ПРОЯВИ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ РОЗУМІННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Краткое описание

Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

ПЕРЕПЕЛЮК ТЕТЯНА ДМИТРІВНА

УДК 165. 325

ПРОЯВИ ЕГОЦЕНТРИЗМУ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ РОЗУМІННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

19.00.07 вікова та педагогічна психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Турбан Вікторія Вікторівна
кандидат психологічних наук, доцент

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ

3-8

Розділ 1.

Психологічні чинники розуміння навчального матеріалу учнями молодшого шкільного віку

9-50

1.1.

Теоретичні засади вивчення проблеми розуміння тексту

9-42

1.2.

Психологічні особливості прояву егоцентризму в процесі розуміння текстової інформації

42-50

Розділ 2.

Психологічні особливості впливу егоцентризму на розуміння навчального матеріалу учнями молодших класів

51-124

2.1.

Принципи організації психологічного експерименту

51-82

2.2.

Психологічний аналіз результатів констатуючого експерименту

83-124

Розділ 3.

Профілактика негативних проявів егоцентризму у молодших школярів в процесі розуміння навчального матеріалу

125-166

3.1.

Концептуальне обґрунтування та зміст методичного апарату формуючого експерименту

125-154

3.2.

Результати формуючих заходів та їхня інтерпретація

155-166

Висновки

167-172

Список використаних джерел

173-197

Додатки

198-206

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема об’єктивного розуміння є однією з найактуальніших у галузі вікової та педагогічної психології. Особливо вимальовується її значущість в контексті розуміння учнями молодшого шкільного віку навчальних текстів. Розуміння навчального матеріалу й досі не визначається дослідниками як цілісний феномен. Висвітлення цілісної взаємодії учня з текстом і результату цієї взаємодії, що виявляється у розумінні, є досить важливим для сучасної освіти.
У межах підходу започаткованого Ж.Піаже, егоцентризм розглядається як особливість мислення дитини, котра перебуває на допоняттєвій стадії розвитку. Егоцентризм тлумачиться як пізнавальна позиція, що характеризується нездатністю сприйняти інший погляд, відмінний від власного (Дж.Брунер, Б.Інельдер, Ж.Піаже). Іноді прояви егоцентризму стають предметом уваги етики (І.Якубік).
На початковому етапі егоцентризм виявляється як нездатність до виокремлення дитиною суб’єкта та об’єкта пізнання (Дж.Брунер). У дошкільному віці він проявляється в нездатності диференціювати власний погляд і погляд іншої людини (Л.Венгер, А.Запорожець). У процесі спільної діяльності, внаслідок необхідності врахування позиції іншої людини, вже в молодшому шкільному віці егоцентризм поступається децентрації (Л.С.Виготський, Д.Х’юз). Цілком егоцентризм зникнути не може. Його специфічний сплеск можна спостерігати в підлітковому віці (Л.Фрідман).
Егоцентризм, як особистісна властивість, пізнавальна позиція, що опосередковує особливості сприймання та опрацювання інформації, має істотний уплив на розуміння й інтерпретацію тексту. Більше того, власне суб’єктивний характер процесу розуміння в поєднанні з егоцентризмом спричинює низьку результативність цього процесу.
У психологічному осягненні відношення суб’єкт-текст ключовим виступає поняття „розуміння”. Проблема розуміння у сучасних психологічних теоріях посідає одне із центральне місць. Розуміння набуває властивостей своєрідного концепту, що поєднує дві важливі сфери психологію пізнання та психологію спілкування. Такий дуалізм породжує протилежну інтеґративну тенденцію намагання створити цілісну модель розуміння. Така модель включала б, з одного боку, смисловий аналіз понять, що репрезентують феномен розуміння; з іншого концепти процесуально-змістовних особливостей. Тому важливим моментом виявлення сутності розуміння є аналіз його феноменології стадій, етапів, механізмів і способів розуміння. У межах цієї інтеґративної моделі важливішим аспектом є виявлення стратегії розуміння спосіб опрацювання смислової інформації, тобто коґнітивно-стильових рис особистості. Схема розуміння структура перетворення смислової інформації. Етап розуміння розвиток кожного з компонентів розуміння. Стадія розуміння процесуальний компонент розвитку розуміння під час опрацювання тексту. Проблема розуміння та його зв’язку з коґнітивними стилями привертає все більшу увагу дослідників. Проте наукової аналіз літератури свідчить не тільки про перспективність вивчення цієї проблематики, а також і недостатність її емпіричного дослідження та теоретичного узагальнення.
Попри значну увагу, яка приділялася згаданим проблемам, варто зазначити, що досі прояви егоцентризму не розглядалися як чинники розуміння учнями молодшого шкільного віку навчального матеріалу. Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження: Прояви егоцентризму молодших школярів у процесі розуміння навчального матеріалу”.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому процесі.” Номер державної реєстрації 0105U001036.

Об’єкт дослідження розуміння учнями навчального матеріалу.
Предмет дослідження прояв егоцентризму особистості в процесі розуміння навчального тексту молодшими школярами.
Мета дослідження полягає у виявленні специфіки зв’язку егоцентризму, як особистісної якості молодшого школяра, і процесу розуміння ними навчальних текстів.
Гіпотези дослідження:
особистісні якості молодшого школяра впливають на результативність розуміння навчального матеріалу: тривожність, невпевненість у собі, слабкий самоконтроль зумовлюють низький рівень повноти розуміння начальних текстів і розв’язання навчальних завдань;
егоцентризм, як особистісна якість, котра проявляється в центрації на попередньому досвідові та блокуванні” мисленнєвого процесу, суттєво впливає на процес розуміння навчального матеріалу і розв’язання завдань;
психопрофілактика та корекція негативних проявів егоцентризму в поєднанні із формуванням навичок активного розуміння тексту сприяє ефективності мисленнєвої діяльності й об’єктивності розуміння навчального матеріалу.
Основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати основні підходи до визначення психологічної природи розуміння як такого і зокрема особливостей розуміння навчального матеріалу учнями молодшого шкільного віку.
2. Систематизувати основні теоретичні та методологічні підходи до пізнання проблеми егоцентризму особистості.
3. Експериментально дослідити специфіку прояву егоцентризму в процесі розуміння навчального матеріалу і розв’язання завдань.
4. Сформувати й апробувати систему методичних засобів формування навичок активного розуміння тексту шляхом корекції негативних проявів егоцентризму.
Методологічну основу дослідження становили: закон єдності й змісту пізнавальних процесів (Л.С.Виготський), концепція смислу (О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв), концепція взаємопроникнення” людини й світу С.Л.Рубінштейна, філософсько-психологічні концепції розуміння Г.-Ґ.Ґадамера, Е.Гуссерля, теоретичні психологічні положення щодо розуміння (М.М.Бахтін, О.О.Брудний, В.В.Знаков, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко), концепція розуміння як форми пізнання й буття людини (В.В.Знаков, О.К.Тихомиров), психологічні теорії тексту (Р.Барт, Т.М.Дрідзе, Ю.М.Лотман, Н.В.Чепелєва).
Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувались наступні методи: теоретичний аналіз концепцій розуміння, спостереження, бесіди, тестування, психологічний експеримент (констатуючий, формуючий). Дані піддавались кількісному аналізу з подальшим обґрунтуванням й узагальненням.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в процесі теоретико-експериментального дослідження виявлено й обґрунтовано специфіку проявів егоцентризму як особистісної якості в процесі розуміння молодшим школярем навчального матеріалу.
Визначено та доведено вплив особистісних якостей (тривожність, невпевненість у собі, слабкий самоконтроль, егоцентричність) на результативність розв’язання завдань і розуміння навчальних текстів (обсяг одержаної з тексту інформації повнота розуміння, переструктурування текстового матеріалу з узагальненням його основного змісту глибина розуміння). Виявлено значущий зв’язок між комплексним формуванням навичок активного розуміння, профілактикою й корекцією негативних проявів егоцентризму та повнотою розуміння навчальних текстів, швидкістю, гнучкістю та глибиною розуміння навчального матеріалу.
Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні уявлень про механізм розуміння, одним з важливих чинників якого є егоцентризм особистості, уточненні положень психології розуміння щодо можливостей формування у процесі навчальної діяльності молодших школярів прийомів, умов і засобів розуміння. Розкрито зв’язок між об’єктивністю розуміння тексту та розвитком усвідомленої пізнавальної позиції, децентрації, особистісної рефлексії в учнів початкової школи.
Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблені з урахуванням егоцентричності молодших школярів формувальні засоби з відпрацювання прийомів активного розуміння навчальних матеріалів можна використовувати в умовах навчального процесу, що сприятиме підвищенню ефективності навчання, адекватному розумінню навчальних матеріалів, поглибленню загальноосвітньої підготовки та академічній успішності в цілому.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються розгорнутим теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.
Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання та коґнітивної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри педагогіки і психології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Вказані положення оприлюднювалися на міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: „Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2002) „Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2004), „Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (Київ Житомир, 2005), та „Обрії свободи” (Київ, 2006). Результати дослідження впроваджено в педагогічну практику: зокрема, використовуються у викладанні курсу „Основи психології та педагогіки” в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Кіровоградському інституті інформаційних технологій та Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.
Зміст і результати дослідження відображено в 10 публікаціях. Серед них: 6 статей у наукових фахових виданнях і 4 тез, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських теоретичних та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури 301 джерело, 2-х додатків. Дисертація містить 11 таблиць. Основний зміст викладено на 172 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати нашого теоретико-експериментального дослідження показали, що розуміння це багаторівневий процес й результат осягнення сутності явища, основними характеристиками якого є глибина, повнота, виразність, чіткість, обґрунтованість. Головними критеріями, що виявляють розуміння повідомлення є обсяг одержаної з тексту інформації та переструктурування текстового матеріалу з узагальненням його основного змісту. На розуміння впливають об’єктивні й суб’єктивні фактори. Серед об’єктивних факторів розуміння тексту можна виокремити будову і складність змісту. Суб’єктивні фактори пов’язані із індивідуально-особистісними особливостями, досвідом, індивідуальними системами, що включають конструкти-схеми, процесуальні стереотипи та стратегії опрацювання інформації читачем.
В процесі теоретичного аналізу наукових джерел виявлено, що найчастіше під поняттям егоцентризм” розуміється різний зміст (унаслідок пізнавальної позиції, якої дотримується певний науковець):
а) егоцентризм як властивість мислення й мовлення характеризується особливістю відповідних психічних функцій і тому його зовнішні прояви можна розглядати як феномен;
б) егоцентризм як властивість особистості відображає зміст і стан смислоутворюючих компонентів свідомості;
в) егоцентризм як стійка властивість его-системи, що повинна захищати особистість від неприйнятної травмуюючої інформації;.
Також слід зазначити, що в дослідженнях, що стосуються, проблем егоцентризму, є спроби розглядати його і як етап розвитку мислення, характерний для дитини 3-5 років, особливої форми набуває у підлітків й не зникає навіть й у юнацькому віці. Навіть деякі положення Ж.Піаже дозволяють віднести егоцентризм до соціально-психологічних феноменів.
Втім, Ж.Піаже відзначав, що егоцентризм можна спостерігати в комунікативних процесах, в яких виявляється його негативний вплив. Сутність комунікативного егоцентризму полягає в недостатньому врахуванні суб'єктом, який передає повідомлення, того, як розумітиметься його повідомлення слухачами.
Проте, егоцентризм розглядається у вигляді специфічної пізнавальної позиції, що опосередковує процес пізнання суб’єктивним сприйняттям світу. Саме тому фіксованість на випадкових об’єктах й визначає психологічні особливості дитячого мислення: анімізм, синкретизм, реалізм, трансдукцію, нечутливість до суперечностей.
Варто підкреслити, що егоцентризм особистості як психологічне явище виявляється в процесі соціалізації, знижується з розвитком децентрації й може проявлятися у мисленнєвій діяльності, що проявляється у зосередженні на власних переживаннях, центрацією на певних стратегіях вирішення завдань.
В психологічні літературі визначаються наступні види егоцентризму: пізнавальний, вербальний, ідеологічний, просторовий, соціальний, комунікативний, поведінковий, моральний, інтровертований та екстравертований. Окрім цього, визначаються типи, в залежності від рівню та ступеню прояву: тотальний - локальний (за рівнем тривалості), стійкий- ситуативний (за ступенем поширеності). Звісно, кожний окремий тип егоцентризму може виявлятися у різних видах.
Також зазначається, що позитивний прояв егоцентризму можна спостерігати як психологічний захист особистості в кризові періоди її розвитку. Водночас, негативні наслідки егоцентризму виявляються у ригідності мислення та егоїзмі.
Психологічні особливості прояву егоцентризму особистості в розумінні текстової інформації виявляються в тому, що егоцентризм вносить дезорганізацію в смислову регуляцію мисленнєвої діяльності, що й здійснює вплив на об’єктивність її осягнення. Активізація егоцентризму, призводить до поверхових розв’язань навчальних завдань, у випадку неможливості віднайдення способу розв’язання шляхом актуалізації наявних знань, відбувається блокування”, яке завершується відмовою від розв’язування взагалі.
Крім того, як свідчать наукові дослідження, егоцентризм особистості впливає на сформованість мисленнєвих операцій і виступає у ролі певної настанови в процесі розв’язання завдань. Також зазначається, що високий рівень егоцентризму пов’язаний із високою швидкістю мисленнєвого процесу, оптимальним характером вироблення стратегії розв’язання завдання, але водночас з високим ступенем центрування, фіксованості на обраній стратегії, ригідністю мислення. Втім, середньому рівню егоцентризму відповідає переважно оптимальна швидкість мисленнєвого процесу, дещо ускладнений характер вироблення стратегії, проте незалежність від обраної стратегії розв’язання завдання й, найчастіше, гнучкість мислення. Водночас, низький рівень егоцентризму співвідноситься із низькою швидкістю мисленнєвого процесу, вироблення стратегії також відбувається із труднощами, спостерігається залежність від обраної стратегії, переважання ригідності мислення.
Отже, у дисертаційному дослідженні розкрито зв’язок егоцентризму, як особистісної якості молодшого школяра, і процесу розуміння навчальних текстів. Виявлено таку загальну тенденцію: ступінь егоцентричності молодших школярів позначається на успішності розуміння ними навчальних матеріалів. Виявлено, що крайні показники егоцентричності (за використаною типологією „дуже високі” і „низькі”) сув’язні із недостатнім розумінням навчальних текстів (згідно із застосованою шкалою „низьке” (1-2 бали) і „нульове” (0балів) розуміння). Розглянемо докладніше згадану тенденцію, простежені відхилення від неї, а також інші результати дослідження.
Проаналізовано основні підходи до визначення психологічної природи розуміння як такого і зокрема особливостей розуміння навчального матеріалу учнями молодшого шкільного віку. Зокрема показано: розуміння виступає як аналітико-синтетичний процес, що має процесуальні, динамічні та змістові характеристики. Розуміння є не лише відтворенням суті та змісту сприйнятого, а й відображенням ціннісних уявлень суб’єкта. Відтак, фактично, виступає показником особистісного і духовного розвитку.
Визначено провідні чинники розуміння тексту: об’єктивні форма пред’явлення інформації (кількість, ступінь складності тощо); суб’єктивні, пов’язані з готовністю суб’єкта до об’єктивного аналізу й особистісного прийняття інформації (мотивація, психічний стан, особливості мисленнєвої діяльності, знання, досвід тощо). Виокремлено основні критерії розуміння тексту: повнота, глибина, обсяг осягнутої інформації. Виділено засоби розуміння: структурування тексту, завваження фактів, актуалізація сенсів, діалогічність сприймання.
Систематизовано основні теоретичні та методологічні підходи до пізнання проблеми егоцентризму особистості. Егоцентризм, як особистісна якість, проявляється в центрації на попередньому досвідові. Ця особистісна риса проявляється й у дитячому мисленні, виступає як пізнавальна позиція, що характеризується нездатністю сприйняти інший відмінний од власного погляд. На початковому етапі егоцентризм проявляється як нездатність до виокремлення суб’єкта й об’єкта пізнання. У дошкільному віці це невміння диференціювати власний погляд на річ і погляд іншої людини. У молодшому шкільному віці егоцентризм поступається децентрації. Однак, повністю егоцентризм не зникає ніколи. Егоцентризм, як особистісна властивість, виступає пізнавальною позицією в процесі розуміння текстів.
Виявлено вплив егоцентризму на процес розуміння учнями молодших класів навчального матеріалу та розв’язання ними завдань. Упродовж констатуючого дослідження з’ясовано: „дуже високі” і „низькі” показники егоцентричності простежуються одночасно із недостатнім розумінням навчальних текстів. Ця тенденція досліджена на матеріалі навчальних завдань різного змісту. Зокрема, під час виконання наочно-образних, лексико-граматичних і завдань на кмітливість зазначена тенденція проявляється повною мірою. Із згаданими завданнями найліпше справлялися діти із „середніми” показниками егоцентричності. Натомість, труднощі із розумінням завдань такого змісту виникали у дітей із крайніми показниками егоцентричності. Проте, вплив егоцентризму не спостерігається в процесі виконання математичних завдань. При цьому, під час виконання завдань із недостатньою повнотою умов і на обізнаність діти з „дуже високими” й „високими” показниками егоцентричності демонстрували як найкращі, так і найгірші результати.
Досліджено вплив егоцентризму і на процес розуміння завдань із різною формою подання (закриті наявність кількох варіантів відповідей, і відкриті без зазначення варіантів відповідей). Виявлено: діти з „середніми” показниками егоцентричності однаково добре розуміють і відкриті, і закриті завдання. За наявності „дуже високого” і „високого” ступенів егоцентричності молодші школярі успішніше справляються із відкритими завданнями. Однак у них виникають труднощі із розумінням закритих завдань.
У свою чергу, діти з „низькими” показниками егоцентричності успішніше розуміють закриті завдання. Простежені сув’язності можна пояснити впливом саме егоцентризму. Центрація на особистому досвідові зумовлює мимовільне перетворення будь-якої інформації на надмірну, що утруднює розуміння суті сприйнятого. Тому надані варіанти відповідей і не сприяли виконанню завдань. Натомість децентрація самосвідомості пов’язана із ставленням до оточуючих явищ як актуальних. Відтак діти із „низьким” ступенем егоцентричності й здатні використати можливі варіанти відповіді в процесі вирішення завдань.
Експериментально доведено: прагнучи поліпшити навички молодших школярів розуміти учбові тексти, потрібно враховувати чинник егоцентризму. Формуючі заходи показали: експериментальні групи, з якими проводилися заходи спрямовані лише на формування навичок активного розуміння тексту, продемонстрували значно меншу успішність у розвиткові цих навичок, аніж ті, з котрими також провадилися заходи з розвитку децентрації самосвідомості.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розробленої системи методів формування розуміння текстів не тільки в учнів 3-х класів, а й інших вікових груп.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авакянц С. Эгоцентризм в подростковом возрасте // Вестник Моск. Ун-та, сер.14 Психология. - № 1. С.59-60.
2. Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла / А.Ю.Агафонов. Самара: БАХРАХ М, 2000. - 335 с.
3. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник [Моск.гос.ун-т им. М.В.Ломоносова, филос.фак-т] M.: Проспект: ТОО ТЕИС”, 1996. - 500 с.
4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2-х т. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 230 с. Т.2. 288 с.
5. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки / Избр.психол.труды в двух т., Т.2. М.: «Педагогика», 1980. - С.188-193.
6. Анастази А. Дифференциальная психология: Индивидуальные и групповые различия в поведении. Пер. с нем. / А.Анастази. М.: Эксмо-Пресс: Апрель-Пресс, 2001. 747 с.
7. Андреєва Я. Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту // Автореф. дис... канд.. психол. наук: 19.00.07 Київ, 2002 20 с.
8. Арнольд И.В. Импликация как прием построения текста и предмет филологического изучения // Вопр.языкознания. 1982. -№ 4. С. 83 91.
9. Антонов А. В. Информация: восприятие и понимания. Киев: Наукова думка, 1988. 184 с.
10. Антонов А.В. Восприятие внетекстовых форм информации в издании. М.: Книга, 1972. 104 с.
11. Антонов А.В. Проблема наглядности в восприятии и понимании информации. К.: Знання, 1976. 21 с.
12. Антонов А.В. Формы фиксации научно-технических знаний: Психологический анализ. Рига: Авотс, 1981 95 с.
13. Антонова Г.П. Различия в мыслительной деятельности младших школьников при решение задач // С.Ф.Жуйков (Ред.) Типические особенности умственной деятельности младших школьников. М.: 1968. 71 с.
14. Антонюк Н. С. Об эффективности понимания учащимися текста при слушании и самостоятельном чтении// Восприятие, обучение и психологическое развитие. Часть 1. Тез. науч. сообщ. советских психологов к УI съезду Общества психологов СССР. М. , 1983. С. 130-140
15. Арановская-Дубовис Д.М. Понимание сказки дошкольником // Дошк. Воспитание, 1955. - № 10. - С.33-39.
16. Асмолов А.Г. XXl век: психология в век психологии.// Вопросы психологии 1999 № 1. С. 3 12.
17. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса. К.: Рад.шк., 1984. - 287 с.
18. Бабанский Ю. К. Система способов оптимизации обучения // Вопросы психологии. 1982. - № 5. с. 12-22.
19. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды / [Сост. М.Ю.Бабанский; АПН СССР]. М.: Педагогика, 1989. 558 с.
20. Балацька Л.К. Розумiння дiтьми молодшого шкiльного вiку мета­фор // Наук. зап. НДІ психологiї УРСР. - К., 1956. - Т.5. - С.198-212.
21. Балацька Л.К. Розумiння прислiв'їв учнями молодших класiв // Наук. зап. НДІ психологiї УРСР. - К., 1949. - Т.1. - С.66-82.
22. Бауман М., Гайлинг У., Нестлер К. Доступность учебных текстов, факторы, затрудняющие понимание и их устранение// Проблемы школьного учебника. Сб. статей. Вып. 18. Язык и стиль школьных учебников. М. :Просвещение, 1988. С. 244-257.
23. Бахтин М.М. Эстетика словестного творчества. М.: Искусство, 1979. - 424c.
24. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения / Под ред. А.В.Петровского. М.: Педагогика, 1979. 304 с.
25. Блонский П.П. Память и мышление. СПб: Питер, 2001. - 287 с.
26. Блонский П.П. Развитие мышления школьника. М.: Учпедгиз, 1935. 127с.
27. Богин Г. И. Типология понимания текста. учебное пособие.-Калинин: КГУ, 1986. - 87 с.
28. Богоявленская Д.Б. Метод исследования уровней интеллектуальной активности // Вопросы психологии, 1971. - № 1. С.144 146.
29. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения орфографии. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. 416 с.
30. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология учения/ Психологическая наука в СССР. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. Т. ІІ. С. 286-336.
31. Борев Ю.Б.
32. Бородина В. А. Принцип развития читателя основа разработки методик обучения динамическому чтению// Матер. Всес. науч. практ. конф. «Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста».- М. :Знание, 1989. С.27-29.
33. Брудный А. А. Бессознательные компоненты процесса понимания// Бессознательное: Природа, функции, методы исследования. : В 4 т. Тбилиси: Мецниереба, 1978. Т. 1. - 96 с.
34. Брудный А. А. Подтекст и элементы внетекстовых знаковых структур// Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях массовой коммуникации) .- М. : Наука,1976. С. 152-158.
35. Брудный А. А. Понимание и общение. М. : Знание, 1989. - 64 с.
36. Брудный А. А. Понимание как компонент психологии чтения// Проблемы социологии и психологии чтения . М. : Книга , 1975. С.162-172.
37. Брудный А. А. Понимание как философско-психологическая проблема// Вопросы философии, 1975. - № 10. С. 109-117.
38. Брудный А. А. Проблема языка и мышления - это прежде всего проблема понимания // Вопросы философии, 1977. - № 6. С. 101-103.
39. Брудный А.А. Понимание как философско-психологическая проблема // Вопросы психологии, 1975 № 10. - С.109-117.
40. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. Учебное пособие. М.: Лабиринт, 1998. 336 с.
41. Брудный А.А. Понимание и текст // Загадки человеческого понимания. М., 1991. С. 114-128.
42. Брунер Д. Психология познания. М.: Прогресс, 1977. - 412 с.
43. Брушлинский А. В. Психология мышления и проблемное обучение. М. : Знание, 1983. - 96 с.
44. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование (Логико-психологи­ческий анализ). - М.: Мысль, 1979. - 230 с.
45. Брушлинский А.В. Психология мышления и кибернетика М.: Мысль, 1970. - 189 с.
46. Бубнова В.К. Индивидуальные различия в понимании научно- популярного текста младшими школьниками // Вопросы психологии 1955 - № 4. С. 69 79.
47. Бугрименко Е.А., Цукерман Г.А. Учимся читать и писать. М.: Знание, 1994. 158 с.
48. Вальдгард С. Л. Очерки психологии чтения. МЛ. : Государственно учебно-педагогическое из-во, 1931. -112 с.
49. Васильев Ф. А. Уровни понимания текста // Понимание как логико-гносеологическая проблема. Киев: Наукова думка, 1982. С. 91-121.
50. Василюк Ф.Е. На подступах к синергийной психотерапии // Моск.психотерапевт.журн. 1997. - № 2. С. 63 77.
51. Василюк Ф.Е. Семиотика психотерапевтической ситуации и психотехника понимания // Моск.психотерапевт.журн. 1996. - № 4. С. 48-68.
52. Веккер Л. М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Л.М.Веккер; Под общ ред [и со вступ.ст.] А.В.Либина. - М.: Смысл, 1998. 679 с.
53. Венгер Л.А., Марцинковская Т.Д., Венгер А.Л. Готов ли ваш ребенок к школе. М.: Знание, 1994. 189 с.
54. Вернье Ж. Ребенок, математика и реальность. Проблемы преподавания математики в начальной школе / Пер. с франц. Е.С.Самойленко, А.П.Тарасова М.: Институт психологии РАН, 1998. - 285с.
55. Волков Б.С., Волкова Н.В. Психология детства. Учебное пособие. М.: АПО, 1997. 150 с.
56. Вопросы психологии учебной деятельности младшего школьника/ Под ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.
57. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собр.соч. В 6 т. Т.2. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1982. С.6 361.
58. Выготский Л.С. Педагогическая психология. /Под ред. В.В.Давыдова. М.: Педагогика-Пресс, 1996. 536 с.
59. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика /Вибрані твори /Пер. з нім. К.: Юніверс”, 2001. 288 с.
60. Гальперин П.Я. Введение в психологию: Учеб.пособие для студентов вузов, обуч.по гуманит.спец. - М.: Книжный дом Университет”: Высш. шк., 2002. 327 с.
61. Гальперин П.Я. Психолого-педагогические проблемы программированого обучения на современном этапе. М.: Изд-во МГУ, 1966.
62. Гамезо М. В., Ломов Б. Ф., Рубахин В. Ф. Психологические аспекты методологии и общей теории знаков и знаковых систем // Психологические проблемы переработки знаковой информации. М. : Наука, 1977. С. 5-48.
63. Гинзбург Р.Л. К типологии усвоения учебного материала школьниками //Вопросы психологии, 1956. - № 6.
64. Горбачева Е.И. Предметная ориентация мышления: сущность, механизмы, условия развития. Дисс. Докт.психол.наук. М.: ПИ РАО, 2001. 340 с.
65. Граник Г.Г., Соболева О.В. Понимание текста: проблемы земные и космические // Вопросы психологии, 1993. - № 5. С. 81-91.
66. Граник Г.Г. Концевая Л.А. Изучение читательской позиции школьников // Вопросы психологии, 1994. - №. 5. С. 51 59.
67. Граник Г.Г., Концевая Л.А. Восприятие школьниками художественного текста // Вопросы психологии, 1996. - №3. С. 43-52.
68. Граник Г. Г., Самсонова А. Н. Психологические закономерности формирования процесса, направленного на понимание художественного текста // Матер. Всес. науч.прак. конф. «Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию текста». М. : Знание, 1989. С. 47-49.
69. Граник Г.Г., Самсонова А.Н. Роль установки в процессе восприятия текста ( на материале художественного текста) // Вопросы психологии, 1993. - № 2. С. 72-79.
70. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач. Воронеж: Изд-во Воронеж.ун-та, 1976. 327с.
71. Гурова Л.Л. Процессы понимания в мышлении, общении и практи­ческой деятельности // Мышление. Общение. Практика. - Ярославль, 1986. - С.98-108.
72. Гурова Л.Л. Процессы понимания в развитии мышления // Вопр. психологии, 1986. - № 2. - С.126-137.
73. Гусев С.С., Тульчинский Г.Л. Проблема понимания в философии. М.: Политиздат, 1985. - 192 с.
74. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика, 1972. - 423 с.
75. Давыдов В.В. Образование начального понятия о количестве у детей. (К вопросу о психологических механизмах понятий, возникающих при формировании умственных действий), Атореф. дисс. канд. пед. наук (по психологии). М., 1958.
76. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ОПЦ ИНТОР”, 1996. - 541с.
77. Диагностика школьной дезадаптации: Для школьных психологов и учителей начальных классов системы компенсирующего обучения. М.: Редакционно-издательский центр Консорциума Социальное здоровье России”, 1995. - 126 с.
78. Дистанционное обучение: Учеб. пособие для пед.вузов / Под ред. Е.С.Полат и др. М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС”, 1998. - 190 с.
79. Дмитриевская И. В. Текст как система: понимания, сложность, информированность : Учебное пособие. Иваново, 1985. - 87 с.
80. Доблаев Л. П. Использование учащимися приема постановки вопросов перед собой при чтении учебника // Вопросы педагогики и психологии. Саратов. - Изд-во Саратовского ун-та, 1972. Вып. 3. С. 42-56.
81. Доблаев Л. П. Смысловая насыщенность и понятность учебного текста / Тез. науч. сообщ. советских психологов к XXII Международному психологическому конгрессу (часть II). М. : Наука, 1981. С. 70-79.
82. Доблаев Л. П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. М.: Педагогика, 1982. - 176 с.
83. Доблаев Л.П. Анализ понимания текста: Метод.пособие /Сарат.гос ун-т им. Н.Г.Чернышевского. Саратов: Изд-во Сарат.ун-та, 1987. 69 с.
84. Доблаев Л.П. Проблемы понимания в советской психологии. Саратов. - Изд-во Саратовского университета, 1967. - 66 с.
85. Доблаев Л.П. Психологические основы работы над книгой. М.: Книга, 1970. - 71с.
86. Доблаев Л. П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания / Под ред. В. В. Давыдова. М. : Педагогика, 1982. - 176 с.
87. Дридзе Т. М. Понимание и метод установления содержательной структуры текста применительно к учебному тексту (информационно-целевой анализ)// Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. Киев :Вища школа, 1979. С. 92-99.
88. Дроздова Т. А. Психологические особенности понимания текста как процесса// Психологические механизмы порождения и восприятия текста. Сб. науч. тр. МГПИИЯ. М., 1985. Вып. 243. С. 106-119.
89. Дроздова Т.А. Психологический анализ зависимости процесса понимания от коммуникативной задачи: Автореф. дис...канд. пси­хол. наук. - М., 1986. - 24 с.
90. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999. - 356с.
91. Дубовис Д. М., Волошенко Л. И., Хомуленко Т. Б. Развитие познавательной и логической иамяти младших школьников в процессе работы с текстом/ Психологические проблемы обучения. Тез. докл. К VII сьезду Общества психологов СССР. М., 1989. С. 104-105.
92. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Д.Дьюи; Пер. с англ. Н.М.Никольской. М.: Совершенство, 1997. 203 с.
93. Ермакова Е.С. Генезис гибкости мыслительной деятельности в детском возрасте.// Психологический журнал, 1997. Т.18. - № 3. - С.74 82.
94. Ждан А.Н. История психологии: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
95. Жинкин Н. И., Чистякова Г. Д. Психология понимания содержания текста / Тез. науч. сообщ. советских психологов к XXII Международному психологическому прогрессу (часть II). М. : Наука, 1981.- С. 79-81.
96. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Тезисы докладов и сообщений на научной дискуссии по проблеме Язык и мышление”. М.: Наука, 1965. С. 31-33.
97. Жинкин Н.И. Грамматика и смысл / Язык и человек / Под ред. В.А.Звегинцева М.: Изд-во Московского университета, 1970. С. 83.
98. Заика Е.В. Комплекс интеллектуальных игр для развития мышления учащихся // Вопросы психологии, 1990. - №6. - С.86-92.
99. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьника. М.: Знание, 1982. 96 с.
100. Зак А.З. Развитие теоретического мышления у младших школьников / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. М.: Педагогика, 1984. 152 с.
101. Зак А.З. Учимся мыслить, стараясь рассуждать: как проверять и развивать логическое мышление детей 6 15 лет. М.: Фолиум, 1996. 112 с.
102. Занков В.В. Дидактика и жизнь. М.: Просвещение, 1968. 175 с.
103. Занков Л.В. Беседы с учителями./ Вопросы обучения в начальных классах / Изд.2-е, перер. М.: Просвещение, 1975. 191 с.
104. Занков Л.В. Избранные педагогические труды /Л.В.Занков; [со вступ.ст. Ш.Амонашвили]. М.: Новая школа, 1996. - 426 с.
105. Засорина Л. Н. К разработке квалиметрической типологии читателей- подростков / Психология чтения и проблемы типилогии читателей. Сб. науч. тр. Л., 1984. С 50-57.
106. Захарова А. В. Формирование самооценки в учебной деятельности/ Психологические проблемы учебной деятельности школьника. М., 1977. - С. 242-249.
107. Зимняя И.А. Педагогическая психология: учебное пособие для студ.вузов, обуч.по пед.и психол.направлениям и спец. М: Логос, 2005. 382 с.
108. Знаков В.В. Основные направления исследования понимания в зарубежной психологии // Вопросы психологии. 1986. № 3. - С. 163-171.
109.