Ковальська Єлєна Валеріївна Валідизація використання індексу соціального статусу осо­би в емпіричному соціологічному дослідженні в Україні

Краткое описание

Ковальська Єлєна Валеріївна, асистент кафедри ме­тодології та методів соціологічних досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Валідизація використання індексу соціального статусу осо­би в емпіричному соціологічному дослідженні в Україні» (22.00.02 - методологія та методи соціологічних дослі­джень). Спецрада Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КОВАЛЬСЬКА ЄЛЄНА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 303.214.3: 316.66: 303.4 (043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ВАЛІДИЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНДЕКСУ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
ОСОБИ В ЕМПІРИЧНОМУ СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ В
УКРАЇНІ
22.00. 02 – методологія та методи соціологічних досліджень
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
_____________________ Є. В. Ковальська
Науковий керівник: Сидоров Микола Володимир-Станіславович, кандидат
фізико-математичних наук, доцент
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................... 16
РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ
СТАТУС» ТА МЕТОДИ ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ........................................... 26
1.1. Дослідження нерівностей в соціології на теоретичному та
емпіричному рівнях .......................................................................................... 26
1.2. Стратифікаційний та класовий аналіз в емпіричних дослідженнях 30
1.2.1. Специфіка класового аналізу у вітчизняних дослідженнях ......... 35
1.2.2. Специфіка стратифікаційного аналізу у вітчизняних
дослідженнях ................................................................................................. 38
1.2.3. Характеристика нерухомості респондента як чинник
стратифікації.................................................................................................. 56
1.3. Підходи до вимірювання соціального статусу особи........................ 58
1.3.1. Однокритеріальні показники ........................................................... 59
1.3.2. Мультикритеріальні індекси............................................................ 63
Висновки до розділу 1 ...................................................................................... 70
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕДУРА ВАЛІДИЗАЦІЇ ІНДЕКСУ СТАТУСНОЇ
ХАРАКТЕРИСТИКИ УОРНЕРА ........................................................................ 74
2.1. Валідність вимірювального інструментарію........................................... 76
2.1.1. Теоретична валідність......................................................................... 80
2.1.2. Критеріальна валідність ..................................................................... 83
2.1.3. Конструктна валідність ...................................................................... 85
2.2. Надійність вимірювального інструментарію ..................................... 87
2.3. Схема валідизації індексу Уорнера..................................................... 89
Висновок до розділу 2 ...................................................................................... 90
РОЗДІЛ 3. ВАЛІДИЗАЦІЯ ІНДЕКСУ УОРНЕРА В ЕМПІРИЧНОМУ
СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ В УКРАЇНІ.......................................... 93
3.1. Методологічні витоки та результати валідизації індексу Уорнера 93
3.2. Процедура локалізації характеристики «Район проживання» ......... 99
3.3. Результати експертного опитування ................................................. 101
15
3.4. Адаптація Індексу Уорнера до умов сучасного емпіричного
дослідження в Україні .................................................................................... 111
3.5. Конструювання запитальника для Адаптованого ІСХ Уорнера та
виявлення особливостей польового етапу.................................................... 126
3.5.1. Пре-тест анкети ............................................................................... 127
3.5.2. Особливості польового етапу дослідження.................................. 128
3.6. Перевірка конструктної валідності адаптованого індексу Уорнера
131
3.7. Аналіз надійності адаптованого ІСХ Уорнера................................. 135
3.8. Перевірка критеріальної валідності адаптованого індексу Уорнера
142
Висновки до розділу 3 .................................................................................... 144
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .................................................... 151
Додаток А. Гайд експертного опитування ................................................... 166
Додаток Б. Анкета он-лайн опитування експертів ...................................... 171
Додаток В. Анкета дослідження соціального статусу киян ....................... 173
Додаток Г. Стенограми експертного опитування........................................ 178
Додаток Д. Наповнення категорій престижності характеристики “Район
проживання” .................................................................................................... 192
Додаток Е. Операціоналізація характеристик Адаптованого ІСХ Уорнера
........................................................................................................................... 195
Додаток Ж. Операціоналізація додаткових показників соціального статусу
........................................................................................................................... 198
Додаток З. Список опублікованих праць за темою дисертації та відомості
про апробацію результатів дисертації .......................................................... 199

Список литературы

ВИСНОВКИ
В ході реалізації дисертаційного дослідження були виконані поставлені
на початку роботи завдання, що дозволило досягти мети дисертаційної
роботи – здійснено емпіричну валідизацію ІСХ Уорнера, адаптованого до
умов сучасного дослідження соціальної стратифікації в Україні.
За результатами здійсненого дисертаційного дослідження були
зроблені наступні висновки.
1) Соціальний статус особи визначено як положення індивіда у системі
соціальної стратифікації за одним чи декількома ознаками. Розглянувши
співвідношення поняття «соціальний статус» та «клас». Вирішено розглядати
поняття соціального статусу у веберівській традиції. Соціальний статус -
положення індивіда в системі соціальної стратифікації, що утворюється в
залежності від доступу до економічних ресурсів, влади і соціального
престижу
2) Проаналізувавши основні тренди в класовому і стратифікаційному
аналізі, було виявлено, що як у зарубіжному, так і в українському класовому
аналізі наявна тенденція до переосмислення усталених методологічних
підходів й інструментів “золотого стандарту” (схем Дж. Ґолдторпа і Е.
О. Райта) та розвитку нових класових схем, які розширюють звернення до
показників культури і статусу (М. Севедж, Ф. Дівайн, Е. Гаррісон) і, таким
чином, ускладнюють дослідницьку методологію. Студії у сфері соціальної
стратифікації розвиваються, переважно, на функціоналістській та
веберівській методологіях у напрямку удосконалення множинного
вимірювання стратифікації. Серед вітчизняних стратифікаційних досліджень
особливої уваги в контексті нашого дослідження заслуговують праці
С. Макеєва, О. Куценко, Н. Коваліско, А. Домаранської, Л. Малиш,
Р. Савчинського, В. Хмелька, С. Оксамитної та інших.
148
3) Для аналізу специфіки ІСХ Уорнера розглянуто типологію
інструментів для вимірювання соціального статусу особи. ІСХ Уорнера
відноситься до мультикритеріальних індексів або індексів з композитними
змінними для визначення соціального статусу особи. Здійснено
систематизацію підходів до вимірювання соціального статусу особи на
основі аналізу існуючих досліджень статусної структури в сучасних
суспільствах та концепцій соціального статусу, а також визначено базові
багатокритеріальні підходи. Порівняльний аналіз трьох мультикритеріальних
індексів, які застосовуються в сучасних соціологічних дослідженнях, а саме:
Індексу статусної характеристики Уорнера, Соціоекономічної статусної
оцінки та Індексу соціальної позиції Холлінґхіда, – дозволив визначити
особливості відповідних методик вимірювання соціального статусу та
врахувати їх здобутки в покращенні ІСХ Уорнера як вимірювального
інструменту для досліджень українського суспільства.
4) Виявлено, що в дослідженнях соціальної структури сучасного
українського суспільства недостатньої уваги приділяється характеристикам
приватної власності, зокрема нерухомості, якою володіють індивіди. Між
тим, характеристики нерухомості респондента (тип будинку, престижність
району проживання тощо) іноземними та вітчизняними дослідниками
визначаються як важливий стратифікуючий чинник з точки зору
приналежності його до економічних ресурсів, які наявні у особи та
визначають її місце у системі соціальної стратифікації. Цей висновок
посилює увагу до вимірювальних можливостей ІСХ Уорнера, оскільки в
ньому враховуються три основні індикатори приналежності особи до певного
соціального статусу, включаючи індикатор характеристики нерухомості.
5) Проаналізувавши методологічне підґрунтя індексу статусної
характеристики Уорнера та антропологічний метод, на якому він базується,
робимо висновок, що даний індекс має достатні теоретичні та методологічні
засади. Оцінивши рівні кореляції між оцінкою приналежності або оцінки
приналежності та індексом статусної характеристики Уорнера, приходимо до
149
висновку, що цей індекс може використовуватись як окремий та повноцінний
метод оцінки місця індивіда у системі соціальної стратифікації. Однак для
впровадження ІСХ Уорнера в умовах сучасного емпіричного соціологічного
дослідження цей індекс потребує модернізації, проходження процедури
адаптації та валідизації.
6) З метою валідизації індексу статусної характеристики Уорнера до
умов сучасного емпіричного соціологічного дослідження в Україні були
визначені підходи до виявлення рівня валідності за її різними видами
(змістовної, критеріальної та конструктної) і теоретично уточнені питання
щодо особливості перевірки надійності щодо композитних індексів.
Визначено, що зважаючи на будову причинності від індикаторів до
конструкту (а не навпаки, що характерно для шкал), наявність обов’язкової
взаємної кореляції індикаторів (узгодженість за критерієм Альфа Кронбаха)
не є обов’язковою. Тому виявлений в даному досліджені рівень надійності не
впливає на загальний висновок про якість інструменту.
7) За результатами аналізу методологічних витоків індексу статусної
характеристики Уорнера, а також його первинної валідизації, здійсненої у
1950-х роках, зроблено, зокрема, висновок про необхідність первинної
процедури локалізації індексу відповідно до оригінальної процедури
використання індексу його автором - Л. Уорнером. Результати застосованої
дисертантом процедури локалізації індексу перевірені в рамках виявлення
змістової валідності адаптованого нами індексу, на основі чого
сформульовано адаптовану концептуальну схему статусної стратифікації,
емпіричну інтерпретацію та операціоналізацію ключових понять, формулу та
процедуру розрахунку адаптованого нами індексу.
8) На основі авторських емпіричних досліджень оцінено рівень надійності
та валідності адаптованого індексу Уорнера. Для оцінки надійності
використовувались показники, побудовані на основі коефіцієнтів кореляції.
Загалом рівень надійності адаптованого нами індексу Уорнера можна
оцінити як достатній.
150
З метою виявлення конструктної валідності проведено аналіз зв'язку
результатів розрахунку адаптованого індексу (на даних авторського
дослідження з теоретично обґрунтованою вибіркою серед жителів м. Києва) з
показниками, які використовувалися раніше для вимірювання положення
індивіда в системі соціальної стратифікації. Виявлено високий рівень
кореляції між індексом та обраними показниками, що свідчить на користь
високого рівня конструктної валідності адаптованого нами індексу.
Для оцінки рівня критеріальної валідності проаналізовано результати
опитування респондентів на двох схожих за ознаками вибірках у різних
адміністративних районах м. Києва, рівень престижу яких різниться за
адаптованою шкалою престижності району проживання. Виявлено, що
середній рівень у порівнюваних районах різниться майже вдвічі (у менш
престижному районі показник індексу вищий), що свідчить на користь
критеріальної валідності вимірювального інструменту.
Оцінка очевидної, змістовної, критеріальної та конструктної валідності
показала, що адаптований ІСХ має високий рівень валідності. Адаптований
ІСХ демонструє високі пізнавальні можливості і може бути застосований для
визначення положення індивіда в системі соціальної стратифікації
українського суспільства (локалізовано до м. Києва).