Басиста Ірина Володимирівна. Правові основи прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування : Басиста Ирина Владимировна. Правовые основы принятия и выполнения решений следователя на стадии досудебного расследования

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Басиста Ірина Володимирівна. Правові основи прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування
  • Альтернативное название:
  • Басиста Ирина Владимировна. Правовые основы принятия и выполнения решений следователя на стадии досудебного расследования
  • Кол-во страниц:
  • 589
  • ВУЗ:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • Басиста Ірина Володимирівна. Правові основи прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування.- Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.09, Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2014.- 589 с.



    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису

    БАСИСТА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА


    УДК 343.132: 343.985

    ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРИЙНЯТТЯ І ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ СЛІДЧОГО НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ



    12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
    юридичних наук



    Науковий консультант
    Галаган Володимир Іванович, доктор юридичних наук, професор

    Дніпропетровськ 2013







    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………................С.4
    ВСТУП………………………………………………………………..................С.5

    РОЗДІЛ 1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ СЛІДЧОГО ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛЬНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ………………..………………………..С.17
    1.1. Генеза досудового розслідування та процесуальних рішень слідчого……………………………………………………………………………С.17
    1.2. Сучасний стан наукової розробки поняття й правових основ прийняття та виконання рішень слідчого на досудовому розслідуванні ……………………С.34
    1.3. Зарубіжний досвід правової регламентації процесуальних рішень слідчого……………………………………………………………………………...С.51
    1.4. Роль процесуальних рішень слідчого при розслідуванні кримінальних правопорушень……………………………………………………………………..С.68
    Висновки до розділу І ………………………………………………………..С.83

    РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ СЛІДЧОГО С..85
    2.1. Теоретичні основи та класифікація процесуальних рішень слідчого……………………………………………………………………………..С.85
    2.2. Процесуальні й тактичні рішення слідчого, їх взаємозв’язок і взаємозумовленість………………………………………………….....................С.104
    Висновки до розділу ІІ………………………………………………………С.124

    РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК І ТАКТИКА ПРИЙНЯТТЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ НА ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ……..С.125
    3.1. Прийняття слідчим початкових рішень на досудовому розслідуванні……………………………………………………………………...С.125
    3.2. Процесуальні рішення слідчого, прийняті в ході подальшого розслідування кримінального правопорушення..……………………………....С.156
    3.3. Прийняття слідчим кінцевих процесуальних рішень……...................С.200
    3.4. Кримінальні процесуальні гарантії дотримання прав і свобод громадян при прийнятті процесуальних рішень слідчим…………………………………С.223
    Висновки до розділу ІIІ ……………………………………………………..С.241

    РОЗДІЛ 4. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРИЙНЯТТЯ Й ВИКОНАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ СЛІДЧОГО НА ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ………………………………………………………………...С.243
    4.1. Вплив суб’єктивних чинників на прийняття рішень слідчим.....................................................................................................................С.243
    4.2. Вплив об’єктивних чинників на прийняття рішень слідчим………...С.269
    4.3. Використання спеціальних психологічних знань при прийнятті рішень у кримінальних провадженнях..……………………………………………………С.279
    4.4. Використання спеціальних психологічних знань у проблемних ситуаціях, що виникають під час реалізації процесуальних рішень ………………...........С.310
    Висновки до розділу ІV …………………………………………………….С.321

    РОЗДІЛ 5. ВИКОНАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ СЛІДЧОГО ТА НАПРЯМИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ……………………………………………С.323
    5.1. Порядок виконання рішень безпосередньо слідчим………………….С.323
    5.2. Доручення виконання процесуальних рішень оперативним підрозділам, посадовим особам інших органів та громадянам……………………………….С.340
    5.3. Напрями підвищення ефективності виконання рішень слідчого на досудовому розслідуванні……………………………………..............................С.364
    Висновки до розділу v………………………………………………………С.387
    ВИСНОВКИ………………………………………………………………….С.391
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...........С.401
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………С.484






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    ВНЗ –Вищі навчальні заклади
    ВР –Верховна Рада України
    ВСУ –Верховний Суд України
    ДДУВС –Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
    КК –Кримінальний кодекс
    КПЗ –Кримінально-процесуальний закон
    КПК –Кримінальний процесуальний кодекс
    КНУВС –Київський національний університет внутрішніх справ
    КСУ –Конституційний Суд України
    ЛР –Латвійська Республіка
    ЛьвДУВС –Львівський державний університет внутрішніх справ
    МЗС –Міністерство закордонних справ України
    МВС –Міністерство внутрішніх справ України
    МОЗ –Міністерство охорони здоров’я України
    МОН України –Міністерство освіти та науки України
    НАВС –Національна академія внутрішніх справ
    ГСУ –Головне слідче управління
    ООН –Організація об’єднаних націй
    ОРД –Оперативно-розшукова діяльність
    ОРЗ –Оперативно-розшукові заходи
    ППВСУ –Постанова Пленуму Верховного Суду України
    РРСФР –Російська радянська соціалістична федеративна республіка
    РБ –Республіка Білорусь
    СКС –Статут кримінального судочинства
    СНД –Співдружність незалежних держав
    США –Сполучені Штати Америки
    СРСР –Союз радянських соціалістичних республік
    УРСР –Українська радянська соціалістична республіка
    ФРН –Федеративна республіка Німеччина








    ВСТУП
    Актуальність теми. Слідчий у кримінальному провадженні виконує важливі процесуальні функції, зумовлені поставленими перед ним завданнями, пов’язаними з необхідністю здійснення неупередженого розслідування та встановлення об’єктивної істини. Вони вимагають глибоких професійних знань слідчого та навичок їх практичного застосування, розвинутого почуття особистої відповідальності, толерантності в спілкуванні, комунікабельності, дисциплінованості, наполегливості й працьовитості, високого рівня правової культури. Основним результатом роботи слідчого є швидке, повне й неупереджене розслідування кримінального правопорушення та прийняття процесуальних рішень, спрямованих на реалізацію завдань кримінального провадження. Запорукою ефективної професійної діяльності слідчого є належним чином унормовані його права та обов’язки. Однак у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України йдеться лише про окремі норми щодо повноважень слідчого. Залежно від стадії кримінального провадження, сутності рішення, яке приймає слідчий, процесуального становища особи, інтересів якої воно торкається, у КПК у різних нормах закріплені процесуальні права, обов’язки та відповідальність слідчого. Така незгрупованість однорідних положень може стати причиною несвоєчасних, помилкових рішень слідчого.
    У процесуальній теорії відсутній єдиний погляд щодо поняття й класифікації процесуальних рішень слідчого. Дискусійним у юридичній літературі залишається питання достатності підстав для прийняття процесуальних рішень слідчим. Ряд проблем процесуального характеру виникає при оцінюванні первинних матеріалів про кримінальні правопорушення, прийнятті слідчим рішення про початок досудового розслідування, проведенні низки слідчих (розшукових) дій, застосуванні запобіжних заходів та заходів забезпечення кримінального провадження, прийнятті рішення про направлення матеріалів кримінального провадження до суду. Особливо гостро в практичній діяльності виділяється проблема виконання процесуальних рішень слідчого.
    Питання прийняття та виконання процесуальних рішень слідчого в різні періоди досліджували відомі вітчизняні й зарубіжні науковці: С.А. Альперт, Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, М.І. Бажанов, Р.С. Бєлкін, В.Д. Берназ, В.І. Галаган, І.Д. Гончаров, Ю.М. Грошевий, А.Я. Дубинський, А.В. Дулов, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, В.С. Зеленецький, Л.М. Карнєєва, О.В. Капліна, Н.С. Карпов, Н.І. Клименко, М.В. Костицький, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, М.П. Лебедєв, В.К. Лисиченко, Л.М. Лобойко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук’янчиков, П.А. Лупинська, М.М. Михеєнко, Н.Г. Муратов, В.Т. Нор, Д.П. Письменний, М.А. Погорецький, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, С.М. Смоков, В.М. Стратонов, В.А. Стремовський, М.С. Строгович, В.М. Тертишник, Л.Д. Удалова, П.В. Цимбал, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, Б.В. Щур та ін.
    Наукові розробки вказаних авторів мають фундаментальне значення для розвитку кримінального процесу та криміналістики. Однак на сучасному етапі розвитку науки, в умовах дії нового КПК України, виникає нагальна необхідність належного унормування процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування, розроблення й удосконалення шляхів їхньої реалізації. Дослідження сутності, мети та завдань таких рішень неможливе без розробки механізму реалізації концептуальних криміналістичних і психологічних знань, що мають суттєве значення в практичній діяльності з розслідування кримінальних правопорушень. Зазначені обставини у своїй сукупності зумовили актуальність обраної теми дисертації.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України й виконана на замовлення слідчого управління УМВС України в Івано-Франківській області від 20 січня 2009 р. та від 20 жовтня 2012 р., відповідно до наказу МВС України “Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр.” від 29 липня 2010 р. № 347 (п. 4.4, 4.7, 4.19, 16.9).
    Тема дисертації затверджена вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 24 листопада 2011 р.).
    Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування, розробка й удосконалення теоретичних та організаційних засад, що визначають прийняття й виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування, узагальнення особливостей та висловлення пропозицій щодо концептуального вирішення теоретичних і практичних проблем, які при цьому виникають.
    Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
    – дослідити ґенезу законодавчого врегулювання процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування для визначення динаміки їхнього розвитку, виокремлення позитивних і негативних тенденцій;
    – сформулювати авторське визначення процесуального рішення слідчого та запропонувати відповідні доповнення до чинного КПК України;
    – запропонувати власну класифікацію процесуальних рішень слідчого, що приймаються ним на стадії досудового розслідування;
    – критично проаналізувати процес прийняття процесуальних рішень згідно з кримінально-процесуальним законодавством низки зарубіжних країн та виокремити положення, спрямовані на вдосконалення механізму дотримання прав людини, варті запозичення до КПК України;
    – визначити сутність діяльності слідчого з розслідування кримінальних правопорушень та результатів впливу на неї слідчої ситуації;
    – уточнити співвідношення понять процесуального й тактичного рішень слідчого як базових теоретичних категорій;
    – визначити дефініцію діяльності слідчого з прийняття рішень; розкрити зміст початкових рішень слідчого в кримінальному провадженні (їх форму та значення), окреслити шляхи вдосконалення їх правової регламентації;
    – з’ясувати сутність процесуальних рішень слідчого, прийнятих під час подальшого розслідування, та виділити окремі проблеми їх унормування в чинному КПК;
    – визначити сутність, зміст та форми кінцевих процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування;
    – узагальнити причини порушень прав і свобод громадян, пов’язаних з необґрунтованими процесуальними рішеннями слідчого;
    – означити суб’єктивні чинники, що впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень, та запропонувати заходи щодо зменшення їх негативного впливу;
    – означити об’єктивні чинники, що негативно впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень у кримінальному провадженні, та запропонувати заходи щодо зменшення їх негативного впливу;
    – окреслити можливість використання слідчим при вирішенні окремих слідчих ситуацій психологічних знань;
    – намітити шляхи застосування слідчим тактичних прийомів і психологічних знань при реалізації прийнятих ним процесуальних рішень;
    – проаналізувати стан нормативно-правової регламентації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами з виконання його процесуальних рішень, згрупувати проблеми, що виникають під час виконання процесуальних рішень слідчого, та запропонувати методи їх вирішення;
    – обґрунтувати пропозиції щодо певних змін чинного КПК, спрямованих на створення єдиного слідчого апарату, забезпечення повної процесуальної самостійності слідчого, відхід від існуючої системи показників та оцінювання ефективності діяльності слідчого на основі вжитих ним превентивних заходів і думки громадськості.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при здійсненні кримінальної процесуальної діяльності органами досудового слідства з прийняття й виконання рішень слідчого оперативними підрозділами, посадовими особами інших органів та громадянами на стадії досудового розслідування.
    Предметом дослідження є правові основи прийняття та виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування.
    Методи дослідження. У ході дослідження використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, заснованих на теорії пізнання соціально-правових явищ і призначених для отримання об’єктивних та достовірних результатів, а саме: метод сходження від абстрактного до конкретного – для визначення місця процесуальних і тактичних рішень слідчого в діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, а також шляхів застосування психологічних знань у разі виникнення проблем, пов’язаних з прийняттям і реалізацією процесуальних рішень слідчого (підрозділи 1.4, 2.1, 2.2, 4.3, 4.4); логіко-семантичний метод – для формування понятійного й категоріального апарату та визначення термінів “процесуальне рішення слідчого”, “діяльність слідчого з прийняття рішень”, “діяльність слідчого з виконання рішень” (підрозділи 1.2, 3.1, 5.1); історичний метод – для розгляду питань виникнення та становлення інституту досудового розслідування й слідчого як процесуальної особи та особливостей його діяльності відповідно до історичних змін і ґенези кримінального процесуального законодавства (підрозділи 1.1, 1.2); функціональний метод – для з’ясування загальних положень щодо сутності процесуальних рішень слідчого (підрозділ 1.2); порівняльно-правовий метод – при аналізі, зіставленні та виявленні шляхів імплементації до чинного КПК України й відомчих нормативно-правових документів окремих положень кримінально-процесуального законодавства ряду країн близького (Російська Федерація, Республіка Білорусь, Грузія, Латвія, Молдова, Казахстан) та далекого зарубіжжя (Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки, Великобританія, Італія, Франція) (підрозділи 1.3, 5.3); методи формально-логічного, системно-структурного та структурно-функціонального аналізу – для дослідження чинників, що впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень (підрозділи 3.4, 4.1, 4.2, 5.1); формально-логічний метод – для зіставлення норм КПК 2012 р., його проектів, КПК 1960 р., обґрунтування висновків і пропозицій щодо їх доповнення чи уточнення (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 5.2, 5.3); соціологічні методи – при проведенні анкетування слідчих і курсантів у різних регіонах України, вивченні та узагальненні кримінальних справ, кримінальних проваджень, судових рішень, аналізі стану злочинності. Для розроблення пропозицій щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства застосовано методи прогнозування та моделювання (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 5.3).
    Емпіричну основу дослідження становлять статистичні дані ВСУ та ГСУ МВС України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ; рішення Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України, а також результати вивчення матеріалів 552 криміналь¬них справ, розглянутих судами у 2006–2013 рр. у різних регіонах України; 193 кримінальних провадження, 132 постанови Пленуму Верховного Суду України; 287 судових рішень, розміщених у Єдиному реєстрі судових рішень; результати опитування 405 слідчих органів внутрішніх справ України у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій областях та результати опитування 220 слідчих органів внутрішніх справ України за умов дії чинного КПК України, опитування 250 курсантів слідчих факультетів вищих навчальних закладів системи МВС України.
    Під час вивчення матеріалів практики та визначення ключових аспектів обраної проблеми використано особистий досвід роботи слідчим слідчого відділення з розслідування тяжких злочинів по лінії карного розшуку слідчої частини міського відділу внутрішніх справ та обласного управління МВС України в Івано-Франківській області.
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням правових основ прийняття й виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування в умовах дії чинного КПК. У результаті проведеного дослідження зроблено теоретичне узагальнення практичних проблем, що виникають у діяльності з розслідування кримінальних правопорушень, і запропоновано напрями вдосконалення кримінальної процесуальної діяльності в частині прийняття й реалізації процесуальних і тактичних рішень слідчого.
    До найбільш суттєвих результатів, одержаних самостійно, що визначають наукову новизну дослідження, належать такі положення:
    уперше:
    – розроблено концептуальне розуміння змісту процесуального рішення слідчого на стадії досудового розслідування, що є певним правовим положенням, яке містить оформлену відповідно до вимог КПК, всебічно обґрунтовану й узгоджену з раніше прийнятими та реальну для виконання програму дій, що ґрунтується на достатніх психологічних знаннях суб’єкта – слідчого й отримує своє закріплення у відповідному процесуальному документі;
    – запропоновано та теоретично обґрунтовано класифікаційні групи процесуальних рішень слідчого, що приймаються на стадії досудового розслідування, виходячи з процесуального порядку їх прийняття, процесуальної форми, походження джерела вказівки, методів, що застосовуються для опрацювання інформації; обґрунтовано існування окремих видів процесуальних рішень слідчого, що приймаються ним у процесі міжнародного співробітництва під час кримінального провадження;
    – доведено, що діяльності слідчого з прийняття процесуальних рішень притаманні не всі, а лише деякі з ознак цього процесу, зокрема складність, планомірність, творчість, наукова обґрунтованість, трудомісткість; констатовано, що діяльність слідчого з прийняття процесуальних рішень вимагає належного інформаційного забезпечення, значних інтелектуальних зусиль, професійних знань слідчого та здійснюється на підставі вимог КПК;
    – виявлено суттєві недоліки й прогалини в частині правової регламентації діяльності слідчого з прийняття ряду процесуальних рішень, сформульовано та обґрунтовано пропозиції щодо їх усунення шляхом внесення змін і доповнень до ч. 1, 3, 5, 6 ст. 214 КПК 2012 р.;
    – запропоновано та обґрунтовано за результатами дослідження окремих положень КПК Франції, Казахстану, Республіки Білорусь і Російської Федерації шляхи вдосконалення чинного КПК України в частині нормативного закріплення прийняття та порядку виконання деяких процесуальних рішень слідчого;
    – розроблено пропозиції щодо законодавчого врегулювання прийняття окремих початкових процесуальних рішень слідчого, а також рішень, що приймаються у формі постанови та кінцевих процесуальних рішень на досудовому розслідуванні, виходячи з наявних недоліків правової регламентації цієї процесуальної діяльності (запропоновано внести зміни і доповнення до ст. 45, 55, 56, 61, 62, 100, 220, 242, 250, 280, 283, 291, 292 чинного КПК);
     аргументовано, що виконання рішень слідчого як ним особисто, так і оперативними підрозділами, посадовими особами уповноважених на те органів та окремими громадянами здійснюється поетапно, має прогалини правової регламентації, які нагально потребують усунення й належної організаційної та процесуальної взаємодії учасників кримінального провадження;
    удосконалено:
    – визначення діяльності слідчого з розслідування кримінальних правопорушень з урахуванням результатів впливу на неї слідчої ситуації;
    – перелік об’єктивних чинників, що негативно впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень у кримінальному провадженні, до яких віднесено: неналежне врегулювання процесуального статусу слідчого; різні форми протидії розслідуванню; необґрунтоване визначення необхідної кількості працівників у системі органів досудового слідства, їх посадового складу;
    – перелік суб’єктивних чинників, що впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень, як-от: професійна компетентність, правова свідомість, моральне та духовне виховання, комунікабельність тощо;
    – сутність підстав прийняття тактичних рішень, які не повинні суперечити вимогам КПК, і проведення процесуальних дій на їх основі, наведено авторську точку зору щодо міри дозволеного примусу в слідчій діяльності;
    – зміст кримінальної процесуальної діяльності слідчого з виконання процесуальних рішень на стадії досудового розслідування, аналіз стану нормативного врегулювання взаємодії слідчого з оперативними підрозділами з виконання його процесуальних рішень, її форм, на підставі чого запропоновано власну думку щодо розуміння взаємодії при виконанні процесуальних рішень слідчого;
    набуло подальшого розвитку:
    – наукові погляди щодо співвідношення понять процесуального та тактичного рішень слідчого;
    – пропозиції щодо вирішення таких проблем прийняття й реалізації процесуальних рішень слідчого, як: відсутність належної нормативної бази та практичної реалізації доручень і вказівок слідчого; невміння слідчого встановлювати психологічний контакт із виконавцями його процесуальних рішень тощо;
    – наукові підходи щодо визначення окремих проблем реалізації процесуальних рішень слідчого, що приймаються під час розслідування та відображаються у формі протоколу й клопотання, та пропозиції щодо необхідності внесення змін і доповнень до чинного КПК у частині вдосконалення форм взаємодії та процесуального статусу суб’єктів;
    – рекомендації з виконання процесуальних рішень слідчого посадовими особами уповноважених на те органів та окремими громадянами; запропоновано передбачити детальний виклад у постанові слідчого необхідної інформації, яка є достатньою для своєчасної та повної реалізації його рішення.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані й використовуються в:
    – правотворчій діяльності – при підготовці законопроектів у частині регулювання правових основ прийняття й виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування та в законодавчій практиці (лист Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 15 лютого 2012 р. № 04-19/14-286; лист Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України від 18 листопада 2013 р. № 650 );
    – практичній діяльності слідчих підрозділів (лист ГСУ МВС України про впровадження у практичну діяльність від 6 лютого 2012 р. № 13/10-1309; акти впровадження у практичну діяльність СУ УМВС України в Івано-Франківській та Львівській областях відповідно від 16 січня 2012 р., від 5 листопада 2013 р., від 17 січня 2012 р.);
    – науково-дослідній діяльності – як основа для подальшого розроблення проблем удосконалення правових основ прийняття та виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування, а також як предмет науково-дослідної діяльності викладачів, студентів, аспірантів;
    – навчальному процесі – результати дослідження знайшли своє відображення в підготовлених автором навчально-методичних комплексах “Кримінальний процес України” (2009, 2010, 2011, 2012, 2013 рр.), впроваджені в навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ (акти впровадження від 22 грудня 2011 р. та від 4 листопада 2013 р.), Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 5 січня 2012 р.), Навчально-наукового інституту підготовки слідчих та криміналістів Національної академії внутрішніх справ (акт впровад-ження від 11 червня 2012 р.), факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” (акт впровадження від 20 грудня 2011 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно. Особистий внесок дисертанта в підготовці трьох статей, опублікованих у наукових фахових виданнях спільно з Ю.М. Чорноус, С.О. Пришляк, полягає в розробці теоретичних і практичних проблем, що ускладнюють реалізацію процесуального рішення про відшкодування моральної шкоди; співвідношення для класифікації процесуальних рішень про проведення деяких слідчих (розшукових) дій; алгоритму дій при прийнятті слідчим процесуального рішення про допит неповнолітніх потерпілих від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності.
    В опублікованих у співавторстві з В.І. Галаганом та Ж.В. Удовенко навчальних посібниках “Кримінальний процес України” (2010 та 2012 рр.) дисертантом розроблено питання процесуальних дій і рішень, які приймаються не лише слідчим, а й суддею. Наукові ідеї, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувалися.
    Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах і круглих столах, зокрема: “Проблеми захисту особистих немайнових прав фізичної особи” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.); “Кримінальний процес України у контексті європейських стандартів судочинства” (м. Київ, 2007 р.); “Конституційно-правовий статус людини і громадянина” (м. Івано-Франківськ, 2008 р.); “Національні інтереси і проблеми забезпечення безпеки України” (м. Кіровоград, 2008 р.); “Актуальні проблеми чинного адміністра-тивного законодавства: шляхи подолання та перспективи вдосконалння” (м. Івано-Франківськ, 2008 р.); “Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов” (м. Київ, 2009 р.); “Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави” (м. Одеса, 2010 р.); “Вдосконалення правового захисту прав та основних свобод людини і громадянина” (м. Івано-Франківськ, 2010 р.); “Дні порівняльного правознавства” (м. Івано-Франківськ, Яремче, 2010 р.); “Загальні проблеми правотворення в Україні” (м. Львів, 2010 р.); “Особливі провадження у кримінальному процесі України: проблеми теорії та практики” (м. Донецьк, 2010 р.); “Право, мораль, релігія: історичні зв’язки та сучасність” (м. Івано-Франківськ, 2010 р.); “Забезпечення законності в діяльності органів дізнання та досудового слідства” (м. Луганськ, 2011 р.); “Правове регулювання суспільства та проблеми теорії держави і права” (м. Івано-Франківськ, 2011 р.); “Політика в сфері боротьби зі злочинністю: актуальні проблеми сьогодення” (м. Івано-Франківськ, 2011 р.); “Криміналістична наука: витоки, сучасність та перспективи” (м. Ірпінь, 2011 р.); Звітній науково-практичній конференції факультету з підготовки слідчих ЛьвДУВС (м. Львів, 2012 р.); “Забезпечення законності в діяльності органів досудового слідства та дізнання” (м. Луганськ, 2012 р.); “Теоретичні і практичні проблеми кримінального судочинства” (м. Донецьк, 2012 р.); “Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина” (м. Івано-Франківськ, 2012 р.); “Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми” (м. Ірпінь, 2012 р.); “Правове регулювання суспільства та проблеми юридичної техніки” (м. Івано-Франківськ, 2012 р.); “Перспективы развития деятельности органов досудебного (предварительного) расследования: процессуальный и организационный аспекты” (м. Луганськ, 2013 р.); “Політика в сфері боротьби зі злочинністю” (м. Івано-Франківськ, 2013 р.); “Особливості формування законодавства України на сучасному етапі державотворення” (м. Івано-Франківськ, 2013 р.); “Політико-правові реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (м. Херсон, 2013 р.); “Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року: правові та процесуальні аспекти” (м. Львів, 2013 р.).
    Публікації. Основні наукові результати дослідження викладені автором у 72 наукових публікаціях, у тому числі в двох одноосібних монографіях, 35 наукових статтях у наукових фахових виданнях України, 6 наукових статтях у виданнях іноземних держав, 2 навчальних посібниках, 27 матеріалах конференцій.
    Структура й обсяг дисертації зумовлені предметом дослідження, метою й завданнями та відповідають логіці наукового пошуку. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, які містять сімнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (759 найменувань) та восьми додатків. Повний обсяг дисертації – 589 сторінок, з них основного тексту – 400 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні, розробці й удосконаленні теоретичних та практичних засад, що визначають прийняття й виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування; досліджено особливості та висловлено пропозиції щодо концептуального вирішення окреслених проблем. До основних результатів дисертації належать такі положення:
    1. Зроблено висновок, що законодавче забезпечення досудового розслідування як самостійної стадії кримінального процесу формувалося тривалий період часу. Починаючи із таких стародавніх джерел права, як Руська Правда та Вічеве законодавство, Новгородська й Псковська грамоти, в яких уже закріплювалися основи та принципи судоустрою й судочинства, до 20-х рр. ХІХ ст. закладалися підвалини та створювалися передумови для побудови системи досудового розслідування, в якій із прийняттям перших кримінально-процесуальних кодексів виокремився такий суб’єкт, як слідчий, який уже був наділений повноваженнями з прийняття значної кількості процесуальних рішень, що в подальшому знайшли своє закріплення в кримінально-процесуальному законодавстві 1960 р. Отже, процесуальні рішення слідчого вдосконалювалися та набували цілеспрямованої унормованої регламентації в чинному КПК.
    2. Доведено, що процесуальне рішення слідчого має низку ознак управлінського рішення. На цій підставі сформульовано власне визначення процесуального рішення слідчого як певного правового положення, яке містить оформлену відповідно до вимог КПК, всебічно обґрунтовану, узгоджену з раніше прийнятими та реальну для виконання програму дій, що ґрунтується на достатніх психологічних знаннях суб’єкта – слідчого й отримує своє закріплення у відповідному процесуальному документі. Запропоновано зафіксувати його зміст у ст. 3 КПК.
    3. Розроблено власну класифікацію процесуальних рішень слідчого в Україні та її критерії. Виокремлено класифікаційні групи процесуальних рішень слідчого, виходячи з процесуального порядку їх прийняття, які поділено на ті, які приймаються ним самостійно; погоджуються з прокурором та ініціюються перед слідчим суддею чи суддею апеляційного суду; затверджуються прокурором; ініціюються перед прокурором; про які інформується прокурор; про які інформуються інші учасники кримінального провадження. За процесуальною формою виокремлено процесуальні рішення слідчого, що виражаються у постанові, клопотанні, обвинувальному акті, повідомленні, повідомленні про підозру, повістці, протоколі, дорученні, запиті про міжнародну правову допомогу в кримінальному провадженні, вказівці.
    У межах дослідження їх класифіковано за походженням джерела вказівки на процесуальні рішення, що випливають із розпоряджень органів, які здійснюють нагляд та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням (прокурора); організовують досудове розслідува-ння (начальника слідчого підрозділу); процесуальні рішення, що випливають із розпоряджень органів, які здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (слідчого судді), і процесуально-ініціативні. За методами, що застосовуються для опрацювання інформації, виділено процесуально-аналогові та процесуально-евристичні рішення слідчого. Видову сукупність з узагальненим об’єктом міжнародне співробітництво під час кримінального провадження поділено на рішення слідчого про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій; рішення слідчого щодо виконання запиту (міжнародного правового доручення на території України); рішення слідчого щодо видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція); рішення про передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави.
    4. Проаналізовано процес прийняття процесуальних рішень у деяких зарубіжних правових системах. Встановлено, що в окремих нормах КПК Франції, Республіки Білорусь, РФ наведено положення, які за умови імплементації до чинного КПК України сприятимуть його вдосконаленню. Наприклад, запровадження інституту на кшталт “обвинувальної камери”, яка розглядатиме законність і обґрунтованість досудового слідства загалом та прийнятих слідчим процесуальних рішень зокрема; чітка регламентація в одній нормі КПК процесуальних повноважень слідчого та прийняття на їх підставі процесуальних рішень; унормування права слідчого в закріплених у КПК випадках на висловлення письмової незгоди із вказівками прокурора та призупинення їх виконання; деталізація закріпленого в КПК поняття процесуального рішення слідчого.
    5. З урахуванням специфічних ознак обґрунтовано авторське визначення діяльності слідчого з розслідування кримінальних правопорушень як регламентованої законом діяльності, яка розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та полягає в реалізації своїх повноважень з прийняття процесуальних рішень щодо проведення процесуальних дій, спрямованих на захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Така діяльність завершується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
    6. Обґрунтовано положення про те, що первинним є тактичне рішення, що приймається слідчим на основі його досвіду та криміналістичних рекомендацій і в подальшому набуває визначеного процесуальною формою виразу. Встановлено, що всі рішення слідчого, що приймаються на стадії досудового розслідування, є процесуальними, оскільки повинні прийматися в межах КПК. Процесуальне й тактичне рішення слідчого в кінцевому результаті повинні виражатися в підготовці процесуальних документів, що визначають напрями розслідування відповідно до завдань кримінального провадження.
    7. Установлено сутнісні ознаки та запропоновано авторське визначення діяльності слідчого з прийняття рішень, яка є складним, планомірним, творчим, науково обґрунтованим, трудомістким процесом і полягає у визначенні, якій із альтернатив віддати перевагу, вимагає належного інформаційного забезпечення, значних інтелектуальних зусиль, глибоких професійних знань слідчого та здійснюється з дотриманням вимог чинного КПК.
    Констатовано, що до початкових належать рішення слідчого про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування. Запропоновано механізм внесення змін і доповнень до ч. 1 ст. 214 КПК, закріпивши в ній приводи та підстави для прийняття слідчим початкового процесуального рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та наведено авторську редакцію цієї частини норми. З метою розширення засобів перевірки приводів для прийняття процесуального рішення слідчим про початок досудового розслідування та встановлення достатніх підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, запропоновано нове формулювання ч. 3 ст. 214 КПК, де передбачено можливість слідчого приймати процесуальне рішення про призначення експертизи. Також обґрунтовано нагальність виключення із ч. 5 ст. 214 КПК імперативної вказівки законодавця про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, унормувавши її виклад з огляду на сформульовані доповнення.
    8. У КПК 2012 р. кількість процесуальних рішень, що приймаються слідчим у формі постанови, є значно меншою, ніж у попередньому КПК 1960 р. Втім, поряд зі зменшенням кількості процесуальних рішень слідчого у формі постанови з’явилися нові процесуальні рішення, а відповідно, збільшилось коло процесуальних прогалин щодо їх унормування. Зокрема, визначено низку процесуальних рішень слідчого, що виражаються у формі постанови і є дискусійними як з теоретичного, так і практичного погляду. У зв’язку із цим запропоновано внести зміни й доповнення до ряду статей КПК, зокрема: доповнити ст. 45 КПК новою ч. 3; удосконалити ч. 2 ст. 55, 62 КПК; доповнити ст. 61 КПК новою ч. 2; доповнити окремою частиною ст. 100 КПК; ч. 2 ст. 220 КПК викласти в новій редакції; доповнити ч. 4 ст. 56, 280 КПК; внести до ч. 1 ст. 242 КПК доповнення; ч. 3 слід виключи¬ти із редакції ст. 250 КПК 2012 р., залишивши ч. 1 у новому формулюванні. Відповідно розроблені редакції таких змін і доповнень.
    До другої класифікаційної групи рішень, що приймаються в ході розслідування, віднесено процесуальні рішення слідчого, які відображаються у формі протоколу. Встановлено низку прогалин щодо унормування цих процесуальних рішень слідчого, у зв’язку із чим розроблено, сформульовано й внесено пропозицію доповнити ст. 224 КПК ч. 10, формулювання якої наведено з огляду на нагальність чіткої регламентації процесуального порядку проведення перехресного допиту. Також доведено необхідність виключення ч. 2 ст. 104 КПК, оскільки наразі протокол втрачає своє доказове значення як джерело доказів.
    Акцентовано, що процесуальні рішення у формі клопотання передбачають підготовку клопотання як обов’язкової умови для прийняття прокурором, слідчим суддею чи судом остаточного рішення. В окремих параграфах чинного КПК визначено вимоги до різних клопотань, проте більшість з них є ідентичними. Вказано на доцільність наведення всіх узагальнених вимог щодо процесуальних рішень у загальній нормі КПК, відповідно індивідуальні видові ознаки процесуальної діяльності, у ході якої приймається таке рішення, мають бути виписані в спеціальних нормах. Відзначено невдалість назви цього документа, оскільки аналогічний термін вживають, наприклад, при заявленні відповідних клопотань учасниками провадження, у зв’язку із цим запропоновано розтлумачити цей термін в окремому пункті ч. 1 ст. 3 КПК.
    Доведено, що зміст ст. 233 КПК містить неузгодженість вказаних у ній норм, та запропоновано нову редакцію ч. 3 ст. 233 КПК. Сформульовано положення щодо процесуального рішення слідчого про посилення складу СОГ та зазначено, що по суті воно, на відміну від всіх інших процесуальних рішень слідчого, є управлінським. Запропоновано унормування в КПК відповідного клопотання начальнику органу внутрішніх справ, погодженого з начальником слідчого підрозділу, шляхом доповнення п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК та ч. 2 ст. 40 КПК новим п. 9 та запропоновано його редакцію.
    З метою усунення виявлених прогалин і колізій у чинному КПК щодо унормування процесуального порядку прийняття слідчим процесуальних рішень про проведення ексгумації, освідування та відбирання біологічних зразків у особи запропоновано зміни й доповнення до ч. 1 ст. 239 , ч. 2 ст. 241 та ч. 3 ст. 245 КПК.
    Доведено, що приписи ст. 160 КПК стосовно тимчасового доступу до речей і документів є спробою визначення нової процесуальної дії, специфіка якої зумовлена тим, що, не будучи виїмкою речей відповідно до спрямування, при її проведенні відбувається вилучення предметів і документів. Констатовано, що кожен із видів виїмки, який був закріплений у КПК 1960 р., має право на унормування й у КПК 2012 р. з притаманними особливостями, які доцільно деталізувати на основі наявних фундаментальних напрацювань науковців.
    9. Зроблено висновок, що кінцеві процесуальні рішення слідчого на стадії досудового розслідування урізноманітнені в чинному КПК порівняно з його попередньою редакцією. Крім того, ст. 292 КПК передбачає підготовку клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру як форму закінчення досудового розслідування. Разом з тим у ній не визначено суб’єктів, які наділені такими повноваженнями. Запропоновано такими суб’єктами визнати прокурора та слідчого за погодженням клопотання з прокурором. Доведено необхідність внесення відповідних доповнень до ч. 3 ст. 284 КПК, відомчих нормативно-правових документів та наведено їх авторські редакції.
    Доведено, що, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор перед прийняттям процесуального рішення про направлення клопотання до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. У випадку незгоди потерпілого щодо звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності прокурор повинен допитати потерпілого про наявні причини та відобразити їх в описовій частині клопотання. Запропоновано це положення закріпити в ч. 2 ст. 286 КПК.
    10. Кримінальне процесуальне законодавство України потребує свого вдосконалення в частині допустимості обмеження конституційних прав громадян при прийнятті слідчим процесуальних рішень. Оскільки неприпустимими є формулювання норм на кшталт ч. 3 ст. 233 КПК, яке не лише викликає на практиці суттєві порушення конституційного права громадян на недоторканність житла, але й закладає підвалини для порушення інших основних засад кримінального провадження, які випливають із норм Конституції України, що в європейській державі неприпустимо. Підтримано пропозицію про розроблення та введення в дію Закону України “Про права людини”.
    11. Узагальнено перелік та зміст суб’єктивних чинників, які впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень. До них належать: професійна компетентність слідчого; основи (зміст) морального, духовного виховання, правовий нігілізм, рівень етичної культури слідчого, його комунікабельність, професійна деформація особистості. Установлено, зокрема, що комунікабельність сприяє належному інформаційному забезпеченню прийняття слідчим обґрунтованих процесуальних рішень, натомість професійна деформація та правовий нігілізм позначаються на цьому процесі негативно.
    Підтримано пропозицію щодо доцільності розроблення та використання в межах проведення занять зі службової підготовки для слідчих навчальних програм із тренінгами з особистісної та розвивальної тематики як найефективнішого способу протидії всім негативним чинникам.
    12. Узагальнено перелік та зміст об’єктивних чинників, що впливають на прийняття слідчим процесуальних рішень. Акцентовано на значенні в цьому процесі невизначеності процесуального статусу слідчого. Підтримано пропозиції та наведено додаткові аргументи щодо її розв’язання шляхом належного доопрацювання й прийняття закону України “Про статус слідчого”, створення гідних умов для роботи слідчих. Для вирішення проблеми визначення загальної кількості працівників у системі та її структурних підрозділах, їх професійного й посадового складу підтримано пропозиції щодо вдосконалення критеріїв розподілу навантаження на слідчих, упровадження професіограми слідчого. Розроблено методичні рекомендації для начальників слідчих підрозділів щодо виявлення суб’єктивних та об’єктивних негативних чинників, що впливають на прийняття процесуальних рішень слідчим і вжиття ефективних заходів щодо належної протидії чи зменшення їх негативного впливу.
    13. Аргументовано думку про те, що під час здійснення кримінального провадження спеціальні психологічні знання використовуються в різних формах. Установлено, що найбільш ефективними з них є залучення експерта чи спеціаліста-психолога. Також наголошено на наявності в слідчого обов’язкових психологічних характеристик, які визначають його потенціал слідчого та спроможність ефективно й швидко приймати процесуальні рішення.
    Наявність таких характеристик у слідчого є запорукою успішного вирішення ним складних слідчих ситуацій, пов’язаних з наявністю протидії розслідуванню з боку різних осіб, що здебільшого супроводжуються психічною напруженістю та стресом. З метою недопущення розвитку таких негативних тенденцій або ж усунення їх наслідків доцільно залучати слідчих до психокорекційних тренінгів та запроваджувати навчальні програми з підвищення емоційної стійкості.
    14. Доведено, що для ефективної реалізації власних процесуальних рішень слідчий повинен сформувати вміння керувати не лише власними емоціями, а й емоціями інших учасників стадії досудового розслідування, актуалізувати свої знання в галузі психології людини, набути навичок встановлення психологічного контакту та його підтримання й постійно їх удосконалювати, уміти вчасно застосовувати тактичні прийоми для подолання протидії розслідуванню.
    15. Установлено й обґрунтовано, що кримінальна процесуальна діяльність слідчого з виконання процесуальних рішень на стадії досудового розслідування є правозастосовним процесом, який забезпечується зазвичай за допомогою державного примусу, визначених КПК засобів, у чітко визначених межах та може складатися з низки етапів. Така діяльність вимагає належної як організаційної, так і процесуальної взаємодії суб’єктів кримінального процесу. Для ефективного виконання процесуальних рішень слідчого у вигляді постанови висловлено пропозицію унормувати в чинному КПК міру та межі дозволеного до застосування примусу.
    16. Сформульовано авторське визначення взаємодії при виконанні процесуальних рішень слідчого як спільної діяльності декількох елементів (не менше ніж двох), яка здійснюється в межах чинного КПК та полягає в усвідомленні потреби й реалізації узгоджених за метою, місцем, часом, методами визначених у процесуальному документі слідчого заходів, спрямованих на виконання завдань кримінального провадження.
    При аналізі виконання рішень слідчого оперативним підрозділом виділено дві найбільш проблемні форми взаємодії – допомога представників оперативного підрозділу при провадженні окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій і виконання доручень та вказівок слідчого. Обґрунтовано внесення змін і доповнень до ч. 3 ст. 41 КПК щодо законодавчого визначення десятиденного або іншого розумного терміну виконання доручення слідчого та наведено редакцію цієї частини норми.
    17. Аргументовано доцільність урахування при вдосконалені чинного кримінального процесуального законодавства України кращих європейських стандартів кримінального провадження, які передбачають, зокрема, відхід від сучасної системи показників, що може забезпечити зведення до мінімуму проблем з реалізації своєчасних, обґрунтованих та законних процесуальних рішень слідчого. Окреслено шляхи використання психологічних знань при проблемах із реалізацією таких рішень. Окреслено можливості запровадження штрафних санкцій та кримінальної відповідальності за невиконання процесуального рішення слідчого. Запропоновано необхідні для запобігання помилкам при прийнятті рішень слідчим заходи та охарактеризовано найважливіші з них. Наголошено на необхідності подальшого вдосконалення КПК у цих напрямах.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аверьянов, А. Н. О природе взаимодействия [Текст]/ А. Н. Аверьянов. – М.: Знание, 1984. − 336 с.
    2. Александренко, О. В. Поняття та сутність протидії на попередньому розслідуванні [Текст]/ О. В. Александренко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: науково-теоретичний журнал. – К.: НАВСУ, 2000. – Вип. №1. – С. 84-92.
    3. Александров, А. И. Уголовная политика и уголовный процес в российской государственности: история, современность, перспективы, проблемы [Текст]/ А. И. Александров [под ред. В. З. Лукашевича]. − СПб: Изд-во Санкт-Петербургского гос. ун-та, 2003. − 562 с.
    4. Алексеев, С. С. Проблемы теории права [Текст]/ Алексеев С. С. − Свердловск, 1973. − Т.2. − 622 с.
    5. Алексеев, С. С. Механизм правового регулирования в социали-стическом государстве [Текст]/ С. С. Алексеев. − М., 1966. − 320 с.
    6. Алексеев, С. С. Проблемы теории права [Текст]/ Алексеев С. С. − М., 1976. − Т. 2. − 560 с.
    7. Алексєєв, О. О. Сучасні проблеми криміналістичної підготовки слідчих (за матеріалами анкетування) [Текст]/ О. О. Алексєєв, В. Д. Берназ, О. О. Садченко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. − 2002. − №4. − С. 134 -143.
    8. Аменицкая, А. А. Об ограничении некоторых конституционных прав граждан средствами оперативно-розыскной деятельности [Электронный ресурс] / А. А. Аменицкая. – Режим доступа до статьи: http:// www.unn.ru/pages/vestniki_journals/9999-0195_West_¬pravo_2000_1(2)/32.pdf
    9. Аминов, И. И. Психология деятельности юриста: учеб. особие для студентов, обучающихся по специальностям „Юриспруденция”, „Правоохранительная деятельность” и „Психология” [Текст]/ И. И. Аминов. – М.: Юнити-Дана, 2009. – 615 с.
    10. Антонов, К. В. Теоретико-правові й морально-етичні проблеми використання дезінформації стосовно розроблюваних осіб [Текст]/ К. В. Антонов // Науковий вісник дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: збірник наукових праць. – 2008. – №1(37) – С. 308-314.
    11. Аристотель. Сочинения: [в 4 т.] [Текст]/ Аристотель. – М.: Мысль, 1978. – Т. 2. – 560 с.
    12. Архів МВС України [Текст], ф.41, оп.10, т. 4. – 650 с.
    13. Архів МВС України [Текст], ф.46, оп.1. – спр.659 с.
    14. Архів МВС України [Текст], ф.46, оп.1. – спр.679 с.
    15. Ахмадуллин, А. С. Всесторонность, полнота и обьективность в досудебных стадиях российского уголовного процесса [Текст]/ Ахмадуллин А. С. − М.: Издательство „Юрлитинформ”, 2006. − 128 с.
    16. Баггер, X. Реформы Петра Великого [Текст]/ Хане Баггер. − М.: „Прогресс”, 1985. − 194 с.
    17. Баев, О. Я. Основы криминалистики: курс лекций [2-е изд. перераб. и доп.] [Текст]/ О. Я. Баев. − М., 2003. − 525 с.
    18. Баев, О. Я. Тактика следственных действий: учеб. пособие [Текст]/ Баев О. Я. – Воронеж: Изд-во Воронеж. у-та, 1992.– 206 с.
    19. Баев, О. Я. Убеждение в структуре криминалистических средств предупреждения и разрешения конфликтных ситуаций на предварительном следствии [Текст]/ О. Я. Баев // Проблемы обеспечения социалистической законности на предварительном следствии: сб. науч. тр. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1986. – 112 с.
    20. Баев, О. Я. Уголовно-процессуальное исследование: система и ее качество [Текст]/ О. Я. Баев. − М., 2007. − 121 с.
    21. Бажан, В. В. Диалектический материализм и проблема реальности в современной физике [Текст]/ Бажан В. В., Лукьянец В. С. − Киев: Наукова думка, 1974. – 126 с.
    22. Бажанов, М. И. Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве [Текст]: автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 „Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / М. И. Бажанов. − Харьков, 1967. – 34 с.
    23. Бакштановский, В. И. Профессиональная этика: социологические ракурсы [Текст]/ В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов // СОЦИС. − 2005. − №5. − С. 3-13.
    24. Бандурка, О. М. Оперативно-розшукова діяльність: підруч-ник [Текст]/ Бандурка О. М. – Харків: Вид-во національного університету внутрішніх справ, 2002. − Ч.1. − 336 с.
    25. Бандурка, О. М. Управління в органах внутрішніх справ України: підручник [Текст]/ Бандурка О. М. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
    26. Бандурка, С. А. Расследование преступлений (уголовно – процес-суальные проблемы): монография [Текст]/ Бандурка С. А., Слинько С. В. − X., 2000. − 320 с.
    27. Баранник, П. Д. Управлінська діяльність у системі органів внутрішніх справ на регіональному рівні: глосарій [Текст]/ Баранник П. Д. – Д.: Штаб УМВС України в Дніпропетровській області, Вид-во „Моноліт” 2007. – 128 с.
    28. Баранов, Н. Н. Методика эффективности деятельности следственного аппарата [Текст]/ Н. Н. Баранов, Л. В. Кондратюк // Научная организация управления и труда в следственном аппарате органов внутренних дел. – М., 1974. – С. 149-157.
    29. Барсукова, В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства [Текст]/ В. Барсукова // Право України. − 2001. − № 3. − С.15-20.
    30. Барсукова, Т. В. Неотложные следственные действия и ошибки при их производстве [Текст]: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Уголовный процесс, криминалистика; судебная экспертиза” / Т. В. Барсукова. − ВГу - Воронеж, 2003. – 25 с.
    31. Басиста, І. В. Актуальні проблеми пред’явлення для впізнання поза візуального спостереження [Текст]/ І. В. Басиста // Вісник Юридичної академії МВС. – 2004. – Спец. випуск № 1. – С. 117–121.
    32. Басиста, І. В. Деякі аспекти вдосконалення чинного КПК України [Текст]// Кримінальний процес України у контексті європейських стандартів судочинства: матеріали науково-практичної конференції / Басиста І. В. – Київ, 2008. – С. 23-26.
    33. Басиста, І. В. Проблеми регламентації кримінально-процесуальної діяльності слідчого з розслідування злочинів [Текст]// Загальні проблеми правотворення в Україні: матеріали круглого столу / Басиста І. В. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – С. 21-25.
    34. Басиста, І. В. Деякі проблемні аспекти визначення процесуального статусу слідчого [Текст]/ І. В. Басиста // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – Спец. випуск. – Луганськ: Луганський державний університет внутрішніх справ, 2008. – №3. – С. 67-71.
    35. Басиста, І. В. Історичні передумови становлення системи досудового слідства в Україні [Текст]// Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей / Басиста І. В. – Івано-Франківськ, 2010. – Випуск ХХІІ. – С. 3-10.
    36. Басиста, І. В. Класифікація процесуальних рішень слідчого [Текст]/ І. В. Басиста // Науковий вісник ЛьвДУВС. – 2011. −№2. – С. 352-360.
    37. Басиста, І. В. Кримінальний процес України: навч. посіб. [Текст]/ І. В. Басиста, С. М. Благодир, В. А. Савченко – Івано-Франківськ: ПЮІ ЛьвДУВС, 2008 – 452 с.
    38. Басиста, І. В. Кримінальний процес України: навч. посіб. [Текст]/ І. В. Басиста, В. І. Галаган, Ж. В. Удовенко – К.: Центр учбової літератури, 2010 – 352 с. (Гриф МОНмолодьспорту).
    39. Басиста, І. В. Кримінальний процес України: навч. посіб. 2-ге вид. перероб. та доп. [Текст]/ І. В. Басиста, В. І. Галаган, Ж. В. Удовенко – К.: Центр учбової літератури, 2012 – 328 с. (Гриф МОНмолодьспорту).
    40. Басиста, І. В. Окремі аспекти генезису рішень слідчого [Текст]// Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей / Басиста І. В. – Івано-Франківськ, 2011. – Випуск XXV. – С. 213-217.
    41. Басиста, І. В. Окремі аспекти приведення чинного кримінально-про-цесуального законодавства у відповідність із європейськими стандартами [Текст]// Науково-практична інтернет конференція „Правове регулювання суспільства та проблеми теорії держави і права” (28 березня-1 квітня 2011 року м.Івано-Франківськ) / Басиста І. В. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 79-82.
    42. Басиста, І. В. Окремі аспекти співвідношення чинного кримінально-процесуального законодавства України, країн СНД та країн англо – американської правової системи щодо прийняття процесуальних рішень [Текст]/ І. В. Басиста // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – Дніпропетровськ. – №3 (56). – 2011.– С. 236-243.
    43. Басиста, І. В. Окремі аспекти співвідношення чинного кримінально-процесуального законодавства України та ФРН щодо прийняття процесуальних рішень [Текст]// Актуальні проблеми нормативно-правово¬го забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів: міжнародна науково-практична конфе¬ренція (14-15 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ) / Басиста І. В., Бучко М. Б. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 3-4.
    44. Басиста, І. В. Організаційно-тактичні особливості проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають [Текст]/ І. В. Басиста // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Спец. випуск у двох частинах. – Ч. 2. – Луганськ, 2005. – С. 112–119.
    45. Басиста, І. В. Пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи: методичні рекомендації [Текст]/ І. В. Басиста – Івано-Франківськ: ВОНДР та РВД ПЮІ КНУВС, 2005. – 80 с.
    46. Басиста, І. В. Пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням [Текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Басис-та Ірина Володимирівна − К.: КНУВС. – 2006. – 231 с.
    47. Басиста, І. В. Прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування: монографія [Текст]/ І. В. Басиста – Івано-Франківськ.: „Тіповіт”, 2011. – 500 с.
    48. Басиста, І. В. Проблемні аспекти у визначенні процесуального статусу слідчого [Текст]// Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 4 грудня 2009 р. / І. В. Басиста. – Харків, 2009. – С. 435-437.
    49. Басиста, І. В. Процесуальний порядок і тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають: монографія [Текст]/ І. В. Басиста, В. І. Галаган. – К.: КНУВС, 2007. – 236 с.
    50. Басиста, І. В. Процесуальні і тактичні рішення слідчого, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість [Текст]/ Басиста І. В. // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. − 2011. − №3 (75), ч.2. − С.147-152.
    51. Басиста, І. В. Слідча діяльність: окремі проблемні аспекти [Текст]// Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей / І. В. Басиста. – Івано-Франківськ, 2010. – Випуск XXIV. – С.215-221.
    52. Басиста, І. В. Співвідношення процесуальної форми розслідування злочинів і процесуального рішення слідчого [Текст]/ І. В. Басиста // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових праць. − Донецьк. − №2 (45). – 2011. – С.94-99.
    53. Басиста, І. В. Співвідношення слідчої ситуації та процесуального рішення слідчого [Текст]// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Політика в сфері боротьби зі злочинністю: актуальні проблеми сьогодення” (25-26 лютого 2011 року м.Івано-Фран¬ківськ) / Басиста І. В. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 52-55.
    54. Басиста, І. В. Співвідношення управлінських та процесуальних рішень слідчого [Текст]/ І. В. Басиста // Митна справа. Науково-аналітичний журнал. − 2011. − №2 (74). − ч.2. − С. 419-424.
    55. Басиста, І. В. Сутність пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, як самостійної слідчої дії [Текст]/ І. В. Басиста // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – 2005.  № 7.  С. 91–96.
    56. Басиста, І. В. Теоретичні основи класифікації процесуальних рішень слідчого [Текст]/ І. В. Басиста // Центральноукраїнський правовий часопис: збірник наукових праць Кіровоградського юридичного інсти¬туту ХНУВС. − 2011. − №1. – С.174-181.
    57. Басиста, І. В.Тактичні рішення слідчого: проблеми прийняття та реалізації [Текст]/ Басиста І. В. // Держава і закон: теорія, практика, методика: збірник наукових праць. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008. – №3. – С. 171-179.
    58. Басиста, І. В. Особливості проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи [Текст]/ І. В. Басиста // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”, 2005. – Т. 38. – Юридичні науки. – С. 16–18.
    59. Басиста, І. В. Тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи [Текст]/ І. В. Басиста // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 141–143.
    60. Батрін, О. Конституційні та цивільно-правові проблеми захисту прав людини [Текст]/ О. Батрін // Вісник академії правових наук України. − Харків. − 2009. − № 1 (56). − С. 201.
    61. Баулін, О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії: монографія [Текст]/ О. В. Баулін, Н. С. Карпов. – К.: НАВСУ, 2001. – 232 с.
    62. Баулін, О. В. Реальне забезпечення процесуальної незалежності слідчого у майбутній правовій системі України [Текст]// Концепція розвитку законодавства України: матер. наук.-практ. конфер. / О. В. Баулін. − К., 1996. − С. 346-349.
    63. Бахин, В. П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (даные исследований за 1980-2002 г.) [Текст]/ В. П. Бахин, Н. С. Карпов.  Киев: НАВД України, 2002.  458 с.
    64. Бахин, В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики: лекция [Текст]/ В. П. Бахин. – Симферополь: Таврический Экологический ун-т, 1999. – 40 с.
    65. Бахин, В. П. Современные проблемы криминалистической подготовки [Текст]/ В. П. Бахин, Н. С. Карпов // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. – М.: Спартак. – 2003. – Вып. 2(6). – С.19-27.
    66. Бачинін, В. А. Філософія права: підручник для юрид. спец-тей вищих навч. закладів [Текст]/ В. А. Бачинін, В. С. Журавський, М. І. Панов. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 472 с.
    67. Бедный, Г. З. Психологические основы анализа и проэктирования трудовых процессов [Текст]/ Бедный Г. З. − К. − О, 1986. − 231 с.
    68. Бедь, В. В. Використання адвокатом – захисником психологічних знань у кримінальному процесі [Текст]: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: спец. 19.00.06 „Юридична психологія” / Бедь Віктор Васильович − Київ: НАВСУ. – 1999. – 19 с.
    69. Бедь, В. В. Юридична психологія: навчальний посібник [Текст]/ В. В. Бедь. – К.: „Каравела”; Львів: „Новий світ-2000”, „Магнолія плюс”, 2003. – 376 с.
    70. Безносов, С. П. Профессиональная деформация личности [Текст]/ Безносов С. П. − СПб.: Речь, 2004. − 271 с.
    71. Белкин, Р. С. Курс советской криминалистики [Текст]/ Белкин Р. С. – М.: Юрид. лит., 1987. − т. 3. − 406 с.
    72. Белкин, Р. С. Криминалистика: общетеоретические проблемы [Текст]/ Р. С. Белкин, А. И. Винберг. − М.: Юрид. лит, 1973. − 264 с.
    73. Белкин, Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики [Текст]/ Р. С. Белкин. − М.: Норма (издательская группа Норма-Инфра М), 2001. – 240 с.
    74. Белкин, Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике [Текст]/ Р. С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 320 с.
    75. Белкин, Р. С. Курс криминалистики: [в 3 т.]: Криминалистические средства, приемы и рекомендации [Текст]/ Р. С. Белкин. −Т.3. − М., 1997. − 461 с.
    76. Белкин, Р. С. Курс советской криминалистики [Текст]/ Белкин Р. С. − М.: Юрид. лит., 1979. − Т. 3. − 480 с.
    77. Белкин, Р. С. Курс советской криминалистики: [пособие для преподавателей, адьюнктов, соискателей и слушателей вузов МВД СССР]: в 2 т. [Текст]/ Р. С. Белкин. − М.: РИО Академии МВД СССР, 1978. − Т. 2. − 460 с.
    78. Белкин, Р. С. Основы криминалистической тактики [Текст]/ Белкин Р. С. – Волгоград, 1993. – 79 с.
    79. Березняк, В. С. Проблеми законодавчого регулювання екстрадиції в Україні [Текст]// Слідча діяльність: проблеми теорії та практики: матер. наук.-практ. конф. та круглого столу (м. Дніпропетровськ, ДДУВС, 22 і 26 травня 2008 р.) / В. С. Березняк. − Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – С. 134-141.
    80. Берназ, В. Д. Криміналістична стратегія як наукова категорія [Текст]/ В. Д. Берназ, П. В. Берназ // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук, праць. − Одеса, 2008. − Вип. 44. − С. 31.
    81. Берназ, В. Д. Некоторые проблемы организации начала досудебного расследования в контексте нового Криминального процессуального кодекса Украины [Текст]// Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції 16 листопада 2012 р. / В. Д. Берназ. − Ірпінь: Ірпінська фінансово-юридична академія, 2012. – С. 35-37.
    82. Берназ, В. Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти): монографія [Текст]/ В. Д. Берназ., С. М. Смоков – Одеса: Видавництво Одеського юридичного інституту НУВС, 2005. – 151 с.
    83. Берназ, В. Д. Структурно-функциональный анализ следственной деятельности как важнейшее средство ее совершенствования [Текст]/ В. Д. Берназ // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: збірник наукових праць „Актуальні проблеми вдосконалення кримінально-процесуального законодавства”. − Дніпропетровськ. – 2004. – Спеціальний випуск №1 (16). − С. 46-51.
    84. Бесчастний, В. Українська міліція у контексті реформування суспільства [Текст]/ В. Бесчастний, Г. Гребеньков // Віче. – 2010. − №24. – С. 2-3.
    85. Бесчастный, В. Н. Работа с персоналом органов внутренних дел: научно-практическое пособие [Текст]/ В. Н. Бесчастный. – Донецк: ДЮИ МВД при ДонНУ, 2005. – 324 с.
    86. Біленчук, П. Д. Криміналістика [Текст]/ Біленчук П. Д. – К.:Атіка, 1998. – 275 с.
    87. Біленчук, П. Д. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів: навч. пос. [Текст]/ П. Д. Біленчук, В. І. Перкін. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1996. – 230 с.
    88. Бірюков, В. В. Процесуальне значення інформації, що містить інформаційні системи та правові засади їх створення та функціонування [Текст]// Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального зако
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины