Психологічні особливості навчання школярів писемного мовлення із застосуванням комп`ютера

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГОКУНЬ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 37.015.3
Психологічні особливості навчання школярів писемного мовлення із застосуванням комп`ютера

19.00.07 - педагогічна і вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник -
доктор психологічних
наук
Машбиць Ю.І.

Київ - 2001

ЗМІСТ

Вступ.4
Розділ 1 Психологічні моделі породження писемного мовлення
1.1. Значення писемного мовлення в школі.11
1.2. Складність, варіативність і багаторівневість процесу писання..20
1.3. Лінійно-стадіальна модель творення тексту.25
1.4. Когнітивні моделі творення тексту...30
1.5. Процес творення тексту як внутрішнє і зовнішнє мовлення .45

Розділ 2 Теоретичні засади розробки когнітивно-сумісного і
психологічно-сприятливого середовища для творення текстів в умовах застосування гіпертекстової системи
2.1. Моделювання процесу мислення людини з метою його полегшення.54
2.2.Когнітивно-сумісні комп'ютерні середовища для творення тексту59
2.3. Мова усна, писемна і електронний текст..66
2.4. Застосування гіпертекстових систем до творення тексту...73
2.4.1. Психологічна модель гіпертекстової системи...73
2.4.2. Гіпертекстовий підхід до викладення знань на комп`ютері ...81

Розділ 3 Проектування процесу творення тексту за допомогою
гіпертекстової системи
3.1. Модель творення тексту в гіпертекстовому середовищі92
3.2. Модель діяльності, яку треба сформувати в учня.102
3.3. Підтримка комунікативного етапу діяльності, мотиваційний аспект і методи навчання творенню текстів.105
3.4. Підтримка смислового етапу діяльності в гіпертексті .111
3.4.1. Смислова допомога на першій фазі виникнення думки.111
3.4.2. Застосування на смисловому етапі креативних методик і
схем розвитку тексту ..117
3.5. Підтримка текстового етапу діяльності 129
3.5.1. Полегшення сприймання і творення гіпертексту ...129
3.5.2. Операції композиції і декомпозиції вузлів..134
3.5.3. Поступовість у виділенні гіпертекстової структури. 139
3.6. Підтримка режисерського аспекту діяльності142
3.6.1. Дезорієнтація і когнітивні накладні витрати...142
3.6.2.Підтримка чергування різних аспектів діяльності в гіпертексті150
3.7. Реалізація гіпертекстового середовища на основі сформульованих
вимог до систем творення тексту ..155

Розділ 4 Експериментальне дослідження процесу творення тексту в умовах застосування гіпертекстової системи
4.1. Формування потрібної діяльності в учнів протягом першої (пілотажної) серії експериментів159
4.2. Оцінювання якості написаних творів і сформованості
спроектованої діяльності...161
4.3. Характер використання системи у першій серії167
4.4. Визначення впливу використання системи ГТР на діяльність учнів протягом другої (основної) серії експериментів 174

Висновки і пропозиції ..179
Список використаних джерел 182
Додаток А ГТР - гіпертекстовий редактор для творення текстів...195
Додаток Б Зразки учнівських творів.205
Додаток В Словник спеціальних скорочень і термінів . 212

Вступ
Актуальність оптимізації психологічних умов процесу творення тексту за допомогою комп'ютера визначається, насамперед, тим, що застосування його до процесу творення тексту стає неминучим внаслідок розвитку комп'ютерної технології. Комп`ютер здатний полегшити цю діяльність в багатьох відношеннях, надати багато нових зручних можливостей для опрацювання тексту і для обміну текстами, він створює нові привабливі умови текстової діяльності взагалі. Особливо велике значення може мати застосування комп'ютера для творення текстів під час навчання. Але комп`ютер є таким засобом, який не тільки полегшує вирішення певних проблем, але й здатний породжувати нові. Іншими словами, його не можна застосовувати просто як поліпшену друкарську машинку, не враховуючи його значних можливостей з обробки і передачі інформації, і того, що все це вимагає напруги уваги і пам`яті, створює нову складну діяльність із новими проблемами.
Існує також проблема запозичення набутого в цій сфері досвіду. Незважаючи на те, що за останні два десятиріччя західними дослідниками створено багато програм для писання на комп`ютері, мовні і технічні труднощі не дозволяють широко користуватися багатьма з них. Більшість набутих результатів в цій області пристосована для конкретних технологій свого часу і певних навчальних ситуацій, вони передусім лише демонструють певні нові можливості. Їх важко застосувати без узагальнення, без розвитку теорії в цьому напрямку.
В сучасній психології надається велике значення усному і писемному мовленню для розвитку школярів. Зокрема, проблемам розвитку писемного мовлення приділяється увага у творах відомих психологів - Л.С.Виготського, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейна, О.О.Леонтьєва, О.М.Леонтьєва, Г.С.Костюка, Н.І.Жинкіна, В.Я.Ляудіс, І.П.Негуре, І.О.Синиці, В.В.Андрієвської та багатьох інших. У зазначених працях досліджуються: загальний процес породження мовлення; процес мислення, опосередкований засобами мови, процеси навчання усному і писемному мовленню, а також певні прийоми творення тексту.
Проблема творення текстів за допомогою комп'ютера в школі відносно нова. Незважаючи на те, що їй вже більше двадцяти років, вона не встигає за швидким розвитком комп'ютерної технології, за тими новими можливостями, які надає комп'ютер. Складність і новизна проблем в цій області в багатьох випадках не дозволяє застосувати безпосередньо результати досліджень, які стосуються проблем творення тексту в умовах паперової комунікації. Серед цих нових проблем, вирішення яких є актуальним, можна вказати на такі:
1) Проблема створення когнітивно-сумісного середовища для творення тексту, яке б сприяло цій діяльності, не додаючи занадто багато нових проблем.
2) Проблема навчання учнів творенню текстів за допомогою комп`ютера. Вона стосується виявлення нових можливостей надання допомоги, які при цьому з`являються. В сучасній школі теоретична і практична підготовка у вивченні усного і писемного мовлення певною мірою забезпечується в деяких школах в разі вивчення риторики. Проте, риторика, незважаючи на свою довготривалу історію, все ще не розвинута настільки, щоб бути надійною основою для постачання порад в процесі творення тексту, залишаючись не технологізованою, пристосованою більше для досвідченої дорослої людини, яка може скористатися загальними порадами, а не для школяра. Комп`ютер вимагає доведення теорії до рецептурного рівня. Певний прогрес у цьому розвитку дозволяє казати про появу "комп`ютерної риторики".
Процес творення тексту інтимний і неповторний, це діяльність, яка здатна до постійного розгалуження, і творчою вона може бути тільки в тому разі, коли учень в достатній мірі буде мати можливість вибору різних шляхів розвитку думок, які відбивають його власні здібності, нахили і ситуації, в які він попадає. Ось чому навчання писанню повинно бути значною мірою індивідуалізованим, воно не може бути обмеженим вивченням теорії поточним методом, вимагає багато практичних занять і учбового часу, необхідності написання великої кількості учбових творів. Здійснити це в сучасній школі важко. Комп'ютер може змінити цю ситуацію. Його використання в якості засобу для навчання робить можливим приділити навчанню писемному мовленню набагато більше уваги ніж раніше. Він здатний значною мірою замінити вчителя, звільнити його від багатьох найпростіших функцій в процесі навчання творення тексту, заощаджуючи його час і сили. Іншими словами, комп`ютер здатний перебрати на себе певні обов`язки експерта з риторичних проблем, забезпечити кожного учня мінімальною індивідуальною увагою і допомогою, без якої учню часто буває важко зрушити справу з "мертвої точки", і без якої учень залишається сам на сам перед чистим аркушем паперу, не знаючи, як і про що писати.
3) Проблема виявлення нових комунікативних і мотивуючих можливостей у навчанні комп`ютера і того середовища, яке ним утворюється, особливо у зв`язку із розповсюдженням сітьових технологій. Комп`ютер пропонує широкий спектр інформаційних продуктів, які можуть створюватись за його допомогою, і які легко розповсюджувати. Це не тільки електронні тексти, але й тексти спеціально організовані, такі, наприклад, як гіпермапа і гіпертекст, комп`ютерні програми і аудіо та відеопродукція. Але розвиток комп`ютерної технології диктує відношення до тексту лише як до інформаційного феномену, ставить в центр уваги можливості кодування інформації, її зберігання, копіювання, передачу і обробку. Таке відношення до інформації сприяє розгляду процесів її функціонування лише в когнітивному плані. Хоча це робить електронний текст більш "живим", мобільним і здатним до модифікації, але при цьому на другому плані залишаються питання мотивації, яка значно змінюється в нових умовах, організації індивідуальної і групової текстової діяльності тощо.
4) Проблема застосування всіх цих нових можливостей в навчанні. Комп`ютер, надаючи нові можливості опрацювання електронних текстів і спілкування за їх допомогою, здатний посприяти загальному розвитку мовних можливостей. Це не може не вплинути на процес навчання, яке сьогодні відбувається переважно засобами усної мови і друкованих текстів і лише зрідка текстів створених учнями, спілкування за допомогою яких є більш складною справою. В той же час, в процесі їх творення матеріал підлягає обробці на вищих когнітивних рівнях, забезпечуючи остаточне засвоєння знань. Прогресу в цьому відношенні можна досягти шляхом застосування комп`ютера для творення тексту в тому разі, коли буде забезпечено полегшення цієї діяльності, і коли застосування електронного тексту буде пристосованим до цілей навчання. Крім того, творення текстів взагалі, а особливо на комп`ютері, має певний прогностичний і психокорегуючий потенціал і терапевтичний ефект і може бути засобом не тільки навчання, але й виховання і психолого-педагогічних досліджень.
Дослідження в області застосування комп`ютера до творення текстів є актуальними також і в зв'язку з тим, що піднесення мовної і комп`ютерної грамотності а також загального психічного розвитку учнів передбачаються навчальними програмами. Тільки комп`ютер здатний швидко і суттєво поліпшити ситуацію в цій області, уможлививши викладання мистецтва писання в пересічній школі. Виконанню цих задач сприяє засвоєння можливостей електронного тексту у вигляді "активного", тобто відкритого для опрацювання гіпертексту, який утворює комп`ютерне середовища, яке можна вважати найкращим для творення тексту. Слід також нагадати, що комп`ютер, полегшуючи творення і розповсюдження інформаційних продуктів, тексту в тому числі, може задовольнити значну частину традиційних і нових інформаційних потреб нашого суспільства, яке переживає добу оновлення, лібералізації і демократизації.
Об`єктом дослідження є процес творення тексту старшокласниками в умовах комп`ютерного середовища.
Предмет дослідження - оптимізація психологічних умов творення тексту за допомогою комп`ютерних систем.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою загальної теми лабораторії нових інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України "Психологічні проблеми ефективного проектування і застосування нових інформаційних технологій навчання в навчальному процесі" N 0196U006954, 1996-1999 рр.
Мета дослідження полягала в аналізі процесу діяльності учнів старших класів під час творення ними текстів в умовах застосування гіпертекстової системи та у розробці психологічно обгрунтованих засобів оптимізації цього процесу.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що для ефективного використання гіпертекстової системи у навчанні учнів творення тексту необхідно, щоб вона була, по-перше, психологічно сприятливою, по-друге, побудована з урахуванням вимог до спроектованої діяльності. Іншими словами, найбільш сприятливі умови для писання на комп`ютері, що відповідають вимогам спроектованої діяльності, і ведуть до покращення якості створюваних текстів і кращого засвоєння матеріалу, що є предметом діяльності під час для творення тексту, встановлюються за допомогою гіпертекстової системи в тому разі, коли вона: 1) утворює когнітивно-сумісне середовище, полегшуючи розгалуження тексту і його реструктуризацію, оперування текстовими блоками і їх схемами (а не тільки словами і реченнями, як в звичайних текстових редакторах), і 2) утворює психологічно-сприятливе середовище, підвищуючи його мотиваційні можливості шляхом використання діалогічної і комунікативної природи гіпертексту, забезпечуючи розгалуження діяльностей, з яких складається писання за допомогою гіпертекстової системи, і полегшення умов перебігу кожної з цих часткових діяльностей, а також шляхом надання спонук, порад і схем побудови матеріалу. Ця гіпотеза спирається на більш загальне припущення, згідно якому творення тексту за допомогою комп`ютера в загальному випадку поступово набуває рис специфічної діяльності в гіпертекстовому середовищі.
Мета визначила цілі дослідження, які полягають у виявленні видів діяльності, з яких складається комп'ютерне творення текстів, засобів полегшення цього процесу, які можуть бути реалізованими в межах створюваної системи для кожної з цих діяльностей, тобто у формуванні відповідної діяльності, а також у встановленні психологічних умов, в яких відбувається творення електронного тексту, і які забезпечують підвищення інтенсифікації та мотивації діяльності учня, що веде до більш успішного навчання учнів писемній мові, підвищенню якості їх творів і засвоєння матеріалу, що розглядається.
Таким чином, завданням дослідження у відповідності до цього було:
1. Теоретично проаналізувати і спроектувати діяльність учнів по творенню текстів із застосуванням гіпертекстової системи.
2. Розробити гіпертекстову систему, орієнтовану на допомогу учням у творенні тексту, з урахуванням основних вимог до спроектованої діяльності.
3. Експериментально перевірити ефективність підходу до навчання учнів творенню текстів із використанням гіпертекстової системи.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення про закономірності розвитку вищих психічних функцій і концепцію розвивального навчання (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко та інші), теорію мислення (А.В.Брушлінський, Г.С.Костюк, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн та інші), значення і роль внутрішнього і зовнішнього мовлення та діалогу в процесі мислення, навчання і спілкування (Г.О.Балл, О.Р.Лурія, Ю.І.Машбиць, В.О.Моляко, Н.В. Чепелєва та інші), а також положення про задачний підхід і про основні етапи проектування навчальних систем (Г.С.Костюк, Г.О.Балл, Ю.І.Машбиць).
Методи дослідження - теоретичний аналіз на базі вітчизняних та зарубіжних джерел, а також психолого-педагогічний експеримент із використанням прийомів спостереження, анкетування, бесід, фокус-групових обговорень і статистичного аналізу.
Теоретичне значення. Підтверджено ефективність підходу формування в учнів відповідної діяльності в умовах спроектованого навчання із застосуванням гіпертекстових комп'ютерних систем. Доведено, що при цьому відбуваються значні зміни у діяльності учнів, які сприяють підвищенню ефективності творення й паперових текстів.
Практичне значення. Створена гіпертекстова система і рекомендації по її застосуванню може бути застосована в навчальному процесі і сприяти його ефективності.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та результати дисертаційного дослідження повідомлялись та обговорювались на науково-практичних конференціях доповідались на звітних конференціях Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, а також на засіданнях лабораторії нових інформаційних технологій навчання цього інституту.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 178 найменувань, в тому числі 38 - іноземною мовою, та 3-х додатків. Основний обсяг дисертації - 181 сторінка комп'ютерного тексту.

Список литературы

Висновки і пропозиції
1. Формування спроектованої діяльності є продуктивним шляхом дослідження психологічних проблем навчальної діяльності із творення тексту. Застосування засобів інформаційних технологій дає можливість, по-перше, глибше проаналізувати особливості даної діяльності, по-друге, точніше виявити її перебіг, з'ясувати труднощі, що їх відчувають учні, а також характер допомоги, якої вони потребують.
2. Розроблений проект діяльності учнів із творення текстів, в основу якого було покладено модель даної діяльності, що включала чотири етапи. Це надало можливість виявити особливості діяльності на всіх етапах, починаючи від смислового і закінчуючи режисерським (організаційно-диспетчерським). Показано також, що творення тексту - це не лінійний, а циклічний процес, що допомога на певному етапі, яка необхідна учням, значною мірою залежить від того, які саме етапи передували йому і наскільки успішно були реалізовані відповідні цілі.
3. Надання учням можливості використовувати у своїй діяльності певні програмні засоби ставить перед дослідником порівняно нову проблему: визначити, наскільки ці засоби дозволяють реалізувати спроектовану діяльність. Відповідні системи повинні містити систему порад щодо кожного аспекту діяльності учня. Вони також повинні забезпечувати полегшення або автоматичне виконання найуживаніших або громіздких гіпертекстових операцій, полегшувати розгалуження тексту і оперування текстовими блоками і їх схемами. Крім того, вони повинні забезпечувати полегшення переходів від одного аспекту діяльності до іншого. Все це має наслідком певне покращення якості створюваних учнем творів і активізацію його діяльності. Основною умовою успішного застосування цих засобів є їхня психологічна природність, яка дозволяє учням легше усвідомити функції цих засобів і їхню роль у діяльності по творенню тексту.
4. Формування спроектованої діяльності творення текстів є водночас засобом підвищення ефективності навчального процесу. Це зумовлено, по-перше, тим, що створене середовище, як свідчать результати дослідження, виявляється когнітивно-сумісним, що якнайповніше відповідає особливостям творення тексту, яке має циклічний характер, і створює нові реальні можливості для корекції і реструктуризації тексту, його збагачення за рахунок додавання нових фрагментів і т.д., полегшуючи можливості розгалуження тексту, оперування текстовими блоками та їх схемами, а також забезпечуючи полегшення переходів від одного аспекту діяльності до іншого. По-друге, тим, що завдяки діалогізації навчального процесу, учням надаються можливості отримувати допомогу у вигляді схем побудови тексту, порад і відповідних спонук. Це підвищення ефективності діяльності учнів має наслідком певне покращення якості створюваних учнем текстів і активізацію його діяльності.
5. Необхідною передумовою ефективного використання учнями гіпертекстових систем навчального спрямування є відповідна підготовка учнів, що передбачає їх ознайомлення з можливостями системи, засобами комунікації з нею, з основними положеннями, які стосуються творення тексту і вимогами до нього, а також набуття відповідних навичок.
6. Принципове значення має той факт, що застосування розробленої гіпертекстової системи підвищує якість не лише текстів, складених за її допомогою, а й звичайних текстів, написаних на папері. При цьому учні починають звертати більше уваги до дотримання певних вимог до тексту, передусім до аргументації своїх думок, їхньої послідовності, а також до процесу творення тексту, до його етапів і аспектів. Головне ж полягає в тому, що це їм допомагало поставитися до себе, як до творця, що створює певний продукт, як до особистості, яка набуває новий засіб для самовираження.
Таким чином, результати дослідження свідчать про плідність застосованого нами підходу, реалізація якого дала можливість отримати нові дані про психологічні особливості творення тексту. Водночас це свідчить про широкі потенційні можливості застосування гіпертекстових систем у навчальному процесі.
Подальші дослідження в межах застосування комп'ютерної технології для творення тексту ми вбачаємо у виявлення широкого кола психологічних проблем пов'язаних із застосування поруч із гіпертекстовими мультимедійних можливостей, із виявленням способів раціональної взаємодії вербально-знакових і аудіовізуальних образів і операцій; у дослідженні психологічних проблем, які з'являються в процесі застосування для творення тексту великих гіпертекстових баз даних; у виявленні когнітивно-виправданих глобальних гіпертекстових операцій а також можливостей застосування для навігації в гіперпросторі систем штучного інтелекту, за допомогою яких можна встановити оптимальне надання директивної допомоги у відповідності до ситуацій, що складаються.

Список використаних джерел
1. Аверкин А.Н., Гаазе-Раппорт М.Г., Поспелов Д.А. Толковый словарь по искусственному интеллекту. - М.,Радио и Связь, 1992.- 256с.
2. Адамар Ж. Исследование процесса психологии изобретения в области математики. Пер. с фр., М.: "Сов. Радио", 1972.- 145с.
3. Алексеева Л.Г. Исследование речемыслительной креативности личности. - Атореф. к. дис. - М. 1993.- 22с.
4. Алпатова Н.В. Информационные технологии в школьном оборудовании. - М., РАО, 1994.- 228с.
5. Амонашвили Ш.А. Основы формирования навыков письма и развития письменной речи в начальных классах: Автореф. к.д., 1979
6. Андрієвська В.В. Методи оцінки мовної компетенції старшокласників з метою профконсультації // Психологія: Наук. метод. збірник - Київ: Освіта.- вип. 40, 1993 - 120с., с. 42-52
7. Андреев В.И. Деловая риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства, М., "Народное образование".- 1995, 207с.
8. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е.Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты ипоследствия // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14, Психология, 1996, N.4
9. Баев Б.Ф. Психология внутренней речи: Арф. к.д., ЛГУ, 1967. - 29с.
10. Балл Г.А. Теория учебных задач: психолого-педагогический аспект.- М., 1980.- 184 с.
11. Балл Г.А. Психологическая наука: Проблемы и перспективы. // Доклады всесоюзной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения действительного члена АПН СССР Г.С.Костюка. К.-1991. - т.1,2
12. Балл Г.А. Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність / Міжнародні наукові костюківські читання, 9-11 червня НДІ психології АПН України.- 1992. - т.1,2
13. Богин Г.Т. Уровни и компоненты речевой способности человека, Калинин, 1975, 106с.
14. Басов Н. Творческое саморазвитие или как написать роман.- М., 1999, 360с.
15. Бахтин М.М. Литертурно-критические статьи. М., 1986
16. Безменова Н.А., Очерки по теории и истории риторики, М., Наука, 1991
17. Белановский А.Н. Метод "фокус-групп". М., 1996
18. Беляева А.В., Вереникина В.М., Узикханова Б.Н. Психологические особенности включения детей в коммуникационную среду // Психол. журнал.1994, т.14, N.4 .
19. Беляева А.В., Войскунский А.Е. Психологические последствия информатизации // Психол. журнал, 1998, т.19, N.1 89-100 с.
20. Барбашников А.А., Барбашникова И.А. Учись мыслить / Игры и тесты для детей 7-10 лет, Харьков, 1998, 480с.
21. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особитості.- Х.- 1996
22. Брудный А.А. К проблеме семантических состояний / Сознание и действительность. Фрунзе, 1964
23. Брудный А.А. Семантика языка и психология человека. Фрунзе, 1972
24. Буканов Е.Н., Иванников В.А. О природе побуждения // Вопросы психологии.- 1983. N4. С. 146-154
25. Буш Г.Я. Диалогика и творчество.- 1985
26. Бэн А. Стилистика и теория устной и письменной речи, М. 1886
27. Вейценбаум Дж. Возможности вычислительных машин и человеческий разум: От суждений к вычислениям.- М., 1982
28. Вервилл, Энн-Ли Современная технология: реальные возможности в образовании, Washington 1998, IBM в Интернете
29. Верещагин Е. Порождение речи: латентный процесс.- 1986, 91с.
30. Верч Дж.В. Голоса разума: социокультурный подход к опосредованному действию.- М.: Тривола, 1996, 176с.
31. Войскунский А.Е. Информатика и развитие человеческого общения / Социальные проблемы информатизации общества. М., 1988, N.3, 29-38 с.
32. Выготский Л.С. Мышление и речь / Собр. соч. в 6 т. - т. 2 Проблемы общей психологии - М., 1982. - С. 6-361
33. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования, Изд. АПН, М., 1956
34. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М., 1960
35. Гергей Т., Машбиц Е.И. К характеристике модели решения учебных задач // Вопросы психологии, 1973, N6, 51-59с.
36. Гершунский Б.С. Философия образования в ХХІ веке, М., 1998, РАО, Ин-т ораз. и пед., C. 306-307
37. Граник Г.Г., Самсонова А.Н. Роль установки в процессе восприятия текста (на материале художественного текста) // Вопросы психологии, 1993, N.2, с.72-80
38. Гринченко Т.А. Гипертекст - новая информационная технология // Кибернетика и системный анализ, n.5, 1992, 116-135
39. Гринченко Т.А. и др. Композиция узлов гипертекста как инструмент поддержки авторской деятельности // УСиМ, 1991, N7, с.132-137
40. Грязнов А.Ф. Язык и деятельность. Критический анализ витгенштейнианства: Монография.- М.: МГУ, 1991, 142с.
41. Гублер Е.В., Генкин А.А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях, Л., 1973, 240с.
42. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов, Л., Медицина: 1978, 294с.
43. Джойс М. Примечания к ненаписанному нелинеарному электронному тексту "Конец печатной культуры" // Искусство кино,1993, N10
44. Диллан Э. Человеческие факторы в связи с гипертекстом // Международный форум по информации и документации. 1990, Т.15, N.4, с.32-36
45. Димнет Э. Исскуссство думать, М., 1997, 176с.
46. Доронина О.В. Страх перед компьютером: природа, профилактика, преодоление // Вопросы психологии, 1993, N.1
47. Жалдак М.І. Комп'ютер на уроках математики.- К.: Техніка, 1997.- 303с.
48. Жинкин М.И. Речь как проводник информации, Наука, 1982
49. Загданский Е.П. От мысли к образу.- К., Мистецтво.- 1990.161с.
50. Залевская А.А. Введение в психолингвистику.- М.- 1999
51. Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика рациональной коммуникации.- М., 1998, 480с.
52. Заика Е.В. Упражнения для развития взаимосвязей образно-пространственного и вербального мышления // Вопросы психологии, 1995, N.2, с.113-120
53. Зимняя И.А. Лингво-психология речевой дечтельности.- М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО "МОДЕК", 2001.432с.
54. Зефирова В.Л., Челноков В.М., Гиперлог: гипертекстовая система со смысловой навигацией // НТИ сер.2, N.4, 1990, C.10-15
55. Кабардов М.К., Арцишевская Е.В. Типы языковых и коммуникативных способностей и компетенции // Вопросы психологии, 1996, N.1, C.34-50
56. Каган М.С. Человеческая деятельность: опыт системного анализа, М., 1974
57. Кнебель М.О., Лурия А.Р. Пути и средства кодирования смысла // Вопросы психологии.- 1971, N.4
58. Ковалев Г.А., Радзиховский Л.А. Общение и проблема интериоризации // Вопросы психологии, N.1, 1985 C.110-120
59. Коляденко Г.С. Развитие речи с элементами стилистики 1981. 264с.
60. Корнилова Т.В. Мышление в деятельности пользователя // Пользовательский интерфейс, 1993, N2.
61. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., Рад. шк., 1989. - 608с.
62. Коул М. Культурные механизмы развития // Вопросы психологии, 1995, N.3, C.5-20
63. Коутс Р., Влейминк И. Интерфейс "Человек-компьютер".- М.: Мир, 1990
64. Кречман Д.Л. Визуализация гипертекста // Пользовательский интерфейс, 1993, N3.
65. Крючечников Н.В. Сюжет и композиция сценария.- М., 1976
66. Леонтьев А.А. Языкознание и психология.- М., 1966
67. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность, Просвещение, 1969.- 216с.
68. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики, М., 1998
69. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.- М., 1959
70. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975
71. Локалова Н.П. Развитие вербально-смыслового анализа в младшем школьном возрасте // Вопросы психологии, 1996, n.2, с.113-130
72. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров: человек, текст, семиосфера, история, М., 1998, 450с.
73. Лоусон Дж. Теория и практика создания пьесы и киносценария.- М.- 1960
74. Ляудис В.Я., Негурэ И.П. Психологические основы формирования письменной речи у младших школьников.- Междунар. пед. акад., М., 1994, 145с.
75. Лурия А.Р. К психофизиологии письма.- М., 1950
76. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики, М., МГУ, 1975
77. Лурия А.Р. Язык и сознание. Под ред. Е.Д.Хомской. Ростов на Дону.: Феникс.-1998
78. Макалатия А.Г. Особенности внимания в состоянии поглощенности деятельностью / Психология сегодня. М., 1996, C.113-114 .
79. Максименко С.Д. Генетическа психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.:Рефл-бук, К.:Ваклер, 2000.320с.
80. Марков Дж., Хефнер К. Хакеры. Киев, 1996
81. Мартинович Г.А. Опыт комплексного исследования данных ассоциативного эксперимента // Вопр. психологии, 1993, N.2, C.93-100
82. Машбиц Е.И. Психологические проблемы управления учебной деятельностью.- К.: Вища шк., 1987.- 224с.
83. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютерного обучения. - М., Педагогика; 1988.- 192с.
84. Машбиц Е.И., Андриевская В.В., Комиссарова Е.Ю. Диалог в обучающей системе. - К., Вища шк.; 1990.- 184с.
85. Машбиц Е.И. (ред.) Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред.Ю.І.Машбиця / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К.: ІЗМН, 1997. - 264 с.
86. Мертон Р. и др. Фокусированное интервью. М. 1991
87. Моргунов Е.Б. Компьютер как органопроекция интеллекта // Вестн. высшей шк., 1988, N10, C.18-24.
88. Моргунов Е.Б. Человеческие факторы в компьютерных системах, М., 1994. - 272с.
89. Морозова Н.Г. О понимании текста // Изв. АПН СССР. Вып.7, М., 1947
90. Мурашов А.А. Как сердцу высказать себя: Диалог со школьником и абитуриентом накануне сочинения, М., Рипол, 96с.
91. Мусхелишвили Н.Л., Шрейдер Ю.А. Значение текста как внутренний образ // Вопр. психологии. 1997, N. 3, C. 79-91
92. Ніколенко Д.О. Психологічні особливості мовної спостережливості у пізнавальній діяльності // Педагогіка і психологія, 1995, N.3, C.22-28
93. Носов Н.А. Психологические виртуальные реальности. М., 1994
94. Орлов А.М. Дух компьютерной анимации. М., 1993
95. Основи нових інформаційних технологій навчання. Пос. для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю.І. Машбиця / Інст. психол. ім. Г.С.Костюка АПН України.- К., 1997.- 264с.
96. Основы риторики для менеджеров.- Ужгород.- 1998, 396с.
97. Поликахин А.В., Савин А.Ю. Гипертекст: сущность, состояние, проблемы, перспективы / В 2-х частях, Ч.1,.- М.: ТОО "ИНТ", 1993
98. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації, Київ, 1996, 250с.
99. Почепцов Г.Г. Коммуникационные технологии ХХ века.- М., 1999
100. Почепцов Г.Г. Элементы теории коммуникации, Ровно, 1999
101. Прагматическое содержание грамматики текста / Сборник научных трудов.- Рос. АН Ин-т языкознания, КГПИ, Каф. метод. препод. филол. дисциплин.- М.- 1992.- 124с.
102. Прохоров А.О. Неравновесные (неустойчивые) психические состояния // Психологический журнал.- 1999.- том 20., N.2., C. 115-124
103. Радзієвська Т.В. Про один з напрямів сучасної лінгвістики тексту // Мовознавство, 1991, N.3, C.53-58
104. Рефлексивная регуляция мышления: Метод. указания / Cост. С.Ю.Степанов, И.Н.Семенов, В.К.Зарецкий, И.О.Ладенко. Новосибирский ГУ, 1990
105. Ришар Жан Франсуа Ментальная активность: Понимание, рассуждение, нахождение решений.- М., Ин-т психол. РАН, 1998, 232с.
106. Розов А.И. Речевая деятельность как преодоление конфликтной ситуации // Вопросы психологии, 1987 N.6, C.100-107.
107. Романов В.Я., Дормашев Ю.Б. Психология внимания. М.: Тривола.- 1995
108. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования, М., АПН РСФСР, 1958, 146с.
109. Русова H.Ю. Как писать сочинение, изложение и диктант / Учебное пособие для учащихся 6 - 11 классов общеобразовательных школ, абитуриентов и их родителей, Изд. 2-е, Н. Новгород, 1997, 192с.
110. Синиця І.О. Психологія писемної мови учнів 5-8 класів, К., Рад. школа, 1965, 320с.
111. Синиця І.О. Психологія усної мови, Київ, РШ, 1974, 206с.
112. Смульсон М.Л. Мислення та інтелект, розд. 3,4. В кн.: Психологія, За ред. Ю.Л.Трофімова.- К.: Либідь, 1999
113. Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту: Монографія.- К., 2001. -276с.
114. Солсо Р.Л. Когнитивная психология.- М.: Тривола.- 1996. -598с.
115. Сорокин Ю.А. и др. Теоретические и прикладные проблемы речевого общения, М., Наука, 1979, 327с.
116. Cубботин М.М. Новая информационная технология: создание и обработка гипертекстов // НТИ сер.2, 1988, N. 5, C. 2-6
117. Субботин М.М., Навигация в гипертекстном пространстве, как новый способ чтения и письма // НТИ, Сер.2, 1993, N.10, C. 11-15
118. Субботин М.М., Теория и практика нелинейного письма // Вопросы философии, 1993, N.3, с.36-45
119. Субботин М.М., Эвристический эффект гипертекста // НТИ сер.1, 1994, N.4, C. 9-14
120. Сычев О.А. Обучение риторике в эпоху компьютеров: введение вопыт США, М., 1992, 60с.
121. Тихомиров О.К., Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Общение, опосредованное компьютером // Вестн. МГУ. Сер. 14, Психология. 1989, N.3
122. Токарєва Н.М. Особистості фомування в учнів середнього шкільного віку прийомів побудови смислової структури тексту, Автореф. канд. дис., Київ - 1997, 24с.
123. Улицький, Отець Йосиф Улицький, Внутрішня одісея, Львів, Монастир студійського уставу, 1996, 120с.
124. Ушакова Т.Н. Психология речи и психолингвистика // Психологический журнал.- 1991, т.12, N. 6, C.12-25
125. Ушакова Т.Н., Латынов В.Б. Оценочный аспект конфликтной речи // Вопросы психологии, 1995, N.5,
126. Уэллс Г. Осмысление текста: опосредствующая роль письменной речи в деятельности // Вопросы психологии, N.6, 1997
127. Фомичева Ю.В., Шмелев А.Г., Бурмистров И.В., Психологические кореляты увлеченности компьютерными играми // Вестн. МГУ. Сер. 14, Психология. 1991. N.3
128. Форман Н., Вильсон П. Использование виртуальной реальности в психологических исследованиях // Психол. журнал 1996, т.17, N.2, 64-79 с.
129. Хризман Т.П. и др. Эмоции, речь и активность мозга ребенка: Монография: М., Педагагика, 1991, 232с.
130. Холодович А.А. О типологии речи / Историко-философские исследования.- М., 1967
131. Чепелєва Н.В. Психологія читання тексту студентами вузів, Либідь, К., 1990, 100с.
132. Чепелева Н.В. Нарратив как средство интерпретации личного опыта / Українська психологія: сучасний потенціал // Матеріали Четвертих Костюківських читань, 25 вер. 1996 року, т.1
133. Шевченко В.А. Универсальный природный цикл : Общая информационно-энтропийная концепция развивающихся систем (Качественный аспект), Київ, Вища школа, 1992, 172с.
134. Шелехова Г. Про систему роботи з розвитку зв'язного мовлення учнів // Дивослово, 1994, N.1, C.26-29
135. Шкуратов В. Историческая псхология, РнД, 1994, 287с.
136. Шнейдерман Б. Психология программирования: Человеческие факторы в вычислительных и информационных системах.- М.: Радио и связь, 1984.- 304с.
137. Эльконин Д.Б. Развитие устной и письменой речи учащихся / Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. - 1980, 254-265с.
138. Эпштейн В.Л., Введение в гипертекст // Базы данных и гипертекстовые системы, N.1,2.- 1991
139. Юдин Б.Г. Объяснение и понимание в научном познании // Вопр. философии.- 1980.- N.9.- С.63
140. Ambrose David W., The Effects of Hypermedia on Learning: A Literature Review / Educational Technology, Dec. 1991, pp.51-55
141. Becker, Alton L.Becker Tagmemic Approach to Paragraph Analysis // CCC (College Composition and Communication).- Vol.16, Dec.1965, 237-242pp
142. Bolter Jay David, Writing Spase, The Computer, Hypertext and the history of Writing, 1991, xiii + 258 pp
143. Carr, C. Hypertext: A New Taining Tool? // Educational Technology, 1988, 28(8), 7-11
144. Computer Writing Enviroment. Theory, Reseach and Design. Ed. by Bruce K. Britton, Slown N. Glynn, Univ. of Gorgia, 1989, Hillsdale, New Gersey, xi + 176 pp
145. Computers in Composing Instruction (ed. Robert Shostak) / Int. Council for Computers in Educution.- ICCE Publ. Univ. of Oregon, 1984
146. Conclin J., Hypertext : An introduction and survey // IEEE Computer, 1987, vol. 20, n.4, (17-41)
147. Conclin J., Begeman M., gIBIS : A Hypertext Tool for Exploratory Policy Discussion // ACM trans. on Office Inf. Syst., Vol.6, N.4, oct.1988, 303-331
148. Corbett Edward P.I. Classical Rhetoric for Modern Student, Oxford University Press, 1965, 584 pp
149. Corbett E.P. The rhetoric of the open hand and the rhetoric of the closed fist // CCC (College Composition and Communication) - Columbus, 1969. - Vol.20, N.5. - pp.288-296
150. Daiute C. Writing and Computers.- Reading MA: Addison Wesley, 1985, 346 pp
151. Dede Ch., The Future of Multimedia: Briging to Virtual Worlds; Educational Technology, May 1992,
152. Designing Hypermedia for Learning, Ed. by D.H. Jonassen, NATO ASI Series, Ser. F: Vol. 67, 1990, 457 pp
153. Flower, Linda S. and John R. Hayes, A Cognitive Process Theory of Wrting // CCC (College Composition and Communication) Vol.32, 1981, No.3, pp. 365-387
154. Ferraris Maria et al., WordProf: A Writing Enwironment on Computer // ETTI 27,1 (33-42) 1989
155. Glynn, Shawn M.Glynn, Denis R. Oaks, Linda F. Mattocks, and Bruce K. Britton / Computer Environment for Managing Writer Thinking Processes, pp. 1-16, in: Computer Writing Enviroment. Theory, Reseach and Desdign
156. Haswell R.H. Tactics of discourse: A classification for student writers // College English. - Urbana, 1981. - V.43, n.2, pp.168-178
157. Hay, Kenneth at al. Students as Maltimedia Composers // Computers Educ.- 1994, Vol.23, No.4, pp. 301-317
158. Hershey William, Idea Processors // BYTE, June 1985 (337-350)
159. Jakobson R. Studies in child language and aphasic. Mounton, 1971
160. Jonassen,D.H. Designing Structured Hypertext and Structuring Access to Hypertext // Educational Technology, 1988, 28 (11), 13-16
161. Kersley,G.P. Autoring Consideration for Hypertext // Educational Technology, 1988, 28(11), 21-24
162. Lanza, Antonietta Lanza Some Guidelines for the Design of Effective Hypercourses // Educational Technology, Oct. 1991, N.10, pp.18-22
163. Larson R.L. Discovery through questioning: A plan for teaching rhetorical invantion // College English - Urbana, 1968, Vol.30, N.2, pp.126-134
164. New Directions in Educational Technology, Ed. by E. Scanlon and T. O'Shea, NATO ASI Series, Ser.F, Vol.96, 1992, 252p.
165. Nielsen,J. Trip Report : Hypetext'89 // SIGCHI Bulletin, 1990, 21(4), 52-61
166. Rada R. The Expert System's and the Hypertext // Know. Eng. Rev.- 1988 vol.3, N.4, 285-301
167. Rohmen G. Pre-Writing: The Stage of Discovery in the Writing Process // CCC 16, May 1965
168. Roselli, Teresa Roselli / Control of User Disorientation in Hypertext Systems // Educational Technology, Dec.1991 N.12 pp.42-46
169. Scardamalia, Marlene and Carl Bereiter, Writing / Cognition and Instruction, 1986, Acad. Press, pp.59-81
170. Smith John B., Nancy Lancman, A Cognitive Basis for a Computer Writing Enviroment / Computer Writing Enviroment. Theory, Reseach and Desdign.- 1989
171. Norbert A. Streitz, Jorg Hannemann / Elaborating Arguments: Writing, Learning, and Reasoning in a Hypertext Based Environment for Authoring // Designing Hypermedia for Learning, ed. by D. H. Jonassen and H. Mandl, NATO Advanced Science Institutes Series, Series F, Vol. 67, Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 1990, 457p., pp. 407-435
172. Shaugnessy M.P. Errors and Expectations: A guide for the Teacher of Basic Wtiting.- NY.- 1977
173. Williams Noel The Computer, the Writer and the Learner, Springer-Verlag, 1991, 230p.
174. Wresh, W.(ed.) A writers tool: The computer in composition instruction. Urbana, Ill.: National Council of Teachers of English, 1984
175. Yankelovich,N., Meyerowitz,N., and van Dam,A. / Reading and Writing the Electronic Book // IEEE Computer, 1985, 18(10), 15-30
176. Young R.E., Becker A.L., Pike K.J. Rhetoric discovery and change. - N.Y., 1970
177. Michal Zellermayer, Gavriel Salomon, Tamar Globerson, Hanna Givon / Enhansing Wtiting-Related Metacognition Through a Computerized Writing Partner // American Educational Research Journal, Summer 1991, Vol. 28, No. 2, pp. 373-391
178. Hay Kenneth E. at al. / Students as Maltimedia Composers // Computers Educ. 1994. Vol.23, N.4, P. 301-317.