РЕЦЕПЦІЯ РОБЕРТА БЕРНСА В УКРАЇНІ, РОСІЇ ТА ПОЛЬЩІ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису
ЯНУСЬ Наталя Володимирівна

УДК 58. 053. 02

РЕЦЕПЦІЯ РОБЕРТА БЕРНСА В УКРАЇНІ, РОСІЇ ТА ПОЛЬЩІ

Спеціальність 10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Веретюк Оксана Михайлівна,
доктор філологічних наук,
професор

Тернопіль 2006

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................................ 3

Розділ 1
РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ РОБЕРТА БЕРНСА В РОСІЇ........................................................................................................................ 9
1.1. Роберт Бернс російською мовою 9
1.2. Пісні Роберта Бернса в російській музиці 33
1.3. Російська науково-критична думка про Р. Бернса 37
Висновки до першого розділу 48

Розділ 2
РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ РОБЕРТА БЕРНСА В УКРАЇНІ............................................................................................................................ 51
2.1. Роберт Бернс українською мовою............................................................................................................................ 51
2.2. Українська науково-критична думка про Р. Бернса 99
2.3. Пісенність і синестезія у вірші пісні Бернса та Шевченка 115 Висновки до другого розділу 130

Розділ 3
РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ РОБЕРТА БЕРНСА В ПОЛЬЩІ............................................................................................................................ 131
3.1. Тернистий шлях Роберта Бернса до першого польського читача 131
3.2. Творчість Бернса в контексті рецепції англійської літератури
польським модернізмом 141
3.3. Бернс у комуністичній Польщі 153
3.4. Роберт Бернс як символ Шотландії для сьогоднішнього поляка 173 Висновки до третього розділу 175

ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................................................................................ 181

ВСТУП

Зацікавлення творчістю національного поета Шотландії Роберта Бернса (17591796) іншомовним читачем варіативне. В одній інонаціональній культурі з плином часу шотландський бард досяг такої акультурації, що став „своїм”, в іншій в окремі періоди досягав серед поетів-„чужинців” найбільшої популярності, ще в інших пройшов непоміченим. Від перших наукових засновків і обґрунтувань Яусса, Ізера і Вайнріха (др. половина 60-х років XX століття) естетика рецепції стає критерієм писання нової „історії літератури з точки зору читача” [Г.Р.Яусс, „Історія літератури як виклик, кинутий науці про літературу”, 1967; Г.Вайнріх, „Про історію літератури з перспективи читача”, 1969; В.Ізер „Акт читання”, 1976 та ін.], а від IX Світового Конгресу Компаративістів (ICLA) (Інсбрук, Австрія, 1979) Яуссівська „Rezeptionsasthetik” стала важливою складовою порівняльного літературознавства у зрізі „рецепція одної національної літератури іншою (іншими)”[1]. У такому компаративістичному вимірі рецепція поезії Р.Бернса іншими національними літературами допомагає краще пізнати творчість самобутнього шотландського поета, відкрити її нові грані; визначити її місце у європейській та світовій літературі, глибше пізнати власну літературу реципієнта самим реципієнтом, а, отже, таке дослідження ніколи не втрачає своєї актуальності. Особливо цікавим для рецептивного зіставлення є сприйняття творчості шотландського поета літературами іншого культурного обшару.
Актуальність теми. Вивчення творчості шотландського поета-преромантика, найбільш популярного поета віку Чутливості” [197, 290] Р.Бернса в країнах слов’янського культурного обшару Україні, Росії та Польщі крізь призму рецептивної естетики є актуальними в наш час і дозволить збагатити українську компаративістику новими знаннями в галузі міжлітературних відносин, закономірностей світового літературного процесу, порівняльного дослідження слов’янських літератур, перекладу, проблеми „свого” і „чужого” та ін.
Творчість Р.Бернса давно досліджували на його батьківщині та у США, на жаль, у контексті англійської літератури (Mary E. Brown Burns and Tradition” [162, 176], Thomas Crawford Burns: A Study of the Poems and Songs” [166, 402], DeLancey Ferguson Pride and Passion: Robert Burns, 1759-1796” [170, 321], Franklyn Bliss Snyder The life of Robert Burns” [211, 524], Jack R. D. and Noble Andrew The art of Robert Burns” [205, 115], David Daiches Robert Burns” [167, 334], Donald A. Low Robert Burns: The Critical Heritage” [191, 100], Robert A. Bennett Introduction to Literature” [161, 425] G.Robert Carlsen Western Literature. Thems and Writers” [164, 786] і т. п.). У відомих енциклопедіях The World Book Encyclopedia” [216, 663664] і The New Encyclopedia Britannica” [215, 663] Роберт Бернс постає не тільки як відомий поет, а й як найвеличніший автор пісень за всю історію Британії. Наше завдання зосередити дослідницьку увагу на рецепції шотландського поета у слов’янському культурному просторі, порівняти три рецепції творчості Р.Бернса, які творилися в сусідніх слов’янських державах з таким подібним і неподібним історичним минулим. Ставлення до постаті шотландського поета у різні часи в Україні, Росії та Польщі було неоднозначне: найвища популярність змінювалася періодами незаслуженого забуття. Як варіює сприймання його поезії в контексті географічно-політичних, культурно-національних та історично-часових змін у цих трьох країнах? Коли досягає найвищого піку його популярність і найбільшого спаду? Чому? Якими шляхами приходив Р.Бернс у Росію, Україну та Польщу? Відповіді на ці та багато інших питань визначають зміст дисертації.
Творчість Бернса віддавна привертала увагу українських (І.Франко, П.Грабовський, І.Симоненко, Я.Рудницький, О.Нечипорук та ін.) та російських (Д.Писарєв, Г.Єлістратова, Б.Колесніков, С.Орлов, А.Смірнов та ін.) дослідників, значно меншою мірою цікавилися нею науковці Польщі, що підтверджує відсутність там монографій-персоналій і дисертацій, присвячених творчості Р.Бернса. В Україні була захищена дисертація Є.Бєлашовою на тему Роберт Бернс в переводах С.Маршака” (Чернівці). У радянській” Україні було написано дві фундаментальних праці з бернсознавства Поезія Роберта Бернса 17731789 рр.” (І.П.Симоненко) і Великий поет Шотландії (Роберт Бернс в українських перекладах та літературознавстві)” (О.Д.Нечипорук), в яких досліджено життєвий і творчий шлях шотландського поета, згадувалися критичні відгуки відомих письменників, літературознавців про Р.Бернса, а також аналізувались переклади його віршів. Внесок вищезгаданих українських дослідниць у радянське бернсознавство переконливо великий, проте зауважується політична заангажованість і радянська цензура наукових студій. Сучасний український дослідник потребує нового переосмислення рецепції творчості Р.Бернса, яка з’явилась в Україні понад сто п’ятдесят років тому. Подібно має місце нове прочитання Р.Бернса новим російським читачем. Зовсім не вивчалася рецепція Р.Бернса ні в самій Польщі, ні за її межами. Все це вимагає свого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація Рецепція Роберта Бернса в Україні, Росії та Польщі” виконана як складова частина комплексної теми „Проблеми рецептивної поетики, наратології і транслаторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках”, яку розробляє кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тема дисертації схвалена на засіданні бюро Наукової Ради НАН України з проблеми Класична спадщина та сучасна художня література” (протокол № 2 від 25 травня 2004 року).
Об’єкт дослідження: поезія Р.Бернса та її українські, російські й польські переклади, а також літературознавчі праці українських, російських та польських науковців, у яких спостерігається рецепція Р.Бернса.
Предметом дисертаційного дослідження є своєрідність освоєння поезії Р.Бернса слов’янською читацькою публікою в різні історичні періоди (з початку XVIII до початку XXI століття).
Метою роботи є дослідження особливостей рецепції творчості Р.Бернса в Україні, Росії та Польщі.
Характер дисертації та її мета імплікують розв’язання таких завдань:
дослідити творчість Р.Бернса як предмет читання;
розглянути творчість Р.Бернса як об’єкт перекладу;
систематизувати факти перекладу, науково-критичного вивчення творчості Р.Бернса в Україні, Росії та Польщі;
здійснити компаративістичне зіставлення українських, російських та польських перекладів, науково-критичних праць про творчість Р.Бернса;
виявити, як творчість Р.Бернса проникає в музичну культуру трьох слов’янських народів;
проаналізувати функції творчості Р.Бернса серед читацької публіки трьох країн і здійснити порівняльний аналіз;
вивчити стан популярності Р.Бернса серед широких читацьких мас України, Росії та Польщі;
розглянути рідкісне видання книги Я.Каспровича „Obraz poezji angielskiej” (1931 р.) в контексті рецепції Р.Бернса.
Методологічною основою дослідження стала теорія естетики рецепції й комунікації Г.Р.Яусса [179, 318339], В.Ізера [57, 136164] та теоретичні концепти відомих зарубіжних та українських вчених (Г.Адлер [158, 4372], Г.Вайнріх [220, 58], П.Віддовсон [207, 53], Г.Гадамер [27, 478], Р.Гром’як [37, 250256], А.Дранов [40, 29158], М.Зимомря [48, 134], В.Ізер [57, 136164], Я.Лялєвіч [188, 73], А. Окопєнь-Славінська [209, 366], Я.Славінський [209, 366], О.Червінська [143, 56] та ін.), і попередніх дисертантів кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, які виконували свої роботи в річищі комплексного дослідження Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках”. В основу дослідження лягли також методологічні положення компаративістів Б.Бакули [159, 8], У.Вайсштейна [221, 2021], О.Веретюк [24, 8290], Д.Дюришина [43, 320], А.Нямцу [101, 107112], Г.Янашек-Іванічкової [178, 297] та ін., праці, що зачіпали проблеми теорії перекладу (Е.Бальцежан [160, 144], О.Веретюк [222, 233241], М.Зимомря [46, 84], Р.Зорівчак [51, 107118], В.Коптілов [70, 3441], М.Лановик [74, 272309], І.Левий [77, 90], М.Лукаш [83, 154] та ін.). Використані порівняльно-історичний, філологічно-описовий, типологічний, структурно-семантичний, структурно-функціональний та синтетичний методи дослідження.
Наукова новизна роботи виявляється як у перспективі розгляду вибраної проблеми (зіставності спостережень), так і в результатах узагальнень. Врахувавши результати попередніх досліджень, вперше систематизовано здобутки українських, російських та польських бернсознавців, простежено динаміку й зіставлено три рецепції творчості Р.Бернса.
Дисертація є потрійно компаративістичною: по-перше, сама рецепція літературного твору (творчості письменника) однієї національної літератури іншою вже є важливою проблемою порівняльного літературознавства нами вперше досліджено сприйняття творчості шотландського поета читацькою публікою слов’янського культурного середовища; по-друге, вперше зіставлено між собою три рецепції Р.Бернса російську, українську та польську; вперше в Україні вивчено рецепцію Р.Бернса польським читачем, яка до сих пір не досліджувалася в Польщі та інших європейських країнах, зроблено відповідні висновки про міжнаціональні, наднаціональні й окремі національні тенденції, тобто виділено спільне, подібне й окреме в цих процесах; по-третє, зроблено порівняння літературної творчості Р.Бернса з іншими видами мистецтв, в першу чергу з музичною творчістю, й простежено, як поезія шотландського поета проникає в музичну культуру трьох слов’янських народів. До наукової новизни належить також прийняття до уваги західного шляху приходу поезії Р.Бернса в Україну.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження допоможуть осмислити поезію Р.Бернса у контексті рецепції його творчості українською, російською та польською літературами, з’ясувати місце письменника не тільки в українській літературі, а й у російській та польській. Матеріали дослідження можуть знайти практичне використання в процесі вивчення курсу зарубіжної літератури, літератур англомовного обшару, в розробці спецкурсів з порівняльного літературознавства, а також для написання курсових, дипломних та магістерських робіт.
Апробація результатів дослідження. Роботу обговорено на засіданні кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Її положення викладені у доповідях на наукових конференціях різних рівнів: Міжнародному симпозіумі Orbis Terrarum Івана Франка” (Дрогобич Львівської обл., 2005), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006), а також на звітних наукових конференціях аспірантів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004, 2005, 2006).
Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 5 статей, з них 4 у наукових фахових виданнях ВАК України, а також 1 тези доповіді на VII Всеукраїнській науково-практичній конференції Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006).
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких ділиться на підрозділи, висновків, списку використаної літератури (227 позицій). Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок друкованого тексту. Основний текст викладений на 180 сторінках.

[1]Див. також матеріали XI Конгресу ICLA (Париж, Франція, 1985), зокрема 8-й том [Actes du XI Congres de C’AILC / Proceedings of The XI-th Congress the ICLA (Paris, 1985). Eds. Eva Kushner and Daniel Pageaux. Bern: Peter Lang, 1989 1994. Vol. 8 (Reception Studies. Ed. Rien T.Segers 1993). 192 p.]

Список литературы

Висновки

Вивчивши рецепцію Р.Бернса у трьох слов’янських країнах Україні, Росії та Польщі і зіставивши всі три три її прояви між собою, можемо синтезувати результати досліджень.
Ширші загальні закономірності процесу входження поезії шотландського поета в інший національний контекст передбачають спільну для всіх приймаючих літератур передумову рецепції: 1) сприйняття преромантизму визначається розумінням романтизму; 2) екзотичність”, ІНШІСТЬ Р.Бернса, спричинена особливим діалектом і етнічними прикметами шотландських горян, освоюється; 3) освоюється Р.Бернс іншими літературами через переклад. Входження у слов’янський контекст визначає особливі для всіх трьох національних приймаючих літератур диференційні ознаки: 1) сприйняття неслов’янського преромантика, поета з іншого мовно-культурного обшару, передбачає складність рецептивного шляху, яка долається трьома приймаючими культурами подібними способами; 2) хронологічне відставання в освоєнні Р.Бернса слов’янськими літературами, в порівнянні з провідними західноєвропейськими, пов’язане з запізнілим розвоєм перших і т. зв. комплексом нижчості” слов’янських літератур на обшарах світової літератури; 3) сповільнене освоєння Р.Бернса слов’янськими літературами спричинює й запізніле наукове осмислення його творчості. Попри спільні диференційні ознаки, кожна література освоює шотландського барда по-своєму, виявляючи в цьому окремі, індивідуальні ознаки. Стосуються вони як динаміки рецепції Р.Бернса, так і шляхів його освоєння.
Варто відзначити, що рецепція творчості шотландського поета у кожній з цих країн мала свою, інколи навіть складну історію, яка переживала як періоди піднесення так і занепаду. Безпосередньо на процес рецепції впливали зовнішні чинники: історичні, політичні і соціальні. Цими факторами було зумовлено й те, що на терени України Р.Бернс прийшов аж через п’ятдесят один рік після своєї смерті (1796), тобто 1847 року; значно раніше, 1800 року, побачив світ у журналі Иппокрена” перший російський переклад його вірша На честь Томпсона”. До роздробленої державним поділом Польщі, замилованої піснями Оссіана і зосередженої на патріотичних інспіраціях, країни зі шляхетською культурою, твори Р.Бернса прийшли аж в кінці XIX століття.
Різними були і шляхи надходження поезії Р.Бернса до читача цих країн: до Росії твори шотландського поета надходили, як правило, безпосереднім шляхом. До поділеної між двома імперіями України твори шотландського поета надходили переважно опосередковано: у східну частину країни переважно російським шляхом, на західну як російським, так і австрійсько-німецьким; до радянського українського читача Р.Бернс потрапляє у вигляді російських перекладів і в постаті українськомовних перекладів, здійснених з оригіналів. До польського читача вірші шотландця приходять з перших рук, значно рідше - опосередковано, посередник змінюється залежно від часу рецепції: австро-німецьким шляхом в кінці XIX століття; російським у час окупації Польщі Радянським Союзом; не виключаємо також українського впливу, зокрема на переклади Я.Каспровича на початку ХХ ст.
Розглянувши творчість шотландського поета як об’єкт перекладу, ми реконструювали етапи її творчого освоєння, при цьому охопили усі віднайдені нами переклади, які були зроблені на теренах кожної з трьох країн, починаючи від найперших, інколи не зовсім вдалих, і закінчуючи найновішими перекладами, вміщеними в мережі Інтернет”. Спостерігши спільне у подоланні шотландського бар’єру для українського, російського і польського перекладача, виявивши окреме пов’язане з їхньою національною перекладною традицією, зауважили активну індивідуальну творчу рецепцію авторів перекладних версій, їх рецептивний почерк. Українські, російські, польські переклади порівнюються між собою, і, звичайно, з текстом оригіналу. Відзначаються власні інтерпретації авторів, елементи фольклоризації, русифікації, українізації й полонізації, як відображення особистої індивідуальності й національної приналежності перекладачів.
Систематизація фактів науково-критичного вивчення творчості Р.Бернса в трьох країнах від перших коротеньких рецензій на переклади поета і критичних відгуків, які стосувалися здебільшого біографічних аспектів, аж до наукових дисертацій дозволила зреконструювати науково-критичне освоєння Р.Бернса у слов’янському обшарі, а порівняння трьох науково-критичних рецепцій Р.Бернса між собою домогло зауважити цікаві факти й на їх основі зробити узагальнення. Так, наприклад: у радянській Росії піком перекладацької майстерності вважали переклади С.Маршака, його мистецького рівня з тогочасних поетів не міг досягнути жоден з його побратимів-перекладачів. Українська критика стверджує самобутність перекладів В.Мисика і М.Лукаша, які в деяких аспектах ближчі до оригіналу, досягають більшої еквіваленції, ніж віршовані версії загальновизнаного російського метра. У польськомовних джерелах ті ж переклади неперевершеного” у Союзі С.Маршака критикуються, а найточнішими в результаті детального порівняльного аналізу визнаються німецькі переклади Ф.Фрейліграта. Як бачимо, національна ментальність, національна наукова традиція, історичні й політичні мотиви мали вплив на відмінну, а деколи й на цілком полярну оцінку перекладацької рецепції Р.Бернса у критиці трьох країн. Р.Бернс, його життєвий і творчий шлях часто порівнювалися у літературознавчих розвідках як з національними поетами цих трьох народів (Шевченко, Кольцов, Каспрович), так і з відомими митцями світової літератури (Шекспір, Шеллі, Томпсон, Скотт.)
У роботі простежується динаміка популярності Р.Бернса серед широких читацьких мас трьох країн, зумовлена суспільно-історичними і соціально-політичними чинниками. З ними були пов’язані часи великого інтересу до постаті Р.Бернса й часи його несправедливого забуття. Гіпотетичним методом від противного прояснилися причини хронологічного відставання первісного входження Р.Бернса до широкої читацької публіки в Польщі. Результати дослідження свідчать, що, незважаючи на загальну гальмівну дію комуністичної ідеології щодо творчих процесів і розвою літератури, епоха совєтизації сприяла популяризації поета-орача, співця трударів, а 60-і роки стають піковим періодом у рецепції шотландця в усіх трьох країнах (у Польщі періодом еруптивної рецепції Р.Бернса). Як реакція на комуністичну ідеологію бачиться нам спад у рецепції Р.Бернса в посткомуністичній Польщі, Україні та Росії. Спад динаміки рецепції прямо пропорційний силі антикомуністичних настроїв (найменша в Росії, найбільша в Україні).
Опрацьовані нами факти свідчать, що творчість Р.Бернса проникає в музичну культуру України, Росії та Польщі. Відомі численні музичні обробки творів шотландського барда. Найширше пісенний вірш поета проник в музичну культуру Росії, і сьогодні він там, у країні-шанувальниці авторської пісні й вуличного співу, відіграє роль популярного пісняра. Поряд з питанням пісенності бернсового вірша постає питання явища синестезії, яке досліджувалось у працях польських літературознавців (Г.Курчаба, М.Голашевської) і розглянулося на прикладі пісенного вірша Р.Бернса та Т.Шевченка. Типологічний аналіз пісенності творів шотландського та українського поетів вказав на спільну генезу пісенності й відмінні національні способи її реалізації.
Дослідження рецепції поезії Р.Бернса показало, що його твори, які були написані більше як двісті років тому, залишаються актуальними і в наш час, надалі зацікавлюють широку читацьку публіку, і сьогодні твориться пасивна, продуктивна й активна рецепції його творчості у Росії, Україні та Польщі, і ми віримо, що після спаду популярності у посткомуністичний період настане велике зацікавлення його поезією, адже така тенденція має місце ось уже два століття. Ми твердо переконані, що останнє слово про Р.Бернса ще не сказано, а наша праця допомогла увиразнити на тлі слов’янських літератур самобутній характер творчості шотландського поета, на мапі світової літератури утвердити місце для трьох європейських літератур шотландської, української і польської так довго несправедливо витіснюваних п’ятьма головними європейськими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адалис А. Народный поэт Шотландии. // Октябрь. 1959. Кн. 6. С. 132 138.
2. Альманах Эдуард Багрицкий”. М., 1936. 165 с. Цитую за: Венок Роберту Бернсу. / Сост. Г. Фельдман . М., 1964. 9 4 с.
3. Бажан Микола. Поезії та поеми 1923 1983. Твори в чотирьох томах. К.: Дніпро, 1984. Т.1. 329 с.
4. Бахтин Н.С. Лермонтов и Роберт Бернс. // Минувшие годы. 1908. № 9. С. 149 151. Цитую за: Бернс Роберт. Стихотворения. Москва: Радуга, 1982. С. 701.
5. Белашова Е.С. Некоторые особенности языка и стиля поэзии Роберта Бернса. Ученые записки Черновицкого Гос. университета. Сборник научных работ аспирантов. Черновцы, 1957. Вып. 2. С. 69 82.
6. Белашова Е.С. Переводы О.Чюминой из Роберта Бернса. Научный ежегодник Черновицкого Гос. университета за 1957 год. Черновцы, 1958. Т. 1. С. 255 258.
7. Белашова Е.С. Роберт Бернс в переводах С.Маршака: Автореф. дис к-та филол. наук: Чернов. Гос. ун-т. Черновцы, 1959. 15 с.
8. Белашова Е.С. Роберт Бернс в переводах С.Маршака. Ученые записки Черновицкого Гос. университета. Черновцы, 1958. Т. 30. С.69 108.
9. Белинский В.Г. Полное собрание сочинений в тринадцати томах. М: Издательство Академии наук СССР, 1954. Т. 5. 863 с.
10. Белинский В.Г. Полное собрание сочинений в тринадцати томах. М: Издательство Академии наук СССР, 1955. Т. 7. 617 с.
11. Бернс (Burns) Роберт //Шевченківський словник у двох томах. К.: Головна Редакція УРЄС, 1976. Т. 1. С. 64 .
12. Бернс Роберт. Видение. М.: Летопись, 2000. 416 с.
13. Бернс Роберт. Стихотворения. Москва: Радуга, 1982. 701 с.
14. Бернс Роберт. Стихотворения. Поэмы. М.: Художественная литература, 1976. 447 с.
15. Бестужева-Лада С. Дважды женатый холостяк. // Смена. 2000. № 7. С.129 135.
16. Библиотека для чтения”. 1837. Т. XXIV. С.126. Цитую за: Елистратова А.А. Роберт Бернс. Критико биографический очерк. М.: Гослитиздат, 1957. 160 с.
17. Билинская М.Шевченко и музыка. К.: Музична Україна, 1984. 129 с.
18. Битрих-Еремеева Т.А. На родине Роберта Бернса. // Лазурь. 1999. № 2. С. 10 15.
19. Большой Энциклопедический словарь Internet Explorer 5.0: Большой Энциклопедический словарь // Золотая коллекция, электронный вариант. Internet Explorer 5.0.
20. Великий тлумачний словник Сучасної української мови. вво Перун, 1991 2001. 789 с.
21. Великова Д. Босая муза. // Литература (прил. к газ. Первое сентября” ). 1996. № 16. С. 14.
22. Венок Роберту Бернсу / Сост. Г. Фельдман . М., 1964. 115 с.
23. Веретюк Оксана. Наука чи метанаука, або компаративістика в епоху постмодернізму // П’ятий конгрес міжнародної асоціації україністів. Літературознавство. К. 1. Чернівці: Рута, 2003. С. 113 116.
24. Веретюк Оксана. Сучасна польська компаративістика. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник./ Ред. Р.Т.Гром’як. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ ТДПУ, 2002. С. 82 90.
25. Волков А. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці : Золоті литаври, 2001. 636 с.
26. Гавриш І.П. Природа і поезія: запитання і завдання до вивчення творів Р.Бернса, П.Б.Шеллі і Ф.Тютчева // Зарубіжна література в навчальних закладах. 2002. № 5. С. 1517.
27. Гадамер Г.Г. Істина і метод. Київ: Юніверс, 2000. Т.2. 478 с.
28. Гейне Г. Полное собрание сочинений в 12 томах. 1959. Т. 12. 161 с. Цитую за Симоненко І.П. Поезія Роберта Бернса 1773 1789. К., 1959. 207 с.
29. Горбач Назар. До питання про філософські переконання Івана Франка. // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин. Матеріали Міжнародної наукової конференції. Львів: Світ, 1998. С. 148 152.
30. Грабович Г. Слідами національних містифікацій // Критика. 2001. № 6. С. 1423.
31. Грабовський Павло. Вибрані твори в двох томах. К.: Дніпро, 1985. Т. 2. 343 с.
32. Грабовський Павло. Зібрання творів у трьох томах. К.: Вид во Академії наук УРСР, 1959. Т. І. 687 с.
33. Грабовський Павло. Зібрання творів у трьох томах. К.: Видво Академії наук УРСР, 1959. Т.2. 543 с.
34. Грабовський Павло. Зібрання творів у трьох томах. К.: Видво Академії наук УРСР, 1960. Т.3. 415 с.
35. Грабовський Павло. Поезії.Київ: Дніпро, 1989. 431 с.
36. Грица С.Й. Народна пісенність другої половини XIX ст. Історія української музики в шести томах. К.: Наукова думка, 1989. Т. 2. С. 13.
37. Гром’як Роман. Літературна рецепція в компаративістичних студіях. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник. / Ред. Р.Т.Гром’як. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ ТДПУ, 2002. С. 250 256.
38. Гуменюк А. Українські музичні інструменти. К.: Наукова думка, 1967. 95 с.
39. Демурова Н.М. Роберт Бернс в оценке первых пролетарских критиков Англии. М.: Ученые записки Московского Гос. пед. института им. В.И.Ленина, 1959. Вып. 4. С.27 35.
40. Дранов А.В. Горизонт ожидания. // Словарь зарубежных течений. Современное зарубежное литературоведение. Энциклопедический справочник . М.: Интрада ИНИОН, 1996. C. 29.
41. Дранов А.В. Рецептивная эстетика. Словарь зарубежных течений. Современное зарубежное литературоведение. Энциклопедический справочник. М.: Интрада ИНИОН, 1996. C.126.
42. Дранов А.В. Эстетическая дистанция. Словарь зарубежных течений. Современное зарубежное литературоведение. Энциклопедический справочник. М.: Интрада ИНИОН, 1996. C.157 158.
43. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. М.: Прогресс, 1979. 320 с.
44. Елистратова А.А. Роберт Бернс. Критико биографический очерк. М.: Гослитиздат, 1957. 160 с.
45. Зимомря М.И. Критика перевода и её место в процес её рецепции (Тенденции развития восприятия призведений И.Франко в Германии и Австрии) // Krytyka przekładu w systemie wiedzy o literaturze. Studia o przekładzie. № 9. Katowice, 1999. S. 206.
46. Зимомря М.І. Основи теорії та практики перекладу. Ужгород, 1985. 84с.
47. Зимомря М.И. Художественный перевод важнейшее звено между воспринимаемым подлинником и контекстом национальной литературы. Ужгород, 1982. 116 с.
48. Зимомря М.И. Художественный перевод и рецепция в контексте взаимодействия литератур. Ужгород, 1981. 134 с.
49. Зорівчак Роксолана. Бібліографічний покажчик. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. 192 с.
50. Зорівчак Роксоляна. Іван Франко письменник, мислитель, громадянин. Матеріали міжнародної наукової конференції. Львів: Світ, 1998. С.4146.
51. Зорівчак Роксоляна. Михайло Драгоманів і англійська література. Львів: Записки НТШ, 1995. Т. 224. С. 107 118.
52. Зорина Ю.В., Пономарева Н.И. Выдающийся шотландский поэт Роберт Бернс: Бинарный урок по литературе на англ. и рус. языке в 7-м кл. //Русский язык и литература в учебных заведениях. 2001. № 1. С. 34 35.
53. Іваницький А. Українська народна музична творчість. К.: Музична Україна, 1999. 173 с.
54. Іванова О. Народнопісенні джерела поетичної творчості Тараса Шевченка. // Слово диво. 2005. №2. С. 19 22.
55. Избранная лирика. Пер. Т.Л.Щепкиной-Куперник. М.: Гослитиздат, 1936. 158 с.
56. Избранное. В переводах С.Маршака. Вступит. статья: М.Морозов Роберт Бернс”. М., Гослитиздат, 1947. 95 с.
57. Ізер В. Процес читання: феноменологічне наближення / Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. С. 136 164.
58. Инковский М. Вторая родина Роберта Бернса расширяет границы. // Дружба народов. 1964. № 6. С. 225 230.
59. История Всемирной литературы. В девяти томах. / Под. ред. Г.П.Бердникова. Москва: Наука, 1988. Т. 5. 783 с.
60. История русской литературы XIX века (18001830е годы). / Под ред. В.Н. Антошкиной и С.М. Петрова. М.: Просвещение, 1989. 445 с.
61. Історія української літератури XIX ст. (70 90 ті роки ): У 2 кн.: Підручник / За ред. О.Д. Гнідан. К: Вища школа, 2003. Кн. 2. 349 с.
62. Кирчів Роман. Внесок Якова Головацького в українську фольклористику. // Шашкевичіана. Львів Броди Вінніпег: Просвіта, 1996. С. 240 244.
63. Клименко Е.И. Вальтер Скотт и Роберт Бернс. Л., 1961. С. 3 15.
64. Книжное Обозрение. Роберт Бернс (1759 1796). // Книжное Обозрение. 1996. № 12. С. 23.
65. Колесников Б.И. Роберт Бернс. Очерк жизни и творчества. М.: Просвещение, 1967. 240с.
66. Колесников Б.И. Традиции и новаторство в шотландской поезии XIV XVIII вв. М., 1970. С. 190 206.
67. Коптелов А. На родине великого шотландца. К 200 летию со дня рождения Р.Бернса. // Сибирские огни. 1959. № 1. С. 159 162.
68. Коптілов В. Переклади творів Бернса // Літературна газета. 1959. 25 IX. С. 5.
69. Коптілов В. Роберт Бернс українською мовою // Всесвіт. 1959. № 12. С. 125 126.
70. Коптилов В. Трансформация художесвенного образа в поэтическом переводе // Теория и критика перевода / Ред. В.Ларин. Ленинград, 1962. С. 34 41.
71. Корнійчук В. Ліричний універсум Івана Франка: горизонти поетики. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. 485 с.
72. Королюк Н. Полум’яне слово Шевченка в музиці. К.: в во ім. Олени Теліги, 1995. 18 с.
73. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка. К.: Радянський письменник, 1990. 194 с.
74. Лановик Мар’яна. Перекладознавчі проблеми компаративістики крізь призму літературознавчих теорій. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник. / Ред. Р.Т.Гром’як. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ ТДПУ, 2002. С. 272 309.
75. Левенсон А.З. Бернс и Шевченко. Харьков: Научные записки Харьковского пед. института иностранных языков, 1939. Т. 1. С. 109 122.
76. Левин Ю.Д. Послесловие. Бернс Роберт. Стихотворения. Москва: Радуга, 1982. С. 535 558.
77. Левый Иржи. Искусство перевода. М.: Прогресс, 1974. С. 90.
78. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. К.: Радянська школа, 1971. 180 с.
79. Леся Українка. Твори в двох томах. К: Наукова думка, 1986. Т.1. 434 с.
80. Леся Українка. Твори в чотирьох томах. К.: Дніпро, 1982. Т.4. 235 с.
81. Лімбровський І.В. Сентименталізм. Історія української літератури XIX століття : У 2 кн. / За. ред. акад. М.Г.Жулинського. К.: Либідь, 2005. К. 1. 228 с.
82. Літературознавчий словник довідник. К.: Академія, 2006. 328 с.
83. Лукаш Микола. Від Боккаччо до Аполлінера. Переклади. Київ: Дніпро, 1990. 154 с.
84. Маланюк Євген. Книга спостережень. Статті про літературу. К.: Дніпро, 1997. 141 с.
85. Маршак С., Райт-Ковалева Р. Роберт Бернс (1759 1959). Материалы к вечеру посвященному 200 летию со дня рождения. М., 1958. 7с.
86. Маршак С. Роберту Бернсу 200 лет. // Культура и жизнь. 1959. № 6. С. 59 60.
87. Маршак С.Я. Поэзия труда и мира. К 200 летию со дня рождения Бернса. // Народное образование. 1959. № 1. С. 82 83.
88. Матьюс В.К. Taras Shevchenko. The man and the Symbol . Лондон: СУБ, 1951. С. 5. Цитую за: Рудницький Яр. Бернс і Шевченко. Вінніпег: Праці Інституту Слов’янознавства Української Вільної Академії Наук. Ч. 35. С. 11.
89. Мисик Василь. Захід. Схід. Переклади. К. : Дніпро, 1990. 372 с.
90. Михайлов М.Л. Собрание стихотворений. Ленинград: Советский писатель, 1969. 620 с.
91. Морозов М.М. Избранное. М., 1979. С. 487 502.
92. Морозов М.М. Избранные статьи и переводы. М., 1954. С. 311 330.
93. Морозов М.М. Послесловие. Р.Бернс в переводах С.Маршака. М.: Госиздат, 1959. 373, 374 с.
94. Морозов М.М. Роберт Бернс: Кн.: Роберт Бернс в переводе С.Маршака. М., 1950. С. 3 25.
95. Музикальный энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. 642 с.
96. Музыкальная энциклопедия в шести томах. М.: Советская энциклопедия, 1973. Т. 1. 833 с.
97. Нахлік Є.К. Нова література в Західній Україні. Т. Історія української літератури XIX століття у двох томах. / За ред. М.Т.Яценка. К.: Либідь, 1995. Т. 1. 318 с.
98. Нечипорук О.Д. Великий поет Шотландії (Роберт Бернс в українських перекладах та літературознавстві). К.: Знання, 1973. 44 с.
99. Нечипорук О.Д. Епіграми, епітафії та експромти Р.Бернса українською мовою // Мовознавство. 1969. № 5. С. 42 45.
100. Новикова М. Урок двох майстрів. // Всесвіт. 1971. №7. С. 90 95.
101. Нямцу А. Загальнокультурна традиція у словянських і західноєвропейських літературах (теоретичні аспекти) // П’ятий конгрес міжнародної асоціації україністів. Літературознавство. К. 1. Чернівці: Рута, 2003. С. 107 112.
102. Огарев Н.П. О литературе и искусстве. М: Современник, 1988. 85 с.
103. Орлов С.А. Бернс в русских переводах. Л.: Ученые записки Ленинградского Гос. Пед. Института им. А.И.Герцена, 1939. Т. 26. С. 225 255.
104. Орлов С.А. Бернс и фольклор. Куйбышев: Учёные записки Куйбышевского Гос. пед. и учительского института им. В.В.Куйбышева, 1942. Вып. 6. С. 124 152.
105. Орлов С.А. Вальтер Скотт и поэзия Роберта Бернса. Учёные записки Горьковского гос. Университета им. Н.И.Лобачевского, 1961. Вып. 52. С. 247 264.
106. Орлов С.А. Крестьянский вопрос в поэзии Бернса. Куйбышев: Учёные записки Куйбышевского Гос. пед. и учительского института им. В.В.Куйбышева, 1943. Вып. 7. С. 381 393.
107. Орлов С.А. Народный поет Шотландии. (К 200 летию со дня рождения Р.Бернса.). Горький, 1959. 37с.
108. Орлов С.А. На языках народов нашей страны: Кн.: Литературные связи и традиции. Горький: Межвузовский сборник, 1972. Вып. 3. С. 99 112.