ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Міжнародний університет бізнесу і права

На правах рукопису

Скупський Руслан Миколайович

УДК 338.43:635.1/8

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Топіха Іван Наумович,
доктор економічних наук, професор

Херсон – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ …………………. 14
1.1. Промислове овочівництво: сутність, функції та завдання в розбудові ринкової економіки України……………………………. 14
1.2. Теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку агропромислового виробництва в умовах глобалізації економіки... 29
1.3. Інновації та їх значення у формуванні конкурентоспроможності промислового овочівництва ………………………………………… 42
1.4. Методи дослідження організаційно-економічних аспектів інноваційного розвитку промислового овочівництва …………….. 55
1.5. Умови, чинники та принципи формування моделі інноваційного розвитку овочевої галузі…………………………………………… 65
Висновки до розділу 1 …………………………………………………… 83

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ .....……… 86
2.1. Державна інноваційна політика агросектору та роль держави у формуванні сприйнятливості економіки до інновацій ……………. 86
2.2. Державне регулювання інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах: принципи та пріоритети 107
2.3. Формування інноваційної інфраструктури промислового овочівництва та організаційно-економічний механізм її функціонування………………………………………………………. 118
2.4. Організаційно-економічні важелі та стимули інноваційного розвитку овочевого виробництва в аграрних підприємствах ….…. 132
2.5. Теоретико-методологічні аспекти оцінки інноваційного потенціалу аграрного підприємства ….…………………………….. 150
Висновки до розділу 2 …………………………………………………… 165

РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ПРИЧОРНОМОР’Я УКРАЇНИ ....................... 169
3.1. Ретроспектива та організаційно-економічна оцінка
розвитку сучасного овочівництва ………………………................... 169
3.2. Агротехнології та стан модернізації матеріально-технічного забезпечення овочевого виробництва …….………………………... 194
3.3. Особливості формування та функціонування регіонального овочевого ринку …………...………………………………………… 220
3.4. Ефективність промислового овочівництва в аграрних підприємствах та трансфер інновацій ……. ....................................... 248
Висновки до розділу 3 …………………………………………………… 262

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА СУБ’ЄКТАМИ АГРОПІДПРИЄМНИЦТВА 269
4.1. Нормативно-правове забезпечення інноваційного розвитку
підприємств овочепродуктового комплексу ………………..……… 269
4.2. Науково-технічний та інформаційний аспекти впровадження інноваційних технологій в овочівництві…………………………… 278
4.3. Проблеми якості та конкурентоспроможності промислового овочівництва …………………………………………………………. 290
4.4. Роль маркетингу в підвищенні ефективності функціонування овочепродуктового комплексу…………………………………….. 299
4.5. Оцінка продовольчої безпеки та інтеграції України до СОТ у контексті інноваційного розвитку промислового овочівництва …. 312
Висновки до розділу 4 …………………………………………………… 329

РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ОВОЧІВНИЦТВА В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ …………………………………..
5.1. Концепція інноваційного розвитку сучасного овочівництва: регіональні аспекти та національні інтереси ………………………. 334

334
5.2. Особливості ризик-менеджменту в промисловому овочівництві .. 349
5.3. Моделі інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах …………………………………………… 358
5.4. Управління інноваційним розвитком промислового овочівництва та стратегія регіональної інноваційної політики ……………….. 374
Висновки до розділу 5 …………………………………………………… 389
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 393

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….. 401

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 449

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Формування й раціональне використання продовольчих ресурсів належить до найважливіших і впливовіших факторів забезпечення умов, необхідних для життєдіяльності людського організму та головним базисом зміцнення продовольчої безпеки України. Пріоритетне значення в забезпеченні населення продуктами харчування, а переробної промисловості сировиною має овочівництво - галузь рослинництва, яка вирішує питання безперебійного забезпечення людей свіжими продуктами рос¬линного походження протягом року на рівні не менше науково обґрунтованих норм споживання.
Сучасний рівень економічної ефективності функціонування аграрних підприємств не дозволяє продуктивно вирішувати проблеми стабілізації розвитку аграрного сектору вітчизняної економіки в цілому та забезпечувати його розширене відтворення. З огляду на це першочерговими завданнями подальшого інноваційного розвитку промислового овочівництва є оволодіння новітніми методами підвищення врожайності та збільшення ви¬робництва овочів, поліпшення їх якості, розширення асортименту овочевих культур, вирощування екологічно безпечної продукції, зменшення сезонності споживання свіжих овочів за рахунок вирощування їх у закритому ґрунті, запровадження дорощування та зберігання у свіжому вигляді, а також зниження затрат праці на одиницю продукції та підвищення рента¬бельності культури тощо.
Теоретичні та практичні аспекти інноваційного розвитку аграрного сектору економіки та формування його конкурентоспроможності в цілому знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких А.Г. Бабенко, М.Бутко, С.А.Володін, В.І.Гавриш, С.М.Ілляшенко, І.О.Іртищева, С.М.Кваша, О.В.Крисальний, М.Й.Малік, С.О.Осадчий, П.Т.Саблук, І.І. Савенко, В.Г.Чабан, І.І.Червен, О.О.Школьний та тощо. У різні періоди розвитку овочепродуктового комплексу, стан і тенденції розвитку овочевої галузі в Україні, її організаційно-економічні та технологічні аспекти досліджували В.І.Бойко, Г.Л.Бондаренко, З.І.Гризенкова, В.М. Гризенков, І.І.Жадан, Г.Є.Жуйков, С.В.Кальченко, М.П. Канінський, В.І. Криворучко, О.І.Лебединська, Л.О. Міронова, К.І.Олефір, В.Є.Роганіна, М.М.Рудий, В.П.Рудь, В.М.Скупий, Д.М.Трачова, Л.В.Федорова, І.І.Червен та інші науковці. Результати їх досліджень знайшли відображення у відповідних наукових працях. При цьому низка питань щодо ефективного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах потребує додаткового наукового опрацювання та усунення методологічних протиріч.
Глобалізація економіки гостро ставить питання про розвиток окремих галузей сільського господарства, які здатні забезпечити світову продовольчу безпеку. Крім того, перехід вітчизняного аграрного виробництва на ринкові відносини й членство України в СОТ зумовлює необхідність вирішення в науковому плані значної кількості питань, пов'язаних з економічним розвитком галузевих комплексів агросектору. У зв’язку з цим, виникає комплекс питань, пов'язаних з повноцінним розвитком овочевої галузі, які потребують негайного розв'язання, зокрема, концептуальних основ розвитку промислового овочівництва в нових умовах, на основі аналізу стану й тенденцій розвитку, організаційно-економічних і технологічних проблем його функціонування в аграрних підприємствах різних форм власності та господарювання.
Актуальність, теоретичне і практичне значення та недостатня розробленість вищезазначених проблем зумовили вибір теми дослідження, визначили мету і постановку завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до комплексної науково-дослідної роботи: Міжнародного університету бізнесу і права за темами «Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ» (номер державної реєстрації 0109U002936); Інституту південного овочівництва і баштанництва НААНУ «Розробка науково-теоретичних та методологічних засад формування ринку овоче-баштанної продукції» (номер державної реєстрації 0111U003198). У рамках вказаних науково-дослідних тем особисто автором визначені напрями інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах та організаційно-економічні засади формування овочевого ринку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах з урахуванням особливостей функціонування та розвитку овочевого ринку.
Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
- дослідити теоретичні аспекти проблеми та розвинути понятійно-термінологічний апарат дослідження;
- обґрунтувати теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку підприємств агросфери;
- удосконалити методологічні засади дослідження місця та ролі промислового овочівництва в аграрних підприємствах сучасного агросектору;
- уточнити принципи побудови інноваційної моделі розвитку промислового овочівництва;
- розробити цілісну концепцію формування інноваційної моделі розвитку промислового овочівництва в аграрних та переробних підприємствах;
- обґрунтувати стратегічні напрями інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах;
- запропонувати структурну модель інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах;
- обґрунтувати методичні підходи до створення інноваційного овочепродуктового кластеру;
- розробити науково-методичні підходи до формування системи оцінки ефективності аграрного підприємства в овочепродуктовому комплексі;
- розробити моделі системи інституційного забезпечення інноваційного розвитку промислового овочівництва;
- розвинути концепцію техніко-економічного обґрунтування впровадження інноваційних рослинницьких агротехнологій у овочівництві;
- запропонувати систему стимулювання та фінансової підтримки промислового овочівництва.
Об’єктом дослідження є процеси інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах у контексті реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні та прикладні аспекти формування та функціонування механізмів інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах з урахуванням особливостей функціонування овочевого ринку.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, інноваційно-інвестиційного менеджменту та аграрної економіки, досягнення вітчизняної й зарубіжної економічної науки з проблем розвитку діяльності аграрних підприємств овочепродуктового комплексу, формування та функціонування їх ресурсного потенціалу, організації та регулювання овочевого ринку. Методологія та методика дослідження базується на системному осмисленні об’єктивних процесів виникнення та впровадження інновацій в аграрних підприємствах у контексті трансформації овочевої галузі.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження: історичний – для дослідження розвитку промислового овочівництва; аналізу та синтезу – для вивчення функціонування промислового овочівництва в цілому та його окремих аспектів, включаючи екзогенні й ендогенні чинники розвитку, що забезпечило комплексний підхід до цього багатоелементного явища господарського життя; порівняльно-географічний метод систематизації – для виявлення подібності розмірів та динаміки показників внутрішньо- і зовнішньоекономічної діяльності промислового овочівництва з метою типізації регіонів; регіональний – для дослідження функціонування галузі в регіональному розвитку; статистичний – для систематизації економіко-статистичної інформації про розвиток промислового овочівництва в аграрних підприємствах, надання кількісної характеристики чинникам, які визначають стан цих процесів; економічного й SWOT-аналізу – при виявленні тенденцій, закономірностей та перспектив розвитку промислового овочівництва під впливом інноваційних процесів та для визначення інноваційних моделей його подальшого функціонування. Наочне відображення динаміки показників розвитку об’єкта дослідження здійснювалось з використанням графічного та картографічного методів.
Інформаційну базу дисертаційної роботи становили законодавчі та нормативно-правові акти з питань функціонування промислового овочівництва в аграрних підприємствах та внутрішнього ринку аграрної продукції, матеріали Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, інших відомств, науково-дослідних інститутів та центрів, звітні дані аграрних підприємств, результати спостережень за діяльністю аграрних підприємств, розробки та дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, літературні джерела та результати власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах з урахуванням особливостей функціонування та розвитку овочевого ринку. Найбільш важливі результати, отримані в процесі дослідження, та їх наукова новизна полягають у наступному:
вперше:
- розроблено цілісну концепцію формування інноваційної моделі розвитку промислового овочівництва в аграрних та переробних підприємствах, яка ґрунтується на поєднанні агротехнологічної, організаційно-економічної та інституційної компонент і враховує особливості функціонування та перспективи розвитку національного, регіональних та місцевих ринків овочевої продукції;
- обґрунтовано стратегічні напрями інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах за ключовими напрямами діяльності, які враховують специфічні ознаки та особливості галузі, тенденції її соціально-економічного розвитку й спрямовуються на досягнення високої ефективності функціонування, системної стійкості, здатності до інноваційного розвитку й інтегрування до національної та світової агропродовольчої системи;
- запропоновано структурну модель інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах на основі створення на регіональному рівні інноваційного овочепродуктового кластеру (ІОПК), механізм діяльності якого включає блоки нормативно-правової та зовнішньоекономічної діяльності, інноваційного техніко-технологічного обслуговування, фінансово-кредитного, науково-інноваційного та кадрового забезпечення, інноваційної інфраструктури;
удосконалено:
- методологічні засади дослідження місця та ролі промислового овочівництва в аграрних підприємствах сучасного агросектору, на основі узагальнення специфічних особливостей та ознак овочевого виробництва, як галузі рослинництва, на відміну від традиційних підходів, що переважно виходять з функціонального призначення сільського господарства;
- принципи побудови інноваційної моделі розвитку промислового овочівництва шляхом визначення об’єктивних та суб’єктивних закономірностей їх формування та управління ними в аграрних підприємствах, а також напрямів, способів, методів та механізмів модернізації та розширеного відтворення технічних та технологічних засобів агропромислового виробництва з урахуванням законів землеробства;
- методичні підходи до створення інноваційного овочепродуктового кластеру на основі ефективного механізму трансформації традиційної структури агропромислового виробництва в інноваційну через здійснення правових, економічних, техніко-технологічних і соціальних процесів щодо покращення ефективності функціонування аграрних підприємств та створення стратегічних інноваційних структур з метою стимулювання утворення нового технологічного укладу в агропродовольчій сфері та підвищення конкурентоспроможності овочевої галузі;
- науково-методичні підходи до формування системи оцінки ефективності аграрного підприємства в овочепродуктовому комплексі, що базується на визначенні ефективності використання земельних ресурсів, стану навколишнього середовища, використання основних засобів та оборотних активів, трудових ресурсів, маркетингової діяльності та економічної ефективності;
дістали подальший розвиток:
- понятійно-термінологічний апарат дослідження у частині уточнення змісту поняття «промислове овочівництво» як специфічної агротехнологічної та зонально спеціалізованої галузі рослинництва, яка вирішує питання науково-обґрунтованого за фізіологічними нормами, безперебійного та якісного задоволення потреб населення свіжими харчовими й дієтичними продуктами рос¬линного походження з метою відтворення його життєдіяльності, а переробної промисловості си¬ровиною в процесі формування й реалізації моделі сталого/інноваційного розвитку суб’єктів агропідприємництва;
- теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку підприємств агросфери, зокрема: уточнено класифікаційну систему напрямків інноваційного розвитку господарюючих суб’єктів агросфери (біологічний, техніко-технологічний, організаційно-економічний, соціально-екологічний) та факторів, що впливають на формування такої моделі; запропоновано підхід до визначення існуючих інновацій в промисловому овочівництві та їх класифікації, відповідно до предмету та сфери застосування інновацій в агросфері;
- моделювання системи інституційного забезпечення інноваційного розвитку промислового овочівництва, що враховує особливості сучасного етапу зміни технологічних укладів та глобалізації економічних процесів, передбачає формування інноваційних стратегічних структур, і дозволяє визначити тенденції та закономірності розвитку промислового овочевого виробництва, організації та механізмів функціонування овочевого ринку;
- концепція техніко-економічного обґрунтування впровадження інноваційних рослинницьких агротехнологій на основі дослідження об’єкту їх застосування – агроекоценозу конкретного поля, через призму притаманних йому виняткових та нестандартних властивостей та ознак, які відрізняють його від агроценозів інших полів та оптимізації енерговитрат на виробництво овочевої продукції;
- система стимулювання та фінансової підтримки промислового овочівництва на основі реалізації державних цільових програм та регіональних проектів, спрямованих на використання існуючого інноваційного потенціалу аграрних підприємств різних форм власності та господарювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретико-методологічних, методичних та практичних розробок і пропозицій у діяльності аграрних підприємств при організації промислового овочевого виробництва, при підготовці галузевих, загальнодержавних та регіональних стратегічних програмних документів програмного й прогнозного характеру, визначенні пріоритетів інноваційного розвитку овочепродуктового комплексу України в новітніх умовах.
Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться у роботі схвалені та використовуються у практичній діяльності Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 3209/66-05-23/6-11 від 12.03.2013 р.); «Південної державної сільськогосподарської дослідної станції» Інституту водних проблем і меліорації НААН України (довідка № 12-27/38 від 20.02.2013 р.); Інституту зрошувального землеробства НААН України (довідка № 07-12/04 від 21.02.2013 р.); ФГ «Владам» (довідка № 327 від 14.12.2012 р.); ТОВ «С-РОСТОК» (довідка №4-19 від 22.11.2012 р.); у навчальному процесі Миколаївського національного аграрного університету (довідка № 600 від 21.03.2013 р.) та Міжнародного університету бізнесу і права (довідка № 419 від 09.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження автора щодо формування моделі інноваційного розвитку промислового овочівництва. Результати дисертаційного дослідження, що складають його наукову новизну, виносяться на захист, теоретичні обґрунтування, прикладні розробки, висновки, пропозиції та рекомендації отримані автором самостійно. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в одноосібних публікаціях. З публікацій, виконаних у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення та наукові результати, які належать особисто автору. Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, форумах та семінарах, серед яких найбільш важливіші були апробовані на: Міжнародній науково-практичній конференції для студентів, аспірантів та молодих вчених «Оцінка перспектив розвитку економічного потенціалу України в ХХІ столітті» (Київ, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка сьогодні: проблеми та шляхи вирішення» (Одеса, 2011 р.), ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна освіта і наука в Україні: традиції та інновації» (Харків, 2011 р.), VІI Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу» (Львів, 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки: нові погляди науковців» (Дніпропетровськ, 2012 р.), ХІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Прикладна наука та інноваційний шлях розвитку національного виробництва» (Тернопіль, 2012 р.), Всеукраїнських наукових економічних читаннях з міжнародною участю «Розвиток підприємництва: теорія та практика» (Миколаїв, 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (Харків, 2012 р.) та інших.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 32 наукових працях загальним обсягом 34,0 ум. друк. арк., з них 29 одноосібних, у тому числі, одна одноосібна монографія (20,0 ум. друк. арк.) та одна монографія у співавторстві (13,7 ум. друк. арк., автору належать 0,9 ум. друк. арк.), 22 статті (11,5 ум. друк. арк.) у наукових фахових виданнях з економічних наук, у тому числі, 21 одноосібні публікації (11,0 ум. друк. арк.) у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційні роботі здійснено теоретичне узагальнення й розроблено новий підхід до вирішення важливої науково-прикладної проблеми формування та функціонування механізмів інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах з урахуванням особливостей функціонування та розвитку овочевого ринку. За результатами дослідження зроблено висновки концептуального, методологічного і науково-практичного характеру.
1. Обґрунтовано, що особливостями інноваційної діяльності в промисловому овочівництві, пов’язаними із його специфікою, крім живих організмів, є: сезонність виробництва та підвищений ризик; умови функціонування, наближені до ринкової моделі «чистої конкуренції», через значну кількість виробників овочевої продукції, практично незмінний асортимент продукції й незначний діапазон коливання її якості, досить прості умови входження на овочевий ринок та вихід з нього підприємств виробників і трейдерів та неможливість значно впливати на цінову ринкову рівновагу з боку останніх; основним джерелом зростання прибутків аграрних підприємств є зниження питомих витрат на виробництво продукції овочівництва; великий період обігу капіталу, через довготривалий строк виробництва продукції (більше року). Така умова вимагає значних вкладень у формі оборотних коштів на протязі тривалого періоду, а отримання результатів настає значно пізніше. Встановлено, що з впровадженням інновацій у галузь та підприємство, види овочевої продукції, як правило не змінюються, тільки набувають покращених властивостей (наприклад, вища врожайність томатів).
2. Концептуально доведено, що до загальних, специфічних (галузевих) принципів, якими необхідно керуватися при розробленні напрямів, способів, методів і механізмів модернізації та відтворення технічних і технологічних засобів агропромислового овочевого виробництва нині необхідно віднести: екологічність і екологобезпечність щодо різних природно-екологічних та організаційно-економічних умов ведення виробництва; технологічність, надійність, універсальність і комфортність технічних засобів за високих продуктивних та експлуатаційних показників; економічність і енергозаощадливість агротехнологічних процесів; відповідність застосовуваних нових техніко-технологічних засобів вимогам комплексної механізації, автоматизації та комп’ютеризації виробничих процесів у промисловому овочівництві, як основи підвищення продуктивності праці та істотного зниження ресурсомісткості, в тому числі й енергомісткості, овочевої продукції. З огляду на те, що розширене відтворення в сільському господарстві протікає у взаємодії економічних і агроекологічних процесів, при управлінні інноваціями потрібно враховувати вимоги не тільки економічних законів, але й законів землеробства: незамінності факторів, мінімуму, оптимуму і максимуму, сукупної дії (взаємодії) факторів, повергнення поживних речовин та плодозміни.
3. На підставі проведеного аналізу стратегічних пріоритетних напрямів інноваційного розвитку України визначено пріоритети інноваційного розвитку промислового овочівництва: технологічне переоснащення аграрних підприємств овочепродуктового комплексу; енерго- та ресурсозберігаючі технології виробництва, зберігання й переробки овочевої продукції; відтворення родючості ґрунтів, запобігання всіх видів їхньої деградації, розробка адаптивних технологій агроекосистем і агроландшафтів; розвиток виробництва органічної овочевої продукції; створення сучасної системи інформаційного та інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності в агросфері; розробку державної інноваційної політики та стратегії на загальнодержавному та регіональному рівні, спрямованих на становлення прогресивних технологічних укладів; формування організаційно-економічного механізму функціонування аграрних підприємств овочепродуктового комплексу на інноваційній основі; посилення ролі державних установ в активізації інноваційної діяльності; розробку регіональних і муніципальних інноваційних програм розвитку агросфери; удосконалення системи підготовки кадрів у галузі інноваційної діяльності, що забезпечують підвищення інноваційної активності організацій і комерціалізацію результатів наукових досліджень тощо.
4. На основі детального вивчення інституційних основ формування стратегічних інноваційних структур та визначення специфічних особливостей, що мають бути покладені в основу утворення інноваційних структур овочепродуктового комплексу, встановлено причини негативних тенденцій інноваційного розвитку промислового овочівництва. Концептуально доведено, що продовольчі кластери є однією з найефективніших форм організації інноваційних процесів та регіонального агропромислового виробництва в овочепродуктовому комплексі. У результаті дослідження визначено переваги галузевих кластерів, як відкритих соціально-економічних систем, до яких віднесено: забезпечують ефект масштабу та синергії (кооперативної взаємодії) від об'єднання навіть малих господарств та полегшують процес їх входження до інноваційних структур; базуються на співробітництві, що дозволяє уникати жорсткої, руйнівної конкуренції та забезпечує внутрішньо корпоративний доступ до спеціалізованих послуг та інновацій за порівняно низькими цінами; дозволяють повною мірою реалізувати регіональні конкурентні переваги; надають спрощений доступ до новітніх технологій; здійснюють розподіл ризиків у різних сферах спільної діяльності тощо.
5. Запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки інноваційного рівня розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємства, з використанням системи показників-індикаторів (матриця X= {хіj}, де хіj – значення j-х часткових показників для і -го регіону країни): фінансування наукових та науково-технічних робіт; обсяг наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій; чисельність фахівців, які виконували наукові та науково-технічні роботи; кількість отриманих охоронних документів (патентів); кількість поданих заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності; кількість аспірантів та докторантів; фондоозброєність; технічна оснащеність; кількість освоєних нових видів продукції у галузі; кількість підприємств, що впроваджували інновації; впровадження прогресивних технологічних процесів у галузі; обсяг реалізованої інноваційної продукції; обсяг фінансування інноваційної діяльності. При оцінці інноваційного потенціалу суб’єкта господарювання (регіону) слід виокремлювати фактичний та перспективний рівень.
6. На основі ґрунтовного дослідження ретроспективи та організаційно-економічних особливостей функціонування овочевого виробництва та картоплярства Причорноморського регіону України визначено галузеві ознаки та тенденції сучасного розвитку промислового овочівництва, основними з яких є: регіон займає провідні позиції у вітчизняному овочівництві, середня питома вага, якого за 2009-2011 рр. становила 25,7% від загальнодержавного виробництва овочів; трансформація овочівництва з крупнотоварної галузі до дрібнотоварного виробництва в господарствах населення – питома вага аграрних підприємств регіону в загальногалузевому виробництві овочів складала 32,3, картоплі – 2,9%; високий рівень енергоємності галузі та низький коефіцієнт енергетичної ефективності; зростання валового виробництва овочевої продукції у 2011 р. до 2565,2 тис.т, що перевищує на 60,1% показники 1990 р. та ранньої картоплі, з показниками – 1499,5 тис.т та 57,9% відповідно; низька врожайність, порівняно з провідними світовими виробниками; у структурі посівних площ частка овоче-баштанних культур та картоплі з 1990 р. залишається незмінною й складає близько 4,7% від загальної площі; рівень споживання овочів на одну особу зріс до 180,3 кг/рік, що перевищує на 12,0% рекомендовані диференційовані норми в Україні (161 кг/рік), картоплі - до 117,4 кг, що на 6,7% більше від норми у 110 кг/рік.
7. Дослідження етапів формування та функціонування ринку овочевої продукції дозволили виділити ряд специфічних особливостей, що його характеризують, зокрема: забезпечення важливої складової продовольчої безпеки країни та соціальна залежність; у залежності від особливостей суб’єктів ринку, що вступають у товарообмін, останній структурується в оптовий та роздрібний ринки, де реалізується овочева продукція у свіжому та переробленому вигляді; формування та функціонування ринку відбувається при одночасному посиленні розвитку його інфраструктури та цінового тиску на виробника з боку переробної промисловості; сезонність пропозиції (залежить від ресурсного потенціалу та природно-кліматичних умов) унаслідок неспівпадіння робочого та виробничого періодів, що спричиняє сезонність споживання, відповідно істотне коливання ринкових цін на неї; мала еластичність попиту на овочеву продукцію; формування значної частини доходів господарств населення; не зважаючи на високу концентрацію виробництва, можливість реалізації баштанної продукції та картоплі за середніми цінами вище загальнодержавних.
8. Визначено і систематизовано проблеми, вирішення яких є необхідним для забезпечення інноваційного розвитку промислового овочівництва в аграрних підприємствах та ефективного їх функціонування: 1) організаційні (концентрація овочевого виробництва в господарствах населення; незадовільний стан організації промислового зберігання в місцях вирощування, зокрема у свіжому та замороженому вигляді; критично низький рівень технічного забезпечення галузі та повільна модернізація технологічного процесу вирощування овочевих культур; відсутність повноцінної ринкової галузевої інфраструктури; 2) технологічні (низький рівень агротехнологій вирощування овочевих культур унаслідок недостатнього ресурсного та технологічного забезпечення (зокрема використання сортових технологій, точного висіву, касетної розсади, внесення мікродоз регуляторів росту та пестицидів тощо; висока енерго- та ресурсозатратність виробництва овочевої продукції); 3) економічні (диспаритет цін на продукцію промислового та сільськогосподарського виробництв, що унеможливлює розширене відтворення овочівництва); 4) нормативно-правові (невідповідність більшості існуючих стандартів якості плодоовочевої продукції міжнародним вимогам); 5) науково-дослідні (незадовільний стан вітчизняної селекції та насінництва овочевих культур та картоплі; висока вартість насіння й розсади тощо).
9. Розробка й використання концепцій технологій вирощування овочевих культур базуються на особливостях дії основних агрономічних, екологічних і економічних теорій, зокрема теорії систем. Звідси, базисом технології вирощування культури, як динамічної функціонально спрямованої на досягнення запланованого результату сукупної дії комплексу агротехнічних операцій з управління росту і розвитку культурних рослин та організації виробництва, за умов об’єктивно існуючих природних, ресурсних і організаційних обмежень, виступає агроекоценоз посіву сільськогосподарської культури на конкретному полі, що являє собою агроекологічну виробничу систему відкритого типу. На підставі теоретичного узагальнення системного характеру доведено, що промислове овочівництво з його порівняно стабільним асортиментом продукції належить до галузей зі змінною технологією, де зміна технології має більш глибокий економічний ефект, ніж поява нової продукції. Основою інтенсифікації в промисловому овочівництві має стати створення й упровадження у виробництво нових ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
10. Розроблено рекомендації з підвищення енергоефективності виробництва в підприємствах овочевої галузі, зокрема обґрунтовано доцільність впровадження енергетичного менеджменту на засадах забезпечення енергетичного контролю та аудиту, створення системи мотивації енергозаощадження працівників на всіх рівнях управління та розробки програми енергозбереження, яка повинна включати економічну оцінку енерговитрат (підрахунок енергоємності виробництва продукції і зі¬ставлення з нормативами), визначення резервів енергозаощадження, планування і нормування енерговитрат, систему матеріального та морального стимулювання ефективного енерговикористання. Обґрунтовано необхідність здійснення розрахунків коефіцієнтів поелементних енергетичних витрат на вирощування овочевих культур, що дозволяє встановити зв'язок між енергетичними та економічними одиницями, що дозволить об’єктивно порівняти вартість будь-якого продукту й кількість матеріально-трудових ресурсів у перерахунку на енергію, яка витрачена на його виробництво.
11. Теоретично обґрунтовано, що маркетингова діяльність овочевих аграрних підприємств має бути зорієнтована на: виробництво овочевої продукції, яку вимагає ринок; відповідну якість виробленої продукції та її цінову конкурентоспроможність (собівартість); організацію доробки, ефективного зберігання і, якщо потрібно, транспортування продукції; виробництво та реалізацію продукції в ті проміжки часу, коли ринок пропонує найвищі ціни (ранні чи пізні овочі тощо). Встановлено, що з метою підвищення ефективності реалізації овочевої продукції та максимізації чистого доходу доцільним у овочепродуктовому комплексі є створення маркетингових кооперативів, з відповідною реалізацією посередницьких функцій.
12. Розроблено Концепцію інноваційного розвитку промислового овочівництва та переробної галузі Причорномор’я до 2025 року, яка передбачає: 1) нарощення обсягу виробництва високоякісної овочевої продукції до 4 млн. т, забезпечення населення продукцією овочівництва в кількості, яка відповідає визначеним науково обґрунтованим нормам споживання, та розвиток ринкової інфраструктури; 2) створення правових, фінансових і організаційних умов для забезпечення збільшення обсягів виробництва продукції овочівництва та переробної галузі шляхом здійснення інвестицій в умовах сприятливого зовнішнього середовища та надання державної підтримки. Реалізація Концепції дасть змогу: підвищити врожайність овочевих культур у середньому до рівня 320 ц/га та ранньої картоплі – 180-200 ц/га; зменшити втрати під час зберігання до 1,5% та частку імпорту овочевої продукції; збільшити виробництво овочів в аграрних підприємствах до питомої ваги у 60% в загальному виробництві та ранньої картоплі – до 10%; створити додатково 15-20 тис. робочих місць для мешканців сільської місцевості; зменшити затрати праці з вирощування, збору та передреалізаційної підготовки овочів на 20-30%; довести обсяг експорту овочевої продукції до 1,5 млн. т та обсяг продукції переробної галузі до 1,8 млн. т у регіоні тощо.
13. У результаті дослідження встановлено, що реалізацією інноваційної моделі розвитку промислового овочівництва в агарних підприємствах має стати створення Інноваційного овочепродуктового кластеру, структура якого повинна включати: науково-дослідні інститути й навчальні заклади; центр з менеджмен¬ту й трансферу технологій; бізнес-інкубатор; аграрні підприємства; банки, фірми з венчурним капіталом; інформаційні мережі тощо. Основними стратегічними завданнями такого комплексу мають стати: моніторинг технологічного та економічного стану й тенденції розвитку галузі, знахо¬дження основних точок розвитку; оцінка наукового галузевого потенціалу й стану освоєння науково-технічних розробок, формування науково-виробничих зв’язків, форм передачі інтелектуа¬льної власності; розробка механізму функціонування інноваційної системи; розробка комплексу погоджених заходів зі створення базових елементів ін-новаційної системи, збалансованої та дієздатної інфраструктури, інтегрованої у світову інноваційну систему; освоєння наукоємних технологій і організації виробництва конкурентоспроможної продукції; підготовка й перепідготовка кваліфікованих кадрів, здатних реалізувати наукоємні технології; формування єдиного інформаційного простору галузевих суб’єктів інновацій¬ної діяльності; розробка комплексу заходів щодо ефективного освоєння наукоємної конкурентоспроможної продукції для імпортозаміщення й розширення експортного потенціалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрний сектор у світовій і національній економіці України /П.М. Макаренко, П.І. Лазаренко, І.Г. Кирленко, О.М. Леонтьєв // [Під ред. П.М. Макаренка]. - Дніпропетровськ: Пороги, 1995. – 372 с.
2. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / Під ред. Малицького Б. А. – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с.
3. Алексеєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спеціальність 08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання економікою» / І.В. Алексеєв. - К., 2002. - 33 с.
4. Алымов А. Н. Управление инновационным циклом / Алымов А. Н. и др. — К.: Наук. думка, 1993. – 268 с.
5. Американские буржуазные теории управления. (Критический анализ). — М., 1978. – 315 с.
6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.
7. Андрощук Г. Государственная инновационная политика / Г. Андрощук // Бизнес-информ. – 1997. – №1. – С. 37-40.
8. Андрощук Г. О. Національна інноваційна система Фінляндії: формула успіху / Г. О. Андрощук // Наука та інновації. – 2010. – Т.6, №4. – С. 93– 107.
9. Андрусяк Н.О. Сучасний стан виробництва і збуту овочів / Н.О. Андрусяк // Зб. наук. пр. УДАУ. - Вип. 58. – Умань, 2004. – С. 461.
10. Андрюшко А. Планування маркетингової стратегії [Електронний ресурс] / А. Андрюшко // Досвід виробництва та маркетингу овочів в Україні / [Ю. І. Сологуб, А. Ю. Андрюшко, І. М. Пономаренко, В. В. Писаренко та ін.]. – К. : Проект аграрного маркетингу, ППФ «Інфорт», 2006. – 381с.
11. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: [монографія] / Антонюк Л.Л. Поручник А.М., Савчук В.С. - К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
12. Артиш В.І. Проблеми продовольчої безпеки України / В.І. Артиш, І.А. Міщенко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nvnau_eamb/2011_168_2/11avi.pdf
13. Артюх Т.О. Маркетингове забезпечення діяльності підприємств на овочевому ринку в структурі кластер них формувань / Т.О. Артюх // Економіка АПК. – 2009. - №3. – С.144-148.
14. Артюх Т.О. Особливості маркетингових досліджень на ринку овочевої продукції / Т.О. Артюх // Економіка АПК. – 2008. - №8. – С.122-126.
15. Базилевич В. Д. Державні фінанси : навч. посіб. / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик. – К. : Атака, 2002. – 368 с.
16. Барабаш О.Ю. Овочівництво: Підручник / Барабаш О.Ю. – К.: Вища шк.., 1994. – 374 с.: іл.
17. Барабаш О.Ю. Биологические основы овощеводства /О.Ю. Барабаш, Л.К. Тараненко, З.Д. Сыч //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://agromage.com
18. Баранчеев В. П. Управление знаниями в инновационной сфере / В. П. Баранчев. - М.: Благовест-В, 2007. - 272 с.
19. Барюскіна Н.Й. Продовольча безпека як системна характеристика функціонування агропромислового сектору економіки / Н.Й. Барюскіна // Економіка харчової промисловості. - №2 (10). – 2011. – С. 5-10.
20. Бачевський Б.Є. Потенціал і розвиток підприємства : навч. посіб. / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 400 с.
21. Бачуріна І. Проблеми і перспективи експорту плодоовочевої продукції з України: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Європейська наука ХХІ століття – 2007»], (Дніпропетровськ, 16-31 травня 2007 р.) – Дніпропетровськ: «Наука и образование», 2007. – С.60-62
22. Безчастный Л. О механизме мотивации к научной и научно-технической деятельности в условиях рыночной зкономики / Л. Безчастный // Экономика Украины. - 1995. - № 8. – С. І5-23.
23. Бєлоусова Л. І. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підпримства: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 "Економіка підприємств і форми господарювання" / Білоусова Любов Іванівна. - Донецьк, 2006. - 20 с.
24. Биелка Р. Производство товарных овощей / Биелка Р. – М.: Колос, 1969. – 180 с.
25. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка). Навч. посіб. 2-е вид. перероб. і доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 688 с.
26. Білорус О.Т. Глобалізація і безпека розвитку / О.Т. Білорус, Д.Г. Лук'яненко, О.М. Гончаренко та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — 733 с.
27. Білоусько Т.М. Дослідження принципів формування та секторизації галузевих ринків сільськогосподарської продукції /Т.М. Білоусько// Збірник наукових праць НДЕІ Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, 2004. - С. 130.
28. Бойко О.Г. Можливості використання ГІС/ДЗЗ технологій у точному землеробстві / О.Г. Бойко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2010. - №4. – С.67-69.
29. Болотських О.С. Методика біоенергетичної оцінки технологій в овочівництві / Болотських О.С., Довгаль М.М. - Харків, 1999. – 348 с.
30. Болотских А.С. Настольная книга овощевода / Болотских А.С. – Харьков: Фолио, 1998. – 487 с.
31. Бригхэм Ю.. Финансовый менеджмент / Бригхэм Ю., Гапенски Л. – Спб.: Экономическая школа, 1998. – Т.1. – С.37.
32. Бутенко О. И. Инфраструктурные компоненты инновационной модели экономики /О.И. Бутенко, Е.В. Лазарева // Экономика и прогнозирование. – 2008. – № 4. – С. 69 – 81.
33. Бутко М.П. Перспективи експорту плодоовочевої продукції з України у контексті приєднання до СОТ / М.П. Бутко, І.В. Бачуріна // Агросвіт. – 2007. - №13. - С-13-17.
34. Бутко М.П. Регіональні ринки овочевої продукції: сутність, визначення та тенденції розвитку / М.П. Бутко, І.В. Бачуріна // Агросвіт. – 2007. - №10. – С.23-26.
35. Варченко О. К вопросу соединения государственного и рыночного регулирования продовольственной безопасности / О. Варченко // Экономика Украины. - 2004. - № 7. - С. 53-59.
36. Вдовенко Н.М. Роль держави в економічному і соціальному розвитку суспільства. / Н.М. Вдовенко // Інноваційна економіка. – 2011. - №3. – С.249-252.
37. Верба В.А., Новикова І.В. Методичні ре¬комендації з оцінки інноваційного потенціа¬лу підприємства / В.А. Верба, І.В. Новикова // Проблеми науки. — 2003. - №3 — С. 23-29.
38. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і практичні аспекти)/ (Відп. ред. акад. УААН В. М. Трегобчук). - К., Інститут економіки НАН України, 2003. - С. 27.
39. Вініченко І.І. Регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві / І.І. Вініченко // Агросвіт. – 2007. - №1. – С. 33-36.
40. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / Вітлінський В.В., Наконечний С.І. — К.: Борисфен-М, 1996. — С. 9.
41. Вильямс В.Р. Травопольная система земледелия // Собр. соч. – М.: Сельхогиз, 1951. – Т. VII. – С. 9.
42. Вишневська О.М. Кластерний підхід до оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу підприємтсв аграрного сектора. /О.М. Вишневська // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2011. - №1(58). – С. 28-33.
43. Власов В.І. Оцінка споживання основних продуктів харчування / В.І.Власов, Г.В.Ткач, Б.В.Духницький // Економіка АПК. – 2008. - №10. – С.3-7.
44. Вовчок С. В. Теоретико-методичні основи формування та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управлння підприємствами» / С. В. Вовчок. – К., 2009. – 20 с.
45. Володін С.А. Інноваційний розвиток аграрної науки: моногр. – К.: МАУП, 2006. – С. 137-141.
46. Гавва В. Н. Потенціал пдпримства: формування та оцінювання: навч. посібн. / В.Н. Гавва, Е.А. Божко. - К.: Центр навчально лiтератури, 2004. - 221 с.
47. Галіней С.В. Експортний потенціал машинобудівного комплексу / С.В. Галіней // Стратегія розвитку України [Економіка. Соціологія. Право]: Науковий журнал. Книжне видавництво НАУ.: Київ. – 2004. - №314. – С. 573-576.
48. Галушко Є. С. Підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу в умовах переходу до ринкових відносин (на прикладі промислових підприємств Донбасу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Євген Сергійович Галушко. – Донецьк, 1999. – 23 с.
49. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / [Гальчинський А., Геєць В., Кінах А. та ін.]. - К.: Знання України, 2002 .- 336 с.
50. Гарам В.П. Сучасне управління агротехнологічним процесом у рослинництві / В.П. Гарам, А.О. Пашко // Наука та інновації. – 2005. – Т.1. – №2. - С. 110-116.
51. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – 5-те вид.доп.. – К.: Лібра, 2007. – 720 с.
52. Гатагулин А.М. Издержки производства сельскохозяйственной продукции – методология измерения и пути снижения. – М., Агропромиздат, 1983. – 193 с.
53. Гатагулин А.М. Себестоимость и совокупные затраты труда в производстве сельскохозяйственной продукции. – М., Экономика, 1965. – 188 с.
54. Гацура Я.Т. Методологічні положення інтенсифікації аграрного виробництва на інноваційній основі. / Я.Т. Гацура // Економіка АПК. – 2001. - №9. – С.65-70.
55. Герасименко Н.А. Ризики в сільському господарстві з урахуванням регіонального аспекту / Н.А. Герасименко, О.В. Жемойда // Економіка АПК. – 2009. - №9. – С. 62-65.
56. Герасимчук Н. Экономические и институционныее условия инвестиционной деятельности / Н. Герасимчук // Экономика Украины. - 1994. - № 12. - С. 3-11.
57. Гіль Л.С. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту. Ч. 1. Закритий грунт: Навчальний посібник / Гіль Л.С., Пашковський А.І., Суліма Л.Т. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 368 с.
58. Гладій Н.В. Нарощування промислової переробки плодоовочевої продукції для цілорічного забезпечення населення. / Н.В. Гладій // Економіка АПК. – 2006. - №8. – С.64-69.
59. Голіков А.П. Економіка України: навч. посіб. / А.П. Голіков, Н.А. Казакова, О.А. Шуба. – К.: Знання, 2009. – 286 с.
60. Гольцова А.А. Экономика и организация производства овощей и картофеля в специализированых совхозах. – М.. Колос, 1966. – 254с.
61. Гоменюк М.О. Основні шляхи вдосконалення механізму управління інноваційною діяльністю. / М.О. Гоменюк // Інноваційна економіка. – 2011. - №4. – С. 171-176.
62. Государственное регулирование сельского хозяйства: концепции, механизмы, эффективность. - М.: ВИАПИ имени А. А. Никонова, “Энциклопедия российских деревень", 2005. - С. 186.
63. Григор‘єв П.А та ін. Овощи – от поля до потребителя – опыт и проблемы агропромышленной интеграции. – М., Россельхозиздат, 1982. – 156 с.
64. Гризенкова З.І. Аналіз фактичного стану овочевого агропромислового підкомплексу в Україні і стратегія його розвитку на перспективу / З.І. Гризенкова // Овочівництво і баштанництво: Респ. міжвід. тем. наук. зб. Вип.37. - К.: Урожай, 1992. – 326 с.
65. Гусарова В.Ю. Основные направления развития инновационной теории: [Електронний ресурс]/В.Ю. Гусарова. – Режим доступу: http://www.tisbi.org/ science/vestnik/2004/issue3/Econom3.html
66. Гусев В. Государственная инновационная политика: аспект интернационализации / В. Гусев // Экономика Украины. - 2003. - № 6. - С. 77-84.
67. Гуткевич С.О. Інвестиційна привабливість аграрного сектора / С.О. Гуткевич // Агроінком. – 2003. - №5-8. – С. 38-39.
68. Даниелов А. Р. Развитие высокотехнического сектора американской промышленности // США, Канада: Экономика, политика, культура. – 2001. – № 2. – С.145-156.
69. Дементьєва С.Я. Підвищення економічної ефективності виробництва овочів відкритого грунту у сільськогосподарських підприємствах Криму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук.: спец. 08.00.03/ С.Я. дементьева. - Сімферополь, 2000. – 20 с.
70. Дем'яненко М.Я. Страховий захист у сільському господарстві / М.Я. Дем'яненко // Фінансові проблеми формування та розвитку аграрного ринку // Доповідь на дев'ятих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 26-27 квітня 2007 p. - К.: УААН ННЦ IAE, 2007. - 64 с.
71. Дем’яненко С.І. Інноваційне зростання – основа стабільності агропромислового комплексу / С.І. Дем’яненко // Наука та інновації. – 2005. - №1. Т.1. – С.87-98.
72. Денис Т. Міжнародний стратегічний альянс як механізм інноваційного розвитку підприємства / Т. Денис // Регіональна економіка. - 2005. - №4. - С. 145-152.
73. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінета Міністрів України, від 19.09.2007 року № 1158 // Офіційний вісник України. - 2007. - С.7-46.
74. Державна цільова програма сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minagro.kiev.ua.
75. Дерманська Л.В. Теоретичні засади формування концепції інноваційного розвитку підприємств / Л.В. Дерманська // Інноваційна економіка. – 2011. – №6. – С.171-175.
76. Дідковська Л.І. Особливості перспективного способу меліорації – краплинного зрошення / Л.І. Дідковська // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSHB_2011/Economics/12_80558.doc.htm
77. Добринін В.А. Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства и пути ее повышения / Добринін В.А. – М., 1981. – 326 с.
78. Довгань С.В. Іноваційно-інвестиційне забезпечення сталого економічного зростання. / С.В. Довгань // Інноваційна економіка. – 2010. - №3. – С. 181-186.
79. Довгий С.О. Інформація аерокосмічного землезнавства / С.О. Довгий, В.І. Лялька. – К.: Наукова думка, 2001. – 285 с.
80. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
81. Дорошенко Ю.А. Управление формированием и развитием инновационного потенциала предприятия / Ю.А. Дорошенко, О.В. Кочеткова // Совершенствование механизма хозяйствования в современных условиях: Сб. докладов Междунар. научно - практич. интернет-конфер. – Белгород: Издательство БГТУ им. В.Г. Шухова, 2004. - Режим доступа: http://conf.bstu.ru/conf/docs/0033/0761.doc.
82. Досвід виробництва та маркетингу овочів в Україні / [Ю. І. Сологуб, А. Ю. Андрюшко, І. М. Пономаренко, В. В. Писаренко та ін.]. – К.: Проект аграрного маркетингу, ППФ «Інфорт», 2006. – 381с.
83. Другопольський Л. Кластерна модель розвитку промислового виробництва регіону як фактор ефективних структурних реформ / Л. Другопольський // Економічний часопис XXI. — 2003. - №2. - С.38-54.
84. Друкер П. Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы: Пер. с англ. / Друкер П. Ф. — М., 1992. – 289 с.
85. Дудоров И.Т. Экономика овощеводства открытого грунта / Дудоров И.Т. – М.: Россельхозиздат, 1977. – 274 с.
86. Душко М.В. Агроекономічне обґрунтування концепцій технологій вирощування сільськогосподарських культур / М.В. Душко // Економіка АПК. – 2007. - №4. – С. 39-45.
87. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін. / За ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.
88. Экономика сельского хозяйства. / Под ред. Добрынина В.А., Беляева А.В., Дунаева П.П. и др. – М.: Агропромиздат, 1990. - 476 с.
89. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. — 6-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2007. — 719 с.
90. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки / С.А. Єрохін. - К.: Світ знань, 2002. - 528 с.
91. Желабаєва В.С. Эффективность разделения труда в овощеводстве. – М.: Колос, 1979. - 128 с.
92. Жиц Г. И. Способности и ресурсы: продолжение рассуждений о методологии оценки инновационного потенциала социально-экономических систем различного уровня сложности / Г.И. Жиц // Инновации. – 2008. – №5. – С. 92-95.
93. Забезпечення конкурентоспроможності і економічного зростання в регіональному АПК: Колективна монографія / Під ред. І.І. Червена, Л.А. Євчук. - Миколаїв.: МДАУ, 2005. – 440 с.
94. 3адорожная О. О структурно-инвестиционной политике в условиях перехода к рынку / О. Задорожная // Экономика Украины. - 1995.- №4. - С. 82-84.
95. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 № 1602-III (із змінами, внесеними згідно із Законом N 4731-VI (4731-17) від 17.05.2012)/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.zakon2.rada.gov.ua
96. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1447-VI (1447-17) від 04.06.2009; № 1782-VI (1782-17) від 22.12.2009; № 2373-VI (2373-17) від 29.06.2010; № 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010; № 2856-VI (2856-17) від 23.12.2010; № 4216-VI (4216-17) від 22.12.2011; № 4391-VI (4391-17) від 09.02.2012; № 5060-VI (5060-17) від 05.07.2012)/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua
97. Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31.05.2007 № 1103-V (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1804-VI (1804-17) від 19.01.2010; № 4441-VI (4441-17) від 23.02.2012; № 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012)/[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua
98. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року № 40-ІУ // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2002. - № 36. - С. 266.
99. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV (із змінами, внесеними згідно із Законами № 380-IV (380-15) від 26.12.2002; № 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003; № 17-18, ст.250 № 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004; ст.162 № 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005; ст.267 № 2314-VI (2314-17) від 03.06.2010; ст.484 № 3715-VI (3715-17) від 08.09.2011)/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon2.rada.gov.ua
100. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1991. - № 47.- С. 12.
101. Закон України «Про наукову та науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 № 51/95-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1069-XIV (1069-14) від 21.09.99; № 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006) /[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon2.rada.gov.ua
102. Закон України "Про основи державної політики в області науки і науково-технічної діяльності" від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1992. -№ 12. - С. 134.
103. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18.10.2005 № 2982-IV/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua
104. Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003 р. №433-ІV/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=433-15
105. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon3.rada.gov.ua
106. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 № 2623-III (із змінами, внесеними згідно із Законами № 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006; № 2519-VI (2519-17) від 09.09.2010)/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon2.rada.gov.ua
107. Захарченко А. И. Экономический механизм процесса нововведений: науч. пособ. / А. И. Захарченко; Под ред. И. П. Продиуса. – Одесса : ИРЗНТиТ, 2005. – 449 с.
108. Захарченко В.І. Кластерний підхід до аналізу і підвищення конкурентоспроможності економіки України та її регіонів / В.І. Захарченко, С.В. Захарченко // Вісник Хмельницького нац. ун-ту; Серія: Економічні науки. - Хмельницький: ХНУ, 2009. - №5, Т. 1. - С. 53-57.
109. Зіновчук В.В. Методологічні аспекти взаємозв’язку розвитку економічних, екологічних та соціальних систем / В.В. Зіновчук // Економіка АПК. – 2000. - №7. – 27-34.
110. Зінченко О.І., Рослинництво: Підручник / О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко; За ред. О.І.Зінченка. – К.: Аграрна освіта, 2003. – 591 с.:іл..
111. Зубець М. Аграрна наука на шляху інноваційних перетворень / Зубець М., Володін С. // Голос України. – 2004. - №103. – 8 червня.
112. Іванова Є. Методичні засади стратегічної оцінки інноваційного потенціалу підприємств хімічної промисловості / Є. Іванова // Економіст. - 2006. - № 12. - С. 68-71.
113. Ігнатьєва І.А. Формування системи оціночних індикаторів стратегічного потенціалу підприємств легкої промисловості / І.А. Ігнатьєва // Легка промисловість. - 2004. - № 4. - С. 42-43.
114. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: навч. посібн. / С. М. Ілляшенко. – Суми: Університетська книга, 2003. – 581 с.
115. Інвестиційна привабливість аграрно-промислового виробництва регіонів України / П.Т. Саблук, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська та ін. // За ред. М.І. Кісіля, М.Ю. Коденської. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 478 с.
116. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації: Аналітична доповідь центру Розумкова /[Електронний ресурс] // Національна безпека і оборона. – 2004. – №. 7. – С. 1-25. - Режим доступу: http://www.uceps.org/ua/show/712/
117. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика. / За ред. д-ра економ. наук., проф. Л.І. Федулової. – Київ: «Основа», 2005. – 522 с.
118. Инновационная деятельность: толковый словарь. Термины инновационного менеджмента и смежных областей (от А до Я) / [В. С. Зверев, Г. А. Унтура, В. И. Федосеев]; отв. ред. В. И. Суслов. – Новосибирск: Сиб. науч. изд-во, 2006. – 183 с.
119. Инновационный потенциал: современное состояние и перспективы развития : монография / [В. Г. Матвейкин, С. И. Дворецкий, Л. В. Минько и др.] – М. : Машиностроение-1, 2007. – 284 с.
120. Іртищева І.О. Врахування регіональних особливостей агропродовольчої сфери у інноваційному механізмі розвитку / І.О. Іртищева // Агроінновації Причорномор’я – загальні питання. – [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://agroin.org/statti/irtysheva_3.html
121. Іртищева І.О. Інноваційне оновлення агропродовольчої сфери Причорноморського регіону: Монографія. – Миколаїв: Дизайн та поліграфія. 2010. – 412 с.
122. Калінчик М.В. Методичні та практичні аспек