МОТИВАЦІЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ ШКОЛЯРІВ 5-11-х КЛАСІВ : Мотивация к занятиям физической культурой и спортом ШКОЛЬНИКОВ 5-11-х КЛАССОВ



  • Название:
  • МОТИВАЦІЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ ШКОЛЯРІВ 5-11-х КЛАСІВ
  • Альтернативное название:
  • Мотивация к занятиям физической культурой и спортом ШКОЛЬНИКОВ 5-11-х КЛАССОВ
  • Кол-во страниц:
  • 258
  • ВУЗ:
  • УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПАВЛА ТИЧИНИ
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ПАВЛА ТИЧИНИ


    На правах рукопису


    БЕЗВЕРХНЯ ГАЛИНА ВАСИЛІВНА


    УДК: 796 053



    МОТИВАЦІЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ
    ШКОЛЯРІВ 5-11-х КЛАСІВ


    24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання
    різних груп населення



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук
    з фізичного виховання і спорту




    Науковий керівник:
    доктор наук з фізичного виховання
    і спорту, професор
    Круцевич Тетяна Юріївна






    УМАНЬ 2004








    ЗМІСТ





    Вступ


    4




    Розділ І.


    Фактори мотиваційної діяльності школярів у процесі фізичного виховання..



    10




    1.1.


    Виховання особистої фізичної культури школярів


    10




    1.2.


    Формування мотивації школярів до занять фізичною культурою і спортом..



    15




    1.3.


    Психологічні особливості мотиваційної діяльності підлітків...



    22




    1.4.


    Фактори, які впливають на формування мотивації школярів до занять фізичними вправами



    27




    1.4.1.


    Зовнішні фактори, які впливають на формування мотиваційної сфери підлітків.....



    29




    1.4.2.


    Внутрішні фактори, які впливають на мотивацію підлітків....



    35




    Висновки до І розділу .......


    39




    Розділ ІІ.


    Методи й організація досліджень.


    41




    2.1.


    Методи досліджень ...............................................................


    41




    2.2.


    Організація досліджень ........................................................


    47




    Розділ ІІІ.


    Формування мотивації рухової активності школярів у процесі фізичного виховання..



    49




    3.1.


    Структура вільного часу школярів...


    49




    3.1.1.


    Загальнокультурні інтереси школярів і їхні вікові аспекти..



    49




    3.1.2.


    Рухова активність школярів....


    55




    3.1.2.1.


    Рухова активність підлітків 6, 8 і 11 класів...


    56




    3.1.2.2.


    Рівень фізичної підготовленості і стан здоров’я підлітків....



    61




    3.1.2.3.


    Заняття фізичною культурою і спортом у структурі вільного часу школярів..



    64




    3.2.


    Мотиви занять фізичною культурою і спортом школярів..



    65




    3.2.1.


    Ціль занять фізичною культурою і спортом школярів ..................................


    65




    3.2.2.


    Інтерес до занять фізичною культурою і спортом ...


    72




    3.2.3.


    Фактори, які впливають на формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом ....



    78




    3.3.


    Структура й особливості впливу інформаційних факторів на формування мотивації школярів до занять фізичною культурою і спортом ...............




    85




    3.3.1.


    Роль телевізійних передач у формуванні мотивації школярів....



    85




    3.3.2.


    Роль преси у формуванні мотивації підлітків до занять фізичною культурою і спортом .........



    95




    3.4.


    Ставлення учнів до процесу фізичного виховання у школі



    98




    3.4.1.


    Ставлення школярів до уроків фізкультури......


    98




    3.4.2.


    Ставлення школярів до домашніх завдань з фізкультури...



    105




    3.4.3.


    Фактори здорового способу життя школярів....


    111




    3.5.


    Вплив сімейного виховання на формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом



    116




    3.6.


    Мотиви та інтереси школярів до занять фізичною культурою і спортом відповідно до особливостей темпераменту..




    125




    3.6.1.


    Мотиви занять фізичною культурою і спортом ...


    128




    3.6.2.


    Спортивні інтереси підлітків з різними типами ВНД...



    135




    3.6.3.


    Фактори, які впливають на формування інтересу до занять фізичною культурою і спортом школярів з різними типами ВНД ........




    140




    3.6.4.


    Ставлення до уроків фізкультури підлітків з різними типами ВНД...



    146




    3.6.5.


    Самооцінка стану здоров’я школярів з різними типами ВНД..



    151




    3.6.6.


    Загальнокультурні інтереси підлітків з різними типами ВНД..



    153




    Висновки до ІІІ розділу ....


    157




    Розділ IV.


    Порівняльний аналіз прояву мотивів й інтересів школярів, які проживають у різних регіонах України..




    165




    4.1.


    Структура загальнокультурних інтересів школярів, які проживають у різних регіонах України...



    165




    4.2.


    Мотиви занять фізичною культурою і спортом школярів, які проживають у різних регіонах України ....



    172




    4.3.


    Спортивні інтереси школярів...


    177




    4.4.


    Фактори, які впливають на мотивацію школярів, що проживають у різних регіонах України...



    187




    4.5.


    Самооцінка стану здоров’я школярів, які проживають у різних місцевостях.



    198




    Висновки до IV розділу ....


    206




    Розділ V.


    Аналіз результатів дослідження............


    209




    Висновки .................


    219




    Список використаної літератури


    225




    Додатки........................................................................................................


    245









    ВСТУП

    Перспективи гуманізації суспільства можна визначити, аналізуючи законодавчі документи, що приймаються державою щодо фізичного виховання населення. Пріоритети особистості в суспільстві декларуються не тільки її правами, але й конкретними державними реформами, спрямованими на задоволення потреб та інтересів людини, її розвитку та удосконалення, благополуччя та розквіту суспільства в цілому. Індикатором прогресивних гуманістичних зрушень можна вважати Цільову комплексну програму Фізичне виховання здоров’я нації”, яка підписана Президентом України. На відміну від попередніх програм, головною метою реформ системи фізичного виховання має бути покращення здоров’я людини з урахуванням її потреб, мотивів діяльності, інтересів. Для реалізації державних заходів необхідно визначити фактори, які впливають на формування цих мотивів, причини, що заважають їх реалізувати, та стимули, що сприяють підвищенню мотивації до занять фізичною культурою [58, 72, 106, 111, 134, 151 та ін.].
    Актуальність теми. За останні роки обсяг навчального навантаження учнів загальноосвітніх шкіл зріс настільки, що викликані цим малорухомість, обмеження м’язових зусиль стають причиною захворювань різних систем організму (Г.Л.Апанасенко, 1999; Л.Л.Головіна, Ю.А. Копилова, 2000; В.С. Добринський, 2000; А.Д.Дубогай, 1991; О.М.Зварищук, 2002; Є.П.Ільїн, 2003; О.С.Куц, 1994; Т.Ю.Круцевич, 1999; Г.Матукова, 2003; О.П.Митчик, 2002; О.М.Сєдашев, 2003; А.Г.Сухарєв, 1991 та ін.). За період навчання у школі від І до XI класу кількість хворих дітей зростає у 2-3 рази, а кількість дітей, які мають порушення постави, досягає 80-90% від загальної кількості школярів (Г.Л. Апанасенко, 1999; Т.П. Вісковатова, 1996, 1997). Протидією негативним наслідкам обмеження рухового режиму дітей та підлітків є фізична культура і спорт, які можуть бути важливим чинником збереження і зміцнення здоров’я, всебічного розвитку, покращення працездатності та зниження втомлюваності, підвищення опірності організму до різних захворювань у період навчання (О.В.Андреєва, 1999; В.В.Веселова, 1999; Т.П.Вісковатова, 1997; С.М. Дмитренко 1998; В.С.Добринський, 1999; О.С.Куц, 1999; Н.В.Москаленко, 2003 та ін.).
    Специфіка фізичного виховання полягає в тому, що усвідомлена інформація стає мотивованим спонуканням до виконання фізичних вправ, використання природних чинників і формування такого способу життя, який сприятиме досягненню особистих і суспільних цілей. Критерієм ефективності цього процесу повинен бути рівень здоров’я дітей і підлітків, рівень фізичної працездатності і соціальної дієздатності (Т.Ю.Круцевич, 1999).
    Програма фізичного виховання школярів передбачає форми організації занять, які можуть певною мірою компенсувати дефіцит рухової активності, що виникає в умовах насиченого загальноосвітнього процесу. Однак в реальних умовах функціонує тільки одна форма урок фізкультури, що проводиться двічі на тиждень (Т.Ю.Круцевич, 2002). Доповненням є самостійні заняття фізичними вправами, що здійснюються стихійно у вигляді рухливих і спортивних ігор.
    Покращення фізичного стану дітей, а отже, і рівня здоров’я, можливе лише за умови проведення систематичних цілеспрямованих занять фізичними вправами, що мають тренувальні режими і носять розвивальний характер. У школі такими формами є уроки фізкультури, секційні заняття і виконання самостійних домашніх завдань. За даними опитування учнів систематично займаються спортом тільки 20-25 %, домашні завдання з фізкультури виконують близько 7%. Результати досліджень показали, що кількість учнів, які займаються систематично фізичними вправами організовано та самостійно, може збільшитися тільки за умови підвищення мотивації до цих занять.
    Дослідження (С.Ю.Бабенко, 1982; С.В.Занюка, 1997; О.М. Зварищук, 2002; В.В.Петровського, Т.Ю.Круцевич, 1997) свідчать, що потреби, мотиви та інтереси в галузі фізичного виховання мають свої вікові особливості і пов’язані з психологічним розвитком, соціальним формуванням особистості, темпераментом, соціально-економічними умовами життя конкретної сім’ї. Однак у літературі відсутні дані, які дають змогу виділити чинники, що впливають на формування мотивації школярів до фізичного самовдосконалення, стимули до систематичних занять фізичними вправами відповідно до індивідуальних і типологічних особливостей нервової системи, соціально-економічних умов життя, організаційно-методичних умов забезпечення процесу фізичного виховання у школі у різних реґіонах України. Розв’язання цих питань сприятиме вдосконаленню організаційно-методичної основи фізичного виховання школярів і перетворить учня з об’єкта педагогічного процесу у суб’єкт, підвищить його активність і зацікавленість у досягненні високого рівня власного фізичного здоров’я.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту за напрямом 2.1 Теоретико-методичні основи фізичного виховання”, темою 2.1.11 Удосконалення системи державних тестів та нормативів фізичної підготовленості школярів та учнівської молоді”, номер державної реєстрації 0101U004940 та темою Формування мотивації до рухової активності як чинника здорового способу життя підлітків та юнацтва” за номером державної реєстрації 0103U003020.
    Роль автора у виконанні цієї теми полягала у вивченні мотивів до занять фізичною культурою і спортом учнів 5-11-х класів та виробленні рекомендацій щодо корекції системи тестів відповідно до інтересів учнів.
    Об’єкт дослідження потреби, мотиви та інтереси школярів 5-11-х класів до занять фізичною культурою і спортом.
    Предмет дослідження мотивація школярів до самовдосконалення засобами фізичного виховання під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників.
    Мета дослідження науково обґрунтувати та розробити методичні рекомендації для підвищення мотивації школярів до фізичного самовдосконалення як у системі організованих, так і самостійних занять фізичною культурою і спортом, що сприятиме фізичному розвитку, покращенню фізичного, психічного та соціального здоров’я.
    Завдання дослідження:
    1. Визначити вікову структуру й динаміку мотивів та інтересів до занять фізичною культурою і спортом школярів 5-11-х класів.
    2. Встановити зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на формування мотивації до фізичного самовдосконалення учнів, та з’ясувати їх роль у різні вікові періоди у сучасних умовах.
    3. Виявити особливості впливу чинників на формування мотиваційних пріоритетів учнів, які мешкають у різних реґіонах України (м. Київ, м. Луцьк, м. Умань, село Пужайкове).
    4. Розробити науково-методичні рекомендації щодо мотивації учнів до самовдосконалення засобами фізичної культури і спорту.
    Методи дослідження:
    теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної літератури;
    вивчення документальних матеріалів;
    спостереження;
    анкетування;
    хронометраж рухової активності учнів;
    методи математичної статистики.
    Наукова новизна дослідження:
    вперше виявлено структуру мотивів та інтересів школярів 11-17 років до занять фізичною культурою і спортом, яка змінюється не тільки у процесі вікового розвитку, але й відповідно до типологічних особливостей ВНД, статевої належності й умов проживання підлітків у різних реґіонах України;
    визначено структуру зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на формування мотивації школярів до самовдосконалення засобами фізичного виховання, з’ясовано їх значення на різних етапах вікового розвитку хлопців і дівчат з різними типологічними особливостями ВНД, які проживають у різних реґіонах України;
    виявлено ступінь впливу комунікативних чинників (телебачення, преса) на мотивацію підлітків до занять фізичною культурою і спортом;
    визначено причини незадоволення школярів організаційно-методичною основою фізичного виховання у школі;
    доповнено дані про вплив сімейного виховання в сучасних умовах на формування інтересу школярів до фізичної культури і спорту;
    уточнено дані про поведінкові реакції, мотиви, інтереси, захоплення, самооцінку стану здоров’я підлітків з різними типологічними особливостями прояву властивостей ВНД.
    Практичне значення отриманих результатів.
    Виявлена вікова структура мотивів та інтересів школярів у галузі фізичного виховання і спорту, а також чинники і стимули, які сприяють формуванню мотивації підлітків до фізичного самовдосконалення, дозволяють внести зміни і доповнення до програми з фізичного виховання, методики організації урочних та позаурочних форм занять, диференційованого підходу до школярів з різними типологічними особливостями ВНД та змісту спортивних телевізійних програм для дітей і підлітків, публікацій у пресі.
    Результати дослідження можна використати для удосконалення дисципліни Теорія і методика фізичного виховання”, для підготовки вчителів фізичної культури і дитячих спортивних тренерів у вищих навчальних закладах.
    Особистий внесок здобувача полягає у постановці проблеми, проведенні досліджень у школах Умані, Києва та сільській місцевості, аналізі та узагальненні отриманих результатів, розробці практичних рекомендацій для вчителів фізичної культури. У спільних публікаціях автору належать експериментальні дані дослідження мотивації школярів та їх аналіз.
    Апробація результатів дисертації. Про результати дослідження повідомлялося на IV Міжнародному науковому конґресі Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації” (Київ, 2000), на VII Міжнародному конґресі Олімпійський спорт, спорт для всіх” (Москва, 2003), на IV Всеукраїнській конференції Фізичне виховання і спорт”, на VI Міжнародній конференції Молода спортивна наука України” (Львів, 2002), на Міжнародній конференції Kerunki doskonalenia treningu i walki sportowej” (Spala, 2002), на наукових конференціях в Уманському державному педагогічному університету імені Павла Тичини.
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у методичних рекомендаціях, чотирьох статтях і матеріалах наукових конґресів та конференцій (загальна кількість публікацій − 9, з них 4 фахових та 5 одноосібних).

    Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (20 сторінок) та додатків (15 сторінок). Обсяг основного тексту - 224 сторінки, цифрові дані подано у 56 таблицях і проілюстровано 28 рисунками. У роботі використано 206 літературних джерел, з яких 10 іноземних авторів. Загальний обсяг дисертації 258 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У сучасних умовах державними пріоритетами, які керують ФВ молоді, є зміцнення здоров’я, виховання відповідних мотиваційних і поведінкових характеристик, активної соціальної орієнтації на ЗСЖ. Основними принципами зміни системи фізичного виховання повинні бути розробки і реалізація ефективного дидактичного наповнення її змісту у навчальних закладах, збільшення рухової активності школярів, підвищення ефективності навчального процесу з ФВ. Необхідно шукати шляхи підвищення рухової активності школярів у позаурочний час, використовуючи як організовані, так і самостійні форми занять. Свідоме і добровільне підвищення фізичної підготовленості індивідума пов’язане з мотивацією, на яку впливає безліч факторів як позитивних, так і негативних. У літературі відсутні дані про структуру цих факторів й особливості їх впливу на формування потребно-мотиваційної сфери школярів у сучасних умовах. Вивчення цієї проблеми допоможе створити умови і виробити стимули, які сприятимуть формуванню мотивів діяльності підлітків, спрямованих на фізичне самовдосконалення засобами фізичного виховання.
    2. Дослідженням виявлено структуру мотивів до занять фізичною культурою та спортом хлопців та дівчат 11-17 років, яка має вікову динаміку з різним факторним вкладом, особливості прояву залежно від констант (стать, тип ВНД, місце проживання), однак визначається постійно загальною ієрархією побудови, що притаманна сучасним підліткам: пріоритетними мотивами є зміцнення здоров’я (51%), удосконалення форми тіла (42%), досягнення високого спортивного результату (24%), спілкування з друзями і активний відпочинок (18-19%).
    3. У різні вікові періоди вплив зовнішніх факторів на формування мотивації підлітків та юнаків до занять фізичними вправами з метою самовдосконалення неоднаковий і залежить від статевих та психофізіологічних особливостей формування організму і їх сприйняття навколишнього середовища. Відповідно до загального рейтингу факторів їх ієрархію визначено у наступному порядку: у хлопців на І місці поради батьків (26%), на ІІ знання про користь вправ (23,9%), на ІІІ поради учителя фізкультури (28,8%), на IV відвідування змагань (19,3%), на V поради друзів (17,5%), на VІ телепередачі (13,5%), на VІІ читання преси (4%); у дівчат на І місці знання про користь вправ (28,2%), на ІІ телепередачі (19,5%), на ІІІ поради батьків (19,9%), на ІV поради друзів (17,0), на V поради вчителя (12,6%), на VІ відвідування змагань (8,5), на VІІ читання преси (7,4%).
    4. Встановлено, що у вільний час основна маса підлітків дивиться телевізор щодня (73,1 ± 1,8% хлопців і 76,5 ± 1,6% дівчат) по 2-3 години, але тільки більше 15% дівчат відзначили позитивний вплив телепрограм на їх мотивацію до систематичних занять ФК і С.
    Аналіз телевізійних інтересів школярів показав, що пріоритети вони віддають закордонним художнім фільмам та деяким розважальним програмам, хоч 52,9% хлопців та 20,8% дівчат дивляться і спортивні змагання, переважно з футболу і баскетболу.
    Періодичну спортивну пресу читає 55,9 ± 2,02% хлопців і 28,1 ± 1,96% дівчат, однак як на фактор, що впливає на мотивацію до занять ФК і С, на пресу вказує біля 5% школярів. Хлопців більшою мірою цікавлять результати змагань (71,3%), інформація про корекцію фігури (21,4%), зміст самостійних занять (16,6%), дієта (4,2%), система загартовування (3,9%). Дівчата читають інформацію щодо корекції фігури (57%), про змагання (41,3%), оздоровчі програми занять (25,2%), дієту (17,8%), зміст самостійних занять (10,7%), систему загартовування (4,9%).
    Вивчення інтересу до спортивних рубрик преси підтвердило думку про те, що у підлітків мотиви занять більшою мірою пов’язані з самовдосконаленням організму й оздоровленням.
    5. Організація і методика фізичного виховання у школі фактори, які впливають на інтерес до занять фізичною культурою і спортом учнів. Відношення підлітків до уроків фізкультури визначається не систематичністю їх відвідування та вираженням незадоволення від їх проведення.
    У цілому біля 50% школярів не відчувають стійкого інтересу до уроків фізкультури. Причинами цього є неадекватність фізичних навантажень фізичним можливостям школярів (завищений або занижений рівень), на що вказують 15,9% хлопців і 10,4% дівчат у 5-му класі, 26,4% хлопців і 26,5% дівчат у 6-му класі, 10,6% хлопців і 47,7% дівчат у 7-му класі, 17,7% хлопців і 21,2% дівчат у 8-му класі, 23% хлопців і 25,8% дівчат у 9-му класі, 26,7% хлопців і 28,6% дівчат у 10-му класі, 29,5% хлопців і 27% дівчат у 11-му класі.
    З віком збільшується кількість школярів незадоволених змістом занять, якщо у 5-му класі про це говорять 17,4 ± 3,8% хлопців і 12,5 ± 3,3% дівчат, то у 9-11-х класах 23 ± 1,6% хлопців і 35,6 ± 2,1% дівчат.
    З віком у школярів з’являється впевненість, що на уроках фізкультури нецікаво, на це вказують 20-25% хлопців і дівчат. Виявлені вікові особливості відношення школярів до процесу фізичного виховання у школі свідчать про необхідність доопрацювання програм з фізичної культури, адекватних віково-статевим потребам, мотивам й інтересам школярів, та диференційованого підходу до учнів на уроках фізкультури, що сприятиме підвищенню їх мотивації до занять фізичними вправами як у системі урочних, так і позаурочних форм.
    6. Домашні завдання з фізкультури не можуть заповнити дефіциту добової рухової активності (300-400 Ккал) школярів, тому що вони не бачать сенсу у їх виконанні. Вікова динаміка таких відповідей закономірно збільшується з 7,9% хлопців і 6,2 дівчат у 5-му класі до 59,1 хлопців і 65,6% дівчат у 11-му класі.
    Вагомими причинами є відсутність інтересу до самостійних занять фізичними вправами школярів, відсутність індивідуальних програм, недосконалість системи педагогічного контролю фізичного стану у процесі фізичного виховання, яка має у своєму арсеналі тільки рухові тести, результати яких залежать від кумулятивного ефекту, і зміни їх починають виявлятися на 3-4 тижні занять, крім того, їх неможливо виконувати в домашніх умовах.
    7. Аналіз прояву мотивів занять фізичною культурою і спортом у підлітків при константній ознаці, якою був тип ВНД”, показав, що, незалежно від контрольної перемінної стать”, виявляються загальні тенденції. У сильних” типів більшою мірою виражений мотив досягнення високого спортивного результату”, тобто спортивний мотив занять, ніж у слабкого” типу. У сильних” типів більш широкий спектр мотивів занять фізичними вправами, вони вказують, як правило, на два мотиви, а слабкі” на один.
    Результати дослідження дозволяють зробити узагальнення, характерні для представників різних типів ВНД, незалежно від статі випробуваних. Однак систематизація у типологічні групи призвела до зменшення кількості досліджуваних у кожній групі нижче статистично значимих величин, у зв’язку з чим можна говорити не про виявлення певних закономірностей, а про інтерпретацію отриманих даних, що обґрунтовує необхідність диференційованого підходу при виборі стимулів для формування мотивації.
    8. Дослідження мотивів та інтересів школярів, які проживають у різних регіонах України, до занять фізичною культурою і спортом підтвердили ряд особливостей, виявлених при аналізі з використанням вікових констант, що може трактуватися вже як закономірність.
    Порівняльний аналіз спортивних інтересів школярів, які проживають у різних регіонах України, дозволяє стверджувати, що завдяки інформації, яку одержують учні за допомогою телебачення, преси, учителів фізкультури, можна виділити види спорту, що користуються найбільшою популярністю. У хлопців найбільш популярними є: футбол (34%), баскетбол (25%), плавання (18%), бодібілдінг (11%), види єдиноборств (9%), туризм, спортивне орієнтування, легка атлетика, волейбол (по 5%), а у дівчат аеробіка (27%), плавання (19%), баскетбол (15%), шейпінг (13%), фітнес (11%), волейбол (8%), туризм, спортивне орієнтування (5%);
    Негативним фактором, який впливає на інтенсивність мотивації до реалізації мети самовдосконалення засобами фізичного виховання, є незадоволення бажань підлітків займатися улюбленими видами спорту як у системі урочних, так і позаурочних форм занять. Це стосується спортивних ігор, плавання, аеробіки, шейпінгу, фітнесу, бодібілдінгу. Замість цього їм пропонують легку атлетику, спортивну гімнастику, класичну і вільну боротьбу, інтерес до яких знижений.
    9. Існують розходження у прояві мотивів до фізичного самовдосконалення школярів, які проживають у міській і сільській місцевості, а також факторів, які впливають на їх формування.
    Ціль самоствердження шляхом заняття спортом і досягнення високих спортивних результатів більшою мірою виявляється у хлопців-підлітків із сільських шкіл (35,5), у міських підлітків цей мотив називають в 24% випадках. Імовірно, це пов’язано з тим, що міські школярі мають більш широкий вибір сфер самореалізації і самоствердження. У міських школярів відносно рівноцінними щодо впливу є такі зовнішні фактори, як поради батьків (26 ± 1,5%), поради вчителя (22,8 ± 1,4%), далі ідуть відвідування занять (19,3 ± 1,4%), поради друзів (17,5 ± 1,3%), телепередачі (13,5 ± 1,2%) і преса (4 ± 0,7%). У сільських школярів перше місце займають поради батьків (31 ± 4,7%), друге поради вчителя (28 ± 4,4%), на 13,5% підлітків впливають телепередачі, на 10,3 ±3% поради друзів і на 7,5% відвідування змагань.
    Внутрішніми факторами, які впливають на інтенсивність мотивації, можна вважати знання, переконання, бажання і пошук причин, що заважають реалізувати мету. У міських школярів, особливо дівчат (28,2 ± 1,6%), переконливість про вплив їхніх знань щодо користі занять фізичними вправами вищі, ніж у сільських школярів (16%). До об’єктивних зовнішніх причин, які утруднюють реалізацію мети, можна віднести відсутність груп за інтересами (22%) і неспроможність оплачувати заняття (16%).
    10. Існують розходження в оцінці здоров’я і фізичної підготовленості підлітками міської і сільської місцевості. Найбільше проблем зі здоров’ям мають школярі м.Києва. Тільки 54% хлопців і 32% дівчат почувають себе добре”, інші почувають себе не зовсім добре” (34,9% хлопців і 62% дівчат) і погано” (10,3% хлопців і 6% дівчат). І в містах, і в селах суб’єктивна оцінка здоров’я дівчат нижча, ніж хлопців. Тільки близько 40% дівчат оцінюють своє здоров’я як добре”, 52% як не зовсім добре” і близько 8% погане”. Це дуже тривожний фактор, який свідчить про загальне погіршення репродуктивного здоров’я молоді і генофонду нації.
    11. Виявлені вікові закономірності формування мотивів та інтересів школярів у галузі фізичної культури і спорту, зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на мотивацію до занять фізичними вправами для удосконалення свого організму, дозволяють розробити рекомендації для учителів фізичної культури щодо організації і методики проведення фізкультурно-масової роботи з фізичного виховання у школі, щодо корекції програми з фізичної культури і диференційованого підходу до учнів з типологічними особливостями вищої нервової діяльності.
    Стимули підвищення мотивації до занять фізичною культурою і спортом повинні враховувати наведені вікові і статеві закономірності формування мотиваційних пріоритетів школярів і мати спрямування на моральне заохочення, змагання, соціально-психологічний клімат, наявність перспективи, доступність мети, підтвердження процесу досягнень, інтерес до видів спорту та індивідуальний підхід.
    Проведені дослідження не вичерпують проблему вивчення мотивації школярів до фізичного самовдосконалення, а ставлять ряд запитань, які торкаються формування пріоритетів культури фізичного здоров’я і мотивації його покращення, збереження, починаючи з дитячого віку і закінчуючи старшими віковими групами населення.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Адеев С.А. Индивидуально-дифференцированный подход как средство направленного формирования мотивационно-ценностного отношения студентов к физической культуре. МГТУ, 2000. webmaster@mstu.ru. - 2с.
    2. Алексеев МЛ. Мотиви навчання учнів. - К.: Радянська школа, 1974. -118с.
    3. Амосов Н.А. Раздумья о здоровье. - М.: ФиС, 1987. - 64с.
    4. Ананьев Б.Г. Формирование одаренности // Склонности и способности. -Л., 1962. - С.48-52.
    5. Андреева Е.В. Мотивационные факторы учебной деятельности школьников // Фізичне вих., спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. Наук. пр. - Луцьк, 1999. - С.771-774.
    6. Антікова В.А., Єфімов А.О. Виховання у школярів інтересу до занять з фізичної культури // Роль фізичної культури у здоровому способі життя: Матер. І наук.-практ. конф. - Львів, 1992. - С. 171-172.
    7. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. - К.: Здоровье, 1985. - С.3-8.
    8. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - С.-П.: МГП «Петрополис», 1992. - 124с.
    9. Апанасенко Г.Л. Проблемы управления здоровьем человека // Наука в Олимп. спорте. Спец. выпуск, 1999. - С.56-60.
    10. Аристов Б. Организация физкультурной работы на селе. - М.: ФиС, 1957. - 132с.
    11. Аросьев Д.А. Как увлечь физической культурой //Физическая культура в школе. 1987. - №4,5. - С.8-12.
    12. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. - М.: Мысль, 1976. - 156с.
    13. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: Издательство МГУ, 1990. - 368с.
    14. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - С. 168-176.
    15. Балбенко С.Ю. Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою // Фізичне виховання дітей і молоді. - Вип. 9. - К.: Здоров’я, 1982. -С. 7-9.
    16. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. - К.: Здоров’я, 1987. - 224с.
    17. Бальсевич В.К. Онтогенез локомоторной функции человека / В кн. Вопросы биомеханики физических упражнений. - ОМСК: ОГИФК, 1974. С.7-15.
    18. Барабой В.А. Ионизирующая радиация в нашей жизни. - К.: Наука, 1991. -62с.
    19. Батуев А.С. Высшая нервная деятельность: учеб. для вузов по спец. биология, психология, философия. М.: Высш. шк., 1991. - 256с.
    20. Белов В.И. Энциклопедия здоровья. - М.: Химия, 1994. - 400с.
    21. Бернштейн Н.А. Очередные проблемы физиологии активности /в кн. Проблемы кибернетики // Гос-издат. физ. мат. лит., 1961. С.101-160.
    22. Бирюкова З.И. Высшая нервная деятельность спортсменов. Исследования типологических особенностей нервной системы. М., ФиС, 1961. - 291с.
    23. Божович Л.И., Благонадежина Л.В. Изучение мотивации поведения детей и подростков. - М.: Педагогика, 1972. - 350с.
    24. Божович Л.И. Избранные психологические труды / Под. ред. Фильдштейна Д.И. - М., 1995. - 53с.
    25. Бондаревский Е.Я. Состояние и совершенствование физического воспитания детей и учащейся молодежи // Практич. конфер. «ФК и здоровый образ жизни». - Севастополь, 1990. - С.74.
    26. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: ФиС, 1990. - 208с.
    27. Бутейко Б.И. Новое в понятии здоровье //Теория и практика физической культуры. - 1988. - № 7. - С. 19-22.
    28. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентами. -М.: 1986. 165с.
    29. Васильев Э.В., Марченко В.М. Базовая суггестивность как фактор формирования психофизиологических функций организма //Матер. Всеукр. наукового симпозіуму. - Київ - Черкаси, - 1999. - С. 13.
    30. Ведмеденко Б.Ф. Виховання в учнів звички займатися фізкультурою та спортом // Педагогіка і психологія. - 1995. - №1. - С.109-113.
    31. Ведмеденко Б.Ф. Опыт формирования привычки у школьников к занятиям физической культурой //Советская педагогика. - 1980. - № 9. - С. 39-42.
    32. Веселова В.В. Дифференциация физического воспитания школьников 11-14 лет, проживающих в различных зонах радиационного загрязнения. Авт. дис. канд. н. ф.в. и с., НУФВСУ, Киев, 2001. 22с.
    33. Винник В.А. Эффективность различных форм физкультурно-спортивной активности в формировании ценностных ориентаций личности: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук. ВИИ физ. культуры. - М., 1991. -24с.
    34. Винник В.А., Захарова Н.А. Исследование отношения школьников к физкультурно - оздоровительным занятиям / Сб. научн. - метод. сил. - М., 1985. - С.50.
    35. Виноградов П.А. Физическая культура и спорт на телеэкране //Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 1. - С.43-46.
    36. Висковатова Т.П. Задержка психического развития, обусловленная неблагоприятным влиянием природных и антропогенных факторов. − Одесса: ЮУПУ, 1996. − 264 с.
    37. Вісковатова Т.П. Проблема генезису, діагностики та психолого-педагогічної корекції дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (на прикладі несприятливого впливу природних та антропогенних чинників). − Автореф. дис. ... докт. психолог. наук. − К., 1997. − 52 с.
    38. Властовский В.Г. Акселерация роста и развития детей. Эпохальная и внутригрупповая. - М: Изд. МГУ, 1976. - 280 с.
    39. Власюк Г.І. Мотивація фізкультурно-оздоровчих занять старшокласниць //Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 40-річчю факультету фізичного виховання ТДШ Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти”. - Київ-Тернопіль, 1997. - С. 34-36.
    40. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо, М.В.Матюхиной, Т.С. Михальчик. - М.: Просвещение, 1984. - 256с.
    41. Воронин Л.Г. Вопросы теории и методологии исследования высшей нервной деятельности человека. Избранные труды. - М.: Педагогика, 1982. - 176с.
    42. Головина Л.Л., Копылова Ю.А. Культурологические стремления и социально значимые качества личности школьников 7-9 лет с различным уровнем интереса к занятиям физической культурой // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка - 2000. - №1. - С. 8-10.
    43. Головкова Р.Г., Зинберг И.Ф. Информационное и консультативное обеспечение уроков физической культуры в старших классах // Всесоюзн. научно-практ. конферен. «Физическая культура и здоровый образ жизни. Социально-экономические и организационно-управленческие проблемы физической культуры и спорта». - М., 1990. С.37.
    44. Головкова Р.Г., Зинберг И.Ф. Микроинформация как метод пропаганды физической культуры // Всесоюзная научно-практическая конференция. «Физическая культура и здоровый образ жизни. Соц.-эконом. и организационно-управленческие проблемы ФК и С». - М., 1990. - С.115-117.
    45. Головкова Р.Г., Зинберг И.Ф. Пропаганда физической культуры и здорового образа жизни средствами массовой информации //Всесоюзн. научно-практическая конференция. «Физическая культура и здоровый образ жизни. Соц.-экономические и организационно-управленческие проблемы физической культуры и спорта». - М. - 1990. - 38 с.
    46. Голофаст В.В. Методологический анализ в социологическом исследовании. - Л.: Наука, 1989. - 78с.
    47. Горенкова М.К., Шерип Ф. Д. Как провести социологические исследования. - М., 1985. - 120 с.
    48. Гречишкин А.А. Урок, с которого начинается серьёзное увлечение спортом //Спорт в школе. - 1996. - №14. - С.2.
    49. Гринюк А.С. Пути обеспечения массового вовлечения школьников к занятиям физической культурой и спортом. - Алма-Ата, 1984. - С. 156-165.
    50. Гуменюк М.П. Розвиток морально-вольових якостей засобами фізичної культури та спорту. - К.: Знання, 1979. - 48с.
    51. Гусев А.Н., Измайлов У.А., Михалевская М.Б. Измерения в психологии. -М.: Смысл, 1997. - 286с.
    52. Гуськов С., Зотов А. Почему школьники должны заниматься физической культурой? // Наука в олимпийском спорте. - 2001. - №3. - С. 55-61.
    53. Давидова О.М., Кієнко В.М. Вікова динаміка формування психофізіологічних функцій і їх зв’язок з властивостями основних нервових процесів в учнів старшого шкільного віку. // Матер. Всеукр. наук, симпозіуму. - Київ-Черкаси. - 1999. - С.29.
    54. Данилина Л.Н. Психологические особенности физического воспитания подростков //Лекция для студентов-заочников 3-го курса, М., 1976. С. 13-14.
    55. Данилина Л.Н. Психология. Учебник для институтов физической культуры / Под ред. В.М. Мельникова М.: Физкультура и спорт, 1989. - С.145-148.
    56. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности: Учеб. для студентов ун-тов, обучающихся по специальности психология. -М.: Изд-во МГУ, 1989. - 399с.
    57. Демин В.А. Исследование мотива спортивной деятельности // Материалы итоговой конференции ВНИИФК за 1975год. - М., 1976. С.62-64.
    58. Дзензелюк Д., Грибан Г. Причини низької фізкультурно-спортивної активності студентів у навчальному процесі //Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. у галузі ФК і С. - Львів: НФВ Українські технології”, 2003. - Т.2. - С.219-222.
    59. Джидарьян И.А. О месте потребностей, эмоций и чувств в мотивации личности. -М.: ФиС, 1974. - С.148.
    60. Додонов Б.И. Структура и динамика мотивов деятельности // Вопросы психологии. - 1984. - №4. - С. - 26-34.
    61. Добринський В.С. Рейтингова оцінка фізичної підготовленості підлітків як засіб підвищення мотивації до систематичних занять фізичною культурою: Автореф.дис.канд.наук.фіз.вих і сп. /ВДУ - Луцьк, 2000. - 20 с.
    62. Дорожнова С.П. Роль социальных и биологических факторов в развитии ребенка. - М.: Медицина, 1983. - 160 с.
    63. Дорошенко Є.Ю., Клопов Р.В., Гусак О.Ю. Про формування здорового способу життя молодших школярів екологічно неблагополучних регіонів //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий компонент системи національної освіти”. - К.: ІЗМН, 1997. - С.270-273.
    64. Дуркин П.К. Научно-методические основы формирования у школьников интереса к физической культуре : Автореф. дис. док. пед. наук /РГАФК. -М., 1994. - 40с.
    65. Дусавицкий А.К. Воспитывая интерес. - М.: Знание, 1984. - 84с.
    66. Енилин М.И. О некоторых аспектах изучения мотивации спортивной деятельности //Актуальные проблемы физического воспитания и спорта. -М.: Физкультура и спорт. 1979. - 56 с.
    67. Жмарев Н.В. Управление деятельностью спортивной организации - К.: Здоровье, 1989. - С. 149-152.
    68. Заброцький М.М. Вікова психологія. - К.: МАУП, 1998. - 92с.
    69. Загородній В.В. Інформаційне забезпечення з питань збереження і зміцнення здоров’я. - Київ: Наука, 1998. - 174с.
    70. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоції. - Луцьк: Ред. вид. відд. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. - 180с.
    71. Зварищук О.М. Виховання відповідальності старшокласників за свій фізичний стан: Автореф. дис. док. наук фіз. вих і сп. /ЛДІФК - Львів, 2002. - 18 с.
    72. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - М.: Логос, 1999. - 384с.
    73. Извекова Е.К. Спортивные интересы школьников 5-10 классов // Вопросы физического воспитания. - Алма Ата. 1980. - С.38 - 42.
    74. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович, Л.В. Благонадежиной. - М.: Педагогика, 1972. - 350с.
    75. Ильин А.В. Формирование эмоциональной сферы подростка в процессе физического воспитания в школе. К.: Знання, 1965. - 34 с.
    76. Ильин Е.П. Психофизиология физического воспитания (деятельность и состояние). - М.: Просвещение, 1980. - 200с.
    77. Интерпретация и анализ данных в социологических исследованиях. - М.: Наука, 1987. - 256с.
    78. Исматилов М.В. Вегетативные сдвиги нормального и патологического пубертатного периода // Педиатрия. - 1986. - № 4. - С. 76.
    79. Кабачков В.А. Обоснование оптимального двигательного режима для юношей 15-18 лет // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти". - Київ - Тернопіль, 1997. - С.83-85.
    80. Калюжная Р.А. Принципы дифференцированной оценки сдвигов функции сердечно - сосудистой системы в процессе адаптации школьников к физическим и умственным нагрузкам // Адаптация детей и подростков к учебным и физическим нагрузкам. - М., 1979. - С.17 - 23.
    81. Калюжная Р.А, Сердкжовская Г.Н. Роль биологических и социально-гигиенических факторов в формировании растущего организма. - М.: ФиС, 1967. - 42с.
    82. Кардялис К.К. О роли информационного подхода к формированию у школьников положительного отношения к занятиям ФК и С // Всесоюзная научно-практическая конференция. «Социально-экономические проблемы воспитания спортсменов в условиях перестройки советского общества». - М., 1990. - С.200-201.
    83. Кардялис К.К. Педагогические основы информационного воздействия на отношение школьников к физкультурно-спортивной деятельности. - М.: ГЦОЛИФК, 1990. - 48 с.
    84. Кардялис К.К., Тогитяутас Л.А. Исследование интересов и отношения учащихся к их физической активности // Теория и практика физической культуры. - 1984. - №7. - С. 26.
    85. Карповский Т.К. О некоторых особенностях структуры спортивных интересов учащихся средних школ и ПТУ. Научные труды. - М.: ВНИИФК, 1979. - С.152-154.
    86. Ким В.Г. Содержание физического воспитания учащихся, проживающих в регионах с жарким климатом. - М.: ВНИИФК, 1989. - 174 с.
    87. Кнігіна А.В. Енциклопедія популярних психологічних тестів. - М.: Аркадія, 1997. - 304с.
    88. Кобринский М. Физическая культура и спорт подростка и здоровый образ жизни //Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреація. IV Міжнародний науковий конгрес. - К., 2000.
    89. Козленко И.А. Формирование у школьников потребности к занятиям физическими упражнениями // Физвоспитание и школьная гигиена. - М., 1970. - С.74.
    90. Козленко М.П. Виховання у школярів інтересу до фізкультури і спорту. - К.: Знання, 1982. - 48с.
    91. Козленко Н.А. Школьникам - привычку заниматься физкультурой. - К.: Радянська школа, 1985. - 120с.
    92. Козленко О.Н. Повышение эффективности физического воспитания младших школьников на основе формирования у них стремления к физическому совершенствованию: Автореф. дис. канд. пед. наук / КГИФК. - К., 1982. - 24с.
    93. Козлов Н.С. Роль общественного мнения в укреплении мотивов физкультурной и спортивной деятельности // Материалы научной конференции „История, организация физической культуры и спорта, управление физкультурным движением”. - Алма-Ата, 1975. - Вып.3. - С.28-34.
    94.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины