ПОНЯТТЯ ЕСТЕТИКИ У ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЯХ АЛЕКСАНДЕРА БАУМҐАРТЕНА ТА ІММАНУЕЛЯ КАНТА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ПАСІЧНИК ІГОР ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 1 (43) (09) : 18

ПОНЯТТЯ ЕСТЕТИКИ У ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЯХ
АЛЕКСАНДЕРА БАУМҐАРТЕНА ТА ІММАНУЕЛЯ КАНТА

Спеціальність 09.00.05 – історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
МЕЛЬНИК ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ,
доктор філософських наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 ….
РОЗДІЛ 1
ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ТЕОРЕТИКО-
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

11
1.1. Джерела та історіографія дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 ..
1.2. Теоретико-методологічні засади дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 …….
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 ...
РОЗДІЛ 2
ЕСТЕТИКА АЛЕКСАНДЕРА БАУМҐАРТЕНА
30
2.1. Виникнення та мета естетики Александера Баумґартена . . . . . . . . . . . 30 ………….
2.2. Елементи досконалості чуттєвого пізнання
у естетиці Александера Баумґартена . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 ...............
2.3. Сутність та значення естетики Александера Баумґартена . . . . . . . . . . . 68 ......................
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82 .................
РОЗДІЛ 3
ЕСТЕТИКА У ФІЛОСОФІЇ ІММАНУЕЛЯ КАНТА
84
3.1. Кантове визначення естетики у “Критиці чистого розуму”
в контексті основних моментів його філософії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 ……………
3.2. Проблема розрізнення естетики та критики естетичної
сили судження. Кантове розуміння естетики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 ……………………….
3.3. Взаємовідношення та значення концепцій естетики
Александера Баумґартена та Іммануеля Канта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 ………………………....
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 ..........................

РОЗДІЛ 4
ЕСТЕТИЧНІСТЬ ЯК ЧУТТЄВІСТЬ У НАЙШИРШОМУ ЗНАЧЕННІ:
РОЗУМІННЯ ЕСТЕТИКИ БАУМҐАРТЕНОМ І КАНТОМ ТА
ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЕСТЕТИКИ ЧЕРЕЗ ГРЕЦЬКЕ ΑἼΣΘΗΣΙΣ 130
4.1. Ідея спільного кореня чуття та розуму:
Джордж Берклі та Артур Шопенгауер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 …………………………….
4.2. Естетичне виправдання існування світу
у філософії Фрідріха Ніцше . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144 ……………………….….
4.3. Чуттєвість у її найширшому розумінні:
тлумачення естетики через грецьке αἴσθησις . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155 ......................................
Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168 .......................................
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169 …………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174 ……………………………..

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. З часу свого виникнення (середина 18 ст.) термін естетика набув особливо великого поширення та застосування, ставши настільки розповсюдженим й так часто вживаним, що естетиками почали називати навіть тих, у чиїх творах цей термін не використовується жодного разу. Окрім того, поняття естетики з часу свого виникнення стільки разів змінювало значення, що самé поняття поступово втрачало чіткість і набувало розмитості. Те, що сьогодні естетика як явище пронизана неоднозначністю, тепер навіть не потребує особливого доведення. Активні дискусії на дану тему та широке вживання поняття естетичне свідчать самі за себе. Тому зараз кожний, хто займається естетикою, фактично має справу з деякою своєю естетикою. Поняття ж естетичне взагалі не має чіткого визначення, й часто окреслюється або як те, що відноситься до естетики, або як її найзагальніша категорія, – що підсилює й без того існуючу неоднозначність. В останні десятиліття ситуація щодо проблеми естетики стала ще напруженішою: все більше йдеться про кризу естетики та необхідність її самовизначення, з одного боку, про естетизацію гуманітарних наук, з іншого; а окрім того, про розмитість понять і категорій естетики, про їх обмеженість тощо.
Усе це дає вагому підставу для з’ясування, що ж означало поняття естетики першопочатково, тобто тоді, коли тільки виникнуло, оскільки лише за умови чіткого знання витоків можна адекватніше судити про наслідки та видозміни. В Україні дискусії щодо проблеми естетики не тільки ведуться, а й достатньо представлені в філософській літературі. Водночас дискусії торкаються радше сучасного стану феноменів, котрі зараз означують як естетичні, й на первісне значення поняття естетики уваги звертається мало, і передусім тому, що зазвичай це безпідставно вважається загальновідомим. Тож, тоді як існує значна кількість українських досліджень, котрі стосуються проблеми естетики, то в той же час немає жодного ґрунтовного дослідження первісного значення поняття естетики, а ідеї та твори, А. Баумґартена, творця терміну, поняття та науки естетики, взагалі залишаються білою плямою для української філософії. Й навіть на батьківщині А. Баумґартена, перший повний переклад його, написаної латиною “Aesthetica”, з’явився тільки у 2007 р. (і одразу та незалежно від нього другий – у 2008 р.). Що, однак, водночас є свідченням нової хвилі зацікавленості як естетикою А. Баумґартена зокрема, так і первісним значенням поняття естетики загалом. Усе це дає підставу для дослідження первісного значення поняття естетики та вказує на його актуальність і доцільність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено у контексті науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури “Людина в сучасному світі: філософсько-культурологічні виміри” (номер державної реєстрації: 0110U003155) та кафедри історії філософії “Основні проблеми становлення та розвитку української філософії” (номер державної реєстрації: 0110U003156) філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета дослідження – дослідити значення поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта; довести, що про поняття естетики у концепціях цих філософів правомірно говорити як про поняття естетики в його первісному значенні; проаналізувати підстави подальшої трансформації значення даного поняття та заміни його іншими значеннями; а також з’ясувати роль первісного значення поняття естетики в сучасності.
Досягнення зазначеної мети є можливим за умови розв’язання таких необхідних завдань:
– – дослідити поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта;
– обґрунтувати, що лише у філософіях цих двох мислителів можна говорити про первісне значення поняття естетики, й що загалом про естетику можна говорити лише з середини 18 ст., після А. Баумґартена;
– проаналізувати відмінне і спільне у Баумґартеновому та Кантовому розуміннях поняття естетики й подати Баумґартенову та Кантовому концепції естетики як два корені первісного значення поняття естетики;
– висвітлити роль грецького терміну αἴσθησις у становленні науки естетики у 18 ст.;
– з’ясувати відношення концепцій естетики А. Баумґартена та І. Канта до сучасних інтерпретацій естетики крізь призму значень давньогрецького αἴσθησις.
Об’єкт дослідження – поняття естетики у філософському дискурсі.
Предмет дослідження – поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта, тобто поняття естетики у його першопочатковому значенні.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань та досягнення зазначеної мети використано такі філософські та загальнонаукові методи:
– – компаративістський метод, який дав змогу виокремити особливості у розумінні поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта, й виявити їхню спільну основу, яка дає змогу стверджувати, що саме в межах філософських систем цих двох мислителів слід говорити про первісне значення поняття естетики;
– герменевтичний метод, а саме принцип герменевтичного кола, що особливо необхідно у випадку із естетикою А. Баумґартена, зважаючи на її побудову, важливо розглядати елементи Баумґартенової естетики, виходячи з неї як цілого, й водночас досліджувати її як ціле, ґрунтуючись на окремих її елементах;
– системно-структурний підхід, який дає можливість дослідити структурні зв’язки у межах конкретних систем розуміння естетики, і між цими системами; а також уможливлює повніше з’ясування процесу трансформації значення поняття естетики у А. Баумґартена та І. Канта й заміни його іншими значеннями;
– загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, ідеалізація, та інші.
Наукова новизна отриманих результатів дисертації тісно пов’язана з її актуальністю та висновками, яких було досягнуто у процесі роботи над даною темою. До тверджень, що мають наукову цінність та характеризують новизну дисертації, включено такі положення, які виносяться на захист:
– з’ясовано, що із філософськими концепціями А. Баумґартена та І. Канта пов’язане первісне значення поняття естетики; встановлено, що:
– a) естетика А. Баумґартена передусім є – наука про чуттєве пізнання, й незважаючи на те, що досконалістю чуттєвого пізнання тут є краса, Баумґартенова естетика жодним чином не редукується до вчення про красу;
b) у філософії І. Канта: естетика – наука про принципи та правила людської чуттєвості, і не є вченням про смак, красиве та піднесене; критика сили судження не є естетикою;
– обґрунтовано, що первісно естетика – це наука (знання, вчення) про чуттєвість (як наука естетика, звісно, побудована на раціонально-поняттєвій основі), а естетичне означає чуттєве; й відповідно, первісно естетика не редукується до науки про красу чи мистецтво, а естетичне не означає красиве чи мистецьке;
– виявлено, що коли йдеться про чуттєве (естетичне) у А. Баумґартена та І. Канта, то коренем розуміння цих понять в обох випадках є греко-латино-німецький ланцюг: “αἴσθησις – sensus – Sinn”, причому грецьке αἴσθησις розглядалося як синонім латинського sensus, яке в свою чергу було проінтерпретоване в дусі Нового часу, а саме, як чуття, що відмежовувалося від розуму;
– обґрунтовано, що оcмислення поняття естетики у його первісному значенні через усю гаму значень давньогрецького αἴσθησις (не інтерпретованого через sensus в дусі Нового часу) постає як своєрідне розширення поняття чуттєвості на сферу розумності, тобто сприйняття розуму як своєрідної форми чуттєвості;
– з’ясовано, що естетичність, інтерпретована через давньогрецьке αἴσθησις, виявляє себе як чуттєвість (чутливість) у найширшому розумінні цього поняття, й постає як спільний корінь чуття та розуму, а і чуття, і розум виступають – як форми чутливості;
– обґрунтовано, що таким чином зрозумілу естетику варто означувати як айстетику; даним поняттям зроблено наголос вже не на новочасній інтерпретації αἴσθησις через sensus, а на власне давньогрецькому αἴσθησις з усією гамою його значень, зокрема, усіма співпадіннями значень αἴσθησις та νοῦς.
Практичне значення отриманих результатів полягає в осмисленні поняття естетики, детальнішому з’ясуванні первісного значення поняття естетики, виявленні основних моментів трансформації такого значення та обґрунтуванні інтерпретації естетики через давньогрецьке αἴσθησις (естетика як айстетика), а також у заповненні білих плям в українській історії філософії, зокрема дослідженні філософії та естетики А. Баумґартена (що в Україні практично взагалі не досліджено) та у з’ясуванні важливих моментів та нюансів Кантового розуміння естетики. Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для підготовки лекційних курсів з історії філософії, історії естетики та інших філософських дисциплін; спецкурсів, які стосуються поняття естетики та дотичних до нього понять.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою роботою автора, що ґрунтується на вивченні поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта, а також на аналізі досліджень даної проблеми українських та закордонних філософів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були висвітлені в доповідях та виступах на таких міжнародних та всеукраїнських конференціях: Всеукраїнська конференція «Діалектика духовних процесів» (Дрогобич, 2009), Міжнародна наукова конференція «Духовність. Культура. Людина» (Львів, 2010), ІІ Міжнародна наукова конференція «Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти» (Рубіжне; Луганськ, 2011), а також Міжнародний філософський семінар «Філософія Артура Шопенгауера і сучасність» (Львів, 2011). Окрім цього, результати дослідження апробовано на щорічних науково-звітних конференціях та теоретичних семінарах кафедри теорії та історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Результати роботи викладено у дев’яти наукових публікаціях, з них чотири статті у фахових виданнях і п’ять тез доповідей на конференціях.
Статті у фахових виданнях:
1. Пасічник І. Естетичність світу як його даність через чуття / Ігор Пасічник // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Сер. “Філософські науки”. – 2009. – Вип. 12. – С. 178–185.
2. Пасічник І. Естетичність як принцип філософії Джорджа Берклі / Ігор Пасічник // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Сер. “Філософські науки”. – 2010. – Вип. 13. – С. 142–148.
3. Пасічник І. До проблеми естетики Александера Баумґартена / Ігор Пасічник // Наука. Релігія. Суспільство. – 2010. – № 4. – С. 57–67.
4. Пасічник І. Вчення Шопенгауера про естетичне споглядання: проблема ясності / І. Я. Пасічник // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер. “Філософські науки”. – 2010. – № 27. – С. 91–98.
Тези доповідей на конференціях:
1. Пасічник І. Кант та проблема сфери науки естетики / Ігор Пасічник // Діалектика Духовних процесів (Дрогобич, 14–17 травня 2009 р.). – Дрогобич, 2009. – Вип. 2. – С. 43–45.
2. Пасічник І. Поняття характеру щасливого естетика у естетиці Баумґартена / Пасічник Ігор Ярославович // Духовність. Культура. Людина (Львів, 15–16 квітня 2010 р.). – Львів, 2010. – С. 155–157.
3. Пасічник І. Естетика А. Баумґартена. Джерела cтановлення та сутнісні особливості / Ігор Пасічник // Тези звітної наукової конференції філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів, 2010. – Вип. 7. – С. 161–164.
4. Пасічник І. Філософія Берклі та проблема естетичності / Пасічник І. Я. // Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти (Рубіжне, 17–19 травня 2011 р.). – Рубіжне ; Луганськ, 2011. – Ч. 1. – С.132–134.
5. Пасічник І. Поняття “нижчої здатності пізнання” в естетиці А. Баумґартена / Ігор Пасічник // Тези звітної наукової конференції філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів, 2011. – Вип. 8. – С. 132–134.
Структура дисертації зумовлена метою, завданнями та концептуальним баченням проблематики. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (які містять одинадцять підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 192 сторінки (із них 173 сторінки основного тексту). Список використаних джерел містить 218 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У нашій роботі було здійснено дослідження поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта, а також причини та умови зміни значення даного поняття й його подальшої трансформації. Дослідження було здійснене на основі першоджерел, що стосуються естетики на етапі її виникнення, та на основі вже існуючих авторитетних досліджень з даної проблеми. Підсумовуючи нашу роботу, варто виділити наступні моменти:
1. З іменами А. Баумґартена та І. Канта пов’язане первісне значення поняття естетики. Способи філософування вказаних філософів є досить відмінними, навіть такими, що їх важко звести до однієї основи, проте, це тільки яскравіше підкреслює єдиний корінь, з якого виросло те, що первісно було названо естетикою. Цим коренем є греко-латино-німецький ланцюг: “αἴσθησις – sensus – Sinn”.
Первісно: естетичне означає чуттєве, естетика постає наукою (знанням, вченням) про чуттєвість (естетичність є те ж, що й чуттєвість). Й тут особливо важливо зважати на наступне:
– латинська назва “aesthetica” була утворена на основі грецьких αἴσθησις та αἰσθητικός;
– під час створення естетики грецьке αἴσθησις розглядалося як синонім латинського sensus;
– латинське ж sensus було проінтерпретоване в дусі Нового часу: а саме, під ним розумілося чуття, що відмежовувалося від розуму;
– відповідником грецького αἴσθησις та латинського sensus в німецькій мові виступало Sinn. Причому, незважаючи на те, що як тоді, так і зараз німецьке Sinn (а також і αἴσθησις, і sensus) значною мірою зберігало й зберігає певний ряд значень, що були властиві як αἴσθησις, так і sensus, початково, а саме значення, що виводять чуттєвість у сферу розуму (зокрема, Sinn поміж іншого означає також: розум, свідомість, притомність, сенс, значення), – тут ланцюг “αἴσθησις – sensus – Sinn” представляв чуттєвість, відмежовану від розуму;
– тож, важливим є не тільки те, що і у А. Баумґартена, і в І. Канта, естетика постає як наука (знання, вчення) про чуттєвість, але й також те, що чуттєвість (естетичність) у них чітко відмежована від розуму; сама ж естетика як наука, очевидно, побудована на раціонально-поняттєвій основі.
2. А. Баумґартен, як і І. Кант – представники німецької філософії, й взагалі про естетику є справедливим говорити саме як про витвір німецької філософії. Це також підтверджується і тим, що в інших країнах термін естетика вперше виділяється аж в кінці 18 ст. й лише із розповсюдженням дебатів навколо “Критики сили судження” І. Канта. Однак, дані дебати фактично були дебатами навколо смаку, краси, апріорності тощо, й в той час термін естетика не позначав того, що він позначав первісно, вже майже сто років.
3. Те, яким чином як Баумґартенове розуміння естетики, так і Кантове, були знехтувані, трансформовані, навіть певним чином спотворені та забуті, – було розглянуто в третьому підрозділі третього розділу дослідження, й основними тут є такі моменти:
– здійснення Ґ. Маєром інтерпретації Баумґартенової естетики як вчення про красу (робота Ґ. Маєра “Anfangsgründe aller schönen Wissenschaften”);
– популярність Маєрових “Anfangsgründe” та непопулярність й майже невідомість Баумґартенової “Aesthetica”;
– змішання даної інтерпретації зі вченнями про красу англійських філософів та теоріями мистецтва французьких;
– злиття філософського та літературного (ширше: мистецького) рухів у німецькій філософії, внаслідок чого назва естетика була підхоплена у її неавтентичному значенні для позначення способу думання на межі мистецтва та філософії;
– й на фоні цього Кантове розрізнення критики естетичної сили судження та естетики просто лишилося непоміченим, внаслідок чого критику сили судження прийняли за естетику.
4. Таким чином, в Німеччині, не вповні вірно витлумачивши А. Баумґартена та І. Канта, спочатку почали називати іменем естетики вчення про красу, згодом, вчення про красу в мистецтві, вчення про мистецтво, вчення про красу та мистецтво разом. Й саме в період утвердження вказаних значень, так уживаний цей термін з Німеччини розповсюдився на інші країни.
5. Зміна первісного значення естетики та естетичності, виникнення все нових значень та тлумачень, призвело до великої плутанини, яка зараз, більше чи менше, виникає скрізь, де застосовуються ці терміни. Й значною мірою більшість дискусій, що виникають навколо естетики, більшість глухих кутів, до яких приходять ті чи інші “естетики”, мають своєю підставою саме вказану плутанину, що постала із заміщенням первісного значення поняття естетики іншими значеннями.
6. Окрім того, намагання вийти з цих глухих кутів, намагання дослідити чим естетика була первісно, а іноді й узгодити її первісне значення із основними сучасними значеннями поняття естетики, часто призводить до інтерпретацій естетики через давньогрецьке αἴσθησις. Хоча ні А. Баумґартен, ні І. Кант дуже близькими до подібної інтерпретації не були, оскільки як αἴσθησις, так і sensus, виходячи з вузького Новочасного розуміння цих понять, були віднесені до сфери чуттєвості (Sinnlichkeit); й чуттєвість у її вузькому значенні розглядалася через різке відмежування від розуму (певні кроки до подолання такого розмежування, зокрема, вже в той час були зроблені Дж. Берклі та А. Шопенгауером, й не тільки ними).
7. Інтерпретація естетики та естетичності через давньогрецьке αἴσθησις постає як додумування того, що естетика позначала первісно, до деякої крайньої межі, як певна радикалізація чуттєвості, причому часто з наголосом на основних історичних значеннях естетики.
8. Один із яскравих прикладів тлумачення естетики через давньогрецьке αἴσθησις – інтерпретація В. Вельша (й цікаво, що таку інтерпретацію здійснює німець). Через давньогрецьке αἴσθησις В. Вельш розуміє естетику (Ästhetik) як айстетику (Aisthetik), а саме як тематизацію сприйняття усіх видів, тобто як чуття, так і розуму. Подібна інтерпретація була здійснена нами в четвертій частині дослідження.
9. Варто також зазначити, що подібна інтерпретація завжди поставатиме як тлумачення чуттєвості у найширшому розумінні. Й перед таким тлумаченням чуттєвості можна поставити подібне тлумачення мисленнєвості. В ідеалі тут чуттєвість та мисленнєвість зливаються в одне. Йдеться про значеннєві переливи грецьких αἴσθησις та νοῦς, які значною мірою рухалися в одному полі значень. Це зайвий раз також підтверджено тим, що в різні часи латинської середньовічної філософії латинським терміном sensus перекладалися то грецьке αἴσθησις, то грецьке νοῦς.
10. Відлуння подібного зв’язку між чуттєвістю та мисленнєвістю більшою чи меншою мірою завжди було помітним. Й тут можна згадати не тільки про Дж. Берклі чи А. Шопенгауера, які у своїх філософських концепціях прямо виявляли таку спорідненість, не тільки про Ф. Ніцше, у якого даний зв’язок особливо чітко проступає у ідеї про виправдання світу як естетичного феномена, чи Е. Гуссерля з його теорією чуттєвості та прачуттєвості. Це проявляється й більш прихованими способами. Одним з прикладів може бути дослідження І. Лоренц “Логос і міф естетичності”, де, виходячи з розуміння естетичності через мистецькість, поміж іншого було з’ясовано, що деструкція логосу призвела б до занепаду міфу естетичності, чим мимоволі було виявлено єдність мисленнєвості та чуттєвості. Подібні проблеми, часто навіть незважаючи на особливості їх засновків та способи їх вирішення, рухаються навколо виявлення чуття та розуму як дечого єдиного.
11. Якщо ж далі говорити про естетичність, естетику, інтерпретовану через давньогрецьке αἴσθησις, то варто звернути особливу увагу на те, що коли В. Вельш схиляється називати її швидше: айстетика, Aisthetik, то тут йдеться не просто про слово, а про намагання виразити більш глибоке розуміння самої проблеми. Тут наголошується саме на αἴσθησις, саме на чуттєвості у найширшому розумінні, на тому, що з-за багато разів перекроєного терміна естетика ледве проглядується.
12. Естетичність (айстетичність) виявляє себе як чуттєвість, чутливість у найширшому розумінні, як спільний корінь чуття та розуму, де і чуття, і розум – є формами чутливості, внаслідок якої ми помічаємо себе та світ.
Отже, в нашому дослідженні ми з’ясували значення поняття естетики у філософських концепціях А. Баумґартена та І. Канта, а саме поняття естетики у його первісному значенні, причини трансформації (навіть забуття) цього значення, внаслідок чого спробували показати основну підставу більшості проблем, що стосуються процесів і явищ, які проходять та з’являються під іменами естетики й естетичності, а також шлях, до якого підводить нас первісне значення естетики та естетичності сьогодні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Августин. Сповідь / Августин ; [пер. з лат. Ю. Мушак]. – К. : Основи, 1999. – 320 с.
2. Аверинцев С. Классическая греческая философия как явление историко-литературного ряда / Сергей Аверинцев // Образ античности. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – С. 106–149.
3. Аверинцев С. Неоплатонизм перед лицом платоновой критики мифопоэтического мышления / Сергей Аверинцев // Образ античности. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – С. 150–164.
4. Аверинцев С. Поэтика ранневизантийской литературы / С. Аверинцев. – М. : Coda, 1997. – 344 с.
5. Андрущенко Т. Феномен естетичного (філософсько-історичний аналіз) / Тетяна Андрущенко. – К. : Знання України, 2007. – 270 с.
6. Асмус В. Иммануил Кант / Валентин Асмус. – М. : Наука, 1973. – 536 с.
7. Асмус В. Немецкая эстетика XVIII века / Валентин Асмус. – М. : Искусство, 1962. – 312 с.
8. Афасижев М. Эстетика Канта / Марат Афасижев. – М. : Наука, 1975. – 136 с.
9. Банфи А. Эстетика / Антонио Банфи ; [пер. с итал. А. Старостин, В. Съедин] // Избранное. – М. : Прогресс, 1965. – С. 64–289.
10. Банфи А. Философия искусства / Антонио Банфи ; [пер. с итал. Г. Смирнов]. – М. : Искусство, 1989. – 384 с.
11. Басин Е. Семантическая философия искусства / Евгений Басин. – М. : Мысль, 1973. – 216 с.
12. Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного / Эдмунд Бёрк ; [пер. с англ. Б. Мееровский]. – М. : Искусство, 1979. – 238 с. – (История эстетики в памятниках и документах).
13. Беркли Дж. Опыт новой теории зрения / [пер. с англ. А. Маковельский] // Джордж Беркли. Сочинения / Джордж Беркли. – М. : Мысль, 2000. – С. 14–102. – (Классическая философская мысль).
14. Беркли Дж. Сейрис / [пер. с англ. Е. Лагутин] // Джордж Беркли. Сочинения / Джордж Беркли. – М. : Мысль, 2000. – С. 431–473. – (Классическая философская мысль).
15. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания / [пер. с англ. Е. Дебольская] // Джордж Беркли. Сочинения / Джордж Беркли. – М. : Мысль, 2000. – С. 115–213. – (Классическая философская мысль).
16. Беркли Дж. Три разговора между Гиласом и Филонусом / [пер. с англ. А. Грязнов] // Джордж Беркли. Сочинения / Джордж Беркли. – М. : Мысль, 2000. – С. 215–326. – (Классическая философская мысль).
17. Бибихин В. Мир / Владимир Бибихин. – СПб. : Наука, 2007. – 432 с. – (Слово о сущем).
18. Бибихин В. Язык философии / Владимир Бибихин. – СПб. : Наука, 2007. – 390 с. – (Слово о сущем).
19. Блонский П. Проблема реальности у Беркли / П. П. Блонский. – К. : ТИУСв.ВФО, 1907. – 154 с.
20. Богачов А. Воображение: религия – наука – искусство / Андрій Богачов // Феноменологія і релігія / Щорічник Українського феноменологічного товариства, 2009 рр. – Київ : Дух і літера, 2010. – С. 16–33.
21. Богачов А. Раціональна герменевтика Нового часу / Андрій Богачов // Sententiae. – 2011. – № 2. – С. 27–42.
22. Бондаревська І. Значення дефініції естетики для розвідок у галузі історії естетики / Ірина Бондаревська // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. – К. : 2004. – Т. 25. – С. 30–34.
23. Бондаревська І. Парадоксальність естетичного в українській культурі XVII – XVIII століть / Ірина Бондаревська. – К. : Парапан, 2005. – 308 с.
24. Борев Ю. Эстетика / Юрий Борев. – М. : Русь-Олимп; АСТ; Астрель, 2005. – 832 с.
25. Булатов М. Немецкая классическая философия. Часть I. Кант. Фихте. Шеллинг / Михаил Булатов. – К. : Стилос, 2003. – 322 с.
26. Буров А. Эстетика: проблемы и споры / Александр Буров. – М. : Искусство, 1975. – 176 с.
27. Быховский Б. Джордж Беркли / Бернард Быховский. – М.: Мысль, 1970. – 220 с
28. Бычков В. Проблемы и “болевые точки” современной эстетики / В. В. Бычков // Эстетика: Вчера. Сегодня. Всегда. – М. : Ифран, 2005. – Вып. 1. – С. 3–37.
29. Бычков В. Эстетика отцов церкви / В. В. Бычков. – М. : Ладомир, 1995. – 594с.
30. Бычков В. Эстетика поздней античности / Виктор Бычков. – М. : Наука, 1981. – 326 с.
31. Вейсман А. Греческо-русский словарь / А. Д. Вейсман. – [изд. пятое]. – СПб. : Изд. автора, 1899. – 1370 к.
32. Виндельбанд В. История новой философии в ее связи с общей культурой и отдельными науками : в 2 т. / Вильгельм Виндельбанд ; [пер. с нем. А. Введенский]. – М. : Гиперборея, Кучково поле, 2007. – Т. 1. – 640 с. – (Канон философии).
33. Виндельбанд В. История новой философии в ее связи с общей культурой и отдельными науками : в 2 т. / Вильгельм Виндельбанд ; [пер. с нем. А. Введенский]. – М. : Гиперборея, Кучково поле, 2007. – Т. 2. – 512 с. – (Канон философии).
34. Ґадамер Г. Актуальність прекрасного / [пер. з нім. М. Кушнір] // Ґадамер Г. Герменевтика і поетика / Ганс-Ґеорґ Ґадамер. – К. : Юніверс, 2001. – С. 51–99. – (Філософська думка).
35. Ґадамер Г. Естетика і герменевтика / [пер. з нім. В. Бабич] // Ґадамер Г. Герменевтика і поетика / Ганс-Ґеорґ Ґадамер. – К. : Юніверс, 2001. – С. 7–15. – (Філософська думка).
36. Ґадамер Г. Істина і метод. / Ганс-Ґеорґ Ґадамер. ; [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. 1 – 460 с. – (Філософська думка).
37. Ґадамер Г. Істина і метод / Ганс-Ґеорґ Гадамер ; [пер. з нім. М. Кушнір]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. 2. – 480 с. – (Філософська думка).
38. Гайденко П. Эстетическое и нравственное в философии Канта // Гайденко П. Прорыв к трансцендентному: новая онтолгия ХХ века / Пиама Гайденко. – М. : Республика, 1997. – С. 79–93.
39. Геворкян А. Ницше и метафизический пессимизм / Артур Геворкян // Вопросы философии, 2001. – № 8. – С. 157–165.
40. Гилберт К. История эстетики / К. Гилберт, Г. Кун. – CПб. : Алетейя, 2000. – 654 с.
41. Гулыга А. Эстетика в свете аксиологии / А. В. Гулыга // Гулыга А. Эстетика в свете аксиологии. Пятьдесят лет на Волхонке. – СПб. : Алетейя, 2000. – С. 33–278.
42. Дахній А. Ідеал щастя крізь призму чуттєвості: к’єркегорівський естетик і проблема сучасного гедонізму / Андрій Дахній // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. – 2004. – Вип.10. – С. 191–201.
43. Девяткин С. Берклиеведение: основные этапы, проблемы и перспективы / С. В. Девяткин // Вестник Новгородского государственного университета. – 1999. – № 12. – С. 21–25.
44. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Рене Декарт. – К. : Юніверс, 2000. – 302 с. – (Філософська думка).
45. Долгов К. Реконструкция эстетического в западноевропейской и русской культуре / К. М. Долгов. – М. : Прогресс-Традиция, 2004. – 1038 с.
46. Естетика : навч. посіб. / [за ред. В. Лозового]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 208 с.
47. Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / [упор. Кассен Б., Сігов К., Васильченко А]. – К. : Дух і літера, 2009. – Т. 1. – 570 с.
48. Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / [упор. Кассен Б., Сігов К., Васильченко А]. – К. : Дух і літера, 2011. – Т. 2. – 488 с.
49. Инишев И. Философская эстетика сегодня / Илья Инишев // Топос. Философско-культурологический журнал. – 2007. – Вып. 15. – C. 5–15.
50. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. Эстетические учения XVII – XVIII веков. – М. : Искусство, 1964. – Т. 2. – 836 с.
51. Каган М. Эстетика как философская наука / М. С. Каган. – СПб. : Петрополис, 1997. – 544 с.
52. Калинников Л. Кантианская революция в философии и естетика / Леонард Калинников // Эстетика Иммануила Канта и современность. Новое в жизни, науке, технике. – М. : Знание, 1991. – № 11. – С. 7–21. – (Эстетика).
53. Канарский А. Диалектика эстетического процесса. Генезис чувственной культуры / А. С. Канарский. – К. : Вища Школа, 1982. – 192 с.
54. Канарский А. Диалектика эстетического процесса. Диалектика эстетического как теория чувственного познания / А. С. Канарский. – К. : Вища Школа, 1979. – 216 с.
55. Кант І. Естетика / Іммануїл Кант ; [пер. з нім. Б. Гавришків]. – Львів : Аверс, 2007. – 360 с.
56. Кебуладзе В. Вислів Канта „Думки без змісту порожні, споглядання без понять сліпі“ у феноменологічній перспективі / Вахтанґ Кебуладзе // Філософська думка. – 2008. – № 6. – С. 155–164.
57. Коли О. Кьеркегор / Оливье Коли ; [пер. с франц. Е. Калантарова]. – М. : Астрель : АСТ, 2009. – 192 с. – (Университетская бибилиотека).
58. Коллингвуд Р. Принципы искусства / Р. Дж. Коллингвуд; [пер. с англ. А. Раскин]. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 328 с.
59. Козловський В. Кантівська рецепція метафізичних і психологічних концептів „школи Ляйбніца-Вольфа“ / Віктор Козловський // Філософська думка. – 2008. – № 5. – С. 80–102.
60. Кормин Н. Онтология эстетического / Николай Кормин. – М. : Наука, 1992. – 116 с.
61. Кричевец А. Априори. Способность суждения и естетика / А. Н. Кричевец // Вестник Московского университета. Философия. – 1996. – № 3. – С. 41–50.
62. Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и как общая лингвистика / Бенедетто Кроче. – М. : Интрада, 2000. – 160 с.
63. Кузнецова И. Проблема прекрасного в математике и эстетические идеи Иммануила Канта / Ирина Кузнецова // Эстетика Иммануила Канта и современность. Новое в жизни, науке, технике. – М. : Знание, 1991. – № 11 – С. 41–52. – (Эстетика).
64. Кузьминых А. Эстетика умопостигаемого: Инварианты истории европейской мысли / Александр Кузьминых. − СПб. : Изд. СПб. ун-та, 2007. – 130 с.
65. Кукрак О. Эстетика / О. Кукрак // Всемирная энциклопедия философии ; [ред. А. Грицанов]. – М. : АСТ ; Минск : Харвест, Современный літератор, 2001. – С. 1272–1274.
66. Лановенко О. Философия небытия. Искусство метафизики и метафизика искусства / Олег Лановенко. − К. : Стилос, 2007. – 506 с.
67. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ століття : навч. посіб. / Лариса Левчук. – К. : Либідь, 1997. – 224 с.
68. Лекторский В. Проблема субъекта и объекта в классической и современной буржуазной философии / Владислав Лекторский. – М. : Высшая школа, 1965. – 122 с.
69. Лейбниц Г. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Готфрид Вильгельм Лейбниц. Сочинения : в 4 т. / Готфрид Вильгельм Лейбниц. – Т. 2. – М. : Мысль, 1983. – С. 47–545.
70. Лейбниц Г. Размышления о познании, истине и идеях // Готфрид Вильгельм Лейбниц. Сочинения : в 4 т. / Готфрид Вильгельм Лейбниц. – Т. 3. – М. : Мысль, 1984. – С. 101–107.
71. Лейбниц Г. Что такое идея // Готфрид Вильгельм Лейбниц. Сочинения : в 4 т. / Готфрид Вильгельм Лейбниц. – Т. 3. – М. : Мысль, 1984. – С. 108–109.
72. Лисий В. Трансцендентальна діалектика Ф. Шелінґа у вимірах історизму, синтезування та системного викладу / Василь Лисий // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Філософські науки. – Львів, 2007. – Вип. 10. – С. 67–78.
73. Личковах В. Естетичні ідеї Канта в проекції на мистецтво авангарду / Володимир Личковах // Філософська думка. – 2004. – № 5. – С. 135–155.
74. Лишаев С. Эстетика другого: эстетическое расположение и деятельность / Сергей Лишаев. – Самара : Самарская гуманитарная академия, 2003. – 296 с.
75. Лосев А. Двенадцать тезисов античной культуры // Лосев А. Дерзание духа / А. Ф. Лосев. – М. : Изд. полит. литературы, 1988. – С. 153–198.
76. Лосев А. История античной эстетики: Итоги тысячелетнего развития : в 2 кн. / А. Ф. – М. : Искусство, 1994. – кн. 2. – 604 с.
77. Лосев А. История античной эстетики. Ранняя класика / А. Ф. Лосев. – М. : АСТ, 2000. – 624 с.
78. Лосев А. История эстетических категорий / А. Лосев, В. Шестаков. – М. : Искусство, 1965. – 376 с.
79. Майоров Г. Теоретическая философия Готфрида В. Лейбница / Майоров Г. Г. – М. : Изд. Московского ун-та, 1973. – 264 с.
80. Макаренко Г. Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше / Герман Макаренко. – К. : Факт, 2004. – 152 с.
81. Мамардашвили М. Эстетика мышления // Мамардашвили М. Философские чтения / Мераб Мамардашвили. – СПб. : Азбука-классика, 2002. – С. 173–504.
82. Марголис Дж. Состояние искусств / Джозеф Марголис // Вопросы философии. – 2009. – № 3. – С. 53–66.
83. Матвєєва Л. Простір естетичного: естетика та логіка / Л. Л. Матвєєва // Актуальні проблеми духовності. – 2008. – № 9. – С. 275–290.
84. Мееровский Б. Эдмунд Бёрк как эстетик / Борис Мееровский // Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного ; [пер. с англ. Б. Мееровский]. – М. : Искусство, 1979. – С. 14–38. – (История эстетики в памятниках и документах).
85. Мельвиль Ю. Аргумент доктора Джонсона. Сэмюел Джонсон как критик Беркли / Ю. Мельвиль, С. Сушко // Вопросы философии. – 1981. – № 3. – С. 133–144.
86. Мірчук І. Естетика / Іван Мірчук. – Мюнхен : Steinmeier, 2003. 108 с.
87. Михайлов А. Эстетический мир Шефтсбери / Александр Михайлов // Шефтсбери. Эстетические опыты. – М. : Искусство, 1975. – С. 7–76.
88. Мовчан В. Естетика : навч. посіб. / В. С. Мовчан. – К. : Знання, 2011. – 528 с.
89. Мовчан В. Естетичні передумови мислення / Віра Мовчан // Філософські пошуки. – Львів-Одеса : Cogito-Центр Європи, 2005. – Вип. 19. – С. 13–24.
90. Мовчан В. Ідея краси і постмодерна культурна реальність / Віра Мовчан // Філософські пошуки. – Львів ; Одеса : Cogito-Центр Європи, 2006. – Вип. 20. – С. 103–112.
91. Мовчан В. Художній геній і ментальний досвід / Віра Мовчан // Волинь філологічна. Текст і контекст. – Луцьк : Вежа, 2008. – Вип. VI. ч.1. – С. 82–92.
92. Ніконова С. До проблеми визначення естетики: трансформації суб’єктивізму / Світлана Ніконова // Філософська думка. – 2009. – № 6. – С. 39–48.
93. Оганов А. Возвращение к эстетическому... (потребность переосмысления) / Оганов А. А. // Вопросы философии. – 2003. – № 2. – C. 66–76.
94. Петров-Стромский В. Три эстетики европейского искусства / Петров-Стромский В. Ф. // Вопросы философии. – 2000. – № 10. – С. 155–170.
95. Петров-Стромский В. Эстетика нормы, эстетика идеала, эстетика виртуальности / Петров-Стромский В. Ф. // Вопросы Философии. – 2005. – № 5. – С. 68–81.
96. Платон. Гиппий больший / [пер. с др. греч. А. Болдырев] // Платон. Апология Сократа, Критон, Ион, Протагор / Платон. – М. : Мысль, 1999. – С. 386–417. – (Классическая философская мысль).
97. Платон. Держава / Платон; [пер. з давньогрец. К. Дзвінка]. – К. : Основи, 2000. – 356 с.
98. Платон. Пир / [пер. с др. греч. А. Егунов] // Платон. Федон, Пир, Федр, Парменид / Платон. – М. : Мысль, 1999. – С. 81–134. – (Классическая философская мысль).
99. Платон. Федр / [пер. с др. греч. А. Егунов] // Платон. Федон, Пир, Федр, Парменид / Платон. – М. : Мысль, 1999. – С. 135–191. (Классическая философская мысль).
100. Поліщук О. Художнє мислення: Естетико-культурологічний дискурс / Олена Поліщук. – К. : Парапан, 2007. – 208 с.
101. Рансьер Ж. Неудовлетворенность эстетикой / [пер. с фр. В. Лапицкий, А. Шестаков] // Рансьер Ж. Разделяя чувственное / Жак Рансьер. – СПб. : Изд. ЕУ в СПб., 2007. – С. 47–154.
102. Рансьер Ж. Разделение чувственного. Эстетика и политика / [пер. с фр. В. Лапицкий, А. Шестаков] // Рансьер Ж. Разделяя чувственное / Жак Рансьер. – СПб. : Изд. ЕУ в СПб., 2007. – С. 7–46.
103. Рансьер Ж. Эстетическое бессознательное / Жак Рансьер ; [пер. с фр. В. Лапицкий]. – СПб. ; М. : Machina, 2004. – 128 с.
104. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней дней. Том 3. Новое время (От Леонардо до Канта) / Дж. Реале, Д. Антисери ; [пер. с итал. С. Мальцева]. – СПб. : Петрополис, 1996. – 714 с.
105. Рудницький Л. Феномен німецького романтизму: контури й орієнтири / Леонід Рудницький // Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – С. 9–18.
106. Рутманис К. Генезис идей рациональности в философии / Карл Рутманис // Рациональность как предмет философского исследования / [ред. Б. Пружинин]. – М. : Ифран, 1995. – С. 21–39.
107. Столович Л. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии / Л. Н. Столович. – М. : Республика, 1994. – 464 с.
108. Столович Л. Ценностный подход к эстетическим категориям в эстетическом учении Иммануила Канта / Леонид Столович // Эстетика Иммануила Канта и современность. Новое в жизни, науке, технике. – М. : Знание, 1991. – № 11. – С. 21–31. – (Эстетика).
109. Татаркевич В. Історія філософії: Т. 2: Філософія Нового часу до 1830 р. / Владислав Татаркевич ; [пер. з польськ. Я. Саноцький, О. Гірний]. – Львів : Свічадо, 1999. – 352 с.
110. Татаркевич В. Історія шести понять / Владислав Татаркевич ; [пер. з польськ. В. Корнієнко]. – К. : Юніверс, 2001. – 368 с.
111. Упанішади / [пер. Йог Сутарама]. – Львів : Фенікс, 1999. – 244 с.
112. Фешовець О. Про спосіб прочитання та форму видання творів Фрідріха Ніцше / Олег Фешовець // Ф. Ніцше. Повне зібрання творів: Критично-наукове видання у 15 т. – Т. 1. – Львів : Астролябія, 2004. – С. III–XII.
113. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Іван Франко. Зібрання творів : в 50 т / Іван Франко. – Київ : Наукова думка, 1981. – Т. 31. – С. 45–119.
114. Хофмайстер Х. Что значит мыслить философски / Х. Хофмайстер ; [пер. с нем. А. Рукавишников, Д. Разеев]. – СПб. : Изд. СПб. ун-та, 2006. – 448 с. – (Профессорская бибилиотека).
115. Шалагінов Б. Естетика Й. В. Гете / Б. Б. Шалагінов. – К. : Вежа, 2002. – 152 с.
116. Шефтсбери Э. Эстетические опыты / Энтони Шефтсбери ; [пер. с англ. А. Михайлов]. – М. : Искусство, 1975. – 544 с. – (История эстетики в памятниках и документах).
117. Шпет Г. Эстетические фрагменты // Шпет Г. Сочинения / Шпет Г. – М. : Правда, 1989. – С. 347–472.
118. Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике / Умберто Эко ; [пер. с итал. А. Шурбелева]. – СПб. : Алетейя, 2003. – 256 с.
119. Юров С. Дж. Беркли и проблема солипсизма / Сергей Юров // Вопросы философии. – 1997. – № 6. – С. 152–160.
120. Adler H. Die Prägnanz des Dunklen : Gnoseologie, Ästhetik, Geschichtsphilosophie bei Johann Gottfried Herder / Hans Adler. – Hamburg : Meiner, 1990. – 187 S.
121. Adorno T. Ästhetische Theorie / Theodor Adorno. – Frankfurt/Main : Suhrkamp, 1973. – 570 S.
122. Adorno T. Kierkegaard. Konstruktion des Ästhetischen / Theodor Adorno. – [2. Aufl.]. – Frankfurt/Main : Suhrkamp, 1986. – 272 S.
123. Aisthesis. Wahrnehmung heute oder Perspektiven einer anderen Ästhetik. Essais / [hrsg. von Karlheinz Barck et al.]. – Leipzig : Reclam, 1990. – 480 S.
124. Aster E. von. Geschichte der Philosophie / Ernst von Aster. – [17. Aufl.]. – Stuttgart: Kröner, 1980. – 520 S.
125. Baumgarten A. Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik / Alexander Baumgarten ; [übers. von D. Mirbach]. – Hamburg : Meiner, 2007. – Bd. 1, §§ 1–613. – LXXX, 596 S.
126. Baumgarten A. Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik / Alexander Baumgarten ; [übers. von D. Mirbach]. – Hamburg : Meiner, 2007. – Bd. 2, §§ 614–904. – S. 597–1305.
127. Baumgarten A. Meditationes philosophicae de nonnullis ad poema pertinentibus : lat.-dt. = Philosophische Betrachtungen über einige Bedingungen des Gedichtes / Alexander Baumgarten ; [übers. von H. Paetzold]. – Hamburg : Meiner, 1983. – LX, 94 S.
128. Baumgarten A. Metaphisik / Alexander Baumgarten ; [übers. von G Meier]. – Jena : Scheglmann, 2004. – XXIV, 312 S.
129. Berleant A. Prze-myśleć estetykę. Niepokorne eseje o estetyce i sztuce / Arnold Berleant ; [tłum. M. Korusiewicz, T. Markiewka]. – Kraków : Polskie towarzystwo estetyczne, 2007. – 256 s.
130. Bickmann C. Immanuel Kants Weltphilosophie / Claudia Bickmann. – Nordhausen : Bautz, 2006. – 160 S.
131. Biemel W. Martin Heidegger / Walter Biemel. – Hamburg : Rowohlt, 1973. – 180 S
132. Brugger W. Philosophisches Wörterbuch / Walter Brugger. – Freiburg ; Basel ; Wien : Herder, 1976. – 592 S.
133. Bubner R. Doświadczenie estetyczne / Rüdiger Bubner. – Warszawa : Oficyna naukowa, 2005. – 206 s.
134. Curtius E. Europäische Literatur und lateinisches Mittelalter / Ernst Curtius. – [10. Aufl.]. – Bern, München : Francke, 1984. – 608 S.
135. Dietzfelbinger K. Schopenhauers Vermächtnis / Konrad Dietzfelbinger. – Andechs : Dingfelder, 1988. – 226 S.
136. Ebeling K. Jenseits der Schönheit. Sieben Thesen zum Verhältnis von philolosophischer Ästhetik und ästhetischer Theorie / Knut Ebeling // Die Permanenz des Ästhetischen. – Wiesbaden : VS, 2009. – S. 163–179.
137. Eisler R. Kant-Lexikon. Nachschlagewerk zu Kants sämtlichen Schriften, Briefen und handschriftlichem Nachlaß / Rudolf Eisler. – Hildesheim ; Zürich ; New York : Olms, 1984. – 642 S.
138. Friedländer H. Zum problem des ästhetischen Erlebens / Hans Friedländer. – Breslau: Philosophische Fakultät der Schlesischen Friedrich-Wilhels-Universität zu Breslau, 1932. – 40 S.
139. Früchtel E. Ars et artes. Überlegungen zur antiken Metephysik des Schönen / Edgar Früchtel // Perspektiven der Philosophie. – Amsterdam ; New York : Rodopi, 2007. – Band 33. – S. 81–105.
140. Früchtel E. Inneres Auge und Göttliche Schau. Reflexionen zum antiken Horizont des Begriffs “Vision” / Edgar Früchtel // Perspektiven der Philosophie. – Amsterdam ; New York : Rodopi, 2006. – Band 32. – S. 259–279.
141. Gehlen A. Die Resultate Schopenhauers // Gehlen A. Gesamtausgabe / Arnold Gehlen. Philosophische Antropologie und Handlungslehre. – Frankfurt/Main : Klostermann, 1983. – Bd. 4. – S. 25–49.
142. Gerhardt V. Friedrich Nietzsche / Volker Gerhardt. – München : Beck, 1992. – 236 S.
143. Goedert G. Das Tragische als Lebensjahende Metapher. Zu Nietzsches metephysischer Ästhetik der Geburt der Tragödie / Georges Goedert // Perspektiven der Philosophie. – Amsterdam ; New York : Rodopi, 2008. – Band 34. – S. 49–68.
144. Gomperz Th. Griechische Denker. Eine Geschichte der antiken Philosophie / Theodor Gomperz. – [4. Aufl.] – Berlin ; Leipzig : Gruyter ; Göschesche ; Guttentag ; Reimer; Trüber, Veit & Comp., 1922. – Bd. 1. – 500 S.
145. Hartmann N. Ästhetik / Nicolai Hartmann. – [2. unv. Aufl.] – Berlin : Gruyter, 1966. – XII, 480 S.
146. Hegel G. Das älteste Systemprogramm des deutschen Idealismus // G. W. F. Hegel. Werke / G. W. F. Hegel. – Frankfurt/Main : Suhrkamp, 1979. – Bd. 1. – S. 234–237.
147. Hegel G. Vorlesungen über die Ästhetik. Erster und zweiter Teil / G. W. F. Hegel. – Stuttgart : Reclam, 1989. – 694 S.
148. Hegel G. Vorlesungen über die Geschichte der Philosophie / G. W. F. Hegel. – Leipzig : Reclam, 1971. – Bd. 3. – 720 S.
149. Heidegger M. Das Ding // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt/Main : Klostermann, 2000. – Bd. 7. – S. 165–187.
150. Heidegger M. Die Frage nach dem Ding. Zur Kants Lehre von den transzendentalen Grundsätzen // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt/Main : Klostermann, 1984. – Bd. 41. – 254 S.
151. Heidegger M. Die Frage nach der Technik // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt/Main : Klostermann, 2000. – Bd. 7. – S. 5–36.
152. Heidegger M. Die Zeit des Weltbildes // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt/Main : Klostermann, 1977. – Bd. 5. – S. 75–113.
153. Heidegger M. Die Grudbegriffe der Metaphysik // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt/Main : Klostermann, 2004. – Bd. 29/30.– 544 S.
154. Heidegger M. Nietzsche. Erster Band // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt/Main : Klostermann, 1996. – Bd. 6.1. – 596 S.
155. Heidegger M. Sein und Zeit / Martin Heidegger. – [11. unv. Aufl.]. – Tübingen : Niemeyer, 1967. – ХІІ, 438 S.
156. Heidegger M. Vom Wesen des Grundes // Martin Heidegger. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. Wegmarken. – Frankfurt/Main : Klostermann, 1976. – Bd. 9. – S. 123–175.
157. Höffe O. Immanuel Kant / Otfried Höffe. – München : Beck, 1992. – 330 S.
158. Husserl E. Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. 2. Buch : Phänomenologische Untersuchungen zur Konstitution / Edmund Husserl // Husserliana. – Haag : Nijhoff, 1952. – Bd. 4. – 426 S.
159. Ingarden R. Wykłady i dyskusje z estetyki / Roman Ingarden. – Warszawa : Państwowe wyd-wo naukowe, 1981. – 452 s.
160. Kant I. Erste Einleitung in die Kritik der Urteilskraft // Immanuel Kant. Kritik der Urteilskaft. Beilage: Erste Einleitung in die Kritik der Urteilskraft / Immanuel Kant. – [hrsg. von H. Klemme]. – Hamburg: Meiner, 2009. – S. 485–555.
161. Kant I. Kritik der praktischen Vernunft / Immanuel Kant. – Stuttgart : Reclam, 1966. – 272 S.
162. Kant I. Kritik der reinen Vernunft / Immanuel Kant. – Hamburg : Meiner, 1967. – 780 S.
163. Kant I. Kritik der Urteilskaft // Immanuel Kant. Kritik der Urteilskaft. Beilage: Erste Einleitung in die Kritik der Urteilskraft / Immanuel Kant. – [hrsg. von H. Klemme]. – Hamburg : Meiner, 2009. – S. 1–429.
164. Kierkiegaard S. Entweder – Oder. Ein Lebensfragment / Sören Kierkegaard ; [aus Dän. übers. von Al. Michelsen, O. Gleis]. – Leipzig : Richter, 1885. – 648 S.
165. Kösser U. Erfahrung und Erwartung. Zum Wandel ästhetischer Begriffe / Uta Kösser // Die Permanenz des Ästhetischen. – Wiesbaden : VS, 2009. – S. 231–244.
166. Liebelt D. Zu Schopenhauers Mitleidsphilosophie – Mitleid und Kunst / David Liebelt. – München : Grin, 2008. – 64 S.
167. Liessmann K. Philosophie des verbotenen Wissens. Friedrich Nietzsche und die schwarzen Seiten des Denkens / Konrad Paul Liessmann. – Wien : Zsolnay, 2000. – 380 S.
168. Lorenz I. Logos i mit estetyczności / Iwona Lorenz. – Warszawa: Instytut Filisofii UW, 1993. – 208 S.
169. Luckner A. Martin Heidegger: “Sein und Zeit”: ein einführender Kommentar / Andreas Luckner. – Paderborn ; München ; Wien ; Zürich : Schöningh, 1997. – 191 S.
170. Mahr P. Das Metaxy der Aistesis: Aristoteles’ „De anima“ als eine Ästhetik mit Bezug zu den Medien / Peter Mahr // Wiener Jahrbuch für Philosophie, 2003. – Bd. 35. – S. 25–58.
171. Marquard O. Aesthetica und Anaesthetica. Philosophische Überlegungen / Odo Marquard. – Padedorn ; München ; Wien ; Zürich : Schöningh, 1989. – 166 S.
172. Mirbach D. Einführung zur fragmentarischen Ganzheit von Alezander Gottlieb Baumgartens aesthetica (1750/58) / Dagmar Mirbach // Baumgarten A. Aesthetica : lat.-de. = Ästhetik / Alexander Baumgarten ; [übers. von D. Mibach]. – Hamburg : Meiner, 2007. – Bd. 1, §§ 1–613. – S. XV – LXXX.
173. Most O. Zeitliches und Ewiges in der Philosophie Nietzsches und Schopenhauer / Otto Most. – Frankfurt/Main : Klostermann, 1977. – 194 S.
174. Nerheim H. Der Begriff “Erfahrung” in Kants Kritik der ästhetischen Urteilskraft / Hjördis Nerheim // Ästhetik. Akten des 8. internationalen Wittgenstein Symposiums. Teil 1. – Wien: Hölder-Pichler-Tempsky, 1984. – S. 95–97.
175. Nietzsche F. Also sprach Zarathustra // Friedrich Nietzsche. Sämtliche Werke. KSA in 15 Einzelbänden / Friedrich Nietzsche. – München : Gruyter, 1999. – Bd. 4. – 422 S.
176. Nietzsche F. Die Dionysische Weltanschauung // Friedrich Nietzsche. Sämtliche Werke. KSA in 15 Einzelbänden / Friedrich Nietzsche. – München : Gruyter, 1988. – Bd. 1. – S. 551–557.
177. Nietzsche F. Die Geburt der Tragödie // Friedrich Nietzsche. Sämtliche Werke. KSA in 15 Einzelbänden / Friedrich Nietzsche. – München : Gruyter, 1988. – Bd. 1. – S. 9–156.
178. Nietzsche F. Nachgelassene Fragmente. Anfang 1880 bis Sommer 1882 // Friedrich Nietzsche. Sämtliche Werke. KSA in 15 Einzelbänden / Friedrich Nietzsche. – München : Gruyter, 1988. – Bd. 9. – 668 S.
179. Noske R. Das Fünfte Evangelium. Zur Nietzsches Also sprach Zarathustra / Rainer Noske // Perspektiven der Philosophie. – Amsterdam; New York : Rodopi, 2007. – Bd. 33. – S. 227–245.
180. Paetzold H. Alexander Gottlieb Baumgarten als Begründer der philosophieschen Ästhetik / Heinz Paetzold // Baumgarten A. Meditationis philosophicae de nonnulis ad poema pertinentibus : lat.-dt. = Philosophische Betrachtungen über einige Bedingungen des Gedichtes / Alexander Baumgarten ; [übers. von H. Paetzold]. – Hamburg : Meiner, 1983. – S. VII–LIV.
181. Paul J. Vorschule der Ästhetik / Jean Paul. – Hamburg : Meiner, 1990. – 538 S.
182. Peres C. Die Grundlagen der Ästhetik in Leibniz’ und Baumgartens Konzeption der Kontinuität und Ganzheit / Constanze Peres // Die Permanenz des Ästhetischen. – Wiesbaden : VS, 2009. – S. 139–162.
183. Reininger R. Einführung in die Propleme und Grundbegriffe der Philosophie / Robert Reininger. – Wien : Österreichische Akademie der Wissenschaft, 1978. – 330 S.
184. Röd W. Der Weg der Philosophie. Von anfängen bis ins 20. Jahrhundert / Wolfgang Röd. – München : Beck, 1996. – Bd. 2. : 17. bis 20. Jh. – 638 S.
185. Rölli M. Nietzsches Ästhetik im Licht seiner Metaphysikkritik. Erster Teil : Kunstmetaphysik in der „Geburt der Tragödie“ / Marc Rölli // Topos. Journal for philosophical and cultural studies. – Minsk. – 2001. – Heft 5. – S. 74–93.
186. Rölli M. Nietzsches Ästhetik im Licht seiner Metaphysikkritik. Zweiter Teil: Das Trugbild der dionysischen Erfahrung / Marc Rölli // Topos. Journal for philosophical and cultural studies. – Minsk. – 2002. – Heft 6. – S. 181–199.
187. Safranski R. Schopenhauer und Die wilden Jahre der Philosophie / Rüdiger Safranski. – München ; Wien : Hanser, 1987. – 558 S.
188. Sander S. “Ästhetik” als Weise des Verstehens von Welt: Soziale und kulturelle Implikationen / Sabine Sander // Die Permanenz des Ästhetischen. – Wiesbaden : VS, 2009. – S. 197–215.
189. Sander S. Einleitung: Die “Permanenz des Ästhetischen” / Sabine Sander // Die Permanenz des Ästhetischen. – Wiesbaden : VS, 2009. – S. 9–11.
190. Schelling F. Das älteste Systemprogramm // F. W. J. Schelling. Texte zur Philosophie der Kunst / F. W. J. Schelling. – Stuttgart : Reclam, 2010. – S. 96–98.
191. Schelling F. Philosophie der Kunst. Einleitung und Allgemeiner Teil (1802) // F. W. J. Schelling Texte zur Philosophie der Kunst / F. W. J. Schelling. – Stuttgart : Reclam, 2010. – S. 137–281.
192. Schelling F. System des transzendentalen Idealismus (1800) 5. und 6. Hauptabschnitt // F. W. J. Schelling. Texte zur Philosophie der Kunst / F. W. J. Schelling. – Stuttgart : Reclam, 2010. – S. 99–123.
193. Schmidt A. Wesen, Ort und Funktion der Kunst in der Philosophie Schopenhauers / Alfred Schmidt // Schopenhauer und die Künste. – Göttingen : Wallstein, 2005. – S. 11–55.
194. Schmidt R. Die Drei Kritiken in ihrem Zusammenhang mit Gesamtwerk / Raymund Schmidt. – Stutgart : Kröner, 1993. – 528 S.
195. Schopenhauer A. Aphorismen zur Lebensweisheit // Arthur Schopenhauer. Werke in fünf Bänden / Arthur Schopenhauer. – Zürich : Haffman, 1991. – Bd. 4. – S. 331–483.
196. Schopenhauer A. Die Welt als Wille und Vorstellung. Band 1 / Arthur Schopenhauer // Arthur Schopenhauer. Werke in fünf Bänden / Arthur Schopenhauer. – Zürich : Haffman, 1991. – Bd. 1. – 680 S.
197. Schopenhauer A. Die Welt als Wille und Vorstellung. Band 2 // Arthur Schopenhauer. Werke in fünf Bänden / Arthur Schopenhauer. – Zürich : Haffman, 1991. – Bd. 2. – 752 S.
198. Schopenhauer A. Kritik der Kantischen Philosophie // Arthur Schopenhauer. Werke in fünf Bänden / Arthur Schopenhauer. – Zürich : Haffman, 1991. – Bd. 1. – S. 529–676.
199. Schopenhauer A. Ueber die vierfache Wurzel des Satzes vom zureichenden Grunde // Arthur Schopenhauer. Werke in fünf Bänden / Arthur Schopenhauer. – Zürich : Haffman, 1991. – Bd. 3. – S. 7–168.
200. Schulte G. Immanuel Kant. Einführungen / Günther Schulte. – Frankfurt/Main ; New York : Campus, 1991. – 180 S.
201. Sløk J. Christentum mit Leidenschaft: Ein Weg-Weiser zur Gedankenwelt Søren Kierkegaards / Johannes Sløk ; [aus Dän. übers. von U. Panzer]. – München : Kaiser, 1990. – 172 S.
202. Stöckmann E. Antropologische Ästhetik. Philosophie, Psychologie und ästhetische Theorie der Emotionen im Diskurs der Aufklärung / Ernst Stöckmann. – Tübingen: Niemeyer, 2009. – 298 S.
203. Strombach W. Einfürung in die Systematiche Philosophie / Werner Strombach. – Paderborn ; München ; Wien ; Zürich : Schöningh, 1992. – 236 S.
204. Szczepańska A. Estetyka Romana Ingardena / Anita Szczepańska. – Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1989. – 266 s.
205. Tegtmeyer H. Die Idee des Schönen / Henning Tegtmeyer // Die Permanenz des Ästhetischen. – Wiesbaden : VS, 2009. – S. 75–91.
206. Tunali I. Über die Bestimmung der ästhetischen Auffassung Wittgensteins im Anschluss an “Vorlesungen und Gespräche über Ästhetik, Psychologie und Religion” / Ismail Tunali // Ästhetik. Akten des 8. internationalen Wittgenstein Symposiums. Teil 1. – Wien : Hölder-Pichler-Tempsky, 1984. – S. 50–53.
207. Valle J. Der Kompass und die Segel. Kants Bestimmung der Kunst und des Genies / Julio del Valle // Inauguraldissertation zur Erlangung des Grades eines Doktors der Philosophie der Ruprecht-Karls-Universität Heidelberg. – Heidelberg, 2004. – 285 S.
208. Vetter H. Stadien der Existenz: Eine Untersuchung zum Existenzbegriff Sören Kierkegaards / Helmuth Vetter. – Wien : Herder, 1979. – 206 S.
209. Wachter A. Das Spiel in der Ästhetik. Systematische Überlegungen zu Kants Kritik der Urteilskraft / Alexander Wachter. – Berlin ; New York : de Gruyter, 2006. – 236 S.
210. Welsch W. Ästhetik außerhalb der Ästhetik – Für eine neue Form der Disziplin // Wolfgang Welsch. Grenzgänge der Ästhetik / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 1996. – S. 135–177.
211. Welsch W. Ästet/hik – Etische Implikationen und Konsequenzen der Ästhetik // Wolfgang Welsch. Grenzgänge der Ästhetik / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 1996. – S. 106–134.
212. Welsch W. Ästhetik und Anästhetik // Wolfgang Welsch. Ästhetisches Denken / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 2010. – S. 9–40.
213. Welsch W. Ästetisierungsprozesse – Phänomene, Unterscheidungen, Perspektiven // Wolfgang Welsch. Grenzgänge der Ästhetik / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 1996. – S. 9–61.
214. Welsch W. Ästetische Grundzüge im gegenwärtigen Denken // Wolfgang Welsch. Grenzgänge der Ästhetik / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 1996. – S. 62–105.
215. Welsch W. Konstelationen der Wahrnehmung // Wolfgang Welsch. Grenzgänge der Ästhetik / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 1996. – S. 181–196.
216. Welsch W. Zur Aktualität ästhetischen Denkens // Wolfgang Welsch. Ästhetisches Denken / Wolfgang Welsch. – Stuttgard : Reclam, 2010. – S. 41–78.
217. Zeitler J. Nietzsches Ästhetik / Julius Zeitler. – Leipzig : Nachfolger, 1900. – 308 S.
218. Zimmermann J. Zur kritischen Funktion ästhetischer Razionalität / Jörg Zimmermann // Ästhetik. Akten des 8. internationalen Wittgenstein Symposiums. Teil 1. – Wien : Hölder-Pichler-Tempsky, 1984. – S. 72–78.