ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ І РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Українська академія банківської справи

На правах рукопису

ЯЦЕНЮК АРСЕНІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 336. 71.073.3

ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ І РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук,
професор,
Міщенко В.І.

Суми - 2004

Зміст

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ І НАГЛЯДУ: НЕОБХІДНІСТЬ СТАНОВЛЕННЯ ТА НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1.1. Міжнародний досвід та стандарти банківського регулювання та нагляду інших країн
1.2. Визначення необхідності системною управління системною банківською кризою при розробці системи банківського регулювання та нагляду
1.3. Методологічні засади організації банківського нагляду в системі Національного банку України
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАГЛЯДОВИХ ФУНКЦІЙ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ НА РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
2.1. Організація реєстрації банків і ліцензування банківської діяльності
2.2. Організація попереднього контролю. Аналіз фінансово економічної діяльності банківської системи України
2.3. Інспектування банків, контроль за виконанням валютного законодавства та застосування до банків заходів впливу за порушення вимог чинного банківського законодавства
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВІ ВАЖЕЛІ УДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
3.1. Обґрунтування моделі раннього реагування з боку Національного банку України за проблемними банками
3.2. Дослідження процесу формування системи страхування депозитів в Україні
3.3. Організація банківського нагляду на соснові оцінки чутливості банку до ризику
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Банки одна з центральних ланок системи ринкових структур. Тривалий час вони були державними органами і виступали однією з несучих конструкцій адміністративно-командної системи управління. Саме тому процеси перетворень в Україні почалися з реформування банківської системи і на сьогодні сформувалася дворівнева банківська система. Перший рівень Національний банк України, другий комерційні банки. Діяльність банків першого та другого рівнів тісно взаємопов’язана, вони утворюють взаємоузгоджену й керовану єдиним органом структуру. В умовах ринкової економіки банки мають надзвичайно великі можливості впливати на економічні процеси як позитивно, так і негативно, що зумовлює необхідність регламентації їхньої діяльності.
Забезпечення стабільної банківської системи здійснюється шляхом регулювання банківської діяльності та нагляду за нею. Для цього державі необхідні розробка і впровадження законів, що регламентують діяльність банків (центрального, комерційних та державних), а також положень, які регламентують межі поведінки банків і сприяють надійному та ефективному функціонуванню банківської системи. Актуальність та значення теми полягають у тому, що насамперед від методології організації банківського нагляду з боку Національного банку України залежить дотримання банками пруденційних нормативів, оцінка роботи банків через аналіз інформації, що надається, та перевірки, що проводяться, особливо, ті, які націлені на конкретні проблемні питання, і ті, що були пов’язані зі злочинністю в окремих банках. Від ефективної системи банківського нагляду в Україні залежить забезпечення стабільності банківської системи, яка потребує з боку держави регулювання і нагляду, оскільки саме банки, на відміну від інших економічних суб’єктів ринку, містять у собі підвищену загрозу дестабілізації власної діяльності і провокування загальноекономічної кризи.
Саме на законодавчому рівні Національний банк України в змозі шляхом обов’язкового резервування певної частини ресурсів банків проводити роботу по забезпеченню стабільності грошового обігу і національної валюти, шляхом встановлення граничних нормативів платоспроможності та ліквідності знижувати загрозу дестабілізації діяльності банків і загрозу вилучення вкладниками коштів з банків.
Проблема організації ефективного банківського нагляду та регулювання є предметом дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних авторів: Дж.Селбі, П.Роуза, Б.Едвардса, К.Редхерда, Е.Хелферта, І.Д.Мамонової, Л.О.Примостки, Р.Г.Ольхової, З.Г.Ширінської, Л.К.Воронової, В.В.Коваленко, Г.Карче­вої, О.Кірєєва, В.Кротюка, В.І.Міщенка, А.О.Мороза, С.В.Науменкової, І.В.Сало та інших.
Вивчення проблеми формування ефективної банківської системи дозволили зробити висновки про необхідність системного підходу до побудови рівноважної стратегії щодо організації банківського нагляду та регулювання вУкраїні з урахуванням особливостей національної економіки. Все вищевикладене й обумовило вибір теми, мети, об’єкта та послідовність наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були використані при виконанні науково-дослідних тем Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102U006965) іСтан і перспективи розвитку банківської системи України” (номер державної реєстрації 0190044204). До звітів за цими темами включено пропозиції автора щодо стратегії розвитку системи банківського нагляду на основі удосконалення процесу проведення попереднього поточного та наступного контролю; механізму проведення фінансового моніторингу банків та методики оцінки чутливості банку до ринкових ризиків.
Результати дослідження були використані при розробці ряду законодавчих і нормативних актів держави, зокрема: Закону України Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. №2121-III, Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002р. №249-ІV, Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.05.2003р. №189, Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003-2005роки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є обґрунтування та розробка теоретичних і методологічних підходів до формування стійкого механізму банківського нагляду та регулювання на базі дослідження головних чинників, що впливають на фінансову стабільність банківської системи України.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні задачі дослідження:
· визначити сутність та обґрунтувати економічний зміст поняття системною управління системною банківською кризою;
· дослідити сучасні методологічні підходи до організації банківського нагляду з боку Національного банку України та провести порівняльну характеристику зі схемами організації системи банківського нагляду та регулювання у зарубіжних країнах;
· провести комплексний аналіз діяльності банків України за допомогою економіко-математичних методів та форм контролю, що використовує увласній діяльності Національний банк України;
· обґрунтувати методологічні підходи до процедури раннього реагування на проблеми банків;
· визначити необхідність впровадження комплексного підходу при перевірці діяльності банківських установ;
· дослідити методи управління діяльністю банків та організації банківського нагляду на підставі проведення вступного, попереднього та виїзного контролю;
· розробити процедури вирішення банківських банкрутств за допомогою системи депозитного страхування, конкурентоспроможності банківської системи;
· дослідити показники та параметри управління фінансовою стійкістю банківської установи на підставі оцінки ризиків з боку органів банківського нагляду;

· визначити завдання Національного банку України відносно заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Об’єктом дослідження є процес формування ефективного банківського нагляду і регулювання в Україні.
Предметом дослідження є організація процесу забезпечення фінансової стабільності банківської системи на підставі ефективного банківського нагляду і регулювання.
Методи дослідження. При виконанні дослідження залежно від конкретних цілей і завдань використано методи економічного аналізу та вивчення економічних процесів: нормативно-розрахунковий, балансовий, групувань, вертикальний та горизонтальний аналіз, а також методи економіко-математичного моделювання, математичної статистики і теорії ймовірності, лінійної оптимізації та параметричного аналізу, інші економічні методи. Дослідження процесу організації банківського нагляду і регулювання в Україні проведені на основі використання порівняльного, нормативно-розрахункового та балансового методів. Аналіз діяльності банків України та дослідження впливу чинників на їх стабільну діяльність проведено з використанням методу групувань та економіко-математичного моделювання. Розробку системи показників для проведення оцінки чутливості до ринкових ризиків проведено на основі математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
· суттєво уточнено критерії функціонування банківських систем для забезпечення фінансової стабільності розвитку банківського сектора; обґрунтовано методологічні засади організації банківського нагляду в системі Національного банку України; поглиблено економічну суть та визначено підходи до вибору стратегії управління системною банківською кризою;
· запропоновано нові підходи до процедури реєстрації та ліцензування банківських установ;
· визначено необхідність впровадження комплексного підходу при інспектуванні діяльності банківських установ на підставі удосконалення системи обов’язкових нормативів; розвитку практики оцінки ризиків на консолідованій основі; розширення складу інструментів і ризиків, за якими банки повинні формувати резерви за можливими втратами; підвищення оперативності і якості аналізу фінансового стану банківських установ;
· обґрунтовано новий методичний підхід до застосування моделі раннього реагування з боку Національного банку України на проблеми банківських установ на підставі системи оціночних коефіцієнтів;
· вперше запропоновано процедури вирішення банківських банкрутств за допомогою системи депозитного страхування, конкурентоспроможності банківської системи;
· вперше запропоновано модель організації банківського нагляду на основі оцінки чутливості діяльності банківської установи до ризиків.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається обґрунтованими рекомендаціями та пропозиціями щодо вдосконалення існуючих методів та запровадження нових підходів до підвищення ефективності банківського нагляду та регулювання в Україні.
На основі комплексного аналізу сучасного вітчизняного ринку банківських послуг визначено тенденції розвитку та розроблено шляхи підвищення ефективності роботи банківської системи.
Розроблено конкретні пропозиції щодо визначення чинників виникнення системної банківської кризи та розроблено схему системною управління нею.
Окремі положення та рекомендації щодо удосконалення процедури реєстрації, ліцензування та інспектування банківських установ впроваджено в роботу Генерального департаменту банківського нагляду, а також використано під час розробки пропозицій при підготовці інструктивних матеріалів і положень Національного банку України (довідка від 02.12.2003р. №0307-12).
Ряд практичних результатів дослідження використано при розробці законів України Про банки і банківську діяльність”, Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” і при підготовці нормативних актів Національного банку України, зокрема, Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003-2005 роки.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, одержані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях.
Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні економічного змісту
досліджуваних категорій і понять; удосконаленні діючої системи організації банківського нагляду і регулювання; обґрунтуванні моделі раннього реагування з боку НБУ на проблеми банківських установ; розробці моделі організації банківського нагляду на основі оцінки чутливості діяльності банківської установи до ризиків; обґрунтуванні процедур вирішення банківських банкрутств за допомогою системи депозитного страхування.
У роботі [3] автору належить дослідження рейтингових методик, що застосовуються для оцінки корпоративних облігацій.
У навчальному посібнику [4] автором розглянуто заходи впливу з боку НБУ за порушення банківського законодавства.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на конференціях і семінарах. Серед них: IV Всеукраїнська науково-практична конференція Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів в Україні” (м.Дніпропетровськ, 2003); Третя науково-теоретична конференція Сучасна картина світу: інтеграція наукового та позанаукового знання” (м.Суми, 2003); VI Всеукраїнська науково-практична конференція Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м.Суми, 2003).
Крім того, результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Української академії банківської справи та на регіональних семінарах з питань банківського нагляду і регулювання діяльності банківських установ.
Наукові публікації. Результати дослідження знайшли відображення у7наукових працях, із яких 6 опубліковані у фахових виданнях, загальним обсягом 23,49друк.арк., у тому числі особисто автору належить 6,7 друк.арк.
Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 221 сторінка, у т.ч. на 29 сторінках розміщені 11 таблиць, 20ілюстрацій, 7 додатків та список використаних джерел зі 187 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За останні роки обставини, в яких існують банки України докорінно змінилися. Лібералізація руху капіталу, дерегуляція ринку грошей та капіталів, потік фінансових інновацій, конкуренція на ринку фінансових послуг вимагають нових підходів до керівництва діяльністю банка. На фоні посилення конкуренції між банками зростає актуальність проблеми забезпечення ефективної системи банківського нагляду та регулювання з боку національного банку України.
В дисертаційній роботі досліджені шляхи підвищення ефективності банківського нагляду та регулювання діяльності банків України. Основні висновки та результати цієї роботи полягають у наступному:
1. Основною метою банківського нагляду виступає створення ефективної та конкурентноздатної банківської системи, яка б реагувала на потреби населення в наданні якісних фінансових послуг за розумну вартість.
Необхідно розуміти, що завжди існує рівновага між рівнем захисту, який пропонує нагляд, та вартістю фінансової діяльності посередників. Чим нижче ступінь сприйняття ризику банками і фінансовою системою, тим більше дієвим повинен бути нагляд.
Нагляд не може виступати гарантом проти банкрутства. В ринковій економіці банкрутство є протилежною стороною того, що суб'єкт бере на себе ризик. Те, яким чином здійснюється процедура банкрутства, збитки, які при цьому будуть понесені, є політичним питанням, яке породжує дискусії, наскільки повинна підтримуватися банківська система за рахунок громадян. Тому такі питання не можуть знаходитися тільки у полі зору органів нагляду.
Банківський нагляд повинен динамічно реагувати на всі зміни на ринку, виявляти готовність періодично переглядати політику та практику нагляду з урахуванням нових змін та тенденцій на ринку. Для цього необхідна достатньо гнучка законодавча систем
2. В дисертації надано визначення систематичної банківської кризи, що має прояв через наступні компоненти:
- Перший і найбільш терміновий компонент пов’язаний із гострою кризою ліквідності. Грошові зобов’язання банківської системи повинні бути стабілізовані, стримуючи вилучення депозитів та скорочення міжбанківських кредитних ліній, відновлюючи довіру до банків та захищаючи системи платежу від підриву.
- Другий компонент - це ліквідація некредитоспроможних та нежиттєздатних банків з системи та відновлення банківської системи до фінансової стабільності та прибутковості.
- Третій компонент зосереджується на реорганізації NPLs та операційній реструктуризації банківських позичальників.
Зазначені компоненти тісно пов’язані один з одним і їх виконання повинно бути ретельно узгодженими. Стадія стримування кризи, що зупиняє відтік депозитів та стабілізує плани на майбутнє, має пріоритет. Ці заходи дають владним органам управління час проаналізувати причини кризи та розробити відповідну стратегію. Проте, як можна швидше увага повинна бути зосереджена на розробці та впровадженні стратегії для реабілітації фінансової системи.
3. Розглянуто методологічну базу організації банківського нагляду в системі Національного банку України, яка базується на реалізації наступних цілей: захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інтереси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельмінедостатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку; створення конкурентного середовища у банківському секторі, завдяки якого знижуються процентні ставки за позичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо; забезпечення прозорості політики банківського сектора в цілому і кожного банку окремо. Підвищення відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики; підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.
4. Визначено основні проблеми функціонування банківської системи: недостатній рівень капіталізації банківської системи; відсутність в більшості банків ефективних механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку; низька рентабельність активів банків через загальну низьку якість активів, високу питому вагу неприбуткових активів у загальних активах банків та невиправдано високу вартість ведення бізнесу; низький рівень банківського менеджменту та корпоративного управління; недостатня ефективність банківського нагляду, зокрема в частині нагляду на основі оцінки ризиків банківської діяльності України.
5. З метою підвищення контролю за організацією роботи банківських установ, що створюються доцільно:
· внести відповідні зміни до Положення про порядок створення та державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою Правління НБУ від 31.08.2001р. № 375, зокрема: визначити кваліфікаційні вимоги до керівників (до заступників керівників філій, до керівників відділень в залежності від виду та спектру виконуємих операцій;
· з метою здійснення контролю за дотриманням кваліфікаційних вимог, спростити процедуру оформлення документів для визначення професійної придатності та погодження керівників банків та філій, для чого з пакету документів, який надається теруправлінню НБУ, виключити копії трудової книжки та диплома про освіту. При цьому кандидат на керівну посаду заповнює анкету, де зазначає дані щодо трудового стажу та освіти. Достовірність анкетних даних перевіряється та засвідчується відповідальною особою територіального управління НБУ;
· з метою ефективного впровадження зазначеної процедури та підвищення відповідальності керівників, доцільно також ініціювати внесення змін до Кодексу про адмінправопорушення, передбачивши адмінвідповідальність керівників банків та філій за надання недостовірної інформації щодо кваліфікації кандидатів на посади заступників керівників філій та керівників відділень;
· стосовно типових положень, які регулюють виконання операцій, доцільно запропонувати розробити та затвердити для користування комерційними банками типові положення по здійсненню банківських та інших операцій.
6. При проведенні інспекційних перевірок банківських установ необхідна реалізація комплексного підходу, який можна визначити за наступними параметрами:
· Удосконалення системи обов’язкових нормативів шляхом підвищення їх регулюючого впливу на рівень ризиків банківської установи. Перш за все, це стосується більш детального обліку щодо діючих обов’язкових нормативів реальних ризиків банківської діяльності, а з іншого боку скорочення кількості встановлених банкам обов’язкових нормативів та збереження лише нормативів, які дозволяють ефективно регулювати банківську діяльність. У зв’язку з високим ступенем системних ризиків, низькою довірою до банківської системи підвищено мінімальні вимоги до показника достатності капіталу.
· Розвиток практики оцінки ризиків на консолідованій основі, у тому числі шляхом включення даних про операції небанківських установ, що входять до банківських груп. При цьому за доцільне, вважаємо включення до обов’язкової звітності головних банків, інформацію про не банківські установи, які входять до їх складу, що дозволить в межах банківського нагляду здійснювати регулювання і моніторинг ризиків, що притаманні фінансово промисловим групам.
· Розвиток надзору на консолідованій основі, у тому числі за діяльністю банківських холдингів.
· Розширення складу інструментів і ризиків, за якими банки повинні формувати резерви за можливими втратами. До їх складу необхідно включити позабалансові операції, державні цінні папери, а також податкові та інші зобов’язання банків перед державою.
· Підвищення оперативності і якості аналізу фінансового стану банківських установ і ефективності контролю за достовірністю банківської звітності. На виконання цього завдання доцільно посилити контроль за достовірним відображенням реального стану справ в банківських установах у відповідності до систематичних перевірок, включаючи повторні перевірки, із застосуванням жорстких санкцій.
Таким чином, комплексний підхід щодо інспектування банківських установ передбачає процес створення цілісної системи, починаючи з етапу підготовки до перевірки, якості проведення перевірки, а також наступного моніторингу за прийнятими заходами надзорного характеру.
7. З метою запобігання кризових явищ в банківській системі, необхідно запровадити систему раннього реагування на проблеми банків. Мета створення системи заходів раннього реагування банківським наглядом та її застосування полягає у тому, що в доповнення до існуючих методів контролю за діяльністю банків безвиїзного та виїзного характеру, а саме: контроль за діяльністю банків по формах статистичних звітів, економічних нормативів, комплексних перевірок, аналізу висновків зовнішніх аудиторів, для більш оперативного виявлення проблем в діяльності банків на ранніх етапах Генеральним департаментом банківського нагляду Національного банку України впроваджено моніторинг діяльності банків на основі щоденних та щомісячних балансів, який передбачає застосування системи оціночних коефіцієнтів.
Система оціночних коефіцієнтів дозволяє визначити фінансовий стан кожного банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють усі сторони діяльності банків.
Така система повинна ґрунтуватися на аналізі основних показників фінансового стану банку: достатність капіталу банку - оцінка розміру капіталу банку з точки зору його достатності для захисту інтересів вкладників та підтримання платоспроможності; ліквідність банку - спроможність банку з точки зору виконання як звичних, так і непередбачених зобов'язань; якість активів - обсяг та вплив наданих проблемних кредитів та дебіторської заборгованості на загальний фінансовий стан банку; дохідність та рентабельність активів - оцінка банку з точки зору достатності його доходів для перспектив розвитку банку; якість менеджменту - по коефіцієнтам раннього реагування - це оцінка методів управління банком з точки зору ефективності його діяльності.
Зазначена система допоможе органам нагляду оперативно визначити банки, які за результатами проведеного аналізу і прогнозу в майбутньому можуть допустити втрату частини капіталу, мати збитки або проблеми з ліквідністю, що в кінцевому результаті може призвести до банкрутства.
8. З метою підвищення функціонування національної системи гарантування депозитів доцільно: надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб права переважного і безумовного задоволення вимог до банку-банкрута перед іншими кредиторами однієї черги; система страхування вкладів повинна охоплювати всі фінансово-кредитні установи, які мають ліцензію на здійснення операцій по залученню коштів; доцільно б було прив’язати гарантований розмір компенсації за вкладами до курсу вільно конвертованої валюти чи до мінімальної заробітної плати; використання коштів Фонду на відшкодування вкладів має здійснюватися не протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів, як це передбачено чинним законодавством, а відразу після припинення виконання комерційним банком своїх зобов’язань перед вкладниками; треба запровадити гнучку систему встановлення розміру регулярних зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом диференціації цього розміру залежно від ступеня ризикованості діяльності конкретного банку, використовуючи для цього економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційних банків.
9. З метою запобігання впливу банківських ризиків на діяльність банківських установ, доцільно запровадити процедуру визначення ризику банківської установи при проведенні інспекційної перевірки, що повинна містити: аналіз організації управління ринковим ризиком; визначення рівня існуючого ринкового ризику та наскільки глибоко керівництво розуміє цей рівень та фактори, які можуть призвести до його зростання; оцінка положення з управління ринковим ризиком. Визначити, чи виконуються ці внутрішні положення; оцінка внутрішніх звітів, які надаються керівництву банку для аналізу ринкового ризику (тобто переглянути Інформаційні Системи Управління); визначити, чи відбувалися останнім часом якісь різкі несприятливі зміни на ринку, які мали вплив на торгівельну діяльності банку. Якщо так, визначити, чи належним чином відреагував на них банк; визначити, чи достатньо обмежені ринкові ризики за допомогою установлених у банку лімітів. Визначити, чи знає керівництво банку про перевищення лімітів та чи вживає відповідних заходів; визначити, чи виконує вище керівництво банку вимоги нормативних актів НБУ, що стосуються управління ринковим ризиком, наприклад, обмеження відкритої валютної позиції тощо; визначити, чи запровадив банк ефективну функцію аудиту, яка з достатньою частотою подає звіти з аналізом ризиків та рішень, прийнятих керівництвом щодо операцій, пов'язаних з цими ризиками; визначити, чи врахувало керівництво банку весь обсяг операцій, пов'язаних із ринковим ризиком, під час визначення величини "надходжень під ризиком" та "капіталу під ризиком"; изначити, чи розробило керівництво банку план дій на випадок кризових обставин, що їх слід вжити в разі дестабілізації ринку; рекомендувати виправні дії, якщо виявилося, що положення, процедури, практика їхнього виконання, системи внутрішнього контролю та інформаційні системи управління мають недоліки; визначити рейтинг чутливості до ринкового ризику (рівень та ефективність управління ним).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб практика та шляхи вдосокналення.// Економіка України. 2002. - №3. С. 17-24.
2. Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю „Банківський менеджмент” / За ред.проф.Ф.Ф.Бутинця та проф.А.М.Герасимовича. Житомир: ПП „Рута”, 2001. 384с.
3. Аналіз фінансових установ: матеріали семінару 20-23 березня 2000р. - К.: Національний центр підготовки банківських працівників України, 2000. - 209 с.
4. Базові принципи ефективного нагляду за банківською діяльністю. Консультативний лист Базельського комітету по банківському регулюванню. //Бізнес та банки. - 1997. - №21. - С.4.
5. Байбулатов Р.Ж. Методика оценки эффективности банковского надзора // Бюллетень финансовой информации (рус.).- 2001.- № 8.- C.63-66
6. Бакаев А.А., Костина Н.И., Яровицкий Н.В. Имитационные модели в экономике. К.: Наукова думка, 1978. С.304.
7. Банківська справа і основи митного регулювання в Україні: Навч.посіб. / Під ред. к.е.н., доцента С.М.Фролова. Суми: ВТД „Університетська книга”. 2003. С.262.
8. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Проф. Р.І.Тиркала. Тернопіль: Карт-Бланш, 2001. 314с.
9. Банківські операції: Підручник /Мороза А.М., Савлука М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін.; За ред. Д-ра екон. наук, проф. Мороза А.М. - К.: КНЕУ, 2000. - 384с.
10. Банківські операції: Підручник. 2-ге вид., випр. і доп. / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін., за ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. К.:КНЕУ, 2002. 476с.
11. Банковский надзор и аудит: Учебное пособие/ И.Д.Мамонова, З.Г.Ширинская, Р.Г. Ольхова и др. / Под ред. И.Д.Мамоновой.-М.:ИНФРА. 1995. 112с.
12. Банковское дело: стратегическое руководство. - М.: "Издательство АО "Консалтбанкир", 1998.-432с.
13. Батракова Л.С. Экономический анализ деятельности коммерческих банков: Учебник для вузов. М:Издательская корпорация «Логос», 2000 344с.
14. Бездудный М.А. Управление рисками и совершенствование банковского надзора // Банковские услуги (рус.).- 2002.- № 2.- C.2-5
15. Белых Л.П. Устойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать банкротства. М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.-192с.
16. Бовтенко Т. Риски в банковской деятельности. // Закон и бизнес. - 1998.- N 40.
17. Бушуева И.В. Возможности использования экономико-математических методов в управлении банковскими рисками. // Машинная обработка информации. Межвед. науч. сб Вып.62. - К.: КНЕУ. 1999.- С.101-109.
18. Гладких Д.М. Інструментарій державного регулювання діяльності комерційних банків // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2002.- № 3.- C.69-74
19. Гладкіх Д. Аналіз діяльності окремих банків України за підсумками 2002 року. //Вісник НБУ. - 2003. - № 5.
20. Гордиенко А.В. К вопрсу о формировании службы внутреннего контроля // Деньги и кредит (рус.).- 2001.- № 7.- C.62-65
21. Горячек І., Конопатська Л. Регулювання організаційної структури банків як фактор підвищення ефективності банківського нагляду // Вісник НБУ. -2003. - №11. С.52-55.
22. Гриценко Р.А. Сущность и функции банковского надзора // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць: Т.6.- Суми: Мрія ЛТД, 2002.- 306 c.
23. Деньги, кредит, банки: Учебник /Под редакцией Лаврушина О.И. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 448 с.
24. Джо Селбі. НБУ і банківський нагляд // Вісник НБУ.- 1998. - №12. - С.50.
25. Документы Базельского комитета. Принципы управления рисками процентных ставок. // Бизнес и банки. - 1998. - N 15.
26. Донченко Л. Проблемные банки - головная боль банковской системы Украины. // Вестник НБУ. - 2000.- N 10.- С. 6-7.
27. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред.проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ПП „Рута”, 2003. 680с.
28. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред.проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ПП „Рута”, 2003. 680с.
29. Економічний аналіз: Навчальник посібник / М.А.Болюх, В.З.Бурчевський, М.І.Горбаток та ін.; За ред. акад..НАНУ, проф..М.Г.Чумаченка. Вид. 2-ге, перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2003. 556 с.
30. Екумов А.И. Модели учета и анализа в коммерческом банке. - Калининград, 1997. - 208 с.
31. Ерицян А.В. Пруденциальное регулирование и пруденциальный надзор // Бизнес и банки. - 2000. - №45.
32. Жарковская Е., Арендс И. Банковское дело: Курс лекцій. М.: ИКФ Омега-Л, 2002. 399с.
33. Заєць О.В., Житний П.Є.Нестеренко П.П. Банківська справа в схемах, таблицях, документах: Навчальний посібник. Луганськ: вид-во СНУ ім.В.Даля, 2002. 407с.
34. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002 № 249-1V.
35. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 №1576 // Відомості Верховної Ради України. -1991.- №49. с.682.
36. Закон України Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20.09.2001р. №2740-Ш //Відомості Верховної Ради України. 2002. -№5, ст.30.
37. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 № 959-Х11 зі змінами та доповненнями.
38. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 № 185/94-ВР.
39. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001р. №2664-Ш із змінами внесеними згідно із Законом України №485-IV від 06.02.2003 // Відомості Верховної Ради України. 2003. - №14. С.104.
40. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121-III // Відомості Верховної Ради України. 2001.- №5-6. - ст.30.
41. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-Х1V//Відомості Верховної Ради України. -1999.-№29, ст.238.
42. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: "Видавництво Лібра" ТОВ, 1996 - 224 с.
43. Інструкція Про організацію готівкового обігу установами банків України”, затверджена Постановою Правління НБУ від 12.03.2001 р. за № 69.
44. Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98. №527 зі змінами та доповненнями.
45. Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98. №527 зі змінами та доповненнями.
46. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджена постановою Правління НБУ від 12.07.2000 №283 зі змінами та доповненнями.
47. Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та ліцензованими операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136.
48. Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджена постановою Правління НБУ від 12.12.2002 №502.
49. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001р. №368 зі змінами та доповненнями.
50. Карминський А., Петров А. Рейтинг динамической финансовой стабильности банков // Бюлетень финансовой информации. 2000. - №12. С.74-77.
51. Карчева Г. Розвиток інформаційного забезпечення банківського нагляду НБУ // Вісник Національного банку України (укр.).- 2002.- № 5.- C.68-72
52. Карчева Г., Камінський А., Юрчук О. Рейтингові оцінки надійності банків та їх роль у підвищенні капіталізації банківської системи. //Вісник НБУ. - 2002.- N 2.
53. Карчева Г., Ревун В. Шляхи вдосконалення нагляду та регулювання діяльності проблемних банків // Вісник НБУ. - 2000. - №4. - С. 26-27.
54. Кириленко В., Демкович М. Отчетность коммерческих банков: ее особенности // Бухгалтерський учт и аудит. 2003. - №1. С.47-49.
55. Кірєєв О.І. Сучасний стан банківської системи та основні завдання служби банківського нагляду // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць: Т.5.- Суми: Мрія ЛТД, 2002.- 288 c.
56. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств / Навчальник посібник. К.:Видавничий дім „Скарби”, 2001. 336с.
57. Конюховский П.В. Микроэкономическое моделирование банковской деятельности. СПб: Питер, 2001. 224с.
58. Костина Н., Сучок С. Методология вероятностно-автоматного моделирования // Банковские технологии. - 2001. - №11. С.39-42.
59. Костина Н.И., Алексеев А.А. Финансовое прогнозирование в экономических системах. М.: ЮНИТИ, 2002. 285с.
60. Костина Н.И., Сучок С.В. Прогнозирование банковской деятельности в условиях трансформации экономики // Современные аспекты финансового управления экономическими процесами. Матер.науч.-практ.конф. Севастополь, 2001.
61. Котенков В., Сазыкин Б. Устойчивое развитие банков России // Бюлетень финансовой информации. 2000. - № 2. С.49-56.
62. Кредитна система України і банківські технології. У 3 кн.Кн.2: Бухгалтерський облік. Банківський нагляд. Контроль та аудит: Навчальний посібник.- Львів: ЛБІ НБУ, 2002.- 392 c.
63. Кротюк В. Підсумки діяльності комерційних банків України за 2000 рік // Вісник НБУ. 2001. - №3. С.2.
64. Кротюк В., Кірєєв О., Карчева Г. Банківська система України у 2001 році: проблеми, тенденції, перспективи // Вісник НБУ. 2002. - №3. С.2.
65. Кротюк В.Л. Становлення і перспективи розвитку банківського нагляду в Україні // Вісник Національного банку України (укр.).- 2001.- № 7.- C.2-6
66. Лист від 05.08.2003р. № 17-266/1455 „Рекомендації щодо структури відділу банківського нагляду”.
67. Лист Національного банку України від 02.09.2003р. №43-311/4728 „Щодо включення питань до програми перевірок банківських установ з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму”.
68. Лист Національного банку України від 15.03.2002 №43-311/1151 „Про призначення керівниками груп для інспектування банківських установ спеціалістів, які займають посади не нижче головного економіста”.
69. Лист Національного банку України від 16.07.2003 №48-011/266 „Про створення Управління методологічного та нормативно-організаційного забезпечення фінансового моніторингу”.
70. Лист Національного банку України від 18.06.2003 № 48-011/174-4302 „Про призначення відповідальних осіб за проведення фінансового моніторингу”.
71. Лист Національного банку України від 19.11.2003р. №48-012/584-8492 „Роз’яснення окремих норм законодавства з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом”.
72. Лист Національного банку України від 25.02.2002 №45-310/547 Про часткове визнання недійсними деяких положень нормативно-правового акту Національного банку України.
73. Лихогруд И.В. О развития банковского надзора в Республике Беларусь // Деньги и кредит (рус.).- 2002.- № 7.- C.25-27
74. Максютов А.А. Основы банковского дела. М.: Бератор-Пресс, 2003. 384с.
75. Марданов Р.Х., Кашапов М.Д., Акбашев Р.Г. Институт куратора кредитной организации как инструмент перехода к содержательному надзору // Деньги и кредит (рус.).- 2003.- № 10.- C.24-29
76. Мертенс О., Урга Дж.Ефективність банківської системи України // Банківська справа. 1999. - №6. С.29-36.
77. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ від 28.11.2001 р. за № 489.
78. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №264.
79. Методичні рекомендації з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, затверджені постановою Правління Національного банку України від 30.04.2002р. №164.
80. Методичні вказівки з інспектування банків в Україні, затверджені постановою Правління Національного банку України від 18.05.1999 №241 зі змінами та доповненнями.
81.