Гальцева Тетяна Олексіївна Психологічні засади навчальної са- моефективності дорослих в умовах неперервної освіти

Краткое описание

Гальцева Тетяна Олексіївна, професор кафедри пси­хології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: «Психологічні засади навчальної са- моефективності дорослих в умовах неперервної освіти» (19.00.07 - педагогічна та вікова психологія). Спецрада Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет іміні Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ГАЛЬЦЕВА ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 159.9: 374.7
ДИСЕРТАЦІЯ
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАЛЬНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ
ДОРОСЛИХ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________________Т. О. Гальцева
Науковий консультант: Швалб Юрій Михайлович,
доктор психологічних наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………….19
ВСТУП……………………………………………………………………………..20
РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ САМОЕФЕКТИВНОСТІ
ОСОБИСТОСТІ ………………………………………………………………….31
1.1.Основні підходи до визначення поняття «самоефективність» в
психології ………............................................................................................31
1.2.Сучасні дослідження видів самоефективності
особистості………...........................................................................................65
1.3.Самоефективність як компонент структури самосвідомості ………...73
Висновки до першого розділу
………………………………………………75
РОЗДІЛ ІІ. НАВЧАЛЬНА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У
КОНТЕКСТІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ………………………………………78
2.1. Категоріальне визначення поняття «навчальна самоефективність
суб’єкта навчальної діяльності»
……………………………………………78
2.2. Структурно-функціональна модель навчальної самоефективності
особистості…………………………………...................................................85
2.3.Етапи становлення навчальної самоефективності
особистості…………………………………………………………………...94
2.4. Неперервна освіта як чинник становлення та розвитку навчальної
самоефективності особистості….…………………………………………119
Висновки до другого розділу …………………………..............................134
17
РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОСЛОГО ЯК
СУБ’ЄКТА НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ………………………………………...135
3.1. Дорослість: вікова періодизація та особливості когнітивного
розвитку……………………………………………………………………..135
3.2. Соціальні та психологічні детермінанти освітньої діяльності
дорослого
……………………………………………………………………………….149
3.3. Характеристика досліджуваних категорій дорослих та вплив
самоефективності на їх життєдіяльність………………………………….165
3.4. Навчальна самоефективність дорослого у структурі навчальної
діяльності………………………………………………………………..….179
Висновки до третього розділу ……………………………………………189
РОЗДІЛ ІV. ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ
НАВЧАЛЬНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ДОРОСЛИХ…………… ……..194
4.1. Загальні принципи, зміст та програма емпіричного
дослідження………………………………………………………………...194
4.2. Дослідження психологічних компонентів навчальної
самоефективності різних категорій
дорослих……………………………203
4.2.1. Дослідження психологічних компонентів навчальної
самоефективності
студентів……………………………………………….203
4.2.2. Дослідження психологічних компонентів навчальної
самоефективності педагогів
………………………………………………224
4.2.3. Дослідження психологічних компонентів навчальної
самоефективності працівників бізнес-структур………………………….229
4.2.4. Дослідження психологічних компонентів навчальної
самоефективності безробітних…………………………………………….242
18
4.2.5. Дослідження психологічних компонентів навчальної
самоефективності слухачів «Університету третього віку»……………. .252
4.3. Порівняльний аналіз психологічних компонентів навчальної
самоефективності різних категорій
дорослих…………………………...264
Висновки до четвертого розділу…………………………………………276
РОЗДІЛ V. ОЦІНКА РІВНІВ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ
САМОЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ
ДОРОСЛИХ…………..279
5.1. Психометрична перевірка авторського опитувальника «Навчальна
самоефективність дорослого»………………………………………….. .279
5.2. Дослідження вікових особливостей навчальної самоефективності
дорослих……………………………………………...................................297
5.3. Дослідження відмінності у показниках навчальної самоефективності
різних категорій дорослих за середнім значенням та
рівнями…………305
Висновки до п’ятого розділу………… …………………………………319
РОЗДІЛ VІ. РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ
ДОРОСЛИХ, ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ
ТА РОЗВИВАЛЬНИХ
ПРОГРАМ…………………………………………………322
6.1. Психологічна модель розвитку навчальної самоефективності
дорослих…………………………………………………………………….322
6.2. Технології розвитку навчальної самоефективності експериментальних
груп дорослих………………………………………………………………326
6.2.1. Розвиток навчальної самоефективності студентівзаочників……………………………………………………………………326
6.2.2.Розвиток навчальної самоефективності педагога в умовах
післядипломної освіти……………………………………………………..336
19
6.2.3. Тренінгова програма підвищення навчальної
самоефективності працівників бізнесструктур……………………………………………….342
6.2.4.Система організації навчання безробітних та програма
розвитку навчальної самоефективності
безробітних……………………………….347
6.2.5. Тренінгова програма розвитку навчальної самоефективності
слухачів « Університету третього віку»……………………………. ……359
6.3. Оцінка ефективності психологічної моделі розвитку навчальної
самоефективності різних категорій дорослих
……………………………367
Висновки до шостого розділу ……………………………….....................399
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...……………………….……………………………..402
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…….................407
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...449

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та
емпіричне дослідження навчальної самоефективності дорослих в умовах
неперервної освіти, що дає підстави зробити такі висновки:
1. У результаті теоретичного аналізу з’ясовано, що феномен
самоефективності розробляється в різних наукових галузях, має подібні
характеристики та зв'язок з поняттями самооцінки, самоактуалізації,
самореалізації, продуктивності, компетентності, позитивного мислення та ін.,
активно досліджується сучасними зарубіжними та вітчизняними вченими;
дефініції цього поняття на сьогодні є не чітко визначеними.
2. Навчальна самоефективність дорослого є одним з видів
самоефективності особистості. Це стійкий конструкт самосвідомості, що
характеризує сформоване суб’єктивне судження про власну здатність
актуалізувати внутрішній потенціал для самостійного, активного,
продуктивного здійснення навчально-пізнавальної діяльності та досягнення
особистісно-значущого освітнього результату. Навчальна самоефективність
дорослого визначається як рефлексивний зв'язок між власною навчальною
активністю (навчальними діями) і особистісними змінами (розвитком), що
відбулися у процесі навчання. Умовою виникнення навчальної
самоефективності (Я-ефективний у навчанні) є потреба дорослого у
самозміненні, самовдосконаленні через навчання. Навчальна самоефективність
характеризується суб’єктивним очікуванням успіху, сприяє перетворенню
дорослого на суб’єкта власного розвитку, що здатний ефективно застосовувати
навчальні компетентності для розв’язання особистісних та професійних задач.
Завдяки навчальній самоефективності освітня діяльність стає
самодетермінованою, самокерованою.
3. У результаті емпіричного дослідження навчальної самоефективності
уточнено та встановлено, що у свідомості дорослого трансформуються:
мотиваційний та цільовий компоненти в цілісну мотиваційно-цільову
411
спрямованість на навчання (відбувається зсув мотиву на мету); смисловий – у
ціннісно-смислове ставлення до навчання (поєднуються смисл навчальної
діяльності та цінність самозмінення через навчання), прогностичний – у
прогностично-рефлексивну здатність до навчання. Особливого значення
набуває персональна відповідальність дорослого за навчання та розвиток, яка
детермінує вольову саморегуляцію.
Провідними функціями навчальної самоефективності є: а) оцінна (полягає
в оцінці особою значущості навчання для власної життєдіяльності),
б) аналітична (забезпечує усвідомлення внутрішніх та зовнішніх ресурсів для
успішного досягнення навчальної мети), в) самопідтримки (сприяє оптимізації
емоційного стану особистості у подоланні дисонансу між наявними
навчальними потребами й суб’єктивними бар’єрами, що можуть виникнути у
процесі передбачення наслідків навчальних дій), г) самоуправління (за
допомогою вольового процесу, забезпечує активність дорослого у виконанні
навчальних дій).
Психологічними механізмами, що забезпечують утворення конструкту
навчальної самоефективності і дозволяють особистості оптимально
функціонувати в нових навчальних ситуаціях є механізми рефлексії та
самоідентифікації особистості як суб’єкта навчання.
З’ясовано, що навчальна самоефективність дорослого має два види: 1) в
освоєнні принципово нового (практик, сфер діяльності, знань) – впевненість у
здатності ефективно засвоювати нову діяльність або нові знання; 2) у
підвищенні майстерності (самовдосконаленні), наявних практичних знань і
вмінь – впевненість у власних можливостях постійно самовдосконалювати
набуту майстерність, покращувати і нарощувати набуті у процесі
життєдіяльності компетентності.
4. Встановлено, що навчальна самоефективність дорослих детермінована
двома групами чинників, соціальними і психологічними. Соціальні чинники,
пов’язані з розв’язанням соціально-економічних та професійних задач
життєдіяльності, можливістю вільного вибору форм і змісту навчання;
412
психологічні – з успішним навчальним досвідом особистості, наявністю
навчальних компетентностей, прагненням до саморозвитку.
З’ясовано психологічні особливості функціонування навчальної
самоефективності дорослих: 1) у більшості дорослих переважають професійні
та прагматичні смисли навчання; 2) особистісні смисли мають першочергове
значення лише для слухачів УТВ); 3) у студентів-заочників і безробітних
переважають зовнішні критерії оцінки навчальної успішності, а у слухачів
університету третього віку, педагогів, працівників бізнес-структур – внутрішні;
4) негативно впливають на навчальну самоефективність дорослих психологічні
бар’єри: мотиваційні (відсутність інтересу до навчальної діяльності),
інтелектуальні (помилкові та упереджені судження), поведінкові (проблеми з
самоорганізацією), емоційні (страхи), вікові; 5) потреба в навчанні і
саморозвитку у дорослих не є постійною та залежить від індивідуальних
особливостей, вимог професійної діяльності, життєвих ситуацій тощо.
5. Розроблено та стандартизовано психодігностичний інструментарій:
авторський опитувальник «Навчальна самоефективність дорослого» для
дослідження структури та рівнів навчальної самоефективності різних категорій
дорослих. Виявлено значущі кореляційні зв’язки між загальною навчальною
самоефективністю дорослого та мотивацією успіху (або запобігання невдачі),
відчуттям впевненості у собі, соціальної сміливості, ініціативи у соціальних
контактах, самоорганізації діяльності.
Встановлено значущий вплив віку на показники навчальної
самоефективності дорослого: ціннісно-смислове ставлення до навчальної
діяльності, персональна відповідальність за навчання і розвиток з віком
зростають, а впевненість у власній навчальній здатності, мотиваційно-цільова
спрямованість у навчанні, прогностично-рефлексивна здатність до навчання з
25 до 59 років зростають, з 60 років і старше – знижуються.
6. З’ясовано п’ять профілів груп дорослих за показниками навчальної
самоефективності: 1) «відповідальні-нерефлексивні» – усвідомлюють
необхідність навчання, проте не аналізують самозмінення, психічні
413
новоутворення, що відбулися у процесі навчання (цей профіль переважно є
характерним для студентів-заочників); 2) «відповідальні-невмотивовані» –
відповідально ставляться до засвоєння знань, розвитку професійних
компетентностей, проте перевтома, професійні деформації, знижують
прагнення до постійного саморозвитку (цей профіль переважно є характерним
для педагогів); 3) «впевнені – сумніваються у цінності навчання» – вірять у
власні навчальні здібності, при цьому мають сумніви, що навчання зможе
вирішити важливі життєві проблеми (цей профіль переважно є характерним для
безробітних); 4) «відповідальні – уникають довготривалого навчання» –
відповідально ставляться до процесу навчання, проте уникають довготривалих
навчальних програм (цей профіль переважно є характерним для працівників
бізнес-структур); 5) «аматорське непрагматичне ставлення до навчання» –
усвідомлюють цінність знань для власного розвитку, проте результати
навчання не мають професійного спрямування, їх досяжність не є обов’язковою
(цей профіль переважно є характерним для слухачів УТВ).
7. Розроблено та експериментально перевірено психолого-педагогічну
технологію розвитку навчальної самоефективності дорослих в умовах
формальної і неформальної освіти, яка містить систему спецкурсів,
тренінгових програм та технік особистісного зростання. Теоретичним
підґрунтям психолого-педагогічної моделі визначено інтеграцію
акмеологічного, системного, суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного
підходів.
Встановлено, що психолого-педагогічними умовами розвитку навчальної
самоефективності дорослих є: свобода вибору форм і змісту освіти; актуалізація
потреби дорослих в ефективному управлінні власною освітою; індивідуалізація
навчального процесу; створення атмосфери взаємоповаги, довіри між
учасниками навчального процесу. Спецкурси та тренінгові програми
орієнтовані на розвиток структурних компонентів навчальної самоефективності
(ціннісно-смислового, мотиваційно-цільового, самооцінного, прогностичнорефлексивного, персональної відповідальності), складаються з тем, що містять
414
блоки: інформаційний, інструментальний та самоаналізу. Психологічний
супровід дозволяє впродовж навчання виявляти особистісні бар’єри, що
впливають на навчальну самоефективність та здійснити їх корекцію.
Перспектива подальших досліджень полягає у розробці теоретикометодологічних засад розвитку навчальної самоефективності дорослого в
умовах інформальної освіти, побудові цілісного уявлення про становлення
навчальної самоефективності особистості в онтогенезі, професіогенезі,
з’ясуванні гендерного аспекту навчальної самоефективності, кроскультурних
відмінностей, взаємозв’язку навчальної самоефективності та інших видів
самоефективності особистості, впливу навчальної самоефективності на
життєдіяльність та життєтворчість людини. Крім того, потребують подальшої
розробки та апробації психодіагностичні методики дослідження навчальної
самоефективності дорослих та інших вікових категорій, а також створення
програм її розвитку.