ЕМПАТІЙНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

Краткое описание

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

УДК 159.9:331.54
На правах рукопису

ПАВЛЮК ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

ЕМПАТІЙНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ
МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук із спеціальності
19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Науковий керівник:
ВІРНА ЖАННА ПЕТРІВНА,
доктор психологічних наук,
професор

ЛУЦЬК 2006

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГО-ДЕОНТОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР В СТАЦІОНАРНИХ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
1.1. Психолого-деонтологічна концепція професійної
діяльності медичних сестер ................................................................ 10
1.2. Психологія поводження з хворими в лікувальних закладах ..... 19
1.3. Емпатійність у професійній діяльності медсестер ..................... 33
Висновки до розділу 1 ......................................................................... 47
РОЗДІЛ 2: ПСИХОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА ПЕРЕЖИВАННЯ ОСОБИСТІСТЮ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ
2.1. Проблема професійної адаптації особистості в психології ........ 49
2.2. Нервово-психічна напруженість у професійній діяльності
та специфіка переживання професійного стресу ............................... 60
Висновки до розділу 2 .......................................................................... 74
РОЗДІЛ 3: ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕМПАТІЙНИХ ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР
3.1. Обґрунтування програми та процедура проведення
дослідження .......................................................................................... 76
3.2. Аналіз отриманих результатів дослідження ............................... 90
3.3. Емпатійна позиція як регулятор професійної адаптації
медичних сестер: можливості проведення
психолого-профілактичних заходів .................................................. 137
Висновки до розділу 3 ....................................................................... 155
ВИСНОВКИ ........................................................................................ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................... 160
ДОДАТКИ ........................................................................................... 179

ВСТУП

Актуальність дослідження. Трансформаційні зміни в сучасному українському суспільстві торкаються й сфери охорони здоров’я населення, яке є відображенням економічного і політичного стану країни. Підвищення якості медичної допомоги населенню вимагає концентрації професійних зусиль усіх медпрацівників, де їх середній ланці відводиться чи не найважливіше місце оскільки виконання ними відповідальної роботи безпосереднього догляду за хворими людьми вимагає неабиякого фізичного та психологічного напруження. Тому врахування характеру і динаміки тих особистісних властивостей, професійних умінь, які медична сестра використовує у професійній діяльності, сприяють також їх успішній адаптації.
За сучасних умов часто можна спостерігати низький рівень професійної адаптації не тільки у молодих фахівців, а й у працівників зі стажем. Частота прояву дезадаптаційних станів приводить до перетворення їх у постійний фон професійного життя. Для того, щоб запобігти дезадаптації фахівця, актуальним є їх ймовірне прогнозування і профілактика у професійній діяльності.
Особливого значення набуває дослідження професійно-особистісних характеристик медичної сестри, від сформованості яких залежить рівень надання якісної медичної допомоги хворому. Сфера психологічної підготовленості медичної сестри торкається не тільки сформованості професійно-технологічних умінь, але й тісно пов’язана з емоційно-ціннісними факторами інтерперсональної взаємодії з хворими людьми.
Встановлення взаємин з хворими містить елементи психотерапевтичної роботи, де емпатії відводиться особливе місце, адже завдяки їй стає можливим осягнення неповторності та унікальності переживань і думок іншої людини. Емпатія є вищим рівнем комунікативно-деонтологічних умінь взаємодії з хворими, а отже виражає інтегративну професійну властивість медичної сестри.
У зв’язку з цим виявлення емпатійних чинників, котрі сприяють ефективній професійній діяльності, а отже й підвищують адаптаційний потенціал працівників середньої медичної ланки, може стати вагомим доробком у вивченні даної проблеми.
Вказаний аспект проблеми частково розглядався в галузі медичної психології в контексті психології взаємодії лікуючого і хворого (Б.Д. Карвасарський, М.С. Лебединський, С.С. Лібіх, В.Ф. Матвєєв, О.М. Свядощ, В.О. Ташликов та ін.), особливостей професійної діяльності медичних працівників та соціально-психологічних факторів її ефективності (І. Вітенко, І.М. Гурвіч, М.І. Жукова, Л.М. Коробка, О.М. Юдіна та ін.), в той час як поза межами наукового теоретичного та емпіричного обґрунтування залишилась особистість фахівця з індивідуальними властивостями її емоційного реагування на значущі професійні ситуації.
Вважаємо, що для вирішення окресленої проблематики потрібно по-новому, з позиції врахування існуючих напрацювань у психології вивчення емпатії та емпатійних здібностей особистості (О.Ф.Бондаренко, С.Б.Борисенко, Б.С.Братусь, Т.В.Василішина, Л.П.Виговська, О.П. Саннікова, М.М. Обозов та ін.) та теоретико-емпіричних даних дослідження професійної адаптації (В.О. Бодров, Ж.П. Вірна, Л.Г. Дика, Є.О. Климов, Г.В. Ложкін, Г.С.Нікіфоров, В.А.Петровський та ін.), що має певну історію концептуальних розробок у прикладних галузях професійної психології (З.С.Карпенко, С.Д.Максименко, Н.І.Пов’якель, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, А.В. Фурман, Н.Ф. Шевченко, Т.С. Яценко та ін.), розглянути емпатійні чинники професійної адаптації медичних сестер, теоретико-емпіричний статус яких мало висвітлений у психологічних дослідженнях.
Зважаючи на виняткову важливість і недостатню наукову опрацьованість проблеми, об’єктом дисертаційного дослідження є комунікативно-деонтологічний зміст професійної діяльності медичних сестер.
Предмет дослідження - емпатійне зумовлення професійної адаптації медичних сестер.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні емпатійних чинників професійної адаптації медичних сестер.
В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що професійна адаптація медичних сестер зумовлюється емпатійними чинниками як певною структурою комунікативно-деонтологічних умінь і професійно релевантних особистісних властивостей, які визначають їх емпатійну позицію як змістово специфічного кластера операціонально-базових знань, рефлексивних смислів та емоційно-сензитивних переживань, що проявляються у відповідному патерні інтерперсональної взаємодії медсестри з хворими.
Відповідно до поставленої мети нам треба розв’язати наступні завдання:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми емпатії у медико-психологічній та психолого-педагогічній літературі.
2. Розкрити структуру та функції емпатії як інтегративного чинника професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення.
3. Дослідити взаємозв’язок між рівнем професійної адаптації та змістом сформованої емпатійної позиції медичних сестер.
4. Обґрунтувати можливості психопрофілактичних і розвивально-корекційних заходів щодо оптимізації емпатійної регуляції процесу професійної адаптації медичних сестер.
Методи дослідження: теоретичний аналіз і систематизація науково-теоретичних та методичних джерел; метод поперечних зрізів як організаційний формат емпіричного дослідження; емпіричні (стандартизовані опитувальники та проективна методика, авторська анкета, спостереження, бесіди, вивчення особових справ); методи обробки та інтерпретації даних (якісні та кількісні із застосуванням методів математичної статистики).
Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять положення психологічної науки про: особистість фахівця як активного суб’єкта професійної діяльності (В.О. Бодров, М.С. Пряжніков, Є.О. Климов, З.С. Карпенко, Г.В. Ложкін, С.Д. Максименко, В.А. Семиченко, В.Д. Шадриков та ін.); зміст та трансформаційні ознаки професійної адаптації фахівця (Л.М. Аболін, Ж.П. Вірна, К.В. Гуревич, М.Д. Левітов, О.Г Маклаков, Н.І. Наєнко, Г.С. Нікіфоров, В.А. Петровський, А.В. Фурман та ін.); природу і сутність емпатії (О.О. Бодальов, С.Б. Борисенко, Т.П. Василішина, Л.П. Виговська, М.М. Обозов, Н.І. Пов’якель, Т.І. Федотюк, Н.Ф. Шевченко, І.М. Юсупов та ін.); емпатію як складне багаторівневе утворення у контексті континуально-ієрархічного вивчення особистості (О.П. Саннікова) та як актуально-функціональну властивість у контексті життєво-стильового концепту мотиваційно-смислової регуляції особистісної реалізації (Ж.П. Вірна); етику та деонтологію професійної діяльності медичного працівника (І.М. Гурвіч, Б.Д. Карвасарський, С.С. Лібіх, В.В. Макаров, В.Ф. Матвеєв, В.В. Оранський, К.К. Платонов, В.О. Ташликов, Й.Харді та ін.)
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний із розробкою наукової теми кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки „Професійний та життєвий шлях особистості” (2000-2006 рр) (протокол №2 від 20.09.2000 р.). Робота виконана у рамках комплексного дослідження „Активізація мотиваційних трансформацій у процесі професіоналізації особистості” (№ державної реєстрації 0106U000274). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 28 лютого 2006 року).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в теоретичному та емпіричному обґрунтуванні емпатійних чинників професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх становлення; з’ясуванні психологічного змісту емпатійної зумовленості ефективної професійної адаптації медичних сестер; розкритті емпатійної позиції медичної сестри як основного регуляційного чинника професійної адаптації; виокремленні на кожному із етапів професійного становлення у структурі особистісних та поведінкових рис медсестер комплексу взаємопов’язаних психологічних утворень, які є провідними структурними компонентами професійної готовності до праці та критеріями ефективної професійної адаптації. Подальшого розвитку дістало розуміння трансформацій емпатійної позиції під час професійного становлення. Відповідно до цього представлено методичні рекомендації щодо проведення медичним психологом психопрофілактичних і розвивально-корекційних заходів з підвищення психологічної компетентності медсестер на усіх етапах їх професійної адаптації.
Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в подальшому розвитку теоретичних засад психології емпатії в межах життєво-стильового концепту мотиваційно-смислової регуляції особистісної реалізації, де обґрунтовано розуміння емпатії як актуально-функціональної властивості особистості; розкрито суть та з’ясовано роль емпатійної позиції медичних сестер як готовності до здійснення професійної діяльності; репрезентовано загальну тенденцію трансформації емпатійної позиції адаптованих (морально-емпатійна позиція ® ідентифікаційно-емпатійна позиція ® рефлексивно-емпатійна позиція) та дезадаптованих медичних сестер (емпатійна позиція спрямованості на інших людей) на кожному з етапів професійного становлення у співвідношенні із логікою формування комунікативно-деонтологічних умінь медичного працівника (засвоєння операційно-базових знань, рефлексивно-орієнтованих смислів та емоційно-сензитивних переживань особистості).
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що експериментальним шляхом обґрунтовано адекватність апробованого комплексу діагностичних засобів; його результати можуть використовуватися в роботі медичного психолога для складання цільових розвивально-корекційних програм для роботи з медичними сестрами, які переживають труднощі професійної адаптації. Висновки роботи можуть бути використані для розробки лекційних курсів із проблем психології праці, психодіагностики та психогігієни.
Надійність та вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес підготовки психологів спеціалізації „Медична психологія” у Волинському державному університеті імені Лесі Українки; підвищення кваліфікаційного рівня медичних сестер Волинської обласної клінічної лікарні, Волинської обласної психіатричної лікарні №2, Радехівської районної лікарні, Луцької міської поліклініки №1, Центру ранньої реабілітації дітей з органічними ураженнями ЦНС та психіки (м.Луцьк). Впровадження підтверджено відповідними актами.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології і кафедри медичної психології та психодіагностики Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Результати роботи доповідалися автором на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: Міжнародній науковій конференції „Теоретико-методологічні аспекти генетичної психології” (м.Київ, 2001); міжрегіональному науковому семінарі „Конструктивна психологія і професіоналізація особистості” (м.Луцьк, 2002); науковій конференції „Психологічні проблеми на шляху до зовнішньої та внутрішньої свободи” (м.Львів, 2002); ІІ-ій, IV-ій та V-ій звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу та студентів факультету психології Волинського державного університету імені Лесі Українки „Актуальні проблеми психології” (Луцьк, 2003, 2005, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді” (м.Чернігів, 2005); II-ій міжнародній науково-практичній конференції „Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні” (м.Дрогобич, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (м.Київ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми діяльності психологічної служби системи освіти” (м.Суми, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Генеза буття особистості” (Київ, 2006).
Публікації. Зміст дисертації, її основні теоретичні та експериментальні дані розкрито у 12 публікаціях, серед яких 1 методичні рекомендації, 5 статей у фахових наукових виданнях, матеріали конференцій і семінарів.

Список литературы

ВИСНОВКИ:

1. Ефективність професійної діяльності медичної сестри зумовлена етико-деонтологічними вимогами, упорядкування змісту яких дає змогу стверджувати, що емпатія як суб’єктивна психічна властивість особистості медичної сестри є її професійно важливою рисою, яка проявляється як сума знань і умінь з організації комунікативної діяльності.
Успішність налагодження взаємин між медсестрою і хворим визначають комунікативно-деонтологічну компетентність медпрацівника, яка розглядається через сформованість психотерапевтичних умінь у комплексному засвоєнні операційно-базових (академічних) знань, рефлексивно-орієнтованих смислів та емоційно-сензитивних переживань особистості.
2. Життєво-стильовий концепт мотиваційно-смислової регуляції особистісної реалізації презентує нову позицію висвітлення емпатійності як актуально-функціональної властивості особистості. Емпатійні вміння медичної сестри, які функціонують у вигляді засвоєних когнітивних, афективних і мотиваційних компонентів поведінки, визначають рівень професійної ідентифікації через усвідомлення суб’єктом образу професійної діяльності та власних можливостей її реалізації.
Упорядкування теоретико-методологічних положень проблеми констатує необхідність вивчення емпатійної позиції медсестри як уміння відповідати вимогам професійної діяльності засобами комунікативно-деонтологічних навичок, що проявляється у відповідному патерні інтерперсональної взаємодії медсестри з хворим.
3. Операційно-технологічний зміст професійної діяльності медичної сестри потребує особливої відповідальності і супроводжується значними емоційними навантаженнями, адже взаємодія з хворими людьми вимагає від медсестер актуалізації у їх внутрішньому, суб’єктивному світі загальнолюдських переживань з приводу хвороби. При цьому емпатія як властивість, що синтезує в собі етико-деонтологічні вміння, виражає основну професійну якість медичної сестри та є регулівним чинником професійної адаптації.
Ефективність професійної адаптації медичних сестер залежить від апробації функціональних характеристик емпатії на кожному з етапів професійного становлення, що виражають сформованість професійно важливих якостей і професійної ідентичності, а отже визначають надійність професіонала, що проявляється у його задоволеності виконуваною роботою, позитивній самооцінці результатів власної діяльності та відсутності професійного вигоряння і професійних деформацій.
4. Розроблена програма фіксації, аналізу й оцінки емпатійних чинників професійної адаптації медичних сестер дала змогу виділити особливості емпатійної позиції адаптованих медсестер на кожному з етапів професійного становлення (морально-емпатійна позиція → ідентифікаційно-емпатійна позиція → рефлексивно-емпатійна позиція), які співвідносяться із логікою формування комунікативно-деонтологічних умінь медсестри (засвоєння операційно-базових (академічних) знань, рефлексивно-орієнтованих смислів та емоційно-сензитивних переживань особистості); а також її специфіку у дезадаптованих медсестер, що проявляється в емпатійній позиції спрямованості на інших людей на кожному з трьох етапів професійного становлення.
Психологічна характеристика порівняння сутності та прояву емпатійних позицій медсестер характеризується специфічним рівнем вираження їх особистісних властивостей та особливостей інтерперсональної взаємодії. Інтенція розвитку психологічного змісту емпатійних позицій медсестер спрямована від показниківдружелюбності, відкритості, сердечності, вміння керувати емоціями, альтруїстичності (морально-емпатійна позиція),високої сумлінності, милосердності й гречності у міжособистісних стосунках, емоційної врівноваженості (ідентифікаційно-емпатійна позиція), доброти, турботливості, високого самоконтролю поведінки (рефлексивно-емпатійна позиція) до показників надмірної емоційності із домінуванням негативних емоцій, підозріливості, тривожності та особистісної відстороненості (емпатійна позиція спрямованості на інших людей).
5. Зафіксовані емпатійні позиції медсестер на кожному з етапів професійного становлення корелюють із відповідним рівнем засвоєння комунікативно-деонтологічних умінь, що у адаптованих медсестер виражається у їх професійному благополуччі та комфорті, а у дезадаптованих - у нервово-психічній напруженості, яке продукує емоційне вигоряння.
6. Отримані дані актуалізують питання необхідності психопрофілактичної роботи, спрямованої на своєчасне попередження розвитку емоційного вигоряння медичних сестер, а також на підвищення їх психологічної компетентності у спілкуванні. У зв’язку з цим запропоновано систему психопрофілактичних заходів (індивідуальні та групові консультативні вправи, групова дискусія, психогімнастика, аутогенне тренування, музтерапія, сугестивна педагогіка) щодо формування комунікативно-деонтологічних умінь.
Для подальшого вивчення проблеми вважаємо перспективними дослідження професійної адаптації медичних сестер в контексті верифікації таких особистісних чинників, як індивідуально-типологічні та невротичні характеристики фахівця. Важливим є вдосконалення конкретних форм і методів психопрофілактики труднощів професійної адаптації медичних сестер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. - Казань: Изд-во Казан. гос. ун-та, 1987. 261 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Типологический подход к личности профессионала // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. - М.: Ин-т психологии АН СССР, 1991.- С. 27-42.
3. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга: тезисы докладов. Краснодар, 1975. С.6-9.
4. Авиценна. Канон врачебной науки. - Ташкент: Изд-во АНУз(б)ССР, 1981.
5. Александров А.А. Современная психотерапия. Курс лекций. - Спб.: Академический проект, 1997. 335 с.
6. Алексеев А.В. Психомышечная тренировка - метод психической саморегуляции. - М.: Здоровье, 1979. 234 с.
7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Спб.: Питер, 2001. -282 с.
8. Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии // Вопросы психологии, 1979. - № 6. - С. 26-36.
9. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - Л.: Наука, 1975. 280 с.
10. Архангельский Л.М. Социально-этические проблемы теории личности. - М.: Мысль, 1974. 221 с.
11. Асеев В.Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. 191 с.
12. Бассин Ф.В. Значащие переживания и проблема собственно-психологической закономерности. - Вопросы психологии, 1972. - № 3.- С.105-124.
13. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 270 с.
14. Бех И.Д. Сопереживание как детерминанта нравственного поведения личности. - В кн.: Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. - Ч.2. - Москва-Одесса, 1989.
15. Бодалев А.А. Акме - эффект личностного самоосуществления в процессе социализации и индивидуализации взрослого человека. - Мир психологии. - 1998. -№1. - С. 59-65.
16. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Просвещение, 1983. 120 с.
17. Бодалев А.А. Субъективная значимость другого человека и определяющие ее факторы. - Вестник МГУ, серия 14 Психология”. - 1985. - №2. - С. 13-16.
18. Бодалев А.А., Каштанова Т.Р. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии. - Групповая психотерапия при неврозах // Под ред. Б.Д.Карвасарского и В.А.Мурзенко. - Труды Ленинград. научно-исслед. психоневрол. ин-та им. Бехтерева. - Л., 1973. - Т. IXXYI. - С.11-19.
19. Бодров В.А. Информационный стресс. - М.ПЭРСЕ, 2002. 352 с.
20. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. - М.: ПЕРСЭ, 2001. 511 с.
21. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других. - М.: Филинь, 1996. 472 с.
22. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. - К.: Укртехпресс, 1997. 216 с.
23. Борисенко С.Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей. Автореферат дисс. .... канд. пед. наук. - Л., 1988. 14 с.
24. Боришевський М.Й. Моральна саморегуляція поведінки: поняттєвий апарат. - К.: Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, 1993. - 128 с.
25. Братусь Б.С. К проблеме нравственного развития сознания в культуре уходящего века. - Вопросы психологии, 1993. - №1. -С. 6-13.
26. Братусь Б.С. Нравственное сознание личности. - М, 1985. 64 с.
27. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. - М.: Мысль, 1978. 216 с.
28. Вагнер Е.А., Росновский А.А., Ягупов П.Д. О самовоспитании врача: в помощь студенту медику. - М.: Медицина, 1971. -151 с.
29. Василишина Т.В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування. - Автореферат дис. ... канд. психол. наук. - Київ, 2000. 20 с.
30. Веденко Б.Г. Палатная медицинская сестра. - К.: Здоров’я, 1990. 128 с.
31. Веселова Е.К. Психологическая деонтология: мировоззрение и нравственность. СПб.: 2002.
32. Виговська Л.П. Емпатійність як механізм реалізації суб’єкт-суб’єктної педагогічної парадигми // Психология в зб. наук. праць. - К., НПУ. -1999. - С. 61-67.
33. Вилюнас В.К., Овчинникова О.В. Некоторые теоретические вопросы изучения стресса // В сборнике Научная сессия, посвященная дню радио и дню связиста”.- М., 1972. - С. 24 28.
34. Виноградова Л.В. Когнітивні аспекти суб’єктивного відображення емоційно важких життєвих ситуацій. - Автореферат дис. ... канд. психол. наук. - Київ, 1995. 24 с.
35. Винокур А.Ю., Федоришин В.А. Индивидуальная консультация как межличностное взаимодействие. - Вопросы психологии. - 1985. - №6. - С. 67-77.
36. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: Монографія. - Луцьк: РВВ Вежа, 2003. 320 с.
37. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога. - Автореферат дис. .... доктора психол. наук. - К., 2004. 36 с.
38. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів. - Автореферат дисс. .... канд. психол. наук. - К., 1996. 24 с.
39. Вітенко І. Професійна підготовка лікаря загальної практики як психолого-педагогічна проблема. - Вісник Львівського ун-ту. Серія Філософські науки”. - 2003. - Вип.5. - С. 501-507.
40. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. СПб, 2005.
41. Вольперт И.Е. Психотерапия. - Л.: Медицина, 1972.- 232 с.
42. Выготский Л.С. Воспитание эмоционального поведения // Педагогическая психология. - М.: Педагогика, 1991. - С. 128-144.
43. Вяткин Б.А. Стиль активности как фактор развития интегральной индивидуальности //Интегральное исследование индивидуальности: стиль деятельности и общения /Под ред. Б.А. Вяткина. - Пермь, 1992. - С. 36-55.
44. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М.: Знание, 1984. - №7. - С. 20.
45. Гаврилова Т.П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. - Краснодар, 1975. - С. 17-19.
46. Гарбер Е.И. Введение в психологию труда: учебное пособие. Саратов, Изд-во СГУ, 1978. 77 с.
47. Геллерштейн С.Г. Психология в применении к авиации // Информационный бюллетень авиационной медицины. 1946. - №1. С. 18-21.
48. Гиляровский С.А., Тарасов К.Е. Этика советского врача. - М.: Медицина, 1979. 144 с.
49. Грандо А.А. Врачебная этика и медицинская деонтология. - К.: Вища школа, 1988. 188 с.
50. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - Спб.: Питер, 2000. 424 с.
51. Грибенюк Г.С. Саморегуляція як складова діяльності особистості в екстремальних умовах. - Проблеми загальної та педагогічної психології // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - Т.4. - Вип.4. - С. 73-80.
52. Гримак Л.П., Скрыпников А.П. Психическая саморегуляция в деятельности человека-оператора. - Вопросы кибернетики. Психические состояния и эффективности деятельности. - М., 1983. - С. 26-41.
53. Гринберг Дж. Управление стрессом. - Спб.: Питер, 2002. 496 с.
54. Гришина Н.В. Помогающие отношения: профессиональные и єкзистенциальные проблемы. - Психологические проблемы самореализации личности. - Спб.: Изд-во Спб. ун-та, 1997. - С. 143-156.
55. Громов А.П. Права, обязанности и ответственность медицинских работников. - М.: Медицина, 1976. 168 с.
56. Гурвич И.Н. Социально-психологические факторы эффективности врачебной деятельности. Автореферат дисс. .... канд. психол. наук. - Л., 1981. 20 с.
57. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. - М.: Наука, 1970. 272 с.
58. Двойников С.И., Карасева Л.А. Философские и нравственно-этические аспекты деятельности медицинской сестры. - Медицинская помощь. - 1997. - №3. - С. 51-52.
59. Деонтология в медицине. В 2-х томах. // Под общ. ред. Б.В. Петровского. - М.: Медицина, 1988.
60. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности. - М.,1995. 208 с.
61. Дикая Л.Г. Итоги и перспективные направления исследований в психологии труда в ХХ1 веке. Психол. журнал. 2002. Т.23. - №6. С. 18-37.
62. Дикая Л.Г. Психологические проблемы профессиональной деятельности. - М.: Наука, 1991. 168 с.
63. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Регулирующая роль образа эмоционального состояния в экстремальных условиях деятельности. Психол. журнал. - 1991.- Т.1. - №1. - С. 55-66.
64. Динейка К.В. Десять уроков психофизической тренировки. - М.: Физкультура и спорт, 1987. 63 с.
65. Діагностика особистості в практичній діяльності психолога // За ред. Буленко Т.В., Мушкевич М.І., Федоренко Р.П.. - Луцьк, 1996. 311 с.
66. Дмитриева М.А. Психология труда и инженерная психология: уч. пособие /Под общ. ред. А.А.Крылова. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. 220 с.
67. Донская Л.В., Линчевский Э.Э. Психофизиологические аспекты труда работников сферы обслуживания. - Л.: Медицина, 1979. 168 с.
68. Дьяченко М.И. Адаптация к экстремальной ситуации // В кн.: Материалы 4 Всесоюзного съезда общества психологов”. - Тбилиси: Мицниереба, 1971. - С. 45-48.
69. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. - Минск: Изд-во БГУ, 1976. 175 с.
70. Емельянов Ю.М. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 166 с.
71. Еренкова Н.В. Этика труда среднего медицинского работника. - К.: Здоровье, 1987. 116 с.
72. Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность и маргинализм: концепція и реальность. Психол. журнал. 2003. Т.24. - №3. С. 56-65.
73. Жукова М.И. Социально-психологические факторы успешности деятельности врача. - Автореферат дисс. .... канд. психол. наук. - М., 1990. 18 с.
74. Забродин Ю.М. Психическая функция оценивания и регуляция человеческой деятельности //Субъективная оценка в структуре деятельности. - Саратов, 1987. - С. 3-14.
75. Завалова Н.Д., Пономаренко В.А. Психические состояния человека в особых условиях деятельности. Психол. журнал. -1983. - Т.2. - №6. - С. 92-105.
76. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния // Психологические проблемы профессиональной деятельности. - М.: Наука, 1991. - С. 144-156.
77. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Эмоциональный компонент в профессиональном становлении педагога. Мир психологии. 2002. - №4. С. 194-203.
78. Зелінська Т.М., Лук’яненко Т.Н. Гуманізм і амбівалентність особистості // Матеріали 5-ої Міжнародної науково-практичної конференції Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму”. - Ч.1. - К.: НТУУ КПІ”, 1999. - С. 59-61.
79. Зинченко В.П., Гордон В.М. Методологические проблемы психологического анализа деятельности // Системные исследования. - М.: АН СССР, 1975. 272 с.
80. Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. - К., 1996, - 100 с.
81. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - М.: Институт психологии РАН, 1994. 237 с.
82. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1987. 208 с.
83. Иванюшкин А.Я. Профессиональная этика в медицине. - М.: Медицина, 1990. 222 с.
84. Иванюшкин А.Я. Сестринское дело и этика. - Медицинская сестра. - 1999. - №1. - С. 42-44.
85. Изард К. Психология эмоций. - Спб.: Питер, 2000. 464 с.
86. Іванашко О.Є. Емоційна напруженість в професійній діяльності вчителів. - Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - №599. - С. 128-133.
87. Каган М.С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа). - М.: Политиздат, 1974. 328 с.
88. Каган М.С., Эткинд А.М. Общение как ценность и как творчество. - Вопросы психологии, 1988. - № 4. - С. 25-34.
89. Карвасарский Б.Д. Неврозы. - М.: Медицина, 1980. 448 с.
90. Карпенко З.С. Перфекціонізм у структурі мотивації професійної діяльності особистості. - Вісник Прикарпатського університету. - Серія Філософські і психологічні науки. - Івано-Франківськ, 2004. - Вип. 6. - С. 131-134.
91. Квасенко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. - Л.: Медицина, 1980. 181 с.
92. Кісарчук З.Г. Актуальні питання професійної підготовки психологів-консультантів та психотерапевтів // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. Матеріали Міжнародної наукової конференції. Т.4. К., 2002. С. 184-188.
93. Климов Е.А. Введение в психологию труда: учебник для студентов вузов. - М.: Культура и спорт, Юнити”, 1998. 350 с.
94. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. - Казань, 1969. 277 с.
95. Климов Е.А. Как выбрать профессию. М.: Просвещение, 1990. -158 с.
96. Климов Е.А. Психология профессионала: избр. психол. труды. М.: Ин-т практ. психологии, Воронеж: НПО МОДЭК”, 1996. 400 с.
97. Ковалев А.Г. Эмпатия и процесс практического познания одной личностью другой. - Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975. 128 с.
98. Коженцев Ю.Т. Основы эргономики. -Новочеркасск, 1993. -220 с.
99. Колісник О.П. Емпатія і саморозвиток особистості. - Наукові записки Острозької академії. - Вип.2. - Остріг, 2001. - С. 8-15.
100. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине. - Прага, 1974. 405 с.
101. Коновалов И.И. Вопросы этики и психотерапии в работе медицинской сестры. - Медицинская сестра. - 1980. - №1. - С. 52-53.
102. Концевич И.А. Долг и ответственность врача. - К.: Вища школа, 1983. 109 с.
103. Коробка Л.М. Використання активних методів навчання у процесі професійної підготовки психологів. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології // Матеріали Міжнародної наукової конференції. Т.4. - К., 2001. С. 223-226.
104. Коробка Л.М. Саморозвиток особистості як творчість: дослідження взаємозв’язку самореалізації та самоставлення. Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України. Випуск 26. Т.2. К.: Главник, 2005. С. 335-339.
105. Корольчук М.С. Психофізіологія працездатності корабельних спеціалістів в екстремальних умовах. - Автореф. дис. .... д-ра психол. наук. - К., 1996. 33 с.
106. Косицький Г.И., Смирнов В.М. Нервная система и стресс. - М.: Наука, 1970. -164 с.
107. Коць М.О. Гуманізація процесу спілкування у підготовці майбутнього фахівця. - Конструктивна психологія і професіоналізація особистості // Матеріали міжрегіонального наукового семінару. - Луцьк: РВВ Вежа, 2002. - С. 176-183.
108. Кротенко В.І. Проблема емпатії в психологічній літературі // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2001. - С. 89-96.
109. Крушильницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. 232 с.
110. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Уч. пособие. - Спб.: Питер, 2004. 464 с.
111. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // В сб.: Эмоциональный стресс” // Под ред. Л.Леви. - Л.: Медицина, 1970. С. 178-209.
112. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. - Харьков: Бизнес Информ, 1998. 492 с.
113. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. - М.: Политиздат, 1989. 304 с.
114. Лебединский М.С. Очерки психотерапии. - М.: Медицина, 1971. -412 с.
115. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. - Л.: Медицина, 1966. 430 с.
116. Леви Л. Эмоциональный стресс. - Л.: Медицина, 1976. 304 с.
117. Левитов Н.Д. О психологических состояниях человека. - М.: Просвещение, 1964. 334 с.
118. Левитов Н.Д. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. 340 с.
119. Леонова О.Б. Основные подходы к изучению профессионального стресса. - Вестник Моск. ун-та. - 2000. - Т.14. - №3. - С. 4-22.
120. Леонтьев А.Н. Общее понятие о деятельности. - В кн.: Основы теории речевой деятельности. - М.: Наука, 1974. - Ч.1. - Гл.1. - С. 5-20.
121. Либих С.С. Психотерапия и медицинская психология. - В кн.: Руководство по психотерапии. - Ташкент: Медицина, 1979. - С. 55-70.
122. Ложкин Г.В., Пов’якель Н.И. Практическая психология в системах человек-техника”. Учебное пособие. - К.: МАУП, 2003. 294 с.
123. Ложкин Г.В., Сергеев О.М. Профессиональная переориентация как фактор активности личности в процессе ее саморегуляции // Психологія суб’єктної активності особистості. - К.: 1993. - С. 160-161.
124. Ломов В.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии // Отв. ред. Ю.М.Забродин, Е.В.Шорохова. - М.: Наука, 1984. -444 с.
125. Ломов В.Ф. Трудовая деятельность человека, ее структура и механизмы регуляции. Динамика работоспособности. - В кн.: Правовые и социально-психологические аспекты управления (кн.2). - М.: Знание, 1972. Р.2. - Гл.3. - С. 141-172.
126. Лубанская В.А., Менджерицкая Ю.А., Бреус Е.Д. Психология затрудненного общения: Теория. Методы. Диагностика. Коррекция . - М. Издательский центр Академия”, 2001. 288 с.
127. Лушин П.В. Психология личностного изменения. - Кировоград: Имекс ЛТД, 2002. 360 с.