Волохова Ірина Семенівна. Місцеві фінанси України в умовах децентралізації : Волохова Ирина Семеновна. Местные финансы Украины в условиях децентрализации



  • Название:
  • Волохова Ірина Семенівна. Місцеві фінанси України в умовах децентралізації
  • Альтернативное название:
  • Волохова Ирина Семеновна. Местные финансы Украины в условиях децентрализации
  • Кол-во страниц:
  • 460
  • ВУЗ:
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2015
  • Краткое описание:
  • Волохова Ірина Семенівна. Місцеві фінанси України в умовах децентралізації.- Дисертація д-ра екон. наук: 08.00.08, Одес. нац. екон. ун-т. - Одеса, 2015.- 460 с.



    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису



    ВОЛОХОВА ІРИНА СЕМЕНІВНА


    УДК 336.1:352





    МІСЦЕВІ ФІНАНСИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ


    Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора економічних наук




    Науковий консультант
    Луніна Інна Олександрівна,
    доктор економічних наук,
    професор, заслужений діяч науки і техніки України







    Одеса – 2015


    ЗМІСТ


    ВСТУП……………………………………………………………………………………..4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ
    ФІНАН-СІВ……………………………………………………………………………….15
    1.1. Еволюція розвитку місцевих фінансів……………………………………………..15
    1.2. Розвиток наукового мислення про економічну сутність місцевих
    Фінан-сів…………………………………………………………………………………..36
    1.3. Теоретичні засади структуризації фінансових відносин органів місцевого та
    регіонального самоврядуван-ня………………………………………………………….51
    Висновки до розділу 1…………………………………………………………………...71
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ У
    СУЧАСНИХ УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ…………………………………………77
    2.1. Теорії суспільного вибору та суспільних благ у дослідженні місцевих
    фінансів…………………………………………………………………………………..77
    2.2. Методологія визначення ступеня фінансової децентралізації………………..100
    2.3. Вибір структурно-функціонального підходу при дослідженні місцевих
    фінансів………………………………………………………………………………….117
    Висновки до розділу 2………………………………………………………………….147
    РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ
    ВИДАТКОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКІВ ОРГАНАМИ
    МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇ-НИ…………………………………….153
    3.1. Формування видаткових повноважень органів місцевого та регіонального
    самоврядування в умовах децентралізації……………………………………………153
    3.2. Чинна система фінансування видатків місцевих бюджетів України та її
    гальмуючий вплив на процеси децентралізації………………………………………180
    3.3. Концептуальні положення реформування системи фінансування видатків
    місцевих та регіональних бюдже-тів…………………………………………………..203
    3.4. Фінансова діяльність органів самоорганізації населення в Україні та
    концептуалізація її розвитку………………………………………………………….216
    Висновки до розділу 3…………………………………………………………………236
    РОЗДІЛ 4. ДОХОДИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В
    ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ
    МІСЦЕВИХ ФІ-НАНСІВ……………………………………………………………….241
    4.1. Формування джерел фінансування видатків місцевих та регіональних
    бюдже-тів………………………………………………………………………………...241
    4.2. Функціональний вимір кредитного фінансування надання суспільних
    благ………………………………………………………………………………………269
    4.3. Вплив децентралізації на місце і роль міжбюджетних трансфертів у
    доходах місцевих і регіональних бюдже-тів…………………………………………..284
    4.4. Комплексне оцінювання ступеня фінансової децентралізації по доходах
    органів місцевого та регіонального самоврядуван-ня………………………………..301
    Висновки до розділу 4………………………………………………………………….314
    РОЗДІЛ 5. ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
    ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН…..320
    5.1. Науково-методичні підходи до визначення сфери функціонування фінансів
    комунальних підприємств і фінансових установ……………………………………..320
    5.2. Сучасні особливості та концептуалізація тарифного регулювання платежів
    комунального характе-ру……………………………………………………………….330
    5.3. Методичні рекомендації розвитку фінансів комунальних підприємств та
    фінансових установ в Україні………………………………………………………….362
    Висновки до розділу 5………………………………………………………………….377
    ВИСНОВ-КИ…………………………………………………………………………….382
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………392
    ДОДАТ-КИ………………………………………………………………………………431







    ВСТУП


    Актуальність теми. Розвиток демократичних засад в економіці України цілком закономірно знайшов своє відображення в законодавстві. З ухваленням Бюджетного кодексу України склад законодавчо визначених принципів побудови бюджетної системи було поповнено новим принципом субсидіарності, який пе-редбачає, що розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача. Лише за таких необхідних умов можливе досягнення максимального ступеня задоволення потреб населення як показника ефективності перерозподільчих процесів. Реалізація принципу субсидіарності неможлива без перегляду складу делегованих та власних видаткових повноважень органів місцевого самоврядування щодо розширення останніх.
    У цілковитій відповідності до розподілу видаткових повноважень органи місцевого самоврядування мають забезпечуватися фінансовими ресурсами. Зволі-кання з переданням власних повноважень, а також порушення пропорцій: власні доходи – власні видатки, закріплені доходи та міжбюджетні трансферти – делего-вані видатки, що постійно спостерігаються в Україні, призводять до протистояння загальнодержавних та місцевих і регіональних інтересів, гальмуються процеси фінансової децентралізації та її складових. Необхідність вирішення зазначених проблем створює теоретичні та прагматичні аргументи в обґрунтуванні актуальності обраної теми дослідження.
    Удосконалення фінансових відносин органів місцевого самоврядування України, зміцнення доходних частин місцевих бюджетів, розподіл видатків між рівнями влади, ефективне витрачання бюджетних ресурсів, фінансове вирівню-вання та інші аспекти місцевих фінансів є предметом дослідження цілої плеяди вітчизняних учених, серед яких: В. Андрущенко, Т Бондарук, О. Кириленко, В. Кравченко, І. Луніна, М. Карлін, В. Опарін, К. Павлюк, Ю. Пасічник, Д. Полозенко, І. Сало, С. Слухай, О. Сунцова, В. Суторміна, В. Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та інші. Визначальне місце в розробленні наукової проблема-тики місцевих фінансів посіли праці російських науковців: Л. Дробозіної, І. Мацкуляка, І. Мисляєвої, Н. Сичева, В. Родіонової, М. Романовської та інших. Становлення та розвиток фінансів місцевого самоврядування, проведення фінансової децентралізації ґрунтовно досліджується зарубіжними вченими зі світовим ім’ям: Р. Бердом, Ш. Бланкартом, Дж. Б’юкененом, К. Вікселем, А. Даунсом, К. Ерроу, Д. Кінгом, Р. Масгрейвом, У. Оутсом, П. Самуельсоном, Дж. Стігліцом, Дж. Стриком, Ч. Тьєбу, Х. Циммерманом, Й. Шумперером. Західні науковці, усвідомлюючи необхідність дослідження суб’єктивних детермінант бюджету, місцевих фінансів, розвивають окремий напрям досліджень фінансів, який виходить з положень теорії суспільного вибору.
    Попри плюралізм поглядів на проблеми розвитку місцевих фінансів, вони залишаються недостатньо дослідженими. Економічно необґрунтованими є теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розподілу доходних, податкових і видаткових повноважень між органами місцевого самоврядування та державною владою в умовах фінансової децентралізації. Не приділяється належна увага основній меті перерозподільчих процесів – задоволенню потреб населення в суспільних благах. Потребують дослідження фінансові відносини в комунальній та житлово-комунальній сферах, фінанси комунальних підприємств. Це пояснює актуальність поставлених проблем фінансових відносин органів місцевого самоврядування України, робить їх розробку теоретично та практично цінною.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацій-на робота виконана відповідно до планів наукових досліджень кафедри фінансів Одеського національного економічного університету як складова фундаментальних робіт:
    «Проблеми реформування податкової системи України» (ДР № 0104U000734), в якій дисертантом досліджувалися світові тенденції розвитку міжбюджетних відносин та проблеми зміцнення доходної бази місцевих бюджетів України;
    «Бюджетна система України: аналіз стану і основні напрямки вдосконалення бюджетних відносин в умовах макроекономічного розвитку» (ДР № 0107U011415), де автором розглядалися теоретичні засади функціонування та методологічні підходи до дослідження місцевих фінансів, фінансова проблематика діяльності органів місцевого самоврядування, функціонування цільових міжбюджетних трансфертів та системи бюджетного вирівнювання в Україні.
    Комплекс заходів щодо реформування чинної системи місцевого оподатку-вання в Україні, шляхи зміцнення доходної бази місцевих бюджетів, пріоритетні напрямки удосконалення системи фінансового вирівнювання територій знайшли своє відображення в комплексній науково-дослідній темі: «Трансформаційні про-цеси у податковій системі України» (ДР № 0112U007707).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень розвитку місцевих та регіональних фінансів та обґрунтування можливостей децентралізованих трансформацій місцевих фінансів України.
    Для досягнення поставленої мети необхідним є вирішення таких завдань:
    - дослідити еволюцію розвитку місцевих фінансів та визначити їх економічну сутність, розкрити особливості регіональних фінансів;
    - дослідити теоретичні засади структуризації фінансових відносин органів місцевого та регіонального самоврядування;
    - обґрунтувати вибір теорій суспільного вибору, суспільних благ та структурно-функціонального підходу при дослідженні місцевих фінансів під час здійснення децентралізаційних процесів;
    - удосконалити існуючу методологію визначення ступеня фінансової децентралізації, деволюції та деконцентрації;
    - розвинути науково-методичні засади формування видаткових повнова-жень органів місцевого та регіонального самоврядування;
    - розробити концептуальні положення реформування системи фінансуван-ня видатків місцевих та регіональних бюджетів;
    - розробити концептуальні засади розвитку фінансової діяльності органів самоорганізації населення в Україні;
    - розвинути наукові підходи щодо джерел фінансування видатків місцевих та регіональних бюджетів;
    - обґрунтувати функціональний вимір кредитного фінансування надання суспільних благ;
    - розробити пропозиції щодо підвищення ефективності бюджетного вирів-нювання;
    - провести комплексне оцінювання ступеня фінансової децентралізації, де-волюції та деконцентрації за доходами;
    - розвинути науково-методичні підходи до визначення сфери функціонування фінансів комунальних підприємств та фінансових установ;
    - розробити концептуальні засади тарифного регулювання платежів комунального характеру;
    - обґрунтувати методичні рекомендації розвитку фінансів комунальних підприємств та фінансових установ в Україні.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є процес перерозподілу фінансових ресурсів між органами місцевого і регіонального самоврядування, державної влади, фізичними та юридичними особами з метою задоволення потреб населення у суспільних благах.
    Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади функціонування місцевих та регіональних фінансів та розвиток місцевих фінансів України в напрямку поглиблення процесів децентралізації.
    Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося за допомо-гою методів діалектичного пізнання розвитку системи місцевих фінансів. Істори-чний та логічний методи, методи абстрактного та конкретного вжито при роз-критті еволюції розвитку місцевих фінансів, визначенні економічної сутності міс-цевих фінансів та теоретичних засад організації фінансових відносин органів місцевого та регіонального самоврядування.
    Методи абстрактного та конкретного, аналізу та синтезу, порівнянь, економіко-статистичного аналізу застосовано при досліджені розподілу видаткових повноважень між рівнями влади, чинної системи фінансування суспільних благ із місцевих бюджетів України, проблем фінансової діяльності органів самоорганізації населення, джерел фінансування видатків місцевих та регіональних бюджетів, місця та ролі міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих та регіональних бюджетів, сучасних особливостей тарифного регулювання платежів комунального характеру, фінансів комунальних підприємств та фінансових установ.
    Розробку концепцій та шляхів подальшого реформування фінансових відносин органів місцевого та регіонального самоврядування супроводжували методи історичного та логічного, дедуктивний метод, системного аналізу та синтезу.
    Щодо специфічних методів дослідження було використано положення теорії суспільного вибору, суспільних благ та структурно-функціональний підхід, удосконалено методологію визначення ступеня фінансової децентралізації.
    Інформаційною базою дисертаційного дослідження є матеріали Міністерст-ва фінансів України, Державної служби статистики України, Державної казначей-ської служби України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жит-лово-комунального господарства України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, законодавчі та нормативні акти з питань організації місцевих фінансів України, наукові здобутки вітчизня-них та зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, міжнародних організацій.
    Наукова новизна одержаних результатів. Проведене комплексне вирі-шення важливої наукової проблеми – розроблення теоретико-методологічних положень розвитку місцевих та регіональних фінансів та обґрунтування можливостей децентралізованих трансформацій місцевих фінансів України.
    Найбільш вагомими результатами, які характеризують наукову новизну дисертації, є такі:
    вперше:
    • до складових системи місцевих і регіональних фінансів віднесено фінанси органів самоорганізації населення, сутність яких визначено як економічні відносини між органами самоорганізації населення, органами місцевого та регіо-нального самоврядування, фізичними та юридичними особами, пов’язані з формуванням децентралізованих фінансових ресурсів з метою задоволення потреб населення у суспільних благах;
    • науково обґрунтована економічна сутність фінансів комунальних підприємств та фінансових установ, що знаходяться у власності органів регіонального та місцевого (муніципального) самоврядування, як економічних відносин між органами місцевого та регіонального самоврядування, юридичними особами та іншими суб’єктами, пов’язаних з розподілом та перерозподілом частки вартості створеного продукту шляхом формування децентралізованих фінансових ресурсів з метою задоволення потреб населення у суспільних благах;
    • розроблена концепція реформування системи фінансування видатків місцевих та регіональних бюджетів, яка полягає у використанні подушного методу фінансування надання суспільних благ, у наданні можливості їх виробникам самостійно витрачати бюджетні ресурси, у створенні конкурентного середовища між бюджетними установами за вибір споживачів, у максимально можливому залученні споживачів до процесу надання суспільних благ;
    • обґрунтовані концептуальні засади розвитку фінансової діяльності органів самоорганізації населення, які передбачають передання частини видаткових повноважень органів місцевого й регіонального самоврядування органам самоорганізації населення, створення механізму фінансового забезпечення органів самоорганізації населення та спрощення механізму витрачання ними фінансових ресурсів, а також широке залучення населення до вирішення місцевих й регіональних справ;
    • запропоновано систему принципів стягнення платежів комунального характеру, як платежів фізичних та юридичних осіб за споживання суспільних благ, серед них: принцип рівномірного навантаження платежів комунального ха-рактеру на різні категорії платників податків, принцип самоокупності, принцип відповідності платежів комунального характеру рівню споживчих цін, принцип відповідності потребам населення та юридичних осіб території, принцип само-стійного визначення джерел фінансування власних видаткових повноважень органами місцевого й регіонального самоврядування.

    удосконалено:
    • методологію визначення ступеня фінансової децентралізації, деволюції та деконцентрації (зокрема податкової, бюджетної або фіскальної), що, на відміну від існуючих поглядів, базується на використанні комплексу показників, які характеризують обсяг доходних та видаткових повноважень місцевого й регіона-льного самоврядування, їхню фінансову автономію щодо кожного елементу системи місцевих й регіональних фінансів, можуть бути використані для моніторингу процесів фінансової децентралізації;
    • науково-методичні засади розподілу повноважень з надання суспіль-них благ, видатків та видаткових повноважень між державною владою та місцевим і регіональним самоврядуванням, що дає можливість підвищити ефективність витрачання місцевих та регіональних фінансових ресурсів; поширити ступінь фінансової деволюції; максимально залучати населення до вирішення місцевих і регіональних справ;
    • концептуальні положення щодо вдосконалення системи тарифного регулювання суб’єктів природних монополій у сфері комунальних послуг, розвитку сфери житлово-комунального господарства. На відміну від існуючих, положення передбачають утримання тарифів на рівні граничних витрат, використання державною владою цінової дискримінації під час встановлення тарифів, використання стимулюючого методу ціноутворення, забезпечення прямого відшкодування збитків підприємств-монополістів державою. З метою розвитку сфери житлово-комунального господарства передбачено створення конкурентних умов діяльності підприємств цієї сфери та залучення жителів територіальних громад до вирішення житлово-комунальних проблем.
    набули подальшого розвитку:
    • принципи регіональних і місцевих фінансів, які доповнені принципами максимальної диверсифікації доходів, достатності податкових повноважень, забезпечення конкурентних умов між виробниками суспільних благ, максимального залучення населення до управління місцевими та регіональними фінансами, принципом територіальної та часової відповідності споживачів суспі-льних благ і платників податків. Їх реалізація надасть можливість розвитку регіональних і місцевих фінансів у напрямку поглиблення фінансової децентралізації;
    • класифікація суспільних благ, видатків та видаткових повноважень, яка здійснена за наступними ознаками: за рівнем територіального розміщення виробника, за врахуванням місцевих й регіональних потреб, за обсягом повноважень, за рівнями установчої та виконавчої компетенції, за ступенем контролю та обов’язком здійснення. Класифікація дозволяє визначити структуру власних та делегованих повноважень органів місцевого й регіонального самоврядування;
    • обґрунтування критеріїв ефективного розмежування повноважень з надання суспільних благ між рівнями влади в Україні, що враховують ареал пер-винної корисності (точніше кількість зовнішніх споживачів), ареал вторинної ко-рисності (рівень значимості для країни та територій) та можливості економії на масштабах виробництва;
    • методичні підходи до розширення власної доходної бази органів місцевого й регіонального самоврядування за рахунок місцевих податків і зборів, стягнення яких відповідає принципам: взаємної еквівалентності, територіального походження, рівномірного податкового навантаження на різні категорії платників податків, мінімального впливу на циклічне коливання економіки, відповідності темпам зростання надходжень загальнодержавних податків, відповідності потребам населення та юридичних осіб території у суспільних благах, самостійності органів місцевого й регіонального самоврядування (наявності достатнього обсягу податкових повноважень);
    • наукове обґрунтування необхідності поширення ринкової форми організації виробництва на сферу надання місцевих й регіональних суспільних благ за рахунок збільшення рівня його самофінансування, можливостей публічно-приватного партнерства та приватизації комунальних підприємств в разі невиконання умов забезпечення надання суспільного блага винятково населенню та юридичним особам певної територіальної одиниці відповідно до їх вподобань. Реалізація запропонованих заходів надасть змогу здешевити виробництво суспільних благ при одночасному збільшенню відсотка задоволення потреб населення.
    Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть використовуватися з метою вдосконалення бюджетної системи, розвитку місцевих та регіональних фінансів, а також поглиблення процесів фінансової децентралізації в Україні. Теоретико-методологічні розробки та науково-практичні рекомендації автора впроваджено в діяльність:
    - Рахункової палати України – методологія оцінки ступеня бюджетної децентралізації (довідка про надання матеріалів від 27.11.2014 р. №01–17/1844, довідка про впровадження від 19.12.2014 р. №01–17/2031);
    - Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – концептуальні положення щодо вдосконалення системи тарифного регулювання для суб’єктів природних монополій у сфері комунальних послуг, розвитку сфери житлово-комунального господарства (довідка про надання матеріалів від 27.11.2014 р. №01–17/1845, довідка про впровадження від 30.01.2015 р. №01–17/167);
    - Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самооргані-зації населення» – концептуальні засади розвитку фінансової діяльності органів самоорганізації населення (довідка від 05.05.2014 р. № 165);
    - Науково-дослідного інституту фінансового права Державної податкової служби України – пропозиції щодо визначення резервів збільшення власної доходної бази місцевих бюджетів України (використані при підготовці науково-дослідної роботи «Міжнародний досвід оподаткування земельних ділянок різних категорій та можливість його впровадження у вітчизняне законодавство» (№0114U002357)) (довідка від 18.11.2014 р. № 251/01–26);
    - Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації – пропозиції щодо удосконалення фінансового вирівнювання територій та системи надання субвенцій з державного бюджету (довідка від 15.10.2014 р. № 01–58/3941);
    - Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області – методичні підходи до визначення резервів збільшення власної доходної бази ор-ганів місцевого та регіонального самоврядування (довідка від 19.11.2014 р. № 137/10/15–32–06–01–10);
    - Департаменту фінансів Одеської міської ради – науково-методичні засади розподілу повноважень з надання суспільних благ, видатків та видаткових повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням (довідка від 17.11.2014 р. №1981).
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Одеського національного економічного університету при викладанні дисциплін: «Податкова система», «Місцеві фінанси», «Кошторисне фінансування та бюджет-на політика», «Бюджетна система», «Організація міжбюджетних відносин» та «Фінанси державного сектора економіки» (довідка від 28.11.2014 р. № 01–17/1859).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, в якій розвинуто теоретико-методологічні засади та досліджено практику функціонування місцевих фінансів в умовах децентралізації. У роботі всі наукові положення, висновки та пропозиції одержані дисертантом особисто. Результати дисертаційного дослідження викладені в одноосібних опублікованих працях.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Управління міжнародною конкурентоспроможністю регіонів: механізми, принципи, стратегії» (Сімферополь – Судак, 22–24 вересня 2011 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, 5–7 жовтня 2011 р.), «Сучасні проблеми економіки і менеджменту» (Львів, 10–12 листопада 2011 р.), Професорсько-викладацького складу Одеського національного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів (Одеса, 25–26 травня 2011 р., 12–13 квітня 2012 р., 25–26 квітня 2013 р.), «Умови економічного росту в країнах з ринковою економікою» (Переяслав-Хмельницький, 26–27 квітня 2012 р.), «Наука в інформаційному просторі» (м. Дніпропетровськ, 4–5 жовтня 2012 р.), «Виклики та потреби бізнесу ХХІ століття» (Київ, 29 листопада 2012 р.), «Фінансовий потенціал суб’єктів господарювання як чинник сталого розвитку ринкової економіки» (Харків, 1 лютого 2013 р.), «Стратегічні напрямки соціально-економічного розвитку держави в умовах глобалізації» (Хмель-ницький, 18–20 квітня 2013 р.), «Россия и Европа: связь культуры и экономики» (м. Прага, Чеська Республіка, 15 травня 2013 р.).
    Наукові результати дослідження були обговорені та отримали позитивну оцінку на наукових семінарах та круглих столах кафедри фінансів Одеського національного економічного університету.
    Публікації. Результати дисертації опубліковані автором у 45 наукових пра-цях загальним обсягом 63,42 др. арк., які написані особисто. Зокрема 28 публікацій обсягом 15,36 др. арк. у наукових фахових виданнях України, 6 публікацій обсягом 3,29 др. арк. у виданнях інших держав, 7 публікацій обсягом 1,51 др. арк. у матеріалах і тезах конференцій. Опубліковані 2 одноосібні та одна колективна монографії обсягом 42,57 др.арк.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний об-сяг дисертації становить 443 сторінки, основний зміст роботи викладено на 388 сторінках, список використаних джерел містить 380 найменувань на 39 сторінках. Дисертація в основному тексті містить 28 таблиць та 75 рисунків, має 11 додатків на 12 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У результаті дисертаційного дослідження було розроблено теоретико-методологічні положення розвитку місцевих та регіональних фінансів та обґрунтовані можливості децентралізованих трансформацій місцевих фінансів України. Новий погляд винайдено завдяки положенням теорій суспільного вибору, суспільних благ та структурно-функціональному підходу. У дисертації було зроблено наступні висновки та обґрунтовані пропозиції:
    1. Вчення про місцеві фінанси як господарство місцевих громади/союзу сформувалося з кінця ХІХ сторіччя. До його складу належало господарство самоврядних організмів і господарство підприємств, що вирішували місцеві справи. У ті часи в країнах місцеве самоврядування мало різний обсяг фінансових ресурсів та повноважень вирішувати місцеві справи. Особливо відрізнялася Російська Імперія мізерною децентралізацією фінансових ресурсів та повноважень на рівні територіальних союзів та усуненням основного класу мешканців від вирішення місцевих справ. Під час радянської влади місцеві фінанси сприймалися вороже й були ліквідовані. Лише з утворенням незалежної України та обранням демократичного курсу, у країні триває процес розвитку місцевих фінансів на фоні гальмування розвитку місцевого самоврядування.
    2. За економічною сутністю місцеві (регіональні відповідно) фінанси – це економічні відносини між органами місцевого (регіонального) самоврядування, державної влади, фізичними та юридичними особами, пов’язані з розподілом та перерозподілом частки вартості створеного в суспільстві валового внутрішнього продукту з метою задоволення потреб населення у суспільних благах. Територіальні фінанси містять показники місцевих та регіональних фінансів. Місцеві фінанси, регіональні фінанси є підпорядкованими категоріями фінансів та елементами фінансової системи держави. Серед ознак місцевих та регіональних фінансів слід вважати: грошову форму відносин, односторонній рух вартості від одного суб’єкта до іншого, безоплатний рух вартості, розподільно-перерозподільчий характер, формування фінансових ресурсів та централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів та їх витрачання, примусовий характер, регламентовану форму фінансових відносин, обов’язкову участь органів місцевого і регіонального самоврядування та жителів територіальної громади як суб’єктів економічних відносин.
    3. Досліджуючи теоретичні засади структуризації фінансових відносин органів місцевого та регіонального самоврядування, розглянуті моделі бюджетного (фіскального) федералізму та унітаризму. Модель бюджетного (фіскального) федералізму забезпечує найефективніший перерозподіл фінансових ресурсів, дає можливість максимально задовольнити індивідуальні потреби населення, створює передумови, коли всі рівні влади зацікавленні в економічному та соціальному піднесенні своїх територій. Вона дозволяє за участю населення визначати оптимальний напрям витрачання бюджетних коштів, здійснювати ефективний контроль. Це обґрунтовує доцільність поглиблення процесів фінансової децентралізації, зокрема шляхом соціальної мобілізації. Відповідно розроблені основні вихідні положення фінансової діяльності органів місцевого і регіонального самоврядування, серед яких: забезпечення верховенства права, залучення громадськості до процесу прийняття рішень щодо місцевих і регіональних справ, забезпечення постійно зростаючої участі органів самоорганізації населення в рішенні місцевих і регіональних справ, ефективного виробництва суспільних благ, максимального задоволення потреб населення, забезпечення прозорого та справедливого розміщення замовлень серед приватного сектора щодо виробництва суспільних благ тощо. Ефективності фінансової децентралізації неможливо досягнути без реформи адміністративно-територіального устрою, у рамках якої регіони мають бути збільшені до вимог Номенклатури територіальних союзів ЄС, мати власні видаткові повноваження та власну фінансову основу.
    4. Обґрунтування доцільності вибору теорії суспільного вибору для дослідження місцевих фінансів в Україні виходить з потреб враховувати об’єктивні умови їх існування та суб’єктивні інтереси влади і громадян, а також з умов розвитку інституту демократії та створених можливостей суспільного вибору. Задоволення потреб населення у суспільних благах було виділено як головна проблема теорій суспільного вибору та суспільних благ. Досягнення максимізації ступеня задоволення потреб населення та зменшення витрат вимагає проведення фінансової децентралізації. В Україні вона здійснювалася шляхом делегування видаткових повноважень та надання фінансових ресурсів на їх виконання у вигляді закріплених загальнодержавних доходів, міжбюджетних трансфертів, тобто методом фінансової деконцентрації. Ці проблеми можуть бути вирішені шляхом передання доходних та видаткових повноважень, або методом фінансової деволюції.
    5. Ступінь фінансової децентралізації запропоновано визначати за удосконаленою методологією, за якою вводяться доходні та видаткові індикатори, що характеризують обсяг повноважень місцевого та регіонального самоврядування, належать відповідно до загального обсягу зведених доходів або зведених видатків держави. Як результат, ступінь фінансової деволюції враховує частку доходів, отриманих на підставі власних рішень місцевим та регіональним самоврядуванням, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів і які використовуються на виконання власних повноважень. При цьому обов’язковою є умова самостійного встановлення видаткових нормативів та стандартів та/або способів надання суспільних благ. Видатки також не повинні брати участь під час бюджетного вирівнювання. Найбільша сума часток решти доходів або решти видатків визначають ступінь фінансової деконцентрації. Ступінь фінансової деволюції та ступінь фінансової деконцентрації в сумі дорівнює ступеню фінансової децентралізації.
    6. Місцеві фінанси охоплюють фінанси первинних природних територіальних утворень будь-якої держави, регіональні – вторинних штучних. Функції, завдання та повноваження їх органів влади завжди різні, відрізняються своїм рівнем. До складу регіональних фінансів належать фінанси органів регіонального самоврядування (регіональні бюджети, фінанси органів самоорганізації населення, створені на регіональному рівні, регіональні позики) та фінанси комунальних підприємств і фінансових установ, що знаходяться у власності органів регіонального самоврядування. Відповідно, до складу місцевих (муніципальних) фінансів належать фінанси органів місцевого самоврядування та фінанси комунальних підприємств і фінансових установ, що знаходяться у власності органів місцевого самоврядування. Система місцевих та регіональних фінансів має бути побудована за наступними принципами: субсидіарності в наданні суспільних благ (суспільні блага повинні надаватися тим рівнем самоврядування, який є найближчим до споживача, що надасть можливість врахувати інтереси жителів відповідних територій), територіальної та часової відповідності споживачів суспільних благ платникам податків (платники податків та споживачі суспільних благ повинні збігатися як просторово, так і в часі), обґрунтування потреб у суспільних благах (потреба в суспільних благах повинна бути чітко обґрунтована з урахуванням можливості та доцільності їх надання приватним сектором економіки), максимальної диверсифікації доходів (доходи місцевого і регіонального самоврядування мають бути максимально диверсифікованими), достатності податкових повноважень (місцеве і регіональне самоврядування повинно мати достатні податкові повноваження, щоб впливати на економічний розвиток власних територій), обмеженого впливу фінансового вирівнювання (міжбюджетні трансферти повинні мати обмежений вплив на діяльність місцевого і регіонального самоврядування), договірних відносин (підприємства та бюджетні установи місцевого і регіонального самоврядування повинні мати право на самостійну господарську діяльність, не залежну від рішень органів влади, а на підставі договірних відносин), забезпечення конкурентних умов між виробниками суспільних благ (за можливості вільна конкуренція має бути рушійною силою розвитку комунальних підприємств та бюджетних установ), максимального залучення населення (до управління місцевими та регіональним фінансами максимально мають бути залучені жителі територіальних громад). Місцеві та регіональні фінанси, та їх складові як економічні категорії проявляються в наступних функціях: розподілу та перерозподілу, контрольній функції.
    7. Необхідність досягнення максимального ступеня задоволення потреб населення в суспільних благах обґрунтовує більшу економічну ефективність децентралізованого їх виробництва порівняно з централізованим. З метою ефективного розмежування повноважень із надання суспільних благ між державною владою, органами місцевого та регіонального самоврядування необхідно враховувати ареал первинної корисності (кількість зовнішніх споживачів), ареал вторинної корисності (рівень значимості для країни та територій) та можливості економії на масштабах виробництва. Розроблена класифікація суспільних благ, видатків та видаткових повноважень. Класифікаційні ознаки пов’язані між собою, що надає можливості характеризувати різні за типами власні та делеговані повноваження. Так, власними благами, видатками, видатковими повноваженнями можуть бути лише децентралізовані або місцеві / регіональні суспільні блага, видатки, видаткові повноваження. Установчі та виконавчі компетенції з надання цих суспільних благ повинні бути тільки децентралізованими. За рівнем територіального розміщення виробника вони можуть бути як абсолютно, так і відносно деконцентровані. Надання цих благ має обмежуватися лише правовим наглядом з боку органів державної влади.
    8. В Україні чинним є надмірно затратний механізм фінансування надання суспільних благ населенню. Кошторисне фінансування видатків ґрунтується на показниках мережі, контингенту, використовує державні норми та нормативи, не забезпечується якість надання суспільних благ, недостатньо враховує потреби населення. Проведений аналіз організації фінансування видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, дає підстави стверджувати, що участь у бюджетному вирівнюванні не є критерієм віднесення видатків до власних. Характерна ознака власних видатків – це право місцевого та регіонального самоврядування та їх органів самостійно визначати напрями, обсяги, норми та нормативи, а також способи фінансування надання суспільних благ.
    9. Недоліки чинного механізму фінансування видатків відображаються зменшенням ступеня бюджетної деволюції за видатками на користь бюджетної деконцентрації, що свідчить про існування тенденції перетворення органів місцевого самоврядування України на виконавців владних рішень державної влади. При цьому загальний ступінь бюджетної децентралізації за видатками збільшується. Дозволить підвищити рівень бюджетної деволюції розроблені концептуальні положення реформування системи фінансування видатків за рахунок коштів місцевих та регіональних бюджетів, що передбачає передання бюджетним установам функцій фінансового менеджменту. Кошторисне фінансування видатків передбачено замінити подушним методом. Обов’язковим є створення конкурентного середовища між комунальними та приватними установами за вибір споживачів та максимально можливе залучення останніх до процесу виробництва та надання суспільних благ. Контроль якості надання суспільних благ мають здійснювати органи місцевого та регіонального самоврядування (за власними повноваженнями), державні виконавчі органи на місцях і спеціальні тимчасові або постійні державні комісії (за делегованими повноваженнями), споживачі. Механізм фінансування бюджетних установ, що виконують загальнодержавні функції, забезпечують громадський порядок та безпеку, має залишитися без змін, а установи повинні зберегти свій статус. Фінансування заходів доцільно здійснювати за програмно-цільовим методом.
    10. Фінансова діяльність органів самоорганізації населення в Україні пов’язана із цілою низкою проблем, серед яких: значні правові перешкоди, відсутність організаторських ініціатив з боку населення та органів місцевого самоврядування, невідпрацьований механізм забезпечення бюджетними ресурсами виконання видаткових повноважень органами самоорганізації населення тощо. Відповідно їх зусиллям надається вкрай низький обсяг суспільних благ населенню. Вирішити ці проблеми мають концептуальні засади розвитку фінансової діяльності органів самоорганізації населення. Основні напрями концепції: передання органами місцевого самоврядування частини власних видаткових повноважень органам самоорганізації населення; спрощення механізму витрачання фінансових ресурсів органами самоорганізації населення; створення механізму забезпечення фінансовими ресурсами органів самоорганізації населення; широке залучення населення до вирішення місцевих й регіональних справ через органи самоорганізації населення.
    11. Роздільна система з різним ступенем податкових повноважень, система розщеплення доходів між рівнями влади (податковий союз), система податкових надбавок, система міжбюджетних трансфертів як різні варіанти розподілу джерел доходів між рівнями влади передбачають різний обсяг повноважень. Оптимальним є співвідношення: власні видатки – власні доходи, делеговані видатки – закріплені доходи та міжбюджетні відносини. Власні доходи стягуються до місцевих і регіональних бюджетів відповідно до рішень органів місцевого та регіонального самоврядування. В їхній питомій вазі найбільшу частку займають місцеві й регіональні податки та збори. Розробка специфічних принципів місцевого / регіонального оподаткування (серед яких: принцип взаємної еквівалентності, принцип територіального походження, принцип рівномірного податкового навантаження на різні категорії платників податків, принцип мінімального впливу на циклічне коливання економіки, принцип відповідності темпам зростання надходжень загальнодержавних податків, принцип відповідності потребам населення та юридичних осіб території, принцип самостійності) дозволила обґрунтувати пропозиції розширення переліку місцевих і регіональних податків та зборів за рахунок податків на майно, за спеціальне використання природних ресурсів, з роздрібних продажів, на доходи юридичних осіб (або на збільшення вартості), податкової надбавки до податку з доходів фізичних осіб, інших місцевих податків та зборів. Ефективними є й чинні місцеві податки та збори (за винятком єдиного податку) за умови збільшення податкових повноважень органів місцевого самоврядування. Це має виправити тенденцію зменшення питомої ваги власних надходжень місцевих бюджетів України, що останнім часом спостерігається.
    12. В Україні для фінансування місцевих бюджетів використовуються активні операції і боргові зобов'язання. За рахунок активних операцій фінансуються короткострокові касові розриви місцевих бюджетів України, які дедалі зростають, що призводить до затримки платежів за незахищеними статтями видатків місцевих бюджетів на виконання власних та делегованих повноважень. Задля вирішення проблем пропонується обмежити можливості використання активних операцій під час фінансування місцевих бюджетів; здійснювати розрахунок індивідуального оборотного залишку для кожного бюджету (за загальним фондом бюджету окремо за делегованими і власними повноваженнями), що коливається в часі. Обсяги фінансування місцевих бюджетів України за борговими зобов'язаннями є порівняно незначними. Нестабільною є і динаміка отриманих кредитів, гарантованих органами місцевого самоврядування. З метою оптимізації масштабів кредитного фінансування надання місцевих та регіональних суспільних благ необхідним є дотримання принципу відповідності між платниками податків та споживачами суспільних благ, відповідно до якого інвестиційні проекти мають фінансуватися за рахунок довгострокових позик. Обсяги кредитного фінансування мають бути обмежені державною владою.
    13. На фоні низької фінансової деволюції поступово зростає ступінь фінансового вирівнювання, збільшується фіскальний розрив, зростає частка субвенцій у загальному обсязі міжбюджетних трансфертів. Крім того, до недоліків існуючої організації надання міжбюджетних трансфертів в Україні варто уналежнити порушення суверенітету споживачів, відсутність зацікавленості органів місцевого самоврядування в стягненні податків і зборів зі своїх територій. Ці проблеми пропонується вирішити шляхом часткового вирівнювання фінансових потреб та фінансових потенціалів територіальних одиниць за рахунок коштів, що передаються з бюджету нижчого рівня до бюджету вищого рівня, впровадити об’єктивні критерії надання цільових міжбюджетних трансфертів, використовувати останні в разі необхідності стабілізації циклічних коливань економіки та вирівнювання доходів населення. Усунення фіскального розриву варто досягнути шляхом закріплення за місцевим бюджетами деяких загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів.
    14. В Україні простежується тенденція зменшення ступеня податкової деволюції, що свідчить про несуттєві податкові повноваження органів місцевого самоврядування. Фактичний ступінь податкової деконцентрації постійно збільшується. Відповідно поступово зменшується й рівень бюджетної деволюції за доходами, який частково компенсувався збільшенням рівня бюджетної деконцентрації. Така динаміка впливає на щорічні коливання рівня бюджетної децентралізації за доходами. Натомість зменшення ступеня фінансової деволюції за доходами супроводжувалося також зменшенням рівня фінансової деконцентрації. Це впливає на показники ступеня фінансової децентралізації за доходами, які мають нестійку тенденцію до зниження.
    15. Підприємства комунальної форми власності доцільно організовувати, коли надання суспільного блага здійснюється винятково населенню та юридичним особам певної територіальної одиниці та виходить з їх преференцій. В іншому разі відволікаються органи місцевого і регіонального самоврядування та фінансові ресурси від вирішення місцевих та регіональних справ. Комунальні підприємства мають виробляти суспільні блага за рахунок платежів населення та юридичних осіб, які належать до системи платежів комунального характеру. Проблема вибору джерел фінансування надання суспільних благ між платежами податкового та комунального характеру має схилятися до платежів комунального характеру, якщо: відсутнє колективне споживання суспільного блага, є можливість вилучення окремих суб’єктів зі споживання, існує конкурентність серед споживачів, благо подільне, виробництво блага не є надмірно затратним, благо є доступним основним споживачам, відсутні значні позитивні зовнішні ефекти при наданні блага, немає необхідності в значних капітальних вкладеннях, відсутні суттєві ризики при виробництві блага та ці блага не є загально корисними або необхідними. Навіть, якщо перед вибором джерела фінансування видатків стоять лише проблеми значних капітальних вкладень та ризиків при виробництві суспільного блага, а також недостатньої платоспроможності основних споживачів, то економічно ефективно обрати платежі комунального характеру. Вони вирішують цілу низку проблем оподаткування, оскільки не запроваджуються примусово та залежать від обсягу спожитих суспільних благ. Платежі комунального характеру також вирішують проблему ефективного обсягу виробництва суспільних благ, чого важко досягнути використовуючи, як джерела, публічні фінансові ресурси.
    16. При формуванні тарифів на комунальні послуги в Україні використовується як правило метод «витрати плюс», рідше – метод двоставкових тарифів. Відповідно вони слабко зацікавлюють виробників та постачальників комунальних послуг у скороченні витрат (про що свідчить їх матеріало- та енергоємність), не передбачають повного відшкодування собівартості тарифами для населення, використовують завищені тарифи для комерційних споживачів, залишають проблему недорозподілу ресурсів. Сфера житлово-комунальних послуг штучно монополізована, що завдає шкоду розвитку конкуренції, відповідно страждає від проблем монополістичних утворень. Ці проблеми вирішують концептуальні засади вдосконалення системи тарифного регулювання для суб’єктів природних монополій у сфері комунальних послуг, розвитку сфери житлово-комунального господарства. Реформування націлене на утримання тарифів на рівні граничних витрат, використання державною владою цінової дискримінації, використання стимулюючого методу ціноутворення, забезпечення прямого відшкодування збитків підприємств-монополістів державою, створення конкурентних умов діяльності підприємств житлово-комунальної сфери, залучення жителів територіальних громад до вирішення житлово-комунальних проблем.
    17. Комунальні підприємств функціонують в будь-яких галузях економіки, зазвичай збитково або із незначним прибутком. Проблеми здатні вирішити приватизація (особливо це стосується підприємств, що не задовольняють умові надання благ винятково населенню та юридичним особам певної територіальної одиниці, а також не виходять з їх преференцій), публічно-приватне партнерство, розвиток механізму самофінансування виробництва суспільних благ населенням.






















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абдулатипов Р. Г. Федералогия [Текст] / Р. Г. Абдулатипов. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.
    2. Авалов З. Децентрализация и самоуправление во Франции [Текст]; Департаментские собрания от реформ Бонапарта до наших дней: полит. исследование / З. Авалов. – СПб.: [б. и.], 1905. – 347 с.
    3. Авдашева C., Шаститко А. Развитие конкуренции в отраслях с естественомонопольным компонентом [Текст] / C. Авдашева, А. Шаститко. – М.: Российско - Европейский Центр Экономической Политики (РЕЦЭП), 2005. – 35 с.
    4. Ажнюк М. О. Основи економічної теорії [Текст]: навч. посіб. / М. О. Ажнюк, О. С. Передрій. – К. : Знання, 2008. – 368 с.
    5. Алехин Э. В. Государственные и муниципальные финансы [Електронний ресурс]: учебник для вузов / Э. В. Алехин; Пензенскиц государственный університет. – Режим доступу: http://www.twirpx.com.
    6. Андрущенко В. Л. Західна фінансова думка про природу державних фінансів [Текст] / В. Л. Андрущенко // Фінанси України. – 1996. – №9. – С. 21 – 25.
    7. Андрущенко В. Л. Міжбюджетні відносини в Україні і міжнародний досвід [Текст] / В. Л. Андрущенко // Збірник наукових праць Ірпінської фінансово-юридичної академії (економіка, право). – 2013. – Вип. 2. – С. 5 – 10.
    8. Андрущенко В. Л. Соціогуманітарна доктрина західної фінансової думки [Текст] / В. Л. Андрущенко // Фінанси України. – 2000. – №7. – С. 3.
    9. Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів) [Текст] / В. Л. Андрущенко. – Львів: Каменяр, 2000. – 303 с.
    10. Бабак А. В. Особливості визначення регуляторної бази активів для цілей ціноутворення у сфері теплопостачання в Україні [Текст] / А. В. Бабак // Економіка України. – 2012. – № 12. – С. 51 – 64.
    11. Бабич А. М., Павлова Л. Н. Государственные и муниципальные финансы [Текст]: Учебник для вузов / А. М. Бабич, Л. Н. Павлова.  М.: ЮНИТИ, 2002. – 687 с.
    12. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси [Текст]: навчальний посібник; вид. 2-ге, доп. і перероб. / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик; за заг. ред Базилевича В. Д. – К.: Атіка, 2004. – 368 с.
    13. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси [Текст]: навчальний посібник / За заг. ред. В. Д. Базилевича – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
    14. Бардовский В. П., Рудакова О. В., Самородова Е. М. Економика [Текст]: ученик / В. П. Бардовский, О. В. Рудакова, Е. М. Самородова. – М.: ИД Форум; ИНФРА-М, 2011. – 672 с.
    15. Барецький В. І. Зміцнення фінансової автономії місцевої влади і самоврядування [Текст] / В. І. Барецький. // Фінанси України. – 2005. – №1. –С. 65 – 69.
    16. Берлин С. И. Теория финансов [Текст]: учеб. Пособие / С. И. Берлин. – М.: «Издательство Приор», 2000. – 256 с.
    17. Бикадорова Н. О. Фінансова децентралізація місцевого самоврядування / Н. О. Бикадорова // Економічний вісник Донбасу [Текст]. – 2010. – № 2(20). – С. 145 – 151.
    18. Бланкарт Шарль Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки [Текст] / Шарль Бланкарт / Пер. З нім. С. І. Терещенко та О. О. Терещенка; передмова та наук. редагування В. М. Федосова – К.:Либідь, 2000. – 654 с.
    19. Близнюк О. С., Губерська Н. Л., Музика О. А., Усенко Р. А. Місцеві фінанси в Україні: Правове регулювання [Текст]: навчальний посібник / О. С. Близнюк [та ін.]. – К.: Дакор, КНТ, 2007. – 316 с.
    20. Боголепов Д. П. Краткий курс финансовой науки [Текст]: учеб. для вузов. / Д. П. Боголепов; 2-е изд., испр. и допол. – Х.: Пролетарий. – 1929. –– 315 c.
    21. Болдырев Г. И. Лекции по финансовой науке [Текст] / Г. И. Болдырев. – М.: Издательство НКФ СССР, 1928. – С. 408.
    22. Большая Советская Энциклопедия (CA). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/82472/BSE_-_Bol%27shaya_Sovetskaya_Enciklopediya_%28SA%29.html.
    23. Большая Советская Энциклопедия (ФИ). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/82556/BSE_-_Bol%27shaya_Sovetskaya_Enciklopediya_%28FI%29.html.
    24. Большая экономическая энциклопедия [Текст] / Под ред. А. Н. Азрилияна. – М.: Институт новой экономики. – 1999. – 179 с.
    25. Большой толковый словарь русского языка [Електронний ресурс]; гл. ред. С. А. Кузнецов; первое издание: СПб.: Норинт, 1998. – Режим доступу:// http://www.gramota.ru.
    26. Большой юридический словарь [Текст] / Под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 790 с.
    27. Бондарук Т. Г. Місцеве самоврядування та місцеві фінанси в умовах адміністративного реформування/ / Таїсія Григорівна Бондарук // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 5(119). – С. 162 – 169.
    28. Бондарук Т. Г. Місцеві податки та збори в Україні: суперечності та перспективи розвитку / Т.Г. Бондарук, І. О. Мельничук // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації. Збірник наукових праць. – К. : Типографія «Інтердрук», 2014. – С. 17 – 24.
    29. Бондарук Т. Г. Становлення інституту місцевих фінансів. / Т.Г. Бондарук // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – Вип. 5 (120). – С. 208 – 213.
    30. Брэбан Г. Французское административное право [Текст] / Г. Бребан; пер. с фр. / Под ред. и со вступ. ст. С. В. Боботова.— М.: Прогресс, 1988. – 488 с.
    31. Брюховецька Н. Ю. Фінанси підприємств [Текст]: навч. посіб. / Н. Ю. Брюховецька; Донецький ун-т економіки та права. – Д.: ДонУЕП, 2006. – 215 c.
    32. Бьюкенен Дж. Конституция экономической политики (Нобелевская лекция, прочитанная 8 декабря 1986 г.) [Текст] // Вопр. экономики. – 1994. – № 6. – С. 108.
    33. Бьюкенен Дж. Сочинения [Електронний ресурс]; пер. с англ. Серия: "Нобелевские лауреаты по экономике". Т.1. / Джеймс Бьюкенен; Фонд экономической инициативы; Гл.ред.кол.: Нуреев Р.М. и др./ – М., "Таурус Альфа", 1997. – Режим доступу: // http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn_ newlife.pl? type=in&links=./in/buchanan/works/buchanan_w3_3_1.txt&img=works_small.gif&name=buchanan&list_file=.
    34. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України [Текст]: монографія. / за ред. К. В. Павлюк. – К.: НДФІ. – 2006. – 584 с.
    35. Бюджетна система України [Текст]: навчальний посібник / М. М. Артус, Н. М. Хижа – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 220 c.
    36. Бюджетний кодекс України [Текст]: від 21 червня 2001 року, № 2542-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50 – 51, ст. 572.
    37. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України [Текст]: підручник / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К.: НІОС. – 2002. – 608 с.
    38. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України [Текст]: Підруч. / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – Центр навч. л-ри, 2003 – 608 c.
    39. Василик О. Д. Теорія фінансів [Текст]: підручник / О. Д. Василик. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.
    40. Васильева М. В. Местные бюджеты в современных условиях [Текст] / М. В. Васильева. – М. : Финансы и статистика, 1987. – 268 с.
    41. Взаємодія місцевих органів виконавчої та представницької влади в реалізації бюджетних відносин [Електронний ресурс]. Автореф. дис... к-та наук з держ. упр-я: 25.00.04 / О. М. Ніколаєва; Дон. держ. ун-т упр-я. – Донецьк, 2005. – Режим доступу: http://dysertaciya.org.ua/disertaciya_1_228.html.
    42. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь, Перун, 2001. – 1440 с.
    43. Величко А. В. Бюджетный механизм инвестирования социальной инфраструктуры [Текст]. / [редкол.: В. Н. Новиков (отв. ред.) и др.; НАН Украины. Ин-т экономики]. – К. – 1998. – 258 с.
    44. Венгер В. В. Фінанси [Текст]: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Венгер. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 432 с.
    45. Виконання місцевих бюджетів України [Текст]. Автореф. дис... к-та екон. наук: 08.04.01 / Н. М. Сивульська; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2004. – 18 с.
    46. Витте С. Ю. Конспект лекций о Народном и Государственном хозяйстве, читанных Его императорскому Высочеству Великому Князю Михаилу Александровичу в 1900-1902 гг. [Текст] / С. Ю. Витте. Второе издание. – СПб.: Типография Акц. Общ. Брокгауз-Ефрон, 1912. – 568 с.
    47. Віскузі В. К., Вернон Дж. М., Гарингтон Дж. Е. Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика [Текст] / В. К. Віскузі, Дж. М. Вернон, Дж. Е. Гарингтон. – К. : Основи, 2004. – 1047 с.
    48. Вознесенский Э. А. Финансы как стоимостная категория [Текст] / Э. А. Вознесенский. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 159 с.
    49. Волохова І. С. Адміністрування видатків територіальних бюджетів та ринкові механізми / І. С. Волохова // Економічний вісник університету / ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди». – Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ ПХДПУ, 2012. – Вип.18/2. – С. 276 – 282.
    50. Волохова І. С. Використання міжнародних стандартів організації фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.23 /ОДЕУ. – Одеса: ОДЕУ, 2006. – С. 62 – 68.
    51. Волохова І. С. До питання про доходи місцевих бюджетів / І. С. Волохова // Науковий вісник – Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2006. – № 10(30). – С. 23 – 32.
    52. Волохова І. С. До питання про ознаки територіальних фінансів / І. С. Волохова // Стратегічні напрямки соціально-економічного розвитку держави в умовах глобалізації: збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 18-20 квітня 2013 року). – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2013. – С. 65 – 67.
    53. Волохова І. С. До питання щодо створення регіонального самоврядування та регіональних фінансів в Україні / І. С. Волохова // Управління міжнародною конкурентоспроможністю регіонів: механізми, принципи, стратегії / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 22-24 вересня 2011 р. – Симферополь: Кримський інститут бізнесу, 2011. – С. 13 – 16.
    54. Волохова І. С. Інституціональні складові системи територіальних фінансів / І. С. Волохова // Інституціональний вектор економічного розвитку / Institutional vector of economic development: Збірник наукових праць МІДМУ „КПУ". – Вип. 3 (1). – Мелітополь: Вид-во КПУ, 2011. – С. 43 – 59.
    55. Волохова І. С. Історичні аспекти теорії та практики місцевих фінансів / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 1(44) /ОНЕУ. – Одеса: ОНЕУ, 2012. – С. 289 – 296.
    56. Волохова І. С. Історичні процеси формування міжбюджетних відносин / І. С. Волохова // Науковий вісник – Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2008. – № 1(57). – С. 14 – 24.
    57. Волохова И. С. Критерии определения расходных полномочий органов местного самоуправления / И. С. Волохова // Новый Университет. Йошкар-Ола: 2013. – № 1. – С. 38 – 43.
    58. Волохова І. С. Міжбюджетні відносини в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку [Монографія] / І. С. Волохова. – Одеса: Атлант, 2010. – 234 с.
    59. Волохова І. С. Місцеве оподаткування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.26 /ОДЕУ. – Одеса: ОДЕУ, 2007. – С. 64 – 70.
    60. Волохова І. С. Місцеве самоврядування та його фінансова основа в умовах децентралізації / І. С. Волохова //Теорія і практика сучасної економіки: Матеріали ХІІ міжнародної науково-практичної конференції: 5-7 жовтня 2011 року. / Відповідальний редактор Хомяков В.І. – Черкаси: ЧДТУ, 2011. – С. 32 – 34.
    61. Волохова І. С. Місцеве самоврядування та місцеві фінанси в Україні (на прикладі фінансування галузі освіти) / І. С. Волохова // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОНМС України; Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк: ДЕГІ, 2011. – Вип.1 (34). – С. 214 – 218 .
    62. Волохова І. С. Місцеві фінанси та перспективи поглиблення фінансової децентралізації в Україні [Монографія] / І. С. Волохова. – Одеса: Атлант, 2014. – 462 с.
    63. Волохова І. С. Напрями вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні / І. С. Волохова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – Гуманітарний університет „ЗІДМУ”. – 2006. – № 6. – С. 342 – 345.
    64. Волохова І. С. Необхідність проведення фінансової децентралізації: економічна ефективність / І. С. Волохова // Економіка та держава. – 2013. – №5. – С. 22 – 25.
    65. Волохова І. С. Принципи побудови територіальних фінансів в умовах децентралізації / І. С. Волохова // Сучасні проблеми економіки і менеджменту: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: 10-12 листопада 2011 року. – Львів: Львівська політехніка, 2011. – С. 594 – 595.
    66. Волохова І. С. Проблеми адміністрування суспільних благ органами місцевого самоврядування та шляхи їх вирішення / І. С. Волохова // Економічний простір: Збірник наукових праць. – № 48/1. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. – С. 36 – 44.
    67. Волохова І. С. Проблеми диверсифікації дохідних джерел територіальних бюджетів / І. С. Волохова // Економіст. – 2013. – № 4. – С. 17 – 20.
    68. Волохова І. С. Передумова ефективного реформування міжбюджетних відносин в Україні / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.35 /ОДЕУ. – Одеса: ОДЕУ, 2009. – С. 40 – 45.
    69. Волохова І. С. Податкова децентралізація та методологія визначення її ступеня / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 3(46) ч. 2 /ОНЕУ. – Одеса: ОНЕУ, 2012. – С. 144 – 150.
    70. Волохова І. С. Проблеми визначення структурних елементів системи територіальних фінансів в умовах децентралізації / І. С. Волохова // Фінансовий потенціал суб’єктів господарювання як чинник сталого розвитку ринкової економіки: матеріали всеукраїнської науково-практичній конференції (1 лютого 2013р.) / Відповідальний редактор Глущенко В. В. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – С. 210-213.
    71. Волохова І. С. Проблеми розвитку фінансової діяльності органів самоорганізації населення / І. С. Волохова // Актуальні проблеми економіки. – №9(135). – 2012. – С. 169 – 179.
    72. Волохова І. С. Проблеми розподілу видаткових повноважень між рівнями влади в Україні / І. С. Волохова // Економіка України. – 2013. – № 8 (621). – С. 55 – 63.
    73. Волохова І. С. Проблеми створення власної фінансової бази органів місцевого самоврядування / І. С. Волохова // Науковий вісник – Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2006. – № 12(32). – С. 3 – 15.
    74. Волохова І. С. Проблеми сучасного розуміння місцевих, регіональних та територіальних фінансів / І. С. Волохова // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки [Текст]: Вип. 28 Ч.ІІ / М-во освіти і науки України, Черкас. Держ. Технол. Ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2011. – С. 166 – 171.
    75. Волохова І. С. Проблеми фінансування суспільних благ за рахунок коштів територіальних бюджетів (на прикладі галузі освіти) / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 2 (49). Ч. ІІ /ОНЕУ. – Одеса: ОНЕУ, 2013. – С. 20 – 27.
    76. Волохова І. С. Проблеми функціонування цільових міжбюджетних трансфертів та шляхи їх вирішення / І. С. Волохова // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.39 /ОДЕУ. – Одеса: ОДЕУ, 2010. – С. 206 – 211.
    77. Волохова И. С. Проблемы внедрения инноваций в систему использования средств территориальных бюджетов Украины / И. С. Волохова // Россия и Европа: связь культуры и экономики: Материалы V международной научно-практической конференции (15 марта 2013 года). – В 2-х частях. – Ч. 2. / Отв. редактор Уварина Н.В.- Прага, Чешская Республика: Изд-во WORLD PRESS s r.o., 2013. – С. 212 – 222.
    78. Волохова И. С. Проблемы поиска и диверсификации доходных источников местных бюджетов Украины / И. С. Волохова // Новый Университет. Йошкар-Ола: 2014. – № 2. – С. 66
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины