ВЗАЄМИНИ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Микитюк Галина Юріївна
УДК 159.922.6 057.875:37.06

ВЗАЄМИНИ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
ЮРЧЕНКО Віктор Іванович,
кандидат психологічних наук,
доцент

Київ 2003

ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. ВЗАЄМИНИ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА 11
1.1. Теоретичні засади дослідження проблеми взаємин викладачів і студентів 11
1.2. Взаємини «викладач студент» у цілісному навчально-виховному процесі педагогічного навчального закладу 37
1.3. Соціально-психологічні механізми та шляхи становлення оптимальних стосунків викладачів і студентів 46
Висновки до розділу 1 76
Розділ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМИН ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИКА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ 82
2.1. Методичні основи дослідження взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу 82
2.2. Динаміка й особливості стосунків «викладач студент» у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу 89
2.3.Завдання, зміст і організація формуючого експерименту з оптимізації взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу та аналіз його результатів 143
2.4.Вплив оптимізації взаємин викладачів і студентів на розвиток особистості майбутнього вчителя 163
Висновки до розділу 2 171
ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180
ДОДАТКИ 201

ВСТУП
Для підвищення ефективності педагогічної освіти, головним завданням якої є формування майбутнього вчителя, забезпечення сприятливих умов для його особистісного зростання й професійного становлення, важливо активізувати розвивальний потенціал гуманістичної педагогічної взаємодії.
Стосунки в системі «студент-викладач» є тією психологічною цариною, де вперше розгортається особистісне самоствердження майбутнього вчителя, розвивається його професійна самосвідомість, засвоюється модель педагогічної діяльності. Особливо актуальним це є для студентів педагогічного коледжу, адже з огляду наукових здобутків вікової психології, періоду ранньої юності притаманна яскраво виражена потреба в глибинному особистісному спілкуванні з авторитетною й близькою людиною.
Проте на шляху реалізації гуманістичних ідей реформування педагогічної освіти є невирішені питання. Одне з них це теоретичне осмислення шляхів оптимізації взаємин викладачів і студентів в умовах цілісного педагогічного процесу освітнього навчального закладу. Хоча наукові здобутки розв’язання проблеми педагогічного спілкування та взаємин вчителів і учнів загальноосвітньої школи загальновідомі, однак між системою взаємин «вчитель учень» та «викладач студент» існують суттєві розбіжності як через статусно-рольові й вікові особливості старшокласників і студентів, так і специфіку організації педагогічного процесу в вищій школі.
Проблема взаємин педагога з вихованцями розглядається переважно в контексті дослідження різних аспектів педагогічного спілкування, яке було об’єктом дослідження як вітчизняних (О.О.Бодальов, В.В.Власенко, В.Г.Казанська, В.А.Кан-Калик, Я.Л.Коломінський, С.В.Кондратьєва, Н.В.Кузьміна, О.О.Леонтьєв, Х.І.Лійметс, А.А.Реан, Т.С.Яценко та ін.), так і зарубіжних (В.Кессель, А.Косаковські, Г.Хібш, Г.Атвантер та ін.) дослідників.
Аналіз літератури свідчить про те, що взаємини більше вивчені в горизонтальній структурі (дошкільників, школярів різного віку, у студентських групах, у виробничих бригадах тощо), ніж у системі вертикальної взаємодії, де переважно аналізувалися стосунки керівника з підлеглими, учителів із учнями загальноосвітньої школи. Лише окремі дослідження були присвячені проблемі взаємин викладачів і студентів: загальні питання психології педагогічної взаємодії у вищій школі (О.В.Киричук, Г.С.Костюк, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, В.О.Сластьонін та ін); діалогічна взаємодія викладача й студента як умова особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя (Л.В. Долинська, В.А.Семиченко); психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів (І.С.Булах, Л.В.Долинська,); вплив взаємин викладачів і студентів на формування «Я-концепції» майбутнього вчителя (В.І.Юрченко); емоційність у взаємостосунках викладача вузу з курсантами (В.О.Росоха); взаємини з викладачами як детермінанта психічного стану та психотравматизації студентів (А.В.Котенєва); вплив взаємин викладачів і учнів ПТУ на процес їх навчання (В.Г.Казанська) та ін. У дослідженні І.П.Андрійчук, Г.К. Радчук взаємини в системі «викладач-студент» розглядаються як одна з психолого-педагогічних передумов гармонізації «Я-концепції» майбутніх практичних психологів. У дисертаційному дослідженні С.Б.Коваль аналізувалися психологічні чинники розвивальної комунікативної ситуації у вузах.
На наш погляд, взаємини викладачів і студентів педагогічного навчального закладу це особливі стосунки педагога зі студентом (взаємини по вертикалі) та стосунки з майбутніми колегами (взаємини по горизонталі).
Недооцінка важливості цього психологічного феномену при організації навчально-виховного процесу в педагогічному навчальному закладі негативно позначається на особистісному зростанні та професійному становленні майбутніх учителів, а тому виникає необхідність цілеспрямованого його вивчення. Актуальність і недостатній рівень теоретичної й практичної розробки проблеми взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу визначили вибір теми дисертаційного дослідження «Взаємини викладачів і студентів як чинник становлення особистості майбутнього вчителя».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами дослідження.
Тема дисертаційного дослідження відповідає тематичному плану наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова й затверджена вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол № 6 від 30.11.2000р.). Тема узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 19.06.2001р.).
Об’єкт дослідження: стосунки викладачів і студентів педагогічного навчального закладу.
Предмет дослідження: психологічні особливості взаємин викладачів і студентів як чинника становлення особистості майбутнього вчителя.
Мета дослідження полягає у вивченні особливостей і динаміки взаємин викладачів і студентів, виявленні механізму їх впливу на становлення особистості майбутнього вчителя та обґрунтуванні умов оптимізації в педагогічному коледжі.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що взаємини викладачів і студентів педагогічного коледжу можуть виступати чинником становлення особистості майбутнього вчителя за умови:
- діагностування динаміки стосунків «викладач студент» упродовж усього періоду навчання з метою їх корекції та поглиблення;
- врахування особливостей раннього юнацького віку й специфіки організації навчально-виховного процесу в педагогічному коледжі;
- включення викладачів і студентів у спільну навчально-професійну діяльність шляхом запровадження активних методів діалогічного навчання;
- проведення цілеспрямованої психокорекційної та психоконсультаційної роботи з викладачами й студентами щодо підвищення їх психологічної культури та розвитку соціально-психологічних умінь.

Завдання дослідження:
1) Провести теоретичний аналіз змісту й структури взаємин викладачів і студентів і визначити їх місце й роль у цілісному педагогічному процесі педагогічного навчального закладу.
2) Виявити психологічні особливості й динаміку взаємин викладачів і студентів та розкрити механізми їх впливу на особистісне зростання й професійне становлення майбутнього вчителя.
3) Визначити психологічні умови становлення особистості майбутнього вчителя в процесі його взаємин із викладачами педагогічного коледжу.
4) Розробити та експериментально апробувати систему роботи з оптимізації взаємин «викладач студент» в умовах педагогічного коледжу як важливого чинника становлення особистості майбутнього вчителя.
Теоретико-методологічною основою дослідження виступили положення психологічної теорії відношень (В.М.М’ясищев); соціальної перцепції та інтерактивного підходу (Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, В.В.Власенко); психології особистості педагога та її становлення (Н.Л. Коломінський, Н.В.Кузьміна, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, В.А.Семиченко, Р.П.Скульський, В.О.Сластьонін, О.І.Щербаков, Т.С.Яценко); теорії розвивальної взаємодії та педагогічного спілкування (Г.О.Балл, А.М.Бойко, Л.В.Долинська, В.А.Кан-Калик, О.В.Киричук, Г.О.Ковальов, О.О.Леонтьєв), концепції виховання творчої особистості (В.О.Моляко, О.В.Скрипченко), ідеї гуманістичної психології про сутність особистості та активізацію особистісного потенціалу (Р.Бернс, Г.С.Костюк, А.Маслоу, К.Роджерс).
Методи дослідження. Досягненню мети і вирішення поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження: аналіз психологічної літератури для визначення стану дослідження проблеми, сутності та структури поняття «взаємини викладачів і студентів»; теоретичне моделювання для розробки системи роботи з оптимізації стосунків викладачів і студентів; анкетування, спостереження, співбесіда, тестування, експертна оцінка для виявлення психологічних особливостей і динаміки взаємин «викладачі студенти»; психологічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження про можливість оптимізації педагогічної взаємодії; математичні методи обробки даних для аналізу та інтерпретації результатів.
Дослідження проводилося на базі Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, Володимир-Волинського та Запорізького педагогічних училищ.
В експериментальній роботі на різних етапах дослідження брали участь більше 600 осіб (студенти, викладачі педагогічного коледжу (училища), методисти педагогічної практики). Дослідження проводилось упродовж 1999-2002 років.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в подальшому розвитку проблеми взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу як важливого чинника становлення особистості майбутнього вчителя; вперше виявлено їх особливості та динаміку в умовах педагогічного коледжу (детермінованість віковими особливостями ранньої юності та завданнями й цілями навчально-професійної діяльності, виражена потреба в поглибленні стосунків «викладач студент» і загострення їх суперечностей); визначені умови їх оптимізації в цілісному педагогічному процесі (діагностика труднощів і бар’єрів у педагогічному спілкуванні, підвищення психологічної компетентності й рівня психологічної культури суб’єктів педагогічної взаємодії, активізація міжособистісної соціальної перцепції, використання в навчальному процесі активних методів діалогічного навчання, забезпечення психологічних умов проходження студентами педагогічної практики); подальшому вивченні професійно-рольової ідентифікації як одного з механізмів впливу взаємин на становлення особистості майбутнього педагога.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблені автором методичні рекомендації щодо оптимізації взаємин викладачів і студентів в умовах педагогічного коледжу шляхом запровадження в навчальний процес активних методів навчання, психологічного супроводу проходження студентами педагогічної практики, проведення цілеспрямованої психокорекційної та психоконсультаційної роботи з викладачами й студентами з активізації міжособистісної соціальної перцепції, формування прихильного ставлення один до одного; удосконаленні методів діагностики стосунків викладачів і студентів (поєднання методів самооцінки, опитування, тестування з інтерактивними методиками) можуть бути використані практикуючими психологами під час роботи в педагогічному навчальному закладі, кураторами груп і викладачами з метою оптимізації взаємин із студентами, методистами для надання психологічної допомоги студентам під час проходження практики. Виявлені особливості взаємин «викладачі студенти» можуть бути також використані викладачами психології вищої школи в лекційних курсах із питань становлення особистості майбутнього вчителя та педагогічного спілкування в педагогічному навчальному закладі.
Особистий внесок здобувача полягає в розробленні та апробації шляхів оптимізації взаємин викладачів і студентів у цілісному педагогічному процесі вищого навчального закладу як чинника становлення особистості майбутнього вчителя. У спільних публікаціях відображені основні ідеї та результати дослідження автора дисертації щодо вдосконалення стосунків практикантів і методистів під час проходження педагогічної практики.
Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій та логікою дослідження; використанням комплексу методів, адекватних його меті, предмету і завданням; відповідністю теоретичних положень основним даним дослідно-експериментальної роботи; кількісним аналізом отриманих результатів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і отримали схвалення на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблема вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти та виступу президента України Л.Д.Кучми» (4 грудня 2001р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми сучасної педагогічної освіти» (12 лютого 2002р., м. Ялта), на щорічних науково-практичних конференціях НПУ імені М.П.Драгоманова, на засіданнях кафедри педагогіки і психології вищої школи НПУ імені М.П.Драгоманова, кафедри психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, на засіданнях науково-методичної та педагогічної ради Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, на засіданнях методичних об’єднань викладачів психолого-педагогічних дисциплін педагогічних училищ Західного регіону України (Дубно, Чортків).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (довідка №17 від 10.02.2003р.), Запорізького педагогічного училища (довідка № 21 від 21.01.2003р.), педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича (довідка № 16 від 14.01. 2003р.), Володимир-Волинського педагогічного училища імені А.Ю. Кримського (довідка № 24 від 30.01. 2003р.)
Публікації. Результати дослідження висвітлені в 7 публікаціях автора, в т.ч. 3 статтях у наукових фахових журналах і збірниках, затверджених переліком ВАК України, матеріалах конференції, методичних розробках.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (240 назв), додатку. Основний зміст дисертації викладений на 179 сторінці комп’ютерного набору, містить 22 таблиць і 1 рисунок загальним обсягом 10 сторінок. Загальний обсяг дисертації 202 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу, що полягає в розкритті особливостей їх змісту й динаміки в цілісному педагогічному процесі, виявленні механізму впливу на становлення особистості майбутнього вчителя, розробці й апробації умов оптимізації стосунків викладачів і студентів педагогічного коледжу.
1. Взаємини викладачів і студентів як особливий психологічний феномен і важлива складова цілісного педагогічного процесу вищого навчального закладу характеризуються особливістю змісту та динаміки, механізмами впливу на становлення особистості майбутнього вчителя, його професійне зростання. Під взаєминами «викладач-студент» ми розуміємо цілеспрямовану взаємодію суб’єктів педагогічного процесу, яка детермінована метою й завданнями спільної навчально-професійної діяльності, визначається як загальними психологічними механізмами, так і чітко визначеними соціально-рольовими функціями партнерів, особливостями й закономірностями педагогічного спілкування в умовах вищого педагогічного навчального закладу.
2. Взаємини викладачів і студентів педагогічного навчального закладу становлять собою динамічну систему, компонентами якої є: 1)мотиваційний (інтерес до партнера й потреба в стосунках із ним; 2) когнітивний (сприйняття й оцінка іншого; рефлексія стосунків і усвідомлення їх труднощів; уявлення про оптимальні взаємини); 3) емоційний (задоволеність стосунками, які склалися; взаємні оцінні ставлення партнерів; відчуття психологічної захищеності, комфортності чи напруженості, тривожності); 4) поведінковий (тип взаємин і стиль педагогічного спілкування; спосіб поведінки в конфліктній ситуації; засоби коригування взаємин і взаємовпливу). Вони можуть діагностуватися за емпіричними показниками (задоволеність незадоволеність; наявність потреби в поглибленні й розширенні стосунківуникнення взаємних контактів; ідентифікація з партнером як майбутнім колегою протиставляння себе іншому; висока соціальна рефлексія нездатність проаналізувати й правильно оцінити стан взаємин; гуманістичні настанови щодо іншогоавторитарний підхід) і класифікуватися як гармонійні (високого рівня розвитку), невизначені (середнього рівня) і деструктивні (низького рівня).
3. Особливістю динаміки взаємин «викладачі студенти» є висока індивідуальна варіативність і статусно-рольова відмінність. Вони посідають різне місце в системі цінностей викладача й студента (викладачі надають їм більшого значення в педагогічному процесі, тоді як для студентів вони мають більшу особистісну значущість і через це викликають сильніше переживання). Ця тенденція посилюється від першого до випускного курсів, при цьому потреба викладачів у розширенні та поглибленні стосунків часто не підтримується студентами через їх формальність і жорстку регламентацію навчальними цілями й завданнями. Спостерігається динаміка когнітивного компоненту взаємин «викладач студент», розвиток якого залежить від міри залучення викладачів і студентів до спільної навчально-професійної діяльності. Найбільше повні й правильні уявлення один про одного, адекватна оцінка стосунків формуються в умовах творчого ділового співробітництва. Ступінь задоволеності взаєминами залежить від рівня ідентифікації з партнером, міри узгодженості «Я-концепції» з уявленнями студента про викладача та оцінкою його діяльності. Динаміка поведінкового компоненту взаємин залежить від рівня їх розвитку. Гармонійні стосунки з викладачем стимулюють пізнавальну активність і інтелектуальну ініціативу студентів на заняттях; підвищують інтерес до професійного навчання; сприяють формуванню професійної спрямованості майбутніх учителів, зміцнюють їх зацікавленість педагогічною діяльністю; сприяють виробленню й трансформації власної моделі професійно-педагогічної поведінки; підвищують формуючий аспект педагогічної практики. Натомість, деструктивні взаємини можливе джерело підвищення особистісної тривожності студента, ситуативний рівень якої залежить від того, якому типу педагогічного спілкування він надає перевагу та як він оцінює свої стосунки з викладачем.
4. Психологічним механізмом впливу стосунків «викладач студент» на особистість студента є ідентифікація його з викладачем. Це допомагає йому набути професійної ідентичності: зміцнити професійно-педагогічну спрямованість, скоригувати "Образ - Я", підвищити професійну самооцінку, засвоїти професійно-рольові цінності та узгодити їх зі структурою власного "Я". Особливо важливе значення взаємин студента з викладачами для формування гуманістичних орієнтації й способів поведінки майбутнього вчителя, зокрема альтруїстичних почуттів і відношень особистості, почуття власної гідності та прийняття самоцінності іншої людини, педагогічного оптимізму та співчуття, розуміння дитини, здатності відгукнутися на її проблеми й радощі та бути готовим надати їй своєчасну допомогу і підтримку.
5. Взаємини в системі «студент-викладач» залежать від загального психологічного клімату в педагогічному навчальному закладі, організації цілісного педагогічного процесу в ньому на основі включення всіх її суб’єктів у спільну навчально-професійну діяльність. Важливе значення при цьому мають настанови викладачів і студентів стосовно один одного. У процесі дослідно-експериментальної роботи виявлено психолого-педагогічні умови, які позитивно позначаються на становленні й розвитку взаємин викладачів і студентів: 1)діагностування динаміки стосунків «викладач студент» упродовж усього періоду навчання з метою їх корекції та поглиблення; 2)врахування особливостей раннього юнацького віку й специфіки організації навчально-виховного процесу в педагогічному коледжі; 3)включення викладачів і студентів у спільну навчально-професійну діяльність шляхом запровадження активних методів діалогічного навчання; 4)проведення цілеспрямованої психокорекційної та психоконсультаційної роботи з викладачами й студентами щодо підвищення їх психологічної культури та розвитку соціально-психологічних умінь.
6. Про ефективність розробленої системи роботи з реалізації комплексу умов оптимізації взаємин «викладач студент» свідчать такі дані: у студентів і викладачів підвищився рівень задоволеності взаєминами між собою; в розумінні чинників труднощів у стосунках спостерігається перехід із позиції «взаємозвинувачення» до позиції «взаємовідповідальності»; змінився характер уявлень про оптимальні стосунки та зміцнів оптимістичний прогноз щодо можливості їх становлення й розгортання в умовах педагогічного навчального закладу; помітне зростання пізнавальної активності студентів на заняттях, прояв дієвого інтересу до проблем педагогічної діяльності та пошуку шляхів їх розв’язання, професійно-педагогічна спрямованість для багатьох постає як внутрішня мотивація навчання в педагогічному навчальному закладі.
Це позитивно позначилося на становленні особистості майбутнього вчителя: спостерігається тенденція до зростання показників самоактуалізації особистості, особливо за базисною шкалою «внутрішня і зовнішня підтримка», а також показниками «контактність», «погляд на природу людини», «сінергійність», «самоприйняття», «пізнавальні потреби»; когнітивний зміст «Образу-Я» студентів збагатився такими професійно-рольовими настановами; посилилась професійно-педагогічна ідентифікація, що сприяє набуттю майбутнім учителем професійної ідентичності; знизився рівень реактивної тривожності студентів у ситуації взаємодії з викладачами; підвищилися показники інтегрального самоставлення й самоповаги, очікування на позитивну соціальну оцінку.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми взаємин викладачів і студентів педагогічного навчального закладу. Подальшого наукового аналізу потребують шляхи поглиблення цих стосунків на змістовно-діагностичній основі; розроблення ефективних методик їх оперативної діагностики; виявлення механізмів впливу взаємин у педагогічному навчальному закладі на формування стилю педагогічного спілкування майбутнього вчителя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аллахвердов В.М., Беляк Н.В., Иванов М.В. О формировании психологической культуры у студентов технических вузов //Психологическое обеспечение учебно-воспитательного процесса в вузе. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - С. 28-46.
2. Амельков А.А. Психологические особенности формирования педагогической деятельности у будущих учителей //Психология подготовки к педагогической деятельности. Психология. Респ. межвуз. науч.сб. - Вып.11. - Минск: Нар.асвета, 1990. - С.14-18.
3. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьника. - М.: Педагогика, 1984. - 296с.
4. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки //Избранные психологические труды: В 2тт. /Под ред. А.А.Бодалева и др. - М.: Педагогика, 1980. - Т.2. - С. 128-162.
5. Антонова Е.С. Опыт организации учебного диалога в системе подготовки будущих учителей //Развитие творческого мышления студентов на основе диалоговых методов обучения: Тезисы докладов III Межвузовской научно-методической конференции. Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 1990. С.8-10.
6. Андреева Г.М.Социальная психология. - М.: Изд-во МГУ, 1980. 360с.
7. Андрійчук І.П. Психолого-педагогічні умови становлення позитивної Я-концепції майбутніх практичних психологів //Психологія. Зб. наукових праць. - К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2002. - Вип.15. - С. 273-282.
8. Архангельский С.И. Учебный процес в высшей школе, его закономерные основы и методы. - М.: Высш.школа, 1980. - 280с.
9. Архангельский Л.М. Социально-этические проблемы теории личности. - М.: Мысль, 1974. - С. 224.
10. Асеев В.Г. Структурные системы мотивационной системы личности //Психологические проблемы социальной регуляции поведения /Под. ред. Е.В.Шороховой, М.И.Бобневой. - М.: Наука, 1976. - С. 186-187.
11. Балдынюк Д.И., Киричук А.В. Культура педагогического общения воспитателя: сущность, структура, функции //Формирование личности воспитателя общеобразовательной школы в педагогическом вузе. Сб. науч. трудов. - К.: КГПИ, 1984. - С. 59-71.
12. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. - Харьков: ООО «Фортуна-пресс», 1998. - 464с.
13. Батракова С.Н. Основы профессионально-педагогического общения. - Ярославль: Яр. гос.ун-т, 1986. - 80с.
14. Бахарева Н.В. Шкала приемственности как метод исследования взаимоотношений //Человек и общество. - М., 1970. - Вып.7.- С.57-60.
15. Бенедиктова Л.Ф. Проблема адаптации студентов в психологической литературе //Психология профессиональной подготовки в вузе. -Минск, 1982. - С. 24-33.
16. Березовин Н.А., Коломинский Я.Л. Учитель и детский коллектив.- Минск: Нар. асвета, 1975. - 145с.
17. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспита: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 422с.
18. Богданова М.К. Педагогічні засади формування особистісно зорієнтованого спілкування майбутнього вчителя: Автореф. дисканд. пед.наук: 13.00.04 /Південноукраїнський ун-т. - Одеса, 2000. - 20с.
19. Богословский В.В., Еремеев Б.А. Динамика умения характеризовать личность другого человека у студентов педвуза //Психолого-педагогические проблемы эффективной профессиональной подготовки учителя в высшей школе. Межвуз. сб.науч. труд. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. - С. 102-119.
20. Бодалев А. А. О понимании школьника воспитателями проектирование его личности. Тезиси докладав на П сьезде Общества Психологов. Вип 2. - М.,1975.- С.47-49.
21. Бодалев А.А. Об особенностях понимания преподавателем студента //Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. Вып.4. - С. 5-10.
22. Бодалев А.А. Психологические условия оптимизации педагогического общения //Психология педагогического общения. Сб науч. труд. - Кировоград: Кир.гос.пед.ин-т, 1991. - Т.1. - С. 4-14.
23. Бодалев А.А., Криволап Л.И. О воздействии стиля общения педагога с учащимися на их эмоциональный опыт //Проблемы общения и воспитания. - Вып.1. - Тарту, 1974. - С. 185-192.
24. Бойко А.М.Оновлення парадигми виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями). Навчально-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1996. - 232 с.
25. Большой толковый психологический словарь /Ребер Артур(Penguin). - Т.1 (А-О): Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 2000. - 592 с.
26. Боришевский М.Й. Теоретические вопросы самосознания личности //Психологические особенности самосознания подростка /Под ред. М.Й.Боришевского. - К.: Вища школа, 1980. - С. 5-38.
27. Бубер М.Два образа веры: Пер. с нем. М.: Республика, 1995. 464с.
28. Буева Л.П. Общественные отношения и общение //Проблемы общения и воспитания. - Вып.1. - Тарту, 1974. - С. 5-20.
29. Булах І.С., Долинська Л.В. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. Навчально-методичний посібник. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. - 114с.
30. Вайн В. О педагогике сотворчества //Вестник высшей школы. 1991. - №5. С.41-44.
31. Велитченко Л.К. Коммуникативные переживания как сторона личностного развития //Психология педагогического общения. Сб науч. труд. - Кировоград: Кир.гос.пед.ин-т, 1991. - Т.1. - С. 56-63.
32. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. - К.: Вища школа, 1985. - 198с.
33. Вишнякова Н.Ф. Педагогическое творчество и сотрудничество //Вопросы писхологии. 1988. -№1. С.43-44.
34. Власенко В.В. Вчителі-учні: психологія взаємних оцінних ставлень. - К.: УДПУ, 1995. - 155с.
35. Войтко В.И. Личностно-ролевой подход в учебно-воспитательном процессе //Вопросы психологии. - 1981. - №3. - С. 69-78.
36. Войтко Л.Ф. Некоторые социально-психологические требования к личности учителя //Комплексный подход к формированию личности будущего педагога. Сб.науч.труд. - Днепропетровск: ДГУ, 1980. - С. 20-27.
37. Войтко Л.Ф. О психологических факторах, повышающих активность обучения студентов //Психолого-педагогические основы совершенствования учебно-воспитательного процесса в вузе: Сб. науч. труд. - Днепропетровск, 1983. - С. 76-79.
38. Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологических исследованиях. - Л.:Изд-во ЛГУ,1970. 85с.
39. Вяткина А.Л. Взаимосвязь свойств личности и педагогического общения студентов //Психология подготовки к педагогической деятельности. - Минск: Нар.асвета, 1990. - С. 65-69.
40. Гавриленко В.А. Педагогическое мастерство в высшей школе //Вопросы организации учебно-воспитательной работы со студентами. Труды МВТУ. -М.,1976. - №228. С.92-97.
41. Галян О.І. Діалогічні парадигми міжособистісної педагогічної взаємодії //Психологія. Зб.наук.пр. - Вип.1(4). - К.:НПУ, 1999. - С. 82-85.
42. Гоголь В.Н., Ронзин Д.В. Воспитание профессионального идеала у студентов педвузов как условие становления их педагогической направленности //Психолого-педагогические проблемы эффективной профессиональной подготовки учителя в высшей школе. Межвуз. сб.науч. труд. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. - С. 25-39.
43. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987. - 176с.
44. Гозман Л.Я., Кров М.В.,Латинская М.В. Самоактуализационный тест. М.,1995. 44с.
45. Гордиенко В.И., Копец Л.В. Индивидуальные особенности социально-перцептивных ориентаций в педагогическом общении //Актуальные проблемы социальной психологии.Тез.науч.сообщ. Всесоюз. симпози. по соц. психологии. - Кострома, 1986. - Ч.2. - С. 38-40.
46. Гордин А.Ю. Формирование отношений педагогов и учащихся в советской школе. - М.: Педагогика, 1977. - 152с.
47. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивного стиля межличного взаимодействия //Психологический журнал. - 1997. -Т.18, №6. -С. 73-83.
48. Грейліх О.О. Готовність майбутніх вчителів до встановлення професійної міжособистісної взаємодії в системі вчитель-вчитель” //Психологія.Зб.наук.праць. - Вип.1(4). - К.: НПУ, 1999. - С. 77-82.
49. Грейліх О.О. Професійний педагогічний контакт: Психологічний самотренінг з розвитку навичок емпатії.- К.: Знання, 1999. - 49с.
50. Грибов Ю.А. От педагогики сотрудничества к педагогике сотворчества //Вопросы психологии. 1987. - №5. С.107.
51. Григорьева Т.Г. Основы конструктивнорго общения. Методическое пособие для преподавателелей. М.: Высшая школа, 1990. 190с.
52. Гусева Г.Г. Восприятие и представление младшими школьниками учителя: Автореф. дисканд. псих. наук, 19.00.07 /Лениград. пед. ин-т. - Л., 1971. -24с.
53. Данилин К.Е. Анализ рефлексивных структур при исследовании малых групп //Теоретические и методические проблемы социальной психологии. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. - С. 115-120.
54. Демина Н.Д. Педагог и воспитанники (О воспитательных взаимоотношениях педагога и воспитанника). - М.: Педагогика, 1976. - 80с.
55. Дичковская Л.Н., Овчаренко В.И. О формировании личности студента //Психология профессиональной подготовки в вузе. Респ. межвед. науч. сб. /Гл.ред. Иващенко Ф.И. - Минск: Нар. асвета, 1982. - С. 13-18.
56. Дмитрієва С.М. Психологічні особливості педагогічної співтворчості викладача і студентів: Автореф.дисканд.псих.наук:19.00.07/Ін-т психології ім.Г.С.Костюка. - К., 1996. 20с.
57. Дмитрова Т.В. Образ «Я» как регулятор межличностных взаимоотношений и детерминанта общения в ранней юности//Психология педагогического общения.Сб.науч.труд.-Т.2.-Кировоград:Кир.гос.пед.ин-т,1991.-С.119-125.
58. Долинська Л.В. Діалогічна взаємодія викладача і студента як умова особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя //Психологія. Зб.наук. праць. - Вип.2. - К.: НПУ, 1998. - С. 93-97.
59. Долинська Л.В.Стилі педагогічного спілкування та можливості його формування в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя /Психологія. Зб. наук. праць. - Випуск 1 (4). - К.: НПУ, 1999. - С. 64-69.
60. Донцов А.И. О ценностных отношениях личности //Советская педагогика. -1974. - №5. - С. 70-75.
61. Донцов А.И., Дубовская Е.М.,Упановская И.М. Разработка критериев анализа совместной деятельности //Вопросы психологии. - 1998. - №2. - С.61-71.
62. Дубов И.Г.Влияние личности учителя на личностные проявления учащегося: Автореф. дисканд. псих. наук: 19.00.07 /Моск.гос.пед.ин-т. - М., 1985. -16с.
63. Дунець Я., Крилова В. Професійне спілкування у підготовці особистості до життєвого успіху //Рідна школа. - 2000. - №3. - С. 40-41.
64. Дьяконов Г.В. Социально-философские и педагогические аспекты проблемы педагогического общения //Психология педагогического общения. Сб.науч.труд. - Т.2. - Кировоград: Кир.гос.пед.ин-т, 1991. - С. 3-22.
65. Дьяконов Г.В. Теоретические аспекты исследования психологии педагогического общения //Психология педагогического общения. Сб науч. труд. - Кировоград: Кир.гос.пед.ин-т, 1991. - Т.1. - С. 14-27.
66. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении. М.: Просвещение, 1991. 218с.
67. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. - Минск: Из-во БГУ, 1981. - 383с.
68. Ерчак Н.Т. Психологические особенности студента вуза //Психология профессиональной подготовки в вузе. Респ. межвед. науч. сб. /Гл.ред. Иващенко Ф.И. - Минск: Нар. асвета, 1982. - С. 19-23.
69. Ершова Л.Д. Особенности перцептивных способностей учителя //Психология труда и личности учителя /Под ред. А.И.Щербакова. - Вып.11. - Л.: Изд-во ЛГУ,1977. - С. 32-34.
70. Есарева З.Ф. Особенности деятельности преподавателя высшей школы. -Л.:Из-во ЛГУ, 1974. - 196с.
71. Жизневский Б.П. Социально-психологическая готовность к общению в педагогическом коллективе //Психология подготовки к педагогической деятельности. Психология. Респ. межвуз. науч.сб. - Вып.11. - Минск: Нар.асвета, 1990. - С. 8-13.
72. Жуков Ю.М. Ценности как детерминанты принятия решения. Социально-психологический подход //Психологические проблемы социальной регуляции поведения /Под. ред. Е.В.Шороховой, М.И.Бобневой. - М.: Наука, 1976. - С. 254-277.
73. Заброцький М.М. Сутність педагогічного спілкування //Шкільний світ.- 1999. - №1. - С. 15-18.
74. Зельманов А.Б. Актуальные проблемы образования на современном этапе развития общества //Философские науки. - 1987. - №2. - С. 28.
75. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 448с.
76. Зимняя И.А. Психологические особенности восприятия лекции в аудитории. - М.: Знание, 1970. - 74с.
77. Злочевский С.Е. О личностно-ролевой форме организации учебно-воспитательного процесса //Комплексный подход к формированию личности будущего педагога. Сб.науч.труд. - Днепропетровск: ДГУ, 1980. - С. 150-154.
78. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. -М.: Политиздат, 1988. - 319с.
79. Каган М.С. Некоторые вопросы взаимосвязи философии и педагогики //Советская педагогика. - 1981. - №10. - С. 58.
80. Казанская В.Г. Взаимоотношение преподавателя с учащимися ПТУ в процессе обучения. - М.: Высшая школа, 1990. - 128 с.
81. Казанская В.Г. Влияние общения с преподавателями на обучение студентов //Преемственность педвуза и школы в подготовке будущего учителя. - Йошкар-Ола, 1992. - С. 40.
82. Калмыкова Е.С., Ващенко А.П., Дальбендер Р., Покорны Д. Интрапсихические модели межличностного взаимодействия: сравнение российской и немецкой выборок //Психологический журнал. - 1997. - Т.18, №3. - С. 58-73.
83. Кан-Калик В.А. Педагогическое общение преподавателя и студентов в условиях советского вуза //Основы педагогики и психологии высшей школы /Под ред. А.В.Петровского. - М.: МГУ, 1986. - С.255-272.
84. Кан-Калик В.А., Ковалев Г.А. Педагогическое общение как предмет теоретического и прикладного исследования //Вопросы психологии. - 1985.-№4. - С. 9-16.
85. Киличенко О.И. К проблеме структуры педагогического общения //Формирование личности воспитателя общеобразовательной школы в педагогическом вузе. Сб. науч. труд. - К.: КГПИ, 1984. - С. 71-74.
86. Киричук А.В. Актуальные проблемы формирования личности воспитателя общеобразовательной школы в педагогическом вузе //Формирование личности воспитателя общеобразовательной школы в педагогическом вузе. Сб. науч. труд. - К.: КГПИ, 1984. - С. 3-12.
87. Киричук О.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії //Психологія: Наук.-метод.зб. - Вип.37. - К., 1993. - С. 4-11.
88. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1969. 146с.
89. Кнебель М.О. Поэзия педагогики. - М.: Педагогика, 1976. 360с.
90. Коваль С.Б. Психологічні чинники розвивальної комунікативної ситуації у вищих закладах освіти: Автореф. дисканд. псих. наук, 19.00.07/Прикарпатський ун-т.-Івано-Франківськ, 2001. - 19с.
91. Козиев В.Н. Психологическая компетенция учителя в контексте взаимоотношений учителя и учащихся //Профессиональныые потребности учителя в психолого-педагогических знаниях.Сб.науч.труд. - М.: НИИ общ.обр.взр., 1989. - С. 41-45.
92. Коломинский Н.Л. Повышение психологической компетентности педагогических кадров //Повышение квалификации педагогических кадров. К.: Освіта, 1992. С.62-80.
93. Коломінський Н.Л. Науково-психологічні засади менеджменту в освіті //Освіта і управління. 1998. Т.2. -№3. С.67-74.
94. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. посібник. К.:МАУП, 1996. 176с.
95. Коломинский Я.Л. Познание человека в свете проблем межличностных отношений //Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. Краснодар, 1975. - С. 33-35.
96. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива: Система личных взаимоотношений. - Мн.: Нар.асвета, 1984. - 239с.
97. Кондаш О. Хвилювання: страх перед випробовуванням: Пер.із словац. К.:Рад.школа, 1981. 170с.
98. Кондратьева С.В. Учитель-ученик. - М.: Просвещение, 1984. 96с.
99. Кондратьева С.В., Михальченко Г.Ф. Формирование эмпатии у старшеклассников, ориентирующихся на педагогическую профессию //Психология подготовки к педагогической деятельности. - Минск: Нар.асвета, 1990. - С. 39-46.
100. Конникова Т.Е.Нравственное воспитание школьников в коллективе. -Л.: Изд-во ЛГУ,1970. 176с.
101. Коновальчук В. Глибинно-психологічні передумови оптимізації педагогічного спілкування //Рідна школа. - 1999. - №7-8. - С. 52-53.
102. Конфлікти в педагогічних системахх. Зб.доповідей наук.-пр. конфер.-Вінниця: ВДТУ, 1997. - 350с.
103. Кордунова Н.О. Психологічні особливості становлення духовних цінностей старшокласників у процесі спілкування: Автореф. дисканд.псих.наук: 19.00.07/Ін-т психології ім. Г.С.Костюка.-К., 2000. - 20с.
104. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /Під ред. Л.М.Проколієнко. К.: Рад. школа, 1989. 608с.
105. Котенева А.В. Психологические состояния и эффективность деятельности. Психическая травматизация у студентов //Мир психологии. 1998. - №2. - С.50-56.
106. Котляревский Г.М. Педагогическое общение в структуре направленности личности на стиль руководства //Психология педагогического общения. Сб науч. труд. - Кировоград: Кир.гос.пед.ин-т, 1991. - Т.1. - С. 64-72.
107. Кошманова Т.С. Проблема общения учителя с учеником в советской педагогике (1946-1986): Автореф. дисканд пед. наук: 13.00.01./КГПИ.- К.:КГПИ, 1991. - 24 с.
108. Красников М.А.Феномен лжи в межличностном общении //Общественные науки и современность. - 1999. - №2. - С. 176-185.
109. Красовиц