Аблякімова Ельвіна Ернесівна. Адміністративно-правове забезпечення доступу до публічної інформації : Аблякимов Эльвина Ернесивна. Административно-правовое обеспечение доступа к публичной информации

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • Название:
  • Аблякімова Ельвіна Ернесівна. Адміністративно-правове забезпечення доступу до публічної інформації
  • Альтернативное название:
  • Аблякимов Эльвина Ернесивна. Административно-правовое обеспечение доступа к публичной информации
  • Кол-во страниц:
  • 190
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ“ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Аблякімова Ельвіна Ернесівна. Адміністративно-правове забезпечення доступу до публічної інформації.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - Київ, 2014.- 190 с.



    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ“ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ”




    На правах рукопису


    АБЛЯКІМОВА ЕЛЬВІНА ЕРНЕСІВНА

    УДК 342.97:35.078.3


    АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ


    Спеціальність – 12.00.07 – адміністративне право і процес;
    фінансове право; інформаційне право


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук



    Науковий керівник:
    Кормич Борис Анатолійович,
    доктор юридичних наук, професор


    Одеса- 2014

    ЗМІСТ

    Стор.
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    1.1. Концепція системи забезпечення доступу до публічної інформації 10
    1.2. Місце і роль публічної інформації в сучасних інформаційних відносинах 28
    1.3. Поняття та класифікація публічної інформації, як об’єкту правовідносин 41
    Висновки до Розділу 1 54
    РОЗДІЛ ІІ МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    2.1. Міжнародно-правове регулювання права на доступ до публічної інформації 57
    2.2. Формування інституту доступу до публічної інформації у зарубіжному законодавстві 68
    2.3. Стандарти ЄС щодо доступу до публічної інформації 83
    Висновки до розділу 2 94
    РОЗДІЛ ІІІ ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    3.1. Форми та способи забезпечення права на доступ до публічної інформації 98
    3.2. Зміст та принципи процедури доступу до публічної інформації 118
    3.3. Структура процедури надання доступу до публічної інформації 146
    Висновки до розділу 3 160
    ВИСНОВКИ 165
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172
    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Демократичний розвиток України, необхідність дієвого захисту прав і свобод людини, підсилення ролі громадського контролю за органами публічної влади та розвиток інформаційного суспільства обумовлюють необхідність створення ефективних механізмів інформаційної взаємодії між державою та суспільством. Одним з найважливіших інструментів вирішення цих завдань є право на доступ до публічної інформації, інститут якого сформувався в Україні з прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації». Специфіка реалізації даного права полягає у зв’язуванні суб’єктів владних повноважень та інших розпорядників позитивними зобов’язаннями щодо вчинення певних дій щодо забезпечення доступу до публічної інформації. Це відрізняє право на доступ до публічної інформації від загального права на вільне збирання інформації та виводить на перше місце питання адміністративних процедур, які спрямовані на реалізацію даного права. На реалізацію права на доступ до публічної інформації спрямована ціла низка правових норм, що регулюють питання зберігання та оприлюднення публічної інформації, надання такої інформації на запит, діловодства щодо запитів на інформацію тощо. Таким чином, важливим є визначення загальних принципів, структури та закономірностей адміністративно-процесуальної діяльності розпорядників публічної інформації щодо забезпечення та реалізації права на доступ до публічної інформації, правового статусу суб’єктів відповідних інформаційних відносин. Це дозволить визначити шляхи та способи підвищення ефективності такої діяльності та забезпечити якомога повне задоволення інформаційних потреб запитувачів інформації та суспільства в цілому.
    Питання правового регулювання доступу до публічної інформації знаходили відображення в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких фахівці з інформаційного права І.В. Арістова, І.Л. Бачило, К.І. Беляков, Р.А. Калюжний, В.А. Копилов, Б.А. Кормич, В.А. Ліпкан, А.І. Марущак, В.С. Цимбалюк, тощо, а також спеціалісти в галузі адміністративного права і процесу В.Б. Авер’янов, Ю.П. Битяк, О.М. Бандурка, І.П. Голосніченко, С.В. Ківалов, В.Я. Настюк, Ю.О. Тихомиров та інші.
    Але, як правило, увага дослідників акцентувалася або на питаннях пов’язаних із захистом відповідного суб’єктивного права, або на вузькогалузевих особливостях діяльності окремих суб’єктів владних повноважень. В той же час важливим є узагальнення принципів правового регулювання доступу до публічної інформації та пов’язаної з цим діяльності розпорядників, що і пояснює обрання даної теми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі морського та митного права Національного університету «Одеська юридична академія» відповідно до плану наукових досліджень «Визначення шляхів підвищення ролі норм морського, митного та інформаційного законодавства для подальшого забезпечення економічної незалежності України у ХХІ ст.», і є складовою загальної теми науково-дослідної роботи університету «Традиції і новації у сучасній українській державності і правовому житті» (номер державної реєстрації – 01106U004970).
    Мета і задачі дослідження.Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу національного, міжнародного та зарубіжного законодавства з позицій науки адміністративного та інформаційного права визначити принципи та структуру діяльності розпорядників щодо надання доступу до публічної інформації.
    Відповідно до названої мети в дисертаційному дослідженні були поставлено такі задачі:
    визначити основні категорії та етапи формування концепції права на доступ до публічної інформації в правовій науці;
    охарактеризувати значення та функції інституту публічної інформації в правовому регулюванні сучасної інформаційної діяльності;
    з’ясувати природу та типологію публічної інформації як об’єкта інформаційно-правових відносин;
    охарактеризувати систему міжнародних та національних правових актів, які формують правові основи інституту публічної інформації;
    окреслити основні форми та способи забезпечення розпорядниками доступу до публічної інформації;
    встановити основні принципи та стадії процедури надання доступу до публічної інформації за запитами;
    сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань доступу до публічної інформації.
    Об’єктом дослідження є процес забезпечення та реалізації права на доступ до публічної інформації.
    Предметом дослідження є адміністративно-правові основи забезпечення та реалізації права на доступ до публічної інформації.
    Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає комплекс загальновизнаних дослідницьких методів, які спрямовані на повний та всебічний аналіз процесу забезпечення та реалізації права на доступ до публічної інформації. Формально-логічний метод та метод інтегрального аналізу використовувалися для зіставлення позицій вчених щодо проблематики доступу до публічної інформації (п. 1.1). Історичний та діалектичний методи застосовувалися для визначення динаміки та закономірностей розвитку інституту публічної інформації, трансформації його функцій у регулюванні інформаційних відносин (п. п. 1.2, 1.3, розд. 2). Аналіз законодавства та характеристика структури процедур щодо надання доступу до публічної інформації здійснювався на основі структурно-функціонального та системного методів (розд. 3). В роботі також широко використовується порівняльно-правовий метод для аналізу і співставлення зарубіжного досвіду щодо питань публічної інформації (п. п. 2.2, 2.3). Застосування формально-юридичного методу дав змогу проаналізувати правове регулювання окремих процедур, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації (п. п. 3.1, 3.3). Застосування методів аналізу, синтезу та моделювання дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративно-процедурних аспектів забезпечення права на доступ до публічної інформації, що розкриває зміст та специфіку відповідних адміністративних процедур та формулює основні напрямки їх вдосконалення. У результаті здійснення дисертаційного дослідження отримано такі основні наукові результати:
    уперше:
    сформульовані принципи процедури надання доступу до публічної інформації за запитами, в яких розкриваються її специфіка в якості окремого виду адміністративного провадження: законність, універсальність, прозорість, баланс між обмеженням доступу і свободою інформації, швидкість та економічність, врахування суспільних інтересів;
    охарактеризована структура процедури розгляду запитів на публічну інформацію, що складається з послідовності обов’язкових та факультативних стадій: стадія порушення процедури, стадія розгляду запиту, стадія задоволення запиту, стадія оскарження;
    визначені основні аспекти забезпечення права на доступ до публічної інформації в діяльності розпорядників, яке здійснюється шляхом інтеграції відповідних норм у звичайні адміністративні процедури, наданням інформації згідно процедури розгляду запитів та забезпечується завдяки процедурам реєстрації документів, що містять публічну інформацію та обліку запитів;
    визначена типологія публічної інформації, яка може класифікуватися в залежності від: галузі інформації, порядку обмеження доступу, наявності додаткових гарантій доступу, що обумовлюють специфіку правового регулювання пов’язаних з нею інформаційних відносин;
    на основі порівняльного аналізу законодавства США, Великобританії та ЄС виявлено динаміку та тенденції розвиту інституту публічної інформації, до яких відносяться: інтеграція в адміністративні процедури, забезпечення політичного процесу, адаптація до системи «Електронний Уряд», спрямованість на розвиток інформаційного суспільства;
    удосконалено:
    визначення особливостей правового регулювання публічної інформації, як об’єкта правовідносин, які складаються із обов’язкових характеристик статусу публічної інформації та додаткових кваліфікуючих ознак, що впливають на порядок доступу до конкретної інформації;
    систематизацію наукових поглядів на концепцію права на доступ до публічної інформації як суб’єктивного права, якому кореспондують позитивні зобов’язання розпорядників публічної інформації;
    класифікацію та особливості правового статусу суб’єктів правовідносин з приводу доступу до публічної інформації;
    набули подальшого розвитку:
    положення про функції, що виконує публічна інформація у сучасному суспільстві: задоволення інформаційних потреб, взаємодія держави і суспільства; формування ресурсу розвитку інформаційного суспільства;
    теза про віднесення процедури доступу до публічної інформації до окремого виду адміністративно-процесуальної діяльності;
    запропоновано:
    зміни до Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо деталізації принципів та стадій процедури надання публічної інформації на запит;
    необхідність запровадження правового регулювання питань повторного використання публічної інформації в комерційних цілях.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про особливості правового регулювання публічної інформації та адміністративні процедури, спрямовані на забезпечення доступу до неї, а сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції є певним внеском в теорію і практику адміністративного та інформаційного права. Положення можуть бути застосовані:
    у науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження проблеми забезпечення та реалізації права на доступ до публічної інформації, проблематики інформаційного права в цілому;
    у правотворчій сфері – для вдосконалення законодавства щодо доступу до публічної інформації та інформаційної діяльності;
    у сфері правозастосовної діяльності – при вдосконаленні адміністративно-процедурної діяльності суб’єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації;
    у навчальному процесі – при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Інформаційне право», «Адміністративний процес», підвищенні кваліфікації посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування відповідальних за роботу із запитами на інформацію.
    Використання результатів дисертаційного дослідження підтверджується відповідними актами впровадження.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, до яких дійшли за результатом проведеного дисертаційного дослідження, виносилися на обговорення на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, зокрема, на:Міжнародній науково-практичній конференції «VIII Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 23–24 листопада 2012 р., тези опубліковано);Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, Національний університет «Одеська юридична академія», 30 листопада 2012 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, Національний університет «Одеська юридична академія», 16–17 травня 2013 р., тези опубліковано);Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій ювілею академіка С.В. Ківалова «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, Національний університет «Одеська юридична академія», 16–17 травня 2014 р., тези опубліковано).
    Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у десяти наукових публікаціях, в тому числі п’ять – у фахових виданнях, затверджених МОН України, одна у періодичному науковому виданні іншої держави (Російська Федерація), чотири – тези доповідей на наукових конференціях.
    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає 190 сторінок, з них основний текст 171 сторінка, список використаної літератури – 19 сторінок. Кількість використаних джерел – 184 найменування.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведений аналіз адміністративно-правових основ забезпечення права на доступ до публічної інформації дозволив зробити ряд висновків.
    1. В рамках інформаційного права можна виділити послідовність категорій: свобода думки та слова – право на інформацію – право на доступ до публічної інформації, кожна з яких співвідноситься, як ціле і частина. Всі вони формують принцип свободи інформації, що є базисом інформаційного права.
    Право на доступ до публічної інформації – це суб’єктивне право отримання інформації у відносинах із суб’єктами владних повноважень та іншими розпорядниками. Даному праву кореспондують позитивні зобов’язання суб’єктів владних повноважень та інших розпорядників, які охоплюють питання зберігання, оприлюднення та надання інформації.
    Публічна інформація є універсальною категорією, до якої можуть бути віднесені будь-які види та галузі інформації за умови їх відповідності трьом формальним критеріям: володіння розпорядником, належність до компетенції розпорядника, закріплення у встановлених законом формах. До публічної інформації належить лише та інформація, що отримана або створена відповідно до процедур та регламентів діяльності розпорядника.
    2. Можна виділити чотири основні завдання, які вирішуються в рамках інституту доступу до публічної інформації. По-перше, це реалізація суб’єктивного права на інформацію у відносинах із суб’єктами владних повноважень з метою задоволення власних інформаційних потреб. По-друге, це забезпечення громадського контролю за діяльністю публічної влади та політичного процесу в цілому. По-третє, публічна інформація є ресурсом проведення державної інформаційної політики та участі держави в інформаційних відносинах. По-четверте, публічна інформація є ресурсом для наповнення національного інформаційного простору та ресурсом для здійснення інформаційної діяльності недержавними суб’єктами.
    3. Універсальність публічної інформації обумовлює подвійний характер її правового режиму, який складається із загальних норм, що встановлюють право на доступ та спеціальних норм, що визначають особливості доступу до конкретної інформації. Спеціальні норми визначаються правовим регулюванням первинної інформації, отриманої або створеної розпорядником.
    Деякі галузі публічної інформації (екологічна інформація, правова інформація, інформація про товар) передбачають додаткові гарантії оприлюднення. Інші галузі публічної інформації (персональні дані, податкова інформація, статистична інформація) мають додаткові обмеження щодо доступу (обмеженість інформацією про особу запитувача, знеособленість даних, необхідність рішення суду). Віднесення публічної інформації до інформації з обмеженим доступом, передбачає окремі правила, які визначають суб’єкта визначення доступності інформації та особливості прийняття розпорядником рішення про оприлюднення або надання такої інформації.
    4. Вперше інститут публічної інформації сформувався у законодавстві США у другій половині ХХ ст. зазнавши низки трансформацій. Акт про адміністративні процедури 1946 р. (Administrative Procedure Act) був спрямований на інформованість громадськості про правотворчу діяльність та адміністративні процедури федеральних органів влади. Акт про свободу інформації 1966 р. (The Freedom of Information Act), встановив основні способи доступу до інформації: оприлюднення та надання на запит і змістив акценти на громадський контроль та забезпечення політичного процесу. Акт про уряд під сонячним світлом (Government in the Sunshine Act of 1976), встановив відкритість для громадськості колегіальних засідань урядових агенцій. Поправка щодо свободи електронної інформації (Electronic Freedom of Information Act Amendment of 1996), забезпечила адаптацію адміністративних процедур та регламентів органів влади до надання інформації в електронній формі.
    Основними ознаками інституту доступу до публічної інформації у Великобританії є його формування завдяки ініціативи громадськості та, згодом, створення єдиного органу – Офіс інформації публічного сектору (Office of Public Sector Information), який інтегрував діяльність із забезпечення доступу до правової та публічної інформації, ліцензування використання урядової інформації тощо.
    Особливостями законодавства ЄС щодо публічної інформації є: інтеграція у концепцію «належного урядування»; спрямованість на гармонізацію законодавств країн–членів ЄС; орієнтованість на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та єдиного інформаційного простору ЄС; регулювання комерційного використання публічної інформації (повторне використання). В рамках законодавства ЄС існує дві окремі процедури доступу до публічної інформації: процедура доступу для власних інформаційних потреб та процедура отримання інформації для комерційного використання.
    5. Законодавство передбачає три форми забезпечення права на доступ до публічної інформації: 1) оприлюднення публічної інформації можна розглядати як спосіб забезпечення суб’єктивних прав невизначеного кола осіб без виникнення правовідносин з розпорядником; 2) надання публічної інформації на запит передбачає виникнення процесуальних правовідносин між розпорядником та запитувачем та представляє собою окремий вид адміністративно-процедурної діяльності; 3) доступ до колегіальних засідань передбачає самостійний збір інформації запитувачем під час спостереження за процесом прийняття рішень.
    Розпорядників публічної інформації можна класифікувати на три групи, в залежності від підстав отримання такого статусу: 1) належність до суб’єктів владних повноважень; 2)наявність особливостей правового статусу (бюджетне фінансування, виконання делегованих повноважень, домінуюче або монопольне становище на ринку); 3) наявності у розпорядженні інформації, яка становить публічний інтерес. Це обумовлює обсяги їх обов’язків щодо надання доступу до інформації, від повного до обмеженого питаннями особливостей статусу та окремих видів інформації відповідно.
    6. Забезпечення та реалізація права на доступ до публічної інформації охоплює три аспекти процедурної діяльності розпорядників: 1) інтеграція норм щодо доступу до публічної інформації у загальні адміністративні процедури (характерна для оприлюднення публічної інформації та доступу до засідань колегіальних органів); 2) процедура надання публічної інформації на запит як окремий вид адміністративної процедури; 3) реєстраційні процедури спрямовані на створення належних умов доступу до публічної інформації (процедура реєстрації публічної інформації та процедура обліку запитів на доступ до публічної інформації).
    Процедура реалізації права на доступ до публічної інформації представляє собою особливу процедурну форму діяльності розпорядників публічної інформації щодо вирішення індивідуальних справ за запитами щодо надання доступу до публічної інформації.
    Особливостями даної процедури є: 1) ініціатором є суб’єкти не наділені владними повноваженнями; 2) розпорядники не можуть відмовитись від вступу у правовідносини; 3) розпорядники не виступають в якості суб’єкта управління щодо запитувача; 4) компетенція розпорядника визначає обсяг та зміст публічної інформації, що є об’єктом правовідносин.
    Процедурі надання публічної інформації за запитами властивий ряд особливих процесуальних принципів, які обумовлюють її специфіку. Принцип законності передбачає законність інформаційної діяльності та дій суб’єктів процедури, процесуальні гарантії. Принцип універсальності, полягає у встановленні єдиних для всіх розпорядників правил процедури.Принцип прозорості забезпечує обізнаність із порядком та способами отримання інформації. Принцип балансу між обмеженням доступу та свободою інформації надає розпоряднику дискреційні повноваження щодо оприлюднення не секретних частин документів або зняття обмежень доступу до інформації. Принцип швидкості та економічності пов’язує строки процедури обсягом та важливістю запитуваної інформації та справедливий розподіл видатків на задоволення запиту між розпорядником та запитувачем. Принцип врахування суспільних інтересів встановлює перевагу інформаційних потреб громадськості над потенційною шкодою від розголошення інформації.
    Структура процедури надання публічної інформації за запитами складається з послідовності стадій та процесуальних дій. Процедура розпочинається з отримання розпорядником запиту на інформацію, а завершується отриманням запитувачем інформації (або можливості ознайомлення) та завершенням діловодства за запитом розпорядником. Стадіями процедури надання публічної інформації на запит є: 1) стадія порушення процедур;, 2) стадія розгляду запиту; 3) стадія задоволення запиту та 4) стадія оскарження, в якості факультативної. Названі стадії відрізняються суб’єктним складом, специфікою процесуальних дій та процесуальними завданням, що виконуються на кожній стадії. Законодавством встановлено лише граничні строки здійснення всієї процедури (скорочений – 48 годин, стандартний – 5 днів або подовжений – до 20 днів), строки виконання окремих процесуальних стадій та дій визначаються розпорядником самостійно, згідно внутрішніх регламентів.
    7. Вважаємо за необхідне законодавчо закріпити порядок доступу до колегіальних засідань суб’єктів владних повноважень та порядок розгляду запитів на інформацію, з урахуванням послідовності стадій такого розгляду, для чого доповнити Закон України «Про доступ до публічної інформації» ст. ст. 15-1 та 20-1 такого змісту:
    Стаття 15-1. Доступ до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень
    1. Засідання колегіальних суб'єктів владних повноважень проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством.
    2. Інформація про засідання колегіальних суб’єктів владних повноважень, порядок денний та кількість місць для бажаючих отримати доступ до засідання оприлюднюється в день прийняття рішення про проведення такого засідання, але не пізніше ніж за дві години до його початку, шляхом розміщення на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень.
    3. Запити на можливість доступу до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для запитів на інформацію.
    4. Відповідь на запит на можливість доступу до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень надається протягом одного робочого дня з моменту отримання запиту, але не пізніше початку засідання.
    5. Протоколи засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до вимог цього Закону.
    Стаття 20-1 Порядок розгляду запитів на інформацію
    1. Запити на інформацію підлягають обов’язковій реєстрації розпорядником в день отримання, або, у випадку отримання запиту в неробочий час, в перший наступний робочий день.
    2. У випадку подання запиту в електронній формі, розпорядник зобов’язаний повідомити запитувача в електронній формі про отримання та реєстрацію запиту.
    3. Про необхідність відшкодування витрат на копіювання та друк документів запитувач повідомляється у письмовій формі із зазначенням реквізитів та способу оплати.
    4. Всі відповіді на запит на інформацію підписуються керівником розпорядника або особою, що його заміщає.
    5. У випадку обрання запитувачем способу отримання інформації у формі ознайомлення із документами, розпорядник має надати таку можливість у строки, встановлені для розгляду запитів на інформацію.
    6. Про місце і час надання можливості ознайомитися з документами розпорядник повідомляє запитувача у тій самій формі, у якій було подано запит.
    7. Запит на інформацію, відповіді на запит та інші документи щодо запиту зберігаються розпорядником не менше одного року.
    Є необхідним запровадження законодавчого регулювання питань повторного використання публічної інформації в комерційних цілях, яке б встановило: порядок отримання інформації, відшкодування витрат, видачу ліцензій на використання інформації та забезпечення рівних можливостей суб’єктів господарювання.



    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аблякімова Е.Е. Законодавство США щодо доступу до публічної інформації / Е.Е. Аблякімова / Правове життя сучасної України. Матеріали науково-практичної конференції. (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.) Т.1. / Націон. ун-т “Одеська юридична академія”– Одеса: Фенікс, 2013 – с. 464 – 466.
    2. Аблякімова Е.Е. Міжнародно-правові стандарти права на доступ до публічної інформації / Е.Е. Аблякімова // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Вип. 48. – Одеса: Фенікс, 2013. – с. 130 – 138.
    3. Аблякімова Е.Е. Основні принципи правового регулювання доступу до електронної публічної інформації в США / Е.Е. Аблякімова / Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.) Т. 1. / Націон. ун-т “Одеська юридична академія”. – Одеса: Фенікс, 2012 –– с. 517 – 519.
    4. Аблякімова Е.Е. Правове визначення терміну “публічна інформація” / Е.Е. Аблякімова / Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “VIII Прибузькі юридичні читання”. (м. Миколаїв, 23-24 листопада 2012 р.) – Миколаїв: Іліон, 2012 – с. 214 – 216.
    5. Аблякімова Е.Е. Правове і суспільне значення публічної інформації / Е.Е. Аблякімова // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Вип. 50. – Одеса: Фенікс, 2013. – с. 52 – 60.
    6. Аблякімова Е.Е. Реалізація права на доступ до публічної інформації в законодавстві Європейського Союзу / Е.Е. Аблякімова // Держава і право. Зб. наук. праць. – Вип. 62. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького, 2013 – с. 164 – 171.
    7. Аблякімова Е.Е. Розвиток законодавства щодо доступу до публічної інформації у Великобританії / Е.Е. Аблякімова // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Спецвипуск. – Одеса: Фенікс, 2012. – с. 94 – 102.
    8. Аблякимова Э.Э. Система обеспечения прозрачности федеральных органов власти США / Э.Э. Абликимова// Научный вестник МГИИТ: научно-практический журнал. – 2012. – № 5 (19) – с. 42 – 48.
    9. Аблякімова Е.Е. Специфіка правових досліджень питань доступу до публічної інформації / Е.Е. Аблякімова // Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. – Вип. 51. – Одеса: Фенікс, 2014. – с. 388 – 397.
    10. Аблякімова Е.Е. Універсальність як принцип процедури надання доступу до публічної інформації / Е.Е. Аблякімова / Правове життя сучасної України. Матеріали міжнародної наукової конференції. (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.) Т. ІІ./ Націон. ун-т “Одеська юридична академія” – Одеса: Юридична література, 2014 – с. 379 – 381.
    11. Агафонов С. И. Административныепроцедурыиихреализация в деятельностиоргановвнутреннихделРоссийской Федерации : автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.14 / С.И. Агафонов. – М., 2008. – 24 с.
    12. Адміністративне право України. Академічний курс. Том. 1. / За заг. ред. Аверьянова В.Б. – К.: Юридична думка, 2004 – 584 с.
    13. Адміністративне право України / За ред. Битяка Ю.П. – Харків, 2000. – 520 с.
    14. Адміністративне право України / За заг. ред. Ківалова С.В. – Одеса: Юридичналітература, 2003 – 896 с.
    15. Алехин А.П. Административное право РоссийскойФедерации / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М.: Зерцало, 1999. – 680 с.
    16. Атаманчук Г.В. Теориягосударственногоуправления / Г.В. Атаманчук. – Москва: ЮридическаяЛитература, 1997. – 400 с.
    17. Арістова І.В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади: Автореф. дис... д-ра юр. наук: 12.00.07/ Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2002. – 39 с.
    18. Бачило И.Л. Информационное право: основыпрактической інформатики / И.Л. Бачило – М.: 2001. . – 352 с.
    19. Бачило И.Л. Информационное право / И.Л. Бачило, В.Н. Лопатин, М.А. Федотов. – СПб., 2001. – 789 с.
    20. Бандурка А.М. Адміністративний процес / А.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. – К., 2001 – 336 с.
    21. Баранов О.А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи. Монографія. / О.А. Баранов – К.: Видавничий дім “Софт Прес”, 2005 – 316 с.
    22. Бахрах Д.Н. Административное право / Д.Н. Бахрах. – М., 1996. – 355 с.
    23. Белл Д. Социальные рамки информационногообщества / Новая технократическаяволна на Западе. М., 1996. – 450 с.
    24. Бєляков К.І. Організаційно-правове та наукове забезпечення інформатизації в Україні: проблеми теорії та практики: Автореф. дис... д-ра юр. наук: 12.00.07/ Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2009. – 41с.
    25. Беляков К.И. Управление и право в период информатизации: Монография / К.И. Беляков. – К.: КВІЦ, 2001 – 307 с.
    26. Буріло Ю.П. Види інформаційних прав у національному законодавстві України / Ю.П. Буріло // Правове регулювання економіки: Зб. наук. праць. – 2012. – № 11-12. – с. 44 – 53.
    27. Ващук О. Оприлюднення актів органів влади як доступ до публічної інформації / О. Ващук, Т. Дембіцька. – Львів: Інформаційно-правовий центр «Наше Право», 2012. – 63 с.
    28. Голосніченко І.П. Адміністративний процес /І.П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський – К., 2003. – 256 с.
    29. Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй. Затверджена резолюцією 55/2 Генеральної Асамблеї ООН від 8 вересня 2000 р. // A/RES/55/2.
    30. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України:навч. посіб. / Е.Ф. Демський. — К. : Юрінком Iнтер,2008. – 496 с.
    31. Державнеуправління: Європейськістандарти, досвід та адміністративне право / За заг. ред. Авер’янова В.Б.– К.: Юстиніан,2007– 288с.
    32. Дика Ю.В. Адміністративно-правові засади регулювання обмежень прав громадян на екологічну інформацію:Автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.07 / Національний аграрний університет. – К., 2008 – 21с.
    33. Жиляєв І.Б. Інформаційне право України: теорія і практика: монографія / І.Б. Жиляєв. – К.: Парламентське видавництво, 2009 – 104 с.
    34. Закон України“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про інформацію” (у новій редакції) та Закону України "Про доступ до публічної інформації” від 27 березня 2013 р. № 1170-VII // Голос України. – 2014. – 18 квітня. – № 77.
    35. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” № 1922-III від 13 липня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 43. – Ст. 362.
    36. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314.
    37. Закон України “Про захист персональних даних” від 01 червня 2010 р. № 2297-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 49. – Ст. 1604.
    38. Закон України “Про захист прав споживачів” від 01 грудня 2005 р. № 3161-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006ю – № 7. – ст. 84.
    39. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 р. № 2657-XII (В редакції Закону від 13.01.2011 № 2938-VI) // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 313.
    40. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. –Ст. 170; 2010. – № 37. –Ст. 496.
    41. Закон України “Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” від 23 вересня 1997 р. № 538/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 48. – Ст. 296.
    42. Закон України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015” від 09 січня 2007 р. № 537-V // Відомості Верховної Ради України – 2007. – № 12. – Ст. 102.
    43. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р. № 964-IV // ВідомостіВерховної Ради України. – 2003. –№ 39. –Ст. 351.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины