ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІЩУК Сергій Миколайович

УДК 130.2:004.738.5(043.3)

ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Дротянко Любов Григорівна

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ КОМУНІКАЦІЇ В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

1.1. Комунікація як культурно-історичний і соціокультурний феномен...……………………………………………………………………..
13
1.2. Методологічні засади і понятійно-термінологічний апарат культур-філософського дослідження Інтернет-комунікацій………………………..
34
Висновки……………………………………………………………………... 49
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ СЕМІОТИЧНОЇ СИСТЕМИ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ
2.1. Особливості мови Інтернет-комунікацій……………………………… 52
2.2. Герменевтичні процедури в процесі розкодування семіотичної системи Інтернет-комунікацій………………………………………………
79
Висновки……………………………………………………………………... 101
РОЗДІЛ 3. ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
3.1. Інтернет-комунікації як феномен культури Інтернету інформаційної доби…………………………………………………………………………… 105
3.2. Трансформації інформаційної культури під впливом Інтернет-комунікацій та глобалізації………………………………………………….
141
Висновки…………………………………………………………………....... 167

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 175

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Необхідність ґрунтовного дослідження феномену Інтернет-комунікацій випливає із повсюдного їхнього залучення до процесів передачі, збереження й відтворення результатів наукового пізнання та соціального досвіду. Інтернет-комунікації є новітнім атрибутом взаємодії людей в умовах інформатизації суспільства та важливим чинником функціонування всіх його підсистем. Сучасний світ переживає комунікаційну революцію, в основу якої покладено розповсюдження Інтернет-комунікацій як таких, що найбільше відповідають вимогам глобалізованого світу.
Сплеск інтересу до Інтернет-комунікацій справедливо пов’язується із стрімким розвитком кібер-комунікаційної та інформаційної культури. Сьогодні Інтернет стає об’єктом дослідження багатьох наук, а поняття «Інтернет-комунікація» широко використовується в різних дисциплінах: від лінгвістики до філософії культури. Така популярність зумовлена полісемією самого поняття та гнучкістю застосування поняття «Інтернет-комунікація» щодо різноманітних антропологічних, лінгвістичних, культурних феноменів.
Мовне спілкування є важливою компонентою у структурі комунікаційних процесів мережі Інтернет. Однак традиційно ця проблема інтерпретувалася як антропологічне, лінгвістичне та соціально-психологічне явище. Зокрема, комунікації у мережі Інтернет розглядалися в контексті кризи традиційної мови, кризи цінностей та систем соціалізації, кризи навчальних програм тощо.
Своєрідність Інтернет-комунікації досліджується різними галузями філософського знання: історією філософії, філософською антропологією, естетикою тощо. Втім аналіз Інтернет-комунікацій із позиції філософії культури дозволяє здійснити його осмислення у якості єдиного феномену, що постає у цілісності та виявляється через конкретні культурні форми.
Ступінь наукової розробки теми визначена складністю об’єкта вивчення. Від початку становлення західноєвропейської філософської думки проблема діалогу та спілкування висвітлена в працях Платона, Аристотеля, Св. Августина, І. Канта, В. фон Гумбольдта, Ф. Шлейєрмахера, С. К’єркегора, С. Франка, М. Бубера, М. Бахтіна, В. Біблера, Ф. Розенцвейга, О. Розенштока-Хюссі та інших.
Починаючи з ХХ століття, із введенням до наукового вжитку терміну «комунікація», послідовне й системне дослідження цього феномену зв’язане із сучасною комунікативною філософією К.-О. Апеля, Д. Бьолера, В. Кульмана, М. Ріделя, Ю. Хабермаса. У її межах відбулося звернення до проблеми повсякденної комунікації з урахуванням теоретично узагальнених здобутків аналітичної філософії, феноменології, герменевтики, прагматичної філософії. Соціологічний підхід до феномену комунікації здійснений К. Леві-Стросом, Дж. Мідом, Т. Парсонсом, Р. Рорті, А. Шюцом; інтерсуб’єктивні аспекти комунікації висвітлені Е. Гуссерлем, М. Хайдеґґером, екзистенціальні – О.-Ф. Больновим, М. Дюфренном, Е. Левінасом, Г. Марселем, М. Мерло-Понті, М. де Унамуно.
На особливу увагу заслуговують наукові розвідки в галузі комунікації представників структуралізму Ш. Баллі, А. Сеше, Ф. де Сосюра, М. Фуко; постструктуралізму та постмодернізму – Ж. Бодріяра, Ф. Гваттарі, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда, Ю. Крістевої, Ж.-Ф. Ліотара, та інших.
Заслуговують на увагу вітчизняні й російські розвідки цієї традиції, що здійснені в працях А. Дахнія, А. Єрмоленка, Р. Зимовця, П. Кравченка, В. Ляха, Д. Мєркулова, Л. Озадовської, В. Онопрієнка, О. Полисаєва, М. Рубене, І. Фармана та інших.
Етимологія терміну «комунікація» досліджена в працях С. Абрамовича, Т. Булавіної, Т. Дрідзе, Д. Зільбермана, Дж. Куррана, А. Портнова, Б. Потятника, Б. Родіонова, Е. Сепіра, Ю. Харченко, М. Чікарькової тощо.
Теоретичні аспекти комунікації в мережі Інтернет визначені роботами Дж.П. Барлоу, М. Хайма, Ф. Хемміта, та інших авторів, які підкреслювали перспективи розширення сфери впливу кіберпростору шляхом максимальної антропологізації інформаційного поля. Дослідження антропологічного виміру Інтернет-комунікацій представлені в рамках віртуалістики М. Носовим і С. Хоружим. Взаємозв’язок проблеми віртуальності і проблеми свідомості розглянуті в працях В. Налімова, М. Мамардашвілі, О. П’ятигорського, та інших. Гносеологічні аспекти проблеми висвітлені Л. Дротянко, Л. Мікєшиною, М. Опеньковим тощо.
Для концептуалізації поняття «Інтернет-комунікація» важливими є наукові розвідки Р. Айріса, Д. Белла, З. Бжезінського, Дж. Гелбрейта, Е. Герасимової, М. Кастельса, М. Маклюена, Й. Масуди, Е. Тоффлера, А. Турена тощо.
Кожен із цих ракурсів пов’язаний із культур-філософською проблематикою, яка безпосередньо або опосередковано присутня в роботах більшості авторів. Однак існує широке коло відкритих питань, що потребують більш ретельного дослідження культур-філософських аспектів комунікацій у Мережі. Маються на увазі проблеми модусів їхнього існування та вираження, а також їхньої ролі в процесі символізації світу людиною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах держбюджетних тем кафедри філософії Національного авіаційного університету «Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства» (№ 55-ф 9/ к 97), «Антропологічний і соціокультурний виміри глобалізованого світу» (№32/12.01.10).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення сутності Інтернет-комунікацій через встановлення особливостей їхньої семіотичної системи та ролі в становленні культури інформаційного суспільства.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- уточнити зміст понять «Інтернет-комунікація» та «культура Інтернету» через їх кореляцію зі змістом поняття «культура інформаційного суспільства»;
- встановити методологічні засади культур-філософського дослідження Інтернет-комунікацій в інформаційному суспільстві;
- виявити особливості мови Інтернет-комунікацій;
- показати специфіку застосування герменевтичних процедур у процесі розкодування семіотичної системи Інтернет-комунікацій;
- окреслити культурно-історичні та соціокультурні чинники становлення Інтернет-комунікацій в інформаційну еру;
- встановити місце комунікацій у становленні культури Інтернету;
- виявити характер впливу Інтернет-комунікацій на зміни інформаційної культури в процесі становлення інформаційного суспільства.
Об’єктом дослідження є культура інформаційного суспільства.
Предметом дослідження є Інтернет-комунікації в контексті культури інформаційного суспільства.
Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові принципи пізнання культурних явищ, які підпорядковані синергетичному, соціокультурному, культурно-історичному підходам у їхньому діалектичному зв’язку.
Одним із основоположних для розкриття заявленої проблеми став синергетичний методологічний підхід, який дозволив дослідити феномен Інтернет-комунікацій як складну, нелінійну, самоорганізовану систему.
Дослідження Інтернет-комунікацій, які складаються під упливом різних культурних феноменів, потребувало застосування соціокультурного підходу.
Висвітлення генези й стадіальності розвитку комунікацій в історичній ретроспективі актуалізувало використання культурно-історичного підходу.
Для більш повного розуміння семіотичної системи Інтернет-комунікацій у дисертації залучені семіотичний підхід та основні процедури герменевтики як методології соціально-гуманітарного знання.
При вирішенні більш конкретних завдань дисертаційного дослідження застосовувалися діалектичні принципи сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку та розвитку; загальнонаукові принципи історизму, доповнюваності, відповідності, відносності; методи культурно-семантичного аналізу, компаративний та інші.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній філософії на засадах діалектичного поєднання синергетичного, соціокультурного, культурно-історичного підходів виявлено сутність Інтернет-комунікацій через встановлення особливостей їхньої семіотичної системи та ролі в становленні культури інформаційного суспільства.
Наукова новизна розкривається у таких положеннях, які виносяться на захист:
вперше:
 обґрунтовано, що хоча у сучасних соціально-гуманітарних науках існують плідні теоретичні положення щодо осмислення феномену Інтернет-комунікацій, проте цілісний аналіз упливу останніх на становлення культури інформаційного суспільства можливий лише на основі культур-філософського підходу до рецепції даного феномену, який синтезує результати конкретно-наукових досліджень;
 здійснено культур-філософський аналіз морфологічного, синтаксичного, лексичного рівнів мови Інтернет-комунікацій під кутом зору зв’язку мови та комунікації в Мережі. Аналіз дозволив виявити особливості адаптації семіотичної системи Інтернету до формату електронної комунікації, що виражається: на морфологічному рівні – в процесах креолізації та активного словотворення; на синтаксичному рівні – у нівелюванні принципів взаємодії лінгвістичних одиниць та семантичної ієрархії, притаманних лінійній формі письмової комунікації; на лексичному рівні – у поширенні мовних практик, що функціонують на засадах мовного узусу;
 показано особливості застосування герменевтичних процедур у процесі розкодування семіотичної системи Інтернет-комунікацій, які полягають у тому, що оскільки коди Інтернету є полісемантичними, то вони вимагають прояснення за принципом герменевтичного кола: через співвідношення мови Інтернету як цілого та окремих типів кодів як його частин. Адекватне тлумачення кодів Мережі досягається за допомогою створення універсального протоколу сенсу – відкритого тезаурусу кодів та правил їхнього тлумачення й аплікації. Протокол сенсу дозволяє мінімізувати недоліки технічно-опосередкованої комунікації, пропонуючи способи відтворення атмосфери міжособистісної комунікації й, водночас, обмежуючи аплікацію кодів найбільш стандартними комунікативними ситуаціями. Обґрунтовано, що центральне місце в ньому належить смайлам – візуально-вираженим невербальним кодам, герменевтична цінність яких полягає у відтворенні квазімічними та квазітілесними засобами особистісного контексту електронної комунікації в його імпліцитному, експліцитному, ілокутивному та естетичному вимірах;
отримали подальший розвиток:
 встановлення системи методологічних засад культур-філософського дослідження Інтернет-комунікацій в інформаційному суспільстві. Обґрунтовано, що найбільш адекватними предмету дослідження є синергетичний, соціокультурний та культурно-історичний методологічні підходи в їхній діалектичній єдності, яким підпорядковані семіотичний підхід, герменевтичні процедури, метод семантичного аналізу та інші конкретні пізнавальні засоби, які сприяли вирішенню дослідницьких завдань;
 теоретичне положення щодо особливостей упливу Інтернет-комунікацій на інформаційну культуру суспільства. Виявлено амбівалентний характер цього впливу, який полягає в тому, що інформаційно-ціннісна модель Інтернет-комунікацій відповідає інформаційно-ціннісним запитам культури інформаційного суспільства, а з іншого боку, відбувається зворотній уплив культури Інтернету на інформаційну культуру сучасності;
 ідея, що Інтернет-комунікації займають провідне місце в трансляції парадигмальних особливостей культури Інтернету. Доведено, що гіпертекст як точка перетину технологічної, інформаційної, комунікативної та етичної складових культури Інтернету через децентралізацію (ризомність), інтертекстуальність, мультимедійність (як змістовно-структурні характеристики гіпертексту), інтерактивність (як часову характеристику гіпертексту), віртуалізацію (як його просторову характеристику) не тільки узгоджує комунікативну діяльність користувачів у Мережі, але й гармонізує культуру Інтернету з інформаційною культурою суспільства загалом;
 філософське осмислення культурно-історичних та соціокультурних чинників становлення Інтернет-комунікацій в інформаційну еру. Обґрунтовано значущість для цього процесу таких чинників: зростаючої інформатизації різних сфер суспільного життя; глобалізаційних цивілізаційних процесів; явищ демократизації, що виявляються у суспільному запиті на відкритість і загальнодоступність інформації; розвитку медіакультури та поглиблення конвергенції масмедіа на технологічному й семіотичному рівнях; плюралізації дискурсів особистої самореалізації, в тому числі й у просторі віртуальної культури. Показано зворотній уплив Інтернет-комунікацій на означені процеси, що виявляє коеволюційний характер розвитку культури й комунікації в умовах сучасного суспільства;
уточнено:
 зміст понять «Інтернет-комунікація» та «культура Інтернету» через їх кореляцію зі змістом поняття «культура інформаційного суспільства». Інтернет-комунікації ґрунтуються на засадах їх приналежності до медійної, технічно-опосередкованої комунікації, призначеної для інформаційного взаємообміну у системах «людина-людина», «людина-машина», «людина-машина-людина», а зміст поняття «культура Інтернету» охоплює сегмент медіакультури, детермінований розвитком репродуктивних інформаційно-комунікаційних технологій, що, окрім матеріальної (технологічної) компоненти, містить у собі культуру передачі, сприйняття та розуміння інформації, а також етичні засади, на основі яких відбуваються ці процеси. Дані поняття у своїй взаємодії лежать в основі формування змісту поняття «культура інформаційного суспільства».
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати сприятимуть глибшому осягненню колізій інформаційної культури сучасного суспільства, а також відкриватимуть можливість віднайдення нових підходів до теоретичного аналізу ролі Інтернету, зокрема Інтернет-комунікацій, у сучасних культуротворчих процесах.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення і висновки дисертації допоможуть сформулювати низку конструктивних ідей, вагомих для узгодження дій держави і суспільства в галузі гуманітарної політики: розробки державними органами стратегії розбудови громадянського суспільства в Україні, а також використання його теоретичних положень та висновків у викладанні нормативних курсів із філософії культури, культурології, естетики, а також спеціальних курсів; при написанні підручників, навчальних посібників із філософії та філософії культури, філософії техніки та інших.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійної наукової роботи здобувача. Висновки і положення наукової новизни особисто отримані автором.
Апробація результатів дослідження. Головні ідеї дисертації автор доповідав на методологічних семінарах аспірантів кафедри філософії Національного авіаційного університету (Київ, 2007-2011 рр.), Науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 19-20 березня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету). Дні науки філософського факультету-2009» (Київ, 21-22 квітня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики» (Чернігів, 4-5 грудня 2009 р.), Науковій конференції «Філософічність літературної спадщини Миколи Гоголя» (Київ, 16 грудня 2009 р.), Науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 17-18 березня 2010 р.), Науковій конференції «Проблеми людини та міжособистісної комунікації в художній і епістолярній творчості А. П. Чехова (до 150-річчя від дня народження А. П. Чехова)» (Київ, 8 грудня 2010 р.), Науково-теоретичній конференції «Гармонізація науки і вищої освіти в інформаційному суспільстві» (Київ, 30-31 березня 2011 р.), Науковій конференції «Людиновимірний характер творчості Лесі Українки (до 140-річчя від дня народження Лесі Українки)» (Київ, 7 грудня 2011 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автор має 6 публікацій, всі з них надруковано у фахових виданнях. Поза тим окремі положення дисертації висвітлені в 5-ти матеріалах і тезах доповідей на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження, яка випливає з поставленої мети і головних дослідницьких завдань. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі розглянуто існуючі дослідницькі підходи до аналізу особливостей Інтернет-комунікацій. Крім того, уточнено зміст понятійно-термінологічного апарату. Другий розділ присвячено особливостям мови Інтернет-комунікацій із точки зору семіотики. Окреслено герменевтичні процедури в процесі розкодування семіотичної системи Інтернет-комунікацій. У третьому розділі виявлено й досліджено головні тенденції розвитку Інтернет-комунікацій на сучасному етапі, а також встановлено специфічні риси самовиявлення парадигми інформаційної культури під впливом Інтернет-комунікацій в умовах системних реформ, що відбуваються нині в Україні.
Повний обсяг дисертації становить 190 сторінок, основний текст − 174 сторінки. Список використаної літератури становить 182 найменування (з них − 15 джерел іноземною мовою).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідивши особливості Інтернет-комунікацій у контекст культури інформаційного суспільства, дисертант сформулював такі висновки:
1. Здійснений культур-філософський аналіз змісту ключових понять дисертаційного дослідження виявляє їх теоретичне підґрунтя. Зміст поняття «Інтернет-комунікація» уточнено відповідно до мети дисертаційного дослідження. Показано, що дане поняття репрезентує специфічний процес взаємообміну інформацією у системах «людина-людина», «людина-машина», «людина-машина-людина» і процес самостійного пошуку інформації та її використання з метою самовдосконалення особистості, збагачення її за рахунок засвоєння інформації. Культура інформаційного суспільства визначена як особливий тип культури постіндустріального суспільства, смисловим ядром і системоутворюючим фактором якого виступає інформаційна складова. Культура Інтернету визначена як сегмент медіакультури, детермінований розвитком репродуктивних інформаційно-комунікативних технологій, що, окрім матеріального (технологічного) компоненту, містить у собі культуру передачі, сприйняття та розуміння інформації, а також етичні засади, на основі яких відбуваються ці процеси.
2. Найбільш адекватними методологічними засадами культур-філософського дослідження Інтернет-комунікацій в контексті культури інформаційного суспільства виявилися культурно-історичний, соціокультурний та синергетичний підходи у їхньому діалектичному зв’язку. Основоположною для розкриття заявленої проблеми стала синергетична методологічна парадигма, яка дозволила дослідити феномен Інтернет-комунікацій як складну, нелінійну, самоорганізовану систему. Завдяки застосуванню культурно-історичного підходу висвітлені генеза й стадіальність розвитку комунікацій в історичній ретроспективі. Дослідження Інтернет-комунікацій, які складаються під упливом різних культурних феноменів, обумовило застосування соціокультурного підходу. Обгрунтовано необхідність застосування семіотичного підходу та герменевтичних процедур для виявлення особливостей семіотичної системи Інтернет-комунікацій, яка складається в процесі утворення всесвітньої Мережі.
3. На підставі аналізу морфологічного, синтаксичного та лексичного рівнів мови Інтернет-комунікацій встановлено її особливості. Аналіз сприяв виявленню характеру адаптації семіотичної системи Інтернету до формату електронної комунікації. Дослідження морфологічного рівня словоутворення мови Інтернет-комунікацій показало, що семіотична система Інтернет-комунікацій характеризується утворенням змішаної (за лексикою та граматикою) мови в результаті взаємодії двох і більше мов, а також креолізованістю, що втілюється у включенні буквених, образно-зорових та образно-слухових компонентів. У комунікативному просторі Інтернету розгортаються активні процеси словоутворення. Інновації в морфології слова відбуваються за допомогою таких способів: транслітерації, словоскладання, префіксації, конверсії, бленду, абревіації та акрономії.
Аналіз синтаксичного рівня мови Інтернет-комунікацій виявив, що основною формою репрезентації, зберігання, обробки інформації й обміну нею в Інтернеті виступає текстуальна (вербальна) форма, яка набуває ознак гіпертекстуальності. Гіпертекст визначений як особлива форма організації електронного письмового тексту, що характеризується процесом нелінійного письма й читання, сегментацією та ієрархічною асоціативною атрибуцією фрагментів тексту і можливістю множинного вибору сюжетно-тематичних потоків на основі асоціативних зв’язків і виходячи з індивідуальних потреб користувача. Досліджено лексичну своєрідність мови Інтернет-комунікацій на основі мовних практик жаргону, сленгу, Преведу, Албанської мови, арго і показано, що вони функціонують на засадах мовного узусу. Обгрунтовано, що завдяки глобальному характеру Мережі відбувається поширення відозміненої лексики назовні, що несе певні загрози мовній нормі.
4. Аналіз специфіки застосування герменевтичних процедур у процесі розкодування семіотичної системи Інтернет-комунікацій показав, що текст у Мережі постає полікодовим утворенням, який містить вербально-графічний (шрифт), візуально-інформативний (смайли) та візуально-образний (відео, малюнки, фотографії) коди. Оскільки коди Інтернету є полісемантичними, то вони вимагають прояснення за принципом герменевтичного кола: через співвідношення мови Інтернету як цілого та окремих типів кодів як його частин. Адекватне тлумачення кодів Мережі досягається за допомогою створення універсального протоколу сенсу - відкритого тезаурусу кодів та правил їхнього тлумачення й аплікації. Протокол сенсу дозволяє мінімізувати недоліки технічно-опосередкованої комунікації, пропонуючи способи відтворення атмосфери міжособистісної комунікації й, водночас, обмежуючи аплікацію кодів найбільш стандартними комунікативними ситуаціями. Нині центральне місце в ньому належить смайлам – візуально-вираженим невербальним кодам, герменевтична цінність яких полягає у відтворенні квазімічними та квазітілесними засобами особистісного контексту електронної комунікації в його імпліцитному, експліцитному, ілокутивному та естетичному вимірах.
Не всі коди є рівноцінними за тлумачним потенціалом. В Інтернет-комунікаціях роль універсального протоколу сенсу можуть виконувати музика, живопис, фото, графічний дизайн, відеоряд, а також знаки-ікони (смайли, звукоімітації).
5. Культурно-історичні та соціокультурні чинники становлення Інтернет-комунікацій в інформаційну еру необхідно висвітлювати під кутом зору коеволюції культури й комунікації. Обгрунтовано значущість для становлення Інтернет-комунікацій таких чинників: зростаючої інформатизації різних сферах суспільного життя; глобалізаційних цивілізаційних процесів; явищ демократизації, що виявляються у суспільному запиті на відкритість і загальнодоступність інформації; розвитку медіакультури та поглиблення конвергенції масмедіа на технологічному й семіотичному рівнях; плюралізації дискурсів особистої самореалізації, в тому числі й у просторі віртуальної культури. Показано зворотній уплив Інтернет-комунікацій на означені процеси, що виявляє коеволюційний характер розвитку культури й комунікації в умовах сучасного суспільства.
6. Місце комунікацій у становленні культури Інтернету в найкращий спосіб розкривається через характеристики гіпертекстових Інтернет-комунікацій: віртуальності як їх просторової характеристики та інтерактивності як їх часової характеристики. Доведено, що віртуальними є комунікації в кіберпросторі, створеному на базі комп’ютера, в якому технічними засобами здійснена ізоляція від зовнішнього світу. Обгрунтовано, що комунікативний дискурс віртуальності виявляється трояко: просторово (через створення віртуального простору спілкування); особистісно (через створення віртуальної особистості) й текстуально (через створення віртуального тексту). Інтерактивними є діалогові комунікації, що відбуваються в реальному (такому, що відповідає міжособистісному спілкуванню) темпоральному режимі й передбачають можливість комунікативної реакції на себе. Інтерактивність виявляється в інтерперсональному (зорієнтованому на Іншого), особистісному (зорієнтованому на самостійне реагування та маніпулювання медійними засобами) та комп’ютерно-зорієнтованому (такому, що ґрунтується на активному впливі на комп’ютерне середовище) дискурсах Інтернет-комунікацій.
Встановлено, що Інтернет-комунікації містять як родові, так і специфічні елементи комунікації, що детермінують її властивості. До її специфічних і найбільш суттєвих властивостей належать: технічна опосередкованість, конвергенція усної та письмової мовних стратегій здійснення комунікації; конвергенція ролей адресанта і адресата та наявність декількох типів адресатів; просторова необмеженість і темпоральна поліваріантність протікання комунікації тощо. Серед інших особливостей Інтернет-комунікацій проаналізовано явища когерентності міжособистісної та масової комунікації, пов’язані з наявністю в ній рис як першої, так і другої.
7. Вплив Інтернет-комунікацій на зміни інформаційної культури в процесі становлення інформаційного суспільства ґрунтується на принципово новому співвідношенні між інформацією та технологією, що перетворює останню не на продукт, а на знаряддя інформаційного впливу. Обґрунтовано, що процеси трансформації інформації відбуваються на всіх етапах її поширення в Мережі під впливом таких процесів: децентралізації (ризомності); інтертекстуальності; мультимедійності як змістовно-структурних характеристик гіпертекстової комунікації; інтерактивності як часової характеристики гіпертекстової комунікації; віртуальності як її просторової характеристики.
8. Трансформації інформаційної культури сучасного суспільства відбувається під упливом процесів інформатизації та глобалізації, що протікають одночасно, підсилюючи один одного. Глобалізаційна місія Інтернету забезпечуюється за принципом «від локального до глобального», через послідовну й невпинну інформатизацію різних сфер життєдіяльності соціуму та формування «громадянина Мережі» до утворення глобального інформаційного мережевого суспільства. Глобалізаційний потенціал Інтернет-комунікацій пов'язаний із високим рівнем адаптації технологічної, семіотичної, прагматичної, антропологічної складових культури Інтернету до вимог сучасного суспільства, що розвивається на засадах глобалізації.
9. Із проведеного дослідження випливають напрями подальшої роботи щодо рецепції проблеми функціонування мережі Інтернет та породжуваних нею нових видів комунікації. Зокрема, доцільним буде розширення цієї проблематики шляхом детального аналізу впливу Інтернет-комунікацій на глобалізаційні процеси в сучасній культурі; висвітлення творчого, освітнього потенціалу Інтернет-комунікацій тощо.
Отримані в дисертації теоретичні результати сприятимуть дослідженню трансформації мови як феномену культури, в тому числі виявленню культуротворчого потенціалу мови Інтернету в умовах глобалізації світового соціуму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. – М. : ВЛАДОС. – 1994. – 336 с.
2. Абисова М. А. Комунікативні стратегії в постсучасному світі : соціально-філософський аналіз : Дис. …канд. філос. наук : 09.00.03 / К., 2011. – 188 с.
3. Аврелий Августин. Исповедь. – М. : Ренессанс, СП ИВО – СиД, 1991. – 488 с.
4. Азаров С. Феномен Интернета и мировоззрение. – Режим доступу : http://www. zerkalo-nedeli.com/nn/show/257 /23201/.
5. Алексеева И. Ю. Интернет и проблема субъекта. Влияние Интернета на сознание и структуру знания. – М. : ИФ РАН, 2004. – 237 с.
6. Апель К.-О. Дискурс і відповідальність : проблема переходу до постконвенціональної моралі / К.-О. Апель; пер. з нім. В. Купліна. – К. : Дух і Літера, 2009. – 430 с.
7. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель. – СПб. : Азбука, 2000. – 347 с.
8. Арутюнова Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В.Н. Ярцева. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – С.136-137.
9. Бабенко В. С. Виртуальная реальность : Толковый словарь терминов / В. С. Бабенко; ГУАП. – СПб., 2006. – 87 с.
10. Багиров А. А. Новые информационные технологии в международных отношениях // Международная жизнь. – 2001. – № 8. – C. 90-96.
11. Баоянь У. Коммуникативные стратегии и тактики и языковые средства их реализации в русскоязычной неформальной межличностной дискуссии (на материале Интернет-дневников) : Автореф. дис. … канд. филолог. наук: 10.02.01 – русский язык / М., 2008. – 27 с.
12. Барлоу Дж. Декларация независимости киберпространства. – Режим доступу : http://www.uis.kiev.ua/russian/win/~xyz/declare.rus.html.
13. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Р. Барт; [пер. с фр. сост., общ. ред. и вступ. ст. Косикова Г. К. .– М. : Прогресс, 1989. – 616 с.
14. Барт Р. Текстуальний аналіз «Вальдемара» Е. По / Барт Р. // Слово. Знак, Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. під ред. М. Зубрицької .– Львів : Літопис, 1996. – С.385-405.
15. Барт Р. Camera lucida. Комментарий к фотографии Барт Р.; [пер. з фр. Рыклина М..– М. : Ад Маргинем Пресс, 2011. – 272 с.
16. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского. – М. : Художественная литература, 1972. – 468 с.
17. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / [ сост. С. Г. Бочаров; текст подгот. Г. С. Бернштейн и Л. В. Дерюгина; примеч. С. С. Аверинцева и С. Г. Бочарова. – М. : Искусство, 1979. – 424 с.
18. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. – К. : Академія, 2004. – 344 с.
19. Бацевич Ф. С. Філософія мови : Історія лінгвофілософських учень. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – 240 с.
20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М. : Academia, 1999. – 788 с.
21. Беньямин В. Краткая история фотографии // Беньямин В. Избр. эссе; [пер. с нем. С. А. Ромашко]. – М. : Медиум, 1996. – С. 66-92.
22. Беньяміні В. Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності // Беньяміні В. Вибране; [пер. з нім. Ю. Рибачук, Н. Лозинська]. – Львів : Літопис, 2002. – С. 53-97.
23. Бергельсон М. Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации. Интернет – публикация. – 1999. – Режим доступу : http://www.rik.ru/vculture/seminar/index.html
24. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности : Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Медиум, 1995. – 336 с.
25. Библер В. Культура. Диалог культур // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – C. 15-45.
26. Библер В. От наукоучения – к логике культуры : Два философских введения в двадцать первый век / В. Библер. – М. : Политиздат, 1990. – 413 с.
27. Библиотека в эпоху перемен. – Информ. сб. (Дайджест). – Вып. 3 (19). – М. : Изд. РГБ, 2004. – 160 с.
28. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла / Ж. Бодрийяр. – М. : Добросвет, КДУ, 2006. – 258с.
29. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Ж. Бодрийяр. – М. : Добросвет, 2000. – 387 с.
30. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Ж. Бодріяр; [пер. з фр. В. Ховхун]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 230 с.
31. Бубер М. Диалог // Бубер М. Два образа веры. – М. : «Издательство АСТ», 1999. – С. 122-162.
32. Бубер М. Я и Ты // Бубер М. Два образа веры. – М. : «Издательство АСТ», 1999. – С. 24-122.
33. Бураго С. Б. Мелодия стиха. (Мир. Человек. Язык. Поэзия.). – К. : Collegium, 1999. – 350 с.
34. Ваганов А. Краткая феноменология Всемирной паутины // Общество и книга : от Гутенберга до Интернета. – М. : Традиция, 2000. – С.42-53.
35. Вацлавик П., Бивии Д., Джексон Д. Прагматика человеческих коммуникаций : Изучение пат¬тернов, патологий и парадоксов взаимодействия. / Пер. с англ. А. Суворовой. – М. : Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО Пресс, 2000. – 320 с.
36. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая; [пер. с англ. А. Д. Шмелёва]. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 288 с.
37. Визель М. Последние романы Итало Кальвино как образцы гипертекста. – Режим доступу до зб. : http:www.gals2000.newmail.ru/Vizel.htm.
38. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка
39. Витгенштейн Л. Философские работы. Часть 1. / Л. Витгенштейн. – М. : Гнозис, 1994. – 612 с.
40. Волкова Н. Професійно-педагогічна комунікація. – К. : ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.
41. Волохонский В. Л., Зайцева Ю.Е., Соколов М. М. Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet. – СПб. : СПбГУ, 2007. – 197 с.
42. Вригт Г. Х. фон. Объяснение и понимание // Вригт Г. Х. фон. Логико-философские исследования : Избр. тр. : Пер. с англ. / Общ. ред. Г. И. Рузавина и В. А. Смирнова; Сост. и авт. предисл. В. А. Смирнов. – М. : Прогресс, 1986. – С. 162-165.
43. Выготский Л. С. Мышление и речь. – М. : «Лабиринт», 1999. – 352 с.
44. Габермас Ю. Дії, мовленнєві акти, мовленнєві інтеракції та життєвий світ // А. М. Єрмоленко Комунікативна практична філософія. Підручник. – К. : Лібра, 1999. – С.287-324.
45. Гадамер Х.-Г. Истина и метод / Х.-Г. Гадамер. – М. : Прогресс, 1983. – 704 с.
46. Гайдеггер М. Дорогою до мови / М. Гайдеггер; [ перекл. з нім. В. Камянець]. – Львів : Літопис, 2007. – 232 с.
47. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках : на материале жанра компьютерных конференций : Дис.... канд. филолог. наук: 10.02.20 / Астрахань, 2001. – 212 с.
48. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли / Б. Гейтс. – М. : Эксмо, 2007. – 480 с.
49. Герасимова Е. М. Економічне знання у дискурсі становлення глобалізованого світу : соціально-філософський аналіз (Монографія). – Чернігів : ЧДІЕУ, 2008. – 336 с.
50. Горный Е. «Онтология виртуальной личности». – Режим доступу : http://www.zhurnal.ru/staff/gorny/texts/ovr.html.
51. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию // Вопросы философии. – 1992. – №7. – С. 136-176.
52. Гуссерль Э. Логические исследования. Т. ІІ (1) // Э. Гуссерль. Избр. работы; [сост. В. А. Куренной]. – М. : Издательский дом «Территория будущего». – 2005 . – С. 75-184.
53. Гуссерль Э. Амстердамские доклады. Феноменологическая психология // Э. Гуссерль. Избр. работы; [сост. В. А. Куренной]. – М. : Издательский дом «Территория будущего», 2005. С. – 297-340.
54. Давыдова К. Гипертекстуальность как свойство художественного текста: на материале английских художественных текстов : Дис….канд. филолог. Наук : 10.02. 04 / Армавир, 2006. – 205 с.
55. Декарт Р. Сочинения: в 2-х т. / Р. Декарт; [пер. с лат. и франц.; сост. ред., вступ. ст. В. В. Соколова]. – М. : Мысль, 1989. – Т.1 – 654 с.
56. Декларация принципов. Построение информационного общества – глобальная задача в новом тысячелетии. – Женева, 2003. – Режим доступу: http://www.itu/int/dms-pub/itu-s/md/03/wsis/doc/s03-wsis-doc-004!!msw-r/doc/.
57. Делез Ж., Гватарри Ф. Ризома // Философия епохи посмодерна. – Минск : Красико-принтр, 1996. – С.6-31.
58. Деррида Ж. Страсти // Socio-Logos'96. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Российской АН. М. : Socio-Logos'96, 1996. – С. 257-302.
59. Дротянко Л. Г. Масова культура в інформаційному суспільстві // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія : зб. наук. праць. – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. – № 1 (9). – С. 141-144.
60. Дротянко Л. Г. Феномен дискурсу в культурі постсучасного суспільства // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія : зб. наук. праць. – К. : НАУ, 2010. – № 2 (12). – С. 20–24.
61. Дротянко Л. Г. Феномен фундаментального і прикладного знання (Постнекласичне дослідження). – К. : Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000. – 423с.
62. Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства / Л. Г. Дротянко. – Вид. 2-е, доп. і перероб. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. – 161 с.
63. Эко Умберто. Роль читателя. Исследования по семиотике текста / У. Эко; [перев. с англ. и итал. С. Д. Серебряного]. – СПб. : «Симпозиум», 2007. – 502 c.
64. Електронний словник ABBYY Lingvo. – 2008-2011. – Режим доступу : http://www.lingvo.ua/ru
65. Жичкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете. – 2003. – Режим доступа : http://flogiston.ru/articles/netpsy/refinf.
66. Жичкина А. Е. Стратегии самопрезентации в Интернет и их связь с реальной идентичностью / А. Е. Жичкина, Е. Н.Белинская. Режим доступа : http://flogiston.df.ru/projects/articles/strategy.shtml.
67. Журавлева Е. Ю. Глобальная сеть Інтернет : Дис. ... канд. философ. наук : 09.00.08 / Вологда, 2002. – 143 с.
68. Журавлева Е. Ю. Інтернет : проблемы становлення и развития (социально-философский анализ): Монография. – Вологда : ВИПЭ ФСИН Россия, 2006. – 219 с.
69. Иванов Л. Ю. Язык Интернета : заметки лингвиста. – Режим доступу : http://www.ivanoff.ru/rus/ OZHWEB.htm.
70. Ильин И. П. Пострструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – Москва : Интрада, 1996. – 253 с.
71. Исакова Е. В. Язык «падонкаф» или албанский язык / Доклад. – Санкт-петербург : Санкт-Петербургский государственный университет экономики и финансов, 2008. – 15 с.
72. Іщук С. М. Інтернет-комунікації : інформаційний зміст та ігровий характер // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія : зб. наук. праць – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2008. – № 2 (8). – С. 87-91.
73. Іщук С. М. Мережа як простір гіпертекстуальності в контексті культури // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія : зб. наук. праць. – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. – № 2 (10). – С. 169-173.
74. Іщук С. М. Філософія комунікації : основні парадигми // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія: зб. наук. праць. – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2010. – № 2 (12). – С. 95-99.
75. Іщук С. М. Віртуальна реальність як феномен культури постмодерну // Гілея: науковий вісник. Зб-к наук. праць [гол. ред. В. М. Вашкевич.– К. : ВІР УАН, 2010. – Вип. 36. – С. 204-210.
76. Іщук С. М. Сучасні тенденції розвитку філософії діалогу // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. – К. : «ІНТАС», 2011. – Вип. 52. – С. 89-97.
77. Іщук С. М. Особливості мови Інтернет-комунікацій // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія : філософські науки [гол. ред. В. С. Пазенюк. – К. : КУТЕП, 2011. – Вип. 10. – С. 338-352.
78. Карякина К. Мультимедиа как фактор трансформации современной медиаиндустрии: генезис и развитие новых СМИ Интернет и интерактивные медиа – исследования // Сборник исследований лаборатории медиакультуры, коммуникации, конвергенции и цифровых технологий [под ред. И. Засурского] : в 2-х ч. Ч 1. – М.: Изд-во МГУ, 2007. – С. 123-186.
79. Кастельс М. Галактика Интернет : Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / М. Кастельс; [пер. с англ. А. Матвеева; общ. ред. В. Харитонова. – Екатеринбург : У-Фактория, 2004. – 328 с.
80. Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
81. Каталог сайтов Рунета. Творческие и общественные обьединения». –Режим доступу : http://www.wolist.ru/cat/c/3740/p/2.
82. Кашкин В.Б. Основы теории коммуникации : краткий курс / В. Б. Кашкин. – 3-е изд., – М. : Слово / SLOVO. – 2000. – 262 с.
83. Кессиди Ф. Х. Сократ. – М. : Мысль, 1976. – 200 с.
84. Кириллова Н. Б. Медиакультура : от модерна к постмодерну. – 2-е изд. – М. : Академический Проект, 2006. – 448 с.
85. Козловски П. Культура постмодерна : Общественно-культурные последствия техн. развития / П. Козловски. – М. : Культура, 1997. – 240 с.
86. Комісар Л. П. Ідея інтертекстуальності в філософії культури : Дис. … канд. філос. наук : 09.00.04 / К., 2008. – 179 с.
87. Компанцева Л. Ф. Гипертекст и виртуальный дискурс // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». – 2007. – №1. – Том 20 (59). – С. 165-169.
88. Компанцева Л. Ф. Інтернет-комунікація : когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти : Автореф. дис... д-ра філол. наук : 10.02.02 / К., 2007. – 36с.
89. Компьютерная лингвистика // Энциклопедия кругосвет. – Режим доступу : http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/KOMPYUTERNAYA_LINGVISTIKA.html?page=0,3
90. Коновалов Г. В. Многомерные сети – будущее инфокоммуникационных сетей // «Электросвязь». – 2008. – № 4. – 28-32.
91. Коротких Е. Г. Электронная коммуникация как фактор динамического развития инновационных процессов в языке. Новосибирский государственный педагогический университет. – 2009. – Режим доступу : http://ffl.nspu.net/upload/konf-2009-03.pdf
92. Костерина И. Публичность приватных дневников: об идентичности в блогах Рунета. – Режим доступу : http://magazines.russ.ru/nz/2008/3/ko17.html.
93. Крістева Ю. Полілог / Ю. Крістєва; [пер. з фр. П. Таращука]. – К. : Юніверс, 2004. – 480 с.
94. Левинас Э. Время и другой. Гуманизм другого человека / Э. Левинас. –СПб. : Высшая религиозно-философская школа, 1998 . – 265 с.
95. Лингвистический энциклопедический словарь / [под ред. В. Н. Ярцевой]. – М. : Сов. энцикл., 1990. – 685 с.
96. Лич Э. Культура и коммуникация: Логика взаимосвязи символов. К использованию структурного анализа в социальной антропологии. – М. : «Восточная литература» РАН, 2001. – 142 с.
97. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. – Человек – Текст – Семиосфера – История / Ю. М. Лотман. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 42 с.
98. Лосев А.Ф. Философия имени / А. Ф. Лосев. – М. : Академический Проект, 2009. – 300 с.
99. Лукашенко Н. Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс : комунікативно-прагматичний та лінгвостилістичний аспекти : Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.05 / К., 2006. – 19с.
100. Луман Н. Медиа коммуникации / Н. Луман; [пер. с нем. А. Глухов, О. Никифоров]. – М. : Издательство «Логос», 2005. – 280 с.
101. Мазыла А. Герменевтическая «Одиссея» Поля Рикера // Герменевтика : история и современность : (Критич. очерки) – М. : Мысль, 1985. – С. 216-244.
102. Маклюэн М. ГАЛАКТИКА ГУТЕНБЕРГА : Сотворение человека печатной культуры / М. Маклюэн. – К. : Ника-Центр, 2003. – 432 с.
103. Маклюэн М. Понимание медиа : внешние расширения человека / Маклюэн ; пер. с англ. В. Г. Николаева. – М.: Жуковский : КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2003. – 464 с.
104. Марочкин А. И. Лексико-фразеологические особенности молодёжного жаргона (на материале речи молодёжи г. Воронежа). – Воронеж, 1998. – 256 с.
105. Марсель Г. Опыт конкретной философии / Г. Марсель; пер. с фр. В. П. Визгина.– М. : Республика, 2004. – 224 с.
106. Мерло-Понти М. Знаки М. / Мерло-Понти; пер. с фр., примеч. и послесл. И. С. Вдовиной. – М. : Искусство, 2001. – 428 с.
107. Микешина Л. А. Философия науки : Современная эпистемология. Научное знание в динамике культури. Методология научного исследования : учебн. пособие. – М. : Прогресс-Традиция : МПСИ : Флинта, 2005. – 464 с.
108. Мокичев Д. С. В ожидананиии виртуального мессии // Постчеловек. От неандертальца до киборга. – М. : Алгоритм, 2008. – С.78-104.
109. Муравьева Н. В. Язык конфликта / Н.В. Муравьева // – Режим доступу : http.www.fixed.ru./sod/2006/01/htm/.
110. Назарчук А. В. Теория коммуникации в современной философии. – М.: Прогресс-Традиция, 2009. – 320 с.
111. Нарский Н. С. Онтология и методология философской герменевтики // Герменевтика : история и современность : (Критич. очерки) – М. : Мысль, 1985. – С. 39-60.
112. Негодаев И. А. Информатизация культуры : Монография. – Ростов н / Д. : ЗАО «Книга», 2003. – 320 с.
113. Носов Н. А. Виртуальная психология. – М. : Аграф, 2000. – 432 с.
114. Оноприенко В. И. Оноприенко М. В. Неприсвоенные знания в современном мире // Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Філософія. Культурологія : зб. наук. праць. – К. : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2008. – № 1 (7). – С. 44-48.
115. Опарина И. Интернет в современном обществе (социально-философский анализ) : Автореф. дис. … канд. філософ. наук : 09.00.11 / Красноярск, 2005. – 24 с.
116. Орехов С. И. Виртуальная реальность : исследование онтологических и коммуникационных основ : Автореф. дис. … д-ра филос. наук : 09.00.01 / Омск, 2002. – 32 с.
117. Ороховська Л. А. Світова спільнота в контексті глобалізаційних процесів : філософсько-історичний та соціокультурний аспекти : Дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.03 / К., 2008. – 198 с.
118. Павлов А. П. Природа коммуникативного порядка. – Режим доступу: http://www.vitos-mf.narod.ru/libruary/sociology1.htm.
119. Полисаєв О. П. Архітектоніка сучасного міфу : Монографія. – Тернопіль : Астон, 2008. – 336 с.
120. Понцо А. «Другость» у Бахтина, Бланшо и Левинаса // Бахтинология : исследования, переводы, публикации. – СПб. : Алетейя, 1995. – с.61-78.
121. Потебня А. А. Мысль и язык. Собрание трудов – М. : Лабиринт, 1999. – 300 с.
122. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М. : Рефл-бук, К. : Ваклер. – 2001. – 656 с.
123. Пятнадцать фактов о Skype. – Режим доступу: http://knowit.ucoz.ru/publ/9-1-0-906.
124. Рац М. Книга в «информационном обществе» : о чем речь? Взгляд методолога // Общество и книга : от Гутенберга до Интернета. – М. : Традиция, 2000. – С. 82-94.
125. Рейд Э. Идентичность и кибернетическое тело // Массовая культура, современные западные исследования. – М. : Фонд научных исследований «Прагматика культуры», 2005. – С. 204-224.
126. Рикер П. Герменевтика и метод социальных наук // П. Рикер Герменевтика. Этика. Политика. Московские лекции и интервью. – М. : AKADEMIA, 1995. – С. 3-18.
127. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике // П. Рикер. – М. : Медиум, 1995. – 416 с.
128. Розеншток-Хюсси О. Бог заставляет нас говорить / О. Розеншток-Хюсси; составл., пер. с нем и англ., послесловие и коммент. А.И. Пигалева ]. – М. : Канон, 1997. – 288 с.
129. Розеншток-Хюсси О. Речь и действительность / О. Розеншток-Хюсси. – М. : Слово, 1970. – 276 с.
130. Российская__216 Российская газета. – Режим доступу : http://www.rg.ru/sujet/1422.html.
131. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. – М. : Аграф, 1997. – 384 с.
132. Рязанцева Т. И. Гипертекст и электронная коммуникация. – М. : Издательство ЛКИ, 2010. – 256 с.
133. Свириденко Д. Феномен віртуальної реальності в європейській філософії на межі ХХ-ХХI ст. (історико-філософський аналіз) : Дис. ... канд. філос. наук : 09.00.05 / Дніпропетровськ, 2008. – 16 с.
134. Сидорова М. Ю. Интернет-лингвистика : русский язык. Межличностное общение. М. : «1989.ру», 2006. – 193 с.
135. Символы в Интернете. – Режим доступу : http://www.liveinternet.ru/users/1887634/post67389169/
136. Скородумова О. Б. Социокультурные функции Интернета и особенности их реализации в современной России : Дис. … докт. филос. наук : 24.00.01 / М., 2004. – 418 с.
137. Словарь иностранных слов. – 18-е изд., стер. – М. : Рус. яз., 1989. – 624 с.
138. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации : Учеб¬ное пособие. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2002 . – 461 с.
139. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ф. де Соссюр [пер. с франц.]. – Екатеринбург : Узд-во Урал. Ун-та, 1999. – 432 с.
140. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве язика : Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства / [отв. ред. В. П. Нерознак]. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. – 336 с.
141. Субботин М. М. Гипертекст : Новая форма письменной коммуникации / М. М. Субботин // Итоги науки и техники. Сер. Информатика. – Т. 18. – М. : ВИНИТИ, 1994. – С. 1-158.
142. Subscribe.ru – Режим доступу : http: // www. subscribe.ru/…/n208913520.html?
143. Тальнишних Н. К. Культура сетевых сообществ : Автореф. дис…. канд.филос.наук : 24.00.01 / Ростов н / Д, 2004. – 24с.
144. Тапскотт Д. Электронно-цифровое общество : Плюсы и минусы эпохи сетевого интеллекта / Д. Тапскотт. – Киев : UNT Пресс; М. : Рефл-бук, 1999. – 432 с.
145. Тоффлер Е. Третя хвиля / Э. Тоффлер; [пер. с англ. В. Шовкун (ред. пер.)]. – К. : Видавничий дім «Всесвіт», 2000. – 475 с.
146. Турен А. Возвращение человека действующего : Монография / А. Турен; [ пер. с франц. Е. А. Самарской]. – М. : Научный мир, 1998. – 204 с.
147. Уебстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер; [пер. с англ. М. В. Арапова, Н. В. Малыхиной, под. ред. Е. Л. Вартановой]. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 400 с.
148. Философський енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
149. Философский энциклопедический словарь / [гл. редакция : Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев и др.] – М. : Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с.
150. Фихте Й. Г. Основа общего наукоучения / Й. Г. Фихте // Сочинения : в 2-х т. – Т.1. – СПб. : Мифрил, 1993. – С.65-337.
151. Франк С. Л. Духовные основы общества. – М. : Республика, 1992. – 512 с.
152. Фуко М. Что такое автор? // М. Фуко ВОЛЯ К ИСТИНЕ : по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет; [пер. с франц.] – М. : Касталь, 1996. – С. 7-46.
153. Фуко М. Слова и вещи : Археология гуманитарных наук / М. Фуко – М. : Прогресс, 1977. – 488 с.
154. Ferrum Forum Игромания – Режим доступу : http://forum.igromania.ru/forumdisplay.php?s=ef7523944728574a653ef89ac2f2db37&daysprune=&f=68.
155. Хабермас Ю. Комунікативна дія і дискурс // Першоджерела комунікативної філософії. – К. : Либідь, 1996. – С. 84-91.
156. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Ю. Хабермас; пер. с нем. под ред. Д. В. Скляднева, послесл. Б. В. Маркова. – СПб. : Наука, 2000. – 380 с.
157. Харченко Ю. В. Політична риторика в діалозі «Схід-Захід» : соціально-філософський аналіз : Дис….канд. філос. наук : 09.00.03 / К., 2008. – 187 с.
158. Хейзинга Й. В. Homo ludens. В тени завтрашнего дня / Й. Хейзинга; пер. с нидерл. .– М. : Прогресс, 1992. – 464 с.
159. Хоружий С. Род или нерод? Заметки к онтологии виртуальности // Вопросы философии. – 1997. – №6. – С.42-54.
160. Черняков А. Интернет-дискурс в современных культурно-информацилонных коммуникациях: методологические проблемы : Автореф. дис. … канд. филос. наук : 09.00.13 / – Белгород – 2009. – 21 с.
161. Шнейдер В. Коммуникация, нормативность, логика. – Ек.: Изд-во Урал. Ун-та., 2002. – 250 с.
162. Шюц А. О множественности реальностей / А. Шюц; [пер. с англ. А. Корбута]. – Режим доступу : http://www.sociologica.net/08tra1.pdf .
163. Эбнер Ф. Слово и духовные реальности. От Я к Другому. Сборник переводов по проблемам интерсубъективности, коммуникации, диалога / Ф. Эбнер; [науч. ред. А. А. Михайлов]. – Минск : Менск, 1997. – 276 с.
164. Эко У. От Интернета к Гуттенбергу: текст и гипертекст / У. Эко // Отрывки из публичной лекции Умберто Эко на экономическом факультете МГУ. – Режим доступу : http://www.futura.ru/index.php3?idart=135.
165. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко; [пер. А. Г. Погоняйло и В. Г. Резник]. – ТОО ТК «Петрополис», 1998. – 432 с.
166. Эпштейн В. Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы / Эпштейн В.Л. – Режим доступу : http://www.lingvolab.chat.ru/library/hypertext.htm
167. Якобсон Р. О. Речевая коммуникация; Язык в отношении к другим системам коммуникации // Избранные работы. М. : Прогресс, 1985. – С. 306-330.
168. Apel K.-O.The Ecological Crisis as a Problem of Discourse Ethics // Oefsti A. (ed.) Ecology and Ethics. A Report, 1990. – 226 p.
169. Bolter J. D. The writing space : the computer, hypertext, and the history of writing. Hillsdale, N.J. : L.Erlbaum Associates, 1991. – 258 p.
170. Cronen, V., & Pearce, W. B. (1982). The Coordinated Management of Meaning: A theory of communication. In F. E. X. Dance (Ed.)., New York : Harper & Row. – Режим доступу : http://www.utwente.nl/cw/theorieenoverzicht/Theory%20clusters/Language%20Theory%20and%20Linguistics/Coordinated_Management_Meaning.doc.
171. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge University Presss, 2004. – 284 p.
172. Derrida J. Positions. – P., 1972. – 136 p.
173. Engelbart D. C. A conceptual framework for the augmentation of man’s intellect // Vistas in Information Handling. Washington D C : Spartan Books, 1963. – Vol. 1. – 83 p.
174. Genette G. Palimpsestos: la literatura en segundo grado, Madrid : Taurus, 1989. – 519 p.
175. Gillmor D. We the Media : Grassroots Journalism By the People, For the People. O'Reilly Media, Inc.; New Ed edition, 2006. – 136 p.
176. Jaspers K. Philosophie, Bd I, Berlin, 1956. – 441 S.
177. Masuda Y. The information society : as postindustrial society. – Tokyo, Japan: Institute for the Information Society, 1980. – 171 p.
178. Miller, K. Communication Theories : Perspectives, Processes, and Contextes. Boston : McGraw-Hill, 2002. – 352 p.
179. Rosenzweig F. Der Stern der Erlösung. – Режим доступу : http://www.freidok.uni-freiburg.de/volltexte/310/pdf/derstern.pdf
180. Rushkoff D. Children of Chaos : Surviving the End of the World As We Know It. London: Rourledge, 1997. – 288 p.
181. Schramm W., D. F. Roberts (eds.) The Process and Effects of Mass Communication. Univ. of Illinoise Press, 1974. – 1024 p.
182. Weaver, W. and Shannon, C. E. The Mathematical Theory of Communication. Urbana, IL : University of Illinois Press, 1949. – 117 р.