ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

На правах рукопису

БОТВІНА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 338.439.4:633.1

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Мармуль Лариса Олександрівна
доктор економічних наук, професор

ХЕРСОН - 2008

ЗМІСТ

4) ВСТУП..................................................................................................................... 4
5) РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТО-СПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ....... 10
1.1. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: сутність та значення.................................................................................................................... 10
1.2. Фактори, складові та принципи забезпечення конкуренто-спроможності............................................................................................................ 25
1.3. Методичні основи оцінки конкурентоспроможності......................... 39
Висновки до розділу 1................................................................................. 54
6) РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.................................... 57
7) 2.1. Конкурентоспроможність та якісний стан виробничо-ресурсного потенціалу.….....................................................................................................…. 57
8) 2.2. Ефективність спеціалізації рослинницьких і тваринницьких галузей ..................................................................................................................... 78
9) 2.3. Ступінь збалансованості та насиченості ринку продовольчої продукції...........................................................................................................…… 106
10) Висновки до розділу 2........................…..................................................... 116
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТО-СПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ………………... 120
3.1. Посилення державної підтримки конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників............................................................................. 120
3.2. Інвестиційно-інноваційне забезпечення підвищення конкуренто-спроможності............................................................................................................ 134

ВСТУП

Актуальність теми. Формування та підвищення конкуренто-спроможності аграрного виробництва в Україні належать до пріоритетних завдань національного економічного розвитку. Це визначається винятковим значенням аграрного підприємства у забезпеченні сталого розвитку аграрного ринку, здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків, створення продовольчої безпеки держави. Актуальність вирішення проблеми конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств посилюється фактором вступу України до світової організації торгівлі (СОТ). Тільки конкурентоспроможні підприємства можуть виробляти продовольчу продукцію у відповідності до вимог міжнародних стандартів, та зможуть використати переваги міжнародного співробітництва у інвестуванні, кредитуванні, сертифікації, страхуванні, науково-технічному забезпеченні сільськогосподарського виробництва та реалізації продовольчих товарів - з іншої.
Конкурентоспроможність в економічній аграрній науці відноситься до ключових категорій, що відображає ефективність формування та використан-ня ресурсного потенціалу, спеціалізації, інвестиційно-інноваційних можливо-стей та резервів, важелів управління та маркетингу в аграрних підприємствах всіх форм власності та організації виробництва. Її рівень визначається обсягами, асортиментом та якістю виробленої продукції, фінансово-економічним становищем суб’єкту господарювання. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності першочергове значення мають ефективна організація та висока культура виробництва; підприємницька ініціатива; рівноправний доступ до ресурсів; сприятлива цінова кон’юктура, державна підтримка вітчизняного товаровиробника.
При цьому важливе значення має врахування регіональних особливос-тей функціонування сільськогосподарських підприємств та формування ринку продовольчої продукції. Саме конкурентоспроможність визначає місце та роль аграрних підприємств у територіальному поділі як в регіоні, так і в країні та за її межами.
Проблеми формування та підвищення конкурентоспроможності сільсь-когосподарських підприємств досліджували відомі українські та зарубіжні економісти: В. Бойко, В. Беспалов, В. Геєць, О. Гудзинський, С. Кваша, П. Макаренко, М. Малік, Л. Мармуль, П. Саблук, В. Ситник, І. Топіха, О. Шпи-чак, М. Портер, П. Друкер, Ф. Котлер. В їх працях всебічно розглянуті про-блеми формування конкурентного середовища і конкурентних відносин, дер-жавної підтримки товаровиробників, стратегії розвитку підприємств у тому або іншому конкурентному середовищі. Проте питання використання вироб-ничих ресурсів, інвестиційно-інноваційного забезпечення, факторів спеціалі-зації, інновацій у підвищенні конкурентоспроможності з урахуванням регіо-нальних особливостей функціонування аграрних підприємств висвітлені недостатньо. Це зумовило вибір теми, формулювання мети і завдань дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до теми науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права “Джерела та особливості формування фінансового потенціалу в АПК регіону” (номер державної реєстрації 0107U112696) та зкоординована з науково-дослідною тематикою Херсонського державного аграрного університету за темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є об-ґрунтування теоретико-методичних засад та практичних напрямів підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.
У процесі реалізації поставленої мети були визначені та вирішені насту-пні питання:
- узагальнити теоретичні положення щодо сутності конкурентоспромо-жності сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах аграрного ринку;
- визначити фактори, принципи та складові формування конкурентосп-роможності та конкурентних переваг аграрних підприємств;
- обґрунтувати методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможно-сті сільськогосподарських підприємств та продовольчої продукції;
- здійснити аналіз конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону;
- виявити проблеми та тенденції формування конкурентоспроможності підприємств різних форм власності і організації, величини та ресурсного по-тенціалу;
- обґрунтувати напрями підвищення конкурентоспроможності сільсько-господарських підприємств на основі державної підтримки, інвестиційного забезпечення та інноваційного розвитку;
- здійснити моделювання конкурентоспроможних аграрних підпри-ємств.
Об’єктом дослідження є процеси формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти формування й забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною й методичною базою дослідження є загальнометодологічні підходи, зокрема діалектичний та системний до вивчення економічних явищ і процесів. У роботі використані законодавчі й нормативно-правові акти з питань розвитку аграрного сектору економіки та формування конкурентоспроможності аграрних підприємств; наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань теорії й практики забезпечення конкурентоспроможності як однієї з основних категорій ринкової економіки в сільському господарстві; аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики, Херсонського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації. У процесі роботи використані методи економічних досліджень: монографічний та абстрактно-логічний – для обґрунтування теоретико-методичних засад формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в умовах регіону; при формуванні теоретичних узагальнень, факторів та принципів управління конкурентоспроможністю, критичному аналізі досліджень інших авторів; економіко-статистичні методи – при визначенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств; маркетингові - при дослідженні ринку продовольства та оцінці кон’юнктури ринку на перспективу; порівняльний – при порівнянні показників конкурентосп-роможності підприємств даного й інших регіонів та галузей АПК; графічний – для визначення структурних змін на регіональному продовольчому ринку; системно-структурний – для аналізу ресурсного потенціалу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств; аналітичного прогнозування (визначення системи заходів організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств); економіко-математичні та моделювання – для обґрунтування підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження теоретичних та методичних засад формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств дозволило отримати наукові результати, які характеризуються науковою новизною:
вперше:
- здійснено обґрунтування принципів забезпечення конкурентоспромо-жності аграрних підприємств з урахуванням факторів раціонального використання виробничо-ресурсного потенціалу; сталого інвестування, інноваційного розвитку;
удосконалено:
- методичні основи оцінки конкурентоспроможності із залученням ма-тематичного моделювання конкурентоспроможних підприємств;
- аналіз конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону через врахування ефективності спеціалізації та диверсифікації вироб-ництва; ступеня насиченості ринку продовольчою продукцією підприємств регіону;
набули подальшого розвитку:
- засоби підтримки конкурентоспроможності аграрних підприємств як поєднання державного впливу та впливу органів місцевого самоврядування;
- інноваційні складові підвищення конкурентоспроможності через впровадження технологій крапельного зрошення, виробництво продукції органічного землеробства.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані у роботі результати та висновки формують наукову та практичну основу для вирішення проблем формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону. Рекомендації автора, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, передані для практичного використання Головному управлінню агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідка №9-700-6/358 від 04.06.2008р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність ПСП «Маяк» Білозерського району Херсонської області з метою поглиблення переробки агропромислової продукції для підвищення конкурентоспроможності виробництва (довідка № 15 від 07.05.2008р.), Інститут землеробства південного регіону УААН (довідка № від р.). Теоретичні надбання й висновки дисертації ви-користовуються у навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету та Міжнародного університету бізнесу і права при викладанні економічних дисциплін “Економіка підприємства”, “Планування діяльності підприємств різних галузей” (довідка № 111 від 09.06.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертації одержані автором особисто. У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, особистий внесок автора складає близько 90% обсягу роботи і полягає в постановці й розробці основних наукових положень і засобів досягнення результатів.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення і результати ро-боти доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фор-мування сучасної стратегії розвитку підприємництва в Україні” (м. Херсон, 2006р.); Міжнародному Форумі “Економічні і культурні аспекти інвестиційної привабливості Херсонщини”(м. Херсон, 2008р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Социально-экономические проблемы развития регионов в контексте современных процессов международной интеграции” (м. Херсон, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка і підприємництво: методологічні аспекти обліку, фінансів та аудиту” (м. Полтава, 2008р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу МУБіП та ХДАУ (2006 – 2008рр.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані в 8 наукових працях загальним обсягом 3,8 друк. арк., з яких 6- у фахових виданнях загальним обсягом 3,6 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 171 сторінках комп'ютерного тексту. Робота включає 42 таблицю, 17 рисунків, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 161 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств належить до пріоритетних та найбільш проблемних з точки зору державного регулювання завдань. Особлива увага при цьому належить, на нашу думку, забезпеченню збалансованого поєднання державного регулювання та підприємницької ініціативи, удосконаленню організаційно – економічного механізму господарювання; врахуванню міжнародних норм і стандартів виробництва у зв’язку із членством у СОТ; узгодженню державних, регіональних та місцевих умов і потреб (інтересів) щодо конкурентоспроможності – відродженню зрошення, відновленню селекційної роботи, створенню належної ринкової інфраструктури, підвищенню ефективності операційної діяльності аграрних підприємств.
2. Конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства – це концентрований вираз сукупності його можливостей та резервів виробляти та реалізовувати на ринку якісну сільськогосподарську продукцію (ресурсного потенціалу, спеціалізації та диверсифікації виробництва, інновацій, організації та управління). При цьому конкурентоспроможність може бути виявлена тільки шляхом порівняння аграрних підприємств тієї або іншої галузі у межах регіону, країни, світового ринку.
3. Організаційно–економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств включає заходи державної підтримки вітчизняних товаровиробників на рівні нормативно – законодавчого забезпечення; бюджетної підтримки; цінову політику на продовольчі товари; фінансово – кредитне забезпечення та податкове регулювання основної діяльності й аграрної інфраструктури; стандартизацію якості сировини та готової продукції; моніторинг аграрного ринку та маркетингові стратегії підвищення конкурентоспроможності.
4. Найбільший вплив на конкурентоспроможність аграрних підприємств здійснюють наступні фактори: ресурсний потенціал; фінансове становище; спеціалізація та диверсифікація виробництва; організація діяльності; кон’юнктура ринку сільськогосподарської продукції. В сучасних умовах пріоритетними для забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств є їх державна підтримка; надходження інвестицій, впровадження інновацій. Узагальнюючими показниками конкурентоспроможності виступають обсяги виробництва та реалізації конкурентоспроможної продукції. Разом з тим недопустимим для визначення конкурентоспроможності продукції є використання одного-двох показників, оскільки такий підхід характеризує лише один аспект конкурентоспроможності.
5. При цьому кількість сільськогосподарських підприємств скорочується за рахунок їх поступового укрупнення. Великі підприємства, зосереджуючи понад 2/3 площ сільськогосподарських угідь, є найбільш конкурентоспроможними виробниками аграрної продукції.
6. Сільськогосподарські підприємства області мають середню рентабельність виробництва на рівні 9,8 %. Кількість збиткових підприємств досягає 1/3, проте сума збитків порівняно з 2000 р. скоротилася на 20,5 млн. грн. або на 18,7%. У структурі посівних площ переважають зернові і зернобобові (55,0%) і технічні культури – 31,6%. На кормові приходиться 6,8%, на картоплю, овочі та баштанні – 6,6% посівних площ. Тваринництво спеціалізується на вирощуванні ВРХ, птахівництві, молочному скотарстві. При цьому поголів’я худоби скоротилося порівняно з 1990 р. у 4,5 разів, свиней – 5,0 разів, птиці – у 2,8 рази. Значення галузі спеціалізації втратило вівчарство, де поголів’я скоротилося у 12,0 разів. Таке звуження спеціалізації не дозволяє використовувати переваги природноресурсного потенціалу регіонального АПК і зменшує конкурентоспроможність аграрних підприємств.
7. Найбільш конкурентоспроможними на аграрному ринку регіону є сільськогосподарські підприємства, що спеціалізуються на виробництві зернових, соняшнику, сої, овочів і плодів, баштанних культур. Про це свідчать їх відносно високі показники урожайності, стабільність валових зборів, значна питома вага у поставках сировини переробним підприємствам. Більш високі темпи збільшення частки у забезпеченні валових зборів характерні для фермерських господарств. Сільськогосподарські підприємства є конкурентоспроможними за обсягами поставок сировини на переробні підприємства. Натомість поставки молока та м’яса підтверджують вищу конкурентоспроможність господарств населення у розвитку тваринництва. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств значною мірою характеризують обсяги та рівень споживання продуктів харчування населенням. На Херсонщині рівень споживання продовольчої продукції, за винятком молока, яєць та картоплі, є вищим, ніж в Україні. Проте є позитивні тенденції збільшення обсягів споживання за рахунок власного виробництва, оскільки в регіоні виробляється у 3,0 – 11,0 разів більше рослинницької продукції на душу населення, ніж у середньому в країні, а тваринницької – співпадає з середньодержавними значеннями. Власне виробництво забезпечує платоспроможний попит на рівні 100–746%. Виняток становить лише виробництво цукру, м’яса та м’ясопродуктів.
8. Основними проблемами, що негативно впливають на конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств Херсонської області є: недостатня бюджетна підтримка аграрного виробництва, що ведеться в зоні ризикованого землеробства; нестача власних фінансових та матеріально – технічних ресурсів для впровадження інновацій та забезпечення енерго– та ресурсоощадного виробництва; зниження ефективності виробництва через недотримання науково – обґрунтованої системи землеробства; орієнтація переважно на ринкові фактори формування спеціалізації та диверсифікації діяльності; вузька спеціалізація у функціонуванні підприємств; недостатнє інфраструктурне забезпечення основного виробництва.
9. В умовах Херсонщини важливе значення має подальша державна підтримка конкурентноспроможного та експортноорендованого зернового господарства, виробництва соняшнику, біопалива, баштанництва, садівництва та виноградарства. При цьому необхідним є посилення державного контроль за дотриманням сівозмін з метою попередження виснаження ґрунтів, значні перспективи з огляду на місцеві умови має розвиток великотоварних сільськогосподарських підприємств (площею понад 5,0 тис. га) що демонструють найбільше прибутковість та рентабельність, отже, й конкурентоспроможність виробництва.
10. Важливими чинниками підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств Херсонської області є інвестиційно-інноваційне забезпечення їх розвитку. Основним джерелом надходження інвестицій є власні ресурси, бюджетна підтримка, а також іноземні інвестиції. При цьому на власні кошти підприємств приходиться 60% інвестиційних ресурсів на іноземні –10%. До 2015 р. прогнозується збільшення їх обсягів до 20% . До пріоритетних напрямів їх використання належить впровадження інновацій, підтримка ресурсоощадних технологій, створення інтегрованих структур з виробництва та перероблення сільськогосподарської сировини.
11. Запорукою підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону є бізнес-планування їх діяльності. Бізнес–план, розроблений для науково – дослідного господарства Інституту землеробства південного регіону (ІЗПР) УААН, дозволяє зменшити собівартість товарного зерна кукурудзи на 9,0%; довести прибуток до 24,0 грн./ц, рентабельність - до 65,7%, збільшити обсяги виробництва товарного зерна у 4,0 разів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 256 с.
2. Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Наукові положення удосконалення економічного і господарського механізмів розвитку сільського господарства // Економіка АПК. — 2005. — № 10. —С. 14-19.
3. Амбросов В.Я. Формування конкурентоспроможності реформо¬ваних господарств //Економіка АПК. - 1999. -№4.- С.7-10.
4. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підруч. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
5. Андрианов В.Д. Конкурентоспособность России в ми¬ровой экономике // Маркетинг. – 1999.- №2. С. 3-19.
6. Андреев Д. Конкурентоспособность сельскохозяйственной продукции и ее оценка // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2005. - №4. - С. 39 - 41.
7. Артиш В.І. Розрахунки імпортних поставок товарів в Україну // Економіка АПК. – 2004. - №3. – С. 143 – 146.
8. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта.–2-е изд., доп.–М.: Финансы и статистика, 2000.–208с.
9. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпе¬чення /Адміністрація Президента України; Національний ін-т стратегічних досліджень. - К. - 2002. – 124 с.
10. Безух О.В. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 7. - С. 3-8.
11. Бендиков М. Экономическая безопасность промышленного предприятия (организационно-методический аспект) // Консультант директора. – 2000. - № 2. – С. 7-13.
12. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 330 с.
13. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства // Економіст. – 2001. - №11. – С. – 48.
14. Боженко М. І., Гута О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. Навч. посіб. – Львів, 2001. – 176 с.
15. Бородин Г.В. Конкурентоспособность в рыночной экономике. – М.: ТЕИС, 2005. – С 13 – 14.
16. Ботвіна Н.О. Методичні засади формування конкурентоспроможності аграрних підприємств /Н.О.Ботвіна // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. -Вип. 44. – Херсон: Айлант, 2006. - С. 232 – 243.
17. Ботвіна Н.О. Виробничо-ресурсний потенціал агарних підприємств як фактор їх конкурентоспроможності /Н.О.Ботвіна // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Вип. 46. - Херсон: Айлант, 2006. - С. 151 – 155.
18. Ботвіна Н.О. Механізм підвищення конкурентоспроможності галузей АПК на зовнішньому ринку /Н.О.Ботвіна // Бізнес – навігатор //Науково-виробничий журнал. – Вип. № 13 (3). – Херсон: МУБіП, 2007. - С. 43 – 46.
19. Ботвіна Н.О. Вплив спеціалізації на конкурентоспроможність агарних підприємств /Н.О.Ботвіна //Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Вип. 47. – Херсон: Айлант, 2007. - С. 276 – 286.
20. Ботвіна Н.О. Засоби державної підтримки конкурентоспроможності агропромислового виробництва /Н.О.Ботвіна // Вісник аграр. науки Причорномор’я.- Спец. випуск 2(45). - Миколаїв, 2008. - С. 76 - 82.
21. Ботвіна Н.О. Зовнішньоекономічні чинники формування конкурентоспроможності агарних підприємств /Н.О.Ботвіна // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. Вип. 72. – Харків: ХНТУСГ, 2008. – С.90-93.
22. Ботвіна Н.О., Петіна Л.В. Інвестиційне забезпечення конкуренто-спроможності аграрних підприємств Херсонщини //Матер. Міжнар. Форуму “Економічні і культурні аспекти інвестиційної привабливості Херсонщини”. Херсон: МУБіП, 28 січня 2008 р. –С. 51 – 53.
23. Ботвіна Н.О., Мармуль Л.О. Інвестиційно-інноваційні аспекти підвищення конкурентоспроможності агарних підприємств //Матер. міжн. наук.-практ. конф. “Социально-экономические проблемы развития регионов в контексте современных процессов международной интеграции”.- Херсон: ХНТУ, 2008. – С. 171 – 173.
24. Буркинский Б.В., Стрелец А.А. Экономическая оценка конкурентоспособности / НАН Украины; ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований. – О., 1998. – С.
25. Відун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства. – К.: ЦНЛ, 2003. – С. 416.
26. Вітвицький В.В. Системність в оцінці продуктивності // Продуктивність агропромислового виробництва. – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”. – 2005. - № 2. – С. 8.
27. Валітов С.С. Конкурентне право України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 432 с.
28. Гайдуцький А.П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України. — К.: Нора-Друк, 2004. — 156 с.
29. Гейця. В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. HAH України В.М. Гейця. — К.: Фенікс, 2003. — 325 с.
30. Глібов Р.В. Резерви підвищення конкурентоздатності товаровиробників молока // Економіка АПК. – 2004. – № 2. - С. 122– 129.
31. Головач А.В., Єріна А.М. Статистика. – К.: Вища шк., 1994. – С. 100.
32. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Финпресс. - 1988. - 416 с.
33. Гринько Т.В. Механізм формування конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на «народних ринках”: Моногр. — Кривий Ріг: Вид. Дім, 2005. — 323 с.
34. Данилишин Б.М., Чернюк Л. Г., Фащевський М.І., Просторова організація продуктивних сил України: мезо – та мікрорегіональний рівень. – Вінниця: Книга – Вега, 2007. – 572 с.
35. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / Пер. с англ.; под ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб: Изд-во "Питер". - 1999. — 560 с.
36. Друкер Питер Ф. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. — М.: Технологичес¬кая школа бизнеса. - 1994. — 200 с.
37. Друкер Питер Ф. Энциклопедия менеджмента.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом "Виль¬яме". - 2004. - 432 с.
38. Дудар Т.Г. Економічні проблеми поліпшення якості сільськогосподарської продукції. – Львів: світ, 1991. – 456 с.
39. Євчук Л.А. Теоретичні аспекти розвитку конкурентоспроможності підприємств в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. - 2005. - №8. - С. 120 - 125.
40. Євдокімов Ф.І., Мізіна О.В., Бородіна О.О. Узагальнююча оцінка фінансової складової рівня економічної безпеки підприємства // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 46. – Донецьк, ДонНТУ, 2002. – 216 с.
41. Евдокимов Ф.И., Мизина Е.В. Экономическая устойчивость предприятия как фактор его безопасности // Наук. пр. Донецьк. нац. тех. ун. Серія: економічна. Вип. 37. – Донецьк, ДонНТУ, 2001. – С. 216-221.
42. Евдокимов Ф.И. Экономическая безопасность – необходимое звено в планировании развития предприятия // Экономика и право. – 2002. - №1. – С. 100-106.
43. Естер П. Ринкова економіка для бізнесменів-початківців.- К.: Вік, 2002.- 351 с.
44. Еременко В.И. Конкурентное право Российской Федерации. - М., 2001. - 306 с.
45. Жук М.В. Комерційні відносини України: організація зовнішньої торгівлі. Чернівці: Рута, 2004. – 233 с.
46. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення не-добросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 18 лютого 1992 року №2132-ХІ.
47. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"" від 7 червня 1996 року №236/96-ВР.
48. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1550-ХІІ.
49. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. №93.
50. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» 13.12.1991р. №1977-ХІІ.
51. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV.
52. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
53. Закон України «Про захист економічної конкуренції» // Відомості Верховної Ради Укра-їни. - 2001. - № 12. - Ст. 64.
54. Завьялов П.С. Конкуренция – неотъемлемое свойство развитого рынка // Маркетинг. – 1997. - № 5. – С. 4.
55. Зайдель. Х , Теммен.Р Основи вчення про економіку. М.: Справа ЛТД. 1994.
56. Здоровик В.К., Линдюк А.О. Формування господарського механізму регулювання аграрних відносин // Економіка АПК. - 2005. - № 2. - С. 42 - 46.
57. Золотогоров В.Г. Экономика: Энциклопедический сло¬варь. - Мн.: Интерпрессервис, Книжный Дом. - 2003. - 720 с.
58. Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. – К.: Аграрна наука, 1999. – 54 с.
59. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия. — X.: ПЗУ. - 2004. - С. 3.
60. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К: КНЕУ, 2000. - 124 с.
61. Канівський М.П. Підвищення конкурентоспроможності підприємницьких структур // Економіка АПК. – 2001. – № 11. - С. 96– 98.
62. Кваша С., Лука О. Конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції в умовах вступу України до СОТ // Економіка України. - 2003. - № 10. - С 83 – 89.
63. Кваша С.М., Голомша Н.Є Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції на світовому аграрному ринку // Економіка АПК. – 2006. – № 5. - С. 99 – 104.
64. Кваша С.М., Жемойда О.В. Методологічний підхід до визначення економічних наслідків вступу до Світової організації торгівлі для сільського господарства України / Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці // Матер. Міжнар. наук.-теоретич. конференції. – У 3-х ч., Житомир, 3-5 берез. 2005 р. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. – Ч. 1. – С. 3 – 7.
65. Кириленко І.Г. Напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. – 2006. – № 5. - С. 68 – 72.
66. Киндзерский Ю., Паламарчук Г. Проблемы национальной конкурентоспособности и приоритеты конкурентной политики в Украине // Экономика Украины. — 2006. — № 8. - С. 19.
67. Кирцнер И.: Конкуренція й підприємництво Пер. с англ. За редакцією проф. А.Н. Романова. М.: ЮНИТИ- ДАНА, 2001. – 495с.
68. Кныш М.И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. – СПб., 2000. – С.10.
69. Конституція України // Відомості верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
70. Корчак Н. До питання про правову природу інституту антимонопольного регулювання // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 12. - С. 48-51.
71. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України // Відомості Верховної Ради. – 1997. - №10. – с. 149-157.
72. Костусєв О. Захист економічної конкуренції в Україні: стан і проблеми // Економіка України. - 2003. - №7. - с. 5-11.
73. Кондратюк О.І. Підвищення конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції // Економіка АПК.– 2005.– № 10. - С. 109 - 112.
74. Комаха А. Четвертый уровень конкуренции // Бизнес и безопасность. -2002. - № 5. - С. 18-20.
75. Костирко Л.А. Стратегія фінансово—економічної діяльності господарюючого суб'єкта: методологія і організація. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002. — С. 17 – 26.
76. Корчагіна В.Г., Мармуль Л.О. Обґрунтування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності зерновиробництва // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. ХДАУ. - Вип. 47.- Херсон: Айлант, 2006. - С. 210-219.
77. Кравченко С.А. Факторы и уровни адаптации сельскохозяственных сельскохозяйственных предприятий к условиям конкуренции // Економіка АПК. – 2007. - №3. - С. 115-121.
78. Кравченко С.А. Адаптация сельскохозяйственных кооперативов в рыночной среде: сущ¬ность, механизм, модели. Моногр. — К.: ННЦ ІАЕ, 2005. -С. 115 - 136.
79. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Практикум по маркетингу: ситуационные задачи и тест-конроль: Учеб. пособие / Под. ред. акад. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 240 с.
80. Куць Т.В. Основні напрямки забезпечення виробництва конку-рентоспроможності продукції // Економіка АПК. – 1998. - №4.-С. 14-16.
81. Лапа В.І. Регуляторна політика: Можливості і досвід застосування / Проект USAID «Реформа у галузі сільського господарства, вдосконалення законодавчо-нормативної бази». – К.: 2007. – 85 с.
82. Ластовецький В. Облік і контроль технологічної собівартості // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. - № 5. – С. 17 – 19.
83. Лобанов М.М., Осипов Ю.М. Основные принципы оцен¬ки конкурентоспособности продукции // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - №6. – С. 81 – 82
84. Мазур Н.А., Місюк Н.В. Конкурентоспроможність виробництва сільськогосподарської продукції та основні напрями її підвищення // Економіка АПК. – 2007. - № 2. - С. 123-127.
85. Макконнелл K.P., Брю С.Л. Экономикс принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11— го изд. — К.: Хагар-Демос. – 1993. – 785 с.
86. Малік М.Й., Зіновчук В.В., Лупенко Ю.О. та ін. Основи аграрного підприємництва /За ред. М.Й. Маліка. - К.: Ін¬ститут аграрної економіки, 2001. - 582 с.
87. Малік М.Й., Нужна О.А. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми: Моногр. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007 – С. 9
88. Маренич Т.Г. Трансформаційна динаміка та механізми економічного регулювання агроформувань (питання теорії, методології, практики). Моногр. — К.: ННЦ ІАЕ, 2005. — С 21-450.
89. Маркетинг: Толковый терминологический словарь - спра¬вочник. - М.: Инфоконт, СП «Медсервис Интернешнл». - 1991. - 224 с.
90. Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 344с.
91. Марченко О.І. Економічний аналіз. Навч. посіб. – Вінниця: ВІЕ ТАНГ, 2002. – С. 24.
92. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Сутність аграрних домогосподарств та їх основні економічні характеристики // Економіка АПК. – 2007. - №3. - С. 3-10.
93. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М.: Економічна теорія – політекономічний контекст. – К.: Кондор, 2008. – 524 с.
94. Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери. – Ужгород: ІВА, 2005. – 400с.
95. Мостенська Т.Л. Економічний механізм функціонування молочної промисловості України. - К.: УДУХТ, 2001. – 321 с.
96. Нємцов В.Д., Довгань Л.С. Стратегічний менеджмент. – К.: Екс. об., 2002. – С. 221.
97. Нужна О.А. Оцінка рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2006. - № 4. - С. 110-116.
98. Осташко Т.О. Нові виклики державній політиці регулювання агарних ринків // Теорія і практика ринків. – 2007. - № 2. – С. 56-58.
99. Онищенко А. Финансовая результативность сельскохозяйственных предприятий // Экономика Украины. — 2005. — № 2. — С. 57—70.
100. Осовська Г.В., Кіркевич О.О., Завадський Й.С. Економічний словник. — К.: Кондор, 2007. - 358 с.
101. Основи економічної теорії. // За ред. Мочерного С В. - Тернопіль, AT «Тарнекс». – 1993. - 538. с.
102. Палкін О.М. Особливості конкуренції в аграрному секторі // Віс¬ник аграрної науки, 1995. - №2.- С. 11-13.
103. Пасхавер Б. Дійова конкурентність аграрного сектора // Економіка України.- 2007. - №1. - С. 78—87.
104. Пахомов Ю.М. та ін. Національні економіки в глобаль¬ному конкурентному середовищі/ Ю. М. Пахомов, Д.Г. Лук’яненко, Б.В. Губський. - К.: Україна, 1997. - 237 с.
105. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка/ Пер. з англ. А.Олійник, Р. Сільський. - К.: Основи. - 1996. -646 с.
106. Половинкин П. Повышение конкурентоспособности АПК // Экономист. – 2005. - № 10. – С. 73 – 80.
107. Полюхович Е.А., Содченко В.Н. Инновации в повышении конкурентоспособности садоводства Крыма // Економічні науки: Зб. нак. праць. - Ю.Ф. “КАТУ” НАУ: Сімферополь, 2007. - Вип. 103. – С. 105-112.
108. Полюхович Е.А., Содченко В.Н. Совершенствование методики определения экономической эффективности инвестиций в создание плодовых насаждений // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. нак. праць.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 231, - том 7. – С. 1242-1248.
109. Попович И.В Методика экономических исследований в сельском хозяйстве: Учеб. пособ. – 4-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1982. – 216 с.
110. Портер М. Международная конкуренция. – М.: Международные отношения, 1993. – С. 13.
111. Портер М.Е. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / А. Олійник (пер. с англ.), Роман сільський (пер. с англ.). – К.: Основи, 1998. – С. 34
112. Портер М.Э. Конкуренция. – М.: Вильямс, 2002. – 496.
113. Покропивного С.Ф. Економіка підприємства: / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
114. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації від 26 січня 2001 р. № 49/121.
115. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року Закон України від 18 жовтня 2005р. № 2982-IV//kiev.rada.ua
116. Пуцентейло П.Р. Конкуренція як економічна категорія // Економіка АПК. – 2007. - № 4. - С. 122-126.
117. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – 3-е изд., переаб. и доп. – М.: ИНФРА – М, 2001. – С. 186.
118. Родионова Л.Н., Кантор О.Г., Хакимова Ю.Р. Оценка конкурентоспособности продукции // Маркетинг в России и за рубежом, - 2000. - №1. – С. 35-42.
119. Саблук П.Т., Коваленко Ю.С. Обґрунтування та проект концепції адаптації управління аграр¬не підприємств до ринкових умов. — К.: ННЦ ІАЕ, 2003. — 430 с.
120. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання // Економіка АПК. – 2007. - № 2. - С. 3-10.
121. Самуэльсон П.А. Економіка. Т.2. М.: МГП «Алгон», ВМИИСИ, 1992. - 95 с.
122. Саниахметова Н.А. Правовая защита конкуренции в предпринимательстве Украины. - Одесса: АО Бахва, 1998. – 412 с.
123. Светуньков С.Г. Информационное обеспечение управления конкурентоспособностью. – М.: Маркетинг, 2001. – 244 с.
124. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): Навч. посіб. / За ред. І.Ю. Сіваченка. – К.: ЦУЛ, 2003. – С. 16.
125. Сільське господарство України за 2004 рік: Стат. щорічник. –К.: Держкомстат України, 2005. –319 с.
126. Сільське господарство України за 2005 рік: Стат. щорічник. –К.: Держкомстат України, 2006.- 620 с.
127. Соціально-економічне становище домогосподарств Ук¬раїни у 2006 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств). Доповідь Державного комітету статистики України від 23.08.2007 р.
128. Соколова Л.В. Оцінка ефективності функціонування організаційно—економічної системи ада¬птації підприємства до мінливого бізнес-середовища // Економіка і регіони. — 2004. — № 4. — С. 98- 103.
129. Спиридонов И.А. Международная конкуренция и пути повышения конкурентоспособности экономики России: Учеб. пособие. – М: ИНФРА – М, 1997. – С. 15.
130. Стан сільського господарства у січні-липні 2007 р. Експрес-випуск Державного комітету статистики України №197 від 14.08.2007.
131. Степаненко С.І. Про визначення рівня конкурентоспроможності переробних підприємств // Економіка АПК. – 2001. - № 5. – С. 56-58.
132. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. – К.:КНЕУ, 2000. – 412 с.
133. Трегобчук В.М. Основні передумови формування конкурентоспроможного агропродовольчого ринку в Україні // Формування та розиток аграрного ринку: Мат-ли Шостих річних зборів Всеукр. конгр. Вчених економістів-аграрників. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 586 с.
134. Трегобчук В.М., Пасхавер Б.Й., Юзефович А.Е. та ін. Про довгострокову стратегію сталого розвитку агропромислового комплексу // Економіка АПК. — 2005. — № 7. - С. 3 - 11.
135. Тринько Р.І. Методика економічних досліджень. – Львів, 1999. – 356 с.
136. Україна і Світова організація торгівлі (Аналітична доп. Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова) // Національна безпека і оборона. — 2002. — № 6. — С. 17—19.
137. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 169.
138. Чернявский А.Д. Антикризисное управление. – К.: МАУП, 2000. – 208 с.
139. Шебаніна О.В. Продовольчий підкомплекс АПК повинен бути конкурентоспроможним // Наук. теор. фахов. журн. «Вісник агарної науки Причорномор’я». Миколаїв. - 2004. - № 4. - С. 33 – 39.
140. Школьный А. К проблеме формирования Украиной конкурентной стратегии экспортоориентированных отраслей АПК. – Экономика. – 2002. - № 1. – С. 55.
141. Шпикуляк О.Г., Воскобойнік Ю.П., Овсянніков О.В. Формування конкурентоспроможності в аграрній економіці // Агроінком. – 2007. - №9-10. – С. 4 – 8.
142. Штайльманн К. Новая философия бизнеса: В 3х томах. Т. 3. Конкуренция и ее границы. / Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. Факультет психологии; Русско-германский Центр психологии и социологии предпринимательства, бизнеса и менеджмента. – Москва-Берлин: МИД, 1998. – С. 1.
143. Штовба С.Д. Побудова функцій належності нечітких множин за класифікацією експериментальних даних // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. – 2006. - № 3. – с. 92 – 95.
144. Шумпетер Й. Теория экономическогоразвития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Пер. с нем. В.С. Автомонова, М.С. Людского, А.Ю. Чепуренко; Общая ред. акад. А.Г. Милейского. – М.: Прогресс, 1982.
145. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України» від 7.07.2003р. №580/2003.
146. Фатхудинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА - М. - 2000.-312 с.
147. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации. – М.: Изд-во Эксмо, 2007. – С. 34.
148. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р., «Економіка».- М.: видавництво «Справа», 1993.
149. Xайек Ф. Конкуренция как процедура открытия // Мировая экономика и международные отношения. – 1989. - №12. – С. 6 – 17.
150. Хайек Ф.А. Познание, конкуренция и свобода. Антология сочинений / Пер. С. Мальцева, К. Большаков; Под ред. Д. Антисери, Л. Инфантино, - СПБ.: Пневма, 2003. – 288 с.
151. Харченко Т.Б. Роль держави у забезпеченні якості продукції українських товаровиробників // Економіка АПК. – 2004. - № 1. – С. 65.
152. Юданов А. Теория конкуренции: прикладные аспекты // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. - №6. – С. 41 -53.
153. Юданов А.О. Конкуренция: теория и практика: Учеб.-практ. Пособие. – 3-е изд. – М.: Гном-пресс, 2000. – 379 с.
154. Янків М.Д. Організаційно-економічні механізми розвитку і функціонування АПК України. — Львів: Коопосвіта, 2000. — С 24-431.
155. Ященко Ю.П. Хозяйственный механизм в период трансформации к рыночному типу экономики: методология, инструментарий, реальные проекты. — К.: Наук, думка, 2001. — С. 3-87.
156. А 1 е х a n d е г М. Bicket &Benno C.Schmidt, 7 Jr., 9 Histori of the Supreme Cjurt of the United states. - 1984. - P. 166.
157. Agricultural Outlook 2007-2016 // http://www.oecd.org/dataoecd/6/10/ 38893266.pdf.
158. Н. Mather. Competitive Manufacturing, Еnglewood Cliffs, Prentice Hall, 1988, p. 55, 169.
159. J. Wilson The new Ventures. Inside the High-Stakes world of Venture Capital reading (Mass.), Addison-Wesley. – 1986. - p. 9.
160. World Wheat: FAPRI 2007 Agricultural Outlook//http://www.fapri. iastate.edu/ - p. 157.
161. Wheat 0utlook/WHS-07g/August 14, 2007/ Economic Research Service, USDA//http://usda.mannlib.cornell.edu/usda/current/WHS/ WHS-08-14-2007.pdf.