Блажівська Оксана Євгенівна. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях у період 1797-1991 рр. : Блаживская Оксана Евгеньевна. Кодификация гражданского законодательства на украинских землях в период 1797-1991 гг.

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • Название:
  • Блажівська Оксана Євгенівна. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях у період 1797-1991 рр.
  • Альтернативное название:
  • Блаживская Оксана Евгеньевна. Кодификация гражданского законодательства на украинских землях в период 1797-1991 гг.
  • Кол-во страниц:
  • 476
  • ВУЗ:
  • Ін-т законодавства Верховної Ради України. - Київ
  • Год защиты:
  • 2015
  • Краткое описание:
  • Блажівська Оксана Євгенівна. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях у період 1797-1991 рр..- Дисертація д-ра юрид. наук: 12.00.01, 12.00.03, Ін-т законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2015.- 400 с.


    ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

    На правах рукопису

    Блажівська Оксана Євгенівна

    УДК 340.134:347.9(477)


    КОДИФІКАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД 1797 – 1991 рр.

    12.00.01 – теорія та історія держави і права;
    історія політичних і правових учень
    12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
    сімейне право; міжнародне приватне право


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора юридичних наук


    Науковий консультант:
    Копиленко Олександр Любимович
    доктор юридичних наук, професор,
    член-кореспондент НАН України



    Київ — 2015

    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………... 4
    ВСТУП ………………………………………………………………………… 5
    РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОМЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ….. 18
    1.1. Огляд наукових досліджень з проблем історії кодифікації цивільного законодавства на українських землях ……………………………………….... 18
    1.2. Пролегомени вчення про кодифікацію законодавства ………………….. 35
    1.3. Історичні періоди кодифікації цивільного законодавства на українських землях ……………………………………………………………. 57
    Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………… 66
    РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У ПЕРІОД ЗАГАЛЬНИХ (НЕГАЛУЗЕВИХ) КОДИФІКАЦІЙ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ………………………………………………….. 70
    2.1. Історично-правовий опис розвитку цивільного законодавства у період загальних (негалузевих) кодифікацій ………………………………………… 70
    2.2. Основні засади регулювання та охорони цивільно-правових відносин у Руській Правді …………………………………………………………………. 83
    2.3. Генеза цивільного законодавства у Литовських Статутах ……………… 108
    2.4. Розвиток цивільного законодавства в нормах Соборного уложення 1649 року ………………………………………………………………………. 136
    2.5. Розвиток цивільного законодавства за Правами, за якими судиться малоросійський народ 1743 року ……………………………………………... 161
    Висновки до Розділу 2 ………………………………………………………… 174
    РОЗДІЛ 3. ПЕРША ГАЛУЗЕВА ТА ПОДАЛЬШІ КОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ ……... 180
    3.1. Історично-правовий опис розвитку цивільного законодавства на українських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій …... 180
    3.2. Галицький цивільний кодекс 1797 року як перша кодифікація цивільного законодавства у світі ……………………………………………... 190
    3.3. Розвиток цивільного законодавства у Загальному цивільному уложенні Австрійської імперії 1811 року ……………………………………………….. 218
    Висновки до Розділу 3 ………………………………………………………… 238
    РОЗДІЛ 4. КОДИФІКАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ………. 242
    4.1. Історично-правовий опис розвитку цивільного законодавства на українських землях у складі Російської імперії ……………………………… 242
    4.2. Розвиток цивільного законодавства у Зібранні малоросійських прав 1807 року ………………………………………………………………………. 252
    4.3. Розвиток цивільного законодавства у Зводі законів цивільних Російської імперії 1832 року ………………………………………………….. 261
    4.4. Розвиток цивільного законодавства у Зводі місцевих законів західних губерній 1837 року …………………………………………………………….. 282
    4.5. Розвиток цивільного законодавства у проекті Цивільного уложення 1905 року ………………………………………………………………………. 300
    Висновки до Розділу 4 ………………………………………………………… 319
    РОЗДІЛ 5. КОДИФІКАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ ……………………………………………………. 326
    5.1. Історично-правовий опис розвитку цивільного законодавства у радянській Україні …………………………………………………………….. 326
    5.2. Розвиток цивільного законодавства у Цивільному кодексу УСРР 1922 року …………………………………………………………………………….. 344
    5.3. Розвиток цивільного законодавства в Основах цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1961 року та у Цивільному кодексі Української РСР 1963 року …………………………………………... 366
    5.4. Розвиток цивільного законодавства в Основах цивільного законодавства Союзу РСР та республік 1991 року …………………………... 398
    Висновки до Розділу 5 ………………………………………………………… 418
    ВИСНОВКИ …………………………………………………………………... 425
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. 431



    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    абз.  абзац
    ГЦК – Галицький цивільний кодекс 1797 року
    Другий Литовський статут – Статут Великого князівства Литовського 1566 року
    Звід 1832 року – Звід законів цивільних Російської імперії 1832 року
    Звід 1837 року – Звід місцевих законів західних губерній 1837 року
    Зібрання 1807 року – Зібрання малоросійських прав 1807 року
    ЗЦУАІ – Загальне цивільне уложення Австрійської імперії 1811 року
    Основи 1961 року – Основи цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік 1961 року
    Основи 1991 року – Основи цивільного законодавства Союзу РСР та республік 1991 року
    п., п.п., пп.  пункт, пункти, підпункт
    Перший Литовський статут – Статут Великого князівства Литовського 1529 року
    Права 1743 року – Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року
    ПЦУ – проект Цивільного уложення 1905 року
    ст., ст.ст.  стаття, статті
    Третій Литовський статут – Статут Великого князівства Литовського 1588 року
    Уложення – Соборне уложення 1649 року
    ЦК України 2003 року  Цивільний кодекс України 2003 року
    ЦК УРСР 1963 року – Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки 1963 року
    ЦК УСРР 1922 року – Цивільний кодекс Української Соціалістичної Радянської Республіки 1922 року
    ч., ч.ч.  частина, частини


    ВСТУП

    Актуальність теми. Сучасний стан законодавства будь-якої держави є логічним відображенням її національної правової культури та правових традицій нормотворчості. Це означає, що основоположні законодавчі акти за своїм змістом та структурою – фактично «національний історичний зліпок», що враховує тенденції сучасного і визначає перспективи майбутнього. Тому вивчення історичного досвіду кожної держави та суспільства є визначальною підвалиною побудови її правової системи.
    Землі, які входять до складу сучасної України, належали не тільки різним країнам, а й перебували в системі різновекторних правових світоглядів на людину, її місце у суспільстві та у відносинах із державою.
    Водночас наявність національного стрижня, який передусім ґрунтувався на глибокому почутті власної гідності, особистої свободи та приватній власності, суттєво вирізняв український національний правовий менталітет з-поміж менталітету інших народів. Безумовно, це позначалось і на тих умовах правової дійсності, які існували на українських землях.
    Попри важливість таких досліджень, вітчизняна правова наука не квапиться збільшувати кількість наукових робіт, присвячених вивченню національної правової минувшини, зорієнтувавши власний потенціал переважно на сучасному розвитку законодавства та його європейських перспективах. Такий дисбаланс у наукових дослідженнях, на думку дисертанта, не є виправданим. Як засвідчили останні події, що відбуваються в Україні, саме глибокий аналіз та розуміння історичного підґрунтя українського народу – визначальні для національного світосприйняття, зокрема й щодо стратегічного вибору моделі розбудови сучасного суспільства та державності. При цьому слід мати на увазі, що розуміння цих особливостей можливе у разі дослідження правової матерії per se, що найтісніше пов’язана з життям кожної людини. Адже саме у нормах цивільного законодавства всебічно відображено стан суспільного та політичного ладу, який існував у певний історичний період, а також ординарних (повсякденних) приватноправових відносин між членами тогочасного суспільства.
    Розвиток цивільно-правових норм має певні особливості та закономірності, що відображаються у тих чи інших джерелах права. Незважаючи на широку різноманітність правових форм фіксації та існування цивільно-правових норм (договір, звичай, нормативно-правовий акт тощо), все ж таки найважливішим і найоб’єктивнішим для історичного наукового аналізу є законодавчий акт. Проте, враховуючи, що законодавство на українських землях у різні історичні періоди мало різний стан і якість, задля об’єктивності отриманих наукових даних проведемо зазначене історично-правове дослідження лише тих актів цивільного законодавства, які мають найвищий рівень якості законотворчої техніки, форми та змісту. З-поміж інших існуючих форм законодавчих актів найбільш системними, логічними й ефективними визнаються кодифікаційні акти.
    Кодифікації цивільного законодавства на українських землях мають доволі тривалу історію. Окремі кодифікаційні акти цивільного законодавства вже були предметом детальних наукових досліджень. Зокрема, це стосується сучасного періоду розвитку цивільного законодавства незалежної України і насамперед ЦК України 2003 року. Водночас розвиток цивільного законодавства, який відбувався на українських землях, або взагалі залишився майже недослідженим у вітчизняній юридичній науці (наприклад, Галицький цивільний кодекс 1797 року як перша кодифікація цивільного законодавства), або його дослідження проводилось опосередковано з огляду як на субсидіарний акт до основного законодавства (наприклад, ЦК УСРР 1922 та ЦК УРСР 1963 року практично не розглядалися, натомість активно досліджувалися відповідні цивільні кодифікації Союзу РСР та РСФСР).
    Тому особливої ваги сьогодні набуває дослідження розвитку кодифікацій цивільного законодавства, які існували на українських землях з моменту створення першого кодифікованого акта цивільного законодавства 1797 року і до моменту набуття Україною незалежності у 1991 році. Саме такий підхід дасть можливість створити єдину концепцію історичного розвитку кодифікацій цивільного законодавства на українських землях, виявити їх основні етапи, принципи та закономірності розвитку окремих інститутів, а також визначити перспективи розвитку, ґрунтуючись на аналізі історичного досвіду.
    Теоретичну основу дисертації становлять здобутки українських і зарубіжних правознавців різних періодів розвитку історико-правової думки, зокрема: О. О. Авраменка, М. І. Ахуна, Х. Е. Бахчисарайцева, С. О. Бершадського, І. Д. Бєляєва, І. Й. Бойка, О. Л. Боровиковського, Ф. П. Будкевича, М. Ф. Владимирського-Буданова, Б. Д. Грекова, М. С. Грушевського, В. А. Дяченка, О. О. Зіміна, Г. Ф. Карпова, О. Ф. Кістяківського, О. Л. Копиленка, В. С. Кульчицького, С. О. Лазутки, Р. М. Лащенка, Ф. І. Леонтовича, В. М. Лешкова, Х. В. Майкута, В. Д. Мєсяца, В. В. Момотова, П. П. Музиченка, О. І. Неліна, М. В. Никифорака, О. Е. Нольде, Ю. М. Оборотова, Т. О. Остапенка, С. В. Пахмана, В. І. Пічети, О. Г. Поляка, В. Є. Рубаника, А. Л. Саатчина, Д. Я. Самоквасова, М. Є. Слабченка, В. О. Слищенкова, М. М. Сперанського, К. О. Софроненко, І. В. Теличенка, І. Я. Терлюка, М. М. Тихомирова, Б. Й. Тищика, А. П. Ткача, В. О. Томсінова, І. М. Тютрюмова, І. Б. Усенка, О. М. Філіпова, Р. Л. Хачатурова, М. Д. Чубатого, Я. М. Щапова, С. В. Юшкова, О. І. Яковліва, О. Н. Ярмиша.
    У свою чергу, дослідження було б неповним без детального вивчення праць вітчизняних та іноземних цивілістів, як-от: К. Н. Аннєнкова, М. М. Агаркова, С. С. Алексєєва, Б. С. Антімонова, І. А. Безклубого, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, М. І. Брагінського, С. М. Братуся, В. А. Васильєвої, Є. В. Васьковського, А. В. Венедиктова, І. В. Венедиктової, В. В. Вітрянського, М. К. Галянтича, Ю. С. Гамбарова, Д. М. Генкіна, В. П. Грибанова, С. Д. Гринько, О. В. Дзери, С. С. Дністрянського, А. С. Довгерта, Ю. О. Заіки, О. С. Іоффе, К. Д. Кавеліна, І. С. Канзафарової, В. М. Коссака, О. В. Кохановської, В. М. Кравчука, О. О. Красавчикова, Л. О. Красавчикової, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, Р. А. Майданика, О. Л. Маковського, В. М. Махінчука, Д. І. Мейєра, Є. О. Мічуріна, Т. Є. Новицької, І. Б. Новицького, К. П. Побєдоносцева, С. О. Погрібного, Й. О. Покровського, Ю. Д. Притики, Г. М. Свердлова, М. Б. Свердлова, В. І. Синайського, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Р. О. Стефанчука, Є. О. Суханова, Ю. К. Толстого, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневича, Р. Б. Шишки, В. С. Щербини, В. Л. Яроцького, М. М. Ясинка й ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою «Стратегія розвитку законодавства України» (державний реєстраційний № 0103U007975).
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці сучасної історично-правової концепції розвитку та періодизації кодифікацій цивільного законодавства у період із 1797 року по 1991 рік.
    Визначена мета зумовила постановку таких завдань дослідження:
    – визначити поняття кодифікації цивільного законодавства;
    – обґрунтувати види кодифікацій цивільного законодавства;
    – встановити періодизацію розвитку цивільного законодавства у кодифікаційних актах;
    – визначити особливості становлення цивільного законодавства у загальних (негалузевих) кодифікаціях;
    – встановити зародження першої галузевої кодифікації цивільного законодавства і його розвиток у Австрійській та Австро-Угорській імперіях;
    – обґрунтувати особливості розвитку галузевих кодифікацій цивільного законодавства у Російській імперії;
    – визначити особливості розвитку галузевих кодифікацій цивільного законодавства у радянській Україні.
    Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси та результати систематизації цивільного законодавства в Україні (в періоди існування української державності) та державах, до складу яких входили українські землі у період із 1797 року по 1991 рік.
    Предмет дослідження. Предметом дослідження є кодифікації цивільного законодавства на українських землях у період із 1797 року по 1991 рік.
    Хронологічні межі дослідження охоплюють період з кінця XVIII століття до 1991 року. Вибір нижньої межі дослідження обумовлений тим, що у 1797 році був прийнятий Галицький цивільний кодекс, який став першою галузевою кодифікацією цивільного законодавства у світі. Додатково в роботі аналізується і період загальних кодифікацій, що передував цій даті, на предмет дослідження загальних передумов створення галузевих кодифікацій цивільного законодавства. Верхня межа дослідження визначена тим, що саме у 1991 році стався розпад СРСР та виникла Україна як незалежна суверенна держава.
    Територіальні межі дослідження охоплюють українські землі у їх нинішньому розумінні, які свого часу входили до складу Київської Русі, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії, Австрії та Австро-Угорщини, Української РСР та СРСР.
    Джерельну базу дослідження становить комплекс різноманітних джерел, серед яких поряд із загальними (негалузевими) кодифікаційними пам’ятками права важливе місце належить таким галузевим кодифікаціям цивільного законодавства, як, зокрема: Галицький цивільний кодекс 1797 року, Загальне цивільне уложення Австрійської імперії 1811 року, Зібрання малоросійських прав 1807 року, Звід законів цивільних Російської імперії 1832 року, Звід місцевих законів західних губерній 1837 року, проект Цивільного уложення 1905 року, Цивільний кодекс Української Соціалістичної Радянської Республіки 1922 року, Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1961 року, Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки 1963 року, Основи цивільного законодавства Союзу РСР та республік 1991 року, їх проекти.
    Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових і спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях досліджується з позиції діалектичного світогляду – в статиці і динаміці, у взаємозв’язку з іншими нормативно-правовими актами відповідного періоду та у взаємозалежності із кодифікаціями, що передували чи слідували за досліджуваною кодифікацією. Історичний метод сприяв дослідженню еволюції цивільно-правових норм, що містились у відповідних кодифікаціях. Системний і структурно-функціональний аналіз використано для визначення місця відповідної кодифікації цивільного законодавства у системі нормативно-правових актів, чинних у досліджуваний період, встановлення взаємообумовленого зв’язку кодифікацій цивільного законодавства з іншими джерелами цивільного законодавства тощо. Метод індукції та дедукції забезпечив виокремлення загальних і спеціальних елементів у кодифікаційному процесі цивільного законодавства на українських землях. Формально-логічний метод застосовувався, зокрема, для дослідження змісту правових понять і категорій, для виявлення особливостей реалізації різноманітних принципів у сфері кодифікації цивільного законодавства. Цей метод уживався як універсальний для наукової аргументації низки висновків і пропозицій. Порівняльно-правовий метод обумовив виявлення загального й особливого у визначенні особливостей проведення кодифікацій на різних українських землях, що перебували під різними державно-правовими режимами. Методи ретроспективного та перспективного аналізу й моделювання слугували формулюванню пропозицій, спрямованих на удосконалення чинної цивільно-правової кодифікації. Застосування методів комбінувалося залежно від вирішення конкретних завдань дослідження.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській науці теорії та історії права і цивільного права комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем історії кодифікації цивільного законодавства на українських землях у період із 1797 року по 1991 рік, в якому на доктринальному рівні обґрунтовано логічність, наступність і періодичність розвитку цивільного права в цілому та його інститутів у кодифікованих законодавчих актах.
    Наукова новизна результатів дослідження, які виносяться на захист, конкретизується, зокрема, у таких положеннях:

    уперше:
    – обґрунтовано положення, що цивільне законодавство на українських землях розвивалось як на рівні загальних (негалузевих) кодифікацій, так і на рівні галузевих (цивільних) кодифікацій;
    – сформульовано авторське визначення терміно-поняття «кодифікація», під яким пропонується розуміти форму систематизації законодавства, яка полягає в упорядкуванні нормативно-правової бази, що регламентує певну однорідну сферу суспільних відносин, здійснюється у процесі та результаті діяльності компетентних органів державної влади (як правило, парламенту) шляхом цілеспрямованого впливу на неупорядковану (недостатньо упорядковану) та взаємодіючу сукупність нормативно-правових актів й інших форм закріплення правових норм з метою скасування, зміни, доповнення чинних юридичних норм та встановлення нових, усунення дефектів законодавства (заповнення прогалин у праві, усунення дублювання юридичних норм, суперечностей між ними, зменшення кількості нормативних актів з одного й того ж питання тощо), що полягає у докорінній (зовнішній і внутрішній) переробці чинного законодавства шляхом підготовки та прийняття єдиного, стійкого, логічно цілісного і системного нормативно-правового акта у формі основ законодавства, кодексу, статуту, положення, зводу законів тощо, який у результаті заміщує суттєву частину нормативно-правової регламентації у межах певної галузі права та, як правило, реалізує галузеутворюючу функцію;
    – обґрунтовано авторську класифікацію кодифікацій цивільного законодавства, відповідно до якої виділяються такі види кодифікації: 1) за глибиною та обсягом охоплення нормативно-правового матеріалу, який змінюється (вводиться): а) загальна; б) міжгалузева; в) галузева; г) спеціальна; 2) за характером переробки та узагальнення нормативно-правового матеріалу: а) мінімальна; б) максимальна; 3) за обсягом кодифікаційного нормативного матеріалу: а) часткова; б) повна; в) генеральна; 4) за формою кодифікаційного акта: а) кодекс; б) основи; в) звід законів; г) закон; д) правила; е) статут; є) положення; ж) уложення тощо;
    – виокремлено періоди кодифікації цивільного законодавства на українських землях, відповідно до якої виділено: 1) період загальних (негалузевих) кодифікацій (X століття – перша половина XVIII століття); 2) період першої галузевої та подальших кодифікацій цивільного законодавства на українських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій (70-ті роки XVIII століття – початок ХХ століття); 3) період кодифікації цивільного законодавства на українських землях у складі Російської імперії (друга половина XVIII століття – початок ХХ століття); 4) період кодифікації цивільного законодавства у радянській Україні (1917–1991 роки); 5) період кодифікації цивільного законодавства доби незалежної України (з 1991 року і до сьогодні);
    – доведено, що згідно із положеннями Руської Правди договір закупництва являв собою своєрідну правову форму найму праці;
    – обґрунтовано, що в Соборному уложенні було: а) передбачено можливість добровільної заміни в зобов’язанні однієї особи іншою; б) запроваджено обов’язковість реєстрації окремих цивільно-правових правочинів; в) встановлено, що суттєва різниця між спадкуванням за законом і за заповітом полягала в тому, що спадкоємці за заповітом не зобов’язані були відповідати за борги спадкодавця;
    – доведено, що вперше на кодифікаційному рівні у ГЦК було: а) визначено поняття цивільного (приватного) права як зібрання усіх законів, що визначали взаємні права і обов’язки жителів держави; б) закріплено способи усунення прогалин у цивільному законодавстві шляхом застосування положень подібних законів (аналогія закону) та загальних і природних принципів права (аналогія права); в) впроваджено закриту систему речового права, оскільки вона містила вичерпний перелік елементів: володіння, власність, застава, сервітут, спадкування; г) встановлено пріоритет останньої волі спадкодавця як підстави виникнення прав спадкування, що могла виявлятися у заповіті та кодіціллі; д) сформоване розуміння зобов’язання як дії, шляхом якої одна сторона переносить на іншу сторону будь-яке особисте право і внаслідок чого покладає на себе певний обов’язок, який із особистим правом того, на кого воно переноситься, співвідноситься як причина і наслідок; е) виділено договори дарування, які завжди виникали на безвідплатній основі, та договори міни, які були відплатними. При цьому виділялось два різновиди договору дарування: дарування, за яким річ передавалася одразу, та дарування речі з переданням її у майбутньому, а також встановлено випадки розірвання договору дарування на вимогу дарувальника;
    – аргументовано, що вперше на кодифікаційному рівні у ЗЦУАІ було: а) встановлено заборону стягувати «проценти на проценти», а також можливість реструктуризації процентів, які були нараховані за два чи більше років, за взаємною згодою у новий борг, що породжувало нове зобов’язання (новацію); б) закріплено договори спадкової оренди (за яким власник маєтку передавав його у користування іншій особі із правом наступної передачі своїм спадкоємцям за умови, що орендар зобов’язувався сплачувати щорічний оброк грошима, плодами чи послугами) і спадкового оброчного утримання (який укладався у тому випадку, коли власник одноразово сплачував незначний оброк лише для визнання поземельної власності);
    – доведено та обґрунтовано доцільність, а також специфічність поділу в Основах 1961 року майнових відносин на групи: відносини організацій між собою; громадян із організаціями; громадян між собою;
    удосконалено:
    – наукове твердження про те, що Руська Правда є не просто збірником трьох окремих пам’ятників права – Короткої, Розширеної та Скороченої Правди, а єдиним кодифікаційним актом;
    – положення про те, що Руська Правда особливу увагу приділяла саме регулюванню спадкування за законом, а не за заповітом;
    – положення про те, що Литовські статути вперше закріпили право необхідного спадкування;
    – твердження про те, що до системи способів забезпечення зобов’язань за Правами, за якими судиться малоросійський народ 1743 року, крім завдатку, застави і поруки, було додано також і певні елементи права притримання;
    – твердження про те, що видами договору майнового найму згідно із ЗЦУАІ є найм і оренда. Так, якщо предметом договору виступала річ, придатна до споживання без подальшої обробки, то виникав договір найму; якщо річ можна було споживати лише шляхом додавання праці та зусиль, то мав місце договір оренди;
    – положення про те, що у ЗЦУАІ одержав правове регулювання видавничий договір, за яким автор передавав іншій особі право відтворення твору через друк і його поширення;
    – положення про визначення меж здійснення права власності за Зібранням 1807 року через закріплення поняття зловживання правом власності, під яким розумілося марнотратство, що тягло за собою обмеження здатності розпоряджатися своєю власністю;
    – твердження про визнання особливих положень Зводу 1837 року, якими пронизано усе приватне право: сімейне, речове, зобов’язальне, спадкове, усіченими до спеціальних норм залишків повноцінної самостійної системи цивільного права, що діяла на українських землях у складі Російської імперії аж до припинення існування останньої;
    – положення про правовий статус іноземних громадян, зміст якого залежав від наявності міжнародних правових угод, укладених між радянською державою та капіталістичними країнами;
    – визначення принципу рівної цивільної правоздатності у ЦК УСРР 1922 року в частині забезпечення окремих категорій осіб специфічними перевагами, спрямованими на захист інтересів трудящих, на охорону прав недостатньо забезпечених верств населення;
    – положення про концепцію виокремлення в ЦК УРСР 1963 року правосуб’єктності структурного підрозділу юридичної особи як окремого суб’єкта цивільних правовідносин;
    – теоретичні підходи до передумов створення та розуміння змісту Основ 1991 року, пов’язані із фактичною відмовою держави від планового регулювання економіки, встановленням принципу свободи договору, що випливало не тільки з відсутності вказівки на адміністративний акт як підставу виникнення окремих видів договорів, а й зміни в розмежуванні повноважень щодо регулювання цивільних відносин між СРСР та окремими республіками;
    дістало подальшого розвитку:
    – твердження про те, що особливість Литовських статутів як кодифікаційних актів полягала в тому, що вони мали комплексний і, з точки зору сучасного праворозуміння, синергетичний характер, оскільки до них включалися норми й інститути різних галузей права (адміністративного, кримінального, процесуального тощо), але провідне місце серед них належить нормам цивільного права;
    – положення про те, що в Литовських статутах вперше було відображено такі види обмежених речових прав, як емфітевзис і сервітут;
    – положення про те, що в Литовських статутах порівняно з Руською Правдою зобов’язальному праву приділено більше уваги, про що свідчить детальніша регламентація порядку укладення цивільно-правових договорів, а також відповідальності у випадку їх невиконання;
    – твердження про те, що Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року, визнаючи різноманітні способи набуття права власності, надавали перевагу спадкуванню як підставі виникнення права власності;
    – твердження про те, що згідно зі ЗЦУАІ до умов (способів) набуття права власності віднесено: захоплення (набувалися безхазяйні речі), прирощення, передання;
    – положення про те, що у ЗЦУАІ розрізняли два види застави: 1) ручний заклад (застава рухомого майна); 2) іпотека чи поземельна застава (застава нерухомого майна);
    – аргументація того, що відповідно до ЗЦУАІ подружжю надавалася можливість скласти спільний заповіт, де вони призначали себе чи інших осіб спадкоємцями, який не можна було відмінити за ініціативою одного з подружжя;
    – обґрунтування того, що інститут забезпечення виконання зобов’язань згідно зі Зводом 1837 року містив відмінні та більш прогресивні ніж загальноімперські російські норми, а саме: для захисту інтересів поручителя, який виконав забезпечення порукою зобов’язання, передбачався інститут суброгації; розмір неустойки не міг перевищувати суму самого зобов’язання, нею забезпеченого; закріплювалася можливість закладу речі «на упад», тобто з умовою втрати на неї права власності за умови невикупу її в передбачений строк або без такої умови;
    – твердження про те, що ПЦУ виводить на якісно новий рівень захист особистості, встановлюючи принцип недоторканності особистості в усіх її проявах та в усіх її правах;
    – концепція визнання радянської держави окремим специфічним суб’єктом цивільних правовідносин із відокремленими цивільними правами й обов’язками в ЦК УСРР 1922 року;
    – обґрунтування виокремлення у ЦК УСРР 1922 року правового статусу державного промислового тресту як юридичної особи, що здійснювала господарську діяльність з метою отримання прибутку;
    – теоретичне твердження про взаємозв’язок Основ 1961 року та ЦК УРСР 1963 року щодо специфіки їх дії на території СРСР і УРСР, а також про компенсуючу та деталізуючу роль ЦК УРСР 1963 року.
    Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – для подальшого розвитку наукового вчення про історію кодифікацій цивільного законодавства України; у правотворчій сфері – для визначення напрямів удосконалення подальшої кодифікації законодавства; у правозастосовній сфері – для удосконалення правозастосовної практики в напрямі забезпечення єдності застосування норм цивільного законодавства із правовими традиціями нормотворчості; у навчальному процесі – для удосконалення навчально-методичного забезпечення (підручників, навчальних посібників тощо) і викладання низки тем у розрізі навчальних курсів з історії держави і права, цивільного та господарського права, а також спеціальних цивілістичних дисциплін.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорено на засіданні відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України. Основні положення дисертації висвітлювалися у виступах та наукових повідомленнях на: міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 92-й річниці з дня народження доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента АН УРСР В. П. Маслова (28 лютого 2014 р., м. Харків); науково-практичній конференції «Четверті юридичні диспути з актуальних проблем приватного права, присвячені пам’яті Є. В. Васьковського» (16 травня 2014 р., м. Одеса); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання теорії та практики застосування сучасного вітчизняного та міжнародного права» (11–12 липня 2014 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (18–19 липня 2014 р., м. Запоріжжя); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (25–26 липня 2014 р., м. Львів).
    Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в одній індивідуальній монографії, 25 наукових статтях, із яких 19 опубліковано у фахових наукових виданнях України та 6 – у зарубіжних фахових наукових виданнях, а також 5 тезах виступів на науково-практичних конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Під поняттям кодифікації законодавства слід розуміти форму систематизації законодавства, яка полягає в упорядкуванні нормативно-правової бази, що регламентує певну однорідну сферу суспільних відносин, здійснюється в процесі та результаті діяльності компетентних органів державної влади (як правило, парламенту) шляхом цілеспрямованого впливу на неупорядковану (недостатньо упорядковану) та взаємодіючу сукупність нормативно-правових актів й інших форм закріплення правових норм з метою скасування, зміни, доповнення чинних юридичних норм та встановлення нових, усунення дефектів законодавства (заповнення прогалин у праві, усунення дублювання юридичних норм, суперечностей між ними, зменшення кількості нормативних актів з одного і того ж питання тощо), що полягає у докорінній (зовнішній і внутрішній) переробці чинного законодавства шляхом підготовки та прийняття єдиного, стійкого, логічно цілісного і системного нормативно-правового акта у формі основ законодавства, кодексу, статуту, положення, зводу законів тощо, який у результаті заміщує суттєву частину нормативно-правової регламентації у межах певної галузі права та, як правило, реалізує галузеутворюючу функцію. При цьому для юридичної науки важливу роль відіграють не тільки кодифікації, що отримали відповідну легітимацію та прийняті (затверджені) компетентним органом, а й проекти кодифікацій, які стали результатом системної наукової діяльності, хоча і не були прийняті у встановленому законом порядку чи не набули юридичної сили за інших причин.
    2. Кодифікації законодавства залежно від різних класифікаційних критеріїв слід поділяти на такі основні види: 1) за глибиною та обсягом охоплення нормативно-правового матеріалу, який змінюється (вводиться): а) загальна; б) міжгалузева; в) галузева; г) спеціальна; 2) за характером переробки та узагальнення нормативно-правового матеріалу: а) мінімальна; б) максимальна; 3) за обсягом кодифікаційного нормативного матеріалу: а) часткова; б) повна; в) генеральна; 4) за формою кодифікаційного акта: а) кодекс; б) основи; в) звід законів; г) закон; д) правила; е) статут; є) положення; ж) уложення тощо.
    3. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях пройшла такі історичні періоди: 1) період загальних (негалузевих) кодифікацій (X – перша половина XVIII століття); 2) період першої галузевої і подальших кодифікацій цивільного законодавства на українських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії (70-ті роки XVIII століття – початок ХХ століття); 3) період кодифікації цивільного законодавства на українських землях у складі Російської імперії (друга половина XVIII – початок ХХ століття); 4) період кодифікації цивільного законодавства в радянській Україні (1917–1991 роки); 5) період кодифікації цивільного законодавства доби незалежної України (з 1991 року і до сьогодні). Кожен із цих періодів характеризується своїми ознаками та особливостями. Проте слід пам’ятати, що зазначена періодизація, як і будь-яка інша, має допоміжне призначення та спрямована на впорядкування історичної інформації з приводу кодифікації цивільного законодавства на українських землях.
    4. Кодифікації періоду загальних (негалузевих) кодифікацій (IX – перша половина XVIII століття) стали спробою модернізації права з метою формулювання адекватної відповіді на процес формування, в тому числі на українських землях, феодального господарства, що базувалось на основі приватної власності феодала на землю і залежності селян від феодала. У цей час були створені такі визначні пам’ятки права: Руська Правда, Литовські статути, Соборне уложення та Права, за якими судиться малоросійський народ. Спільною ознакою усіх зазначених нормативно-правових актів, окрім їх феодального характеру, було й те, що за своєю сутністю це були приклади загальної (негалузевої) кодифікації, за якої в одному документі поєднувались не лише норми цивільного, а й кримінального, адміністративного, процесуального та інших галузей законодавства.
    Руська Правда була першою загальною (негалузевою) кодифікацією, яка містила цивільно-правові норми, що закріплювали основні інститути речового, зобов’язального та спадкового права. Подальший розвиток кодифікації цивільно-правових норм мав місце у Литовських статутах, у яких вже більш деталізовано здійснювалась регуляція речових правовідносин (власності, володіння (держання, посідання), застави, емфітевзису та сервітуту), закріплювались способи їх захисту (віндикаційний і негаторний позови), регламентувались договірні форми відносин (купівлі-продажу, позики, оренди, зберігання тощо), позадоговірні зобов’язання (передбачалася можливість відшкодування не лише реальних збитків, а й упущеної вигоди і в деяких випадках – праобразу моральної шкоди). У Соборному уложенні більш чітко регламентувались правові статуси учасників цивільних правовідносин, які залежали від їх місця у становій ієрархії суспільства. Суттєвого розвитку зазнало зобов’язальне право, яке почало широко використовувати такі інститути, як заміна осіб у зобов’язанні, солідарна відповідальність, поручительство за неплатоспроможного боржника тощо. Що стосується спадкового права, то воно характеризувалось розширенням спадкових прав спадкоємців (зокрема, дочок, дружин). У цілому ж кожна наступна загальна (негалузева) кодифікація внесла свій розвиток у становлення основ цивільного законодавства на кожному історичному етапі.
    5. Характерною ознакою періоду першої галузевої і подальших кодифікацій цивільного законодавства на українських землях у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій (70-ті роки XVIII століття – початок ХХ століття) стало намагання нормативно закріпити нові правила поведінки, обумовлені капіталістичними відносинами, які починають бурхливо розвиватися на території Австрії та Австро-Угорщини, до складу яких входили й західноукраїнські землі. Існуючі на той момент нормативно-правові акти, приклади загальної (негалузевої) кодифікації вже не відповідали викликам суспільного життя та не давали змоги забезпечити правопорядок в умовах системи виробництва і розподілу, заснованої на принципах приватної власності (включно на засоби виробництва) і особистої ініціативності, метою якої була максимізація доходів і користі. За нових умов правозастосовна практика потребувала конкретизації правових норм і згрупування їх залежно від предмета правового регулювання. Унаслідок цього були створені перші кодекси, які об’єднували норми однієї галузі права. На території західноукраїнських земель у цей час з’являються ГЦК, який став прикладом першої кодифікації цивільного законодавства у світі, та ЗЦУАІ. Характерною ознакою цього періоду було й те, що цивільне право на західноукраїнських землях формувалось в умовах лібералізації суспільного життя, що стало своєрідною ознакою розвитку західноєвропейських країн наприкінці XVIII – на початку ХХ століття.
    Галицький цивільний кодекс 1797 року став першою галузевою кодифікацією цивільного законодавства у світі. У ньому було закріплено першу систему галузевої кодифікації, яка включала низку фундаментальних інститутів, починаючи із загальних положень (учасники цивільних правовідносин, інститут опіки, позовна давність, об’єкти цивільних правовідносин тощо), а також ряд спеціальних інститутів (речове право, спадкове право, зобов’язальне право, право інтелектуальної власності тощо). Усі основні положення було покладено в основу ЗЦУАІ, змістовну базу якого становило лише загальне цивільне право, що поширювалося на усіх осіб і речі. У свою чергу, спеціальне цивільне право, що стосувалося окремих класів осіб і речей, становило предмет спеціальних законів, які приймалися поряд із цивільним уложенням (військові закони, торгове уложення, вексельне право).
    6. Період кодифікації цивільного законодавства на українських землях у складі Російської імперії (друга половина XVIII – початок ХХ століття) також пов’язаний із процесом розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і заміною їх капіталістичними відносинами. У цей час розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком. Нові відносини потребували і вдосконалення нормативної бази. Саме тому відбулася низка кодифікацій, покликаних покращити регулювання цивільних правовідносин. Серед основних кодифікованих актів цього періоду необхідно виділити Зібрання 1807 року, Звід 1832 року, Звід 1837 та ПЦУ. Проте, на відміну від другого періоду, третій період характеризується тим, що законодавчі зміни відбувалися в умовах посилення абсолютизму та перманентного спротиву з боку панівних верств населення, передусім дворянства, яке прагнуло зберегти елементи станової нерівності, обмеження майнових і зобов’язальних прав широких верств населення, що, у свою чергу, зумовило суттєве відставання реформаційних процесів у Російській імперії від аналогічних процесів на території Австрії та Австро-Угорщини. Особливостями окремих із зазначених кодифікацій стало встановлення ними особливого цивільно-правового режиму для деяких українських земель, які перебували у складі Російської імперії. Вінцем законотворчої техніки у сфері кодифікації цивільного законодавства того часу став ПЦУ.
    7. Період кодифікації цивільного законодавства в радянській Україні (1917–1991 роки). Яскравим прикладом кодифікованих актів цього періоду були ЦК УСРР 1922 року, Основи 1961 року, ЦК УРСР 1963 року. Зазначені документи відображали основні ідеї, притаманні соціалістичному способу виробництва, а саме: знищення приватної власності, встановлення монополії державної власності у всіх сферах економіки, зміцнення централізованого бюрократичного управління народним господарством та відчуження особи від засобів виробництва. При цьому відбувалось розширення правового регулювання окремих видів зобов’язань у ЦК УРСР 1963 року порівняно з ЦК УСРР 1922 року: поширення принципу планового ведення соціалістичного господарства, а також забезпечення найповнішого задоволення інтересів і захисту прав громадян, які користувалися послугами або майном соціалістичних організацій; встановлення для організацій, які брали участь у договорах, заснованих на плановому веденні господарства, більш суворої відповідальності, ніж це було передбачено ЦК УСРР 1922 року; надання громадянам, які брали участь у зазначених відносинах, різних додаткових прав і пільг порівняно з правами, якими користувалися в таких самих або однотипних правовідносинах інші учасники обороту; поява нових видів зобов’язань у змісті ЦК УРСР 1963 року, зумовлена їх існуванням в Основах 1961 року (договори безоплатного користування майном і зберігання; зобов’язання, що виникають з оголошення конкурсу та із зобов’язань, що виникають внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав) тощо. Незважаючи на часткову демократизацію та лібералізацію суспільного життя, що відбулися в СРСР наприкінці 80-х років ХХ століття, певною мірою зазначені ознаки були властиві й Основам 1991 року.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. 40 лет советского права, 1917 – 1957 : Период социализма [Текст] / [отв. ред. : Шаргородский М.Д.]; [редкол. : Венедиктов А. В., Дембо Л. И., Догадов В. М., Иванов В. А., Игнатов С. И., Иоффе О. С., Королев А. И., Черепахин Б. Б., Чечина Н. А.]. – Л. : Изд–во Ленингр. Ун–та, 1957. – Т. 2. – 707 c.
    2. XXVII Съезд Коммунистической партии Советского Союза, 25 февраля – 6 марта 1986 г. Стенографический отчёт [Текст] [В 3 т.]. – М. : Политиздат, 1986–1986. – Т. 1. – 654 с.
    3. Аббасов С. Г. Правовое регулирование наследственных отношений в Российской Федерации и Азербайджанской республике (сравнительно-правовое исследование) [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Салим Гулам оглы Аббасов. – М., 2013. – 21 с.
    4. Авраменко О. А. Гражданское право РСФСР в период НЭПа [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Авраменко Ольга Александровна. – М., 2005. – 301 с.
    5. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву [Текст] / М. М. Агарков. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 192 с.
    6. Агарков М. М. Гражданское право [Текст] : [учебник для юрид. институтов] / М. М. Агарков, С.Н. Братусь, Д.М. Генкин; Всесоюз. ин-т юрид. наук; Ин-т права АН СССР. – М. : Юриздат, 1944. – Т. 1. – 419 с.
    7. Агарков М. М. Предмет и система советского гражданского права [Текст] / М.М.Агарков //Советское государство и право. – 1949. – № 8–9. – С. 64–81.
    8. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву [Текст] / М. М. Агарков // Избранные труды по гражданскому праву : [в 2 –х т.]. – М. : АО «Центр ЮрИнфор», 2002. – Т. 1. – 452 с.
    9. Аксененок Г. А. Право государственной собственности на землю в СССР [Текст] / Г. А. Аксененок ; [под ред. : Н. Д. Казанцев]. – М. : Госюриздат, 1950. – 307 c.
    10. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение [Текст] / Н.Г.Александров. – М. : Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 336 с.
    11. Александровский С. В. Очерки по гражданскому праву Р.С.Ф.С.Р [Текст] / С.В.Александровский. 3–е изд., испр. и доп. – М. : Юрид. изд-во НАРКОМЮСТА РСФСР,1924. – 126 с.
    12. Александровский Ю. В. Авторское право. Закон 20 марта 1911 г. : исторический очерк, законодательные мотивы и разъяснения [Текст] / Ю. В. Александровский. – Санкт-Петербург : т-во по изд. новых законов, 1911. – 176 с.
    13. Алексеев С. С. Гражданское право в период развернутого строительства коммунизма [Текст] / С.С. Алексеев. – М. : Госюриздат, 1962. – 283 c.
    14. Алексеев С. С. Общая теория права. Курс в 2–х томах. [Текст] / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 c.
    15. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве [Текст] / С. С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1966. – 188 с.
    16. Амфитеатров Г. Н. О системе договорных отношений по сбыту впромышленности [Текст] / Г.Н.Амфитеатров // Сов. государство и право. – 1932. – № 7–8. – С. 44–65
    17. Ананьев А. Г. Формы ограниченного права пользования чужим недвижимым имуществом по праву России до 1917 года [Текст] / Ананьев А. Г. // Традиции и новации российского государства и права (к 1150–летию отечественной государственности) : межрегион. сб. науч. тр. / [отв. ред. Г. Я. Козлов, К. Н. Локшина ; Ряз. гос. ун-т им. С. А. Есенина]. – Рязань, 2013. – С. 205–209.
    18. Андрюлис В. И. Некоторые процессуальные особенности судебной защиты феодально движимого имущества по Литовскому статуту 1529 года [Текст] / В. И. Андрюлис // Первый Литовский Статут (материалы республиканской научной конференции посвященной 450–летию Первого Статута). – Вильнюс, 1982. – С. 55–59.
    19. Аникин С. Б. Совместное ведение Российской Федерации и ее субъектов: исторические и международно-правовые аспекты становления и развития [Текст] / С. Б. Аникин // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2009. – № 1 (65). – С. 14–20.
    20. Антимонов Б. С. Конституция РСФСР 1918 года и советское гражданское право : [сообщ.] / Б. С. Антимонов // Труды научной сессии, посвященной сорокалетию Конституции РСФСР 1918 года, 5–7 июля 1958 г. – Москва : ВИЮН, 1958. – С.79–92.
    21. Антологія української юридичної думки : у 10 т. / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002−2005. – Т. 6 : Цивільне право. – 2003. – 584 с.
    22. Анучина Ю. Н. Историко-правовое исследование гражданского права по Соборному Уложению 1649 г. [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Анучина Юлия Николаевна. – Тольятти, 2009. – 240 с.
    23. Анучина Ю. Н. Приобретение права собственности по Соборному Уложению 1649 г. [Текст] / Ю. Н. Анучина // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия «Право». – 2009. – № 1. – С. 5–8.
    24. Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини [Текст] : [монографія] / Кульчицький В. С., Бойко І. Й., Мікула О. І., Настасяк І. Ю. – Львів : Тріада плюс, 2002. – 88 с.
    25. Арзамасцев А. Н. Охрана социалистической собственности по советскому гражданскому праву [Текст] / А.Н. Арзамасцев; [отв. ред. : Толстой Ю.К.] – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1956. – 208 c.
    26. Архипов К. А. Закон о Советском государстве [Текст] / К. А. Архипов. – М., Л. : Гос. издат., Печатный двор, 1926. – 156 с.
    27. Аскназий С. И. Очерки хозяйственного права СССР [Текст] / С. И. Аскназий / Коммунистический университет им. Зиновьева. – Л. : Рабочее изд-во «Прибой», 1926. – 200 с.
    28. Аскназий С. И. Гражданское право и регулируемое хозяйство [Текст] / С. И. Аскназий, Б. С. Мартынов. – Л. : Издание научного общества марксистов, 1927. – 108 с.
    29. Ахун М. И. К истории кодификации русского законодательства. (Обзор рукописных и печатных материалов, использованных комиссиями XVIII – XIX веков) [Текст] / М. И. Ахун // Архивное дело. – 1941. – № 2. – С. 8–12.
    30. Ачмизов А. А. Правовое положение крестьянства по Соборному Уложению 1649 года [Текст] / А. А. Ачмизов // Северо-Кавказский юридический вестник. – 2012. – № 4. – С. 53–59.
    31. Бакалінська О. О. Теоретичні засади застосування категорії добросовісності в конкурентному праві України [Текст] / О. О. Бакалінська // Право і суспільство. – 2013. – № 6. – С. 81–85
    32. Бахчисарайцев Х. Э. К истории гражданских кодексов советских социалистических республик [Текст] : Очерки / Х. Э. Бахчисарайцев. – М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 160 c.
    33. Бачур Б. С. Інститут земельних відносин у цивільному звичаєвому праві України в Х – середині XIX ст. (історико-правовий аспект) [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Б. С. Бачур. – Х., 2004. – 21 с.
    34. Бачур Б. С. Институт земельных отношений в гражданском обычном праве Украины в Х – середине XIX вв. (историко-правовой аспект) [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Бачур Борис Степанович. – О., 2004. – 205 с.
    35. Беднов О. В. Правовое положение государственных унитарных предприятий в России [Текст] : дисс. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Беднов Олег Валентинович. – М., 2007. – 165 c.
    36. Бедрій М. Становлення та розвиток інституту права власності за Литовськими статутами [Текст] / М. Бедрій // Правова система, громадянське суспільство та держава. – Львів, 2007. – С. 35–36.
    37. Безклубий О. Інститут застави за Третім статутом Великого князівства Литовського, Руського та Жомойтського [Текст] / О. Безклубий // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). – 2011. – № 3–4. – С. 6–11.
    38. Белов В. А. Объект субъективного гражданского права, объект гражданского правоотношения и объект гражданского оборота: содержание и соотношение понятий [Текст] / В.А. Белов // Объекты гражданского оборота. Сборник статей. – М. : Статут, 2007. – 77 с.
    39. Белов В. В. 1–я часть Х–го тома Свода законов гражданских по решениям кассационных департаментов Правительствующего сената [Текст] / В. В. Белов / Сост. присяж. пов. Всеволод Белов. – Казань : Унив. тип., 1870. – 88 с.
    40. Белогорская Е. М. Некоторые вопросы договора пожизненного содержания [Текст] / Е. М. Белогорская, З. В. Маркова // Проблемы советского государства и права. Актуальные проблемы советского права. – Иркутск, 1973. – Выпуск 6. – 231 с.
    41. Белоус Е. И. Кодификация права собственности во Французской и Российской империях в первой половине XIX века / Е. И. Белоус // Материалы Международного молодежного научного форума «ЛОМОНОСОВ–2013» / [отв. ред. А. И. Андреев, А. В. Андриянов, Е. А. Антипов, К. К. Андреев, М. В. Чистякова] [Электронный ресурс] Ломоносов : Молодежный научный портал. – Режим доступа : http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2013/2379/57172_72e0.pdf.
    42. Белявский А. В. Охрана чести и достоинства личности в СССР [Текст] / А. В. Белявский, Н. А. Придворов. – М. : Юрид. лит., 1971. – 208 с.
    43. Беляев И. Д. Крестьяне на Руси. Исследование о постепенном изменении значения крестьян в русском обществе [Текст] / И. Д. Беляев. – М. : Типо–Литографія Н. В. Любенкова, 1879. – 306 с.
    44. Беляев И. Д. Лекціи по исторіи русскаго законодательства [Текст] / И. Д. Беляев. – М. : Типо. – Лит. С. А. Петровскаго и Н. П. Пнина, 1879. – 728 с.
    45. Беляев И. Д. О наследстве без завещания по древним русским законам до Уложения царя Алексея Михайловича [Текст] / И. Д. Беляев. – М. : Унив. тип., 1858. – 149 с.
    46. Беляцкин С. Возмещение морального (неимущественного) вреда [Текст] / С. Беляцкин // Право : еженедельная юридическая газета. – 1911. – № 32. – С. 1769–1774.
    47. Бервено С. М. Проблеми договірного права України [Текст] : дис. … д-ра. юрид. наук : 12.00.03 / Сергій Миколайович Бервено. – К., 2006. – 440 с.
    48. Берестова І. Е. Зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Берестова Ірина Еріївна. – К., 2004. – 202 с.
    49. Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений: Париж. Акт от 24 июля 1971 г., изменен 2 октября 1979 г. [Текст] // Свод нормативных актов ЮНЕСКО. – М., 1993. – С. 500.
    50. Бершадский С. А. Литовскій Статутъ и Польскія Конституціи [Текст] / С. А. Бершадский. – С.-Пб. : Тип. М. Стасюлевича, 1893. – 115 с.
    51. Беспалова А. И. Возникновение договорных обязательств на основе актов планирования [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / А. И. Беспалова. – М., 1952. – 17 с.
    52. Бірюков І. А. Цивільне право України. Загальна частина [Текст] : [навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. Освіти] / І. А. Бірюков [та ін]. – К. : Наукова думка, 2000. – 304 с.
    53. Боброва Д. В. Цивільне право України [Текст] : [підручник] : у 2–х кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, В. М. Коссак, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць, О. А. Підопригора, В. С. Щербина; [ред. : О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова] ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – Кн. 1. – 864 c.
    54. Боднар Т. В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов’язань (цивільно-правовий аспект) [Текст] : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Боднар Тетяна Валеріївна. – К., 2005. – 442 с.
    55. Боднарук Т. І. Західно-руське право: дослідники і дослідження [Текст] / Т. І. Боднарук / [відп. ред. І. Б. Усенко]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 160 с.
    56. Бойко І. Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ–ХХ ст.) [Текст] : [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів] / І. Й. Бойко. – Львів : Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 904 с.
    57. Бойко І. Правове регулювання цивільних відносин на українських землях у складі Австрії та Австро-Угорщини (1772–1918 рр.) [Текст] / І. Бойко // Вісник Львівського університету. Серія Юридична. – 2013. – Вип. 57. – С. 88–96.
    58. Бойко І. Й. Договірне право Гетьманщини за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 року [Текст] / І. Й. Бойко // Право України. – 1998. – № 5. – С. 98–100.
    59. Бойко І. Й. Політико-правові засади інкорпорації Галичини Польським королівством (1349–1569 рр.) [Текст] / І. Й. Бойко // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім.Корецького В.М. НАН України. – Київ, 2008. – Вип. 40. – С. 79–85.
    60. Бойко І. Й. Про цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року [Текст] / І. Й. Бойко // Право України. – 1999. – № 3. – С. 88–90.
    61. Бойко І. Й. Цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / І. Й. Бойко. – Л., 1999. – 17 с.
    62. Большая советская энциклопедия (в 65 томах) [Текст] / [гл. ред. О. Ю. Шмидт]. – М., 1939. – Т. 41. – 784 с.
    63. Большая Советская Энциклопедия. (В 30 томах). [Текст] / [гл. ред. А. М. Прохоров]. изд. 3–е. – М. : Советская Энциклопедия, 1970–1978. – Т. 19. Отоми–Пластырь, 1975. – 648 с.
    64. Большая Советская Энциклопедия. (В 30 томах). [Текст] / [гл. ред. А. М. Прохоров]. изд. 3–е. – М. : Советская Энциклопедия, 1970–1978. – Т. 14. – 655 с.
    65. Боровиковский А. Об особенностях гражданского права Полтавской и Черниговской губерний [Текст] / А. Боровиковский // Журнал Министерства Юстиции. – 1867. – Т. 32. – С. 91–129.
    66. Борщевський І. В. Теоретичні засади систематизації законодавства [Текст] / І. В. Борщевський // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. – С. 19–24
    67. Брагинский М. Конкурс [Текст] / М. Брагинский // Хозяйство и право. – 2005. – Приложение к № 5. – Приложение. – 65 с.
    68. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права [Текст] / С.Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1963. – 197 c.
    69. Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве [Текст] / С.Н. Братусь. – М. : Юрид. изд-во Минюста СССР, 1947. – 364 с.
    70. Братусь С. Н. О некоторых чертах истории советского гражданского права [Текст] / С. Н. Братусь // Советское государство и право. – 1957. – № 11. – С. 86–103.
    71. Браунэдер Вильгельм. Гражданский кодекс Галиции – первая кодификация частного права в Европе [Текст] / Вильгельм Браунэдер // Гражданский кодекс Восточной Галиции 1797 г. / [пер. с лат. А. Гужвы]; [под ред. О. Кутателадзе, В. Зубаря]. – М. : Статут; Одесса, 2013. – С. 9–25.
    72. Будкевич Ф. П. Гражданское уложение. Система и план кодификации законов [Текст] / Ф.П. Будкевич. – Варшава : Тип. Варш. учеб. округа, 1905. – 73 с.
    73. Буцевицький В. С. Політична автономія українських земель у складі Великого князівства Литовського у другій половині XIV – першій половині XV ст. [Текст] / В. С. Буцевицький, Морозова О. А. // Вісник Сумського державного університету. – 1996. – № 2. – С. 144–146.
    74. Василенко М. П. «Права, по которым судится малоросийский народ», як джерело до історії державного права України XVIII віку [Текст] / М. П. Василенко // Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського. З нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності (ВУАН. Зб. іст.–філолог. Відділу ; № 76). – К., 1928. – Т. І. – С. 245–252.
    75. Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах [Текст] / М. П. Василенко. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», Видавничий дім «Академперіодика, 2006 – 2008. – Т. 2. – Юридичні праці. – 2006. – 560 с.
    76. Василенко М. П. Матеріали до історії українського права [Текст] / М. П. Василенко. – К. : ВУАН, 1929. – 335 с.
    77. Василенко М. П. Нариси з історії науки західньо-руського та вкраїнського права [Текст] / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах / Василенко М. П. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», Видавничий дім «Академперіодика, 2006 – 2008. – Т. 2. – Юридичні праці. – 2006. – С. 452–459.
    78. Василенко М. П. Памятники української правничої літератури XVIII століття [Текст] / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах / Василенко М. П. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», Видавничий дім «Академперіодика, 2006 – 2008. – Т. 2. – Юридичні праці. – 2006. – С. 261–277.
    79. Василенко М. П. Права, по которым судится малороссийский народ», як джерело до історії державного права України XVIII віку [Текст] / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах / Василенко М. П. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», Видавничий дім «Академперіодика, 2006 – 2008. – Т. 2. – Юридичні праці. – 2006. – С. 372–378.
    80. Василенко М. П. Територія України XVII віку (Розвідка з історії права) [Текст] / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах / Василенко М. П. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», Видавничий дім «Академперіодика, 2006 – 2008. – Т. 2. – Юридичні праці. – 2006. – С. 354–371.
    81. Василенко М. П. Як скасовано Литовського статута (з історії кодифікації західно-руського та вкраїнського права) [Текст] / М. П. Василенко // Василенко М. П. Вибрані твори у трьох томах / Василенко М. П. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», Видавничий дім «Академперіодика», 2006 – 2008. – Т. 2. – Юридичні праці. – 2006. – С. 286–353.
    82. Василлускене А. В. Списки Другого Литовського статуту у відділі рукописів Бібліотеки імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс] Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ujrn/ SOC_Gum/RKSU/v_1/PDF_1/rksu_1993_01_07.PDF.
    83. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права [Текст] / Е. В. Васьковский. – Санкт-Петербург : Мартынов, 1894 – Вып. 1 : Введение и общая часть. – 1894. – 169 с.
    84. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права [Текст] / Е. В. Васьковский. – СПб. : Н. К. Мартыновъ, 1894. – Вып. 2 : Вещное право. – 1896. – 188 с.
    85. Великорода О. М. Виникнення договору довічного утримання в Україні [Текст] / О.М. Великорода // Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні. Матеріали Регіональної міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано Франківськ, 19 квітня 2003 року). – Івано Франківськ: Плай, 2003. – 283 с.
    86. Венгеров А. Б. Теория государства и права [Текст] : [учебник для юридических вузов] / А. Б. Венгеров. – М. : Новый Юрист, 1998. – 624 с.
    87. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность [Текст] / А. В. Венедиктов ; [отв. ред. : Райхер В.К.]. – М., Л. : Изд–во АН СССР, 1948. – 839 c.
    88. Венедиктов А. В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР [Текст] / А. В. Венедиктов. – М.; Л. : АН СССР, 1954. – 268 с.
    89. Венедиктов А. В. Организация государственной промышленности в СССР [Текст] / А. В. Венедиктов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1957. – Т. 1. 1917–1920 г. – 761 с.
    90. Венедиктов А. В. Правовая природа государственных предприятий [Текст] / А. В. Венедиктов. – Л. : Прибой, 1928. – С. 188 с.
    91. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность [Текст] : [учеб. пособие] / А. В. Венедиктов. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1948. – 840 с.
    92. Венедиктов А. В. О системе Гражданского кодекса СССР [Текст] / А. В. Венедиктов // Советское государство и право. – 1954. – № 2. – С. 26–40
    93. Венедиктов А. В. Советское гражданское право в период проведения Октябрьской Социалистической Революции 1917–1918 гг. [Текст] / А. В. Венедиктов. – М. : Госполитиздат, 1957. – 297 с.
    94. Вердников В. Г. Вопросы гражданского права в свете решений XXII съезда КПСС [Текст] / В. Г. Вердников – М. : Высш. шк., 1964. – 40 c.
    95. Вернадский Г. В. История права [Текст] / Т. В. Вернадский. – СПб. : Лань, СПб университет МВД России. – 176 с.
    96. Вернадскій Г. В. Объ одномъ возможномъ источникҍ «Русской Правды» [Текст] / Т. В. Вернадский // Ученыя записки, основанныя Русской учебной коллегіей в Прагҍ. – Прага, 1924. – Т. 1. – Вып. ІІ. – С. 99–101.
    97. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву [Текст] / С.И. Вильнянский ; [отв. ред. : Рогожин А.И.]. – Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1958. – Ч. 1. – 339 c.
    98. Вівчаренко О. Правова охорона земель на українських теренах: історичні аспекти розвитку [Текст] / О. Вівчаренко // Юридична Україна. – 2011. – № 6. – С. 83–87.
    99. Віслобоков К. А. «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743): джерелознавчий та кодикологічний аналіз [Текст] : дис. … на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / Кирил Асенович Віслобоков. – К. , 2004. – 221 с.
    100. Владимирский-Буданов М. Ф. Литовские евреи [Текст] / М. Ф. Владимирский-Буданов // Журнал министерства народного просвещения. – 1885. – № 1. – С. 197–203.
    101. Владимирский-Буданов В. Ф. Отношения между Литовским Статутом и Уложением царя Алексея Михайловича [Электронный ресурс] / В. Ф. Владимирский-Буданов / Публичная Библиотека. – Режим доступа : http://publ.lib.ru/ARCHIVES/__Raritetnye_knigi/Bezobrazov_V_P_Sbornik_gosudarstvennyh_znanij_04_1877.pdf.
    102. Владимирский-Буданов М. Ф. Заставное владение [Текст] / М. Ф. Владимирский-Буданов // Архивь Юго-Западной Россіи. – Т. IV. – Ч. 8. – Кіевь, 1911. – С. 21–29.
    103. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права [Текст] / М. Ф. Владимирский-Буданов. – Ростов-на Дону : Феникс, 1995. – 640 с.
    104. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права [Текст] / М. Ф. Владимирский-Буданов. – М. : Изд. дом «Территория будущего», 2005. – 800 с.
    105. Владимирский-Буданов М. Ф. Очерки из истории Литовско-Русского права [Текст] / М. Ф. Владимирский-Буданов. – К., 1907. – Вып. VI. – 224 с.
    106. Владимирский-Буданов М. Ф. Формы крестьянского землевладения в Западной России XVI в. [Текст] / М. Ф. Владимирский-Буданов. – К. : Ун-т Св. Владимира, 1911. – 24 с.
    107. Владимірскій-Будановъ М. Ф. Население Юго-Западной Россіи от половины XV в. до Люблинской унии (1569 г.) [Текст] / М. Ф. Владимірскій-Будановъ . – К. : Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1891. – 210 с.
    108. Владимірскій-Будановъ М. Ф. Очерки из истории литовско-русского права: в 6 вип. [Текст] / М. Ф. Владимірскій-Будановъ. – К. : Типографія І. І. Завадзкаго, 1889–1907. – 389 с.
    109. Вопросы кодификации гражданского законодательства союзной республики [Текст] / [за ред. : В.И. Корецкого – Сталинабад, 1960. – 141 c.
    110. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року [Електронний ресурс] Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_052
    111. Гавзе Ф. И. Обязательственное право. Общие положения [Текст] / Ф. И. Гавзе. – Минск : Изд-во БГУ, 1968. – 128 c.
    112. Гайворонський В. М. Економіка і законодавство [Текст] / В. М. Гайворонський // Проблеми законності. – 1995. – Вип. 30. –– С. 91–98.
    113. Галицько-Волинська держава (1199–1349) [Текст] : [монографія] / Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. – Львів : БІБЛЬОС, 2005. – 280 с.
    114. Галузо В. Н. Систематизация законодательства в России : историко-правовое исследование [Текст] : [монография] / В. Н. Галузо – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2009. – 132 c.
    115. Галянтич М. К. Приватноправові засади реалізації житлових прав громадян в Україні [Текст] : дис. … д-ра. юрид. наук: 12.00.03 / Галянтич Микола Костянтинович. – К., 2008. – 479 с.
    116. Генкин Д. М. Хозрасчет в промкооперации [Текст] / Д.М. Генкин. – М – Л., 1932. – 163 с.
    117. Генкин Д. М. Юридические лица в советском гражданском праве [Текст] / Д. М. Генкин // Проблемы социалистического права. – 1939. – № 1. – С. 94–97.
    118. Генкин Д. М. Право личной собственности в СССР [Текст] / Д. М. Генкин. – Москва : Знание, 1953. – 32 с.
    119. Гетьман Є. А. Кодифікація законодавства України: загальна характеристика, особливості, види [Текст] : [монографія] / Є. А. Гетьман. – Х. : Право, 2012. – 192 с.
    120. Гимпельсон Е. Г. Политическая система и НЭП: неадекватность реформ [Текст] / Е. Г. Гимпельсон // Отечественная истории. – 1993. – № 2. – С. 29–43.
    121. Гі Стефан. Нариси з законопроектування / Стефан Гі. – Оттава : Центр правової реформи і законопроектних робіт, 1999. – 396 с.
    122. Годеме Е. Общая теория обязательств [Текст] / Е. Годеме ; [пер. с фр. И.Б. Новицкого]. – М., 1948. – 510 с.
    123. Гойхбарг А. Г. Основы частного имущественного права. Очерки [Текст] / А. Г. Гойхбарг. – М. : Красная Новь, 1924. – 136 c.
    124. Гойхбарг А. Г. Хозяйственное право РСФСР: Гражданский кодекс [Текст] / А.Г. Гойхбарг. – М., Петроград : Гос. изд-во, 1923. – Т. 1. – 212 c.
    125. Гойхбарг А.Г. Общие преобразования гражданского права со времени Кодекса Наполеона. Перевод с французского [Текст] / А.Г. Гойхбарг; [под ред. и с предисл. : Гойхбарг А.Г.] ; [пер. : Сиверс М. М.]. – М. : Гос. изд-во, 1919. – 110 c.
    126. Голубєва Н. Ю. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди [Текст] : дис. … канд..юрид.наук : 12.00.03 / Голубєва Неллі Юріївна. – Одеса, 2005. – 144 с.
    127. Гордон М. В. Лекции по советскому гражданскому праву [Текст] / М. В. Гордон. – Харьков, 1960. – Ч. II. – 346 с.
    128. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року [Текст] // ОВУ. – 2003. – № 11. – Ст. 462
    129. Гражданский кодекс Восточной Галиции 1797 г. (Codex civilis pro Galicia orientali anni MDCCXCVII) [Текст] / [пер. с лат. А. Гужвы ; под ред. О. Кутателадзе, В. Зубаря]. – М. : Статут; Одесса, 2013. – 536 с.
    130. Гражданский кодекс Восточной Галиции 1797 г. / [пер. с лат. А. Гужвы]; [под ред. О. Кутателадзе, В. Зубаря]. – М. : Статут; Одесса, 2013. – 536 с.
    131. Гражданский кодекс Украинской ССР : научн.-практ. коммент. [Текст] / И. Г. Агапов, М. И. Бару, И. А. Беленчук и др. ; [пер. с укр.]. – К. : Политиздат Украины, 1981. – 639 с.
    132. Гражданское законодательство Республики Молдова и Украины : традиции, современность, перспективы [Текст] : коллективная монография / Халабуденко О. А. , Харитонов Е. О., Харитонова Е. И. [и др.] ; под ред.: О. А. Халабуденко (науч. ред.), Е .О. Харитонова ; Междунар. независимый ун-т Молдовы, Нац. ун-т «Одесская юридическая акад.». – К.: ULIM ; Одесса : Б. и., 2012. – 296 с.
    133. Гражданское право [Текст] / [под ред. П. Е. Орловского и С. М. Корнеева]. В 2–х т. – М. : Юрид. лит., 1970. – Т. 1. – 576 с.
    134. Гражданское право [Текст] : [учебник для вузов] / Н. Г. Валиева, Б. М. Гонгало, Ю. Е. Добрынин и др. / [Под общей ред. Т. И. Илларионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнёва]. – М. : Норма–Инфра–М, 1998. – Часть первая. – 464 с.
    135. Гражданское право [Текст] : [учебник] / Агарков М. М., Братусь С.Н., Генкин Д. М., Липецкер М. С., и др. ; [отв. ред. : Миколенко Я. Ф., Орловский П.Е.]. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. – Ч. 1. – 279 c.
    136. Гражданское право [Текст] : [учебник] / Земелева М. В., Серебровский В. И., Шкундин З.И. ; [под ред. : Братусь С. Н.]. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1944. – 343 c.
    137. Гражданское право [Текст] : [учебник] / [отв. ред. Суханов Е. А.] – М. : БЕК, 2002. – Т.1. – 720 с.
    138. Гражданское право Украины: В 2 ч.: / А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др. / [под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко]. – Х. : Основа, 1996. – Ч. 1. – 437 с.
    139. Гражданское Уложение [Текст] : проект высоч. учрежд. ред. Комиссии по составлению Гражданского Уложения. [С объясн., извл. из Трудов ред. Ком.] / А. Л. Саатчиан; под ред. И. М. Тютрюмова, обер-прокурора 2–го Деп. Правит. Сената, сост. : А. Л. Саатчиан. – СПб. : Законоведение, 1910. —СПб. : Законоведение, 1910. – Т. 1. – 1215 с.
    140. Гражданское Уложение [Текст] : проект высоч. учрежд. ред. Комиссии по составлению Гражданского Уложения. [С объясн., извл. из Трудов ред. Ком.] / А. Л. Саатчиан ; под ред. И. М. Тютрюмова, обер-прокурора 2-го Деп.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины