підлітками можуть стати підґрунтям для подальшого вивчення функціонування образів, для розробки діагностичних методик виявлення художньо-обдарованих дітей, для створення інших методичних прийомів, спрямованих на стимулювання творчого мислення. Матеріал дисертації також можна використовувати в галузі психології мистецтва для з’ясування психологічних причин виникнення новітніх масових символічних зображень у молодіжній культурі, а також для підготовки спецкурсів з психології творчості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Символ / ФЭС. 2-е издание. - М.: Советская энциклопедия, 1983. С. 581 - 582.

2. Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики. - М.: Советское радио, 1970. 152 с.

3. Аллан Дж. Ландшафт детской души. - С.-Пб. - Минск: Диалог-Лотаць, 1997. 255 с.

4. Аллахвердова Н.Г. Дети рисуют. - М.: Знание, 1980. - 96 с.

5. Алексеев К.И. Метафора как объект исследования в философии и психологии // Вопросы психологии. 1996. - № 2. С. 73-85.

6. Альтшуллер Г.С. Найти идею. - Новосибирск: Наука, 1986. 209 с.

7. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. - М.: Из-во АПН РСФСР, 1969. 486 с.

8. Анохин П.К. Биологическое отражение действия фундаментальных законов неорганического мира / в кн. Ленинская теория отражения и современная наука. - София: Наука и изкуство, 1973. В 3-х кн. Кн. 1. - С. 113-138.

9. Анохин П.К. Опережающее отражение действительности // Вопросы философии. - 1962. № 7. С. 97 111.

10. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М.: Прогресс, 1974. 392 с.

11. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. - М.: Издательство Моск. ун-та, 1980. 128 с.

12. Бакушинский А.В. Искусство детей. / Искусство детей: Сб. ст. Л.: Изд-во
Ленингр. обл. союза сов. художников, 1935. С. 11 27.

13. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя //
Вопросы психологии. - 1990. - № 2. С. 153 158.

14. Басов М.Я. Методика психологического наблюдения над детьми /
Избранные психологические произведения. - М.: Педагогика, 1975. 432 с.

15. Басин Е.Я. Психология художеств. творчества. - М.: Знание, 1985. - 64 с.

16. Белый А. Символизм как миропонимание. - М.: Республика, 1994. С. 255 - 259.

17. Бергсон А. Восприятие изменчивости. СПб: Из-во М.И. Семёнова, 1911. 66 с.

18. Бескова И.А. Как возможно творческое мышление? - М.: Ин-т философии
РАН, 1993. 196 с.

19. Блонский П.П. Память и мышление. - М.-Л.: Гос. соц.-эконом. из-во, 1935. 214 с.

20. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей: Учеб. Пособие
для студ. Высш. Учеб. Заведений. М.: Академия, 2002. - 320 с.

21. Богоявленская Д. Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96 с.

22. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penguin). Том 2
(П-Я): Пер. с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 560 с.

23. Бондаровская В.М., Горобец-Чмут Т.К., Смульсон М.Л., Моляко В.А.
Исследования стратегий решения задач в зарубежной психологии //
Вопросы психологии, 1972, № 5. С. 174-184.

24. Ботвинников, Ломов Б.Ф. Научные основы формирования графических
знаний, умений и навыков школьников. - М.: Педагогика, 1979. 255 с.

25. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. - Москва-
Воронеж: Академия пед. и соц. наук, Моск. Психол.-соц. ин-т, 1996. 390 с.

26. Булатова Д.С. Идейно-содержательная специфика символа в искусстве:
Автореф. дис канд. филос. наук: 09.00.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова.
Москва, 1979. 24 с.

27. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике.
СПб.: Питер, 2000. 528 с.

28. Буш Г.Я. Аналогия и техническое творчество. - Рига: Авотс, 1981. 139 с.

29. Буш Г.Я. Эвристические функции аналогии в науке и технике. - К.: Об-во
"Знание" УССР, 1978. 24 с.

30. Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии. - 1993. - № 5. С. 5 - 19.

31. Веккер Л.М. Психические процессы. В 3-х т., т. 1. - Л.: Из-во Лен. ун-та,
1974. 334 с.

32. Веккер Л.М. Психические процессы. В 3-х т., т. 3. - Л.: Из-во Лен. ун-та,
1974. - С. 99 -103.

33. Веккер Л.М., Ломов Б.Ф. О чувственном образе как изображении //
Вопросы психологии. - 1961. - № 4. С. 47-59.

34. Величковский Б.М. Образ мира как гетерархия систем отсчёта / А.Н.
Леонтьев и современная психология. (Сборник статей памяти А.Н.
Леонтьева) / Под ред. А.В. Запорожца, В.П. Зинченко, О.В. Овчинниковой,
О.К. Тихомирова. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. - С. 156 - 165.

35. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психолгия. - М.: Просвещение, 1988. 336 с.

36. Венда В.Ф. Предисловие / Боумен У. Графическое представление
информации. - М.: Мир, 1971. 225 с.

37. Вержиковская Л.Г. Творчество младших школьников как условие их
подготовки к общественно-полезному труду: Дис канд. психол. наук:
19.00.07 / НИИ психологии АПН Украины. Киев, 1988. с. 145 с.

38. Ветров А.А. Образ и знак / в кн. Ленинская теория отражения и
современность. - София: Наука и изкуство, 1973. - С. 360 - 375.

39. Визуальное мышление и творчество: проблемы и перспективы
исследования / тем. сб. статей по материалам докладов межд. симпозиума /
ред. Чебыкин А.Я., Симоненко С.Н. Одесса: Южноукр. пед. ун-т, 1996.
103 с.

40. Виноградова Г.Г. Малювання для вчителів. - К.: Рад. школа, 1976. 56 с.

41. Возрастная и педагогическая психология. Учебное пособие для студентов
пед. ин-тов. / ред. проф. Петровского А.В. М.: Просвещение, 1973. 288 с.

42. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. СПБ.: Союз,
1997. 96 с.

43. Выготский Л.С. Психология искусства. Ростов/нД: Феникс, 1998. 480 с.

44. Гамезо М.В., Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф. Психологические аспекты
методологии и общей теории знаков и знаковых систем / в кн.
Психологические проблемы переработки знаковой информации под ред.
Рубахина В.Ф., Венды В.Ф., Гамезо М.В. и др. - М.: Наука, 1977. С. 5 48.
45. Глезер В.Д. Зрение и мышление. - Л.: Наука, 1985. 224 с.

46. Глотова Г.А. Человек и знак. - Свердловск: Из-во Уральск. ун-та, 1990. С.
158-185.

47. Голан А. Миф и символ. - М.: Русслит, 1993. 375 с.

48. Головаха І. Чорне обличчя білого міста (до проблеми символіки і функцій
сучасних київських графіті) / Тіло в текстах культур. К.: НАН України, Ін-
т фольклористики та етнології ім. М.Рильського, Український етнологічний
центр, 2003. С. 126 134.

49. Голицын Г.А., Петров В.М. Информация - поведение творчество. - М.:
Наука, 1991. 223 с.

50. Гордиенко В.М. Соотношение натурных и знаково-символических
компонентов художественного образа в изобразительной деятельности:
Дис канд. психол. наук: 19.00.01 / НИИ психологии УССР. Киев, 1984. 145 с.

51. Гостев А.А. Актуальные проблемы изучения образного мышления //
Вопросы психологии. 1984. - № 1. С. 114-119.

52. Гостев А.А. Образная сфера личности // Психологический журнал. - 1985.
№ 4. С. 33 42.

53. Гостев А.А., Рубахин В.М. Классификация образных явлений в свете
системного подхода // Вопросы психологии. - 1985. - № 1 . С. 33-42.

54. Грановская Р.М., Березная И.А. Интуиция и искусственный интеллект. - Л.:
Ленингр. ун-т, 1991. 272 с.

55. Грановская Р.М. Конфликт и творчество в зеркале психологии. - М.:
Генезис, 2002. 573 с.

56. Графические знаки: Проблемы исследования, разработки, стандартизации:
Тезисы докл. Всесоюз. науч. конф. состоявш. 29-30 сентября 1988г. в г.
Киеве / ВНИИ техн. Эстетики. Киев. филиал; Науч. ред. В.И. Стрельченко.
К., 1988. 136 с.

57. Григорян К.К. Некоторые особенности процесса образного мышления:
Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 / МГУ. Москва, 1972. 26 с.

58. Грузенберг С.О. Психология творчества. Введение в психологию и теорию
творчества. - Минск: Белтрестпечать, 1923. 116 с.
59. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач. Воронеж:
Воронежский ун-т, 1976. 327 с.; 59а: Психология мышления. М.: ПЕР
СЕ, 2005. 136 с.

60.Державна національна програма "Освіта" (Україна 21 століття). - К.: Райдуга, 1994. - С. 18 21.

61. Державні стандарти базової і повної середньої освіти: базовий навчальний
план основної і старшої школи // Освіта України, № 1-2, 14 січня 2003 р. С. 10-11.

62. Джемс У. Психология / Под ред. Л.А. Петровской. М.: Педагогика, 1991.
368 с. - (Классики мировой психологии).

63. Дмитриева Н.А., Виноградова Н.А. Искусство Древнего мира. М.: Детская литература, 1989. 207 с., ил.

64. Дорфман Л.Я., Ковалёва Г.В. Основные направления исследований
креативности в науке и искусстве // Вопросы психологии. - 1999. - № 2. С.
101-106.

65. Дункер К. 1. Качественное (экспериментальное и теоретическое)
исследование продуктивного мышления. 2. Психология продуктивного
(творческого) мышления / в кн. Психология мышления под ред. Матюшкина
А.М. - М.: Прогресс, 1965. С. 21-234.

66. Ермолаева-Томина Л.Б. Психология художественного творчества: Учебное
пособие для вузов. М.: Академический Проект, 2003. 304 с.

67. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической
регуляции деятельности. - М.: Наука, 1986.

68. Завгородня О.В. Психологія формування художнього задуму: Автореф.
дис канд. психол. наук: 19.00.01 / Ін-т психології. Київ, 1992. 142 с.

69. Замятин Е.И. Психология творчества / в кн. Психология художественного
творчества. Минск: Харвест, 1999. 752 с. - С. 509.

70. Зданевич В. Маленька Берегиня / Альбом листівок: упорядкування С.
Танадайчука. К.: Деркул, 1998. 12 л.

71. Зеньковский В.В. Эстетическая жизнь ребёнка, гл.9. / в кн. Психология
детства. Екатеринбург, деловая книга, 1995. С. 170 199.

72. Зинченко В.П., Вергилес Н.Ю. Формирование зрительного образа. - М.: Из-
во Моск. Ун-та, 1969. 106 с.

73. Зинченко В.П., Мунипов В.М., Гордон В.М. Исследование визуального
мышления // Вопросы психологии, 1973. - № 2. С. 3-14.

74. Зинченко В.П. От генезиса ощущений к образу мира / А.Н. Леонтьев и
современная психология. (Сборник статей памяти А.Н. Леонтьева) / Под
ред. А.В. Запорожца, В.П. Зинченко, О.В. Овчинниковой, О.К. Тихомирова.
М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983. - С. 140-149.

75. Зись А.Я. К вопросу о психологии художественного творчества / в кн.
Искусствоведение и психология художественного творчества. М.: Наука,
1988. 352 с.

76. Зрительные образы: феноменология и эксперимент (сборник переводов).
Предисловие: Зинченко В.П. Душанбе: Из-во Таджик. Гос. ун-та, 1971. 264 с.

77. Исмаилов А.Д. Развитие образного мышления младших школьников на занятиях дек.-прикладного ис-ва: Авторефканд.психол. наук 19.00.07 / АПН СССР. Москва, 1988. 15 с.

78. Игнатьев Е.И. О некоторых особенностях изучения представлений и
воображения // Психологические исследования представлений и
воображения. М.: Из-во АПН РСФСР, 1956. С. 3-17.

79. Игнатьев Е.И. Психология изобразительной деятельности детей. М.:
Учпедгиз, 1961. 222 с. (Издание второе, дополненное).

80. Исследование проблем психологии творчества. - М.: Наука, 1983. 336 с.

81. Ительсон Л.Б. Лекции по общей психологии. В 2-х ч., ч. 2. 595 с.
Владимир: ВГПИ им. П.И. Лебедева-Полянского, 1972.

82. Каган М.С. Социальные функции искусства. Л.: Знание, 1988. 36 с.

83. Каган М.С. Человеческая деятельность. М.: Политиздат, 1974. 328 с.

84. Кабанова-Меллер Е.И. Роль образа в решении задач // Вопросы психологии.
1970. - № 5. С. 122 130.

85. Каплунович И.Я. О психологических различиях мышления двухмерными и
трёхмерными образами // Вопросы психологии. - 2003. - № 3. С. 66 77.

86. Карпенко И.Ф. Этапы технического творчества // Школа и производство,
1971. - № 3. - С. 68-70.

87. Кершенштейнер Г. Развитие художественного творчества ребёнка / Пер. с
нем. М., 1914. 214 с.

88. Клыгин Л.М. Структуры образного мышления: Автореф. дис канд.
психол. наук: 19.00.01 / МГУ. Москва, 1972. 24 с.

89. Клименко В.В. Регуляция действий символом / в кн. С.Д. Максименко.
Общая психология. М.: ″Рефл-бук″, К.: ″Ваклер″ - 1999. С. 411-413.

90. Клименко В.В. Механізм творчості: функціональні дефекти // Психолог.
2002. № 17 (17). 47 с.

91. Кириенко В.И. Психология способностей к изобразительной деятельности.
М.: Из-во АПН РСФСР, 1959. 304 с.

92. Константин Васильев: художник по зову сердца / Альбом худ. ил.: Вступ. статья Доронина А.И. - М.: Арт-Родник, 2001. 85 с.

93. Костюк Г.С. Вопросы психологии мышления // Психологическая наука в
СССР, т. 1. М.: Издательство АПН РСФСР, 1959, с. 357-440.

94. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии / Методологические и
теоретические проблемы психологии / Отв. редактор Шорохова Е.В. М.:
Наука, 1969. С. 118 - 152.

95. Костюк Г.С., Балл Г.А. Категория задачи и её значение для психолого-
педагогич. исследований // Вопросы психологии. - 1977. - № 3. - С.12-23.

96. Красота и мозг. Биологические аспекты эстетики / И. Ренчлер,
Б.Херцбергер, Д.Эпстайн и др. М.: Мир, 1995. 335 с.

97. Краткий психологический словарь / сост. Л.А. Карпенко; общ. ред. А.В.
Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.

98. Кубланов Б.Г. Гносеологическая природа литературы и искусства. Львов:
Львовский ун-т, 1958. 289 с.

99. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребёнка от рождения до
17 лет): Учебное пособие. - 4-е изд. М.: Изд-во УРАО, 1998. 176 с.

99. Куценко Г.В. Становлення образу світу. Теоретико-методологічні
проблеми генетичної психології / Матеріали Міжнар. наук. конф. 17-18
грудня 2001р. Т.1. К.: Міленіум, 2002. С. 100 103.

100. Левин С.Д. Ваш ребёнок рисует - М.: Советский художник, 1979. 271 с.

101. Леонтьев А.А. «Научите человека фантазии» (Творчество и
развивающее образование) // Вопросы психологии. - 1998, № 5. 82 85.

102. Леонтьев А.Н. Психология образа // Вестник МГУ. М.: Из-во МГУ, 1979.
№ 2. С. 3 14.

103. Леонтьев Д.А. Введение в психологию искусства. М.: Из-во Моск. ун-та,
1989. 111 с.

104. Лозница В.С. Формирование стратегии поиска аналогов как метод
развития творческого мышления старшеклассников: Дис канд. психол.
наук: 19.00.01 / Институт психології. - Киев, 1983. - 155 с.

105. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии.
- М.: Наука, 1984. 444 с.

106. Ломов Б.Ф. Формирование графических знаний и навыков учащихся.-
М.: Издательство АПН РСФСР, 1959. 270 с.

107. Лосев А.Ф. Диалектика творческого акта // Контекст 1981. - М.: Наука,
1982. С. 48 78.

108. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. - М.:
Искусство, 1976. 367 с.

109. Лотман Ю.М. Символ в системе культуры // Труды по знаковым
системам. Выпуск 21. Тарту. 1987. С. 10 20.

110. Лук А.Н. Психология творчества. - М.: Наука, 1978. 127 с.

111. Лурия А.Р. Материалы к генезису письма у ребёнка / в кн. Хрестоматия
по возрастной и педагогической психологии под ред. Ильясова И.И. - М.:
Издательство МГУ, 1980. С. 88 100.

112. Максименко С.Д. Мышление / в кн. Общая психоло