Особливості індивідуального стилю Бориса Чичибабіна

Краткое описание

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

На правах рукопису

ЗУЄНКО Марина Олексіївна

УДК 821.161.1 1.08

Особливості індивідуального стилю
Бориса Чичибабіна

Спеціальність: 10.01.02 російська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Ніколенко Ольга Миколаївна,
доктор філологічних наук, професор

Полтава 2007

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ПИСЬМЕННИКА ТА ПРОБЛЕМИ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОГО АНАЛІЗУ ЛІРИКИ.................................................. 13
Висновки........................................................................................................ 32
РОЗДІЛ 2. КАРТИНА СВІТУ В ЛІРИЦІ Б.ЧИЧИБАБІНА........................ 35
Висновки........................................................................................................ 71
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ............................................ 75
Висновки........................................................................................................ 100
РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРА ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В ПОЕЗІЇ
Б.ЧИЧИБАБІНА............................................................................................ 103
Висновки........................................................................................................ 120
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ МИТЦЯ....................... 123
Висновки........................................................................................................ 143
РОЗДІЛ 6. ЖАНРОВЕ НОВАТОРСТВО Б.ЧИЧИБАБІНА........................ 146
Висновки.....173

ВИСНОВКИ..176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................

ВСТУП

Творчість Бориса Олексійовича Чичибабіна посідає особливе місце в російській літературі другої половини XX століття. У його ліриці знайшли відображення складні історичні процеси й духовна драма людини в умовах суспільних зламів. Разом зі своїм народом Б.Чичибабін шукав відповіді на філософські питання, висунуті добою. Його творчість це поетичний літопис суперечливої епохи й разом з тим щоденник особистості, що потрапила на перехрестя історії.
Б.Чичибабін народився 9 січня 1923 року в м. Кременчуці. Освіту отримав у Чугуєві. Під час Великої Вітчизняної війни служив у авіаційних частинах Закавказького фронту, повернувся до Харкова 1945 року й вступив на перший курс філологічного факультету Харківського університету. За „крамольні” вірші Б.Чичибабіна вислали на п’ять років до Вятлагу. Приводом для арешту поета в 1946 році став вірш „Мать моя посадница” („Песенка на все времена” 1989). З табору поет повернувся 1951 року, реабілітований 1956 року. Про роки, проведені в таборі, у своїх віршах, як і в житті, майже не згадував. З того часу письменник змушений був писати „в шухляду”, його вірші тривалий час були заборонені радянською цензурою. Роки, проведені в неволі, стали початком його творчої діяльності.
Перша поетична збірка „Молодость” (1963) з’явилась, коли Б.Чичибабіну було сорок років. У період з 1963 по 1968 роки вийшли чотири збірки письменника: одна в Москві („Молодость” 1963) і три в Харкові („Мороз и солнце” 1963, „Гармония” 1965, „Плывет „Аврора” 1968). У 1966 році його приймають до Спілки письменників СРСР. Рецензії на перші збірки поета критики (переважно друзі) пишуть обережно, хоча доробок письменника високо оцінили московські літератори (С.Маршак та ін.).
Після чотирьох збірок, які вийшли в той час, поетові було прикро перед публікою. Його вірші видавались, але зі значними цензурними обмеженнями. На свій п’ятдесятирічний ювілей у Спілці письменників він читав вірші, за які був звідти виключений. А потім знову було дванадцять років забуття: поет не друкує свої твори, літературознавці не пишуть про творчий доробок митця, його фактично виключили з літературного процесу.
З другої половини 1980-х років знову почали виходити книги Б.Чичибабіна. За видану власним коштом збірку „Колокол” (1989) він отримав звання лауреата Державної премії СРСР 1990 року. А.Пікач написав рецензію на збірку „Колокол”(1989) в журналі „Октябрь” [112], оголосивши про нове літературне відродження Б.Чичибабіна.
І.Лосієвський, котрий рецензував збірку „Мои шестидесятые” (1990) [80], відзначив широту художнього простору Б.Чичибабіна, в якому поєдналися земне й вічне начала.
Згодом Б.Чичибабіна поновлюють у Спілці письменників, знову виходять його збірки. Більшість дослідників цього часу пишуть про народний стиль і простоту художніх образів митця. А.Дмитрієв спростував такий підхід, указавши на символіку поетичних творів Б.Чичибабіна: „Інколи літературна підкладка віршів залишається не поміченою читачем, який звик до чичибабінської прямоти” [37].
В.Леонович називає вірші Б.Чичибабіна геніальними завдяки їх „наповненості історичним життям народів” [73], вказуючи на тісний зв’язок лірики митця з усною народною творчістю.
Якщо наукові розвідки, що виходили за життя поета, тяжіють до накопичення біографічних фактів, то після смерті Б.Чичибабіна спектр літературознавчих досліджень значно розширюється.
Для дослідження індивідуального стилю письменника цінними є спогади друзів поета і його рідних: Л.Аннінського, І.Дзюби, Є.Євтушенка, Л.Карась-Чичибабіної, Г.Померанца, М.Руденка та ін. [12]. Важливим джерелом для розуміння філософії письменника, його естетичних ідеалів, етичних норм, ставлення до релігії є його літературні есе, численні інтерв’ю, епістолярій.
Нині творчість Б.Чичибабіна привертає увагу багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників. У щорічних Чичибабінських читаннях, які проводяться в Харкові (з 1995 року) й Сімферополі (з 2004 року), беруть участь літературознавці Б.Кенжеєв (Канада), Ю.Милославський (США), М.Копеліович (Ізраїль), К.Ковальджі, В.Леонович, Н.Оглобліна (Росія), М.Алекян (Вірменія) та ін. У центрі уваги дослідників постають проблеми поетики, ідейно-естетичні шукання митця. На сьогодні видано кілька збірників матеріалів Чичибабінських читань (19951999, 20002002, 2005, 2006), монографії „Борис Чичибабін. Життя і поезія”(1999) Л.Фрізмана і Г.Ходос, „Світ Чичибабіна” (2001) І.Остапенко, „Меры жизни” поета Бориса Чичибабіна”(2002) Н.Оглобліної, „Зустріч з Петраркою: Зі спостережень над інтертекстом в чичибабінській ліриці” (2005) І. Лосієвського. В Україні захищено дві кандидатські дисертації про Б.Чичибабіна: „Лірика Бориса Чичибабіна: провідні мотиви та жанри” (2001) І.Остапенко, „Лексика віршів Б.О.Чичибабіна” (2000) К.Нестеренко. У 1998-2002 роках виданий тритомник, у якому вміщено поезію й прозу Б.Чичибабіна, літературознавчі дослідження, спогади про поета [172; 186; 190].
Важливим для розуміння творчості митця є монографія Л. Фрізмана й Г.Ходос „Борис Чичибабін. Життя й поезія” (1999) [154], де здійснено цілісний літературознавчий аналіз поетичного спадку письменника, розкрито своєрідність художнього світу митця. Тема поетичної творчості, Божого натхнення, ідея богообраності поета в ліриці Б.Чичибабіна стали предметом наукових роздумів. У монографії досліджено „чичибабінську пушкініану”, а також визначено коло письменників, традиції яких можна простежити у творчості Б.Чичибабіна (А.Ахматова, М.Гоголь, О.Грін, М.Достоєвський, С.Єсенін, З.Міркіна, Б.Окуджава, Б.Пастернак, М.Цвєтаєва та ін.).
І.Остапенко в книзі „Світ Чичибабіна” [111] проаналізувала етапи вивчення творчості Б.Чичибабіна, визначила низку мотивів, у яких відбиваються особливості світобачення митця, схарактеризувала своєрідність творчого методу письменника. У роботі вперше проаналізовано філософські погляди Б.Чичибабіна, вплив на нього різних релігій і філософських систем. І.Остапенко зробила важливі висновки щодо зв’язків творчості Б.Чичибабіна з російською та світовою літературою ХХ століття.
Л.Аннінський здійснив глибокий аналіз світоглядної концепції поета. Він стверджує, що Б.Чичибабін „людина раблезіанського складу”, „життєлюб доби Відродження” [84, c.6]. Проте внутрішня драма поета, на думку Л.Аннінського, полягала в нерозумінні, неприйнятті письменником тих змін, що відбувались у країні, у суспільстві. На думку дослідника, провідним мотивом творчості Б.Чичибабіна є не просто драма, а безвихідь, нескінченність драми. Літературознавець слушно наголошує на значенні категорії художньої правди в поетичному доробку письменника.
М.Богославський визначив своєрідність релігійно-філософської позиції поета, підкреслив її значення для формування стилю митця-пророка [10]. Дослідник відзначив космополітизм художнього бачення Б.Чичибабіна. Зокрема, це вплинуло на створення багатопланових образів-символів. Літературознавець розглянув поетичні прийоми, показав роль образно-смислового зсуву у створенні образів. Автор дійшов важливого висновку про поєднання контрастних понять у художній мові Б.Чичибабіна, за рахунок чого поет розширював асоціативний простір малих за обсягом віршів.
Є.Мірошниченко розглянув міфопоетичний простір лірики митця в контексті світової культури [90]. Він здійснив вдалу спробу змалювання поетичної географії Б.Чичибабіна, увів у обіг поняття „культуроніми” щодо домінантних міфологічних і культурних частин ліричного простору поета: „Ліричний герой Б.Чичибабіна у своєму пошуку „жданого пути” прокладає свої маршрути від святині до святині або від однієї людської драми до іншої<...>” [85, с.85]. Дослідник зауважує: „Так „между родиной и небом”, Росією і Вічністю створюється територія його міфопоетичного простору, а поет-„мандрівник” стає воїном Бога, який веде нескінченну боротьбу з силами розпаду і зла” [85, с. 92].
О.Ніколенко [101] слушно зауважила, що поезії Б.Чичибабіна властивий динамізм, який знаходить вияв у жанрі подорожі, що дозволяє письменникові показати всю складність змін у історичному й духовному житті сучасної йому епохи. Хронотоп дороги, на думку дослідниці, є центральним у творчості митця. Його подорожі це не тільки відображення реальних місць, мандрів героїв у географічному просторі й фізичному часі, це ще й духовні подорожі поета.
В.Юхт дослідив сферу несвідомого, стан безсоння, оніричні мотиви в ліриці Б.Чичибабіна, розглянув особливості світообразу письменника [206].
Г.Померанц наголосив на необхідності сприйняття кожного вірша Б.Чичибабіна як молитви: „Тут немає стилізації під святість, проте є те, що складає її сутність: любов. Любов як щастя розділеного почуття й любов як готовність душу свою віддати за ближнього” [12, c.250]. Г.Померанц висловив думку про те, що поет створював ліричні картини, в яких перетворюючим життєдайним джерелом ставала любов, тобто гармонія з собою й зі світом, а отже добро.
Чимало дослідників приділяє увагу вивченню мовних засобів митця, їх взаємодії з іншими складовими стильової системи. Для Б.Чичибабіна поетична мова втілення образу буття. До аналізу поетичної мови Б.Чичибабіна звертались такі дослідники, як К.Ковальджі, І.Остапенко, Г.Померанц та ін.
Прагнення до гармонії у всьому позначається на ритмомелодиці Б.Чичибабіна. К.Ковальджі підкреслював: „Не суттю однією живий поет, а й музикою майстерності <...> Внутрішнє римування характерне для Б.Чичибабіна. Він загалом дуже уважний до строфіки й рими. Послідовний прихильник класичного вірша, він при цьому поновлює риму в дусі Маяковського (асонансну складову)” [12, c.255].
У своїй монографії „Зустріч з Петраркою: Зі спостережень над інтертекстом у чичибабінській ліриці” (2005) І.Лосієвський розкрив роль стилізації у творчості Б.Чичибабіна. Він наголошував: „Чичибабінські образи нібито відображені в цілому каскаді попередніх літературних епох. Перекинуто місточки до античності й середньовіччя, до Державіна й Пушкіна” [79, c.50]. Дослідник назвав інтертекстуальність домінантою лірики поета.
Сучасні дослідники творчості Б.Чичибабіна розглядають окремі елементи його поетики в руслі системного аналізу. В.Мацапура визначила медитативність як „важливу стильову домінанту лірики Б.Чичибабіна” [194, с.15]. К.Нестеренко наголосила на тому, що медитативній ліриці Б.Чичибабіна властивий діалогізм, який виражений у формі ліричних діалогів у віршах-зверненнях, віршах-посланнях [194, с.24-34]. Л.Дербеньова [194, c.7-10] відзначила роль автобіографізму в художньому світі Б.Чичибабіна, аналізуючи діалогічну єдність ліричного „я” і „я” житейського, побутового. А.Емірова розглянула кримські вірші Б.Чичибабіна, умовно поділивши їх на два тематичні цикли: філософське осмислення буття і татарський Крим [202, c.60-67]. А.Емірова глибоко дослідила оказіоналізми [203, c.63-69] і звукопис в ліриці Б.Чичибабіна.
Н.Оглобліна, авторка монографії і низки статей, присвячених творчості письменника, розглядає лірику Б.Чичибабіна крізь призму образу світу-Храму. Одним із образів земної святості в художній системі митця, на думку авторки, є любов. Формою художнього втілення даного образу є сонет. Н.Оглобліна нарахувала понад 85 сонетів у творчій спадщині письменника і визначила сонет як одну із найуживаніших жанрових форм у ліриці Б.Чичибабіна [104].
М.Теплінський наголосив на впливі традицій російської літератури у становленні індивідуального стилю Б.Чичибабіна. Він підкреслив: „У ранній творчості Б.Чичибабін чимало запозичив у Маяковського це до питання про еволюцію поета” [194, c.39-40].
Цінними для літературознавчих досліджень стилю поета є численні інтерв’ю Б.Чичибабіна, надруковані в різні роки в пресі. У своїх інтерв’ю поет дав оцінку своїй творчості, визначив естетичні пріоритети. Так, у розмові з кореспондентом Л.Томом поет говорив про роль романтизму для свого становлення, а саме про захоплення творчістю О.Гріна, М.Гоголя, адже поет описував реалії тогочасного життя, так само як і „романтики говорили велику й вічну правду” [197, c.16]. Серед російських письменників-класиків кумиром для поета, його „Богом” був О.Пушкін.
Життєвими й поетичними взірцями в українській літературі для Б.Чичибабіна стали Г.Сковорода й Т.Шевченко. П.Ротач зазначив, що для розуміння своєрідності поезії Б.Чичибабіна варто враховувати „його симпатії до України, її видатних творців слова (Т.Шевченко, Г.Сковороди)” [131]. Полтавський дослідник і критик визначив типологічні зв’язки лірики Б.Чичибабіна з українською літературою на мотивному рівні: марність мирських суєт, перевага багатства духовного над матеріальним благополуччям, трактування щастя в пізнанні самого себе, концепція сродної праці тощо.
Прихильне ставлення Б.Чичибабіна до творчості О.Мандельштама [174] сприяло захопленню основними постулатами акмеїзму: утвердження реальних життєвих цінностей, конкретність і ясність земного, історичного, матеріального світу з привабливістю його чудових подробиць у реальному житті й просторі. Літературознавці (Ю.Милославський, І.Остапенко, Л.Фрізман та ін.) підкреслюють неокласичну спрямованість віршів Б.Чичибабіна, простежуючи літературні традиції у ліриці поета.
Проте, незважаючи на значну кількість досліджень про Б.Чичибабіна, що з’явилися останнім часом, проблема індивідуального стилю поета не розкрита повною мірою. Еволюція індивідуального стилю митця та жанрово-стильова своєрідність його лірики не були об’єктом спеціального комплексного дослідження.
Отже, актуальність нашого дослідження визначається:
· відсутністю в сучасному літературознавстві системних праць, присвячених індивідуальному стилю Б.Чичибабіна на матеріалі всієї його спадщини;
· дискусійністю категорії „індивідуальний стиль письменника” та теоретичними проблемами жанрово-стильового аналізу лірики, що можуть бути розв’язані з урахуванням конкретно-історичних форм літератури, руху літературного процесу та індивідуальних здобутків митців;
· суперечливістю питань розвитку лірики XX століття, в якій художній доробок Б.Чичибабіна є значним і важливим для розуміння динаміки стилів і жанрів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри зарубіжної літератури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка в межах комплексної теми „Традиції та новаторство в літературі”.
Тема дисертаційного дослідження схвалена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (протокол № 4 від 1 листопада 2004 року), а також бюро наукової ради з проблеми „Класична спадщина та сучасна художня література” Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка (протокол №3 від 20 вересня 2005 року).
Мета роботи дослідити індивідуальний стиль Б.Чичибабіна на матеріалі всієї його спадщини.
Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні завдання:
· визначити теоретичні підходи до вивчення поняття „стиль” у літературознавстві, уточнити поняття „індивідуальний стиль письменника”;
· схарактеризувати картину світу Б.Чичибабіна, її динаміку на матеріалі творів різних періодів;
· простежити еволюцію ліричного героя митця;
· розкрити структуру художнього образу в ліриці поета;
· дослідити своєрідність поетичної мови Б.Чичибабіна;
· показати жанрово-стильове багатство поезії Б.Чичибабіна;
· відзначити стильові домінанти та новаторство письменника в оновленні ліричних жанрів.
У даній дисертації досліджується еволюція стилю Б.Чичибабіна на різних художніх рівнях (мотивному, сюжетно-композиційному, образному, тематичному, мовному, жанровому та ін.).
Об’єкт дослідження лірика Б.Чичибабіна. Для цілісного аналізу еволюції стилю Б.Чичибабіна в даній дисертації залучено ввесь поетичний доробок митця, об'єднаний у збірки „Молодость” (1963), „Мороз и солнце” (1963), „Гармония”(1965), „Плывет Аврора” (1968), „Колокол” (1989), „Мои шестидесятые” (1990), „82 сонета и 28 стихотворений о любви” (1994), „Цветение картошки” (1994), „И все-таки я был поэтом” (1995), „В стихах и прозе”(1998), „Экскурсия в лицей: Стихотворения, поэма” (1999), „Cтихотворения” (2003) і тритомник: „В стихах и прозе” (2002), „Раннее и позднее (2002), „Письма” (2002).
Предмет еволюція індивідуального стилю письменника, система ліричних жанрів у його творчості.
Методи дослідження: порівняльно-історичний, структурально-функціональний, системний, історико-гносеологічний.
Теоретико-методологічною базою дисертації є праці вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань лірики (Л.Гінзбург, В.Жирмунський, Б.Леонов, Ю.Лотман та ін.), стилю (М.Гіршман, П.Сакулін, О.Соколов та ін.), розвитку жанрів ХХ століття (І.Заярна, С.Руссова та ін.), а також здобутки критиків та літературознавців, які займалися дослідженням творчості Б.Чичибабіна (М.Богославський, М.Копеліович, О.Ніколенко, І.Остапенко, Л.Фрізман, Г.Ходос, В.Юхт та ін.).
Наукова новизна дисертації. У роботі вперше здійснено системний аналіз стилю Б.Чичибабіна, досліджено складові й динаміку його художнього світу, еволюцію ліричного героя, структуру художнього образу. Розкрито взаємодію загального та індивідуального в стилі письменника, своєрідність поетичної мови, визначено стильові домінанти творчості митця. Провідні жанри у творчості Б.Чичибабіна розглянуто з погляду традицій і новаторства. Жанрово-стильове багатство лірики Б.Чичибабіна досліджено в контексті ідейно-естетичних шукань доби.
Теоретичне значення роботи полягає в уточненні понять „стиль”, „індивідуальний стиль”, а також у розробці питань стильового й жанрового розвитку лірики ХХ століття.
Практична цінність дисертації. Дисертація сприятиме подальшій розробці проблем, що стосуються жанрово-стильових тенденцій у російській літературі ХХ століття. Результати дисертації можуть бути використані в процесі викладання курсу історії російської літератури ХХ століття, спецкурсів і спецсемінарів, присвячених творчості Б.Чичибабіна, підготовці нових підручників і посібників для вищої та середньої загальноосвітньої школи.
Особистий внесок здобувача. Особисто здійснено оформлення роботи, написано вступ, основні розділи, висновки, укладено список використаних джерел, підготовлено 12 публікацій за результатами досліджень, а також представлено їх на наукових конференціях.
Апробація результатів дисертації. Робота обговорювалась на засіданнях кафедри зарубіжної літератури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Основні її положення викладені в доповідях на міжнародних наукових конференціях (III, IV Чичибабінські читання (Севастополь 2005, Саки 2006), „XXI століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (Київ 2006), VIII Гоголівські читання (Полтава 2006)), всеукраїнській науковій конференції „Література в контексті кризової доби” (Чернівці 2005) та X, XІ Чичибабінських читаннях (Харків 2006, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 статей у фахових виданнях, у тому числі 7 у зареєстрованих ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертації дослідження дозволило зробити такі висновки.
Індивідуальний стиль письменника визначається багатьма чинниками: характером самої дійсності, світоглядними шуканнями митця, культурними впливами, літературними взаємозв’язками, розвитком загальних стилів та ін. Складовими індивідуального стилю письменника є образ світу, тематика, проблематика, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова, ритмомелодика та інші художні засоби, спрямовані до єдиної стильової мети. У кожного письменника є свої стильові константи й домінанти, що визначають неповторність його індивідуального стилю.
Літературний рух у XX столітті визначає розвиток індивідуальних стилів, що призвело до кардинальної перебудови усіх родів літератури, у тому числі й лірики. Однак індивідуальні стилі митців формувалися не у відриві від традиції, а у взаємодії з тенденціями минулих епох, що стало потужним імпульсом для розвитку індивідуальних стилів. Це засвідчує творчість видатного російського поета Б. Чичибабіна.
На художній картині світу Б.Чичибабіна позначилося захоплення філософією та релігіями світу (християнство, буддизм та ін.). Особливе місце в картині світу, створеній митцем, посідає категорія Бог, що є ключовою для розуміння концепції поета. Ця категорія визначає провідні теми творчості Б.Чичибабіна: пошук шляхів до Бога, навернення людства до Божих заповідей, відкриття Бога в собі та у світі та ін. Центральною проблемою лірики Б.Чичибабіна, що постає з середини 1960-х років, є проблема відповідності життя людини та людства до задуму Бога. У зв’язку з цим Б.Чичибабін розглядає свою поезію як особливу рятівну місію. Слово, на думку митця, має нести духовне світло, сприяти духовному прозрінню людей, повертати їх до добра й до Бога. На картині світу, що сформувалася в творчості Б.Чичибабіна, позначився тісний зв’язок письменника з Україною, зокрема з „філософією серця” Г.Сковороди, а також з художнім досвідом українських письменників, передусім Т.Шевченка. З української літератури й культури Б.Чичибабін черпає особливу задушевність, ліризм, демократизм. Використання здобутків української літератури та фольклору збагатило індивідуальний стиль Б.Чичибабіна.
Художня картина світу Б.Чичибабіна мінялася з плином часу. Якщо в ранній ліриці вона була більш-менш цілісною, а цілісність визначалася характером ліричного героя, юного й романтичного, який вірив у силу гуманістичної ідеї, у можливість перетворення світу, то в зрілій і пізній ліриці Б.Чичибабіна картина світу несе на собі відбиток суперечливості складного часу й тих духовних протиріч, які переживає письменник і все його покоління. Утім, хоча картина світу в зрілій і пізній ліриці митця втрачає цілісність в історичному й соціальному аспектах, проте вона набуває вертикального спрямування (до Бога) у філософській та інтимній сферах. Згідно з концепцією митця, повернути втрачену гармонію світові можливо, якщо людина і людство звернуться до Головного, до Бога.
Стильовою домінантою створеної Б.Чичибабіним картини світу є динамізм, який виявляється на різних рівнях: тематичному, мотивному, сюжетно-композиційному, образному, а також на рівні окремих поетичних прийомів. Ліричний герой Б.Чичибабіна здійснює свої подорожі в широкому і розмаїтому світі. Але географічним виміром не обмежується рух ліричного героя письменника. Герой Б.Чичибабіна йде важкими шляхами здобуття істини, його духовні мандри зумовлюють і його внутрішній розвиток, і розвиток картини світу поета. Образи руху (річки, моря, зміни пори року та ін.) відображають гостре відчуття митцем швидкоплинності часу, якому він прагне надати високого змісту. Образ і почуття у творчості Б.Чичибабіна поступаються думці, ідеї, що робить його поезію інтелектуальною, філософською.
Структуротворчим началом лірики Б.Чичибабіна є автобіографізм. Ліричний герой несе на собі відбиток життєвого досвіду автора: він зазнав репресій, жив у часи хрущовської відлиги й тотального радянського тиску, був свідком перебудови суспільства й кардинальних змін у пострадянському просторі. Проте повної тотожності між ліричним героєм та автором у ліриці Б.Чичибабіна немає. Між автором і героєм хоча і є певні точки дотику, їх думки та емоції можуть перехрещуватися, але разом з тим між ними триває напружений діалог, який перетворюється на діалог письменника із самим собою, зі своїм часом, народом, історією, культурою. Діалогізм пошуку істини стильова домінанта лірики Б.Чичибабіна, яка визначає медитативність його поезії. Вихід за межі автобіографічного у широкий філософський, історичний, соціальний і культурний простір, осмислення глобальних питань буття як особистісних, як таких, що є умовою для існування людини, є характерною особливістю індивідуального стилю Б.Чичибабіна.
Художня біографія ліричного героя Б.Чичибабіна ширша за біографію автора. Ліричний герой уміщує в собі не тільки досвід свого часу, але й інших поколінь, культур, історичних епох. Він є представником свого народу і водночас виражає гуманістичні прагнення інших народів. У такий спосіб поет значно розширює художній простір і художній час своєї лірики, він здобуває можливість вести розмову про актуальні проблеми другої половини XX століття в широкому історико-культурному й філософському контексті. А звідси теми, мотиви й образи в поезії Б.Чичибабіна мають неоднозначне звучання, їх можна розглядати в різних площинах (часовій, соціальній, культурній, філософській та ін.).
Поєднання конкретного й абстрактного простежується в поезії Б.Чичибабіна протягом різних етапів творчості письменника. При всій своїй конкретності й історичній обумовленості лірика Б.Чичибабіна може бути названа й філософською, інтелектуальною, оскільки рух думки в поєднанні з безпосереднім відчуттям визначає рух образів і сюжету у творах поета. Характерною особливістю індивідуального стилю Б.Чичибабіна є перехід від описовості до роздумів.
Філософська спрямованість зумовлює специфічні стильові особливості лірики Б.Чичибабіна: риторичність, тяжіння до афористичності, філософських сентенцій (як правило, в останній строфі віршів), максимальне оголення ідеї та ін.
Філософський зміст поезії Б.Чичибабіна допомагають утілити й концепти, що були усталеними для всієї творчості митця: Бог, Вічність, душа, народ, любов. Вони формують тематичні й проблемні „вузли” творів, визначають шукання ліричного героя й автора.
Поезії митця притаманне прийняття буття з його світлими й трагічними сторонами. Б.Чичибабін розкрив драматичні боки життя: знеособлення людини під упливом насильства, утрату свободи, порушення справедливості, моральну деградацію суспільства та ін. Однак письменник ніколи не відокремлював себе від дійсності й життя свого народу. Він завжди відчував тісний зв’язок із реальним життям і з цього зв’язку черпав творчі сили. Разом з тим у поезії Б.Чичибабіна відчутне світло високого ідеалу, надія письменника на оновлення світу та його духовне відродження. Контрастність визначальна риса індивідуального стилю Б.Чичибабіна. Поруч із темними сторонами життя в його поезії присутнє світло піднесеного кохання й високі поривання ліричного героя й автора до Бога, Вічності, Гармонії. Вірші Б.Чичибабіна є зразком поєднання спільного й особистісного, громадянського й приватного, загального й інтимного задля провідної мети відродження духовності. Ліричний герой Б.Чичибабіна втілює ідею перемоги над смертю силою мистецтва, силою духу.
Структура художнього образу в ліриці Б.Чичибабіна є складною й зумовлена концепцією світу письменника, що розвивалася протягом його творчого шляху. У ранній ліриці Б.Чичибабіна переважають прості й конкретні образи, взяті із повсякденного життя. Проте навіть у ранній ліриці помітним є прихований другий план образів. З плином часу прихований план образів стає більш значущим та конкретним. У зрілій та пізній ліриці Б.Чичибабіна широкого філософського змісту набувають такі образи, як тополя, кульбаба, сніг, зірка тощо. У зв’язку з цим значно збільшується функція підтексту, що дає поштовх думкам та почуттям читачів.
Особливістю поетичної мови Б.Чичибабіна є її простота, доступність для широкого загалу, демократизм, орієнтація на всіх і кожного, але це не означає спрощеності. Розуміючи свою місію як місію пророка, духовного поводиря людства, Б.Чичибабін намагається донести ідею зрозумілими словесними засобами, прагне ясності й прозорості смислу. Слово, на його думку, покликане роз’яснити цей світ, сприяти його осмисленню, а також розумінню Головного, усвідомленню того, як треба йти до Бога.
Творчість Б.Чичибабіна розширює уявлення про ліричні жанри в епоху XX століття. Поет використовував традиційні жанри (ода, елегія, станси тощо), які отримали в нього новий жанровий зміст і форму. У поезії письменника актуалізовані такі характерні для XIX і XX століть жанри, як вірш-медитація, вірш-роздум тощо. Водночас поет запроваджує й нові жанри лірики (вірш-сповідь, вірш-промова, вірш-щоденник, вірш-молитва). Ліричні жанри в творчості Б.Чичибабіна не є застиглими субстанціями, вони активно взаємодіють між собою. Міжжанрова (взаємодія різних жанрів, поєднання різних жанрових особливостей в одному вірші) і міжродова (поєднання лірики й епосу, лірики й драми) дифузія є характерною особливістю творів письменника. Крім того, на жанрах у творчості Б.Чичибабіна позначилося й захоплення іншими видами мистецтва (живописом, музикою), а також релігійними та філософськими вченнями.
Б.Чичибабін усвідомлює себе продовжувачем традицій російської та української літератури XIX століття. Імена М.Гоголя, Ф.Достоєвського, М.Лермонтова, О.Пушкіна, Г.Сковороди, Л.Толстого, Т.Шевченка та інших видатних митців були завжди в його серці, він присвятив їм чимало творів. Розмірковуючи про здобутки своїх попередників, письменник шукав своє місце в мистецтві. Він убачав своє призначення в тому, щоб передати той духовний зміст, яке мало слово в XIX столітті, своєму часові. Розуміння слова як служіння народові як вираження волі Бога, як засобу встановлення гармонії й одухотворення світу єднає творчість Б.Чичибабіна з традиціями класичної літератури. Шукання митців, котрі ніколи не спинялися на шляху до Головного, стали близькими поетові ХХ століття.
Разом з тим у ліриці Б.Чичибабіна виявляються й зв’язки з літературою XVIII століття (особливо із просвітницькою літературою), з літературою XVII століття (класицизму й бароко), а також з фольклором і міфом.
Лірику Б.Чичибабіна можна співвіднести із загальними стильовими тенденціями літератури модернізму. У творчості поета виявилися елементи неоромантизму, футуризму, екзистенціалізму, необароко, акмеїзму та ін. Утім, у жодну з цих тенденцій творчість Б.Чичибабіна не вкладається, вона стоїть осібно, хоча й не осторонь літературного руху. Поєднання морфологічних ознак різних загальних стилів у індивідуальному стилі поета дозволяє говорити про культурну спадкоємність творчості Б.Чичибабіна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анализ стилей зарубежной художественной и научной литературы: Межвузовский сборник. Л., 1980. Вып. 2. 136 с.
2. Анализ стилей зарубежной художественной и научной литературы: Межвузовский сборник. Л., 1981. Вып. 3. 136 с.
3. Анисимов В., Бондаренко С. Борис Чичибабин: „Красные помидоры кушайте без меня”. Как и прежде // Независимость. 1993. 13 февраля. С.4-5.
4. Аннинский Л.А. „Как выбрать мед тоски из сатанинских сот?” // Новый мир. 1991. № 6. С.255-258.
5. Бандура О.М. Теорія літератури: Посібник для вчителів. К.: Рад. шк., 1969. 286 с.
6. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1994. 616 с.
7. Белинский В.Г. Эстетика и литературная критика // Русские писатели о литературном труде: В 4 т./ Ред. Б.Мейлах. Л.: Сов. писатель, 1954. Т.2. 703 с.
8. Білітюк Л.А. Жанр і зміст художнього твору як проблема. Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1998. 31 с.
9. Богославский М.И. Парадоксы культуры ХХ столетия. Харьков: ХГАК, 2000. 218 с.
10. Богославський М.І. Поетика добра і світла // Культура України: Зб.ст. Харків, 1993. С.106-111.
11.Борев Ю.Б. Эстетика. Теория литературы. Энциклопедический словарь терминов. — М.: Астрель, 2003. — 576 с.
12.Борис Чичибабин в статьях и воспоминаниях / Сост.: М.И.Богославский, Л.С.Карась-Чичибабина, Б.Я. Ладензон. Харьков: Фолио, 1998. 463 с.
13.Буало Н. Поэтическое искусство. — Вильнюс: Вага, 1981. — 78 с.
14.Виноградов В.В. Сюжет и стиль: Сравнительно-историческое исследование. М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1963. 192 с.
15.Войтович В.М. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664 с.
16. Вопросы метода и стиля: Сб.ст./ Под ред. доц. Ф.З. Конунова. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1966. 295 с.
17. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. К.: Либідь, 2001. 488 с.
18. Гачев Г.Д. Содержательность художественных форм. Эпос. Лирика. Театр. М.: Просвещение, 1968. 304 с.
19. Гегель Г.В.Ф. Лекции по эстетике: В 2т. СПб.: Наука, 1999. Т.1. 622 с.
20. Гегель Г.В.Ф. Лекции по эстетике: В 2т. СПб.: Наука, 1999. Т.2. 602 с.
21.Гете Й.В. Поезія і правда. К.: Мистецтво, 1982. 277 с.
22. Гинзбург Л.Я. О лирике. М.: Интрада, 1997. 408 с.
23. Гиршман М.М. Анализ поэтических произведений А.С.Пушкина, М.Ю.Лермонтова, Ф.И. Тютчева: Учеб. пособие для пед. ун-тов. М.: Высш. шк., 1981. 111 с.
24. Гиршман М.М. Изучение диалектики общего и индивидуального в стиле // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения: Сб. статей/ Редкол.: Н.К. Гей и др. М.: Наука, 1982. С. 918.
25. Гиршман М.М. Литературное произведение: теория и практика анализа. М.: Высш. шк., 1991. 160 с.
26. Гиршман М.М. Стиль как литературоведческая категория: Учеб. пособие. Донецк: Донецкий университет, 1984. 26 с.
27. Горшков А.И. Лекции по русской стилистике. — М.: Литературный ин-т им. А.М.Горького, 2000. — 269с
28.Григорьев В.И. Грамматика идиостиля. М.: Наука, 1983. 224 с.
29. Григорян А.П. Художественный стиль и структура образа. Ереван: Изд-во АН АрмССР Ин-т литературы имени М.Абегяна, 1974. 307 с.
30. Гроссман Л.П. Борьба за стиль. Опыты по критике и поэтике. М.: Никит. субботники, 1929. 337 с.
31. Губаренко И. Приношение Чичибабину // Зеркало недели. 2001.10февраля. С.16.
32. Гуляев Н.А. Теория литературы: Учеб. пособие для филол. спец. пед. ин-тов. М.: Высш. шк., 1985. 271 с.
33. Давыдова Т.Т., Пронин В.А. Теория литературы: Учеб. пособие для студентов вузов. М.: Логос, 2003. 232 с.
34.Дворников Е. „Я буду играть в мяч”: Фрагменты из жизни поэта, получившего сперва лагерный срок, а теперь Государственную премию // Правда. 1990. 12 ноября. С. 3.
35.Дзюба І.М. Свобода і неволя Бориса Чичибабіна. 9 лютого цього року виповнилося б 80 літ Борисові Чичибабіну // Літературна Україна. 2003.
23 січня. С. 6.
36.Дмитриев А. Борис Чичибабин (Из неопубликованого) // Независимость. 1997. 21 января. С. 6.
37.Дмитриев А. „Шестидесятник” ли Чичибабин? // Независимость. 1996.
12 января. С. 16.
38. Евтушенко Е.А. Кротость и мощь // Евтушенко Е. Пропасть в два прыжка?: Публицистика, поэзия. Харьков: Прапор, 1990. С. 173-174.
39. Евтушенко Е.А. Памяти Бориса Чичибабина // Литературная газета. 1994.
21 декабря. С. 3.
40. Егоров Б.Ф. О жанре, композиции и сегментации // Егоров Б.Ф. Структурализм. Русская поэзия. Воспоминания. Томск: Водолей, 2001.512с.
41. Есин А.Б. Стиль // Введение в литературоведение: Литературное произведение. Основные понятия и термины: Учеб.пособие / Л.В.Чернец, В.Е.Хализев, С.Н.Гройтман и др.; Под. ред. Л.В.Чернец. М.: Высш. шк.; Изд.центр „Академия”, 1999. С. 350-363.
42.Жажоян М. „Как поздно я к вам прихожу со стихами своими” О последней книге Бориса Чичибабина // Русская мысль. 1996. 1-7 августа. С. 12.
43. Жинкин Н.И. Избранные труды. Язык речь творчество: Исследование по семиотике, психолингвистике, поэтике. М.: Лабиринт, 1998. 366 с.
44. Жирмунский В.М. Поэтика русской поэзии. СПб.: Азбука-классика, 2001. 496 с.
45. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика: Избр. тр. М.: Наука, 1977. 407 с.
46. Заярная И.С. Барокко и русская поэзия ХХ столетия: типология и преемственность художественных форм. Монография. К.: Издательско-полиграфический центр „Киевский университет”, 2002. 405 с.
47. Звегинцев В.А. Стиль в лингвистике и в литературоведении // Проблемы теории и истории литературы. Сборник статей, посвященный памяти профессора А.Н.Соколова. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1971. С.4149.
48. Индивидуально-художественный стиль и его исследование / Под общ. ред.В.А.Кухаренко. К.: Вища шк., 1980. 168 с.
49.Исследование по поэтике и стилистике: Сб.статей / Редкол.: акад. В.Виноградов и др. Л.: Наука, 1972. 277 с.
50. Іванисенко В.П. Народження стилю (Творча індивідуальність у поезії). К.: Наук. думка, 1964. 299 с.
51. Іванисенко В.П. Що таке лірика. — К.: Держлітвидав України, 1963. — 59 с.
52. Іванюк Б.П. Жанрологічний словник: Лірика. Чернівці: Рута, 2001. 92 с.
53.Індивідуальні стилі українських письменників XIX початку XX ст.: Зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1987. 311 с.
54.Карась-Чичибабина Л.С. Борис Чичибабин: Жизнь и судьба // Время. 1999. 14 января.
55.Карась-Чичибабіна Л.С. Його так легко було любити // Україна молода. 1999. 20 серпня.
56.Киселева Л.Ф. О стилевой доминанте // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения: Сб. статей/ Редкол.: Н.К. Гей и др. М.: Наука, 1982. С. 301-319.
57.Ковальджи К.В. Он не был скромен как поэт: Воспоминания о Чичибабине // Учительская газета. 1991. №.25. С. 22.
58.Копелиович М. Ленинградский „след” Бориса Чичибабина // Нева. СПб., 2002. N 4. C. 232235.
59. Копелиович М. Сонеты на жизнь мадонны Лили // Новый мир. М., 1995. №10. С. 221223.
60. Копистянська Н.Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. Львів: ПАІС, 2005. 368с.
61.Копистянська Н.Х. Ритм, простір, час у смисловому вивченні стилю в працях О.В.Чичеріна // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2000. С. 427 430.
62. Корж М. „Школа. Молодість. Чугуїв...” // Березіль. 1996. № 3-4. С. 159-166.
63.Косий М. „Культури не мають права на ворожнечу” // Голос України. 1991. 16 серпня.
64. Кривин Ф.Д. Друзья мои, прекрасен наш союз! // Зеркало недели. 1996.
7 декабря. С. 16.
65. Кукушкин Л. Sub specie aeternitatis: Религиозные истоки творчества Бориса Чичибабина // Рус. мысль = La pensee russe. Париж, 2000. № 4303. С. 13.
66. Кухар-Онишко О.Г. Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія. К.: Вища шк., 1985. 172 с.
67. Лармин О.В. Художественный метод и стиль. М.: Моск. гос. ун-т, 1964. 271 с.
68. Левин Ю.И. Лирика с коммуникативной точки зрения // Левин Ю.И. Избранные труды. Поэтика. Семиотика. М.: Языки русской культуры, 1998. С. 464483.
69. Леденева В.В. Идиостиль: (К уточнению понятий)// Филологические науки. 2001. № 5. С. 36-41.
70. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври, 2001. 636 с.
71.Леонов Б.А. Вопросы стиля и жанра в лирике. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1964. 55 с.
72. Леонович В.Н. В пустыне добра // Апрель. М., 1998. Вып. 10. С. 88-93.
73.Леонович В.Н. Колокольная молвь // Литературная газета. 1990. 21февраля (№8). С. 7.
74. Литературная энциклопедия терминов и понятий/ Гл.ред. А.Н. Николюкин: Институт научной информации по общественным наукам РАН. М.: НПК, „Интелвак”, 2001. 1600 стб.
75. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. К.: ВЦ „Академія”, 1997. 752 с.
76. Лосев А.Ф. Проблема художественного стиля. К.: Киевская академия евробизнеса, 1994. 288 с.
77. Лосев А.Ф. Форма Стиль Выражение / Сост. А.А.Тахо-Годи; общ. ред. А.А. Тахо-Годи и И.И. Маханькова. М.: Мысль, 1995. 944 с.
78. Лосев Д. Человек Киммерии // Феодосийский альбом. 1994. Тетр.17. (Апрель). С.4.
79. Лосиевский И.Я. Встреча с Петраркой: Из наблюдений над интертекстом в чичибабинской лирике. Харьков: Курсор, 2005. 150 с.
80. Лосиевский И.Я. „Между родиной и небом”// Литературное обозрение. 1990. №12. С. 48-51.
81. Лотман Ю.М., Лотман М.Ю. О поэтах и поэзии: Анализ поэтического текста. Статьи и исследования. Заметки. Рецензии. Выступления. СПб.: Искусство, 1996. 848 с.
82. Лучаковський К. Начерк стилістики, поетики і риторики: з додатком про красу мови і будову вірша. Віннїпег, Ман.: Українська видавнича Спілка, 1917. 64 с.
83. Марко В.П. У вимірах стилю. К.: Дніпро, 1984. 118 с.
84. Материалы Чичибабинских чтений (1995-1999). Харьков: Фолио, 1999. 104 с.
85.Материалы Чичибабинских чтений 2000-2002. Харьков: Эксклюзив, 2002. 111 с.
86.Милославский Ю.Г. Наша инфантильная эпоха Чичибабина не понимала // Литературная газета. 1996. 17 января. №3 (5585). С. 5.
87. Минаков С. „Нам вечность знакома на ощупь...” // Харків’яни. 2001. №17. С. 7.
88. Минералов Ю.И. Теория художественной словесности (поэтика и индивидуальность): Учебник для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. 360 с.
89. Миркина З.А. Памяти Б.Чичибабина // Дружба народов. 1998. № 2. С. 191-194.
90. Мирошниченко Е.Г. „У меня в России колыбель”: Мифопоэтическое пространство поэзии Б.Чичибабина // Русская словесность. 2003. № 2. С.42-45.
91.Мовчан Е.А. „Над синим морем розовый шиповник” // Вопросы литературы. 1997. № 1. С.274-280.
92. Мусієнко О.Г. Борис Чичибабін // З порога смерті: Письменники України жертви сталінських репресій/ Авткол.: Я.С. Бойко та ін./ Упорядник О.Г.Мусієнко. К.: Рад. письменник, 1991. Випуск 1. 494 с.
93. Наливайко Д.С. Бароко і драма Кальдерона „Життя це сон” // Тема. 2000. № 1. С. 517.
94.Наливайко Д.С. Стиль напряму й індивідуальні стилі в реалістичній літературі ХІХ ст. // Індивідуальні стилі українських письменників кінця ХІХ початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1987. С. 342.
95.Науменко В., Ходун Є. „... я поки що не знайду собі місця в цьому часові”// Березіль. 1996. № 3-4. С. 167174.
96. Невінчана Н.В. Літературні стилі та напрями // Українська мова та література. 2003. № 25-28. С. 5367.
97. Некрасова М. Борис Чичибабин: „И все-таки я был поэтом” // Киевские ведомости. 1995. 11 января. С. 10.
98. Нестеренко К.В. Лексика віршів Б.О. Чичибабіна: Автореф. дис. ...канд. філолог. наук: 10.02.02 / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди. Харків, 2000. 18 с.
99.Нестченко (Чуб) Д. Елементи теорії літератури і стилістики. Вид. 2-е, доп. Мельборн: Ластівка, 1979. 137 с.
100. Ніколенко О.М. Загальне поняття про жанр// Всесвітня література в середніх навчальних закладах. 2005. № 2. С. 1521.
101. Ніколенко О.М. „Подорож до Гоголя” Б.Чичибабіна: особливості поетичної структури // Слов’янський збірник. Полтава: Слов’янський клуб, 2004. Випуск 4. С. 255261.
102. Николенко О.Н. Какое счастье, что у нас есть Пушкин! (Пушкин в художественном сознании Б. Чичибабина) // Радуга. 2006. № 7. С. 149-156.
103. Нямцу А.Е. Поэтика традиционных сюжетов. — Черновцы: Рута, 1999. — 176 с.
104. Оглоблина Н.М. „О, будь счастливой в жизни без меня!”: Анализ одного стихотворения Б.Чичибабина // Литература в школе. 2003. № 9. С. 23-25.
105. Оглоблина Н.М. „Меры жизни” поэта Бориса Чичибабина : В 2 ч. Комсомольск-на-Амуре: Комсомол.-на-Амуре гос. пед. ун-т., 2002. Ч.1. 81с.
106. Оглоблина Н.М. „Меры жизни” поэта Бориса Чичибабина : В 2 ч. Комсомольск-на-Амуре: Комсомол.-на-Амуре гос. пед. ун-т., 2002. Ч.2. 91с.
107. Оглоблина Н.М. Своеобразие жанра элегия в лирике Бориса Чичибабина // Дальний Восток: наука, образование. ХХІ век. Комсомольск-на-Амуре, 2003. Т.1. С. 87105.
108. Ольшанская Е.М. Портрет без ретуши // Ренессанс. 1995. №11. С. 98108.
109. Остапенко І.В. Лірика Бориса Чичибабіна: провідні мотиви та жанри. Автореф.дис... канд.філол.наук: 10.01.02 / Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2001. 20 с.
110. Остапенко И.В. Лирика Бориса Чичибабина: основные мотивы и жанры: Дис. ...канд.филол. наук: 10.01.02. Полтава, 2001. 209 с.
111. Остапенко И.В. Мир Чичибабина. Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2001. 166 с.
112. Пикач А.Н. Чичибабин: очищение свободой // Октябрь. 1991. №.12. С. 199202.
113. Подгаецкая И.Ю. Гра