СОЦІАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ПЕРІОДУ ТРАНСФОРМАЦІЙ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ : Соціальне САМОПОЧУТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ПЕРІОДУ ТРАНСФОРМАЦІЙ: методологія ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ



  • Название:
  • СОЦІАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ПЕРІОДУ ТРАНСФОРМАЦІЙ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  • Альтернативное название:
  • Соціальне САМОПОЧУТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ПЕРІОДУ ТРАНСФОРМАЦІЙ: методологія ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • Національна академія наук України Інститут соціології
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Національна академія наук України
    Інститут соціології


    На правах рукопису


    ЄЛЕЙКО МАРІАННА ЯРОСЛАВІВНА


    УДК 316.613.4:303.01


    СОЦІАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ ПЕРІОДУ ТРАНСФОРМАЦІЙ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


    22.00.02 — методологія та методи соціологічних досліджень


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук



    Науковий керівник
    Головаха Євген Іванович
    доктор філософських наук, професор


    Київ — 2012





    ЗМІСТ


    Вступ…………………………………………………………………………... 3
    Розділ 1 Теоретичні засади, структура та механізми функціонування соціального самопочуття ………………………………………………..…. 10
    1.1 Зміст поняття «соціальне самопочуття» та його місце в системі інших категорій ……………………………………………………………… 10
    1.2 Ступінь розробки концепту соціального самопочуття…………. 24
    1.3 Методологічні основи визначення соціального самопочуття у психологічних і соціологічних теоріях …………………………………… 54
    1.4 Структурно-функціональна характеристика соціального самопочуття…………………………………………………………………… 73
    Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 95
    Розділ 2 Методологія та методи дослідження соціального самопочуття… 98
    2.1 Емоційно-оцінний підхід до вивчення соціального самопочуття людей…………………………………………………………………………. 99
    2.2 Деприваційний підхід до вивчення соціального самопочуття… 137
    2.3 Просторово-часова модель дослідження соціального самопочуття…………………………………………………………………… 162
    Висновки до розділу 2………………………………………………………. 187
    Висновки……………………………………………………………………… 191
    Список використаних джерел……………………………………………….. 196





    ВСТУП


    Актуальність теми. Соціальна трансформація українського суспільства, що охопила найрізноманітніші сфери суспільного буття як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях, неминуче впливає на всі процеси, які відбуваються в крані, на її економічне, політичне, культурне життя тощо. Динамічність цих соціальних процесів, їхня нестабільність у різних сферах життєдіяльності не можуть не відображатися на емоційній оцінці людьми власного життя, на їхніх соціальних настроях, ціннісних орієнтаціях, на оцінках соціальних змін, які відбуваються у суспільстві. Важливим же індикатором стану життєдіяльності людей у суспільстві виступає їхнє соціальне самопочуття.
    Особливого значення набуває врахування чинника соціального самопочуття населення в умовах кризової ситуації та певної нестабільності розвитку сучасного суспільства, оскільки саме він визначає рівень соціально-економічної та соціально-політичної напруженості у суспільстві, характеризує запас міцності функціонування системи суспільних відносин, стає важливим орієнтиром для правильного вибору курсу держави на здійснення необхідних суспільних перетворень.
    Незважаючи на актуальність, теоретичну й практичну значимість дослідження проблеми соціального самопочуття людей, у сучасній соціологічній науці немає загальноприйнятого тлумачення змісту цього поняття: воно термінологічно майже не фіксується у словниках, енциклопедіях, а знання щодо його суті, які нагромадилися в основному за останні роки, є досить розпорошеними і пояснюють здебільшого лише окремі аспекти формування та існування цього суспільного феномену. Крім цього, ще недостатньо вивченою є внутрішня структура соціального самопочуття, а також механізми його виникнення і функціонування, що, зокрема, проявляється у плюралізмі теоретико-методологічних та методичних підходів до його аналізу. Втім простежується помітне пожвавлення наукового інтересу до цієї проблематики в іноземних дослідників. Це і російські колеги, зокрема, Є. Балацький (Е. Балацкий), Н. Баталова (Н. Баталова), А. Грачєв (А. Грачев), Н. Дуліна (Н. Дулина), М. Красільнікова (М. Красильникова), Л. Петрова (Л. Петрова), А. Русалінова (А. Русалинова), В. Токарєв (В. Токарев), Ж. Тощенко (Ж. Тощенко), С. Харченко (С. Харченко) та інші, а також численні західні дослідники – Р. Бісвас-Дінер (R. Biswas-Diener), Р. Вінховен (R. Veenhoven), С. Віті (S. Withey), Ш. Ґріффін (Sh. Griffin), Е. Дінер (E. Diener), П. Ебботт (P. Abbott), Р. Еммонс (R. Emmons), Ф. Ендрюс (F. Andrews), Р. Істерлін (R. Easterlin), Р. Каммінс (R. Cummins), Д. Канман (D. Kahneman), П. Каппенс (P. Kuppens), А. Крюгер (A. Krueger), Р. Ларсен (R. Larsen), К. Уоллес (C. Wallace), Дж. Фішер (J. Fisher) та багато інших.
    Водночас, необхідно відзначити внесок у розробку цієї проблематики таких українських соціологів як Є. Головаха та Н. Паніна, котрі зосередили увагу на особливостях вивчення соціального самопочуття населення в умовах трансформації суспільства на основі оригінального теоретико-методологічного підходу, що дозволило максимально у процесі соціологічного аналізу уникнути впливу суто емоційних реакцій, які в умовах нестабільності є досить нестійкими і можуть у викривленому світлі подати інформацію про те, як насправді почуваються люди у суспільстві.
    Трактування соціального самопочуття людей в українській соціологічній теорії і практиці визначається рівнем задоволення їхніх соціальних потреб, які, своєю чергою, є похідними від існуючої у суспільстві системи соціальних благ. Тобто, чим більше людина відчуває брак соціальних благ, тим гіршим є її соціальне самопочуття, і, навпаки, покращення соціального самопочуття людей передбачає задоволення щоразу більшої кількості важливих для певного індивіда матеріальних чи нематеріальних потреб. Російські ж соціологи (наприклад, Ж. Тощенко, С. Харченко) досить часто розглядають соціальне самопочуття як структурний елемент соціального настрою, який, своєю чергою, є мінливим та часто нестійким, адже здебільшого залежить від емоційного сприйняття людиною навколишнього середовища та подій, які відбуваються у ньому. В англомовній традиції самопочуття людей у суспільстві досліджується за допомогою такого показника як суб’єктивне благополуччя (Р. Вінховен, Е. Дінер, Р. Еммонс, Ф. Ендрюс, Р. Істерлін, Р. Каммінс, Д. Канман, А. Крюгер, Р. Ларсен, Дж. Робінсон, К. Уоллес та ін.), який, перейнявши традиції психологічної науки, в основному вимірюється через показники задоволеності життям, щастя або через співвідношення позитивних і негативних емоцій. Знання про суб’єктивне благополуччя також доповнюється теоріями соціального благополуччя (social well-being), яке визначається через оцінку особистістю якості соціальних зв’язків та її інтегрованості у суспільство (Ф. Хапперт (F. Huppert), Н. Маркс (N. Marks), Е. Кларк (A. Clark) та ін.).
    Проблеми, що виникають при соціологічному трактуванні поняття «соціальне самопочуття», яке, як часто й інші соціальні явища та процеси, є досить складним та абстрактним, пов’язані: по-перше, з існуючими суперечностями у методологічних підходах українських та іноземних дослідників; по-друге, з практикою використання даної категорії без належного теоретико-методологічного обґрунтування; по-третє, з відсутністю спільної науково-методичної бази, необхідної для розробки стандартизованої системи показників при оцінці соціального самопочуття.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації не пов’язана з науковими планами організації, де виконана робота, а також з галузевими і державними програмами.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуально-методологічних засад дослідження соціального самопочуття населення у суспільстві періоду трансформацій.
    Для досягнення поставленої мети треба розв’язати такі завдання:
    – проаналізувати і представити в узагальненому, систематизованому вигляді існуючі у зарубіжній і вітчизняній науці погляди на проблему соціального самопочуття;
    – здійснити концептуалізацію змісту поняття «соціальне самопочуття», розглянувши даний конструкт у системі інших соціологічних категорій;
    – визначити зміст поняття «соціальне самопочуття» у вузькому та широкому трактуванні його як соціологічної категорії;
    – проаналізувати механізм виникнення і функціонування соціального самопочуття людей, розглянути внутрішню структуру даного конструкту;
    – описати та систематизувати традиційні та сучасні методи вимірювання соціального самопочуття, проаналізувати плюси і мінуси їхнього застосування в умовах сучасних трансформаційних перетворень;
    – запропонувати теоретичну модель дослідження соціального самопочуття населення у трансформаційному суспільстві.
    Об’єкт дослідження - соціальне самопочуття населення.
    Предметом дослідження виступає методологія та методи дослідження соціального самопочуття.
    Методи дослідження. У межах дисертаційної роботи для вирішення поставлених дослідницьких завдань використано комплекс загальнонаукових методів: методи історико-порівняльного аналізу (для характеристики теоретичних основ соціологічного дослідження соціального самопочуття; систематизації положень, розроблених також й у межах психологічної, соціально-психологічної, економічної науки, і які у своєму науковому апараті часто послуговуються такими категоріями, як суб’єктивне благополуччя, задоволеність життям, щастя, соціальний настрій та ін.), узагальнення і порівняння (для визначення існуючих методологічних і методичних підходів до дослідження соціального самопочуття, порівняння їх між собою, виокремлення переваг і недоліків їхнього застосування в умовах трансформаційних змін).
    Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, що виносяться на захист:
    – дістало подальшого розвитку поняття «соціального самопочуття» як сукупного показника якості життя людей і якості того суспільства, у межах якого вони функціонують;
    – уточнено структуру соціального самопочуття, до якої крім показників задоволеності (рівня депривованості) потреб додано показник психологічної стійкості;
    – вперше у вітчизняній науці визначено два методологічні підходи до дослідження соціального самопочуття: емоційно-оцінний (показники задоволеності життям, рівня щастя, співвідношення позитивних і негативних емоцій, соціального настрою) та деприваційний (показники достатності/недостатності тих чи інших соціальних благ у різних сферах життя людини). Доведено, що для умов суспільних трансформації необхідно їх комплексне використання – деприваційний підхід дає можливість визначати напруженість потреб у різних групах населення та міру інтегрованості/дезінтегрованості індивідів, емоційно-оцінний підхід забезпечує можливість оцінки соціально-психологічної атмосфери у суспільстві;
    – визначено комплекс показників, необхідних для дослідження соціального самопочуття в умовах суспільних трансформацій, до якого включено соціальну депривацію, соціальний оптимізм, інтернальність / екстернальність та рівень тривожності;
    – набули подальшого розвитку положення теорії соціальної депривації та теорії соціального порівняння при поясненні механізмів виникнення і функціонування соціального самопочуття. Соціальна депривація розглядається не лише як стан, але й як процес зменшення можливостей задовольнити основні життєві та соціальні потреби індивіда, що в умовах соціальної нестабільності виступає чинником формування соціального самопочуття. Соціальна депривованість визначається як результат соціального порівняння умов життя, форм і видів діяльності, настроїв і емоцій в індивідуальній (власне життя) та колективній (життя інших людей) часовій та просторовій перспективах;
    – вперше запропоновано концептуальний підхід до дослідження соціального самопочуття людей через вивчення їхнього суб’єктивного простору і часу. Сформульовано основні принципи побудованої теоретичної моделі дослідження соціального самопочуття у просторі і часі, такі як суб’єктивність, комплексність, порівняльність у просторово-часовому вимірі та прогностичність.
    Практичне значення одержаних результатів. Дисертація забезпечує методологічне підґрунтя для дослідження соціального самопочуття людей у суспільствах періоду трансформації та оцінки цього соціально-психологічного феномену, який є важливим показником ефективності державної політики. Отримані результати можуть бути враховані при розробці програм реформування системи соціального управління, спрямованого на покращення якості життя населення. Систематизований виклад методологічних і методичних підходів до дослідження соціального самопочуття може бути використаний при підготовці і викладанні навчальних курсів, пов’язаних з методологією соціологічних досліджень соціальних феноменів.
    Особистий внесок здобувача. Всі статті підготовлено автором самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Результати роботи обговорювалися на таких наукових форумах: IV Міжнародній конференції студентів та молодих науковців «Соціологія і сучасні соціальні трансформації» (Київ, 2011), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: сучасна соціологічна теорія і пострадянські трансформації» (Київ, 2011), он-лайн конференції «Wiley-Blackwell Exchanges online conference «Wellbeing: A Cure-All for the Social Sciences?» (2010), І-му Конгресі Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія» (Львів, 2009), VI Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Від конфлікту до порозуміння: теорія і практика громадянського суспільства» (Львів, 2007), науково-практичній конференції «Молодь і підприємництво у ХХ столітті» (Львів, 2007).
    Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковано в 4 працях, а 5 праць додатково відображають результати роботи.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У ході виконання роботи були вирішені всі завдання, поставлені на початку, і досягнута мета, що полягає у побудові теоретико-методологічної моделі дослідження соціального самопочуття у трансформаційному суспільстві.
    Здійснений історико-теоретичний аналіз концептуалізації соціального самопочуття у вітчизняній та зарубіжній літературі дозволив виділити такі підходи, у межах яких досліджувалися механізми його виникнення на рівні свідомості людини і подальшого функціонування у суспільстві, як філософський, біолого-медичний, економічний, соціально-політичний, соціально-психологічний та соціологічний.
    Розглянувши ті головні аспекти соціального самопочуття, на яких зосереджуються дослідники у межах різних галузей знання, можемо зробити висновок, що воно є поняттям багатогранним, складним. Соціальне самопочуття ми розглядаємо у широкому і вузькому розумінні:
    У широкому розумінні, соціальне самопочуття населення – це показник якості життя людей і якості суспільства, у межах якого вони функціонують.
    У вузькому розумінні, соціальне самопочуття виступає показником ступеня задоволеності соціальних потреб і психологічної стійкості людей в умовах соціальних трансформацій. Соціальне самопочуття, формуючись під впливом емоційних і раціональних оцінок людей щодо якості свого життя і того суспільства, у якому вони безпосередньо взаємодіють і функціонують, а також співставленні цих фізичних, психологічних і соціальних здобутків з уявленням (очікуванням) щодо перспектив як власного майбутнього, так і соціально-економічного та соціально-політичного майбутнього держави, є узагальненою характеристикою успішності процесів адаптації людей до мінливих соціальних умов, а також одним із важливих критеріїв оцінки рівня ефективності державної політики.
    Близькими за значенням до соціального самопочуття категоріями є «суб’єктивне благополуччя», «задоволеність життям», «щастя», «моральний дух», «соціальний комфорт», «соціальний настрій», «соціальні почуття», «емоційно-оціночне ставлення». Вони складають категоріальне “поле” соціального самопочуття, оскільки у тій чи іншій мірі відображають ставлення людей до власного життя і до свого місця у суспільстві. Категорію «суб’єктивне благополуччя», за умови включення у систему її показників таких індикаторів соціального благополуччя, як соціальна підтримка, повага від людей, наявність близьких друзів та ін., розглядаємо в якості синоніму терміну «соціальне самопочуття». Таке співвідношення між цими поняттями розширює методологічну і методичну базу для вивчення соціального самопочуття, доповнює її новими знаннями про суть, механізми та особливості функціонування на індивідуальному і соціальному рівнях, фактори впливу та ін.
    Розглянувши основні структурні елементи соціального самопочуття, можемо зробити висновок, що воно є багатоаспектним, багатокомпонентним явищем, а також надзвичайно важливим і по своїй суті унікальним у науковому і практичному відношенні соціальним феноменом, який не лише пояснює внутрішні процеси у житті суспільства, але часто й впливає на них. При дослідженні соціального самопочуття людей необхідно враховувати як його соціально-психологічну природу, так і значну залежність від соціально-економічних, соціально-політичних та соціокультурних умов, особливо на етапі їх трансформацій в українському суспільстві.
    Концептуальні положення про те, що соціальне самопочуття людей є результатом співвідношення між їхніми досягненнями та очікуваннями, формується під впливом домінуючих у житті емоцій, почуттів та настроїв, задоволеності актуальних матеріальних і соціальних потреб у різних сферах життєдіяльності та коригується за рахунок адаптаційного потенціалу людей, були взяті за основу при побудові системи показників та індикаторів цього багатогранного соціально-психологічного феномену. До узагальнених показників соціального самопочуття населення в українському суспільстві періоду трансформації відносимо психологічну стійкість людей і задоволеність соціальних потреб. Показник психологічної стійкості складається з субпоказників рівня тривожності, соціального оптимізму та рівня відповідальності людини перед суспільством. А задоволеність соціальних потреб досліджується через достатність чи недостатність матеріальних і соціальних благ у різних сферах людської життєдіяльності (Головаха, Паніна). Таке комплексне вивчення соціального самопочуття враховує природу цього явища, адаптаційний потенціал людей у суспільстві, систему їхніх цінностей та характеризує соціальне середовище, з яким постійно взаємодіють люди.
    Соціально-психологічний підхід, у межах якого соціальне самопочуття досліджується за допомогою таких показників, як задоволеність життям, рівень щастя, баланс позитивних та негативних емоцій і почуттів, вважаємо емоційно-оцінним, оскільки він базується на здійсненні людьми переважно емоційних оцінок стосовно їхнього життя. Такий підхід застосовується у західній і російській традиції вивчення соціального самопочуття.
    В українській соціології використовується дещо інший підхід, який ґрунтується на положенні про те, що соціальне самопочуття людей у суспільстві залежить від відчуття достатності чи недостатності соціальних благ у різних сферах життя. Стан, при якому виникає відчуття нестачі тих благ, яких найбільше потребують люди; а також соціальний процес, при якому знижуються можливості задовольнити основні життєві та соціальні потреби індивіда, називається соціальною депривацією. Тому такий підхід до дослідження соціального самопочуття називаємо деприваційним. Він дозволяє більш широко поглянути на надзвичайно актуальні для українського суспільства проблеми, при цьому дещо оминаючи суб’єктивні оцінки людей, які є досить мінливими у суспільстві періоду трансформації. Однією з його переваг є можливість виявляти реальний рівень соціальної депривації у різних групах населення або ж напруженість потреб у осіб, які з тих чи інших причин не є інтегрованими у суспільство. А механізм і рівень впливу соціальної депривації на самопочуття людей залежить від масштабів такого явища у суспільстві, що пояснюється, зокрема, процесами соціального порівняння (у більшій мірі стосується відносної депривації) і соціальної адаптації (особливо актуально в умовах множинної депривації та нестабільності соціальної системи).
    Власне процеси соціального порівняння у просторі та часі були закладені нами при побудові теоретичної моделі дослідження соціального самопочуття. Основним положенням, на якому базується дана модель є те, що соціальне самопочуття людей у суспільстві є результатом їхніх соціальних порівнянь. Під соціальним порівнянням при цьому розумітимемо співставлення людьми умов свого життя, форм і видів діяльності, настроїв і емоцій з аналогічними у власному минулому й очікуваному майбутньому, а також із тими, які характеризують повсякденне життя інших людей.
    Запропонований просторово-часовий підхід до дослідження соціального самопочуття у координатах соціального простору і часу людини передбачає здійснення наступних кроків: по-перше, дослідження актуальних оцінок соціального самопочуття; по-друге, вивчення суб’єктивних уявлень індивіда про власне соціальне самопочуття у порівнянні з самопочуттям інших людей (як з представниками тих груп, до яких він належить, так і тих груп, до яких він не належить, але може себе з ними порівняти); по-третє, з’ясування суб’єктивної оцінки індивідом власного соціального самопочуття у минулому і прогнозованому майбутньому.
    Основними принципами запропонованої просторово-часової моделі дослідження соціального самопочуття є: суб’єктивність, комплексність, порівняльність у просторі і часі та прогностичність. Принцип «суб’єктивності» полягає у тому, що соціальне самопочуття досліджується через вивчення внутрішнього, суб’єктивного стандарту, з яким люди постійно порівнюють свої досягнення, своє життя. Вивчаючи суб’єктивний простір і час людини, ми тим самим краще пізнаємо не лише об’єкта такого порівняння, а власне суб’єкта порівняння. Принцип «комплексності» передбачає дослідження не лише актуальних оцінок соціального самопочуття, але й суб’єктивних уявлень індивіда про власне самопочуття у минулому і майбутньому часі, а також у порівнянні з самопочуттям інших людей. Це у комплексі дозволить вивчати соціальне самопочуття на більш глибокому рівні, на рівні свідомості, відстежувати тенденції трансформації за суб’єктивними оцінками людьми свого соціального самопочуття у координатах простору і часу. Принцип «порівняльності у просторі і часі» забезпечуватиметься за рахунок можливості групування людей з однаковими просторовими і часовими моделями соціального самопочуття, що дозволить здійснювати їх порівняння між собою, а також співставлення, порівняння динаміки актуальних оцінок соціального самопочуття і суб’єктивних оцінок самопочуття у часі. Під принципом «прогностичності» маємо на увазі ті можливості, які відкриваються за рахунок вивчення соціального самопочуття у суб’єктивному минулому, теперішньому і майбутньому людини. Визначення направленості «стріли часу», як для всього населення, так і для окремих соціальних груп, дасть змогу прогнозувати можливі майбутні зміни у показниках соціального самопочуття на найближчі роки. Насамкінець зазначимо, що названі вище можливості, які відкриваються у разі дослідження соціального самопочуття людей через вивчення їх суб’єктивного простору і часу, мають важливе наукове та практичне значення. Одержана інформація про соціальне самопочуття людей у суспільстві дозволить не лише аналізувати якість їхнього життя і якість суспільства, але й за рахунок виходу на можливості прогнозування цих показників, більш ефективно працювати не лише над тактичними, але й стратегічними завданнями соціальної політики.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абрахамсон П. Социальная эксклюзия и бедность / П. Абрахамсон // Общественные науки и современность. – 2001. – № 2. – С. 158–166.
    2. Алмакаева А. М. Категория «качество жизни» в научном и общественном дискурсе: опыт контент-анализа веб-страниц Интернета / A. M. Алмакаева // Социология: 4M. – 2006. – № 22. – С. 19–36.
    3. Алмакаева А. М. Субъективное качество жизни: основные проблемы исследования / А. М. Алмакаева // Вестник Самарского государственного университета. Гуманитарная серия. – 2006. – № 5/1 (45). – С. 41–47.
    4. Аргайл М. Психология счастья. 2–е издание / Майкл Аргайл. – СПб. : Питер. – 2003. – 272 с.
    5. Балацкий Е. В. Методы диагностики социального самочувствия населения / Е. В. Балацкий // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. – 2005. – № 3(75). – С. 47–53.
    6. Балацкий Е. В. Факторы удовлетворенности жизнью: измерение и интегральные показатели / Е. В. Балацкий // Мониторинг общественного мнения : экономические и социальные перемены. – 2005. – № 4(76). – С. 42–52.
    7. Баталова Н. Л. Социальное самочувствие молодежи в условиях изменяющегося общества (региональный аспект) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. соц. наук / Н. Л. Баталова. - Тюмень, 2009. - 26 с.
    8. Бевзенко Л. Стили жизни переходного общества // Любовь Бевзенко. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2008. – 144 с.
    9. Бедность: альтернативные подходы к определению и измерению. Коллективная монография. Науч. докл. [Электронный ресурс] / Под ред. Т. М. Малевой. – М.: Моск. Центр Карнеги, 1998. – Режим доступа : http://ecsocman.hse.ru/text/19177274/
    10. Бестужев-Лада И. В. Категория «качества жизни» в современной западной социологии / И. В. Бестужев-Лада, Г. С. Батыгин, Н. П. Гришаева // Современные концепции уровня, качества и образа жизни. – М., 1978. – С. 151–159.
    11. Блумер Г. Коллективное поведение [Электронный ресурс] / Г. Блумер // Американская социологическая мысль. Тексты. — М. : Изд-во МГУ, 1994. – С. 168–215. – Режим доступа : http://www.hse.ru/data/2010/11/02/1223298284/Blumer.pdf
    12. Бортнік Р. Аналіз стану та зауваження щодо виконання Україною положень статті 30 Європейської соціальної хартії (переглянутої) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://commongoal.org.ua/ru/m/cochart/34-news.html
    13. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / Пьер Бурдье; перевод В. И. Иванова // THESIS. – вып.2. –1993. – С. 137–150.
    14. Веселкова Н. В. Существует ли социология времени?
    / Н. В. Веселкова [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.chronos.msu.ru/RREPORTS/veselkova_suschestvuet.html
    15. Возьмитель А. А. Образ жизни: теоретико-методологические основы анализа / А. А. Возьмитель, Г. И. Осадчая // Социологические исследования. – №8(304). – 2009. – С. 58–65.
    16. Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс; [пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник]. – К. : Основи, 1999. – 726 с.
    17. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Е. И. Головаха. – К. : Наукова думка, 1988. – 144 с.
    18. Головаха Е. И. Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС) : конструирование и применение социологического теста в массовых опросах / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 1997. – 64 с.
    19. Горяинов В. П. Критерии поступательности, обратимости, стагнации и предсказуемости социального времени / В. П. Горяинов // Социологические исследования. – 2006. – № 4. – С. 3-16.
    20. Грачев А. А. Социальное самочувствие человека в организации / А. А. Грачев, А. А. Русалинова // Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. – 2006. – N 8(30). – С. 7–17. – (Психолого-педагогические науки : психология, педагогика, теория и методика обучения).
    21. Гуревич П. С. Психология чрезвычайных ситуаций : учеб. пособие для студентов вузов / П. С. Гуревич. – М. : ЮНИТИ-ДАНК, 2007. – 495 с. – (Серия «Актуальная психология»).
    22. Давыдов А. А. Индекс социального неблагополучия / А. А. Давыдов // Социологические исследования. – 1995. – №10. – С. 118–128.
    23. Давыдов А. А. Модель социального времени / А. А. Давыдов // Социологические исследования. – 1998. – №4. – С. 98-101.
    24. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт: Очерк политики свободы / Р. Дарендорф [пер. с нем. Л. Ю. Пантиной] – М. : РОССПЭН, 2002. – 289 с.
    25. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Р. Дарендорф ; пер. с нем. В. М. Степаненковой // Социологические исследования. – 1994. – №5. – С. 142-147.
    26. Дікова-Фаворська О. М. Соціальне самопочуття людей з особливими потребами як соціальна проблема / Дікова-Фаворська Олена Михайлівна // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи : Вісник ХНУ імені Каразіна. – Вип. 23. – Х. – 2009. – С. 274-276.
    27. Дубин Б. Время и люди : о массовом восприятии социальных перемен / Борис Дубин // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. - 1999. - № 3 (41). – С. 16-24.
    28. Дулина Н. В. Социальное самочувствие населения как один из критериев оценки деятельности региональной власти / Н. В. Дулина, В. В. Токарев // Социокультурные основания стратегии развития регионов России : материалы Всероссийской научно-практической конференции по программе "Социокультурная эволюция России и ее регионов". – Смоленск : Универсум, 2009. – С. 89–95.
    29. Єлейко М. Я. Економічний успіх особистості як запорука позитивного вектору спрямованості соціального самопочуття / Єлейко Маріанна Ярославівна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2008. – №795. – С. 104–107.
    30. Єлейко М. Я. Від суб’єктивного благополуччя до соціального самопочуття: традиційні та сучасні підходи / Єлейко Маріанна Ярославівна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. – Випуск 15. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. 207–212.
    31. Єлейко М. Деприваційний підхід до соціального самопочуття населення / Маріанна Єлейко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2011. – №1. – С. 127–146.
    32. Єлейко М. Емоційно-оцінний підхід до дослідження соціального самопочуття / Маріанна Єлейко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2011. – №3. – С. 138–162.
    33. Єлейко М. Соціальне самопочуття населення України в умовах кризової ситуації: соціологічна оцінка стану та тенденцій / Єлейко Маріанна // Соціологія у (пост)сучасності : Збірник тез доповідей учасників VIІ Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. 90-91.
    34. Єлейко М. Я. Сфери прояву соціальних конфліктів і зміни у соціальному самопочутті суспільства / Єлейко М. Я. // Від конфлікту до порозуміння: теорія і практика громадянського суспільства. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (31 травня – 2 червня). – Львів : Вид-во ЦНТІ, 2007. – С. 72–75.
    35. Єлейко М. Соціальне самопочуття та настрої у суспільстві як елемент соціальної політики держави / Єлейко Маріанна // Соціологія у (пост)сучасності. Збірник наукових тез учасників VI Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 108–109.
    36. Єлейко М. Історико-теоретичний аналіз соціального самопочуття як соціологічної категорії: сучасний стан та проблеми / Маріанна Єлейко // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. 44.
    37. Єлейко М. Я. Роль соціального самопочуття у процесі розробки ефективної молодіжної політики / Єлейко Маріанна Ярославівна // Соціальні і духовні цінності молоді: соціолого-психологічний дискурс проблеми. Матеріали круглого столу. – Львів, 2006. – С. 99-101.
    38. Зборовский Г. Е. Социальная ностальгия: к исследованию феномена / Г. Е. Зборовский, Е. А. Широкова // Социологические исследования. – 2001. – № 8. – С. 31–34.
    39. Зборовский Г. Е. Социальное сравнение как повседневное явление и социологическая проблема / Г. Е. Зборовский // Социологические исследования. – 2005. – №12. – С. 13–23.
    40. Злобiна О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабiльностi / Злобiна О., Тихонович В. – К. : IC НАНУ, 1996. – 98 с.
    41. Злобіна О. Особистість як суб‘єкт соціальних змін / Олена Злобіна. – К. : ІС НАНУ, 2004. – 400 с.
    42. Злобіна О. Суб’єктна складова суспільних трансформацій: від теорії до практики емпіричного дослідження / О. Злобіна // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 5. – К., 2002. – С. 3–17.
    43. Козаченко І. О. Дослідження якості життя: універсалістська vs емпірична традиції / Козаченко Іван Олексійович // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Х. : ХНУ імені Каразіна, 2009. – С. 201–206.
    44. Козер Л. А. Функции социального конфликта / Л. А. Козер // Американская социологическая мысль. – М, 1996. – 732 с.
    45. Козырева П. М. Процессы адаптации и эволюция социального самочувствия россиян на рубеже XX – XXI века / П.М.Козырева. — М. : Центр общечеловеческих ценностей, 2004. – 320 с.
    46. Колодій А. Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. Монографія [Електронний ресурс] / Антоніна Федорівна Колодій. – Львів : Видавництво «Червона Калина». – 2002. – 276с. – Режим доступу : http://political-studies.com/wp-content/uploads/2010/01/Kolodiy_Na_Slyahu.pdf
    47. Корнев К. И. Специфика копинга в условиях неопределенности / К. И. Корнев // Человек в условиях неопределенности: сборник материалов Всероссийской конференции. - Новосибирск, 2006. – С. 24-35.
    48. Корольов Д. К. Структура, детермінанти та функції емоційно-оціночного ставлення до життя : автореф. дис..на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 / Корольов Дмитро Костянтинович ; Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 18 с.
    49. Котляров С. Е. Социальная депривация как механизм социально-экономического реформирования современного российского общества : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. социол. наук : спец. 22.00.04 “Социальная структура, социальные институты и процессы” / Котляров Сергей Евгеньевич. – Ставрополь, 2006. – 22 с.
    50. Красильникова М. О методике расчета Индекса социальных настроений / М. Красильникова // Мониторинг общественного мнения. – №2 (64). – 2003. – C. 51–59.
    51. Кривошеев В. В. Короткие жизненные проекты: проявление аномии в современном обществе / В. В. Кривошеев // Социологические исследования. – 2009 . – №3. – С.57–67.
    52. Куликов Л. В. Детерминанты удовлетворенности жизнью / Л. В. Куликов // Общество и политика. – СПб. : Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. – С. 476-510.
    53. Левада Ю. От мнений к пониманию. Социологические очерки. 1993–2000 / Юрий Левада – М. : Московская школа политических исследований, 2000. – 576 с.
    54. Левцун А. Показатели социального неблагополучия украинских регионов / Александр Левцун, Наталья Лысак // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2000. – №1. – С. 99–107.
    55. Левыкин И. Т. Образ жизни как объект междисциплинарного изучения / И. Т. Левыкин // Социологические исследования. – 1981. – № 1. – С. 57–63.
    56. Левыкин И. Т. Проблема нового концептуального подхода к изучению образа жизни // Актуальные проблемы нового подхода к изучению социалистического образа жизни. Вып. 1. – М., 1988. – С. 83-91.
    57. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу ; [пер. с англ. Т. Гутман, Н. Мухина]. – [3-е изд.]. – СПб.: Питер, 2003. – 352 с. (Серия "Мастера психологии").
    58. Муздыбаев К. Переживание бедности как социальной неудачи: атрибуция ответственности, стратеги совладения и индикаторы депривации / К. Муздыбаев // Социологический журнал. – 2001. – № 1. – С. 5-32.
    59. Наумова Н. Ф. Время человека / Наумова Н. Ф. // Социологический журнал. – 1997. – № 3. – С. 159–176.
    60. Нестик Т. А. Социальное конструирование времени / Т. А. Нестик // Социологические исследования. – № 8. – 2003. – С. 12–21.
    61. Новые социальные неравенства / Под ред. С. Макеева. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2006. – 355с.
    62. Новий тлумачний словник української мови / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К. : Аконіт, 1998. – Т. 1. – 300с.
    63. Нолль Х.-Г. Исследование социальных показателей и мониторинг : методы измерения и анализа качества жизни / Нолль Хайнц-Герберт ; пер.с.нем. К. Тимофеевой // Социальное неравенство. Изменение в социальной структуре : Европейская перспектива. – СПб : Алстейя, 2008.– С. 58-83.
    64. Образ жизни: теоретические и методологические проблемы социально-психологического исследования / [Е. И. Головаха, Л. В. Сохань, В. А. Тихонович и др.]. – К. : Наук. думка, 1980. – 299 с.
    65. Ослон А. Уолтер Липпман о стереотипах: выписки из книги «Общественное мнение» / А. Ослон // Социальная реальность. Журнал социологических наблюдений и сообщений. – №4. – 2006. – С. 125–141.
    66. Панина Н. В. Избранные труды по социологии : В трех томах. – Том II. Теория, методы и результаты социологического исследования образа жизни, психологического состояния и социального самочувствия населения / Н. В. Панина / [Сост. и ред. Е. И. Головахи]. – К. : Факт, 2008. – 312 с.
    67. Паниотто В. И. Качество социологической информации (методы оценки и процедуры обеспечения) / В. И. Паниотто. – К. : Наукова думка. – 1986. – 206 с.
    68. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження : Курс лекцій / Н. В. Паніна. – [2-ге видання, доповнене]. – К. – 2007. – 320 с.
    69. Паніотто В. І. Статистичний аналіз соціологічних даних / В. І. Паніотто, В. С. Максименко, Н. М. Харченко. – К. : Вид.дім «КМ Академія», 2004. – 270 с.
    70. Парыгин Б. Д. Общественное настроение / Б. Д. Парыгин. — М. : Мысль, 1966. — 328 с.
    71. Петрова Л. Е. Социальное самочувствие молодежи / Л. Е. Петрова // Социологические исследования. – 2000. – № 6. – С. 50–55.
    72. Погорелая Н. Объективные и субъективные факторы психологического благополучия (Польша, Венгрия, Грузия, Украина) / Наталия Погорелая, Татьяна Диева // Социология: теория, методы, маркетинг. – №1. – 2007. – С. 151–166.
    73. Попова И. М. Переживание социального времени и повседневная идеология переходного общества. / Попова И. М. // Повседневные идеологии. Как они живут, меняются и исчезают, 2000. – К. – С. 76–118.
    74. Попова И. М. Представления о настоящем, прошедшем и будущем как переживание социального времени / И. М. Попова // Социологические исследования. – 1999. – №10. – С. 135-145.
    75. Рекорд И. Г. Социальное время / И. Г. Рекорд // Социологические исследования. – 2006. – № 7. – С. 137-140.
    76. Рєвнівцева О. В. Соціальне виключення: проблеми визначення та дослідження / О. В. Рєвнівцева // Демографія та соціальна економіка. – 2008. – № 1. – С. 98–106.
    77. Рогозин Д. Тестирование вопросов о социальном самочувствии / Рогозин Д. // Социальная реальность. Журнал социологических наблюдений и сообщений. – №2. – 2007. – С. 97–113.
    78. Русалинова А. А. Социальное самочувствие человека в современном мире как научная проблема / А. А. Русалинова // Вестник СПбГУ. – 1994. – Сер. 6. – Вып. 1. – С. 49–61.
    79. Соболєва Н. І. Соціологія суб’єктивної реальності / Н. І. Соболєва. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – 296 с.
    80. Сорокин П. А. Социальное время: опыт методологического и функционального анализа / Сорокин П. А., Мертон Р. К. ; перевод Н. В. Романовского // Социологические исследования. – 2004. – №6. – С. 112–119.
    81. Социологический словарь / [отв. ред. Г. В. Осипов, Л. Н. Москвичев]. – М. : Норма, 2008. – 608 с.
    82. Соціальне самопочуття населення України в контексті державної гуманітарної політики : навч.-метод. посіб. / [В. П. Трощинський, В. А. Скуратівський, П. К. Ситнік та ін.]. – К. : НАДУ, 2009. – 36 с.
    83. Соціальний простір життя як суб’єктивна символічна реальність / Злобіна О., Мартинюк І., Соболєва Н., Тихонович В. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2004. – 299 с.
    84. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник–довідник / [уклад. : В. М. Піча, Ю. В. Піча, Н. М. Хома та ін.]; за заг. ред. В. М. Пічі. – К. : Каравела, Львів: Новий світ–2000, 2002. – 480 c.
    85. Сусак В. І. Патерналістські установки і практики громадян України в умовах посткомуністичних трансформацій: дис. ...канд. соціолог .наук : спец. 22.00.03 “Соціальна структура та соціальні відносини” / Сусак Віктор Іванович. – К., 2009. – 365 с.
    86. Тихонова Н. Е. Феномен социальной эксклюзии в условиях России / Н. Е. Тихонова // Мир России. – 2003. – №1. – С. 36–84.
    87. Тофлер Э. Метаморфозы власти: Пер с англ. [Электронный ресурс] / Элвин Тофлер.– М. : ООО "Издательство АСТ", 2003. – ч. V. – Режим доступа : http://www.smolsoc.ru/images/referat/a2809.pdf
    88. Тощенко Ж. Т. Социальное настроение / Жан Тощенко, Сергей Харченко. – М. : Academia. – 1996. – 196 с.
    89. Удотова Л. Ф. Соціальна статистика: Підручник / Л. Ф. Удотова . – К . : КНЕУ, 2002. – 376 с.
    90. Удотова Л. Ф. Спосіб і якість життя населення / Л. Ф. Удотова // Соціальна статистика : Підручник. – Київ : КНЕУ, 2002. – С. 271-312.
    91. Фесенко П. П. Осмысленность жизни и психологическое благополучие личности: автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.01 [Электронный ресурс] / П. П. Фесенко. – М., 2005. – Режим доступа : http://childpsy.ru/dissertations/id/19919.php
    92. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку / Фукуяма Френсис ; переклад з англійської Віктора Дмитрука.– Львів : Кальварія, 2005. – ч. ІІ.– 380 с.
    93. Фукуяма Ф. Що таке соціальний капітал? Київська лекція / Френсіс Фукуяма // День. – 2006. – №177 (2399). – вівторок. – 17 жовтня. – С. 4.
    94. Хутка С. В. Проблема вимірювання рівня соціальної адаптованості особистості: визначення ключового індикатора / Хутка С. В. // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. – К. : Києво-Могилянська академія. – Т. 70. – 2007. – С. 27 – 33.
    95. Штомпка П. Временное измерение общества: социальное время / Штомпка // Социология социальных изменений. – М., 1996. – С. 67 – 85.
    96. Щербата Г. М. Соціальне самопочуття як інтегральний показник соціальної захищеності населення [Електронний ресурс] / Г. М. Щербата // Вісник Міжнародного слов’янського університету. Харків, серія «Соціологічні науки», – т.10, №2. – 2007. – С. 17–20. – Режим доступу : http://msu.kharkov.ua/files/vestnik/2007/sociologia-07-2.pdf)
    97. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности [Электронный ресурс] / [Борзикова Л. В., Водзинская В. В., Каюрова В. Н., Магун В. С.и др.] ; под. ред. В. А. Ядова. — Ленинград : Наука, 1979. – 264 с. – Режим доступа : http://ecsocman.hse.ru/text/19207674.html
    98. Ядов В. А. Структура и побудительные импульсы социально-тревожного сознания / Ядов В. А. // Социологический журнал. – 1997. – №3. – С. 77- 91.
    99. Якимова Е. В. Социальное сравнение как объект социально-психологического анализа (Реферативный обзор) / Е. В. Якимова // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 11, Социальная психология: РЖ/РАН.ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отдела социологии и социальной психологии. – М., 2009. – №3. – С. 107–130.
    100. Ярская В. Н. Пространство и время социальных изменений [Электронный ресурс] / В. Н. Ярская, О. Н. Ежов, В. В. Печенкин, Л. С. Яковлев. – Саратов. – 2004. – Режим доступа : http://ecsocman.hse.ru/text/19196158/
    101. Abbey A. Modeling the Psychological Determinants of Life Quality / Abbey A, Andrews F // Social Indicators Research. – 1985. – vol.16. – P.1–34.
    102. Alfonso V. C. The Extended Satisfaction With Life Scale: Development and psychometric properties / Vincent C. Alfonso, David B. Allison, Damon E. Rader, Bernard S. Gorman // Social Indicators Research. – 1996. – № 38. – P.275–301.
    103. Andrews F. M. Social Indicators of Well-being: Americans’ Perceptions of Life Quality / Frank M. Andrews, Stephen B. Withey. – New York : Plenum Press, 1976. – 455p.
    104. Andrews F. M. Measures of Subjective Well-being / Frank M. Andrews, John P. Robinson // Measures of Personality and Social Psychological Attitudes: Measures of Social Psychological Attitudes. – San Diego : Academic Press, Inc., 1991. – Vol. 1. – P. 61–114.
    105. Berger-Schmitt R. Conceptual framework and structure of an European system of social indicators: Euroreporting Working Paper № 9 / Regina Berger-Schmitt, Heinz-Herbert Noll. – Mannheim : Centre for Survey Research and Methodology (ZUMA). – 2000. – P. 1–73.
    106. Biswas-Diener R. The psychology of subjective well-being / Biswas-Diener R, Diener E., Tamir M. // Daedalus. – 2004. – Vol. 133. – No. 2. – P. 18–25.
    107. Boarini R. Alternative measures of well-being. OECD Economics Department Working Papers [Electronic resource] / Romina Boarini, Asa Johansson, Marco Mira d’Ercole // OECD Publishing. – №476. – 2006. – Access mode : http://ideas.repec.org/p/oec/ecoaaa/476-en.html
    108. Bogardus E. S. Group Morale / Emory S. Bogardus // Fundamentals of Social Psychology. – New York : Century, 1924. – P.330–338.
    109. Bradburn N. The Structure of Psychological Well-Being [Electronic resource] / Norman M. Bradburn. – Chicago : Aldine Pub. Co., 1969. – Access mode : http://cloud9.norc.uchicago.edu/dlib/spwb/spwbc4.pdf
    110. Campbell A. The Sense of well-being in America: Recent patterns and trends / Angus Campbell. – New York : MacGraw-Hill, 1981. – 263 p.
    111. Carver C. S. Assessing coping strategies: a theoretically based approach / Charles S.Carver, Michael F.Scheier, Jardish Kumari Weintraub // Journal of Personality and Social Psychology. - 1989. - Vol. 56. - № 2. - P. 267–283.
    112. Cummins R. Personal income and subjective well-being: a review / Robert A. Cummins // Journal of Happiness Studies. – № 1. – 2000. – P. 133–158.
    113. Diener E. New Well-being Measures: Short Scales to Assess Flourishing and Positive and Negative Feelings / Ed Diener, Derrick Wirtz, William Tov et al. // Social Indicators Research. – 2010. – №97. – P. 143–156.
    114. Diener E. Recent Findings on Subjective Well-Being / Ed Diener, Eunkook Suh, Shigehiro Oishi // Indian Journal of Clinical Psychology. – 1997. – Vol. 24. – Issue 1. – P. 25–41.
    115. Diener E. Subjective Emotional Well-Being / Ed Diener, Richard E. Lucas // Handbook of Emotions (2nd Ed.) in M.Lewis & J.M.Haviland (Eds), New York : Guilford. – 2000. – P. 325–337.
    116. Diener E. The Satisfaction With Life Scale / Ed Diener, Robert A. Emmons, Randy J. Larsen, Sharon Griffin // Journal of Personality Assessment. – 1985. – №49, 1. – P. 71–75.
    117. Diener E. New directions in subjective well-being research: The cutting edge / Diener E., Biswas-Diener R. // Indian Journal of Clinical Psychology. – №27. – 2000. – P.21–33.
    118. Diener E. Measuring Quality Of Life: economic, social and subjective indicators / E. Diener, Suh Eunkook // Social Indicators Research. – 1997. – №40. – P. 190–216.
    119. Duncan G. What do we mean by “happiness”? The relevance of subjective wellbeing to social policy / Grant Duncan // Social Policy Journal of New Zealand. – 2005. – Issue 25. – P. 16–31.
    120. Easterlin R. Does Economic Growth Improve the Human Lot? Some empirical evidence [Electronic resource] / Richard A. Easterlin // Nations and Households in Economic Growth: Essays in Honor of Moses Abramovitz – NY: Academic Press. – 1974. – P. 89–125. – Access mode : http://graphics8.nytimes.com/images/2008/04/16/business/Easterlin1974.pdf
    121. Eid M. Global judgments of subjective well-being: situational variability and long-term stability / Michael Eid, Ed Diener // Social Indicators Research. – 2004. – № 65. – P. 245–277.
    122. Fisher J. Subjective Well-being as Welfare Measure: Concepts and Methodology [Electronic resource] / Justina AV Fisher. – 2009. – 42 p. – Access mode : http://mpra.ub.uni-muenchen.de/16619/
    123. Hall J. A Framework to Measure the Progress of Societies [Electronic resource] / Jon Hall, Enrico Giovannini, Adolfo Morrone, Giulia Ranuzzi // OECD Statistics Working Papers. – 2010. – 26 p. – Access mode : http://www.oecd-ilibrary.org/economics/a-framework-to-measure-the-progress-of-societies_5km4k7mnrkzw-en
    124. Harper A. Development of the World Health Organization. WHOQOL-BREF Quality of Life Assessment / The WHOQOL Group // Psychological Medicine. – 1998. – №28. – P. 551–558.
    125. Inglehart R. Modernization, cultural change, and the persistence of traditional values / Ronald Inglehart, Wayne E. Baker // American Sociological Review. – 2000. – Vol.65. No.1. – P. 19–51.
    126. Kahneman D. Developments in the Measurement of Subjective Well-Being / Daniel Kahneman, Alan B. Krueger // Journal of Economic Perspectives. – 2006. – Vol.20. – № 1. – P. 3–24.
    127. Kamman R. Affectometer 2: A scale to measure current level of general happiness / Richard Kamman, Ross Flett // Australian Journal of Psychology. – 1983. – № 35. – Issue 2. – P. 259–265.
    128. Krueger A. B. The Reliability of Subjective Well-being Measures [Electronic resource] / Alan B. Krueger, David A. Schkade // CEPS Working Paper No.138. – 2007. – 28p. – Access mode : www.princeton.edu/ceps/workingpapers/138krueger.pdf
    129. Kuppens P. The Role of Positive and Negative Emotions in Life Satisfaction Judgment Across Nations / Peter Kuppens, Anu Realo, Ed Diener // Journal of Personality and Social Psychology. – 2008. – Vol.95. – No.1. – P. 66–75
    130. Lazarus R.S. Coping Theory and Research: Past, Present, and Future / Richard S.Lazarus // Psychosomatic Medicine. – 1993. – 55. – P.234-247.
    131. Li L. M. W. Does Individual Secularism Promote Life Satisfaction? The Moderating Role of Societal Development / Liman Man Wai Li, Michael H. Bond // World Values Research. – Vol.3. –№3. – 2010. – P. 33–47.
    132. Lucas R. E. Discriminant Validity of Well-Being Measures / Richard E. Lucas, Ed Diener, Eunkook Suh // Journal of Personality and Social Psychology. – 1996. – Vol.71, No.3. – P. 616–628.
    133. Myers D. Who Is Happy? / Myers D. G., Diener E // Psychological Science. – 1995. – Vol.6. – No.1, P. 10–16.
    134. Pavot W. Rewiew of the Satisfaction With Life Scale / William Pavot, Ed Diener // Psychological Assessment. – 1993. – Vol.5, 2. – P. 164–172. – [PsycARTICLES]
    135. Personal and Social Well-being Module: for the European Social Survey, Round 3 [Electronic resource] / [F. Huppert, N. Marks, A. Clark at al.] – Access mode : http://www.cambridgewellbeing.org/Files/Well-being-Module_Jun06.pdf
    136. Peterson С. Group Well-Being: Morale from a Positive Psychology Perspective / Christopher Peterson, Nansook Park, Patrick J. Sweeney // Applied Psychology. –2008. – vol.57. – Issue Supplement s1. – P.19–36.
    137. Rath T. Well-being. The Five Essential Elements / Tom Rath, Jim Harter. – New York : Gallup press, 2010. – 230 p.
    138. Ryff C. D. Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological Well-Being / Carol D. Ryff // Journal of Personality and Social Psychology. – 1989. – Vol.57. – №6. – P. 1069–1081.
    139. Saris W. E. What Influences Subjective Well-Being in Russia / W. E. Saris // Journal of Happiness Studies. – 2001. – №2. – P. 137–146.
    140. Suh E. The Shifting Basis of Life Satisfaction Judgments Across Cultures: Emotions Versus Norms / Eunkook Suh, Ed Diener, Shigehiro Oishi, Harry C. Triandis // Journal of Personality and Social Psychology. – 1998. – Vol.74. – No.2. – P. 482–493.
    141. Schwarz N. Reports of subjective well-being: Judgmental processes and their methodological implications / Schwarz N., Strack F. // Well-being: The foundations of hedonic psychology. – New York : Russell Sage Foundation, 1999. – P. 61–84.
    142. Townsend P. Deprivation / Peter Townsend // Journal of Social Policy. – 1987. – Vol.16. – Part 2. – P. 125–146.
    143. Veenhoven R. Sociological theories of subjective wellbeing [Electronic resource] / Ruut Veenhoven // The Science of Subjective Wellbeing: A tribute to Ed Diener’. – New York : Guilford Publications. – 2008. – Access mode : http://publishing.eur.nl/ir/repub/asset/14879/2008c-full.pdf
    144. Walker I. Fifty Years of Relative Deprivation Research / Iain Walker, Heather J. Smith // Relative Deprivation: Specification, Development, and Integration. – Cambridge, 2002. – P. 1–9.
    145. Wallace C. From quality of life to social quality: relevance for work and care in Europe [Electronic resource] / Claire Wallace, Pamela Abbott // CALITATEA VIEŢII, XVIII, nr. 1–2, 2007, P. 109–123. – Access mode : http://www.revistacalitateavietii.ro/2007/CV-1-2-2007/6.pdf
    146. Watson C. Subjective well-being in Europe [Electronic resource] / Dorothy Watson, Florian Pichler, Claire Wallace. – 2010. – Access mode : http://www.eurofound.europa.eu/pubdocs/2009/108/en/1/EF09108EN.pdf
    147. Wilson W. Correlates of avowed happiness / W. Wilson, R. Warner. // Psychological Bulletin. – 1967. – 67(4). – P.294-305.
    148. Xin W. Economic Openness and Subjective Well-being in China / Wen Xin, Russell Smyth // China & World Economy. – 2010. – Vol.18. – Issue 2. – P. 22–40.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины