Балонь Андрій Богданович. Методика розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень : Баллон Андрей Богданович. Методика расследования преступлений, совершенных с использованием должностным лицом своих полномочий



  • Название:
  • Балонь Андрій Богданович. Методика розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень
  • Альтернативное название:
  • Баллон Андрей Богданович. Методика расследования преступлений, совершенных с использованием должностным лицом своих полномочий
  • Кол-во страниц:
  • 258
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2015
  • Краткое описание:
  • Балонь Андрій Богданович. Методика розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2015.- 258 с.



    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


    На правах рукопису

    БАЛОНЬ АНДРІЙ БОГДАНОВИЧ

    УДК 343.98 : 343.35

    МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ

    12.00.09.  кримінальний процес та криміналістика;
    судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    юридичних наук


    Науковий керівник:
    Весельський Віктор Казимирович
    кандидат юридичних наук, професор



    Київ  2015






    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …………………………………………4
    ВСТУП……………………………………………………………………………..5
    РОЗДІЛ 1 КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ
    1.1. Історіографія та зарубіжний досвід боротьби зі злочинами, вчиненими з використанням службовою особою своїх повноважень…………14
    1.2. Поняття та види злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень……………………………………………………...…32
    1.3. Спосіб вчинення злочинів з використанням службовою особою своїх повноважень………………………………………………………………….46
    1.4. Типова слідова картина злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень…………………………………………..59
    1.5. Особа, що вчинює злочини із використанням службових повноважень………………………………………………………………………...68
    Висновки до 1 розділу……………………………………………………....86
    РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ
    2.1. Особливості початку досудового розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень…………………………89
    2.2. Обставини, що підлягають встановленню та типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень……………………..…………………...103
    2.3. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень……………………………………………………………………….118
    Висновки до 2 розділу……………………………………………………...128
    РОЗДІЛ 3 ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ТА НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ
    3.1. Тактика проведення вербальних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень……………………………………………………………………….131
    3.2. Тактика проведення нонвербальних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень……………………………………………………………………….153
    3.3. Тактика проведення негласних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень…………………………………………………………………….....180
    Висновки до 3 розділу……………………………………………………...192
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………..194
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….199
    ДОДАТКИ …………………………………………………………………239








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    ВР України – Верховна Рада України
    ВС України – Верховний Суд України
    КК України – Кримінальний кодекс України
    КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
    МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
    ОРД – оперативно-розшукова діяльність
    ОРЗ – оперативно-розшукові заходи
    ПВС України – Пленум Верховного Суду України
    УМВС України – Управління Міністерства внутрішніх справ України
    ДСБЕЗ МВС України – Державна служба боротьби з економічною злочинністю МВС України









    ВСТУП

    Актуальність теми. Україна переживає складний період становлення нових соціально-економічних і політичних відносин, що супроводжується політичною нестабільністю в суспільстві, складним соціально-економічним становищем. Вирішення завдань, які стоять перед державною владою, значною мірою залежить від професійної підготовки та результатів діяльності службових осіб, які представляють всі гілки влади. Особливо гостро вказане завдання постало у зв’язку із загрозливим поширенням серед службових осіб корупції, що є живильним середовищем службових зловживань. Антикорупційна стратегія на 2014-2017 роки, затверджена Законом України від 14 жовтня 2014 року, констатує, що українці вважають свою державу однією з найбільш корумпованих у світі: у 2012 і 2013 роках держава займала 144 місце із 176 досліджуваних країн світу. Окреслена ситуація вимагає дієвих заходів реагування, й зокрема  попередження, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень.
    Статистичні дані свідчать про загрозливе поширення злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг: 2014 року було вчинено 3358 злочинів. Із них зловживання владою або службовим становищем  548; перевищення влади або службових повноважень  1229; службове підроблення  581; одержання хабара (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою)  600 та ін.
    Із злочинністю у сфері службової діяльністю тісно пов’язаний феномен корупції, особливо серед службових осіб, які займають відповідальне становище. Зокрема, 2014 року до суду було направлено 2424 протоколи про адміністративні корупційні правопорушення, усього притягнуто до відповідальності (штраф) 1914 осіб. Кількість кримінальних корупційних правопорушень у 2014 році, кримінальні провадження за якими закінчені розслідуванням, склала 2412. Серед них тяжких та особливо тяжких злочинів – 1208, у тому числі: вчинених у бюджетній сфері – 406, у сфері земельних відносин – 181, у банківській системі – 148, в агропромисловому комплексі – 56, у паливно-енергетичному комплексі – 25, у фінансово-кредитній сфері –
    24 та ін.
    Відсутність систематизованих відомостей про методику розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень, особливо за сучасних умов боротьби з корупцію, значно знижує ефективність правоохоронної діяльності. Поряд з цим, особи, які вчиняють дані злочини, добре орієнтуються в сучасному законодавстві, мають ґрунтовні знання у сфері економічної діяльності, між ними існують тісні корупційні зв’язки. Ці та інші обставини дають можливість приховувати злочинну діяльність та протидіяти розслідуванню. За окреслених умов, з метою реалізації вимог антикорупційного законодавства, досягнення завдань кримінального провадження, важливо сформувати теоретичні засади та практичні рекомендації щодо розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень.
    Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні роботи, що розкривають концептуальні засади розслідування злочинів. Це праці Ю. П. Аленіна, Л. І. Аркуші, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, В. К. Весельського, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, В. Я. Горбачевського, І. В. Гори, О. Ф. Долженкова, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. А. Колесника, О. Н. Колесніченка, В. П. Колмакова, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. В. Лисенка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, О. М. Моісєєва, Д. Й. Никифорчука, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, О. Ю. Татарова, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, В. Г. Хахановського, П. В. Цимбала, К. О. Чаплинського, С. С. Чернявського, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька, Б. В. Щура, О. Г. Яновської та інших вчених.
    Безпосередньо проблеми розслідування службових злочинів на рівні вітчизняних кандидатських дисертацій досліджували І. В. Бабій, Д. А. Бондаренко, В. М. Ліщенко, Я. Є. Мишков, В. М. Трепак.
    Однак, враховуючи існуючі напрацювання, слід констатувати, що проблема залишається актуальною. Сьогодні існує потреба розгляду особливостей розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень, у нових правових та соціально-економічних умовах. Залишається актуальною деталізація законодавчих положень Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України за умов розслідування вказаних злочинів, формування криміналістичних рекомендацій. У такому аспекті дослідження у вітчизняній науковій літературі ще не проводилися.
    Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. № 3206-VI, на виконання Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2014-2017 роки, затвердженої Законом України від 14 жовтня 2014 р. №1699-VІІ, Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1209-р. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, а саме відповідає Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затвердженого Наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347; включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2014 рік. Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 30 жовтня 2012 р., протокол № 30.
    Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробленні теоретичних засад та практичних рекомендацій розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень.
    Для досягнення поставленої мети було поставлено такі задачі:
    – висвітлити історіографію та зарубіжний досвід розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень;
     сформувати криміналістичну характеристику злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень;
     охарактеризувати злочини, вчинені із використанням службовою особою своїх повноважень, навести їх криміналістичну класифікацію;
     визначити способи вчинення злочинів із використанням службовою особою своїх повноважень та утворювану слідову картину;
     охарактеризувати типову особу злочинця за даних умов;
     розкрити особливості початку досудового розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень;
     окреслити обставини, що підлягають встановленню та типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень;
     визначити засади взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування таких злочинів;
     висвітлити особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень.
    Предмет дослідження – методика розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектико-матеріалістичний метод, що сприяв розумінню об’єкта дослідження в контексті поєднання потреб науки і практики, методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування), що дало змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань (у всіх розділах дисертації). У дослідженні використовувалися спеціально-правові методи: порівняльно-правовий – під час аналізу норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів (у всіх розділах дисертації); історико-правовий – надав можливість розкрити зміст ключових понять дисертації («злочини, вчинені із використанням службовою особою своїх повноважень», «криміналістична характеристика», «спосіб вчинення злочинів» та ін.), а також розвиток наукових поглядів на окремі проблемні питання (підрозділи 1.1–1.5, 2.2–2.3, 3.1–3.2); догматичний – при тлумаченні правових та криміналістичних категорій (у всіх розділах дисертації); системного аналізу – для комплексного узагальнення ознак злочинів, що вчинюються із використанням службовою особою своїх повноважень та діяльності з розслідування їх проявів (у всіх розділах дисертації); системно-структурний – дав змогу визначити завдання органів досудового розслідування України, інших компетентних суб’єктів при розслідуванні вказаної категорії злочинів (підрозділи 2.1–2.3, 3.1–3.3); статистичний – при ілюстрації теоретичних висновків даними державної і відомчої статистики, для узагальнення результатів вивчення емпіричних джерел (у всіх розділах дисертації); соціологічні – для підтвердження наукових висновків даними анкетування працівників практичних органів (у всіх розділах дисертації).
    Емпіричну базу дослідження становлять: узагальнені результати вивчення
    187 кримінальних проваджень (справ) щодо розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень, які знаходились в провадженні слідчих підрозділів органів внутрішніх справ Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської Миколаївської, Одеської, Полтавської, Херсонської, Рівненської, Чернівецької областей та м. Києва за період 2010-2014 років; узагальнені дані анкетування
    248 слідчих органів внутрішніх справ та 218 оперативних співробітників Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України з усіх регіонів України; систематизовані аналітичні та статистичні матеріали Генеральної прокуратури України, МВС України.
    При підготовці роботи використано власний досвід автора, набутий на посадах слідчого, заступника начальника слідчого управління ГУ МВС України в Житомирській області та начальника слідчого управління ГУ МВС України в Полтавській області.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних питань методики розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень. Автором сформульовано нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:
    вперше:
    – сформована криміналістична класифікація злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень, де критеріями для класифікації визначено: предмет злочинного посягання; спосіб вчинення злочинів: слідову картину; особу злочинця; особу потерпілого;
    – побудована криміналістична характеристика злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень, що є взаємопов’язаною сукупністю узагальнених відомостей про типові ознаки злочинів даної категорії, на основі вивчення даних про об’єкт і предмет злочинного посягання, спосіб вчинення, слідову картину, особу злочинця та потерпілого, й має значення для вибору оптимальних шляхів та методів їх виявлення, розкриття та розслідування;
     визначено розширений перелік обставин, що підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень: типові, регламентовані КПК України (ст. 91), та специфічні, які мають криміналістичне значення;
     виокремлено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень залежно від об’єму інформації про подію злочину та особу злочинця, запропоновано алгоритми їх вирішення (ситуації, що характеризуються наявністю інформації про злочин та причетну службову особу; ситуації, яким притаманні окремі відомості щодо джерела, виду і об’єму отриманої інформації, що викликає необхідність у додатковій перевірці даних);
    удосконалено:
     характеристику злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень;
     класифікацію матеріальних та ідеальних джерел слідової інформації, що утворюється під час вчинення даних злочинів;
     положення щодо особливостей внесення відомостей про вчинення злочинів службовою особою із використанням своїх повноважень до ЄРДР;
     криміналістичні рекомендації щодо проведення вербальних слідчих (розшукових) дій (допиту) та нонвербальних (огляду документів, обшуку, експертиз);
    дістало подальший розвиток:
    – наукові положення, які характеризують історіографію та зарубіжний досвід розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень;
     характеристика типових способів вчинення злочинів із використанням службовою особою своїх повноважень, відповідно до стадій підготовки, безпосереднього вчинення і приховування;
     відомості про типову характеристику особи злочинця, що вчиняє злочини із використанням службових повноважень;
     засади планування та організації досудового розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень;
     наукові погляди щодо сутності слідчої ситуації на початковому етапі розслідування вказаних злочинів;
     положення щодо реалізації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій за даних умов;
     положення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що відповідні положення, висновки та рекомендації, отримані в межах дослідження, певною мірою враховані та мають перспективу подальшого впровадження у:
    – навчальному процесі – положення та висновки, запропоновані автором, використовуються в навчальному процесі при підготовці та проведенні лекційних, семінарських та практичних занять з курсантами та слухачами під час викладання навчальних дисциплін «Криміналістика, «Розслідування окремих видів злочинів» та «Методика розслідування окремих видів злочинів» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 20 січня 2015 року);
    – науково-дослідній діяльності – матеріали дисертації становлять теоретичну основу для подальших досліджень проблем розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 30 січня 2015 р.);
    – практичній діяльності органів внутрішніх справ України – з метою удосконалення виявлення та розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 2 березня 2015 р.);
    Особистий внесок здобувача. Сформульовані та викладені в дисертації положення, що містять наукову новизну дослідження, розроблені автором особисто. У співавторстві опубліковано тези доповіді («Тимчасовий доступ до речей і документів як спосіб збирання доказів за злочинами, вчиненими з використанням службовою особою своїх повноважень»). Власні теоретичні розробки здобувача в науковій праці, опублікованій у співавторстві, становлять більше 50 %. Наукові ідеї та розробки співавтора опублікованої праці у дисертації не використовувалися.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на п’яти всеукраїнських науково-практичних та науково-теоретичних конференціях, зокрема: «Наукова дискусія: теорія, практика, інновації» (м. Київ, 28-29 березня 2013 р.); «Сучасні тенденції розбудови правової держави в Україні та світі» (м. Житомир, 11 квітня 2013 р.); «Актуальні проблеми розслідування злочинів за новим Кримінальним процесуальним кодексом України» (м. Київ, 5 липня 2013 р.); «Реформи законодавства України в умовах євроінтеграції» (м. Київ, 30 жовтня 2014 р.); «Актуальні питання теорії і практики криміналістичної науки» (м. Київ, 23 січня 2015 р.).
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в одинадцяти наукових публікаціях, серед яких п’ять статей – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття – у міжнародному науковому виданні, а також у п’яти тезах, опублікованих у збірниках доповідей науково-практичних та науково-теоретичних конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У висновках зазначено, що проведене дисертаційне дослідження дало змогу вирішити важливу проблему, а саме: розробити та обґрунтувати теоретичні засади та практичні рекомендації щодо розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою свої повноважень. Зроблено такі висновки:
    1. За результатами вивчення наукових досліджень та зарубіжного досвіду з проблематики розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень, обґрунтовано потребу формування окремої криміналістичної методики. Її центральна частина – криміналістична характеристика, найважливішими структурними елементами котрої є: спосіб вчинення, слідова картина, особа злочинця. Між переліченими та іншими елементами криміналістичної характеристики існують кореляційні зв’язки, їх з’ясування є запорукою встановлення всіх обставин кримінального провадження, повного розслідування злочину.
    2. Сформовано криміналістичну класифікацію злочинів, вчинених із використанням особою своїх службових повноважень, відповідно до таких критеріїв: 1) за предметом злочинного посягання: злочини, що мають безпосередній предмет злочинного посягання (документ, неправомірна вигода) та безпредметні злочини; 2) за способом вчинення злочинів: виражаються в діях чи бездіяльності; спрямовані на: порушення основних прав та інтересів громадян, юридичних осіб; отримання неправомірної вигоди; порушення встановленого порядку здійснення та надання публічних послуг; полягають у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; полягають у невиконанні або неналежному виконанні службових обов’язків; супроводжуються застосуванням насильства чи погрозою його застосування; 3) за слідовою картиною: залежно від наявності матеріальних та ідеальних слідів злочину; 4) за особою злочинця: службова особа – представник влади чи місцевого самоврядування; службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; особа, яка надає публічні послуги; особа, уповноважена на виконання функцій держави); 5) за особою потерпілого: потерпілим є конкретна фізична особа; шкода заподіюється основним правам та інтересам громадян, державним чи громадським інтересам, юридичним особам.
    3. За способом вчинення дані злочини розподілено на дві групи: 1) прості злочини, пов’язані із злочинним використанням влади, службового становища або повноважень; 2) складні злочини, які доповнюються вчиненням й інших злочинних діянь.
    Вибір конкретного способу вчинення злочинів був зумовлений обстановкою вчинення злочину, зокрема: особливостями діяльності установи, організації, відповідного контролю та звітності (100 % слідчих, 98,7 % оперативних працівників); наявністю у злочинця службових повноважень згідно посади (100 %); обумовлюється цілями та мотивами вчинення злочину (100 %); особистими якостями службової особи (71,3 % слідчих, 48,7 % оперативних працівників); поведінкою інших осіб, пов’язаних із злочинцем, особливістю їх відносин (наприклад, наявність корумпованих «верхів», які забезпечують злочинцю безпеку при вчиненні дій) (91,7 % слідчих, 92,5 % оперативних працівників).
    Підкреслюється, що значна кількість злочинів вчинювалися за умови підроблення документів (19,7 % кримінальних проваджень), що фактично виконувало роль підготовки до вчинення основного злочину і полягало у: отриманні зразку оригіналу документу та/або його окремих реквізитів (кліше печаток чи зразків їх зображень, чистих бланків з відтисками печаток і підписами службових осіб, бланків документів суворої звітності чи їх зразків) (8,9 %); вивченні умов документообігу щодо процедури перевірки справжності документів (19,7 %); отриманні та пристосуванні знарядь (2,6 %); залученні осіб з відповідними спеціальними навичками, виготовленні пробних копій документу чи їх певних частин (реквізитів) (1,4 %).
    4. Типова слідова картина злочинів, вчинених службовою особою з використанням своїх повноважень, утворена матеріальними та ідеальними відображеннями. Основними носіями матеріальних слідів є документи
    (83,6 % кримінальних проваджень). Типовими носіями ідеальних слідів є співробітники підприємств, установ, організацій, де було вчинено злочин
    (100 %); співробітники контролюючих органів (86,3 %); особи, з якими винного пов’язують особисті відносини (25,9 %); інші особи, які випадково стали свідками злочинної діяльності (1,8 %).
    5. Вивчення типової особи злочинця надало можливість класифікувати їх на три групи: 1) «керівники» – службові особи, які займають керівні посади: генеральні директори, директори (35,5 % кримінальних проваджень), керівники філіалів банків (16,2 %), комерційні директори (11,2 %); 2) «керівники середньої ланки» – службовці структурних підрозділів, із них: головні бухгалтери (15,7 %), керівники відділів (12,7 %); 3) «рядові службовці» (8,7 %).
    6. Запорукою вирішення завдань початкового етапу розслідування злочинів, вчинених з використанням службовою особою своїх повноважень, є забезпечення його належної організації і планування, особливо в межах діяльності слідчо-оперативних груп (81,1 % кримінальних проваджень). За таких умов планування повинно враховувати такі особливості: 1) чітка взаємодія слідчих з оперативно-розшуковими працівниками; 2) спільне планування діяльності слідчих і оперативних працівників за необхідної координації; 3) планування тактичних операцій, спрямованих на вирішення проміжних завдань розслідування.
    7. Вирішення завдань початкового етапу розслідування злочинів залежало від об’єму інформації про подію злочину та особу злочинця, шляхом з’ясування відповідних обставин у кримінальному провадженні. Перша слідча ситуація характеризувалась наявністю інформації, як про подію злочину, так і про службову особу, яка її вчинила (є сприятливою, спрямована на процесуальне закріплення наявних доказів про причетність особи до вчинення злочину). Друга слідча ситуація є ускладненою, оскільки її зміст значною мірою був обумовлений недостатньою інформацією щодо її джерела, виду і об’єму, дією принципу раптовості при розслідуванні. Також виникала необхідність у додатковій перевірці даних, які містилися в матеріалах кримінального провадження, з метою виявлення ознак інших злочинів.
    8. Важливе значення при розслідуванні злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень, має взаємодія між слідчими та оперативними працівниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, яка не була разовою (0 % опитаних), або епізодичною, пов’язаною лише з виконанням доручень слідчого (21,9 % слідчих та 35,1% оперативних працівників), а відбувалася постійно  протягом усього кримінального провадження (79,1 % слідчих та 64,9 % оперативних працівників).
    9. Найбільш розповсюдженою вербальною слідчою (розшуковою) дією під час досудового розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень, є допит (100 % слідчих). За змістом підрозділу були сформовані типові переліки запитань, які повинні бути з’ясовані у підозрюваних і свідків за відповідними кримінальних провадженнями, конкретизовано їх зміст залежно від прояву злочинних діянь (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення, одержання неправомірної вигоди службовою особою та ін.).
    10. Серед нонвербальних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування злочинів, вчинених із використанням службовою особою своїх повноважень, однією із найбільш поширених є огляд документів
    (100 % кримінальних проваджень), що проводиться, переважно, з метою виявлення ознак підробки. Здобувачем запропоновано наступні рекомендації щодо перевірки справжності відображених у документах обставин: зустрічна перевірка; зіставлення, які відображають операції з документами, що їх обґрунтовують; зіставлення виконавчих і розпорядчих документів; зіставлення первинних і похідних документів; зіставлення даних у первинних документах, що відображають одні й ті ж операції; зіставлення документів, що відображають взаємозв’язані операції; зіставлення документів, що відображають дані про майбутні і вже виконані роботи; перевірка об’єктивної можливості операцій – наявність механізмів, спеціальних навиків та ін.
    Поширеним і важливим для збирання доказової інформації є проведення обшуку (97,1% кримінальних проваджень), переважно, за місцем роботи підозрюваного. Обшукувалися службові кабінети (53,1 %), приміщення бухгалтерії (38,1 %), інші приміщення (5,9 %), що мало на меті виявлення документів, засобів і матеріалів підробки, грошей, цінностей, документів, пов’язаних із вчиненням злочину.
    Дослідження різних матеріальних джерел з метою отримати важливу доказову інформацію відбувалося під час призначення і проведення експертиз: почеркознавчої (87 % кримінальних проваджень), де об’єктом дослідження був текст та підпис, виконаний на документах; техніко-криміналістичної експертизи документів (71,3 %), де об’єктами досліджень були печатки та їх відтиски; судово-бухгалтерської (28,8 %), з метою встановлення правильності відображення фактів фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи в документах бухгалтерського обліку та звітності.
    11. Важливе значення для досягнення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, вчинених службовою особою із використанням своїх повноважень, має проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Вони спрямовуються на викриття злочинної діяльності, адже у 41,1 % кримінальних проваджень мало місце візуальне спостереження за злочинцями, які маскували свою злочинну діяльність, активно використовуючи прийоми перевірки та контрнагляду, використовували автотранспорт, засоби маскування. Об’єктами такого спостереження були: особи, які володіли відомостями про підготовку чи вчинення даних злочинів та особи, які мали зв’язки зі злочинцями; особи, які перевірялись за наявними матеріалами їх злочинної діяльності, підозрювані за кримінальними провадженнями про службові злочини; певні місця, спостереження за якими дозволяло отримати дані, які сприяли попередженню, розкриттю та розслідуванню злочинів.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1.
    2. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Кондаков Н. И.  М. : Наука, 1975.  721 c.
    2. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений. Глава II / А. Н. Колесниченко // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / под ред. В. К. Лисиченко.  К., 1988.  С. 2942.
    3. Дідоренко Е. О. Методологічні проблеми оперативно-розшукової діяльності як окремої галузі наукового знання / Е. О. Дідоренко, Б. І. Бараненко // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. Спецвипуск : Методологічні проблеми теорії та практики ОРД у сучасних умовах.  Луганськ, 2004.  С. 328.
    4. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів : [навч. посіб.] / Старушкевич А. В.  К. : Правник – НАВСУ, 1997.  41 с.
    5. Шиканов В. И. О междисциплинарной характеристике отдельных видов преступлений / В. И. Шиканов // Криминалистическая характеристика пре ступлений : сб. науч. тр. / Всесоюз. ин-т по изучению причин и разраб. мер предупреждения преступности.  М., 1984.  C. 4043.
    6. Салтевський М. В. Криминалистическая характеристика: структура, элементы. Глава 22 / М. В. Салтевский // Специализированый курс криминалистики.  К., 1987.  С. 308312.
    7. Сергеев Л. А. Расследование и предупреждение хищений, совершаемых при производстве строительных работ : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Л. А. Сергеев.  М., 1966.  16 с.
    8. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук / А. Н. Колесниченко.  Х., 1967.  42 с.
    9. Белкин Р. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) / Р. Белкин, И. Быховский, А. Дулов // Социалистическая законность.  1987.  № 9.  С. 3134.
    10. Бахин В. П. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений / В. П. Бахин, А. Н. Колесниченко // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / под ред. В. К. Лисиченко.  К., 1988.  С. 729.
    11.Герасимов И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования / И. Ф. Герасимов // Методика расследования преступлений. Общие положення : материалы науч.-практ. конф., (г. Одесса, ноябрь 1976 г.).  М., 1976.  С. 9397.
    12. Клочков В. В. Криминалистическая характеристика и методика расследования преступлений / В. В. Клочков // Проблемы програмирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия.  Уфа, 1989.  С. 135140.
    13. Крылов И. Ф. Криминалистическая характеристика и ее место в системе науки криминалистики и в вузовской программе / И. Ф. Крылов // Криминалистическая характе¬ристика пре ступлений : сб. науч. тр. / Всесоюз. ин-т по изучению причин и разраб. мер предупреждения преступности.  М., 1984.  С. 3134.
    14. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : [учеб. пособ.] / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова.  Х. : Юрид. ин-т, 1985.  92 с.
    15. Салтевский М. В. О структуре криминалистической характеристики хулиганства и типичных следственных ситуациях / М. В. Салтевский // Криминалистика и судебная экспертиза.  К., 1982.  Вып. 25.  С. 1320.
    16. Клименко Н. И. Криминалистика как наука / Клименко Н. И.  К. : Правник, 1997.  83 с.
    17. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений : учеб. / [В. К. Лисиченко, И. В. Гончаренко, М. В. Салтевский и др.] ; под ред. В. К. Лисиченко.  К. : Вища школа, 1988.  405 с.
    18. Танасевич В. Г. О криминалистической характеристике преступлений / В. Г. Танасевич, В. А. Образцов // Вопросы борьбы с преступностью.  М., 1976.  Вып. 25.  С. 94104.
    19. Протидія корупції в органах внутрішніх справ України : наук.-практ. посіб. / [Д. Й. Никифорчук, В. Д. Слободяник, В. С. Безрутченко та ін.] // Бюлетень з обміну досвідом роботи : наук.-практ. вид. / МВС України.  К., 2008.  № 176.  112 с.
    20. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70000 слов / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой.  [23-е изд., испр.].  М. : Русский язык, 1991.  917 с.
    21. Новаков О. С. Кримінологічна характеристика та профілактика злочинів, які вчиняються працівниками міліції у сфері службової діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 ”Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право” / О. С. Новаков.  К., 2003.  21 с.
    22. Святое благовествование от Марка. По благословению Блаженнейшего Владимира  митрополита Киевского и всея Украины.  Афины : Православный фонд «Святый Варновас», 2002.  30 с.
    23. Василинчук В. І. Проблеми хабарництва і корупції: міжнародний досвід / В. І. Василинчук // Організація боротьби з корупцією та хабарництвом : тези допов. міжвідом. семінару-наради, (14–15 трав. 2009 р.) / відп. ред. Л. П. Скалозуб, Ю. О. Дехтяр, В. І. Василинчук.  К., 2009.  С. 1524.
    24. Бартошек М. Римское право. Понятия, термины, определения / Бартошек М.  М. : Юрид. лит., 1989.  448 с.
    25. Історія економічних вчень : [навч. посіб.] / за ред. В. В. Кириленка.  Тернопіль : Економічна думка, 2007.  233 с.
    26. Полибий. Всеобщая история / Полибий ; [пер., вступ. ст. и прим. Ф. Г. Мищенко] ; отв. ред. А. Я. Тыжов.  [2-е изд.].  СПб. : Ювента, 19941995.  (Серия : «Историческая библиотека»).
    Т. 1, кн. 15.  1994.  496 с.
    27. Моммзен Т. История Рима / Теодор Моммзен.  СПб. : Наука ; Ювента, 1997.  640 с.
    28. Коррупция в эллинистическом мире [Електронний ресурс] // Vlasti. biz.  Режим доступу :
    http://vlasti.biz/korruptsciya-v-stranah/korruptsciya-v-drevnem-mire/korruptsciya-v-ellinisticheskom-mire.html.
    29. Корчагин А. Г. Сравнительное исследование коррупционных и служебных преступлений : [моногр.] / А. Г. Корчагин, А. М. Иванов.  Владивосток : Дальневост. ун-т, 2001.  228 с.
    30. Шабалин В. А. Политика и преступность / В. А. Шабалин // Государство и право.  1994.  № 4.  С. 4352.
    31. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель.  М. : Мысль, 19751984.  (Философское наследие. Т. 90).
    Т. 4.  1984.  830 с.
    32. Кожевина Е. В. Римское частное право : [учеб. пособ.] / Кожевина Е. В. ; Уральск. гос. юрид. акад.  М. : Проспект, 2014.  215 с.
    33. Безрутченко В. С. Історичний шлях виникнення корупції, різноманітність поглядів на проблему визначення дефініції цього явища [Електронний ресурс] / В. С. Безрутченко.  Режим доступу :
    http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bozk/18text/g18_32.htm.
    34. Козак В. І. Феномен корупції: науковий погляд на реальний стан в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Козак.  Режим доступу :
    http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_2/30.pdf.
    35. Повесть временных лет / [подгот. текста, пер. и коммент. О. В. Творогова] // Библиотека литературы Древней Руси / под ред. Д. С. Лихачева, Л. А. Дмитриева, А. А. Алексеева, Н. В. Понырко ; РАН ; ИРЛИ.  СПб., 1997.  Т. 1 : XI  начало XII века.  С. 316327.
    36. Яковенко И. Г. Взятка и взяточничество [Електронний ресурс] / И. Г. Яковенко // Энциклопедия «Кругосвет».  Режим доступу :
    http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/0/0e/1011678.
    37. Ахметова Г. Р. Коррупция в нефтедобывающих странах : [учеб. пособ.] / Ахметова Г. Р.  Алматы : Кульжахан, 2002.  150 с.
    38. Об усилении борьбы со взяточничеством и разворовыванием народного добра [Електронний ресурс] : закрытое письмо ЦК КПСС от 29 марта 1962 г. // Бюллетень рассекреченных документов федеральных государственных архивов.  М., 2008.  Вып. 9.  Режим доступу :
    http://www.rusarchives.ru/secret/bul9/rgani1.shtml.
    39. Чубенко І. Зарубіжний досвід боротьби з корупцією в органах виконавчої влади [Електронний ресурс] / І. Чубенко // Вісник державної служби України.  К., 2003.  № 1.  С. 8187.  Режим доступу :
    http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=37582&cat_id=37402&ctime=114112634634.
    40. Андрианов В. Д. Практика и методы борьбы с коррупцией в США [Електронний ресурс] / В. Д. Андрианов.  Режим доступу :
    http://komarova. viperson.ru/wind.php?ID=631764&soch=1.
    41. Муталимов В. А. Коррупция – основная угроза экономической безопасности России при вступлении в ВТО [Електронний ресурс] / В. А. Муталимов // Россия и Америка в ХХІ веке : электрон. науч. журн.  2012.  № 1.  Режим доступу :
    http://www.rusus.ru/?act=read&id=318.
    42. Современный бизнес : [учеб.] : в 2 т. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Д. В. Тилл ; [пер. с англ.].  М. : Республика, 1995. 
    Т. 1.  1995.  431 с.
    43. Чемерис І. В. Зарубіжний досвід протидії корупції в системі державного управління [Електронний ресурс] / І. В. Чемерис // Стратегічні пріоритети.  К., 2009.  № 3 (12).  Режим доступу :
    http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/StPrior_12/14.pdf.
    44. Сёмин Н. Л. Спецслужбы и крупный бизнес США [Електронний ресурс] / Н. Л. Сёмин // Россия и Америка в XXI веке : электрон. науч. журн.  2011.  № 1.  Режим доступу :
    http://www.rusus.ru/?act=read&id=230
    45. Катасонов В. Ю. Финансовое доносительство в Америке и России [Електронний ресурс] / В. Ю. Катасонов // Институт Высокого Коммунитаризма.  Режим доступу :
    http://communitarian.ru/publikacii/novyy_mirovoy_poryadok_metody/borba_s_korrupciey_ili_stroitelstvo_pax_americana_chast_2_03082013.
    46. Рубаник В. Е. История государства и права зарубежных стран / Рубаник В. Е.  СПб. : Питер, 2011.  544 с.
    47. Бочарников И. В. Зарубежный опыт противодействия коррупции [Електронний ресурс] / И. В. Бочарников.  Режим доступа :
    http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/VestnikSF/ 2008/VSF_NEW200807061002/VSF_NEW200807061002_p_007.htm.
    48. Рубинский Ю. Франция: коррупция и борьба с ней [Електронний ресурс] / Ю. Рубинский.  Режим доступу :
    http://www.ieras-library.ru/documenti/soveurope/2010/rubinskii.doc.
    49. Йосифович Д. І. Діяльність міжнародної неурядової організації Transparency International щодо визначення рівня корупції / Д. І. Йосифович // Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення : матеріали звітної наук. конф., (Львів, 25 лют. 2011 р.) / ЛьвДУВС.  Львів, 2011.  С. 5558.
    50. Законодательство Японии в сфере борьбы с коррупцией [Електронний ресурс] / Народный комитет по борьбе с коррупцией.  Режим доступу :
    http://stopotkat.net/articles/view/19255.
    51. Сенаторов А. Как избавиться от коррупции? / А. Сенаторов // Япония сегодня.  2001.  № 8.  С. 7.
    52. Мендел Т. Законодательство по свободе информации: прогресс, проблемы и стандарты [Електронний ресурс] / Т. Мендел // Global Corruption Report 2003. Transparency International.  Режим доступу :
    http://www.globalcorruptionreport.org
    53. Бондаренко Д. А. Розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень (криміналістична характеристика та початковий етап розслідування) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / Д. А. Бондаренко.  Х., 2009.  18 с.
    54. Дудоров О. О. Вибрані праці з кримінального права / Дудоров О. О. ; [переднє слово доктора юрид. наук, проф. В. О. Навроцького] ; МВС України ; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка.  Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010.  952 c.
    55. Криміналььний кодекс України : чинне законодавство станом на 24 верес. 2013 р. : (Офіц. текст).  К. : Паливода А. В., 2013.  209 с.
    56. Кримінологія : Загальна та Особлива частини : підруч. / [І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.] ; за заг. ред. В. В. Голіної.  [2-ге вид., перероб. і доповн.].  Х. : Право, 2009.  288 с.
    57. Кашкаров О. О. Система службових злочинів за чинним кримінальним кодексом України / О. О. Кашкаров // Держава і регіони.  2013.  № 4 (42).  С. 103106.
    58. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2014 року. Форма № 1 : затв. наказом Генеральної прокуратури України від 23 жовт. 2012 р. № 100 за погодженням з Держстатом України.
    59. Звіт про стан протидії корупції за 2014 рік. Форма № 1-КОР : затв. наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Міністерства доходів і зборів, Міністерства оборони, Державної судової адміністрації України від 22 квіт. 2013 р. № 52/394/172/71/268/60 за погодженням з Держстатом України.
    60. Весельський В. К. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочинів в боротьбі зі злочинністю : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Весельський В. К., Зав’ялов С. М., Пясковський В. В.  К. : КНТ, 2009.  160 с.
    61. Куранова Э. Д. Об основных положениях методики расследования отдельных видов преступлений / Э. Д. Куранова // Вопросы криминалистики.  М., 1962.  Вып. 67.  С. 152167.
    62. Зуйков Г. Г. Поиск по признакам способов совершения преступлений / Зуйков Г. Г.  М. : Высшая школа МВД СССР, 1970.  191 с.
    63. Колмаков В. П. Следственный осмотр / Колмаков В. П.  М. : Юрид. лит., 1969.  193 с.
    64. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений : [текст лекции] / Колесниченко А. Н. – Х. : Юрид. ин-т, 1965. – 28 с.
    65. Уткин М. С. Особенности расследования и предупреждения хищений в потребительской кооперации / Уткин М. С.  Свердловск : СЮИ, 1975.  78 с.
    66. Белкин Р. С. Курс криминалистики : [учеб. пособ.] / Белкин Р. С. – М. : ЮНИТИ-ДАНА ; Закон и право, 2001. – 867 с.
    67. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории - к практике / Белкин Р. С. – М. : Юрид. лит., 1988. – 304 с.
    68. Бахін В. П. Актуальні проблеми способу вчинення злочинів за умов істотної зміни характеру злочинної діяльності / В. П. Бахін, С. М. Зав’ялов // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2000. – № 2. – С. 178–182.
    69. Даньшин М. В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / М. В. Даньшин. – Х., 2000. – 19 с.
    70. Чернявський С. С. Методика розслідування злочинів у сфері банківського кредитування : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Чернявський Сергій Сергійович. – К., 2002. – 219 с.
    71. Зав'ялов С. М. Спосіб вчинення злочину: окремі проблеми вивчення та використання у боротьбі зі злочинністю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / С. М. Зав’ялов. – К., 2005. – 19 с.
    72. Шведова О. В. Комплексне криміналістине дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / О. В. Шведова.  К., 2006.  19 с.
    73. Липовский В. В. К вопросу о пределах совпа¬дения признаков в разных подписях одного лица / В. В. Липовский // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1988. – Вып. 37. – С. 53–57.
    74. Мишков Я. Є. Методика розслідування хабарництва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Я. Є. Мишков.  Х., 2005.  20 с.
    75. Шило А. Вплив нового антикорупційного законодавства на розробку криміналістичної методики розслідування хабарництва / А. Шило // Вісник Національної академії прокуратури України.  К., 2010.  № 4.  С. 110114.
    76. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів : навч. посіб. / [В. П. Бахін, В. К. Весельський, В. С. Кузьмічов та ін.] ; за ред. О. М. Джужі. – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2010. – 524 с.
    77. Чичиркіна С. П. Способи приховування злочинів у сфері службової діяльності / С. П. Чичиркіна // Юридичний часопис НАВС.  К., 2011.  № 1 (1).  С. 151158.
    78. Ваші новини [Електронний ресурс].  Режим доступу :
    http://news.vashmagazin.ua/news/nskryminal/khabarnytstvo-v-ukrayini--neobkhidnist-chy-styl-zhyttya
    79. Починок О. В. Конкретизація змісту зловживання владою або службовим становищем [Електронний ресурс] / О. В. Починок.  Режим доступу :
    http://www.corp-lguvd.lg.ua/dok321.html.
    80. Макаров С. Д. Квалификация служебных преступлений при фактической ошибке / С. Д. Макаров // Уголовный процесс. – 2005. – № 10. –С. 3–8.
    81. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень [Електронний ресурс] : постан. Пленуму Верховного Суду України від 26 груд. 2003 р. № 15.  Режим доступу :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/card/v0015700-03
    82. Хашев В. Г. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / В. Г. Хашев.  Дніпропетровськ, 2007.  21 с.
    83. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная експертиза» / В. И. Галаган. – К., 1992. – 20 с.
    84. Кримінально – процесуальні та криміналістичні прийоми й засоби протидії злочинній діяльності : [моногр.] / С. В. Євдокіменко, Я. В. Кузьмічов, В. В. Семенов, С. В. Хільченко. – К. : ПАЛИВОДА. А. В., 2006. – 352 с.
    85. Anushat E. Kriminalische Spurenkunde / Anushat E. – Вerlin, 1943.
    86. Якимов И. Н. Осмотр / Якимов И. Н.  М. : УРКМ, 1935.  119 c.
    87. Mergen A. Die Wissenschaft vom Verbrechen. Eine Einfuhrung in die Kriminologie / Mergen A.  Hamburg, 1961.  296 p.
    88. Шевченко Б. И. Научные основы современной трасологии / Шевченко Б. И.  М. : Госюриздат, 1947.  73 с.
    89. Крылов И. Ф. Следы на месте преступления / Крылов И. Ф.  Л. : ЛГУ, 1961.  132 с.
    90. Грановский Г. Л. Основы трасологии (общая часть) / Грановский Г. Л.  Х. : Харьк. НИИСЭ, 1965.  123 с.
    91. Сорокин В. С. Обнаружение, фиксация следов на месте происшествия : [метод. пособ.] / Сорокин В. С.  М. : Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1966.  177 с.
    92. Колдин В. Я. Задачи, объекты и этапы судебной идентификации / В. Я. Колдин // Изв. вузов. Правоведение.  1967.  № 3.  С. 129133.
    93. Криминалистика : в 2 ч. : [учеб. для юрид. вузов] / под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова.  М. : Акад. МВД СССР, 1969 . 
    Т. 1.  1969.  376 с.
    94. Салтевский М. В. О структуре криминалистической характеристики хулиганства и типичных следственных ситуациях / М. В. Салтевский // Криминалистика и судебная экспертиза.  К., 1982.  Вып. 25.  С. 1320.
    95. Салтевський М. В. Навчально-довідковий посібник з криміналістики / Салтевський М. В., Лукашевич В. Г., Глібко В. М.  К. : ВІПОЛ, 1994.  180 с.
    96. Сучасний тлумачний словник української мови : 60 000 слів / за заг. ред. доктора філол. наук. проф. В. В. Дубічинського.  Х. : ШКОЛА, 2007.  837 с.
    97. Словарь русского языка / АН СССР ; Ин-т русского языка. — М. : Русский язык, 1958 . 
    Т. 2.  1958.  736 с.
    98. Баев О. Я. Методические основы расследования отдельных видов преступлений / О. Я. Баев // Расследование отдельных видов преступлений : [учеб. пособ.] / под ред. О. Я. Баева. – Воронеж, 1986. – С. 3–15.
    99. Про інформацію : Закон України від 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України.  1992.  № 48.  Ст. 650.
    100. Затенацький Д. В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Д. В. Затенацький.  Х., 2008.  19 с.
    101. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики : [моногр.] / А. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. – М. : МГУ, 1984. – 143 с.
    102. Мороз В. Г. Встановлення місця вчинення злочину  необхідна умова правильної кваліфікації вчиненого діяння / В. Г. Мороз // Юридична наука. – 2013. – № 10. – С. 58–65.
    103. Аббасова И. С. Время совершения преступлений как элемент его криминалистической характеристики : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная експертиза» / И. С. Аббасова. – Томск, 1992. – 22 с.
    104. Самбор М. А. Відсутність події злочину та відсутність у діянні складу злочину як обставини, що виключають провадження у кримінальній справі: національний та зарубіжний досвід у забезпеченні прав, свобод та інтересів людини і громадянина під час прийняття рішеня про відмову в порушенні кримінальної справи / М. А. Самбор // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.  Дніпропетровськ, 2011.  № 3.  С. 308324.
    105. Образцов В. А. Проблемы совершенствования научных основ методики расследования преступлений : дисс. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Образцов Виктор Александрович. – М., 1985. – 374 с.
    106. Глазырин В. Ф. Личность обвиняемого и тактика следствия / В. Ф. Глазырин // Ленинский принцип неотвратимости наказания и задачи советской криминалистики : материалы науч. конф., (Свердловск, сентябрь 1970 г.). – Свердловск, 1972. – С. 70–76.
    107. Самойлов Г. А. Личностная информация, фиксирующаяся в следах преступления / Г. А. Самойлов // Труды ВШ МООП СССР. – М., 1972. – Вып. 34. – С. 20–33.
    108. Скибицкий К. В. Теоретические основы получения информации о преступнике из материальных источников на предварительном следствии : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная експертиза» / К. В. Скибицкий. – Х., 1973. – 22 с.
    109. Коршик Г. М. Изучение личности обвиняемого на предварительном следствии / Г. М. Коршик, С. С. Степичев.  М. : Юрид. лит., 1969.  80 с.
    110. Соколовский З. М. Проблемы использования в судебном судопроизводстве специальных знаний при установлении причинной связи явлений : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / З. М. Соколовский.  Х., 1968.  28 с.
    111. Клименко Н. И. О возможности криминалистической идентифика-ции личности / Н. И. Клименко // Криминалистика и судебная экспертиза.  К., 1972.  Вып. 9.  С. 216219.
    112. Глазырин Ф. В. Криминалистическое изучение личности обвиняемого : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная експертиза» / Ф. В. Глазырин.  Свердловск, 1973.  35 с.
    113. Курс криминалистики : Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика : [в 3 т.] / под ред. О. Н. Коршунова, А. А. Степанова.  СПб. : Юридический центр Пресс, 2004 
    Т. 1 : Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика.  2004.  683 с.
    114. Герасимов И. Ф. Общие положения методики расследования преступлений / И. Ф. Герасимов // Криминалистика : учеб. / [И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин, Е. П. Ищенко и др.] ; под. ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина.  М., 1994.  С. 324334.
    115. Самыгин Л. Д. Преступная и криминалистическая деятельность /
    Л. Д. Самыгин, Н. П. Яблоков // Криминалистика : [учеб.] / под ред. Н. П. Яблокова.  М., 1995.  С. 1933.
    116. Серийные сексуальные преступления : [учеб. пособ.] / под ред. Ю. М. Антоняна.  М. : Щит-М, 2000.  240 с.
    117. Образцов В. А. Учение о криминалистической характеристике преступления / В. А. Образцов // Криминалистика : [учеб.] / под ред. В. А. Образцова.  М., 1995.  С. 3851.
    118. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : [моногр.] / Савченко А. В.  К. : Атіка, 2002.  144 с.
    119. Мельничок В. М. Криміналістична характеристика інтелектуально–вольових властивостей психіки особи / В. М. Мельничок // Науковий вісник Чернівецького університету.  Чернівці, 2010.  Вип. № 533.  С. 100104.
    120. Про державну службу : Закон України від 17 лист. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 26. – Ст. 273.
    121. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова].  К. : Паливода А. В., 2010.  456 с.
    122. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс].  Режим доступу :
    http://www.reyestr.court.gov.ua.
    123. Науменко Ю. О. Поняття службових та посадових злочинів [Електронний ресурс] / Ю. О. Науменко.  Режим доступу :
    http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/.../cgiirbis_64.exe?..
    124. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 15 берез. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України.  1994.  № 11.  Ст. 50.
    125. Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. В. М. Коссака.  К. : Істина, 2004.  976 с.
    126. Тихомиров Ю. А. Публичные услуги и право : [науч.-практ. пособ.] / Тихомиров Ю. А.  М. : Норма, 2007.  416 с.
    127. Тютюгін В. Новели кримінального законодавства щодо посилення відповідальності за корупційні злочини: вирішення проблем чи проблеми для вирішення? / В. Тютюгін // Юридичний вісник України.  2010.  № 5.  30 січня - 5 лютого.  С. 6.
    128. Щодо надання роз'яснення термінів, які застосовуються у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» [Електронний ресурс] : лист Міністерства юстиції України від 18 груд. 2009 р. № 967-0-2-09-22. – Режим доступу :
    http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v967-323-09.
    129. Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» / Хавронюк М. І. – К. : Атіка, 2011. – 424 с.
    130. Методичні рекомендації щодо виявлення, документування та розслідування злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. – К. : МВС, 2012. – 152 с.
    131. Про запобігання корупції : Закон України від 14 жовт. 2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Ст. 2056.
    132. Волохова О. В. Криминалистика : [учеб.] / Волохова О. В., Егоров Н. Н., Жижина М. В. ; под. ред. Е. П. Ищенко. – М. : Проспект, 2011. – 349 с.
    133. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы / Дубинский А. Я. ; отв. ред. Г. И. Чангули. – К. : Наукова думка, 1984. – 182 с.
    134. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования : [учеб. пособ.] / Лузгин И. М. – М. : Юрид. лит., 1973. – 216 с.
    135. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / Гавло В. К. – Томск : Том. ун-т, 1985. – 333 с.
    136. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2009. – 1736 с.
    137. Драпкин Л. Я. Ситуационный подход в криминалистике и проблема периодизации процесса расследования преступлений / Л. Я. Драпкин // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования преступлений : сб. науч. тр. – Свердловск, 1988. – С. 8–16.
    138. Балугина Т. С. Проблема следственных ситуаций в криминалистической литературе / Т. С. Балугина // Изв. вузов. Правоведение. – 1983. – № 1. – С. 78–82.
    139. Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події [Електронний ресурс] : затв. наказом МВС України № 1050 від 19 лист. 2012 р. – Режим доступу :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2095-12
    140. Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події [Електронний ресурс] : затв. наказом МВС України № 940 від 22 жовт. 2012 р. – Режим доступу :
    http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0054-13
    141. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань [Електронний ресурс] : затв. наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 серп. 2012 р. – Режим доступу :
    http://www.gp.gov.ua/ua/pd.html?_m=publications&_t=rec&id=110522
    142. Сліпченко В. І. Актуальні питання початку кримінального провадження в Україні / В. І. Сліпченко // Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р. : кримінально-правові та процесуальні аспекти : тези допов. та повідомл. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., (19-20 верес. 2013 р.) / Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2013. – С. 362–368.
    143. Тут і надалі статистичні дані МВС України.
    144. Узагальнення роботи підрозділів слідства МВС України за 6 місяців 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.mvd.gov.ua
    145. Громовий А. О. Заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як передумова для початку досудового розслідування [Електронний ресурс] / А. О. Гр
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины