Ваксман Регіна Володимирівна. Вдосконалення господарсько-правового забезпечення рекламної діяльності : Ваксман Регина Владимировна. Совершенствования хозяйственно-правового обеспечения рекламной деятельности



  • Название:
  • Ваксман Регіна Володимирівна. Вдосконалення господарсько-правового забезпечення рекламної діяльності
  • Альтернативное название:
  • Ваксман Регина Владимировна. Совершенствования хозяйственно-правового обеспечения рекламной деятельности
  • Кол-во страниц:
  • 224
  • ВУЗ:
  • Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Ваксман Регіна Володимирівна. Вдосконалення господарсько-правового забезпечення рекламної діяльності.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.04, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2014.- 200 с.

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

    На правах рукопису


    ВАКСМАН РЕГІНА ВОЛОДИМИРІВНА

    УДК 346.9:366


    ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


    12.00.04 – господарське право;
    господарсько-процесуальне право


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук


    Науковий керівник:
    Задихайло Дмитро Витольдович,
    доктор юридичних наук, доцент



    Харків-2014
    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………….. 3
    ВСТУП………………………………………………………………………... 4
    РОЗДІЛ 1. Сучасний стан нормативного регулювання рекламної діяльності.
    1.1 Поняття реклами та рекламної діяльності. Відмежування рекламної діяльності від суміжних понять…………………………………. 14
    1.2 Сучасний стан законодавчої урегульованості рекламної діяльності в Україні………………………………………………………….. 42
    1.3Правове регулювання рекламної діяльності в зарубіжних країнах………………………………………………………………………… 62
    ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ……………………………………………. 81
    РОЗДІЛ 2. Напрями вдосконалення законодавства про рекламну діяльність.
    2.1Основні дисфункції законодавчого регулювання рекламної діяльності в сучасних умовах…………………..…………………………… 86
    2.2Обмеження використання технологій психологічного впливу на підсвідомість у рекламній діяльності……………………………………. 101
    2.3Принципи та заборони як правові засоби регулювання рекламної діяльності..………………………………………………………... 115
    2.4Проблеми господарсько-договірного забезпечення рекламних послуг……………………………………………………………………...….. 134
    2.5Шляхи модернізації структури та змісту чинного Закону України «Про рекламу»…...…………………………………………………. 153
    ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ……………………………………………….. 186
    ВИСНОВКИ…………………………………………………….. 192
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 200
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 220




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    ЗУ ‒ Закон України
    ЦКУ ‒ Цивільний кодекс України
    ГКУ ‒ Господарський кодекс України
    ВРУ – Верховна Рада України
    КМУ‒ Кабінет Міністрів України
    РРП ‒ Ринок рекламних послуг
    РД ‒ Рекламна діяльність
    РП ‒ Рекламні послуги
    РР – Продакт Плейсмент (Product placement)
    ОІВ ‒ Об’єкти інтелектуальної власності
    ЄС ‒ Європейський Союз
    СНД ‒ Співдружність Незалежних Держав
    МКРД ‒ Міжнародний кодекс рекламної діяльності
    ЗМІ ‒ Засоби масової інформації
    РК ‒ Республіка Казахстан
    АР ‒ Азербайджанська Республіка
    РУ ‒ Республіка Узбекистан
    РФ ‒ Російська Федерація
    ЕР ‒ Естонська Республіка
    КНР ‒ Китайська Народна Республіка
    РМ ‒ Республіка Молдова





    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Розвиток рекламної діяльності в Україні з початку 90-х рр., характеризується процесами формування власного розгалуженого конкурентного ринку, постійною динамікою попиту на рекламні послуги у сфері господарювання та виникнення значної кількості суб’єктів відповідних послуг. Сучасні суб’єкти господарювання використовують рекламу як спосіб стимулювання реалізації товарів та послуг, створення стабільної та позитивної ділової репутації на відповідних ринках.
    Прийнятий у 1996 р. Закон України «Про рекламу» на той час у цілому відповідав стану відносин у сфері рекламних послуг, але сьогодні суттєво відстає від нього. Функціонування ринку рекламних послуг торкається широкого кола публічних та приватних інтересів, значна частина яких потрапляє до сфери безпеки споживання, суспільної моралі, захисту свідомості споживача, міжетнічної та конфесійної толерантності. Враховуючи, що названі відносини, з одного боку зачіпають законні інтереси та права споживачів, встановлені Конституцією й Законами України, а з другого – сприяють встановленню реальних конкурентних переваг тих чи інших суб’єктів господарювання, процесу постійного вдосконалення законодавчого регулювання рекламної діяльності слід надати постійного характеру. Цей імператив зумовлений динамікою рекламного ринку, функціонування якого ґрунтується на широкому використанні сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій в сфері розміщення рекламного продукту, що породжує нові види відносин , а отже, потребує її правового регламентування.
    Методологічною проблемою розвитку законодавства у сфері реклами є те, що законодавець своїм об’єктом, насамперед вбачає рекламну діяльність, а не ринок рекламних послуг як складне і структуроване суспільно-економічне утворення, що призводить до цілої низки дефектів законодавчого забезпечення. З огляду на це актуальними завданнями господарсько-правової політики в названій сфері є: виокремлення й систематизація видів рекламних послуг, що потребують правового забезпечення; визначення засобів і способів удосконалення правової конструкції договору про надання рекламних послуг; усунення недоліків існуючого механізму реалізації захисту публічних інтересів; врахування активної динаміки розвитку спеціалізації рекламної діяльності в різних сферах тощо. На сучасному етапі розвитку законодавства у сфері реклами слід констатувати наявність цілої низки прогалин, що ставить під сумнів, зокрема, спроможність законодавства та юридичної практики забезпечити задекларовані принципи та законні інтереси учасників відповідних правовідносин, а відтак, і режим законності їх реалізації. Тож, актуальним завданням господарсько-правової науки і законодавства залишається модернізація законодавчого регулювання рекламної діяльності в Україні.
    Наукова розробленість проблематики ефективності господарсько-правового забезпечення рекламної діяльності характеризується наявністю цілої низки розрізнених праць, присвячених окремим об’єктам відповідних правовідносин. У цьому контексті науково-теоретичною основою проведеного дослідження стали праці відомих науковців, зокрема А.О. Вітренко, Ю.О. Громенко, Ю.І Зоріної, А.Н. Лебедєва-Любімова, Л.В. Мамчур, Л.А. Микитенко, Є.В. Ромата, Н.О. Саніахметової, К.Ю. Тотьєва, Г.О. Ульянової, А.І. Черемнової, О.Р. Шишки, Ф. АренсаУілл′яма, Л. Бове Кортленда; А. Дейяна, Л. Дюпона, К. Ротцолла, Ч. Сендиджа, В. Фрайбургера та ін. Однак названі вчені не ставили своєю метою проведення комплексного монографічного дослідження дисфункцій правового забезпечення рекламної діяльності з метою визначення напрямів його комплексної модернізації.
    Мета й задачі дослідження. Метою дисертації є визначення основних дисфункцій чинного законодавства України про рекламну діяльність та відповідних напрямів його подальшого вдосконалення.
    Відповідно до поставленої мети слід вирішити такі завдання дисертації:
     визначити етапи розвитку нормативно-правового забезпечення рекламної діяльності та його сучасний стан;
     сформулювати авторське визначення поняття «реклама», визначити його кваліфікаційні критерії та характер співвідношення із суміжними поняттями та видами діяльності;
     сформувати сучасний за змістом та законодавчою технікою понятійний апарат у сфері рекламної діяльності.
     визначити основні риси сучасного стану та перспектив розвитку законодавчого регулювання реклами в Україні, а також виявити коло основних дефектів законодавства України у сфері рекламної діяльності.
     проаналізувати зміст основних правових засобів та механізмів регулювання рекламної діяльності.
     з′ясувати коло проблем, пов′язаних із використанням маніпулятивних технологій (методів, прийомів) як прояв недобросовісної реклами.
     визначити перелік рекламних послуг, які надаються рекламними агентствами, та особливості договірного забезпечення рекламної діяльності.
     на підставі проведеного дослідження сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України про рекламну діяльність.
    Об’єктом дослідження є господарські відносини, що виникають у зв’язку з проектуванням, створенням, розміщенням рекламного продукту та розповсюдженням реклами як такої.
    Предметом дослідження є господарсько-правове регулювання рекламної діяльності, а також конкретні напрямки його вдосконалення.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод пізнання явищ і процесів. У роботі здійснювався комплексний підхід, що виявився в застосуванні різних наукових методів, залежно від конкретних питань дослідження: історико-правовий метод для визначення етапів розвитку феномена «реклама» та особливостей її правової регламентації (1.1); порівняльно-правовий – при аналізі положень нормативно-правових актів країн ЄС та СНД (1.3); системно-структурний – для формування та структурного розміщення нормативного матеріалу в Законі України «Про рекламу» та дослідження систематики функціонування самого ринку реклами (2.1; 2.5); логiко-юридичний метод при формулюванні визначень та висновків у відповідно до мети дослідження (1.1; 2.3; 2.4; 2.5). За допомогою формально-юридичного методу здійснено аналіз законодавства, розроблено класифікацію заборон у сфері рекламної діяльності та нормативно-правових актів за певними критеріями (1.2; 2.3). Метод аналогії дозволив на основі досвіду зарубіжних країн зробити висновок про необхідність заповнення окремих нормативних прогалин у Законі України «Про рекламу» (2.1; 2.5). При формуванні конкретних пропозицій щодо модернізації чинного законодавства України застосовано метод правового моделювання (2.5).
    Теоретичну базу дисертації склали праці вчених-господарників, таких як: Ю.Є. Атаманова, О.А. Беляневич, А.Г. Бобкова, О.М. Вінник, Д.В. Задихайло, Г.Л. Знаменський, В.К Мамутов, В.С. Мілаш, В.М. Пашков, О.П. Подцерковний, В.А. Устименко, О.В. Шаповалова, В.С. Щербина та ін.
    До спеціальних слід віднести роботи вчених, які досліджували суспільні відносини у сфері реклами та їх нормативне забезпечення: А.О. Вітренко, Ю.О. Громенко, Ю.І Зоріної, А.Н. Лебедєва-Любімова, Л.В. Мамчур, Л.А. Микитенко, Є.В. Ромата, Н.О. Саніахметової, К.Ю. Тотьєва, Г.О. Ульянової, А.І. Черемнової, О.Р. Шишки та ін.
    Слід відзначити, роботи в сфері реклами таких зарубіжних науковців: Ф. АренсаУіляма, Л. БовеКортленда; А. Дейяна, Л. Дюпона, К. Ротцолла, Ч. Сендиджа, В. Фрайбургера та ін.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є першим в Україні комплексним теоретичним дослідженням питань удосконалення господарсько-правового забезпечення рекламної діяльності шляхом визначення основних дисфункцій чинного законодавства України про рекламну діяльність та напрямів його подальшого вдосконалення.
    У результаті проведеного дослідження отримані та виносяться на захист наступні вперше сформульовані чи додатково аргументовані наукові положення і висновки:
    Уперше в господарсько-правовій доктрині:
    1. Визначено етапи нормативно-правового забезпечення рекламної діяльності, що характеризують сучасний стан законодавства України у сфері рекламної діяльності.
    2. Надано визначення поняття «рекламний продукт», яке слід розуміти, як основний засіб рекламної діяльності, який створюється та розміщується в засобах масової комунікації на договірних засадах, є власне об’єктом інтелектуальної власності і містить у собі комбінацію інформаційного та емоційного компонентів для здійснення відповідного впливу на свідомість споживача в межах нормативно встановлених вимог.
    3. Запропоновано додаткові критерії кваліфікації реклами та рекламної діяльності як окремого виду господарської діяльності з метою відокремлення її від суміжних понять та видів діяльності, таких як: оголошення, інформація, журналістика й маркетинг.
    4. Доведено необхідність віднесення «Продакт плейсмент» (Product placement – РР) до специфічного виду реклами, розроблено критерії кваліфікації цього виду реклами та обґрунтовано доцільність формування відповідних норм, які мають знайти відображення у запропонованих доповненнях до Закону України «Про рекламу».
    5. Аргументовано необхідність поділу недобросовісної реклами на явну і приховану – для диференційованої правової оцінки рекламного продукту, засобів його розповсюдження як недобросовісних, а звідси – належних правових наслідків. Встановлено, що за основним критерієм – ступенем інтенсивності розповсюдження – добросовісна реклама може набувати характеру недобросовісної.
    6. Розроблено систему кваліфікуючих ознак, ідентифікації недобросовісної реклами як такої, створеної з використанням маніпулятивних технологій. Визначено необхідність диференціації таких технологій на агресивні та неагресивні за ступенем суспільної шкідливості і відповідними правовими наслідками.
    7. Запропоновано авторський варіант законодавчої модернізації переліку видів та визначення принципів реклами, а також надання їм значення правових засобів кваліфікації добросовісної реклами та здійснено систематизацію таких принципів, яка може стати складової нової структури викладення нормативного матеріалу у ЗУ «Про рекламу».
    8. Систематизовано коло заборон у рекламі, визначено критерії їх класифікації на окремі типи, групи й підгрупи та сформульовано відповідні пропозиції щодо доповнення Закону України «Про рекламу». До запропонованих автором уперше слід віднести такі заборони: 1) реклами з демонстрацією жорстокого та неналежного поводження з тваринами; 2) наводити ім′я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, будь-яку інформацію про спонсора та/або його товари чи послуги виробниками алкогольних напоїв й пива та/або напоїв, що виготовляються на його основі, у час, заборонений для трансляції реклами зазначених товарів; 3) реклама на дорожніх та тротуарних покриттях, яка імітує відкриті люки, вибоїни, тріщини, калюжі та інші явища, які можуть викликати переляк у людини; 4) розповсюдження реклами на листах від державних та комунальних установ про оплати комунальних послуг, а також платіжно-розрахункових документах та інші.
    9. Доведено необхідність впровадити на законодавчому рівні системне договірне забезпечення рекламної діяльності, що базується на послідовному врегулюванні надання рекламних послуг на всіх етапах рекламної діяльності, зокрема: проектування, створення, розміщення та розповсюдження реклами.
    10. Запропоновано Закон України «Про рекламу» доповнити окремою статтею «Атипова реклама», яка присвячена врегулюванню сучасних видів реклами, які не пов′язані з використанням традиційних засобів розповсюдження реклами, зокрема: жива реклама; реклама на сувенірах; амбіент медіа.
    11. Теоретично обґрунтовано необхідність створення спеціального правового регулювання реклами таких специфічних груп товарів та послуг: реклама транспортних засобів та транспортних послуг; зоотоварів і рослин; масових розважальних заходів; продуктів харчування та безалкогольних напоїв, засобів гігієни, косметики та побутової хімії тощо. Регламентація одних потребує подальшого вдосконалення, а інших – вимагає первинної правової інституціалізації.
    Удосконалено визначення наступних понять:
    1) «реклама», під яким пропонується розуміти відносини, що обумовлені змістом відповідних договірних господарсько-правових зобов’язань та спрямовані на спеціальне інформування споживача та інших категорій реципієнтів про осіб, події, продукцію чи послуги шляхом розміщення та розповсюдження рекламного продукту в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою спонукання до споживання відповідних товарів та послуг або прийняття юридично значущих рішень у сфері некомерційно-соціальних відносин.
    2) «рекламна діяльність», під яким пропонується розуміти невід′ємну складову функціонування будь-якого товарного ринку, що є самостійним видом комерційної господарської діяльності (підприємницької), яка здійснюється на конкурентних засадах та полягає у проектуванні, виготовленні та розміщенні замовленого або наданого контрагентом рекламного продукту й розповсюдження з метою впливу на реципієнтів (споживачів) задля активізації збуту відповідних товарів та послуг, а також інформування їх щодо суспільно значимих фактів та подій.
    3) «рекламні послуги», під якими пропонується розуміти вид господарсько-правового зобов’язання в сфері рекламної діяльності, що виникає на підставі конкретного договору між рекламістом та рекламодавцем і полягає у здійсненні окремих зобов’язань, пов’язаних із проектуванням та створенням рекламного продукту або проведення рекламних заходів, розміщення та розповсюдження реклами за допомогою рекламних засобів та інших способів просування товарів (маркетингові консультації, заходи тощо), які надаються виконавцем в особі рекламіста (рекламного агентства) в інтересах замовника, але спрямовані на сприйняття цільовою аудиторією потенційних споживачів товарів та послуг у процесі здійснення виконавцем своїх договірних зобов′язань.
    4) «Продакт плейсмент» (Product placement), яке пропонується розглядати як специфічну форму розміщення рекламної інформації про товар/послугу чи торгову марку або візуальне їх відображення у кінофільмі, комп′ютерних іграх, музичних творах та літературі, що дає можливість виробнику реклами створити ненав′язливу презентацію свого продукту, яка не порушує основну сюжетну лінію.
    Подальший розвиток отримала аргументація необхідності законодавчого забезпечення політичної реклами на рівні із соціальною та комерційною. Запропоновано поділ політичної реклами на передвиборну та поточну політичну рекламу, враховуючи відмінності в законодавчо встановлених вимогах та правових наслідках здійснення відповідної рекламної діяльності.
    Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані у: науково-дослідній сфері – у подальших дослідженнях господарсько-правових проблем при здійснення рекламної діяльності; у правотворчій діяльності – як основа модернізації чинного законодавства у сфері реклами шляхом внесення змін до Господарського кодексу, Закону України «Про рекламу» та інших видів нормативно-правових актів; у навчальному процесі – при викладенні курсу «Господарське право», при розробці спеціального курсу «Господарсько-правове забезпечення рекламної діяльності», а також рекомендацій для спеціалістів у галузі права та інших наук, які досліджують сферу рекламної діяльності.
    Особистим внеском здобувача є окремий розділ у колективній монографії «Засоби та механізми господарсько-правового регулювання», який висвітлює певні аспекти даного наукового дослідження.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, і знайшли своє відображення в доповідях. Результати отримані під час дослідження, були представлені на таких наукових конференціях: «Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері (м. Харків, червень 2011 р.); «Шляхи формування національної інноваційної системи та удосконалення інноваційного законодавства» (м. Харків, листопад 2011 р.) «Юридична осінь 2011» (м. Харків, листопад 2011 р.); «Процеси економічної глобалізації та напрями модернізації господарсько-правового порядку в Україні» (м. Харків, квітень 2012 р.); «Правове забезпечення комерціалізації результатів досліджень і розробок» (м. Харків, травень 2012 р.); «Юридична осінь 2012 (м. Харків, листопад 2012 р.); «Господарсько-правове забезпечення зростання конкурентоздатності національної економіки» (м. Харків, грудень 2012 р.); «Соціально-економічні трансформації сучасного світу» (м. Харків, травень 2013 р.).
    Публікації. За темою дисертації підготовлено 17 наукових публікацій, з яких сім статей – у фахових наукових виданнях, одна стаття у зарубіжному виданні та тези восьми наукових доповідей на конференціях, а також 1 публікація у колективному монографічному дослідженні кафедри господарського права.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ:
    У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні правової природи реклами як об’єкта правового регулювання господарських відносин, виявленні основних дисфункцій чинного законодавства України про рекламну діяльність та розробленні відповідних напрямів його подальшого удосконалення.
    Основні висновки проведеного дослідження полягають у наступному:
    .1 У розвитку новітнього інституту реклами можна визначити чотири етап відповідно до змін змісту понять «рекламний продукт» і «засоби його поширення» та їх законодавчої фіксації. Умовно можна визначити чотири етапи нормативно-правового забезпечення рекламної діяльності з моменту проголошення України незалежною державою (1991 р.) і до сьогодні. Перший етап (1991-1995 рр.) – зародження вітчизняної РД на базі загального правового регулювання підприємницької діяльності як такої без визначення РД специфічним різновидом підприємницької; другий етап (1996 р.) – становлення вітчизняного РРП на базі спеціалізованого нормативно-правового акта у цій сфері ‒ ЗУ «Про рекламу». Але, цей закон сформував загальні підходи правового врегулювання, узагальнив правову можливість створення об′єднань громадян та підприємств у галузі реклами в саморегулівну організацію ‒ Всеукраїнську рекламну коаліцію (ВРК), яку створено у 1997 році з метою сприяння розвитку рекламного ринку; третій етап (1998 р.) – рецесія розвитку ринку реклами, що супроводжується реструктуризацією ринку та скороченням традиційних засобів розповсюдження реклами на користь Інтернет реклами за рахунок скорочення обсягів реклами в друкованих засобах; четвертий етап (з 2000 р.) – відновлення динаміки розвитку формування сегментованого РРП. Відновлення обсягів ринку реклами, його подальше зростання. Етап активної, але безсистемної діяльності законодавця по вдосконаленню змісту ЗУ «Про рекламу», фактично етап підготовки до його модернізації на якісно-новому рівні, що виявив диспропорцію між реальним рівнем розвитку цього ринку та його законодавчим забезпеченням
    .2 Приведення сучасного законодавства, що регламентує відносини у сфері реклами, у відповідність до вимог часу неможливе без визначення базових понять – правових засобів: «реклама», «рекламна діяльність», «рекламний продукт», «рекламні послуги», «недобросовісні рекламні послуги» та в цілому «ринок рекламних послуг».
    .3 У сучасній суспільній свідомості поняття «реклама» тісно пов′язано з такими поняттями, як «рекламне оголошення», «журналістика», «інформація» та «маркетинг». Відтак, важливо визначити ці поняття через з′ясування їх спільних та спеціальних особливостей встановити ступінь їх взаємозв′язку. Аналіз зазначених понять дає підстави для таких висновків:
    • Основними критеріями розмежування понять «оголошення» та «реклама» є зміст та характер викладення інформації. По-перше, в рекламі містяться два компоненти – інформаційний та емоційний, а в оголошенні – тільки інформаційний; по-друге, реклама зводиться виключно до пропозиції про придбання, тоді як рекламне оголошення з інформації про продаж чи обмін товарів та послуг.
    • Реклама – один із найефективніших інструментів маркетингу на етапі просування товарів, отже, ці два види діяльності є спорідненими, де реклама виступає заходом трейд-маркетингу. Разом із тим ці феномени можуть успішно функціонувати окремо один від одного.
    • Інформація, як сукупність відомостей, фактів та уявлень про все навколо, використовується рекламою з метою підвищення обізнаності споживачів щодо товару чи послуги, що рекламуються. Вона необхідна для створення будь-якого рекламного повідомлення. Отже, інформація є складовою реклами, оскільки остання будується не тільки на інформації про товар, а залучає безліч інших засобів для просування товарів та послуг шляхом впливу на емоційну сферу її споживачів.
    • Слід чітко відокремити рекламну діяльність від журналістської і розробити відповідні критерії оцінки журналістської діяльності як недобросовісної, оскільки сьогодні спостерігається тенденція спотворення істинної мети журналістики шляхом її здійснення на комерційних засадах у рекламних цілях.
    .4 У Правила торгівлі доцільно ввести положення про допустимість та форми спеціальних маркетингових способів просування (продажу) товарів та послуг, які мають характер маніпулятивного психологічного впливу на споживача реклами, внаслідок чого у останнього викривлюється споживчій вибір або з′являється «штучна» потреба придбання продукту реклами. До таких способів слід віднести: використання відповідних запахів, кольорів, музики, розміщення товарів на полицях («золота полиця»), ефект «прожектора», «ліквідація» тощо.
    .5 Мета продакт плейсмент (Product Placement) як реклами полягає не тільки в показі, описі продукту, але і в тому, щоб надалі цей продукт на підсвідомому рівні асоціювався з героєм або позитивним сюжетом художнього твору. Використання продакт плейсмент (Product Placement) залишається поза сферою дії чинного законодавства України про рекламну діяльність через втілення у таких завуальованих формах, як спонсорство, благодійність, дарування, реквізит. Із метою здійснення правової кваліфікації доцільно виділити критерії продакт плейсмент (Product Placement), за якими це явище може отримувати кваліфікацію реклами.
    .6 Предметний розподіл Законів України, які регулюють окремі аспекти здійснення рекламній діяльності:
    • перша група охоплює закони, які спрямовані на захист суб’єктів рекламної діяльності (конкуренції);
    • друга – закони, які пов’язані із рекламним продуктом та умовами захисту споживачів;
    • третя група передбачає закони, які стосуються умов розповсюдження (розміщення) реклами.
    .7 Рекламна діяльність у силу специфіки предмета й з урахуванням іноземного досвіду, має стати об′єктом не тільки законодавчого регулювання, а й звичаєвого права, зокрема стандартів етики (кодексів), які формуються в межах діяльності саморегулівних організацій, що створить правові звичаї та узвичаєння загальновизнані та обов′язкові норми для використання суб′єктами господарювання у сфері реклами шляхом комплексного застосування державного регулювання та механізмів саморегуляції.
    .8 Інтенсивні темпи розвитку рекламної діяльності на ринках багатьох країн світу стали передумовою прийняття Міжнародного кодексу рекламної діяльності, який слугує засобом підтримки етичних стандартів маркетингу, використовуючи механізми саморегулювання рекламної діяльності, що передбачені законодавством окремих країн (національних законів) та міжнародного права. У 2005 р. на відкритому засіданні Індустріального телевізійного комітету (ІТК) було ініційовано створення «Рекламного кодексу України» як необхідного нормативного інструменту саморегулювання ринку, прийняття якого свідчить про активізацію розвитку нормативного забезпечення та необхідність підключення до процесу нормотворення самих суб’єктів рекламної діяльності.
    .9 Аналіз чинного Закону України «Про рекламу» свідчить про необхідність розширення кола нормативно закріплених способів розповсюдження реклами за рахунок таких засобів: поштового зв′язку, мобільного зв’язку, мережі Інтернет, розрахунково-платіжних документів, рекламних подарунків, на дорожніх і тротуарних покриттів та атипових медійних носіях. На часі модернізація закону щодо питань соціальної й політичної реклами та внесення окремих додаткових положення щодо телепродажу. Таким чином, зазначені види реклами та способи її розповсюдження повинні отримати формалізацію в Законі Україні «Про рекламу», де бажано було б отримати сформовану позицію законодавця стосовно критеріїв правомірності, підстав обмеження, а у деяких випадках і підстав відповідальності за порушення у цій сфері.
    .10 Вплив реклами на свідомість у цілому можна характеризувати, зокрема, за критерієм інтенсивності, отже, технології (методи, прийоми) психологічного впливу, які використовуються у рекламній діяльності як різновиді господарської діяльності, нами поділені на агресивні й неагресивні. До агресивних технологій слід віднести такі методи: сугестія (навіювання); технологія «25-го кадру»; трасова індукція (транса); гіпноз; метод «зараження». Неагресивні технології складають такі: переконання; нейролінгвістичне програмування (NLP) – може набувати і агресивного характеру; наслідування; «ореолу». Відтак, запропоновано власну систематизацію окремих технологій (методів та прийомів) психологічного впливу на підсвідомість споживачів, які можуть бути використані у рекламі, з відповідним віднесенням до категорії агресивних або неагресивних
    .11 Серед реклами недобросовісної додатково виділено явну і приховану рекламу. Найнебезпечнішим видом реклами є недобросовісна прихована реклама, тобто реклама яка здійснює грубий вплив не тільки на свідомість, а й на підсвідомість людини, позбавляє її права вибору та може спонукати до дій, невластивих їй, а також у процесі якої використовуються агресивні технології, яка не розпізнається й не ідентифікується споживачем. Така реклама розглядається нами як примушення та спонукання до певних дій. Серед прихованих технологій (методів, прийомів) виділено ті, що використовуються в недобросовісній явній та недобросовісній прихованій рекламі для здійснення психологічного впливу на споживачів. Визначено явні методи, які застосовують у добросовісній рекламі.
    .12 Для правової кваліфікації добросовісної реклами необхідно виділити критерії добросовісності, які, у відповідності з методом від противного, формулюють принципи й заборони у ЗУ «Про рекламу».
    .13 Заборони, які передбачені у ст. 8 ЗУ «Про рекламу», поділити на три окремі типи, а саме, перший тип – заборони, які пов′язані з маніпулюванням свідомістю, другий тип – заборони, які спрямовані на забезпечення інших принципів та вимог рекламної діяльності та третій тип – заборони, які пов′язані з розміщенням та розповсюдженням реклами. Другий тип слід класифікувати на три окремі групи: загальні (заборони, які є універсальними для реклами в цілому), особливі та спеціальні (заборони, які регулюють рекламу окремих видів товарів та послуг). Серед особливих доречно виділити дві підгрупи заборон, які занесені до цієї групи. До першої підгрупи слід віднести заборони, які пов′язані безпосередньо з особистістю та інтелектуальною власністю. До другої підгрупи доцільно віднести заборони на рекламування товарів, які не відповідають вимогам, установленим законодавством. У перспективі необхідно розмежувати ці заборони по групах в окремі статті із зазначенням можливих заходів державного примусу, які може зазнавати порушник за недотримання вказаних заборон у РД, адже з точки зору юридичної техніки заборони мають високу ефективність, коли вони грамотно (правильно) сформульовані.
    .14 Сформульовані в Законі України «Про рекламу» принципи мають здебільшого загальний, декларативний характер, що ускладнює процес їх застосування як юридичних конструкцій, спрямованих на кваліфікацію добросовісної рекламної діяльності. У зв’язку з цим уявляється необхідною модернізація чинного законодавства про рекламну діяльність шляхом вдосконалення та деталізації змісту принципів реклами, що має суттєво підвищити ефективність законодавства у сфері реклами та створити заслін численним випадкам використання маніпулятивних технологій в рекламі та інших проявів її недобросовісного характеру.
    .15 Формування необхідного кола вимог та заборон в Законі України «Про рекламу» має отримати пряме юридичне значення, що сприятиме посиленню регулятивної та правоохоронної функції законодавства. Для цього необхідно здійснити їх класифікацію, систематизацію, розширити перелік у рекламній діяльності задля підвищення ефективності законодавства у зазначеній сфері. Зробити поділ заборон на загальні, особливі та спеціальні з подальшим розміщенням останніх в Особливій частині (розділі III чинної редакції).
    .16 Значне розширення спектра рекламних послуг на сучасному ринку, їх різноманітність, з одного боку сприяє розвитку рекламної індустрії, а, з другого – ускладнює господарські відносини між її суб’єктами. Усе це потребує спеціалізації й виокремлення серед них основних та похідних рекламних послуг. Зокрема, до основних рекламних послуг відносяться: проектування, створення та розміщення рекламного продукту, втілення яких супроводжується виконанням переліку відповідних похідних рекламних послуг.
    .17 Із підвищенням актуальності рекламних послуг виникає потреба у фіксації загальних положень щодо договору про надання рекламних послуг в Господарському кодексі України і, зокрема, у Законі України «Про рекламу».
    .18 Договір про створення та розміщення реклами конструюється з трьох блоків. Перший блок – загальні умови, які ставляться до договорів відповідно до норм цивільного та господарського законодавства. Другий блок – права та обов’язки сторін за договором (про зміст договору) та умови виконання робіт, а саме рекламного продукту. Третій блок – наданню послуг з розміщення реклами. Останній блок є необов’язковим, а залежить від волевиявлення рекламодавця, оскільки суб’єктом розміщення реклами може бути як рекламіст, так і безпосередньо рекламодавець. У іншому випадку цей блок може бути відсутній у договорі внаслідок неспроможності рекламіста надавати послуги з розміщення реклами.
    .19 На першому етапі виконання робіт зі створення рекламного продукту (проектування) виникає необхідність захисту прав рекламістів шляхом включення до змісту договору спеціальної договірної умови про нерозголошення ідеї-проекту рекламної концепції. Розв′язання цієї проблеми можливе шляхом укладання окремого договору про створення ідеї-проекту рекламної концепції, істотною умовою якого має бути нерозголошення ідеї-проекту рекламної концепції (конфіденційність).
    .20 Вважаємо за доцільне розширити перелік окремих товарів та послуг, які потребують спеціальної регламентації умов, вимог та заборон їх рекламування. До таких видів продукції слід віднести: рекламу продуктів харчування та безалкогольних напоїв; біологічно активні добавки, харчові добавки; дитячі товари; засоби гігієни, косметики та побутової хімії; товари підвищеної небезпеки; транспортні засоби та транспортні послуги (таксі, станцій технічного обслуговування (СТО), перевозок); масові, розважальні заходи (інтимні послуги, концерти, гастролі, лотереї, конкурси); зоотовари і рослини, а також професійна діяльність адвокатів та нотаріусів.
    .21 З метою повного узгодженого та системного правового забезпечення функціонування ринку рекламних послуг доцільно здійснити систематизацію законодавства України про рекламну діяльність, кінцевим результатом якої має стати єдиний, комплексний нормативно-правовий акт – Рекламний кодекс України з виділенням в його структурі Загальної та Особливої частин. У найближчій перспективі така систематизація може отримати форму нової редакції Закону України «Про рекламу».
















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. «Австралия смогла запретить табачным компаниям использовать фирменную упаковку» [Электронный ресурс]. – 15.08.2012 – Режим доступа – http://www.prostopravo.com.ua/ – Загл. с экрана.
    2. Алексеенко А., Яловой А. «Рекламная опасность» [Текст]: недобросовестная реклама: отдельныеаспекты ответственности / Алексеенко А., Яловой А. // Юридическая практика – 2011.– №11 (15 марта). – с.1,11: портр.
    3. Архипов В.Е. [Текст]: «Принцип эффективности менеджмента и маркетинга» / В.Е. Архипов – М.,1998. – 270 c.
    4. Атаманова, Ю. Є.. Господарсько-правове забезпечення інноваційної політики держави [Текст] : монографія / Ю. Є. Атаманова ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, НДІ інтелектуальної власності АПН України. – Х. : ФІНН, 2008. – 424 с.
    5. Березкина О. Product Placement. Технологии скрытой рекламы, [Текст] / О.Березкина – СПб.: Питер, 2009 – 208 с.: ил. – Серия «Маркетинг для профессионалов».
    6. Битяк, О. Ю. Господарсько-правове забезпечення функціонування електроенергетичного комплексу України [Текст] : монографія / О. Ю. Битяк. – Х. : ФІНН, 2011. –168 с.
    7. Бойко О. Анатомія політичного маніпулювання : навч. посіб. / О. Бойко. – Ніжин : ДС Міланік, 2007. – 223 с.
    8. Британський кодекс рекламної діяльності [Електронний ресурс]: Кодекс – Режим доступу – http://www.advertology.ru – Заголовок. з екрану
    9. Бугай Д, Царева М. Урегулирование политической рекламы. Проблемы определения и законодательного закрепления политической рекламы [Текст] /Д. Бугай, М. Царева // Юридическая практика – 2010. – № 32. – 10 августа – С. 13-14.
    10. Бутенко Н. В. Основи маркетингу [Електронний ресурс] – підручник – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev.ua - Заголовок з екрану.
    11. Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі: Навч. посіб.– К.: КНЕУ, 2006. — 384 с.
    12. Ваксман Р. В Окремі проблеми правового регулювання рекламної діяльності у мережі Інтернет [Текст] / Р. В. Ваксман // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Економічна теорія та право : зб. наук. пр. / Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого". – Х. : Право, 2013. – 2013. – № 2 (13). – С. 334-335.
    13. Ваксман Р. В. Сучасний арсенал маніпулятивних технологій в рекламі: законодавча оптимізація заборон [Текст] / Р. В. Ваксман // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Економічна теорія та право : зб. наук. пр. – Х. Право, 2012. – 2012. – № 4 (11). – С. 85-95.
    14. Ваксман Р. В. Product placement як вияв недобросовісної прихованої реклами: проблема правової кваліфікації [Текст] / Р. В. Ваксман // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Економічна теорія та право : зб. наук. пр. – Х. : Право, –2013. – 2013. – № 1 (12). – С. 207-215.
    15. Ваксман Р. В. Відмежування рекламної діяльності від суміжних понять та видів діяльності: проблема правової кваліфікації [Текст] / Р. В. Ваксман // Юрист України. – 2012. – № 4. – С.61-68.
    16. Ваксман Р. В. Заборони як правовий засіб законодавчого регулювання рекламної діяльності [Текст] / Р. В. Ваксман // Юрист України. – 2013. – № 2 (23) – С.81-88.
    17. Ваксман Р. В. Господарсько-правові засоби забезпечення суспільних інтересів в рекламній діяльності: колективна монографія [Текст] / За наук. ред.. Д. В, Задихайло. – Х. : Юрайт, – 2013 – 416 с. (с.339 -377).
    18. Ваксман Р. В. Захист споживачів від маніпулятивних технологій у рекламній діяльності: господарсько-правовий аспект [Текст] / Р. В. Ваксман // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Економічна теорія та право : зб. наук. пр. – Х. : Право, 2012. – 2012. – № 2 (9). – С. 139-148.
    19. Ваксман Р. В. Проблеми вдоскналення законодавства України про рекламну діяльність [Текст] / Р. В. Ваксман // Юрист України. – 2012. – № 3 (20). – С. 49-57.
    20. Ваксман Р. В.Принципи добросовісної рекламної діяльності:завдання нормотворчої техніки [Текст] / Р. В. Ваксман // Юрист України. – 2013. – № 1. – С.63-70.
    21. Ваксман Р. В. Рекламная деятельность как отдельный вид хозяйственной деятельности [Текст] / Р. В. Ваксман // Економика и право Казахстана – 2013 – № 16 (448). – С. 51-55.
    22. Вареник, Н. Майбутнє реклами: дивний симбіоз глобалізації і персоналізації [Текст] / Н. Вареник // Дзеркало тижня. Україна : інформ.-аналіт. тижневик. – 2011. – № 27 (23 липня-12 серпня). - С. 11.
    23. Вінник, О. М..Господарське право [Текст] : навч. посіб. / О. М. Вінник. - 2-ге вид., змін. та допов. – К. : Правова єдність, 2009. – 766 с.
    24. Вітренко А. Процеси глобалізації світового ринку рекламних послуг та їх вплив на розвиток національного ринку реклами України / А. Вітренко// Вісник Національного Київського університету імені Тараса Шевченка – (123) – 2011 – С.31 – 34.
    25. Вітренко А. О. Ринок рекламних послуг у трансформаційній економіці [Текст] : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 08.01.01 / А.О. Вітренко; Київський Нац. універ. ім. Тараса Шевченка – К., 2005. – 15 с.
    26. Власов А. Правовое регулирование рекламы в Интернете и перспективы развития [Текст] / А. Власов // Юридическая практика – 2007 - № 30 – 24 июля – С. 16-17.
    27. Волинець О., Гунченко Н. Прорахована реклама [Текст] / О.Волинець, Н. Гунченко // Юридичний вісник України. – 2011. – № 23 (4 -10 червень). –С. 15.
    28. «Господарський кодекс України» [Текст]: Кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України – 2003 №18, № 19-20, №21-22 - Ст.144.
    29. Господарське право: підручник / Д. В. Задихайло, В. М. Пашков, Р. П. Бойчук та ін. ; за заг. ред. Д. В. Задихайла, В. М. Пашкова. – Х. : Право, 2012. – 696 с.
    30. Гринько-Гузевська А. В. Соціальна реклама як різновид рекламної діяльності в Україні: сутність та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / А. В. Гринько-Гузевська – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua – Заголовок з екрану.
    31. Грицюта Н. М. Етичні засади нейромаркетингових технологій рекламування тютюнової індустрії / Н.М. Грицюта// Вісник, випуск 35. –2012 – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhdak/2012_35/35-2-18.pdf - Заголовок з екрану.
    32. Громенко Ю. О. Розмежування реклами та інформації нерекламного характеру [Електронний ресурс] / Ю.О. Громенко – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua – Заголовок з екрану.
    33. Громенко, Ю. О. регулювання рекламної діяльності суб'єктів господарювання [Текст] : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 - Господарське право, господарсько-процесуальне право / Ю. О. Громенко ;; Міжрегіональна академія управління персоналом. - К. : Б. в., 2012. - 20 с. -
    34. Давідюк О. М. Технологія як об’єкт господарсько-правового регулювання [Текст] : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / О.М. Давідюк; Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава мудрого» - Харків, 2010 – 19 с.
    35. Данилюк. А, Титенская И. Ambient media – новые рекламные носители [Электронный ресурс] / А. Данилюк, И. Титенская // Бизнес-журнал – Режим доступа: http://bizkiev.com - Загл. с экрана.
    36. Доценко Е. Психология манипуляций, механизмы и защита/ Л. Доценко-СПб: Речь, 2004- 243с.
    37. Європейська конвенція про транскордонне телебачення : [Електронний ресурс] (Стратсбург, 5 травня 1989 р.) – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    38. Жирнова К. О. Структура, особливості та проблемні аспекти договору про надання рекламних послуг/ К. О. Жирнова // Право і Безпека : наук. журн. – 2011. – № 5. – С. 212-216.
    39. Задихайло Д. В. Кодифікація інноваційного законодавства:окремі концептуально-правові підходу[Текст] / Д. В. Задихайло // Вісник Академії правових наук України – 2010 – № 4 (63) – С.177-185.
    40. Задихайло Д. В. Економічна та господарсько-правова політика держави:співвідношення та законодавче забезпечення [Текст] / Д. В. Задихайло // Вісник Академії правових наук України - 2012 - № 1(68) – С.134.
    41. Задихайло, Д. В. Економічна система як органічний об'єкт законодавчого забезпечення [Текст] / Д. В. Задихайло // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. / Нац. акад. прав. наук України. - Х. : Право, 2012. – 2012 р. – №4 (71). –С. 210-221.
    42. Захаренко-Селезньова А. М. Рекламні посередники на регіональному ринку товарів та послуг [Текст] / А. М. Захаренко-Селезньова // Маркетинг в Україні. — 2007. — № 5. — С. 45–60.
    43. Знаменский, Г. Л.. Наукоемкость современного хозяйственного права [Текст] / Г. Л. Знаменский // Право Украины. – 2011. – № 3/4. – С. 242-248.
    44. Знаменский, Г. Л. Хозяйственное право как отрасль национального законодательства [Текст] / Г. Л. Знаменский // Право Украины. – 2012. – №7/8. – С. 7-21.
    45. Зоріна Ю. Правове регулювання недобросовісної конкуренції в рекламі [Текст] / Ю. Зоріна // Вісник Академії правових наук України.2004 р.– №4 (39). – Х. : Право, 2004. – С.214-224.
    46. Зоріна Ю. І. Цивільно-правові відносини при здійснені рекламної діяльності [Текст] : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ю. І. Зоріна; Київський Нац. універ. ім. Тараса Шевченка – К., - 2007- 15с.
    47. Зыкин И. С. Обычаи и обыкновения международной торговки [Текст] / И. С. Зыкин // Советский ежегодник международного права. – 1980. – М.: Наука, 1981. – С. 243 – 253.
    48. Іваницька Н. Порівняльна реклама проблеми законодавчого регулювання в Україні [Текст] / Н. Іваницька, О. Бакалінська// Юридичний журнал. – 2004. – № 8. – С.76-79.
    49. Ильюшенко М. Условия размещения рекламы на платежно-расчетных документах [Текст] / М. Ильюшенко // Хозяйство и право. – 2010. – № 12. – С. 105-107.
    50. Карпачук Н. Маніпулятивні технології в рекламі // Науковий вісник Волинського національного університету Лесі Українки – 2009. – С. 118-121.
    51. Киселева П. Product placement по-русски [Текст] / П. Киселева.– М. : Вершина, 2008. – 152 с.
    52. Кичко І.І. Реалізація державної політики у сфері реклами та засобів масової інформації як спосіб формування та задоволення особистих потреб [Текст] / І.І. Кичко // Інноваційна економіка – 2012. – № 8 (34). – С.312-316.
    53. Класифікатор видів економічної діяльності [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://kved.ukrstat.gov.ua – Заголовок з екрану.
    54. Компанієць Т. І. Особливості діяльності рекламних посередників на ринку [Текст]/ Т. І. Компанієць // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу – 2010. – № 4 (12). – С. 48-52.
    55. Конституція України [Текст]: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1996. –№ 30. – Ст. 141.
    56. Корнієнко І. Дотримання прав споживачів при рекламуванні товарів та послуг [Текст] / І. Корнієнко // Юридичний журнал. – 2007. – №6. – С. 72-74.
    57. Корогод Б. «Счастье» вам не принадлежит, или немного рекламе» [Электронный ресурс] / Б. Корогод // Зеркало недели. Украины ZN.UA – 2012. – 7июля (№24(72)) - Режим доступа: хhttp://zn.ua/ - Загл. с экрана.
    58. Костинский В. С. Совершенствование механизма государственного регулирования рекламной деятельности предпринимательских структур [Текст]: автореферат дис. ... канд. эконом. наук: 08.00.05 / В. С. Костинский; Тамб. гос. ун-т им. Г. Державина - Тамбов, 2011.- 26 с.
    59. Крюков Т. Реклама на асфальте [Электронный ресурс] / Т. Крюков // Частный предприниматель –– 2011. – № 22. – Режим доступа: http://chp.com.ua – Загл. с экрана.
    60. Кудрявцева В. В. Концептуальні засади кодифікації інвестиційного законодавства України [Текст] / В. В. Кудрявцева // Державне будівництво та місцеве самоврядування – 2009. – вип. 17. – С. 175-185.
    61. Лаврик О.В. Соціальна реклама у сучасному медіапросторі: до визначення поняття [Текст] / О.В. Лаврик // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация» - Том 21 (60) – 2008.– №1. – С. 65¬70.
    62. Ларни М. Цитаты о рекламе (афоризмы) [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://www.outdoorexpert.com.ua - .Загл.з екрану.
    63. Лебедев-Любимов А. Н. Психология рекламы. 2-е изд. [Текст] / А. Н. Лебедев-Любимов - СПб.: Питер, 2008- 384с.
    64. Лозова Х. П. Product placement як інноваційний підхід до просування бренду [Текст] / Х.П. Лозова // Управління розвитком – 2011.– № 18 (115). – С. 34 – 39.
    65. Люльчак З. С., Шуліченко А. Є., Лановенко М. С., Сопільник Р. Л., Особливості “розміщення товарів” на українському телебаченні – 2010 – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua – Заголовок з екрану.
    66. Лютко Н. Нормативно-правове регулювання політичної реклами (український та міжнародний досвід) [Текст] / Н. Лютко// Вісник Львів. Ун-ту Серія Міжнародні відносини – 2008. – Вип. 25. – С. 359-364.
    67. Мамутов, В. К.. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях [Текст] / В. К. Мамутов // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 77 - 86.
    68. Мамутов, В. К.. Підвищення ролі доктринального тлумачення у застосуванні господарського законодавства [Текст] / В. К. Мамутов // Вісник господарського судочинства. – 2011. – № 5. – С. 55-60.
    69. Матвій І. Є. Особливості реклами в соціальній мережі “вконтакті” [Електронний ресурс] / І. Є. Матвій, І. Я. Кулиняк – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua – Заголовок з екрану.
    70. Міжнародний кодекс рекламної діяльності [Електронний ресурс]: Кодекс від 02.12.1986 - Режим доступу - http://zakon2.rada.gov.ua - Заголовок з екрану.
    71. Мілаш В. С. Комерційний договір у господарському праві: Теоретичні проблеми становлення та розвитку [Текст] : автореферат дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.04 / В. С. Мілаш; Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава мудрого» - Харків, 2005 - 35 с.
    72. Мілаш, В. С. Інформація як об'єкт підприємницького комерційного договору [Текст] / В. С. Мілаш // Проблеми законності. – Вип. 81. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого / відп. ред. В. Я. Тацій, 2006. – С. 76-84.
    73. Мілаш, В. С. До питання про об'єкт договору про надання послуг [Текст] / В. С. Мілаш // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №4. – С. 72-77
    74. Мілаш, В. С.. Правові аспекти моделювання договірних відносин, пов'язаних із проведенням маркетингових досліджень [Текст] / В. С. Мілаш // Вісник господарського судочинства. – 2013. № 1. – С. 70-76.
    75. Мілаш В. С. Рамковий (генеральний) договір у сфері господарювання [Текст] / В. С. Мілаш // Вісник Академії правових наук України. – 2011. – №2 (65). – С.132-140.
    76. Мінбалеєв, О. Офіційні проекти змін у російське законодавство про рекламу [Текст] / Олексій Мінбалеєв // Юридичний журнал. – 2011. – №5. – С. 73-76.
    77. Мінбалєєв О. В. Правове регулювання реклами в Китаї [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://medialawca.org/old/node/7593 - Заголовок з екрану.
    78. Микитенко, Л. Питання гармонізації законодавства України із законодавством ЄС про рекламу [Текст] / Л. Микитенко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 11. – С. 62-66.
    79. Микитенко Л. Правове регулювання реклами та рекламної діяльності: проблеми теорії [Текст] / Л. Микитенко // Підприємництво, господарство і право – 2003. – № 10. – С.37-40.
    80. Мокшанцев Р. Психология рекламы: Учебное пособие М.: Инфра- М., 2005 – 230 с.
    81. Носик Ю. Договір про нерозголошення інформації [Текст] / Ю. Носик// Право України – 2010. – № 3. – С. 153-160.
    82. Носкович М. Депутаты забыли о Product placement [Электронный ресурс] / М. Носкович // Деловая газета "Бизнес" – 2006 (16 февраля) – Режим доступа: http://www.regions-online.ru/print_30055.htm – Загл. с экрана.
    83. «Обязательное медицинское страхование в Украине» [Электронный ресурс].–28.09.2012 - Режим доступа - http://www.prostopravo.com.ua/.- Загл. с экрана.
    84. «О недобросовестной коммерческой практике по отношению к потребителям на внутреннем рынке» [Электронный ресурс] / Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 – Режим доступа:– http://docs.pravo.ru/document/view/26965814/26999767/ – Загл. с екрана.
    85. О разграничении «информации про деятельность компании» и «рекламы» (судебные решения) [редак. газети]: // Юридична практика. – 2009. - №32 (607) (11 августа). –– С. 16-17.
    86. Пашков В.М. Реклама лікарських засобів в системі господарського-правового регулювання фармацевтичного ринку [Текст] / В.М. Пашков // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Економічна теорія та право : зб. наук. пр. – Х. : Право, 2013. - 2013. № 1 (12). С. – 148-156.
    87. Подцерковний, О. П.. Ціна як умова господарського договору [Текст] / О. П. Подцерковний // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 6. – С. 144-151.
    88. Подцерковний, О. П. Загальні та спеціальні норми: проблеми виявлення та вирішення конкуренції [Текст] / О. П. Подцерковний // Вісник господарського судочинства. – 2009. – №6. - С. 34 - 43.
    89. Почувствуй себя на вершине [Электронный ресурс] Режим доступа: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.– Загл. с экрана.
    90. Присяжнюк М. «Використання нейролінгвістичного програмування для маніпулювання свідомістю» [Текст] / М. Присяжнюк // Соціальна психологія – 2008. – №5.- С. 137- 141.
    91. «Пробелы правового регулирования политической рекламы» [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://zakon.ru – Загл. с экрана.
    92. «Про авторське право та суміжні права» [Текст]: Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР) –1994 – № 13 – Ст. 64.
    93. «Про Антимонопольний комітет України» [Текст]: Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII // Відомості Верховної Ради України – 1993. - № 50. - Ст.472.
    94. «Про благодійництво та благодійні організації» [Текст]: Закон України від 16.09.1997 № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997. - № 46. - Ст.292.
    95. «Про вибори народних депутатів» [Текст]: Закон України від 17.11.2011 // Відомості Верховної Ради України – 2012. - № 10-11. - Ст.73.
    96. «Про внесення до деяких законів України щодо захисту населення та інформаційного простору від негативного впливу» [Текст]: Закон України від 12.01.2012 № 4316-VI // Відомості Верховної Ради України – 2012. - № 369. - Ст. 463.
    97. «Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров′я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та діабетичних добавок» [Текст]: Закон України від 20.12.2011 № 4196-VI // Відомості Верховної Ради України – 2012. - № 30. - Ст. 348.
    98. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів [Текст]: Закон України від 22.09.2011 // Відомості Верховної Ради України – 2012. - № 21. - Ст.196
    99. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності» [Текст]: Закон України від 03.02.2004 № 1407-IV // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 16. - Ст.238.
    100. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» [Текст]: Закон України від 04.07.2012 № 5042-VI // Відомості Верховної Ради України – 2013. - № 26. - Ст. 264.
    101. «Про внесення змін до деяких законодавчих атів щодо реклами» [Текст]: Закон України від 18.03.2008 № 145-VI // Відомості Верховної Ради України – 2008. - № 18. - Ст.197.
    102. «Про внесення змін до деяких законодавчих атів щодо удосконалення застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів і заняття народною медициною (цілительством)» [Текст]: Закон України від 17.05.2007 № 1033-V // Відомості Верховної Ради України – 2007. - № 34. - Ст.445.
    103. «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про рекламу» [Текст]: Закон України від 04.06.2009 № 1465-VI // Відомості Верховної Ради України – 2009. - № 44. - Ст.655
    104. «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про рекламу» [Текст]: Закон України від 19.04.2011 № 3235 –VI // Відомості Верховної Ради України – 2011. - № 42. - Ст. 434.
    105. «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [Текст]: Закон України від 16.11.1992 № 2782-XII // Відомості Верховної Ради України – 1993. - № 1. - Ст. 1.
    106. «Про зайнятість населення» // [Текст]: Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI // Відомості Верховної Ради України – 2013. - № 24. - Ст.243.
    107. «Про засади державної мовної політики» [Текст]: Закон України від 03.07.2012 № 5029-VI. // Відомості Верховної Ради України – 2013. - № 23. - Ст.218.
    108. «Про захист від недобросовісної конкуренції» [Текст]: Закон України від 07.06.1996 № 236/96 // Відомості Верховної Ради України – 1996. - №36. - ст. 194.
    109. «Про захист економічної конкуренції» [Текст]: Закон України від 11.01.2001 № 2210-III // Відомості Верховної Ради України – 2001. - №12. - Ст.64.
    110. «Про захист прав споживачів» [Текст]: Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII// Відомості Верховної Ради України – 1991. - № 30. - Ст. 379.
    111. «Про захист суспільної моралі» [Текст]: Закон України від 20.11.2003№ 1296-IV // Відомості Верховної Ради України – 2004. - №14. - Ст.192.
    112. «Про інформацію» [Текст]: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII// Відомості Верховної Ради України – 1992. - № 48. - Ст.650.
    113. «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» [Текст]: Закон України від 23.09.1997 № 538/97-ВР// Відомості Верховної Ради України – 1997. - № 48. - Ст.296.
    114. «Про рекламу» [Текст]: Закон України від 03.07.1996 № 270/96- ВР // Відомості Верховної Ради України-1996. - № 39. - Ст. 181.
    115. «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» [Текст]: Закон України від 18.07.1997 № 485/97-ВР // Відомості Верховної Ради України – 1997. - № 45. - Ст.284.
    116. «Про телебачення та радіомовлення» [Текст]: Закон України від 21.12.1993 № 759-XII // Відомості Верховної Ради України – 1994. - № 10. - Ст. 43.
    117. Про телекомунікації // [Текст]: Закон України від 18.11.2003 № 1280-IV // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 12. - Ст.155.
    118. «Про цінні папери та фондовий ринок» [Текст]: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України – 2006. - № 31.- Ст.268.
    119. «Цивільний кодекс України» [Текст]: Закон України від 16.01.2003 //Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 2003. - № 40 – 44. - Ст.356.
    120. Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг [Текст]: затв. Постановою КМУ від 11 квітня 2012 р. № 295. .// Офіційний вісник України. – 2012. – № 29. – Ст.1074.
    121. Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу [Текст]: затв. Постановою КМУ від 26.05.2004 р. –№ 693.// Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – Ст.1440.
    122. Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами [Текст]: затв. Постановою КМУ від 23.09.1998 р. № 1511 № 2067.// Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Т. 1 – Ст. 2817.
    123. Про рекламу [Электронный ресурс]: Закон Азербайджанськой Республики от 03.10.1997 № 376–IГ - Режим доступа - http://www.export.by - Загл. с экрана.
    124. Про рекламу [Электронный ресурс]: Закон Эстонской Республики от 01.11.2008 - Режим доступа - https://www.riigiteataja.ee – Загл. с экрана.
    125. Про рекламу [Электронный ресурс]: Закон КНР от 01.02.1995 – Режим доступа: http://law.uglc.ru/advertisment.htm - Загл. с экрана.
    126. Про рекламу [Эл
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины