ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНІ КОНФЛІКТИ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО УМОВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
на правах рукопису

ГЕРАСІМОВА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІЇВНА

УДК 378.1:37.015.324:316.48

ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНІ КОНФЛІКТИ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО УМОВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

19.00.07 — педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Ложкін Георгій Володимирович,
доктор психологічних наук,
професор

Київ — 2004

ЗМІСТ

ВСТУП ..........................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1.

СУТНІСТЬ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ

1.1.

Внутрішньоособистісні конфлікти в концепціях класиків психологічної літератури .................................

9

1.2.

Проблема внутрішньоособистісних конфліктів у працях сучасних психологів ............................................

21

1.3.

Генеза внутрішньоособистісних конфліктів ..................

29

1.4.

Типологія внутрішньоособистісних конфліктів ............

36

1.5.

Деструктивні прояви психологічних захистів при внутрішньоособистісних конфліктах .............................

40

1.6.

Адаптаційні можливості в студентському віці ..............

45

Висновки до першого розділу .........................................

58

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1.

Методи дослідження .........................................................

60

2.2.

Організація дослідження ..................................................

70

Висновки до другого розділу............................................

72

РОЗДІЛ 3.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ВНУТРІШНЬО-ОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ У СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ

3.1.

Особливості перебігу внутрішньоособистісних конфліктів студентів .........................................................

74

3.2.

Вплив ціннісних орієнтацій на внутрішньоособистісні конфлікти ...........................................................................

100

3.3.

Дезадаптивний вплив соціальних чинників на становлення студентської молоді ....................................

107

3.4.

Активізація механізмів психологічних захистів в умовах внутрішньоособистісного конфлікту .................

119

Висновки до третього розділу..........................................

130

РОЗДІЛ 4.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА РОЗВ'ЯЗАННЯ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИХ КОФЛІКТІВ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ

4.1.

Актуалізація захисної поведінки в процесі корекційної роботи .................................................................................

132

4.2.

Порівняльна характеристика апробаційних технологій корекційної роботи ...........................................................

144

4.3.

Основні напрями попередження внутрішньо-особистісних конфліктів ..................................................

152

4.4.

Розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів студентів у процесі корекційної роботи .........................

162

Висновки до четвертого розділу......................................

183

ВИСНОВКИ .................................................................................................

185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................

188

ДОДАТКИ ....................................................................................................

211

ВСТУП

Актуальність теми. У період реформування вищої школи зростає увага до подальшої наукової розробки теоретичних і прикладних аспектів проблеми адаптації студентської молоді до нових умов навчання. Головна мета освіти й завдання держави щодо її реалізації визначаються законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту", Національною доктриною розвитку освіти. Швидкі соціальні зміни, що характеризують сучасне життя, змушують молодого спеціаліста постійно переглядати свої життєві позиції і змінювати себе, адаптуючись до нових умов життєдіяльності. Це ж стосується і студентської молоді, яка повинна адаптуватися до умов конкретного вищого навчального закладу. Розвиток особистості студента в процесі адаптації до умов навчання у вищих навчальних закладах викликає зміну інтересів, поглядів, ціннісних орієнтацій, життєвих планів, ідеалів, домінуючих мотивів, нерідко супроводжується внутрішньоособистісними конфліктами.
У зв'язку з цим, одним із важливих елементів підготовки майбутніх спеціалістів є попередження негативних явищ у студентських колективах, зокрема, своєчасне вирішення їх внутрішньоособистісних конфліктів у період адаптації до умов вищих навчальних закладів (ВНЗ).
Різні аспекти проблеми внутрішньоособистісних конфліктів, їхніх джерел, шляхів подолання були предметом вивчення як у вітчизняних, так і у зарубіжних учених (Ю.О.Александровський, В.Є.Василюк, Є.О.Донченко й Т.М.Титаренко, О.І.Захаров, К.С.Калмикова, О.М.Леонтьєв, Г.В.Ложкін, О.Р.Лурія, В.М.М’ясищев, М.І.Пірен, Н.І.Пов’якель, В.В.Столін, Є.В.Фанталова, В.Франкл, З.Фрейд, К.Хорні, А.І.Шипілов та ін.). Водночас ряд теоретичних і прикладних аспектів цієї проблеми залишаються поки що недостатньо з'ясованими. Особливої уваги вимагає, зокрема, встановлення взаємозв'язку між видами внутрішньоособистісних конфліктів та механізмами психологічного захисту, визначення дезадаптаційних чинників, які зумовлюють внутрішньоособистісні конфлікти студентів, розробка корекційних заходів з метою прискорення адаптації й запобігання дезадаптації до умов ВНЗ.
Таким чином, дослідження сутності внутрішньоособистісних конфліктів, джерел, чинників, які зумовлюють їх виникнення, шляхів усунення та попередження цього явища в процесі адаптації студентів у ВНЗ є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми Особливості соціалізації учнівської та студентської молоді в умовах трансформації суспільства” лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка (реєстраційний номер 0100U000544).
Мета дослідження полягає у з'ясуванні сутності внутрішньоособистісних конфліктів у майбутніх спеціалістів у процесі їх адаптації до умов ВНЗ та в розробленні методів, шляхів запобігання й усунення цих конфліктів.
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати теоретичні підходи зарубіжних і вітчизняних психологів до проблеми внутрішньоособистісних конфліктів.
2. З'ясувати структуру та зміст внутрішньоособистісних конфліктів студентів у процесі їх адаптації до умов ВНЗ.
3. Відстежити особливості перебігу внутрішньоособистісних конфліктів у студентів ВНЗ.
4. Виявити джерела дезадаптаційних чинників, які зумовлюють внутрішньоособистісні конфлікти.
5. Дослідити механізми психологічних захистів, які знаходять своє відображення у внутрішньоособистісних конфліктах студентів.
6. Апробувати та запровадити в практику методичні прийоми запобігання та усунення внутрішньоособистісних конфліктів у студентської молоді в процесі її адаптації до умов ВНЗ.
Об'єктом дослідження виступає процес соціальної адаптації студентів у ВНЗ.
Предметом дослідження є особливості прояву внутрішньоособистісних конфліктів у процесі соціальної адаптації студентів до умов ВНЗ.
Для реалізації поставленої мети слугував комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповняльних методів: теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, педагогічне спостереження, бесіда, діагностика механізмів психологічного захисту (за Р.Плутчиком), акцентуацій характеру (за К.Леонгардом), міжособистісних стосунків (за Т.Лірі), ціннісних орієнтацій (за М.Рокічем), дезадаптаційних чинників в системі "студент ─ ВНЗ".
Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять:
─ системний підхід як евристично потужний засіб пізнання психологічних процесів, станів, явищ (П.К.Анохін, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.В.Москаленко, Г.К.Середа, В.Т.Циба);
─ вчення про соціальну детермінованість і творчу сутність особистості, суспільно-історичні закономірності самосвідомості та "Яконцепції" (А.Адлер, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, А.Маслоу, К.Роджерс, С.Л.Рубінштейн, З.Фрейд, К.Юнґ);
─ розуміння психологічної сутності внутрішньоособистісних конфліктів як суперечності (М.Н.Корнєв, Г.В.Ложкін, М.І.Пірен, Т.С.Яценко);
─ концепція соціально-психологічних особливостей адаптації як процесу активного пристосування індивіда до умов соціального середовища (Ю.О.Александровський, Г.О.Балл, Ф.Б.Березін, В.С.Мерлін, В.М.Синьов).
Наукова новизна одержаних результатів.
1) З'ясовано сутність внутрішньоособистісних конфліктів у процесі соціальної адаптації студентів до умов ВНЗ.
2) Досліджено специфічні зв’язки між зазначеним феноменом та дезадаптаційними чинниками, які його зумовлюють.
3) Розроблено систему методичних прийомів, спрямованих на поглиблення вивчення класифікації внутрішньоособистісних конфліктів студентів у процесі їх адаптації до умов ВНЗ.
Теоретична значущість дослідження полягає в розширенні та поглибленні уявлення про внутрішньоособистісні конфлікти в юнацькому віці в процесі адаптації студентів до умов ВНЗ та у виявленні взаємозв'язку між внутрішньоособистісними конфліктами і механізмами психологічних захистів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати дають змогу намітити психолого-педагогічні умови запобігання внутрішньоособистісних конфліктів і оптимізації процесу адаптації студентів до умов ВНЗ. Інформація про феноменологію внутрішньоособистісних конфліктів може бути використана у практиці виховної роботи з молоддю, при організації діяльності адміністративного та науково-педагогічного персоналу ВНЗ щодо попередження виникнення цього виду конфліктів.
Результати дослідження впроваджено в професійну підготовку студентів-психологів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка №987/01-11 від 19.06.2003р.), курсантів Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (довідка №790 від 14.05.2003р.) та студентів Черкаського інституту соціального управління, економіки і права (довідка№70 від 23.06.2003р.).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним та теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, тривалістю експерименту, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації дістали схвалення на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-педагогічне забезпечення гуманітарної освіти спеціаліста технічного профілю" (Черкаси, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції "Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства" (Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти" (Тернопіль, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах" (Тернопіль, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження М.П.Гусака (Черкаси, 2002), Матеріалах VI Костюківських читань "Психологія XXI століття: перспективи розвитку" (Київ, 2003).
Теоретичні засади дослідження обговорювалися на засіданні лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України, методичних семінарах кафедри загальної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Публікації. Зміст і результати дослідження викладено в 11 публікаціях, із них 4─ у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить 227 сторінки і складається із вступу, чотирьох розділів, практичних рекомендацій та висновків. Робота ілюстрована 17 таблицями, 33 рисунками, 9 додатками. Список використаних джерел охоплює 286 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Явище внутрішньоособистісного конфлікту студента в процесі їх адаптації до умов вищих навчальних закладів належить до найскладніших і дотепер недостатньо досліджених наукових проблем. Проведене нами дослідження становить собою лише спробу розгляду окремих аспектів цього явища.
Водночас отримані в ході теоретичного аналізу й емпіричного дослідження результати дозволяють зробити деякі загальні висновки.
1. Аналіз теоретичних та методологічних джерел, присвячених проблемі внутрішньоособистісного конфлікту виявив існування різноманітних поглядів на цей предмет, недостатню чіткість вироблених понять та термінології. У зарубіжній та вітчизняній психології зазначений феномен розглядається, виходячи з теорії особистості, яка існує в тій або тій психологічній школі. Прибічники психоаналітичної концепції внутрішньоособистісного конфлікту акцентують свою увагу на його біопсихологічному трактуванні. Гуманістична психологія вважає, що в підґрунті внутрішньоособистісних конфліктів особистості лежать протиріччя однакової сили, але протилежного спрямування. Когнітивна психологія розглядає зазначений феномен через когнітивний дисонанс. Прихильники біхевіоризму пояснюють внутрішньоособистісний конфлікт як погану звичку, результат помилкового виховання. Необіхевіористи під ним розуміють фрустрацію. Інтеракціонізм зводить це явище до конфлікту ролей. Така неоднозначність поглядів вимагає більш поглибленого розкриття особливостей функціонування внутрішньоособистісних конфліктів та пошуку прийомів попередження їх негативного прояву.
2. Спираючись на існуючі в сучасній психології уявлення про внутрішньоособистісні конфлікти, ми виявили, що їх розв'язання у студентів залежить від виду конфлікту та здійснюється шляхом зняття головної суперечності, яка міститься в його підґрунті. Так, при конфлікті "мотиваційному"─ це суперечність між "хочу і хочу"; "рольовому"─ "треба і треба"; конфлікті "неадекватної самооцінки"─ "можу і можу"; "моральному" конфлікті─ "хочу і треба"; конфлікті "нереалізованого бажання"─ "хочу і можу"; "адаптаційному" конфлікті─ "треба і можу".
3. З'ясовано, що показником внутрішньоособистісного конфлікту в когнітивній сфері виступає порушення оптимального рівня адаптації особистості, зниження самооцінки, внутрішня невідповідність між образами "Я− реальне" і "Я− ідеальне", суперечність "образу Я". В емоційній— переважання негативного фону настрою, тривожність. У поведінковій— зниження адаптивності до умов навчання у ВНЗ.
4. Дослідження динаміки перебігу "мотиваційного", "рольового", "морального", "адаптаційного" конфлікту, конфліктів "неадекватної самооцінки" та "нереалізованого бажання" показало, що ступінь прояву окремих різновидів внутрішньоособистісних конфліктів на різних курсах упродовж навчання різний. Зокрема, "адаптаційний" конфлікт та конфлікт "неадекватної самооцінки" більш характерні для випускних курсів, а конфлікт "нереалізованого бажання" та "мотиваційний" частіше виникає на молодших курсах.
5. Виокремлено чинники, які негативно впливають на появу внутрішньоособистісних конфліктів у студентів. З'ясовано, що найбільш негативний вплив мають: на 1 та 5-му курсах— недостатня увага адміністративного та науково-педагогічного персоналу до запитів студентів; на молодших курсах— часте залучення студентів до виконання видів робіт, не пов'язаних з навчальним процесом, та негативні чинники особистісного характеру, які заважають навчанню; на випускних курсах— невідповідність умов навчання і побуту студентів потребам їхнього всебічного розвитку.
6. Підтверджено, що механізмами вирішення внутрішньоособистісних конфліктів студентів виступають переважно психологічні захисти: компенсація, проекція, регресія, заперечення.
7. Встановлено, що корекційна робота зі студентами, які мають внутрішньоособистісні конфлікти, призводить до зниження рівня тривожності при конфлікті "адаптаційному" на 49%, конфлікті "мотиваційному"─ на 69%, конфлікті "нереалізованого бажання"─ на 27%, "рольовому" конфлікті─ на 55%, конфлікті "моральному"─ на 50%, конфлікті "неадекватної самооцінки"─ на 38%.
8. Емпіричні результати свідчать, що робота студентів у процесі здійсненого в дослідженні активного соціально-психологічного навчання серйозно сприяє розв'язанню ними своїх внутрішньоособистісних конфліктів, створює передумову для зниження дезадаптивних проявів їх психіки у спілкуванні, що призводить до розширення самосвідомості, опанування навичок самоаналізу та до розуміння глибинних причин тієї чи іншої поведінки людей; розширення соціально-перцептивної компетентності шляхом опанування рефлексивних знань та ін.

Дослідження не охоплює всього кола питань, які стосуються проблеми внутрішньоособистісних конфліктів студентської молоді та їх впливу на підготовку майбутніх фахівців до професійної діяльності. Подальші дослідження повинні спрямовуватися на отримання та розроблення адекватних діагностичних процедур виявлення внутрішньоособистісних конфліктів. У цьому зв'язку важливим є дослідження феномена стабільності отриманого ефекту на подальших етапах адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдульханова-СлавскаяК.А. Деятельность и психология личности.― М.: Наука, 1980.― 336с.
2. Абдульханова-СлавскаяК.А. О путях построения типологии личности// Психологический журнал. ─ 1983.― Т. 4.― №1.― С.14─16.
3. Абдульханова-СлавскаяК.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности// Психология формирования и развития личности/ Под ред. Л.И. Анциферовой.― М.: Наука,1981.— С. 19-44.
4. Абдульханова-СлавскаяК.А. Стратегия жизни.― М.: Наука, 1991.— 340с.
5. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека.― Казань.: Изд-во Казанского ун-та, 1987.― 204с.
6. АгеевВ.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы.— М./ Изд-во МГУ, 1990.— 240с.
7. Адаптация человека: Сб.статей/ Под ред. 3.И. Баржева и И.И.Лихницкой.― Л.: Наука, 1972.― 267с.
8. АдлерА. Лекции по аналитической психологии.― М.: Рефл-бук, 1996.― 278с.
9. АдлерА. Нервический характер/ Под ред. Э.В. Соколова.― С.Пб.: Университетская книга, 1997.― 387с.
10. АдлерА. Понять природу человека.― С.Пб.: Академический проект, 1997.― 256с.
11. АдлерА. Практика и теория индивидуальной психологии: Лекции по введению в психотерапию для врачей, психологов и учителей.― М.: Прагма, 1993.― 174с.
12. АлександровскийЮ.А. Пограничные психические расстройства (руководство для врачей).— М.: Медицина, 1993— 400с.
13. АлександровскийЮ.А. Состояние психической дезадаптации и их компенсация. Пограничные нервно-психические расстройства.— М.: Наука, 1976.— 272с.
14. Альманах психологических тестов.― М.: КСП, 1997.― 320с.
15. АнаньевБ.Г. Человек как предмет познания.// Ананьев Б.Г. Собр. соч.: В 2 т.— М.: Педагогика, 1980.— Т. 1.— 232с.
16. АндреевВ.И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов.― Казань, 1992.― 142с.
17. АндрееваГ.М., БогомоловаН.И., ПетровскаяН.А. Современная социальная психология на Западе.— М.: Изд-во МГУ, 1978.— 271с.
18. АндрееваГ.М. Социальная психология.— М.: Изд-во МГУ, 1980.— 380с..
19. АнцифероваЛ.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуаций и психологическая защита// Психологический журнал.— 1994.— T15.— № 1.— С. 5—11.
20. АнцифероваЛ.И. Методологические признаки проблемы психологии// Психологический журнал.— 1992.— Т. 3.— №2.— C.3—17.
21. АнцифероваЛ.И. Системный подход в психологии личности// Принцип системности в психологических исследованиях— М.: Наука, 1990.— С 62—78.
22. АнцуповА.Я., МалышевА.А. Введение в конфликтологию.― К.: МАУП, 1996.― 103с.
23. АнцуповА.Я., ПрошановС..Л. Конфликтология: междисциплинарный подход, обзор диссертационных исследований.— М.: Дом Советов, 1997.— 240с.
24. АнцуповА.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов.― М.: ЮНИТИ, 2000.― 551с.
25. АнцуповА.Я., ШипиловА.И. Проблема конфликта: аналитический обзор, междисциплинарный библиографический указатель.― М.: ГАВС, 1992.― 230с.
26. АсеевВ.Г. Мотивация поведения и формирование личности.— М.: Мысль, 1976.— 198с.
27. АсмоловА.Г. Личность как предмет психологического исследования.— М.: Педагогика, 1984.— 104с.
28. АсмоловА.Г. Психология личности.— М.: МГУ, 1990.— 367с.
29. АссоджолиР. Психосинтез: теория и практика.— М.: Прогресс, 1994.— 310с.
30. АстаповВ.М. Функциональный подход к изучению тревоги// Психологический журнал.— 1992.— Т 13.— № 5.— C.111—120.
31. БаллГ.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности// Вопросы психологии.— 1989.— № 1.— С. 92—100.
32. БандуркаА.М., ДрузьВ.А. Конфликтология: Учеб. пособие для вузов.― Х.: Фортуна-Пресс, 1997.― 335с.
33. БассинФ.В. Проблема бессознательного (о неосознаваемых формах высшей нервной деятельности).— М.: Медицина, 1968.— 276с.
34. БассинФ.В. Сознание, «бессознательное» и болезнь// Вопросы философии.— 1971.— № 9— С. 90—92.
35. БассинФ.В., БурлаковаМ.К., ВолковВ.Н. Проблема психологической защиты// Психологический журнал. —1988.— Т. 9.— № 3.— С. 78—86.
36. БассинФ.В., РожновВ.Е. О современном подходе к проблеме неосознаваемой психической деятельности// Вопросы философии.— 1975.— № 10— С. 35—40.
37. БернЭ. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвященных: Пер. с англ.— С.Пб.: МФИН, 1992.— 448с.
38. БернЭ. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры.— С.Пб.: Лениздат, 1992— 400с.
39. БернЭ. Трансакционный анализ и психотерапия: Пер. с англ.— С.Пб.: Братство, 1992.— 224с.
40. БлагаК., ШебекМ. Я твой ученик , ты мой учитель: Книга для учителей.— М.: Просвещение, 1991.—143с.
41. БлаубергИ.В., СадовскийИ.В., ЮдинБ.Г. Философский принцип системности и системный подход// Вопросы философии.— 1978.— № 8.— С. 39—52.
42. БлейхерВ.М., КрукИ.В. Патопсихологическая диагностика.— К.: Здоров’я, 1986.— 280с.
43. БобневаМ.И. Социальные нормы и регуляция поведения.— М.: Наука, 1979— 312с.
44. БодалевА.А. Восприятие и понимание человека человеком.— Л.: ЛГУ, 1965.— 123с.
45. БодалевА.А. Личность и общение.— М.: Педагогика, 1983.— 271с.
46. БожовичЛ.И. Проблема конфликта в подростковом возрасте// Вопросы психологии.— 1978.— № 2.— С. 25—37.
47. БожовичЛ.И. Проблема конфликта в подростковом возрасте// Вопросы психологии. —1978.— № 2— С. 25—37.
48. БожовичЛ.И. Этапы формирования личности в онтогенезе// Вопросы психологии.— 1978.— № 4.— С. 13—16.
49. БойкоВ.В. Социально-психологический климат коллектива и личность.— М.: Мысль,1983.— 280с.
50. БойкоВ.В., КовалевА.Г. Конфликты в трудовом коллективе и пути их разрешения// Психологический журнал. —1983.— T.4. —№ 3— С. 51—60.
51. БольшаковВ.Ю. Психотренинг, социодинамика, упражнения и игры.— С.Пб., 1996.— 379с.
52. БондаренкоА.Ф. Психологическая помощь: теория и практика.— К.: Укртехпрес, 1997.— 215с.
53. БородкинФ.М., КорякН.М. Внимание, конфликт!― Новосибирск: Наука, 1989.― 175с.
54. БороздинаГ.В. Психология делового общения.— М.: ИНФРА, 1998.— 224с.
55. БратусьБ.С. Аномалии личности.— М.: Мысль, 1968.— 304с.
56. БуеваБ.П. Человек, деятельность и общение.— М.: Мысль, 1978.— 316с.
57. БурлачукЛ.Ф. Исследование личности в клинической психологии.— К.: Вища школа, 1979.— 183с.
58. БурлачукЛ.Ф. Психодиагностика личности.— К.: Здоровья, 1989.— 168с.
59. БурлачукЛ.Ф., МорозовС.В. Словарь-справочник по психодиагностике.— К.: Наук. думка, 1989.— 200с.
60. БуяновМ.И. Беседы о детской психиатрии.— М.: Просвещение, 1992.— 255с.
61. БэронР., РичардсонД. Агрессия.— С.Пб.: ПИТЕР, 1997.— 330с.
62. ВасилюкФ.Е. Психология переживания.— М.: Изд-во МГУ, 1984— 200с.
63. ВилюнасВ.К. Психологические механизмы мотивации человека.— М.: Изд-во МГУ, 1990.— 283с.
64. ВороноваВ.И., ЛожкинГ.В., ПлющА.Н. Трансформация структуры идентичности студентов-спортсменов// Журнал практикующего психолога.— 1998.— № 4.— С. 108—116.
65. ВыготскийЛ.С. История развития высших психических функций// Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6т.— М.: Педагогика, 1983.— Т.3.— 328с.
66. ГарбузовВ.И. К проблеме этиопатогенеза неврозов у детей// Неврозы у детей и подростков.— М., Мир, 1986.— С. 39—41.
67. ГарбузовВ.И. Практическая психотерапия, или как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье.— С.Пб.: Сфера, 1994.— 159с.
68. ГергиеваИ.А. Социально-психологические факторы адаптации личности в коллективе.─ Л.: Изд-во ЛГУ, 1986.─ 198с.
69. ГерасімоваН.Є. Психологічний аналіз факторів, що негативно впливають на формування особистості студента ВНЗ// Психологія: Зб.наук.пр.— К., 2002.— Вип. 15.— С. 329—336.
70. ГерасімоваН.Є. Сучасні погляди на проблему дослідження внутрішньоособистісного конфлікту// Психологія: Зб.наук.пр.— К., 2001.— Вип. 13.— С.63—68.
71. ГодфруаЖ. Что такое психология?— М.: Мир, 1992.— Т.2.— 375с.
72. ГомелауриМ.Л. Ролевой конфликт и вопрос мотивационного значения социальных ожиданий// Социологические исследования.— Тбилиси: Мецниереба, 1971.— С. 41—76.
73. ГоттеданкерР. Основы психологического эксперимента.— М.: Изд-во МГУ, 1982.— 464с.
74. ГрановскаяР.М. Элементы практической психологии.— Л.: ЛГУ, 1984.— 320с.
75. ГримакЛ.П. Общение с собой: начала психологии активности.— М.: Политиздат, 1991.— 320с.
76. ГринА. Психоаналитическая концепция аффекта// Бессознательное: природа, функции, методы исследования.— Тбилиси: Мецниереба, 1978.— Т. 1.— С. 395—410.
77. ГришинаН.В. Обучение психологическому посредничеству в разрешении конфликтов// Московский психотерапевтический журн— 1992.— №2.— С. 145—160.
78. ГришинаН.В. Психология конфликта.— С.Пб.: Питер, 2000.— 170с.
79. ГришинаН.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе.— Л.: Лениздат, 1990.— 171с.
80. Групповая психотерапия при неврозах и психозах/ Под ред. В.Д. Карвасарского, В.А. Мурзенко.— Л.: Изд-во Ленинградского НИ психоневрологического ин-та им. В.М. Бехтерева, 1975.— 124с.
81. ДерябинВ.С. Психология личности и высшая нервная деятельности.— Л.: Наука, 1980.— 198с.
82. ДмитриевА., КудрявцевВ., КудрявцевС. Введение в общую теорию конфликтов.— М. : Мир, 1993.— 211с.
83. ДонцовА.И. Психология коллектива: Методологические проблемы исследования.— М.: Изд-во МГУ, 1984.— 208с.
84. ДонцовА.И., ПолозоваТ.А. Проблема конфликта в западной психологии// Психологический журнал.— 1980.— Т.1.— С.119—133.
85. ДонцовА.И., ПолозоваТ.А. Проблема объективных детерминант межличностного конфликта в группе// Вестник МГУ.— 1982.— № 4.— С. 23-32.
86. ДонченкоЕ.А., ТитаренкоТ.М. Личность. Конфликт. Гармония. —К.: Политиздат Украины, 1989.— 174с.
87. ДоценкоЕ.Л. Психология манипуляции: Феномены и механизмы защиты.— М.: МГУ, 1997.— 344с.
88. ДружининВ.В., КонторовА.С., КонторовМ.Д. Введение в теорию конфликта.— М.: Радио и связь, 1989.— 288с.
89. ДьяченкоМ.И., КандыбовичЛ.А. Краткий психологический словарь.— М., 1996.— 399с.
90. ДьяченкоМ.И., КандыбовичЛ.А. Психология высшей школы.— Минск.: Изд-во БГУ, 1981.— 383с.
91. ДьяченкоМ.И., КандыбовичЛ.А., ПономаренкоВ.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект.— Минск, 1985.— 206с.
92. ДэнаД. Преодоление разногласий. Как улучшить взаимоотношения на работе и дома.— С.Пб., 1994.— 62с.
93. ЕлисеевО.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности.— Псков: Изд-во Псковского областного института усовершенствования учителей, 1994.— 280с.
94. ЕмельяновЮ.Н. Активное социально-психологическое обучение.— Л.: ЛГУ, 1985.— 167с.
95. ЗаваловаН.Д., ПономаренкоВ.А. Психические состояния человека в особых условиях деятельности// Психологический журнал.— 1983.— Т.4.— № 6.— С. 92—105.
96. ЗахаровА.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков.― Л., 1982.― 142с.
97. ЗахароваА.В. Структурно-динамическая модель самооценки// Вопросы психологии.— 1989.— № 1.— С 5—14.
98. ЗеерЭ.Ф., СыманюкЭ.Э. Кризисы профессионального становления личности// Психологический журнал.― 1997.― Т.18.― № 6.― С. 35—44.
99. ЗейгарникБ.В. Теория личности в зарубежной психологии.— М.: Изд-во МГУ, 1982— 128с.
100. ЗейгарникБ.В. Теория личности Курта Левина.— М.: Изд-во МГУ, 1981.— 118с.
101. ЗейгарникБ.В., ХолмогороваА.Б., МазурЕ.С. Саморегуляция поведения в норме и патологии// Психологический журнал.— 1989.— Т.10.— № 2— С.122—132.
102. ЗеленскийВ.В. Аналитическая психология: Словарь.— С.Пб.: Б.С.К., 1996.— 324с.
103. ЗигертВ., ЛангЛ. Руководить без конфликтов.— М.: Экономика, 1990.— 335с.
104. ЗлобинаЕ.Г. Общение как фактор развития личности.— К.: Наукова думка, 1981.— 115с.
105. ЗотоваО.И., КряжеваИ.К. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации личности// Психологические механизмы регуляции социального поведения.─ М.: Наука, 1979.─ С. 219-233.
106. Информационно-методический сборник.— М.: Центр социальных, правовых и социологических исследований РА, 1993.— № 3.— С. 17—19.
107. ИсуринаГ.Л. Механизмы психологической коррекции личности в процессе групповой психотерапии в свете концепций отношений// Групповая психотерапия/ Под ред. Б.А. Карвасарского, С. Ледер.— М.: Медицина, 1990.— С. 89—120.
108. КабановМ.М., ЛичкоА.Е., СмирновВ.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике.— Л.: Медицина, 1983.— 312с.
109. КалмыковаЕ.С. Исследования психотерапии за рубежом некоторые методологические проблемы// Психологический журнал.— 1992.— Т.13.— № 6.— С. 54—64.
110. КанатаевЮ.А. Психология конфликта.— М.: ВАХЗ, 1992.— 79с.
111. КарпинскаяР.С., НикольскийС.А. Социобиология: критический анализ.— М.: Мысль, 1988.— 78с.
112. Каширин В.П. Самоутверждение