Рибчинський Євген Юрійович Механізми реалізації соціальної політики держави в контексті сучасних інтеграційних процесів

Краткое описание

Рибчинський Євген Юрійович, український громадський та політичний діяч. Назва дисертації: «Механізми реалізації соціальної політики держави в контексті сучасних інтеграційних процесів». Шифр та назва спеціальності: 25.00.02 механізми державного управління. Спецрада Д 26.891.02 Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України Міністерства соціальної політики України

ЗМІСТ
8
ВСТУП 9
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ 19
1.1. Соціальна політика як складова державної політики 19
1.2. Сутнісні характеристики і основні моделі соціальної політики сучасної держави 37
1.3. Класифікація механізмів реалізації соціальної політики держави 59
Висновки до розділу 1 77
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ 80
2.1. Механізми реалізації соціальної політики України 80
2.2. Соціальна політика України у контексті інтеграційних процесів 102
2.3. Проблеми реалізації соціальної політики України у контексті євроінтеграції 126
Висновки до розділу 2 141
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 143
3.1. Удосконалення механізмів реалізації соціальної політики України 143
3.1.1. Удосконалення нормативно-правового механізму реалізації соціальної політики України 143
3.1.2. Удосконалення організаційно-інституційного механізму реалізації соціальної політики України 151
3.1.3. Удосконалення фінансово-економічного механізму реалізації соціальної політики України 159
3.1.4. Удосконалення інформаційного механізму реалізації соціальної політики України 167
3.1.5. Удосконалення науково-інноваційного механізму реалізації соціальної політики України 178
3.2. Інвестування у розвиток людського капіталу як інноваційний шлях розвитку соціальної політики держави 187
Висновки до розділу 3 200
ВИСНОВКИ 202

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні механізмів реалізації соціальної політики України в контексті інтеграційних процесів та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення діяльності органів влади у даній сфері. Результати, отримані в процесі дослідження, підтверджують досягнення поставленої мети й вирішення завдань, дають підстави сформулювати наступні висновки і практичні рекомендації:
1. Охарактеризовано соціальну політику як складову державної політики та виділено підходи до визначення соціальної політики, серед яких ідейно-діяльнісний та системний. Вони різняться об’єктивним тлумаченням, проте, на нашу думку, сутність соціальної політики виражається не стільки в діяльності організацій, скільки у здійсненні через зазначені соціальні установи сукупності різних заходів, спрямованих на зростання рівня суспільного розвитку, у процесі реалізації яких формуються взаємозв'язки між суб’єктами в суспільстві. При цьому запропоновано авторське визначення соціальної політики, під якою слід розуміти складову частину державної політики перерозподілу суспільних благ і створення правового поля для вільного розвитку громадянських інститутів, у межах якого зберігається баланс між результатом суспільної праці та рівнем суспільного добробуту.
2. Окреслено сутнісні характеристики та основні моделі соціальної політики сучасної держави і виявлено, що на сьогодні немає чітко визначеної моделі соціальної політики. У практичній діяльності переважно спостерігається поєднання моделей, де переважають характерні риси однієї з них. Чимала кількість учених докладають зусиль до створення оптимальної (європейської) моделі

203
соціальної політики, яка б базувалася на впливі не лише ринкових важелів, але й на державному регулюванні. З'ясовано, що існує три основні моделі, а саме: скандинавська, континентальна
(консервативна) та ліберальна (англосаксонська). Соціальна політика скандинавської моделі покликана забезпечити повну зайнятість, зменшити диференціацію за рівнями суспільного доходу, тоді як континентальна модель передбачає, що соціальне забезпечення залежить від праці. Інакше кажучи, континентальна модель спрямована на працююче та непрацююче малозабезпечене населення. Головна характеристика ліберальної моделі полягає у створенні умов для одержання доходу населенням, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму.
3. Здійснено класифікацію механізмів реалізації соціальної політики держави та зроблено висновок, що під механізмом реалізації соціальної політики держави слід розуміти комплекс інструментів та способів впливу на діяльність та подальший розвиток соціальної сфери в країні задля досягнення мети відповідної державної політики. Систематична реалізація державної соціальної політики за рахунок комплексного механізму державного управління узгоджується із завданням загальнонаціонального об’єднання населення. Запропоновано бачення комплексу різноманітних механізмів, головними серед яких є фінансово-економічний, політичний, нормативно-правовий, організаційний (своєю чергою, даний механізм складається із соціального замовлення, ліцензування, акредитації та державно-приватного партнерства), інформаційний, інституційний, мотиваційний, кадровий, науково-прикладний та освітній.
4. Досліджено механізми реалізації соціальної політики України та з’ясовано, що в Україні основними механізмами є нормативно- правовий, організаційно-інституційний, фінансово-економічний,
інформаційний, науково-інноваційний. Найважливіший механізм втілення

204
державної соціальної політики - це державні мінімальні соціальні стандарти. Соціальним стандартом вважають мінімальний необхідний ступінь задоволення людських потреб соціального характеру. Соціальним стандартом є найменш необхідний рівень забезпечення соціальних потреб суспільства. Мінімальні соціальні стандарти зокрема представлені: мінімальним рівнем оплати трудової діяльності; мінімальним рівнем соціальних пенсій та решти соціальних нарахувань; обов'язковими стандартами і програмами, в межах яких надання освіти є безкоштовним; лікувально-профілактичні послуги, які надають через бюджетні кошти.