Бурмак Оксана Олександрівна. Забезпечення доказів у цивільному та нотаріальному процесах : Бурмак Оксана Александровна. Обеспечение доказательств в гражданском и нотариальному процессах

Краткое описание

Бурмак Оксана Олександрівна. Забезпечення доказів у цивільному та нотаріальному процесах.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.03, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2015.- 210 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК 347.94.948:347.961.1

БУРМАК ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ТА НОТАРІАЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ

Спеціальність: 12.00.03 ̶ цивільне право і цивільний процес;сімейне право;міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступення нандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України
Фурса Світлана Ярославівна

Київ-2014

ЗМІСТ
Прийняті скорочення 3
Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні основи забезпечення доказів в нотаріальному та цивільному процесах
17
1.1. Теоретичні основи забезпечення доказів на межі нотаріального та цивільного процесів
17
1.2. Докази як матеріальна основа звернення до нотаріуса та суду
35
1.3. Нотаріальні акти як потенційні докази в цивільних справах
57
1.4. Суб’єкти, які беруть участь у забезпеченні доказів 67
Висновки до першого розділу 81
Розділ 2. Забезпечення доказів в нотаріальному процесі 93
2.1. Охорона прав і забезпечення доказів нотаріусом 93
2.2. Місце нотаріальної дії із забезпечення доказів у загальній класифікацій нотаріальних проваджень
110
2.3. Вплив принципів законності і обґрунтованості нотаріальних актів на забезпечення доказів
119
Висновки до другого розділу 133
Розділ 3. Забезпечення доказів в цивільному процесі 143
3.1. Вплив принципу змагальності на забезпечення доказів у цивільному процесі: теорії, судова практика, законодавство

143
3.2. Широке сприйняття забезпечення доказів в цивільному процесі
155
3.3. Особливості забезпечення доказів в цивільному процесі
167
Висновки до третього розділу 182
Висновки 189
Список використаних джерел 192

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

ГК - Господарський кодекс України
ГПК - Господарський процесуальний кодекс України
КАС – Кодекс адміністративного судочинства України
КК – Кримінальний кодекс України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
Мін’юст – Міністерство юстиції України
РФ – Російська Федерація
СЮ – журнал «Советская юстиция»
СК – Сімейний кодекс
США – Сполучені Штати Америки
ЦК – Цивільний кодекс України
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Незважаючи на постійні зміни законодавства в галузі нотаріату та цивільного судочинства, діяльність яких зводиться до охорони та захисту прав фізичних, юридичних осіб та держави, права людини нині не є у повній мірі захищеними, оскільки зміни даного законодавства не завжди послідовні, узгоджені, виправдані та науково обґрунтовані.
Так, запровадження в нотаріальну та судову діяльність новітніх технологій, пов’язаних з розвитком комп’ютерних та Інтернет ресурсів, зокрема, електронного підпису, судових засідань в формі відео-конференцій тощо, безумовно, мало б сприяти громадянам в охороні і захисті їх прав, але без надійного забезпечення доказів, які у майбутньому будуть необхідні для вчинення нотаріальних дій чи розгляду цивільних справ судом, законності дій нотаріусів і суддів такі новели не дадуть позитивних результатів. Зокрема, можна довго сперечатися щодо технічних можливостей або їх відсутності нотаріально посвідчувати заповіти через мережу Інтернет за допомогою електронного підпису, але в цей же час потрібно докладно аналізувати сучасні проблеми, пов’язані, загалом, з посвідченням заповітів, і, зокрема, із секретним.
Тому у роботі запропонований широкий погляд на діяльність нотаріусів і суддів не лише у контексті законного використання ними своїх повноважень при забезпеченні доказів, необхідних відповідно для вчинення нотаріальних дій чи розгляду цивільних справ судом, а й щодо підтвердження доказами правомірності їх діяльності як в момент вчинення нотаріальних дій, розгляду справи судом, так і на майбутнє.
Аналіз ступеня дослідженості проблеми. Важливе значення для сучасного сприйняття інституту забезпечення доказів мають праці таких українських вчених-процесуалістів як: С.С.Бичкової, Є.І. Білозерської, Ю.В. Білоусова, С.В. Васильєва, О.В. Гетманцева, М.В. Гетманцева, В.В. Комарова, Т.М. Кучер, О.М. Лазько, Г.П.Тимченка, С.Я. Фурси, Є.І.Фурси, М.Й. Штефана, російських вчених М.К. Треушнікова, М.А. Фокіної, І.В. Решетнікової, В.В. Яркова та ін.
Існують наукові дослідження, присвячені інституту доказів, засобів доказування, процесу доказування, але інституту забезпечення доказів як у нотаріальному, так і цивільному процесі в Україні не було присвячено жодного комплексного дисертаційного дослідження. Щодо нотаріального процесу, то вченим Фурсою С.Я. у 2005 році було розпочато дослідження «Забезпечення доказів нотаріусом», далі дана тема була більш ґрунтовно досліджена у науково-практичному посібнику «Теорія нотаріального процесу». У 2012 р. російським вченим К.А. Сергєєвою було захищено дисертаційне дослідження на тему: «Забезпечення доказів в цивільному та арбітражному процесах», але у даній роботі не досліджувалось питання забезпечення доказів нотаріусом.
Верховною Ради України розглядався проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доказів нотаріусом», внесений народним депутатом України В.В. Карпунцовим, але цей законопроект був відправлений на доопрацювання. Тому дана робота є своєчасною.
Мета і завдання дослідження обумовлені необхідністю комплексного наукового аналізу проблемних питань, які стосуються забезпечення доказів у нотаріального та цивільного процесі.
Мета дослідження – виробити обґрунтований науково-практичний підхід до вирішення проблем забезпеченні доказів з метою охорони і захисту прав суб’єктів нотаріального та цивільного процесу. Для досягнення зазначеної мети у дисертаційному дослідженні зосереджується увага на вирішенні таких основних завдань:
- проаналізувати основні концепції вчених щодо забезпечення доказів та виробити власне сприйняття цього поняття, його сутності та значення для надійної охорони і захисту прав осіб і виробити власну позицію щодо забезпечення доказів в нотаріальному і цивільному процесі;
- узагальнити нотаріальну і судову практику з забезпечення доказів, а також відповідне законодавство, виявити основні проблемні питання, які призводять до порушення прав осіб, у разі не забезпечення доказів нотаріусом чи судом та виробити шляхи їх удосконалення;
- визначити критерії, згідно яких можна встановити доцільність і можливість забезпечення доказів нотаріусами, які згідно законодавства про нотаріат при забезпечені доказів мають діяти в межах передбачених Цивільним процесуальним кодексом України (ЦПК), а також звернути увагу на міжнародно-правові аспекти забезпечення доказів нотаріусами.
Об’єктом дисертаційного дослідження є комплекс суспільних правовідносин, які виникають при забезпечені доказів нотаріусом чи суддею.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні положення та концептуальні підходи вчених, присвячені питанням забезпечення доказів, а також положення законодавства, яке регламентує способи, процедури та суб’єктний склад осіб забезпечення доказів у нотаріальному та цивільному процесах, а також нотаріальна та судова практика з даних питань.
Методи наукового дослідження, які використані в дисертації, поєднують загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки. Оперування формально-логічним методом дозволило сформулювати ряд понять, зокрема, поняття «забезпечення доказів», «способи забезпечення доказів», «забезпечення доказів у нотаріальному процесі» тощо. Системний метод був використаний з метою проведення класифікації способів забезпечення доказів у нотаріальному процесі, суб’єктів забезпечення доказів. Порівняльно-правовий метод використовувався при здійсненні аналізу способів забезпечення доказів як у нотаріальному, так і судовому процесах та критерії їх відмежування. Функціональний метод дозволив визначити функції нотаріуса та судді при забезпечені доказів. Метод узагальнення надав можливість узагальнити нотаріальну та судову практику забезпечення доказів та шляхом аналізу та синтезу виокремити проблемні питання, які потребують наукових розробок з метою їх втілення у законодавство про нотаріат та ЦПК. Метод моделювання застосовувався для всебічного аналізу всіх можливих варіантів розвитку правовідносин із забезпечення доказів законності дій нотаріусів та суддів при вчиненні нотаріальних проваджень та розгляді цивільних справ.
Емпіричну базу дослідження становлять дані, одержані в результаті вивчення матеріалів цивільних справ, розглянутих судами м. Києва та Київської області, практика Верховного Суду України, нотаріальна практика, результати опитування нотаріусів, суддів.
Наукова новизна дисертаційного дослідження та особистий внесок автора полягають в тому, що дана робота є першим комплексним дослідженням проблем забезпечення доказів в нотаріальному та цивільному процесах і в ній зроблені численні пропозиції з удосконалення захисту прав осіб в різних проблемних правових ситуаціях. У дисертаційному дослідженні надано низку наукових положень, які конкретизують наукову новизну:
Вперше:
1. Дано авторське визначення поняття «забезпечення доказів» (у широкому розумінні як міжгалузевий інститут), під яким слід розуміти процес завчасної фіксації уповноваженими особами, у передбачений законом спосіб та у відповідній формі, відомостей про факти, які необхідні заінтересованим особам для вирішення правових питань (зокрема, й на майбутнє) як судовими, так і іншими юрисдикційними органами, коли їх подання є (буде) утрудненим або неможливим. Дане визначення дозволяє сприймати забезпечення доказів у широкому розумінні з урахуванням норм матеріального та процесуального права.
2. Сформульовано перелік суб’єктів забезпечення доказів (у широкому розумінні) до яких віднести осіб, які слід об’єднати у три групи: особи, які ініціюють вжиття заходів щодо забезпечення доказів, оскільки мають особистий інтерес в їх отриманні: особи, які беруть участь у цивільній справі (зокрема, й потенційні, коли докази забезпечуються до подання заяви до суду (ч. 4 ст. 133 ЦПК) сторони, треті особи, заявники, заінтересовані особи та особи, які беруть участь у нотаріальному провадженні; особи, які уповноважені на забезпечення доказів судді, нотаріуси, адвокати (останні законом наділені повноваженнями на витребування доказів (адвокатський запит згідно ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») та особи, які на запити нотаріусів можуть надати відомості та документи (забезпечити докази) та їх слід розцінювати як суб’єктів, які сприяють вчиненню нотаріального провадження та особи, які на вимогу суду зобов’язані забезпечити докази у силу принципу загальнообов’язковості рішень суду.
3. Під забезпеченням доказів в нотаріальному процесі (в широкому аспекті) слід розуміти вжиття нотаріусом всіх процедурних заходів, (включаючи внесення необхідних відомостей у електронні та паперові реєстри, використання нотаріальних бланків та їх облік тощо, оскільки всі ці документи у подальшому можуть бути витребувані судом як докази) з метою фіксації існування певних фактів, наявності чи відсутності власних прав та (чи) обов’язків, а також витребування певних документів, які їх підтверджують. Тому слід доповнити ст. 34 Закону України «Про нотаріат» таким нотаріальним провадженням як забезпечення доказів для нотаріального процесу. Дане провадження має передбачати перелік процесуальних дій, які вчинятимуться нотаріусом з метою забезпечення вчинення основної нотаріальної дії. Наприклад, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна вчинятиметься з метою забезпечення вчинення такої (основної) нотаріальної дії як видача свідоцтва про право на спадщину тощо. Тобто нотаріальне провадження з вжиття заходів щодо охорони спадкового майна можна розцінювати як спосіб забезпечення доказів, оскільки опис, заборону відчуження та зберігання майна як складові названого провадження слід розцінювати як забезпечувальні заходи, які спрямовані на збереження спадкового майна.
4. Запропоновано у нотаріальному процесі забезпечення доказів розглядати у двох площинах, а саме як:
1) вчинення нотаріальної дії, за яку нотаріус має отримати відповідну оплату і яку можна розцінювати як спосіб забезпечення доказів;
2) безпосередньо забезпечення доказів, які мають трансформуватися в два поняття:
̶ забезпечення доказів для власної діяльності нотаріуса;
̶ забезпечення доказів для використання їх судом (іноземним) та іншими органами для розгляду уже розпочатих справ чи на майбутнє, коли витребування таких доказів стане неможливим або утрудненим.
5. Запропоновано критерії забезпечення доказів у нотаріальному процесі:
̶ залежно від суб’єктів, які можуть забезпечувати докази у нотаріальному процесі: нотаріуси; консули, представники дипломатичного представництва; ̶ залежно від органів, якими будуть використовуватися докази: самим нотаріусом ̶ для вчинення нотаріальних дій; судом як національним, так і іноземним ̶ для розгляду справи; іншими компетентними органами ̶ для підтвердження певних обставин при вчиненні юридично вагомих дій, особою – заявника ̶ для підтвердження обставин при вчиненні певних юридично вагомих дій;
̶ залежно від процесуальних та матеріальних критеріїв: спеціальні способи забезпечення доказів, перелік яких має бути передбачений окремою нормою законодавства про нотаріат (огляд доказів на місці, надання фізичною особою пояснень, шляхом засвідчення її підпису на офіційній заяві, проведення експертизи; нотаріальні дії, які можна розцінювати як спосіб забезпечення доказу (вчинення морського протесту, передання в депозит грошових сум та цінних паперів, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна).
6. Обґрунтовано, що процес забезпечення доказів нотаріусом має бути орієнтований на отримання належних, допустимих, достовірних доказів, які у сукупності (достатності) будуть підтверджувати наявність або відсутність певних юридичних обставин, необхідних як для вчинення нотаріальної дії, так і розгляду справи в суді (в іншому органі), незалежно від того, що провадження у справі вже відкрито. Останнє положення зумовлено принципом змагальності, згідно якого сторони мають самі доводити суду ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, головне, що такі докази повинні бути отримані законним шляхом.
7. Обґрунтовано, що за допомогою нотаріальної процедури можна забезпечувати докази не тільки для вчинення нотаріальних дій, а й для їх подальшого використання у судах та інших державних органах. З цією метою слід вивчати судову практику, широко обговорювати з фахівцями проблеми забезпечення доказів і розширювати компетенцію нотаріусів на всі правовідносини, в яких потенційно необхідна їх діяльність із забезпечення доказів. Нотаріусу має бути надане право забезпечувати докази у спосіб, який навіть не передбачений законодавством, але якщо про це клопоче заявник чи його уповноважений представник за його згодою.
8. Встановлено, що згідно ст. 102 Закону України «Про нотаріат» забезпечення доказів для органів іноземних держав полягає в фіксуванні найважливіших прав та обов’язків осіб, що пов’язані з іноземним елементом. Тому іноземні держави в особі своїх уповноважених органів можуть цікавити наявність майна іноземних осіб на території України, у разі смерті громадянина цієї держави для охорони і захисту прав спадкоємців, які так само є громадянами цієї держави, а також посвідчені нотаріусами шлюбні договори та інша інформація, що стосується прав та інтересів таких громадян. При цьому, доцільно розглядати такі звернення в межах ст. 8 Закону України «Про нотаріат» та дво- або багатосторонніх міжнародних договорів, укладених Україною щодо можливості надання відповідної інформації за запитом уповноважених представників іноземних держав.
9. Запропоновано, що зміст заповіту має викладати заповідач, а не нотаріус, щоб була можливість сприйняти не тільки форму заповіту, а й його зміст з властивими саме заповідачу висловлюваннями тощо. Тобто, так можна забезпечувати новий доказ – авторський зміст тексту заповіту, який у поєднанні з авторським почерком надасть більш персоніфікований документ, ніж складений нотаріусом і ним же виготовлений за допомогою комп’ютера заповіт. Крім того, дійсність написаного власноруч заповіту може встановлюватися за допомогою почеркознавчої експертизи, що також сприятиме забезпеченню доказів при розгляді справи про визнання заповіту недійсним судом.
10. Запропоновано, первинні докази, які мають місце у нотаріальному процесі, поділяти на два види: ті, які безпосередньо пов’язані з результатом діяльності нотаріуса та від нього виходять (нотаріальні документи) та ті, які надаються нотаріусу особами, які брали участь в нотаріальному провадженні, для вчинення нотаріальної дії (оригінали письмових офіційних документів).
11. Доведено, що законність і обґрунтованість дій нотаріуса та нотаріальних актів тісно взаємопов’язані. Законність та обґрунтованість нотаріальних актів залежить від доказів та їх забезпечення і базується на таких основних принципах як належність, допустимість, достовірність і достатність доказів та за відсутності протиріч між ними. Нотаріус, якщо доказ викликає у нього сумнів, має право за власною ініціативою звертатися до органів та посадових осіб, які видали такий документ, для його перевірки або до правоохоронних органів.
12. Доведено, що суд, в порядку забезпечення доказів, повинен призначати експертизу, якщо про це клопоче хоча б одна із сторін, яка оплачує проведення експертизи, коли у клопотанні питання, адресовані експерту, належать до предмету доказування (доведення ̶ О.Б.), оскільки так сторона намагається всебічно, повно і, головне, об’єктивно підтвердити наявність у неї певних прав (статті 3, 8, 129 Конституції України, ч. 3 ст. 10 ЦПК).
13. Висловлена гіпотеза про те, що суд у порядку забезпечення доказів, шляхом призначення експертизи, повинен бути позбавлений права змінювати питання, які ставляться експерту стороною, яка її оплачує. Суд може ставити лише додаткові (власні) питання. Щодо іншої сторони, то вона також вправі ставити питання експерту, але зобов’язана в такому випадку частково оплачувати проведення експертизи.
14. Обґрунтовано, що з усіх процедурних питань, які розглядаються судом має ухвалюватися процесуальний документ. Якщо особа виявила бажання його отримати, то він має бути належно оформлений та наданий їй. Видача такого документа є одним із способів забезпечення відповідних доказів, наприклад, ухвала про відмову в забезпеченні доказів. Така пропозиція зумовлена редакцією ст. 198 ЦПК, де у журналі судового засідання фіксується лише порядковий номер процесуальної дії та час її вчинення без мотивування відмови у забезпеченні доказу. Крім того, доведено, що ухвала про відмову у забезпеченні доказу повинна, на клопотання заявника, підлягати роз’ясненню згідно ст. 221 ЦПК та доцільно даним положенням доповнити дану норму.
15. Доведено, що гарантією відшкодування шкоди, яка завдана особам, які на вимогу нотаріуса зобов’язані були надати документи і інформацію, необхідні для вчинення нотаріальної дії у порядку забезпечення доказів є розмір страхового внеску цивільно-правової професійної діяльності нотаріуса, передбачений ст. 28 Закону України «Про нотаріат» за рахунок якого, особи у добровільному або судовому порядку можуть отримати відповідну компенсацію.
16. Обґрунтовано, що забезпечення доказів у цивільному процесі має підкорятися принципу найбільшого сприяння зацікавленій особі та розцінюватися як гарантія «доступності правосуддя» і «права на судовий захист».
Дістали подальшого розвитку:
17. концепції С.Я.Фурси:
̶ щодо ролі і функцій нотаріату, зокрема, при формулюванні способів забезпечення доказів нотаріусом слід виходити із сутності нотаріальної діяльності та його правового статусу;
̶ щодо доцільності фіксації найважливіших нотаріальних проваджень за допомогою звуко- і відеозапису, оскільки вони згідно з ч. 2 ст.57 ЦПК є засобами доказування та запропоновано розширити компетенцію нотаріусів щодо зберігання не тільки документів, а й носіїв звуко- і відеозаписів (нотаріально посвідчені заповіти та фіксація процедури їх посвідчення). На розвиток даної думки запропоновано зберігання документів, звуко ̶ , відеозаписів нотаріусом (п. ст. 34 Закону) розцінювати як один із способів забезпечення доказів. Участь свідків при посвідченні заповіту слід розцінювати як додатковий спосіб забезпечення доказів.
18. Думка Цюри Т.В. про те, що способами забезпечення доказів є такі дії суду: виклик свідків в судове засідання за клопотанням сторін, зокрема, й для негайного допиту; призначення огляду доказів (зокрема, й за місцем їх знаходження), тимчасове витребування доказів у тих осіб, які не надали їх особам, які беруть участь у справі, призначення експертизи, судове доручення суду, в провадженні якого знаходиться справа, іншому суду із збирання речових і письмових доказів, допиту свідків. При цьому дії іншого суду слід також вважати способом забезпечення доказів.
У роботі зроблено пропозиції з удосконалення норм Цивільного кодексу України (ЦК), ЦПК, Закону України «Про нотаріат», головні з яких наступні:
19. Запропоновано доповнити ч. 2 ст. 133 ЦПК щодо способів забезпечення доказів, зокрема допиту свідків та викласти її у такій редакції: «ч. 2 Способами забезпечення доказів є: допит свідка, шляхом проведення відео-конференції або шляхом допиту у порядку окремого доручення із фіксацією у протоколі за відсутності технічної можливості проведення відео-конференції… ». У режимі відео-конференції свідка можна допитати в будь-якому місці його знаходження.
20. Запропоновано, з урахуванням важливості питання про забезпечення доказів як елементу права та обов’язку довести існування певних обставин, на яких ґрунтується позов, доповнити ст. 293 ЦПК правом на самостійне оскарження у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, якщо особі відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення доказів.
21. Запропоновано ч. 4 ст. 133 ГПК викласти у такій редакції: «В разі подання заяви про забезпечення доказів до пред'явлення позовної заяви, заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня отримання копії забезпеченого судом доказу або надання йому можливості ознайомитися з ним у суді».
22. Запропоновано ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» викласти у такій редакції: «За обґрунтованим письмовим запереченням проти вчинення нотаріальної дії заінтересованої особи, яка має намір звернутися до суду, нотаріус відкладає вчинення нотаріальної дії на строк не більше трьох днів, про що виносить постанову. При підтвердженні факту звернення такої особи до суду вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Нотаріус роз’яснює заінтересованій у вчиненні нотаріальної дії особі її право на відшкодування завданих їй відкладенням або зупиненням нотаріального провадження збитків в судовому порядку за рахунок особи, яка заперечувала проти вчинення нотаріальної дії».
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані концептуальні положення, висновки та практичні рекомендації, які визначають напрями вирішення окремих теоретичних і практичних проблем, можуть бути використані та запроваджені у теорію цивільного та нотаріального процесів та практичну діяльність нотаріусів та суддів. Запропоновані автором висновки щодо забезпечення доказів у нотаріальному та цивільному процесі можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальшої розробки положень науки цивільного та нотаріального процесів на новому рівні.
Основні результати цього дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі під час викладання курсу «Цивільний процес», спецкурсу «Нотаріальний процес», а також під час підготовки відповідних навчальних посібників.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати роботи оприлюднювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Право, суспільство і держава: форми взаємодії (м. Київ, 14-15 березня 2014 р., Центр правових наукових досліджень); Міжнародній науково-практичній конференції «Право як ефективний суспільний регулятор» (м. Львів, 28 лютого ̶ 01 березня 2014 р., Загальноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив»); Міжнародній науково-практичній конференції «Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини та законодавства» (Київ, 16-17 травня 2014 р., Центр правових наукових досліджень).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 10 наукових статтях, з них 7 опубліковані у наукових фахових виданнях, одна із яких у міжнародних виданнях та 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається її предметом, метою, завданнями дослідження та логікою розробки теми. Вона складається зі вступу, трьох розділів, які включають 10 підрозділів (з висновками), загальних висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 191 сторінок машинописного тексту без урахування списку використаних джерел (210 найменувань, що налічує 27 сторінки).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження спрямоване на вирішення основного наукового завдання – виробити обґрунтований науково-практичний підхід до вирішення проблем охорони і захисту прав осіб шляхом забезпечення доказів у нотаріальному та цивільному процесах. Тому основним здобутком даної роботи є широке сприйняття забезпечення доказів як з точки зору теорії, так і законодавства. Конструктивний аналіз довів помилковість сприйняття діяльності нотаріусів як допоміжної для судочинства, оскільки нотаріуси виконують властиві саме їм функції і навіть здатні конкурувати із судами в площині захисту прав осіб шляхом вчинення виконавчих написів тощо.
Але діяльність і нотаріусів, і судів має зазнати істотних змін у контексті недостатності гарантій охорони і захисту прав осіб, оскільки ще значна частина нотаріальних актів і дій нотаріусів перевіряється судами на відповідність вимогам законодавства. А законність рішень у цивільних справах перевіряється не лише вищестоящими судами України, а й Європейським судом з прав людини. Наведене доводить потребу у більш виваженій і конкретній процедурі їх діяльності, щоб всі важливі правові аспекти були не тільки зафіксовані, а й надійно і тривалий час зберігалися та унеможливлювалося спотворення відповідних доказів.
Тому однією з важливих сучасних проблем в діяльності як нотаріусів, так і суддів стає все більше впровадження новітніх технологій, зокрема, комп’ютерних та Інтернет зв’язку, але результати їх діяльності не узагальнюються і не перевіряються на предмет можливих хакерських атак, фальсифікації електронних підписів тощо. При цьому, технології постійно розвиваються і нині вже мають місце біометричні паспорти і це не зважаючи на те, що поряд з цим удосконалюють свою «діяльність» й шахраї, про що свідчать атаки хакерів на банківські установи, підробка електронних платіжних карток тощо. Тому автор вважає, що перед запровадженням новітніх технологій мають бути проаналізовані ті ризики, з якими зіштовхнуться нотаріуси та судді, а також громадяни та юридичні особи, що може призвести до ще більшого правового нігілізму. Тому одним із завдань даної роботи є звернути увагу фахівців на те, що випереджаючими темпами мають розвиватися дослідження, орієнтовані на мінімізацію негативних наслідків від впровадження новітніх технологій і надійне забезпечення достовірних доказів.
Проаналізовані в роботі нормативні акти підтверджують, що частина правопорушень, а також відсутність реакції на них обумовлюється неконкретністю і, навіть, непослідовністю регламентації нотаріальних та цивільно-правових відносин законодавством. Тому в роботі пропонуються численні зміни до законодавства, зокрема, до ЦК, ЦПК, Закону України «Про нотаріат», які мають сприяти охороні і захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, а також орієнтовані на стабілізацію правовідносин, що можна досягти за допомогою забезпечення наперед безспірних доказів прав та обов’язків осіб. Зокрема, запропоновано доповнити абз. 2 ч. 2 ст. 1247 ЦК і викласти її у такій редакції: «Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується у присутності свідків, за умови повної відео-фіксації всього процесу посвідчення заповіту і відповідно до ч.4 ст. 207 цього Кодексу». Абзац 3 ч. 2 ст. 1248 ЦК доцільно викласти у такій редакції: «Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст. 1253 цього Кодексу) і при повній відео-фіксації всього процесу посвідчення заповіту».
Тривалий час в цивільному процесі домінувала активна роль суду в процесі доказування, але з переходом до принципу змагальності слід враховувати, що забезпечувати докази здатні як самі фізичні та юридичні особи, так і адвокати. Тому найліпшим способом застереження власних прав є завчасне забезпечення доказів законного їх набуття, а не сподівання, що суд буде здатен їх витребувати.
Результати проведеного дослідження можна використовувати при проведенні подальших наукових досліджень, при викладанні курсу «Цивільний процес», спецкурсу «Нотаріат в Україні», в законотворчій діяльності, оскільки численні висновки автора спрямовані на безпосереднє удосконалення діяльності нотаріусів, суддів та адвокатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артемов О. Требования об отмене нотариальных действий не могут быть рассмотрены в порядке административного судопроизводства / О. Артемов // Мала енцикл. нотаріуса. – 2006. – № 5. – С. 30.
2. Афян А.А. Роль нотариуса в процессе доказывания фактов относительно информации в сети / А.А.Афян. / Цивилистическая процессуальная мысль. Международный сборник научных статей. Выпуск 2 «Нотариальный процесс» / [Под ред. д.ю.н. С.Я. Фурсы]. – К. ЦУЛ. 2013. – с. 119-125. - 480 с.
3. Бабарыкина О.В. Факторы, влияющие на исследование и оценку доказательств в гражданском судопроизводстве / О. В. Бабарыкина ; [под ред. и предисл. О. В. Исаенковой]. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 144 с.
4. Бадила О.О. Актуальні питання забезпечення доказів у цивільному процесі та його правові наслідки /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Право як ефективний суспільний регулятор» (28 лютого- 1 березня 2014р.). ̶ Львів:Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив». – Львів, 2014. ̶ С. 43-47.
5. Бадила О.О. Деякі актуальні питання забезпечення доказів судом та нотаріусом / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Право, суспільство і держава: форми взаємодії» (14-15 березня 2014р.). / О.О. Бадила ̶ К.: Центр правових наукових досліджень, 2014. ̶ С.121-123.
6. Бадила О.О. Докази та необхідність їх забезпечення нотаріусом та судом: актуальні питання /О.О. Бадила. / Наше право.̶ 2014. ̶ №4. ̶ С. 156-161.
7. Бадила О.О. Забезпечення доказів нотаріусом : доцільність та необхідність / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини та законодавства» (16-17 травня 2014). ̶ К.: Центр наукових правових досліджень, 2014. ̶ С. 34-38.
8. Бадила О.О. Забезпечення нотаріусом доказів при посвідчені заповіту та судові наслідки його тлумачення / О.О.Бадила / Судова апеляція . ̶ 2014. ̶ № 1(34) . ̶ С. 112-120.
9. Бадила О.А. Обеспечение доказательств в гражданском процессе Украины / О.А. Бадила / Современное право. ̶ 2014. ̶ № 6. ̶ С. 144-148.
10. Бадила О.О. Принцип змагальності та його вплив на забезпечення доказів у цивільному процесі: теорія, судова практика, законодавство / О.О. Бадила / Часопис Київського університету права. ̶ 2013. ̶ №4. ̶ С. 202-206.
11. Бадила О.О. Суб’єкти, які беруть участь у забезпеченні доказів: нотаріальна та судова практика / О.О.Бадила. //Бюлетень Міністерства юстиції України ̶ 2014. ̶ № 7. ̶ С. 85-93.
12. Бадила О.О. Теоретичні основи забезпечення доказів у цивільному та нотаріальному процесі:порівняльний аспект/ Часопис Київського університету права./ О.О. Бадила. ̶ 2014. ̶ №1. ̶ С. 191-196.
13. Бакалинская О.О. Проблемы нотариального обеспечения электронных доказательств. / Цивилистическая процессуальная мысль. Международный сборник научных статей. Выпуск 2 «Нотариальный процесс» / [Под ред. д.ю.н. С.Я. Фурсы]. / О.О. Бакалинская. – К. ЦУЛ. 2013. – с. 126-135. - 480 с.
14. Баранкова В.В. Забезпечення доказів нотаріатом для іноземних судів / В кн. Проблеми теорії і практики цивільного судочинства . - Х: Харків юридичний, 2008. ̶ С.896-906.
15. Баранкова В. Перспективи реформування нотаріату України: організаційний та процесуальний аспекти / В. Баранкова // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2009. – №4(46). – С. 24 – 25.
16. Баранкова В. В. Проблеми адміністративного контролю за нотаріальною діяльністю / В. В. Баранкова // Мала енцикл. нотаріуса. – 2005. – № 5. – С. 13.
17. Беева Т. А. Криминалистическое исследование поддельных иностранных паспортов : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судеб-ная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Т. А. Беева. - Волгоград, 2003. - 22 с.
18. Белозерская Е.И Вещественные доказательства в нотариальном процессе. / Цивилистическая процессуальная мысль. Международный сборник научных статей. Выпуск 2 «Нотариальный процесс» / Е.И. Белозерская [Под ред. д.ю.н. С.Я. Фурсы]. – К. ЦУЛ. 2013. –с. 136-146. – 480 с.
19. Беляева К. Электронная цифровая подпись: реалии и перспективы / К. Беляева [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://www.prostopravo.com.ua/prava_biznesa/dogovornye_otnosheniya/stati/elektronnaya_tsifrovaya_podpis_realii_i_perspektivy. - Загловок з екрана.
20. Бережна І. «Нотаріально-процесуальний кодекс повинен стати головним регулятором порядку вчинення нотаріальних дій» / І. Бережна [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: www.berezhnaya.com.ua/publications/. - Загловок з екрана.
21. Біб І. Б. Криміналістичне дослідження паспортів іноземних держав щодо виявлення підроблення / І. Б. Біб // Техническая экспертиза документов: проблемы и развитие (по материалам Международной научно-практической конференции 20-21 октября 2005 г.). - К. : ИПЦ МВД Украины, 2006. - С. 195205.
22. Білозерська Є.І. Докази та доказування у нотаріальному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». - К., 2014. ̶ 18 с.
23. Білозерська Є.І. Фіксація нотаріального процесу технічними засобами як одна із умов його достовірності / Є.І. Білозерська / Бюлетень Вищої ради юстиції. ̶ 2011. ̶ №1 (15). –С. 200-206.
24. Богатырева Ю.В. Превентивная функция нотариата как форма реализации правовой политики / Ю. В. Богатырева // Правовая политика и правовая жизнью. – Саратов, 2003. – № 2. – С. 201-206.
25. Бондарева М. Нотаріальне процесуальне правовідношення: Теоретичний аспект / М. Бондарева. [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://papers.univ.kiev.ua/jurydychni_nauky/articles/The_theoretical_level_of_procedural_legal_relationship_of_notary_action_17918.pdf. - Загловок з екрана.
26. Бондаренко-Зелінська Н.Л. Підготовка цивільних справ до судового розгляду як стадія цивільного процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н.Л. Бондаренко-Зелінська — К., 2007. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/224427.html. - Загловок з екрана.
27. Васильев С.В. Гражданский процесс : [учебное пособие] / С. В. Васильев– Xарьков : ООО «Одиссей», 2006. – 512 с.
28. Васьковский Е.В. Учебник гражданского процесса. М.: Издательство братьев Башмаконых. 1917. – 739 с.
29. Венедіктова І.В. Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І.В. Венедіктова. – Х., 2003. – 19 с.
30. Вердієва Л. Особливості оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні: теорія та практика / Л. Вердієва. [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://www.vash-yurist.com.ua/osoblivosti-oskarzhennya-notarialnoji-diji-abo-vidmovi-u-jiji-vchinenni-teoriya-ta-praktika.html. - Загловок з екрана.
31. Вінциславська М.В. Суб’єкти виконавчого процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /М.В. Вінциславська. ̶ К., 2014. ̶ С.1.
32. Войтенко С.С. Реестр завещаний нотариата России. Часть 1 – Европейский опыт / С.С. Войтенко // Нотариальный Вестникъ №2. 2014. –с. 3-9 [Електронний ресурс] / Режим доступу // www.notariat.ru. - Загловок з екрана.
33. Волосенко С.С. Принцип змагальності та об’єктивної істини у цивільному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /С.С. Волосенко. ̶ К.,2010. ̶ 19.С.
34. Воробей О. В. Техніко-криміналістичне дослідження документів : [навч.-метод. посіб.] / Воробей О. В., Мельников I. М., Волошин О. Г. - К. : Центр учб. л-ри, 2008. - 304 с.
35. Гамаль І.А. Сучасний стан розвитку системи нотаріату в Україні / І.А. Гамаль. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: www.berezhnaya.com.ua/publications/. - Загловок з екрана.
36. Гетманцев М.О. Речові докази у цивільному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М.О.. Гетманцев. ̶ К., 2014. – 20 с.
37. Горбань Н.С. Принципи нотаріального процесу в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н.С. Горбань. ̶ К.,2014. ̶ 21с.
38. Господарський кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030436.html. - Загловок з екрана.
39. Господарський процесуальний кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12. - Загловок з екрана.
40. Гражданский процесс [Под ред. д.ю.н., проф. А.Г. Коваленко и др.] § 6. Относимость, допустимость, достоверность и достаточность доказательств [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://yourlib.net/content/view/2316/39/. - Загловок з екрана.
41. Гражданский процесс. / [Под ред. М.К. Треушникова]. - М. - 1998. – 161 c.
42. Гражданский процесс. Учебник/ [Под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота].—М.: «ПРОСПЕКТ», 1998.—480 с
43. Гражданский процесс / [Под ред. М.К. Треушникова]. – 5 –е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2014. – 960 с.
44. Гражданский процесс: учебник /[под ред. проф. Комарова В.В.]— X.: ООО «Одиссей», 2001.— 704 с.
45. Гражданское процессуальное право: Учебник / С. А. Алехина, Г75 В. В. Блажеев и др.; Под ред. М. С. Шакарян. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 584 с.
46. Грибанова О. Процесуальний статус нотаріуса в цивільному судочинстві / О. Грибанова // Нотаріат для вас. – 2010. – № 10. – С. 88.
47. Грось Л. А. Влияние норм материального права на гражданское процессуальное право: Научно-практические проблемы: автореф. дис.. на соискание ученой степени доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право»: специальность 12.00.04 - Предпринимательское право; арбитражный процесс /Л. А. Грось; - М.,1999. -63 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу -http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=87142. - Загловок з екрана.
48. Грядов А.В. Доказательственная сила в праве России и Франции / А.В. Грядов. // Нотариальный вестник. - 2009. - № 10. [Електронний ресурс] / Режим доступу // www.notariat.ru. - Загловок з екрана.
49. Грядов А.В. Доказательственная сила нотариального акта в праве России и Франции (сравнительно-правовое исследование). / А.В. Грядов. –М.: Инфотропик Медиа, 2012. – 400 с.
50. Грядов А.В. Доказательственная сила нотариального акта в праве России и Франции / А.В. Грядов. // Нотариальный вестник. - 2009. - № 12. [Електронний ресурс] / Режим доступу // www.notariat.ru. - Загловок з екрана.
51. Грядов А. В. Доказательственная сила нотариального акта в праве России и Франции: сравнительно-правовое исследование: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «гражданский процесс, арбитражный процесс» /А. В. Грядов -Екатеринбург, 2011. -22 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1425372. - Загловок з екрана.
52. Грядов А. В. Правовая природа нотариального акта в российской и французской доктринах / А.В. Грядов. // Нотариальный вестник. - 2008. - № 10. -1,2 п. л.
53. Гуреев П.П. О понятии судебных доказательств в советском гражданском процессе. / П.П. Гуреев // Советское государство и право. - 1966. № 3. С. 58.
54. Гуть Н.Ю. Посвідчення нотаріусом документів для дії за кордоном та їх визнання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /Н.Ю.Гуть. ̶ К., 2014. ̶ С. 4-5.
55. Давтян А.Г. Гражданское процессуальное право Германии. / А.Г. Давтян. – М.: Городец, 2000. – 320 с.
56. Доклад Нилса Муйжниекса, Комиссара Совета Европы по правам человека, по итогам визита в Российскую Федерацию в период с 3 по 12 апреля 2013 г. [Електронний ресурс] / Режим доступу // https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=2387992&SecMode=1&DocId=2074272&Usage=2. - Загловок з екрана.
57. Єдиний державний реєстр судових рішень [Электронный ресурс] / Режим доступу // http://reyestr.court.gov.ua/. - Загловок з екрана.
58. Закон України «Про електронний цифровий підпис» [Электронный ресурс] / Режим доступу // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/852-15. - Загловок з екрана.
59. Закон України «Про Конституційний Суд України» [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/422/96-%D0%B2%D1%80. - Загловок з екрана.
60. Звіт про результати роботи судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва за 2013 рік [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://www.apcourtkiev.gov.ua/apcourtkiev/uk/publish/article/104740/. - Загловок з екрана.
61. Зинов’єва А.В. Договір управління майном безвісно відсутньої особи: матеріальний аспект, порядок та процедура нотаріального посвідчення / А.В. Зинов’єва // «Вісник Вищої ради юстиції» № 1 (5) 2011. - С. 186-199.
62. Зілковська К. Л. Судова юрисдикція справ щодо оскарження нотаріальних дій та відмови у їх вчиненні / К. Л. Зілковська // Вісник Одес. нац. ун-ту. Серія: Правознавство. – 2010. – Т. 15, вип. 22. – С. 42-47.
63. Зразок шетару (шлюбного договору караїмів) // Сімейне право: Нотаріат Адвокатура Суд. ̶ К: Видавець Фурса С.Я., 2005. ̶ С.346-356.
64. Иванов О.В. Судебные доказательства в гражданском процессе. / О.В. Иванов. - Иркутск. 1974. - С. 30 – 32.
65. Ильюшенко А.А. Ответственность по договору доверительного управления имуществом подопечного / А.А. Ильюшенко // Юрист. – 2006. – № 4. – С. 35–38.
66. Карнарук Н.В. Державний контроль за нотаріальною діяльністю в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»/ Н.В. Карнарук / Нац. ун-т держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2007. — 21 с.
67. Катанян К. Норма двусмысленная, значит, неконституционная / К. Катанян // Нотариальный Вестникъ №2. 2014. [Електронний ресурс] / Режим доступу // www.notariat.ru. - Загловок з екрана.
68. Клейнман А.Ф. Советский гражданский процесс. / А.Ф. Клейнман. — М., 1970. — С. 150.
69. Кодекс про адміністративні правопорушення України [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10?nreg=80731-10&find=1&text=%ED%E5%EF%EE%E2%E0%E3&x=6&y=10. - Загловок з екрана.
70. Кодекс адміністративного судочинства України. [Електронний ресурс] / Режим доступу //search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/T052747.html. - Загловок з екрана.
71. Колосов Д. Ю. Договор доверительного управления имуществом в российском гражданском праве: автор. дис. на соискание ученой степени канд.. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Д. Ю. Колосов. – М., 2005. – 23 с.
72. Комаров В.В. Суб'єкти цивільного процесуального права: курс лекций / В. В. Комаров, П. І. Радченко. - Х. : Юрид. ін-т, 1990. - 52 с.
73. Комаров В., Баранкова В., Законодавство про нотаріат: очікувані зміни [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://pravoznavec.com.ua/period/chapter/2/32/1206#chapter. - Загловок з екрана.
74. Конституція України: за станом на 1 груд. 2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi — (Офіційний сайт Верховної Ради України).
75. Концепція реформування органів нотаріату в Україні, затверджена наказом Мін’юсту України від 24 грудня 2010 року №3290/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3290323-10. - Загловок з екрана.
76. Коровкин В.В. Предварительные меры обеспечения судебных споров в международном гражданском процессе: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата юрид. наук: специальность 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право /В. В. Коровкин. - Саратов, 2006. -22 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1241406. - Загловок з екрана.
77. Коротюк О.В. Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" / О.В. Коротюк. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://pidruchniki.ws/1405100347432/pravo/_oskarzhennya_notarialnih_diy_abo_vidmovi_vchinenni. - Загловок з екрана.
78. Кофанов А.В. Криміналістика: питання і відповіді. / А.В. Кофанов. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://pidruchniki.ws/13340203/pravo/situatsiyni_doslidzhennya. - Загловок з екрана.
79. Крашенинников П.В. Настольная книга нотариуса / П. В. Крашенинников, Т. И. Зайцева, Б. М. Гонгало [и др.] ; [под ред. Б. М. Гонгало]. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 664 с.
80. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] / Режим доступу //zakon.rada.gov.ua . - Загловок з екрана.
81. Кримінально-процесуальний кодекс України. [Електронний ресурс] / Режим доступу //zakon.rada.gov.ua . - Загловок з екрана.
82. Круковес Н.В. Допустимість доказів у цивільному та нотаріальному процесах: порівняльний аспект/ Н.В. Круковес // Розвиток права України: від Конституції Пилипа Орлика до сьогодення: Зб. наук. праць за матеріалами між народ. конф. Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 20 травня 2010 р. –К.: ВГЛ. «Обрії», 2010. – С. 205-207.
83. Круковес Н.В. Перспективи розвитку законодавства про нотаріат: Погляди не завжди збігаються / Н. В. Круковес // Юридичний вісник України: Загальнонаціональна правова газета . – 2003 . – № 31. – С.7 .
84. Крюков С. Назначение экспертизы нотариусом. / С. Крюков [Електронний ресурс] / Режим доступу http://lawday.ru/texts/naznachenie_ekspertizy_notariusom.htm. - Загловок з екрана.
85. Куканов А.В. Правовое регулирование договора доверительного управления недвижимым имуществом по законодательству Российской Федерации: автореф. дис.. на соискание ученой степени канд. юридических наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право /А. В. Куканов. – М., 2008. – 30 с.
86. Курылев С. В. Основы теории доказывания в советском правосудии. / С.В. Курылев. — Минск, 1969.-С. 139.
87. Кухарєв О.Є. Судове тлумачення заповіту / О.Є. Кухарев [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.journal.yurpayintel.com.ua/2010/1/article07/ . - Загловок з екрана.
88. Кучер Т.Н. Особенности применения доказательств, созданных при помощи компьютерных технологий в нотариальном процессе. / Т.Н. Кучер / Цивилистическая процессуальная мысль. Международный сборник научных статей. Выпуск 2 «Нотариальный процесс» / [Под ред. д.ю.н. С.Я. Фурсы]. – К. ЦУЛ. 2013. – с.147-154.
89. Кучер Т.М. Право на судових захист у порядку цивільного судочинства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» /Т.М. Кучер. ̶ К., 2009. ̶ С. 5.
90. Лазько О.М. Засоби доказування у цивільному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О.М. Лазько. - К., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013. ̶ 17 с.
91. Лисенко Л.С. Законність і обґрунтованість нотаріальних актів / С.Я.Фурса, Л.С. Лисенко // «Вісник Вищої ради юстиції» № 1 (5) 2011. – С. 174-185.
92. Логінов О.А. Цивільний процес України [Електронний ресурс] / Режим доступу //- http://pidruchniki.ws/1779040848344/pravo/dokazi_dokazuvannya. - Загловок з екрана.
93. Майданик Р.А. Цивільне право: Загальна частина / Р.А. Майданик. – К.: Алерта. -2012. – Т. 1: Вступ у цивільне право. – 472 с.
94. Медведев И.Г. Комментарий к конвенциям в области имущественных отношений супругов и наследования. / И.Г. Медведев - М.: Волтерс Клувер, 2007. - С. 135.
95. Михалина Ю.А. Обеспечительные меры в арбитражном процессе: автореф. дис.. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс /Ю. А. Михалина. - М., 2007. -25 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1251393. - Загловок з екрана.
96. Молчанов В.В. Обеспечение доказательств в кн.. Гражданский процесс / [под ред.. профессора Треушникова] – 5 –е узд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2014. – 960 с.
97. Москаленко И. В. Нотариальная деятельность и правосудие / И. В. Москаленко // Совр. право. – 2006. – № 3. – С. 41-42.
98. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.98 р. № 53/5. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98. - Загловок з екрана.
99. Науково-практичний коментар до ст.. 59 Цивільного процесуального кодексу / Кравчук В,М., Угріновська О,І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gpk/93-gpk/4700-59.html. - Загловок з екрана.
100. Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" [Електронний ресурс] / Режим доступу http://wedingbook.com/book_370_page_1
101. Никитин Д.Ю. Особенности договора доверительного управления имуществом гражданина, признаного безвестно отсутствующим / Д.Ю. Никитин // Российский судья. – 2006. – № 10. – С. 35–37
102. Никитин С.В. Процессуальная форма судебных доказательств. – в кн.: Актуальные проблемы теории юридических доказательств. / С.В. Никитин. - Иркутск. 1984. - С. 97 – 99.
103. Нотариальное право России: ученик. [под ред. В.В. Яркова]. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – 408 с.
104. Основы законодательства Российской Федерации о нотариате (утв. ВС РФ 11.02.1993 N 4462-1) (ред. от 21.12.2013) [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_156212/. - Загловок з екрана.
105. Основы криптографии. / Алферов А. П., Зубов А. Ю., Кузьмин А. С., Черемушкин А. В. - М.: Гелиос АРВ, 2002. — 480 с.
106. Павлова Н.В. Предварительные обеспечительные меры в международном гражданском процессе: автореф. дис.. на соискание ученой степени кандидата юридических наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; предпринимательское право; международное частное право /Н. В. Павлова. - М., 2002. -25 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1170734. - Загловок з екрана.
107. Панталієнко Я.П. Нотаріальна форма та процедура. / Я.П. Панталієнко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
108. Панталієнко Я.П. Процедура вчинення нотаріальних проваджень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Я.П. Панталієнко ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К., 2010. — 20 с.
109. Панталієнко Я. Процесуальні особливості оголошення секретного заповіту / Я. Панталієнко // Юридична Україна. - Юрінком Інтер. - № 11-12.
110. Партоленко Н.В. Доказательства в нотариальном процессе: формирование доктрины / Н.В. Партоленко /Цивилистическая процессуальная мысль. Международный сборник научных статей. Выпуск 2 «Нотариальный процесс» / [Под ред. д.ю.н. С.Я. Фурсы]. – К. ЦУЛ. 2013. – с. 155-160. - 480 с.
111. Патик Л.Л. Особливості огляду паспорта громадянина України під час розслідування злочинів, учинених організованими злочинними угрупованнями / Л. Л. Патик // Боротьба з організованою злочин-ністю і корупцією (теорія і п_актика). - 2008. - № 19. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov. ua/portal/Soc_Gum/bozk/19text/g1933.htm. - Загловок з екрана.
112. Петровський А.В. Процесуальні особливості розгляду та вирішення цивільних справ про визнання правочинів недійсними: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». / А.В. Петровський. - К., 2014. ̶ 18 с..
113. Плюхина М.А. Процессуальные средства обеспечения эффективности судопроизводства по гражданским делам: автореф. дис. на соискание ученой степени канд.. юрид. наук: специальность 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс / М. А. Плюхина. - Екатеринбург, 2002. -22 с. 20 [Електронний ресурс] / Режим доступу http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=118601. - Загловок з екрана.
114. Положення про Єдиний реєстр доручень [Електронний ресурс] / Наказ Міністра юстиції України від 29 травня 1999 року № 29/5. / Режим доступу // http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi. - Загловок з екрана.
115. Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 14.07.2004 р. N 67/5. [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0878-04. - Загловок з екрана.
116. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11. - Загловок з екрана.
117. Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами під час виконання ними своїх обов'язків, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 14.09.2004 р. N 105/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1149-04. - Загловок з екрана.
118. Поташник Д. П. Технико-криминалистическая экспертиза документов и ее роль в судебном дока-зывании : [учеб. пособие для судей, следователей, прокуроров, лиц, производящих дознание, защитни-ков, экспертов, специалистов, студентов и аспирантов] / Д. П. Поташник. - М. : ЛексЭст, 2004. - 144 с.
119. Почеркознавча експертиза [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://expertprava.ucoz.ru/index/0-106. - Загловок з екрана.
120. Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. N 3253/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10. - Загловок з екрана.
121. Проблемы науки гражданского процессуального права: моногр. / [под ред. В. В. Комарова]. - Х. : Право, 2002. - 439 с.
122. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: монографія / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін. [за заг. ред. В. В. Комарова]. – Х. : Харків юрид., 2008. – 928 с.
123. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доказів нотаріусом», внесений народним депутатом України В.В.Карпунцовим [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46185. - Загловок з екрана.
124. Про нотаріат. Закон України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу: // http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi—bin/laws/main.cgi. - Загловок з екрана.
125. Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – Сімферополь, 1998. – Ст. 646-657.
126. Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні [Електронний ресурс] : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 р. № 2. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92. - Загловок з екрана.
127. Про судову практику у справах про спадкування [Електронний ресурс]: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-08. - Загловок з екрана.
128. Пульнєва О.С. Договір дарування. / О.С. Пульнєва, Є.І. Фурса, С. Я. Фурса -К.: Видавець Фурса С.Я., 2005. -52с.
129. Пчеліна О. В. Правила огляду паспортів та основні прийоми виявлення їх підробки / О.В. Пчеліна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://radnuk.info/statti/555-kruminalist/14632-2011-01-18-21-53-03.html. - Загловок з екрана.
130. Радзієвська Л.К. Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / Л.К. Радзієвська, С.Г. Пасічник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 528 с.
131. Решетникова И.В. Доказательственное право Англии и США./ И.В. Решетникова. ̶ М.: Городец, 1999. - 283 с.
132. Решетникова И.В. Доказательственное право в российском гражданском судопроизводстве: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук: спец. 12. 00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» /И. В. Решетникова. - Екатеринбург, 1997. -46 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1170388. - Загловок з екрана.
133. Романовская О. В. Контроль за нотариальной деятельностью в России, странах СНГ и Балтии / О. В. Романовская // Університет. наук. зап. – 2006. – № 3-4. – С. 163-166.
134. Руда Т.В. Докази і доказування в цивільному процесі України і США: порівняльно-правовий аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т.В. Руда. -К.: – 2012. - 241 с.
135. Рябко Б.Я., Фионов А.Н. Основы современной криптографии. / Б.Я. Рябко, А.Н. Фионов. — М.: Научный Мир, 2004. — 173 с.
136. Сакара Н.Ю. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». / Н.Ю. Сакара. - Харків. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого – 2006. – 22 с..
137. Сахнова Т.В. Доказывание и доказательства в гражданском процессе/ В кн. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты. / Т.В. Сахнова. ̶ М.: Волтер Клувер, 2008. ̶ С. 338-401.
138. Свідерська М. Порівняльна характеристика судового наказу, судового рішення та виконавчого напису нотаріуса / М. Свідерська // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С. 118-119.
139. Сергеева К.А. Обеспечение доказательств в гражданском и арбитражном процессе: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидат юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / К.А. Сергеева. - Екатеринбург, 2012. [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://www.dissercat.com/content/obespechenie-dokazatelstv-v-grazhdanskom-i-arbitrazhnom-protsesse. - Загловок з екрана.
140. Сидоренко А. Напрацювання концепції реформування (розвитку) нотаріату України / А. Сидоренко // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2009. – №4(46). – С. 38-40.
141. Сирякова О. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії та роздуми про порядок її оскарження / О. Сирякова // Мала енцикл. нотаріуса. – 2008. – № 6. – С. 45.
142. Сімейне право: Нотаріат Адвокатура Суд : науково.-практ. посіб. У 2 кн. / Драгнєвіч Л.Ю., Пульнєва О.С., Фурса Є.І., Фурса С.Я. та ін. / [За заг. ред. С.Я. Фурси]. - К.: Видавець Фурса С.Я., 2005.
143. Советский гражданский процесс: учебник / В. П. Воложанин, Н. А. Земченко, А. К. Кац, [и др.]; под ред. / [К. И. Комиссаров, В. М. Семенов]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрид. лит., 1988. – 480 c.
144. Стоян В.О. Процесуальні особливості розгляду справ, які виникають з нотаріальних правовідносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право»./ В.О. Стоян. - К., 2014. - 19 с.
145. Теорія нотаріального процесу: науково-практичний посібник / [За заг. ред.. С.Я.Фурси]. – К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2012. - 920 с.
146. Тертишніков Р. В. Доказування і докази в судочинстві України : наук.-практ. посіб. / Р. В. Тертишніков. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 88 с.
147. Тимченко Г.П. Теоретичні проблеми та практика реалізації принципів судочинства в Україні. ̶ К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2010. ̶ 336с.
148. Треушников М.К. Гражданский процесс. - М, 1998. [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.pravoznavec.com.ua/books/73/3763/42/. - Загловок з екрана.
149. Треушников М. К. Современные проблемы гражданского и нотариального процесса / М. К. Треушников // Нотариальный вестник. – 1998. – № 9. – С. 35-37.
150. Треушников М.К. Судебные доказательств. / М.К. Треушников. - 3 –е изд., испр. и доп. – М.: Городец, 2004. – 272 с.
151. Украинская электронно-цифровая подпись документов [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://www.elzvit.org.ua/news/svejie-glavnye-novosti-sobytiya-nalogovoy-slujby-ukrainy/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C/. - Загловок з екрана.
152. Ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2014 року по справі 495/10144/13-ц [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://reyestr.court.gov.ua/Review/37462097. - Загловок з екрана.
153. Ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 01.02.2013 року по справі 750/497/13- ц [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://reyestr.court.gov.ua/Review/29036215. - Загловок з екрана.
154. Ухвала Енергодарського міського суду Запорізької області від 25.11.2013 року по справі 316/3106/13-ц [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://reyestr.court.gov.ua/Review/35539611. - Загловок з екрана.
155. Ухвала Заводського райсуду м. Запоріжжя від 20.07.2011 року по справі 2-з-3 [Електронний ресурс] / Режим доступу // http://reyestr.court.gov.ua/Review/17228524. - Загловок з екрана.
156. Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням приватних нотаріусів Савіної Л.П., Курганської В.П. щодо офіційного тлумачення деяких положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" /2002 рік/15-у/2002/ /2002 рік/14-у/2002/[Електронний ресурс] / Режим доступу // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=6955. - Загловок з екрана.
157. Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням приватних нотаріусів Харківського міського нотаріального округу щодо офіційного тлумачення положень статей 8, 9, 10 розділу I, статей 11, 12 розділу III, статей 13, 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" /2002 рік/14-у/2002/ [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=6955. - Загловок з екрана.
158. Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням приватного нотаріуса Сидоренка А.В. щодо офіційного тлумачення положень абзацу третього пункту 1, абзацу другого пункту 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" /2002 рік/16-у/2002/ [Електронний ресурс] / Режим доступу //http://w