Богославська Марина Олександрівна СУДОВА ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЦЕСУАЛЬНІ І КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ : Богославская Марина Александровна СУДЕБНАЯ лингвистической экспертизы ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ И криминалистические аспекты



  • Название:
  • Богославська Марина Олександрівна СУДОВА ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЦЕСУАЛЬНІ І КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • Богославская Марина Александровна СУДЕБНАЯ лингвистической экспертизы ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ И криминалистические аспекты
  • Кол-во страниц:
  • 183
  • ВУЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Донецький юридичний інститут луганського державного університету внутрішніх справ імені
    Е.О. Дідоренка



    На правах рукопису

    Богославська Марина Олександрівна

    УДК 343.148


    СУДОВА ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА: ПРОЦЕСУАЛЬНІ І КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ


    Спеціальність 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук



    Науковий керівник
    Клименко Ніна Іванівна,
    доктор юридичних наук,
    професор











    Донецьк-2009
    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1
    МОВА СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЯК ФОРМУЮЧА СКЛАДОВА СУДОВОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ..12
    1.1. Поняття, генезис та види експертної мови12
    1.2. Становлення, розвиток та властивості мови судових експертиз20
    1.3. Функції експертної мови................................46
    Висновки до розділу 1.............56

    РОЗДІЛ 2
    ЕКСПЕРТНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ СУДОВО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ .60
    2.1. Юридична і експертна термінологія. Особливості формування та функціонування...60
    2.2. Класифікація експертної термінології75
    2.3. Співвідношення „поняття” і „терміну” в мові судових експертиз, їх подальша систематизація і стандартизація ..91
    Висновки до розділу 2....100

    РОЗДІЛ 3
    СУТНІСТЬ І МОЖЛИВОСТІ СУДОВОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ..................104
    3.1. Місце судової лінгвістичної експертизи в системі криміналістичних експертиз............................104
    3.2. Поняття, об’єкт, предмет, завдання, види та особливості призначення судової лінгвістичної експертизи.108
    3.3. Сучасний стан теорії і практики вирішення питань судової лінгвістичної експертизи. . ..123
    Висновки до розділу 3...133

    РОЗДІЛ 4
    МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ І ОЦІНКА ЇЇ В СУДОЧИНСТВІ136
    4.1. Методика судової лінгвістичної експертизи та тенденції її вдосконалення136
    4.2. Допит експерта слідчим і в суді.....152
    4.3. Оцінка результатів дослідження експерта і використання їх в судочинстві162
    Висновки до розділу 4..........172

    ВИСНОВКИ175

    ДОДАТКИ..180

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...194












































    ВСТУП

    Актуальність теми. Розвиток суспільства за роки незалежності України пов’язаний із посиленням боротьби зі злочинністю. Розробка ефективних засобів і методів боротьби з правопорушеннями і усуненням їх причин та умов головне завдання криміналістики, зокрема судової експертизи, яка використовує новітні наукові методи і засоби дослідження доказів у судочинстві.
    Для правильного вирішення кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ виникає необхідність використання спеціальних знань в галузі лінгвістики. Усна мова або письмові тексти українською мовою є джерелом значущої інформації, необхідної для розкриття і розслідування злочинів.
    Аналіз сучасної експертної практики показує, що спеціальні знання, які базуються на прикладній і математичній лінгвістиці, соціопсихолінгвістиці, етнопсихолінгвістиці, нейролінгвістиці, патопсихолінгвістиці, філософії мови, суміжних науках, (спираючись на загальні і окремі норми мови, зафіксовані в граматиках, словниках, довідниках і іншій лінгвістичній літературі) нерідко використовуються для встановлення фактів, що мають значення доказів по багатьом видам злочинів.
    Основна процесуальна форма використання цих спеціальних знань це проведення судової лінгвістичної експертизи.
    Судова лінгвістична експертиза досліджувалася і досліджується такими вченими-криміналістами РФ як В.Я. Колдін, О.І. Галяшина, Т.М.Ізотова, Ю.А.Ніколаєва, О.Р. Росінська та ін., України Ю.Ф. Прадід, Н.І. Клименко, С.М.Вул, О.В. Довженко, Т.В. Будко, Л.В. Свиридова, Я.В.Кузниченко, О.К.Дамбраускайте, Г.Ц. Маркова, І.В. Гора, Л.Е.Ароцкер, А.П. Мартинюк та інші. Проте опубліковані роботи не вичерпують дану проблему, а тільки створюють фундаментальну базу подальшого теоретичного та прикладного дослідження, обґрунтування нових підходів до осмислення і розвитку висвітлених положень в спеціальній літературі.
    Різні справи за позовами про захист честі, гідності, ділової або політичної репутації (газетні і журнальні публікації в друкованих або електронних засобах масової інформації), про призначення слів, словосполучень, фрагментів тексту договорів, угод, пов’язаних з передвиборними технологіями, з рекламою, кримінальні справи про наклеп та образу тощо, вимагають дослідження з метою встановлення авторства, семантичного або термінологічного значення текстів. У таких випадках призначається судова лінгвістична експертиза. Такий вид експертизи, як самостійний вид ще не оформився, окремі питання теоретичних основ потребують подальшої наукової розробки. Це пояснюється, в першу чергу особливостями історичного процесу становлення інституту такого виду судової експертизи.
    Більш глибокого дослідження потребують питання щодо визначення, зокрема, поняття, об’єкта, предмета, кола завдань судової лінгвістичної експертизи, її місця в системі криміналістичних експертиз, компетенції та повноважень експерта, суб’єктивних і об’єктивних факторів оцінки висновків лінгвістичної експертизи і підвищення ефективності використання її в судочинстві, а також генезису юридичної і експертної мови, її термінологічних систем, що є передумовою розвитку лінгвістичної експертизи.
    Вищезазначене обумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з пріоритетними напрямками наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України (Наказ МВС України № 755 від 05.07.04р. "Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 2009 років"), кафедральної теми дослідження (№ 0109V000395), Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 року.
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності, місця та ролі судової лінгвістичної експертизи, її загальних та правових засад, особливостей її призначення та порядку проведення, становлення, сучасного стану та видів дослідження, її формуючих складових: експертної мови та термінологічних систем.
    Для досягнення зазначеної мети були визначені та розв'язані в ході дослідження такі взаємопов’язані завдання.
    Визначення:
    -генезису мови судових експертиз, її зв’язків з юридичною та криміналістичною експертною мовами, її властивостями і функціями;
    -механізму утворення систем експертних термінів та їх різновидів;
    -місця і ролі судової лінгвістичної експертизи в системі криміналістичних експертиз;
    -сутності загальних положень судової лінгвістичної експертизи (її об’єкта, предмета та завдань);
    -видів і можливостей судово-лінгвістичної експертизи;
    -основних положень методики дослідження і тенденцій її вдосконалення;
    -завдань допиту експерта слідчим (ст. 201 КПК України) і в суді (ст.311 КПК України);
    -оцінки результатів дослідження суб’єктами призначення судової лінгвістичної експертизи;
    -використання результатів лінгвістичної експертизи в судочинстві.
    Об’єктом дослідження є процеси виникнення, генезису і вдосконалення судової лінгвістичної експертизи та її термінологічних систем, місце, оцінка і напрями подальшого розвитку.
    Предметом дослідження є судова лінгвістична експертиза: процесуальні і криміналістичні аспекти.
    Методи дослідження. Згідно з метою та завданнями дослідження в роботі використана система загальнонаукових та спеціальних методів: діалектичний метод дозволив вивчити генезис експертної мови та термінологічних систем у їх взаємозв'язку з практикою, простежити їх розвиток та постійну динаміку; формально-логічний метод аналізу і синтезу, дедукції, індукції, аналогії допоміг провести теоретичне узагальнення експертної мови і термінологічних систем; системно-структурний метод дозволив розробити теоретичні основи лінгвістичної експертизи, її складові формуючі; історичний (порівняльно-історичний і історіко-етімологічний аналіз) дозволив простежити процес виникнення, становлення та розвитку теоретичних основ лінгвістичної експертизи, її складових формуючих; логічний метод дозволив передбачити шляхи розвитку експертної мови і термінологічних систем, виявити їх найсуттєвіші, закономірні процеси; статистичні методи (статистично-аналітичний, метод статистичної вибірки тощо) надали можливість показати дані про мову судової експертизи, виявити тенденції розвитку її термінологічних систем та їх функціонування, виявити експертні термінологічні помилки, їх причини; метод моделювання дозволив сформувати схеми визначень наукових понять, якими оперує судова лінгвістична експертиза; соціологічний метод (анкетування, інтерв'ювання експертів, аналіз письмових документів, висновків експертів) дозволив проаналізувати, опрацювати та відібрати необхідну достовірну інформацію про сутність лінгвістичної експертизи її судово-експертну практику, призначення, методику проведення, провести теоретичні узагальнення і відповідні висновки і рекомендації щодо її удосконалення; порівняльно-правовий метод допоміг пізнати механізм утворення термінів судової експертизи на різних етапах розвитку експертної мови, використання їх в судовій лінгвістичній експертизі, провести аналіз спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, матеріалів преси та електронних видань стосовно напрямів і тенденцій розвитку судової лінгвістики і судово-лінгвістичної експертизи.
    Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України, кримінально-процесуального, цивільного процесуального, господарського процесуального і адміністративно-процесуального законодавства України, нормативно-правових актів, що регламентують організацію і діяльність експертних органів, відомчих наказів і інструкцій.
    Емпіричну базу дослідження становлять аналіз статистичної звітності експертних органів МЮ України з 2001 по 2008 рік та вивчення й узагальнення матеріалів експертних архівів Київського та Харківського науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України, анкетування працівників експертних підрозділів МВС України (опитано 197 осіб - експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій, Одеській, Луганській, Миколаївській, Дніпропетровській, Київській і Закарпатській областях, а також Запорізькій, Львівській, Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях). Різноманітність джерел інформації та методів під час аналізу та узагальнення теоретичних досліджень і практики дала можливість сформулювати теоретичні основи лінгвістичної експертизи, її процесуальні і криміналістичні аспекти. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в криміналістиці, ґрунтуючись на положеннях загальної теорії судової експертизи і судової лінгвістики, процесуального законодавства, узагальнення слідчої і експертної практики, на монографічному рівні комплексно розглянуті передумови становлення судової лінгвістичної експертизи, її сутність, процесуальні і криміналістичні аспекти, можливості проведення і оцінки в судочинстві. При цьому було отримано результати, які мають певний ступінь новизни.
    Вперше:
    -встановлено історичні передумови становлення судово-лінгвістичної експертизи та розвитку її понятійного апарату (експертної мови і її термінологічних систем);
    -розроблена систематизація термінологічних систем судово-лінгвістичної експертизи;
    -показано місце судової лінгвістичної експертизи в системі криміналістичних експертиз;
    -показана сутність судово-лінгвістичної експертизи і особливості її призначення в судочинстві, тенденції її удосконалення;
    -визначені види судово-лінгвістичної експертизи (авторознавчі, семантичні, термінологічні) та їх можливості, сучасний стан теорії і практики використання питань щодо судової лінгвістичної експертизи.
    Удосконалено:
    -рекомендації щодо обов’язкового унормування, систематизації та стандартизації мови судової експертизи та її термінологічних систем;
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення проведеного дослідження та сформульовані рекомендації і пропозиції, які мають значення для сучасного стану та перспектив розвитку лігвістичної експертизи і її складових форуючих: мови судової експертизи та її термінологічних систем. Зокрема, це зазначається у наступних положеннях:
    1. Юридична мова, як професійна мова юриста, охоплює різні види мови: мову закону, наукову юридичну мову, судову мову, мову публіциста правознавця, а також мови окремих галузей права, мову криміналістики і судових експертиз.
    2. Мова судових експертиз є складовою формуючою судової лінгвістичної експертизи. Мова судової експертизи це система спеціальних термінологічних систем і понять зі своїм спеціальним категорійним апаратом, що розвивається і здатна виразити всю сукупність експертних знань і служить комунікації експертів між собою і з іншими правоохоронними органами.
    Експертна мова це вид професійної мови, що містить особливі засоби для виразу понять та процесів судово-експертних досліджень, їх наукового розвитку і оцінки, термінологічного і текстуального закріплення.
    Експертна мова обслуговує вузькоспеціальну сферу діяльності експертів особливим словарним фондом, який складається із спеціальних термінологічних систем, з характерним специфічним засобом відбору, вживання і організації мовних засобів. Вона являє собою систему експертних знань зі своїм специфічним, концептуальним, понятійним і категоріальним апаратом. Експертна мова відрізняється більшою мірою спеціалізації і абстрактною термінологією ніж мова права або літературна мова.
    Функції експертної мови: комунікативна, розумова, пізнавальна, номінативна, регулятивна, соціальна, металінгвістична і методологічна.
    Властивостями мови судових експертиз є: адекватність, детермінованість, лапідарність, формальність, функціональність, адаптованість, дійсність, які характеризують експертну діяльність як певний вид професійної діяльності.
    3. Експертна термінологія це логічно зв'язана родова система, що виражає внутрішньо єдину і взаємозалежну сукупність понять відповідних галузей експертного знання і сприяє оптимальній інформативності судових експертиз.
    До термінології судово-експертної мови відносяться: загально-експертна, загальнонаукова, загально-юридична, термінологія окремих класів експертиз, окремих галузей наук, криміналістична, розмовна експертна.
    В судово-експертній мові слід виділити терміносистеми, які розрізняються за основними видами судових експертиз.
    Для створення якісних термінів сформульовані наступні вимоги: вони повинні позначати окремий об'єкт; мати суттєві ознаки, що відділяють одне явище від іншого; семантичну об'ємність, експертну змістовність; скорочення за першими літерами слів (якщо складається з кількох слів) для більш легкого сприйняття.
    Показані термінологічні помилки експертів, їх причини і шляхи запобігання.
    З метою усунення термінологічних помилок і їх запобігання виникає потреба систематизації та кодифікації експертної термінології.
    4. Судово-лінгвістична експертиза в системі криміналістичних експертиз є самостійним видом експертизи.
    Судово-лінгвістична експертиза це експертне дослідження, на основі спеціальних знань в галузі лінгвістики, яке встановлює дані про особу автора тексту, його облік, семантичний і термінологічний зміст тексту, його емоційно-експресійне значення.
    Об’єктом судової лінгвістичної експертизи є текст мовного повідомлення, або його фрагмент, як реалізація мовленевих навичок людини.
    Предметом її є фактичні дані, які встановлюються за допомогою спеціальних знань в галузі судової лінгвістики і суттєві для розслідування, судового розгляду кримінальних, цивільних, господарських або адміністративних справ.
    Спеціальні лінгвістичні знання включають: соціопсихолінгвістику, етнопсихолінгвістику, нейролінгвістику, патопсихолінгвістику, філософію мови, суміжних наук, спираючись на загальні і окремі норми мови, зафіксовані в граматиках, словниках, довідниках і інший лінгвістичній літературі.
    Лінгвістична експертиза існує на практиці, проте ще не отримала свого визнання і правового статусу.
    5. Призначається експертиза за розсудом слідчого або суду, які приймають постанову або рішення (ухвалу) виходячи з конкретних обставин справи, необхідності застосування спеціальних знань і неможливості встановлення фактичних даних іншим шляхом (статті 75 КПК, 143 ЦПК, 41 ГПК, 81 КАС України).
    Обсяг корисної інформації, яку можна виявити з тексту, залежить не стільки від обсягу тексту, скільки від специфіки відображення у ньому зазначених навичок особи-виконавця і досконалості методики дослідження.
    Судова лінгвістика включає наступні види досліджень: авторознавчі, семантичні і термінологічні.
    6. Коло питань, що ставляться судовими, слідчими або іншими органами перед експертами-лінгвістами, надто широке і різноманітне. Вирішуються вони на підставі аналізу всіх сторін логіко-розумової та мовленевої організації тексту (композиційної будови, стилістичних, лексичних, граматичних особливостей), графіки.
    Проводити судову лінгвістичну експертизу має право лише особа з вищою філологічною освітою і спеціальною (експертною) підготовкою.
    7. Експертна методика лінгвістичного дослідження, як типова методика експерта, включає наступні стадії: підготовчу, аналітичну, порівняльну і синтезуючу, в рамках яких розглядаються особливості аналізу писемного мовлення тексту, як загальний алгоритм дій судового експерта.
    8. Закон передбачає допит експерта слідчим (ст. 201 КПК України) і допит його в суді (ст. 311 КПК України) з метою роз’яснення і доповнення висновку. Допит експерта можливий після того, як складено висновок, оскільки повинен бути предмет допиту. Пояснення експерта не є самостійним видом доказів, а є складною частиною висновку (ст. 65 КПК України) .
    9. Висновок експерта щодо лінгвістичного дослідження є одним із джерел доказів, передбачених процесуальним законодавством (статті 65 КПК, 32 ГПК, 57 ЦПК, 69 КАС України). Він не має заздалегідь встановленої сили і підлягає обов’язковій оцінці суб’єктами доказування.
    Висновок експерта за результатами лінгвістичного дослідження оцінюється щодо його допустимості, належності, достовірності і достатності в сукупності з іншими доказами.
    10. Використати висновок експерта-лінгвіста в судочинстві це означає встановити за його допомогою факти та обставини, які підлягають доказуванню по справі (статті 23, 64 КПК, 33 ГПК, 60 п.3 ЦПК, 82 п.3 КАС України). Факти, які встановлюються експертом, різноманітні і стосуються як самої події злочину так і інших обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.
    11. Тенденціями подальшого вдосконалення судової лінгвістичної експертизи є розвиток самої підгалузі судової лінгвістики та розробка методологічних основ судової лінгвістичної експертизи, вдосконалення методики дослідження її окремих видів (авторознавчих, семантичних, термінологічних тощо); законодавче врегулювання, включення її до „Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта”, а також підвищення рівня лінгвістичних знань експертів (створення спеціалізованих експертних словників за окремим видами експертиз, словника з теорії судової експертології, проведення термінологічних конференцій, створення експертного мовно-інформаційного фонду, тощо; введення в навчальні плани факультетів вищих юридичних закладів України (де готують експертів), нормативного курсу і спеціалізованих термінологічних спецкурсів фахового спрямування).
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины