Афузова, Ганна Валеріївна. Психологічні особливості професійної спрямованості майбутнього психолога на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами. : Афузова, Анна Валерьевна. Психологические особенности профессиональной направленности будущего психолога на коррекционную поддержку детей с психофизическими недостатками. Afuzova, Anna Valerievna. Psychological features of the professional orientation of the future psychologist on correctional support of children with psychophysical disabilities.

Краткое описание

Афузова, Ганна Валеріївна.
Психологічні особливості професійної спрямованості майбутнього психолога на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами : автореферат дис. ... канд. психол. наук : 19.00.08 / Г. В. Афузова ; керівник роботи З. В. Огороднійчук ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2010.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

АФУЗОВА ГАННА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 159.922.76(043.3)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА НА КОРЕКЦІЙНУ ПІДТРИМКУ ДІТЕЙ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ

19.00.08 – спеціальна психологія

Дисертація на здобуття вченого ступеню

кандидата психологічних наук

Науковий керівник:

Огороднійчук Зоя Василівна,

кандидат психологічних наук, професор

Київ – 2010

2

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПСИХОЛОГА НА КОРЕКЦІЙНУ ПІДТРИМКУ ДІТЕЙ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1. Розуміння сутності професійної спрямованості у психології. 13

1.2. Структура та рівні професійної спрямованості. 25

1.3. Проблема корекційної підтримки в контексті психологічної допомоги

дітям з психофізичними вадами. 40

Висновки до розділу 1 ………………………………………… ……… 51

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ НА КОРЕКЦІЙНУ ПІДТРИМКУ ДІТЕЙ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ

2.1. Теоретичні та методологічні основи вивчення психологічних

особливостей професійної спрямованості майбутніх психологів на

корекційну підтримку дітей з вадами психофізичного розвитку. 53

2.2. Програма та методика вивчення професійної спрямованості на

корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами. 74

2.3. Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей

професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку

дітей з психофізичними вадами. 85

2.3.1. Психологічні особливості розвитку мотиваційно-цільового

компоненту професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну

підтримку дітей з психофізичними вадами. …………………………………… 90

3

2.3.2. Психологічні особливості розвитку емотивно-гностичного компоненту професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами. …………………………….……… 94

2.3.3. Психологічні особливості розвитку регулятивного компоненту професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами. …………………………………………..… 102

2.3.4. Рівні професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами та етапи її розвитку у процесі професійного навчання. ……………………………………….…… 110

Висновки до розділу 2 ……………………………………………..…... 114

РОЗДІЛ 3

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ

ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ НА

КОРЕКЦІЙНУ ПІДТРИМКУ ДІТЕЙ З ПСИХОФІЗИЧНИМИ ВАДАМИ

3.1. Теоретико-методологічні засади психологічного впливу на процес

формування професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну

підтримку дітей з психофізичними вадами. 119

3.2. Програма психологічного забезпечення процесу формування професійної

спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з

психофізичними вадами. ……………………………………………… …… 135

3.3. Результати апробації програми психологічного забезпечення процесу

формування професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну

підтримку дітей з психофізичними вадами. …………..………………….… 151

Висновки до розділу 3 ……………………………………………..…... 162

ВИСНОВКИ 164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ….................. 170

ДОДАТКИ 192

4

ВСТУП

Актуальність теми. В національній доктрині розвитку освіти серед основних напрямів її подальшого удосконалення особлива увага приділяється постійному підвищенню якості освіти, оновленню її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, розвитку системи безперервної освіти та навчання протягом життя. Українська система навчання і виховання осіб з особливостями психофізичного розвитку перебуває на тому етапі еволюції, який визначається як перехідний від визнання рівних прав до надання рівних можливостей, від інституалізації до інтеграції. Через низьку соціальну захищеність населення України, зниження рівня якості життя та в зв’язку зі складною екологічною ситуацією, низьким рівнем медичного обслуговування громадян у нашій країні стрімко зростає кількість дітей з обмеженими психофізичними можливостями. Основним завданням сучасної науки є сприяння повноцінній соціальній адаптації таких дітей, інтеграції їх у суспільство шляхом впровадження системи інклюзивного навчання.

Перші кроки в реалізації соціальних і психолого-педагогічних завдань сучасного етапу розвитку спеціальної освіти зроблені у нашій країні в 90-ті роки ХХ століття, коли Україна стала незалежною суверенною демократичною державою та обрала шлях інтеграції в європейське і світове співтовариство. Сьогодні інтенсивно розширюється практика інтегрованого навчання дітей з порушеннями розвитку різних нозологічних категорій у загальноосвітніх школах разом з дітьми, розвиток яких відповідає нормі, та активізуються наукові дослідження у цьому напрямку. Відповідно, у цьому складному процесі дитині з порушеннями психофізичного розвитку життєво необхідною є психокорекційна підтримка з боку освіченого фахівця. Вибір теми дослідження зумовлений як завданням реформування освіти в напрямку гуманітаризації та гуманізації з метою всебічного гармонійного розвитку особистості, так і потребою удосконалення системи підготовки майбутнього

5

психолога, а також недостатньою розробкою проблеми професійної спрямованості його на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами.

Тривалий час у системі спеціальної освіти України допомога людям з обмеженими можливостями надавалася фахівцями, які, як правило, не мали відповідної спеціальної професійної підготовки. Зрозуміло, що це впливало на якість і ефективність навчально-корекційного процесу. Система спеціальних освітніх закладів та реабілітаційних центрів України вимагає від вищих навчальних закладів підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців для роботи з дітьми, які мають психофізичні порушення. Під час надання корекційної підтримки дітям з обмеженими психофізичними можливостями чітко актуалізується стимулююча функція професійної спрямованості, яка забезпечує професійно-особистісну стійкість незалежно від негативного впливу зовнішніх факторів, а також визначається її провідна роль у підготовці психологів для роботи з вищезазначеною категорією дітей.

Тому наше дослідження спрямоване на вивчення психологічних особливостей професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами. Спрямованість є найважливішим компонентом внутрішньої психологічної структури особистості, який певним чином обумовлює усі дії і вчинки людини, способи прояву усіх інших її психічних властивостей та якостей. Під спрямованістю розуміється система спонукань, які визначають вибірковість ставлень особистості до оточуючого світу, а також об’єкти, на які спрямована її активність. Професійна спрямованість особистості виявляється в її ставленні до професійної діяльності та передбачає розуміння і внутрішнє прийняття цілей і задач цієї діяльності, виражає інтереси, ідеали, установки, переконання, погляди, які її характеризують. При цьому саме студентський вік виступає як найбільш значимий для професійного становлення особистості. В цей період потреби, інтереси, ціннісні орієнтації набувають якісно нового змісту в особистісному зростанні майбутнього фахівця.

6

Підвищення статусу та ролі фахівців у галузі спеціальної психології в сучасних умовах багато в чому визначається рівнем їх професійної спрямованості та компетентності. Це, в свою чергу, пояснює необхідність вдосконалення системи підготовки фахівців у галузі спеціальної психології з метою зміни рівня їх професійної спрямованості, що позитивно впливатиме на якість їх майбутньої професійної діяльності з корекційної підтримки вищезазначеної категорії дітей у освітньо-реабілітаційних закладах. Вибір теми дослідження – „Психологічні особливості професійної спрямованості майбутнього психолога на корекційну підтримку дітей з

психофізичними вадами” – зумовлений як завданням реформування освіти

напрямку гуманітаризації та гуманізації з метою всебічного гармонійного розвитку особистості, так і потребою удосконалення системи підготовки майбутнього психолога, а також недостатньою розробкою проблеми його професійної спрямованості на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалось у межах комплексної науково-дослідної теми кафедри спеціальної психології та медицини Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова “Медико-психологічні основи підготовки майбутніх корекційних педагогів і психологів” наукового напряму “Зміст освіти, форми, методи й засоби фахової підготовки вчителів”. Тема дисертації затверджена Вченою Радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол № 12 від 29.05.2008 р.) та узгоджена

Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 30.09.2008 р.).

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження психологічних особливостей професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

7

Завдання дослідження:

– провести теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми спрямованості особистості, визначити сутність, структуру та рівні професійної спрямованості майбутнього фахівця у галузі спеціальної психології;

– розробити і науково обґрунтувати адекватну методику дослідження професійної спрямованості, визначити психологічні особливості професійної спрямованості на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами;

– на основі результатів дослідження розробити та обґрунтувати зміст,

засоби та методи психологічного забезпечення процесу формування професійної спрямованості майбутніх фахівців у галузі спеціальної психології.

Об’єктом дослідження виступає професійна спрямованість як психологічна складова процесу підготовки фахівців у галузі спеціальної психології.

Предмет дослідження – психологічні особливості професійної спрямованості майбутнього психолога на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами.

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань була розроблена методика дослідження, реалізація якої передбачала використання комплексу методів: бібліографічний метод – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми професійної спрямованості дозволив розглянути теоретичні основи розуміння предмету дослідження; загальнонаукові методи теоретичного дослідження, які дозволили порівняти, систематизувати та узагальнити науково-теоретичні та експериментальні дані; емпіричні методи

– опитувальні, психодіагностичні методики, за допомогою яких визначались показники та рівні сформованості професійної спрямованості у студентів;

самозвіти, контент-аналіз, методи математичної статистики та порівняльного аналізу експериментальних даних.

8

Організація та експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Дослідження проводилось упродовж 2005 − 2009 років. Вибірка досліджуваних − 200 осіб (студентів І-IV курсів спеціальностей „Психологія (спеціальна)”, „Логопедія і практична (спеціальна) психологія”, „Сурдопедагогіка і практична (спеціальна) психологія”, „Тифлопедагогіка і практична (спеціальна) психологія”).

На першому етапі (2005-2006 рр.) вивчалася та аналізувалася наукова література з обраної проблеми; було сформульовано об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; розроблено програму і визначено методи дослідження, проведено констатувальний експеримент з метою вивчення стану проблеми в Інституті корекційної педагогіки та психології для визначення напрямків подальшої дослідницької роботи.

На другому етапі (2006-2008 рр.) проводився кількісний та якісний аналіз отриманих результатів констатувального експерименту і на цій основі розроблялася програма організації та проведення формувального експерименту; апробовувалася та коригувалася програма розвитку професійної спрямованості у студентів спеціальності „Психологія (спеціальна)”.

Третій етап (2008-2009 рр.) був присвячений продовженню реалізації програми психологічного супроводу розвитку професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів на корекційну підтримку дітей з

психофізичними вадами, аналізу та узагальненню результатів експериментальної роботи з реалізації вищевказаної програми; формулюванню загальних висновків.

Методологічною основою дослідження є положення про єдність теоретичного і емпіричного, системного і особистісного, біологічного і соціального, діяльнісного та культурологічного у розвитку особистості; принцип детермінізму, принцип вивчення психічних явищ в розвитку,

9

принцип єдності психіки і діяльності, системно-структурний принцип, методологічні засади особистісно орієнтованої освіти, а також сукупність психолого-педагогічних підходів до організації та проведення психологічних досліджень.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення щодо: природи та сутності розвитку особистості (Г.О.Балл, І.С.Булах, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, Т.С.Яценко); розвитку особистості в процесі діяльності (Б.Г.Ананьєв, О.Г.Асмолов, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); наукових уявлень про особистість як суб єкт професійної діяльності (К.О.Альбуханова-Славська, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.А.Семиченко та ін.); теорії особистісно-орієнтованої підготовки (І.Д.Бех, В.В.Рибалка, І.С.Якиманська); психолого-педагогічних проблем розвитку дітей з психофізичними вадами та проблем інтеграції й соціалізації осіб з порушеннями психофізичного розвитку у суспільство (І.Д.Бех, В.І.Бондар, В.В.Засенко, І.І.Мамайчук, В.М.Синьов, Є.П.Синьова, В.В.Тарасун, Л.І.Фомічова, О.П.Хохліна, Л.М.Шипіцина, М.К.Шеремет та ін.); професійної підготовки фахівців у галузі дефектології (М.З.Кот, С.П.Миронова, Ю.В.Пінчук, Л.М.Руденко та ін.); діагностики якостей особистості у зіставленні з вимогами професійної діяльності (Б.В.Кулагін, О.Л.Музика, Б.О.Федоришин та ін.); прогнозування професійної діяльності майбутнього фахівця (О.С.Латій, М.В.Молоканов, Л.П.Овсянецька та ін.);

характеристик особистості практичного психолога (Н.Н.Амінов, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Н.В.Чепелєва та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– вперше досліджено проблему професійної спрямованості майбутнього психолога (спеціального); визначено та обґрунтовано психологічні особливості професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами;

10

– теоретично обґрунтовано комплексну програму психодіагностики професійної спрямованості на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами абітурієнтів і майбутніх спеціальних психологів;

– розроблено програму, в якій визначено зміст, засоби та методи психологічного забезпечення процесу формування психологічної спрямованості майбутнього спеціального психолога на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами на всіх етапах навчання у ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці комплексної програми психодіагностики професійної спрямованості абітурієнтів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами, застосуванні її та наданні абітурієнтам на цій основі профорієнтаційної допомоги з метою оптимізації особистісного і професійного самовизначення; у розробці методичних рекомендацій щодо психологічного забезпечення процесу формування професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами; в організації просвітницької та консультативної допомоги студентам у самовиявленні та саморозвитку комплексу професійно значущих якостей у ході навчання.

Розроблена комплексна програма психодіагностики сприятиме підвищенню якості профвідбору абітурієнтів на навчання за умови її використання працівниками приймальних комісій у вищих навчальних закладах освіти та викладачами в навчально-виховному процесі. Методичні рекомендації щодо психологічного забезпечення процесу формування професійної спрямованості майбутніх психологів можуть використовуватися кураторами академічних груп, керівниками практикою та науковою діяльністю студентів, шкільними психологами (з метою профінформації під час профорієнтаційної роботи із старшокласниками).

Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, полягає у теоретичному дослідженні проблем психології осіб з затримкою психічного розвитку в Україні; у розробці та впровадженні змістових

11

модулів, спрямованих на розвиток професійної спрямованості студентів – майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами, у систему інноваційних технологій вдосконалення вузівської професійної підготовки фахівців у галузі спеціальної психології; у постановці проблеми, її теоретичному аналізі та визначенні високого рівня професійної спрямованості особистості.

Надійність і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечувались різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, методологічним обґрунтуванням

вихідних положень, репрезентативністю вибірки досліджуваних, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, які є адекватними меті та завданням; обґрунтованим поєднанням якісного й кількісного аналізу отриманих емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із використанням сучасних програм обробки даних.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовано на: ІІ Міжнародних Драгоманівських читаннях, присвячених 165-й річниці від дня народження М.П.Драгоманова (2006 р., Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні підходи до організації роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку” (2006 р., Кам’янець-Подільський); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (2007 р., Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні” (2008 р., Київ); Всеукраїнський науковій конференції „Смисловий простір та розвиток особистості” (2009 р., Донецьк). Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на розширених засіданнях кафедри спеціальної психології та медицини Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова, наукових звітних конференціях НПУ імені М. П.Драгоманова. Результати дослідження апробовано також у

12

навчальних курсах “Вступ до спеціальності „Спеціальна психологія” та психологічна деонтологія”, „Психологія сім’ї”, “Профорієнтація і

профвідбір”, “Олігофренопсихологія”, “Психологічна реабілітація”, „Корекційна андрагогіка” (акт про впровадження №82/09 від 10.12.09 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 9 публікаціях автора, з них 4 одноосібні статті, надруковані у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 207 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження 191 сторінка. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках. У роботі 17 таблиць, 10 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

сучасну епоху соціально-політичного розвитку України відкрилися нові перспективи реформ в системі спеціальної освіти, пов'язані із змінами у ставленні до дітей з психофізичними вадами, з вирішенням питань їх соціалізації й інтеграції в суспільство в умовах переходу від надання рівних прав до надання рівних можливостей. Це потребує не лише суттєвого оновлення системи спеціальної освіти, її форм і змісту, а й якісної психологічної допомоги таким дітям і їх найближчому соціальному оточенню у складному процесі особистісного становлення. Тільки висококваліфікований фахівець-психолог, який отримає спеціальну підготовку та буде психологічно готовий до співпраці з дітьми-інвалідами,

може створити оптимальні умови для досягнення соціальної зрілості кожною

дитиною, використовуючи потенціал компенсаторно-корекційних можливостей; включення дитини в соціально-значущу активну діяльність, що зробить можливим нормальне життя дитини з психофізичними вадами в соціумі.

Підвищення статусу та ролі фахівців у галузі спеціальної психології в сучасних умовах багато в чому визначається рівнем їх професійної компетентності, яка тісно пов’язана із розвитком професійної спрямованості. Спрямованість є найважливішим компонентом психологічної структури особистості, який певним чином обумовлює усі її дії і вчинки, способи прояву усіх інших психічних властивостей і якостей. Під спрямованістю розуміється система спонукань, які визначають вибірковість ставлення особистості до оточуючого світу. Спрямованість особистості підпорядковує собі усі форми активності людини, сприяє саморегуляції та самореалізації та об’єднує ті внутрішні психологічні умови, які детермінують соціальну активність людини, і нерозривно пов’язана з участю людини в соціальних процесах.

Професійна спрямованість – поняття системне, і розглядається як прояв загальної спрямованості особистості у діяльності. Під професійною

165

спрямованістю ми розуміємо психологічну готовність особистості до обраної професійної діяльності, що виражається в пізнавальному інтересі, ціннісних орієнтаціях, переконаннях, світогляді, професійних намірах і професійних уявленнях.

Структура професійної спрямованості представлена нами як поєднання

мотиваційно-цільового, емотивно-гностичного та регулятивного компонентів. Внутрішньосистемні взаємозв’язки між мотиваційно-цільовим, емотивно-гностичним та регулятивним компонентами професійної спрямованості дозволяють виокремити детермінанти, за допомогою яких можна охарактеризувати специфіку її становлення.

Мотиваційно-цільовий компонент представлений домінуючими мотивами вибору та оволодіння професією, сформованістю гуманістичної спрямованості; смисложиттєвими орієнтаціями особистості та наявністю особистісного професійного плану.

Емотивно-гностичний компонент професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів на корекційну підтримку дітей з обмеженими психофізичними можливостями характеризується уявленнями про майбутню професійну діяльність, її вимоги до особистості фахівця; ставленням до майбутньої професії; наявністю професійної ідентифікації; емпатійністю, толерантністю, альтруїзмом та атракцією; професійною рефлексією.

Регулятивний компонент професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами обумовлює формування і розвиток професійної самооцінки; професійного самозбереження; професійного прогнозування та антиципації, а також механізмів фасилітації та почуття відповідальності за результати власної професійної діяльності.

Досліджуючи проблему професійної спрямованості було виділено три

рівні її сформованості у студентів. Високий рівень сформованості професійної спрямованості передбачає чітку гуманістичну спрямованість,

166

сформовані професійні мотиви суспільної користі власної діяльності; добре розвинуті альтруїстичні тенденції, емпатійність в її активній формі (співпереживання), високий рівень комунікативної толерантності, реальний оптимізм; адекватну професійну самооцінку, яка формується на основі наявного об`єктивного образу професії та особистості фахівця; високий рівень самоконтролю та саморегуляції, що відображаються у підвищеній стресостійкості та відповідальності за власну професійну діяльність.

Студенти із середнім рівнем сформованості професійної спрямованості характеризуються спрямованістю на сферу міжособистісного спілкування, переважанням пізнавальних професійних мотивів; наявністю альтруїстичних тенденцій, емпатійністю у формі співчуття, належним рівнем комунікативної толерантності, завищеною або заниженою професійною самооцінкою, яка формується на основі спрощеного образу професії та особистості фахівця; необхідним рівнем стресостійкості та невизначеним ставленням до власного професійного майбутнього.

Низький рівень сформованості професійної спрямованості виражається у переважанні утилітарних професійних мотивів, наявності Я-центрації, низькому рівні емпатійності, зниженій комунікативнії толерантності; несформованості професійної самооцінки через хибні або бідні уявлення образу професії та особистості фахівця; схильністю до фрустраційних тенденцій та відсутності бажання самореалізуватися в обраній професійній галузі. У випадках, коли професійна спрямованість взагалі відсутня або знаходиться на стадії початкового формування, слід говорити про її несформованість.

Під час надання корекційної підтримки дітям з обмеженими психофізичними можливостями чітко актуалізується стимулююча функція професійної спрямованості, яка забезпечує професійно-особистісну стійкість незалежно від негативного впливу зовнішніх факторів, а також визначається

провідна роль у підготовці психологів для роботи з вищезазначеною категорією дітей. Безпосередніми завданнями психологічної корекційної

167

підтримки дітей з психофізичними вадами є їх психосоціальна адаптація та психологічна підтримка сімей, які виховують таких дітей; особливо на етапі інтеграції дитини з обмеженими психофізичними можливостями у коло здорових однолітків шляхом інклюзії; забезпечення умов для подолання і компенсації обмеження життєдіяльності, надання рівноправних можливостей участі в житті суспільства.

Емпіричне дослідження психологічних особливостей професійної спрямованості на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами проводилося за основними детермінантами, які були визначені на основі розроблених нами структурних компонентів професійної спрямованості. У дослідженні мотиваційно-цільового компоненту професійної спрямованості майбутнього фахівця у галузі спеціальної психології ми зробили акцент на вивченні домінуючих мотивів вибору професії; на сформованості гуманістичної спрямованості; на смисложиттєвих орієнтаціях особистості. Вивчаючи емотивно-гностичний компонент професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів ми звертали увагу на сформованість і об’єктивність уявлень про майбутню професійну діяльність, її вимоги до особистості фахівця; на ставлення до майбутньої професії і до процесу оволодіння нею; на наявність ідентифікації з суб’єктами майбутньої професійної діяльності; на рівень розвитку емпатійності, альтруїзму, атракції та толерантності. Регулятивний компонент професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами вивчався нами з урахуванням рівня сформованості професійної самооцінки та професійного прогнозування.

динаміці розвитку професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами в процесі навчання у вищому навчальному закладі простежуються три етапи:

адаптаційний, локально-професійний та системно-професійний, на кожному з яких виникають певні проблеми у процесі розвитку професійної спрямованості студентів. Так, професійна спрямованість майбутніх

168

спеціальних психологів на адаптаційному етапі розвитку характеризується

певною несформованістю емоційно-гностичного компоненту, що виражається у низькій обізнаності з особливостями обраної професійної діяльності, з вимогами майбутньої професії до особистості фахівця; у недостатньо розвинутих професійно важливих якостях; у відсутності психологічної готовності до взаємодії з дітьми, які мають психофізичні вади.

На локально-професійному етапі під час первинного досвіду практичної взаємодії із об’єктами майбутньої професійної діяльності спостерігалися проблеми вибору та перенесення теоретичних знань у практичну діяльність, які провокують зниження впевненості у власному потенціалі, страх у спілкуванні з дітьми, які мають психофізичні вади; стан психічної напруги. При цьому особливу увагу привертав, в першу чергу, регулятивний компонент професійної спрямованості студентів. Майбутні спеціальні психологи потребували допомоги в усвідомленні професійних намірів, перешкод професійного розвитку і чинників успішної професійної діяльності з надання корекційної підтримки дітям з обмеженими психофізичними можливостями.

На системно-професійному етапі страждав мотиваційно-ціннісний компонент професійної спрямованості майбутніх спеціальних психологів IV курсу на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами, що, в свою чергу, вимагало допомоги в усвідомленні студентами своєї професійної ідентичності, її співвідношенні з характеристиками професійної спрямованості на корекційну підтримку дітей з порушеннями психофізичного розвитку; сприяння старшокурсникам в здійсненні ними вибору конкретної сфери психологічної діяльності, а також при прогнозуванні індивідуальної траєкторії професійного розвитку.

метою підвищення рівня професійної спрямованості майбутніх фахівців у галузі спеціальної психології на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами розроблено програму психологічного забезпечення процесу формування професійної спрямованості студентів-психологів на всіх

169

етапах навчання у вищому навчальному закладі. Завданнями даної програми виступало стимулювання розвитку професійної готовності до надання психокорекційної підтримки особам з психофізичними вадами та вчасне попередження деформації професійної спрямованості студентів для запобігання неефективній психологічній діяльності майбутнього фахівця у галузі спеціальної психології. Програма психологічного забезпечення процесу формування професійної спрямованості на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами за формою організації є соціально-психологічним тренінгом особистісного зростання спеціальних психологів, в структурі якого виділяються чотири модулі, кожен з яких має чітко визначену мету і відповідає етапам розвитку професійної спрямованості майбутніх психологів на корекційну підтримку дітей з психофізичними вадами. Так, метою модуля І було формування уявлення про особливості професійної діяльності спеціального психолога; модуля ІІ – формування усвідомленого ставлення до процесу особистої професіоналізації в майбутній професійній діяльності з надання корекційної підтримки дітям з психофізичними вадами; завданням модуля ІІІ було формування усвідомлення власних можливостей реалізації у майбутній професійній діяльності з надання корекційної підтримки дітям, які мають порушення психофізичного розвитку, а модуля IV – розвиток професійної ідентичності молодого фахівця у галузі спеціальної психології.

На основі отриманих результатів дослідження можна вважати, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мету досягнуто, ефективність запропонованих методичних рекомендацій доведено.