Балабан Сергій Миронович. Ефективність адміністративно-правового регулювання: наукові та організаційно-правові засади оцінки і забезпечення

Краткое описание

Балабан Сергій Миронович. Ефективність адміністративно-правового регулювання: наукові та організаційно-правові засади оцінки і забезпечення.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. - Київ, 2014.- 211 с.

Генеральна прокуратура України
Національна академія прокуратури України

на правах рукопису

БАЛАБАН СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ

УДК 342.92

ЕФЕКТИВНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ: НАУКОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук
Рибалка Наталія Олегівна

Київ – 2014
ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ……………………………………………………………………12
1.1. Методологічні засади дослідження ефективності правового регулювання…………………………………………………………………………...12
1.2. Ефективність адміністративно-правового регулювання: поняття та зміст……………………………………………………………………………………54
Висновки до розділу 1………………………………………………………….71
РОЗДІЛ 2. НАУКОВІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ……………………...75
2.1. Принципи оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання…………………………………………………………………………...75
2.2. Оцінка ефективності адміністративно-правового регулювання відносин публічного управління та у сфері адміністративних послуг……………………….96
2.3. Оцінка ефективності адміністративно-правового регулювання деліктних відносин………………………………………………………………………………130
Висновки до розділу 2………………………………………………………...147
РОЗДІЛ 3. НАУКОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ…………………………………………………………………..151
3.1. Наукова експертиза як засіб забезпечення ефективності адміністративно-правового регулювання………………………………………….151
3.2. Моніторинг ефективності адміністративно-правового регулювання...167
Висновки до розділу 3………………………………………………………...181
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...189
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...…213

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення завдання, що полягає в дослідженні наукових та організаційно-правових засад оцінки і забезпечення ефективності адміністративно-правового регулювання. Основними висновками роботи є наведені нижче.
1. Сформульовано методологічні засади дослідження ефективності правового регулювання.
Методологія філософського рівня представлена концепцією діалектичного детермінізму. Загальнонаукового – комплекс методів абстрагування, порівняння, аналізу, а також системно-структурного, інституціонального, логічного, синергетичного методів; спеціально-наукового – концепціями інформаційного моделювання, соціального конструктивізму, інституціоналізму, теорією функціонального аналізу, правового економізму. Результати дослідження ефективності правового регулювання визначаються системою зазначених концепцій, що дає можливість забезпечити належну повноту, репрезентативність та практичну адаптивність.
2. Запропоновано поняття та визначено зміст ефективності адміністративно-правового регулювання.
Так, під ефективністю адміністративно-правового регулювання запропоновано вважати міру вкладу дії адміністративно-правової норми чи її комплексу в межах нормативно-правового акта для усунення соціальних протиріч, що формуються в процесі взаємодії між суб’єктами публічних відносин один із одним і з фізичними та юридичними особами, які не є носіями владних повноважень, а також ступінь відповідності й сприяння в реалізації конструктивного людського потенціалу, традиційним та інноваційним тенденціям суспільного розвитку в цілому, що досягається в результаті правового регулювання на підставі цільової оптимізації функціонування відносин у сфері публічного управління, надання адміністративних послуг та деліктних адміністративно-правових відносин.
Структурний блок параметрів ефективності адміністративно-правового регулювання охоплює: 1) відповідність між змістом адміністративно-правового регулювання та його стадією; 2) відповідність методу адміністративно-правового регулювання змістовним характеристикам суспільних відносин, що входять до його предмета; 3) відповідність способу адміністративно-правового регулювання суспільним відносинам, що входять до його предмета; 4) відповідність типу адміністративно-правового регулювання його засадам, предмету, суб’єктам.
Функціональний блок містить такі параметри: 1) внутрішньогалузева й системно-правова узгодженість, несуперечність, техніко-юридична виваженість юридичних норм, спрямованих на регулювання суспільних відносин у сфері державного управління, а також їх змістовна актуальність, реальна соціальна затребуваність, безконфліктність; 2) стан адміністративно-правових відносин, що є складовою механізму адміністративно-правового регулювання і має відповідати інноваційним тенденціям соціального розвитку, забезпечувати дійсні можливості реалізації прав і свобод, законних інтересів, виконання юридичних обов’язків з мінімальною корупційною складовою та максимальною зацікавленістю у їх підтриманні, розвитку адресатів юридичних норм; 3) відповідність актів застосування й реалізації адміністративно-правових норм висхідним цілям адміністративно-правового регулювання, вимогам законності, своєчасності й соціальної справедливості.
3. Надано характеристику принципам оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання.
До управлінських принципів оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання належать такі, як: загальні принципи, що включають: законність, демократизм, гласність, відповідальність держави перед людиною за свою діяль¬ність; спеціальні принципи, до яких включено: галузевий та міжгалузевий підходи до оцінки ефективності, а також принципи територіальності, ефективної адміністрації, несення відповідальності органами публічної адміністрації; повага законних очікувань, консультування та надання інформації, принцип підлеглості публічних адміністрацій зовнішньому контролю, принцип широкої участі громадян в процесі оцінки ефективності; дотримання приватності й конфіденційності; соціально-політичні принципи, які складаються з наступних: централізм в управлінні оцінкою ефективності, політична нейтральність; організаційні принципи: раціоналізація організації адміністрації; поєднання колегіальності і єдиноначальництва в управлінні оцінкою ефективності адміністративно-правового регулювання; принципи безперервності, оперативності та своєчасності, цілеспрямованості, економічності, прозорості адміністративних дій.
До наукових принципів оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання віднесено наступні: об’єктивність, системність, історизм, принцип співвідношення логічного й історичного, принцип конкретності, реальності та поєднання теорії з практикою.
4. Охарактеризовано наукові засади оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання відносин публічного управління та у сфері адміністративних послуг. На підставі застосування положень загальнотеоретичного вчення про структуру суспільних відносин запропоновано та обґрунтовано 16 критеріїв, що знижують ефективність адміністративно-правового регулювання відносин публічного управління, та 4 – у сфері надання адміністративних послуг.
5. Охарактеризовано наукові засади оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання деліктних відносин, виокремлено та описано 10 критеріїв зниження їх ефективності.
Відстоюється думка про доцільність використання інструментів, розроблених у межах Рамкової системи оцінки (Common Assessment Framework) ЄС, при оцінці ефективності адміністративно-правового регулювання в Україні з огляду на геополітичний курс на євроінтеграцію та приведення практики публічного управління до найвищих стандартів сервісної моделі.
Здійснене дослідження критеріїв зниження ефективності адміністративно-правового регулювання дало можливість запропонувати найбільш оптимальний перелік методів дослідження, до яких віднесено контент-аналіз засобів масової інформації, ресурсів засобів масової комунікації, періодичних наукових фахових видань, збирання експертних оцінок, метод дельфі, опитування, статистичне спостереження. Запропоновано схему застосування методу дельфі, а також вироблено практичні рекомендації щодо використання опитування для виявлення ефективності адміністративно-правового регулювання і її формалізації.
6. Надано характеристику науковій експертизі як засобу забезпечення ефективності адміністративно-правового регулювання. Останню запропоновано розуміти як різновид експертиз у галузі права, що полягає у фаховому, методично обґрунтованому дослідженні нормативно-правових актів і їх проектів, правореалізаційної та правозастосовної практики з метою оцінки їх ефективності і формулювання пропозицій щодо її підвищення.
7. Визначено наукові засади здійснення моніторингу ефективності адміністративно-правового регулювання. Аргументовано, що моніторинг може бути визначений як постійно функціонуюча система спостереження за показниками (критеріями) ефективності адміністративно-правового регулювання, що складається з комплексу циклічних дій щодо збирання, аналізу, узагальнення, прогностичного оцінювання інформації, формування на підставі цього висновків і рекомендацій, адресованих публічній адміністрації, з метою забезпечення вчасного корегування змісту нормативно-правових актів, правозастосовної та правореалізаційної практики у напрямі досягнення максимальної їх відповідності вимогам законності, справедливості, соціальним запитам та очікуванням, прогресивності й економічності.
8. Вироблено рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад реалізації механізмів забезпечення ефективності адміністративно-правового регулювання у діяльності органів державної влади України. Обґрунтовується необхідність запровадження окремої класифікаційної категорії в системі статистичного обліку з розділу «Правова та політична статистика» – 0127004 «Ефективність адміністративно-правового регулювання»; внесення змін до Закону України «Про державну статистику» з метою приведення його у відповідність до новітніх запитів щодо функціонування системи моніторингу ефективності адміністративно-правового регулювання; розроблення та прийняття Методологічних положень зі статистики ефективності адміністративно-правового регулювання, що мають бути затверджені відповідним наказом Державної служби статистики України, та вжиття низки інших заходів.